Формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки

Української академії аграрних наук

УДК 631.158:658.35:338.5

Формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі регіону

Спеціальність 08.09.01.- Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Чикуркова Алла Дмитрівна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Державній агроекологічній академії
України.

Захист відбудеться “23” лютого 2000 р. о 13-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.350.02. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН (252127 м. Київ. - вул. Героїв Оборони, 10, конференц. - зал, 3-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН (м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх).

Автореферат розісланий “20” січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пулім В.А.

Анотації

Чикуркова А.Д. Формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі регіону.

Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут аграрної економіки УААН, Київ 2000.

У роботі досліджені теоретичні і практичні аспекти формування ринку робочої сили та ї ціни в аграрному секторі в умовах переходу до ринкової економіки на прикладі агроформувань Хмельницької області.

В результаті досліджень проведена комплексна оцінка робочої сили аграрного сектору регіону, обґрунтовані фактори впливу на рівень використання робочої сили, здійснено аналіз рівня оплати праці й доходів працівників сільськогосподарського виробництва.

На підставі отриманих результатів здійснено прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства області на 2005-2010 рр., запропоновано заходи підвищення ефективності використання робочої сили в сільському господарстві та шляхи підвищення рівня оплати праці працівників сільськогосподарського виробництва.

Ключові слова: ринок робочої сили, трудові ресурси, офіційне і “приховане” безробіття, оплата праці, ціна, ефективність.

Чикуркова А.Д. Формирование рынка рабочей силы и ее цены в аграрном секторе региона.

Диссертацией есть рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01. - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2000.

В работе исследованы теоретические и практические аспекты формирования рынка рабочей силы и ее цены в аграрном секторе в условиях перехода к рыночной экономике на примере агроформирований Хмельницкой области.

В диссертации уточнено понятие рынка рабочей силы как социально-экономической категории. Это система социально-экономических отношений по поводу обмена индивидуальной способности к труду на совокупность жизненных благ, необходимых для воспроизводства рабочей силы и размещения ее в системе общественного разделения труда по законам товарного производства и обращения. Установлено, что неотложной мерой по формированию рынка рабочей силы является создание нового механизма регулирования занятости сельского населения, способствующего эффективной занятости, предупреждению безработицы и нищеты сельского населения, быстрому развитию АПК.

Доказано, что цена рабочей силы должна определятся в соответствии с теорией спроса и предложения. Величина заработной платы должна определяться на основе расходов на воспроизводство рабочей силы с учетом спроса на нее. Это позволит вернуть заработной плате ее действительное содержание денежного выражения стоимости рабочей силы, которая будет выполнять роль важного мотивационного фактора занятости населения, служить для работников источником воспроизводства способности к труду в соответствии с ее опытом работы, квалификацией и условиями производства, получения жизненных средств для нужд членов его семьи.

В результате исследований проведена комплексная оценка рабочей силы в аграрном секторе региона, обоснованы факторы влияния на уровень использования рабочей силы. Процессы сокращения объемов производства сельскохозяйственной продукции, снижения производительности труда и низкого уровня использования рабочей силы проходят на фоне ухудшения демографической ситуации: повышается смертность населения, падает уровень рождаемости, снижается жизненный уровень. Все это отрицательно влияет на количественный и качественный состав рабочей силы аграрного сектора. Проблема неэффективного использования рабочей силы особенной остроты приобрела в трудоизбыточных регионах, что привело к значительному увеличению безработицы, официальные размеры которой не соответствуют действительности. Выявлено, что уровень заработной платы сельскохозяйственных работников остается одним из самых низких по народному хозяйству. Одновременно выявлена тенденция усиления неравномерного распределения доходов среди исследованных семей, что усиливает среди них социальное неравенство.

Проведенная в диссертации оценка фактического и прогнозированного уровня обеспеченности рабочей силой сельского хозяйства региона показала, что в настоящее время численность рабочей силы в сельском хозяйстве Хмельницкой области превышает ее среднегодовую потребность, а в перспективе будет наблюдаться тенденция к снижению уровня обеспеченности рабочей силой. В диссертации обоснован комплекс мер по повышению эффективности использования рабочей силы в трудоизбыточных регионах. Разработанная модель механизма эффективного использования рабочей силы в сельском хозяйстве трудоизбыточных регионов включает систему мероприятий, часть которых не требует значительных затрат, а на проведение остальных необходимых значительные материально-денежные затраты. Цель их - улучшение технико-организационных, экономических и социальных условий труда и жизни работников сельскохозяйственного производства. Для повышения эффективности использования рабочей силы в сельском хозяйстве необходимо способствовать созданию и развитию на селе подсобных предприятий и промыслов, восстанавливать отрасль овощеводства закрытого грунта, расширять отрасль свекловодства.

Показано, что в условиях недостаточной финансовой обеспеченности сельскохозяйственных предприятий приоритетное значение имеют меры, не требующие значительных затрат. Предложенное автором обеспечение оптимальной структуры посевных площадей позволит в хозяйствах при неизменных всех других производственных показателях получить максимальное количество валовой продукции и повысить эффективность использования рабочей силы в отрасли растениеводства.

Обосновано, что непременным условием стабильного функционирования сельского хозяйства должно быть осуществление методических дотаций с государственного бюджета. Кроме этого, необходимо внести изменения в систему налогообложения сельскохозяйственных предприятий путем снижения налоговых ставок. Доказано, что цены на сельскохозяйственную продукцию должны устанавливаться в соответствии с паритетом цен на промышленную и сельскохозяйственную продукцию.

Ключевые слова: рынок рабочей силы, трудовые ресурсы, официальная и “скрытая” безработица, оплата труда, цена, эффективность.

Chykurkova A.D.

Market forming of labour power and its cost in agrarian sector of the region.

The thesis is the handwriting.

The thesis is for the science degree of candidate of economics, specialty 08.09.01. - demography, labour economy, social economy and policy. - Institute of Agrarian Economics UAAS, Kyiv, 2000.

Theoretical and practical aspects of market forming labour power and its payment in agrarian sector of the region are being researched in this work in the conditions of transition to market economics on the materials of agrarian formings in Khmelnitsky region.

As a result of the researches there was carried on a complex estimation of labour resources in agrarian sector of the region, were grounded factors of influence upon the level of utilizing labour power, and was made the analysis of the level in labour payment and workers` incomes in farm production.

The prognosis of material well-being of labour power in social sector of agriculture was done on the basis of the results obtained, the proposed measures on improvement of efficiency in utilizing labour power in agriculture of raising labour payment level of the workers employed.

Key words: labour power, labour resources, official and “hidden” unemployment, labour payment, cost, efficiency.

аграрний зайнятість мотиваційний

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Налагодження економічної і політичної стабільності в Україні пов`язане з вирішенням таких важливих питань як розбудова сучасної соціально-орієнтованої економіки, відродження вітчизняного виробництва, відновлення соціальної захищеності населення. У практичному вирішенні цих найгостріших питань одне з центральних місць займає ринок праці. Сучасна кон`юнктура українського ринку аграрної праці характеризується глибокими диспропорціями у співвідношенні попиту і пропозиції робочої сили. У працівників сільського господарства один з найнижчих рівнів заробітної плати порівняно з іншими галузями народного господарства, що значно порушує цикл відтворення робочої сили і збільшує напругу на ринку праці. В цих умовах актуальність розробки теоретичних і методичних основ формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі постійно зростає.

Тому в сучасних умовах розпочатого процесу перетворення виробничих відносин в сільському господарстві, і, перш за все, реформування його на основі зміни форм власності, для стабілізації стану ринку аграрної праці необхідно задіяти цілий комплекс заходів, який буде направлений на вирішення проблеми формування ринку робочої сили, на пошуки шляхів підвищення ефективності використання робочої сили, посилення матеріальної заінтересованості працівників агарного сектору, налагодження соціальної стабільності.

Стан вивчення проблеми. Проблеми вивчення формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі економіки в останній період знаходять досить широке відображення в економічній літературі. Це підтверджене роботами багатьох вчених-економістів: Амосова Ю.А., Бандура С.І., Богині Д.П., Бондар І.К., Бугуцького О.А., Вдовиченка М.Х., Гнібиденка І.Ф., Гудзинського С.О., Дієсперова В.С., Долішнього М.І., Здоровцова О.І., Краснова Ю.М., Купалової Г.І., Лібанової Е.М., Лишиленка В.І., Маліка М.Й., Машенкова В.Ф., Никифорової А.А., Онікієнка В.В., Орлатого М.К., Пасхавера Й.С., Поліщука М.П., Шаленка М.В., Шкільова О.В., Шпичака О.М., Юдіної В.А., Юрчишина В.В., Якуби К.І.

Однак багатогранність, складність та невичерпність проблем формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі в умовах реформування економіки України, відсутності економічної, політичної та соціальної стабільності потребує нових підходів для подальшого глибокого та всебічного вивчення. Недостатня вивченість питань формування ринку робочої сили та її ціни зумовили вибір теми дисертаційної роботи, і визначили її теоретичну і практичну спрямованість.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно з тематичним планом кафедри менеджменту організацій Державної агроекологічної академії України по темі “Матеріальне стимулювання працівників сільськогосподарсь ких підприємств, зайнятих виробництвом продукції на територіях, забруднених в результаті аварії на ЧАЕС, та соціально-економічні аспекти розвитку АПК на 1996-2000 рр.”

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теорії і практики формування ринку робочої сили та її ціни в нових умовах господарювання на селі. Передбачається також розробка і обґрунтування механізму ефективного використання робочої сили в аграрному секторі трудонадлишкових регіонів та пропозицій щодо підвищення рівня оплати праці в сільськогосподарському виробництві.

У відповідності з метою ставляться такі завдання:

дослідити економічну сутність ринку робочої сили, соціально-економічні закономірності формування ринку аграрної праці;

визначити значення та функції механізму регулювання зайнятості населення, а також роль оплати праці як важливого мотиваційного фактору зайнятості сільського населення;

визначити і оцінити сучасний стан виробництва та використання робочої сили в аграрному секторі регіону, вивчити рівень оплати праці працівників сільськогосподарського виробництва;

розробити основні методичні підходи і скласти прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства регіону на 2005-2010 рр.;

розкрити шляхи і резерви підвищення ефективності використання робочої сили в сільському господарстві трудонадлишкових регіонів;

розробити і запропонувати ефективні моделі і напрямки підвищення рівня оплати праці працівників сільськогосподарського виробництва при умовах нестабільної фінансової забезпеченості агроформувань.

Предмет і об`єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність питань методології аналізу формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі.

Об`єктом дослідження обрано колективні сільськогосподарські підприємства Хмельницької області. Для порівняння загальних закономірностей і тенденцій розвитку ринку аграрної праці та оплати праці працівників аграрного сектору використовувались дані в цілому по Хмельницькій області і Україні.

Поглиблений аналіз проводився на матеріалах статистичної звітності господарств Дунаєвецького і Кам`янець-Подільського районів та матеріалів Хмельницької нормувальної станції. Джерелами інформації були матеріали Міністерств України: статистики, агропромислового комплексу, праці і їх органів у Хмельницькій області, дані звітів районних та обласного центрів зайнятості, дані річних звітів колективних сільськогосподарських підприємств, вибіркових монографічних і соціологічних обстежень, розробки науково-дослідних установ та наукові праці вчених-економістів з обраної проблеми дослідження.

Методологія та методика дослідження. Методичну і теоретичну основу дослідження складають праці провідних вітчизняних економістів-аграрників, зарубіжних фахівців, практиків. Дослідження ґрунтувались на ідеях, закладених у нормативних документах, прийнятих Верховною Радою та Урядом України стосовно формування ринку робочої сили та її ціни, прискорення розвитку АПК. Матеріали, які використовувались в процесі досліджень, оброблялись методом статистичних групувань, порівнянь, математичного аналізу та моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації особисто автором одержані такі результати теоретичного і практичного характеру, що виносяться на захист:

дане теоретичне узагальнення аспектів формування ринку робочої сили та її ціни в аграрному секторі;

за допомогою методів економіко-математичного моделювання розроблено основні методичні підходи і здійснено прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства регіону на 2005-2010 рр.;

розроблена модель механізму ефективного використання робочої сили в сільському господарстві трудонадлишкових регіонів, в яку входять заходи, направлені на поліпшення техніко-організаційних, економічних та соціальних умов праці і життя працівників аграрного сектору;

запропоновані пропозиції по підвищенню рівня оплати праці працівників сільськогосподарського виробництва з урахуванням діючих механізмів у країнах з розвиненими ринковими відносинами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є науково-практичними засадами для розв'язання завдань ефективного використання робочої сили в аграрному секторі трудонадлишкових регіонів та підвищення рівня оплати праці працівників сільського господарства. Основні узагальнення та рекомендації, обґрунтовані в дисертації, увійшли в матеріали доповідних записок, поданих автором в Міністерство агропромислового комплексу України та Хмельницьке обласне управління державної статистики. Основні пропозиції по підвищенню ефективності використання робочої сили одержали практичне впровадження в ТОВ “Нива” Дунаєвецького району Хмельницької області.

Особистий внесок здобувача полягає у синтезі пропозицій та рекомендацій вітчизняних та зарубіжних економістів-аграрників по формуванню ринку робочої сили та її ціни і розробці на цій основі удосконаленої моделі механізму ефективного використання робочої сили в сільському господарстві трудонадлишкових регіонів. Особисто автором здійснено прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства регіону. Запропоновані шляхи підвищення рівня оплати праці в аграрному секторі.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки і узагальнення, що випливають з результатів проведених досліджень, доведені до практичних пропозицій. Основні положення дисертації і результати досліджень обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам`янець-Подільський 1996-1999 рр.), Всеукраїнській міжнародній конференції “Регіон у системі нових економічних і правових відносин” (м. Івано-Франківськ, 1997 р.). Основні результати дослідження, зокрема прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства Хмельницької області, враховано Хмельницьким обласним управлінням статистики при проведенні прогнозних розрахунків (лист №16-14/4 від 07.04.1999 р.); розроблена модель по ефективному використанню робочої сили в сільському господарстві трудонадлишкових регіонів використана в ТОВ “Нива” Дунаєвецького району Хмельницької області (лист №44 від 20.04.1999 р.); прогноз перспективного виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах області на 2005-2010 рр. використано Управлінням агропромислового комплексу Хмельницької обласної державної адміністрації при проведенні науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи економічного зростання Хмельницької області відповідно до Урядової програми “Україна - 2010”” (лист №14-6/434 від 04.08.1999 р.).

Публікації результатів дослідження. По темі дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 2,8 друкованих аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 176 сторінках комп`ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 130 найменувань, містить 48 таблиць, 18 рисунків, 11 додатків.

Вступ

Перший розділ - “Теоретичні основи формування ринку робочої сили та її ціни”. 1.1. Соціально-економічні закономірності формування ринку аграрної праці. 1.2. Механізм регулювання зайнятості населення в аграрному секторі. 1.3. Оплата праці - важливий мотиваційний фактор зайнятості населення.

Другий розділ - “Формування і використання робочої сили та її ціна в регіоні”. 2.1. Аналіз сучасного стану сільськогосподарського виробництва в регіоні. 2.2. Аналіз формування та використання робочої сили в регіоні. 2.3. Рівень оплати праці й доходи працівників сільського господарства.

Третій розділ - “Основні напрямки стабілізації стану ринку робочої сили та підвищення її ціни”. 3.1. Прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства. 3.2. Шляхи вдосконалення використання робочої сили в сільському господарстві. 3.3. Підвищення рівня оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств.

Висновки. Список використаних джерел. Додатки.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні основи формування ринку робочої сили та її ціни” розкрито сутність та соціально-економічні закономірності формування ринку аграрної праці, проаналізовано значення та функції механізму регулювання зайнятості сільського населення і визначено роль оплати праці як важливого мотиваційного фактору зайнятості населення в нових умовах господарювання на селі.

На основі критичного розгляду та аналізу існуючої ринкової термінології уточнено визначення ринку робочої сили як соціально-економічної категорії. Це є система соціально-економічних відносин з приводу обміну особистої здатності до праці на сукупність життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили та розміщення її у системі суспільного поділу праці за законами товарного виробництва і обігу.

Вивчення особливостей і закономірностей сучасного ринку аграрної праці свідчить, що його стан характеризується значними деформаціями, частина яких успадкувалася від командно-адміністративної системи, а решта - додалися останнім часом, в період кризового спаду економіки. Спад сільськогосподарського виробництва в останні роки спричинив відповідне скорочення чисельності зайнятих в ньому, а відтак і збільшення безробіття, офіційний розмір якого ще незначний, однак з легалізацією прихованого безробіття його обсяги можуть перевищити можливості регіонів і держави в цілому. В цих умовах проблема формування ринку аграрної праці набуває особливої гостроти і вимагає залучення всіх можливих механізмів і шляхів для її вирішення.

Ринок аграрної праці є найбільш уразливим з поміж усіх інших видів ринків щодо змін кон`юнктури і потребує суттєвої підтримки з боку держави, тобто створення ринкових механізмів регулювання, які сприятимуть ефективній зайнятості, запобіганню безробіттю і злидням сільського населення, швидкому розвитку АПК. Формування ринкового середовища на селі, поява нових суб`єктів виробництва і якісна зміна у колишніх виробничих структурах визначає необхідність розробки економічного механізму регулювання зайнятості сільського населення, основними напрямками якого повинні бути створення кооперативів, приватизація власності, розвиток промислів і фермерства, розвиток особистих підсобних господарств, створення спільних підприємств, поєднання виробництва продукції сільського господарства з її переробкою, агропромислова інтеграція та комбінування виробництва.

Кризовий стан на ринку аграрної праці певним чином пов`язаний із зниженням матеріальної заінтересованості працівників села, має місце катастрофічне зубожіння населення, зростання експлуатації найманої праці, посилення соціальної напруги в суспільстві. У зв`язку з цим питання оплати праці, як важливого мотиваційного фактору зайнятості сільського населення потребує глибокого осмислення і пошуку кардинальних рішень. В дисертації обґрунтовується необхідність визначати ціну робочої сили на підставі теорії попиту і пропозиції.

В другому розділі “Формування і використання робочої сили та її ціна в регіоні” проведений системний аналіз сучасного стану сільськогосподарського виробництва, рівня використання робочої сили і рівня оплати праці працівників аграрного сектора. Підкреслюється, що скорочення виробництва валової продукції в усіх категоріях господарств за період 1990-1998рр. в 1,8 рази пояснюється неконкурентоспроможністю продукції сільського господарства і переробних галузей на внутрішньому ринку країни. В більшості підприємств області зберігається затратна модель господарювання. В умовах постійного зростання собівартості і зниження платоспроможного попиту виробництво сільськогосподарської продукції стало збитковим. Рівень збитковості в 1998 р. в суспільному секторі сільського господарства становив - 25,6%. Спад сільськогосподарського виробництва, погіршення демографічної ситуації обумовили скорочення чисельності трудових ресурсів в ньому (табл. 1.).

Таблиця 1 Трудові ресурси сільського господарства Хмельницької області та їх склад, тис. чол.

Показники	1990	1995	1996	1997	1998	1998 в % до 1990
Всього трудових ресурсів в сільському господарстві, в тому числі:	678,3	645,7	637,5	618,7	610,4	89,9
Працездатного населення в працездатному віці з них:	359,1	334,6	329,8	324,7	317,4	88,4
Жінки	167,3	150,8	148,9	145,1	143,7	85,9
Чоловіки	191,8	183,8	180,9	176,0	173,7	90,6
Особи пенсійного віку	272,5	265,7	262,9	258,1	256,6	94,2
Підлітки	46,7	45,4	44,8	35,9	36,4	77,9

Як бачимо із табл. 1., в області спостерігається тенденція скорочення трудових ресурсів, темпи якого за проаналізований період були вище серед категорій працездатного населення в працездатному віці (жінки - 14,1 %, чоловіки - 9,4 %) та підлітків - 12,1 %. Поширення в Україні процесів роздержавлення і приватизації зумовлює зміни у формуванні структури зайнятості. Так, за період 1990-1998 рр., чисельність працюючих в КСП зменшилась на 36,8 тис. чол., або на 18,9%. Натомість збільшилась чисельність працюючих в малих підприємствах і селянських (фермерських) господарствах (при повній їх відсутності до 1990 р. включно), кількість зайнятих в них в 1998 р. становила відповідно 20,2 та 1,8 тис. чол. Альтернативним видом зайнятості населення стає високотоварне підсобне господарство, чисельність зайнятих в якому зросла за проаналізований період в 2,1 рази і становила 297,2 тис. чол., що в 1,9 рази більше ніж в суспільному секторі.

Як відомо, на процеси використання робочої сили на селі і зайнятість мають безпосередній вплив існуючі розподільні відносини та рівень оплати праці. Поширення затратного типу господарювання обумовлює те, що рівень середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві є одним з найнижчих і в 1998 р. по суспільному секторі Хмельницькій області становив 80,10 грн., що в 1,4 рази менше від середньомісячної заробітної плати в цілому по народному господарству та в 1,7 рази менше, ніж в промисловості. Групування працівників сільського господарства Хмельницької області за розмірами заробітної плати (рис. 1) показало, що більше третини працівників (37 %) отримують заробітну плату в межах від 55 до 85 грн.; дещо менша частина працівників (20,8 %) отримує заробітну плату в межах від 85 до 105 грн. Поряд з цим, майже четверта частина працівників отримують мізерний розмір заробітної плати до 55 грн. Тільки зовсім незначна частина працівників (0,8 %) отримують високу зарплатню понад 300 грн.

Групування колективних сільськогосподарських підприємств Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за рівнем оплати праці 1 люд-год. у суспільному секторі показало, що найбільша продуктивність праці спостерігається в господарствах четвертої групи із середнім рівнем оплати праці 1 люд-год. 0,57 грн. В цих господарствах отримано валової продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника на 1273 грн., або на 36,5 % більше ніж в господарствах першої групи із середнім рівнем оплати праці 1 люд-год. 0,23 грн.; на 980 грн., або на 28,1% більше, ніж в господарствах другої групи із середнім рівнем оплати праці 1 люд-год. 0,36 грн. та на 424 грн., або на 10,8 % більше, ніж в господарствах третьої групи із середнім рівнем оплати праці 1 люд-год. 0,45 грн. В цій же групі господарств відмічено найвищий рівень молочної продуктивності корів та урожайності цукрових буряків, що перевищує відповідні показники в інших групах на 19-55 %.

Перебудова господарського механізму, спад сільськогосподарського виробництва і низький рівень оплати праці зумовили різке зниження рівня життя основної частини населення. За даними вибіркового обстеження бюджетів сімей, яке проводилось Хмельницьким облстатуправлінням, в 1998 р. розмір середньодушового сукупного доходу сільського населення склав 99,7 грн., що на 5,9 % менше, ніж у міського населення. Відомо, що за умов існування ринкової економіки повна рівність в розподілі доходів неможлива. Функціонування механізму соціального захисту населення вимагає обов`язкового обчислення рівня соціальної нерівності. В роботі за допомогою математичного методу аналізу (крива Лоренца) визначено рівень соціальної нерівності серед обстежених сімей Хмельницької області (рис. 2) і кількісно розраховано рівень нерівності розподілу доходів на основі параметрів кривої Лоренца у вигляді коефіцієнта Джині.

За проаналізований період серед обстежених сімей тенденція нерівномірного розподілу доходів посилилась, коефіцієнт Джині зріс приблизно на 0,04, що говорить про незначне, та все ж таки неухильне зростання соціальної нерівності.

У третьому розділі “Основні напрямки стабілізації стану ринку робочої сили та підвищення її ціни” розроблені основні методичні підходи та здійснено прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства Хмельницької області на 2005-2010 рр.

Отримані результати прогнозу свідчать, що в 2005 році чисельність робочої сили, зайнятої в сільському господарстві Хмельницької області складе 118,2 тис. чол., що на 38,1 тис. чол. менше ніж в 1998 році, а до кінця 2010 року зменшиться до 85,8 тис. чол.; середньорічна потреба в робочій силі сільського господарства в 2005р. складе 130,4 тис. чол., що на 15,0 тис. чол.. менше ніж у 1998р., а до кінця 2010 р. зменшиться до 114,4 тис. чол. Рівень забезпеченості нею сільського господарства в 2005 та 2010 рр. складе відповідно 90,6 та 75,0%. Наголошується, що, якщо кризові процеси в економіці України і області зокрема будуть набирати все більших обертів, скорочення робочої сили, зайнятої в сільськогосподарському виробництві, буде проходити значно швидшими темпами ніж прогнозовано.

Обґрунтовано, що в умовах економічних перетворень в агропромисловому комплексі нагальною потребою є розробка нової моделі механізму ефективного використання робочої сили в сільському господарстві трудонадлишкових регіонів. Пропонована автором модель (рис. 3) включає систему заходів, які потребують незначних додаткових затрат, а на проведення інших необхідні значні матеріально-грошові затрати. Головна мета цих заходів - поліпшення техніко-організаційних, економічних та соціальних умов праці і життя працівників аграрного сектора.

Практика свідчить, що в умовах реформування агроформувань повинна бути обґрунтована пріоритетність інтенсивних факторів розвитку аграрного виробництва, а саме: удосконалення управління ним, забезпеченість технікою, створення машинно-технологічних станцій, впровадження прогресивних технологій на вирощуванні продукції рослинництва, тваринництва та її переробки, створення умов для полегшення ведення особистого підсобного господарства населення.

Ефективне використання робочої сили в сільськогосподарському виробництві в значній мірі забезпечується завдяки обґрунтованому розміщенню і спеціалізації виробництва. Так, більш ефективному використанню робочої сили сприяє розвиток такої трудомісткої галузі як буряківництво. Групування КСП Кам'янець-Подільського району Хмельницької області по питомій вазі цукрових буряків у структурі посівних площ свідчить, що в господарствах із питомою вагою цукрових буряків в середньому 4,4%, відпрацьовується одним середньорічним працівником на 47,9 люд.-год. менше, ніж у господарствах із питомою вагою цукрових буряків в середньому 14,1%.

Розвиток овочівництва, особливо овочівництва закритого ґрунту, також підвищує зайнятість робочої сили і сприяє більш рівномірному її використанню на протязі року. Крім цього, розвиток цієї галузі сприяє забезпеченню нормативної потреби споживання овочів для населення Хмельницької області. Щоб заповнити нестачу населення в свіжих овочах, яка по Хмельницькій області складає 78,7 тис. т, пропонуємо додатково вирощувати 39,3 тис. т помідорів та 39,4 тис. т огірків, які користуються найбільшим купівельним попитом серед населення. За нашими розрахунками це дасть можливість додатково залучити 3784 чол. Звісно, що на розширення галузі овочівництва закритого ґрунту необхідні кошти, яких в господарствах немає. Підкреслюється на необхідності дотування цієї галузі з державного бюджету, оскільки життєдіяльність людей, стан здоров`я та працездатність визначаються насамперед якістю харчування, збалансованістю їжі за вітамінами і мінеральними речовинами, головним джерелом яких є саме овочі.

В зв`язку з важким фінансовим станом сільськогосподарських підприємств найбільш реальним є застосування заходів по покращенню використання робочої сили, які потребують незначних додаткових матеріально-грошових затрат. Це насамперед, заходи по підвищенню використання змінного або денного часу працівника. Розрахунки основних локальних показників рівня організації праці, наведені на прикладі хронометражних спостережень Хмельницької нормувальної станції (табл. 2) свідчать, що робоча сила на основних виробничих процесах в рослинництві використовується досить непродуктивно. Так, коефіцієнти корисних витрат часу зміни та навантаженості виконавців по більшості робіт не досягають одиниці.

Таблиця 2 Основні локальні показники рівня організації виробничих процесів в рослинництві (1998 р.)

Види робіт і склад агрегатів	Коефіцієнти
	Корисних витрат часу зміни	Тривалості робочого дня (зміни)	Навантаженості виконавців
Оранка стерні (Т-150 + ПЛН-6-35)	0,59	0,95	0,56
Дискування в два сліди (ДТ-75 + БДТ-7)	0,94	1,27	1,19
Посів зернових культур (МТЗ-82 + СЗ-3,6А)	0,93	1,24	1,15
Посів кукурудзи (МТЗ-80 + СКМК-6А)	0,76	0,97	0,74
Рихлення цукрових буряків (Т-70С + УСМК-5,4)	0,89	1,02	0,91
Збирання гички цукрових буряків (Т-70С + БМ-6А)	0,67	0,78	0,52
Збирання зернових (“БІЗОН” Z-0,5)	0,79	0,87	0,69
Збирання зернових (ДОНЦ-ФАР-4060Н)	0,73	0,82	0,60

На підставі критичного аналізу сучасного стану організації виробництва нами розроблена і запропонована економіко-математична модель по оптимальному поєднанню сільськогосподарських культур із різними строками виконання робіт і різною трудомісткістю на прикладі ТОВ “Нива” Дунаєвецького району Хмельницької області, критерієм оптимальності якої було обрано такий показник як максимум валової продукції рослинництва. Такий вибір пояснюється неможливістю в сучасних умовах визначити на кінець року собівартість продукції, а також ціни і канали реалізації. Тому найкращий в умовах стабільної економіки критерій-максимум прибутку по галузі - нами не був застосований. Математичний вираз критерію оптимальності має вигляд:

Cmin = Cjxj - qjyj max

Були дотримані такі умови:

посівна площа всіх культур не перевищує площу ріллі. Природні кормові угіддя використані повністю:

xj <= bj;

загальна потреба в праці за кожний квартал не перевищує наявних ресурсів:

aijxj ± эj <= bi, де эj <= ? kaijxj;

виробництво кормів по їх видах і споживній цінності (з урахуванням можливості покриття частини потреби в концентратах за рахунок покупних) більше потреби тваринництва;

vijxj + Xj >= Bj; при Xj <= L;

виробництво і реалізація продукції ряду культур не менше заданого рівня:

Vijxj >= Bj;

всі змінні повинні бути додатними:

xj >= 0.

Умовні позначення для моделі задачі прийняті такі:

xj - посівні площі сільськогосподарських культур і площі природних кормових угідь (га);

Cj - вартість валової продукції з 1 га сільськогосподарських культур (грн.);

aji - затрати праці на 1 га (люд.-год.);

kij - коефіцієнт можливого перенесення робіт на наступний квартал;

vij - вихід кормів з одиниці площі (ц к.о.);

Vij - виробництво продукції в розрахунку на 1 га (ц);

yj - обсяг робіт, який може бути виконаний в слідуючому кварталі (люд.-год.);

yj - недовикористана праця (люд.-год.);

qj - оцінка 1 людино-години недовикористаної праці;

Хj - покупні корми (ц к.о.);

Li - максимально можлива кількість покупних кормів (ц);

bj - площа земельних угідь (га);

bi - ресурси праці за квартал (люд.-днів);

Bj - потреба господарства в кормах (ц к.о.);

Вj - заданий обсяг виробництва і реалізації продукції;

n - кількість векторів, позначаючих культури;

l - кількість культур;

с - загальна кількість векторів;

p - номер вектора, з якого визначається мінімальна кількість недовикористаної праці;

В результаті розв`язку оптимізаційної задачі одержана структура посівних площ в досліджуваному господарстві (табл. 3), при якій розподіл праці по кварталах року є найбільш оптимальним.

Таблиця 3 Оптимальна структура посівних площ ТОВ “Нива” Дунаєвецького району Хмельницької області

Культури	Посівна площа фактична, га	Посівна площа за оптимальним планом, га	Відхилення (+,-), га
Зернові і зернобобові (без кукурудзи)	608	626	+18
в т.ч. озимі зернові	330	324	-6
Кукурудза на зерно	75	150	+75
Цукрові буряки	230	215	-15
Картопля	12	10	-2
Овочі	6	9	+3
Кукурудза на силос	165	75	-90
Однорічні трави	112	94	-18
Багаторічні трави	137	96	-49
Кормові коренеплоди	5	75	+70
Всього посівів	1350	1350	-

Розрахована за оптимальним планом структура посівних площ дасть можливість отримати в рослинницькій галузі господарства при мінімумі недовикористання ресурсів праці та незмінних всіх інших виробничих показниках максимальну кількість валової продукції - 1036750 грн., що перевищить фактичний показник по господарству на 12,5% (116050•100/920700).

Дослідженнями встановлено, що рівень середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства Хмельниччини значно відрізняється від заробітної плати відповідних працівників в Австрії та інших країн з розвиненими ринковими відносинами. Щоб врівноважити купівельну спроможність працівника сільського господарства Хмельницької області з відповідним працівником Австрії необхідно місячну заробітну плату сільськогосподарського працівника Хмельниччини встановити на рівні 367,1грн. Щоб усунути цю різницю в оплаті необхідно створити умови для стабілізації сільськогосподарського виробництва, підвищення ефективності використання робочої сили, відновлення фінансової платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників. Вважаємо, що запорукою стабільного функціонування сільського господарства є здійснення методичного дотування з державного бюджету. Доведено, що ціни на сільськогосподарську продукцію повинні встановлюватись у відповідності із паритетом цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. Однак наші розрахунки свідчать, що навіть ці ціни, також як і фактичні, по таких видах продукції як овочі і тваринницька продукція не забезпечують відшкодування витрат на їх виробництво. Отже, для розвитку сільського господарства Хмельницької області, як і України в цілому, особливо його нерентабельних, але дуже важливих галузей, необхідне дотування з державного бюджету. Крім цього, потрібно внести зміни в систему оподаткування шляхом зменшення розмірів податкових ставок. При умові здійснення зазначених вище заходів значно покращиться фінансовий стан сільського господарства, з'являться можливості для підвищення рівня заробітної плати його працівників, відновляться виплати з фонду матеріального заохочення, які нині втратили свою актуальність.

Висновки

В умовах скорочення сільськогосподарського виробництва та значного вивільнення працівників в аграрній сфері нагальною потребою є створення нового механізму регулювання зайнятості сільського населення, який буде сприяти ефективній зайнятості, запобіганню безробіттю і злидням сільського населення, швидкому розвитку АПК.

Вважаємо, що в умовах переходу до ринкової економіки, ціна робочої сили повинна визначатися в залежності від попиту і пропозиції на ринку праці. Величина заробітної плати повинна визначатися на основі витрат на відтворення робочої сили з врахуванням попиту не неї. Це дозволить повернути заробітній платі її справжній зміст грошового виразу вартості робочої сили, яка виконуватиме роль важливого мотиваційного фактору зайнятості населення, слугуватиме для працівника джерелом відтворення здібностей до праці відповідно до його досвіду роботи, кваліфікації і умов виробництва, одержання життєвих засобів для потреб членів його сім`ї.

Аналіз стану розвитку агроформувань Хмельницької області свідчить про різке скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зниження продуктивності праці та про низький рівень використання робочої сили. Одночасно спостерігаються процеси зменшення чисельності сільського населення, погіршення його вікової структури, зростання смертності та зменшення народжуваності, що свідчить про руйнацію трудового потенціалу села.

Проблема нераціонального використання робочої сили особливої гостроти набула в трудонадлишкових регіонах, зокрема і в Хмельницькій області, що стало поштовхом до значного збільшення категорії безробітних, особливо серед жінок і молоді. Встановлено, що рівень офіційного безробіття не відповідає дійсності. Із легалізацією “прихованого” безробіття та здійснення структурної перебудови в економіці, воно може набути масового характеру і перетнути економічні і соціальні можливості регіону і держави в цілому.

Рівень заробітної плати сільськогосподарських працівників залишається одним з найнижчих в народному господарстві і в 1998 р. по суспільному сектору становив 80,10 грн., що складає 70,7 % від рівня в цілому по народному господарству. Групування працівників сільського господарства області свідчить, що майже четверта частина працівників отримують мізерний розмір заробітної плати до 55 грн. Це зумовило зниження рівня життя сільського населення. Одночасно спостерігається тенденція посилення нерівномірності розподілу доходів серед обстежених сімей, що поглиблює серед них соціальну нерівність.

Проведений в дисертаційній роботі аналіз рівня виробництва, стану ринку аграрної праці та демографічної ситуації дозволив здійснити прогноз забезпеченості робочою силою сільського господарства на перспективу.

В сучасних умовах функціонування АПК для підвищення ефективності використання робочої сили в сільському господарстві доцільно ініціювати створення і розвиток на селі підсобних підприємств і промислів, відновлювати галузь овочівництва закритого ґрунту, розширювати галузь буряківництва. Пропонована пропозиція забезпечення оптимальної структури посівних площ дозволить при мінімумі недовикористання ресурсів праці і незмінних всіх інших виробничих показниках отримати максимальну кількість валової продукції і підвищити ефективність використання робочої сили в галузі рослинництва.

В умовах перебудови аграрних відносин в сільськогосподарському виробництві необхідно покращити умови праці і життя на селі шляхом розвитку тут соціально-культурного і побутового обслуговування. Вважаємо, що серед заходів покращення умов праці провідна роль належить атестації робочих місць, яка є засобом підвищення ефективності використання робочої сили в аграрній сфері і системним методом конкурентної боротьби за трудові ресурси.

Вважаємо, що головною передумовою стабільного функціонування АПК та підтримання високого рівня оплати праці є здійснення методичного дотування з боку держави. Крім цього, важливо внести зміни в систему оподаткування сільськогосподарських підприємств шляхом зниження податкових ставок.

Список публікацій за темою дисертації

1. Чикуркова А.Д. Ринок праці і доходи сільського населення // Україна: аспекти праці. - 1998. № 4. - С. 40-43 (0,7 д.а.).

2. Чикуркова А.Д. Ринок праці та оплата роботи сільськогосподарського товаровиробника // Вісник аграрної науки. - 1998. - № 7. С. 79-80 (0,4 д.а.).

3. Чикуркова А.Д. Формування ринку праці та поліпшення її оплати в колективних сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області // Економіка АПК. - 1998. - № 5. - С. 62-65 (0,4 д.а.).

4. Чикуркова А.Д. Проблеми формування робочої сили та її оплати в аграрному секторі регіону // Агроінком. - 1998. - № 11-12. - С. 24-27 (0,5 д.а.).

5. Чикуркова А.Д. Демографічний процес і формування трудового потенціалу на селі// Збірник наук. пр. ТАНГ. Вип. 2. Формування економічних відносин в умовах ринку. - 1998. - С.200-205 (0,5 д.а.).

6. Чикуркова А.Д. Формування ринку праці та її оплати в аграрному секторі регіону.// Збірник наук. пр. ПДАТА. Вип.6. Аграрна наука - селу. - Кам`янець-Подільський. - 1998. - С. 178-181 (0,3 д.а.).

7. Доманчук Д.П., Лучик С.Д., Чикуркова А.Д. Нові форми господарювання на шляху реформування АПК // Вісник аграрної науки. - 1997. - № 5. - С. 68-70 (0,5 д.а., в т.ч. автора 0,1 д.а. - аналіз рівня трудової участі працівників аграрного сектору, демографічної ситуації та безробіття по районах області).

Размещено на Allbest.ru