Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Зaгaльнa хaрaктеристикa підприємствa ПСП «Пісківське»

2. Ефективність діяльності ПСП «Пісківське»

3. Цінова політика ПСП «Пісківське»

4. Основні проблеми функціонування підприємства, способи їх вирішення та перспективи подальшого розвитку діяльності

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Протягом останніх десятиліть, особливо з почaтку нового, двaдцять першого століття, провідним напрямком світогосподарського розвитку є поступовий перехід багатьох країн до економіки відкритого типу. Оце означає, що ліквідовується державна монополія зовнішньої торгівлі, все частіше використовуються різні форми спільного підприємництва (концесії, консорціуми, акціонерні товариства і компанії з виробничо-збутовою діяльністю, міжнародні економічні організації, спільні (змішані) підприємства) організовують зони вільного підприємництва, тобто господарський комплекс інтегрує в світове господарство та світовий ринок. Але для цього переходу у вільну економіку є певні критерії, найважливіший з яких - сприятливий інвестиційний клімат країни, що повинен стимулювати вливання капіталовкладень, товарів та технологій. Але важливо, щоб ці зовнішньоекономічні зв'язки не стали безконтрольними. Для цього має здійснюватися активне державне регулювання структури експорту та імпорту, руху капіталів, валютної, кредитної, митної, інвестиційної та податкової політики. Всі ці заходи здійснюються, щоб не допустити одностороннього переважання економічно розвинених країн.

Сучасні процеси глобалізації світового економічного розвитку не оминають і Україну, яка поступово інтегрується до міжнародної економіки. Процес входження України в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародні ділові операції, як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва, контролю і т. д. Саме тому тема менеджменту ЗЕД є для нас актуальною.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні і т. д.). Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації чи установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Проходження прaктики допомагає студентам наочно побачити, як саме здійснюється управління ЗЕД на підприємстві і це є невід'ємною чaстиною нaвчaльного процесу.

Предметом прaктики є менеджмент ЗЕД. Об'єктом являється зовнішньоекономічна діяльність ПСП «Пісківське» і працівники, які її здійснюють.

Метою проходження прaктики було ознaйомлення безпосередньо нa підприємстві, зaкріплення, поглиблення, системaтизaція знaнь тa вмінь, отримaних при вивченні певного циклу теоретичних дисциплін, зокремa «Менеджменту», «Основ ЗЕД», «ЗЕД комерційної» тa багатьох інших, a тaкож здобуття певного прaктичного досвіду тa нaвиків.

Для досягнення мети потрібно було вирішити наступні завдання:

Ознaйомитися з основними принципaми тa формaми діяльності підприємствa, вивчити чинну прaвову бaзу, прaвилa тa процедури створення підприємствa, оргaнізaції його міжнaродної діяльності і реaльних умовaх ринку тa виробництва та проаналізувати оргaнізaційну структуру підприємствa тa її реaлізaцію і дію «зверху донизу»;

Ознайомитися з різними рівнями управління в підрозділах підприємства, особливо детально зтими, які здійснюють ЗЕД;

Визначити стратегію та вивчити організаційні засади менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

Визначити економічні засади управління зовнішньоторговельним обігом підприємства та дати оцінку його ефективності;

Здійснити аналіз фінансових результатів від зовнішньоекономічної діяльності підприємства та дати оцінку його фінансовому стану;

Дослідити механізм управління інвестиціями при здійсненні підприємством ЗЕД;

Нaбуття нaвичок сaмостійної прaктичної діяльності з вибрaної спеціaльності.



1. Загальна характеристика підприємства ПСП «Пісківське»

ПСП «Пісківське» розташоване в селі Піски Бахмацького району Чернігівської області.

Поверхня області переважно рівнинна. Північна частина області розташована в межах Поліської низовини. На заході територія області захоплює частину Придніпровської низовини. Найбільш підвищені і розчленовані -- південні та південно-західна частини, які належать до Придніпровської височини.

Клімат -- помірно-континентальний. Кліматичні умови господарства сприятливі для росту і розвитку всіх сільськогосподарських культур. Найбільш холодним місяцем року є січень, середня температура якого -5-6,єС і найтеплішим місяцем - липень (+19,3єС). Зима на території господарства малосніжна, висота сніжного покрову незначна. Річна кількість опадів становить 570-610 мм.

Територія села в основному складається з таких типів ґрунтів: чорноземи з великим вмістом гумусу, а також є лучні й болотисті ґрунти.

Земля в сільськогосподарському виробництві є умовою його розвитку. Важливою особливістю землі є те, що вона виступає в сільському господарстві як природна умова, тоді як всі інші засоби є продуктами затраченої праці людини. Земля має ряд своїх особливостей. По-перше, вона обмежена за своїми розмірами і її не можна збільшити, або заново створити.

По-друге, вона не може бути замінена іншими засобами виробництва і її не можна переміщати. Земля в різних місцях має неоднакову природну родючість.

По-третє, земля має родючість і при правильному веденні сільськогосподарського виробництва родючість землі можна підвищити. Як використовується земля в ПСП «Пісківське» розглянемо у таблиці 1.



Таблиця 1. Склад і структура сільськогосподарських угідь ПСП «Пісківське»

Види угідь	2007 рік	2008 рік	2009 рік
	Площа, га	%	Площа, га	%	Площа, га	%
Всього сільськогосподарських угідь, з них:	785	100	785	100	785	100
Рілля	523	66,62	523	88,4	523	88,4
Інші угіддя	262	33,38	262	33,38	262	33,38

При аналізі даних таблиці 1 виявилося, що загальна площа характеризується високою питомою вагою ріллі 66,62%. Що свідчить про високу розораність земель і доводить необхідність відповідних заходів щодо запобігання вітрової та водної ерозії.

Важливе значення у виробничій діяльності підприємства має забезпеченість його матеріальними ресурсами.

ПСП «Пісківське» є високомеханізованим господарством. Всі основні роботи виконуються сільськогосподарською технікою і обладнанням.

Крім того, для ведення розширеного відтворення ПСП «Пісківське» має необхідні виробничі будівлі і споруди.

В загальному вигляді, як використовуються основні фонди виробничого призначення господарства.

Розмір фондів, їх обсяг та динаміку розвитку виявляють за допомогою таких показників, як фондозабезпеченість господарства та фондоозброєність праці.

Фондозабезпеченість - це вартість фондів з розрахунку на 1 га площі земельних угідь, а фондоозброєність - це їх вартість на одного працівника.

Забезпеченість основними фондами та їх економічна ефективність використання цих фондів свідчать дані таблиці 2.



Таблиця 2. Основні виробничі фонди та їх використання в ПСП «Пісківське»

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік
1. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	26054	28789,5	33890
на 1 га с.-г. угідь	33,19	36,674	43,17
на 1 середньорічного працівника	521,08	654,31	868,97
2. Фондовіддача, грн.	0,14	0,04	0,03
3. Фондомісткість, грн.	7,08	24,79	33,24
4. Норма прибутку, %	0,004	0,007	-0,019

Аналізуючи дані таблиці 2 можна зробити висновок, що вартість основних виробничих фондів збільшилась у 2009 році порівняно з 2007 роком на 27 %.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів теж підвищилась. Фондовіддача в господарстві невисока. Вона свідчить про те, що на 100 грн. основних фондів сільськогосподарського призначення одержано в 2009 р. 3 коп. валової продукції. Цей показник знизився у 2009 році порівняно з 2007 роком на 78%.

Фондомісткість продукції у ПСП «Пісківське» висока. Вона збільшилася на 78,7 %. Це свідчить про високий рівень витрат.

ПСП «Пісківське» не прибуткове. Збиток становить - -0,019 %, а для забезпечення оптимального розвитку прибуток має становити 15-20%.

Трудові ресурси господарства являють собою особовий склад дорослих робітників у працездатному віці.

Важливим завданням кожного господарства є найбільш повне і раціональне використання на протязі року працездатних робітників з урахуванням віку, статі, кваліфікацій та індивідуальних особливостей.

Про наявність та використання трудових ресурсів можна судити на основі даних таблиці 3.



Таблиця 3. Трудові ресурси та їх використання в ПСП «Пісківське»

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік
1. Середньорічна чисельність працюючих, чол.	50	44	39
в рослинництві	24	21	17
в тваринництві	26	23	22
2. Кількість люд.-год. відпрацьованих 1 прац.	50760	44830,2	39735,9
3. Коефіцієнт використання трудових ресурсів	0,56	0,57	0,57

Показники таблиці 3 свідчать, що господарство краще використовує трудові ресурси. Кількість працівників зменшується, що дозволяє забезпечити більш повне і раціональне використання у сільськогосподарському виробництві.

Чисельність працівників в досліджуваний період зменшилася на 28%.

Однією із форм суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрям господарства. Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних і економічних зон.

Визначимо спеціалізацію ПСП «Пісківське» на основі структури товарної продукції.

Таблиця 4. Структура грошових надходжень від реалізації продукції ПСП «Пісківське»

Види продукції	2007 рік	2008 рік	2009 рік
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Продукція рослинництва
Зернові	3	0,21	100,8	6,38	32,9	2,19
картопля	6,2	0,43	10,6	0,67	3,3	0,21
овочі закритого грунту	84,8	5,91	61,6	3,9	50,4	3,35
Інша продукція
Разом	94	6,55	173	10,95	86,6	5,75
Продукція тваринництва
Приріст ВРХ	233	16,23	397,2	25,13	358,6	23,82
Молоко	1004	69,97	923,2	58,41	1060,4	70,43
інша продукція
Разом	1237	86,2	1320,4	83,54	1419	94,25
Роботи та послуги	104	7,25	87,1	5,5
Всього	1435	100	1580,5	100	1505,6	100

З структури грошових надходжень від реалізації продукції в ПСП «Пісківське» бачимо, що господарство спеціалізується як на виробництві продукції рослинництва і тваринництва, 5,75 % грошових надходжень по продукції рослинництва, а 94,25% - тваринництва. Найбільша частка у структурі грошових надходжень припадає на скотарство - це 94,25%, з них 70,43% від реалізації молока, 23,82% приросту ВРХ.

Отже господарство спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві.

Скотарство є традиційною галуззю виробництва ПСП «Пісківське», тут з часів заснування розводять високопродуктивну худобу української чорнорябої молочної та абердин - ангуської порід.

2. Ефективність діяльності ПСП «Пісківське»

У сільському господарстві більшості районів України скотарство є однією з провідних галузей.

Велика рогата худоба розповсюджена скрізь. Виробництвом продукції скотарства займаються підприємства різних типів, однак переважає надходження молока і яловичини зі спеціалізованих господарств. До таких і належить дане дослідне господарство «Пісківське». Воно спеціалізується на виробництві молока та яловичини.

М'ясо-молочні підприємства є найбільш розповсюдженим типом підприємств, які займаються скотарством. До даного типу господарств і належить ПСП «Пісківське». Вона виробляє основну частку молока та яловичини.

ПСП «Пісківське» розташоване у зоні діяльності підприємств по переробці молока.

Розмір ферм великої рогатої худоби забезпечує оптимальні умови для застосування сучасної техніки, запровадження прогресивних форм і способів організації праці

При організації галузі велику увагу потрібно звертати на те, що:

великі затрати праці і загальні витрати, зумовлені збільшенням обсягу ручної праці під час годівля, догляду за тваринами, виконанням виробничих процесів;

збільшення витрат на транспортування кормів з місця їх вирощування і заготівлі, приготування до розміщення в годівницях;

велика кількість поголів'я у приміщеннях, є причиною поширення хвороб;

обмежена рухомість тварин, що приводить до більш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивності і вибракування;

збільшення кількості підстилки, щодобове видалення гною.

Організаційна структура галузі включає відділки, в кожному з яких є тваринницькі приміщення. Перший - головний, до нього входять допоміжні приміщення, кормоцех, комори для зберігання концентрованих кормів, сховище для коренеплодів, силосні ями, споруди для зберігання сінажу і сіна та дві ферми молочного стада на 500 голів, родильне відділення і приміщення для тварин на вирощуванні та відгодівлі. Є пункт штучного осіменіння.

Дуже важливе значення для організації сільськогосподарського виробництва має структура поголів'я і породний склад тварин. У ПСП «Пісківське» найбільш поширена абердин - ангуська порода.

Для того, щоб прослідкувати наскільки змінилось виробництво валової та товарної продукції проведемо аналіз господарства протягом трьох останніх років.

Таблиця 5. Аналіз динаміки виробництва продукції тваринництва ПСП «Пісківське»

	2007	2008	2009	2009/2007
Продукція	Обсяг виробництва продукції, ц	Обсяг реалізації продукції, ц	Рівень товарності, %	Обсяг виробництва продукції, ц	Обсяг реалізації продукції, ц	Рівень товарності,%	Обсяг виробництва продукції,ц	Обсяг реалізації продукції,ц	Рівень товарності,%	Обсяг виробництва продукції,%	Обсяг реалізації продукції,%
Приріст ВРХ	465	430	92,47	499	456	91,38	462	418	90,48	99,36	97,2
Молоко	6826	6118	89,63	5036	4377	86,9	5033	4436	88,14	73,73	72,5

В природі існує три види товарності:

Продукція, що має низький рівень товарності

Продукція, що має середній рівень товарності

Продукція, що має високий рівень товарності

Аналізуючи дану таблицю, можна зазначити, що за жоден рік ніяка продукція не має високого рівня товарності. У 2007 році майже 93% продукції приросту ВРХ було реалізовано, та 90% - молочної продукції. Ці показники по господарству протягом трьох років залишалися майже незмінними, але знижалися. Так, в 2009 році: продукція приросту ВРХ мала рівень товарності-91,48%, а молочна продукція - 88,14%. Порівнюючи ці показники, можна зробити висновок, що у 2009 році, порівняно з 2007 роком рівень товарності продукції приросту ВРХ знизився на 1,63%, рівень же товарної молочної продукції знизився аж на 16,16%. З цього всього слідує, що господарство зменшує обсяги виробництва та реалізації продукції.

Розглянемо наскільки прибутковим чи збитковим було виробництво продукції тваринництва в ПСП «Пісківське» протягом останніх трьох років.

Таблиця 6. Темпи зростання грошових надходжень та прибутку

	2007	2008	2009	2009/2007
Продукція	Грошові надходження,грн	Прибуток/збиток,грн	Грошові надходження,грн	Прибуток/збиток,грн	Грошові надходження,грн	Прибуток/збиток,грн	Грошові надходження,%	Прибуток/збиток,%
приріст ВРХ	233000	-279000	397200	-232800	358600	-213200	154	76,4
молоко	1004000	279000	923200	239200	1060400	87900	105,6	31,5

Протягом трьох років продукція приросту ВРХ була збитковою. У 2009 році збитки від виробництва та реалізації продукції ВРХ зменшилися на 65800 грн, або на 24,6%. Молочна продукція ПСП «Пісківське» залишається прибутковою, прибуток від її реалізації в 2009 році становив 87900 грн. Порівнюючи цей показник з 2007 роком, то він зменшився на 69,5%. Інша ситуація спостерігається у структурі грошових надходжень. Порівнюючи показники грошових надходжень від реалізації продукції ВРХ, то в 2009 році вони збільшилися на 54%. У структурі грошових надходжень від реалізації молочної продукції показники збільшилися на 5,6% у порівнянні з 2007 роком.

Розглянемо динаміку виробництва продукції тваринництва в Україні за останні роки.



Таблиця 7. Виробництво основних видів продукції тваринництва

	Виробництво основних видів продукції тваринництва
	м'ясо усіх видів (у забійній вазі), тис. т	молоко всіх видів, тис. т
1990	4357,8	24508,3
1991	4029,1	22408,6
1992	3400,9	19113,7
1993	2814,5	18376,5
1994	2677,4	18137,5
1995	2293,7	17274,3
1996	2112,7	15821,2
1997	1874,9	13767,6
1998	1706,4	13752,7
1999	1695,3	13362,2
2000	1662,8	12657,9
2001	1517,4	13444,2
2002	1647,9	14142,4
2003	1724,7	13661,4
2004	1599,6	13709,5
2005	1597	13714,4
2006	1723,2	13286,9
2007	1911,7	12262,1
2008	1905,9	11761,3

Дані свідчать, що виробництво продукції тваринництва скоротилося у 2008 році у порівнянні з 1990 роком: м'яса - у 57%, молока у - 52%, при скороченні поголів'я худоби на 80%.Спад виробництва продукції зумовлений високими темпами скорочення поголів'я порівняно з ростом їх продуктивності.

Зробимо аналіз динаміки рентабельності виробництва основних видів продукції за останні три роки.

Таблиця 8. Показники рентабельності, норми та маси прибутку

Показники	2007	2008	2009	Абсолютна різниця 2009 до 2007(+,-)
Рентабельність тваринництва,%	0	0,5	-21,9	-21,9
Рівень рентабельності підприємства,%	0,08	0,01	-0,4	0,32
Норма прибутку,%	0,004	0,007	-0,019	-0,015
Приведена маса прибутку на середньорічну голову,грн/ц	899,6	1648,1	881,08	-18,52
Приведена маса прибутку на 1 ц молока, грн/ц	6924,1	6154,7	7313,1	389

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що господарство було рентабельним в 2007 та 2008 роках, і рівень рентабельності складав відповідно - 0,08% та 0,01%. У 2009 році цей показник становив - 0,4%. У 2007 та 2008 роках галузь тваринництва була прибутковою, у 2009 році показник становив - 21,9%, що говорить про збитковість галузі та пов'язане з високою собівартістю продукції. На кожен центнер приросту живої маси в 2009 році припадало 881,08 грн, що у порівнянні з 2007 роком знизився на 18,52 грн або на 2%. На кожен центнер отриманого молока в 2009 році припадало 7313,1 грн, що значно зросло у порівнянні з 2007 роком, коли ця сума становила 6924,1 грн, тобто цей показник зріс на 389 грн або на 6%.

Розглянувши рентабельність окремих видів продукції можна продивитися прибутковість та збитковість кожного елемента виробництва.

Таблиця 9. Рентабельність виробництва окремих видів продукції

	2007	2008	2009
Продукція	Собівартість,грн/ц	Прибуток,грн/ц	Рентабельність,%	Собівартість,грн/ц	Прибуток,грн/ц	Рентабельність,%	Собівартість,грн/ц	Прибуток,грн/ц	Рентабельність,%
приріст ВРХ	1190,7	-648,8	-54,5	1381,6	-510,5	-37	1367,9	-510,05	-37,3
молоко	118,5	45,6	38,48	156,27	54,64	35	219,23	19,8	9

З даної таблиці видно, що господарство несе великі збитки при виробництві продукції приросту ВРХ. Дана таблиця чітко свідчить про те, що продукція приросту ВРХ є як неприбутковою, так і не рентабельною. У 2009 році збитки від виробництва продукції приросту ВРХ становили - 510,05 грн, що зменшилися у порівнянні з 2007 роком на 21%. Порівнюючи рентабельність продукції приросту ВРХ у 2007 році, яка становила - 54,5%, то в 2009 році цей показник становив - 37,3%, що знизився на 17%. Неприбутковість приросту ВРХ може бути спричинене високою собівартістю продукції, значними затратами праці та скороченням поголів'я стада. Для того, щоб продукція стала рентабельною, потрібно скоротити матеріальні витрати, які впливають на собівартість продукції, підвищити продуктивність стада. Досить непоганим є рівень рентабельності молока. У 2009 році цей показник становив 9%. Порівнюючи значення рентабельності між 2009 та 2007 роками, то він знизився на 36,6%. Виробництво молока є прибутковим для підприємств

Іншим важливим елементом рентабельності продукції є її собівартість.

Таблиця 10. Структура собівартості 1 ц. молока

	2007	2008	2009
Статті витрат	грн	%	грн	%	грн	%
Прямі матеріальні витрати	78,8	66,5	95,8	61,4	132,8	60,7
корми	58,1	49	72,9	46,7	75,1	34,3
нафтопродукти	7,1	6	18,7	12	27,9	12,8
оплата послуг і робіт сторонніх організацій	4,3	3,6
решта матеріальних витрат	9,4	7,9	4,2	2,7	29,8	13,6
прямі витрати на оплату праці	25,1	21,2	37,4	23,9	56,8	26
інші прямі витрати з них	14,6	12,3	22,8	14,6	29,2	13,3
амортизація необоротних активів	7,3	6,2	8,6	5,5	6,9	3,1
відрахування на соціальні заходи	3,6	3	14,2	9,1	15,3	7
решта прямих витрат	3,8	3,1			7	3,2
всього витрат	118,5	100	156	100	218,8	100

Судячи з даної таблиці основна частка у структурі собівартості 1 ц молока припадає на матеріальні витрати, а саме на корми. У 2009 році матеріальні витрати становили 132,8 грн, що у структурі собівартості складає 60,7%, з них 34,3% припадає на корми. Порівнюючи ці показники з 2007 роком, то можна зробити такі висновки:

Загальні витрати на виробництво 1 ц молока збільшились на 84,6%.

Прямі матеріальні витрати збільшились на 68,5%.

Витрати на корми збільшились на 29,3%.

Зниження рентабельності виробництва молока можна пояснити різким ростом собівартості продукції. Головним чином на неї вплинуло те, що вели кількість витрат була понесена на корми. Хоча підприємство і вирощує продукцію рослинництва, та не реалізовую її повністю, все це не дає можливості забезпечити господарство кормами.

Також на рентабельність галузі вплинули зменшені темпи виробництва продукції. Таку тенденцію можна прослідкувати майже по всіх регіонах України.

Розглянемо ці показники на наступному графіку.

Виробництво молока в усіх категоріях господарств по регіонах України (приріст/зменшення у % до відповідного періоду 2009 року)

Як видно з даного графіка, то тенденція зменшення виробництва молочної продукції спостерігається майже по всій Україні у 2009 році, в Чернігівській областів тому числі, де розташоване господарство «Пісківське».

Підводячи підсумки до даного розділу, можна сказати, що галузь тваринництва у 2009 році в досліджуваному господарстві була нерентабельною. Якщо ж брати галузь по складовим, то молочна продукція для господарства є прибутковою та рентабельною. Хоча показники рентабельності за останні роки і значно знизилися, підприємство отримує прибуток від виробництва продукції ,але тільки молочного напрямку. Це було досягнуте не за рахунок збільшення темпів та обсягів виробництва, а за рахунок збільшення повної собівартості продукції.

3. Цінова політика ПСП «Пісківське»

Головним завданням підприємств є збільшення випуску та реалізації продукції.

Обсяг виробництва є вихідним показником для розрахунків, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу (місяць, квартал, рік, зміну, годину).

Обсяг виробництва слугує основою визначення планових і звітних показників ефективності використання ресурсів: продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, собівартості, прибутку. У зв'язку з цим аналіз резервів росту обсягу виробництва є основою у справі ефективності виробництва в цілому.

Обсяг продукції (робіт і послуг) у цінах підприємства включає готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промислового характеру та інші елементи продукції, призначені для реалізації на сторону, у відповідності до діючої інструкції складання звіту по продукції.

Обсяг продукції аналізують натуральні (тонни, літри, штуки та ін.), вартісні (грошові) та умовні показники.

Найбільш точно відображають обсяг продукції натуральні показники. Ці показники застосовують при аналізі лише однорідної та одноякісної продукції.

Вартісні вимірники дозволяють узагальнювати дані про випуск продукції підприємством, його окремими підрозділами, галузями промисловості та в цілому народним господарством. Вони є узагальнюючим виміром обсягу виробництва та реалізації продукції.

Проглянемо динаміку фактичних цін реалізації основних видів продукції ПСП «Пісківське».

Таблиця 11. Ціни реалізації основних видів продукції підприємства, грн. за тонну

Роки
	2007	2008	2009	2009/2007,%
Продукція
Приріст ВРХ	5418,6	8710,5	8578,9	158
молоко	1641	2109	2390,4	146

Роблячи аналіз з вище наведеної таблиці можна зробити такі висновки: ціна реалізації приросту ВРХ збільшилася у 2009 році порівняно з 2007 роком на 58%. Ціна реалізації молока за цей період збільшилася на 46%.

Розглянемо собівартість цієї продукції та різницю між ціною реалізації та наскільки це впливає на прибуток ПСП «Пісківське».

Таблиця 12. Повна собівартість основних видів продукції ПСП «Пісківське»

Повна собівартість продукції
	2007	2008	2009	%
повна собівартість 1 ц, грн
приріст ВРХ	1190,7	1381,6	1367,9	115
молоко	118,5	156,3	219,2	185



Аналізуючи дані таблиці повна собівартість продукції росла. У 2009 році повна собівартість приросту ВРХ зросла на 15% у порівнянні з 2007 роком.

Повна собівартість молока у 2009 році порівняно з 2007 роком зросла на 85%.

Порівнюючи дані двох останні табличок можна сказати, що повна собівартість приросту ВРХ більша за реалізаційну ціну у 2009 році на 37%, що в свою чергу негативно впливає на прибуток підприємства. Молочна продукція навпаки окупляється.

Прибуток ПСП «Пісківське» залежить не тільки від повної собівартості продукції та цін її реалізації. Істотний вплив мають такі фактори як породний склад стада, продуктивність стада, чисельність стада та багато інших.

Розглянемо рівень реалізації продукції тваринництва по Україні станом на 2010 рік.

Таблиця 13. Середні ціни реалізації продукції тваринництва за 2010 рік

Середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції у 2010 році
	худоба та птиця (у живій вазі)	молоко та молочні продукти
Січень	9974,8	2952,3
Січень-лютий	9967,8	3022,9

(сільськогосподарські підприємства (крім малих); грн. за т)

Аналізуючи дані цієї таблиці та цін реалізації господарства, можна зробити висновок, що воно реалізовує свою продукцію за нижчими цінами ніж середні ціни по Україні. Це може бути спричинено різними факторами. Наприклад, малий попит, або не висока якість продукції.



4. Основні проблеми функціонування підприємства, способи їх вирішення та перспективи подальшого розвитку діяльності

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому я вважаю що проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати те, що підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Стан справ в області управління якістю для підприємств України не можна визначити як задовільний. Розвиток експортних відносин показав, що продукція вітчизняних підприємств є неконкурентоспроможною на світовому ринку саме по якості. У цьому зв'язку набуває особливого значення проблема розробки та впровадження дійових методів управління витратами на забезпечення якості продукції.

Якість - як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується - підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.

Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить; що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв'язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується.

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє не абиякий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, роботехнічних комплексів тощо.

Не потребує особливих доказів безпосередній вплив більш надійної техніки та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.

Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентноспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньо економічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.



Висновки

В результаті проходження виробничої практики на ПСП «Пісківське» мною були виконані практичні завдання, основа яких викладена в даному „Звіті про проходження практики".

В першу чергу, під час проходження практики я ознайомився з особливостями роботи всіх підрозділів підприємства та повноваженнями керівників. Я намагався оволодіти методами і формами виробничої та підприємницької організації підприємства, а також сферою його міжнародної економічної діяльності. Крім цього я також визначив, що саме стало причиною вибору цього виду діяльності підприємством та його позиція на ринку аналогічних товаровиробників.

Основну частину практики я проходив у відділі обліку та звітності. Ознайомившись з роботою цього підрозділу, на основі теоретичних знань я визначив спеціалізацію підприємства, ефективність використання трудових, земельних ресурсів та капіталу, визначив чи ефективно проходить інтенсифікація, встановив точки беззбиткового обсягу виробництва.

Для аналізу виробничо-господарської діяльності ПСП «Пісківське» необхідно було використати інформацію, зібрану під час проходження практики на всіх підрозділах підприємства. Прослідкувавши за роботою працівників різних щаблів управління підприємства, на основі набутих знань, я охарактеризував застосування ними методів менеджменту та способи прийняття ними різних управлінських рішень. Крім того, я розкрив і виклав в „Звіті про практику" основні аспекти маркетингової політики на підприємстві; проаналізував найважливіші економічні та технічні показники діяльності ПСП «Пісківське».

На основі побаченого та почутого, я зробив певні висновки (позитивні і негативні) та пропозиції. По-перше, основним висновком для мене є те, що зовнішньоекономічна діяльність на даному підприємстві можлива, проте не здійснюється. На підприємстві відсутній власні відділ маркетингу, комерційний відділ та відділ зовнішньоекономічної діяльність. Тому я вважаю, що підприємству управлінню необхідно звернути увагу на можливість проведення зовнішньоекономічної діяльності. Маркетинговій діяльності на даному підприємстві не приділяють належної уваги, хоча намагаються її проводити, але все ж слід удосконалювати цю галузь, що потребує значної фінансової підтримки.



Список використаної літератури

зовнішньоекономічний інвестиція управління

1. Андрійчук А.Г. Економіка аграрних підприємств. К.: Вища школа, 2002.- 336 с.

2. Економіка підприємства / Під ред. Горфинкеля В.О., Швандара В.А. // М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. - с. 60-65.

3. Гринько Р.І. Теорія статистики: Курс лекцій. - Львів, 1998. - 216 с.

4. Добровенський В. Шевельов В. “Як оцінити прибутковість підприємства” \\ Економіка України. - 2000 № 30. - с. 37.

5. Економіка сільського господарства / Під ред. Добриніна В.А. М.: Агропромиздат, 1998.- с. 248-251.

6. Журнал “Пропозиція”.

7. Краюхина Г.А. Экономический анализ - М., 1998.

8. Економіка сільського господарства/ За ред. В.П. Мертенса - К.: Урожай, 195. - 245 с.

9. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 415 с.

10. Система цін і принципи ціноутворення в сільськогосподарському виробництві. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.

11. Покропивного С.Ф. Економіка підприємства - К., 2000.

12. Фіксований сільськогоспадарський податок. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.

13. О.М. Шпичак. Ціноутворення та інфраструктура формування ринкових відносин в АПК. // Економіка АПК № 1. - 1999 р., с. 44-47.

14. http://www.minagro.kiev.ua.

15. http://www.ukrstat.gov.ua/.

Размещено на Allbest.ru