Дослідження ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу "Дніпро" м. Києва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти дослідження ефективності фінансово-господарської діяльності готельних комплексів

1.1 Сутність та особливості фінансово-господарської діяльності готельних комплексів

1.2 Методичні підходи до оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності готельних комплексів

2. Дослідження ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу «Дніпро» м. Києва

2.1 Оцінка динаміки показників фінансово-господарської діяльності підприємства

2.2 Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу та факторів, що на неї впливають

3. Рекомендації щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу «Дніпро» м. Києва

3.1 Основні напрямки вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства

3.2 Економічне обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

ефективність фінансовий господарський готельний

Актуальність теми. Останні десятиліття відзначені становленням і розвитком нових форм підприємницьких структур і фінансово-кредитних інститутів, які створюють і організують рух капіталів, роблять все більш зростаючий вплив на темпи і розміри економічного і технологічного розвитку у всьому світі. Реформи останнього періоду змінили ставлення до підприємницьким структурам і фінансово-кредитним інститутам. Дані зміни визначили і потребу в кардинальному перегляді раніше сформованих підходів до фінансового стану та ефективності діяльності підприємств. Діяльність підприємств повинна сприяти розвитку ринкових механізмів, руху грошових потоків, забезпечувати раціональне використання наявних фінансових ресурсів суспільства, перелив капіталу в галузі, де досягається максимальна віддача вкладених коштів, сприяти входженню українських підприємств у світовий економічний простір.

Крім того, для розвитку економіки сучасної України, необхідне залучення іноземного капіталу, партнерство з іноземними компаніями в умовах глобалізації світової економіки. Запорукою успішного розміщення акцій або облігацій, отримання позик і кредитів є фінансова прозорість підприємств. Одним з ключових моментів, які покращать прозорість, є якість бухгалтерської (фінансової) звітності. Вона є інформаційною базою для визначення фінансового стану підприємства, на підставі якого зовнішні користувачі інформації роблять висновок про рівень ризику при інвестуванні коштів.

Виходячи з цього, питання управління і оцінки фінансово-господарського стану набувають величезного значення в сучасних умовах.

Для того, щоб підвищити ефективність діяльності підприємства, її треба спершу оцінити. Оцінювання ефективності роботи підприємства є одним з основних елементів системи управління та обґрунтування господарських рішень. Проведення комплексного оцінювання діяльності за різними напрямами за допомогою показників виробничо-господарської діяльності -- комплексне завдання для внутрішніх та зовнішніх користувачів, які зацікавлені в адекватній оцінці. Різноманітність методів, які застосовуються для цього, зумовлена наявністю конкурентного середовища.

Питання теорії й методології оцінки ефективності були і є в цей час предметом дослідження як закордонних, так і вітчизняних учених. Зокрема, поняття ефективності розглядали в різний час за рубежем В. Паретто, Й. Шумпетр, П. Друкер, М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, К. Маркс, І. Бентам, Дж. Роулз та інші.

Метою роботи є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- Розкрити сутність і особливості фінансово-господарської діяльності;

- Дослідити методичні підходи до оцінки ефективності;

- Проаналізувати динаміку показників діяльності підприємства;

- Охарактеризувати ефективність фінансово-господарської діяльності готельного комплексу ресторанного господарства;

- Сформувати рекомендації щодо підвищення ефективності.

Об'єктом дослідження є готельний комплекс «Дніпро».

Предметом дослідження є фінансово-господарський стан аналізованого підприємства.

Таким чином, актуальність теми дослідження полягає в необхідності вивчення фінансово-господарського стану готельного комплексу.

Інформаційна база дослідження складається з монографій, публікацій, наукових статей, електронних ресурсів.



1. Теоретичні аспекти дослідження ефективності фінансово-господарської діяльності готельних комплексів

1.1 Сутність та особливості фінансово-господарської діяльності готельних комплексів

Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Сам термін „аналіз” походить від грецького слова „analyzis”, що в перекладі означає „розділяю”, „розчленую”. Отже, аналіз у вузькому плані являє собою розчленовування явища або предмета на складені його частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленовування дозволяє заглянути усередину досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елементу в досліджуваному предметі або явищі [2].

Однією з основних задач комплексного економічного аналізу є виявлення ефективності господарської діяльності підприємства.

Під ефективністю фінансово-господарської діяльності підприємства розуміють комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва та робочої сили (працівників) за певний проміжок часу [6].

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети фінансово-господарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефективності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Процес формування результатів та ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства показано на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Принципова схема формування результатів та ефективності господарської діяльності [6]

Ефективність фінансово-господарської діяльності має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлення за окремими ознаками відповідних видів ефективності, кожний з яких має певне практичне значення для системи господарювання (табл. 1.1).

Відповідні види ефективності виробництва виокремлюються переважно на підставі одержуваних результатів господарської діяльності підприємства. У зв'язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характеристику окремих видів ефективності.

Під економічною ефективністю розуміється порівняння отриманих результатів з наявними ресурсами і зробленими витратами. Метою підприємства є досягнення максимальних результатів діяльності при оптимальному економічному потенціалі підприємства, відносному скороченні витрат виробництва і високій культурі обслуговування [9].



Таблиця 1.1

Видова класифікація ефективності фінансово-господарської діяльності за окремими ознаками [6]

Класифікаційна ознака	Ефективність
Одержаний результат (наслідки)	Економічна Соціальна
Місце одержання ефекту	Локальна (комерційна) Народногосподарська
Метод розрахунку	Абсолютна Порівняльна
Ступінь збільшення ефекту	Первинна Мультиплікаційна Синергічна
Структура організації виробництва	Робочого місця Виробничого підрозділу (дільниці, цеху, виробництва) Підприємства в цілому
Тип економічного зростання виробництва	Екстенсивного розвитку Інтенсивного розвитку
Напрям інноваційно-інвестиційної діяльності	Науки, техніки і технології Організаційно-управлінських інновацій Інвестиційних проектів і програм
Характер витрат	Поточних витрат Одноразових (капітальних) витрат
Об'єкт оцінки	Повна (інтегральна) Часткова (окрема) Чинникова (багаточинникова)
Масштаб міжнародного співробітництва	Зовнішньоекономічної діяльності фірми Діяльності спільних підприємств і транснаціональних корпорацій

Рівень економічної та соціальної ефективності виробництва залежить від багатьох чинників. Тому для практичного розв'язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання за певними ознаками. Класифікацію чинників зростання ефективності виробничо-економічних та інших систем діяльності доцільно здійснювати за трьома ознаками: 1) видами витрат і ресурсів; 2) напрямами розвитку та вдосконалення виробництва; 3) місцем реалізації в системі управління виробництвом. Саме таку класифікацію чинників зростання ефективності наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Інтегрована модель і класифікація чинників ефективності діяльності первинних суб'єктів господарювання [6]

1.2 Методичні підходи до оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності готельних комплексів

Кожна наукова дисципліна має свій предмет та метод дослідження. Термін „метод” походить від грецького „methodos”, що в перекладі означає „шлях до чогось”, тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи інші завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ [16].

При аналізі ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства зазвичай застосовуються стандартні методи економічного аналізу.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються у їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засадах об'єктивних законів реальної дійсності.

Характерними рисами методу економічного аналізу є:

ь визначення системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність організацій;

ь установлення співпідпорядкованості показників з виділенням сукупних результативних факторів і факторів (основних і другорядних), що на них впливають;

ь виявлення форми взаємозв'язку між факторами;

ь вибір прийомів і способів для вивчення взаємозв'язку;

ь кількісний вимір впливу факторів на сукупний показник.

Сукупність прийомів і способів, що застосовуються при вивченні господарських процесів, складає методику економічного аналізу.

Способи аналізу економічної інформації використовуються на різних етапах дослідження для [11]:

Ш первісної обробки інформації (перевірки, групування, систематизації);

Ш вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;

Ш визначення впливу факторів на результати діяльності;

Ш підрахунку невикористаних та перспективних резервів підвищення ефективності виробництва;

Ш узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

Ш обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

В аналізі господарської діяльності використовується багато різних способів (рис. 1.3).

Серед цих способів можна виділити традиційні способи, які широко застосовуються і в інших дисциплінах для обробки та вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, середніх та відносних чисел, аналітичних групувань).

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладання фінансових ресурсів в активи. В процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура потерпають постійних змін. Характеристику про якісні зміни в структурі засобів та їх джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності.

Рис. 1.3 Способи аналізу господарської діяльності підприємства [11]

Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства та їх джерел. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу. Відносні показники у певній мірі згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які істотно ускладнюють співставлення абсолютних показників в динаміці.

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Слід відмітити, що в умовах інфляції цінність результатів горизонтального аналізу знижується.

На практиці нерідко об'єднують горизонтальний та вертикальний аналіз, тобто будують аналітичні таблиці, які характеризують як структуру засобів підприємства та їх джерел, так і динаміку окремих її показників.

Отже, система показників ефективності господарської діяльності має: відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються на підприємстві; створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва; стимулювати використання всіх резервів, наявних на підприємстві; забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управлінської ієрархії; виконувати критеріальну функцію.

Рис. 1.4

Отже, на різних етапах аналізу ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства використовуються різні технічні прийоми. Застосування тих або інших способів залежить від цілі та глибини аналізу, об'єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків тощо.



2. Дослідження ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу «Дніпро» м. Києва

2.1 Оцінка динаміки показників фінансово-господарської діяльності підприємства

Формуючи систему показників оцінки ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме [6]:

· забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

· відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

· можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві;

· виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва.

Економічна ефективність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту:

,

де Ее - економічна ефективність, Вее - величина економічного ефекту, Вв - величина витрат.

Наступна категорія - рентабельність (прибутковість).

Коефіцієнти рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності готелю. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Основні коефіцієнти рентабельності можна об'єднати в такі групи:

1) показники рентабельності послуг;

2) показники рентабельності капіталу (активів);

3) показники, розраховані на основі потоків наявних коштів.

Рентабельність сукупного капіталу готелю визначається за такою формулою:

,

де Пч - сума чистого прибутку за звітний період; Вк - середня вартість суми основного капіталу й оборотних коштів; Рск- показник рентабельності сукупного капіталу (чистого прибутку). Цей показник вказує на ефективність використання оборотних і основних фондів готелю, тобто визначає, який доход припадає на одиницю сукупного капіталу готелю.

Рентабельність проданих послуг у готелі:

,

де Пч - чистий прибуток; Вр - виторг від реалізації; Рпр -рентабельність проданих послуг. Даний показник вказує, який середній доход має готель на кожну одиницю реалізації, тобто вказує долю валового доходу, що припадає на грошову одиницю реалізованих послуг.

Рентабельність основної діяльності:

,

де Пч - чистий прибуток; Вн.п. - витрати на надання послуг; Ро.д. - рентабельність основної діяльності. Цей показник показує, який чистий прибуток виходить на одиницю витрат на надання послуг.

Коефіцієнт сталості економічного зростання:

,

де Пч - чистий прибуток; Вк - власний капітал; Дак - дивіденди, які виплачуються акціонерам. Цей коефіцієнт показує, з яким середнім зростанням буде розвиватися готель у наступному (тривалому) періоді.

Прибуток на одне койко-місце:

,

де Пч - чистий прибуток після оподаткування, що залишається на підприємстві не розподіленим в готельних фондах; Пркм - кількість проданих койко-місць за рік. Цей показник показує кількість чистого прибутку, що припадає на одне койко-місце.

Коефіцієнт місткості основного капіталу:

,

де Вр - виторг від реалізації послуг; Оск - середня вартість основного капіталу. Даний коефіцієнт показує кількість основного капіталу, що припадає на 1 грошову одиницю виторгу від реалізації послуг.

Коефіцієнт використання готельних номерів:

,

де Кпр.н - кількість проданих номерів за день; Кн. - загальна кількість номерів. Даний коефіцієнт показує процентне використання готельних номерів.

Коефіцієнт періоду окупності основного капіталу:

,

де Пч - чистий прибуток; Ок - основний капітал. Цей коефіцієнт показує кількість основного капіталу, що припадає на одиницю чистого прибутку.

Коефіцієнт фінансової залежності КФЗ:

,

де Ск - середня вартість власного капіталу за звітний період; В - середня вартість усіх господарських коштів. Цей коефіцієнт показує, яка кількість усіх загальних коштів припадає на одну грошову одиницю власного капіталу. Чим більший коефіцієнт, тим більша залежність готелю від запозичених фінансових коштів.

Коефіцієнт структури запозиченого капіталу:

,

де ДП - середня вартість довгострокових пасивів; Пк - середня вартість позикового капіталу. Цей коефіцієнт відображає частку позикового капіталу, що припадає на довгострокові зобов'язання.

Доход (прибуток на акцію):

,

де Пч - чистий прибуток за звітний період; Дпр.акц - сума дивідендів за привілейовані акції; ЗК.зв.ак - загальна кількість звичайних акцій. Цей коефіцієнт показує кількість чистого прибутку, що приносить одна акція інвестованого капіталу.

Коефіцієнт оборотності запасів (у днях):

,

де Тр.ан.п. - тривалість аналізованого періоду (у готельному бізнесі - 365 днів); К'об.з. - коефіцієнт оборотності запасів в оборотах. Цей коефіцієнт визначає середню кількість днів, протягом яких запаси зберігаються в готелі.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

,

де. КЗ- кредиторська заборгованість; Тр.ан.п. - тривалість аналізованого періоду (у готельному бізнесі - 365 днів); Ср- собівартість реалізації послуг. Цей коефіцієнт показує тривалість кредиторської заборгованість у днях, а також її динаміку в днях.

Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості:

,

де ДЗ - дебіторська заборгованість; Вр - виторг від реалізації. Даний коефіцієнт показує, яку частку має дебіторська заборгованість у доходах від реалізації послуг.

Частка запасів в оборотних активах:

,

де 3 - запаси; ОК - оборотні кошти. Цей коефіцієнт показує долю запасів в оборотних коштах.

Продуктивність праці:

,

де ВР - виторг від реалізації послуг; ЧП - середня чисельність персоналу. Цей показник відображає кількість проданих послуг, що припадає на одного працівника.

Трудомісткість виробництва:

,

де ЧП - середня чисельність персоналу; Вр - виторг від реалізації. Даний показник відображає процентне співвідношення на продуктивності праці до отриманої реалізації.

Коефіцієнт ефективності обслуговування:

,

де Об - кількість обслугованих клієнтів перед звітним періодом; ЧП - середня чисельність персоналу. Даний коефіцієнт показує ефективність обслуговування і кількість обслугованих клієнтів, які припадають на одного працівника.

Запропонована система показників дає можливість повною мірою оцінити ефективність функціонування готелю і здійснити аналіз його рентабельності, а також дослідити фактори, що впливають на неї, і знайти шляхи та резерви її підвищення. Застосування цих показників вимагає перебудови звітності готелю. Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення.

Основні фінансово - економічні показники ВАТ Готель «Дніпро» представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка фінансово-економічних показників діяльності ВАТ Готель «Дніпро» за 2011 - 2012 рр

Показники	2011	2012	Темп зростання, %
			2012 р до 2011 р
Обсяг основних засобів	92352	93576	12,24
Обсяг оборотних коштів	1635	1037	-5.98
Чисельність працюючих	287	293	0,06
Обсяг реалізованої продукції	749	705	-0,44
Собівартість реалізованої продукції	28437	31620	31,83
Прибуток (збиток)	6191	8213	20,22

Проведемо аналіз даних показників. З таблиці 2.1 видно, що протягом аналізованого періоду обсяг основних засобів збільшився на 12,24 %. Це може свідчити про збільшення обсягів виробничої діяльності.

З розрахунків також видно, що обсяг оборотного капіталу підприємства в 2012 році зменшився на 5.98 %. Це є свідченням про зменшення виробництва і реалізації продукції підприємством. Це підтверджує зменшення обсягу реалізації продукції в 2012 році на 0,44 %. Поряд з цим зростає собівартість виробленої продукції відповідно на 31,83 %.

Але, як видно з таблиці, в 2005 - 2006 роках підприємство діяло прибутково. За результатами діяльності 2012 року підприємство вийшло на позитивний фінансовий результат діяльності, прибуток зріс на 20,22 5 порівняно з 2011 роком.

2.2 Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу та факторів, що на неї впливають

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. У ході аналізу необхідно дати оцінку темпів зростання прибутку в цілому й окремо по кожній її частині; вивчити і розрахувати фактори, що впливають на зміну прибутку, і визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку; дати оцінку рівня рентабельності підприємства.

Для проведення безпосереднього аналізу фінансових результатів необхідно скласти таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Найменування статті	Абсолютні величини	Відхилення
	2011 р.	2012 р.	Абсолютне	Відносне, %
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	47844	55712	7868	116,45
Податок на додану вартість	7966	9286	1320	116,57
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	39833	46385	6552	116,45
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	31620	35704	4084	112,92
Валовий результат	8213	10681	2468	130,05
Інші операційні доходи	8003	8260	257	103,21
Адміністративні витрати	4841	5270	429	108,86
Інші операційні витрати	4956	6043	1087	121,93
Фінансові результати від операційної діяльності	1646	1381	-265	83,9
Доход від участі в капіталі	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші фінансові доходи	17	38	21	223,53
Інші доходи	535	326	-209	60,93
Фінансові витрати	217	243	26	111,98
Інші витрати	536	528	-8	98,51
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	1445	1419	-26	98,2
Податок на прибуток від звичайної діяльності	796	730	-66	91,71
Фінансові результати від звичайної діяльності	649	689	40	106,16
Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати	5663	6083	420	107,42
Витрати на оплату праці	12807	14220	1413	111,03
Відрахування на соціальні заходи	4609	5237	628	113,63
Амортизація	2507	2614	107	104,27
Інші операційні витрати	9128	11409	2281	124,99
Разом	34714	39563	4849	113,97

З таблиці видно, що протягом 2011 - 2012 років підприємство функціонувало прибутково. В 2011 році прибуток становив 1445 тис. грн., в 2012 році зменшився до 1419 тис. грн.. Це свідчить про те, що діяльність є прибутковою, хоча вона в 2012 році знизилася відносно 2011 року.

Як видно з таблиці, валовий результат є прибутковим за аналізований період через високу собівартість робіт. Прибуток в 2012 році був досягнутий завдяки іншим операційним та іншим доходам.

Найбільш питома вага в 2012 році в операційних витратах належить іншим операційним витратам (47 %), витратам на оплату праці (29 %) та витратам на соціальні відрахування (13 %).

На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність діставати прибуток. У цьому зв'язку розглянемо наступний аспект діяльності підприємства - рентабельність, що є якісним показником ефективності роботи підприємства. Розглянемо наступні показники рентабельності:

1) Рентабельність сукупного капіталу характеризує ефективність використання підприємством сукупного капіталу. Визначається по формулі:

,

де Рсов.к. - рентабельність сукупного капіталу,

П до.оп. - прибуток до оподатковування,

Показник рентабельності власного капіталу становить інтерес, насамперед для інвесторів.

2) Рентабельність власного капіталу характеризує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця. Це основний показник, використовуваний для характеристики ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду. Показник визначається по формулі:

3)

,

де Рвласн.к. - рентабельність власного капіталу,

ЧП - чистий прибуток.

Даний показник становить інтерес для наявних і потенційних власників і акціонерів.

4) Валова рентабельність показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

,

де Рвав. - валова рентабельність продажу, ВП - валовий прибуток, ЧД -чистий доход.

5) Операційна рентабельність продажу - показник, що показує, який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство після відрахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут й інших операційних витрат. Таким чином, цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво і збут товарів. Даний показник є одним із кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства діставати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної ефективності. При розгляді цього показника разом з показником валової рентабельності можна одержати уявлення про те, чим викликані зміни рентабельності.

,

де Роп. - операційна рентабельність продажу,

ОП - операційний прибуток.

ЧД - чистий доход.

6) Чиста рентабельність продажу - це показник, що показує повний вплив структури капіталу і фінансування підприємства на її рентабельність. Даний показник розраховується по формулі:

,

де Рч. - чиста рентабельність продажу,

ЧП - чистий прибуток.

Рис.

У зв'язку з цим виникає необхідність конкретизації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції (надання послуг). За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві (нерідко докорінні) зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо.

2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої, а також іншої діяльності суб'єктів господарювання. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних, строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції (послуг), раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання. Критерієм ресурсозбереження є максимальний рівень окупності ресурсів продукцією.

4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

5. Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники -- керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

6. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності (продуктивності) будь-якої складної виробничо-господарської системи. до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

7. Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.

8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, ділову і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури.

9. Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва.

10. Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів -- організацій (дослідних і навчальних центрів, інститутів, асоціацій), їхню діяльність треба зосередити на:

1) розв'язанні ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем та економіки країни в цілому;

2) практичній реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління.

11. Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури. Нині всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств справляє належний розвиток виробничої інфраструктури (комунікацій, спеціалізованих інформаційних систем, транспорту, торгівлі тощо). Вирішальне значення для ефективного розвитку всіх структурних елементів економіки має наявність широкої мережі установ соціальної інфраструктури.

12. Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рівнях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру. Головні з них відбуваються в таких сферах:

а) технології, наукові дослідження та розробки;

б) склад та технічний рівень основних фондів (основного капіталу);

в) масштаби виробництва та діяльності;

г) моделі зайнятості населення в різних виробничих і невиробничих галузях;

д) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації тощо.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності діяльності. При цьому обов'язковість урахування зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як чинників внутрішніх.



3. Рекомендації щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу «Дніпро» м. Києва

3.1 Основні напрямки вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства

Жодна цивілізована країна не може нормально функціонувати без належного рівня розвитку готельної справи. Наявність комфортабельних готелів є не тільки наслідком розвитку потреб, а й повинна перетворитись на важливий стимул інтенсифікації міжнародних зв'язків, сприяти активнішому входженню України у світове співтовариство.

На сучасному етапі на ринку готельних послуг спостерігається дисбаланс між обсягом, структурою та якістю:

- пропозиція готельних послуг перевищує попит;

- структура пропозиції суттєво відрізняється від структури попиту;

- якість готельних послуг, що пропонуються, ще не відповідає потребам і побажанням споживачів.

Тривалий час вітчизняні готелі функціонували в умовах перевищення попиту над пропозицією, тоді як у всьому світі, а тепер це властиво також і для України, пропозиція переважає попит. З початком ринкових перетворень і зростанням інфляції ситуація в готельній сфері значно швидше, ніж у багатьох інших галузях змінилося: ринок продавця перетворився на ринок покупця. Останнє вимагає вдосконалення маркетингових підходів для забезпечення успішного готельного бізнесу.

Маркетинг готельних послуг має певну специфіку, в основі якої специфіка самих готельних послуг: відсутність матеріального результату, неможливість накопичення, зберігання, відокремлення від конкретного готелю, необхідність спеціальних зусиль для підтримки постійної якості, необхідність супроводу основної послуги додатковими і периферійними, високий рівень постійних і низький - змінних витрат, значні сезонні коливання попиту, важливість людського фактора при наданні послуг.

Для підприємств готельного бізнесу, що працюють у умовах ринкової економіки, мають місце економічні ситуації, пов'язані з коливанням попиту на послуги готелю з причин сезонності та інших. Це спричиняє зміну обсягів виробництва готельних послуг та їх продажів, що, своєю чергою, серйозно впливає на собівартість послуг і фінансові результати готелю. Для підприємств, що стикаються з проблемою високої собівартості, пропонується ефективна затратна політика, що містить:

* виявлення резервів економії витрат;

* спроби з зниження розміру й рівня собівартості продукції, послуг;

* контролю над станом і характером змін фактичної собівартості.

Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних чинників підвищення прибутковості готельного підприємства. Головними джерелами економії, застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальних ресурсів, як вода і електроенергія, є застосування нових технологій. Майже завжди, особливо, якщо розглядаються крупні готелі, застосування нових ресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економія ресурсів, що покриває витрати. До таких технологій відносяться:

1) система освітлення на фотоелементах (реагують на рух) - якщо встановити таку систему в коридорах на поверхах, де розташовуються номери можна добитися значної економії електроенергії, оскільки коридори повинні в обов'язковому порядку бути освітлені цілодобово незалежно від того, чи проживає хтось в номерах на даному поверсі, або він порожній.

2) крани у ванних кімнатах на фотоелементах - діє за тим же принципом.

3) система автоматичного відключення світла в номерах - світло гасне протягом 1 хвилини після того, як гість виходить з номера. Також в цілях економії інших видів ресурсів доцільно замінити деякі з них, використання яких є витратним і нераціональним, на новий вид матеріальних ресурсів. Можна з упевненістю сказати, що процес пошуку нових можливостей і шляхів економії матеріалів це в деякій мірі процес творчий, такий, що вимагає від керівництва готелю не тільки хорошого знання про нові технології і матеріали, які є на ринку, але також іноді і неординарних рішень, що приведуть до успіху.

Обґрунтування конкретних управлінських рішень.

Ефективність виробництва в значній мірі залежить від управління матеріальними ресурсами - планування, нормування, забезпеченості і використання, а також організації їх зберігання. Це обумовлено такими чинниками значущості матеріальних ресурсів у виробництві:

- витрати на матеріальні ресурси - основна частина собівартості продукції;

- виробничі запаси складаються з основної суми власних оборотних коштів, тому прискорення їх оборотності - великий резерв підвищення ефективності;

- правильна організація управління матеріальними ресурсами - умова ритмічності виробництва;

- посилення нормування споживання матеріальних ресурсів і лімітацію вимагають посилення режиму економії.

У зв'язку з зростанням попиту на послуги хімчистки в ВАТ Готель «Дніпро», доцільно встановити міні - хімчистку для максимально повного задоволення потреб гостей. Крім того, послугами хімчистки зможуть користуватись жителі прилеглих будинків, що позитивно вплине на прибуток та рентабельність готелю.

Хімчистка -- це додатковий сервіс гостям, тому що клієнт готелю ні в чому не повинен бідувати. Хімчистка - це чудовий сервіс і великому готелю обов'язково варто надавати його клієнтам, якщо й не з метою додаткового джерела доходу, то як підтримка готелем високого рівня послуг.

Також при хімчистці, що перебуває в готелі, відбувається прямий контроль над якістю обслуговування. Власна хімчистка - це власне встаткування, власні співробітники, і таким чином, адміністрація готелю знає, чого можна чекати, яке якість білизни повинне бути після хімчистки.

Звичайно, є й свої мінуси. Пральні й хімчистці потрібен обслуговуючий персонал, якому необхідно платити зарплату.

Базовий набір устаткування планується такий: машина хімчистки, плямовивідники й гладильне встаткування.

Потужність обладнання визначимо тим, скільки кілограм дозволяє завантажити дана машина (Для готелю «Дніпро» приймаємо потужність 15 кг).

Крім устаткування, у хімчистці повинні бути встановлені: гарна вентиляція, витяжка, водопровід, підводка комунікацій; електроенергія, розрахована на велике споживання. Устаткування повинне встановлюватися з урахуванням розмірів приміщення.

За даними аналогічних підприємств, хімчистка окупається протягом 2 років, і починає приносити прибуток не тільки за рахунок гостей готелю, але й, у багатьох готелях, за рахунок надання своїх послуг місту. Тут простежується пряма залежність окупності від обороту. А оборот, у свою чергу, прямо залежить від реклами і якості надаваного сервісу. У подібних хімчистках з'являються постійні клієнти, чиї вимоги й побажання уже відомі співробітникам, а це благотворно позначається на репутації й служби, і самого готелю.

Важливо пам'ятати, що хімчистка є не тільки джерелом додаткового доходу в готелі, але, насамперед, є одним з найважливіших показників рівня сервісу й, як слідство, гостинності.

Прибуток від хімчистки прямо залежить від обсягів підприємства. Тут працює класичний закон бізнесу - чим більше вкладено на початку, тим більше можна одержати в остаточному підсумку. Бізнес хімчистки має незаперечні достоїнства. Це: перевірена стабільність і можливість легкого розширення.

Розрахунок річного обсягу послуг.

Річний обсяг послуг хімчистки по базовому варіанту встановлюється по найменшій кількості проданих номерів. Найменування обладнання, їх марка, тип і кількість а також результати розрахунків приводяться в таблиці 3.1.

Змінна продуктивність обладнання розраховується по формулі:

Пст = 480 * У * П * М/Т

де В - коефіцієнт використання робочого часу;

П - кількість одягу, що обробляється в одиниці обладнання, шт.;

М - кількість одиниць одягу, що можуть одночасно оброблятися, шт.;

Т - сумарний час, необхідний на приготування обладнання, хв.

Таблиця 3.1

Розрахунок річного обсягу послуг

Найменування обладнання	Продуктивність обладнання, од.	Кількість обладнання	Число змін	Плановані втрати часу на ремонт	Ефективний фонд часу в годинах	Річна Продуктивність, тис. шт.
	змінна	годинна			В %
Selco EB 70	3040	380	1	2	8,75	3665	1415

Оцінка діяльності готелю «Дніпро» повинна проводитися на основі комплексного аналізу кінцевих підсумків його ефективності. Економічна суть ефективності підприємства полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат домогтися істотного збільшення прибутку. Кількісно вона виміряється зіставленням двох величин: отриманого в процесі виробництва результату і витрат живої й упредметненої праці на його досягнення.

Результати аналізу економічної діяльності можна використати як базу для вироблення планових рішень наступного розвитку. При оцінці діяльності готелю «Дніпро» варто враховувати не тільки економічні, але і соціальні результати. Їхньою особливістю є те, що вони, як правило, не піддаються кількісному виміру.

В готелі «Дніпро» можна запропонувати такі напрямки для підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу:

- підвищення доходів (виручки) від реалізації послуг;

- зниження собівартості реалізованих послуг;

- підвищення рентабельності підприємства;

- проведення управлінських впливів на персонал підприємства для досягнення підвищення ефективності;

- планування соціального розвитку колективу готелю «Дніпро».

3.2 Економічне обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності готельного комплексу

Основою розрахунку є вивчення витрат, що впливають на зміну собівартості послуг. Ефективним вважається підприємство, коли витрати покриваються за рахунок доходів від впровадження заходів, що пропонуються. Результатами здійснення заходів крім збільшення обсягів наданих послуг, стане економія сировини й матеріалів, підвищення продуктивності витрат, зниження кількості зайнятих в робочих та ін. Оцінка ефективності заходів повинна включати розрахунки наступних показників:

· витрати на здійснення заходів;

· фінансові ресурси підприємства;

· джерела фінансування заходу;

· економічний ефект;

· результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Для проведення розрахунків використовуються фактичні дані підприємства.

Крім фактичних даних у розрахунках використовується інформація економічних і технічних довідників.

Розрахунок балансової вартості обладнання (Кл) проводиться по наступної формі (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Вихідні дані для розрахунку вартості обладнання

Найменування обладнання	Кількість	Ціна, тис. грн.	Витрати на доставку й монтаж, грн.	Балансова вартість, тис. грн.
Selco EB 70	1	1565	156,5	1721,5

Частина обладнання, що буде використане при організації хімчистки, не будуть купувати, а використають з наявного обладнання. Так, з наявного обладнання буде використано електричні мережі, витяжку, каналізаційну систему та систему подачі води.

Сума використовуваних капітальних вкладень (Скв) установлюється так: обираємо балансову вартість обладнання, яке включається до складу обладнання приміщення хімчистки. Потім визначається вартість знов купленого обладнання по формулі:

Кт = Кл - Скв = 1721,5 тис. грн.

Витрати на реконструкцію поміщення (Кс) враховуються в тих випадках, коли встановлення обладнання веде до зміни необхідної площі. Площа, яку займає обладнання розраховується на підставі існуючих нормативів площі робочих місць обслуговування обладнання. Площа, зайнята робочими місцями, звичайно становить близько 60% виробничої площі, інші 40% приходяться на проходи.

Площа, необхідна для встановлення нового обладнання, розраховується виходячи з габаритів.

Витрати на 1м² виробничої площі встановлюються по технічним документам.

Загальні капітальні вкладення (Коб) - це капітальні вкладення на ділянці до або після встановлення обладнання. По базовому варіанту Коб=Кст. По даному варіанту, загальні капітальні вкладення містять у собі нові капітальні вкладення й ту частину діючих фондів, яка буде використана при впровадженні нововведення.

Їх можна розрахувати по формулі:

Коб = Кн + Скв + Рм

де Скв - використовувані старі капітальні вкладення.

У загальні капітальні вкладення повинні також включатися витрати на перестановку використовуваного обладнання, тобто видатки на його демонтаж і монтаж (Рм).

Видатки на демонтаж непотрібного обладнання розраховуються як відсоток від величини Скв, прийнятому у розмірі 3 %.

По базовому варіанту Коб = Кст = 693 тис. грн.;

По варіанту, що пропонується, розрахуємо по формулі:

Коб = Кн + Скв + Рм = 1808 + 21 = 1829 тис. грн.

Результати розрахунків зведені в таблицю 3.3.



Таблиця 3.3

Результати розрахунку на демонтаж непотрібного встаткування

№	Найменування показників	Од. виміру	Сума, тис. грн.
1.	Витрати на придбання нового обладнання	тис. грн.	1565
2.	Витрати на виробниче будівництво	тис. грн.	-
3.	Витрати на проектування	тис. грн.	86
4.	Витрати на монтаж	тис. грн.	178
5.	Ліквідаційне сальдо	тис. грн.	-70
6.	Загальні витрати	тис. грн.	1759

Основним джерелом фінансування підприємств організаційно-технічного характеру є фонд розвитку виробництва, науки й техніки (ФРПНТ). Цей фонд формується з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства й амортизаційних відрахувань по нормах, які затверджено керівництвом підприємства. Так, зокрема, на 2010 р. нормативи відрахувань із прибутку склали: до фонду розвитку - 60 %; до фонду соціального розвитку - 40 %; нормативи відрахувань у ФРПНТ із амортизаційного фонду - 50 %. Розподіл у цілому суми фонду розвитку виробництва, науки й техніки наведено в таблиці 3.4.

Для виявлення необхідності в позикових коштах складемо таблицю 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок потреби в позикових коштах

№ п/п	Показники	Од. виміру	Сума
1.	ФРПНТ	тис. грн.	8957
2.	Кошти для фінансування пропонованого заходу	тис. грн.	1759
3.	Витрати на здійснення заходу	тис. грн.	1759
4.	Потреба в позикових коштах	тис. грн.	-

Таким чином, запропонований захід може бути повністю профінансовано із власних джерел, що позбавляє ВАТ Готель «Дніпро» від пошуку кредитів і полегшує впровадження нового обладнання.

Собівартість одиниці послуг(S) при виявленні економічної ефективності розраховується як сума всіх цехових витрат, які необхідні на здійснення чистки одної одиниці одежі.

Витрати на сировину, а також на матеріали розраховують в тих випадках, коли впровадження обладнання їх змінює. Витрати на сировину і на хімічні сполучення входять у собівартість одиниці та підраховуються по формулі:

Л = V*Ц

де V - норма витрат на 1 000 одиниць;

Ц - ціна з урахуванням доставки, грн.

Л = 1,09*(5100 + 120) = 5690 грн.

Основна заробітна плата робітників (З) розраховується як сума заробітної плати по тарифу на кожну операцію (Зт):

де Sо - годинна тарифна ставка оператора;

Sn - годинна тарифна ставка помічника оператора відповідного розряду;

Qч - годинний обсяг послуг;

Кn - коефіцієнт перевиконання встановлених норм (Кn = 1,05);

Коф - коефіцієнт доплат до основного фонду (Коф = 1,15);

до - кількість операцій по варіантам.

Розряди робот встановлюються по діючий тарифно-кваліфікаційній сітці.

По базовому варіанту:

Selco EB 70 (2 од.) - оператор V₁ розряда (Sо = 25,5 грн/год.);

Відповідно до перерахованого вище маємо:

Збаз = (25,5 + 19,5) 2/1,3*1,05*1,15 = 83,6 грн.

Зпр= 25,5/1,9*1,05*1,15 = 16,21 грн.

У додаткову заробітну плату включають всі доплати за невідпрацьований час, а саме: оплату відпусток, оплату перерв у роботі матерів, що годують дитину.

Додаткова заробітна плата встановлюється в відсотковому відношенні до основної заробітної плати й розраховується по формулі:

Д = Кд*ІЗ

де Кд - коефіцієнт доплат за відпрацьований час (Кд = 15 % від основний заробітної плати).

Тоді маємо:

Дбаз = Кд Збаз = 0,15*83,6 = 12,54 грн.;

Дпр= Кд Зпр= 0,15*16,21 = 2,43 грн.

Відрахування на соціальні потреби (ПРО) розраховуються як сума основної й додаткової заробітної плати, а також виплат їхнього фонду матеріального заохочення по наступної формулі:

ПРО = До*(З + Д + М)

де До - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби

М - сума виплат з фонду матеріального заохочення. Маємо:

Обаз = До*(Збаз + Дбаз + М) = 0,26 (83,6 + 12,54 + 0,2 83,6) = 40,18 грн.;

Опр = До*(Зпр+ Дпр+ М) = 0,26 (16,21 + 2,43 + 0,2 16,21) = 7,79 грн.

Розрахунок впливу пропонованих заходів на економічні показники роботи ВАТ Готель «Дніпро» наведені в таблицях 3.6.

Таблиця 3.6

Вплив пропонованого заходу на економічні показники роботи ВАТ Готель «Дніпро»

№ п/п	Найменування показників	Значення показника	Відхилення «+», «- »
		До впровадження	Після впровадження
1.	Обсяг наданих послуг, тис. грн.	46385	59225	+12840
2.	Повна собівартість, тис. грн.	35704	45716	+10012
3.	Прибуток, тис. грн.	10681	13509	+2828
4.	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	92352	94074	+1722
5.	Фондовіддача, грн./грн.	3075	3,92	+0,17
6.	Чисельність персоналу, чол.	293	290	-3
7.	Вироблення на 1 особу, тис. грн.	446	489	+43
8.	Витрати на 1 грн, коп.	84,5	83,9	-0,6
9.	Рентабельність, %	18,3	19,1	+0,8

Розглянувши дану рекомендацію, можна зробити висновок. Після проведення розрахунків бачимо, що практично всі показники набувають позитивних наслідків. Обсяг наданих послуг зросте на 12840 тис.грн., повна собівартість збільшиться на 10012 тис.грн. і прибуток на 2828 тис.грн. Рентабельність готельного комплексу зросте на 0,8 %, що означає, що дана рекомендація буде ефективною для підприємства.



Висновки

Керування прибутком підприємства сьогодні зводиться до розробки механізму організаційно-економічного впливу за результатами роботи підприємства, на підвищення його ефективності в порівнянні з витратами, пошуку комплексу інструментів, що дозволяють зі стихійного одержання доходів підприємств перейти до регульованих доходів.

Аналіз досліджуваного підприємства - готелю «Дніпро», показав, що за період 2011-2012 рр. спостерігається тенденція росту показників наданих і реалізованих послуг. Відбулося реальне збільшення наданих послуг за період, що аналізується відповідно склав 25,3% і 26,4%. Це позитивне явище пов'язане із систематичною роботою відділу маркетингу по вивченню попиту населення й зацікавлених організацій. Крім того, на збільшення обсягів реалізації вплинуло постійне розширення кількості додаткових послуг, а також поліпшення якості обслуговування.

Собівартість наданих послуг виросла з 31612 тис. грн. до 35704 тис. грн.; Матеріальні витрати збільшилися з 5663 тис. грн. до 6083 тис. грн. Їх збільшення пов'язане з ростом кількості наданих послуг й підвищенням цін на матеріали, а також на енергоносії.

Подальше зростання об`єма наданих послуг стримується наявністю на підприємстві застарілого обладнання, такого як радіатори опалення, електромережі. За останні роки практично не відбувалось відновлення обладнання.

Резерви підвищення рівня рентабельності готелю укладаються в збільшенні прибутку від надання послуг за рахунок зниження собівартості послуг, шляхом впровадження більш сучасних і економічних технологій, заміни коштовних матеріалів більш дешевими.

Отже, аналіз рентабельності показав, що найбільший вплив на її зміну робить зростання цін як на послуги, так і на енергетичні ресурси, матеріали.

Розширення кількості послуг і їх якості дозволить збільшити попит на послуги готелю.

У зв'язку із цим пропонується впровадження заходів, які дозволять вплинути на збільшення обсягів продукції, що користується попитом, покращити якість, що позитивно вплине на обсяг прибутку й підвищення рентабельності підприємства.