Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 338.439.4

Зеленський Сергій Миколайович

Удосконалення територіальної організації

продовольчого комплексу Придніпров'я

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

КИЇB - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Науковий керівник доктор економічних наук СИМОНЕНКО ВАЛЕНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ Рахункова палата Верховної Ради України, голова

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор МАРМУЛЬ ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедрою обліку і аудиту;

доктор економічних наук, професор СИЧ ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ, Київський інститут залізничного транспорту, завідувач кафедрою економіки і фінансів.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної політики, м. Київ.

Захист відбудеться “02” жовтня 2000 р. об 11єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “31” серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.І. БАНДУР

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Глибока, масштабна і затяжна криза економіки України в числі інших, негативних з точки зору перспектив розвитку української державності, наслідків зробила реальністю загрозу втрати продовольчої незалежності нашої країни. Це вимагає посиленої уваги до проблем розвитку і функціонування вітчизняного виробництва продовольства, зокрема розробки і наукового обгрунтування комплексу практичних заходів, спрямованих на прискорення адаптації продовольчого комплексу (ПК) України до функціонування в сучасних умовах перехідного періоду і умовах ринкового середовища. Потреби нарощування обсягів виробництва та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних продуктів харчування обумовлюють необхідність розширення та надзвичайну актуальність наукових досліджень, присвячених проблемам подолання депресивного стану, підвищення суспільної віддачі та ефективності функціонування комплексу. Практичну цінність наукових розробок у цій сфері помітно підвищує і винятково важливе місце ПК в соціально-економічному комплексі України (провідна роль у формуванні споживчого ринку, вагомий внесок у забезпечення зайнятості населення, важливе джерело бюджетних надходжень, економічний базис розвитку малих міст і сільських місцевостей), а також значна питома вага його продукції у вітчизняному експорті.

Одним із найважливіших резервів підвищення ефективності розвитку і функціонування ПК і, відповідно, зростання ресурсів продовольства залишається оптимізація територіальної організації комплексу. Особливою актуальністю відзначаються дослідження даної проблематики на регіональному рівні, що пов'язано з потребою у відповідному зміщенні акцентів агропродовольчої політики держави та винятковою важливістю цього рівня в контексті перспектив розвитку загальнодержавних ПК, ринку продовольства, формування ефективної системи зовнішньоекономічних зв'язків.

Проблеми оптимізації територіальної організації виробництва продовольства (особливо на макрорівні) належать до ряду найбільш розроблених у вітчизняній теорії і практиці розміщення і розвитку продуктивних сил. Теоретико-методологічним та прикладним аспектам удосконалення територіальної організації АПК і ПК, їх структурних підрозділів відведене важливе місце у працях А.Н.Алимова, П.П.Борщевського, М.В.Васильєва, П.Ф.Веденічева, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, Й.С.Завадського, Р.А.Івануха, В.Г.Крючкова, Ю.П.Лебединського, А.С.Лисецького, П.П.Маракуліна, Л.О.Мармуль, О.М.Онищенка, Л.В.Опацького, М.М.Паламарчука, О.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, В.А.Поповкіна, Д.К.Прейгера, В.А.Свободіна, В.Ф.Семенова, В.О.Точиліна, В.М. Трегобчука, Л.Г.Чернюк; проблеми ринкової трансформації основ організації відтворювального процесу в межах комплексу і його галузей стали провідною темою численних робіт П.І.Гайдуцького, Г.Н.Германчука, С.Дем'яненка, І.І.Лукінова, П.Т.Саблука, В.П.Ситника, О.М.Шпичака, В.В.Юрчишина та багатьох інших вчених.

Однак, з огляду на докорінну зміну основ організації і середовища функціонування виробництва продовольства в Україні, ряд питань, пов'язаних з методологією та практикою оптимізації територіальної організації ПК, потребує подальшої розробки. Зокрема, уточнення та узгодження потребує система критеріїв і показників комплексної оцінки рівня ефективності територіальної організації ПК регіону в умовах економіки ринкового типу. Зміщення завдань агропродовольчої політики, поглиблення процесу реформування аграрних відносин вимагають певного перегляду традиційних підходів до наукового обгрунтування пріоритетних напрямків розвитку, організації і територіальної організації комплексу, розробки заснованого на економічних важелях регулювання соціально-економічних процесів механізму їх практичної реалізації. Далеко не вичерпаними залишаються питання підвищення ефективності розвитку і оптимізації територіальної організації виробництва продовольства на рівні економічних районів, зокрема в частині визначення пріоритетів структурної перебудови регіонального ПК з урахуванням місцевої специфіки тощо.

Особливо актуальним є дослідження питань оптимізації територіальної організації ПК старопромислових регіонів степової зони, які по причині традиційно недостатньої уваги до проблем раціонального розвитку виробництва продовольства, відзначаються найбільшою розбалансованістю компонентних і територіальних елементів комплексу, низьким, навіть у порівнянні із середньоукраїнським, рівнем ефективності його функціонування, значним ступенем недовикористання природоресурсного потенціалу. Ці обставини і обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках науково-дослідних тем: 4.2.1.2.54 “Прогноз (схема) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів” (внесок автора - розробка основних напрямків перспективного розвитку продовольчого комплексу України); 3.1.5.58 “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” (внесок автора - прогноз розвитку АПК України).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і наукове обгрунтування основних напрямків, пріоритетів та економічних важелів удосконалення територіальної організації і підвищення ефективності функціонування ПК регіону в умовах становлення ринкових відносин. Об'єктом дослідження є ПК Придніпровського регіону (Дніпропетровська, Запорізька та Кіровоградська області). Предмет дослідження складають особливості територіальної організації регіонального ПК, передусім функціонально-галузеві і територіальні її аспекти, економічна та соціальна ефективність територіальної організації в сучасних умовах і з огляду на близьку перспективу.

Поставлена мета обумовила необхідність послідовного вирішення таких задач:

аналіз теоретико-методологічних основ удосконалення територіальної організації ПК регіону в умовах економіки перехідного типу;

систематизація методичних підходів до оцінки ефективності територіальної організації ПК регіону, розробка методики такої оцінки;

аналіз особливостей та проведення комплексної оцінки ефективності територіальної організації і розвитку ПК Придніпров'я, виявлення резервів їх оптимізації;

розробка і обгрунтування основних напрямків удосконалення територіальної організації ПК Придніпров'я з урахуванням пріоритетів розвитку виробництва продовольства в Україні та специфіки регіону;

вивчення та узагальнення накопиченого досвіду ринкового регулювання відтворювальних процесів та пропорцій у економіці та її галузях, виявлення можливостей його використання з метою досягнення бажаних зрушень у продовольчому виробництві регіону.

Практичний аналіз поставленої у дисертаційній роботі проблеми було здійснено з використанням методів системно-структурного аналізу; економіко-статистичних, зокрема балансів виробництва і споживання основних видів продуктів харчування в межах регіону; економічного прогнозування, зокрема екстраполяції та інтуїтивного прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими з отриманих у дисертаційній роботі наукових результатів є наступні:

на основі систематизації факторів формування територіальної організації ПК регіонального рівня розроблено схему їх взаємодії з урахуванням специфіки економіки перехідного типу;

узагальнено та удосконалено на основі застосування багатокритеріального підходу методичні рекомендації щодо оцінки ефективності територіальної організації та функціонування регіонального ПК; обгрунтовано систему критеріїв такої оцінки з урахуванням різних аспектів діяльності комплексу в умовах ринкового середовища;

проведено комплексну оцінку ефективності розвитку і територіальної організації ПК Придніпров'я в сучасних умовах, визначено їх основні закономірності, що дозволяє обгрунтувати резерви перспективного удосконалення територіальної організації комплексу;

обгрунтовано пріоритети територіальної організації ПК в структурно-інвестиційному та інституціональному аспектах; розроблено основні напрямки удосконалення територіальної організації ПК Придніпров'я та підвищення ефективності функціонування комплексу з урахуванням новітніх концепцій розвитку виробництва продовольства в Україні та специфіки регіону;

на базі авторських розробок обгрунтовано концептуальні напрямки перспективного розвитку ПК регіону, зокрема його територіальної організації; на їх основі визначено основні прогнозні параметри розвитку і територіальної структури провідних продуктових підкомплексів Придніпров'я.

Практичне значення одержаних результатів. Сукупність представлених у дисертаційній роботі наукових результатів і рекомендацій має певне значення для подальшого розвитку методологічних основ та практики обгрунтування ринкових перетворень у регіональній економіці. Викладені методичні положення та аналітичні розробки можуть бути основою оцінки ступеня ефективності розвитку та раціональності територіальної організації як продовольчого, так і інших міжгалузевих комплексів та галузей сфери матеріального виробництва на регіональному рівні. Визначені у формі практичних рекомендацій пріоритетні напрямки підвищення ефективності організації і територіальної організації ПК Придніпров'я можуть бути використані при розробці планів і програмних документів перспективного розвитку ПК обласного і регіонального масштабу, обгрунтуванні пріоритетів державної кредитно-інвестиційної підтримки у агропродовольчій сфері.

Представлені у дисертаційній роботі рекомендації були використані Міністерством економіки України при опрацюванні методики оцінки соціально-економічного розвитку окремих регіонів України (довідка № 15 - 33/ 376 від 21.07.2000 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні курсу “Розміщення продуктивних сил” в Чернігівському державному інституті економіки і управління (довідка № 101 - 06/446 від 30.06.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Висвітлені в дисертації положення та висновки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії та практики розміщення продуктивних сил та економіки регіонів. В дисертаційній роботі використані лише особисті ідеї, викладені у спільних опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях, зокрема Науково-практичній конференції “Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області” (м. Ніжин, 15 - 16 лютого 1996 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” (м. Суми, 24 - 26 грудня 1999 р.); Міжнародній науковій конференції “Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель” (м. Київ, 29 - 31 травня 2000 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 9 наукових працях загальним обсягом 5.8 д.а (у т.ч. 3.2 д.а. - авторські). Серед них 4 - у фахових виданнях та наукове видання (обсягом 3.75 д.а., у т.ч. 1.5 д.а. - авторські).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 225 сторінок машинописного тексту, в тому числі ілюстрації, таблиці та додатки викладено на 32 сторінках (14 рисунків, 30 таблиць, 3 додатки). Список використаних джерел нараховує 175 найменувань, викладених на 14 сторінках.

територіальна організація продовольчий комплекс

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження територіальної організації продовольчого комплексу регіону” розкривається соціально-економічна сутність територіальної організації ПК, аналізуються умови, фактори та складові територіальної організації комплексу на регіональному рівні, приводяться методичні підходи до оцінки її ефективності.

Територіальна організація ПК трактується у дисертаційній роботі, з одного боку, як цілісна відкрита система взаємопов'язаних та взаємообумовлених компонентних і територіальних елементів ПК різних рангів, і з іншого - як комплекс різного роду заходів, спрямованих на забезпечення оптимальності цієї системи, раціональності використання її ресурсного потенціалу, належної уваги до соціальних аспектів діяльності комплексу. З огляду на зміну економічних відносин у ПК та навколо нього пріоритет віддається другому аспекту територіальної організації комплексу. При цьому регіональний ПК розглядається як система розміщених на території регіону технологічно пов'язаних між собою галузей і виробництв, об'єднаних метою задоволення потреб населення в продуктах харчування.

Являючи собою складну цілісну систему з великою кількістю складових елементів, регіональний ПК характеризується складною багатогранною структурою. Остання розглядається у дисертаційній роботі у двох основних аспектах - функціонально-галузевому та територіальному.

Одним з ключових моментів розділу є обгрунтування методичних підходів до оцінки ефективності територіальної організації ПК регіону, зокрема прийнятних критеріїв такої оцінки. У якості відправної точки цього процесу використане поняття ефективності регіонального ПК в цілому, яка розуміється як ступінь досягнення комплексом сукупності поставлених перед ним завдань. Ступінь досягнення різних завдань розкриває різні аспекти ефективності регіонального ПК, у тому числі і його територіальної організації. Тобто, “ефективність територіальної організації ПК”, розглядається у дисертаційній роботі як економічна категорія з різноплановим і багатоукладним змістом, яка включає у себе ряд складових, кожна з яких характеризується своїм критерієм оцінки. У якості таких складових виділяються:

ефективність спеціалізації та територіальної концентрації виробництва продовольства, яка характеризується відповідністю спеціа-лізації та рівня зосередження виробництва продовольства у регіоні його природоресурсному потенціалу, вимогам раціонального регіональ-ного комплексотворення та регіональним потребам у відповідній про-дукції. ЇЇ критерієм є ступінь такої відповідності;

інтенсивність виробництва продовольства, яка характеризує віддачу ресурсного потенціалу регіону, тобто всього обсягу виробничих ресурсів, які беруть участь у процесі продовольчого виробництва. Її критерієм є співвідношення отриманого від діяльності регіонального ПК ефекту з розмірами існуючої ресурсної бази;

економічна ефективність виробництва продовольства, яка характеризує віддачу сукупних витрат виробництва (спожитих виробни-чих ресурсів). Її критерієм є співвідношення отриманого від діяль-ності регіонального ПК ефекту та понесених на його досягнення затрат;

соціальна ефективність виробництва продовольства, яка характеризує соціально-економічні відносини по лінії виробник - споживач. Її критерієм є ступінь задоволення регіо-нальних споживчих потреб (попиту) у продовольчій продукції;

екологічна ефективність виробництва продовольства, яка характеризує взаємозв'язок регіонального ПК з навколишнім природним середовищем. Її критерієм є ступінь негативного впливу регіонального продовольчого виробництва на довкілля.

Таким чином, пропоновані у дисертаційній роботі методичні підходи до оцінки ефективності територіальної організації ПК регіону передбачають використання зазначеної системи критеріїв. Загальним (інтегральним) критерієм ефективності у цьому випадку буде виступати ступінь від-повідності територіальної організації регіонального ПК оптимальному варіанту. По причині відсут-ності абсолютних показників оптимальності оцінюваних рівнів і спів-відношень у якості об'єкта співставлення можуть виступати середньодержавні та міжнародні їх значення.

У другому розділі “Характеристика сучасного стану та територіальної організації продовольчого комплексу Придніпров'я” здійснені аналіз рівня розвитку та оцінка ефективності територіальної організації ПК Придніпровського регіону, визначені основні диспропорції та резерви раціоналізації розвитку і розміщення виробництва продовольства у регіоні, розкриті соціальні аспекти діяльності комплексу.

Придніпровський регіон не відзначається високим відносно основних аграрних регіонів України ступенем територіальної концентрації виробництва продовольства, проте посідає важливі позиції у виробництві деяких видів продуктів харчування (1998 р. - 43,6% загальнодержавного виробництва рослинної олії, 17,8% зерна, 19,2% овочів, 15,5% продукції з незбираного молока). Традиційними напрямками продовольчої спеціалізації Придніпров'я є виробництво олії, зерна, овочів, фруктів та ягід. Решта продуктових підкомплексів регіону працюють переважно на забезпечення внутрішнього споживчого попиту. У територіальному аспекті провідні позиції у складі ПК Придніпров'я посідає Дніпропетровська область, на яку у 1998 р. припадало 45,7% його валової продукції (частка Запорізької і Кіровоградської областей складала, відповідно, 28,9 і 25,4%).

Придніпров'я характеризується відносно високою ресурсною (насамперед, природоресурсною) забезпеченістю розвитку виробництва продовольства. Займаючи 13,9% території і зосереджуючи такий же відсоток населення України, регіон концентрує 16,2% сільськогосподарських угідь і 17,5% ріллі держави; причому відзначається при цьому значними якісними перевагами земельного фонду. Разом з тим, ефективність використання значного ресурсного потенціалу розвитку ПК регіону істотно знижується недостатньою забезпеченістю водними ресурсами, належністю значної частини регіону до зони екстремального землеробства, високим рівнем фізичного та морального зносу виробничої бази комплексу та незначною забезпеченістю розвитку регіонального виробництва продовольства фінансовими ресурсами.

Сучасний етап розвитку ПК Придніпров'я проходить в умовах затяжної соціально-економічної кризи в державі, яка наклала вагомий відбиток і на його територіальну організацію. Слабка пристосованість більшості галузей ПК до ефективного функціонування в новому, не регламентованому державою середовищі з несприятливою для їх розвитку еквівалентністю міжгалузевого обміну призвела до появи і закріплення ряду негативних тенденцій розвитку комплексу. Результатом стала відсутність можливостей для забезпечення хоча б простого відтворення у деяких сферах ПК (передусім сільському господарстві). Глибока криза значної частини галузей ПК призвела до відповідної кризи виробництва продовольства в цілому, розбалансування компонентних і територіальних елементів комплексу.

Провідною за обсягами продукції галуззю ПК Придніпров'я залишається сільське господарство, на частку якого у 1998 р. припадало 65,2% вартості валової продукції комплексу, тоді як на частку харчової і переробної промисловості та виробничої інфраструктури, відповідно, 32,8 і 2,0%. Подібні міжсферні співвідношення є далекими від оптимальних, не сприяють підвищенню ефективності функціонування комплексу і обумовлюють необхідність його структурної перебудови.

На дуже низькому рівні організації перебуває сільськогосподарська сфера регіонального ПК. Цей висновок підтверджується тривалістю та темпами спаду виробництва у сільському господарстві регіону (з 1991 по 1998 р. - на 42,2%, у тому числі рослинництві - на 20,7, тваринництві - на 59,6%), збитковістю галузі для товаровиробників (табл. 1), поглибленням існуючих та виникненням нових диспропорцій у її функціонально-галузевій та територіальній структурі. Найбільш значними з таких диспропорцій є викривлені співвідношення між рослинництвом і тваринництвом (табл. 2), порушення оптимальної структури посівних площ. Зокрема, як негативне слід розцінювати помітне зростання питомої ваги землевиснажливих технічних культур, передусім соняшнику (у 1998 р. - до 19,6%), при зменшенні частки кормових (до 25,4%). Слід відмітити, що незважаючи на наявність природних та економічних передумов, сприятливих для розвитку сільськогосподарської сфери ПК, регіон не зміг досягнути середньоукраїнських показників як за рівнем територіальної концентрації сільськогосподарського виробництва, так і за рівнем його інтенсивності та ефективності.

Таблиця 1. Динаміка показників економічної ефективності сільськогосподарських підприємств Придніпров'я (колективні, міжгосподарські сільськогосподарські підприємства, радгоспи)

Переважна більшість згаданих тенденцій розвитку і особливостей територіальної організації характерна і для харчової і переробної промисловості Придніпров'я. Регіон не відзначається ні високим у масштабах України рівнем концентрації переробної сфери ПК, ні належним рівнем її організації. Останній висновок підкреслюють обсяги спаду продукції харчової і переробної промисловості регіону (з 1991 по 1998 р. на 57,9%), викривлені співвідношення між галузями, що виробляють продукцію тваринного походження і вуглеводомістку продукцію (табл. 3), значна кількість збиткових підприємств, передусім у м'ясній, плодоовочевій, комбікормовій галузях. Характерною стала диспропорція між виробничими потужностями переробної ланки і розмірами сировинної бази та значний ступінь недовикористання виробничих потужностей підприємств переробної промисловості (у 1998 р. більше Ѕ виробничих потужностей було задіяно лише по 5 з 22 проаналізованих видів продукції харчової промисловості регіону).

Криза у ПК регіону мала і суттєві соціальні наслідки. За даними офіційної статистики у 1998 р. 5 з 10 основних категорій харчових продуктів споживалося у регіоні на рівні нижчому, ніж прийняті мінімальні фізіологічні норми, зокрема молокопродуктів, фруктів, ягід, яєць та рибопродуктів споживалося менше 60% визначеного рівня.

Таблиця 2. Структура товарної сільськогосподарської продукції радгоспів, колективних і міжгосподарських сільськогосподарських підприємств Придніпровського регіону, %

Таблиця 3. Структура валової продукції галузей промисловості, які входять до складу ПК Придніпровського регіону, %

Сукупність наведених фактів, підкреслюючи низькі інтенсивність, економічну та соціальну ефективність виробництва продовольства у регіоні, дають підстави говорити про низький рівень організації ПК Придніпров'я у тому числі далеку від оптимальної його територіальну організацію. Причому масштаби поширення кризових процесів приводять до висновку про неможливість досягнення швидкої стабілізації розвитку всього ПК з одночасним усуненням існуючих галузевих і територіальних диспропорцій. У цих умовах особливої ваги набуває проблема вірного вибору пріоритетних напрямків регіональної агропромислової політики, зокрема тих галузевих і територіальних підрозділів швидкий та ефективний розвиток яких дозволив би забезпечити паралельне пристосування до ефективного функціонування в умовах ринкового середовища основного виробництва.

У третьому розділі “Основні напрямки вдосконалення територіальної організації продовольчого комплексу Придніпров'я” визначені та обгрунтовані пріоритети розвитку регіонального ПК в умовах формування ринкових відносин, зокрема у плані вдосконалення територіальної організації комплексу; систематизовано сукупність економічних важелів їх реалізації; розроблені основні прогнозні параметри розвитку і територіальної структури провідних продуктових підкомплексів регіону.

На рівні сфер головним пріоритетним з точки зору державної підтримки підрозділом ПК Придніпров'я в найближчому періоді повинна стати харчова і переробна промисловість, яка у порівнянні з іншими сферами ПК відзначається помітними перевагами у плані мобільності, окупності капітальних вкладень, перспектив нарощування виробництва експортної продукції, можливостей до інтеграції з суміжними сферами комплексу, і при цьому відзначається недостатнім розвитком у досліджуваному регіоні. Іншим пріоритетним напрямком регіональної агропромислової політики має бути прискорений розвиток виробничої інфраструктури (передусім системи маркетингового та консультативно-інформаційного обслуговування товаровиробників та інфраструктури збуту). У галузевому розрізі, враховуючи специфіку регіону та особливості кон'юнктури на продовольчих ринках у ранг пріоритетних галузей ПК Придніпров'я доцільно піднести олійно-жирову промисловість. Всебічної підтримки з боку державних і місцевих органів влади, на нашу думку, заслуговує і зернове господарство (зокрема у плані поліпшення структури зернових ресурсів регіону) та тваринництво (передусім свинарство і птахівництво), а також підприємства і структурні підрозділи інших галузей, які зуміли зберегти порівняно ефективно функціонуючий господарський механізм та мають конкретні програми техніко-технологічної модернізації і розширення виробництва.

Поряд із зазначеними структурно-інвестиційними пріоритетами розвитку ПК Придніпров'я особлива увага в умовах перехідного періоду повинна надаватися підтримці оптимальних форм організації виробництва продовольства в регіоні. Акцент у цьому плані доцільно перенести на всебічне сприяння прискоренню і розширенню вертикальних інтеграційних процесів у продовольчому виробництві. Створення різноманітних типів інтегрованих агропромислових формувань, сприяючи розподілу кінцевого доходу від реалізації продуктів харчування пропорційно вкладу кожного господарського суб'єкта у їх виробництво, здатне забезпечити максимальну віддачу у вигляді нарощування обсягів виробництва, підвищення його ефективності, створення нових робочих місць, збільшення бюджетних надходжень тощо.

В цілому стратегія удосконалення територіальної організації ПК Придніпров'я повинна передбачати поетапний характер реалізації. На першому етапі зусилля повинні акцентуватися на зупиненні спаду виробництва у базових галузях комплексу за випереджаючого розвитку пріоритетних галузей харчової промисловості та орієнтації на прискорене становлення інтеграційних формувань у продовольчому виробництві. Метою другого етапу бачиться структурна перебудова ПК регіону у напрямку випереджаючого розвитку переробної і сировинної сфер в цілому; третього - формування оптимальних компонентних і територіальних пропорцій регіонального ПК, оптимізація ресурсовикористання, спеціалізації, тобто власне формування оптимальної територіальної організації виробництва продовольства у регіоні.

Таблиця 4. Прогноз виробництва найважливіших видів продовольчої продукції у Придніпровському регіоні за період 1998-2010рр., тис. т

Примітка: 1 - інерційний сценарій; 2 - динамічний сценарій.

Реалізація визначених пріоритетів регіональної агропродовольчої політики має спиратися на використання комплексу економічних важелів регулювання розвитку ПК та його структурних підрозділів (зокрема з використанням механізмів цінової, фіскальної, кредитно-інвестиційної і ін. політики). Бажані зрушення у ПК Придніпров'я повинне забезпечити комплексне застосування поданої у дисертаційній роботі системи заходів, які пропонуються на основі узагальнення наявних теоретичних і практичних розробок у сфері регулювання відтворювальних процесів в економіці, у т.ч. останніх пропозицій вітчизняних і російських вчених. На регіональному рівні найважливішими серед них є цільове кредитування пріоритетних з точки зору стратегії розвитку регіону підрозділів агропродовольчої сфери, регулювання цін на використовувані сільським господарством ресурси, сприяння створенню розгалудженої системи інформаційного забезпечення господарюючих суб'єктів комплексу, адміністративне обмеження монополізму постачальників матеріально-технічних ресурсів та торгівельних організацій.

З використанням методів економічного прогнозування виділено два сценарії розвитку ситуації в основних підрозділах ПК Придніпров'я: інерційний і динамічний, який передбачає мобілізацію ресурсів на визначених пріоритетних напрямках розвитку комплексу (табл. 4).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі удосконалення територіальної організації та підвищення ефективності функціонування ПК регіону в умовах становлення економіки ринкового типу, що виявилось у поглибленні теоретико-методичних основ дослідження проблем оптимізації територіальної організації регіонального ПК, обгрунтуванні системи критеріїв оцінки рівня її ефективності та пріоритетів перспективного розвитку ПК регіону в структурно-інвестиційному та інституціональному аспектах. Отримані результати можуть бути основою оцінки ступеня ефективності територіальної організації галузей сфери матеріального виробництва, а також можуть бути використані при розробці планів та програмних документів перспективного розвитку ПК обласного і регіонального масштабу. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Проблеми оптимізації територіальної організації продуктивних сил традиційно належать до ключових напрямків дослідження економічної науки. В результаті сформований значний науковий доробок у сферах дослідження соціально-економічної сутності, розробки теоретико-методологічних основ оцінки ефективності та практичного удосконалення територіальної організації АПК і ПК, їх сфер і галузей. Проте, з огляду на докорінну зміну економічних підвалин та соціально-економічного середовища функціонування ПК, ряд питань, пов'язаних з цією проблематикою, потребують подальшої розробки. Зокрема далеко не вичерпаними залишаються проблеми критеріїв оцінки ефективності територіальної організації комплексу в умовах становлення ринкових відносин, пріоритетних напрямків оптимізації територіальної організації виробництва продовольства на рівні економічних районів тощо. Ці обставини, особливо враховуючи ключові позиції ПК в економіці України, обумовлюють актуальність подальших досліджень у цій сфері.

У дисертаційній роботі зроблена спроба поєднання двох головних аспектів розуміння сутності категорії “територіальна організація”. На цій основі розширено поняття територіальної організації ПК, яка розуміється як цілісна відкрита система взаємопов'язаних та взаємообумовлених компонентних і територіальних елементів ПК різних рангів та комплекс соціально-економічних і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення оптимальності цієї системи, раціональності використання її ресурсного потенціалу, належної уваги до соціальних аспектів діяльності комплексу. У зв'язку зі зміною економічних відносин у ПК та навколо нього пріоритет надається другому аспекту територіальної організації комплексу. При цьому регіональний ПК розглядається як система розміщених на території регіону технологічно пов'язаних між собою галузей і виробництв, об'єднаних метою задоволення потреб населення у продуктах харчування. Основними аспектами аналізу структури комплексу виступають функціонально-галузевий і територіальний.

Методичні підходи до оцінки ефективності територіальної організації виробництва продовольства у регіоні передбачають використання системи критеріїв такої оцінки, кожен з яких відбиває відносний рівень оптимальності певного аспекту діяльності регіонального ПК. На нашу думку, до цієї системи критеріїв повинні включатися ступінь відповідності спеціалізації та рівня зосередження виробництва продовольства у регіоні його природоресурсному потенціалу, вимогам раціонального регіонального комплексотворення та регіональним потребам у відповідній продукції; співвідношення отриманого від діяльності регіонального ПК ефекту з розмірами існуючої ресурсної бази та понесених на його досягнення затрат; ступінь задоволення регіональних споживчих потреб у продовольчій продукції та ступінь негативного впливу регіонального ПК на довкілля. Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі завдань застосовано системний підхід з використанням статистико-економічних методів (зокрема балансів виробництва і споживання продовольчої продукції, економічного прогнозування тощо).

Поступаючись основним аграрним регіонам України за рівнем територіальної концентрації виробництва продовольства, Придніпров'я відіграє важливу роль у виробництві деяких його видів, зокрема рослинної олії (понад 40% загальнодержавного виробництва), зерна та овочів (до 20% загальнодержавного виробництва). Така спеціалізація в цілому відповідає природно-кліматичним і соціально-економічним умовам регіону. Сучасні обсяги внутрірегіонального виробництва продовольства задовольняють нинішній рівень платоспроможного попиту населення Придніпров'я по більшості видів продовольчої продукції (окрім цукру, картоплі та деяких інших традиційно довізних продуктів харчування).

Проведена оцінка ефективності територіальної організації ПК Придніпров'я свідчить, що вона є далекою від раціональної, а комплекс в цілому перебуває на дуже низькому рівні організації. Незважаючи на відносно високу ресурсну (насамперед природоресурсну) забезпеченість розвитку виробництва продовольства у регіоні (16% сільськогосподарських угідь і 17,5% ріллі України, родючі чорноземні грунти тощо) ПК Придніпров'я характеризується глибокою кризою значної частини галузей і виробництв, розбалансуванням компонентних і територіальних елементів. Зокрема, характерними рисами ПК Придніпров'я є продовження спаду виробництва у більшості галузей комплексу, збитковість виробництва багатьох видів продовольчої продукції з відсутністю можливостей для забезпечення хоча б простого відтворення у деяких сферах ПК, розрив виробничо-технологічних зв'язків між сферами комплексу з тенденцією до посилення автономності їх функціонування, розвиток тенденції до деспеціалізації виробництва продовольства, порушення або подальше викривлення пропорцій у функціонально-галузевій і територіальній структурі ПК. Найбільш значними з таких диспропорцій є далекі від оптимальних міжсферні співвідношення (недостатня роль і місце харчової промисловості та виробничої інфраструктури, на які припадає відповідно 33 і 2% валової продукції комплексу), викривлені пропорції між галузями всередині окремих сфер (зокрема рослинництвом і тваринництвом; галузями харчової промисловості, що виробляють продукцію тваринного походження і вуглеводомістку продукцію), між виробничими потужностями переробної ланки і розмірами сировинної бази, порушення оптимальної структури посівних площ тощо. Причому, за рівнем зосередження виробництва продуктів харчування, темпами спаду виробництва у сировинній і переробній сферах ПК, інтенсивністю та ефективністю сільськогосподарського виробництва регіон поступається навіть середньоукраїнським показникам.

Враховуючи обмеженість фінансових ресурсів розвитку комплексу, визначені пріоритети розвитку виробництва продовольства у регіоні. Ними, на нашу думку, мають бути структурні підрозділи, які відзначаються високою мобільністю, швидкою окупністю капітальних вкладень, хорошими перспективами нарощування виробництва експортної продукції, широкими можливостями до інтеграції із суміжними сферами комплексу. На рівні сфер головним пріоритетним підрозділом ПК Придніпров'я бачиться нами харчова промисловість, а також виробнича інфраструктура. У галузевому розрізі, враховуючи специфіку регіону у ранг пріоритетних галузей ПК Придніпров'я доцільно піднести олійно-жирову промисловість. Паралельно особлива увага повинна надаватися підтримці оптимальних форм організації виробництва продовольства у регіоні, зокрема всебічному сприянню прискоренню і розширенню вертикальних інтеграційних процесів в агропродовольчій сфері.

Бажані зрушення у ПК Придніпров'я повинне забезпечити застосування поданого у дисертаційній роботі комплексу економічних важелів регулювання розвитку ПК та його структурних підрозділів (зокрема з використанням механізмів монетарної, цінової, фіскальної, кредитно-інвестиційної політики), які пропонуються на основі узагальнення наявних теоретичних і практичних розробок у сфері регулювання відтворювальних процесів в економіці. На регіональному рівні найважливішими серед них є цільове кредитування пріоритетних підрозділів агропродовольчої сфери, регулювання цін на використовувані сільським господарством ресурси, сприяння створенню розгалудженої системи інформаційного забезпечення господарюючих суб'єктів комплексу, адміністративне обмеження монополізму постачальників матеріально-технічних ресурсів та торгівельних організацій.

На основі результатів дослідження з використанням методів економічного прогнозування розроблено прогноз розвитку і територіальної структури основних продуктових підкомплексів регіону. Виділено два сценарії розвитку ситуації в основних підрозділах агропродовольчої сфери: інерційний (базується на збереженні тенденцій, характерних для ПК Придніпров'я на сьогоднішній час) і динамічний (передбачає активні зусилля у напрямку мобілізації ресурсів на визначених пріоритетних напрямках розвитку комплексу).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових виданнях:

Чернюк Л.Г., Зеленський С.М., Зеленська О.О. Територіальна організація регіональних продовольчих комплексів України. - Київ: РВПС України НАН України, 1999. - 87 с. (внесок автора - розробка теоретичних основ формування раціональної територіальної організації регіонального продовольчого комплексу; характеристика специфіки та особливостей розвитку Придніпровського продовольчого комплексу України).

Подільський економічний район / Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Горська О.В., Фащевський М.І., Антоньєва Л.С., Щедрова І.М., Нікітюк М.П., Клиновий Д.В., Павлюк С.Г., Майстренко Н.Ю., Савченко Л.В., Пономарьова Л.В., Лучко Л.О., Бабко О.Л., Ярош О.М., Пепа Т.В., Ушкаренко Ю.Л., Зеленська О.О., Зеленський С.М. // Продуктивні сили економічних районів України. - К.: ЗАТ “Нічлава”, 2000. - С. 259 - 318. (внесок автора - характеристика сільського господарства Подільського економічного району України).

Статті у наукових журналах:

Зеленський С.М. Тенденції, проблеми і перспективи розвитку сільського господарства Придніпровського регіону // Регіональна економіка. - 1998. - №2. - С. 105 - 115.

Зеленський С.М. Проблеми інтенсивності землекористування у сільськогосподарському виробництві Придніпровського регіону // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя. - Ніжин, 1997. - С. 39 - 44.

Статті у збірниках наукових праць:

Зеленський С.М., Кравченко О.О. Територіальна організація регіонального продовольчого комплексу (передумови і фактори) // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. / Відповід. ред. С.І.Дорогунцов. - Київ: РВПС України НАН України, 1999. - С.139 - 143. (внесок автора - систематизовано сукупність факторів формування територіальної організації ПК регіонального рівня в умовах становлення ринкових відносин).

Зеленський С.М. Стан, проблеми та перспективи олійно-жирового підкомплексу та ринку олійних культур Придніпровського регіону // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК: Зб. наук. пр. / Відповід. ред. С.І.Дорогунцов. - Київ: РВПС України НАН України, 1999. - С. 100 - 103.

Зеленський С.М. Методичні підходи до оцінки ефективності територіальної організації продовольчого комплексу регіону // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. / Відповід. ред. С.І.Дорогунцов. - Київ: РВПС України НАН України, 2000. - С. 93 - 97.

Тези доповідей:

Зеленський С.М., Зеленська О.О. Економічні важелі підвищення ефективної діяльності регіонального продовольчого комплексу // Екологічність продукції АПК: економіка та технологія: Зб. статей за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК”. - Т.1 / Відповід. ред. П.П.Борщевський. - Суми, 1999. - С.86 - 91. (внесок автора - розкрита роль цінової та кредитної політики як економічних важелів підвищення ефективної діяльності ПК регіону).

Зеленський С.М. Приватна власність на землю: чи є альтернатива? // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель”. - К.: РВПС України НАН України, 2000. - Ч. 1, С. 77 - 78.

АНОТАЦІЯ

Зеленський С.М. Удосконалення територіальної організації продовольчого комплексу Придніпров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем удосконалення територіальної організації продовольчого комплексу Придніпровського регіону.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю посилення уваги до проблем розвитку агропродовольчої сфери України. Одним з найважливіших резервів підвищення ефективності функціонування регіонального продовольчого комплексу є оптимізація його територіальної організації.

В роботі узагальнено, вдосконалено та систематизовано методичні підходи до оцінки ефективності територіальної організації продовольчого комплексу регіону в умовах економіки перехідного типу; систематизовано сукупність факторів формування територіальної організації продовольчого комплексу регіонального рівня в умовах ринкового середовища; обгрунтовані основні напрямки удосконалення територіальної організації продовольчого комплексу Придніпров'я; розроблені прогнозні показники розвитку основних продуктових підкомплексів регіону.

Ключові слова: продовольчий комплекс, територіальна організація, галузева структура, територіальна структура, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Зеленский С.Н. Усовершенствование территориальной организации продовольственного комплекса Приднепровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена решению научных и практических проблем усовершенствования территориальной организации продовольственного комплекса Приднепровского региона. Целью работы являются разработка и научное обоснование основных направлений, приоритетов и экономических рычагов повышения эффективности территориальной организации и функционирования продовольственного комплекса исследуемого региона в условиях становления рыночных отношений.

Актуальность диссертационной работы обусловлена необходимостью усиления внимания к проблемам развития продовольственного комплекса Украины в условиях длительного кризиса производства продовольствия с угрозой потери продовольственной независимости страны. Одним из наиболее существенных резервов повышения эффективности функционирования регионального продовольственного комплекса является оптимизация его территориальной организации.

В работе обобщены, усовершенствованы и систематизированы методические подходы к оценке эффективности территориальной организации и функционирования регионального продовольственного комплекса в условиях экономики переходного типа. Обоснована система критериев такой оценки, каждый из которых отражает относительный уровень оптимальности определенного аспекта деятельности продовольственного комплекса региона. Систематизирована совокупность факторов формирования территориальной организации продовольственного комплекса регионального уровня в условиях рыночной среды. Определены основные закономерности развития и формирования территориальной организации продовольственного комплекса Приднепровья. Проведена комплексная оценка их эффективности, в результате которой установлено, что территориальная организация регионального продовольственного комплекса является далекой от рациональной, а комплекс в целом пребывает на очень низком уровне организации. При относительно высокой ресурсной обеспеченности, продовольственный комплекс Приднепровья отличается спадом производства в большинстве составляющих отраслей, отсутствием возможностей для обеспечения хотя бы простого воспроизводства в некоторых сферах продовольственного комплекса (прежде всего сырьевой), усилением автономности функционирования сфер комплекса, развитием тенденции к деспециализации производства продовольствия, нарушением или дальнейшим искривлением пропорций функционально-отраслевой и территориальной структуры продовольственного комплекса. Разработаны основные направления усовершенствования территориальной организации продовольственного комплекса Приднепровья. Исходя из невозможности, учитывая ограниченность финансовых ресурсов развития комплекса, достижения быстрой стабилизации развития регионального продовольственного комплекса в целом с одновременным устранением существующих отраслевых и территориальных диспропорций, обоснованы приоритетные направления развития территориальной организации и продовольственного комплекса в целом в структурно-инвестиционном и институциональном аспектах. В результате обобщения существующих теоретических и практических разработок в сфере регулирования воспроизводственных процессов в экономике предлагается комплекс экономических рычагов регулирования развития продовольственного комплекса и его структурных подразделений. Обоснованы концептуальные направления перспективного развития продовольственного комплекса региона, в частности его территориальной организации. Разработаны прогнозные показатели развития основных продовольственных подкомплексов региона с выделением двух сценариев развития ситуации в агропродовольственной сфере: инерционный (основан на сохранении тенденций, ныне характерных для продовольственного комплекса Приднепровья) и динамический (предвидит активные усилия в направлении мобилизации ресурсов на определенных приоритетных направлениях развития комплекса).