Реструктуризація промислового комплексу регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності (на матеріалах Запорізької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 332.122:338.45

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Швець Павло Анатолійович

Київ - 2006

АНОТАЦІЯ

Швець П.А. Реструктуризація промислового комплексу на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності (на матеріалах Запорізької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі досліджено актуальні проблеми реструктуризації промислового комплексу регіону з метою наукового обґрунтування основних напрямів, пріоритетів його сталого розвитку в контексті задач державної регіональної економічної політики. Автором обґрунтовано принципи та визначено систему критеріїв і показників реструктуризації промислового комплексу регіону. Виявлено протиріччя соціально-економічного характеру, оцінено сучасні структурно-динамічні зрушення у промисловому комплексі Запорізької області в складі Придніпровського регіону. Запропоновано методичні підходи до формування оптимальної структури промисловості регіону, розроблено напрями реструктуризації. Визначені джерела інвестиційно-інноваційного забезпечення реструктуризації промисловості, а також основні напрями та шляхи поліпшення використання промислового потенціалу регіону в умовах формування ринкових відносин.

Ключові слова: реструктуризація, промисловий комплекс регіону, структурні зміни, інвестиційно-інноваційне забезпечення, ефективність реструктуризації.

АННОТАЦИЯ

Швец П.А. Реструктуризация промышленного комплекса на основе активизации инвестиционно-инновационной деятельности (на материалах Запорожской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2006.

В диссертационной работе исследованы актуальные проблемы реструктуризации промышленного комплекса региона с целью научного обоснования главных направлений, приоритетов его устойчивого экономического развития в контексте задач государственной региональной экономической политики, рассмотрены тенденции современного развития промышленного комплекса региона.

В диссертации на основе анализа отечественных и зарубежных литературных источников раскрыто содержание понятия реструктуризации как экономической категории. Реструктуризация рассматривается как приемы, направленные на изменение структуры промышленности, которые охватывают продуктовую, технологическую, отраслевую, территориальную, институциональную, организационную подсистемы, которые способны привести к увеличению объемов производства конкурентоспособной продукции и повышению эффективности производства.

Обоснованы методы, принципы, определена система критериев и показателей реструктуризации промышленного комплекса региона; установлена группа факторов промышленного риска, дестабилизирующих его развитие, а именно: критический уровень инвестиционного обеспечения, нерациональная отраслевая, территориальная, институциональная структура, несбалансированность использования природных, трудовых, производственных ресурсов. Предложены принципы реструктуризации промышленности: повышение регуляторной роли государства; системность; комплексность; субсидиарность; целевой направленности и проблемного подхода до выбора структурной перестройки; функционально-отраслевой сбалансированности и пропорциональности; инновационный тип развития на базе собственных ресурсов; рациональное использование природных ресурсов и экологическая безопасность; устойчивость; энергетическая и экономическая сбалансированность в развитии отдельных регионов.

В результате исследований выявлены социально-экономические проблемы реструктуризации промышленности Запорожской области на основе анализа ее структурных сдвигов в 1991-2004 гг. Предложены методические подходы к формированию оптимальной структуры промышленного комплекса региона, разработаны социально-экономические ориентиры реструктуризации, определены источники инвестиционно-инновационного обеспечения реструктуризации промышленности, а также основные направления и пути улучшения использования промышленного потенциала региона в условиях формирования рыночных отношений.

Ключевые слова: реструктуризация, промышленный комплекс региона, структурные изменения, инвестиционно-инновационные обеспечение, эффективность реструктуризации.

реструктуризація інвестиційний промисловість регіон

SUMMARY

Shvets P.A. Restructurization of the industrial complex on base stimulation of investment and innovation activity (on Zaporizhzhya region's materials). - Manuscript.

The thesis for candidate's degree for specialty 08.10.01 - The accommodation of the productive forces and regional economics. - The Council of studying productive forces of Ukraine NAS of Ukraine, Kyiv, 2006 year.

With the purpose of scientific substantiation of main directions and preferences sustainable development of regional industrial complex vital problems of restructurization last one are investigated. The author suggests and substantiated principles and defines system of criteria and indicators of restructurization regional industrial complex.

Modern structural and dynamic transformations industrial complex of Zaporizhzhya region as a part of Prydniprovya economical district on common Ukrainian tendencies background are estimated. Methodical approaches to forming optimal structure of regional industry are offered, social and economical references of restructurization are worked out. Investment and innovation sources ensuring of these processes are defined. Main directions and ways improving of regional industrial potential using in condition forming market relations are determined.

Key words: restructurization, industrial complex of region, structural changes, investment and innovation ensuring, efficiency of restructurization.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до етапу сталого розвитку економіки обумовлює необхідність обґрунтування напрямів проведення реструктуризації промислового комплексу України та її регіонів для підвищення його конкурентоспроможності. Ефективна діяльність промислового комплексу регіону забезпечується комплексною реструктуризацією, яка є визначальним чинником інтеграції національної економіки у світову економічну систему. У результаті її проведення змінюються роль та значення окремих галузей, технології та організація виробництва, масштаби та напрямки інвестування, корегується структура зайнятості, освітній і професійний рівень робочої сили, територіальне розміщення виробництв тощо.

Науково обґрунтована реструктуризація промислового комплексу забезпечить необхідний рівень соціального розвитку та економічної безпеки держави шляхом організації прогресивної галузевої та продуктової структури виробництва відповідно до загальних тенденцій розвитку, створення власної відтворюваної технічної бази, послідовного розвитку імпортозамінних виробництв, усунення соціальної нестабільності та переходу до першочергового розв'язання стратегічних і поточних соціально-економічних проблем на якісно новому рівні.

Теоретичні та прикладні питання багатопланової проблеми реструктуризації промислового комплексу висвітлено у наукових працях багатьох учених-економістів і практиків: О.М. Алимова, О.І. Амоші, Е.Б. Алаєва, П.П. Борщевського, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, М.І. Долішнього, Т.А. Заяць, С.М. Злупка, В.Е. Коломойцева, І.І. Лукінова, В.М. Мамутова, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.І Пили, В.А. Поповкіна, В.А. Романенка, В.К. Симоненка, О.П. Сологуб, О.Г. Топчієва, І.Г. Ткачук, М.І. Фащевського, А.М. Федорищевої, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка та інших. Проте, не зважаючи на достатній рівень вивчення даної проблематики, проблема реструктуризації промислових комплексів потребує подальшого дослідження, так як докорінно змінились внутрішні і зовнішні умови функціонування промислових регіональних систем, набуло нового значення і трансформується управління регіональним розвитком промислових комплексів. Насамперед, це стосується теоретико-методологічних засад розвитку промисловості регіонів, оптимізації компонентної структури на основі формування нової економічної системи та організаційно-економічного механізму управління цим процесом, визначення характеру і специфіки інноваційно-інвестиційної діяльності в контексті реструктуризації регіонального промислового комплексу, визначення напрямів удосконалення розвитку регіональних промислових комплексів. Все це зумовлює необхідність комплексного дослідження теоретико-методологічних засад реструктуризації промислового комплексу регіону в умовах формування соціально ефективної економіки ринкового типу. Наукова актуальність та практична необхідність розв'язання нагальних проблем реструктуризації промисловості регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі виявлених взаємозв'язків та суперечностей між відтворенням ресурсного, трудового і виробничого потенціалів у промисловому комплексі регіону обґрунтувати перспективні напрями його реструктуризації на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності в контексті завдань державної регіональної економічної політики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з: темою 3.1.5.66 - “Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія та практика” (номер держреєстрації 0101V007880), де здійснено оцінку сучасного стану та визначено пріоритетні напрями розвитку та розміщення промислового комплексу Придніпров'я; темою 3.1.5.85 - “Схеми (Прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0104V003168), в якій здійснено оцінку сучасного стану та визначено пріоритетні напрями розвитку та розміщення продуктивних сил Запорізької та Харківської областей.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій реструктуризації регіонального промислового комплексу на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.

Відповідно до цієї мети в роботі поставлені і послідовно розв'язувалися такі задачі:

- поглибити методологію реструктуризації промислового комплексу в регіональній господарській системі;

- обґрунтувати критерії та показники реструктуризації промисловості;

- визначити на основі узагальнення результатів економічних досліджень і аналізу фактичного стану промисловості вплив структури промислового виробництва на її ефективність;

- виявити сучасні тенденції розвитку регіонального промислового комплексу й оцінити його соціально-економічну ефективність;

- розкрити особливості інноваційних та інвестиційних процесів у промисловому комплексі і їх вплив на зміну структури промислового комплексу регіону;

- визначити можливі джерела інвестиційно-інноваційного забезпечення реструктуризації промисловості регіону;

- розробити рекомендації щодо поліпшення інвестиційного забезпечення реструктуризації промислового комплексу;

- обґрунтувати напрями вдосконалення сучасного механізму управління регіональним промисловим комплексом, підвищення його соціально-економічної ефективності.

Об'єктом дослідження є процеси реструктуризації промислового комплексу регіону в сучасних ринкових умовах господарювання.

Предметом дослідження є методологічні, методичні та прикладні проблеми реструктуризації промислового комплексу регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної теорії функціонування економічних систем, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених із проблем регіональної економіки, економіки промисловості, методологічні розробки з питань регіонального розвитку та законодавчі і нормативні акти України.

У процесі наукового дослідження використано системний, монографічний, балансовий, порівняльний, історичний, графічний, економіко-статистичний, картографічний методи тощо. Зокрема, історичний і логічний методи застосовувались для дослідження розвитку промислового комплексу регіону; системно-структурний аналіз - для виявлення сутності, проблем та напрямів реструктуризації в системі промислового комплексу України та її регіонів; порівняльний метод - для оцінки стану і динаміки основних показників розвитку галузі; економіко-математичні методи - для встановлення залежності між промисловим потенціалом регіонального розвитку та рівнем економічного зростання регіону; економетричне моделювання та прогнозування - для обґрунтування перспективного розвитку промислового комплексу регіону; картографічний метод - для наочного відображення та результативності сучасного стану промислового розвитку регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічне обґрунтування механізмів забезпечення реструктуризації промислового комплексу регіонів на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності для підвищення його конкурентоспроможності.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

вперше

– обґрунтовано методичні підходи дослідження реструктуризації промислового комплексу Запорізького регіону в ринкових умовах господарювання, які базуються на визначенні показників виробленої та реалізованої товарної продукції, величини валового прибутку (доходу), абсолютної чи відносної економії окремих видів ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), приросту нематеріальних ресурсів (особливо об'єктів промислової та інтелектуальної власності);

– обґрунтовано основні напрями реструктуризації промисловості Запорізького регіону на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності;

удосконалено

– систему критеріїв і показників визначення ефективності реструктуризації промисловості регіону, що, порівняно з наявними, враховує інтенсивність, мобільність реструктуризації та ефект міжгалузевих структурних зрушень;

– принципи реструктуризації промисловості, які, на відміну від існуючих, характеризуються доповненням такими складовими як інноваційний тип розвитку промисловості, субсидіарність та сталість розвитку галузі;

– механізм формування і використання фінансових ресурсів на стимулювання інвестиційно-інноваційного забезпечення процесу реструктуризації промисловості регіону, який передбачає раціональне використання регіональних, державних та іноземних інвестицій;

– систему пріоритетів реструктуризації промислового комплексу регіону, що, на відміну від наявних, включає пріоритети структурних зрушень, інноваційно-інвестиційні напрями реструктуризації промислового комплексу для регулювання та прогнозування розвитку промислового комплексу на всіх рівнях (державному, регіональному, локальному).

набули подальшого розвитку

– оцінка структурно-динамічних зрушень у функціональній, галузевій, інституційній та територіальній структурах промисловості регіону, яка враховує повноту використання промислового потенціалу регіону, що дало змогу виявити як позитивні, так і негативні наслідки економічної розвитку;

– напрями активізації інвестиційно-інноваційної діяльності та поліпшення інвестиційного забезпечення регіонального промислового комплексу, що базуються на використанні венчурного капіталу підприємств та створення фінансово-промислових груп;

– концептуальні засади підвищення ефективності функціонування і розвитку регіонального промислового комплексу, які враховують його специфічні особливості, зокрема, рівень спеціалізації, концентрації та ресурсні можливості;

– основні напрями використання промислового потенціалу регіону, що, на відміну від наявних, базуються на формуванні і впровадженні інноваційної моделі розвитку промисловості регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методичні положення та висновки, які викладені в дисертаційній роботі, поглиблюють теорію і методологію розміщення продуктивних сил і регіональної економіки як науки. Практичні рекомендації, які викладені в роботі, можуть бути використані при розробці конкретних заходів щодо реструктуризації промисловості регіону, в техніко-економічному обґрунтуванні регіональних програм соціально-економічного та технологічного розвитку, дають можливість підвищити ефективність діяльності промислового комплексу Запорізької області.

Наукові висновки і пропозиції відносно реструктуризації промисловості регіону були використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні комплексної фундаментальної науково-дослідної роботи “Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика” та “Схеми (Прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу”, в яких автор провів оцінку сучасного стану та визначив пріоритетні напрями розвитку та розміщення промислового комплексу Донецької, Запорізької та Харківської областей (довідка № 25/482-5-4 від 26.06.2006 р.).

Окремі положення щодо визначення й обґрунтування основних пріоритетів реструктуризації промислового комплексу на основі удосконалення механізму інвестиційно-інноваційної діяльності були використані при розробці плану роботи Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) “Потенціал” на 2007 рік (довідка № 218-Р від 16.10.2006 р.).

Методичні розробки дисертаційної роботи використовуються при вивченні навчальних курсів “Розміщення продуктивних сил”, “Економічна політика” та “Державне регулювання економіки” в Київському університеті економіки і технологій транспорту (довідка № 01-25/542 від 22.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом поглиблено теоретико-методологічні основи реструктуризації промислового виробництва, визначено основні принципи і орієнтири структурної трансформації та напрями інтенсифікації використання промислового комплексу Запорізької області. Викладені в дисертації положення та висновки, які виносяться на захист, належать особисто автору і є його вкладом у розвиток теорії розвитку і розміщення продуктивних сил та регіональної економіки.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї, які належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 8 науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науковій конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи розвитку" (березень 2000 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи розвитку" (березень 2002 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил” (березень 2003 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (квітень 2004 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна: географічні проблеми сталого розвитку (травень 2004 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (грудень 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування та проблеми розвитку підприємництва в економічних системах” (листопад 2005 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (грудень 2005 р., м. Київ).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 8,7 друк. арк., з них розділи у 2 монографіях (3,6 друк. арк.), 8 статей у наукових фахових виданнях (3,6 друк. арк.), 1 публікація, яка додатково відображає результати дослідження, та 7 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 210 сторінок, який включає 22 таблиці і 6 рисунків на 25 сторінках; список використаних джерел із 168 найменувань на 15 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні основи реструктуризації промислового комплексу в ринкових умовах господарювання” обґрунтовано теоретико-методологічні засади реструктуризації промислового комплексу регіону в ринкових умовах господарювання, визначено сутність та принципи реструктуризації промислового комплексу та методичні підходи до оцінки ефективності реструктуризації і розвитку промисловості; визначено сутність поняття „реструктуризація промислового комплексу” як комплекс заходів, спрямованих на зміну структури промисловості, які охоплюють продуктову, технологічну, галузеву, територіальну, інституційну, організаційну підсистеми і здатні привести до збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефективності виробництва.

Одним із найважливіших й ефектоутворюючих показників макроструктури економіки України є промислове виробництво. Це зумовлено тим, що сучасна економіка в цілому може динамічно й ефективно розвиватися на базі промисловості з використанням досягнень науково-технічного прогресу. Промисловість України - найважливіша галузь виробництва, яка включає підприємства, що здійснюють видобування й заготівлю природної сировини, виробництво засобів виробництва й товарів споживання. Вона виробляє понад 50% обсягу випуску продукції галузей економіки, створює майже 32% в загальному обсязі валової доданої вартості, забезпечує понад 50% прибутку й акумулює понад 25% трудових ресурсів. В українській економіці наявні всі можливості для нарощування промислового потенціалу за умови її реструктуризації та досягнення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Галузева структура промислового виробництва повинна наблизитися до пропорцій, які мають економічно розвинені країни, що досягли економічного зростання в результаті реалізації активної промислово-інвестиційної політики.

Основа дослідження базується на сукупності таких положень: промисловість - відкрита підсистема регіонального господарського комплексу, яка відіграє системоутворюючу роль завдяки активній участі у виробництві, розподілі, обміні, споживанні матеріальних благ та послуг; структурні параметри промисловості значною мірою визначають якість відтворювальних процесів у регіоні; наявний високий ступінь синхронізації зрушень у режимах функціонування промислового комплексу, відтворенні продуктивних сил і розвитку соціально-економічних процесів регіону; динамічна рівновага регіональної господарської системи та її соціально-економічна усталеність забезпечується збалансованістю всіх її складових. Головним методичним підходом у розв'язанні проблем реструктуризації промислового комплексу регіону є інтегральний, використання якого дало змогу дослідити структурно-динамічні зрушення у промисловості, враховуючи весь комплекс природних, соціальних, економічних факторів, й оцінити доцільність фактичних пропорцій і взаємозв'язків, що склалися у промисловості останнім часом.

Реструктуризація промисловості має здійснюватися на основі певних принципів, які акумулюють вимоги економічних законів суспільного розвитку. В роботі запропоновано такі найважливіші принципи реструктуризації промислового виробництва як: системність; комплексність; субсидіарність; цільова спрямованість та проблемний підхід до вибору пріоритетів реструктуризації; функціонально-галузева збалансованість; пропорційність; інноваційний тип розвитку; раціональне використання природних ресурсів та екологічна безпека; раціональне розміщення виробництва; сталість; енергетична та економічна збалансованість у розвитку окремих регіонів.

На думку дисертанта, необхідно посилити державне регулювання реструктуризації, яке може забезпечити досягнення її соціально-економічної мети та надати цьому процесові цілеспрямованого, планомірного і ефективного характеру.

Ефективну реструктуризацію промисловості забезпечить розробка і реалізація нової промислової політики. Стратегічним завданням її є створення високорозвиненого та конкурентоспроможного промислового комплексу, який відповідав би вимогам сучасного ринкового середовища, соціальній орієнтації економіки та інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світогосподарських зв'язків.

Методичні основи оцінки соціально-економічних наслідків реструктуризації промислового виробництва базувалися на кількісному вимірюванні та якісній характеристиці започаткованих або передбачуваних інноваційних заходів соціального спрямування, а також аналітичній оцінці їх впливу на соціальні та економічні процеси на локальному, регіональному і загальнодержавному рівнях.

У другому розділі “Характер та особливості сучасного розвитку промислового комплексу Запорізької області” проаналізовано сучасні тенденції його розвитку, досліджено функціональні, інституційні, територіальні зрушення, виявлено особливості інвестиційної й інноваційної діяльності в промисловому комплексі регіону.

Запорізька область є високорозвиненим індустріальним старопромисловим регіоном країни, де виробництво промислової продукції на душу населення у 2 рази, а на одного працюючого - у 1,4 рази вище, ніж у середньому по країні. У структурі валового внутрішнього продукту найбільшу частку становить промисловість (близько 50%). Дослідженням установлено, що протягом останніх років в регіоні досягнуті позитивні зрушення за рахунок використання усіх переваг ринкового механізму господарювання і мобілізації можливостей виробничого потенціалу. Розгортання економічних процесів у промисловості Запорізької області протягом останніх тринадцяти років можна умовно розділити на п'ять періодів. Перший період структурної кризи припадає на 1991-1994 рр. (зниження виробництва у 1995 році відповідно до 1990 року становило 26%). В той період в промисловості спостерігалися найменші обсяги виробництва, зниження купівельної спроможності населення, різкий спад попиту на товари народного споживання. Звідси відсутність коштів і скорочення попиту на інвестиційне забезпечення розвитку машинобудування для оновлення виробництва товарів народного споживання. Другий період (1995-1997 рр.) - уповільнення темпів падіння виробництва (І структурна криза) і, починаючи з 1995 року, пожвавлення та суттєве зростання виробництва в найважливіших галузях: чорній і кольоровій металургії, електроенергетиці, машинобудуванні та металообробці. Третій - стабілізація (1998-2000 рр.) - характеризувався збільшенням обсягів виробництва продукції. За рахунок постійного збільшення виробництва товарів галузей спеціалізації області у 2000 році за обсягом виробництва продукції область вийшла на рівень 1990 року. Четвертий - зростання (2001-2004 рр.) та п'ятий, який характеризувався уповільненням темпів росту виробництва (2004-2005 роки). Необхідно відмітити, що протягом 1995 - 2003 рр. обсяги товарів і послуг та валової доданої вартості в регіоні збільшилися у 2,8 і 1,5 рази відповідно, але частка регіону за цими показниками у країні зменшилася до 5,3 і 4,2%.

Порівняння галузевої структури регіону за обсягом промислової продукції, чисельністю промислово-виробничого персоналу та вартістю промислово-виробничих основних засобів за період 1990-2004 рр. показує, що тут відбулися істотні негативні зміни. Структура промисловості регіону, що склалася, в цілому є недостатньо ефективною, а також економічно і екологічно недоцільною через переобтяженість ресурсомісткими та низькорентабельними галузями, ряд хімічних виробництв. Така структура промисловості Запорізького регіону зумовила перевитрачання природних і людських ресурсів та водночас не задовольняла його потреби в інвестиціях, споживчих товарах і послугах.

Аналіз динаміки галузевої структури свідчить про підвищення питомої ваги електроенергетики та металургії при скороченні частки машинобудування і металообробки, хімічної і нафтохімічної промисловості, деревообробної та промисловості будівельних матеріалів. Низька динаміка інновацій у промисловому комплексі та загальне скорочення інвестицій негативно вплинули на рівень винахідницької, раціоналізаторської і патентної роботи. За 1990-2004 рр. кількість використаних раціоналізаторських пропозицій у промисловості області знизилася в 9 разів, аналогічна тенденція спостерігається у використанні винаходів (зменшення у 11 разів). У 2004 р. частка підприємств, де відбувалося впровадження науково-технічних процесів, становила близько 25,8% від загальної їх кількості, що у 6 разів менше, ніж у 1995 р.

Сучасний стан розміщення діючих підприємств свідчить про те, що переважна їх більшість (66,3%) зосереджена в Запорізькому і Мелітопольському районах та незначну поширеність підприємств по інших районах області (рис. 1). Середню територіальну концентрацію промислових підприємств мають Василівський, Великобілозерський, Куйбишевський, Михайлівський, Токмацький і Якимівський райони, у яких в останні роки спостерігається стабільна тенденція зростання виробництва промислової продукції. Нестабільність зростання промислового виробництва протягом значного періоду характерна для Вільнянського, Гуляйпільського, К-Дніпровського, Новомиколаївського, Пологівського, та Приазовського районів.

Крім того, щорічні зміни виробництва промислової продукції протягом 2000-2004 рр. показують посилення депресивних процесів у багатьох районах або зростання нестабільності розвитку (у Бердянському й Приморському). Якщо ці зміни переростуть у стійку закономірну тенденцію, то практично більшість регіонів області буде охоплена станом стагнації і навіть глибокої депресії у перспективі.

У Придніпровському регіоні та Запорізькій області відсутні фінансові можливості для проведення активної інвестиційної й інноваційної діяльності. Основним чинником інвестиційної привабливості промислового комплексу регіону залишається нагромаджений виробничий потенціал. Тому необхідним є проведення активної інноваційної діяльності, спрямованої на реалізацію науково-визначених пріоритетів промислового розвитку регіону. Реалізація інноваційної стратегії розвитку регіону повинна бути пов'язана з формуванням такого сегменту ринку як ринок нововведень, функціонування якого відбувається відповідно до закону попиту і пропозиції. Тому необхідно сформувати оптимальний механізм взаємодії всіх учасників інноваційного процесу. Проте структурна трансформація промисловості відбувається надзвичайно повільними темпами. Це певною мірою пояснює інноваційну пасивність підприємств-виробників, які є потенційними споживачами нововведень. Відсутність достатньої і вірогідної інформації про вітчизняні наукові та науково-технологічні досягнення, низький рівень організації маркетингу й менеджменту на підприємствах суттєво перешкоджає впровадженню нововведень.

Шляхом економічного зростання має бути підвищення інтенсивності міжгалузевих структурних змін в основних виробничих засобах відповідно до структурних змін у галузевій структурі товарної продукції, а також підвищення фондовіддачі у всіх галузях промисловості, особливо в машинобудуванні, харчовій промисловості, електроенергетиці, паливній, легкій промисловості, промисловості будівельних матеріалів шляхом прискорення амортизації та оновлення виробництва.

У третьому розділі “Основні напрями перспективного розвитку промислового комплексу регіону” обґрунтовано орієнтири структурної перебудови промисловості регіону, визначено джерела інвестиційно-інноваційного забезпечення реструктуризації промислового комплексу та розроблено основні напрями поліпшення використання промислового потенціалу регіону в умовах ринкових відносин.

Серед головних пріоритетів промислової політики важливе місце посідають енергозбереження та зменшення ресурсоємності виробництва. Це визначає орієнтири галузевої та технологічної реструктуризації. Враховуючи складну фінансову ситуацію, її досягнення можливе при поступовому переході від відносно некапіталоємних до масштабних ресурсозберігаючих проектів. Цей напрям реструктуризації потребує розробки таких економічних стимулів та заходів ресурсозбереження, які включають реформування ціноутворення, кредитне та податкове стимулювання заощадливих виробників, включення стимулюючих механізмів конкуренції. В комплексі з нормативно-технічними, правовими та організаційними заходами вони забезпечать результати у ресурсозберігаючому напрямі реструктуризації.

Активізація ефективних інвестиційних процесів має відіграти найважливішу роль у практичному прискоренні реструктуризації. Інвестиційне пожвавлення має бути забезпечено по трьох основних напрямах відповідно до джерел власних фінансових ресурсів України: державні капіталовкладення, комерційні інвестиції та самофінансування підприємств. Перспективними формами можуть бути і різні варіанти поєднання економічних інтересів та фінансових ресурсів держави, комерційних структур, виробників та споживачів продукції. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків має стати впливовим чинником прискорення реструктуризації промисловості України. На першому етапі це має бути пов'язано з реставрацією інтеграційних процесів, поверненням втрачених та освоєнням нових ринків збуту промислової продукції, взагалі з поширенням та якісним удосконаленням зовнішньої торгівлі. А другий етап -- це активний розвиток інших, більш розвинених форм міжнародного співробітництва - спільних підприємств, спільних науково-технічних та виробничих проектів, експорту капіталу та інших.

В дисертації обґрунтовано положення про поліваріантність моделі структури промислового комплексу для регіонів. Це випливає з того, що кожний регіон має свої лише йому притаманні природні або накопичені матеріальні, соціальні, інтелектуальні та інші переваги, які вирішальним чином впливають на побудову оптимальної структури промисловості регіону. Загальна модель оптимальної структури промислового комплексу може включити лише найважливіші функціональні індикатори, як-то: орієнтацію на потреби населення і економіки регіону; екологізацію виробництва і мінімізацію ресурсоспоживання; технологічне оновлення виробництва і досягнення найвищих світових стандартів; демілітаризацію промисловості шляхом поміркованої конверсії військово-промислового комплексу; досягнення найвищих параметрів якості продукції; забезпечення конкурентоспроможності товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках; задоволення потреб у міжрегіональному обміні та експорті продукції. В кожній конкретній регіональній моделі ці загальні функціональні індикатори набуватимуть відповідних кількісних вимірів.

Враховуючи застарілу промислово-технологічну структуру, недостатні темпи і масштаби технологічного оновлення, організаційний механізм реструктуризації виробництва повинен забезпечити поєднання економічних та соціальних критеріїв з екологічними при домінуванні останніх. Тому здійснення реструктуризації має супроводжуватися формуванням нового економічного механізму сталого використання природно-ресурсного потенціалу та фінансуванням природоохоронних заходів. В їх основу покладені еколого-орієнтовані критерії щодо рівня споживання та утворення шкідливих речовин, використання відходів та їх знешкодження.

Стимулювання збільшення інвестиційних ресурсів обумовлює необхідність гарантованого акумулювання і використання частки підприємницьких доходів господарських структур на інвестиційну діяльність. У законодавчих і урядових актах про оподаткування необхідно передбачити граничні розміри розподілу прибутку суб'єктів господарювання всіх форм власності, а для державних підприємств - норму прибутку, призначену для формування внутрішнього інвестиційного фонду підприємницьких структур, який повинен використовуватися за призначенням. Нижньою межею інвестиційних нагромаджень у збитковому виробництві мають бути амортизаційні нарахування. Їх треба інвестувати на підтримку і розвиток діючого виробництва.

Доведено доцільність створення й розвитку фінансово-промислових груп, зміцнювання потужних виробничих комплексів, формування великих господарських систем - корпорацій. На їх базі зароджуються і розвиваються принципово нові інвестиційні механізми, що забезпечать самофінансування та зменшення навантаження на державний бюджет. Створення промислово-фінансових груп має стати одним із основних напрямів побудови майбутньої організаційної структури економіки, що відповідає світовим тенденціям економічної концентрації та інтеграції в умовах загострення міжнародної технологічної конкуренції.

В дисертації розроблено та обґрунтовано два ймовірні варіанти розвитку промислового комплексу Запорізької області: перший - ґрунтується на сучасній практиці використання регулюючих функцій держави та враховує ретроспективні тенденції його розвитку; другий варіант передбачає підвищення соціально-економічної результативності функціонування промислового комплексу регіону за умов проведення активної інвестиційної, інноваційної, структурної політики. Розраховано, що за умов активного інвестування промислового виробництва можна очікувати економічне пожвавлення, а з 2007 р. - стабільного зростання промислового виробництва в регіоні. Причому, за другим варіантом прогнозу у 2010 - 2015 рр. очікується збільшення обсягів промислового виробництва на 33,2%. У подальшому згідно з тенденцією виробництва промислової продукції збережуться регіони з найвищим рівнем територіальної концентрації виробництва у складі Запорізького і Мелітопольського районів і їх промислових центрів - Запоріжжя і Мелітополя. У подальшому частка підприємств цих районів у структурі діючих підприємств області може зрости до 70% і, таким чином, за цими районами збережеться нинішній їх найвищий ранг серед районів області. Дещо підніметься ранг Бердянського, Веселівського, К.-Дніпровського, Мелітопольського, Пологівського та Якимівського і зменшиться - Василівського, Вільнянського, Токмацького, Гуляйпільського, Куйбишевського і Приазовського районів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі удосконалено теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо реструктуризації регіонального промислового комплексу на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

Реструктуризація промислового виробництва є невід'ємною частиною реформування всього господарського комплексу. Вона зумовлена необхідністю адаптації промисловості до вимог територіального поділу праці, потреб людей і суспільства, усунення диспропорцій. Реструктуризація - це заходи, які спрямовані на зміну структури промисловості, що охоплюють продуктову, технологічну, галузеву, територіальну, інституційну, організаційну підсистеми, що призводять до збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції і підвищення ефективності виробництва.

Ефективну реструктуризацію промисловості забезпечить розробка і реалізація нової промислової політики. Стратегічним завданням її є створення високорозвиненого та конкурентоспроможного промислового комплексу, який відповідав би вимогам сучасного ринкового середовища, соціальній орієнтації економіки та інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світогосподарських зв'язків.

Сформульовано найважливіші принципи реструктуризації промисловості в умовах трансформації суспільства: субсидіарності, цільової спрямованості і пріоритетності, функціонально-галузевої збалансованості і пропорційності, інноваційного типу розвитку на основі власних ресурсів, екологічної безпеки, сталості, енергетичної та екологічної збалансованості у розвитку окремих регіонів.

Встановлено, що структурна трансформація промислового комплексу Запорізької області в 1991-2004 рр. проходила стихійно, спонтанно, супроводжувалась істотним підвищенням частки базових галузей до 79,0%, зменшенням питомої ваги машинобудування з 40,7 до 22,9 %, а легкої промисловості з 3,7 до 0,4 %. Це відбувалось під впливом ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів, зокрема, кон'юнктури ринку, стрімкого зростання цін на енергоносії і сировину, відсутності попиту на продукцію через платіжну кризу і низьку купівельну спроможність населення.

Виявлено, що наслідками ефективної реструктуризації промислового комплексу повинні стати згортання ресурсомістких галузей і товарних груп, зростання інноваційномістких виробництв і номенклатури продукції, техніко-технологічне оновлення традиційних галузей промислового комплексу, запровадження екологозберігаючих технологій. Визначено основні засоби впливу на реструктуризацію промислових комплексів регіонів, а саме: мотиваційне спрямування капітальних вкладень у структуроформуючі галузі і виробництва та пільгове оподаткування нових підприємств, що сприяють регіональному комплексоутворенню; прискорена амортизація виробництв, які визначають науково-технічний прогрес у регіоні; пільгові позики на оновлення підприємств економічної безпеки.

Обґрунтовано напрями реструктуризації промислового комплексу, а саме: стимулююча податкова політика відносно національного виробництва (шляхом зменшення ролі прямого прибуткового оподаткування та його перебудови з урахуванням змін у структурах власності і доходів, зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці підприємств, застосування при обчисленні податкових зобов'язань загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку, пільгового податкового супроводження поліпшення показників виробництва, використання і нарощування його потенціалу; здійснення через систему податкових, кредитних, амортизаційних, митних і інших економічних пільг, цільового виділення коштів під інноваційні кредити, вдосконалення механізму функціонування галузевих інноваційних фондів, стимулювання дослідно-інноваційного процесу в рамках промислово-фінансових груп.

Досягнення вагомих соціальних зрушень у промисловому виробництві, прискорення темпів упровадження нових технологій (у тому числі, ресуросозберігаючих, маловідходних) потребує кардинальної зміни режиму його інвестиційного забезпечення; підвищення якості інноваційної продукції; прискореного розвитку інноваційного підприємництва; переорієнтації інвестиційно-інноваційної діяльності з короткострокової на середньо- та довгострокову перспективу з урахуванням цільових орієнтацій розвитку регіону (спираючись на державну підтримку цих процесів).

Виявлено, що у промисловому комплексі регіону практично не закладається основа для розвитку наукомістких виробництв у майбутньому, а це посилює орієнтацію його подальшого розвитку на використання природоресурсного потенціалу регіону, що по суті є основою подальшого поглиблення сучасних проблем трансформаційних перетворень у промисловості.

Для поглиблення реформ, які б сприяли розв'язанню соціально-економічних проблем промислового комплексу регіону, необхідними є: оптимальна децентралізація державної регіональної економічної політики; реальне включення регіонів у макроекономічні реформи з урахуванням усіх їх особливостей; відповідні зміни у системі управління соціально-економічними процесами. На наш погляд, надмірна диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку сформованого потенціалу, значні відмінності у функціональній, інституційній структурі промисловості не дають змоги існуючим органам управління ефективно й вчасно приймати управлінські рішення.

Розроблені рекомендації прикладного характеру щодо інвестиційного забезпечення розвитку промислового комплексу регіону дають змогу акумулювати необхідні кошти для досягнення визначених пріоритетів розвитку промислового комплексу. За нашими розрахунками їх впровадження дає змогу збільшити обсяги інвестиції у промисловість у 1,5 рази. Їх використання повинно спрямовуватися виключно для оновлення основних промислово-виробничих фондів пріоритетних галузей промисловості.

Реалізація запропонованих заходів сприятиме створенню дієвого економічного механізму управління в промисловому комплексі, підвищить ефективність використання їх потенціалу, створить необхідні умови для підвищення якості життя населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи у монографіях:

1. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / С.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський, Б.М. Данилишин, М.І. Фащевський. - К.: Нічлава, 2002. - 690с. (Особистий внесок: виявлено проблеми та основні напрями соціально-економічного розвитку Волинського, Рівненського та Донецького регіонів. - С. 219-235, 257-272, 481-495).

2. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / За редакцією Б.М. Данилишина. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - 315с. (Особистий внесок: виявлені тенденції і закономірності розвитку і розміщення продуктивних сил та детальний рестроспективний аналіз пропорційно-цілісних систем Донецького, Запорізького і Харківського регіонів. - С. 137-140, 149-155, 214-129).

Статті у фахових наукових виданнях:

3. Швець П.А. Шляхи підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств в умовах реструктуризації економіки // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2002. - С. 34-41.

4. Швець П.А. Стан і проблеми комплексного розвитку промисловості Запорізької області // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2002. - С. 146-152.

5. Швець П.А. Структурна трансформація промислового комплексу Запорізького регіону: проблеми і пріоритети // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2003. - С. 114-121.

6. Швець П.А. Методологічні основи реструктуризації регіонального промислового комплексу // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2003. - С. 89-98.

7. Швець П.А., Матвієнко Р.О. Регіональні особливості реструктуризації промислового комплексу (на прикладі Запорізького регіону) // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2004. - С. 133-139. (Особистий внесок: обґрунтовано напрями реструктуризації промислового комплексу на прикладі Запорізької області, запропоновано шляхи активізації інвестиційної діяльності у промисловості регіону).

8. Швець П.А. Ефективність міжгалузевих зрушень у промисловості Запорізької області в перехідний період // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2004. - С. 214-219.

9. Швець П.А. Принципи формування ефективної структури економіки промисловості // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. - Економіка - Рівне: НУВГП, 2005. - Випуск 1(29). - С. 172-178.

10. Швець П.А., Демиденко В.В. Структурна трансформація промислового комплексу Запорізького регіону в перехідний період // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАНУ, 2005. - С. 133-138. (Особистий внесок: визначені основні проблеми комплексного розвитку промислового комплексу Запорізької області, запропоновано шляхи активізації інвестиційної діяльності у промисловості регіону).

Статті у інших виданнях:

11. Швець П.А. Сталий розвиток України в умовах глобалізації // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр. в 4-х т. - К.: ВГА Обрії, 2004. - Т.3. - С. 27-29.

Матеріали наукових конференцій:

12. Швець П.А. Розвиток експортного потенціалу агропромислового комплексу Придніпровського економічного району // Матеріали міжн. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення”. - К.: Знання, 2000. - С. 204-205.

13. Швець П.А. Проблеми та шляхи раціонального використання ресурсного потенціалу регіону (на прикладі Запорізької області) // Матеріали ІІ міжн. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення”. - К.: “Стафед-2”, 2002. - С. 59-60.

14. Швець П.А. Проблеми ефективного використання мінерально-сировинних ресурсів у промисловості // Матеріали наук.-практ. конф. “Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил”. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 115-118.

15. Швець П.А. Методологічна оцінка впливу виробничих факторів на розміщення продуктивних сил промисловості в умовах ринкової економіки / Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - С. 60-61.

16. Швець П.А., Дорогунцов І.С. Удосконалення маркетингової діяльності при організації пасажирських перевезень на залізничному транспорті // Матеріали ІІ наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління”. - К.: КУЕТТ, 2004. - Ч.2. - С.36-37. (Особистий внесок: обґрунтовані проблеми маркетингової діяльності на залізничному транспорті).

17. Швець П.А. Організаційно-економічні підходи до оптимізації фінансових витрат залізниць // Матеріали ІІІ наук.-практ. конф. “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління”. - К.: КУЕТТ, 2005. - Серія “Економіка і управління”. - С. 18-19.

18. Швець П.А. Реструктуризація промислових підприємств як фактор підвищення конкурентоспроможності // Матеріали IV міжн. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів “Формування та проблеми розвитку підприємництва в економічних системах”. - К.: ІВЦ Видавництво “Політехника”, 2005. - С. 384-386.

Размещено на Allbest.ru