Технологія та джерела створення власної справи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки та молоді України

Київський національний торговельно - економічний університет

Вище комерційне училище

Практична робота

на тему: Технологія та джерела створення власної справи

План

1. Визначення переваг створеного підприємства

2. Етапи створення підприємства

3. Бізнес - план

4. Статут та установчий договір

5. Статутний фонд та його формування

6. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

1. Визначення переваг створюваного підприємства

бізнес план ринок підприємницький

Я планую розмістити своє підприємство суши - бар «Азія» в Дарницькому районі в місті Києві на вулиці Ревуцького буд. 16 ^а . Я маю за мету розповісти коротку інформацію про вибраний мною район.

Дарницький район

Дамрницький район -- район міста Києва, розташований на лівому березі Дніпра.

Загальна площа району становить 134 кмІ; вулиць і провулків -- 204 одиниці; площа зелених насаджень становить 214 га; водного басейну -- 556 га (озер -- 32 одиниці; штучних водойм -- 12; ставків -- 8).

В районі, де мешкає 282,4 тис. осіб, сконцентрований значний економічний потенціал -- багатогалузева промисловість, великий залізничний вузол, будівельний комплекс, система комунального господарства, транспортні підприємства тощо.

Промисловість представлена 35 підприємствами різних галузей. Найбільшу питому вагу в обсягах промислового виробництва займає хімічна промисловість -- 60,4%, машинобудування і металообробка -- 18,3%, харчова промисловість -- 14,7%, промисловість будівельних матеріалів -- 4,1%. Промисловими підприємствами з початку року виготовлено продукції на суму 407,0 млн. гривень, що на 8,4 відсотки перевищує минулорічний обсяг.

Дарницький район сьогодні -- це 16 відсотків загальної площі Києва. Розташований на мальовничій території Лівобережжя, він став провідним індустріальним, науковим і культурним осередком столиці України з розвиненою соціальною інфраструктурою, транспортом і місцями відпочинку.

Сегментація ринку -- поділ його на окремі частини (сегменти) залежно від типу споживачів, товарів, конкуруючих підприємств та інших чинників (демографічних, географічних, економічних, на основі поведінки споживача та ін.).

При вивченні ринку найважливішим об'єктом сегментації є споживач та його поведінка на ринку товарів і послуг залежно від спонукальних засобів маркетингу. До них належать товар або послуга, ціна на них, способи реалізації та стимулювання збуту. Залежно від цього формується ставлення до певних речей або послуг, яке повинен знати маркетолог, щоб зробити висновок про ймовірність їх купівлі у майбутньому. У разі необхідності покращують якість товару, дизайн тощо.

Переваги суши - бару «Азія» :

- більш розширений асортимент продукції,

- більша кількість посадочних місць,

- розробленні ціни для різного контингенту споживачів,

- підвищений рівень комфортності.

2. Етапи створення підприємства

У теперішній час для відкриття підприємства громадського харчування необхідно:

- Зареєструвати юридичну особу в установленому порядку (в Московській реєстраційній палаті або її філії) в організаційно-правовій формі, передбаченої чинним законодавством (ТОВ, ЗАТ і т.д.);

- Оформити майнові права на нежитлове приміщення (право власності, оренди, суборенди тощо) та земельну ділянку та зареєструвати їх у встановленому порядку;

- Зареєструвати контрольно-касові машини в державній податковій інспекції за місцем знаходження підприємства;

- Оформити паспорт на вивіску об'єкта;

- Отримати ліцензію при здійсненні видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. У теперішній час діяльність з надання послуг громадського харчування не ліцензується. У сфері споживчого ринку стосовно підприємств харчування підлягає ліцензуванню роздрібний продажалкогольної продукції;

- Отримати санітарно-епідеміологічний висновок про відповідність правилам господарської та іншої діяльності, робіт, послуг;

- Оформити санітарний паспорт на спеціально призначені або спеціально обладнанітранспортні засоби для перевезення харчових продуктів;

- Оформити особисті медичні книжки на працівників з відміткою про результати попередніх (при вступі на роботу), періодичних (2 рази на рік) медичних оглядів і гігієнічної атестації;

- Укласти договір зі спеціалізованою організацією про вивезення твердих побутових відходів;

- Отримати сертифікат відповідності послуг вимогам нормативних документах.

Одним із перших етапів заснування власного діла є пошук підприємницької ідеї. Пошук привабливої ідеї бізнесу - це досить важке і відповідальне завдання підприємця, котрий має віднайти в ідеї можливість реалізувати свої знання і здібності. На цьому етапі виникає проблема: де і як шукати нову підприємницьку ідею.

Ідею можна взяти від:-споживачів ;-працюючих фірм ;-парламентів і урядів .

Оцінювання ідеї має бути комплексним, тобто її потрібно розглядати з різних поглядів:

рівня конкуренції на ринку відповідних товарів і послуг;

наявності споживачів та знання їхніх потреб зараз і в майбутньому;

виробничих можливостей фірми щодо продукування тих або інших необхідних ринку товарів;

реальних можливостей залучення фінансових коштів;

стабільності та гнучкості чинного законодавства в галузі господарювання підприємців;

компетенції , досвіду й управлінських здібностей бізнесменів.

Наступним етапом створення власного підприємства є вибір типу підприємства і обґрунтування цілей підприємницької діяльності.

При створенні нового підприємства виникає необхідність визначити (вибрати) тип підприємства. Тип залежить від бажання підприємця вибрати певний спосіб процедури прийняття рішення

Відповідно до закону “Про підприємства в Україні” можна заснувати:

приватне індивідуальне (сімейне) підприємство;

ТзОВ (акціонерне товариство закритого типу);

акціонерне товариство відкритого типу.

Крім того закон дозволяє створення повного і змішаного (командитного) товариств, а також об'єднань підприємств. До цього переліку можна додати державні і муніципальні підприємства, а також ті, що функціонують на основі оренди і викупу майна трудовими колективами.

Процес формування цілей підприємства має бути конкретним і передбачати:

виробництво наперед визначеної кількості певної групи товарів; задоволення виявлених у певному регіоні потреб у конкретній сукупності товарів (продуктів, послуг); обслуговування певної категорії клієнтів тощо.

Зокрема підприємці ставлять перед собою не лише поточні цілі, а й перспективні, тобто планують як тактику, так і стратегію свого становлення функціонування і розвитку. Зокрема тактика підприємця може полягати у тому, що на початковому етапі своєї діяльності накопичити певну суму власного капіталу, яка потім на другому етапі буде використана для розвитку підприємства.

Вибрані цілі мають бути конкретними і реальними, формуватись і визначатись у певних показниках, максимально точно вимірюватись.До них можна віднести такі:

прибутковість (обсяг прибутку, дохід від інвестованого капіталу, відношення прибутку до обсягу продажі); продуктивність або ефективність (виробіток на одного працівника, витрати на виробництво одиниці продукції); продукція (зміна номенклатури і асортименту, впровадження нових її видів); виробничі потужності (поточна величина, можлива динаміка у майбутньому); персонал (підвищення рівня кваліфікації, поліпшення умов праці); ринок (обсяг продажу, частка участі на ринку);

Отже основні етапи створення підприємства:пошук і знаходження своєї господарсько-ринкової лінії на ринку; свідомий вибір форми підприємницької діяльності (індивідуальне або колективне підприємство); усвідомлення та розробка власних стратегій та тактик вибраного бізнесу; придбання засобів реалізації підприємницької ідеї - технічних засобів і предметів праці, майном необхідних працівників; встановлення ринкової ціни на вироб чи послугу; започаткування конкретного виробництва, визначення каналів збуту власної продукції.

3. Бізнес - план

Бізнес-план -- документ, який містить комплексне обґрунтування стратегії(програми) розвитку всіх сфер діяльності підприємства на основі поточного та перспективного планування такої діяльності.

Сучасні підприємці все частіше звертають свої погляди на ринок надання послуг у сфері громадського харчування. Воно й не дивно - рівень життя в нашій країні поступово зростає, що дозволяє все більшій кількості громадян не економити на харчуванні, а віддати цю послугу на відкуп професіоналам.Дуже багато бізнесменів, офісні працівники, менеджери і т.д.воліють економити свій час, щодня харчуючись в суши - барах. Тому ідея відкрити суши - бар - це хороший спосіб почати свій бізнес. Однак необхідно пам'ятати, що відкриття суши - бару завжди супроводжується рядом труднощів, як паперового, так і ділового характеру, Почнемо з того, що визначимося, в якому сегменті ринку ми будемо працювати, адже на сьогоднішній день можна виділити декілька видів суши - бару - еліт-суши - бар, караоке суши - бар, суши - бар середнього класу. Цей бізнес план суши - бару розглядає відкриття закладу, розрахованого на широке коло відвідувачів, тобто суши - бар середнього класу.

Опис підприємства

Передбачається відкриття суши - бару демократичного типу місткістю 80 посадочних місць, орієнтованого на відвідувачів середнього класу. Основу послуг ксуши - бару становитиме змішана кухня. В ідеалі в суши - барі повинні бути представлені страви японської, європейської та східної кухні. Спосіб обслуговування клієнтів - через систему офіціантів.

Опис послуг: суши - бар буде надавати послуги з приготування та подачі їжі своїм клієнтам через систему офіціантів. Режим роботи суши - бару з 12.00 до 24.00.

Оцінка ринку . Конкуренція.

В сучасних умовах смаки споживачів стають більш різноманітними, підвищуються вимоги щодо якості та асортименту продукції та послуг, знижується платоспроможність населення.

Ринковий механізм господарювання передбачає конкуренцію, боротьбу за ринки між підприємствами.

Вирішення цих проблем можливо за рахунок проведення маркетингових досліджень мікро і макросередовища підприємства, які дозволять визначити:

місце підприємства на ринку продукції та послуг громадського харчування;

слабкі і сильні сторони в діяльності;

розмір платоспроможного попиту на продукцію ресторану;

вимоги споживачів до асортименту та якості продукції та послуг;

шляхи максимізації зручностей для споживачів під час перебування у ресторані.

Зовнішнє середовище підприємства складається із зовнішніх факторів і сил, які впливають на її здібність підтримувати і розвивати успішні торгові операції з клієнтами своїх цільових ринків. Воно включає в себе мікро і макросередовища. До мікро середовища підприємства відносяться сили, які можуть впливати на її здібність обслуговувати клієнтів: саме підприємство, споживачі, постачальники. До макросередовища відносяться більш широкі, соціальні сили, які впливають на мікро середовище: конкурентні, економічні, політичні, культурні.

Головні фактори мікросередовища підприємства

Головні фактори макросередовища підприємства

Аналіз конкурентів

Конкуренти - це підприємства, які мають фундаментальну нішу, яка повністю або частково співпадає.

Для дослідження ми вибрали такі підприємства: караоке - суши - бар “Spivakoff ” ,суши - бар « Муракамі» мій вибір обумовлений тим, що:

підприємства мають схожі позиції на ринку товарів та послуг;

схожий економічний стан;

тип підприємств;

підприємства знаходяться поруч один із другим і потенційні споживачі мають змогу вибирати.

Оцінку конкурентоспроможності проведемо за такими показниками:

робота адміністративно-управлінського апарату;

організація роботи виробництва;

матеріально-технічна база підприємства;

якість страв;

ціни на продукцію;

склад персоналу;

застосування реклами;

санітарний стан торгового залу;

рівень комфортності;

місце розташування;

додаткові послуги.

Ці показники визначають успіх кожного підприємства на ринку. Кожен показник отримає оцінку від 0 до 5 балів. 0 означає найбільш слабкі позиції по даному показнику, 5 - домінуючі позиції на ринку.

Лист оцінки конкурентоспроможності їдальні

Фактори конкурентоспроможності	Суши - бар «Азія»	Конкуренти
		Караоке - сущи - бар «Spivakoff»	Суши - бар “ Муракамі”
Організація роботи виробництва	4	4	4
Матеріально-технічна база підприємства	3	3	3
Склад персоналу	4	4	3
Асортимент страв	5	4	4
Якість страв	4	4	4
Ціни на продукцію	4	4	3
Швидкість обслуговування	4	4	3
Додаткові послуги	3	2	2
Санітарний стан підприємства	4	3	4
Рівень комфортності	4	3	4
Застосування реклами	1	1	1
Місце розташування	3	3	3
Всього балів	46	38	32

Караоке - суши - бар “ Spivakoff ” має слабкі сторони в порівнянні з досліджуваним підприємством:

високі ціни;

значно менша кількість додаткових послуг.

Потенційним конкурентом для досліджуваного підприємства є суши - бар «Муракамі» , яка розташована неподалік. Ці два суши - бара майже не відрізняються один від одного. Вони мають приблизно однакове меню, ціни на продукцію, об'єм пропонованих послуг.

Але суши - бар «Азія» має деякі переваги:

- більш розширений асортимент продукції,

- більша кількість посадочних місць,

- розробленні ціни для різного контингенту споживачів,

- підвищений рівень комфортності

санітарний стан підприємства;

додаткові послуги.

Ці показники мають надзвичайно велике значення, коли споживачі користуються додатковими послугами цих підприємств. Наприклад: проведення святкових подій, бенкетів.

Стратегія маркетингу

Важливою ділянкою маркетингу є управління рекламною діяльністю. Реклама виникла давно разом з торгівлею, але в умовах розвитку економіки вона набуває якісного характеру: стає масовою й об'єктивно необхідною. У великій конкуренції підприємств, споживач потребує відповідного орієнтира, який і пропонує реклама. Вона з одного боку, допомагає виробнику формувати свій попит, спонукати споживача до покупки, а з іншого, що управляється виробником.

Напевно, не багато знайдеться суспільних явищ, думка про які в нашій країні було б настільки розбіжно, як про рекламу. З одного боку, є чимало свідчень, що люди мають потребу в ній, навіть шукають її. Багато галузей громадського харчування відчувають потребу в оперативному оповіщенні споживачів. І цю потребу задовольняє ціла мережа різних за структурою і можливостями рекламних організацій. А з іншого боку, досить широко існує дуже скептичне відношення до реклами. На жаль, сьогоднішня наша рекламна практика укупі з якістю деяких товарів і послуг дають чимало приводів і для гумору, і для скепсису.

Вибагливий споживач повинен побачити в рекламі всі переваги які тільки подаються підприємством, та сформувати попит на продукцію що виробляється.

Реклама - це сукупність організаційно-технічних, естетичних i економічних методів, які впливають на попит населення, іншими словами - це інформація про той чи інший продукт, який виробляє підприємець.

Основна задача реклами в громадському харчуванні - інформувати населення про існування послуги підприємства. Тому реклама це невід'ємна складова частина існування та роботи підприємства.

На підприємствах громадського харчування, а вчасності в суши - барі використовуються різні засоби зовнішньої та внутрішньої реклами. Одним з найпоширеніших видів зовнішньої реклами є реклама на радіо. Цю рекламу може чути одночасно велика кількість людей, вона включає: назву підприємства, його адресу, телефон, термін роботи та кухню яка представлена підприємством.

Суши - бару «Азія» застосовує різні види реклам, в основному це зовнішня і внутрішня реклами.

Зовнішньою рекламою суши - бару є вітрини які оформлені на природну, згідно назви, тематику та вивіска, яка надає потенційному клієнту основну інформацію. Вона підібрана з урахуванням архітектурного рішення будівлі і розміщена по фасаду в горизонтальному положенні.

Вивіска знаходиться з обох боків підприємства для того щоб люди які направляються в ту чи іншу сторону могли прочитати назву підприємства, яка представлена на вивісці. Біля входу в суши - бар можна знайти інформацію про режим роботи; кухню яка представлена; додаткові послуги.

В вечірній час вивіска набуває особливо красивого вигляду, завдяки спеціально підібраному освітленню (галогенні лампи).

Засобами внутрішньої реклами суши - бару є: Стиль інтер'єра - натуральність і простота Головна риса інтер'єра - ненав'язливість, у сполученні з продуманістю, і тонкістю стилю. Суши - бар часто відвідують офісні працівника - зайняті, забезпечені люди з усіх куточків земної кулі. Для них, як, утім, для усіх, хто побажає добре відпочити, створені стильний затишок і сервіс європейського рівня. Надаючи гарні умови та приємний затишок для відвідувачів, тим самим підприємство доставляє естетичне задоволення. Всі елементи інтер'єру - освітлення, кольорова гамма, меблі, посуд - органічно пов'язані між собою, в той же час підкреслює своєрідність даного підприємства.

Все це сприяє формуванню попиту на продукцію даного підприємства, а також на розширення контингенту відвідувачів.

Виробничий план

Першочерговим кроком у реалізації даного проекту буде пошук і підбір приміщення під суши - бар. Ви можете як орендувати приміщення, так і звести окрема будівля. Тут усе буде залежати від Ваших фінансових можливостей. При цьому необхідно пам'ятати, що площа кафе повинна відповідати вимогам російського законодавства. У нашому випадку (80 посадочних місць) - це 250 квадратних метрів. Зі збільшенням місткості суши- бару повинна буде вирости і сукупна площа приміщень.

Наступним кроком стане розробка дизайну приміщення і його подальше оформлення відповідно до дизайн-проектом. Після цього можна переходити до закупівлі та встановлення виробничого обладнання. Для суши - бару знадобиться наступне обладнання:

-Плити

Варильні шафи

- Жарочні шафи

- Грилі

- Виробничі столи

- Мийки

- Стільці

- Столи

- Посуд

Варто зазначити, що обладнання для приготування їжі краще купувати імпортного виробництва, а ось виробниче обладнання - російського. У першому випадку нас цікавить якість, у другому - ціна.

Наступним кроком стане розробка меню для суши - бару. Відразу звернемо Вашу увагу на те, що меню має бути різноманітним і різнобічним, щоб у відвідувачів був максимально широкий вибір, і кожен потенційний постійний клієнт міг задовольнити свої гастрономічні пристрасті саме у Вашому закладі.

Ми наводимо меню, яке ідеально підходить для суші - бару демократичного типу:

Суши - 30 видів

Салати - 10 видів (олів'є, м'ясний, овочевий, фруктовий, зі свіжої капусти, вінегрет, гострий морквяний салат, цезар, мімоза, сирний).

Закуски - 5 видів (сирна нарізка, ковбасна нарізка, овочева нарізка, фруктова нарізка, м'ясна нарізка).

Перші страви - 5 видів (суп, борщ, окрошка, розсольник, солянка)

Гарячі м'ясні страви - 6 видів (відбивні, котлети, шніцель, биточки, смажене м'ясо, стегенця)

Гарніри до м'яса - 5 видів (картопля варена, картопля смажена, картопля-фрі, рис, спагетті)

Десерти - 10 видів.

Напої (алкогольні і безалкогольні) - 50 видів.

Після того, як всі кроки з організації суши - бару пророблені - необхідно переходити до пошуку та набору персоналу. Для кафе знадобляться наступний персонал:

- Кухарі - 4 людини

- Адміністратори - 2 особи

- Офіціанти - 8 осіб

- Підсобні робітники - 2 особи

Підбір персоналу для суши - бару Ви можете довірити як професійним агентствам з підбору персоналу, так і здійснити самостійно. Тут все залежить від Вашого бажання, наявності часу і фінансових можливостей.

Фінансовий план

У цьому розділі бізнес-плану суши - бару ми розглянемо фінансову складову цього бізнес-проекту і дізнаємося про всі фінансові потоки і підводні камені цього бізнесу.

Витрати:

Приміщення - від 50.000 до 500.000 грн

Обладнання - від 100.000 до 800.000 грн

Зарплата персоналу - від 300.000 грн на рік

Реклама, маркетинг - 10.000 грн в рік

Доходи:

Планується середній чек: 600 грн- днем, 1200 грн- ввечері при 50% завантаженні суши - бару.

Як показує практика та аналіз роботи діючих закладів подібного типу, окупність суши - бару становить від 9 до 18 місяців.Слід визнати даний бізнес цілком рентабельним в сучасних фінансових умовах.

Аналіз ризиків

1 Можливі ризики і джерела їх виникнення:

1 Комерційні ризики:

ризик, пов'язаний з реалізацією товару

ризик, пов'язаний з доставкою товару

2 Політичні ризики:

ризик, пов'язаний з політичною обстановкою в країні (страйки, війни)

3 Джерела виникнення ризиків:

недостатнє вивчення ринку збуту

недооцінка конкурентів

падіння попиту на товар

4 заходи по скороченню ризику

детальне вивчення ринку

аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

страхування майна

Висновок: в цілому можна сказати, що даний проект інвестиційної привабливістю, т.к. передбачається що рік від року суши - бар буде розширюватися, відкривати

філії, збільшувати асортимент, вводити нові послуги, а отже збільшаться і обсяги продажів і зросте прибуток, що є головним для інвестора.Даний проект гарний тим, що на відміну від конкурентів суши - бару «Азія» пропонує низькі ціни на свою продукцію, висока якість та оригінальне меню, а також використовує високотехнологічне обладнання, яке дозволяє прискорити процес приготування млинців, що багато в чому економить час зайнятих покупців. Цей проект є ще й вигідним, тому що обсяг витрат даної фірми не великий і сума результатів у проекті значно більше, ніж сума вкладених коштів.

4. Статут та установчий договір

1. Загальні положення

1.1 Мале______________________________________________________________

(повна назва малого підприємства із зазначенням __________________________________________________________________

(підприємство виду діяльності)

___________________________________________________________ (надалі "Підприємство"),

(скорочена назва)

створено за ухвалою___________________________________________________________

повна назва засновників юридичних осіб, громадян із зазначенням:

_____________________________________________________________

чи є це підприємство заново створеним або виділеним зі складу діючого

далі "Засновники" або "Засновник", зареєстроване ухвалою виконкому _____________________ районної Ради народних депутатів (назва Ради)

від ''__'' ________19__ р. №______ і здійснює свою діяльність згідно з Конституцією і законами України "Про власність", "Про підприємства", "Про систему оподаткування", постановою Ради Міністрів України від 22 вересня 1990 р. М 278 "Про заходи щодо створення і розвитку малих підприємств", діючих нормативних актів і цього Статуту.

1.2 Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установі банків, печатку зі своєю назвою, кутовий штамп, бланки, товарний знак і інші реквізити.

1.3 Підприємство працює на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоврядування.

1.4 Держава, її органи, засновники (засновник) не несуть відповідальності за зобов'язаннями підприємства. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави, її органів, засновників (засновника), а також інших підприємств, організацій, установ.

1.5 Юридична адреса підприємства:__________________________________________________

(поштовий індекс, область, місто, вулиця, будинок)

2. Завдання і функції підприємства

2.1 Головним завданням підприємства є (одним реченням викласти ГОЛОВНЕ завдання

підприємства, яке визначається при створенні підприємства)

2.2 Для виконання свого головного завдання підприємство забезпечує:_________________________________________________________

(у цьому пункті необхідно викласти основні функції підприємства, якими воно забезпечує

_____________________________________________________________

виконання головного завдання)

2.3 Підприємство має право створювати (засновувати) у своєму складі філії, цехи, майстерні і інші структурні одиниці і підрозділи, у тому числі ті, що мають статус юридичної особи.

2.4 Підприємство має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з діючим законодавством у обсязі своїх завдань і функцій, за винятком деяких видів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, брати участь у створенні спільних підприємств і об'єднань із закордонними організаціями і фірмами.

3. Майно підприємства

3.1 Майно підприємства складають його основні фонди і обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у його незалежному балансі і належить йому за правом власності або повного господарського володіння, користування і розпорядження.

3.2 Джерелами формування майна підприємства є:

статутний фонд, що його передають підприємству засновники (засновник), у порядку і обсязі, визначених установчим договором;

доходи, отримані підприємством від господарської діяльності;

кредити банків і інших кредиторів;

пайові внески і вклади;

доходи від реалізації акцій і інших цінних паперів;

безвідплатні внески і пожертви організацій, установ, закордонних фірм, громадян;

інші джерела, не заборонені діючим законодавством.

Підприємство може повністю або частково викупити орендоване майно. Умови, порядок і термін викупу визначаються відповідним договором. Викуп орендованого майна може бути здійснено або у формі одноразової сплати, або у формі кількох внесків.

3.3 Кошти підприємства використовуються для:

організації, розвитку і розширення виробничої діяльності;

оплати труда працівників підприємства;

передання постійним членам трудового колективу частини чистого прибутку підприємства для створення їх особистих вкладів;

участі у роботі сумісних підприємств;

придбання акцій і інших цінних паперів;

розв'язання питань соціального розвитку, а також поліпшення умов праці, життя і здоров'я працівників.

3.4 Підприємство має право на забезпечення матеріально-технічними ресурсами, у тому числі за рахунок частини лімітів на матеріально-технічні ресурси, що розподіляються централізовано, порядком, визначеним установчим договором.

3.5. Підприємство як самостійний товаровиробник може виступати на ринку цінних паперів і випускати для мобілізації додаткових фінансових ресурсів акції, здійснювати цільові позики.

3.6 Норматив відрахувань підприємства до місцевого бюджету встановлюється у відповідності до діючого законодавства виконкомом районної Ради народних депутатів, яка зареєструвала підприємство.

3.7 Фонди підприємства створюються згідно з діючим законодавством і використовуються ним незалежно. Кошти, не використані цього року, переносяться на наступний рік і вилученню не підлягають.

За необхідності підприємство самостійно утворює свій резервний фонд за рахунок госпрозрахункового прибутку.

3.8 Порядок оподаткування підприємства визначено законом України "Про систему оподаткування".

4. Управління підприємством

4.1 Управління підприємством здійснюється на принципах широкої демократії і активної участі його працівників у розв'язанні питань діяльності підприємства, а також поєднанням прав трудового колективу і власника майна підприємства для господарського використання.

4.2 Основною формою здійснення повноважень трудового колективу підприємства є його загальні збори, які скликаються за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

4.3 Загальні збори трудового колективу:

розв'язують питання відносно викупу майна;

розв'язують за необхідністю питання, пов'язані з укладанням колективного договору з адміністрацією підприємства;

обирають (відкликають) своїх представників до ради (правління) підприємства, заслуховують звіти з їх діяльності.

4.4 Права з розв'язання завдань управління підприємством засновниками делегуються раді (правлінню) підприємства, яка складається з однакового числа представників власників майна - засновників підприємства, що ними призначаються, і тих, що їх обирає його трудовий колектив. Термін повноважень ради (правління) підприємства - п'ять років.

Рада (правління) підприємства розв'язує віднесеш до її компетенції питання на своїх засіданнях. Втручання ради (правління) до оперативно-розпорядчої діяльності адміністрації не допускається.

Засідання ради (правління) підприємства скликається за необхідністю, але не рідше, ніж двічі на рік.

4.5 Рада (правління) підприємства вважається правосильною для розгляду винесених на її засідання питань, якщо в засіданні беруть участь не менше двох третин її складу, а ухвали з розглянутих питань вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше двох третин членів ради (правління) , що присутні на засіданні.

4.6 Рада (правління) підприємства:

визначає загальні напрями економічного і соціального розвитку підприємства;

визначає порядок розподілу прибутку, обсяги відрахувань до фондів підприємства і засновникам;

розв'язує питання про зміни порядку внесення і обсягів статутного фонду;

приймає ухвали про випуск або придбання цінних паперів;

розв'язує питання про створення або припинення діяльності філій і інших відокремлених підрозділів підприємства;

розглядає конфліктні ситуації, що виникають між адміністрацією підприємства і його трудовим колективом, вживає заходів до їх розв'язання;

призначає директора підприємства;

розв'язує питання про нових засновників підприємства;

обирає голову ради (правління) і затверджує ревізійну комісію.

4.7 Директор підприємства призначається радою (правлінням) підприємства на термін своїх повноважень і затверджується засновниками (засновником).

4.8 Директор підприємства:

-- самостійно розв'язує усі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені цим Статутом до компетенції загальних зборів і ради (правління) підприємства;

-- без доручення діє від імені підприємства, є представником його інтересів в усіх підприємствах, організаціях і органах;

-- розпоряджується майном підприємства, укладає договори, видає доручення;

-- відкриває в установах банків розрахунковий і інші рахунки підприємства;

-- затверджує штат підприємства, видає накази, у тому числі про прийняття на роботу і звільнення з роботи, дає вказівки, що є обов'язковими для всіх працівників підприємства.

4.9 Ревізійна комісія є підзвітною раді (правлінню) підприємства і контролює дотримання Статуту підприємства, відповідність його діяльності законодавству. Ревізійна комісія виконує ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства.

Результати ревізій підлягають поданню засновникові у вигляді копій.

4.10 Підрозділи підприємства очолюються їх керівниками, призначеними директором підприємства. Головний бухгалтер підприємства призначається на посаду і звільняється від неї відповідно до встановленого порядку.

4.11 функціональні обов'язки і компетенції заступників директора, керівників служб визначаються відповідними положеннями, а також службовими інструкціями, затвердженими директором підприємства.

5. Організація і оплата праці

5.1 Підприємство здійснює організацію праці, заходи із забезпечення трудової і виробничої дисципліни, охорони праці, дотримання правил санітарії і техніки безпеки згідно з діючим законодавством.

5.2 Підприємство самостійно визначає загальну кількість працівників, їх професійний і кваліфікаційний склад, необхідність залучення тимчасових працівників і сумісників.

5.3 Трудові доходи працівників підприємства визначаються відповідно до особистого трудового внеску кожного до кінцевого результату роботи підприємства, визначеними їм на підставі діючого законодавства формами оплати праці, регулюються податками і не обмежуються максимальними обсягами.

5.4 Частина чистого прибутку підприємства у розмірах і порядку, визначених його радою (правлінням), передається у власність членів трудового колективу, яка створює його внесок. На суму внеску членові трудового колективу можуть бути видані акції і інші цінні папери. Частина внеску (вартість акції), а також проценти (дивіденди) за акціями, облігаціями і іншими цінними паперами може виплачуватися членові трудового колективу щорічно після підведення підсумків фінансового року в обсязі, визначеному радою (правлінням) підприємства.

5.5 Підприємство гарантує своїм працівникам проведення заходів із соціального забезпечення відповідно до закону, створення сприятливих умов праці; прискорення розвитку матеріальної бази соціальної сфери (у тім числі житлового будівництва), створення умов для здорового побуту, відпочинку працівників і їх сімей, надання своїм працівникам додаткових соціальних пільг у межах зароблених коштів.

6. Звіт, звітність і контроль

6.1 Підприємство виконує оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде усталену статистичну звітність.

6.2 Комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства може відбуватися з ініціативи засновників (засновника) і не частіше одного разу на рік.

6.3 Фінансовий рік підприємства встановлюється з 1 січня до ЗІ грудня календарного року. Перший фінансовий рік закінчується ЗІ грудня року початку діяльності підприємства.

7. Зовнішньоекономічна діяльність малого підприємства

7.1 З метою забезпечення виконання статутних завдань мале підприємство здійснює на основі валютної самооплатності експортно-імпортні операції безпосередньо або на договірній основі через посередництво інших зовнішньоекономічних організацій.

7.2 Мале підприємство може імпортувати за рахунок власних або займаних коштів сировину, матеріали, комплектуючі вироби, машини та устаткування, запасні частини, інші товари і послуги, необхідні для технічного переозброєння, розширення або реконструкції виробництва, охорони навколишнього середовища, виконання науково-дослідних робіт або для інших цілей, передбачених діючим законодавством.

7.3 Мале підприємство набуває права учасників зовнішньоекономічної діяльності і може здійснювати цю діяльність після реєстрації у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків або через його уповноважених на місцях.

7.4 Мале підприємство за рахунок власних валютних коштів може відряджати спеціалістів і інших працівників для участі в переговорах з науково-технічних, виробничих, комерційних питань на міжнародних виставках, ярмарках, для обміну досвідом і здійснювати іншу діяльність згідно з законодавчими актами і цим Статутом.

7.5 Мале підприємство може виступати як учасник спільного підприємства при дотриманні вимог про порядок створення і діяльності цих підприємств на території країни.

7.6 Для розв'язання питань розвитку виробництва товарів народного споживання і інших завдань з дозволу Кабінету міністрів України або у порядку, що ним визначений, мале підприємство може здійснювати безвалютні товарообмінні угоди, оформлені єдиним договором (бартерні угоди).

7.7 Мале підприємство може налагоджувати безпосередні виробничі і науково - технічні зв'язки з підприємствами і організаціями зарубіжних країн, а також здійснювати узбережну і прикордонну торгівлю згідно з правилами, установленими для таких видів діяльності.

8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства

8.1 Реорганізація або припинення діяльності підприємства виконується з ухвали засновників, які відповідно до діючого законодавства затверджують Статут малого підприємства, вносять до нього зміни і доповнення виконкому районної Ради народних депутатів, що зареєструвала підприємство, або за постановою суду або арбітражу.

8.2 Підприємство ліквідується у випадках:

визнання його банкрутом;

невиконання умов, передбачених законодавством і його Статутом;

з інших підстав, що передбачаються законодавчими актами.

8.3 У випадку ліквідації Підприємства його майно і фінансові кошти після розрахунків з бюджетом і іншими кредиторами, виплати вартості вкладів працівникам підприємства (їх спадкоємцям) розподіляються поміж засновників і акціонерів пропорційно до їх паю у майні підприємства.

Установчий договір - це угода (договір), яка укладається між двома або кількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом, суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи.

В установчому договорі визначаються предмет угоди, назва та юридична адреса підприємства (фірми), статутний фонд, відповідальність засновників та інші умови функціонування підприємства (фірми). Зміст установчого договору - об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому головним для установчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Все це визначає відповідну структуру установчого договору, який містить такі розділи.

1. Преамбула.

2. Загальні положення договору.

3. Предмет договору.

4. Назва та місцезнаходження фірми.

5. Юридичний статус фірми.

6. Статутний фонд. Вклади учасників (засновників).

7. Права і обов'язки учасників (засновників).

8. Управління фірмою.

9. Майно фірми. Розподіл прибутку.

10. Порядок виходу зі складу учасників.

11. Форс-мажор.

12. Розв'язання суперечок.

13. Умови припинення (розірвання) договору.

14. Умови та строки набуття договором чинності.

15. Інші умови.

Установчий договір набирає сили з моменту його підписання всіма засновниками (учасниками) фірми. Важливу роль в установчому договорі відіграють також положення про форми відповідальності учасників за невиконання прийнятих зобов'язань, пропорядок вирішення суперечок, умови розторгнення або продовження договорута ін.

5. Статутний фонд та його формування

Для створення та початку діяльності підприємства необхідний стартовий капітал. Цю функцію виконує статутний фонд. Статутний фонд - це сукупність грошових коштів та майна, яка необхідна для організації та початку функціонування підприємств.

Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками) і може поповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, а в разі потреби також додаткових вкладів учасників, у тому числі спонсорів, вкладом до фонду можуть бути: всі види майна - будівлі споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; кошти засновників (учасників), у тому числі й у вільно конвертованій валюті; усі види майнових прав - на користування землею та іншими природними ресурсами, різними майновими об'єктами, а також на використання винаходів, ноу-хау, інших об'єктів інтелектуальної власності та інші права, що належать до майнових, але мають товарну вартість.

До моменту реєстрації підприємства, що функціонує (наприклад товариство з обмеженою відповідальністю), кожний з його учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менш як 30% коштів, зазначених у засновницьких документах, що має підтвердити банк. З цією метою за заявкою засновників у банку відкривається тимчасовий рахунок, який після реєстрації перетворюється у розрахунковий.

Протягом року всі учасники підприємства (фірми) мають повністю внести свій вклад до статутного фонду. У разі невиконання учасниками цих зобов'язань за час прострочення вони сплачують 10% річних з недонесених сум, якщо інше не передбачено засновницькими документами.

Мінімальний обсяг статутного фонду становить: для акціонерного товариства - сума еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам (відповідно до ставки на момент його створення) для інших товариств (товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, повних та командитних товариств) - 100 мінімальним заробітним платам.

Обсяг статутного фонду може бути збільшений за умови, що всі учасники повністю внесли свої вклади. Зміна обсягів статутного фонду набуває чинності з моменту реєстрації його органом, який зареєстрував статут підприємства (фірми).

Кошти статутного фонду спрямовуються на розвиток виробництва. Використовувати кошти статутного фонду на заробітну плату, заохочення та інші потреби забороняється. Статутний фонд є власністю засновників (учасників) у межах їхніх вкладів.

При виході засновника (учасника) зі складу підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) або в разі ліквідації підприємства засновнику сплачується вартість частини майна, пропорційна до його частки у статутному фонді. Майно, передане у користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Статутний фонд є не тільки “підставою” для державної реєстрації, а й стартовим капіталом, від якого залежить функціонування підприємства (фірми).

Обсяг статутного фонду закріплюється в установчому договорі та статуті підприємства (фірми). Підтримання певного співвідношення між обсягом статутного фонду та загальним обсягом виробничо-господарської діяльності є ознакою фінансової стійкості підприємства (фірми).

Крім статутного фонду, підприємства можуть створювати інші фонди, наприклад, резервний, страховий, споживання, соціально-економічного розвитку та ін., що передбачені чинним законодавством України або відповідним рішенням Зборів учасників підприємства (фірми).

6. Державна реєстрація підприємства

Право на здійснення підприємницької діяльності підприємство набуває лише після акту державної реєстрації такої діяльності; в іншому разі така діяльність є незаконною. Існують певний порядок і умови реєстрації нового підприємства. Будь-яка підприємницька структура вважається створеною і набуває права юридичної особи з дня її реєстрації у державній адміністрації місцевої влади за місцем знаходження підприємства (фірми) або за місцем проживання підприємця.

З метою реєстрації новоствореного підприємства треба подавати такі документи:

· рішення власника майна або впровадженого органу про організацію малого підприємства (за наявності двох або більшої кількості власників таким документом є договір про заснування);

· статут підприємства;

· письмове підтвердження юридичної адреси суб'єкта підприємництва;

· реєстраційна картка, котра одночасно виконує роль заяви засновника про реєстрацію підприємства;

· квитанція про сплату мита за реєстрацію підприємства.

Завершальним етапом створення і реєстрації підприємства є відкриття розрахункового рахунку у відповідному банку за місцем знаходження новоствореного підприємства.

Загальна схема створення і реєстрації підприємства без створення юридичної особи є простішою. У цьому випадку доріжка кроків складається з таких етапів:

· рішення про започаткування підприємницької діяльності (вибір видів підприємницької діяльності; підготовка короткого бізнес-плану);

· підготовча робота (звернення у реєстраційний відділ і отримання довідкової інформації про особливості реєстрації у районі, необхідні документи; отримання бланків реєстраційних карток (3 примірники); отримання в банківській установі бланку заяви і банківської картки (2 примірники);

· звернення у реєстраційний орган держадміністрації (подаються: реєстраційна картка в трьох примірниках; документ про сплату реєстраційного збору; документ, що засвідчує особу);

· реєстрація (видача реєстраційним відділом свідоцтва встановленого зразка про державну реєстрацію підприємця без створення юридичної особи; направлення протягом 10 днів реєстраційних карток в орган державної статистики і податкову інспекцію);

· звернення у податкову інспекцію (відмітка про реєстрацію, взяття на облік для установи банку; подання необхідних додаткових відомостей);

· звернення до нотаріуса (засвідчення підпису підприємця на засвідченій банківській картці у двох примірниках; копії реєстраційного свідоцтва; сплата державного мита за нотаріальне засвідчення документів);

· звернення у банківську установу (подання документів, необхідних для відкриття рахунку в банку: заяви для відкриття рахунку; двох примірників банківських карток зі зразками підписів відповідальних осіб; копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяль-ності з відміткою податкової інспекції; заяви щодо оформлення перепусток у банк особам, які опрацьовують фінансові документи і мають справу з готівкою);

· звернення у місцевий відділ внутрішніх справ (подання документів для отримання дозволу на виготовлення печатки і штампів: заяви, ескізів печатки і штампів у двох примірниках; довідки банку про відкриття рахунку; копії свідоцтва про реєстрацію);

· звернення у штемпельно-гравірувальну майстерню (подання ескізів печатки і штампів з відміткою районного ВВС про дозвіл на виготовлення);

· ліцензування (отримання дозволу на здійснення конкретного виду підприємницької діяльності - за необхідності).

Размещено на Allbest.ru