Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.15(477.63)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ПРОМИСЛОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

ГАРКАВИЙ Валерій Васильович

Дніпропетровськ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті, Міністерство АПК України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Радченко Віктор Васильович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри організації сільськогосподарського виробництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мосіюк Пилип Омелянович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємств аграрного сервісу;

кандидат економічних наук, доцент Олійник Віктор Якович,

Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, завідувач кафедри фінансів.

Провідна установа - Кримський державний аграрний університет, кафедра агробізнесу і зовнішньоекономічних зв'язків, Міністерство АПК України, м. Сімферополь.

Захист відбудеться " 29 " жовтня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 320027, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 320027, м. Дніпропетровськ -27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий " 24 " вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Макаренко П.М.

економічний агропромисловий реструктуризація криза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аграрний сектор промислово розвинених регіонів Придніпров'я суттєво відрізняється від інших різним виробничим і трудовим потенціалами, направленістю сільськогосподарського виробництва, економічними та соціальними умовами. Це зумовлено наявністю великої кількості рудодобуваючих, переробних, супутніх та інших підприємств, зосереджених в Дніпропетровському, Криворізькому, Нікопольському та інших районах Дніпропетровської області - центрі індустріального Придніпров'я. Висока концентрація промислового виробництва зумовила необхідність виникнення розгалуженої сітки міст та робітничих селищ, що не могло не відбитися на демографічному становищі села і розвитку аграрної галузі.

Сільськогосподарські підприємства цих регіонів, перш за все, були націлені на виробництво малотранспортабельної продукції щоденного вжитку, яка не піддається довгостроковому зберіганню. Це зокрема овочі, свіже молоко, яйця, парне м'ясо, тощо. Принципово важливим завданням сільськогосподарських підприємств було забезпечення стабільного постачання населення, що проживає в містах регіону, цими продуктами харчування. Для ефективного виробництва і беззаперечного адміністративного управління аграрними господарствами в більшості із них були створені радгоспи з впровадженням державної форми власності. Така однобічна система господарювання в адміністративно-командній економіці, в певній мірі, відповідала цілі, але з переходом до ринкових умов господарювання вона, у багатьох випадках не відповідає сучасним умовам і підлягає реформуванню.

Маючи таку правову господарську основу, перетворення аграрних підприємств регіону в суб'єкти ринкового типу, має свої, притаманні тільки їм особливості. В, них у значній мірі, зберігається колективний характер виробництва. Форми господарювання, засновані на приватній власності на засоби виробництва, не отримали ще широкого розповсюдження. В кожному з досліджуваних промислових районів створена певна кількість селянських(фермерських) та інших форм господарювання. Але громадський сектор виробництва залишається домінуючим. В більшості із них реформування зупинилося на етапі зміни лише форми власності. Для більшості ж господарств промислового Придніпров'я реформування відносин власності є лише підґрунтям для наступних етапів цього досить складного процесу. На порядок денний виступають проблеми пов'язані з його поглибленням на науково обґрунтованих засадах, що і обумовлює актуальність досліджуваної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною і входить до комплексної програми наукових досліджень кафедри організації сільськогосподарського виробництва Дніпропетровського державного аграрного університету на 1996 - 2000 рр. "Розробити організаційно-економічні прийоми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в реформованих підприємствах різних форм господарювання".

Мета і задачі дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування різних підходів реформування аграрного сектора економіки промислового Придніпров'я з урахуванням його специфічних особливостей та соціальної направленості в перехідний період до ринкової економіки. У відповідності з задекларованою метою були вирішені наступні питання:

- дана всебічна економічна і соціальна оцінка сучасного стану розвитку сільського господарства Придніпровського регіону на фоні загальної кризи в АПК України;

- науково обґрунтована доцільність обрання різних напрямків реформування в аграрному секторі промислового Придніпров'я;

- узагальнено досвід початкового етапу реструктуризації сільськогосподарських підприємств регіону на основі різних форм господарювання і виявлено основні фактори, що впливають на ефективність аграрного виробництва;

- розроблена узагальнююча економіко-математична модель розвитку аграрного виробництва та складено прогноз економічного ефекту реформування.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше економічно обґрунтовані особливості реформування аграрного сектора в районах, насичених промисловим виробництвом;

- виявлено влив різних факторів на економічну діяльність господарств, котрі стали на різні шляхи реформування;

- проведено, на основі економіко-математичних засобів, моделювання розвитку сільськогосподарського виробництва промислового району Придніпров'я.

Практичне значення одержаних результатів. На прикладі господарств промислового регіону Придніпров'я науково доведена економічна доцільність існування різних форм господарювання, але пріоритет віддано крупнотоварному виробництву з максимальним використанням наявного виробничого і трудового потенціалів. Запропонована методика варіантного економіко-математичного моделювання дозволяє раціонально організувати сільськогосподарське виробництво і коригувати його з урахуванням соціальних вимог регіону.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто здійснено аналіз наслідків методів реформування підприємств в Придніпровському регіоні. Розроблена математична і на її основі числова модель оптимізації виробничої структури для господарств з суспільним характером виробництва регіону. Вона дозволяє розраховувати перспективний оптимальний варіант розвитку галузей сільського господарства як в цілому по району, так і по окремому господарству, або групі підприємств.

Апробація одержаних результатів дисертації. По найбільш важливим положенням дисертації було зроблено доповіді на науково-практичних конференціях Дніпропетровського державного аграрного університету у 1996 - 1998 рр. Одержані результати по оптимізації виробничої структури для суспільного сектора сільського господарства Дніпропетровського району, а саме оптимальна структура посівних площ, збалансована щільність поголів'я тварин по видах, та прогнозовані економічні результати від запропонованої оптимізації передані для впровадження керівникам районної ланки управління сільським господарством.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в фахових журналах: "Аграрна наука", "Економіка АПК", "Вісник аграрної науки" та інших джерелах. Всього надруковано 5 робіт загальним обсягом 1,3 умов. друк. аркуша, всі в авторському виконанні.

Структура дисертації. Дисертація складається із змісту, вступу, трьох розділів, що містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Роботу викладено на 176 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі основний зміст займає 164 сторінки. В роботі є 53 таблиці і два рисунки. Список використаних джерел складає 212 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації - ПРАКТИЧНА НЕМИНУЧІСТЬ І ТЕОРЕ-ТИЧНІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ПРИДНІ-ПРОВ'Я - викладені питання, що характеризують особливості сільськогосподарського виробництва в промислово розвинених районах Придніпров'я на фоні загального стану справ Дніпропетровській області та Україні в цілому. Зазначається, що виробництво валової продукції в суспільному секторі сільського господарства України за період з 1990 р. по 1997 р. скоротилось на 63,8%, а його питома вага в загальній вартості складає менше 50 відсотків. Це зумовлено скороченням виробництва зерна на 36%, цукрових буряків - 62,7, овочів - 77,5 і картоплі - на 8,3%. Ще гірший стан справ у громадському тваринництві. Чисельність великої рогатої худоби скоротилася на 57,4%, свиней - 71,7, птиці на 66,8%. Головною причиною кризового стану в суспільному секторі аграрного виробництва є обвальне падіння ефективності виробництва більшості видів продукції, в наслідок значного зростання суспільно необхідних витрат і непокриття їх реалізаційними цінами. Встановлено, що ефективність використання виробничих потужностей в Дніпропетровській області дещо вища ніж в середньому по Україні. Займаючи в загальній площі угідь близько шести відсотків, тут виробляється до 7% зерна, 13 - насіння соняшнику, 10 - овочів, 9,8 - м'яса, 6 - молока та майже 11% яєць. Характерною особливістю промислових районів Придніпров'я є висока насиченість їх промисловими підприємствами і, як наслідок, дуже високий процент міського та, відповідно, низький сільського населення (табл. 1).

Найбільша частка сільських жителів (13,3%) має місце в Нікопольському районі, а найменша - в Дніпропетровському (3,3%). В середньому по Дніпропетровській області вона складає 16,3%, а в цілому в Україні - 32%. На сільського жителя в Нікопольському районі припадає майже 7 міських, Криворізькому - 20, Дніпропетровському - 30 чоловік. По області цей показник складає 5, а по Україні 2,4 чоловіка.

Наявність сільгоспугідь у розрахунку на одного жителя в досліджуваних регіонах співставна з показником по Україні - 2,5 га і нижча ніж в цілому по області - 4 га.

Таблиця 1 Порівняний склад населення Дніпропетровської області і промислово розвинених районів

Встановлено, що сільське господарство промислових районів знаходиться на більш високому рівні, ніж в цілому по Дніпропетровській області (табл. 2).

Таблиця 2 Виробництво валової сільськогосподарської продукції у розрахунку на 100 га сільгоспугідь промислових районів Придніпров'я /в цінах 1983 р., тис. крб./

Аграрний сектор промислових регіонів діє відчутно ефективніше , ніж в інших районах Дніпропетровщини. Вихід валової продукції у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь майже наполовину перевищує середній показник по області. І хоча, у порівнянні з попередніми роками, в 1997 р. валова продукція склала всього 55,6%, але по відношенню до обласних даних вона вища на 21,5 тис. крб., або на 5,2%. Якщо ж порівнювати суміжні 1996 р. і 1997 р., то виробництво валової продукції в господарствах промислового регіону зросло на 7,8 тис. крб., а в середньому по області лише на 5,2 тис. карбованців. Найпомітніше зростання виробництва валової продукції сталося в Криворізькому районі - 8,4 тис. карбованців.

Цьому, в деякій мірі, сприяла реструктуризація аграрного виробництва в досліджуваних районах. Якщо раніше тут переважна більшість підприємств мала державну форму власності, то на початок 1998 р. їх кількість складала всього 3 - 4 господарства на район (табл. 3).

Таблиця 3 Наявність і структура сільськогосподарських підприємств в промислових районах Дніпропетровської області станом на 1 січня 1998 р.

В Дніпропетровському та Криворізькому районах на початок реформування існували підприємства виключно з державною формою власності. Тепер же утворені господарства нових типів, які зорієнтовані на ринкову економіку. Представлені вони колективними, селянськими (фермерськими), акціонерними та іншими типами підприємств. Свою життєздатність зазначені типи підприємств мають довести в недалекому майбутньому. По кількості найбільша питома вага належить селянським (фермерським) господарствам: від 66,8% в Нікопольському районі до 81,1% - в Криворізькому.

В структурі сільськогосподарських підприємств кожного досліджуваного району існує своя, лише йому притаманна специфіка. Так, наприклад, 47% господарств з колективною формою власності і 100% кооперативів знаходяться в Нікопольському районі. Однак 2/3 акціонерних товариств регіону належать до Дніпропетровського району.

Однією з характерних рис для сільського господарства регіону є те, що в процесі реформування аграрного виробництва тут не на стільки, як в інших районах, захопилися руйнуванням сільськогосподарської виробничої бази, про що свідчать насамперед розміри земельних угідь, котрими володіють аграрні підприємства. Як свідчать показники таблиці 4, вони достатні для раціональної організації високорентабельного сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 4 Розмір сільгоспугідь на початок 1998 р. в різних типах підприємств промислових районів

Середні розміри селянських (фермерських) господарств у Дніпропетровському та Нікопольському районах дорівнюють відповідно 32 та 40 га, в Криворізькому лише 24,4 га. Порівнюючи їх з іншими типами підприємств можна констатувати - вони їм занадто поступаються. В той же час фермерські господарства регіону перевищують розміри аналогічних підприємств в більшості країн Західної Європи. Найбільший середній розмір колективних господарств в Криворізькому районі - 4726,1 га, державних в Дніпропетровському - 7065,3 га, акціонерних товариств в Нікопольському районі - 3143 га. Як бачимо, в кожному з досліджуваних районів процес реформування має свої особливості. Так, наприклад, в Дніпропетровському районі окрім зміни форм власності відбувається також процес концентрації виробництва за рахунок об'єднання господарств і створення на їх основі нових акціонерних товариств, агрофірм, тощо. В той же час реструктуризація в Нікопольському районі характеризується дробленням господарств, а в Криворізькому відбувається процес створення великих аграрних підрозділів в складі промислових підприємств та їх об'єднань. Вважається, що така різноманітна багатоукладність буде сприяти більш ефективному розвитку усього аграрного виробництва.

У другому розділі - ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ГОСПО-ДАРСТВ ПРИДНІПРОВ'Я В РІЗНІ ТИПИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ - зазначається, що сільськогосподарські підприємства, котрі під час реформи не зупинились лише на етапі роздержавлення, а провели реструктуризацію виробництва виявились у більш виграшному стані, ніж господарства, що обмежились простою зміною форми власності.

Встановлено, що ряд господарств регіону здійснили глибоку реструктуризацію і на цій основі змогли створити умови для ефективної в економічному розумінні виробничої діяльності. Вони значно швидше пристосувались і до ринкових умов. Це досить наочно видно на прикладі ряду аграрних об'єднань. В їх склад на добровільних засадах ввійшли сусідні господарства найрізноманітніших типів, а також підприємства по переробці сільськогосподарської продукції і ряд торгових підприємств.

Характерним прикладом такого об'єднання є ВАТ "Чумаки" Дніпропетровського району. За роки реформування цього і ближніх з ним підприємств розміри його земельних угідь зросли в 2,1 рази, чисельність робітників, зайнятих в сільському господарстві, збільшилась на 40 %, вартість основних засобів виробництва у 3,4 рази. Наслідки творчої ефективної (ВАТ "Чумаки") і формальної негативної (КСП "Кіровський") реструктуризації на прикладі розвитку тваринництва засвідчують разючу різницю таких підходів (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив реструктуризації господарств в різні типи на розвиток їх тваринництва

До 1990 р. обидва господарства Дніпропетровського району мали державну форму власності і близькі виробничі і фінансові показники. Але за роки реформування стан справ в тваринницьких галузях різко змінився. Загальна кількість великої рогатої худоби в акціонерному товаристві "Чумаки" зросла на 34,4%, а в КСП "Кіровський" зменшилась на 44,7%. Незважаючи на зменшення чисельності корів на 500 голів, виробництво молока в першому господарстві зросло на 25,2%, а в другому - зменшилося на 58,7%. Річна продуктивність корів склала відповідно 7506 і 2367 кг (різниця 5139 кг, або майже в 3,2 рази), в той час як у 1990 р. вона була лише 571 кг (16%). Майже такі ж разючі відмінності при виробництві і інших видів продукції.

Це сталося тому, що в КСП "Кіровський", як і в багатьох інших господарствах, не пішли шляхом глибокого творчого реформування. Тому в них відбувається значне зростання затрат праці, кормів та інших матеріальних витрат у розрахунку на одиницю продукції. В Нікопольському районі спостерігається дроблення сільськогосподарських підприємств. Виявлення економічної доцільності такої форми реформування господарств здійснено шляхом порівняння результатів діяльності господарства, що зазнало дроблення (колгосп "Дружба" реформований в КСП "Дружба" і КСП "Маяк") з результатами господарювання підприємства, що зберегло свій виробничий потенціал - КСП ім. К. Маркса (табл. 6).

Таблиця 6 Собівартість продукції при різних підходах до реформування господарств

В дореформений період ефективність виробництва в колгоспі "Дружба", що з часом зазнав дроблення, була вищою. В 1990 р. колгосп "Дружба" мав досить вагомі переваги над колгоспом ім. К. Маркса по собівартості більшості видів товарної продукції і лише по молоку і приросту живої маси свиней дещо поступався йому. На сучасному відрізку діяльності вціліле господарство, у порівнянні з роздробленим, більш ефективно використовує можливості свого виробничого потенціалу. Це дало змогу КСП ім. К. Маркса виробляти продукцію зі значно меншими грошовими витратами у розрахунку на одиницю практично всіх видів товарної продукції, ніж в підприємствах утворених шляхом поділу колгоспу "Дружба". Собівартість 1ц зерна в збереженому господарстві нижча на 22%, насіння соняшнику - 60,8, молока - 69,3%. Різниця в собівартості приросту живої маси тварин настільки велика, що навіть не піддається аналізу.

До початку здійснення реформи затрати праці в цих господарствах були співставними. Але за період реформування КСП ім. К. Маркса не лише зберегло колишній рівень продуктивності праці, але і помітно його підвищило майже у всіх галузях виробництва. В той же час продуктивність праці в роздроблених господарствах значно знизилась, що особливо помітно при виробництві тваринницької продукції і це незважаючи на те, що всього декілька років тому ця галузь в колгоспі була ведучою.

Результати досліджень засвідчили, що реформування колективних і державних господарств і надання їм різних форм власності та господарювання є дуже складним і відповідальним процесом. Одним із головних чинників успішного здійснення цього неминучого заходу є не руйнування, а збереження трудового та матеріального потенціалу, набутого за багато десятків років, та як найефективніше його використання в умовах , котрі створюються і дають шанс на успішне господарювання навіть і в період ринкових перетворень. В тих господарствах, де до цього процесу підійшли творчо, ринок відкрив такі можливості, які стимулюють високоефективне виробництво. Нажаль, таких підприємств, в тому числі і в промисловому регіоні Придніпров'я, ще надто замало. В той же час вони засвідчують можливості ефективного господарювання для інших підприємств, які навіть утратили віру в майбутнє.

В Криворізькому регіоні при реформуванні АПК пішли дещо іншим шляхом. Тут відбувається процес створення великих аграрних підрозділів у складі економічно стійких промислових підприємств та їх об'єднань. У 1990 - 1992 рр. були створені такі аграрні цехи при Криворізькому коксохімічному заводі та КМК "Криворіжсталь". В 1997 р. на базі "Криворіжсталі" виникла агрофірма, в яку входять 5 сільськогосподарських підприємств регіону. Агрофірма знаходиться в стані становлення і для повного аналізу її діяльності фактичних даних ще недостатньо. Але слід зазначити, що найбільш важливі сукупні кількісні показники дають підставу сподіватись на краще майбутнє. Про це свідчать дані, перш за все, про чисельність поголів'я худоби і птиці в агрофірмі (табл. 7).

Таблиця 7 Чисельність поголів'я тварин в агрофірмі "Криворіжсталь" /голів/

За рік існування агрофірми дещо скоротилось поголів'я великої рогатої худоби за рахунок вибуття непродуктивних корів, що утримувались в первинних господарствах. За цей же період середньорічне поголів'я свиней зросло більше ніж в 5 разів.

На час утворення в агрофірмі не існувало такої галузі як птахівництво, а лише за рік її роботи поголів'я птиці перевищило сто п'ять тисяч голів, у 26 разів зросла чисельність овець. а сукупне умовне поголів'я зросло майже в 1,6 рази. Така увага до розвитку тваринництва цілком зрозуміла, так як ця галузь визначена головним напрямком діяльності агрофірми.

Дослідження стану реформованих підприємств в різні форми власності і господарювання засвідчили, що в цілому їх зміна не є гарантією економічного успіху. В промисловому регіоні Придніпров'я існують приклади того, як підприємства з державною формою власності функціонують з помітно вищим економічним ефектом, ніж підприємства з колективно-дольовою, або приватною формою власності, але є і протилежні приклади.

В цілому ж вищого економічного ефекту досягають ті господарства, котрі при реформуванні головну увагу приділяють, перш за все, раціоналізації виробництва, приведення його у відповідність з вимогами ринкового господарювання. Для цього, якщо виникала потреба, підприємства обирають нові форми господарювання, змінюють і форму власності.

У третьому розділі - ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ВИРОБ-НИЦТВА НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - розроблені два варіанта (оптимальний і перспективний) економіко-математичної моделі для оптимізації виробничої структури господарств суспільного сектора сільського господарства району. Моделі мають універсальний характер і їх можна застосовувати для вирішення аналогічних задач в інших промислово розвинених регіонах Придніпров'я не лише на районному рівні, але і на рівні окремо взятої групи господарств, виробничого об'єднання, тощо.

Критерієм оптимальності обрано максимум прибутку при раціональному використанні виробничого та трудового потенціалів. При вирішенні задачі було встановлено, що розмір і структура посівів сільськогосподарських культур має бути дещо відкоригована (табл. 8).

Таблиця 8 Запропонована узагальнена структура посівів сільськогосподарських культур в Дніпропетровському районі

Під показником зернові культури об'єднано площі посівів як товарного, так і фуражного зерна. Особливо помітні зміни необхідно внести в площі культур технічної групи. Площі під цукровим буряком доцільно збільшити майже до 3 і овочів до 9,5% від загальної площі посівів.

Питома вага посівів соняшнику у 1997 р. значно перевищувала відповідні агрономічні вимоги, тому її доцільно скоротити на 3,4 пункту.

Площа посівів кормових культур відповідає потребі в кормах громадського тваринництва. Питома вага кормових культур в перспективному варіанті на 2,6 пункту менша від фактичної в 1997 р., але вона повністю відповідає чисельності тварин. Це зумовлено вкрай нераціональним використанням наявної кормової бази в господарствах та нагальною доцільністю і можливостями покращання годівлі тварин за рахунок збільшення використання концентрованих кормів і сіна, та зменшення згодовування соломи (табл. 9).

Таблиця 9 Відновлення чисельності поголів'я худоби та птиці в господарствах Дніпропетровського району /голів/

З результатів, одержаних в наслідок вирішення як першого, так і другого варіантів економіко-математичної задачі, випливає, що поголів'я великої рогатої худоби, свиней і птиці в обох варіантах відносно 1997 р. має бути набагато більшим - від 130,5 до 238,9%. Першочерговим завданням господарств району має стати відтворення кількості корів, як основи розвитку молочного і м'ясного скотарства. За розрахунками їх кількість має збільшитись з 9935 голів майже до 22 тис., що більше від фактичного рівня 1997 р. на 12 тис. голів.

Загальне поголів'я свиней, у тому числі на вирощуванні та відгодівлі, у розрахованих варіантах мінімальне від можливого згідно з умовами економічної задачі, але воно майже на 2 тис. голів, тобто на 30,5% , більше від фактичного у 1997 р. Верхньою межею чисельності середньорічного поголів'я птиці є можливість утримання її в спеціалізованих птахогосподарствах району. В оптимальному варіанті середньорічне поголів'я птиці більше від фактичного у 1997 р. на 775 тис. голів, а в перспективному на 832 тисячі. Це зумовлено наявністю матеріально-технічної бази і тим, що вирощування молодняку птиці на м'ясо забезпечує досить високий рівень рентабельності. Його чисельність в перспективному варіанті вища від аналогічного показника в оптимальному варіанті на 73,8 тис. голів.

Забезпечення необхідної чисельності тварин та поліпшення їх годівлі і утримання дають підстави спрогнозувати значне підвищення обсягів виробництва та реалізації всіх видів тваринницької продукції, яка є домінуючою для сільського господарства району. Запропонований рівень розвитку аграрного виробництва дає підстави сподіватися на загальний економічний та соціальний ефект. Зміни виробничої структури та підвищення інтенсифікації виробництва в суспільному секторі сільського господарства Дніпропетровського району суттєво вплинуть на фінансове становище підприємств, яке в стислому виді представлене в таблиці 10.

Загальна сума виручки від реалізації сільськогосподарської продукції складатиме 142 - 147 млн грн., що в 3,2 - 3,3 рази більше фактичного рівня 1997 року. Різниця між оптимальним та перспективним варіантами незначна - 4,8 млн грн., або 3,4%. В структурі надходження коштів більшу питому вагу займає продукція тваринництва (57 - 60%). Собівартість реалізованої продукції як по окремих галузях, так і в цілому в перспективному варіанті у порівнянні з оптимальним нижча на 20%. Затрати в тваринницькій галузі складають 60% від загальних.

Таблиця 10 Перспектива поліпшення фінансового стану сільськогосподарських підприємств Дніпропетровського району

Прогнозоване зростання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в районі дасть можливість позбутися збитковості і забезпечити прибуток в розмірі 16,6 - 45,9 млн грн., котрий дасть можливість вирішити на достатньо високому рівні виробничі і соціальні проблеми в селах району.

Результати моделювання перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва на прикладі Дніпропетровського району Дніпропетровської області дають підстави стверджувати про доцільність збереження крупнотоварного виробництва в промислово розвинених регіонах Придніпров'я і на цій основі зупинити спад і забезпечити подальше зростання обсягів виробництва і ефективності аграрного сектору економіки регіону.

ВИСНОВКИ

Проведені наукові дослідження по обґрунтуванню особливостей реформування аграрного виробництва в умовах промислово розвиненого регіону Придніпров'я дають підставу зробити узагальнюючі висновки і внести ряд пропозицій.

1. Доведено, що в Дніпропетровській області найбільш насичені промислові райони Дніпропетровський, Криворізький та Нікопольський суттєво відрізняються від інших регіонів високою часткою міського населення (87 - 97%) і малою сільського (3 - 13%), що наклало відбиток на структуру сільськогосподарського виробництва, спеціалізацію, рівень інтенсивності та кооперування, а також на співвідношення державного і інших секторів економіки. Переважна більшість господарств регіону функціонувала з державною формою власності і виробляла овочі, молоко, продукцію птахівництва, інше. Матеріально-технічна база багатьох підприємств, економічна та соціальна інфраструктури були кращими , ніж в інших регіонах.

2. Встановлено, що загальна економічна криза в країні призвела до занепаду аграрного виробництва і в Дніпропетровській області, не виключаючи і промислові регіони. Але темпи спаду економіки тут були дещо нижчими, ніж в цілому по Україні, а питома вага області у виробництві ряду продуктів харчування навіть зросла на 0,9 - 3,7 відсотка. Виробництво валової продукції на 100 га сільгоспугідь у досліджуваних регіонах в 1990 р. перевищувало середній показник по області на 37%, а в 1997 р. воно зросло до 51%.

3. Визначені значні зміни в кількості сільськогосподарських підприємств промислового регіону, їх багатоукладність та різноманітність у формах господарювання. По їх кількості помітно переважають господарства з приватною формою власності і характером виробництва, але в загальній площі сільгоспугідь доля підприємств суспільного сектора в регіоні перевищує 95%, а селянські (фермерські) господарства мають обмежене розповсюдження. В тім кількісні показники реформування підприємств в цілому не були підкріплені іншими факторами виробництва і в переважній більшості мали формальний характер, обумовлений як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами.

4. Бальна, отже і грошова оцінка земель господарств промислового регіону нижча, ніж в середньому по області, на 141 грн. за 1 га, але рівень виробництва основної продукції тут вищий на 55,6 відсотка, так як в господарствах регіону значно вища інтенсивність та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.

5. Виявлено, що в сільському господарстві промислового регіону Придніпров'я виник особливий напрямок проведення реформ, який через корінну реструктуризацію виробництва сприяв збільшенню розмірів виробничого потенціалу і на цій основі забезпечив більш ефективне господарювання в умовах ринкової економіки. Переконливий приклад має місце у ВАТ "Чумаки" та інших господарствах Дніпропетровського району де за останні роки як в рослинництві, так і в тваринництві досягнуті показники світового рівня (врожайність зернових стабільно сягає 50 - 60 ц/га, удої від корови за 7,5 тис. кг).

6. Форма власності є основоположним фактором в ринковій економіці, але в конкретних умовах господарювання в перехідний період вона не завжди є головним чинником для досягнення високого економічного і соціального ефекту. В сільському господарстві регіону існують приклади (агрофірма "Наукова" УААН), коли підприємства з державною або змішаною формою власності набагато успішніше функціонують в тому ж економічно-правовому середовищі, що і підприємства недержавного сектора.

7. Дослідженнями доведено, що в ринкових умовах особливе значення має побудова оптимальної виробничої структури підприємств, так як вона сприяє найбільш повному і ефективному використанню виробничих ресурсів. Це дає можливість на всіх рівнях від окремих господарств до агропромислового комплексу району забезпечити не лише можливість простого, але і розширеного відтворення наявного потенціалу.

8. Доказано, що на основі економіко-математичного моделювання розвитку аграрної сфери виробництва можливо організувати більш раціональне використання існуючих виробничих ресурсів і на цій основі забезпечити рентабельність виробництва на рівні 13,3 - 45,6 відсотків.

9. Методичні підходи до розробки варіантів економіко-математичного моделювання оптимізації виробничої структури аграрної сфери АПК на прикладі Дніпропетровського району пропонується використовувати і в інших аналогічних зонах країни. Запровадження такого підходу дозволяє вирішувати взаємоузгоджену задачу оптимізації виробничої структури підприємств адміністративного району як на поточний період, так і на перспективу.

10. Запропоновану економіко-математичну модель, з певним ступенем конкретизації, можна використовувати на рівні окремих господарюючих суб'єктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гаркавий В.В. Багатоукладність АПК індустріального Придніпров'я // Аграрна наука . - 1996. - № 2. - С. 45.

2. Гаркавий В.В. Особливості ринкового реформування аграрного виробництва в індустріально розвинених регіонах // Мат. міжвуз. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: 1996. - С. 62.

3. Гаркавий В.В. Деякі особливості аграрного сектора Криворізького регіону // Економіка АПК. - 1997. - № 2. - С. 46 - 48.

4. Гаркавий В.В. Формування багатоукладної економіки в АПК індустріального Придніпров'я // Придніпровський науковий вісник. - 1997. - № 47. - С. 46 - 48.

5. Гаркавий В.В. Особливості розвитку тваринництва в Нікопольському індустріальному регіоні // Вісник аграрної науки. - 1998. - № 1. - С. 78 - 79.

АНОТАЦІЇ

Гаркавий В.В. Особливості реформування аграрного сектора промислового Придніпров'я в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 1999.

Дисертацію присвячено питанням, які науково обґрунтовують напрямки реформування аграрного сектора економіки промислового Придніпров'я з урахуванням його специфічних особливостей та соціальної орієнтації. Викладено теоретичні погляди і загальні принципи проведення реформи в сільському господарстві України. Виявлені особливості реформування притаманні Придніпровському промисловому регіону. Проаналізований корисний досвід і запропоновані шляхи його розповсюдження. За допомогою економіко-математичного моделювання проведена оптимізація виробничої структури господарств суспільного сектора аграрної сфери економіки на прикладі Дніпропетровського району. Основні результати досліджень позитивно оцінені керівниками районної ланки і будуть застосовуватись при організації роботи підприємств.

Ключові слова: підприємство, аграрний сектор, економіка, напрямок, особливості, реформування, регіон, структура, оптимізація, моделювання.

Гаркавый В.В. Особенности реформирования аграрного сектора промышленного Приднепровья в условиях социально ориентированной рыночной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 1999. Диссертация посвящена вопросам научного обоснования направлений реформирования аграрного сектора экономики промышленного Приднепровья с учетом его специфических особенностей и социальной ориентации. В процессе исследований установлено, что аграрный сектор экономики промышленно развитых регионов Приднепровья от прочих отличается разными производственным и трудовым потенциалами, направленностью сельскохозяйственного производства, экономическими и социальными условиями. Это обусловлено наличием большого количества рудодобывающих, горно-обогатительных, металлургических и вспомогательных предприятий, сосредоточенных в Днепропетровском, Криворожском, Никопольском и других районах Днепропетровской области - центре индустриального Приднепровья. Высокая концентрация промышленного производства была причиной возникновения разветвленной сети городов и рабочих поселков, что не могло не отразиться на демографическом состоянии села и развитии аграрной отрасли.

На сельского жителя в Никопольском районе приходится почти 7, Криворожском - 20, Днепропетровском - 30 человек городского населения. Сельскохозяйственные предприятия этих районов всегда были нацелены, прежде всего, на производство малотранспортабельной продукции ежедневного потребления, которая не подлежала длительному хранению. Это, прежде всего овощи, свежее молоко, яйца и мясо. Обеспечение стабильного снабжения населения региона этими продуктами питания было принципиально важным вопросом, поэтому для эффективного производства и безусловного административного управления аграрными предприятиями в большинстве из них были созданы совхозы с введением государственной формы собственности.

Обнаружены и проанализированы особенности проведения реформы как в целом по региону - сохранившееся крупнотоварное производство, так и по его территориальным единицам, а именно случаи укрупнения хозяйствующих субъектов в Днепропетровском районе, дробления в Никопольском, слияния аграрных предприятий с промышленными в Криворожском. Сравнивается уровень производства сельскохозяйственной продукции в индустриальном регионе и области в целом. Анализируется положительный опыт проведения реформы в сельском хозяйстве Приднепровского региона. Предложены пути его внедрения в близких по специфике регионах. При помощи экономико-математического моделирования произведена (в двух вариантах) оптимизация производственной структуры предприятий общественного сектора аграрной сферы экономики Днепропетровского района. Критерий оптимальности - максимизация прибыли.

Произведенные расчеты позволяют увязать интересы сельскохозяйственных предприятий с социальными требованиями преобладающего в регионе городского населения в продукции животноводства и овощеводства. Сделан прогноз развития отрасли в районе. Результаты исследований положительно оценены руководителями районного звена и будут использованы при организации работы сельскохозяйственных предприятий района.

Ключевые слова: предприятие, аграрный сектор, экономика, направление, особенности, реформирование, регион, структура, оптимизация, моделирование.

Garkavy V.V. Peculiarities of industrial Pridneprovye agrarian sector reformation under conditions of socially orientated market economy. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences by speciality 08.07.02 - economy of agriculture and the agrarian industrial complex, Dniepropetrovsk State Agrarian University, Dniepropetrovsk, 1999.

The dissertation is devoted to scientific substantiation of ways of industrial Pridneprovye agrarian sector reformation taking into consideration its characteristic features and sense of social purpose. General principles and theoretical fundamentals of Ukrainian agriculture reformation are expounded. Peculiarities of reformation intrinsic in Pridneprovsky industrial region were discovered. Useful experience was analysed and the ways of its spreading were proposed. The optimum production structure of public sector farms in agrarian sphere of economy in case of Dniepropetrovsk region was determined with economic and mathematical modelling. The results of investigation were positively appreciated by leaders of district link and will be applied in organising of agricultural enterprise's work.

Key words: enterprise, agrarian sector, economy, way, peculiarities, reformation, region, structure, to find an optimum, modelling.

Размещено на Allbest.ru