Формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Східноукраїнський державний університет

УДК 658.114.45:336.717.8

Головащенко Марія Миколаївна

Формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Луганськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Дисертацію виконано у Луганському аграрному державному університеті Міністерства аграрної політики України (м. Луганськ).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, Ткаченко Валентина Григорівна

Луганський державний аграрний

університет Міністерства

аграрної політики України,

ректор університету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Акмаєв Анатолій Ісайович

Донбаський гірничо-металургійний інститут

Міністерства освіти та науки України,

завідувач кафедри економіки та управління

(м. Алчевськ).

кандидат економічних наук, доцент

Тісунова Вікторія Миколаївна

Луганський інститут внутрішніх справ

Міністерства внутрішніх справ України,

доцент кафедри економіки фінансів та

кредиту (м. Луганськ).

Провідна установа Донецький державний університет економіки

і торгівлі Міністерства освіти та науки України,

кафедра економічної теорії (м. Донецьк).

Захист відбудеться “31” березня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 в Східноукраїнському державному університеті Міністерства освіти України за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Східноукраїнського державного університету за адресою: 91034, Луганськ-34 кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розісланий “29” лютого 2000 року

Вчений секретар Козаченко Г.В.

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Акціоновані підприємства з'явилися в український економіці внаслідок роздержавлення власності на засоби виробництва. Ця організаційно-правова форма діяльності підприємств є новою для української економіки. Внаслідок акціонерного капіталу та корпоративного управління акціоновані підприємства мають властиві тільки їм особливості діяльності.

Однією з таких особливостей є взаємодія акціонованих підприємств із суб'єктами фондового ринку. Акціоновані підприємства повинні враховувати наявність фондового ринку в країні. Взаємодія із суб'єктами фондового ринку дозволить акціонованим підприємства з метою вирішення своїх невідкладних завдань розвитку використати ті переваги, що надає функціонування фондового ринку. Взаємодія акціонованих підприємств із суб'єктами фондового ринку повинна здійснюватися не спонтанно, а на підставі визначеної програми дій. Причому, програма дій на фондовому ринку, з одного боку, має загальні риси для всіх акціонованих підприємств, а, з другого боку, дії підприємства зумовлені саме властивими конкретному підприємству особливостями діяльності, акціонованого капіталу, цілям виходу на фондовий ринок та наявним можливостям.

Для використання можливостей фондового ринку в діяльності підприємства необхідно формування комплексу мір організаційного, інформаційного й управлінського характеру, реалізація яких дозволить виробити способи і методи поводження акціонованого підприємства на фондовому ринку, тобто формування стратегії на фондовому ринку.

Стратегічне управління вже не можна назвати новим для українських підприємств. Відомі вже не тільки авторитетні зарубіжні дослідження у цієї галузі. За останні роки у вітчизняній літературі з'явилися досить серйозні публікації з питань стратегічного управління. На деяких українських підприємствах вже розробляються стратегії їх діяльності. Але стратегічне управління є дуже масштабним і може бути використаним майже у будь якій галузі діяльності підприємства. Тому ще існують такі аспекти діяльності підприємств, де форми використання способів та принципів стратегічного управління ще потребують теоретичного обгрунтування та визначення підходів до їх практичного застосування. До такої галузі відноситься поведінка акціонованих підприємств на фондовому ринку.

Перспективність розвитку акціонованих підприємств і недостатня кількість ряду теоретичних розробок із проблем функціонування цих підприємств на фондовому ринку обумовили актуальність теми дисертаційної роботи і її значення для діяльності підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики наукових досліджень кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського державного аграрного університету. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми "Розробка і впровадження механізмів функціонування агропромислових формувань у післяприватизаційний період на регіональному рівні" (номер державної реєстрації № 0197V004948).

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є логіка, методи і практичні аспекти формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку. Об'єктом дослідження і базою експериментальної перевірки, упровадження результатів роботи стали акціоновані підприємства Луганської області.

Ціль і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних, методичних і прикладних питань підвищення ефективності діяльності акціонованих підприємств на підставі використання особливостей і переваг акціонерного капіталу і можливостей фондового ринку, які відображено в стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, та розробка рекомендацій по її формуванню.

Основні задачі дослідження обумовлені поставленою метою і містять:

дослідження особливостей діяльності українських акціонованих підприємств, використання ними переваг акціонерного капіталу та їх взаємодії із суб'єктами фондового ринку;

дослідження сутності цінних паперів і виконуваних ними основних функцій, вимог і властивостей, при дотриманні яких цінні папери можуть виконувати свої функції;

аналіз сукупності нормативно-правових положень по регулюванню діяльності акціонерних товариств;

аналіз дивідендної політики акціонованих підприємств, видів дивідендних виплат і обгрунтування вибору найбільше доцільних з них для використання українськими акціонованими підприємствами;

обгрунтування способу і послідовності проведення аналізу капіталу акціонованого підприємства з метою визначення суб'єкта, що здійснює реальний контроль над діяльністю підприємства;

обгрунтування підходів до організації управління розробкою стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку на основі встановленого критерію формування стратегії, обраної пріоритетності принципів стратегічного управління та послідовності розробки стратегії;

розробку рекомендацій по оцінці стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку;

вибір підходів до формування акціонованим підприємством портфеля цінних паперів;

проведення аналізу ефективності практичного використання підходів до формування та оцінки стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку і промислове впровадження методик, розроблених на основі теоретичних досліджень.

Методологія та методика досліджень. Теоретичною та методологічною основою теоретичних і експериментальних досліджень стали роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, в яких розглянуто сучасні наукові погляди на проблеми управління акціонованими підприємствами, тенденції та перспективи розвитку фондового ринку в Україні, нормативно-методичні і законодавчі документи з питань регулювання діяльності акціонованих підприємств в Україні. Вірогідність та обгрунтованість результатів і висновків, які одержано в роботі, зумовлено застосуванням загальних методів дослідження, методів структурно-логічного, економічного аналізу, абстрактно-логічного методу та моделювання.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні розробки вчених та практиків, результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали, законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність акціонерних товариств в Україні.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у поширенні способів та принципів стратегічного управління на діяльність акціонованих підприємств на фондовому ринку та визначенні підходів до формування відповідної стратегії акціонованого підприємства.

Наукова новизна найсуттєвіших здобутих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:

запропоновано критерії формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, на підставі яких визначаються найбільше істотні функціональні зв'язки між суб'єктами розробки і реалізації стратегічних рішень, що визначають майбутню програму поводження підприємства на фондовому ринку;

сформульовано принципи девіативності і персональної орієнтованості при формуванні стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, що враховують нестабільність фондового ринку й особливості управлінського поводження учасників розробки стратегії;

визначено основні характеристики стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку з урахуванням запропонованих критеріїв формування стратегії і використовуваних принципів стратегічного управління;

розроблено методику структурно-логічного аналізу капіталу акціонованого підприємства, що дозволяє визначити тип капіталу акціонованого підприємства і виявити реального суб'єкта контролю над діяльністю підприємства;

обґрунтовано напрямки оцінки стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, що дозволяють визначити рівень ризику, реальності, ресурсних можливостей і витрат стратегії, а також ступінь залежності стратегії від сторонніх учасників її розробки і реалізації;

удосконалено способи побудови інвестиційного рейтингу підприємств-емітентів при формуванні акціонованим підприємством портфеля цінних паперів.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні підходів до формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку. Здобувачем безпосередньо розроблено порядок проведення структурно-логічного аналізу капіталу акціонованого підприємства. Автору належать критерії формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, встановлення пріоритетності використовуваних при цьому принципів стратегічного управління, запропоновані принципи девіативності і персональної орієнтованості при формуванні стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку. До особистого внеску здобувача входять напрямки оцінки стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, а також удосконалені способи побудови інвестиційного рейтингу підприємств-емітентів при формуванні акціонованим підприємством портфеля цінних паперів.

Наукове значення досліджень полягає в обґрунтуванні використання можливостей стратегічного управління у формуванні програми поведінки акціонованих підприємств на фондовому ринку та розробці організаційно-управлінського аспекту формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку.

Практичне значення дисертації полягає в розробці методичних підходів до формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку і способів оцінки сформованої стратегії.

Практичне значення та реалізація результатів дослідження. Розроблені в дисертації підходи, способи та одержані результати являють собою теоретичну і методичну основу формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку. Вони також дозволяють оцінити розроблену стратегію.

Практична цінність дослідження обумовлена таким:

систематизація нормативно-правових документів регулювання діяльності акціонерних товариств дозволяє встановити специфіку законодавчого забезпечення акціонерного товариства як організаційно-правової форми підприємства, емісії й обертання акцій відкритих акціонерних товариств на вторинному ринку цінних паперів і законодавчі основи діяльності учасників і посередників фондового ринку України;

виявлені в результаті аналізу дивідендної політики акціонерних товариств види дивідендних виплат можуть використовуватися при формуванні дивідендної політики акціонованих підприємств;

розроблені критерії і запропонована пріоритетність принципів стратегічного управління є методичною базою формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку і забезпечують її адекватність стану фондового ринку, потребам підприємства і його можливостям;

використовуючи виявлені взаємозв'язки із суб'єктами фондового ринку, акціоноване підприємство може з урахуванням особливостей своєї діяльності і можливостей фондового ринку підібрати майбутніх партнерів по формуванню і реалізації стратегії на фондовому ринку;

напрямки оцінки стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, що здійснюється в рамках розробки стратегії, сприяють визначенню рівня ризику і реальності стратегії, рівня витрат і її рентабельності, а також її залежності від сторонніх учасників розробки і реалізації;

методика структурно-логічного аналізу капіталу акціонованого підприємства дозволяє визначити тип капіталу акціонованого підприємства і виявити реального суб'єкта контролю над діяльністю підприємства;

за допомогою способів побудови інвестиційного рейтингу емітентів і виведення підсумкового рейтингу можливо формування акціонованим підприємством раціональної структури портфелю цінних паперів.

Результати наукових розробок знайшли своє впровадження на акціонованих підприємствах м. Луганська, в діяльності Луганської філії Українській фондовій біржі, а також у навчальному процесі Луганського державного аграрного університету при викладанні курсу “Фондовий ринок”. До числа основних впроваджених розробок відносяться такі.

1. ЗАТ “Луганський трубний завод”. Впроваджено методику побудови інвестиційного рейтингу акцій при формуванні портфеля цінних паперів. Методику було використано при вирішенні питання формування портфеля цінних паперів із виробничими цілями і необхідністю зміцнення господарських зв'язків.

2. ДХК “Ровенькиантрацит”. Впроваджено методику проведення структурно-логічного аналізу капіталу акціонованого підприємства. Методику було використано для визначення реального суб'єкта, що здійснює контроль над діяльністю акціонованого підприємства.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень повідомлено, обговорено та ухвалено на науково-практичних конференціях викладачів ЛГАУ (1997-1999 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених Московського державного університету, Московського автомобільно-дорожнього інституту і Луганського сільськогосподарського інституту (Росія, м. Москва, 1997, 1998 рр.).

Основні результати досліджень відображено в 12 публікаціях загальним обсягом 6,5 д.а, з яких 4,5 д.а належать особисто автору.

Структура роботи. Дисертацію викладено на 185 сторінках друкованого тексту, містить вступ, три розділи, висновки і додатки. Матеріали дисертації містять 18 таблиць, 11 малюнків, 2 додатки. Список використаних джерел із 135 найменувань приведений на 11 сторінках, 2 додатки - на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Особливості і регулювання ринку цінних паперів в Україні.

Особливе місце і роль у реформуванні відношень власності в Україні належать акціонерній власності.

Акціонерні товариства в практиці світового господарства зарекомендували себе як стійкі і життєздатні суб'єкти господарювання. Вони можуть бути використані в будь-якій галузі і будь-якій сфері економічної діяльності. Акціонерні товариства мають великі можливості в сфері мобілізації коштів, у тому числі й іноземних інвесторів. Ця обставина має особливе значення для інтенсифікації процесу інтеграції економіки України у світову господарчу систему.

Акціонерна власність у даний час одержала широке поширення в економіці України. За станом на 1 грудня 1999 року в Україні було зареєстровано 12030 відкритих і 28320 закритих акціонерних товариств. В українській економіці кількісно переважають закриті акціонерні товариства, що склали на кінець 1999 року 70 %.

В економічній літературі приводяться різноманітні оцінки ефективності діяльності підприємств недержавного сектора в Україні. Їхній аналіз дозволив дійти висновку, що колективний капітал у формі акціонерних товариств своїх переваг перед державним не показав. У числі причин цього варто назвати відсутність реальних власників акціонерного капіталу, відсутність постприватизаційної підтримки створених акціонерних товариств, відсутність розроблених моделей організації управління акціонованими підприємствами, у яких у найбільшій мірі були б враховані особливості і переваги акціонерного капіталу.

Дослідження діяльності акціонованих підприємств обумовило необхідність аналізу сутності цінних паперів. Цей аналіз показав, що точки зору на те, що являє собою цінний папір, відрізняються одна від інший не тільки переліком цінних паперів, що включаються в це поняття, але й змістом економічних відношень і об'єктів, що виражають цінні папери. Розгляд різноманітних підходів до визначення сутності цінних паперів дозволив уточнити їх поняття. Їх пропонується розглядати як документи, що мають безпосередньо грошову вартість або еквівалент, що її виражає, свідчать про права володіння частиною майна або про відношення позики, і дають право власнику на одержання певної частки прибутку емітента.

Аналіз різноманітних думок з питання функцій, що виконуються цінними паперами, дозволяє систематизувати вимоги і властивості, якими повинні володіти цінні папери. Саме при дотриманні цих вимог цінні папери будуть признаватися такими. До вимог і властивостей, якими повинні володіти цінні папери, у роботі віднесено регулювання і визнання державою, оборотність, доступність для громадянського обігу, стандартність і серійність, документальність, риночність, ліквідність, ризик. У роботі наведені обгрунтування необхідності віднесення перерахованих властивостей до числа фундаментальних.

Обіг цінних паперів і діяльність акціонерних товариств в Україні здійснюються у визначеному законодавством правовому полі. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств містить у собі значний публічно-правовий компонент. Держава прагне внести визначену уніфікацію в діяльність настільки численних суб'єктів господарювання.

При аналізі законодавства з регулювання діяльності акціонерних товариств розглянуті три взаємозалежних групи питань, що подані на рис. 1.

Проведений аналіз стану й основних напрямків правового забезпечення розвитку фондового ринку України, указує на те, що частина важливих проблем поки ще не регулюється або навіть ще концептуально невизначені. Встановлено невідповідність бухгалтерської інформації і форм фінансової діяльності, яка надається емітентами цінних паперів, міжнародним вимогам і стандартам, недосконалість системи контролю за фондовим ринком.

Стан державного регулювання вторинного ринку акцій у даний час навряд чи можна визнати достатнім. Видається, що повинна бути створена схема державного регулювання фондового ринку, принципова схема якого охоплює три етапи - розвиток, адаптація, реалізація. Зміст цих етапів розглянуто в роботі. Природно, що ці етапи не охоплюють усе потенційно можливі напрямки створення раціональної системи регулювання фондового ринку в Україні, проте значною мірою сприяють визначенню послідовності і механізмів його формування.

Розділ 2. Дослідження особливостей діяльності акціонованих підприємств.

Діяльність акціонованих підприємств має ряд особливостей, які обумовлені акціонерною формою капіталу. Найбільше значними з них є необхідність взаємодії із суб'єктами фінансового ринку, формування і реалізація дивідендної політики і виявлення реального суб'єкта контролю над діяльністю підприємства. Ці особливості діяльності акціонованих підприємств всебічно досліджувані в роботі.

Взаємодія акціонованого підприємства із суб'єктами фінансового ринку здійснюється за допомогою системи інститутів. Ці суб'єкти подані на рис. 2.

За результатами дослідження взаємодії українських акціонованих підприємств із суб'єктами фінансового ринку в роботі зроблені такі висновки.

Взаємодія акціонованих підприємств з елементами інфраструктури фінансового ринку існує, проте, зумовлена вона значною мірою вимогою українського законодавства й змістом ряду нормативних документів. Ця взаємодія в цілому здійснюється не з ініціативи акціонованих підприємств. Там, де вона не потрібна законом або документами нормативного порядку така взаємодія майже відсутня. Зокрема, це ставиться до таких суб'єктів фондового ринку, як реєстратори, депозитарії і кастоді. Більшість акціонованих підприємств не в змозі оплатити послуги суб'єктів фінансового ринку.

Кількісна та якісна нерозвиненість інститутів фінансового ринку обумовлює неможливість надання ними послуг відповідної якості акціонованим підприємствам, наприклад, пошук джерел інвестиційних ресурсів. Так, внаслідок існуючих в українському законодавстві обмежень інвестиційні фонди й інвестиційні компанії не розглядаються як потенційні стратегічні інвестори. Відповідно до чинного законодавства вони можуть володіти 10 % акцій або 25 %, якщо акції придбані за допомогою приватизаційних майнових сертифікатів. Обгрунтування розміру цих установлених нормативів у вітчизняній літературі відсутні. Наприклад, у США, де інвестиційні фонди й інвестиційні компанії діють найбільше активно, норматив единооб'ектного інвестування поширюється тільки на 50% коштів фонду, а вкладення других 50% коштів фонду подібними нормативами не регламентуються. Нормативи інвестування інвестиційних фондів і інвестиційних компаній в Україні призводять до тому, що інвестиційні фонди й інвестиційні компанії, як фахові керуючі, що спроможні реально допомогти акціонованим підприємствам у формуванні їхніх взаємовідносин з іншими суб'єктами фондового ринку, не роблять значимого впливу на контроль над управлінням акціонованими підприємствами.

Суттєвим чином на репутацію і, відповідно, на ціну акцій акціонованого підприємства впливає його дивідендна політика. У роботі проведений аналіз теорії і практики дивідендної політики акціонерних товариств, яка має місце в країнах, де акціонерна форма капіталу одержала широке поширення. У рамках цього аналізу розглянуті найбільше цікаві варіанти визначення величини дивідендних виплат: постійний процентний розподіл прибутку, фіксовані дивідендні виплати, виплати гарантованого мінімуму і екстра-дивідендів, виплати дивідендів акціями. В роботі показано, які з цих видів виплат найбільше доцільні для українських акціонованих підприємств.

При аналізі дивідендної політики акціонованих підприємств виділені чинники, що визначають таку політику. Аналіз показав, що врахувати їх усі повною мірою неможливо, особливо в умовах діяльності українських акціонерних товариств. У зв'язку з цим пропонується виділити найбільше значимі чинники, що повинні бути враховані в дивідендній політиці українських акціонованих підприємств. До числа цих чинників слід віднести законодавчі обмеження, фінансовий стан акціонованого підприємства й зміст його фінансової стратегії, інвестиційну активність підприємства й оподатковування дивідендів.

Виплата дивідендів відповідно до українських законодавчих норм може здійснюватися в різних формах - грошовій, натуральній, безготівковій й у формі акцій підприємства-платника дивідендів. Безумовно, грошова форма виплати дивідендів найбільшою мірою відповідає їхньому економічному змісту. Проте її реалізація утруднена не тільки складним фінансовим положенням акціонерних товариств, але і положеннями окремих документів, що регламентують фінансові операції акціонерних товариств. Так, відповідно до п. 5 Порядку ведення касових операцій у національній валюті України грошові кошті на виплату дивідендів повинні одержуватися винятково з кас банку. Для виплати дивідендів у грошовій формі не можна використовувати кошти, що знаходяться в касі підприємства, наприклад, грошову виручку. Якщо цю умову не виконано, то сума виплачених дивідендів буде добавлятися до фактичного залишку готівки в касі підприємства, що може призвести до перевищення ліміту касового залишку. Величина санкції за порушення цього положення достатньо значна.

Проведений аналіз акціонерних товариств Луганської області, фрагментарні результати якого подані в табл. 1, показав, що значна частка акціонерних товариств не має концепції формування політики і не визначають її цілі. У більшості акціонованих підприємств використовується переважно залишковий принцип у формуванні дивідендної політики. При цьому оптимізація розміру виплат не здійснюється, або виплати настільки незначні, що інвестори з невеликим пакетом акцій не відчувають реального прибутку. Деякі товариств у зв'язку з важким фінансовим положенням намагаються виплачувати своїм акціонерам дивіденди у формі натуральної оплати, що є небажаним для акціонерів, оскільки реалізація отриманих товарів скрутна. До того ж, хоча законодавством передбачається відкритість інформації про фінансовий стан акціонерних товариств, на практиці їх керівники намагаються не повідомляти про показники фінансово-господарської діяльності підприємства, а норму відповідальності керівників акціонерних товариств за неподання інформації законодавством не передбачено. У законодавстві цілого ряду країн (США, Великобританія, Німеччина) існують визначені нормативні документи, що у тієї або іншій мірі регулюють порядок виплати дивідендів. В українському законодавстві поки не передбачені обмеження по дивідендній політиці акціонерних товариств. Зокрема, не існують штрафні санкції за навмисне заниження дивідендів із метою ухиляння від сплати податків.

У діяльності акціонованого підприємства важливу роль грає суб'єкт, який реально його контролює. В економічній літературі контроль над діяльністю підприємства трактується як спроможність конкретної особи або групи осіб перерозподіляти деяку частину прибутків підприємства у свою користь і, водночас, як спосіб впливу на обсяг і структуру грошових потоків.

Саму по собі наявність контролюючого суб'єкта не можна вважати позитивним або негативним чинником. Важливим є збіг або розбіжність інтересів контролюючого суб'єкта й акціонованого підприємства.

Таблиця 1. - Елементи дивідендної політики акціонованих підприємств

	Оцінка
Елементи дивідендної політики	керівників	спеціалістів	акціонерів
1. Наявність концепції дивідендної політики	24	17	4
2. Реалізація дивідендної політики	12	10	2
3.Використання залишкового принципу в дивідендній політиці	72	81	92
4. Стабільність дивідендної політики	42	29	11
5. Регулярність виплати дивідендів	12	11	2
6. Публікація результатів діяльності товариства	18	14	3
Цифри в таблиці - відсоток від числа опитаних керівників, спеціалістів і акціонерів 22 обстежених акціонованих підприємств.

В теорії корпоративного управління класичні поняття контрольного пакета акцій і контролю над акціонерним товариством є тотожними. Причому друге поняття витікає з першого. У діючому українському законодавстві поняття контролю над акціонованим підприємством і володіння контрольним пакетом акцій теж ототожуються.

З метою визначення реального суб'єкта, що здійснює справжній контроль над діяльністю акціонованого підприємства, в роботі пропонується проводити структурно-логічний аналіз акціонерного капіталу підприємства.

При проведенні структурно-логічного аналізу капіталу акціонованого підприємства пропонується досліджувати такі питання: кількість і склад акціонерів, їхні основні групи і співвідношення груп; пакет акцій, що належить державі, суб'єкт і ефективність управління цим пакетом акцій; середня величина пакета акцій; наявність і характер контролю над діяльністю акціонованого підприємства з боку суб'єктів, що не є акціонерами підприємства; характер цілей і строки інвестування найбільше значних інвесторів; присутність іноземних інвесторів та вплив на контроль над діяльністю акціонованого підприємства пакета акцій, що їм належить; прийняті акціонерами норми регулювання основних аспектів акціонерних взаємовідносин; питома вага позикових коштів у структурі капіталу, у тому числі питома вага довгострокових і короткострокових кредитів у структурі капіталу і питома вага кредиторської заборгованості в пасиві балансу; структура кредиторів підприємства.

Результати структурно-логічного аналізу акціонерного капіталу показали, що склад акціонерів, їх групи і співвідношення цих груп є прямим наслідком проведеної масової приватизації, яка дуже істотно вплинула на цілий ряд аспектів системи корпоративного управління, і, у першу чергу, на формування контрольного пакета акцій і, відповідно, на контроль над діяльністю акціонованого підприємства.

Проведений аналіз дозволив установити, що існуюча структура акціонерного капіталу більшості відкритих акціонерних товариств у м. Луганську і Луганській області характеризується розпорошеністю серед безлічі акціонерів, хоча діюча система звітності акціонерних товариств не дозволяє одержати достовірну оцінку структури акціонерного капіталу. Володіння найбільшою часткою початкового акціонерного капіталу ще не гарантує реального контролю над підприємством, тому що реальна політика акціонованого підприємства може формуватися і реалізовуватися поза сферою корпоративного управління, наприклад, через різноманітного роду консультативні і дорадчі органи або під впливом не власників акцій. Консолідація акцій (голосів) дрібних тримачів може призвести до знецінювання ролі і значення великого пакета акцій, що є номінально контрольним.

Частіше усього реальна влада, що дозволяє здійснювати контроль над діяльністю акціонованого підприємства, знаходиться в руках керівних структур підприємства. Неорганізованість, недостатня компетентність акціонерів-робітників, незацікавленість у діяльності акціонованого підприємства акціонерів-аутсайдерів, у тому числі і держави, відсутність реальної практики корпоративного управління і слабке його регламентування з боку держави створили можливість здійснення на переважній більшості акціонованих підприємств контролю з боку нечисленної по кількості, але домінуючої по ступеню впливу на прийняті рішення, групи акціонерів-інсайдерів, до якої входять керівники і головні спеціалісти підприємства, так називані топ-менеджери.

Розглянуті особливості діяльності акціонованого підприємства повинні бути враховані при формуванні стратегії його поведінки на фондовому ринку.

Розділ 3. Формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку.

Формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку базується на принципах стратегічного управління і критеріях прийняття стратегічних рішень.

У конструюванні стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку знаходять застосування відомі принципи стратегічного управління. У зв'язку з особливостями стратегії підприємства на фондовому ринку сукупність принципів пропонується доповнити такими принципами як девіативність і персональна орієнтованість.

Принцип девіативності пропонується розглядати як постійну готовність підприємства до внесення змін до змісту стратегії на фондовому ринку. З погляду дії цього принципу стратегія акціонованого підприємства на фондовому ринку являє собою безупинний процес виробітки і реалізації управлінських рішень. Використання принципу девіативності дозволяє організувати управління розробкою стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку в реальному масштабі часу. Необхідність використання цього принципу обумовлена нестабільністю фондового ринку і нерозвиненістю багатьох його інститутів, унаслідок чого багато важливих видів робіт, що складають суть стратегії, виникають настільки стрімко, що заздалегідь їх просто неможливо передбачити.

Принцип персональної орієнтованості означає, що стратегія підприємства на фондовому ринку повинна враховувати особливості управлінського поводження керівників підприємства і сторонніх учасників розробки і реалізації стратегії. До таких особливостей віднесено тип поводження, рівень компетентності, фахові і особисті якості, наприклад, схильність до управлінських і організаційних нововведень, готовність до ризику.

У залежності від стану зовнішнього середовища той чи інший принцип стратегічного управління набуває характеру фундаментального або ведучого. Фундаментальний принцип є базисом формування стратегії. Він визначає основні вимоги до організації управління розробкою стратегії. При стабільному зовнішньому середовищі фундаментальним принципом частіше усього виступає системність. У випадку нестабільності зовнішнього середовища фундаментальними можуть бути вибрані принципи адаптивності й альтернативності.

До числа ведучих віднесені принципи, що з урахуванням фундаментального покликані в максимальній мірі врахувати в сукупності особливості акціонерного капіталу і стан зовнішнього середовища. Ведучі принципи розвивають фундаментальний принцип. Ведучими пропонується вважати принципи економічності і персональної орієнтованості.

Критерій формування стратегії на фондовому ринку пропонується розглядати як ознаку або суму ознак, на підставі яких визначаються найбільше суттєві функціональні зв'язки між суб'єктами розробки і реалізації стратегічних рішень, що визначають майбутню модель поводження підприємства на фондовому ринку. Критерій формування стратегії на фондовому ринку визначає насамперед суб'єктів або учасників формування і реалізації стратегії, що будуть виробляти стратегічні рішення і відповідні їм види робіт із наступним об'єднанням їх у єдиний комплекс - стратегію.

Найбільше загальними критеріями формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку обрано спеціалізацію стратегічних рішень і відповідних їм видів робіт і забезпечення незалежності стратегії.

Спеціалізація стратегічних рішень і відповідних їм видів робіт означає, що у формуванні і наступній реалізації стратегії підприємства на фондовому ринку беруть участь сторонні організації - учасники фондового ринку, наприклад, торговці цінними паперами, інвестиційні фонди або довірчі товариства.

Використання критерію забезпечення незалежності стратегії при формуванні стратегії підприємства на фондовому ринку припускає, що всі стратегічні рішення і відповідні їм види робіт, виконання яких забезпечує досягнення цілей стратегії, розробляються винятково спеціалістами підприємства.

При формуванні стратегії підприємства на фондовому ринку можуть бути використані обидва розглянуті критерії.

Формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку пропонується здійснювати відповідно до існуючих підходів до розробки функціональних стратегій підприємства. Ці підходи передбачають, що формування стратегії здійснюється поступово, по таких етапах: цілеполагання, аналіз, виробіток

прогнозу, конструювання, оцінка і реалізації стратегії. Загальну схему формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку подано на рис 3.

Конкретний зміст кожного етапу у формуванні стратегії підприємства на фондовому ринку залежить від особливостей діяльності підприємства, від очікуваних ним результатів виходу на фондовий ринок, від структури акціонерного капіталу, а також від інтересів суб'єкту, що реально контролює діяльність підприємства. Проте в роботі виділені загальні підходи до змісту кожного етапу формування стратегії підприємства на фондовому ринку.

Так, цілі стратегії залежать від того, якій статус намагається мати акціоноване підприємство на фондовому ринку - статус емітента або інвестора. На етапі аналізу вивчаються стан фондового ринку і мікроекономічна ситуація на підприємстві. Результати такого аналізу є основою ухвалення рішення про можливість і доцільність розробки стратегії на фондовому ринку. Етап прогнозування припускає, насамперед, дослідження, аналіз і пошукове прогнозування фондового ринку.

На етапі конструювання формується зміст стратегії. Конструювання стратегії підприємства на фондовому ринку пропонується здійснювати у визначеній послідовності, яку показано у роботі.

Конструювання стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку припускає в числі інших напрямків формування портфеля цінних паперів. В умовах діяльності українських акціонованих підприємств система цілей портфеля цінних паперів відзначається від стандартних. Цю систему цілей можна представити в такій послідовності: виробничі цілі, розширення сфери впливу і перерозподіл власності, створення об'єднань акціонованих підприємств, придбання цінних паперів, що за умовами обігу можуть заміняти готівку.

Водночас при формуванні портфеля цінних паперів не можна не враховувати й економічні оцінки портфеля. Визнаючи, що економічні показники цінних паперів не є цілями формування портфеля, слід зазначити, що при цьому остаточне рішення про включення цінних паперів у структуру портфеля повинно прийматися з урахуванням характеру інвестиційної привабливості підприємств-емітентів.

Якщо при формуванні портфеля акцій розглядаються акції декількох емітентів, то остаточне рішення на їх вибору повинно прийматися на основі інвестиційного рейтингу акцій.

У роботі визначено послідовність побудови інвестиційного рейтингу акцій. На першому етапі встановлюється інвестиційний рейтинг акцій за допомогою трьох способів: за критерієм фінансової стійкості, на основі розрахунку Z-бала, який прийнято в США для оцінки надійності компаній, та з використанням методики інвестиційної компанії " Київська інвестиційна група".

На другому етапі формується підсумковий інвестиційний рейтинг. Для його формування у роботі запропоновані вагові коефіцієнти місця емітента, що встановлені за допомогою кожного із способів. Тоді підсумковий інвестиційний рейтинг підприємств-емітентів можна визначити по такій формулі:

Ір= (М1хК1+ М2хК2 + М3хК3) : 3, (1)

де М1, М2, М3 - відповідно, місце підприємства в рейтингу, що визначений за допомогою оцінки фінансового стана підприємства, Z-бала і методики інвестиційної компанії " Київська інвестиційна група"; К1, К2 , К3 - відповідно, коефіцієнт значимості методу визначення інвестиційного рейтингу підприємства.

Сформовану стратегію акціонованого підприємства на фондовому ринку потрібно оцінити. За результатами цієї оцінки і приймається рішення про доцільність реалізації стратегії. Стратегію акціонованого підприємства на фондовому ринку пропонується оцінювати по таких напрямках: ступінь ризику стратегії, міра реальності реалізації стратегії, ресурсні можливості стратегії, рівень залежності стратегії, рівень витрат на розробку і реалізацію стратегії, рентабельність стратегії. У роботі приведені якісні і кількісні показники, за допомогою яких може бути надана оцінка стратегії.

Так, рентабельність стратегії є показником, що характеризує її економічність. У роботі запропоновано розраховувати загальний і часткові показники рентабельності. Загальний показник рентабельності стратегії розраховується як відношення обсягу фінансових ресурсів, що будуть одержані у результаті реалізації стратегії, до розміру витрат на її розробку і реалізацію. Часткові показники економічності стратегії показують розмір фінансових ресурсів, отриманих на 1 грн. витрат відповідно на розробку стратегії і її реалізацію. При цьому загальний показник рентабельності стратегії являє собою суму двох часткових показників. Природа показників рентабельності стратегії така, що чим вище їх значення, тим вище ефективність розробленої стратегії.

Етап реалізації стратегії наступає після прийняття відповідного рішення підприємством за результатами оцінки стратегії і передбачає включення окремих положень стратегії в поточні й оперативні плани діяльності підприємства. Реалізація стратегії припускає високий рівень витрат і непевність результатів, у зв'язку з чим ці параметри стратегії потребують постійного контролю при її реалізації.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та практичне рішення актуального наукового завдання з формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку. Основні висновки та результати, які виникли з наукового дослідження, зводяться до такого:

1. Досліджено різноманітні підходи до визначення сутності цінних паперів, за результатами якого уточнено поняття цінних паперів. Цінні папери пропонується розглядати як документи, що мають безпосередньо грошову вартість або еквівалент, що її виражає, свідчать про права володіння частиною майна або про відношення позики, і дають право власнику на одержання визначеної частки прибутку емітента.

2. Проаналізовано систему законодавчого регулювання діяльності акціонерних товариств. При її аналізі встановлено три взаємозалежні групи питань. Перша група дозволяє встановити специфіку організаційно-правової форми - акціонерного товариства. Другу групу питань утворює специфіка емісії й обігу акцій відкритих акціонерних товариств на вторинному ринку цінних паперів. Третя група питань передбачає встановлення законодавчих основ діяльності учасників і посередників фондового ринку України.

3. Досліджено взаємодію акціонованого підприємства із суб'єктами фінансового ринку. На підставі результатів дослідження дійшли висновку, що внаслідок кількісної та якісної нерозвиненості інститути фінансового ринку не в змозі надати потрібні акціонованим підприємствам послуги відповідної. якості Особливо це стосується такої гострої для акціонованих підприємств проблеми, як отримання інвестиційних ресурсів. Але і ті послуги, що зараз могуть надати суб'єкти фінансового ринку, акціонованими підприємствами не затребувані внаслідок або їх високої вартості, або відсутності ініціативи з боку підприємств.

4. За результатами проведеного аналізу дивідендної політики встановлено її майже повну відсутність на переважної більшості акціонованих підприємств. З числа існуючих у світовій практиці видів дивідендних виплат вибрані ті, що можуть використовуватися на українських акціонованих підприємствах.

5. З метою визначення суб'єкта, що здійснює реальний контроль над діяльністю акціонованого підприємства, запропонований структурно-логічний аналіз акціонерного капіталу підприємства. Результати структурно-логічного аналізу капіталу акціонованих підприємств показали, що поняття контрольного пакета акцій і контролю над діяльністю підприємства не є тотожними.

6. Існуючу сукупність принципів стратегічного управління при розробці стратегії підприємства на фондовому ринку запропоновано доповнити принципами девіативності та персональної орієнтованості, які враховують особливості фондового ринку та поводження розробників стратегії.

7. Запропоновані критерії формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку, які розглядаються як ознака або сума ознак, на підставі яких визначаються найбільше істотні функціональні зв'язки між суб'єктами розробки і реалізації стратегічних рішень, що визначають майбутню модель поводження підприємства на фондовому ринку.

8. Обгрунтовано послідовність формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку: розроблено загальну схему формування, за якою виділені шість етапів розробки стратегії, наведено основні характеристики кожного етапу ( мета, результати етапу та суб'єкти контролю виконання етапу), розроблено підходи до визначення характеру стратегії, який залежить від статусу підприємства - емітента або інвестора. В залежності від виду критерію, який використано при формуванні стратегії, виділені відкриті та закриті стратегії.

9. Визначено основні напрямки оцінки розробленої стратегії підприємства на фондовому ринку, що припускають оцінку ступеня ризику стратегії, міри реальності її реалізації, ресурсних можливостей та рівня залежності стратегії, рівня витрат на розробку і реалізацію та рентабельності стратегії. Наведені показники оцінки.

10. Запропоновано послідовність побудови інвестиційного рейтингу емітентів акцій при формуванні акціонованим підприємством портфелю цінних паперів. Ця послідовність передбачає використання трьох підходів до визначення рейтингу емітентів з наступним поєднанням результатів кожного з підходів з метою отримання підсумкового інвестиційного рейтингу емітентів акцій.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Головащенко М.Н. Формирование собственников акционерных обществ// Збірник наукових праць ЛСГІ. Економічні науки. - Луганськ: ЛСГІ, 1998. - С.82-86.

2. Головащенко М.Н. Формирование маркетинговой стратегии предприятия на фондовом рынке//Сб. науч. трудов ВУГУ "Маркетинг: теория и практика". - 1999. - №3. - С. 127-132.

3. Головащенко М.Н. Государственное регулирования вторичного рынка акций в Украине// Зб. наук. праць ЛСГІ. Економічні науки. - Луганськ: ЛСГІ, 1998. - С. 139-145.

4. Головащенко М.Н. Влияние структуры акционерного капитала на принятие стратегических решений //Вестник Восточноукраинского государственного университета. - Луганск: ВУГУ. - 1999. - № 5. - С. 97-102.

5. Головащенко М.Н. Анализ рынка ценных бумаг при формировании маркетинговой стратегии предприятия на фондовом рынке //Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ. - 1999. - № 51. - С. 169-175.

6. Головащенко М.М. Фоменко К. О. Формування фондового ринку України. - Луганськ: вид-во ЛСГІ, 1998. - 26 с.

Особистий внесок автора: визначено шляхи підвищення ефективності діяльності фондового ринку.

7. Головащенко М.Н., Фоменко Е.А. Учет и анализ ценных бумаг. - Луганск: изд-во ЛСХИ, 1998. - 40 с.

Особистий внесок автора: наведено результати фінансового аналізу діяльності акціонерного товариства.

8. Головащенко М.Н., Фоменко Е.А. Оценка инвестиционных качеств ценных бумаг // Зб. наук. праць ЛСГІ. Економічні науки. - Луганськ: ЛСГІ, 1998. - С.57-61.

Особистий внесок автора: розроблено 3-х етапний аналіз інвестиційної привабливості підприємств-емітентів.

9. Головащенко М.Н., Фоменко Е.А. Проблемы и перспективы развития фондового рынка Украины // Зб. наук. праць ЛСГІ. Економічні науки. - Луганськ: ЛСГІ, 1998. - С.50-54.

Особистий внесок автора: досліджено проблеми функціонування фондового ринку України.

10. Головащенко М.Н. Финансовая стратегия и дивидендная политика акционерных обществ // Научные труды международной научно-практической конференции ученых МГУ - МАДИ (ТУ) - ЛСХИ. - Москва-Луганск: МГУ-МАДИ (ТУ)-ЛСХИ, 1998. - С.132-134.

11. Головащенко М.Н. Приватизация и рынок ценных бумаг// Научные труды международной научно-практической конференции ученых МГУ - МАДИ (ТУ) - ЛСХИ. - Москва-Луганск: МГУ-МАДИ (ТУ)-ЛСХИ, 1998. - С.135-137.

12. Головащенко М.М. Становлення ринку цінних паперів// Научные труды международной научно-практической конференции ученых МАДИ (ТУ) - ЛСХИ. - Москва-Луганск: Издательство МАДИ (ТУ)-ЛСХИ, 1997. - С.114-115.

анотації

Ключові слова: стратегія, фондовий ринок, акціоноване підприємство, формування, акції, принципи, оцінка.

Ключевые слова: стратегия, фондовый рынок, акционированное предприятие, формирование, акции, принципы, оценка.

Key words: strategy, stock market, joint-stock enterprise formation, shares, principles, estimation.

цінний папір акціонований фондовий

В дисертаційній роботі викладено підходи до формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку. Уточнено поняття цінних паперів. Проаналізовано систему законодавчого регулювання діяльності акціонерних товариств. Досліджено взаємодію акціонованого підприємства із суб'єктами фондового ринку. Обґрунтовані види дивідендних виплат що можуть використовуватися на українських акціонованих підприємствах. Запропонований структурно-логічний аналіз акціонерного капіталу підприємства, за результатами якого встановлюється реальний суб'єкт контролю над діяльністю підприємства. Обгрунтовано необхідність використання при розробці стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку принципів девіативності та персональної орієнтованості, які враховують особливості фондового ринку та поводження розробників стратегії. Запропоновані критерії формування стратегії акціонованого підприємства на фондовому ринку та наведено послідовність її формування. Визначено основні напрямки оцінки розробленої стратегії підприємства на фондовому ринку. Запропоновано послідовність побудови інвестиційного рейтингу емітентів акцій при формуванні акціонованим підприємством портфелю цінних паперів.

В диссертационной работе на основе проведенных исследований осуществлено теоретическое обобщение и практическое решение актуальной научной задачи формирования стратегии акционированного предприятия на фондовом рынке. Исследованы разнообразные подходы к определению сущности ценных бумаг, по результатам которого уточнено понятие ценных бумаг. Ценные бумаги предлагается рассматривать как документы, которые имеют непосредственно денежную стоимость или выражающий ее эквивалент, свидетельствуют о правах владения частью имущества или об отношениях займа и дают право собственнику на получение определенной части дохода предприятия-эмитента.

Проанализирована система законодательного регулирования деятельности акционерных товариществ. При ее анализе установлены три взаимозависимой группы вопросов. Первая группа позволяет установить специфику организационно-правовой формы - акционерного общества. Вторую группу вопросов составляет специфика эмиссии и оборота акций открытых акционерных товариществ на вторичном рынке ценных бумаг. Третья группа вопросов предусматривает установление законодательных основ деятельности участников и посредников фондового рынка Украины.

Исследовано взаимодействие акционированного предприятия и субъектов финансового рынка. На основании результатов исследования сделан вывод, что вследствие количественной и качественной неразвитости институты финансового рынка не в состоянии предоставить нужные акционированным предприятиям услуги соответствующего качества. В особенности это касается такой острой для акционированных предприятий проблемы, как получение инвестиционных ресурсов. Отмечена высокая стоимость услуг субъектов фондового рынка, предоставляемых акционированным предприятиям в настоящее время.

Исследованы теоретические положения дивидендной политики и ее виды, используемые в мировой практике. Выбраны виды дивидендных выплат, которые могут использоваться на украинских акционированных предприятиях. Проведен анализ дивидендной политики акционированных предприятий региона.