Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ

ЗВЕНЯЧКІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА

Луганськ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Гавриленко Валентин Андрійович,

Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і

науки України, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Орлов Олівер Олексійович, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства та підприємництва (м. Хмельницький);

кандидат економічних наук, доцент Чиж Віра Іванівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою контролю і аудиту (м. Луганськ).

Провідна установа - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та маркетингу
(м. Харків).

Захист відбудеться 16 лютого 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 16 січня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Комплекс заходів, що передбачається урядом України для стабілізації економіки, об'єктивно вимагає переходу всіх підприємств і галузей промисловості до противитратних методів господарювання, спрямованих на зменшення собівартості продукції. У вугільній промисловості ця проблема є особливо актуальною, тому що відновлення ролі вугілля в паливно-енергетичному комплексі країни, зміцнення вугільної галузі і її фінансова стабілізація тісно пов'язані з підвищенням економічної ефективності використання виробничого потенціалу вугледобувних підприємств і зростанням на внутрішньому ринку конкурентоспроможності вугілля порівняно з іншими видами палива, в тому числі й імпортованим вугіллям. Якщо розглядати зміну собівартості видобутку вугілля за останні 15 років, то можна спостерігати односпрямований процес - собівартість тільки зростала. За розрахунками фахівців Всесвітнього банку середня собівартість видобутку вугілля в Україні складає 29 дол. за тонну, а середня ціна продажу вугілля - 25 дол. Висока собівартість українського вугілля - результат дії великої кількості взаємозалежних і взаємозумовлених чинників - від природних гірничо-геологічних і технічних умов до економічних і соціальних.

Витрати підприємства є об'єктом управління. В сучасних умовах відбуваються зміни, що впливають на підходи до управління підприємством. Для ефективного управління підприємством у цілому й витратами зокрема необхідне вдосконалення наявних інструментів управління, а також розробка нових, що відповідатимуть сучасним економічним умовам діяльності українських підприємств. Дальша стратегія розвитку вугільної промисловості полягає в підвищенні ефективності її роботи на основі максимального використання економічних важелів впливу на всі сторони роботи вугільних підприємств, що забезпечить досягнення найкращих результатів зменшення витрат на видобуток вугілля. Вибір економічних важелів на вуглевидобувних підприємствах у сучасних умовах повинен ґрунтуватися, по-перше, на розширенні меж економічної свободи, по-друге, на зміні окремих елементів організаційно-економічного механізму управління витратами.

Необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах зумовила актуальність теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану наукових досліджень кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Донецького національного технічного університету. В межах виконання держбюджетної теми БШ-93-24 “Розробка економічного механізму та конкретних рекомендацій щодо забезпечення зростання ефективності роботи шахт” (№ державної реєстрації 01910013518, 1991-1996 рр.) здобувачем визначено вплив відтворювального процесу основних засобів на величину собівартості видобутку вугілля та можливі напрями її зменшення. При виконанні держбюджетної теми М-3-99 “Теоретичне і методичне забезпечення переходу бухгалтерського обліку господарської діяльності на національні та міжнародні стандарти”(1999-2002 рр.) здобувачем проаналізовано основні методи оцінки чинників, що впливають на витрати на видобуток вугілля, розроблено рекомендації щодо використання оціночних показників. При виконанні держбюджетної теми Н-8-02 “Облік та аналіз фінансових результатів діяльності промислових підприємств Донецької області”(2002-2005 рр.) здобувачем визначено галузеву специфіку формування витрат, розроблено рекомендації щодо вдосконалення аналізу витрат.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах на основі виявлених закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків, що виникають при формуванні витрат.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі наукові та практичні завдання:

узагальнено досвід вітчизняних і зарубіжних авторів з питань управління витратами;

проаналізовано особливості існуючого механізму управління витратами на вугільних шахтах;

уточнено та доповнено класифікацію чинників, що суттєво впливають на витрати на видобуток вугілля;

виявлено закономірності зміни витрат на видобуток вугілля під впливом на них чинників, що є важливими для підприємств вугільної галузі;

розроблено підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами в умовах вугільних шахт Центрального Донбасу;

упроваджено рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах.

Об'єктом дослідження є процес формування витрат на вугільних шахтах. Предметом дослідження є принципи, положення, економічні методи, прийоми та практичні аспекти вдосконалення інструментарію управління витратами.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі дослідження, та загальнонаукові принципи проведення досліджень, основні закони діалектики. Теоретичною основою дослідження послугували фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управління витратами, економічного аналізу й економіко-математичного моделювання. Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регулюють формування витрат в умовах вугільних підприємств України. Інформаційною базою дослідження є офіційні статистичні матеріали, дані первинного обліку та звітності вугільних підприємств, результати власних досліджень і спостережень.

У роботі використано конкретно-пошукові методи (при теоретичному аналізі, синтезі, актуалізації, класифікації, узагальненні літературних джерел, що присвячені питанням формування витрат і підходу до управління ними); методи системного та структурного аналізу (при дослідженні організаційно-економічного механізму управління витратами), періодизації (для дослідження якісних змін функціонування механізму управління витратами в межах певних періодів розвитку), прогнозування (при виявленні закономірностей впливу на витрати на видобуток вугілля досліджуваних чинників, на основі яких формується організаційно-економічний механізм управління); економіко-математичні методи (при розробці моделей кількісного впливу основних чинників на витрати на видобуток вугілля).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у виявленні напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах шляхом обґрунтування та моделювання основних параметрів цього механізму.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

уперше

виявлено закономірності зміни витрат на видобуток вугілля під впливом низки чинників, зокрема, виду відтворення основних засобів, амортизаційної політики підприємства, рівня концентрації виробництва, режимів роботи вугільних підприємств і повторного використання матеріальних цінностей;

визначено способи зміни впливу основних чинників на рівень витрат, які спрямовані на досягнення мети організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах, шляхом використання повного відтворення техніки на основі результатів НТП, вибору ефективної амортизаційної політики, підвищення концентрації виробництва, упровадження раціональних режимів роботи та відпочинку робітників, ресурсозбереження за рахунок повторного використання матеріалів;

удосконалено

класифікацію чинників, які допомагають збільшувати витрати на видобуток вугілля, шляхом уведення ознаки “рівень впливу на витрати”, що дозволило виділити такі чинники, як вид відтворення основних засобів, амортизаційна політика підприємства, рівень концентрації виробництва, режими роботи вугільних підприємств і повторне використання матеріальних цінностей;

способи кількісного вимірювання впливу аналізованих чинників на витрати на основі виявлених закономірностей зміни витрат на видобуток вугілля та моделювання причинно-наслідкових зв'язків, що виникають при формуванні витрат;

дістало подальшого розвитку

структура організаційно-економічного механізму управління витратами на видобуток вугілля шляхом уведення нових параметрів, що пов'язані з відновленням основних засобів, амортизаційною політикою підприємства, концентрацією виробництва, режимами роботи вугільних підприємств і повторним використанням матеріальних цінностей.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою методичну базу вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

методики виявлення основних причин, що викликають збільшення витрат на видобуток вугілля, і визначення їхнього кількісного впливу на даний показник;

порядку визначення внутрішніх резервів зменшення витрат на видобуток вугілля в умовах конкретного підприємства;

рекомендацій з формування стратегії комплексного управління витратами на вугільних шахтах.

Результати роботи використано в практичній діяльності вугільних шахт Донбасу, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: ДП “Шахта № 4-21” (довідка № 53-87 від 26.04.2004 р.) із розрахунковим економічним ефектом 463 тис. грн; ВП “Ш/у ім. М.І. Калініна ш. Жовтневий рудник” ДП “Донецьквугілля” (довідка № 22/534 від 18.03.2004 р.) із розрахунковим економічним ефектом 247 тис. грн.

Окремі науково-методичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Донецького національного технічного університету при вивченні дисципліни “Економічний аналіз” (довідка № 03-12/75 від 15.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо вдосконалення механізму управління витратами на вугільних шахтах. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції довідалися, обговорювалися та схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні технології в сучасному утворенні: стан і перспективи” (м. Донецьк, 2002 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 9 наукових працях, серед яких 5 статей - у збірниках наукових праць, 2 публікації - у матеріалах наукових конференцій, 2 публікації - науково-методичного характеру. Загальний обсяг публікацій - 17,29 д.а., з яких особисто автору належать 5,43 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 195 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 25 таблиць і 27 рисунків, які подано на 27 сторінках. Список використаних джерел із 219 найменувань уміщено на 19 сторінках, 10 додатків - на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи управління витратами на промислових підприємствах. У сучасних умовах перед українськими підприємствами надзвичайно гостро постала проблема ефективного управління витратами, що зумовило актуальність дослідження в роботі низки питань щодо управління витратами підприємства, а саме: економічної природи витрат, їх ролі та значення в діяльності підприємства, правомірності та доцільності розгляду витрат як об'єкта управління, інструментарію управління витратами. За результатами дослідження цих питань зроблено такі висновки.

Витрати є складною економічною категорією, яка поєднує в собі за змістом і процес формування необхідного обсягу економічних ресурсів на підприємстві, і процес їхнього використання. На витрати, на відміну від інших показників, активно впливає багато чинників виробництва. Фактично немає жодної більш-менш суттєвої зміни в техніці, технології, системі організації праці й виробництва, яка не позначилася б на загальному рівні виробничих витрат. На основі дослідження підпорядкування витрат підприємства управлінським діям у класичному їх розумінні - планування, обліку, аналізу та контролю - встановлено, що витрати відповідають усім ознакам об'єкта, на який доцільно спрямовувати дію відповідних управлінських інструментів. Це зумовило необхідність аналізу інструментарію управління витратами підприємства, за результатами якого зроблено висновок, що найбільшого розвитку та використання набули методи управління витратами підприємства, дослідження яких виявило їх розмаїття та, крім того, значну кількість думок науковців і практиків щодо методів управління та їх класифікації. Для дієвого управління витратами підприємства необхідне комплексне та системне використання сукупності методів, що дозволить спрямувати методичний апарат управління витратами саме на ті аспекти управління, які є найбільш важливими для підприємства як сьогодні, так і у стратегічному плані. Використання методів управління витратами підприємства в такому аспекті потребує розробки комплексного інструменту управління витратами.

Ринкові відносини, що розвиваються, у системі управління економікою вимагають нового підходу до аналізу та плануванню витрат виробництва. Однією з основних складових процесу управління є його механізм, який необхідно розглядати як найбільш активну частину системи управління. Механізм управління включає: мету управління, чинники управління (елементи управління і їхні зв'язки, на які впливають для досягнення поставленої мети), методи впливу на дані чинники управління, ресурси управління - матеріальні і фінансові ресурси, соціальний і організаційний потенціали, при використанні яких реалізується управління та забезпечується досягнення поставленої мети. Реальний механізм управління завжди конкретний, тому що спрямований на досягнення чітко визначеної мети шляхом впливу на конкретні чинники, і цей вплив здійснюється шляхом використання конкретних ресурсів або потенціалів. Найкращим механізмом буде той, що дозволить забезпечити найбільшу зміну витрат у бік їх зменшення. Таку зміну витрат можна вважати внутрішніми резервами їх зменшення. Отже, головним завданням такого механізму управління є перебування та максимальне використання внутрішніх резервів зменшення витрат у конкретних умовах виробництва. При цьому треба мати на увазі, що даний механізм має забезпечити інструментами відстеження залежності витрат від чинників, що їх визначають.

Розділ 2. Дослідження організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах. Організаційно-економічний механізм управління витратами - це складна економічна категорія, дія якого передбачає систему заходів з метою впливу на всі процеси, що приводять до зміни витрат у бік їх зменшення за допомогою правильного вибору параметрів цього механізму. Для забезпечення чіткої дії організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах у роботі проаналізовано чинники впливу на витрати підприємства. Проведений аналіз дозволив виявити ті чинники, які значно впливають на величину витрат вугільного підприємства, найбільш вагомими серед яких є часткове відтворення основних засобів і неефективна амортизаційна політика підприємства, низький рівень механізації технологічних процесів, деконцентрація виробництва, використання нераціональних режимів праці та відпочинку робітників і відсутність дійового та стрункого механізму повторного використання матеріальних цінностей.

У наш час на вугільних підприємствах України через брак амортизаційного фонду й інших джерел фінансування в основному використовується часткове відтворення основних засобів. Вихідні дані для детального аналізу впливу застосування часткового відтворення техніки й амортизаційної політики підприємства на витрати подані в табл.1.

Як видно з табл.1, за останнє десятиліття збільшилася питома вага устаткування з терміном служби 8-12 і більше років при нормативному терміні його експлуатації 3-4 роки. Це призвело до зниження коефіцієнта відновлення устаткування з 0,18 у 1990 році до 0,05 у 2004 році, тобто в 3,6 раза, а період його заміни збільшився з 5,5 до 20 років. Виходить, що за такий період техніка відпрацьовує близько 5 нормативних термінів служби. Тобто коефіцієнт зношування техніки на вугільних шахтах за оцінками експертів виріс з 0,37 у 1990 році до 0,85 у 2004 році. Таке збільшення коефіцієнта зношування техніки, у свою чергу, призвело до зростання аварійності, а отже, внутрішньозмінних простоїв більш ніж у 13 разів порівняно з 1990 роком. У підсумку за цей період навантаження на вибій і видобуток вугілля по шахтах скоротилися, а собівартість збільшилася в 2,1 раза.

З іншого боку, відсутність амортизаційного фонду і пов'язане з нею часткове відтворення техніки призвело до збільшення питомої ваги техніки, що не бере участі в процесі виробництва з 25 % у 1990 році до 47 % у 2004 році. Щораз більша кількість бездіяльної техніки для свого відновлення та приведення в робочий стан потребувала значного розширення ремонтної служби підприємства. Слід зауважити, що чисельність робітників з ремонту й обслуговування техніки в розрахунку на 1000 т добового видобутку вугілля щодо досліджуваної групи шахт зросла з 140 осіб у 1990 р. до 347 у 2004 р. При цьому витрати на ремонт і обслуговування техніки на 1 т вугілля за цей же період збільшилися в 5,4 раза. Разом з тим збільшення техніки, що знаходиться в монтажі, демонтажі, а також різке зменшення навантаження на вибій через її ненадійність призвело до збільшення резервних лав у 1,5-2 рази й довжини гірничих виробок з 47,08 км у 1990 році до 86,4 км на 1000 тонн добового видобутку вугілля в 2004 році і, відповідно, штату робітників на ремонт і підтримку гірських виробок з 141 осіб до 259. Тому витрати на 1 т видобутку вугілля з цієї причини збільшилися майже в 6 разів.

Для виявлення закономірності зміни витрат на видобуток вугілля під впливом виду відтворювального процесу й амортизаційної політики підприємства були зібрані дані по 9 вугільних підприємствах Донбасу, на основі яких було визначено залежність собівартості видобутку вугілля від зазначених чинників, що представлена на рис. 1.

З рис. 1 видно, що існує функціональна залежність собівартості видобутку вугілля від коефіцієнта відновлення техніки й амортизаційної політики підприємства, що характеризують спосіб відтворення техніки. Дослідження показали, що зі зменшенням коефіцієнта відновлення техніки сумарні витрати збільшуються. За досліджуваний період коефіцієнт відновлення техніки зменшився з 0,18 до 0,05, а сумарні витрати збільшилися майже в 3 рази. Тобто зі зменшенням коефіцієнта відновлення техніки на 0,1 витрати на ремонт і обслуговування техніки, а також витрати на ремонт і підтримку гірничих виробок на 1 т вугілля збільшуються в середньому на 13-15 %.

Облікова чисельність робітників значною мірою залежить від перевищення кількості днів роботи підприємства над числом робочих днів, а також тривалості чергових відпусток. Зі збільшенням усього на один день роботи підприємства в тиждень коефіцієнт облікового складу зростає на 0,25. Розрахунки показали, що застосування екстенсивних режимів роботи призводить до збільшення підмінного штату на 600-650 чоловік у розрахунку на 1000 працівників. При цьому на підприємствах відбувається зниження обсягів видобутку вугілля через збільшення простоїв техніки в очисних вибоях на 13-15 %, що, у свою чергу, призводить до збільшення витрат на оплату праці в 1,5-1,7 раза.

Одним з найважливіших чинників, що впливають на витрати на видобуток вугілля, є ресурсозбереження. Особливість ресурсозбереження на шахтах полягає в тому, що більшість використовуваних при видобутку вугілля матеріалів має залишкову вартість і може бути використана повторно. Сьогодні великим недоліком в організації робіт з ресурсозбереження є відсутність детального планування цих робіт з указівкою необхідних термінів і обсягів виконання, а також належного обліку та контролю за виконанням намічених планів. Розрахунки показують, що повторне використання матеріальних цінностей дозволить зменшити собівартість видобутку вугілля за елементом “Матеріальні витрати” на 15-20 %.

Виявлені закономірності зміни витрат на видобуток вугілля під впливом аналізованих чинників указують на внутрішні резерви зменшення витрат, які мають бути враховані при вдосконалені організаційно-економічного механізму управління витратами шляхом доповнення наявних елементів цього механізму ще такими, як вид відтворення основних засобів, амортизаційна політика підприємства, режими роботи вугільних підприємств і повторне використання матеріальних цінностей. Параметри вдосконаленого організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах вимагають дальшого обґрунтування та моделювання.

Розділ 3. Обґрунтування та моделювання основних параметрів організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах. Організаційно-економічний механізм управління витратами на вугільних шахтах розглядається як найбільш активна частина системи управління. Дослідження показали, що організаційно-економічний механізм управління витратами є багаторівневим, у якому поєднані складові різної природи: організаційні, технічні, економічні, соціальні. Структурно цей механізм можна подати у вигляді блоків (рис. 2). Вихідними елементами для вдосконалення організаційно-економічного механізму управління є конкретний об'єкт управління й мета трансформації стану або діяльності цього об'єкта. Першим кроком удосконалення цього механізму буде узгодження зазначених елементів. Далі мета управління трансформується в завдання. Потім визначаються чинники управління, на які необхідно впливати, щоб виконати ці завдання. Відповідно до природи чинників управління вибираються методи впливу, а потім визначається сукупність необхідних ресурсів управління, за допомогою яких здійснюється управлінський вплив на стан відповідних чинників управління. Прийняття рішень щодо управління витратами на вугільних шахтах припускає застосування різних інструментів - методів впливу, що спрямовані на досягнення мети організаційно-економічного механізму управління витратами. На основі сформованих інвестиційних потреб та отриманої аналітичної інформації здійснюються процедури, які спрямовані на досягнення заданого рівня витрат.

Кількісна оцінка впливу тих чи інших чинників на витрати вимагає моделювання причинно-наслідкових зв'язків, що складаються при формуванні цього показника. Такий підхід ґрунтується на виявленні закономірностей, які показують, що витрати є результатом багатоскладового впливу великої кількості взаємозалежних чинників і обставин.

На базі виявлених закономірностей зміни витрат на видобуток вугілля під впливом основних чинників, що їх визначають (див. розділ 2), видно, що найбільший вплив на витрати здійснює процес відтворення основних засобів. При виборі того чи іншого способу відшкодування техніки необхідно передбачати й ефективну амортизаційну політику основних фондів. Вона повинна бути такою, щоб при цьому забезпечувався відповідний коефіцієнт відновлення, за якого собівартість видобутку вугілля буде мінімальною. Суть такого підходу до вибору оптимальних параметрів відтворювального процесу представлена залежністю, відображеною на рис. 3.

З рис. 3 видно, що як відтворювальний процес, так і амортизаційна політика, тобто норми амортизації, мають оптимальні параметри, які відповідають мінімальній собівартості видобутку вугілля. Мінімум собівартості видобутку вугілля, що враховує витрати на всі види ремонтів і заміну діючого устаткування новим, досягається при значенні коефіцієнта відновлення техніки, яке дорівнює 0,35. Таке значення коефіцієнта відновлення відповідає періоду експлуатації техніки 3 роки. Основні методичні положення щодо оцінки кількісного впливу часткового відтворення та неефективної амортизаційної політики на витрати на видобуток вугілля представлені в табл. 2.

Деконцентрація гірничих робіт призводить до збільшення відносної довжини проведених і підтримуваних гірничих виробок, що, у свою чергу, викликає збільшення чисельності робітників і витрат матеріалів для виконання зазначених робіт, коефіцієнта структури штату, а отже, зумовлює збільшення витрат на видобуток вугілля. Кількісна оцінка впливу концентрації виробництва на витрати на видобуток вугілля показана на рис. 4.

Як відомо, одним з основних показників, що характеризують відповідні режими роботи підприємства, є коефіцієнт облікового складу, мінімально можливі значення якого відповідають раціональним режимам праці та відпочинку робітників.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перевищення фактичного значення даного показника над раціональним призводить до збільшення чисельності робітників і витрат на оплату праці. Для вугільних шахт, при великих внутрішньозмінних простоях, раціональним режимом роботи та відпочинку може вважатися п'ятиденний робочий тиждень, при якому коефіцієнт облікового складу буде дорівнювати 1,18. Це дозволить скоротити чисельність робітників на 30-40% без зменшення видобутку вугілля по шахті.

Уплив нераціональних режимів праці та відпочинку робітників на їхню чисельність розраховується за такою формулою:

,

де - непродуктивне збільшення чисельності промислово-виробничого персоналу, чол.; - фактична явочна чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.; - фактична явочна чисельність робітників, зайнятих обслуговуванням стаціонарних установок, а також виконанням ремонтних робіт, чол.; - збільшення коефіцієнта облікового складу, що пов'язано з використанням нераціональних режимів праці та відпочинку робітників.

Оцінка впливу режимів роботи підприємства на собівартість видобутку вугілля має такий вигляд:

; .

управління витрати шахта

Як показали дослідження, на вугільних підприємствах у наш час відсутній дійовий і стрункий механізм щодо ресурсозбереження. Для поліпшення повторного використання матеріальних цінностей, а також утилізації брухту чорних і кольорових металів необхідно на кожному підприємстві створити замкнені виробничі структури, що спеціалізуються винятково на цих процесах. Такими структурами можуть бути як самостійні спеціалізовані дільниці, так і малі підприємства. Ці дільниці повинні мати самостійний, відокремлений від основного підприємства облік і розрахункові чи поточні рахунки. Найважливішим елементом діяльності цих структурних підрозділів є те, що вони повинні складати детальні плани повторного використання матеріальних цінностей, які мають бути пов'язані з часом відпрацьовування промислових запасів і максимально забезпечувати найбільш повне видобування усіх раніше використаних матеріальних цінностей, що мають залишкову вартість. Порядок організації робіт щодо повторного використання матеріальних ресурсів на вугільних шахтах показано у вигляді схеми на рис.5.

Розрахунок зменшення собівартості видобутку вугілля та ефективності використання вдосконаленого організаційно-економічного механізму управління витратами подано в табл. 3.

Запропоновані підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах, в основу яких покладено виявлені закономірності та причинно-наслідкові зв'язки, що виникають при формуванні витрат, використано на ВП “Ш/у ім. М.І.Калініна ш. Жовтневий рудник” ДП “Донецьквугілля” і ДП “Шахта № 4-21”. На основі розробленої моделі організаційно-економічного механізму управління витратами сформовано короткострокові та довгострокові плани щодо коригування стратегії розвитку вугільних підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах на основі виявлених закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків, що дозволить максимально використовувати всі важелі та можливості для реалізації внутрішніх резервів зменшення витрат в умовах вугільних шахтах. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1. Доведено необхідність уточнення та доповнення окремих чинників у загальній їх класифікації, що впливають на формування механізму управління витратами на вугільних шахтах. Найважливішими з них є вид відтворення основних засобів, амортизаційна політика підприємства, режими роботи та відпочинку робітників, рівень концентрації виробництва й ресурсозбереження на основі повторного використання матеріалів.

2. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки між застосуванням часткового відтворення техніки та зміною собівартості видобутку вугілля в двох напрямах: через збільшення коефіцієнта зношування та зменшення коефіцієнта структури техніки. Ці закономірності показують, що збільшення коефіцієнта зношування техніки призводить до зниження її надійності, збільшення внутрішньозмінних простоїв техніки через її аварійність, а це, у свою чергу, викликає зменшення обсягу видобутку вугілля, а отже, збільшення умовно-постійної частини собівартості. Зменшення коефіцієнта структури техніки викликає непродуктивне збільшення основних засобів, розширення ремонтної служби підприємства і, як наслідок, збільшення чисельності допоміжних робітників і витрат на обслуговування, ремонт гірничо-шахтного устаткування та підтримку гірничих виробок, що також призводить до збільшення собівартості видобутку вугілля.

3. Доведено, що вибір ефективної амортизаційної політики визначається установленням термінів служби техніки та норм амортизації. Як критерій вибору ефективної амортизаційної політики вибрано мінімум собівартості видобутку вугілля, що враховує витрати на всі види ремонтів і заміну наявного устаткування новим.

4. Визначено, що мінімум собівартості видобутку вугілля, який ураховує витрати на всі види ремонтів і заміну наявного устаткування новим, досягається при значенні коефіцієнта відновлення техніки, що дорівнює 0,35. Таке значення коефіцієнта відновлення відповідає періоду експлуатації техніки 3 роки.

5. Доведено, що часткове відтворення техніки призводить до деконцентрації гірничих робіт, зростання кількості вибоїв і зниження навантаження на вибій. Це викликає збільшення довжини проведених і підтримуваних гірничих виробок, чисельності допоміжного персоналу. Наслідком цього є збільшення витрат на обслуговування, ремонт гірничо-шахтного устаткування та підтримку гірничих виробок, а отже, собівартості видобутку вугілля.

6. Обґрунтовано, що дуже негативно впливає на собівартість видобутку вугілля застосування на підприємстві нераціональних режимів праці та відпочинку робітників. При наявності великих внутрішньозмінних втрат робочого часу виникає різке збільшення підмінного штату й облікової чисельності робітників. З цієї причини на підприємствах Донецької області склався подвійний штат робітників, що негативно позначається на собівартості видобутку вугілля.

7. Установлено, що на вугільних підприємствах у наш час відсутній діючий і стрункий механізм повторного використання матеріальних цінностей. З розрахунків видно, що повторне використання матеріальних цінностей дозволить зменшити собівартість видобутку вугілля за елементом “Матеріальні витрати” на 15-20%.

8. З метою кількісного вимірювання впливу аналізованих чинників на витрати на видобуток вугілля розроблено розрахунково-аналітичні моделі. Проведені розрахунки показують, що на підприємствах є значні внутрішні резерви зменшення витрат на видобуток вугілля, що складають в умовах шахт 45-55%.

9. Ураховуючи виявлені закономірності зміни витрат на видобуток вугілля під впливом аналізованих чинників удосконалено організаційно-економічний механізм управління витратами шляхом доповнення наявних елементів цього механізму ще такими, як вид відтворення основних засобів, амортизаційна політика підприємства, режими роботи вугільних підприємств і повторне використання матеріальних цінностей.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

Гавриленко В.А., Звенячкина В.Ю. Состояние повторного использования и утилизации материальных ресурсов на угольных шахтах Украины // Проблемы перехода к рыночной экономике. Сб. научн. трудов Донецкого государственного технического университета. - Донецк: ДонГТУ, 1996. - С. 249-253.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано підходи до реалізації механізму повторного використання матеріалів на вугільних шахтах.

Чернега О.Б., Звенячкина В.Ю. Проблемы взаимосвязи бухгалтерского и управленческого учета на предприятии // Труды Донецкого государственного технического университета. Серия: Экономическая. Вып. 6. - Донецк: ДонГТУ, 1999. - С. 165-172.

Особистий внесок здобувача: розкрито основні аспекти управлінського обліку на підприємствах України.

Гавриленко В.А., Звенячкина В.Ю. Экономическая оценка влияния способов воспроизводства основных средств на эффективность производства // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.19. - Донецьк: ДонДТУ, 2000. - С. 14-19.

Особистий внесок здобувача: розкрито причинно-наслідкові зв'язки, що виникають у процесі формування собівартості продукції під впливом відтворювального процесу.

Звенячкина В.Ю. Влияние выбора амортизационной политики предприятия на себестоимость добычи угля // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.65. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 148-156.

Звенячкина В.Ю. Основные направления снижения себестоимости добычи угля в рыночных условиях // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.76. - Донецьк: ДонНТУ, 2004. - С. 198-206.

Друковані праці в інших виданнях та матеріали наукових конференцій

Гавриленко В.А., Егудин Д.А., Звенячкина В.Ю. Научно-методические рекомендации по изысканию внутренних резервов снижения себестоимости добычи угля, осуществляемой подземным способом. - Донецк: ДПИ, 1990. - 156 с.

Особистий внесок здобувача: викладено порядок виявлення та визначення внутрішніх резервів зменшення собівартості видобутку вугілля на вугільних шахтах.

Гавриленко В.А., Егудин Д.А., Звенячкина В.Ю. Научно-методические рекомендации по изысканию внутренних резервов улучшения использования оборотных средств на угольных шахтах с применением ЭВМ. - Донецк: ДПИ, 1991.-101 с.

Особистий внесок здобувача: викладено порядок аналізу повторного використання матеріальних ресурсів на вугільних шахтах.

АНОТАЦІЯ

Звенячкіна В.Ю. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2006.

Проведено аналіз особливостей формування витрат на сучасному етапі функціонування промислових підприємств вуглевидобувної галузі України. Узагальнено досвід вітчизняних і зарубіжних авторів з питань управління витратами. Проаналізовано, уточнено й доповнено існуючі класифікації чинників, що впливають на витрати на видобуток вугілля. Виявлено закономірності зміни витрат на видобуток вугілля під впливом відтворювального процесу основних засобів, амортизаційної політики підприємства, режимів роботи шахт, концентрації виробництва, рівня механізації праці та ресурсозбереження на основі повторного використання матеріалів, які дали можливість здійснити моделювання кількісної оцінки названих чинників. Визначено способи зміни впливу чинників на рівень витрат, що спрямовані на досягнення мети організаційно-економічного механізму управління витратами на вугільних шахтах на сучасному етапі, основними з яких є вибір ефективної амортизаційної політики, використання повного відтворення техніки на основі результатів НТП, підвищення концентрації виробництва, упровадження раціональних режимів роботи та відпочинку робітників, ресурсозбереження на базі повторного використання матеріалів.

Розроблено основні підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами в умовах вугільних шахт Центрального Донбасу. Результати досліджень упроваджено на вугільних шахтах.

Ключові слова: витрати, управління, механізм, вугільні підприємства, чинники, собівартість видобутку.

АННОТАЦИЯ

Звенячкина В.Ю. Усовершенствование организационно-экономического механизма управления затратами на угольных шахтах. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2006.

Проведен анализ особенностей формирования затрат на современном этапе функционирования промышленных предприятий угледобывающей отрасли Украины. Обобщен опыт отечественных и зарубежных авторов по вопросам управления затратами. Проанализированы особенности действующего механизма управления затратами на угольных шахтах. Для обеспечения четкого действия механизма управление затратами на угольных шахтах в работе проанализированы факторы, влияющие на затраты предприятия. Проведенный анализ позволил выявить те факторы, которые значительно влияют на величину затрат конкретного угольного предприятия и которые должны быть учтены при совершенствовании механизма управления затратами. Наиболее важными из них являются: применение частичного воспроизводства основных фондов и неэффективной амортизационной политики предприятия, низкий уровень механизации технологических процессов, деконцентрация производства, использование нерациональных режимов работы и отдыха работников и отсутствие действующего и стройного механизма повторного использования материальных ценностей.

Выявлены причинно-следственные связи между этими факторами и себестоимостью добычи угля. Определены методы влияния на факторы, которые направлены на достижение цели организационно-экономического механизма управления затратами на угольных шахтах на современном этапе. Основными из них являются выбор эффективной амортизационной политики, использование полного воспроизведения техники на основе результатов НТП, повышение концентрации производства, внедрение рациональных режимов работы и отдыха работников, ресурсосбережение на основе повторного использования материалов. Разработаны основные подходы по усовершенствованию организационно-экономического механизма управления затратами в условиях угольных шахт Центрального Донбасса. На основе разработанной модели организационно-экономического механизма управления затратами сформированы краткосрочные и долгосрочные планы по корректированию стратегии развития угольных предприятий.

Результаты исследований апробированы на конкретных промышленных предприятиях области. Положительная оценка результатов апробации и справедливость теоретических положений по выявлению и использованию резервов снижения себестоимости добычи угля подтверждены справками о внедрении.

Ключевые слова: затраты, управление, механизм, угольные предприятия, факторы, себестоимость добычи.

ANNOTATION

Zvenyachkina V. Improvement of the organizational and economic mechanism of managing costs at collieries. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by a specialty 08.06.01 - Economics, organization and enterprise management. - East-Ukrainian National University named by Vladimir Dal of the Ministry of education and science of Ukraine, Luhansk, 2006.

The dissertation analyses the specificity of costs formation at the modern stage of production companies' operation in the coal-mining industry of Ukraine. It summarizes the findings of domestic and foreign authors on the cost management issues. It analyses, specifies and expands existing classifications of the factors that influence the coal extraction costs. There is determined the regularity of coal mining prime cost alteration influenced by capital assets reproduction process, depreciation policy of a company, modes of the mine operation, production concentration, level of the labour automation and resource saving based on materials recycling. This allows modeling of the quantitative estimate of the factors re-counted. There are determined the methods of influence on the factors aimed at reaching the goal of the organizational and economic mechanism of managing costs at collieries at the modern stage of their development. The most significant of them include the choice of the effective depreciation policy, application of complete technology reproduction basing on the scientific technical progress effects, increase of production concentration, introduction of the rational mode of employees' operation and recreation, resource saving based on materials recycling. There are developed the approaches to improve the organizational and economic mechanism of managing costs at the collieries of Central Donbass. The results of the research are applied in the coal mines.

Key words: costs, management, mechanism, coal enterprises, factors, mining cost.

Размещено на Allbest.ru