Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Управління підприємницькими ризиками в умовах економічної діяльності (на прикладі підприємницьких структур Чернівецької області)

Черданцева Ірина Геннадіївна

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому державному університеті ім. Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук Євдокименко Валерій Кирилович, Чернівецький державний університет ім. Юрія Федьковича, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Андрушків Богдан Миколайович, Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри

кандидат економічних наук Гомольська Наталія Іванівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем реформування відносин власності, антимонопольної політики і розвитку підприємництва, м.Київ

Захист відбудеться “27” жовтня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “26” вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

1. Загальна характеристика роботи

підприємницький ризик управління інвестиційний

Актуальність теми. Тенденцією останніх років є збільшення інтересу широкого кола спеціалістів, особливо підприємців та менеджерів різного рівня, до питань управління підприємницьким ризиком (УПР). Сучасні підприємницькі структури не можуть не приділяти увагу різним способам зменшення невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища, в яких вони змушені здійснювати свою господарську діяльність. Треба визнати, що ризик є невід'ємною частиною економічного життя, і його ігнорування в процесі здійснення підприємницької діяльності значно знижує конкурентоспроможність фірм, потенціал їх життєздатності в умовах змінного, у деякій мірі агресивного, зовнішнього середовища, яке постійно породжує ризикові ситуації. Тому вивчення та аналіз існуючих концепцій теорії ризику, їх взаємозв'язок з теорією підприємництва, дослідження методів УПР на різних рівнях набувають особливого значення та актуальності.

Ці проблеми отримали відповідне відображення у працях таких західних науковців, як І. Тюнен, Ф. Найт, Р. Кантільон, Й. Шумпетер, Дж.М. Кейнс, І. Кірцнер та інші. В останні роки вийшли роботи російських вчених, зокрема В.А. Абчука, А.П. Альгіна, І.Т. Балабанова, Г.Б. Клейнера, Б.А. Райзберга, П.Г. Грабового, Л.Г. Шаршукової, В.В. Шахова, В.А. Чернова, в яких розглядаються різні аспекти проблеми підприємницького ризику.

Дослідження проблем підприємництва та місця ризику у підприємницькій діяльності висвітлені в роботах українських науковців В. Вітлінського, М. Долішнього, М. Козоріз, В. Мікловди, А. Даниленка, Б. Андрушківа, П. Бєлєнького, О. Кузьміна, І. Михасюка, В. Пили, С. Реверчука, О. Слюсаренко, О. Устенка, А. Чупіса, В. Черкасова та інших. В них аналізуються проблеми розвитку вітчизняного підприємництва та обґрунтовується необхідність формування сприятливого середовища для здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Аналіз цих та деяких інших робіт дає можливість констатувати, що в наш час у вітчизняній теорії та практиці не має єдиного підходу до визначення суті підприємницького ризику та методів УПР. Значна частина спеціальних робіт присвячена теоретичним дослідженням та розробкам методів вимірювання рівня ризику у банківській діяльності, у галузі фінансів, страхування та інвестицій і в деяких інших специфічних областях. Проте відчувається дефіцит робіт, які присвячені питанням комплексного УПР у теперішній виробничо-господарській діяльності. При цьому зовсім невисвітленою залишається тема особливостей УПР на різних рівнях економічної системи. Окремі і несистематизовані переклади іноземних авторів мало сприяють виправленню цієї ситуації.

Таким чином, виникає об`єктивна необхідність дослідження підприємницького ризику як економічної категорії, збільшується потреба у наукових дослідженнях в області оцінки підприємницького ризику, на основі яких може бути розроблена система УПР на різних рівнях господарської діяльності.

Автор вважає, що спроби розробки комплексної системи УПР у кінцевому рахунку будуть сприяти піднесенню ефективності виробничо-господарської діяльності на всіх рівнях економіки. Недостатня розробленість вказаних проблем, а також їх теоретичне та практичне значення спонукало автора до вибору теми та основних напрямків даного дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідних робіт Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича, зокрема планової теми “Теоретико-методологічні проблеми аналізу механізму реалізації економічних інтересів в умовах переходу до ринкової економіки” (номер держреєстрації 01910034075). Робота виконана в руслі дослідження підприємницького ризику як одного з аспектів реалізації економічних інтересів в умовах становлення ринкових відносин.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка основ концепції підприємницького ризику в економічній діяльності, теоретичних та методологічних підходів щодо управління ним в умовах становлення та розвитку ринкового господарства.

У відповідності з даною метою вирішуються наступні завдання:

виявлення економічного взаємозв`язку підприємництва та ризику;

дослідження ризику як однієї з основних здатностей підприємця та суб'єктивної бази підприємницької діяльності;

розкриття економічної суті підприємницького ризику;

обґрунтування нових методологічних підходів до процесу УПР на основі аналізу вже існуючих концепцій;

розробка нових методичних підходів до оцінки рівня підприємницьких ризиків в економічних процесах;

обґрунтування основних напрямків та методичних підходів УПР на рівні області.

Предметом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, які визначають формування стратегії та методів УПР на рівні підприємницьких структур області. Об'єкт дослідження - ризик у сфері підприємництва.

Методологічну основу дослідження становлять теоретичні розробки західних та вітчизняних вчених, законодавчі та нормативні акти з проблем підприємництва. В роботі використано методи системного аналізу, математичної статистики, соціологічних та монографічних досліджень.

Як інформаційна база використовується економічна та соціальна література і періодичні видання, дані статистики з різних напрямків підприємницької діяльності, матеріали Чернівецького обласного управління статистики, програмні документи адміністрації Чернівецької області та адміністрації міста Чернівці, а також результати досліджень, виконаних автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Нові наукові результати полягають у розробці сучасних підходів до теоретичних та методологічних основ підприємницького ризику та управління ним у підприємницькій діяльності в умовах становлення ринкових відносин. В рамках цієї концепції:

на основі ретроспективного аналізу чітко виділений взаємозв'язок між підприємництвом, всіма його складовими (здатностями підприємців, економічним й організаційно-управлінським компонентами), та підприємницьким ризиком;

обґрунтовано новий підхід до розуміння економічної сутності підприємницького ризику, як здатності до ведення господарської діяльності в умовах невизначеності та необхідності вибору, яка створює можливість завдяки особливим рисам підприємця попереджати, запобігати та зменшувати несприятливий вплив невизначеності на результати господарської діяльності і при виборі оптимального рішення з певної кількості альтернативних, отримувати в цих умовах підприємницький дохід;

розроблена класифікація підприємницьких ризиків за концептуальними ознаками, основними з яких визначені ступінь складності, джерела виникнення, тривалість дії, сфера виникнення, кінцеві значення очікуваних результатів, ступінь припустимості та інші, дозволяє послідовно розкрити всі характерні риси ризику та виявити місце ризику в загальній системі.

на основі системного підходу визначено склад показників, які характеризують ризикоформуючі тенденції в економічних процесах області та запропоновані нові методичні підходи щодо аналізу і оцінки рівня підприємницьких ризиків з врахуванням впливу соціальних та інвестиційних факторів на рівні області;

сформовані основні напрямки впровадження системи УПР в рамках обласної програми підтримки підприємництва, яка включає функціонування підсистем економічного регулювання, страхування та інформатизації і сприяє створенню на рівні області підприємницького режиму, адаптованого до ризиків.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає: в розробці алгоритму процесу УПР, який може використовуватись в процесі здійснення підприємницької діяльності на різних рівнях економіки; в розробці конкретних рекомендацій щодо оцінки та УПР; у розробці організаційних Положень про Центр експертизи ризику, які можуть бути використані в якості методичної основи для інших регіонів України.

Висновки та узагальнення, зроблені в результаті дослідження, були використані при підготовці та викладанні лекційних курсів з питань підприємництва. Основні положення роботи найшли відображення в учбовій програмі “Економічний ризик та методи його вимірювання”, який читається студентам Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича.

Впровадження результатів дослідження здійснено у ВАТ "Роси Буковини" м. Чернівці (акт впровадження №117 від 12.12.99 р.) та Бізнес-центрі м. Чернівці (акт впровадження №54 від 15.12.99 р.)

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною роботою. З наукових праць опублікованих у співавторстві в дисертації використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах” (Чернівці, 1995); на міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (Чернівці, 1997); на міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів” (Харків, 1998), на міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 2000).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях загальним обсягом 2,69 д.а., в тому числі особисто автору належить 2,54 д.а., зокрема 5 статей у збірниках наукових праць, 3 тези доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, 3 розділів, висновків, додатків, список використаних джерел містить 169 позицій. Основний зміст дисертації викладений на 168 сторінках комп'ютерного тексту, містить в собі 29 таблиць і 17 рисунків.

2. Основний зміст роботи

Перший розділ “Теоретико-методологічні основи управління підприємницькими ризиками” присвячений вивченню підприємництва як соціально-економічного явища, що являє собою сукупність економічних, юридичних, психологічних та історичних моментів, формування яких обумовлене в першу чергу економічними особливостями умов життєдіяльності господарюючих суб`єктів. Становлення та розвиток теоретичних досліджень по даній проблемі безпосереднім чином пов`язані з усвідомленням та вивченням такого економічного феномена як ризик та його зв`язку з суттю підприємництва.

При виявленні суті та змісту підприємницького ризику як економічної категорії у вітчизняній економічній літературі спостерігається досить однобічний підхід. Більшість дослідників пов'язують підприємницький ризик лише з несприятливими результатами, з невигідними економічними наслідками господарювання в умовах невизначеності. Але якби підприємницький ризик був пов'язаний лише з негативними результатами, то важко припустити, що у цивілізованого підприємця виникла б потреба до ініціювання ризику. На основі критичного аналізу визначень автор пропонує своє формулювання. Підприємницький ризик - це здатність до ведення господарської діяльності в умовах невизначеності та необхідності вибору, яка створює можливість завдяки особливим рисам підприємця попереджати, запобігати та зменшувати несприятливий вплив невизначеності на результати господарської діяльності і при виборі оптимального рішення з певної кількості альтернативних, отримувати в цих умовах підприємницький дохід.

Подальше вивчення суті підприємницького ризику передбачає характеристику його різновидів у підприємницькій діяльності. Для цього автором була складена класифікація підприємницьких ризиків за різними ознаками.

Запропонована класифікація дозволяє послідовно розкрити характеристики ризику, виявити фактори, які впливають на нього, а також визначити роль та місце кожного ризику в загальній системі. Це створює передумови для ефективного застосування методів оцінки рівня ризику та побудови системи управління підприємницькими ризиками (УПР).

Автор розглядає УПР як відносно самостійну функцію в процесі підприємницької діяльності, що не може здійснюватись без всебічного аналізу ситуації, оцінки ризику, співставлення факторів прояву ризику із заходами по адаптації до них або їх нейтралізації, прийняття рішень, контролю за параметрами ризику та коректування прийнятих заходів, скасування негативних наслідків прояву ризику. Поряд з цим мають місце і потреби у використанні певних методів, організаційних структур УПР.

Розглядаючи в якості об`єкта дослідження підприємницькі ризики, автор вважає необхідним для розуміння суті УПР подання загальної моделі цього управління з детальним поясненням всіх його етапів та послідовностей. В цілому управління підприємницьким ризиком являє собою систему взаємопов`язаних в єдину технологію процесів управління, яку можна подати у вигляді схеми (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Процес управління підприємницькими ризиками

Процес УПР поділяється автором на два етапи: підготовчий та основний. Підготовчий етап УПР складається з визначення цілей УПР, аналізу ризику та його оцінки. Аналіз ризику пов'язаний з виявленням факторів, які формують ризик. Аналіз факторів ризику проводиться по двох напрямках: зовнішні та внутрішні фактори випадкового та невизначеного характеру.

Автор роботи зосереджує свою увагу на аналізі факторів зовнішнього середовища і вивчає їх вплив на процес УПР, який на його думку визначається насамперед загальним економічним станом, соціальними інтересами населення та рівнем інвестиційної активності, які є суттєвими для діяльності підприємницької організації.

На основному етапі процесу УПР на основі попереднього аналізу приймається рішення про припустимість ризику і відповідно до цього реалізується адаптований до нього підприємницький режим. Організація адаптованого режиму - це цілісна сукупність заходів, яка органічно поєднується з усіма елементами господарського механізму: плануванням та прогнозуванням, організацією та управлінням, стимулюванням, правовим забезпеченням, страхуванням, фінансуванням та кредитуванням, інвестуванням та інноваційним забезпеченням підприємництва.

Другий розділ “Аналіз та оцінка рівня підприємницьких ризиків (на прикладі підприємницьких структур Чернівецької області) присвячений розгорнутій оцінці впливу зовнішніх факторів на рівень підприємницького ризику на основі проведеного автором аналізу існуючого стану економічної, соціальної та інвестиційної сфер області. Це дозволило встановити рівень підприємницького ризику в межах певного економічного простору та розробити систему УПР в рамках обласної системи підтримки підприємницької діяльності.

Дослідження доводять, що підприємницькі структури Чернівецької області формувались в основному за рахунок самоорганізації та процесів роздержавлення і приватизації державних підприємств.

За рахунок приватизації, станом на 1.01.2000 року, форму власності змінило 1530 об'єктів. Найбільш активний період роздержавлення припадає на 1995-1997 роки, за які форму власності змінило 64,4% від загальної кількості, роздержавлених за весь період реформування власності об'єктів (1993-1999 роки). Починаючи з 1997 року, спостерігається уповільнення цього процесу: в 1997 році порівняно з попереднім - в 1,2 рази, в 1998 та 1999 роках відповідно - в 1,8 та 1,6 рази.

Аналіз тенденцій розвитку малого підприємництва свідчить, що у Чернівецькій області найбільш активний його розвиток відбувався у 1992-1993 роках, коли темпи зростання кількості діючих малих підприємств та кооперативів складали відповідно 143,8% і 125,1%. Протягом 1994-1996 років темпи розвитку цих структур сповільнилися і складали відповідно у 1995 році 101,2%, 1996 - 105,3%. У 1997 році умови діяльності суб'єктів малого підприємництва дещо поліпшилися, в результаті чого кількість діючих малих підприємств у 1997 році зросла порівняно з попереднім роком майже на 62,7% (або на 837 одиниць). Кількість діючих малих підприємств у 1998 році зростала повільнішими темпами порівняно з 1997 роком -103,2% (або 55 одиниць), і у 1999 році склала 104,7% (або 97 одиниць). В середньому на 10 тисяч чоловік населення області припадає 25 діючих малих підприємств, у 1995 році цей показник становив 13 підприємств.

Таким чином, автор робить висновок, що в економіці області зростає роль тих господарських структур, які діють на засадах підприємництва. Більша частина обсягів виробленої продукції припадає на недержавний сектор економіки області. Так, у 1995 році підприємствами недержавного сектору було вироблено 64,8% всієї продукції, а у 1999 році цей показник дорівнює вже 82,6%.

Зважаючи на це, автор пропонує проводити вивчення зовнішнього середовища підприємництва, його інфраструктури, умов, які сприяють або заважають розвитку підприємницьких структур області та тих зовнішніх факторів, які впливають на рівень підприємницького ризику.

Враховуючи адекватність відображення економічних процесів рівню невизначеності господарської ситуації та ступень повноти статистичної інформації, у якості оцінюючих автором були прийняті наступні процеси в економіці області, що показано в табл. 1.

Таблиця 1 Показники, які характеризують ризикоформуючі процеси в економіці Чернівецької області

Показники	1995	1996	1997	1998	1999
Індекс змін фізичного обсягу продукції промисловості	0,891	0,813	0,974	1,017	1,104
Індекс змін обсягу роздрібного товарообігу	0,924	1,011	1,0	0,920	0,971
Частка простроченої кредиторської заборгованості у її загальному обсязі	0,552	0,531	0,637	0,349	0,386
Частка простроченої дебіторської заборгованості у її загальному обсязі	0,481	0,568	0,523	0,450	0,489
Рівень офіційно зареєстрованого безробіття	0,006	0,011	0,019	0,037	0,043
Коефіцієнт концентрації доходів	0,249	0,245	0,248	0,250	0,253
Коефіцієнт рівня життя населення	0,164	0,151	0,168	0,171	0,182
Індекс змін обсягу інвестицій у основний капітал	0,731	0,654	0,981	0,930	0,823
Індекс змін обсягу будівельних робіт	0,730	0,603	1,0	0,768	0,809
Частка капітальних інвестицій у банківських кредитах	0,327	0,299	0,180	0,189	0,120

Ризикоформуючий потенціал динаміки фізичного обсягу продукції промисловості в області виражається в тому, що із скороченням обсягу виробництва вплив негативних факторів на рівень підприємницького ризику збільшується. Автор вважає, що в останній час з'явилися симптоми економічної стабілізації. Так, активізація виробничої діяльності підприємств області упродовж 1998 року та здійснення заходів для закріплення позитивної тенденції нарощування виробництва у 1999 році дали можливість збільшити обсяг продукції у 1998 році у порівнянні з 1997 роком на 1,7%, а у 1999 в порівнянні з попереднім роком на 10,4% відповідно.

Товарні потоки в області оцінюються за обсягом роздрібного товарообігу. При цьому автор виходив з достатньо стійкої закономірності, що при зниженні рівня підприємницьких ризиків у області зростає обсяг роздрібного товарообігу і навпаки. Обсяг роздрібного товарообігу у 1999 році становив 372 млн. грн. і проти обсягу попереднього року зменшився на 2,9%, а проти обсягу 1990 року зменшився майже на дві третини. Такі дані достатньо тісно корелюються з темпами падіння ділової активності та скороченням купівельної спроможності населення.

Рівень платіжної дисципліни безпосереднім чином характеризує рівень підприємницьких ризиків. В цьому випадку співвідношення між ними є звернено пропорційним, тобто чим вищим є рівень платіжної дисципліни, тим нижчим є рівень підприємницьких ризиків, і навпаки. Загальні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості по області станом на 1.01.2000 року досягли відповідно 574,1 і 848,9 млн. грн. Найбільші суми заборгованості створилися при розрахунках між підприємствами України. Їх питома вага у загальних обсягах дебіторської та кредиторської заборгованості становить 99,3 і 96,5% відповідно. Переважна частина з них припадає на промислові підприємства (45,6% дебіторської та 40,4% кредиторської заборгованості). Причому у загальних обсягах неплатежів на 1.01.2000 року прострочена заборгованість становить 221,9 млн. грн дебіторської (36,9%) та 424 млн. грн. (47,6%) кредиторської заборгованості. У промисловості ці показники становлять відповідно 56% та 45,6%, будівництві - 12% та 8,4%

На основі проведеного аналізу автором встановлені причини виникнення неплатежів, окреслений їх характер та визначена вагомість як основного фактора, що негативно впливає на рівень підприємницьких ризиків в економічних процесах області.

Оцінка підприємницьких ризиків (окрім запропонованих показників) враховує характер соціальних та інвестиційних факторів, які впливають на рівень підприємницького ризику в економіці області.

Соціальні фактори здатні прискорити темпи економічного розвитку, і як наслідок, здійснити позитивний вплив на рівень підприємницьких ризиків, так і стати гальмом економічних реформ, здійснюючи негативний вплив на рівень підприємницьких ризиків в економіці області.

На основні проведених досліджень автор робить висновок, що рівень соціальної напруги в області має тенденцію до зростання. Так, рівень офіційно зареєстрованого безробіття в області зріс на 1,8% і станом на 1.01.1999 року склав 3,73%. За 1999 рік цей показник збільшився ще на 0,5 відсоткових пункти і становив на 1.01.2000 р. 4,32% працездатного населення працездатного віку.

За період з 1990 до 1998 роки рівень реальної оплати праці знизився більше ніж у 2 рази, частка нарахованої заробітної платні впала з 70% до 44%. Як наслідок, збільшується соціальна диференціація та падає життєвий рівень населення. Так, у 1995 році частка населення з грошовими доходами меншими за прожитковий мінімум становила 16,4%, а у 1999 році досягла 18,2% всього населення області.

Врахування інвестиційних факторів, які впливають на рівень підприємницького ризику, є важливим, оскільки значна їх частина пов'язана із здобуванням прибутку та можливістю отримання підприємницького доходу.

Обсяги інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становили по області у 1999 році 83,2 млн. грн. Слід зауважити, що проти 1998 року обсяги знизились на 17%. Порівняно з 1995 роком питома вага капітальних вкладень державних підприємств в їх загальному обсязі зменшилась на 10,3 відсоткового пункти при одночасному зростанні частки підприємств колективної форми власності - на 3,2 відсоткових пункти. Порівняно з 1990 роком обсяг інвестицій в основний капітал у 1999 році скоротився майже у 9 разів по всіх галузях економіки.

Аналізуючи рівень будівельної активності, автор відмічає, що будівництво здійснюється в основному за рахунок власних коштів підприємств (65% загального обсягу інвестицій в основний капітал). У 1995 році питома вага підрядних будівельно-монтажних підприємств з недержавною формою власності складала 57%, у 1999 - 86%. Частка виконаних ними підрядних робіт зросла з 41% у 1995 році до 93% - у 1999 році (41% обсягу 1999 року в недержавному секторі припадає на акціонерні товариства).

Стосовно вивчення структури кредитних вкладень в економіку області автор робить висновок, що має місце абсолютна орієнтація на короткострокові кредити на відміну від довгострокових вкладень, що інтерпретується автором як додатковий фактор, що негативно впливає на рівень підприємницьких ризиків в області.

На основі статистичних підходів до врахування впливу соціальних та інвестиційних факторів автор пропонує розрахувати інтегральний показник рівня підприємницьких ризиків у економічних процесах області за наступною формулою:

Rіnt = Rk + aRs + bRj, (1)

де Rіnt - інтегральний показник рівня підприємницьких ризиків у регіональних економічних процесах;

Rs - показник комплексної соціальної компоненти підприємницьких ризиків в економічних процесах області;

a - коефіцієнт, який враховує ступінь впливу соціальної компоненти на інтегральний показник;

Rj - комплексний показник оцінки впливу інвестиційної активності в області на рівень підприємницьких ризиків;

b - коефіцієнт, який враховує ступінь впливу інвестиційної активності на інтегральний показник.

Використовуючи дані статистичної інформації по Чернівецькій області, автором була проведена оцінка комплексних показників, на основі яких здійснювався розрахунок інтегрального показника рівня підприємницьких ризиків в економічних процесах області, результати розрахунків представлені в табл.2.

Таблиця 2 Інтегральна оцінка рівня підприємницьких ризиків по Чернівецькій області

Показники	1995	1996	1997	1998	1999
Rk	0,304	0,319	0,296	0,220	0,202
Rs	0,028	0,027	0,029	0,030	0,032
Rj	0,107	0,141	0,020	0,067	0,078
Rіnt	0,439	0,487	0,345	0,317	0,312

Інтегральна оцінка рівня підприємницьких ризиків в Чернівецькій області вказує, що на даний момент рівень підприємницьких ризиків залишається загрозливим, тобто таким, який суттєво перешкоджає розвитку підприємництва в області. Тому для зменшення впливу негативних факторів прояву невизначеності та ризику в економічних процесах області автор вважає необхідним запропонувати розробку та впровадження системи УПР на обласному рівні.

Третій розділ “Сучасна система управління підприємницькими ризиками на рівні регіону: шляхи впровадження та оптимізації” присвячений розробці системи УПР на рівні регіону, яка повинна бути зорієнтована як на врахування територіальних передумов та особливостей розвитку підприємництва, так і на стимулювання пріоритетних для області сфер та видів підприємницької діяльності, на розвиток місцевих товарних, виробничих та інших ринків.

Запропонована автором сучасна система УПР складається з трьох підсистем: 1) підсистеми економічного регулювання; 2) підсистеми страхування;

3) підсистеми інформатизації (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Система управління підприємницькими ризиками

Для підсистеми економічного регулювання характерним є переважно державне регулювання в УПР на основі розробки та реалізації обласних планів та програм з метою отримання ефекту від об'єднання зусиль різних учасників економічних відносин через організацію режиму підприємницької діяльності, адаптованого до ризиків. Підсистема економічного регулювання системи УПР передбачає визначення основних напрямків, які б сприяли зменшенню рівня невизначеності в економічних відносинах та підтримку інноваційного підприємництва в області. Основними з них є:

розробка спрощеної системи оподаткування малих та середніх підприємств, введення єдиного податку. Простота і стабільність податкової системи є однією з основних передумов зменшення невизначеності у економічних процесах;

забезпечення легальності економічних відносин, що знижує ризик невизначеності відносин між учасниками економічних процесів в області;

захист прав та законних інтересів учасників економічної діяльності, що підвищує ймовірність неухильності покарання за порушення договірних зобов`язань у господарських зв'язках;

правовий захист ліцензій, патентів та товарних знаків значно знижує ризик недобросовісної конкуренції і підвищує неухильність відповідальності за подібні дії;

подолання монополізму та розвиток конкурентних ринків. Монополізм створює умови для відносної відсутності відповідальності для монополістів за порушення договірних умов по відношенню до підприємств-сателітів, що підвищує для останніх рівень ризику;

створення механізму підтримки інноваційного підприємництва, включаючи розробку обласної програми розвитку інноваційної діяльностi, організацію консалтингу та впровадження багаторівневої системи страхування, яка б забезпечувала гарантії відшкодування збитків, що пов`язані з проявами негативних факторів у зовнішньому середовищі.

Підсистема страхування охоплює всі види страхової діяльності в області. Існуючі розбіжності в її складі виявляються при диференціації страхування на обов'язкове та добровільне. Автор наголошує на тому, що далеко не вся система страхування безпосередньо пов`язана із страхуванням підприємницьких ризиків, хоча потенційна можливість розвитку процесів страхування підприємницьких ризиків закладена у об'єктивному співвідношенні інтересів страховиків та страхувальників. Тому, якщо прийняти в розрахунок фактори, які впливають на рівень підприємницьких ризиків, то виявляється, що непрямим чином (в основному через соціальні фактори) страхування в області може вважатись складовою системи УПР. Узагальнюючи теорію та практику УПР і теорію страхової діяльності, автор визначив декілька правил страхування підприємницьких ризиків, додержання яких дозволить підвищити надійність страхових організацій та розширить ринок страхових послуг у напрямку прийняття підприємницьких ризикiв:

забезпечення всеохоплюючого страхування підприємницьких ризиків. Необхідно досягти того, щоб страхувальник заявляв на страхування всі свої комерційні контракти, а не проводив їх селективний відбiр. Антиселекція підприємницьких ризиків неминучим чином підвищує ризик страховика i робить його менш надійною ланкою у системі УПР;

прозорість підприємницьких угод. В умовах сучасної ситуації в Україні це зробити досить важко, оскільки досить часто мають місце фіктивні угоди i додатковим фактором, що негативно впливає на рівень підприємницьких ризиків, є неплатоспроможність підприємств i т.п.;

не прийняття до покриття більш 75-80% підприємницьких ризиків. Це стимулює страхувальника до виконання договірних зобов`язань. Більше того, по особливо небезпечним підприємницьким ризикам рекомендується надавати страхове покриття не більше за 50% суми контракту;

при страхуванні неплатежів, а тим більше, страхування на випадок банкрутства необхідно встановлювати так званий "період очікування", тобто певний строк з моменту настання страхової події, протягом якого страхові виплати не здійснюється, і тільки після закінчення якого страхова компанія сплачує страхове відшкодування.

Впровадження підсистеми інформатизації УПР базується на проведені попереднього аналізу рівня підприємницьких ризиків на базі підприємницьких структур Чернівецької області.

УПР являє собою інформаційний процес, тому якість рішень, які приймаються з врахуванням фактору ризику залежить від інформаційного забезпечення процесу УПР. Інформаційне забезпечення передбачає задоволення потреб певного користувача у інформації, яка базується на застосуванні спеціальних методів та засобів її отримання, обробки, накопичення та видачі у зручному для користування вигляді.

Тому автор вважає за доцільне створення організації, яка спеціалізується на питаннях оцінки та УПР. Такою організацією, на думку автора, може стати Центр експертизи ризику Чернівецької області, основним завданням якого буде підтримка прийняття управлінських рішень в умовах підприємницького ризику на базі використання досвіду та знань найбільш компетентних та досвідчених вчених і спеціалістів в області підприємництва. Доцільність функціонування такої організації підтверджує виконана автором апробація методики проведення експертної оцінки прийняття рішень з врахуванням фактору ризику, яка проводилась на базі даних ВАТ «Роси Буковини».

Висновки

1. Теоретично обґрунтовано, що підприємницький ризик слід розглядати як найважливішу складову частину здатностей підприємця, один з основних моментів процесу отримання підприємницького доходу та організаційно-управлінської діяльності. Управління підприємницьким ризиком в умовах економічної діяльності має велике теоретичне та практичне значення і є важливою умовою виходу економіки України на шлях стійкого економічного зростання та розвитку. Ряд питань теоретичного характеру стосовно визначення економічної сутності підприємницького ризику та особливостей управління ним на різних рівнях господарської діяльності в Україні в недостатній мірі розроблені і висвітлені в економічній літературі, що гальмує розвиток підприємництва і знижує ефективність функціонування підприємницьких структур.

2. Дослідження суті підприємницького ризику передбачає характеристику його різновидів у підприємницькій діяльності. В дисертації розроблена методика класифікації підприємницьких ризиків за 11 ознаками. Запропонована класифікація дозволяє не тільки більш повно охарактеризувати ризик у всіх його проявах, а й виявити фактори, які впливають на нього, а також визначити роль та місце кожного ризику у загальній системі. Це створює передумови для ефективного застосування методів управління підприємницькими ризиками.

3. Необхідність УПР обумовлена особливістю тих економічних процесів, які мають місце у вітчизняній економіці. Визначення УПР базується на економічній суті ризику та управління як економічних категорій та врахуванні економічних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності. УПР - це процес виявлення рівня невизначеності, встановлення його припустимих меж та створення адаптованого до ризиків підприємницького режиму, який базується на підтримці інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та дозволяє попереджати або зменшувати негативний вплив випадкових факторів на процес відтворення одночасно створюючи умови для отримання високого рівня підприємницького доходу.

4. В процесі УПР запропоновано виділяти два етапи: підготовчий та основний. На підготовчому етапі здійснюється визначення цілей УПР, проводиться аналіз ризику, оцінка та вибір прийнятного рівня ризику. Основний етап включає в себе прийняття рішення про припустимість ризику і відповідно до цього розробку та способи реалізації адаптованої до ризику системи підприємництва.

5. Аналіз підприємницьких ризиків у економічних процесах області включає в себе три рівня: 1) прогностичний; 2) діагностичний; 3) предметний. Оцінка рівня підприємницьких ризиків побудована на поетапному розрахунку показників, що його характеризують. Перший етап полягає в оцінці рівня підприємницьких ризиків в окремих макроекономічних процесах; другий етап передбачає отримання комплексної оцінки по сукупності процесів, які аналізуються; третій етап - врахування впливу основних факторів на рівень підприємницьких ризиків в області; четвертий етап - отримання інтегральної оцінки рівня підприємницьких ризиків в економічних процесах.

6. Визначені основні ризикоформуючі фактори соціально-економічної ситуації в області, зокрема: динаміка фізичного обсягу продукції промисловості, товарні потоки на ринку області, рівень платіжної дисципліни, ступінь зайнятості працездатного населення, ступінь майнової диференціації населення, рівень життя населення, рівень інвестиційної активності в області, рівень будівельної активності та частка капітальних інвестицій у банківських кредитах в економіку регіону.

Зауважено, що в останній час з'явилися симптоми стабілізації економічної ситуації, але рівень підприємницьких ризиків в області досі залишається загрозливим. Проаналізовані причини падіння платіжної дисципліни як основного ризикоформуючого фактору економіки області.

7. Розроблена принципова схема системи УПР, яка включає в себе три підсистеми: 1) економічного регулювання; 2) страхування; 3) інформатизації. Формування підсистеми економічного регулювання у складі системи УПР пропонується проводити на основі розробки обласних планів та програм, узгоджених з основними принципами державного регулювання підприємницької діяльності в Україні. Проаналізовано досвід адміністрації Чернівецької області по регулюванню підприємницької діяльності шляхом розробки та реалізації Програми підтримки малого підприємництва у Чернівецькій області на 1999-2000 роки. Визначено базові напрямки формування регіональної політики по зниженню впливу негативних факторів на рівень підприємницького ризику в області

8. Підсистема страхування охоплює всі види страхової діяльності в області. Для підвищення надійності функціонування системи УПР запропоновано зосередити увагу на розвитку та вдосконаленні страхування підприємницьких ризиків, включаючи інститут перестрахування. Надійність підсистеми страхування забезпечується в умовах надійності функціонування страхових організацій, яка в свою чергу досягається не тільки за рахунок формування надійних резервів, але й за рахунок проведення зваженої політики страхування, викладеної у авторських рекомендаціях.

9.Для ефективності функціонування підсистеми інформатизації у складі системи УПР розроблено Положення про створення Центру експертизи ризику для надання кваліфікованих консультаційних послуг з питань оцінки та УПР і запропоновані принципи та шляхи створення доступної інформаційної бази для пом'якшення впливу невизначеності та ризику на економічні процеси в області.

Запропоновані рекомендації по оцінці та УПР створюють реальні умови для ефективного прийняття підприємницьких рішень з врахуванням фактору ризику в діяльності підприємницьких структур області.

Список опублікованих праць за темою дисертаційної роботи

1. Черданцева І.Г. Місце ризику в інноваційному підприємництві // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Исследование и оптимизация экономических процессов. Вып. 19. Ч. 3. - Харьков: ХГПУ, 1998. - С.34-37.

2. Каспрук О.Я., Черданцева І.Г. Розвиток теорії підприємництва та визначення підприємницького ризику в працях економістів ХVП-ХХ століть // Вісник Київського державного торговельно-економічного університету. - 1998. - №4. - С.116-121.

Особистий внесок автора: дослідження досвіду розвитку теорії підприємництва у взаємозв'язку з категорією ризику.

3. Комарницький І., Черданцева І. Проблеми впровадження системи управління ризиками в процесі реалізації інвестиційних проектів // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.44. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С.48-55.

Особистий внесок автора: дослідження підходів щодо управління підприємницькими ризиками.

4. Черданцева І.Г. Деякі аспекти врахування інвестиційних факторів при оцінці підприємницьких ризиків на регіональному рівні. // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. - №5. Ч.1. - С.151-154.

5. Черданцева І. Оцінка впливу соціальних факторів на рівень підприємницького ризику в регіоні // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.65. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 2000. - С.73-79.

6. Черданцева І.Г. Проблеми впровадження страхування інвестицій в Україні.// Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання”. Ч.3.- Чернівці: ЧДУ, 1997. - С.95-99.

7. Черданцева І.Г. Проблеми управління підприємницькими ризиками в умовах реструктуризації економіки.// Наукові доповіді міжнародної конференції "Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні". Ч.3. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С.178-180.

8. Черданцева І.Г. Напрямки організації системи страхування підприємницьких ризиків у регіоні // Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації”. Т.2. - Чернівці: ЧДУ, 2000. - С.310-316.

Анотація

Черданцева І.Г. Управління підприємницькими ризиками в умовах економічної діяльності (на прикладі підприємницьких структур Чернівецької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2000.

Захищається рукопис дисертації, в якій досліджено теоретичні, методологічні та методичні підходи до управління підприємницькими ризиками на рівні області. Основна увага приділена концептуальному підходу до питання визначення категорії “підприємницький ризик”, а також дослідженню вітчизняного досвіду по виявленню основних проблем оцінки рівня підприємницьких ризиків з врахуванням впливу соціальних та інвестиційних факторів і створення на рівні області підприємницького режиму, адаптованого до ризиків. Визначені основні напрямки політики щодо впровадження системи УПР, які сприяють удосконаленню регіональних умов для реалізації стратегії розвитку підприємницьких структур області.

Ключові слова: підприємницький ризик, підприємницькі структури області, система управління підприємницькими ризиками.

Summary

I.G. Cherdantseva The entrepreneurship risks management in condition economical activity (following the example entrepreneurship structures of Chernovtsy region). - The manuscript.

The thesis is submited for a candidate of economic science degree. Speciality - 08.06.02 - Entrepreneurship, Management and Marketing. - Institute of regional researches of National academy of sciences of Ukraine, Lviv, 2000.

The theoretical, methodological and methodic research of directions for use within entrepreneurship risks management at region level are considered in the manuscript of dissertation, which is defended now. The main consideration was given to conceptional point of determination "entrepreneurship risk" category, as well to research of experience of our country on discovery of the main problems of enrepreneurship risk valuation of its level, taking into account the influence of social and investment factors and realization of the regime adapted for entrepreneurship risk at region level. The essential directions of the regional politics, wich are related with the setting of entrepreneurship risk management system and determined here promote improvement of regional conditions for realization of strategical development of the regional entrepreneurship structure.

Key words: entrepreneurship risk, regional enterpreneurship structure, entrepreneurship risks management.

Аннотация

Черданцева И.Г. Управление предпринимательскими рисками в условиях экономической деятельности (на примере предпринимательских структур Черновицкой области).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2000.

Защищается рукопись диссертации, в которой исследованы теоретические и методологические подходы к управлению предпринимательскими рисками.

При выяснении сущности и содержания предпринимательского риска как экономической категории в отечественной экономической литературе в большинстве случаев наблюдается односторонний подход. На основе критического анализа определений автор предлагает свою формулировку. Предпринимательский риск - это способность к ведению хозяйственной деятельности в условиях неопределенности и необходимости выбора, который создаёт возможность, благодаря личным способностям предпринимателя, предупреждать, предотвращать и уменьшать неблагоприятное влияние неопределённости на результаты хозяйственной деятельности и при выборе оптимального решения из возможных альтернатив, получать в этих условиях предпринимательский доход.

В целях наиболее полной характеристики категории “предпринимательские риски” предлагается классифицировать их по степени сложности, по природе возникновения, по продолжительности действия, по количеству лиц, принимающих рисковые решения, по конечному результату, по возможности страхования, по степени допустимости, по отраслевой направленности предпринимательства и по причине возникновения. Данные классификационные признаки дают возможность охарактеризовать имеющиеся риски и сосредоточить внимание на определении факторов, которые влияют на их уровень.

На основе анализа опыта развития предпринимательства, изучения методологии УПР, особенностей развития различных уровней хозяйственной деятельности автором работы была разработана новая концепция УПР. Она базируется на исследовании внешней экономической среды с последующим анализом факторов, которые осуществляют непосредственное влияние на уровень предпринимательских рисков в экономических процессах области, и создании на областном уровне режима, адаптированного к предпринимательским рискам.

При проведении анализа и оценки уровня предпринимательских рисков в работе основной акцент был сделан на изучение таких внешних факторов как общее состояние экономики области, социальное положение и уровень инвестиционной активности.

Для создания режима, адаптированного к предпринимательским рискам, в работе предлагается внедрение системы УПР, которая состоит из трёх подсистем: 1) подсистемы экономического регулирования; 2) подсистемы страхования; 3) подсистемы информатизации.

Установлено, что подсистема экономического регулирования должна содержать в себе определение основных направлений программы развития предпринимательства в области, которые способствуют уменьшению уровня неопределенности в экономических отношениях и поддерживают инновационное предпринимательство. В работе определены 6 базовых направлений формирования политики по снижению воздействия негативных факторов на уровень предпринимательского риска и создания оптимальных условий для получения предпринимательского дохода предпринимательскими структурами области.

В работе рассмотрены особенности функционирования подсистемы страхования как составной части системы УПР на областном уровне. Автором установлено, что надёжность подсистемы страхования обеспечивается надежностью функционирования страховых организаций, которая достигается проведением взвешенной адресной политики страхования, включающей в себя обеспечение глобальности страхования, достижение прозрачности страховых договоров и введение института перестрахования.

В процессе исследования установлена необходимость введения подсистемы информатизации, которая подразумевает создание организации, специализирующейся на оценке предпринимательских рисков, на базе экспертных технологий и обеспечение всесторонней информацией по проблемам предпринимательства с помощью единой функционирующей базы данных.

Целесообразность функционирования такой подсистемы доказывает проведенная автором апробация методики экспертной оценки принятия решений с учётом фактора риска, которая проводилась на основе данных ОАО “Росы Буковины”.

Ключевые слова: предпринимательские риски, предпринимательские структуры области, система управления предпринимательскими рисками.

Размещено на Allbest.ru