Формування та структура витрат на відтворення робочої сили

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування та структура витрат на відтворення робочої сили

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкові перетворення в економіці України ускладнені вагомими проблемами перехідного періоду: об'єктивно позначається тривалість адаптації до нових умов, зберігаються елементи минулої економічної системи, відсутні чіткі уявлення про методи ринкового регулювання. За таких умов велике значення належить науково-практичному обгрунтуванню питань відтворення робочої сили, оскільки вони пов'язані з функціонуванням ринку праці, є не тільки економічною, але і соціальною проблемою. У зв'язку з цим актуальність теми дослідження визначається широким спектром досі невирішених науково-теоретичних і практичних проблем щодо категорії «витрати на відтворення робочої сили» та адекватного визначення і формування повного обсягу витрат, які повинні нести підприємства, держава, місцева влада та сам працівник на відтворення робочої сили.

В економіці поступово змінюються акценти завдяки тому, що в дію вступають ринкові важелі, а держава перестає бути головним економічним суб'єктом. Але ще й досі вагомі витрати з так званих «суспільних фондів споживання», які виконують соціально-компенсуючу роль і суттєво впливають на визначення ціни робочої сили. Тобто роль і механізм втручання держави у процеси відтворення робочої сили повинні бути з'ясовані і чітко визначені.

Не менш важливою, але й досі не дослідженою залишається проблема раціоналізації витрат на відтворення робочої сили на підприємстві, що особливо актуально, враховуючи необхідність визначення цих витрат під час колективних переговорів між представниками роботодавців та найманих працівників щодо розміру мінімальної заробітної плати, стимулювання праці, соціальних допомог, умов праці, які повинні відповідати не тільки необхідним потребам у відтворенні робочої сили, але і враховувати інтереси підприємств, їх можливості у конкурентній боротьбі на ринку.

Складність дослідження витрат на відтворення робочої сили обумовлена ще й тим, що вітчизняна наукова думка тільки нещодавно визнала у повному обсязі існування товарного характеру робочої сили, а закордонні дослідження вивчають проблеми відтворення робочої сили, що притаманні економіці розвинутих країн. Специфіка положення української економіки зобов'язує зосередити увагу якраз на особливостях, що виникли у період трансформаційної кризи.

Все це обумовлює перш за все теоретико-методологічне обгрунтування процесів формування витрат на відтворення робочої сили як на макрорівні, так і на рівні галузі чи підприємства. Отже, відсутність цілісного теоретико-метологічно обгрунтованого дослідження визначених проблем передбачає актуальність комплексного аналізу загальних питань формування витрат на відтворення робочої сили.

Ступінь дослідженості проблеми. Широкому колу загальних проблем ринку праці та пов'язаних з ним питань про відтворення робочої сили присвячені численні наукові розробки, які були здійснені провідними вітчизняними економістами-науковцями, а також російськими вченими. Розглядались загальнометодологічні аспекти цієї проблеми, проводились спеціальні дослідження суттєвих питань, пов'язаних з нею. Крім того, відтворення робочої сили на регіональному рівні привертає посилену увагу науковців. Комплексні методологічні та методичні дослідження загальних проблем ринку праці та відтворення робочої сили мають місце у роботах О. Амоши, А. Базилюка, Д. Богині, М. Долішнього, Т. Зайця, М.Кіма, С.Пірожкова, М. Соніна, Г. Черкасова.

Теоретичні проблеми формування ціни робочої сили розглядаються в роботах таких економістів, як В. Лагутін, Е. Капустін, І. Маслова, М. Мошенський, І. Петрова, І. Ржаніцина та інших.

Внесок у проблеми державного і регіонального відтворення робочої сили, формування та структури видатків на відтворення зроблено вченими О. Бугуцьким, В. Геєцем, Н. Кузнецовою, М. Меламедом, А.Нікіфоровою, В. Шамот, Л. Шевченко, О. Уманським.

Характеристику механізму покриття витрат на робочу силу, що склалася у радянський період, і його зміни при переході до ринку знаходимо у А. Гаджіева, В.Бєлової, Г. Осового, Е. Ходоківського та інших.

Крім цього, увагу привертають питання теоретичного характеру, пов'язані з витратами в роботодавців, їх впливом на ефективність, економічні основи моделювання видатків та їх практичний аналіз, що є у роботах Д. Кларка, В.Міда, І. Рена, В. Хансена, Д.Хікса, Е. Шліхта.

Незважаючи на високий рівень професіоналізму названих авторів, все ще існує досить широкий комплекс проблем для дослідження різних аспектів відтворення робочої сили. Розгляд різних поглядів на ті чи інші сторони названої проблеми дозволяє виявити найбільш суттєві невирішенні питання, до яких, зокрема належить дослідження формування витрат на відтворення робочої сили, роль, яку відіграють у цьому видатки роботодавців, держави та інші їх джерела. З врахуванням вимог комплексного підходу розгляд здобутків різних шкіл минулого і сучасності, а також досвіду світової практики, яка має для нашої держави не тільки теоретичний, але й практичний інтерес для вдосконалення процесів управління на ринку праці, розробка сучасної методології та методики по вивченню категорії витрат на відтворення робочої сили, їх формування та структури, призначення і складові частини є головною ідеєю цього дослідження.

Мета та задачі дослідження. У роботі встановлена ціль визначити теоретико-методологічні засади, за яких може бути розглянуто категорію витрат на відтворення робочої сили та механізми щодо їх регулювання на мета-, макро- і мікрорівнях, виявити їх особливості за умов перехідної економіки. Відповідно цієї мети поставлені та вирішені такі завдання:

- поглиблення теоретико-методологічних підходів до вивчення функціонування ринку праці, як засобу формування ціни робочої сили;

- дослідження основних напрямів взаємообумовленості процесів відтворення робочої сили, формування витрат на її відтворення і розвитку ринку праці;

- визначення особливостей формування витрат на відтворення робочої сили на макро- і мікрорівнях;

- розкриття суті та змісту категорії витрат на відтворення робочої сили та видатків роботодавців, як головного джерела їх утворення;

- виявлення головних чинників і складових частин, що зумовлюють загальні витрати на робочу силу;

- розробка класифікації груп у структурі загальних витрат на відтворення робочої сили, їх походження, зміст, взаємозв'язок;

- визначення особливостей і механізму взаємозалежності ефективності та видатків роботодавців під впливом чинників економічного та неекономічного характеру;

- розгляд практики аналізу та обліку видатків роботодавців у країнах з економікою розвиненого типу;

- аналіз особливостей механізму формування витрат на відтворення робочої сили в Україні, що обумовлені переходом до ринкових відносин та специфікою розвитку та функціонуванням вітчизняної економіки.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні проблеми відтворення робочої сили та його особливості на шляху до ринкової економіки. Об'єкт дослідження - витрати на відтворення робочої сили, їх структура та механізм формування.

Методологічною базою дослідження стали фундаментальні положення класичних та сучасних економічних теорій регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці, ринкової організації виробництва та формування витрат на робочу силу, а також дослідження вітчизняних та зарубіжних спеціалістів із зазначених проблем.

Застосовано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, абстрактно-логічний, діалектичний, порівняння обчислювальних відносних, середніх величин, а також статистико-економічний, балансовий, метод графічного відображення, статистичних групувань, економетричні методи аналізу і моделювання.

Інформаційна база дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувались законодавчі акти України, нормативно-правові і господарчі документи, прийняті Верховною Радою та урядом України, нормативні акти з питань реформування економіки, оплати праці і трудових відносин, матеріали органів державної статистики України, Міністерства економіки України, Миністерства праці та соціальної політики України, положення Конвенції Міжнародної Організації Праці, статистичні данні Світового Банку, а також матеріали з інших зарубіжних статистичних та правових джерел.

Наукова новизна. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні і практичні результати:

- обгрунтовано необхідність розгляду питання про вартість робочої сили з точки зору дослідження витрат на відтворення робочої сили з урахуванням особливостей розвитку трудових відносин за умов перехідного періоду;

- виявлено багаторівневість та багатомірність процесу відтворення робочої сили, з'ясовано ознаки, що обумовлюють відтворення на макро-, мета-, і мікрорівнях;

- здійснено класифікацію груп у структурі загальних витрат на відтворення робочої сили, виявлено їх сутність та взаємозв'язок;

- показано значення видатків роботодавців на робочу силу у загальних витратах, а також залежність цих видатків від впливу різноманітних чинників, серед яких головне місце належить чинникам організаційного та економічного характеру;

- визначено головні показники що обумовлюють ефективність видатків роботодавця на працівників, як складової частини загальних витрат на відтворення робочої сили;

- розкрито особливості формування витрат на робочу силу в умовах трансформаційної кризи в України, які пов'язані з переходом до нової моделі господарювання;

- розроблено методичні підходи у галузі перебудови механізму формування витрат на відтворення робочої сили.

Теоретична і практична цінність роботи полягає у можливості використання головних її положень та висновків для подальшого поглиблення аналізу процесів відтворення робочої сили для різних суб'єктів та рівнів регулювання, при прогнозуванні витрат на робочу силу, при розробці інвестиційних програм за умов перехідної економіки України.

Теоретичні узагальнення і практичні висновки можуть бути використані також у навчальному процесі в курсах економічної теорії, економіки праці, управління трудовими ресурсами, статистики праці у вищих навчальних закладах при підготовці економістів.

Апробація роботи. По темі дисертації автором опубліковано 5 робіт, у тому числі у фахових наукових виданнях загальним обсягом 0,9 др. арк. Подоження та висновки роботи доповідались на науково-практичних конференціях 1996 р. - «Розвиток економічної теорії в умовах трансформаційної кризи» та на Всеукраїнському науково-практичному семінарі - нараді 1999 р. - «Наука та практика управління».

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 123 найменувань. Повний обсяг дисертації складає 154 стор., у тому числі таблиці - 8 стор., графіки -5 стор., список літератури - 9 стор., додатки-3 сторінки.

Основний зміст роботи

ринок праця відтворення витрати

У вступі розкривається актуальність теми дослідження та ступінь дослідженності проблеми, мета і задачі, предмет і об'єкт, методологія дослідження, його наукова новизна, інформаційна база, практичне значення положень та висновків дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування витрат на відтворення робочої сили» розкриваються сутність і методологічні аспекти процесу функціонування ринку праці, формування витрат на відтворення робочої сили, викладено еволюцію поглядів на основні поняття та категорії, пов'язані з цією проблемою. Автором формулюються концептуальні положення щодо теоретичних засад відносно праці як об'єкту купівлі-продажу, механізму визначення ціни праці в умовах ринкової економіки.

Ринок праці є складною, розгалуженою системою, в межах якої здійснюються процеси купівлі-продажу та руху робочої сили, визначення ціни праці, зміни трудової мотивації робітників, і відносин між роботодавцями та робітниками з приводу розподілу робочої сили, встановлення заробітної плати та забезпечення належного рівня захищення населення. Тому в дисертації дослідженню цих процесів присвячене значне місце. Суб'єктом на ринку праці виступає робоча сила, при цьому ціна праці у вигляді заробітної плати є однією з характеристик кількісного та якісного рівня робочої сили. Також вона становить собою витрати роботодавців на робочу силу. Теоретичні основи утворення ціни праці потребують перш за все визначення змісту головних категорій, пов'язаних з осмисленням функціонування ринку праці. Головна увага приділяється співвідношенню понять робоча сила, вартість робочої сили, труд та ціна праці. Цей аналіз ведеться на основі ретроспективного гносеологічного дослідження широкого спектра наукових поглядів минулого та сучасності (в тому числі визначення питання, що дійсно має бути об'єктом продажу - труд чи робоча сила), дається аналіз поглядів на різні сторони процесу відтворення робочої сили. В дисертації обгрунтовується позиція, що у ринковий економіці об'єктом купівлі-продажу виступають послуги праці, які надаються робітником та адекватно оцінюються дією ринкового механізму. Саме оцінка послуг праці робітника на ринку відбивається як ціна праці. Для робітника вона виступає у вигляді заробітної плати та доповнюючих виплат, які безпосередньо пов'язані з його участю у створенні продукту, відповідно з послугами праці, які він надає. З одного боку, та частина виплат, яку він отримує і яка залежить від якості та кількості праці, створює його трудовий дохід, з іншого боку, ціна праці для роботодавця представляє собою витрати на придбання, утримання та використання праці, як одного з економічних факторів відповідно до вимог виробництва, підтримки зацікавленості працівника у кращому становленні до праці.

В дисертації підкреслюється, що виведення ціни праці виходячи виключно з вартості робочої сили як основи ціни праці є хибним, оскільки такий шлях на рівні економіки в цілому веде до знищення заробітної плати як економічної категорії, точніше її головних функцій - стимулюючої, регулюючої та відтворювальної. Оцінка праці, що виходить з визначення вартості робочої сили на рівні підприємства, веде до того, що частка оплати праці у прибутку може бути однаковою, незважаючи на ефективність діяльності підприємства. Якщо ж за основу береться вартість робочої сили та дія законів попиту та пропозиції на працю, то цей підхід не враховує факторів, що зумовлюють продуктивність праці. Робиться висновок, що до умов сучасної ринкової економіки відповідає теоретичний підхід, згідно якого праця повинна оцінюватись виходячи не з вартості робочої сили, а відповідно послуг праці, які надаються з урахуванням корисності від використання цього фактору виробництва. Дослідження головних економічних категорій та понять, пов'язаних з функціонуванням ринку праці, дозволило автору визначити головні чинники, що впливають на формування ціни праці з урахуванням сучасних теоретичних положень та розробок.

У другому розділі - «Особливості аналізу, обліку і регулювання витрат на відтворення робочої сили у ринковій економіці» - автором було обгрунтовано власне визначення витрат на відтворення робочої сили виходячи з розуміння багаторівневості процесу відтворення, висвітлено результати аналізу елементного складу витрат, систематизовано досвід обліку і регулювання витрат на робочу силу у розвинених країнах відповідно з міжнародною практикою, конвенціями МОП та іншими нормами. Також побудовано модель, що відбиває зв'язок витрат роботодавця на підприємстві з факторами ефективності. Виходячи з вузького розуміння про робочу силу як сукупність здібностей людини до праці та широкого розуміння як потенційного робітника у системі відношень «людина - суспільство - природа», треба говорити про багаторівневість категорії відтворення. Для цього було розглянуто еволюцію людини та її місця у процесі суспільного виробництва. У дисертації підкреслюється, що у сучасних умовах відтворення робочої сили відбувається на кількох рівнях і є багатомірним процесом, який здійснюється починаючи з мікрорівня у підсистемі «домогосподарство» і далі на рівні підсистем «підприємство» та «держава». Зараз формується метарівень відтворення робочої сили під впливом посилення світових взаємозв'язків та залежності країн, інтеграційних процесів, що утворюють світовий ринок праці.

Спираючись на це, можна говорити про витрати на відтворення робочої сили як багаторівневої категорії, у який виділено кілька головних компонентів, що несуть різне економічне навантаження, виконуючи відповідні функції - компенсації, стимулювання, соціального захисту, витрати на умови праці, обов'язкові нараховування тощо. При цьому виділено ознаки, за якими може бути проведено класифікацію витрат: 1) за джерелами покриття; 2) за джерелами фінансування; 3) за підставами їх формування, 4) за видовим критерієм (чи за визначенням). Завдяки багатому статистичному матеріалу розкрито склад та структуру витрат щодо розвинених країн, а також здійснено їх порівняння на міждержавному та галузевому рівні.

Серед загальних витрат на відтворення робочої сили головне місце належить витратам роботодавців, що утворюють дохід робітників. Ці витрати можна розділити на гарантовані та надгарантовані, чи ефективні, тому що здійснюються роботодавцем задля посилення мотивації та стимулювання праці. При цьому можливо виникнення значного розриву між гарантованими та ефективними витратами. Вивчення цього явища спирається на теорії диференціації доходів робітників. Серед сукупності ринкових чинників, що впливають на цей розрив, можна зазначити чинники організаційного та економічного характеру. До перших віднесено фактори централізації, концентрації встановлення рівнів витрат, фактор часу. Аргументи економічного характеру спираються на твердженні, що здійснення витрат понад гарантованого рівня - це реакція на відсутність різного роду рівноваг на ринку праці, зокрема перевищенні попиту над пропозицією. Інакше, при значному рівні безробіття наймані працівники мотивовані до праці без надгарантованих витрат та навпаки.

Модель ефективних витрат із застосуванням механізму надгарантованих витрат має вигляд

We = Wt (1+dWg),

We - ефективний рівень витрат роботодавця,

Wt - гарантований законом чи тарифом рівень доходів.

dWg = We-Wt/Wt - частка надгарантованих витрат відносно рівня гарантованих доходів.

Показано, що рівень ефективних витрат при даному рівні зайнятості та незмінному впливу інших факторів виробництва визначається виходячи з максимізації прибутку підприємства чи роботодавця як

де

Py [e(We) L] - короткострокова функція виробництва в ціновому виразі при використанні фактора праці;

e(We) - гранична ефективність праці для кожного працівника;

L - кількість зайнятих робітників;

Wt [1+Wg] - витрати на працівників з урахуванням здійснення надгарантованих витрат.

У роботі також звернуто увагу, що на рівень ефективних виплат можуть впливати сила профспілок чи менеджменту при визначенні розміру витрат на робочу силу при укладенні договорів про працю. Робиться висновок, що розмір, витрат на підприємстві є залежним від сукупності багатьох чинників зовнішньої та внутрішньої дії, до яких відносяться економічні та організаційні чинники, рівень гарантованих виплат, функція максимізації прибутку підприємства, вплив сторін при веденні переговорів.

У третьому розділі - «Особливості формування витрат на відтворення робочої сили в умовах ринкової трансформації економіки України» - розглянуто проблеми забезпечення процесу відтворення робочої сили в Україні, докладно проаналізовано стан і перспективи розвитку механізму формування витрат. На основі великого фактичного матеріалу досліджено, як відбувався цей процес в умовах командно-адміністративної системи та його функціонування у розвинених країнах. Відмічено шляхи реформування відповідно економічних та соціальних цілей нашого суспільства. Головна увага при цьому була звернута до витрат роботодавців у вигляді заробітної плати, як основного джерела покриття витрат робочої сили та соціалізованих фондів покриття витрат.

Відмічено, що за сучасних умов частка заробітної плати у сукупних доходах в економіці значно нижче, ніж за часів радянської економіки чи в розвинутих країнах. Так, у 1993-1997 рр. вона не перевищує 50%, а у 1993-1994 рр. була доволі низькою, відповідно 38,5 та 39,7%. При цьому рівень експлуатації робочої сили в Україні порівняно з іншими країнами був одним з найвищих - 613% у 1994 р. При визначенні заробітної плати як одного з головних джерел покриття витрат робочої сили, треба звернути увагу ще на ряд її особливостей, що притаманні перехідній економіці України. По-перше, існує великий розрив між показниками номінальної та реальної оплати. При цьому запропоновано враховувати не тільки інфляційний ріст, але і реальну заборгованість, тобто враховувати різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою. По-друге, має місце значна диференціація доходів працівників, при цьому коефіцієнт диференціації доходів змінюється по галузям промисловості, за нашими підрахунками, від 0,5 до 4 на підприємствах державної форми власності і сягає 7 на підприємствах приватної форми власності. По-трете, утримується великий розрив між рівнями середньої та мінімальної заробітної плати. На відміну від світових стандартів, де цей розрив складає 30-40%, в Україні вони відносяться як 1:10.

Взагалі, наявні процеси звуженого відтворення робочої сили, при цьому чільну роль тут відіграє хибна макроекономічна політика держави, яка визначає у свою чергу низький рівень витрат на робочу силу на багатьох підприємствах.

Значна частина витрат на відтворення робочої сили належить відрахуванням роботодавців і самих працівників на соціальні потреби. Ці відрахування разом з заробітною платою утворюють ціну робочої сили. При цьому відрахування можуть бути обов'язковими та добровільними. Добровільні відрахування визначаються умовами договору про працю чи здійснюються роботодавцем заради підвищення ефективності праці. Ці відрахування у сучасних умовах оцінювати досить складно за браком вірогідних даних. У роботі проаналізовано існуючу систему обов'язкових відрахувань, що створює Пенсійний фонд, фонд сприянню зайнятості та соціального страхування населення. Розглянуто роботу кожного фонду окремо, відмічено існуючі недоліки і перспективи. Оскільки зараз іде вибір відповідної моделі формування та функціонування соціалізованих фондів покриття витрат на робочу силу, розглянуто діючі моделі соціального забезпечення в інших країнах. Підкреслено, що за умов України найбільш відповідною є модель, у якій обов'язкове страхування повинно доповнюватись системою соціальної допомоги. Для цього необхідно:

- чітко розмежувати функції соціального забезпечення і соціальної допомоги;

- забезпечити функціонування добровільного страхування;

- розвивати принцип солідарності, коли у формуванні фондів повинні брати участь роботодавці, робітники та держава;

- збалансувати існуючу схему відрахувань коли головна частина відрахувань здійснюється за рахунок роботодавців.

В цілому у роботі доведено, що скорочення витрат на відтворення робочої сили, випереджає зниження обсягу ВВП, находжень до бюджету. На фоні загальноукраїнських процесів спостерігається значне посилення галузевої та регіональної варіації більшості соціально-економічних характеристик: рівня оплати праці, сукупних доходів населення, використання промислового потенціалу та існує неможливість повноцінного використання ринкових регуляторів стимулювання відтворення робочої сили.

Висновки

Результати дисертаційної роботи дозволяють зробити висновки, головні з яких такі:

Процес трансформації ринкової економіки пов'язаний з перебудовою всього комплексу соціально-економічних відносин, які забезпечуються в першу чергу механізмом функціонування ринку праці головної продуктивної сили суспільства - робочої сили.

Однією з складових процесу теоретичного осмислення економічної дійсності є визначення концептуальних положень щодо функціонування ринку праці і формування витрат на відтворення робочої сили, які повинні бути побудовані з урахуванням світового досвіду та специфічних особливостей трудових відносин в Україні.

Як свідчить світовий досвід, проблема відтворення робочої сили не може бути вирішена виключно в межах сучасної економічної моделі, у зв'язку з цим необхідно створення умов на рівні держави, регіону, на підприємстві для продуктивного відтворення робочої сили, що потребує необхідних теоретичних обгрунтувань та практичних дій.

Визначення багаторівневості процесу відтворення робочої сили та пов'язаних з цим основ формування витрат, у яких видатки роботодавців виграють головну роль, є базою для подальшої розробки цієї проблеми, за умов чого можлива адекватна оцінка і прогнозування витрат на робочу силу, а отже повноцінне відтворення головного фактору виробництва.

Проведена структуризація загальних витрат на робочу силу, визначення змісту, походження та взаємозв'язку їх складових частин лає змогу вдосконалити регулювання механізму відтворення як на державному рівні, так і на рівні окремого підприємства.

Запропонований новий науково-методичний підхід відносно розмежування видатків роботодавців на гарантовані та ефективні витрати відкриває можливість, за умов подальшого поглиблення цих понять, використання на практиці нових засобів підвищення ефективності витрат на робочу силу на підприємстві.

Здійснення додаткового наукового обгрунтування необхідності посилення впливу органів державного управління на розвиток процесів на ринку робочої сили, яке полягає у забезпеченні заходами впливу політики зайнятості та створення сприятливих умов для відтворення робочої сили, дозволить забезпечити безкризовий характер розвитку ринку праці, зберегти наявний трудовий потенціал.

Список опублікованих наукових праць

1. Мирясов Ю.А. Социальное партнерство в системе трудовых отношений // Вестник Харьковского государственного университета, №398. - Х.: ХГУ. - 1997. - С. 93-99.

2. Мирясов Ю.А. Затраты работодателя на рабочую силу (содержание и структура) // Бизнес-информ. - 1998. - №5. - С. 57-59.

3. Мирясов Ю.А. Формирование уровней эффективных зарплат (теоретический анализ) // Бизнес-информ. - 1998. - №6. - С. 36-38.

4. Мирясов Ю.А. Особенности распределения доходов в переходной экономике // Научная конференция, посвященная памяти А.П. Мамалуя (Тезисы докладов и выступлений). - Х.: ХГУ. - 1996. - Ч. 3. - С. 38-39.

5. Мирясов Ю.А. Издержки воспроизводства как показатель стоимости рабочей силы // Наука и практика управления. (Материалы пятого Всеукраинского научно-практического семинара-совещания). - Х. - 1999. - С. 69-71.

Размещено на Allbest.ru