Трудові ресурси підприємства

Причинами, які впливають на вибуття працівників, впливають також і на коефіцієнт вибуття, тому зупинятися на ньому окремо немає потреби.

Загальний коефіцієнт обороту робочої сили є сумою коефіцієнтів обороту по вибуттю і по прийому. Тому його зміна обумовлена всіма вище перерахованими причинами. Це саме стосується і коефіцієнта плинності.

Основним резервом підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення плинності кадрів є зведення до мінімуму зайвого обороту робочої сили і причин, що його викликають.

3.3 Аналіз впливу використання робочого часу на ефективність використання трудових ресурсів

Вихідні дані для аналізу впливу використання робочого часу на ефективність використання трудових ресурсів наведені в таблиці 3.11

Таблиця 3.11 - Показники використання фонду робочого часу

Показники	2002	2003	2004
1. Середньоспискова чисельність працівників	1937	1979	2029
2. Відпрацьовано працівниками, люд-годин, всього - одним працівником	3480789 1797	3524599 1781	3621765 1785
3. Відпрацьовано працівниками люд-днів, всього - одним працівником	447447 231	455170 230	468699 231
Показники	2002	2003	2004
4. Кількість святкових і вихідних, люд-дні	218881	227585	233335
5. Втрати робочого часу, люд-дні Всього: в т. ч - неявки з дозволу адміністрації - простої - прогули	6495 4598 1522 375	4861 3988 718 155	4375 3141 1133 101
6. Неявки з поважних причин, люд-дні, всього в т. ч. - учбові відпустки - чергові відпустки - по причині тимчасової непрацездатності	34182 387 33704 91	34719 1192 33247 280	34176 1387 32464 325
7. Календарний фонд робочого часу, люд-дні	707005	722335	740585
8. Табельний фонд робочого часу, люд-дні	488124	494750	507250
9. Максимально можливий фонд робочого часу, люд-дні	454420	461503	474786
10. Коефіцієнт використання фонду робочого часу, % календарного табельного максимально можливого	63,3 91,7 98,5	63,0 92,0 98,6	63,3 92,4 98,7
11. Витрати робочого часу в розрахунку на одного працівника, дні	3,35	2,46	2,16

Як видно з таблиці 3.11 протягом 2002 - 2004 років велику питому вагу табельного фонду часу займають втрати робочого часу, хоча протягом досліджуваного періоду їх кількість скоротилась на 2120 люд-дні. На структурі втрат слід зупинитися окремо.

Основна частина втрат робочого часу - невиходи на роботу з дозволу адміністрації. Така велика питома вага обумовлена нерівномірним навантаженням служб протягом року. Що стосується простоїв, то їх кількість також зменшилась з 1522 люд-днів до 1133 люд-днів, але залишається ще досить високою.

Слід звернути увагу на те, що найбільшу питому вагу серед простоїв (80%) становлять простої з організаційних причин, тобто забезпеченість працівників усім необхідним(матеріалами, енергією, інформацією, керівними вказівками) не відповідає вимогам. На протязі досліджуваного періоду різко скоротилась кількість прогулів - з 375 люд-днів до 101 люд-дня. Дана ситуація обумовлена зацікавленістю працівників в даному місці роботи (вчасна виплата заробітної плати, пільги, премії).

На низький рівень відпрацьованих люд-днів вплинула велика питома вага невиходів на роботу з поважних причин. Протягом 2002 - 2004 років кількість таких неявок залишилась практично незмінною в 2002 році - 34182 люд-дні, в 2003 році - 34719люд-дні, а у 2004 році - 34176 люд-днів.

Структура неявок також підлягає детальному аналізу. Основну питому вагу складають чергові відпустки, але помітне їх зменшення, що пов'язане з тим, що працівники почали використовувати не всі чергові відпустки за дані роки. Але навіть при такій великій кількості людино-днів, які припадають на чергові відпустки, це ще не максимальне значення і воно може збільшитись.

Збільшення кількості людино-днів, які припадають на учбові відпустки обумовлене підвищенням кваліфікаційного та загальноосвітнього рівня працівників, яке не можливе без навчання у вищих та середньо-спеціальних навчальних закладах, проходження курсів підвищення кваліфікації.

Збільшення неявок з причин тимчасової непрацездатності з 91 люд-дня до 325 люд-днів змушує проявити підвищений інтерес до здоров'я працівників та прийняти ряд заходів для його поліпшення. На здоров'я працівників впливають два фактори: стан виробничого середовища і стан середовища, в якому працівник проводить свою діяльність в позаробочий час.

Збільшення календарного фонду робочого часу пов'язано із збільшенням чисельності працівників і склало в 2003 році 15330 люд-днів і в 2004 році - 33580 люд-днів. Збільшення табельного фонду часу обумовлене ростом календарного фонду робочого часу і збільшенням кількості святкових і вихідних днів. На зміну

максимально можливого фонду робочого часу вплинуло зменшення чергових відпусток.

Аналізуючи динаміку коефіцієнта використання фонду календарного часу помітне його зменшення у 2003 році на 0,3%, а в цілому, за весь період, він не змінився і становив як на його початку, так і в кінці 63,3%. Щодо коефіцієнта використання табельного та максимально можливого фондів робочого часу, то позитивним явищем є їх постійне, хоч і не значне, зростання. Так перший з них за останні два роки зріс на 0,7%, а інший зріс з 98,5% до 98,7.

Таким чином, слід відмітити, що зниження кількості організаційних простоїв, краща завантаженість робітників (зменшення невиходів з дозволу адміністрації), покращення здоров'я працівників - великий резерв для підвищення ефективності використання трудових ресурсів в ВАТ "Івано-Франківськцемент".

3.4 Кореляційно-регресійний аналіз ефективності використання кадрів

На підприємстві ВАТ "Івано-Франківськцемент" спостерігається незначний ріст продуктивності праці. Відповідно до цієї проблеми нам потрібно дослідити за три роки, які саме фактори найбільше впливають на ріст продуктивності праці. Серед основних факторів, які пропонуються для аналізу економічного відділу виділяють наступні: питома вага робітників, коефіцієнт плинності кадрів, коефіцієнт зношення основних фондів, відсоток робітників, що мають найвищу кваліфікацію, питома вага організаційних простоїв.

Хід роботи

З метою вивчення тісноти зв'язку продуктивності праці з виробничо-технічними факторами проведемо кореляційно-регресійний аналіз, при якому в якості незалежних змінних виступають:

Х₁ - питома вага робітників у ССЧ, %

Х₂ - коефіцієнт плинності кадрів, %

Х₃ - коефіцієнт зношення основних фондів, %

Х₄ - відсоток робітників, що мають найвищу кваліфікацію, %

Х₅ - питома вага організаційних простоїв, %

Y - продуктивність праці, т. / чол.

Відібрана для кореляційно-регресійного аналізу вихідна інформація представлена у вигляді матриці вихідних даних і використана для розрахунку на ЕОМ за допомогою програми EXCEL. Розрахунки проведені на основі фактичних даних за 2002 - 2004 роки.

Для оцінки достовірності вибраної для аналізу інформації необхідно проаналізувати статистичні характеристики незалежних змінних, які наведені в таблиці 1 (Додаток А).

Як показують статистичні характеристики досліджуваних параметрів, найбільші відмінності в значеннях незалежних змінних спостерігається в показника Х₅ (розмах варіації становить 2,8).

Розрахуємо коефіцієнт парної кореляції для того, щоб визначити зв'язок між Y та X₁ - Х₅. Він покаже пряму, чи обернену залежність між змінною та результуючою ознакою без впливу на Y інших детермінантів. Результати розрахунків приведено в таблиці 2 (Додаток А). Оскільки між деякими незалежними змінними існує закорельований зв'язок, то в подальшому аналізі не будуть використовуватися незалежні Х₂ - коефіцієнт плинності кадрів, Х₃ - коефіцієнт зношення основних фондів.

Для визначення кількісної зміни величини продуктивності праці під впливом детермінант Х₁, Х₄, Х₅ розрахуємо коефіцієнти регресії та їх довірчі межі за допомогою ЕОМ, результати обчислень подані в таблиці 4 (Додаток А).

Аналізуючи ці коефіцієнти можна зробити такий висновок: при збільшенні питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу (Х₁) на 1 продуктивність праці зменшиться на 1696,70 грн., при збільшенні питомої ваги робітників , що мають найвищу кваліфікацію (Х₄) на 1 продуктивність праці знизиться на 1,41 грн., при зниженні питомої ваги організаційних простоїв (Х₅) на 1 продуктивність праці зросте на 1,23грн. Отже, кінцева економіко-математична модель матиме вигляд:

Y = 1386.25 - 1696,70 X₁ - 1,41 X₄ + 1,23 X₅

Коефіцієнт множинної кореляції рівний 0,9780576. Це вказує на те, що незалежні змінні мають вагомий вплив на результуючу ознаку.

Наступним кроком є перевірка отриманої моделі на інформативність, адекватність та значимість.

Для перевірки на інформативність порівняємо розрахункове значення коефіцієнта Фішера, яке становить 58,7727 з табличним значенням критерію Фішера (4,88), розрахованим з імовірністю 0,05та степенем свободи 5 та 7 відповідно. Дане табличне значення є менше за розрахункове, отже, економіко-математична модель є інформативною.

Для перевірки на адекватність порівняємо знайдене значення критерію Фішера, яке рівне 58,7727 з табличним значенням критерію Фішера (4,88). Розрахункове значення є більшим за табличне, отже дана економіко-математична модель вважається адекватною. Також рішення про адекватність можна прийняти розраховані за рівнянням значення Y_теор з вихідними значеннями y_i. Так як розрахункові значення практично співпадають з вхідними значеннями з прийнятою точністю, то можна зробити висновок про адекватність обраної моделі.

Наглядно це видно на рисунку А2 (Додаток А).Для визначення резервів зниження продуктивності праці за рахунок факторів, які увійшли в модель, слід провести економічну інтерпретацію, при чому за оптимальні слід прийняти останні значення. Числові значення економічної інтерпретації представлені в таблицях 6 та 7 (Додаток А).

Аналізуючи проведені розрахунки можна зробити наступний висновок: за рахунок приведення питомої ваги робітників у зальній чисельності працюючих до оптимального рівня приведе до зменшення продуктивності праці на 2,759%, при зміні відсотку працівників, що мають найвищу кваліфікацію до оптимального рівня призведе до зменшення продуктивності праці на 1,344%, при зміні питомої ваги організаційний простоїв до оптимального рівня призведе до збільшення продуктивності праці на 4,982%.

3.6 Аналіз рівня продуктивності праці та її вимірювання

Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили, яка у загальному випадку може бути виражена кількістю споживчої вартості, виробленої за одиницю часу або витратою робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості.

Зростання продуктивності праці є однією з найважливіших умов розвитку суспільного виробництва. Наукова організація праці вирішує завдання аналізу її рівня та динаміки на окремих виробництвах і підприємствах, у галузях виробничої сфери та народному господарстві в цілому.

Прямою характеристикою рівня продуктивності праці є кількість продукції, виготовленої за одиницю робочого часу:

ПП = Q / Ч_с (3.1)

де Q - Загальна кількість виготовленої за період продукції

На основі вище приведеної формули та даних таблиці 3.1 - Основні техніко-економічні показники ВАТ "Івано-Франківськцемент" проведемо прогноз продуктивності праці на наступні два роки (2005 - 2006).

Найпоширенішим методом для виявлення тенденцій є метод аналітичного вирівнювання динамічних рядів за певними математичними функціями. Такі криві дістали назву трендові криві. Тип функції залежить від специфіки процесу, що вивчається і характеру його динаміки: рівномірне, прискорене чи уповільнене зростання (зменшення) рівнів ряду.

При побудові економіко-математичної моделі для розрахунків використовують фактичні значення показника за кілька років. При цьому роки умовно позначають через t і змінюють їх так, щоб сума всіх t=0. Тобто рік, який знаходиться в середині ряду позначаємо через 0, а роки, що йдуть від нього в майбутнє - додатними числами; в минуле - від'ємними. Якщо кількість років для аналізу парна, то ряд t матиме вигляд...-4,-2,0,2,4..., а якщо кількість років непарна, то відповідно...-3,-1,0,1,3... Умовою оптимальності в даному методі є знаходження такої залежності Y(t), при якій виконуватиметься умова (Y- )² > 0.

Наступним кроком прогнозування економічних показників методом найменших квадратів є вирівнювання показників ряду за рівнянням прямої та параболи.

Рівняння прямої матиме вигляд:

(3.2)

Далі необхідно розраховувати параметри рівняння прямої. Для цього розв'яжемо систему рівнянь:

n a + b =,

a + b² =; (3.3)

При =0 знаходимо

а =/n; b =/²

і записуємо рівняння прямої.

Розраховуємо теоретичні значення рівнів динамічного ряду по прямій і результати заносимо в таблицю.

Для вибору оптимальної функції для прогнозування показника слід розрахувати суму відхилень фактичних значень від теоретичних не тільки по прямій, але і по іншій лінії: параболі або гіперболі, і для прогнозування вибрати ту залежність яка має найменшу суму відхилень.

Для визначення параметрів запишемо рівняння параболи:

(3.4)

Параметри рівняння параболи розраховуються з наступної системи рівнянь:

na + b +c =,

a + b² + c³ =Y, (3.5)

a² + b³ +c⁴ =²Y;

Оскільки і ³ =0, то b =(Y)/(²), то параметри а і с знайдемо розв'язавши систему:

na + c² =,

a² + c⁴ =²Y; (3.6)

Після того, як усі параметри визначили, розраховують теоретичні значення обраного показника по параболі.

Визначивши, яке з відхилень менше, обирають відповідну залежність для прогнозування. Після цього необхідно визначити середньоквадратичне відхилення (дисперсію):

(3.11)

де y_факт і y_розр - фактичне і розрахункове значення продуктивності праці. Визначивши, яке з відхилень менше, обирають відповідну залежність для прогнозування.

Таблиця 3.12 - Розрахунок прогнозу продуктивності праці по підприємству ВАТ "Івано-Франківськцемент"

Роки	Значення	t	t2	t · y	t4	t2 · y	Вирівняне значення	Відхилення
							по прямій	по параболі	по прямій	по параболі
2002	82,58	-1	1	-82,58	1	82,58	82,5066667	82,58	0,073333333	0
2003	87,41	0	0	0	0	0	87,5566667	87,41	-0,14666667	0
2004	92,68	1	1	92,68	1	92,68	92,6066667	92,68	0,073333333	0
Всього	262,67	0	2	10,1	2	175,26	2048,094	2048,09	0	0
Прогнозні значення
2005	97,65667
2006	102,70667

Прогнозування може здійснюватись за прямою або за параболою.

Коефіцієнти рівняння прямої рівні:

а = 87,55667; b = 5,05.

Коефіцієнти рівняння параболи рівні:

а = 87,41; b = 5,05; с = 0,22.

Тому рівняння прямої буде виглядати так:

y = 87,55667 + 5,05*t

Рівняння параболи буде таким:

y = 87,41 + 5,05*t + 0,22*t²

Оскільки дисперсія по прямій є рівною дисперсії по параболі, то прогнозувати ми будемо по рівнянню прямої.

y₂₀₀₅ = 87,55667 + 5,05 · 2 = 97,65667

y₂₀₀₆ = 87,55667 + 5,05 · 3 = 102,70667

Отже, Продуктивність праці буде зростати на протязі 2005-2006 років, що зумовлено збільшенням обсягу випуску продукції.

Рисунок 3.2 - Прогноз продуктивності

4. Заходи щодо покращення використання кадрів на підприємстві

4.1 Суть та обґрунтування заходів

Для покращення використання кадрового потенціалу на підприємстві ВАТ "Івано-Франківськцемент" проводять заходи різного характеру. Ці заходи поділяються на: техніко-технологічні та організаційні.

Перші передбачають впровадження новинок науково-технічного прогресу, нової техніки, змін до технологічного прогресу виробництва. Під новою технікою розуміють впровадженні результати науково-дослідних і прикладних робіт, винаходів, використання яких забезпечує (чи вже забезпечило) отримання певного ефекту.

Результати впровадження нової техніки систематизуються на підставі ряду ознак. Ці ознаки можуть бути:

1. Поточні (даного року) чи ті, які проявлять себе через декілька років

2. Локальні (підприємство, регіон) чи загальні (галузь, народне господарство)

3. Явні чи приховані

4. Кількісні чи якісні

5. суттєві чи сторонні

Заходи організаційного характеру полягають в покращенні організаційної структури підприємства, її оптимізації. Типовим для цієї категорії є суміщення професій, розширення зони обслуговування, спеціалізація, кооперація.

Захід 1

Назва заходу: Діагностика автомобілів з використанням стенду-моделі «Диліжанс - 2».

Суть заходу: Стенд призначений для визначення точності кутів розвалу, сходження, поперечного нахилу, синхронності повороту передньої осі і перекосу задньої підвіски автомобілів з метою попередження зношення шин і поломки передньої підвіски. Складається із спеціалізованої лазерної системи. Її робота складається із формування в просторі опорного лазерного променя, який відбивається через систему дзеркал від обода колеса автомобіля і реєструє місце розташування відбитого променя на координаційній сітці екрану ББК.

Даний захід впроваджується в цеху технологічного транспорту з метою проведення швидкої та якісної діагностики автомобілів, що в свою чергу дасть можливість проводити ремонт та технічний огляд машин на новому, якісно вищому рівні. Що дасть можливість знизити затрати часу та матеріальних ресурсів на технічних заходах та фінансових ресурсів від збільшення міжремонтного періоду роботи автомобілів і зменшення кількості ремонтів. Даний захід також дає вивільнення робочої сили, так як до його впровадження діагностикою займалися два працівники (водій та слюсар 4-го розряду), а після впровадження тільки слюсар.

Захід 2

Назва заходу: Суміщення професій

Суть заходу: оператори ролового млина 4-го розряду суміщають професію водіїв автомобіля; оператори котельні 3-го розряду суміщають професію апаратника хімводоочищення.

Даний захід застосовується в гіпсовому цеху, а також в котельній. Після його впровадження спостерігається зменшення витрат та скорочення штату працівників , що свідчить про доцільність даного заходу. Загальна кількість працівників, що суміщають професії - 7 чоловік (два оператори ролового млину та п'ять операторів котельні).

Захід 1

За базу порівняння приймаємо термін виконання діагностики з допомогою замірних лінійок. Ефективність заходу оцінюється шляхом порівняння експлуатаційний витрат на виконання діагностики автомобілів різними методами. Дані для розрахунку заносимо в таблицю 4.1

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Варіанти
			Базовий	Новий
1	2	3	4	5
1	Кількість проведених робіт по діагностуванню автомобілів	шт.	526	526
2	Кількість залучених робітників: слюсар 4-го розряду водій	чол.	1 1	1 1
3	Час затрачений на одне діагностування	хв.	60	20
4	Погодинна тарифна ставка: слюсар 4-го розряду водій	грн.	1,710 1,535	1,710 -
5	Загальна кількість часу на проведення діагностування	год.	526	175
6	Коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату	%	3,69	3,69
7	Кількість використаних з наварки автошин	шт.	52	42
8	Вартість однієї автошини	грн.	152	152
9	Кількість проведених ремонтів передньої підвіски	шт.	10	5
10	Кількість працівників залучених до ремонту передньої підвіски	чол.	1	1
11	Час затрачений на проведення ремонту однієї передньої підвіски	год.	8	8

Для спрощення розрахунку економічного ефекту від впровадження заходу складемо таблицю 4.2

Таблиця 4.2 - Експлуатаційні витрати на проведення діагностування

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Варіанти
			Базовий	Новий
1	Об'єм впровадження	шт.	526	526
2	Витрати на основну і додаткову зарплату працівникам по діагностуванню: слюсар 4-го розряду водій	грн.	3319,00 2979,34	1104,23 -
3	Витрати на придбання автошин з наварки	грн.	7904,00	8384,00
4	Витрати на основну і додаткову зарплату працівників для проведення ремонту передньої підвіски: слюсар 4-го розряду водій	грн.	504,79 453,13	252,39 226,57

Таким чином економія експлуатаційних витрат (економічний ефект) від впровадження заходу буде становити:

Е = (3319,0 + 2979,34 + 7904 +504,79 +453,13) - (1104,23 + 6384,0 +2552,39 +2296,57) = 7193,07 (грн.)

Щодо впливу на показники теми, то впровадження нового заходу дало економію також і робочого часу, а саме витрати робочого часу на діагностування скоротилися з 1052 години (2 робітники по 526 години) до 175 годин. Тобто є можливість скоротити штат ремонтного підрозділу, або залучити вивільненого працівника до виконання іншої роботи.

Захід 2

За базу порівняння приймаємо кількість працівників та витрати по оплаті праці до впровадження заходу. Ефективність впровадження заходу визначаємо порівнюючи витрати по оплаті праці до та після впровадження заходу.

Таблиця 4.3 - Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту

Показники	Кількісні дані
1. Кількість операторів ролового млина 4-го розряду, що суміщають професію водія автомобіля, чол.	2
2. Годинна тарифна ставка оператора ролового млина 4-го розряду, грн.	2,113
3. Середньомісячний баланс робочого часу оператора ролового млина 4-го розряду, год.	166,83
4. Доплата за суміщення професії водія автомобіля, %	40
5. Місячна тарифна ставка водія автомобіля, грн.	324,3
6. Кількість операторів котельні, що суміщають професію апаратника хімводоочищення, чол.	5
7. Годинна тарифна ставка оператора котельні 3-го розряду,грн.	1,88
8. Середньомісячний баланс робочого часу оператора котельні 3-го розряду, год.	163,83
9. Доплата за суміщення професії апаратника хімводоочищення, %	20
10. Місячна тарифна ставка апаратника хімводоочищення, грн.	313,64

Проведемо розрахунок економії витрат на оплату праці після впровадження заходу:

Е_м = 2 · (324,3 - 2,113 · 166,83 · 0,4) + 5 · (313,64 - 1,88 · 166,83 · 0,2) =1621,15 (грн.)

Тоді річний економічний ефект буде становити:

Е = 1621,15 · 12 = 19453,8 (грн.)

Таким чином видно, що даний захід за рік дає економію розміром 19453,8 грн., а також скорочення штату на 7 чоловік.

Отже, від впровадження двох запропонованих заходів загальний річний економічний ефект біде становити 26646,87 гривень. Ці кошти можна буде направити на інші необхідніші цілі. Щодо ефективності використання трудових ресурсів, то дані заходи дали можливість вивільнити сімох працівників. В межах підприємства це не багато, але дає можливість оптимізувати роботу кадрів підприємства.

4.2 Вплив заходів на основні техніко-економічні показники ВАТ "Івано-Франківськцемент"

Запропоновані заходи щодо покращення використання трудових ресурсів дають наступні наслідки для діяльності підприємства:

Таблиця 4.4 - Вплив заходів на основні техніко-економічні показники ВАТ "Івано-Франківськцемент"

Показник	2004 (факт)	Вплив заходів	Проект (2005)
1. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	56907,45	-7,19	56900,26	-19,45	56907,45	56880,81
2. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	95578,3	7,19	95585,49	19,45	95597,75	95604,94
3. Чисельність ПВП, чол.	2029	-1	2028	-7	2029	2021
4. Рентабельність, %	167,954	0,034	167,988	0,034	167,988	168,022
5. Продуктивність праці, тис. чол.	92,68	0,1	92,78	0,6	92,68	93,28
6. Витрати робочого часу на діагностування, год.	1052	-900	152	-	-	152

За рахунок проведення заходів відбулася зміна наступних показників:

1. Зниження собівартості за рахунок зменшення витрат на заробітну плату та зменшення експлуатаційних витрат

2. Прибуток від реалізації продукції зріс за рахунок зменшення витрат

3. Ріст рентабельності відбувся за рахунок зниження собівартості та росту прибутку

4. Середньоспискова чисельність зменшилась за рахунок вивільнення працівників.

Запропоновані заходи щодо покращення використання трудових ресурсів дають наступні наслідки для діяльності підприємства:

1. Зменшення чисельності персоналу на 7 чоловік

2. Зменшення витрат на заробітну плату на 19453,8 грн. на рік

3. зменшення експлуатаційних витрат на 7193,07 грн. на рік

4. Впровадження заходу №1 дало економію також робочого часу, а саме витрати робочого часу на діагностування скоротилися з 1052 год. (2 робітники по 526 год.) до 175 год.

В межах підприємства така економія є невелика, про те дозволяє оптимізувати роботу кадрів підприємства.

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі було проведено аналіз динаміки і структури трудових ресурсів підприємства на протязі 3-х останніх років. На основі вихідних даних і одержаних результатів було встановлено тісний зв'язок між деякими величинами, їх вплив один на одного.

Аналізуючи структуру кадрів, слід відмітити збільшення питомої ваги працівників промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності працівників підприємства. Протягом аналізованого періоду зріс також освітній рівень працівників. Питома вага працівників, які одержали спеціалізовану освіту збільшилась з 32,75% до 36,38%, що викликане ростом рівня механізації та автоматизації робіт. Це ставить підвищенні вимоги до рівня підготовки спеціалістів і потребує наявності в них науково-технічної бази для впровадження прогресивних форм виробництва. Зменшення питомої ваги працівників з неповною середньою освітою викликане їх витісненням з ринку праці більш кваліфікованими спеціалістами.

Забезпеченість підприємства кадрами показав, що протягом 2002 - 2004 років спостерігався надлишок працівників, який став наслідком невідповідності чисельності підрозділів штатній. Наявність надлишку вказує на можливість підвищення ефективності використання трудових ресурсів за рахунок скорочення чисельності працівників.

Кваліфікаційний рівень робітників показує, що одночасно із ростом загальноосвітнього рівня підвищується і їх кваліфікаційний рівень. Це обумовлено ростом кваліфікації робіт та зростання вимог до робітників, які виконують такі роботи. Протягом 2002 -2004 років питома вага кваліфікованих робітників (3-го, 4-го розрядів) та висококваліфікованих (5-го, 6-го розрядів) з збільшилась, відповідно, на 2,06% і 0,18%. Але незважаючи на це середній кваліфікаційний рівень робітників не відповідає середній кваліфікації виконуваних робіт. Таким чином, приведення кваліфікації робітників у відповідність до кваліфікації виконуваних робіт є резервом підвищення ефективності трудових ресурсів та якості виконуваних робіт.

Аналіз плинності кадрів показав, що основною причиною звільнення працівників є порушення трудової дисципліни. З цієї причини було звільнено 35 працівників. Всього за цей період було звільнено 68 працівників. Усі ці звільнення, крім виходу на пенсію, є не бажаними для підприємства, оскільки приводять до необхідності найму нових працівників та нести витрати на їх підготовку, втрати від простоїв на звільненому місці та тимчасового зниження продуктивності праці.

Зменшення плинності кадрів є резервом підвищення продуктивності праці.

Невисокі значення коефіцієнтів використання календарного, табельного та максимально можливого фондів робочого часу пов'язано зі збільшенням втрат робочого часу. Втрати часу обумовлені наявністю організаційних простоїв і неявок з дозволу адміністрації.

Скорочення витрат робочого часу та проведення заходів по покращенню санітарно-гігієнічних умов праці також є резервом підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Завдяки проведеному аналізу було виявлено ряд резервів підвищення ефективності управління та використання трудових ресурсів, основними з них є: підвищення рівня автоматизації та механізації виробничих процесів, більш раціональне використання робочого часу, забезпечення відповідності між рівнем кваліфікації робітників та рівнем кваліфікації виконуваних робіт.

Размещено на Allbest.ru