Формування ринку агропромислової продукції в трансформаційній економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 330.341.4:339.13(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ РИНКУ АГРОПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

08.01.01 - економічна теорія

КІБАЛЬНИК Любов Олександрівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Діденко Микола Маркович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра теоретичної та прикладної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Ніколенко Юрій Васильович, Академія муніципального управління, завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук, доцент Радченко Володимир Васильович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри економічної теорії

Провідна установа: Київський національний економічний університет, кафедра політичної економії облікових факультетів

Захист відбудеться “30” листопада 2001р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90А, кім.704.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім.10.

Автореферат розісланий “30” жовтня 2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Солодовникова І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стратегічний курс на економічні реформи, прорив на якісно нові рубежі розвитку в контексті загальної трансформації економіки України передбачає створення умов, які б забезпечили шляхи входження до фази економічної сталості і зростання агропромислового комплексу. У зв'язку з цим особливого значення набувають наукові дослідження, в яких здійснюється аналіз закономірностей поведінки суб'єктів ринкових відносин у трансформаційний період та розробка теоретичних і методологічних основ даного процесу.

У національній економіці важливе значення завжди відводилось агропромисловому виробництву, а в останні роки і ринку агропромислової продукції. Для економічної системи України цей ринок має виключне значення, оскільки він: по-перше, є невід'ємною її частиною, без якої неможливе функціонування виробництва та існування суспільства в цілому; по-друге, забезпечує задоволення різноманітних потреб населення та галузей переробки сировини; по-третє, має глибоке історичне коріння та значний потенціал розвитку в майбутньому (вихід на світові ринки, можливість вкладення капіталу, велика кількість робочих місць) та ін.

Проблемам становлення ринкових відносин в АПК України були присвячені праці таких вітчизняних вчених-економістів, як Білик Ю.Д., Борщевський П.П., Губський Б.В., Дем'яненко М.Я., Діденко М.М., Карич Д.Я., Коваленко Ю.С., Лукінов І.І., Пасхавер Б.Й., Пелішенко В.Т., Саблук П.Т., Ситник В.П., Чухно А.А., Шпичак О.М. та ін. Аналіз опублікованих робіт, матеріалів наукових конференцій і дискусій, присвячених дослідженню цієї багатогранної і актуальної проблеми, показав, що вона має ще багато недосліджених теоретичних питань. Тому саме в розробці теоретичних та методологічних засад ринкових перетворень АПК, а також пошуку конкретних шляхів і методів формування ефективного ринку агропромислової продукції України автор вбачає наукову нішу.

Оскільки ринок агропромислової продукції є складною системою, з великою кількістю різноманітних компонентів та економічних зв'язків між ними, охопити які в одному дисертаційному дослідженні неможливо, то вивчення даної проблеми конкретизується на прикладі зернового ринку. Ринок зерна є органічною складовою єдиного українського ринку агропромислової продукції, від розвитку якої залежить задоволення потреб населення в різноманітних продуктах харчування та стабільність соціальної ситуації в країні. Вітчизняне зерно є одним з небагатьох товарів, котрі приносять прибутки на внутрішньому ринку і можуть бути конкурентоспроможними на зовнішньому. У вирішення проблем розвитку зернового ринку України внесли свій вагомий внесок дослідження таких науковців, як Бойко В.І., Курило Л.І., Лобас М.Г., Саблук П.Т., Худолій Л.М., Шпичак О.М. та ін. В основному їх розвідки стосуються питань організації та управління зерновим ринком, формування підприємництва та інфраструктури в даній сфері, розробки механізму функціонування ринку зерна тощо. Разом з тим, в цих дослідженнях не знайшли достатнього відображення проблеми формування засад комплексного маркетингового дослідження зернового ринку, розвитку інтеграційних зв'язків між суб'єктами зернового ринку та його регулювання економічними методами.

Цим визначається актуальність та вибір теми даної дисертаційної роботи. Проблема формування ринку агропромислової продукції та зернового ринку зокрема, є досить складною і багатоманітною. Її неможливо вирішити в межах одного дослідження, тому в дисертації розглядаються лише окремі її аспекти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової теми економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 1995-2001р.р. “Теоретичні і економіко-організаційні проблеми формування ринкового механізму та структури економіки України”, яка є складовим напрямом Державної комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (1997-2001р.р.). Дане дисертаційне дослідження є також складовою основного напряму НДР кафедри теоретичної та прикладної економіки на 1995-2001р.р. Результати наукового дослідження використані в темі “Пріоритети структурних зрушень в економіці України та їх інвестиційне забезпечення” (№ держреєстрації: 0198 U 003629).

Дисертаційне дослідження пов'язане з виконанням завдань Національної програми розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на період до 2010 року.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних підходів та практичних рекомендацій щодо формування ринку агропромислової продукції України. Відповідно до визначеної мети дослідження окреслюються конкретні задачі:

узагальнити і обґрунтувати теоретичні основи адаптації АПК України до ринкових умов;

визначити основні напрями формування ринку агропромислової продукції;

сформувати основи маркетингових досліджень зернового ринку;

здійснити аналіз специфіки формування ринку зерна на сучасному етапі;

виявити сучасні тенденції в ціноутворенні на зерно;

визначити основні напрями розвитку інтеграційних зв'язків між суб'єктами ринку зерна;

- розробити систему цінового та фінансового регулювання ринку зерна.

Предмет і об'єкт дисертаційного дослідження. Об'єктом дослідження є теоретичні основи та прикладні аспекти формування та розвитку ринку агропромислової продукції як сектору національного ринку України. Предметом дослідження є економічні відносини, що складаються між суб'єктами ринку агропромислової продукції України в процесі його формування. Методологічні основи дослідження. Методологічною основою дослідження є застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів наукового пізнання. У процесі дослідження проблеми застосовувались комплексний підхід, метод наукової абстракції, методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, розрахунку і обробки інформації, порівняльний аналіз існуючих концепцій, побудова схем, діаграм, таблиць, статистичних групувань, екстраполяція, інтерполяція.

У роботі використані: статистичні щорічники, національні рахунки, офіційні матеріали і документи Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики України, інституту аграрної економіки УААН, інституту економіки НАН України, законодавчі акти та фактичні матеріали по Золотоніському району Черкаської області.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз ринку агропромислової продукції, розкриті особливості його формування в умовах трансформаційної економіки. Це дозволило одержати результати, які становлять наукову новизну даного дослідження:

розкриті особливості ринкових відносин в системі АПК України: затяжний характер процесів роздержавлення і приватизації власності, ірраціональність ринку землі, збереження “ножиць” цін між продукцією сільського господарства і промисловості, виходячи з чого запропоновано використання таких напрямів формування ринку агропромислової продукції, як: завершення реформування відносин власності і господарювання на селі, формування інфраструктури земельного ринку та системи відповідних закладів на ринку продукції АПК, удосконалення інвестиційної діяльності як держави, так і самих підприємств, застосування комплексного підходу у формуванні цінової політики, розробка сучасної науково-технічної політики, індикативне регулювання державою цих процесів та використання маркетингових методів управління; на основі використання системи показників рівня виробництва (посівні площі, обсяги інвестицій, валовий збір продукції, урожайність, обсяги внесення добрив, рівень механізації, собівартість, рівень рентабельності, ціни, обсяги імпортних закупівель) та споживання (витрати зерна на продовольчі цілі, на фураж, насіння та промислову переробку) здійснено аналіз сучасного стану зернового ринку внаслідок чого виявлено невідповідність попиту і пропозиції на даний продукт за якісними та кількісними характеристиками;

запропоновано практичне застосування індексу конкурентності Герфіндаля-Гіршмана та інтегрального узагальнюючого індексу спеціалізації, на основі цих показників розраховано відповідно стан конкурентності з боку виробництва зернових культур по Золотоніському району Черкаської області та розміщення виробництва зерна по регіонах України, а також розроблені рекомендації щодо їх використання на національному рівні для інших видів продукції АПК;

доведено необхідність створення спеціалізованих посередницьких ланок на ринку зернової продукції з метою отримання економії від масштабів закупівель (для покупців) і економії на обсягах транспортування (для продавців);

розроблено моделі державного регулювання ринку зерна України на основі закупівельних і товарних інтервенцій, закладних операцій, компенсаційних митних зборів, показано їх недоліки та переваги.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність полягає в тому, що одержані наукові результати щодо визначення основних напрямів формування ринку агропромислової продукції, розвитку інтеграційних зв'язків між суб'єктами даного ринку та запропонований інструментарій його регулювання, методологічної і методичної бази дослідження сучасного стану зернового ринку, розрахунку показників рівня виробництва, споживання зерна та конкурентності ринку, можуть бути використані в процесі формування і удосконалення державної політики розвитку ринкових відносин в аграрній сфері, економіці України в цілому, зерновому ринку, зокрема, а також при розробці загальнодержавних, регіональних програм підтримки цього структуроутворюючого чинника ринкової економіки, в діяльності законодавчих та виконавчих структур.

Основні положення та рекомендації даного дослідження були використані в наукових звітах кафедри економіки природничих факультетів, кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри економічної теорії Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького. Розробки автора, практичні висновки та пропозиції, що випливають зі змісту дослідження знайшли відображення в “Основах програми розвитку аграрного сектору Золотоніського району Черкаської області до 2003 року” Управління сільського господарства і продовольства Золотоніського району Черкаської області (довідка № 276 від 15.08.2000р.).

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалось автором у навчальному процесі при викладанні курсів “Основи економічної теорії” та “Маркетинг” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і курсів “Політична економія”, “Основи економічної теорії”, “Маркетинг” в Черкаському державному університеті імені Богдана Хмельницького, проведенні семінарських занять, підготовці студентами курсових та дипломних робіт, а також увійшли до “Методичних матеріалів комплексного забезпечення викладання та вивчення курсів економічних дисциплін для студентів університету”, розроблених кафедрою теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при складанні планів семінарських занять з курсу “Маркетинг” обсягом 0,2 друкованого аркуша і до “Робочої програми з курсу “Маркетинг” складеної автором на кафедрі економічної теорії Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати, які мають місце у дисертації, доповідались автором на наукових конференціях. Серед них, зокрема: науково-практична конференція “Підприємство в ринковій системі господарювання” (м. Київ, 12 березня 1999р.), міжнародна наукова конференція “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (м. Харків, 17-19 листопада 1999р.), науково-практична конференція “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі” (м. Київ, 9 грудня 1999р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (м. Київ, 18-19 травня 2000р.), Всеукраїнська науково-практична конференція ”Підприємництво в умовах трансформації економіки України” (м. Київ, 10-11 листопада 2000р.), а також на засіданнях методологічних семінарів кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри економічної теорії Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького.

Публікації. Основні результати дослідження в межах теми дисертації опубліковано в 6 самостійних роботах, загальним обсягом понад 1,6 д.а. у вісниках та наукових збірниках, з них 4 - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації включає 170 сторінок. Робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 параграфів, висновків, списку використаних джерел, 7 додатків. Дисертація ілюстрована 25 таблицями, 22 рисунками, 3 діаграмами, 18 схемами, 9 формулами. Список використаної літератури включає 111 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано стан розробки наукової проблеми, її значення для подальшого розвитку реформ в Україні, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження адаптації АПК України до ринкових умов” - визначено суть ринку агропромислової продукції, обґрунтовано його значення для економіки України, сформульовано основні напрями формування даного ринку в сучасних умовах, показано місце і роль ринку зерна серед ринків продукції АПК.

Для того щоб з'ясувати суть ринку агропромислової продукції і можливі напрями його формування в Україні здійснено дослідження оригінальних концепцій розвитку ринку таких видатних вчених, як Ж.Б. Сей, У. Джевонс, А. Сміт, К. Маркс, Дж. Кейнс, Ф. Хайек, П. Самуельсон та ін. Внаслідок чого, виходячи з загального поняття ринку як економічної категорії, ринок агропромислової продукції розглядається автором як складна система. Істотною основою для неї є функціональні залежності не тільки між окремими складовими, але й між компонентами і системою в цілому, між системою в цілому та іншою, більш масштабною, в яку вона входить як частина. Це дало змогу зробити висновок про те, що стан та розвиток ринку агропромислової продукції визначається властивостями частин, що його утворюють, та процесами, які притаманні економіці держави в цілому.

У дисертаційній роботі ринок агропромислової продукції розглядається, з одного боку, як сфера дії і використання економічних законів, а з іншого - як сфера обміну в умовах існування товарного виробництва та динамічна взаємодія всіх елементів єдиного відтворювального циклу, що визначається в даний момент всією сукупністю виробничих відносин.

На основі аналізу великої кількості фактичного та теоретичного матеріалу визначено специфіку і проблеми становлення даного ринку в період адаптації АПК України до ринкових умов. Зокрема, розкрито такі основні особливості ринкових відносин в системі АПК: затяжний характер процесів роздержавлення і приватизації власності, що стримує формування конкурентного середовища; ірраціональність ринку землі, яка сформувалась внаслідок двоетапного процесу роздержавлення і приватизації; збереження “ножиць” цін між продукцією сільського господарства і промисловості, викликане значним відставанням у часі приватизаційних процесів у сільському господарстві порівняно з іншими галузями АПК. Змінити стан відносин, що складаються між суб'єктами в процесі купівлі-продажу товарів агропромислового виробництва можливо лише, змінивши економічні умови розвитку всієї системи економічних відносин, яка охоплює одночасно виробництво, розподіл, обмін і споживання. Виходячи з цього, обґрунтовується необхідність використання таких напрямів формування ринку агропромислової продукції, як:

1) завершення реформування відносин власності і господарювання на селі через організаційно-правове забезпечення процесів паювання;

2) формування інфраструктури земельного ринку та системи відповідних закладів на ринку продукції АПК;

3) удосконалення цінової політики, через забезпечення еквівалентності міжгалузевих економічних відносин, подолання монополізму в галузях, що постачають засоби виробництва сільському господарству, насичення ринку агропромислової продукції товаропотоками тощо;

4) формування ефективної інвестиційної та інноваційної діяльності за рахунок удосконалення політики амортизаційних відрахувань, розширення пільгового режиму податкової системи для підприємств, що здійснюють інноваційно-інвестиційну діяльність, створення системи та механізму страхування ризиків у сфері агропромислового виробництва, фінансового лізингу, застави земельних часток та ін.;

5) впровадження досягнень НТП в сферу діяльності АПК та розробка сучасної науково-технічної політики на основі модернізації галузей машинобудування, створення ринку матеріально-технічних ресурсів, розвитку системи гарантійного технічного обслуговування та мережі техніко-технологічного сервісу тощо;

6) застосування всього комплексу маркетингу для найбільш повного вивчення потреб споживачів та інтересів виробників агропромислової продукції як на макро- так і на мікрорівні задля максимального задоволення потреб споживачів, виявлення найкращих спроб використання факторів виробництва та збільшення доходів. Ринок агропромислової продукції охоплює велику кількість різноманітних компонентів та економічних зв'язків між ними, тому дана проблема конкретизується на прикладі ринку зерна, який є органічною складовою єдиного ринку агропромислової продукції.

На відмінну від багатьох інших сегментів ринку продукції АПК ринок зерна має свої специфічні особливості такі як: стратегічний характер зерна як продукту, простота його тривалого зберігання, однорідність, що відповідає вимогам біржової торгівлі, можливості виробництва з високою ефективністю, нееластичність попиту, великий обсяг залучених до його виробництва матеріальних та фінансових ресурсів. Внаслідок цього, даний ринок займає провідне місце серед інших ринків АПК.

Висловлена в дисертації думка з розуміння ринку взагалі та ринку агропромислової продукції, зокрема, зводиться до доцільності розглядати ринок зерна в широкому та вузькому значенні. Стосовно типу організації і функціонування зернового господарства зерновий ринок доцільно розуміти як сукупність товарно-грошових відносин, за допомогою яких здійснюється регулювання виробництва, збуту і споживання зерна та формуються господарські зв'язки між всіма суб'єктами зернового ринку. З точки зору економічної теорії ринок зерна - це система товарно-грошових відносин між господарюючими суб'єктами, що виникають в процесі купівлі-продажу зерна та продуктів його переробки.

У другому розділі - “Особливості розвитку ринку зерна на сучасному етапі” - розроблено основи маркетингового дослідження ринку зерна, здійснено комплексний аналіз сучасного стану даного ринку в Україні, визначено особливості його формування та проблеми розвитку.

У дисертації акцентується увага на тому, що розвитку ринкових відносин багато в чому сприяє маркетинг як система методів управління діяльністю підприємств. Доведено, що основні принципи такого маркетингу полягають у наступному: 1) системності, що передбачає застосування до ринку зерна всього комплексу маркетингових заходів, а не кожного зокрема; 2) диференційованості, тобто врахування економічних, природних, соціально-демографічних та інших особливостей зернової продукції, що виробляється, а також продавців та покупців зерна; 3) підпорядкованості всієї маркетингової діяльності головній меті - задоволенню потреб України в зерновій продукції.

На основі аналізу різних підходів та показників, що широко використовуються в аграрній сфері країн з розвинутою ринковою економікою зроблено висновок про те, що не дивлячись на необхідність переходу до стандартних показників оцінки стану зернового виробництва, рівня державного регулювання сільського господарства та конкурентності ринку, їх застосування в умовах трансформаційного стану економіки України носить обмежений характер. Це зумовлено загальним відставанням внутрішніх цін від світових, відсутністю в Україні розвинутої інфраструктури зернового ринку, зокрема експортної та іншими чинниками. Для оцінки рівня демонополізації товарних ринків в Україні є можливим використання таких показників, як коефіцієнт концентрації (СРЗ) та індекс Герфіндаля-Гіршмана (ННІ), поєднання яких дає можливість достатньо повно оцінити рівень конкурентності ринку зерна з боку пропозиції і попиту. Обґрунтування цього положення будується на зробленому розрахунку даного показника по Золотоніському району Черкаської області.

У роботі запропоновано використання індексу Герфіндаля-Гіршмана на регіональному та національному рівнях, а також для визначення рівня конкурентності на ринках інших продуктів АПК.

В дисертації здійснено комплексне дослідження стану розвитку ринку зерна та продуктів його переробки з використанням системи показників рівня виробництва та споживання. У результаті цього зроблено висновок про те, що попит на зерно протягом останніх 5-ти років був нестійким. Встановлено, що загальна пропозиція зерна, яка значно коливалася від 30 млн. тонн в 1996р. до 40 млн. тонн у 1994р., спричинила відповідні коливання попиту від 28 млн. тонн у 1996р. до 36 млн. тонн у 1994р. За останні два роки ситуація в співвідношенні попиту та пропозиції зерна на ринку України ще погіршилась внаслідок скорочення виробництва зерна в 1998р. до 26 млн. тонн і в 1999р. до 24 млн. тонн, падіння врожайності з 20,8 ц/га в 1998р. до 19,6 ц/га в 1999р. та зниження якісних характеристик зернових та зернобобових культур. Тому попит населення та виробників на продукти зернового ринку не міг бути повністю задоволений як за обсягами, структурою, так і за якісними параметрами. Основними причинами такого стану стали: загальна аграрна криза, відсутність дієвого економічного механізму регулювання ринку зерна, недосконалість майнових відносин на селі, відсутність розгалуженої мережі ринкової інфраструктури, нераціональний механізм ціноутворення.

У результаті дослідження проблем ціноутворення на ринку зерна України було доведено, що в умовах руху України до соціально-орієнтованої ринкової економіки вибирати концепцію ціноутворення повинні самі виробники. Але визначаючи ціну виробництва чи на основі вартісної теорії, чи теорії усередненої вартості, чи повних витрат виробництва, вони повинні обов'язково враховувати галузеві суспільно-необхідні витрати, тобто рівень ринкової ціни. У несприятливі ж для сільськогосподарських виробників роки держава повинна регулювати власне не ринкові ціни, а доходи цих виробників через ціновий механізм.

У третьому розділі - “Основні напрями удосконалення організації ринку зерна в трансформаційний період” - досліджуються процеси формування інтеграційних зв'язків між суб'єктами зернового ринку, пропонуються основні напрями їх розвитку, обґрунтовуються рекомендації щодо вдосконалення організації ринку зерна в умовах перехідного періоду на основі цінового та фінансового регулювання.

Аналіз розвитку інтеграційних зв'язків між суб'єктами ринку продукції АПК показав, що поглиблення цих зв'язків є необхідним фактором прискорення формування в Україні ефективно діючого ринку агропромислової продукції. Цьому можуть сприяти інтенсивні фактори, а саме: а) удосконалення виробництва матеріально-технічних засобів для господарств-суб'єктів зернового ринку відповідно до їх попиту та фінансових можливостей; б) формування розгалуженої мережі торговельно-посередницьких організацій; в) переобладнання старих та будівництво нових складських приміщень та ін.

У майбутньому інтеграційні зв'язки між суб'єктами ринку агропромислової продукції та зернового ринку зокрема, можуть розвиватися за такими основними напрямками: 1) удосконалення виробництва матеріально-технічних засобів; 2) створення кооперативних сервісних центрів по обслуговуванню техніки; 3) виробництво та постачання органічних та мінеральних добрив сільському господарству; 4) формування нових закладів ринкової інфраструктури; 5) посилення інтеграційних процесів між регіонами України; 6) зростання значення оптових ринків; 7) підвищення ролі приватних посередників; 8) скорочення питомої ваги мініпереробки на первинних ринках; 9) посилення процесів формування сучасних форм торгівлі на кінцевому споживчому ринку; 10) зростання частки нетрадиційних і диверсифікованих каналів руху продукції; 11) формування галузевих асоціацій ринкових агентів, які б захищали інтереси їх членів тощо.

На основі проведеного дослідження вітчизняного та світового ринків зерна зроблено висновок про те, що для створення в Україні високоефективного зернового ринку необхідно, з одного боку - дотримання об'єктивних економічних законів, а з іншого боку - застосування комплексу взаємозв'язаних цінових та фінансових заходів.

Доведено, що на інтегрованому рівні систему цін вітчизняного зернового ринку можуть формувати: договірні, вільні ринкові, біржові, контрольні (базисні, орієнтовні), гарантовані закупівельні (втручання), орієнтовні гарантовані закупівельні ціни, інтервенційні ціни, заставні ціни, порогові. може стати одним з головних важелів регулювання зернового ринку. У реферованій роботі показані механізми регулювання зернового ринку на основі заставних, інтервенційних та захисних цін, і запропоновано їх використання у період ринкової трансформації економіки України. Для вирішення проблеми встановлення і підтримки цінового паритету на зерно, продукти його переробки, робочу силу та засоби виробництва, необхідно створити такий механізм формування цін, який би встановлював їх відповідність на вищеназвані фактори виробництва.

Це передбачає встановлення рівня відповідного зростання цін на паливо і енергію, антиінфляційні заходи, використання економічних важелів у вигляді штрафних санкцій, збільшення ставок податку на прибуток та ін. стосовно тих суб'єктів зернового ринку, які порушують межі зростання роздрібних цін, орієнтованих на граничні рівні рентабельності.

Цінові фактори впливу на зерновий ринок є досить важливими, але передбачають одночасне функціонування кредитних та податкових важелів.

Важливими кроками в напрямку формування ефективного зернового ринку повинні стати:

1) розробка на державному рівні механізму страхування економічних ризиків по операціях з зерном та хлібопродуктами;

2) проведення контрактації зерна, створення державних резервів;

3) розвиток у сільській місцевості фінансово-кредитної інфраструктури;

4) встановлення поміркованих ставок податків;

5) розробка галузевої системи оподаткування в межах єдиної загальнодержавної концепції;

6) припинення імпортних поставок неякісного зерна та продуктів його переробки, заборона вивозу з країни найважливіших продуктів харчування з зерна, які користуються великим попитом у населення, ввезення в країну тільки тієї кількості зерна, якої не вистачає;

7) проведення єдиної митної політики в межах міжурядових угод для підтримки виробництва зерна та зернопродуктів;

8) розв'язання проблеми кризи неплатежів; 9) вирішення проблем бартеризації обмінних операцій між суб'єктами зернового ринку;

10) залучення іноземних коштів в результаті прийняття стабільного законодавства та формування ринку землі; 11) проведення послідовної амортизаційної політики.

В умовах ринкової трансформації досліджені фактори впливу на зерновий ринок не вичерпують усі можливі. У зв'язку з цим в дисертації висувається і аргументується положення про те, що лише використовуючи всі важелі комплексно в єдиній системі, можна досягти бажаного результату - сформувати ефективно діючий зерновий ринок України.

агропромисловий ринок зерно закупівельний

ВИСНОВКИ

Наукова проблема, що досліджувалась дисертантом, пов'язана з формуванням ринку агропромислової продукції України та зернового ринку, зокрема. У дисертації відзначається, що процес формування ринку агропромислової продукції у трансформаційній економіці України супроводжується певними негативними економічними наслідками, що потребують глибокого вивчення науковцями та врахування господарниками.

Проведене в дисертації дослідження сутності та закономірностей формування і особливостей розвитку ринку агропромислової продукції та ринку зерна в Україні дозволяє зробити такі основні висновки і пропозиції:

1. Питання теоретичних основ дослідження адаптації АПК України до ринкових умов, формування ринку агропромислової продукції, особливостей розвитку ринку зерна України вивчені недостатньо. Науковий та практичний інтерес становлять дослідження основних напрямів формування ринку агропромислової продукції, специфіки формування ринку зерна і продуктів його переробки в сучасних умовах, сучасних тенденцій у ціноутворенні на зерно, розвитку інтеграційних зв'язків між суб'єктами ринку продукції АПК, впливу цінового та фінансового регулювання на формування ринку агропромислової продукції. Дослідження цих питань актуальне для сучасної економічної теорії, має істотне значення для розуміння теоретичних та методологічних основ ринкових перетворень в АПК, а також важливе в плані практичного пошуку конкретних шляхів та методів формування ефективного ринку агропромислової продукції України.

2. Обґрунтовано, що важливим методологічним принципом дослідження ринку взагалі і ринку агропромислової продукції зокрема є вивчення його як однорідної системи, головними особливостями якої є специфічний спосіб ринкових зв'язків її елементів і розвиток їх за економічними законами. На основі даного обґрунтування доводиться, що ринок агропромислової продукції, з одного боку - це сфера механізму дії і використання економічних законів, а з іншого - сфера обміну в умовах товарного виробництва та динамічна взаємодія всіх елементів єдиного відтворювального циклу, що визначається в даний момент всією сукупністю виробничих відносин.

3. Формування і розвиток ринку агропромислової продукції повинні відбуватися на засадах ринкової моделі економіки, а саме на: 1) багатоманітності форм власності; 2) наявності конкурентного середовища; 3) цінах, що складаються під впливом попиту і пропозиції; 4) економічній самостійності суб'єктів ринку; інших факторах, притаманних ринковому господарству. З цього випливає, що втручання держави повинне обмежуватись в основному економічними методами регулювання народного господарства, бути достатньо активним в трансформаційний період, але поступово, в міру стабілізації ситуації обмежуватись.

4. Процес формування ринку агропромислової продукції в Україні носить закономірний суспільно-історичний характер, особливості якого залежать від процесів, притаманних економіці в цілому, і визначаються властивостями його системоутворюючих частин. Це дало можливість виявити основні напрями формування ринку агропромислової продукції України в сучасних умовах, а саме: 1) завершення процесів приватизації та роздержавлення; 2) забезпечення конкурентного середовища; 3) удосконалення інвестиційної діяльності як держави, так і самих підприємств; 4) застосування комплексного підходу у формуванні цінової політики; 5) підтримка розвитку НТП; 6) “розшивання вузьких місць” мережі ринкової інфраструктури; 7) індикативне регулювання державою цих процесів та використання маркетингових методів управління.

5. Органічною складовою єдиного українського ринку агропромислової продукції, від розвитку якої залежить задоволення потреб населення в різноманітних продуктах харчування є ринок зерна. Виходячи з розуміння загального поняття про ринок, доведено, що ринок зерна є сукупністю економічних відносин між сільськогосподарськими виробниками і підприємствами хлібопродуктів, корпораціями, комерційними, транспортними, торговельними та іншими структурами різних організаційно-правових форм, банками, біржами, різного роду посередниками, науково-дослідними й іншими інститутами, котрі утворюють його інфраструктуру, що виникають у процесі купівлі-продажу зерна. Обґрунтовано, що ринок зерна має важливе значення для розвитку економіки України, тому що впливає на стабільність соціальної ситуації в країні, приносить прибутки на внутрішньому і зовнішньому ринках та забезпечує розвиток таких галузей як свинарство, птахівництво, харчова промисловість тощо.

6. Обґрунтовані такі вихідні методологічні та методичні положення комплексного дослідження ринку зерна, як: виробнича; збутова та управлінська складові маркетингу. Дана оцінка розвитку ринку зерна за допомогою таких категорій, як: попит, пропозиція, ніша, ємність та сегментація і сформульовані методи їх кількісно-якісного визначення. Запропонована система економічних показників, а саме таких, що характеризують: а) стан зернового виробництва; б) рівень державного регулювання; в) рівень конкурентності ринку, його кон'юнктури. Зроблено висновок, що дані показники можуть бути використані й для вивчення ринків інших видів агропромислової продукції та прогнозування їх розвитку.

7. У результаті проведеного комплексного маркетингового дослідження ринку зерна України виявлені основні причинно- наслідкові зв'язки, які негативно вплинули на стан зернового виробництва, його ресурсозабезпеченість, інтенсивність та результативність. Середньорічний збір зерна за період 1996-1999р.р. зменшився порівняно з 1986-1990р.р. на 41,4%, урожайність - на 31,1%, а величина прибутку - на 59,3%, поряд з цим погіршилися якісні характеристики зернових та зернобобових культур, що спричинило в свою чергу коливання з 36 млн. тонн у 1994р. до 28 млн. тонн у 1996р. Отже, попит населення та виробників на продукцію зернового ринку не міг бути повністю задоволений як за обсягами, структурою, так і за якісними параметрами. Доведено, що головні причини такого стану пов'язані не лише з загальною аграрною кризою, а й з відсутністю дієвого економічного механізму регулювання ринку зерна, недосконалістю майнових відносин на селі, відсутністю розгалуженої мережі ринкової інфраструктури, нераціональним механізмом ціноутворення.

8. Розвиток інтеграційних зв'язків між суб'єктами ринку продукції АПК є необхідним фактором прискорення формування в Україні ефективно діючого ринку агропромислової продукції. Визначено, що поглибленню інтеграційних процесів між суб'єктами зернового ринку можуть сприяти інтенсивні фактори, а саме: а) удосконалення виробництва матеріально-технічних засобів для господарств-суб'єктів зернового ринку відповідно до їх попиту та фінансових можливостей, б) формування розгалуженої мережі торговельно-посередницьких організацій, в) переобладнання старих та будівництво нових складських приміщень та ін. Обґрунтовано, що основними формами постачання засобів виробництва можуть бути такі: оптова торгівля матеріально-технічними ресурсами за разовим замовленням, кооперативна торгівля, фірмові магазини великих заводів-постачальників техніки тощо.

9. У перспективі розвиток інтеграційних зв'язків між суб'єктами зернового ринку буде відбуватися за такими основними напрямками: 1) формування нових закладів ринкової інфраструктури; 2) зростання частки нетрадиційних і диверсифікованих каналів руху продукції; 3) підвищення ролі приватних посередників; 4) посилення інтеграційних процесів між регіонами України; 5) збільшення значення оптових ринків; 6) зниження ролі бартерних операцій; 7) скорочення питомої ваги мініпереробки на первинних ринках; 8) посилення процесів формування сучасних форм торгівлі на кінцевому споживчому ринку; 9) формування галузевих асоціацій ринкових агентів, які б захищали інтереси їх членів; 10) удосконалення виробництва матеріально-технічних засобів; 11) створення кооперативних сервісних центрів по обслуговуванню техніки; 12) виробництво та постачання органічних та мінеральних добрив сільському господарству тощо. 10. Комплексний складний механізм регулювання вітчизняного ринку агропромислової продукції формується переважно на основі непрямих методів економічного державного впливу, зокрема, цінових та фінансових. Провідна роль повинна відводитись ціновим факторам, що ґрунтуються на системі регульованих державних цін. Таке регулювання повинне здійснюватись на основі науково обґрунтованої політики закупівельних і товарних інтервенцій, закладних операцій, підтримки паритету цін на сільськогосподарську продукцію, промислову продукцію та послуги, захисту вітчизняного ринку за допомогою протекціонізму. В роботі запропоновані блок-схеми алгоритмів дії цінових важелів регулювання зернового ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кібальник Л.О. Впровадження маркетингових форм господарювання в агропромисловій сфері України // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць. Вип.1. - К., 1998. - С.93-100.

2. Кібальник Л.О. Маркетингова концепція управління підприємствами АПК в умовах переходу до ринку // Персонал, №3 (51), приложение, 1999. - С.121-124.

3. Кібальник Л.О. Маркетинг в системі господарського механізму АПК // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць. Вип.3. - К., 2000. - С.105-109.

4. Кібальник Л.О. Сучасні зміни в каналах реалізації агропродовольчої продукції в Україні // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць. Вип.6. - К., 2000. - С.184-189.

У нефахових виданнях:

1. Кібальник Л.О. Роль маркетингу у формуванні і функціонуванні ринку агропромислової продукції України // Матеріали конференції, Харків, 1999. - С.186-187.

2. Кібальник Л.О. Основні елементи трансформації ринку агропромислової продукції України // Персонал, №2 (56), приложение, 2000.- С.66-72.

АНОТАЦІЇ

Кібальник Л.О. Формування ринку агропромислової продукції в трансформаційній економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація містить теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування ринку агропромислової продукції України в трансформаційний період. Розкрито суть ринку продукції АПК та його значення для економіки України, обґрунтовано основні напрями формування ринку агропромислової продукції в сучасних умовах, показано місце та роль ринку зерна серед ринків продукції АПК. Проведено аналіз сучасного стану ринку зерна та виявлено особливості його розвитку. Доведено необхідність удосконалення організації ринку зерна на основі розвитку інтеграційних зв'язків між суб'єктами даного ринку та його цінового і фінансового регулювання. Розроблено моделі державного регулювання ринку зерна України на основі закупівельних та товарних інтервенцій, закладних операцій та компенсаційних митних зборів, показано їх недоліки та переваги.

Ключові слова: ринок, ринок агропромислової продукції, ринок зерна, попит, пропозиція, ціна, ринкова інфраструктура, державне регулювання.

Кибальник Л.А. Формирование рынка агропромышленной продукции в трансформационной экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

В диссертации изложены теоретические положения и практические рекомендации относительно формирования рынка агропромышленной продукции Украины в трансформационный период. Раскрыто сущность рынка продукции АПК, которая состоит в том, что, с одной стороны - это сфера механизма действия и использования экономических законов, а с другой - сфера обмена в условиях товарного производства и динамическое взаимодействие всех элементов единого воспроизводственного цикла, которое определяется в данный момент всей совокупностью производственных отношений. Доказано, что для экономической системы Украины этот рынок имеет исключительное значение, так как: он есть неотъемлемой ее частью, без которой невозможно функционирование производства и существование общества в целом; обеспечивает удовлетворение системы разнообразных потребностей населения и отраслей переработки сырья; имеет глубокие исторические корни и огромный потенциал развития в будущем (выход на мировые рынки, возможность вложения капитала, большое количество рабочих мест) и др.

Исходя из анализа рыночных преобразований в АПК обосновывается необходимость использования таких направлений формирования рынка агропромышленной продукции: 1) завершение реформирования отношений собственности и хозяйствования в АПК; 2) создание конкурентной среды; 3) формирование инфраструктуры земельного рынка, а также системы соответствующих институтов на рынке продукции АПК; 4) усовершенствование механизма ценообразования; 5) формирование эффективной инвестиционной политики; 6) внедрение достижений НТП в сферу деятельности АПК и разработка современной технической политики; 7) использование маркетинговых исследований.

Исследование конкретизируется на примере рынка зерна, который занимает важное место среди других рынков АПК. Обосновывается целесообразность рассмотрения рынка зерна в широком и узком значении: как тип организации и функционирования зернового хозяйства и как систему товарно-денежных отношений между хозяйствующими субъектами, которые возникают в процессе покупки-продажи зерна. Рынок зерна рассматривается как сложная система с большим количеством компонентов. Это обусловило необходимость использования системного анализа при исследовании современного состояния рынка зерна в Украине и методов теории управления при определении границ государственного вмешательства в развитие этого рынка.

Проведено комплексное маркетинговое исследование рынка зерна Украины. Определены основные причинно-следственные связи, которые отрицательно повлияли на состояние зернового производства, его ресурсооснащенность, интенсивность и результативность. Сделан вывод о том, что спрос населения и производителей на продукцию зернового ринка не мог быть полностью удовлетворен как по объемам, структуре, так и качественным параметрам. Главные причины такого состояния связаны с общим аграрным кризисом, отсутствием действенного экономического механизма регулирования рынка зерна, несовершенством имущественных отношений в сельском хозяйстве, отсутствием разветвленной сети рыночной инфраструктуры, нерациональным механизмом ценообразования.

В работе значительное место уделено исследованию путей совершенствования организации рынка зерна. Обосновывается важность развития интеграционных связей между субъектами даного рынка. Предложены основные направления ценового и финансового регулирования рынка зерна. Разработаны модели государственного регулирования рынка зерна Украины в трансформационный период на основе использования закупочных и товарных интервенций, закладных операций и компенсационных таможенных пошлин, показаны их недостатки и преимущества.

Ключевые слова: рынок, рынок агропромышленной продукции, рынок зерна, спрос, предложение, цена, рыночная инфраструктура, государственное регулирование.

Kybalnyk L.O. Market formation of the agricultural and industrial production in the transformational Ukrainian economy. Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree (Ph. D.) in Economics, speciality 08.01.01 -theory of economics. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2001.

The thesis provides theoretical concepts and practical recommendations for the agricultural and industrial production market formation in the transitional period in Ukraine. This project investigates the main issues of agricultural and industrial business production market and its importance for Ukrainian economy. The current study reveals the main ways of agricultural and industrial business production market formation in the modern conditions and aims to indicate the role of the grain market among AIC product markets. The present day state of the grain market has been analyzed and the peculiarities of its development have been defined. We have stated support for the necessity of the grain market organization to be improved through developing the integrational connection ties between the subjects of the given market, its price and financial regulation. The author has proposed out models of state regulation of the Ukrainian grain market on the basis of purchase and commodity intervention, mor tage operations and compensative customs, and has shown their drawbacks and advantages.

Key words: market, agricultural and industrial production market, grain market, demand, supply, price, market infrastructure, state regulation.

Размещено на Allbest.ru