Формування механізму організації заробітної плати в умовах становлення ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 331. 2(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування механізму організації заробітної плати в умовах становлення ринкової економіки

08. 01. 01 - Економічна теорія

Кучер Галина Ярославівна

Київ 2000

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Становлення ринкових відносин потребує створення нового механізму організації заробітної плати з метою підвищення мотивації праці і ефективності господарювання. Заробітна плата є основним джерелом доходів працівників і найсильнішим мотиватором трудового потенціалу більшості населення. Вона повинна зацікавити працівників у підвищенні ефективності праці, сприяти розвитку творчої активності. Потрібен новий, ринковий підхід до визначення соціально-економічного змісту заробітної плати, її організації, відсутність якого в перехідний період призвела до появи негативних тенденцій в оплаті праці. Ігнорування важливості відтворення робочої сили та відсутність ефективного стимулюючого механізму зумовили погіршення соціально-економічного становища основної маси населення. Заробітна плата стала різновидом соціальної допомоги, не пов'язаної з результатами праці. Виникли суперечності між ринковим статусом робочої сили і багато в чому неринковими методами оплати праці, що підриває основи економічного і соціального розвитку країни. Праця та її оплата перестали бути основними вартісними орієнтирами у суспільстві. Неефективність існуючого механізму організації заробітної плати вимагає детального перегляду базових теоретичних основ і практичних втілень.

Дослідження проблем організації заробітної плати, визначення її суті в умовах переходу до ринкових відносин здійснюють такі вітчизняні вчені-економісти: В. Ф. Андрієнко, А. В. Базилюк, Д. П. Богиня, А. С. Гальчинський, В. М. Данюк, О. Ф. Златопольський, М. Б. Ільченко, А. А. Калина, М. І. Карлін, А. М. Колот, Г. Т. Куліков, В. Д. Лагутін, І. Ф. Ломанов, В. М. Новіков, Н. О. Павловська, Ю. О. Палкін, С. В. Покропивний, М. В. Семикіна, В. О. Тимофеєв, О. М. Уманський, О. Л. Чала, А. А. Чухно, С. Є. Шпильовий та інші. Праці цих економістів містять пропозиції щодо реформування системи оплати праці. Колишні соціалістичні країни в процесі ринкової трансформації економіки вирішують однотипні проблеми в галузі організації заробітної плати. Вчені-економісти цих країн приділяють велику увагу дослідженню цих питань. Зокрема дані питання аналізують російські вчені: В. В. Адамчук, Н. А. Волгін, А. Л. Жуков, К. Ю. Королевський, О. Е. Ніколаєва, Р. А. Яковлєв та інші. Серед вчених Заходу вагомий внесок у розробку проблем регулювання заробітної плати здійснили Ж. Б. Сей, А. Маршалл, Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, К. Р. Макконнелл та інші. Однак погляди цих економістів характеризуються не одностайністю і суперечливістю.

У посланні Президента України до Верховної Ради визначені основні напрями економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки, що передбачають проведення реформи заробітної плати, головним завданням якої є забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили. Проте здійснення корінних перетворень у галузі оплати праці ускладнюється наявністю недостатніх концептуальних розробок ринкових засад механізму регулювання заробітної плати.

Нині не існує єдиного методологічного підходу до вирішення питань матеріального стимулювання праці в умовах особливого економічного періоду - переходу до ринкових відносин, недостатньо обґрунтовані теоретичні позиції і практика в цій галузі. Процес трансформації оплати праці потребує більш конкретного дослідження теоретичних проблем заробітної плати. Перехід до ринкових відносин зумовив необхідність нових підходів до дослідження суті заробітної плати з позицій вимог ринку, її регулювання і ролі в стимулюванні підприємництва та господарської ініціативи, розгляду її в контексті загальної мотивації праці. Виникла гостра проблема пошуку більш досконалих методів оплати праці. Потрібно створити обґрунтовану цілісну концепцію, яка б ґрунтувалась на ринковому підході вирішення цієї проблеми, і нову законодавчу базу для забезпечення формування у працівників стимулів до праці. Механізм організації оплати праці повинен складатися з врахуванням сучасних тенденцій у розвитку економіки і ринкового середовища, в якому він формується, а також вітчизняного і зарубіжного досвіду. Гострота вищевказаних проблем зумовила актуальність теми дисертаційної роботи, її важливість для теорії і практики організації заробітної плати в умовах становлення ринкових відносин, визначили мету і завдання дослідження.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в проведенні глибокого аналізу теоретичних і практичних проблем організації заробітної плати, виявленні причин, які призвели до негативних тенденцій в цій сфері при переході до ринку, дослідженні особливостей формування заробітної плати в перехідній економіці і розробці адекватного їй механізму організації оплати праці. Поставлена мета передбачає вирішення наступних завдань: заробітна плата ринок праці

? дослідження соціально-економічного змісту заробітної плати на основі аналізу та узагальнення існуючих теорій;

? розкриття змін в організації оплати праці в період ринкових реформ та визначення основних чинників впливу на формування заробітної плати;

? визначення основних функцій заробітної плати в нових економічних умовах і дослідження їх дії;

? дослідження особливостей і встановлення пріоритетних мотивів і стимулів у створюваному мотиваційному механізмі, визначення ролі заробітної плати в системі стимулювання праці;

? розгляд процесів, які відбуваються на ринку праці, і визначення ринкової суті заробітної плати;

? узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду організації заробітної плати і розгляд шляхів використання досягнень у цій галузі в сучасних умовах;

? аналіз стану оплати праці та принципів її організації з метою виявлення основних причин знецінення праці;

? вироблення нових методологічних підходів до організації заробітної плати на підприємстві, зокрема до оцінки трудового внеску кожного працівника у результати діяльності підприємства;

? визначення основних напрямів удосконалення державно-договірного регулювання заробітної плати.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження стали економічні відносини, пов'язані з організацією заробітної плати. Об'єктом дослідження виступає механізм організації заробітної плати в економіці України і в промисловості зокрема, в умовах переходу до ринкової економіки.

Теоретична, методологічна та інформаційна основи роботи. Теоретичною і методологічною основою дисертації є наукові розробки проблем заробітної плати відомих шкіл економічної науки, теоретичні ідеї сучасних українських і зарубіжних економістів, мотиваційні теорії, законодавчі та нормативні акти з питань оплати праці. В процесі проведення дослідження використовувалися методи наукового абстрагування, статистичного і аналітичного аналізу, групування і класифікації, системний метод, метод експертних оцінок та інші. Інформаційною базою дослідження є статистичні довідники та інші офіційні матеріали Державного комітету статистики, Міністерства праці й соціальної політики, матеріали, опубліковані в науковій літературі і в періодичній пресі, первинні документи ряду підприємств.

Наукова новизна. На основі проведеного комплексного дослідження заробітної плати в умовах переходу до ринкової економіки одержані наукові результати, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора і полягають у наступному:

? розроблена класифікація факторів формування заробітної плати на ринкові, мікроекономічні, інституціонально-правові, уточнений їх зміст та визначені шляхи оптимізації їх впливу на організацію заробітної плати в перехідній економіці;

? виділена і обґрунтована інноваційна функція заробітної плати, яка полягає у заохоченні розширення інноваційної діяльності працівників, прискорення науково-технічного прогресу, запровадження нових прогресивних систем оплати праці, що особливо важливо в сучасний період становлення ринкових відносин;

? доведено, що однією з основних причин існування кризових явищ на ринку робочої сили України є низький рівень доходів від праці, тому проведення політики, спрямованої на забезпечення зростання заробітної плати, є необхідною умовою створення цивілізованого ринку праці, що, в свою чергу, сприятиме швидшому формуванню ринкового механізму оплати праці;

? розроблена нова система оплати праці на підприємствах, в основі якої -- соціально-економічна диференціація заробітної плати залежно від результативності і стажу роботи, і яка передбачає єдиний підхід до тарифікації всіх категорій працівників та складається з професійної тарифної сітки із використанням гнучких тарифів, що дозволяють своєчасно і адекватно реагувати на зміну результативності праці, і вікової тарифної сітки, яка відображає індивідуальні відмінності в оплаті праці шляхом врахування стажу роботи. Використання цієї системи оплати дає змогу більш об'єктивно підійти до оцінки індивідуальних результатів праці кожного працівника, його професійної майстерності;

? визначений комплекс заходів з удосконалення державно-договірного регулювання заробітної плати: зміна механізму оподаткування доходів громадян з метою недопущення їх надмірної диференціації, встановлення розміру мінімальної годинної заробітної плати, заходи щодо посилення захисту заробітної плати працівників, удосконалення змісту угод і договорів;

? запропонована методика утворення фонду оплати праці залежно від приросту обсягів випуску продукції на промислових підприємствах, за якою фонд оплати праці встановлюється залежно від скорегованого його планового приросту на коефіцієнт приросту обсягів продукції. Використання цього методу дозволяє полегшити обчислення фонду оплати праці і підвищити мотиваційний потенціал працівників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково-практичних основ реформування системи заробітної плати за умов перехідної економіки. Основні результати дослідження можуть бути використані в процесі проведення реформи заробітної плати. Теоретичні положення дисертації використовувалися в навчальному процесі в ТДТУ ім. Івана Пулюя з метою поглиблення змісту викладання економічної теорії (дов. № 509). Практична цінність дисертації полягає в доведенні дослідження до розробки конкретних методичних пропозицій з формування системи оплати праці на підприємствах, укладання колективних договорів. Виконані конкретні розрахунки заробітної плати за пропонованою системою оплати праці, яка послужила основою створення системи заробітної плати на ВАТ ”Оргоснастка”(дов. №682). На основі дисертаційного дослідження виконана експертна оцінка майбутніх змін в оподаткуванні заробітної плати на замовлення журналу “Економіст”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися на наукових конференціях, зокрема на міжнародній науково-методичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)” (Київ, квітень 2000), на науково-технічній конференції “Прогресивні матеріали, технології та обладнання в машино- і приладобудуванні” (Тернопіль, листопад 1998), на науково-практичній конференції “Формування ринкових відносин у системі будівельного комплексу України” (Тернопіль, грудень 1998), на наукових семінарах кафедри маркетингу Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя; викладені в публікаціях автора, а також лягли в основу формування системи організації оплати праці в Тернопільському ВАТ “Оргоснастка”.

Публікації. Головні положення дисертації викладені в десяти публікаціях загальним обсягом 2,4 др. арк. , сім з яких - статті, написані особисто автором і опубліковані у виданнях, що входять до переліку видань, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт, три - тези доповідей на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 176 сторінок, містить 24 таблиці, 7 рисунків, 14 додатків. У списку використаної літератури -- 152 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі розкривається актуальність теми, мета і завдання дослідження, наукова новизна, показано теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади організації заробітної плати” обґрунтовані теоретичні основи організації заробітної плати в умовах становлення ринкової економіки.

Заробітна плата розглядається як складне і динамічне явище. Наголошується, що тільки комплексний розгляд цієї категорії дає змогу обгрунтовано розкрити її суть. Створити ефективний механізм оплати праці можна лише в контексті формування заробітної плати як ціни товару робоча сила. Праця - це процес, в якому споживається робоча сила, а робоча сила - особливий товар, і ціна на нього формується на ринку праці. Вона під впливом попиту і пропозиції коливається навколо вартості цього специфічного товару, тому “ціна робочої сили” більш об'єктивно характеризує категорію “заробітна плата”, ніж “ціна праці”. Заробітну плату можна розглядати і як суперечливу єдність доходу робітника та витрат роботодавця, і як форму соціального компромісу, яка поєднує інтереси працівників у максимізації оплати праці, підприємців у мінімізації виробничих витрат і держави у безперервному відтворенні робочої сили. Пошук оптимального поєднання цих інтересів зумовлює безперервну зміну величини заробітної плати.

З урахуванням теоретичних розробок попередників у дисертації показано, що заробітна плата виражає вартість і ціну робочої сили, а поняття вартості включає оцінку не лише витрат, а й результатів праці. Враховуючи те, що на заробітну плату впливають вартісні, відповідно до витрат і результатів праці, і ринкові чинники, в дисертації зроблено висновок, що її розміри регулюються законами розподілу за витратами і результатами праці та законами ринку, а тому недостатньо точним є твердження, що регуляторами заробітної плати є закони розподілу за вартістю робочої сили і за працею.

В дисертації показані особливості впливу ринкових (попит і пропозиція робочої сили, конкуренція), мікроекономічних (особистий трудовий внесок і кінцеві результати праці) та інституціонально-правових (система соціального партнерства, система оподаткування, система надання мінімальних гарантій в оплаті праці та інша законодавча діяльність держави) факторів на формування заробітної плати, що дало змогу визначити основні завдання, які стоять перед нашою країною в процесі створення ринкового механізму оплати праці: формування цивілізованого ринку праці, дальший розвиток та удосконалення системи соціального партнерства, створення ефективного механізму державного регулювання заробітної плати, встановлення обґрунтованої диференціації заробітної плати залежно від трудового внеску працівників у загальні результати праці.

В умовах становлення ринкових відносин проходить розширення складу та модифікація функцій заробітної плати. Доведено, що поряд з відтворювальною, стимулюючою, регулюючою, соціальною функціями, функцією формування платоспроможного попиту працівників, заробітна плата виконує ще одну функцію - інноваційну. Вона полягає в заохоченні власника вдосконалювати технічні основи виробництва, оскільки пов'язана із зниженням собівартості, а також впроваджувати нові прогресивні форми і системи заробітної плати, що дає змогу зацікавити працівників у підвищенні результативності їхньої праці. Реалізація цієї функції полягає і в підвищенні кваліфікації, освіти працівників, що супроводжується розширенням їх інноваційної діяльності. В сучасний період вихід із кризи можливий лише при повній активізації глобального ресурсу, що лежить в основі інноваційного процесу. Тому реалізація цієї функції покликана відіграти суттєву роль у процесі створення ринкових відносин. Організація оплати праці повинна забезпечити виконання заробітною платою інноваційної функції. Усі функції тісно пов'язані між собою і лише за їх комплексної реалізації можна створити ефективний організаційний механізм заробітної плати.

В дисертації розкрита роль заробітної плати як регулятора економічних відносин і засобу перерозподілу робочої сили з урахуванням ринкової кон'юнктури. Тому в умовах становлення ринкової економіки суттєвого значення набуває визначення ринкового розміру заробітної плати як середньої її величини, що залежить від коливань попиту і пропозиції робочої сили. Формування заробітної плати під дією кон'юнктури ринку, виступаючи важливим фактором розвитку економіки, заінтересовує працівників освоювати ті професії, на які зростає попит під дією науково-технічного прогресу. Встановлення ринкової ціни заробітної плати стимулює підприємства до підвищення ефективності виробництва. Дослідження ринку праці в Україні показали, що процеси, які відбуваються на ньому, корінним чином відрізняються від процесів, характерних для розвинутої ринкової економіки (при низькому рівні заробітної плати пропозиція на українському ринку праці залишається досить високою, а попит на працю - низьким). У зв'язку з цим проаналізована динаміка заробітної плати в Україні за останні роки і звернута увага на те, що відбулося значне падіння реальної заробітної плати і різко зросла диференціація в оплаті праці й доходах населення. Доведено, що основними причинами кризових явищ на ринку праці є низький рівень заробітної плати, що приводить до появи вторинної зайнятості, залучення до праці менш активної частини трудових ресурсів - пенсіонерів та підлітків, відсутність конкуренції та падіння виробництва. Низький рівень заробітної плати деформує споживчий бюджет, загострює проблему збуту, знижуючи обсяги виробництва і зайнятості в технічно передових галузях, сприяючи відтоку кваліфікованої робочої сили за кордон. Це дало змогу зробити висновок, що підвищення заробітної плати є необхідною передумовою створення цивілізованого ринку праці, а в цілому - виходу нашої економіки з кризового стану.

В сучасних умовах головна мета ринкових перетворень полягає у створенні ефективного механізму господарювання, а точніше тріади “ринок - конкуренція - мотивація”. Тому великого значення набуває створення ринкового механізму організації заробітної плати, який стає основним елементом стимулювання праці. Для того, щоб удосконалення оплати праці було ефективним, необхідно дотримуватись, на думку дисертанта, певних принципів її організації. Вони виділені і класифіковані автором дисертації залежно від функцій, на реалізацію яких вони спрямовані (див. рис. 1). Звичайно, кожний принцип пов'язаний не з однією, а із сукупністю функцій. Але як показано на рисунку, правомірно виділити одну головну або дві функції, на виконання яких, насамперед, спрямований той чи інший принцип.

У дисертації механізм оплати праці визначається як сукупність заходів і важелів впливу на стимулювання праці. У зв'язку з цим виділені і проаналізовані наступні його елементи: багаторівнева колективно-договірна система, забезпечення мінімальних гарантій і захист від негативних явищ у ринковій економіці, податкова система регулювання заробітної плати, сукупність форм і методів оплати праці, які використовуються на підприємствах з урахуванням впливу умов ринку праці. Механізм організації заробітної плати здійснюється на основі законодавчих актів, угод і колективних договорів, через застосування форм і систем заробітної плати, нормування праці, визначення фонду оплати праці. Доведено помилковість твердження про те, що фонд оплати праці, як елемент організації заробітної плати, стає не потрібним. Насправді він дозволяє підприємствам управляти виробничим і післявиробничим процесами. В дисертації охарактеризовані основні регулятори фонду оплати праці. На основі аналізу методів його регулювання автор робить висновок про недоцільність прямого регулювання фонду оплати праці.

У другому розділі “Механізм оплати праці в сучасній економіці” розглянута структура та особливості існуючого механізму організації заробітної плати в Україні, визначені його характерні недоліки та виділені найбільш оптимальні методи оплати праці, які спрямовані на підвищення мотиваційного потенціалу працівників; проаналізований досвід оплати праці у країнах з розвинутою ринковою економікою та обґрунтована необхідність його творчого використання в Україні з урахуванням особливостей сучасної економічної ситуації. Дисертаційне дослідження організаційного механізму регулювання заробітної плати виявило суттєві недоліки в організації його складових: державно-договірного регулювання та регулювання зарплат на підприємствах. На даному етапі розвитку ще не створено надійного механізму оплати праці. Низький рівень мінімальної заробітної плати, недосконалість податкової системи і трудового законодавства, відсутність ефективного механізму захисту оплати праці призвели до появи значних диспропорцій між цінами і заробітною платою, зниження доходів населення та його платоспроможного попиту, приховування дійсних розмірів заробітної плати та розквіту тіньової економіки, появи заборгованості та натуралізації заробітної плати. Діючі системи заробітної плати повністю орієнтовані на старий господарський механізм, відсутній належний зв'язок заробітної плати з кінцевими результатами праці. Виникла необхідність вироблення і застосування нових підходів до організації заробітної плати.

На основі аналізу застосування на підприємствах безтарифних систем оплати праці зроблений висновок про необхідність переходу до гнучких систем заробітної плати, орієнтованих на кінцеві результати праці, оскільки саме такі методи оплати сприятимуть підвищенню мотивації праці.

В ході аналізу зарубіжного досвіду оплати праці виділені окремі елементи, які можна застосувати в економіці нашої країни, що сприяло б більш швидкому переходу до ринку. До них автором віднесені: орієнтація в системі стимулювання не на виконання норм, а на підвищення вимог до якості продукції; посилення залежності заробітку працівників від їх індивідуального трудового внеску та колективних результатів діяльності; ширше використання елементів тарифної оплати на основі гнучких тарифів, переважне застосування погодинної системи оплати праці, підвищення матеріальної і моральної заінтересованості працівників у результатах роботи фірми через відповідні системи колективного преміювання, зокрема систем “участі у прибутках, капіталі”, посилення законодавчого захисту заробітної плати.

У третьому розділі “Нові підходи до організації оплати і стимулювання праці” обгрунтовані основні напрями перебудови організаційного механізму заробітної плати, які включають комплекс заходів по удосконаленню державно-договірного регулювання заробітної плати та її організації на підприємствах. Розроблені рекомендації з формування і розподілу коштів на оплату праці на підприємствах, запропоновані конкретні методологічні розробки і пропозиції щодо формування нової системи оплати праці, виходячи з результатів праці і стажу роботи, запровадження нових форм матеріального стимулювання працівників.

Дослідження організаційного механізму заробітної плати в Україні підтвердило необхідність проведення радикальної економічної реформи, яка передбачатиме принципово новий підхід до організації заробітної плати. Реформа системи оплати праці повинна бути спрямована на зростання індивідуальної заробітної плати на основі підвищення ефективності праці.

Демократизація суспільного життя, перехід до ринкових відносин, розширення прав і самостійності трудових колективів посилюють необхідність державного регулювання оплати праці. В дисертації визначені основні напрями державного регулювання заробітної плати, які передбачають:

? законодавче встановлення розміру мінімальної годинної заробітної плати як державного соціального гаранта, заснованої на об'єктивних критеріях, а не на бюджетних можливостях держави, що сприяло б ширшому застосуванню погодинної форми оплати праці, перегляд структури прожиткового мінімуму в бік збільшення норм споживання;

? зміну системи оподаткування доходів громадян шляхом звільнення від оподаткування мінімальної заробітної плати, встановлення оптимальних пропорцій при визначенні ставок оподаткування, оскільки основний тягар податкової системи несуть люди з невисокими доходами, що дасть змогу протистояти процесу поляризації доходів населення в країні, зниження ставок відрахувань у соціальні фонди, що сприятиме підвищенню величини заробітної плати та сукупного попиту на робочу силу;

? посилення законодавчого забезпечення розвитку соціального партнерства з метою досягнення більшої дієвості механізму договірного регулювання;

? проведення заходів, спрямованих на захист заробітної плати: посилення контролю за своєчасною виплатою заробітної плати і за дотриманням законодавства про оплату праці, недопущення виплати заробітної плати адміністрації при затримці її усім працівникам цього підприємства, встановлення терміну затримки, після закінчення якого буде надаватися право працівнику на припинення роботи із збереженням заробітної плати, заборона натуральної оплати праці.

Державне регулювання заробітної плати повинно здійснюватися у комплексі з регулюванням всієї економіки (регулювання цін, широке використання податкових пільг із застосуванням зваженої кредитної і митної політики).

У перехідний період не менш актуальним завданням є удосконалення договірного регулювання заробітної плати. У зв'язку з цим автор дисертації обґрунтував необхідність переходу в генеральній угоді до механізму зближення мінімальної заробітної плати з прожитковим мінімумом, оскільки на державному рівні цей процес затягується. На галузевому рівні слід розробити і включити в галузеву угоду механізм корегування тарифних ставок із зміною обсягу валового внутрішнього продукту країни, розробити єдину тарифну сітку з охопленням всіх категорій працівників для підприємств усіх форм власності із встановленням мінімальних гарантій оплати праці по розрядах. Всі питання, що стосуються компенсації, термінів виплати заробітної плати та відповідальності за їх порушення включати в колективні договори підприємств. При укладанні контрактів з керівниками підприємств доцільно встановити залежність розмірів їх окладу від кратності середньомісячної заробітної плати промислово-виробничого персоналу і від результативності роботи всього підприємства, а не від чисельності працюючих.

В дисертації обґрунтована доцільність застосування контрактної форми оплати праці: можливість чіткого реагування на зміну ринкового середовища та збільшення заробітної плати за рахунок власних коштів підприємства, введення власних преміальних систем.

Дисертант показав, що трансформація розподільчого механізму на макроекономічному рівні економіки передбачає зміну його і в масштабі окремих підприємств. Оскільки в нових економічних умовах кожне підприємство може самостійно розробляти тарифну систему, дотримуючись державних гарантій і вимог генеральної та галузевої угод, великого значення набуває удосконалення оплати праці на підприємствах. Організація заробітної плати на підприємстві є одним з головних факторів стимулювання праці. Основними вимогами до механізму організації заробітної плати на підприємстві стає повне відшкодування витрат на відтворення робочої сили для всіх груп працівників на базі гнучкої системи оплати праці, створення економічної можливості для збільшення заробітної плати працівників у міру зростання його результатів праці та підвищення професіоналізму, забезпечення самостійності підприємств всіх форм власності у формуванні індивідуальної заробітної плати, пріоритетність оплати висококваліфікованої праці.

В сучасних умовах необхідна розробка проміжної системи оплати праці на основі традиційних форм і принципів матеріального стимулювання, які діяли в нашій країні, і нових елементів оплати праці. В роботі запропоновано систему оплати праці, яка передбачає єдиний підхід до тарифікації всіх категорій працівників, оскільки традиційні підходи до організації заробітної плати за тарифними ставками і окладами призводять до необгрунтованого зближення рівнів оплати праці працівників або до багаторазового перевищення розміру зарплати службовців порівняно з розміром заробітної плати висококваліфікованих працівників, диференціацію розмірів оплати праці працівників на основі використання гнучких тарифів із 12-ти розрядів. Вона відображає індивідуальні відмінності в оплаті праці шляхом врахування кваліфікації, стажу і результатів праці та складається з двох тарифних сіток: професійної, яка охоплює професійний розряд і посилюючі коефіцієнти, що враховують результативність праці, і вікової тарифної сітки для визначення вікового коефіцієнта працівника з урахуванням віку і стажу роботи на підприємстві. Це зумовлює єдність двох методологічних підходів до визначення заробітної плати як елементу витрат виробництва і доходу від праці. Така система оплати праці випливає з розуміння того, що заробітна плата виконує як функцію відтворення, так і функцію стимулювання.

Формування професійної тарифної сітки здійснюється за такими принципами: охоплення професійною сіткою всіх працівників підприємства, встановлення вихідної тарифної ставки підприємствами з урахуванням рівня мінімальної заробітної плати працівника простої праці, передбаченої в угодах більш високого рівня, самостійне формування тарифних коефіцієнтів і, відповідно, міжрозрядних відношень в оплаті праці. Оцінка результативності праці проводиться шляхом атестації, яка визначається за бальною системою один раз в квартал. З цією метою використовується аналітичний метод оцінки особистого внеску кожного працівника в результати роботи підприємства за вибраними факторами, які характеризують результативність праці працівника. У цій системі оплати праці можуть діяти законодавчо встановлені спеціальні доплати і надбавки. Перевагами цієї системи є: диференціація в оцінці трудового внеску працівника на основі використання ряду найбільш значних оціночних факторів по кожній групі працівників, що дозволяє досягти об'єктивної оцінки результативності праці; відкриття нових шляхів підходу до підвищення стимулюючої функції заробітної плати, що знайшла відображення у використанні єдиної методологічної бази для розрахунку розмірів заробітної плати всіх категорій працівників підприємства; максимальна зацікавленість працівника в збільшенні як загального трудового стажу, так і професійного, а, відповідно, і в підвищенні кваліфікації; залучення на підприємство молодих і талановитих працівників; заохочення кожного працівника в підвищенні результатів роботи підприємства; гнучкість системи оплати праці, яка легко адаптується до змінних фінансових можливостей підприємства шляхом зміни мінімального розміру заробітної плати, але не нижче від законодавчо встановленого, зміни інтервалу і посилюючих коефіцієнтів до професійної тарифної сітки; вирівнювання співвідношення між тарифом і змінною частиною заробітної плати у бік збільшення питомої ваги тарифу, що відповідає загальним тенденціям удосконалення системи оплати праці в країнах з розвинутою ринковою економікою; можливість виконання ролі певного соціального захисту працівників шляхом використання вікової тарифної системи оплати праці, що дуже важливо в сучасних умовах, у період різкого послаблення ролі профспілок.

Поряд із стимулюванням індивідуальних результатів праці в сучасних умовах набуває неабиякого значення стимулювання кінцевих результатів праці підприємства. В роботі запропонована нова методика розрахунку фонду оплати праці на промислових підприємствах, при якій фонд оплати праці встановлюється залежно від скорегованого його планового приросту на коефіцієнт приросту обсягів продукції.

Розглянутий порядок регулювання фонду оплати праці дозволяє підприємствам збільшувати його в міру поліпшення роботи підприємств. Цей метод значно полегшить обчислення фонду оплати праці.

Наведені варіанти методів формування і використання коштів на оплату праці з урахуванням особистого внеску працівників у кінцеві результати роботи відображають загальні принципи і підходи, які можуть бути використані як методичні рекомендації для розробки своїх власних положень щодо відновлення стимулюючої ролі заробітної плати.

Спираючись на досвід зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою, запропонована система матеріального стимулювання, яка грунтується на участі працівників у прибутках, і визначена методика розрахунку індивідуальних премій працівників із застосуванням результуючого фактора, який встановлюється в залежності від якості виконаної роботи, її надійності, кількості раціональних пропозицій. Величина премій кожного працівника за цією методикою однаковою мірою залежить від рівня індивідуальної заробітної плати (у відповідності з його професійно-кваліфікаційним рівнем), результатів діяльності підприємства та особистої активності працівника. Премії можуть встановлюватися при зростанні обсягів продажу. Система участі в прибутках має ряд переваг: зміна відношення робітників і службовців до своєї фірми призводить до підвищення продуктивності праці; покращення морального клімату знижує плинність робочої сили.

Висновки

На основі проведеного дослідження проблем організації заробітної плати зроблені такі висновки:

1. Економічні процеси, які відбуваються у нашій країні в напрямку створення ринкової економіки, супроводжуються зміною соціально-трудових відносин. Значний вплив на формування заробітної плати здійснює ринкове середовище. Виникла необхідність формування організаційного механізму заробітної плати, адекватного ринковим умовам господарювання. У зв'язку з формуванням постіндустріального суспільства відійшла в минуле така ситуація, коли головним ресурсом при формуванні заробітної плати була лише затрачена праця. Результативність праці є необхідним чинником при формуванні вартості робочої сили. Розміри заробітної плати повинні регулюватися законами розподілу за витратами і результатами праці та законами ринку. Заробітна плата покликана узгодити суперечливі інтереси працівників і роботодавців. Ринковий механізм оплати праці являє собою результат взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин. Заробітну плату потрібно розглядати не лише як витрати, а і як інвестиції у трудові ресурси. Для створення ефективного механізму оплати праці необхідне комплексне врахування факторів, які впливають на її формування: ринкових, мікроекономічних, інституціонально-правових, що дасть змогу визначити основні напрями подальшого розвитку нашої країни. Ігнорування значення окремих факторів може призвести до виникнення диспропорцій та дисбалансу процесу організації заробітної плати.

2. В сучасних період однією з найбільш значимих функцій стає інноваційна, реалізація якої є необхідною умовою створення ринкових відносин. Обґрунтована організація оплати праці забезпечить ефективне виконання заробітною платою всіх функцій.

3. У результаті дослідження механізму організації оплати праці в перехідний період в економіці України були виявлені суттєві недоліки. Виникла необхідність застосування нових підходів до організації заробітної плати: створення нетрадиційних форм заробітної плати, все більше використання погодинної форми оплати праці та поступове витіснення відрядної, проведення політики, спрямованої на забезпечення зростання заробітної плати та інші заходи, що дасть змогу посилити мотивацію до праці.

4. В перехідний період до ринку відбувається становлення нових за змістом і організацією регуляторів оплати праці. Змінюються функції держави, профспілок і роботодавців у вирішенні питання регулювання оплати праці. Однак цей процес в Україні проходить складно і суперечливо. Держава в сучасних умовах повинна виступати зрівняльним регулятором між суперечливими інтересами працівників і роботодавців. У цьому зв'язку особливого значення набуває розширення надання мінімальних гарантій в оплаті праці та створення ефективного механізму їх корегування, удосконалення податкової політики, посилення законодавчого захисту заробітної плати. Державне регулювання заробітної плати буде тоді ефективним, коли воно здійснюватиметься у комплексі з реформуванням всієї економіки.

5. В умовах становлення ринкових відносин особливої актуальності набувають проблеми справедливості оплати праці різних категорій працівників. Вирішення цієї проблеми повинно здійснюватися шляхом досягнення балансу між оплатою за індивідуальним трудовим внеском кожного працівника в підвищенні ефективності підприємства і стаж роботи. Пропонована система оплати відображає індивідуальні відмінності в оплаті праці шляхом врахування стажу роботи і служить для заохочення результативності праці працівників. Така організація оплати праці дає змогу відкрити нові шляхи підходу до підвищення стимулюючої функції заробітної плати, забезпечити гнучкість системи оплати праці, сприяє вирівнюванню співвідношень між тарифною і змінною частинами заробітної плати.

6. Не потрібно обмежуватися поняттям "затрати на оплату праці" в складі собівартості продукції. Фонд оплати праці, як елемент організації заробітної плати, є необхідним. Він, як акумулятор і джерело засобів на оплату праці, дозволяє управляти трудовим процесом інтегрально на рівні підприємства, а також виробничим і післявиробничим процесами. Фонд оплати праці слід розглядати в перехідний період як інвестиції у трудові ресурси. Оцінювати його доцільно величиною економічного ефекту на вкладений капітал та формувати в залежності від виробничих результатів, що сприятиме збільшенню пропозиції на товарних ринках.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Нові підходи до організації оплати і стимулювання праці //Економіст. -1999. -№7 . -С. 56-59.

2. Трансформація системи оплати та визначення ринкового розміру заробітної плати // Українська наука: минуле сучасне, майбутнє. Щорічник. За редакцією Б. Д. Лановика. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. -С. 174-177.

3. Реформа заробітної плати //Економіст. - 1999. -№3. -С . 66-68.

4. Напрями вдосконалення форм і систем заробітної плати на промислових підприємствах Тернопільської області //Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 1999. -Випуск 5. -С. 177-179.

5. Заборгованість по виплаті заробітної плати та шляхи її ліквідації //Вісник Тернопільського державного технічного університету. - Тернопіль, 1998. - Том 3. - № 4. - С. 180-185.

6. Заробітна плата в умовах переходу до ринку та її регулювання //Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - № 5(125). - С. 46-59.

7. Соціально-економічні особливості заробітної плати // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України. Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції. -Луцьк. - 1998. - С. 337-339.

8. Удосконалення обліку та аналізу оплати праці в період ринкових реформ //Формування ринкових відносин в системі будівельного комплексу України (за матеріалами науково-практичної конференції, яка відбулася 10-11 грудня 1998 р. ). - Тернопіль, 1998. - С. 142-146.

9. Оплата праці в умовах ринкової трансформації економіки // Прогресивні матеріали, технології та обладнання в машино- і приладобудуванні. Тези доповідей третьої науково-технічної конференції ТДТУ /24-26 листопада 1998 р. - Тернопіль, 1998. - С. 142-143.

10. Теоретичні і практичні аспекти формування заробітної плати в перехідній економіці України // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження і викладання)/26-27 квітня 2000 р. -Київ, 2000. -С. 264-266.

Анотація

Кучер Г. Я. Формування механізму організації заробітної плати в умовах становлення ринкової економіки . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 01. 01 - економічна теорія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

У дисертації досліджуються теоретичні і практичні проблеми організації заробітної плати в період становлення ринкових відносин. Визначені основні концептуальні положення формування ринкового механізму оплати праці.

Обгрунтовані нові методологічні підходи по удосконаленню формування і розподілу коштів на оплату праці та організації державно-договірного регулювання заробітної плати. Запропоновані конкретні методологічні розробки з формування тарифної системи оплати праці, введення нових методів матеріального стимулювання працівників. Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє впровадження на практиці.

Ключові слова: заробітна плата, ринок праці, механізм організації оплати праці, результативність праці, система оплати праці, регулювання.

Аннотация

Кучер Г. Я. Формирование механизма организации заработной платы в условиях становления рыночной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 01. 01 - экономическая теория. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам организации заработной платы в условиях перехода к рыночным отношениям. Как в теоретическом, так и в практическом планах исследование сориентировано, прежде всего, на решение наиболее актуальной проблемы реформирования механизма оплаты труда.

В диссертации произведено теоретическое исследование процесса формирования заработной платы в рыночных условиях хозяйствования, выработаны теоретические установки по оптимизации ее регулирования в переходный период. Автор сосредотачивает внимание на раскрытие влияния рыночных, микроэкономических, институционально-правовых факторов при формировании системы оплаты труда. В диссертации обоснована необходимость повышения роли государства и профсоюзов в механизме регулирования заработной платы, а также становления результативного метода оплаты труда, соблюдение требований законов распределения за затратами и результатами труда, законов рынка. Произведен анализ действия основных функций заработной платы в новых условиях хозяйствования. Выделена инновационная функция заработной платы, которая способствует обновлению технической основы производства, введению новых прогрессивных форм и систем оплаты труда, развитию инновационной деятельности работников. В работе проанализировано влияние рыночного фактора на установление размера заработной платы и определено ее рыночное содержание. В диссертации изложены концептуальные положения создания рыночного механизма оплаты труда: определены основные принципы и пути совершенствования организации заработной платы, обоснована необходимость повышения ее размеров.

В диссертации произведен анализ действующих систем оплаты труда, на основе которого обоснована необходимость их совершенствования. Исходя из оценки зарубежного и передового отечественного опыта организации заработной платы, выделены наиболее оптимальные методы оплаты и стимулирования труда, направлены на повышение мотивационного потенциала работников.

Выработаны конкретные методологические предложения по оптимизации государственно-договорного регулирования заработной платы и механизма организации заработной платы на предприятиях, которые предусматривают усиление законодательной защиты заработной платы, реорганизацию налоговой политики, усиление законодательного обеспечения развития системы социального партнерства, усовершенствование формирования и распределения средств на оплату труда на предприятиях. Обоснован подход к построению гибких систем оплаты труда, исходя из результатов труда. С изложением соответствующих обоснований в диссертации разработана модель построения гибкой тарифной системы на предприятиях , которая предусматривает единый подход к тарификации всех категорий персонала, с учетом индивидуальных результатов труда и стажа работы с целью повышения мотивационного потенциала работников. Основные результаты диссертационной работы нашли свое применение в практической работе.

Ключевые слова: заработная плата, рынок труда, механизм организации оплаты труда, результативность труда, система оплаты труда, регулирование.

Annotation

Kucher H. Y. Formation of work remuneration organization mechanism under the conditions of market economy creation. - Manuscript.

The dissertation for winning the scientific degree of a candidate of economic sciences on speciality 08. 01. 01 - economic theory. - Kyiv University named Taras Schevchenko, Kyiv, 2000.

The dissertation examines theoretical and practical problems of work remuneration organization in the period of rise of market relations. Principal conceptual statements concerning the formation of market mechanism of work remuneration have been defined. New methodological approaches aimed at improvement of formation and distribution of means earmarked for work remuneration and at state regulation of wages and salaries have been substantiated. Particular concrete methodological recommendations on forming the tariff wages payment system and on introduction of new methods of exercising the material incentive of the working stuff have been suggested. The principal conclusions and resulting thesis of the dissertation have been successfully introduced into operational practice.

Key words: work remuneration, labour market, work remuneration organization mechanism, work efficiency, work remuneration system, regulation.

Размещено на Allbest.ru