Сутнісна характеристика товарного ринку

Інструменти прямого та непрямого державного регулювання. Товарне квотування обсягів виробництва і продажу окремих товарів й ліцензування певних видів діяльності. Взаємодія механізмів регулювання товарного ринку. Види ринкових процесів на товарному ринку.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 30.04.2014
Размер файла 248,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Сутнісна характеристика товарного ринку

План

1. Форми та методи регулювання товарного ринку

2. Види ринкових процесів на товарному ринку

1. Форми та методи регулювання товарного ринку

Створення соціально зорієнтованого ринкового господарства можливе лише за умови гнучкого поєднання регулювального впливу держави із дією механізму ринкового саморегулювання. Державне регулювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування всіх суб'єктів ринкових відносин і реалізації державної економічної політики.

Конкретні умови соціально-економічного розвитку, стан кон'юнктури ринку та стратегічні орієнтири держави зумовлюють необхідність використання різноманітних методів регулювання (рис. 2.1). Теорія державного регулювання економіки класифікує їх за формами та засобами впливу і поділяє за:

формами впливу -- методи прямого та непрямого впливу;

засобами впливу -- правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи.

Кожен із названих методів ґрунтується на використанні сукупності певних важелів (інструментів) регулювання.

Інструментом прямого економічного впливу на суб'єктів ринкових відносин є державне замовлення.

Державне замовлення визначає обсяг виробництва та закупок певних товарів за кошти державного бюджету, розміщується серед виконавців на конкурсних засадах та оформлюється у вигляді державного контракту. Водночас державне замовлення є інструментом адміністративного регулювання. Воно є обов'язковим для підприємств, які цілком або частково перебувають у державній власності, а також для підприємств-монополістів.

До важливих інструментів прямого впливу належать товарне квотування обсягів виробництва та продажу окремих видів товару й ліцензування певних видів діяльності.

Останні мають адміністративно-правовий характер. У законодавстві України та відповідних нормативних актах визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню. Так, Закон України «Про підприємництво», ухвалений у 1991 році, передбачає 11 видів діяльності, для здійснення яких потрібна ліцензія. Але впродовж наступних років кількість їх зросла до 112, до того ж ліцензування поширилося майже на 1000 видів робіт. Це стало істотною перешкодою на шляху розвитку малого й середнього бізнесу, гальмом ринкових перетворень. З огляду на це у 1997 році було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво», згідно з яким кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, скоротилася до 42. Закон визначає, що ліцензуються лише ті види діяльності, які становлять потенційну небезпеку здоров'ю людини, довкіллю та безпеці держави. Наприклад, «виробництво, ремонт та реалізація спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї», «виробництво та реалізація лікарських препаратів» тощо.

Товарне квотування означає встановлення для суб'єктів ринку певної долі у виробництві й реалізації товару і здійснюється з метою створення конкурентного середовища, запобігання монополізації ринку, стабілізації цін на внутрішньому ринку.

Суттєвим важелем економічного впливу є норми та нормативи, які визначають органи державного управління. Під нормою розуміють певну міру (взірець), наприклад, науково обґрунтовану міру суспільно-необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції певної якості. Норматив -- поелементна складова норми, що характеризує відносну кількість використаних у виробництві (споживанні) товарів (ресурсів) на будь-яку одиницю виміру, скажімо на одну гривню виготовленої продукції, на душу населення тощо. За допомогою норм і нормативів здійснюють планово-економічні розрахунки у сферах виробництва, товарного обігу, споживання.

Невиконання суб'єктами господарської діяльності встановлених норм і правил тягне за собою застосування до них штрафних санкцій у вигляді штрафів, пені, неустойки тощо. Санкції -- це передбачені нормативними актами заходи примусового впливу, спрямовані на покарання суб'єктів ринку, які не виконують встановлені правила діяльності.

Важлива роль у регулюванні товарного ринку належить стандартам і сертифікатам.

Стандарт -- це нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов'язкові вимоги щодо типів, розмірів, якості норм та інших основних властивостей товару. Сертифікат (від лат. certus -- безсумнівний і facio -- роблю) -- документ, що посвідчує той чи той факт (наприклад, сертифікат якості). Дотримання державних стандартів є обов'язковим для всіх суб'єктів товарного ринку; не сертифікований відповідно до встановлених правил товар вилучається з обігу.

Інструментом прямого адміністративного регулювання також є ціни. Таке регулювання має на меті запобігання руйнівному впливу вільного ціноутворення на економіку, а також соціальний захист людини. Державне регулювання здійснюють шляхом встановлення фіксованих цін на найважливіші товари та послуги, застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів підвищення їх, запровадження механізму декларування зміни цін тощо.

Для розвиненої ринкової економіки характерним є застосування економічних інструментів регулювання ринку. Надаючи суб'єктам ринку право самостійного і вільного господарювання, держава створює такі економічні умови, що спонукають їх діяти в руслі загальнодержавних інтересів.

Економічне регулювання здійснюють через відповідну фіскальну, бюджетну, податкову, грошово-кредитну, амортизаційну на інші напрями державної економічної політики.

Суттєвим важелем фіскальної політики є державні закупівлі товарів та послуг, а також податки.

Державні закупівлі здійснюють з метою забезпечення державних потреб у продукції (роботах, послугах) за рахунок бюджетних коштів. Бюджетні видатки також йдуть на фінансування охорони здоров'я, потреб науки й освіти, оборони, соціальних та інвестиційних програм.

Податкова політика має на меті наповнення державного бюджету й стимулювання науково-технічного прогресу, здійснення структурних перетворень, реалізацію інноваційних стратегій. Її здійснюють за двома напрямами:

визначення видів податків і встановлення ставок оподаткування;

надання податкових пільг окремим суб'єктам господарювання.

Види податків, порядок обчислення та сплати їх регулює Податковий Кодекс України, а також відповідні нормативні акти.

У регулюванні товарного ринку особливу роль відіграє грошово-кредитна політика, що охоплює грошову емісію, операції із державними цінними паперами, зміни норми обов'язкових резервів та облікової ставки.

Завдяки цим інструментам держава збільшує або зменшує грошову масу, що перебуває в обігу, й у такий спосіб безпосередньо впливає на ділову активність суб'єктів ринку.

Конче важливим для розвитку товарного ринку є здійснення ефективної амортизаційної політики. Запровадження механізму прискореної амортизації сприяє розвитку нових видів ринкових процесів, швидшому оновленню виробничого обладнання й устаткування.

Взаємодію держави як регулювальної системи й товарного ринку як об'єкта регулювання схематично можна зобразити так (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2 Взаємодія механізмів регулювання товарного ринку

де ВТ -- важелі впливу на кількість, якість та безпеку товарів;

Т -- обсяг товару, що надходить в обіг;

Ву -- важелі державного впливу на стан товарного ринку;

І -- інформація про стан і тенденції зміни товарного ринку;

Вгк -- важелі впливу на обсяг грошової маси на товарному ринку;

Вз -- вплив зовнішнього середовища;

Г -- вихід керованої системи, матеріальні та фінансові ресурси на державні потреби.

Досвід ринкових перетворень в Україні свідчить, що державне регулювання товарного ринку має чітку межу й за певних обставин може стати суттєвою перешкодою на шляху його розвитку. Це зумовлює потребу в оптимальному поєднанні регулювального впливу держави із дією механізмів ринкового саморегулювання. Серцевиною цього механізму є ринкове ціноутворення за умов конкуренції.

В економічній теорії та практиці ринкового господарювання відомо чимало моделей і методів ціноутворення. Так, В.Я. Кардаш аналізує чотири моделі ціноутворення: «середні витрати плюс прибуток», «забезпечення цільового прибутку», «ціна відчуття цінності товару», «ціна за аналогією».

За всієї різноманітності методів ціноутворення вони мають спільну рису -- ціна має відшкодувати витрати виробництва та обігу й забезпечити створення прибутку власникові товару. Важливою характеристикою ринку є те, що ринкова ціна формується під впливом співвідношення попиту і пропозиції за умов конкуренції. За наявності великої кількості покупців і продавців кожен із них не в змозі помітно вплинути як на загальний обсяг пропозиції, так і на ринкову ціну. Тож для отримання прибутку, товаровиробник змушений шукати шляхи підвищення конкурентоспроможності власної продукції, скорочення витрат на її виготовлення. Завдяки цьому конкуренція стає могутнім стимулом технічного прогресу, виведення на ринок нових видів товарів, зниження витрат виробництва.

Щоб вистояти у конкурентній боротьбі, товаровиробник має пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці й яка забезпечує йому вищий і стабільний прибуток. Саме останній спонукає підприємця розширювати виробництво одних товарів і скорочувати пропозицію інших. З метою отримання більшого прибутку виробники запроваджують ресурсозберегальні технології. Коригування за допомогою цінового механізму обсягу пропозиції різних товарів уможливлює встановлення на ринку на деякий час балансу виробництва й споживання, певного оптимуму в розподілі ресурсів між сферами та видами виробництва.

За цих умов задоволення суспільних потреб забезпечується за ефективного використання обмежених ресурсів, тобто досягається мета взаємодії регулювального впливу держави та ринкового механізму саморегулювання.

2. Види ринкових процесів на товарному ринку

товарний ринок державне регулювання

Предметом ринкових відносин є взаємовигідні угоди, що їх самостійно і вільно укладають суб'єкти ринку стосовно купівлі-продажу об'єктів ринку.

Багатоманіття угод зумовлює наявність різних видів ринкових процесів. Це дістає відображення у класифікації ринків (див. табл. 2.1) та механізмі укладання й здійснення угод.

Під ринковим процесом розуміють сукупність дій з підготовки та здійснення актів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) та укладання ринкових угод.

Для кожного з видів ринку, виокремлених за певними класифікаційними ознаками, характерні конкретні види ринкових процесів. Наприклад, на оптовому ринку провідним видом ринкового процесу є оптова торгівля, відповідно для роздрібного -- роздрібна торгівля тощо.

Суттєве значення для характеристики ринкових процесів мають функціональне призначення та фізико-хімічні й конструктивні особливості об'єктів товарного ринку. Так, процес купівлі-продажу турбіни для атомної електростанції значно відрізняється від купівлі-продажу автомобіля. Відповідно, купівля-продаж товарів виробничо-технічного призначення різняться від купівлі-продажу споживчих товарів.

Найпоширенішими видами ринкових процесів є оптова та роздрібна торгівля.

Оптову торгівлю традиційно вирізняють за обсягом партій продажу й економічним призначенням об'єктів ринку. Вельми поширеним є визначення оптової торгівлі, запропоноване М. М. Ліфіцом та Г. Л. Рубінштейном 1939 року у підручнику з економіки й організації торгівлі: «Оптовою торгівлею називають продаж товарів з метою перероблення або подальшого перепродажу, здійснюваний великими партіями».

Розвиток ринкових відносин зумовив виникнення нових підходів до визначення сутності оптової торгівлі. Їх ми розглянемо далі.

Роздрібну торгівлю визначають як сферу підприємницької діяльності з продажу товарів чи послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання.

Разом із цими процесами на сучасному товарному ринку поширено й інші форми обміну.

Доволі відомим у світовій і вітчизняній практиці є бартер, що означає прямий обмін товарами або послугами. Європейський ринок бартеру оцінюється в 200 млн дол. США на рік, зокрема на 2000 рік прогнозували зростання його обсягів до 1 млрд дол. Загалом у світі обмінюють товари та послуги на суму 275 млрд дол. на рік.

Твори мистецтва, антикваріат, раритети, майно неплатоспроможних боржників тощо часто продають на аукціонах. Аукціон (від лат. aucto -- продаж під час публічного торгу) -- форма продажу товарів на засадах конкурсу покупців. При цьому товар (або його зразки) попередньо виставляють для огляду, а ціну продажу встановлюють у процесі торгу.

У торгівлі новими товарами неабиякого поширення набула ярмаркова торгівля, а також торгівля на ярмарках-виставках.

Ярмарка -- це нетривала й періодична форма реалізації товарів та здійснення актів купівлі-продажу шляхом огляду зразків товарів особистого вжитку та продукції виробничо-технічного призначення. Ярмарки проводять у заздалегідь визначений час і в зазначеному місці, приміром, Сорочинський ярмарок у Сорочинцях Полтавської області.

Продаж товарів масового виробництва -- кількісно та якісно стандартизованих, взаємозамінних та транспортабельних -- зазвичай здійснюють у формі біржової торгівлі. Біржова торгівля проводиться за зразками або стандартами, в яких указано найновішу й найдостовірнішу інформацію стосовно якості продукції. У процесі біржового торгу узгоджується ціна продажу й укладається біржова угода.

На ринку товарів виробничо-технічного призначення, які застосовують для виготовлення інших товарів і мають тривалий термін використання, поширеним є такий вид ринкового процесу, як оренда або лізинг. Під лізингом розуміють надання одним суб'єктом (лізингодавцем) у користування іншій стороні (лізингоодержувачу) майна на визначений термін і за певну плату. Лізинг дає можливість лізингоодержувачу отримати в користування нову дорогу техніку, високі технології без значних одноразових витрат, тобто налагодити сучасне виробництво за обмежених фінансових витрат.

Прискорений розвиток інформаційних технологій і телефонних мереж, формування глобальної комп'ютерної мережі Інтернет сприяли появі й бурхливому поширенню нових ринкових процесів, які назагал дістали назву «електронна комерція». Електронні магазини дають споживачеві змогу обрати товар, замовити його, сплатити й отримати не виходячи з дому. За допомогою суперпотужних комп'ютерів здійснюють віртуальне тестування продукції, яку потім продають в електронних магазинах. Це результат досягнень сучасних технологій, які, безумовно, впливають на всі аспекти ринкової діяльності.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Ринок цінних паперів, принципи функціонування та об'єктивна необхідність державного регулювання. Основні моделі регулювання державного ринку цінних паперів. Особливості механізмів регулювання та контролю ринку.

    контрольная работа [17,0 K], добавлен 02.03.2003

  • Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.

    реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012

  • Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010

  • Поняття, суб’єкти та функції ринку праці. Попит і пропозиція на робочу силу як складові ринку праці. Організаційні, економічні та правові важелі регулювання зайнятості. Основні складові механізмів державного регулювання зайнятості населення в Україні.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 10.01.2016

  • Переваги та позитивні сторони ринку. Сутність циклічності у ринковій економіці. Методи непрямого регулювання цін. Визначення дефектів у ринковій економіці. Прийоми та засоби вирішення проблем ринкової системи. Шляхи поліпшення ситуації на ринку України.

    реферат [32,1 K], добавлен 28.11.2012

  • Структура державного регулювання ринку нерухомості в Україні, визначення недоліків та розробка шляхів вдосконалення, необхідність формування єдиної інформаційної системи. Кадастровий розподіл території України. Державна реєстрація прав на нерухомість.

    реферат [25,6 K], добавлен 20.06.2010

  • Нормативно-правове забезпечення попиту та пропозиції на ринку праці. Особливості ринку праці, зайнятості населення Житомирської області. Шляхи удосконалення державного регулювання конкурентоспроможності робочої сили, економічна та соціальна ефективність.

    дипломная работа [519,5 K], добавлен 13.05.2012

  • Поняття ринку та ринкових відносин. Специфіка державного регулювання конкурентних відносин. Сутність підприємства та його основні ознаки. Підприємництво та підприємницька діяльність суб’єктів господарювання. Основні засоби та ефективність їх використання.

    контрольная работа [99,7 K], добавлен 19.02.2011

  • Вирішення проблеми наповнення ринку зерном. Заходи, спрямовані на оптимізацію усіх сфер діяльності АПК. Типові для агроформувань загрози на зерновому ринку. Проблеми формування ринку конкурентоспроможного зерна. Основні методи цінового регулювання.

    статья [21,2 K], добавлен 20.08.2013

  • Дефекти ринку. Державні функції регулювання економічних процесів. Суспільні блага. "Чисті" і "недосконалі" суспільні блага, їх характеристика. "Фантомні" криві попиту. Теорія суспільного вибору. Моделі прямої та представницької демократії.

    реферат [157,4 K], добавлен 07.08.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.