План виробництва продукції підприємства. Функції матеріально-технічного забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Красноармійський індустріальний інститут

ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»

Кафедра «Економіки і менеджменту»

Контрольна робота

з дисципліни «Планування діяльності підприємства»

Виконав Железнов І.М.

студент групи МО-09-8

IV курсу заочного відділення

Перевірив Моісєєва Ю.Ю.

Красноармійськ - 2012



Зміст

1. Теоретичні питання

1.1 Визначте та охарактеризуйте функції та інформаційну базу планування МТЗ

1.2 Охарактеризувати показники плану виробництва продукції і зв'язок його з іншими розділами плану підприємства

2. Терміни та основні поняття

2.1 Виробнича потужність підприємства

2.2 Оптимальна виробнича програма

2.3 Термін окупності

2.4 Коефіцієнт використання проектної потужності

2.5 Система планування

3. Задачі

Список використаної літератури



1. Теоретичні питання

1.1 Визначте та охарактеризуйте функції та інформаційну базу планування МТЗ

Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) являє собою вид управлінської діяльності щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами процесу виробництва. Основна мета МТЗ - доведення матеріальних ресурсів до конкретних виробничих підприємств у заздалегідь визначений договором місце споживання [1, с.419].

Функції МТЗ класифікуються на основні і допоміжні, які в свою чергу поділяються на комерційні та технологічні. До основних комерційним функцій відносяться безпосередня купівля і оренда матеріальних ресурсів промисловими підприємствами, супроводжувана зміною форми вартості.

Допоміжні комерційні функції поділяють на маркетингові та юридичні.

Маркетингові функції комерційного характеру включають питання визначення та вибору конкретних постачальників матеріальних ресурсів. У ряді випадків в якості постачальників можуть виступати посередницькі структури.

Юридичні функції пов'язані з правовим забезпеченням та захистом прав власності, підготовкою та веденням ділових переговорів і юридичним оформленням угод і контролем за їх виконанням.

Технологічні функції включають питання доставки та зберігання матеріальних ресурсів. Цьому передують ряд допоміжних функцій з розпакуванню, розконсервації, заготівлі та попередньої обробки.

Ряд економістів виділяють також зовнішні та внутрішні функції. [2, с.189]

Зовнішні функції реалізуються поза підприємства у взаємовідносинах з постачальниками,оптовиками,роздрібними,торговими, транспортними організаціями.

До основних зовнішніх функцій можна віднести:

- аналіз ринку постачальників матеріально-технічних ресурсів з метою вибору оптимального контрагента з подальшим укладанням договорів;

- створення господарських взаємовідносин у сфері поставок ресурсів, заснованих на принципі раціональності;

- обґрунтування методу вибору засобів доставки ресурсів на підприємство, аналіз транспортних фірм з метою вибору найбільш підходящого.

Внутрішні функції реалізуються безпосередньо всередині підприємства і виявляються у взаємовідносинах отелення матеріально-технічного забезпечення з адміністрацією підприємства, а також з іншими виробничими одиницями підприємства.

До основних внутрішніх функцій можна віднести:

- розробка матеріального балансу або ж плану постачання;

- розподіл очікуємо їх матеріально-технічних ресурсів по різних підрозділах згідно з виробничими планами, до завдань;

- розробка лімітів з відпуску матеріалів у виробництво;

- технічна підготовка матеріалів до відпустки у виробництво;

- організація оптимального потоку матеріальних ресурсів на підприємстві, його регулювання та контроль над його рухом.

Конкретизуючи перераховані функції, можна відзначити наступні основні напрямки діяльності відділу МТЗ [3, с.334]:

1) проведення маркетингових досліджень ринку постачальників по конкретних видах ресурсів. Вибір постачальників рекомендується здійснювати виходячи з таких вимог: наявність у постачальника ліцензії і достатнього досвіду роботи в даній області; високий організаційно-технічний рівень виробництва; надійність і прибутковість роботи, забезпечення конкурентоспроможності товарів, що випускаються; прийнятна (оптимальна) їх ціна, простота схеми і стабільність поставок;

2) нормування потреби в конкретних видах ресурсів;

3) розробка організаційно-технічних заходів зі зниження норм і нормативів витрат ресурсів;

4) пошук каналів і форм матеріально-технічного забезпечення виробництва;

5) розробка матеріальних балансів;

6) планування матеріально-технічного забезпечення виробництва ресурсами;

7) організація доставки, зберігання і підготовки ресурсів до виробництва;

8) організація забезпечення ресурсами робочих місць;

9) облік і контроль використання ресурсів;

10) організація збору та переробки відходів виробництва;

11) аналіз ефективності використання ресурсів;

12) стимулювання поліпшення використання ресурсів.

Щодо інформаційної бази планування МТЗ. Вона представляє собою сукупність систематизованих за певними ознаками даних, які використовуються для розроблення планів на різних рівнях управління підприємством. До них належать показники, ліміти, економічні нормативи, відображені у формі, придатній для передачі й обробки за допомогою різних арифметичних та логічних операцій і які складають систему техніко-економічної інформації.

Інформація, яка використовується у процесі планування, поділяється на внутрішню та зовнішню.

Внутрішня інформація, що стосується діяльності підприємства, збирається всередині організації. Основними джерелами внутрішньої інформації є бухгалтерський та статистичний облік, звітність підприємства, аналіз господарської діяльності.

Зовнішня інформація стосується зовнішнього середовища організації і необхідна для прийняття конкретного управлінського рішення. Зовнішня інформація поділяється на вторинну (інформація, що була вже зібрана раніше, опублікована іншими) і первинну (спеціально зібрана інформація вперше).

Також інформація поділяється на вихідну, проміжну та результативну.

До вихідної інформації відносять контрольні цифри, ліміти, економічні нормативи і норми, які визначаються державними органами влади чи вищими органами управління підприємством, державні замовлення та звітні дані про виконання планів за минулий період.

До проміжної інформації - показники і техніко-економічні нормативи проектів стратегічних та поточних планів, а також розрахункові показники, призначені для забезпечення збалансованості планів і розрахунку потреби в ресурсах.

До результативної інформації відносять показники і техніко-економічні нормативи стратегічного та поточного планів, встановлені вищими органами управління підприємством.

1.2 Охарактеризувати показники плану виробництва продукції і зв'язок його з іншими розділами плану підприємства

План виробництва продукції (виробнича програма) є основним провідним розділом перспективного і поточного плану підприємства та визначається на основі обсягу продажу номенклатури й асортименту продукції, її якості, маси прибутку, рівня рентабельності, розміру ринкової частки підприємства тощо. Розробка виробничої програми здійснюється на основі вивчення ринку спеціальним підрозділом підприємства службою маркетингу.

В комплекс маркетингових заходів фірми з розробки виробничої програми як правило, входять:

- вивчення споживачів товарів (послуг) фірми та їх поведінки на ринку;

- аналіз ринкових можливостей фірми;

- оцінювання товарів, послуг, які випускаються та надаються підприємством, перспектив їхнього розвитку;

- аналіз форм і каналів збуту;

- оцінювання методів ціноутворення, які застосовує фірма;

- дослідження заходів щодо просування товарів (послуг) на ринок;

- вивчення конкурентів;

- вибір ринкової "ніші" (найбільш сприятливого сегменту ринку).

Після проведення маркетингових досліджень виробнича програма фірми розробляється в певній послідовності (рис. 1.2.1). Виробнича програма планується на 3-5 років, на один рік з розбивкою на квартали і місяці, розраховується в натуральних, умовно-натуральних, трудових та вартісних показниках.

Обсяг виробництва в натуральному виразі характеризується номенклатурою й асортиментом продукції, яка випускається, в фізичних одиницях, відповідних їй споживчих властивостях (міри ваги, довжини, обсягу). Номенклатура продукції - найменування (перелік) виробів (робіт, послуг), які випускаються. Асортимент продукції - сукупність різновидів цих виробів, за видами, типами, сортами, розміром тощо в межах номенклатури. Основою для визначення обсягу продукції у вартісному виразі служить план виробництва продукції в натуральному виразі. Невід'ємною частиною плану виробництва продукції в натуральному виразі є завдання з подальшого підвищення якості продукції.



Рис. 1.2.1. Послідовність розроблення виробничої програми

Щоб визначити обсяг виробництва однорідних виробів, різних за матеріаломісткістю або іншими ознаками, застосовують умовно-натуральні показники. Трудові показники обсягу виробництва, які виражаються, як правило, в нормо-годинах, людино-днях, верстато-годинах, у поєднанні з натуральними використовуються для визначення чисельності працівників, норм виробітку, розміру оплати праці, для планування виробничих програм заготівельних та інших цехів. Вартісні (грошові) показники є узагальнюючими, з їх допомогою можна визначити загальний обсяг виробництва фірми. У вартісному виразі плануються такі важливі показники виробничої програми, як обсяг валової, товарної і реалізованої продукції.

Товарна продукція - продукція, випущена на підприємстві та призначена для реалізації. Це є основний показник плану виробництва, який слугує базою для розрахунку валової та реалізованої продукції. Склад товарної продукції ілюструється схемою на рис. 1.2.2.



Рис. 1.2.2. Склад товарної продукції

До товарної продукції не включається вартість сировини, матеріалів, сплачених замовником. Однак якщо з цієї сировини на підприємстві виготовлена для замовника продукція, то в товарну продукцію включається вартість перероблення сировини.

Товарна продукція в більшості галузей промисловості визначається за заводським методом, тобто в обсяг товарної продукції не включається вартість готових виробів, напівфабрикатів, виготовлених підприємством для власних потреб. Винятком є підприємства харчового комплексу, де у вартісні показники обсягу випущеної продукції включається внутрішньозаводський оборот, тобто вартість спожитих для власних потреб готових виробів і напівфабрикатів.

Товарна продукція з готових виробів планується в цінах підприємства. У звіті вона визначається в порівняних цінах підприємства. У платіжних документах на продукцію, крім цін виробника, виділяють податок на додану вартість, акцизи та інші платежі, які мають характер непрямих податків.

Програма основного цеху підприємства розраховується в порядку, зворотному напряму технологічного процесу, тобто від випускаючого цеху до обробного і далі до заготівельного. Такий порядок дозволяє взаємно узгоджувати терміни випуску продукції цеху з термінами випуску готових виробів, установлених у виробничій програмі підприємства. [4, с. 122]



2. Терміни та основні поняття

2.1 Виробнича потужність підприємства

Виробнича потужність підприємства - це максимальний обсяг продукції, який може виготовити підприємство протягом року за допомогою закріплених за ним засобів праці (технологічної сукупності машин, устаткування і виробничих площ) відповідно до встановленої спеціалізації, кооперації виробництва та режиму роботи. [4, с. 210]

2.2 Оптимальна виробнича програма

Оптимальна виробнича програма - це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм. Дана програма повинна включати певну номенклатуру продукції, її обсяги (у натуральних та вартісних показниках), числові значення критеріальних техніко-економічних, соціальних та інших показників, а також враховувати обмеження щодо матеріальних ресурсів, персоналу, виробничих потужностей, тощо. [5, c. 98]

2.3 Термін окупності

Термін окупності -- кількість часу, необхідна для покриття витрат на той чи інший проект або для повернення коштів, вкладених підприємством за рахунок коштів, одержаних в результаті основної діяльності по даному проекту. [6, c. 105]



2.4 Коефіцієнт використання проектної потужності

матеріальний забезпечення виробничий потужність

Коефіцієнт використання проектної потужності - відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції, передбаченого проектом, у гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності в аналогічних одиницях виміру. Характеризує рівень використання запровадженої у дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. [7, c. 230]

2.5 Система планування

Система планування згідно з теорією систем може розглядатися із двох точок зору. Якщо елементами системи вважаються суб'єкти планування (керівники і розробники планів) та процеси обробки інформації, то система планування виступає як цілеорієнтована множинна сукупність суб'єктів планування або цілеорієнтована множинна сукупність процесів планування, між якими існують специфічні взаємозв'язки.

Якщо елементами системи розглядати результати планування, тобто інформацію, що міститься у планах, то система планування інтерпретується як цілеорієнтована множинна сукупність планів, між якими існують специфічні взаємозв'язки. [8, c. 432]



3. Задачі

1. Розрахувати норму витрати інструмента на 1000 деталей (на токарних верстатах), якщо норма машинного часу на обробку однієї деталі - 3,83 хв.; кількість інструментів, що одночасно працюють на верстаті, - 2; машинний час роботи інструмента до повного його використання - 12 годин.

Розв'язок

Норма витрати інструментів - це кількість інструментів, необхідних для виконання заданого обсягу виробництва. Для того, щоб визначити норму витрати інструментів потрібно добуток кількості деталей, норми машинного часу на обробку однієї деталі та кількості інструментів, що одночасно працюють на верстаті, поділити на машинний час роботи інструмента до повного його використання.

Відповідь: норма витрати інструментів дорівнює 638 інструментам.

2. Виробнича програма дільниці складає: виріб А -- 400 шт., виріб В -- 400 шт. Розцінки на вироби: 100 і 200 грн. відповідно. На дільниці працюють робітники-почасовики -- 4 чол. VI розряду. Годинна тарифна ставка -- 1,28, плановий ефективний фонд робочого часу почасовиків -- 1760 год. Розмір премії за виконання плану відрядників 40% від заробітку, почасовикам -- 20%. Розрахувати плановий фонд заробітної плати.

Розв'язок

Спочатку визначимо фонд заробітної плати робітників-відрядників за формулою:

де Р -- штучна відрядна розцінка на одиницю обсягу виробничої програми; ОПа і ОПв -- обсяг продукції А і обсяг продукції В відповідно.

Визначимо фонд заробітної плати робітників-почасовиків за формулою:

ФЗПрп=ГТСрп Чрп ПЕФ

де ГТСрп - годинна тарифна ставка робітника-почасовика;

Чрп -- чисельність робітників-почасовиків;

ПЕФ -- плановий ефективний фонд робочого часу почасовиків.

Визначимо преміальний фонд заробітної плати за формулою:

де РПрв і РПрп - розмір премій для відрядників та почасовиків відповідно.

Визначимо плановий фонд заробітної плати:

Відповідь: плановий фонд заробітної плати дорівнює



Список використаної літератури

1. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під. ред. проф. Горфінкеля В.Я. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

2. Економіка фірми: Підручник / Під ред. Н.П. Іващенко. - М.: ИНФРА-М, 2006.

3. Фатхутдінов Р.А. Виробничий менеджмент: Підручник для вузів. - СПб.: Пітер, 2003.

4. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2010.

5. Іванілов О.С. Економіка підприємства: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009.

6. Боярко І.М., Гриценко Л.Л. Інвестиційний аналіз: Навч. посіб. -- К.: Центр учбової літератури, 2011.

7. Економіка виробничого підприємництва: Навчальний посібник / Під ред. Й.М. Петровича. - К.: Знання, 2001.

8. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: "Каравела", 2003.

Размещено на Allbest.ru