Глобалізація виробничих процесів

Сутність глобалізації як результату розвитку продуктивних сил, інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя. Характеристика основних рис гнучкого виробництва. Інтеграція економічної діяльності підрозділами приватного капіталу у всесвітньому масштабі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 04.01.2014
Размер файла 23,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

«Глобалізація виробничих процесів»

Вступ

Глобалізація як процес - це результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя, встановлення безпосередніх більш-менш сталих зв'язків між суб'єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною процесу, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах. Світова економіка стає єдиним ринком і виробничою зоною з національними та регіональними секторами, а не простою сукупністю національних економік, що розгортають взаємне економічне співробітництво [1, с.48].

Глобалізація може бути представлена як організація і розширення економічної діяльності за межі окремих країн, вона пов'язана з економічною відкритістю, зростанням взаємозалежності в торговій, інвестиційній, фінансово-економічній та культурній сферах [1, с.83].

Через свою суперечливість глобалізація дуже важко піддається визначенню. Зокрема, Дж. Тобін характеризує її як суто технологічний процес, пов`язаний із широким поширенням високих технологій в електроніці, обчислювальній техніці і комунікаціях. Спеціалісти з МВФ розглядають глобалізацію як економічний процес, пов`язаний зі збільшенням обсягів міжнародних трансакцій товарів, послуг і фінансів, а також інтернаціоналізацією капіталів. На думку П. Бурдьє, глобалізація є продуктом не економіки чи технології, а політики, яка формується СОТ і ТНК [2, с.232].

Для з'ясування цього процесу плідною є думка Б. Баді про те, що глобалізація являє собою своєрідну "гомогенізацію світу", прояв єдиних принципів та прихильність єдиним нормам поведінки. Інший вчений - М. Шимаї - вбачає в ній сукупність таких процесів та явищ, як транскордонні потоки товарів, послуг, капіталу, технології та інформації, переміщення людей між країнами, переважання орієнтації на світовий ринок в торгівлі та інвестуванні, територіальну та інституціональну інтеграцію ринків, а також виникнення глобальних проблем, для вирішення яких необхідне всесвітнє співробітництво. Це визначення слід доповнити і такими процесами, як розширення в глобальних масштабах діяльності корпорацій, а також створення міжнародних інститутів, поширення політики та культури через державні кордони [2, с.258].

Незважаючи на те, що спеціалісти не мають спільної думки щодо визначення глобалізації, цей процес стосується усіх сфер суспільного життя, включаючи економіку, політику, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку та ін. Він є суперечливий і має як позитивні, так і негативні наслідки. Пам'ятатимемо про важливе завдання, що постало перед ученими - дослідниками глобалізації: перейти від обговорення загальних проблем глобалізації до більш глибокого і детального аналізу проявів цього процесу на галузевому рівні, щоб потім синтезувати отримані результати на загальноекономічному рівні [3, с.18].

глобалізація інтернаціоналізація капітал

1. Виклад основного матеріалу

Характерною ознакою переходу від світової до глобальної економіки та одним з найважливіших чинників цього процесу є глобалізація виробництва. Вона супроводжується переходом від фордизму до постфордизму, запровадженням гнучкого виробництва ТНК та нових технологій, які дають змогу своєчасно і ефективно реагувати на зміни попиту на ринках різних країн світу.

В інтерпретації дослідників глобалізації гнучке виробництво характеризується високою спроможністю підприємств як швидко змінювати один процес чи конфігурацію продукції на інші (динамічна гнучкість), так і швидко регулювати збільшення чи зменшення обсягів випуску продукції без зниження рівня ефективності (статична гнучкість). Гнучкі форми виробництва засновані на гнучких технологіях, гнучких відносинах між центральними фірмами і постачальниками та гнучкій організації трудового процесу [4, с.26].

Сутність глобалізації виробництва полягає в інтеграції економічної діяльності підрозділами приватного капіталу у всесвітньому масштабі.

Головними двигунами цього процесу, який характерний для всього XX ст., але значно прискорився в останні десятиріччя, є ТНК. Вихід ТНК на міжнародну арену на початку 70-х років вплинув на зміст виробничих операцій, які раніше здійснювались переважно на національній основі, незважаючи на те, що МНК також продавали свою продукцію на Світовому ринку. Створення нової виробничої системи завдяки інтеграції підприємств МНК дало можливість структурувати виробництво так, щоб забезпечувати складання кінцевої продукції в різних країнах світу з «інтернаціональних» деталей.

Вибір місць дислокації підприємств ТНК і причини переведення виробничих операцій в інші країни світу, як правило, зумовлюється пошуком дешевшої та менш організованої в профспілки робочої сили, оскільки зменшення витрат на оплату праці є одним з головних джерел одержання високих прибутків ТНК. У розміщенні своїх філій за кордоном ТНК також керуються стратегією вигідного накопичення капіталу і надають перевагу тим іноземним країнам, де втручання держави в регулювання умов праці та охорони навколишнього середовища є мінімальним, де низькі податки і добре розвинена інфраструктура [5, с.12].

Глобалізація виробництва відбувається одночасно з глобалізацією продукції ТНК і значно прискорюється завдяки інтенсифікації маркетингової діяльності ТНК внаслідок широкого залучення новітніх технологічних, інформаційних та комунікаційних засобів, новітніх методів реклами престижного та масового консюмеризму на підставі наукового вивчення споживчих мотивацій різних соціальних груп. У свою чергу, систематичне запровадження певних норм споживання сприяє соціокультурній інтеграції народів у глобалізовану виробничу систему і глобалізації виробництва.

Бізнес традиційно будується на комбінаціях витрат, що характеризуються як високою (ноу-хау і капітал), так і низькою мобільністю (робоча сила) або відсутністю будь-якої мобільності (наприклад, земля). Оскільки виробники і покупці перебувають на певній відстані, скорочення витрат на транспорт і зв'язок завжди було важливим завданням бізнесу. Протягом попередніх сторіч інтеграції світової економіки невигідне просторове розміщення підприємств значно впливало на його економічне становище та результати міжнародної діяльності, а також було серйозною перешкодою на шляху до забезпечення високих темпів економічного зростання. Глобалізація світогосподарських зв'язків значною мірою є наслідком вирішення цієї споконвічної проблеми «просторової» економіки.

Як відомо, в середні віки в Європі і Китаї 3/4 населення ніколи не подорожували далі 5 миль від місця народження. До появи книгодрукування більшість людей майже не мала уявлення про те, що відбувається в світі за межами їхнього проживання. Винахід нових засобів пересування і зв'язку та поступове запровадження їх в економічну практику наприкінці XIX -- першій половині XX ст. сприяли розширенню горизонтів світогосподарської діяльності, але використання транспортних та комунікаційних послуг тривалий час стримувалось високою вартістю [5, с.28].

Революційний прорив у цій сфері відбувся після реалізації досягнень НТП, які започаткували комп'ютеризацію та інформатизацію індустріально розвинених країн і зробили економічно доступними ці послуги для міжнародного бізнесу. Залучення супутникового телебачення, комп'ютерних мереж, факс-зв'язку, Інтернету, реактивної авіації, контейнерних перевезень, швидкісних поїздів тощо в сферу міжнародного бізнесу поряд з іншими технологічними, організаційними та соціальними змінами привели до безпрецедентного підвищення мобільності фінансових, матеріальних, людських та інформаційних ресурсів.

Відомий американський дослідник, професор Каліфорнійського університету в Берклі М. Кастелс зазначає, що інформаційні технології не є причиною змін, які ми переживаємо. Проте без нових інформаційних та комунікаційних технологій нічого з того, що змінює наше життя, не могло б статися. У 90-ті роки життя цілої планети організовується навколо телекомунікаційних мереж комп'ютерів, що перебувають у центрі інформаційних систем та комунікаційних процесів.

Сучасна технологічна та економічна трансформація тісно пов'язана з організаційними перетвореннями, які зводяться передусім до запровадження в економічну практику нових організаційних форм мереж. Відносини між вузловими пунктами мереж асиметричні, але вони необхідні для ефективного функціонування мережі в цілому -- для забезпечення циркуляції грошей, інформації, технологій, товарів, послуг чи людей по всій мережі. У вирішенні цього завдання важливу роль відіграють саме інформаційні та комунікаційні технології [6, с.15-18].

Справа в тому, що глобалізація виробництва вимагає глобального доступу до інформаційних та комунікаційних технологій. Зниження вартості цих технологій дійсно сприяло подальшому розширенню міжнародної транспарентності ринків, особливо в традиційних секторах оброблювальної промисловості. У той же час далеко не всі країни та регіони можуть скористатися цією нагодою, оскільки, по-перше, ці технології, як правило, є інтелектуальною власністю розвинених країн, по-друге, розвиток нового виробництва на базі нових інформаційних та комунікаційних технологій висуває нові підвищені вимоги до індивідів, організацій і мереж [7, с.83].

У сучасних умовах світової економіки глобалізаційні процеси є підґрунтям соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Ринок праці сприяє посиленню мобільності робочої сили, інтернаціоналізації соціальних і трудових стандартів життя, інтенсифікації транснаціональних зв'язків, і тим самим прискорює взаємопроникнення й зближення ринків. Інтеграція України до світового ринку праці постає важливою умовою оптимізації національної участі у міжнародному розподілі праці [8, с.136-138].

За своєю природою глобалізм є пульсуючим явищем, яке переживає часи спаду і підйому, прискорення й сповільнення. Отже, криза глобалізму закладена в самій його природі.

Причинами кризи глобалізму називають дефіцит прозорості в системах глобального управління, що формуються, неефективність стратегій і політики глобальних фінансово-економічних структур, негуманне застосування глобальних технологій, руйнування геополітичних та регіональних систем управління міждержавного характеру. Згадується й головна проблема та наслідок глобалізації - загострення проблеми бідності в багатих країнах і розширене відтворення масштабів глобальної бідності.

Разом із тим повного і глибокого розуміння реальних наслідків глобалізації, її кризового характеру навіть на початку ХХІ-го століття ще не існує. Криза глобалізму, яка набирає темпи і масштаби з початком ХХІ-го століття, має багато різних проявів. Чи не найголовніший із них - відсутність або неефективність глобальних інститутів управління (глобальна криза управління). Сучасні антиглобалісти заявляють про недостатню ефективність та глобальність нинішніх інститутів управління глобальними процесами і виступають за прозорість у системі ухвалення глобальних міжнародних рішень [9, с.26-28].

Рішення, які приймаються державною бюрократією і бюрократією глобальних міжнародних організацій, є відірваними від реальних інтересів людей. Діяльність нинішніх глобальних організацій стає дедалі несуміснішою із суттю процесів глобалізму, не забезпечує контролю над ними. Вони підзвітні урядам, тоді як дійсний глобалізм допускає лише дуже обмежену участь держав.

Глобалізація є об'єктивним явищем сучасності, в процесі якого необхідно подолати внутрішні суперечності глобальної економіки, що загострюють старі та породжують нові проблеми національних економік. Як імперативна вимога сучасного суспільства і науково-технічного прогресу, глобалізація є прогресом в стратегічній перспективі. Однак нині вона характеризується перевагами для одних суб'єктів глобалізації та втратами для інших.

Основний внутрішній конфлікт глобалізації - загострення світової економічної не рівноваги, що виражається в нееквівалентності обміну між суб'єктами глобалізації. Нерівномірність розподілу переваг глобалізації пов'язана з монополією країн центру і ТНК на транснаціональний капітал. Контроль країн центру і ТНК над міжнародними науково-технічними зв'язками спричиняє дискримінацію країн периферії та обмежує доступ глобальної спільноти до новітніх технологій.

Хоча в довгостроковій перспективі глобалізації немає альтернативи, тенденції її розвитку не є прямолінійними, а наслідки важко передбачити. Вирішення проблем глобалізації вимагає об'єднання глобальних ресурсів і зусиль світової спільноти [10, с.44-48].

Під тиском глобалізації додаткового навантаження зазнають так звані "перехідні" суспільства, до яких належить і Україна. Адже вони певною мірою знаходяться на роздоріжжі політичного процесу, і проблеми, що супроводжують глобалізацію, додаються до численних проблем державної важливості.

Глобалізація спричинила загострення міжнародної конкуренції. Конкуренція і розширення ринку ведуть до поглиблення спеціалізації та міжнародного поділу праці, що стимулюють, в свою чергу, зростання виробництва не тільки на національному, а й на світовому рівні.

Ще одна перевага глобалізації - економія на масштабах виробництва, що потенційно може призвести до скорочення витрат і зниження цін, а отже, до стійкого економічного росту. Переваги глобалізації пов'язані також із виграшем від торгівлі на взаємовигідній основі, що задовольняє всі сторони, в якості яких можуть виступати окремі особи, фірми та інші організації, країни, торговельні союзи і навіть цілі континенти.

Глобалізація може привести до підвищення продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні і розповсюдження передової технології, а також конкурентного тиску на користь безперервного впровадження інновацій у світовому масштабі. В цілому переваги глобалізації дозволяють покращити своє становище усім партнерам, які отримують можливість, збільшивши виробництво, підвищити рівень заробітної плати та життєві стандарти. Кінцевим результатом глобалізації повинне стати загальне підвищення добробуту у світі.

Глобалізація несе з собою не тільки переваги, вона загрожує негативними наслідками чи потенційними проблемами, в яких деякі її критики вбачають велику загрозу. Загроза у зв'язку з глобалізацією викликана тим, що її переваги, які людям зрозумілі, будуть, однак, розподілятися нерівномірно. В короткостроковій перспективі, як відомо, зміни в обробній промисловості, сфері послуг призводять до того, що галузі, які отримують вигоди від зовнішньої торгівлі, і галузі, пов'язані з експортом, відчувають більший приплив капіталу і кваліфікованої робочої сили. У той же час ряд галузей значно програє від глобалізаційних процесів, втрачаючи свої конкурентні переваги через зростання відкритості ринку. Такі галузі змушені докладати додаткових зусиль, щоб пристосуватися до змінених не в їх користь господарських умов. Слід визнати, що подібні зміни криють в собі серйозну загрозу сформованої господарської структури, і уряди повинні взяти на себе важкий тягар соціальних витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю, наданням підтримки малозабезпеченим сім'ям.

Ще одна загроза, яку приховує в собі глобалізація, пов'язується з помітним збільшенням розриву в рівнях заробітної плати кваліфікованих і менш кваліфікованих працівників, а також зі зростанням безробіття серед останніх. Сьогодні, однак, це аж ніяк не обов'язково є наслідком інтенсифікації міжнародної торгівлі. Більш важливо та обставина, що підвищується попит на кваліфіковані кадри в галузях і на підприємствах.

Також загрозу пов'язують з мобільністю робочої сили. Сьогодні багато говориться про вільний обмін товарами, послугами та капіталом і значно менше - про свободу переміщення робочої сили. У зв'язку з цим порушується питання про вплив глобалізації на зайнятість. За відсутності адекватних заходів проблема безробіття може стати потенційним джерелом глобальної нестабільності. Розбазарювання людських ресурсів у вигляді безробіття або часткової зайнятості - головна втрата світового співтовариства в цілому, і особливо деяких країн, які витрачали великі кошти на освіту [11, с.86].

Ці чинники свідчать про необхідність ефективного управління змінами на всіх рівнях, особливо в сферах, які безпосередньо впливають на умови життя людей. Зокрема, спірне питання про те, чи може міжнародна міграція сприяти вирішенню проблем зайнятості та бідності. Сьогодні ринки праці інтернаціоналізовані в значно меншій мірі, ніж ринки товарів або капіталу [11, с.92].

Важливим джерелом напруженості і конфліктів може стати також масова урбанізація, пов'язана з глобальними демографічними, технологічними та структурними змінами. Міста вже стають ключовими елементами суспільства в масштабі країн і світу в цілому, а також основними каналами поширення впливу глобалізації з ряду причин. По-перше, постачання міст продовольством і енергією залежить у багатьох країнах не від місцевих джерел, а від імпортних ресурсів. Далі, міста є основними центрами глобальної стандартизації споживання, культур. У них же транснаціональні компанії діють найбільш активно. Урбанізація, мабуть, посилить процес глобалізації, а кооперація між великими містами в політичному і інституціональному плані стане новою областю міжнародних відносин [12, с.482].

Однозначно оцінити вплив глобалізації на світові процеси не можна, є як переваги так і недоліки. Серед переваг виділяють поглиблення міжнародного розподілу праці; ефективніше розподілення коштів і в кінцевому підсумку сприяти підвищенню якості трудового життя; заощаджувати на масштабах виробництва, що потенційно може привести до зниження цін, отже, й до стійкого економічного зростання, підвищення рівнів зайнятості і життя. Крім того, глобалізація може сприяти вільному та широкому розповсюдженню капіталів, зростанню зарубіжних інвестицій, розширенню можливостей для розвитку інфраструктури, полегшенню контактів між людьми різних країн. Недоліки, негативні наслідки та проблеми глобалізації: взаємозалежність фінансових ринків; зростання спекулятивних валютних потоків між державами та вторинних фінансових ринків; платіжна і торговельна розбалансованості, які у сукупності значно обмежують можливість формулювання незалежної макроекономічної політики на національних рівнях [13, с.4-5].

Сучасна світова економіка дедалі інтенсивніше глобалізується. Це всеохоплюючий процес, жодна країна не може уникнути його впливу на ті чи інші сфери суспільного життя. В основі глобалізації лежить розвиток світових ринків товарів, послуг, праці і капіталу. Даний процес позначений інтенсифікацією руху капіталу, що направляється у найприбутковіші галузі національних економік, швидким розвитком фінансових ринків, які генерують потужні фінансові потоки, активізацією ринку фінансових інновацій і загалом інноваційного процесу, в ході якого створюються, освоюються і поширюються нововведення [14, с.238].

Висновок

Сучасна модель глобалізації ґрунтується в цілому на неоліберальній доктрині, яка почала панувати у міжнародних економічних відносинах з кінця 1970-х - початку 1980-х років.

Однак теоретичне визначення та ідеологічна оцінка цього феномену перебуває на етапі наукового осмислення та гострих дискусій. На сьогодні не існує чіткого розуміння чим є глобалізація в її сучасному вимірі - якісно новим ступенем розвитку цивілізації, чи спробою нав'язати свої відносини, цінності і правила гри з боку провідних країн світу.

Незважаючи на те, що Україна менш конкурентоспроможна, ніж більшість країн Центральної й Східної Європи, її позиції кращі, ніж у багатьох країн СНД. Остаточно оцінка конкурентоспроможності України протягом останніх 10 років не покращилася, незважаючи на значні зусилля країни стосовно проведення реформ. Це відрізняє її від інших країн регіону, таких як Польща й Росія.

Щоб розвивати свій конкурентний потенціал, Україні слід використовувати три головних переваги, що виділяють її при порівнянні з аналогічними країнами: великі розміри внутрішнього ринку, достатньо високий рівень освіти населення й високу здатність до інновацій [14, с.483].

Література

1. Арутюнов В. Х., Свінціцький В. М. Філософія глобальних проблем сучасності. Навчальний посібник / К.: КНЕУ, 2003.- 90 c.

2. Барулин В.С. Социальная философия: Учебник. - Изд. 2-е. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. - 560 с.

3. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін.. - К.: КНЕУ, 2001. - 45с.

4. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія / О.Г. Білорус та ін. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1998. - 53с.

5. Глобальное сообщество: новая система координат (подходы и проблемы) / Ред. А.И. Неклесса. - СПб .: Алтея, 2000. - 48 с.

6. Диев В.С. Многомерный вектор глобализации: начало и основные компоненты// Философия образования. - 2005. - № 1 (12). - С.15-21.

7. Заграва Е. Глобалізація і нації. Київ. - Фенікс, 2002. - 120 с.

8. Корчевська Л.О. Прогнозування рівня використання трудового потенціалу України як складова управління його розвитком // Актуальні проблеми економіки. - №3 (81). - 2008. - С.136-141.

9. Канаев Н.М. Глобализация и высшее образование. Взгляд из ЮНЕСКО Философия образования. - 2005. - № 1 (12). - С.26-31.

10. Клайн Л. Глобализация: вызов национальным экономикам // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - № 6. - С.44-49.

11. Лук'яненко Д. Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.

12. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.. - К.: Вища шк., 2001. - 606 с.

13. Філософія освіти ХХІ ст..: проблеми і перспективи// Педагогічна газета. - 2001.- №2.- С.4-5.

14. Шейко В.М. Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець XIX - початок XXI ст..): Монографія.: В 2 т. - Т. 1. - Х.: Основа, 2001. - 520 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження процесу економічної глобалізації, з’ясування сутності цього процесу. Передумови входження світової економіки в процес економічної глобалізації. Соціально-економічні наслідки економічної глобалізації. Стрімка глобалізація та інтелектуалізація.

    научная работа [61,6 K], добавлен 06.12.2008

  • Сутність продуктивних сил та їх структурні елементи. Загальна характеристика технологічних способів виробництва, історія їх виникнення й розвитку. Особливості системи виробничих відносин суспільства. Власність як економічне явище, її значення та форми.

    реферат [22,8 K], добавлен 30.11.2010

  • Сутність і головні передумови економічної глобалізації, форми та етапи її реалізації, оцінка наслідків. Напрями міжнародної економічної глобалізації, її сучасний стан, тенденції даного процесу в світовій економіці. Проблема вибору вектору для України.

    аттестационная работа [457,3 K], добавлен 04.06.2016

  • Еволюція економічної системи, сутність понять "інтеграція" і "диференціація". Зміст категорії "глобалізація" з точки зору теорії складних систем. Умови застосування синергетичної парадигми в процесах управління робочим часом та політичного прогнозування.

    контрольная работа [34,8 K], добавлен 16.02.2014

  • Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин, роль людського капіталу. Поняття та досвід венчурного інвестування. Інноваційний розвиток національної економіки України як головний шлях оптимізації росту продуктивних сил і виробничих відносин.

    курсовая работа [477,2 K], добавлен 07.06.2010

  • Суспільний спосіб виробництва є своєрідним ядром економічної системи. Суспільний спосіб виробництва. Закони розвитку товарного виробництва. Конкуренція та її закони. Оборот капіталу підприємства. Форма і сутність суспільного способу виробництва.

    контрольная работа [29,7 K], добавлен 21.02.2009

  • Визначення організації та форми організації кожної зі сторін суспільного виробництва, продуктивних сил і відносин економічної власності. Характеристика натурального господарства. Причини виникнення товарного виробництва. Власність як економічна категорія.

    реферат [18,7 K], добавлен 03.02.2010

  • Тенденції розвитку глобалізаційного процесу, стирання національної приналежності продукції, посилення ролі транснаціональних корпорацій. Передумови входження світової економіки в процес економічної глобалізації, її позитивні та негативні аспекти.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.02.2015

  • Загальна характеристика новітніх економічних показників: категорії, принципи, методи обчислення. Аналіз індексів людського розвитку, економічної свободи, рівня глобалізації економіки. Сутність економічних факторів, їх на показники рівня життя населення.

    курсовая работа [507,2 K], добавлен 26.05.2014

  • Еволюція суспільного виробництва, етапи його розвитку. Натуральне й товарне виробництво як форми суспільного. Товарна форма виробництва як умова становлення сучасних факторів виробництва. Проблеми та перспективи розвитку товарного виробництва в Україні.

    курсовая работа [316,1 K], добавлен 16.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.