Удосконалення методів ціноутворення на промислову продукцію в умовах коливань ринкової кон’юнктури
Процес формування цін, класифікація факторів ціноутворення. Методика встановлення цін на промислові вироби на базі їх конкурентоспроможності, облік інфляційного очікування. Особливості використання функції бажаності в умовах розвитку ринкових відносин.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.11.2013 |
| Размер файла | 41,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Удосконалення методів ціноутворення на промислову продукцію в умовах коливань ринкової кон'юнктури
Маслак Ольга Іванівна
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ціноутворення конкурентоспроможність ринковий
Актуальність теми дослідження. Більшість країн колишнього СРСР і всієї соціалістичної співдружності не обійшла економічна криза, і кожна країна зробила істотний внесок у розвиток стабілізаційної політики та практики. Найбільш показовим є досвід країн Балтії і колишньої Югославії. Саме ці країни ефективно впроваджували антиінфляційну політику, стабілізували власну грошову одиницю, проводили послідовну лібералізацію цін і структурних перетворень. Тому вже за два роки ці країни перейшли від стрімкого падіння (в 1991-1992 рр.- найбільш відчутне падіння валового внутрішнього продукту) до стабільного пожвавлення економіки (в 1994-1995 рр. - вдалося зафіксувати реальне економічне зростання, яке продовжується і зараз). Встановлення стабільного рівня цін і низького рівня інфляції - менше ніж 30 % в рік - було базовою умовою відродження економіки.
Початкове становище України не було найгіршим, однак, непослідовність економічних перетворень, їх недостатня наукова обгрунтованість не дозволили повністю перебороти кризові явища. Разом з тим, стабільно низький рівень інфляції в нашій країні останнім часом (в 1996 р. - 40 %, в 1997 р. - 10%, в першій половині 1998 р. - 6 %, а зростання оптових цін не перевищує 5%), може служити вагомим аргументом на користь стабілізації, пожвавлення кон'юнктури товарних ринків, розвитку конкурентної боротьби. Все це ставить перед вітчизняною економічною наукою нові проблеми.
Для українських підприємств, що займають активну позицію на внутрішньому і зовнішньому ринках прийшов час освоєння активної, наступальної тактики ціноутворення, яка враховує всі конкурентні переваги вітчизняної продукції. Цінова тактика і стратегія підприємства повинна забезпечити достатній рівень цінової стійкості українських товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках ще на стадії розробки маркетингових програм, запобігти комерційній невдачі, в певній мірі гарантувати беззбитковість виробництва та збуту продукції.
Питання ціноутворення на промислову продукцію в умовах розвитку ринкових відносин привертають до себе увагу відомих вчених. Науковій громадськості добре відомі роботи зарубіжних і вітчизняних економістів Ю.В. Бороздіна, В.В. Герасименка, А.А. Дерябіна, В.Л. Диканя, В.Е. Єсипова, Ф.М. Лєвшина, І.В. Ліпсиця, А.Н. Лоріна, В.Н. Кононенка, В.С. Нємчинова, С.М. Нікітіна, В.В. Новожилова, Б.І. Пуніна, В.П.Рюміна, І.К. Салімжанова, В.А. Слепова, В.М. Тімофєєва, А.Н. Цацуліна, Ю.М. Чеботаря, М.М. Чубакова, М.Г. Чумаченка, А.І. Яковлєва та ін., у чиїх роботах розкриті різні теоретичні і прикладні питання ціноутворення в умовах перехідної економіки. Разом з тим, ряд проблем вимагають подальшого вирішення.
Певне пожвавлення кон'юнктури товарних ринків України, розвиток конкурентного середовища вимагають розробки відповідних цінових рішень. Наукове обгрунтування рівня цін в обов'язковому порядку повинно враховувати переваги і наміри споживачів, ступінь їх чутливості до рівня ціни. Рівень конкурентоспроможності товару, ступінь його відповідності до вимог споживачів повинні бути покладені в основу методичних підходів до визначення ціни в сучасних умовах. Існуючі методи ціноутворення недостатньо враховують можливі інфляційні очікування. Це ж стосується і питань цінового ризику та його можливих наслідків. Актуальною проблемою сучасної економіки України є вдосконалення методів ціноутворення на науково-технічну продукцію. Проблеми розвитку ринку науково-технічної продукції прямо пов'язані з питаннями ціноутворення на неї, що робить дану сферу досліджень надзвичайно важливою.
Особливого значення зазначені проблеми набувають в умовах коливань ринкової кон'юнктури, розвитку конкуренції і конкурентної боротьби товаровиробників за увагу і прихильність споживача. Необхідність поглиблення теоретичних і методологічних основ вдосконалення ціноутворення в умовах коливань ринкової кон'юнктури обумовили вибір автором теми, визначили напрям дослідження, сформували структуру роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках державної науково-технічної програми 07.02. “Економічні проблеми розбудови державності в Україні”, а також згідно з темою холдингової компанії “АвтоКрАЗ” - “Розробка технічної документації на підготовку до виробництва автомобіля-самоскида КрАЗ - 6130С4 для перевозок сільськогосподарських продуктів” (наказ по заводу № 45 від 25.02.1997р.); згідно з планом Кременчуцького виконкому про створення спеціальної економічної зони (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.1994р., рішення виконкому м. Кременчука № 1436 від 19.12.1996р.).
Метою роботи є аналіз і удосконалення методів ціноутворення в умовах коливань ринкової кон'юнктури, становлення і розвиток конкурентної боротьби. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі задачі:
проведення теоретичного аналізу ціни як економічної категорії ринкової економіки з метою виявлення і обгрунтування основних напрямів удосконалення теорії та методів ціноутворення на продукцію виробничо-технічного призначення;
розвиток методів встановлення цін на промислові товари з урахуванням рівня їх конкурентоспроможності;
удосконалення методів ціноутворення на науково-технічну продукцію;
введення і обгрунтування поняття цінової стійкості товару на ринку і дослідження його основних чинників;
розробка методів обліку інфляційного очікування при встановленні цін;
розробка методичних рекомендацій щодо обліку цінового ризику.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом даної роботи є виявлення основних закономірностей ціноутворення на промислові товари в умовах ринкової економіки, теоретичних і практичних аспектів процесу формування цін. Об'єктом дослідження є діяльність промислових підприємств України в сфері ціноутворення на товарному ринку і ринку науково-технічної продукції.
Загальна методика дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів у сфері ціноутворення, спеціальна економічна література, законодавчі і нормативні акти України, матеріали наукових конференцій і симпозіумів, дані оперативного обліку і статистичної звітності. При вирішенні поставлених задач використовувалися принципи системного аналізу, економіко-математичні методи.
Наукова новизна результатів роботи полягає в наступному:
удосконалена методика визначення цін на промислові товари з урахуванням рівня їх конкурентоспроможності;
запропонований метод визначення рівня конкурентоспроможності товарів на базі функції бажаності;
розроблені методичні рекомендації щодо розвитку ціноутворення на науково-технічну продукцію;
введено поняття цінової стійкості товару на ринку і розроблена методика її визначення;
запропоновані методи обліку цінового ризику, інфляційного очікування і інтервалів цінової байдужості споживачів при встановленні цін на промислові товари.
Практична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що використання її основних положень в економічній діяльності підприємств буде сприяти поліпшенню цінової роботи, підвищить точність і достовірність цін, що встановлюються. Запропоновані в дисертації розробки і практичні рекомендації можуть бути використані на підприємствах різних форм власності з метою забезпечення цінової стійкості вироблених товарів на ринку і збільшення ефективності комерційної діяльності. Результати дисертаційного дослідження отримали впровадження на ряді підприємств Кременчуцького регіону, зокрема, на Кременчуцькому автомобільному заводі (акт впровадження від 15 вересня 1998р.), в науково-технічному центрі “Інформаційні системи” (акт впровадження від 2 червня 1998р.), на Кременчуцькому заводі коліс (акт впровадження від 10 серпня 1998р.).
Особистий внесок здобувача. Проведено критичний аналіз теоретичних основ ціноутворення в сучасних умовах і визначені основні напрями їх удосконалення; виявлені і проаналізовані основні чинники, що впливають на рівень цін; розроблені методичні основи встановлення цін на промислові товари і науково-технічну продукцію в умовах конкуренції; запропонована методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару і його облік в ціновій роботі; введено поняття цінової стійкості товару на ринку і запропонована методика її оцінки з урахуванням цінового ризику, інфляційного очікування і інтервалів цінової байдужості споживачів.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Кременчуцького державного політехнічного інституту (м. Кременчук, 1995-1998 рр.), на регіональній науково-технічній конференції “Проблеми створення нових машин та технологій” (м. Кременчук, 1996 р.), на міжнародній науково-технічній конференції “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження і оптимізація економічних процесів" (м. Харків, 1998 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Економічна оцінка конкурентоспроможності продукції (послуг)" (м. Харків, 1998 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє відображення в 12 друкованих роботах автора загальним обсягом 2,7 умов.д.а. Особисто автору належить 2,1 умов.д.а.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Дисертація містить 195 сторінок машинописного тексту, в тому числі: 25 таблиць, 12 малюнків, бібліографію з 207 найменувань.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтована актуальність обраної теми, визначені мета та задачі дисертації, об'єкт та загальна методика проведення дослідження, розкрита наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення.
У розділі 1 “Сучасний стан теорії і методів ціноутворення в промисловості” проведено критичний аналіз теоретичних аспектів і методів ціноутворення, визначено основні напрями його удосконалення, виконано дослідження ціни як економічної категорії ринкової економіки, зроблено аналіз місця і ролі цінової політики в розвитку вітчизняної економіки в умовах коливань ринкової кон'юнктури.
Аналіз теорії та практики встановлення цін дозволив виявити, що корінна відмінність ринкового ціноутворення від централізованого полягає в тому, що реальний процес формування цін відбувається не в сфері виробництва, не на підприємстві, а переважно в сфері реалізації продукції підприємства, під впливом попиту і пропозиції. Ціна товару і його корисність проходять перевірку ринком, де остаточно і формуються. Тому радикальним чином змінюються уявлення про вартість товару і ціни, як економічних категорій ринку. Оскільки тільки на ринку відбувається визнання продуктів як товарів, їх вартість отримує визнання споживачів через механізм цін. Ця принципова відмінність ринкового ціноутворення до останнього часу значною мірою ігнорувалася у вітчизняній економічній науці і практиці ціноутворення. Цьому сприяють не подолані досі істотні перевищення попиту над пропозицією деяких товарів і монополізм виробників. Очевидно, що така практика явно суперечить теорії ринкової економіки, згідно з якою ціни на товари повинні визначатися їх власниками. Тільки тоді можна подолати відчуження товаровиробників від результатів їх праці. Держава ж, залежно від ситуації, яка склалася, може регулювати ціни тільки на обмежене коло товарів. На всі інші товари держава визначає лише загальні правила і принципи ціноутворення, уникаючи встановлення конкретних цін на товари різних виробників.
Критичний аналіз існуючих методів ціноутворення в промисловості України показав, що вони потребують удосконалення і розвитку. Є також необхідність враховувати при формуванні цін на промислові товари рівень їх конкурентоспроможності на ринку або його сегменті, де представлені українські товари. Практика встановлення цін, як правило, ігнорує цей найважливіший принцип ціноутворення в умовах ринкової економіки. Методи ціноутворення, засновані на конкуренції, настійно вимагають свого розвитку і удосконалення.
Особливої уваги вимагає до себе науково-технічне забезпечення промислового виробництва. Поява наукової продукції на ринку як товару відразу ж ставить в центр уваги ряд проблем, серед яких на першому місці - ціноутворення на науково-технічні продукти і послуги. По суті, теоретичні міркування про вартість і її величину пов'язані з необхідністю обгрунтувати ціну наукового товару, оскільки саме ціна, а не вартість цікавить зрештою учасників обміну науково-технічними досягненнями. Тому витратний підхід до ціноутворення на наукову продукцію, який переважає в нашій країні, настійно потребує відповідної корекції.
У розділі 2 “Розвиток методів ціноутворення в умовах коливань ринкової кон'юнктури” розроблено основні напрями удосконалення ціноутворення в промисловості України. На цій основі запропоновано методичні положення щодо визначення цін на промислові товари з урахуванням рівня їх конкурентоспроможності, виконано обгрунтування рівня цін на науково-технічні розробки.
Викладені вище посилки лягли в основу методики ціноутворення з урахуванням рівня конкурентоспроможності техніки, що аналізується. В основі методики - параметрична економіко-математична модель, в яку входить як найважливіший показник - чинник конкурентоспроможності виробу.
Модель ціни запропонованого промислового виробу включає два рівняння, які доповнюють одне одного.
Перше рівняння відображає модель визначення ціни нового виробу, рівень конкурентоспроможності якого перевищує прийнятий світовий рівень конкурентоспроможності виробів даного класу (Iкн Ісер.світ):
Цн = Цсер.світ х (Iкн / Ісер.світ )Рсер х Iк / ln (1 + Iк) (1)
Друге рівняння відображає модель визначення ціни нового виробу, рівень конкурентоспроможності якого нижчий, ніж прийнятий світовий рівень конкурентоспроможності виробів даного класу (Iкн Ісер.світ) :
Цн = Цсер.світ х (Iкн / Ісер.світ )Рсер х ln (1 + Iк) / Iк, (2)
де Цсер.світ - ціна виробів, рівень конкурентоспроможності яких відповідає в цей час світовому рівню;
Iкн, Ісер.світ - рівень конкурентоспроможності нового виробу і виробу, що відповідає загальноприйнятим стандартам по даному виду продукції;
Iк = Iкн - Ісер.світ - для моделі (1)
і Iк = Iсер.світ - Ікн - для моделі (2); Рсер - середній ринковий рівень рентабельності виробу (так званий рівень справедливого прибутку на виріб), в.о.
Якщо рівень конкурентоспроможності виробу точно відповідає середньосвітовому рівню, то в цьому випадку розрахунок ціни не проводиться - вона точно відповідає середньоринковій величині Цсер.світ , яка встановилася на даному ринку в цей час. Відзначимо важливість останнього висновку, оскільки моделі (1) і (2) чисто математично не придатні до розрахунків ціни при рівності рівнів конкурентоспроможності (Iкн = Ісер.світ) - у цьому випадку логарифм одиниці дорівнює нулю, і моделі, що аналізуються, втрачають економічне значення.
Основним елементом пропонованої моделі ціноутворення на промислові вироби є рівень конкурентоспроможності виробу, розрахунок і обгрунтування якого необхідно проводити з особливою ретельністю.
З метою оцінки рівня конкурентоспроможності продукції, яка вже виробляється або пропонується до випуску на певній території, розроблено метод експрес аналізу, який можна використати як складову частину роботи по ціноутворенню продукції в широкому діапазоні умов при порівняно невеликому обсязі початкових даних. Наприклад, для досліджуваних нами вантажних автомобілів вихідна інформація для оцінки рівня конкурентоспроможності може обмежуватися даними табл.1, в якій прийняті такі позначення: - вантажопідйомність, т; - найбільша швидкість, км/год; - об'єм кузова, м3; - потужність двигуна, к.с.; - дизайн та ергономіка, бали.
Таблиця 1. Групування параметрів виробів-конкурентів для визначення рівня конкурентоспроможності
|
Автомобіль |
Параметри автомобілів |
||||||
|
модель |
шифр |
||||||
|
КрАЗ-65055 |
А |
16 |
90 |
10 |
300 |
2 |
|
|
МАЗ-5516 |
В |
16 |
88 |
10,5 |
300 |
3 |
|
|
КамАЗ-6520 |
С |
20 |
90 |
12 |
320 |
3 |
|
|
УралАЗ-330.30 |
Д |
22,8 |
85 |
12 |
306 |
4 |
|
|
IVECO-260.30Н |
Е |
16,6 |
90 |
11 |
305 |
5 |
Суть пропонованої методики. В сучасних умовах продукція перетворюється в систему обслуговування певної потреби. Наприклад, продається не просто вантажний автомобіль, а вантажний автомобіль з відповідним фірмовим сервісом, іміджем фірми, що його виробляє, існуючою (розгалуженою або нерозгалуженою) або неіснуючою ділерською мережею, встановленим комплексом рекламного супроводження тощо. Тому, для визначення можливостей продажу даного вантажного автомобіля необхідно аналізувати конкурентоспроможність продукції як системи обслуговування потреби і розглядати показники якості такої системи в ієрархії цінностей, визначеної безпосередньо споживачем. Корисний ефект від споживання або експлуатації є гомоморфним відображенням показників якості даної продукції. При цьому необхідно розглядати всі показники якості, серед яких - показники призначення, надійності, технологічності, ергономічності, безпеки, а також естетичні, економічні та ін. Розрахунок рівня конкурентоспроможності проводиться не тільки з урахуванням найважливіших технічних і витратних параметрів виробу, але поряд з ними використовуються і суто ринкові показники, які, як правило, не включаються економістами в розрахунки визначення рівня конкурентоспроможності виробів. Це - показники іміджу, торгової марки, дизайну, охоплення ринку мережею збуту, ефективності рекламної стратегії, відповідності споживчих властивостей запитам споживачів та ін.
Пропонований метод оцінки рівня конкурентоспроможності, дозволяє досить просто і наочно знайти кількісні оцінки рівня конкурентоспроможності різних об'єктів по всій сукупності параметрів, що розглядаються, а також гнучко реагувати на навіть незначні зміни будь-якої з них. Процедура знаходження таких оцінок включає в себе три етапи:
а) вибір критеріїв (параметрів) оцінки об'єкта (виробу, що досліджується, послуги і тощо);
б) отримання оцінок рівнів окремих параметрів конкретного об'єкта дослідження;
в) об'єднання отриманих оцінок в один узагальнений показник, що характеризує рівень конкурентоспроможності досліджуваного об'єкта.
Метод, заснований на використанні функції бажаності f:
f = 1 / ,
де х - зведений параметр функції; е - основа натурального логарифма.
Ця функція визначена в інтервалі 0....1 і використовується як безрозмірна шкала, названа шкалою бажаності, для оцінки рівнів параметрів об'єктів, що порівнюються (виробів, послуг). За допомогою шкали бажаності оцінюються параметри об'єктів або виробів з точки зору їх придатності до використання або бажаності у відношенні до якого-небудь практичного застосування. Кожному фактичному рівню бажаності надається конкретне економічне значення, пов'язане з рівнем конкурентоспроможності (рівнем якості) досліджуваного об'єкта або виробу. Причому, значення функції бажаності, рівне 0,00 відповідає повністю неприйнятному рівню параметра, при значенні якого виріб непридатний до виконання поставлених перед ним задач. Значення функції бажаності, рівне 1,00 відповідає повністю прийнятному рівню параметра, подальше поліпшення якого недоцільне або неможливе. Проміжні значення функції бажаності і їх економічна характеристика наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Відповідність значень функції бажаності рівню конкурентоспроможності досліджуваного об'єкта
|
Значення функції бажаності |
Характеристика якості об'єкта або виробу |
|
|
1,00 |
Відповідає кращому рівню якості, поліпшення якого не має сенсу або неможливе |
|
|
1,00...0,80 |
Відмінна якість, відповідно до кращих світових зразків |
|
|
0,80...0,63 |
Хороша якість, рівень якої вище, ніж середньосвітовий |
|
|
0,63 |
Середній рівень якості виробів-аналогів, представлених на даному товарному ринку |
|
|
0,63...0,37 |
Задовільна якість виробів, що перевищує мінімально допустимий рівень, але потребує поліпшення |
|
|
0,37 |
Мінімально допустимий рівень якості (відповідає граничному рівню рентабельності виробу) |
|
|
0,37...0,20 |
Погана якість продукції не відповідає поставленим завданням (збиткове виробництво) |
|
|
0,00 |
Абсолютно неприпустима якість |
З метою забезпечення можливості використання функції бажаності для оцінки параметрів різної розмірності і порядку, проводиться приведення параметрів виробу Pi до значень зведеного параметра х функції бажаності f. З цією метою за відомими значеннями х і Р на границях інтервалів функції бажаності будується апроксимуюча функція і визначаються її параметри (коефіцієнти).
Процедура знаходження оцінки рівня параметра виробу за шкалою (функції) бажаності f включає в себе етапи:
а) визначення значень зведеного параметра х, які відповідають вузловим точкам шкали бажаності;
б) розрахунок значень параметра Р для відповідних інтервалів шкали бажаності f, згідно з умовами (критеріями), які наведені в таблиці;
у) визначення коефіцієнтів апроксимації за даним х і Р;
г) обчислення значення х для конкретного значення параметра, що оцінюється Р за апроксимуючими формулами;
д) визначення значення функції бажаності f для параметра, що оцінюється.
Маючи оцінки рівнів окремих параметрів виробу, розраховуємо рівень конкурентоспроможності всього виробу за допомогою узагальненої функції бажаності F:
F = (f 11 х f2 2 х ... х fii х ... х f n n) 1/n ,
де fi - значення функції бажаності для i-го параметра виробу; i - вагомість i-го параметра виробу; n - кількість параметрів виробу.
Порівнюючи значення F різних конкуруючих виробів, визначаємо таке з них, якому притаманна найкраща сукупність споживчих властивостей. Цьому виробу і буде відповідати найбільше значення узагальненої функції бажаності. Отримані результати використовуються в моделях ціни (1) і (2) для відповідних розрахунків. Результати такого дослідження вантажних автомобілів наведено нами в табл.3 (шифри виробів відповідають прийнятим в табл.1).
Таблиця 3. Основні економічні показники порівнюваних автомобілів
|
Показники |
Середні ринкові значення |
Значення показників виробів-аналогів |
|||||
|
А |
В |
С |
Д |
Е |
|||
|
Інтегральний рівень конкурентоспроможності, в.о. |
0,63 |
0,48 |
0,57 |
0,66 |
0,71 |
0,71 |
|
|
Розрахункова ціна, у.о. |
74800 |
45400 |
57800 |
68400 |
95000 |
106300 |
|
|
Середня собівартість, у.о. |
68000 |
49350 |
54500 |
61600 |
84100 |
94100 |
|
|
Прибуток на один автомобіль, у.о. |
6800 |
-3950 |
3300 |
6800 |
10900 |
12200 |
|
|
Рентабельність виробу, % |
10 |
Збитки |
6 |
11 |
13 |
13 |
Проведене дослідження сучасного стану теорії і методів ціноутворення на науково-технічну продукцію дозволило виявити дві основні моделі цін. Перша модель передбачає формування ціни на основі обліку власних витрат розробника і нормативного (справедливого) прибутку. Друга модель ціни заснована на обліку передбачуваного ефекту від впровадження наукової розробки в практику роботи конкретного споживача. Ці дані дозволили автору зробити висновок про те, що ціна на науково-технічну продукцію може формуватися двома основними шляхами, які в комплексі встановлюють її межі.
Нижня межа визначається з точки зору мінімальної корисності для розробника, при якій він спроможний покрити свої витрати і отримати прибуток в достатньому розмірі для стимулювання праці виконавців і забезпечення розвитку наукової організації. Верхня межа означає такий рівень зацікавленості, перевищення якого невигідне для замовника.
Більшість існуючих моделей ціни на наукову продукцію, що відображають її нижню межу Цн, як правило, базуються на витратному підході, що, природно, не може стимулювати роботи по виконанню пріоритетних тем, зокрема таких, що мають державне значення. Також практично повністю не стимулюються якісні показники НДР.
Для усунення зазначених недоліків при визначенні нижньої межі ціни за допомогою витратних методів пропонується змінити методику розрахунку прибутку. У наших пропозиціях нормативну величину прибутку пропонується визначати за допомогою нормативу рентабельності по собівартості Рн, який розраховується таким чином:
Рн = Рв + Рк, (3)
де Рв - складова частина нормативу рентабельності наукової продукції, розрахована у відповідності до національної важливості розробки (державне замовлення, контракт з конкретним замовником, ініціативна робота); Рк - складова частина нормативу рентабельності, що залежить від якісних показників розробки або продукції, що випускається з її використанням.
Значення складових частин, що пропонуються Рн, розраховані на основі експертних оцінок для різних видів НДДКР, представлені нами в табл. 4, де передбачені три рівні якості: К-1 - перевищення світового рівня; К-2 - відповідність світовому рівню; К-3 - нижче світового, але вище вітчизняного рівня. Також передбачені три рівні національної значущості наукової продукції: НЗ-1 - державне замовлення; НЗ-2 - роботи за контрактом з конкретним замовником; НЗ-3 - ініціативні роботи.
Таблиця 4. Складові нормативу рентабельності науково-технічної продукції
|
Вид наукової продукції |
Норматив рівня якості |
Норматив національної значущості |
|||||
|
К-1 |
К-2 |
К-3 |
НЗ-1 |
НЗ-2 |
НЗ-3 |
||
|
Фундаментальні НДР |
1,0 |
0,7 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
|
|
Пошукові дослідження |
0,9 |
0,6 |
0,25 |
0,25 |
0,15 |
0,1 |
|
|
Прикладні дослідження |
0,8 |
0,55 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
0,05 |
|
|
Розробки |
0,8 |
0,5 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
0,05 |
Верхню межу ціни наукової продукції встановити значно важче. Необхідний ретельний аналіз різних альтернативних дій споживача і розробника, спрямованих на досягнення одного і того ж результату. На наш погляд, як це показано на рис.1, верхньою межею ціни для продавця (розробника) буде найменша з його оцінок: а) приріст прибутку (економії) покупця внаслідок застосування наукового продукту - Енп2; б) вартості придбання ним аналогічної технології у іншого постачальника - Цдр2; в) витрат самостійної розробки аналогічного наукового продукту споживачем - Ісам2.
Для покупця верхньою межею ціни наукового продукту буде найменша з його оцінок цих показників. Вони частіше за все розраховуються ним в зворотній послідовності: а) власних витрат споживача на розробку продукту-аналога або обхід патентів ліцензіара - Ісам1;б) вартості аналогічної розробки у разі придбання її у іншого постачальника - Цдр1; в) приросту прибутку або економії за рахунок придбання розробки у ліцензіара - Енп1; г) може розглядатися також варіант інтелектуального піратства (витрати порушення прав на патенти, авторські права, промислові зразки, ноу-хау тощо) - Іпоруш; д) не виключена і відмова від придбання або розробки даної продукції і вибір іншого шляху модернізації виробництва, що передбачає оцінку супровідних такому рішенню економічних втрат - Пвідм.
Потрібно підкреслити, що навіть співпадаючі показники будуть оцінюватися по різному продавцем і покупцем. Більше того, реальна ціна знаходитиметься в проміжку між нижньою межею ціни продавця і верхньою межею ціни покупця, яка і складає маркетингове поле цінової політики на наукову продукцію, тобто можливості переговорного ресурсу.
В розділі 3 “Формування і оцінка цінової стійкості товару на ринку” проведено класифікацію і дослідження основних чинників цінової стійкості товару на ринку, розроблено методику оцінки її рівня, а також досліджено вплив на даний показник чинників інфляційного очікування та інтервалів цінової байдужості споживачів, розроблено методичні підходи до оцінки і обгрунтування рівня цінового ризику.
Поняття цінової стійкості товару на ринку, що пропонується нами, характеризує стабільність при даній ціні ринкового становища товару в певний період часу і в короткостроковій перспективі. При цьому повинні бути враховані переваги і можливості споживачів, їх чутливість до рівня ціни, економічні показники роботи підприємств-виробників (витрати на виробництво, зобов'язання перед бюджетом, завантаження виробничих потужностей), а також деякі найбільш істотні можливі зміни показників макросередовища (інфляційні очікування, податки, збори, мито, протекціонізм). З урахуванням всього сказаного вище, економіко-математична модель визначення цінової стійкості товару на ринку пропонується нами у такому вигляді:
Уцi = Nпрцi (1 + ) (1 - ) (1 - Rцi) / Nкрцi (4)
де Уцi - значення цінової стійкості товару, що аналізується на ринку по ціні Цi; Nпрцi - прогноз обсягу збуту товару по ціні Цi, складений з урахуванням намірів і можливостей споживачів; ( - коефіцієнт чутливості споживачів до цін (коефіцієнт цінової байдужості); ( - коефіцієнт, що враховує інфляційні очікування; Rцi - рівень цінового ризику, що визначає імовірність збитків при встановленні на товар ціни, що аналізується Цi; Nкрцi - критичний обсяг збуту даного товару, при якому мінімальна мета підприємства вважається досягнутою. Менший же обсяг продажу товару Nкрцi при ціні Цi виходить за межі цінової стійкості товару на ринку.
Зона цінової стійкості товару на ринку визначається нерівністю: Уцi 1. При Уцi 1 товар по ціні Цi має на ринку нестабільне становище, і виробник може в будь-який момент часу зазнати матеріальних втрат, пов'язаних з виробництвом і збутом даного виробу. Принаймні ймовірність цих втрат досить велика.
Аналогічні розрахунки рекомендується проводити для різних цін на товар, що аналізується - Ц1, Ц2, Ц3 ... Цi. У результаті можна отримати відповідний ряд значень коефіцієнта цінової стійкості Уцi, за допомогою яких можна обгрунтувати найбільш прийнятну ціну на даному ринку, яка і визначить кращі умови для підприємства-виробника. Ці умови будуть відповідати ціні з максимальним коефіцієнтом цінової стійкості Уцi max.
Автором проводилося дослідження динаміки можливих обсягів збуту автомобіля КрАЗ-6510 при встановленні різних цін на нього (табл.5). Дослідження оцінок основних споживачів проводилося за допомогою декомбінаційного аналізу, в ході якого порівнювалися основні споживчі властивості автомобілів КрАЗ-6510, КамАЗ-55111 і МАЗ-5516, що є найближчими виробами-аналогами. Споживачів автомобіля КрАЗ-6510 найбільше приваблюють такі його споживчі властивості, як надійність в експлуатації (ресурс - 800 тис. км., напрацювання на відказ - 80 тис. км.), а також один з основних експлуатаційних показників - об'єм платформи - 12 м3).
Таблиця 5. Прогноз обсягів збуту автомобілів КрАЗ-6510 при різних цінах
|
Ціна (Цi), грн. |
Місткість ринку (Еi), шт. |
Ймовірність збуту (Ймовір Nцi), % |
Прогноз обсягів збуту (Nпрцi), шт. |
|
|
50 000 |
63815 |
17,25 |
Е1 х Ймовір Nц1 = 11008 |
|
|
55 000 |
63815 |
10,80 |
Е2 х Ймовір Nц2 = 6892 |
|
|
60 000 |
63815 |
7,65 |
Е3 х Ймовір Nц3 = 48819 |
Значення критичних обсягів збуту товару Nпрцi залежить від того, яку мінімальну мету ставить перед собою підприємство. В такій постановці в дисертації розглядаються три основних випадки, коли підприємство може встановлювати різні вимоги до критичного обсягу збуту виробу, що аналізується, при даній ціні на нього.
1. Забезпечення умов повернення всіх витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом даного виробу.
2. Забезпечення підприємству нормального прибутку.
3. Забезпечення будь-якої (навіть невеликої) суми для покриття умовно-постійних витрат.
Обгрунтування значення коефіцієнта цінової байдужості в дисертації виконувалося на основі дослідження різних чинників, які можуть при наявності відповідних передумов створювати (розширювати) діапазон цінової байдужості споживачів.
Оцінку коефіцієнта, що враховує інфляційне очікування, рекомендується провести за такою схемою:
а) уточнюються конкретні показники динаміки цін, що підлягають оцінці та прогнозуванню, а також уточнюється період часу прогнозування;
б) готується інформація і аналізуються початкові дані за минулий період як за показниками прогнозу, що містяться в його висновках, так і за чинниками і умовами, що впливають на кінцеві показники;
в) виявляються основні чинники і умови, які впливатимуть на темпи інфляції, а також оцінюється рівень їх кількісного впливу;
г) розраховується темп інфляції на період, що прогнозується.
Для більшої обгрунтованості рішень, що приймаються, можливий багатоваріантний метод визначення темпів інфляції, тобто проведення оцінки інфляційного очікування за трьома вірогідними сценаріями розвитку економічної ситуації в майбутньому: найбільш сприятливому, оптимальному і менш сприятливому. За нашими розрахунками, індекс зростання цін на промислові товари, зумовлений інфляційними процесами, в 1999 році буде на рівні 1,05...1,08, а для споживчих товарів - на рівні 1,06...1,10.
У дисертації розроблено підхід до обгрунтування рівня цінового ризику Rцi, що визначає ймовірність можливих збитків при встановленні на товар ціни, що аналізується (Цi). Він заснований на використанні основних положень теорії ймовірності та математичної статистики. Точніше кажучи, в контексті задачі, що вирішується, значення Rцi визначає не ймовірність наявності матеріальних втрат у виробника як таких, а їх опосередковану величину у разі недосягнення підприємством рівня прогнозного збуту продукції при даній ціні - Nпрцi. У цьому випадку, на наш погляд, цілком обгрунтовано використати принцип розумної упевненості або розумного ризику в підприємницькій діяльності, який означає, що в прийнятті рішення керуються таким співвідношенням імовірностей здійснення і нездійснення події, при якому приблизно дві третини шансів сприяють успіху і одна третина шансів йому не сприяє. Даний принцип певною мірою відображає відоме в світовому бізнесі “правило 70/30" Кадзуми Татеісі. Несприятлива одна третина шансів є стимулятором для розгляду і вживання заходів щодо їх усунення.
ВИСНОВКИ
1. Всі ціноутворюючі чинники рекомендується розділити на три основні групи: чинники макрорівня, мікрорівня і епізодичного впливу.
2. Основним принципом цінової політики підприємства в умовах ринку є комплексний підхід, який пов'язує мету діяльності підприємства, ресурси і виробничі можливості з вимогами ринкового попиту, серед яких найважливішим є рівень конкурентоспроможності.
3. Удосконалення ціноутворення на продукцію виробничо-технічного призначення включає в себе розробку методів встановлення цін з урахуванням рівня конкурентоспроможності виробу при досягненні, з одного боку, максимальної міри задоволення потреб споживачів і, з іншого боку, забезпечення досягнення комерційної мети виробників.
4. Розроблені нами методичні рекомендації щодо вдосконалення ціноутворення на науково-технічну продукцію передбачають обгрунтування нижньої і верхньої меж ціни як з точки зору споживача, так і з точки зору розробника (продавця). В результаті визначається маркетинговий простір цінової політики розробника (власника) науково-технічних досягнень.
5. З метою підвищення економічного обгрунтування цін на продукцію і зниження рівня комерційного ризику пропонується використати поняття цінової стійкості товару на ринку, що відображає ймовірність правильного встановлення цін, при яких досягається основна комерційна мета підприємства.
При оцінці цінового ризику потрібно виходити з його ймовірностної характеристики, для обгрунтування якої потрібно використовувати апарат теорії ймовірностей і математичної статистики.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Маслак О.И. Выбор метода ценообразования в условиях переходного периода // Регіональні перспективи.- 1998.- №2 (3).- С. 55-56.
Перерва П.Г., Маслак О.И. Методика рыночного ценообразования на основе уровня конкурентоспособности промышленных изделий // Маркетинг и реклама.- 1998.- №9-10 (25-26).- С. 48-50.
Автором розроблені моделі ціноутворення та проведена їх апробація.
3. Маслак О.И. Ценовая политика Кременчугского колесного завода в современных условиях перехода к рыночным отношениям // Вестник Харьк. государственного политехн. ун-та.- Вып.19.- Ч.3.- Харьков : ХГПУ, 1998.- С.37-40.
4. Перерва П.Г., Маслак О.И. Оценка коммерческого риска при установлении цен // Вестник Харьк. государственного политехн. ун-та.- Вып.19.- Ч.2.- Харьков : ХГПУ, 1998.- С.126-133.
Автором запропоновані критерії оцінки комерційного ризику.
5. Маслак О.И. Особенности установления цен на научно-техническую продукцию // Бизнес-информ.- 1998.- №20 (240).- С. 55-57.
6. Маслак О.И. Методы управления в условиях рыночной экономики // Збірник наукових праць Кременч. філії Харк. політехн.ун-ту. -Ч.2.- Кременчук,1995.-С.69-73.
7. Маслак О.И. Методические аспекты совершенствования методов управления // Научные труды Кременч. госуд. политехн. ин-та.- Вып.2.- Ч.3.- Кременчуг, 1997.- С.66-71.
Кравченко Ю.И., Маслак О.И. Стратегическое управление в условиях рыночных отношений // Матеріали науково-технічної конференції.- Кременчук : КФ ХДПУ, 1994.- С.40.
Автором обгрунтовані стратегічні чинники ефективного менеджменту.
9. Маслак О.И. Изменение роли управления // Научные труды научно-технической конференции “Проблемы создания новых машин и технологий”.- Кременчуг : КФ ХГПУ, 1996.- С.188.
10. Хоменко М.М., Маслак О.І. Дослідження характеру та форм виявлення мотивації на підприємствах промислового регіону//Збірник доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку”.- Ч.1.- Хмельницкий : ТУП, 1997.- С.115-116.
Автору належить розробка мотиваційного механізму роботи зі споживачами.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть процесу та елементи методології ціноутворення. Умови здійснення процесу ціноутворення на підприємстві. Система та моделі цін і ознаки, покладені в її основу. Причини недоліків вітчизняного ціноутворення, його особливості в умовах переходу до ринку.
реферат [44,7 K], добавлен 31.08.2009Ціна як один з найбільш важливих інструментів регулювання економіки. Принципи ціноутворення в умовах сучасної ринкової економіки, фактори, що впливають на даний процес та їх значення. Методика та основні етапи розрахунку відпускної оптової ціни виробу.
контрольная работа [55,9 K], добавлен 03.11.2010Аналіз становлення системи ціноутворення в агропромисловому комплексі України. Особливості ціноутворення в країнах із розвинутою економікою. Процес формування і реалізації механізму ціноутворення на аграрну продукцію, його вплив на досягнення дохідності.
статья [27,9 K], добавлен 11.09.2017Вивчення методів ціноутворення на міжнародному ринку. Аналіз факторів ціноутворення на експортовану продукцію. Розробка бізнес-процесу цінової політики на експортовану продукцію металургійного підприємства, оцінка економічного ефекту даних заходів.
дипломная работа [816,2 K], добавлен 11.10.2014Будівельна організація як основний суб’єкт господарювання. Типи будівельних організацій у сучасних умовах. Конкуренція в будівництві. Малі підприємства та малий бізнес в економіці будівництва. Ціноутворення в ринкових умовах на будівельну продукцію.
лекция [64,3 K], добавлен 16.11.2008Аналіз основних блоків системи тарифів для окремої підприємницької структури. Розгляд методів та стратегій ("зняття вершків", проникнення, витіснення, вхідний бар'єр) ціноутворення. Дослідження ефективності проведення цінової політики на ВАТ "Скарлетт".
курсовая работа [94,7 K], добавлен 22.01.2010Розвиток систем ціноутворення в галузі підприємств металургії та управління цим процесом в сфері ЗЕД, задля сприяння підвищенню ефективності їх виробничої діяльності. Удосконалення системи ціноутворення на експортовану металургійну продукцію ВАТ "АМК".
дипломная работа [636,8 K], добавлен 27.07.2014На ринку факторів виробництва з боку попиту виступають фірми для споживання виробничих факторів, з боку пропозиції – власники факторів – домогосподарства. Стратегія ціноутворення - вибір підприємством динаміки зміни вихідної ціни товару в умовах ринку.
курсовая работа [107,5 K], добавлен 28.12.2008Ціна як важлива складова ринкової економіки та еквівалент обміну товарів. Попит і пропозиція у формуванні ціни. Основні види ринкових цін і їх структура. Принципи та методи ціноутворення. Державне регулювання сучасного ціноутворення в Україні.
курсовая работа [67,6 K], добавлен 19.06.2008Характеристика економічного механізму функціонування та аналіз господарської діяльності шахти "Добропільська". Дослідження етапів та методів ціноутворення (витратні, ринкові, економетричні, адміністративні). Розробка моделей одержання прибутку на шахті.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 05.03.2010
