Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Економічна ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві та шляхи її підвищення

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві та шляхи її підвищення

Визначення впливу ефективного використання основних виробничих фондів на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Виявлення напрямів інвестиційного забезпечення відтворення основних виробничих фондів в умовах ринкової економіки.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 10.01.2014
Размер файла 46,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.434 : 658.152 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Дацій Олександр Іванович

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Плаксієнко Валерій Якович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і фінансів.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дем'яненко Микола Якович, Інститут аграрної економіки УААН, зав. відділом фінансових і кредитних відносин;

кандидат економічних наук, Васильєва Валентина Георгіївна, Академія митної служби України, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в митній системі.

Провідна установа - Національний аграрний університет, кафедра економіки підприємств аграрного сервісу, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться 29 грудня 2000р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 23 листопада 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.е.н.,доц. Запара Л.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сільськогосподарський виробничий інвестиційний ринковий

Актуальність теми. Криза в аграрному виробництві обумовила інвестиційну непривабливість галузі сільського господарства. В Україні інвестиції в основний капітал сільського господарства сьогодні в 7,4 раза менші ніж в промисловості і складають лише 14,6 гривні на 1 гектар сільськогосподарських угідь. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції з кожним роком знижується. Поряд з цим знижується ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві. Так, у 1998р. показник фондовіддачі склав 0,21, тоді як у 1996р. - 0,23.

В умовах скорочення інвестицій у сільське господарство і уповільнення, у зв'язку з цим, оновлення матеріально-технічної бази, актуального значення набуває проблема підвищення ефективності використання і відтворення наявних основних виробничих фондів.

Питання вирішення проблеми ефективного використання та оновлення основних виробничих фондів привертає увагу багатьох вітчизняних науковців: М.Я.Дем'яненка, П.Т.Саблука, В.Г.Більського, Я.К.Білоуська, Є.Ю.Болохвітінова, П.М. Підлісецького, В.Я.Плаксієнка, О.Д.Василика, О.В. Ольховікова, В.М.Федосова, а також іноземних - А.Гроппелі, Е.Нікбахта, В.Хойера, Х.Еберта, К.Томаса та інших.

Проте, окремі питання вимагають детального опрацювання. Так, на даному етапі важливим завданням є пошук пріоритетних напрямів інвестування відтворення основних виробничих фондів. Розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком вимагають уточнення понять і вдосконалення діючих методик нарахування амортизації основних виробничих фондів. Недостатньо розглянуті питання відтворення основних виробничих фондів з урахуванням економічної ефективності наявних технічних засобів і устаткування.

Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в 1996-2000рр. у складі групи по розділу “Проведення аналізу організації та використання окремих видів виробничих ресурсів на сільськогосподарських підприємствах різної форми власності” теми “Удосконалення бухгалтерського обліку та аналіз ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств різних форм власності в умовах переходу до ринкових відносин і впровадження електронної обчислювальної техніки” кафедри бухгалтерського обліку і фінансів Дніпропетровського державного аграрного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо відтворення основних виробничих фондів і підвищення економічної ефективності їх використання. Для досягнення цієї мети поставлені завдання:

- уточнити економічну суть, значення і особливості відтворення основних виробничих фондів в умовах перехідного періоду до ринкової економіки;

- удосконалити існуючу класифікацію форм і видів оновлення основних виробничих фондів;

- визначити вплив економічної ефективності використання основних виробничих фондів на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

- дослідити стан оновлення і вдосконалити діючу класифікацію основних виробничих фондів;

- виявити можливі резерви підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів;

- виділити можливі напрями інвестиційного забезпечення відтворення основних виробничих фондів.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин, які складаються у процесі відтворення основних виробничих фондів і їх ефективного використання в аграрних підприємствах.

Об'єктами дослідження є аграрні підприємства Запорізької області, а поглибленого дослідження - колективні сільськогосподарські підприємства Василівського і Запорізького районів Запорізької області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є економічна теорія, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічної ефективності використання, інвестиційного забезпечення відтворення основних виробничих фондів, законодавчі та нормативні акти державних органів.

У процесі дослідження використані абстрактно-логічний, статистико-економічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний, експериментальний, аналізу і синтезу, порівнянь, співставлень та інші методи проведення економічних досліджень.

Інформаційною основою досліджень є річні звіти аграрних підприємств Запорізької області, бухгалтерська та статистична звітність, статистичні збірники Запорізького обласного управління статистики і Комітету статистики України, матеріали наукових та інформаційно-публіцистичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- уточнено визначення сутності основних фондів, виходячи з їх історичного характеру і функціональної ролі в умовах ринкової економіки;

- обгрунтовано нову фазу циклу відтворення - поліпшення основних виробничих фондів;

- удосконалено діючу класифікацію основних виробничих засобів з використанням таких ступенів: сфера, тип, клас і вид;

- запропоновано новий коефіцієнт морального зносу для застосування до норм амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів.

Особистий внесок здобувача. У статті “Спеціалізація як фактор підвищення ефективності використання основних фондів” автором зібрано і оброблено фактичний матеріал та встановлено вплив спеціалізації на рівень використання основних фондів. У статті “Экономическая эффективность реконструкции племенной молочной фермы” автором запропоновано оптимальний комплект машин для механізації основних процесів виробництва молока.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці оптимального комплекту машин і обладнання для комплексної механізації основних виробничих процесів у молочному скотарстві, опрацюванні бізнес-плану реконструкції молочного комплексу на 900 корів у молочну ферму на 400 корів у експериментальному господарстві “Рассвет” Запорізького району Запорізької області.

Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності аграрних підприємств Запорізької області. Результати досліджень застосовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні таких курсів: економіка сільського господарства, фінансовий облік, аудит та інших.

Запропонована оцінка комплектів машин і обладнання з врахуванням розширення ринку держаної техніки може бути використана аграрними підприємствами у своїй діяльності.

Розроблений коефіцієнт морального зносу може бути використаний підприємствами усіх форм власності з метою вдосконалення механізму інвестування відтворення основних виробничих фондів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати наукового дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях. Зокрема, на конференціях професорсько-викладацького складу Дніпропетровського державного аграрного університету в 1997, 2000рр.; на міжнародних науково-практичних конференціях Національної гірничої академії, м. Дніпропетровськ в 1999р. і Харьківського державного технічного університету сільського господарства в 2000р.

Теоретичні і практичні розробки, одержані на протязі дисертаційного дослідження пройшли апробацію на засіданнях і семінарах економістів і бухгалтерів сільськогосподарських підприємств Запорізької області в 1995-1999рр.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 9 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалів науково-практичних конференцій, обсягом 1,7 обл.-вид. арк., з них 6 - у наукових фахових виданнях. Обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 1,6 обл.-вид. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 228 сторінок, з яких рисунки займають 1 сторінку, таблиці - 18 сторінок, список використаних джерел із 187 найменувань - 15 сторінок, 19 додатків займають 37 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Основні виробничі фонди, їх економічний зміст та роль у процесі сільськогосподарського виробництва” розглянуто виробничі фонди як економічну категорію, виходячи з її історичного характеру і функціональної ролі. Якщо розглянути функціональну роль, то основним визначальним її елементом є відображення суспільних відносин власності на засоби виробництва.

Існуючі визначення не повністю відображають економічні відносини, а фонди і капітал ототожнюються з засобами виробництва і грошовими коштами. Різні вчені всебічно розкривають матеріально-речовий зміст категорії, пов'язують капітал з різними факторами виробництва, з процесом отримання доходу. Але вони не доповнюють матеріально-речову сторону категорії капітал характеристикою його суспільно-економічної форми, не розглядають дію того чи іншого фактора в органічному взаємозв'язку з відносинами між людьми.

Засоби виробництва, певні матеріальні блага не на всіх етапах людської цивілізації були знаряддям експлуатації. Такої ролі вони не виконували насамперед за первіснообщинного ладу, рабовласницького ладу, здебільшого це характерно і для феодалізму.

Системою панівних виробничих відносин, яка пронизує весь суспільний спосіб виробництва, капітал стає в умовах капіталізму і в умовах, так званого соціалізму. Процес формування капіталістичних виробничих відносин значною мірою відбувається і в Україні. Персоніфікаторами капіталу є власники комерційних банків, велика кількість директорів підприємств (які здійснили так звану “прихватизацію” немалої частки державної власності), ділки тіньової економіки, мафіозні структури.

На наш погляд, якщо засоби виробництва не є власністю працівників, то вони набувають форми капіталу (капіталістичної власності). Згідно Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки” від 03.12.1999р. реформовано більшість сільськогосподарських підприємств, в яких земля і майно стали приватною власністю працівників цих підприємств. А якщо засоби виробництва є власністю людей праці то, на нашу думку, їх можна назвати фондами. Відомо, що засоби виробництва складаються із знарядь праці (верстати, машини, устаткування та ін.) та предметів праці (сировина, паливо, електроенергія тощо).

Перехід до ринкових відносин в Україні і реформування відносин власності у сільському господарстві, в умовах чого земля і майно стали приватною власністю працівників, обумовив застосування стосовно засобів виробництва терміну “фонди”. На відміну від терміну “капітал” це більш вузьке поняття.

Отже, під основними фондами слід розуміти економічну форму функціонування знарядь праці, які знаходяться в умовах певного способу виробництва і відносин власності, мають строк служби більше одного року, поступово споживаються у процесі виробництва, поступово переносять свою вартість на створюваний продукт у розмірі амортизаційних відрахувань.

Процес відшкодування вартості основних фондів відбувається в процесі їх кругообороту. Цикл відтворення основних фондів відображає період часу, протягом якого відбувається процес відшкодування споживчої вартості основних фондів.

Виходячи з уточнених нами схем, які пропонуються науковцями, цикл відтворення основних фондів можна охарактеризувати як період створення і продуктивного використання основних фондів до повного зносу і вибуття їх із виробничого процесу і заміни новими.

Відповідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у відтворювальний цикл необхідно включати широко використане у практиці часткове відшкодування засобів праці у вигляді витрат на капітальний і поточний ремонти, у сумі, що перевищує 5% залишкової вартості основних засобів. Але ремонт потребує таких витрат капіталу і праці, які не містяться у первісно авансованому капіталі і, відповідно, не можуть бути компенсовані і покриті із такого джерела, як поступова компенсація вартості основного капіталу. Виникає парадокс збільшення вартості основних фондів при одночасному погіршенню їх стану і збільшенні зносу. Вартість ремонтів буде відволікати все більше і більше коштів із обігового капіталу і, таким чином, буде зменшувати можливості підприємств у формуванні інвестицій на оновлення основних фондів.

Тому ми пропонуємо із циклу відтворення основних виробничих фондів виключити фазу капітального і поточного ремонтів і включити таку фазу, як поліпшення основних виробничих фондів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

В економічній літературі та практиці господарювання до теперішнього часу відсутнє чітке розуміння сутності процесу оновлення основних фондів, що не дозволяє однозначно охарактеризувати процес його відтворення і оцінити його технічний стан.

Відсутня належна класифікація форм і видів оновлення основних фондів. Не завжди правильно визначається відмінність між частковим та повним оновленням основних фондів.

Вводяться поняття формального і дійсного оновлення основних фондів. Вказується, що кількісне збільшення техніки без відповідного вибуття надає оновленню формальний характер. Тому необхідно ввести поняття “дійсне оновлення”, яке означає не що інше як заміну спожитих частин основних фондів на новій технічній основі. Однак заміна на такій основі не рівнозначна простому відшкодуванню, а пов'язана із збільшенням споживчої вартості (продуктивності тощо).

На наш погляд, більш обгрунтованим було б вважати дійсне оновлення як відшкодування застарілих і зношених знарядь праці на новій і попередній основі, а також їх поліпшення, що передбачає набуття ними характеристик, раніше їм не властивих.

На нашу думку, оновлення основних фондів відбувається у двох видах: заміна устаткування, яке являє собою вилучення застарілого або зношеного парку машин і поповнення новим та їх поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо).

У другому розділі “Сучасний стан економічної ефективності використання основних виробничих фондів і їх відтворення” досліджено те, що у даний час питання підвищення ефективності використання основних виробничих фондів тісно пов'язане із оновленням основних фондів (табл. 1).

Таблиця 1

Показники ефективності виробництва сільськогосподарської продукції і рівень використання основних виробничих фондів у КСП Василівського і Запорізького районів Запорізької області

Показники

1996р.

1997р.

1998р.

1998р. до 1996р., (+, -)

Вартість валової продукції у співставних цінах 1996р., тис. грн.

38815

41507

33039

-5776

Те ж на 1 робітника, грн.

5041

5686

4653

-388

Те ж на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.

32,1

33,4

26,8

-5,3

Те ж на 100 грн. основних виробничих фондів, грн.

12,6

7,7

7,5

-5,1

Коефіцієнт оновлення

0,90

0,08

0,02

-0,88

Коефіцієнт оновлення без врахування індексації основних виробничих фондів

0,08

0,08

0,02

-0,06

Коефіцієнт вибуття

0,24

0,04

0,02

-0,22

Коефіцієнт зносу

0,28

0,32

0,33

+0,05

Типовим для сучасного економічного періоду є те, що ціни на інвестиційні товари зростають швидшими темпами, ніж усього суспільного продукту, а рівень, динаміка фондовіддачі штучно занижуються і навпаки. Створюється перекручена уява про динаміку ефективності використання основних виробничих фондів. Це все призводить також до неможливості зіставлення показників кругообороту і відтворення основних виробничих фондів.

У КСП Василівського і Запорізького районів Запорізької області у 1996 році темпи оновлення основних фондів значно перевищували темпи їх вибуття, що пояснюється високим рівнем інфляції і проведенням індексації основних виробничих фондів. У таких умовах вибуття і ліквідація основних фондів здійснювалися за старими цінами і залишковою вартістю, які не устигали враховувати існуючий індекс інфляції, а їх надходження відбувалося вже за новими цінами, які у тисячі разів перевищували ціни попереднього періоду, тобто року або місяця.

Це спричинило значне зростання темпів приросту у 1996 році. Більш реальну картину відображають показники у 1997 і 1998 роках, тобто тоді, коли не були проведені індексації балансової вартості основних фондів. Фактично коефіцієнти оновлення і вибуття знаходяться на дуже низькому рівні.

На зниження темпів оновлення основних виробничих фондів впливає не лише скрутний стан аграрних підприємств, але й технології, які застосовуються у машинобудівному комплексі АПК.

Використання наявних прогресивних технологій в усіх галузях національної економіки перебуває на надзвичайно низькому рівні. Через зниження зацікавленості підприємств процес оновлення продукції машинобудування відбувається повільно.

Дійсно, у масштабах народного господарства не можливо одразу замінити все застаріле устаткування, оскільки матеріальні можливості для повного оновлення діючих засобів праці створюються не одночасно, а поступово, в міру розвитку виробництва. У зв'язку з цим протягом певного часу експлуатації більша частина машин і механізмів морально і фізично застаріли.

Важливим фактором зниження фондовіддачі у наш час є збільшення строку служби основних фондів, у результаті чого відбувається їх зношення, втрачаються їх виробничі можливості, знижується їх продуктивність. Знижують фондовіддачу і затрати на ремонтні роботи для підтримання основних виробничих фондів у робочому стані.

Зниження ефективності виробництва напряму пов'язане зі зниженням ефективності використання основних фондів. Низький рівень фондооснащеності сільськогосподарських підприємств у даний час зумовлює потребу у її вирівнюванні і нарощуванні основних виробничих фондів. В них створена певна матеріально-технічна база. Але значний фізичний і моральний знос основних виробничих фондів заважає веденню виробництва в необхідних обсягах. Нарощування засобів виробництва потрібне на більш високому технічному і якісному рівні, оскільки насичення господарств низькоякісною технікою веде до постійного зростання витрат на капітальні і поточні ремонти, що і обумовлює зниження фондовіддачі.

Невідповідність податкового і бухгалтерського обліку основних фондів визначає подальше вдосконалення їх класифікації. При проведенні класифікації, крім наведення порядку в термінах, які визначають класифіковані об'єкти, ми вважаємо що необхідно дотримуватися єдиного підходу й у найменуваннях ступенів класифікації. У даний час у цьому питанні спостерігається довільна зміна найменувань. Так, наприклад, в Загальнорадянському класифікаторі виділялися такі ступені класифікації, як клас, підклас, група, підгрупа і вид. У державному класифікаторі України використана інша схема: група, підгрупа, клас і тип.

Ми вважаємо, що за еталон необхідно визнати схему, яка застосовувалася при класифікації живих організмів: царство (у розумінні сфери, області застосування), тип, клас, ряд, сімейство, рід і вид. Такі поняття, як ряд, сімейство і рід відносяться більш до живих організмів. Тому, орієнтуючись на такий підхід, для ієрархічної класифікації об'єктів ми виділяємо такі ступені класифікації: сфера, тип, клас і вид.

На рівні сфери, або області застосування, наведена вихідна множина, основні виробничі засоби, яка на наступній ступені ділиться на вісім типів основних засобів: земля, будівлі і комунікації, устаткування, оснащення, предмети обстановки, багаторічні насадження, робоча і продуктивна худоба, інші основні засоби виробничого призначення.

В свою чергу типи, в залежності від основного виробничого призначення, поділені на класи. Так, тип “земля” поділяється на землі сільськогосподарського, несільськогосподарського призначення і землі населеного пункту; “будівлі і комунікації” - будівлі, споруди, передавальні пристрої; “устаткування” - енергетичне (силове), робоче, інформаційне, вимірювальне і регулююче, спеціалізоване, транспортні засоби, інструмент; “оснащення” - меблі спеціалізовані, приладдя для зберігання і транспортування, приладдя для виконання технологічних операцій, приладдя для охорони праці і дотримання правил безпеки; “предмети обстановки” - меблі універсальні, вироби для облаштування приміщень, пересувні приладдя для розмежування площі приміщень; “багаторічні насадження” - продуктивні, захисні; “робоча і продуктивна худоба” - робоча, продуктивна; “інші основні засоби”.

За окремими конструктивними ознаками та функціональним призначенням класи поділені на види.

При такому підході опис класифікаційних групувань на рівні класу і нижче, у першу чергу, повинен бути зорієнтований на спеціалістів підприємства, які беруть участь у введенні об'єктів в експлуатацію.

Суворе дотримання правил класифікації і застосування термінів, що дозволяють усунути неправильне віднесення інвентарних об'єктів на рівні класу, типу, а можливо і сфери приведе до застосування дійсних норм амортизаційних відрахувань і, відповідно, до дійсних фінансових результатів. Звідси підвищення, або зниження показників ефективності використання виникає у зв'язку з помилками при веденні обліку, а не від зростання (зниження) результатів господарювання підприємства.

У третьому розділі “ Економічне регулювання процесу відтворення основних виробничих фондів” досліджено, що недостатність забезпечення аграрного виробництва машинами та обладнанням пов'язана як з низьким технічним рівнем виробничої бази машинобудування через монополізм цієї галузі, відсутністю конкуренції між виробниками промислової продукції, так і з повільним впровадженням нових технологій, обмеженістю фінансових і матеріально-технічних ресурсів.

Тому доцільно провести експертизу комплектів або комплексів машин безпосередньо у господарствах. На підставі проведеної експертизи, по-перше, слід виявити устаткування, яке зовсім не використовується у виробництві, або його використання недоцільне через значні експлуатаційні витрати, і воно потребує заміни. По-друге, застосовувати у виробництві універсальні мобільні агрегати замість декількох спеціалізованих, що значно, у декілька раз знижує як матеріальні витрати, так і витрати праці.

На прикладі молочного скотарства Запорізької області визначено основні техніко-економічні показники техніки і розраховано економічний ефект від її застосування. Загальна економія приведених витрат у селянських (фермерських) господарствах Василівського і Запорізького районів Запорізької області від застосування оптимальних комплектів техніки складе 5,9 тис. грн., тоді як у колективних сільськогосподарських підприємствах - 2028,9 тис. грн.

У зв'язку зі швидким моральним старінням техніки, необхідністю її оновлення та фактичним заморожуванням фонду нагромадження виникає необхідність мінімізації і спрямування наявних ресурсів на реконструкцію. Так, коефіцієнт задоволення початих новобудов ресурсами становить 2-5%. Тому нами опрацьовано бізнес-план реконструкції молочного комплексу у племінну молочну ферму на 400 корів у експериментальному господарстві “Рассвет” Запорізького району Запорізької області із повним оборотом стада і комбінованою технологією утримання тварин. На підставі визначеної нами економічної ефективності техніки був розроблений оптимальний комплект техніки і устаткування, який необхідний для реконструкції молочного комплексу. При кошторисній вартості реконструкції молочного комплексу 2320670 грн. і річній сумі прибутку 648108 грн. термін окупності капітальних вкладень складе 3,6 років.

У четвертому розділі “Шляхи підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів і економічний механізм інвестування їх відтворення” виявлено, що розукрупнення господарств у майбутньому не приведе до підвищення ефективності господарювання. Концентрація аграрних підприємств до оптимальних розмірів є суттєвим резервом підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. За нашими розрахунками, для ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарським підприємствам Василівського і Запорізького районів Запорізької області необхідно отримувати валової продукції у співставних цінах 1996 року не менше ніж 1250 тис.грн. Зниження цього показника буде призводити до відповідного зниження показників ефективності використання основних виробничих фондів. Тільки за рахунок вирівнювання рівня оснащеності господарств основними виробничими фондами можна додатково отримати валової продукції у співставних цінах 1996р. 12682,8 тис.грн., а за рахунок поліпшення їх використання- 2990,5 тис.грн. Загальний приріст валової продукції склав би 15673,3 тис.грн., тобто на 47,4% більше від досягнутого рівня у 1998 році.

На ефективність використання основних виробничих фондів також впливає рівень спеціалізації господарств (табл. 2). Слід погодитися з вітчизняними і зарубіжними дослідниками, що необхідно зберегти в умовах реформування аграрного сектору досягнутий рівень концентрації і спеціалізації, розумно і повно використовувати наявні потужності.

Таблиця 2

Групування колективних сільськогосподарських підприємств Василівського району Запорізької області за рівнем спеціалізації за 1998 рік

Групи КСП за рівнем спеціалізації, %

Кількість КСП у групі

Середній рівень спеціалізації,%

Рівень збитковості, %

Основні фонди на 100 га с.г. угідь, тис.грн.

Валова продукція на 100 грн. основних фондів, грн.

Основні фонди на 1 робітника, тис. грн.

1 (до 18)

5

18

-36,36

300,28

8,12

45,38

2 (від 19 до 21)

6

20

-39,25

380,65

6,08

82,38

3 (понад 22)

6

27

-32,65

310,05

8,48

58,03

3 група у % до 1 групи

-

152,5

3,71 п.

103,3

104,5

127,9

Через те, що з поглибленням спеціалізації зростають показники ефективності використання основних виробничих фондів і знижується рівень збитковості, рівень спеціалізації аграрних підприємств повинен бути не менший 22%.

Резервами підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів у КСП Василівського і Запорізького районів Запорізької області є вдосконалення їх структури, і, як наслідок, збільшення частки активної частини у їх складі призводить до підвищення ефективності виробництва (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив питомої ваги активної частини у складі основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на ефективність виробництва КСП Василівського і Запорізького районів Запорізької області у 1998р.

Показники

Групи КСП по питомій вазі активної частини у складі основних виробничих фондів с. г. призначення, %

3 група у % до 1 групи

1 до 14,5

2 14,5-23,0

3 понад 23,0

Кількість КСП у групі

13

12

10

Частка активних засобів у основних фондах,%

10,7

17,3

32,7

22,0

Вироблено валової продукції на: 100 га с. г. угідь, тис. грн

27,7

25,5

28,7

103,7

1 працівника, тис. грн.

4,9

4,6

4,7

94,9

100 грн. основних фондів с. г. призначення, грн.

8,3

9,0

10,2

122,7

1 грн. амортизаційних відрахувань, грн.

4,1

4,2

4,2

103,8

Припадає основних фондів с. г. призначення, тис. грн.: на 100 га с. г. угідь

481,2

282,0

312,7

65,0

на 1 працівника

93,7

54,2

49,2

52,5

Рівень збитковості, %

-31,6

-32,5

-29,4

2,2 п.

Для ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств Василівського і Запорізького районів Запорізької області необхідно мати у їх складі не менше ніж 23% активної частини.

Протягом останніх років витрати на розвиток соціальної сфери села продовжують скорочуватися. У даний час аграрні підприємства можуть передати у комунальну власність об'єкти соціальної інфраструктури з-за браку коштів на їх утримання. Однак, відбувається і зворотний процес, коли вони повертають на свій баланс зазначені об'єкти. У Запорізькій області для таких підприємств нами запропоновано норматив частки фондів соціально-культурного призначення у складі основних фондів. Так як у 1992 році були отримані найвищі показники виробничої діяльності КСП Запорізького і Василівського районів Запорізької області, порівняно з 1993-1998рр. і частка основних фондів соціально-культурного призначення складала 20,4%, то ми вважаємо, що для зупинення подальшого скорочення робочої сили необхідно мати у складі основних фондів не менше 20,4% основних засобів соціально-культурного призначення.

Тим підприємствам, у яких частка основних фондів соціально-культурного призначення нижча за рекомендовану нами, ми пропонуємо передати такі об'єкти у комунальну власність, так як утримання такої частки основних фондів соціально-культурного призначення потребує значних інвестицій.

Власні кошти аграрних підприємств у вигляді прибутку у даний час повністю відсутні. Амортизаційні відрахування на даному етапі є основним і мабуть єдиним джерелом інвестування у відтворення основних фондів. Для заміни морально зношеної техніки необхідно створити достатню базу нових типів техніки.

В Україні спостерігається скорочення створення зразків нових типів техніки. Створені зразки нової техніки відповідають світовим стандартам, а інколи і вищі за них. Так, у 1998році було створено 63,1% зразків нових типів техніки, що відповідають кращим вітчизняним і зарубіжним аналогам; 2,6% вищі цього рівня і тільки 0,7% нижчі зазначеного рівня. Основними причинами стримування інноваційної діяльності у 1998році є: відсутність фінансування у 87% підприємств, відсутність коштів у замовників - 40%, великі витрати - 33%.

Тому для ліквідації зазначених причин нами запропоновано коефіцієнт морального зносу. Він може бути застосований до норми амортизаційних відрахувань згідно лінійного методу для морально застарілого засобу, тому що при аналізі діючих в Україні та альтернативних методик нарахування амортизації основних виробничих фондів нами виявлено, що тільки застосування лінійного методу забезпечує рівномірне нарахування амортизаційних відрахувань і формування витрат. Запропонований коефіцієнт надасть можливість прискорити відшкодування первісної вартості основних фондів і нагромадити фінансові ресурси у короткі строки для оновлення основних фондів. Фактично зміст цього коефіцієнту полягає у тому, щоб знизити втрати від морального старіння основних фондів шляхом прискореного списання застарілих основних фондів.

Для розрахунку коефіцієнту основним фактором визнано строк морального і фізичного зносу. Строк морального зносу буде визначати кожне підприємство по кожному виду основних засобів в залежності від того, через який строк введено в дію новий більш продуктивний засіб. Із введенням в дію ще новішого і більш продуктивного засобу моральне старіння останнього новітнього засобу дорівнюватиме 0, тому що воно для підприємства практично не відбулося. Для попереднього засобу строк морального старіння визначатиметься як різниця між строком введення нового засобу і строком введення даного засобу. Для наступного менш продуктивного засобу строк морального старіння збільшиться на визначену різницю, і так далі для кожного менш продуктивного засобу. Тоді коефіцієнт морального зносу можна розрахувати наступним чином:

(1)

де коефіцієнт морального зносу;

- період, за який визнане моральне старіння активу;

- період фізичного зносу активу;

n - порядок періоду, за яким визнано моральний знос наступного за менш застарілим засобом активу;

- період визнаного морального зносу наступного за менш застарілим засобом активу;

- період фізичного зносу наступного за менш застарілим засобом активу.

Розрахунки свідчать, що чим раніше буде введений новітній більш продуктивний засіб, тим скоріше буде списаний морально застарілий засіб, і, відповідно, у першу половину періоду нарахування амортизаційних відрахувань частка амортизаційних відрахувань буде вища.

Запропонований коефіцієнт слід застосовувати для активної частини основних фондів, бо моральний знос пасивної частини менше відчувається. Такий коефіцієнт буде стимулювати виробників сільськогосподарської техніки застосовувати у своєму виробництві більш прогресивні методи, “ноу-хау”, інновації і розробки, що прискорить науково-технічний розвиток і, по-перше, знизить їх оподатковуваний прибуток через збільшення амортизаційних відрахувань і скорочення строків їх нарахування, по-друге, збільшить інвестиції у першу сферу АПК через споживачів - аграрних товаровиробників (більший коефіцієнт - більша сума амортизаційних відрахувань - менша сума прибутку - більше капітальних інвестицій).

В Україні прагнення держави брати безпосередню участь у кредитуванні аграрного сектору дуже часто призводить до негативних результатів. Доцільніше використовувати державні кошти не для прямого кредитування суб'єктів господарювання, а для надання гарантій тим структурам, які намагаються працювати на ринку сільськогосподарського кредиту.

Поряд з неефективністю державного фінансування аграрного сектора проблему ускладнює недоступність для аграрного товаровиробника банківських позик, якщо взяти до уваги низький рівень платоспроможності і кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств. Хоча протягом 1996-1999рр. спостерігається тенденція до зниження процентних ставок, проте ціна за кредитні ресурси на даний час перевищує рівень беззбитковості інвестицій. Внаслідок цього довгострокове кредитування сільськогосподарських підприємств відбувається на рівні 5-10% від загальної суми наданих позик.

В сучасних умовах позитивно вирішити дану проблему можливо новим для вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників шляхом - через лізинг. Але, згідно наших досліджень, на даному етапі у аграрних підприємствах може застосовуватися тільки товарна форма розрахунків за лізингом.

У зв'язку з цим в найближчий перспективі слід віддавати перевагу таким формам залучення інвестицій, як: небанківське кредитування сільського господарства (проектне фінансування); поєднання сільськогосподарської і кредитної кооперації шляхом залучення кредитів кооперативних банків і кредитних спілок; лізинг, переважно з товарною формою розрахунків.

ВИСНОВКИ

1. Основною проблемою збільшення виробництва продуктів землеробства і тваринництва є оптимальне поєднання резервів і чинників економічного зростання на основі техніко-технологічного переозброєння та інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Це зумовило уповільнення техніко-технологічного переозброєння підприємств, що привело до сучасного падіння обсягів виробництва продукції. Досягти позитивних результатів в аспекті вирішення наявних проблем можливо на основі значного поліпшення економічної ефективності використання основних виробничих фондів та розширення шляхів залучення інвестицій на їх оновлення з урахуванням економічної ефективності наявних технічних засобів і устаткування.

Перехід до ринкових відносин в Україні і реформування відносин власності у сільському господарстві, в умовах чого земля і майно стали приватною власністю працівників, обумовив встановлення стосовно засобів виробництва терміну “фонди”. На відміну від терміну “капітал” це більш вузьке поняття.

2. Недоцільно включати фазу капітального і поточного ремонтів у цикл відтворення основних виробничих фондів, оскільки їх кількість і вартість напряму залежить від якості основних засобів. Такі витрати носять разовий характер і не змінюють споживчої вартості основних виробничих фондів. Витрати ж на поліпшення змінюють споживчу вартість основних фондів, тому їх введено до циклу відтворення основних виробничих фондів.

3. Нами встановлено, що оновлення основних виробничих фондів відбувається у двох видах: їх заміна та поліпшення. Тому ми вважаємо дійсне оновлення як відшкодування застарілих і зношених знарядь праці на новій і попередній основі, а також їх поліпшення. Уповільнення ж оновлення у сільському господарстві визначає необхідність підвищення ефективності використання наявних основних виробничих фондів.

4. Зниження ефективності виробництва напряму пов'язане зі зниженням ефективності використання основних фондів. В КСП Василівського і Запорізького районів створена певна матеріально-технічна база. Але її значний фізичний і моральний знос не дозволяє ефективно використовувати основні виробничі фонди. Низький рівень фондооснащеності сільськогосподарських підприємств у даний час зумовлює потребу у її вирівнюванні і нарощуванні основних виробничих фондів.

5. Розроблена класифікація основних виробничих засобів дозволить усунути неоднозначності у позначенні об'єктів, створить реальну основу для організації чіткої взаємодії бухгалтерії і різноманітних служб підприємства при веденні бухгалтерського обліку, що приведе до правильного віднесення інвентарних об'єктів на рівні класу, типу, а можливо і сфери, що в кінці приведе до застосування певних норм амортизаційних відрахувань і, відповідно, до правильного визначення оподатковуваного прибутку. Звідси підвищення, або зниження показників ефективності використання буде виникати від зростання (зниження) результатів господарювання підприємства, а не у зв'язку з помилками при веденні обліку.

6. Результати проведеної оцінки економічної ефективності комплектів (комплексів) техніки можуть бути використані у виробничій діяльності як новостворених аграрних підприємств, так і особистих підсобних, селянських (фермерських) господарств для оптимізації комплектів машин і устаткування, для укомплектування у повному обсязі чи доукомплектування сільськогосподарською технікою.

Загальна економія приведених витрат у селянських (фермерських) господарствах Василівського і Запорізького районів Запорізької області від застосування оптимальних комплектів техніки складе 5,9 тис. грн.; у колективних сільськогосподарських підприємствах - 2028,9 тис. грн.

7. Для ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарським підприємствам Василівського і Запорізького районів Запорізької області необхідно отримувати валової продукції у співставних цінах 1996 року не менше ніж 1250 тис.грн., рівень спеціалізації повинен складати не менше 22%, питома вага активних основних засобів у їх загальному складі повинна складати не менше 23%. За рахунок вирівнювання рівня оснащеності господарств основними виробничими фондами можна додатково отримати валової продукції у співставних цінах 1996р. 12682,8 тис.грн., а за рахунок поліпшення їх використання - 2990,5 тис.грн. Загальний приріст валової продукції склав би 15673,3 тис.грн., тобто на 47,4% більше від досягнутого рівня у 1998 році.

Для закріплення кваліфікованих кадрів на селі, формування трудових колективів сільськогосподарських кооперативів, товариств з обмеженою відповідальністю, фермерських господарств тощо, вирішення питань соціального відродження села необхідно мати у складі основних фондів не менше 20,4% основних засобів соціально-культурного призначення.

При недотриманні цього нормативу сільськогосподарські підприємства повинні передати об'єкти соціальної інфраструктури у комунальну власність.

8. В найближчий перспективі слід віддавати перевагу таким формам залучення інвестицій, як: небанківське кредитування сільського господарства (проектне фінансування); поєднання сільськогосподарської і кредитної кооперації шляхом залучення кредитів кооперативних банків і кредитних спілок; лізинг, переважно з товарною формою розрахунків.

Основним власним джерелом на даному етапі залишаються амортизаційні відрахування. Запропоновано застосування коефіцієнту морального зносу до норм амортизаційних відрахувань згідно лінійного методу. Такий коефіцієнт дозволить реально обчислити прибуток підприємств шляхом збільшення амортизаційних відрахувань і скорочення термінів їх нарахування; збільшить інвестиції у першу сферу АПК через споживачів - аграрних товаровиробників (більший коефіцієнт - більша сума амортизаційних відрахувань -менша сума прибутку - більше капітальних інвестицій).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Дацій О.І. Спеціалізація і концентрація як фактори підвищення ефективності використання основних виробничих фондів // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. “Фінанси і кредит“. - 1999. - № 2. - С. 164-166.

2. Дацій О.І. Особливості відтворення основних фондів у сільському господарстві // Економіка : проблеми теорії та практики. - 2000. - № 12. - С. 33-38.

3. Даций А.И. Роль основных производственных фондов в расширенном воспроизводстве сельськохозяйственного производства // Экономика и управление. - 2000. - № 4. - С. 21-22.

4. Дацій О.І. Підвищення якості облікової інформації при вдосконаленні класифікації основних фондів // Економіка : проблеми теорії та практики. -2000. - № 37. - С. 33-41.

5. Стаховский В.Д., Даций А.И. Экономическая эффективность реконструкции племенной молочной фермы // Экономика и управление. - 2000. - № 5. - С. 30-31.

6. Плаксієнко В.Я., Дацій О.І. Спеціалізація як фактор підвищення ефективності використання основних фондів // Економічні та фінансові проблеми сільськогосподарського виробництва в перехідний період до ринку: Зб. наукових праць / Під заг. ред. В.Я.Олійника. - ДДАУ. - Дніпропетровськ. - 1997. - С. 182.

7. Даций А.И. Инвестиционное обеспечение обновления основного капитала // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Зб.: Економічний вісник НГАУ, Т.2. - Дніпропетровськ: РИК НГА України, 1999. - С.256-258.

8. Дацій О.І. Шляхи вдосконалення амортизаційної політики у сільському господарстві // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.1 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - С. 584-587.

9. Дацій О.І. Шляхи покращання матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників // Економічні та соціальні аспекти реформування та постреформованого розвитку сільського господарства в Україні. Матеріали науково-практичної конференції на економічному факультеті за підсумками НДР в 1999 р. - Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. агр. ун-т, 2000. - С.39-45.

АНОТАЦІЇ

Дацій О. І. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві та шляхи її підвищення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2000.

Дисертацію присвячено розв'язанню питань, які науково обгрунтовують економічне регулювання процесу відтворення основних виробничих фондів і шляхи підвищення економічної ефективності їх використання. Викладено сутність основних фондів в умовах переходу України до ринкових відносин. В роботі проаналізовано стан оновлення основних виробничих фондів, досліджено фактори, які впливають на ефективність їх використання. Запропоновано шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і альтернативні напрямки сучасного інвестиційного забезпечення їх відтворення. Проведено аналіз діючих в Україні та альтернативних методик нарахування амортизації основних виробничих фондів. Розроблено новий коефіцієнт морального зносу для застосування до норм амортизації згідно лінійного методу.

Ключові слова: основні виробничі фонди, економічна ефективність, оцінка, відтворення, інвестиції.

Даций А. И. Экономическая эффективность использования основных производственных фондов в сельском хозяйстве и пути её повышения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена решению вопросов, которые научно обосновывают экономическое регулирование процесса воспроизводства основных производственных фондов и пути повышения экономической эффективности их использования.

В диссертации на основе анализа и обобщения основ экономической теории уточнено определение основных фондов с учетом условий перехода Украины к рыночным отношениям. Определены особенности кругооборота основных производственных фондов и обоснована новая фаза цикла их воспроизводства - улучшение (модернизация, модификация, достройка, дооборудование, реконструкция и прочее). Введено понятие “действительное обновление”, которое происходит в двух видах: замена основных производственных фондов и их улучшение.

В работе проанализировано состояние обновления основных производственных фондов. Коэффициенты обновления и выбытия в данное время находятся на низком уровне. На снижение темпов обновления повлияли как тяжелое финансовое состояние аграрных предприятий, так и низкий уровень использования прогрессивных технологий в машиностроении. В связи с этим значительная часть основных фондов предприятий морально и физически устарели. Низкий уровень фондооснащенности аграрных предприятий в данное время обуславливает необходимость его повышения. Однако увеличение средств производства необходимо осуществлять на более высоком техническом и качественном уровне.

Снижение эффективности использования основных производственных фондов привело к снижению эффективности сельскохозяйственного производства. Основными факторами, которые привели к снижению фондоотдачи являются увеличение сроков службы основных фондов, что приводит к увеличению затрат на капитальный и текущий ремонт для поддержания их в рабочем состоянии.

Усовершенствована классификация основных производственных фондов с использованием таких уровней: сфера, тип, класс и вид. Ее использование приведет к правильному отнесению инвентарных объектов на соответствующем уровне и к применению соответствующих норм амортизационных отчислений, позволит избежать ошибок в бухгалтерском учете и правильно определить показатели эффективности использования основных производственных фондов.

Разработана оценка оптимальных комплектов машин и оборудования в отрасли молочного скотоводства для применения ее в современных условиях как в крупных аграрных предприятиях, так и в более мелких, вплоть до фермерских и подсобных хозяйств. Ее результаты могут быть использованы для оптимизации комплектов машин и оборудования, полного укомплектования или доукомплектования сельскохозяйственной техникой.

Предложены пути повышения эффективности использования основных производственных фондов: оптимальный уровень концентрации, специализации аграрных предприятий и усовершенствование структуры основных производственных фондов. Выявлены соответствующие резервы повышения эффективности использования основных производственных фондов. Приоритетными направлениями инвестирования их воспроизводства на данном этапе являются: небанковское кредитование сельского хозяйства (проектное финансирование); объединение сельскохозяйственной и кредитной кооперации путем привлечения кредитов кооперативных банков и кредитных обществ; лизинг, преимущественно с товарной формой расчетов.

Проведен анализ действующих в Украине и альтернативных методик начисления амортизации основных производственных фондов. Разработан новый коэффициент морального износа для применения к нормам амортизации согласно линейного метода.

Ключевые слова: основные производственные фонды, экономическая эффективность, оценка, воспроизводство, инвестиции.

A. Datsiy. The economic efficiency of basic production funds use in agriculture and ways of its improvement. - Manuscript.

The thesis for Candidate's degree of economics by speciality 08.07.02 - economics of agriculture and agro-industrial complex. - Dniepropetrovsk State Agrarian University, Dniepropetrovsk, 2000.

The thesis is dedicated to the problems that scientifically substantiate the economic regulation for the reproduction of basic production funds and ways of improving in the economic efficiency of their use. The thesis states the essence of capital funds in transition period to market relations in Ukraine. The renewal stage of basic production funds in agriculture has been analysed and investigated, as well as factors affecting the efficiency their use. The alternatives for improving the efficiency of production funds and priorities in modern investment guarantee of their reproduction have been suggested. The analysis of methods acting in Ukraine and of alternative ones for extra charge of capital consumption has been made. A new coefficient for moral depreciation for application to the rate of depreciation according to the linear method has been elaborated.

Key words: basic production funds, economic efficiency, evaluation, reproduction, renewal, investment.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены