Типи виробництва. Порівняльна характеристика типів виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА»

НА ТЕМУ: ТИПИ ВИРОБНИЦТВА.ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА

ХАРКІВ, ХНЕУ, 2013

ЗМІСТ

Введення

1. Загальна характеристика типів виробництва

2. Техніко-економічні характеристики типів виробництва

2.1 Індивідуальне виробництво

2.2 Серійне виробництво

2.3 Масове виробництво

3. Порівняльна характеристика типів виробництва

Висновки

Список використаної літератури

Ресурси мережі INTERNET

ВВЕДЕННЯ

Виробничий процес - це сукупність усіх дій людей і засобів виробництва, спрямованих на виготовлення продукції. Виробничий процес складається з декількох процесів: основних, допоміжних, обслуговуючих.

Подібно до того, як відрізняються один від одного процеси, що входять в єдиний процес виробництва, так само відрізняються один від одного типи виробництва, на які ділиться усе виробництво. Від типу виробництва залежить безліч властивостей, які придбає або не придбає товар згодом. Чи буде це дорогий унікальний товар або просто добре зроблений продукт з багатотисячної партії. І що вигідніше: продавати один, але дуже дорогий виріб, або багато за низькою або середньою ціною? Це наводить на питання, яке цікавить кожного підприємця - питання про величину прибутку. А якщо величина прибутку варіюється залежно від типу виробництва, означає вирішення питання про тип виробництва актуально сьогодні.

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА

Тип виробництва визначається комплексною характеристикою технічних, організаційних і економічних особливостей виробництва, обумовлених широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю і об'ємом випуску продукції. Основним показником, що характеризує тип виробництва, являється коефіцієнт закріплення операцій Кз. Коефіцієнт закріплення операцій для групи робочих місць визначається як відношення числа усіх різних технологічних операцій, що виконаних або підлягають виконанню впродовж місяця, до числа робочих місць :

де КОПi - число операцій, що виконуються на i- м робочому місці;

Крм - кількість робочих місць на ділянці або в цеху.

Розрізняють три типи виробництва : індивідуальне, серійне, масове.

Індивідуальне виробництво характеризується малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення і ремонт яких, як правило, не передбачаються. Коефіцієнт закріплення операцій для індивідуального виробництва зазвичай вище 40.

Серійне виробництво характеризується виготовленням або ремонтом виробів партіями, що періодично повторюються. Залежно від кількості виробів в партії або серії і значення коефіцієнта закріплення операцій розрізняють дрібносерійне, середньосерійне і великосерійне виробництво.

Для дрібносерійного виробництва коефіцієнт закріплення операцій від 21 до 40(включно), для середньосерійного виробництва від 11 до 20(включно), для великосерійного виробництва від 1 до 10(включно).

Масове виробництво характеризується великим обсягом випуску виробів, що безперервно виготовляються або на ремонт яких потрібен тривалий час, впродовж якого на більшості робочих місць виконується одна робоча операція. Коефіцієнт закріплення операцій для масового виробництва приймається рівним 1.

2. ТЕХНІКО-ЭКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА

Можливості розвитку спеціалізації і кооперації, рівень витрат виробництва і показники використання живої праці і устаткування значною мірою залежать від типу організації виробництва.

Як було вже відмічено вище, тип виробництва визначається головним чином мірою спеціалізації робочих місць, формою зв'язку різних операцій за часом і в просторі, складністю і стійкістю номенклатури продукції, розмірами її випуску. Розглянемо детальніше типи виробництва.

2.1 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО

Індивідуальне і близьке до нього дрібносерійне виробництво характеризуються виготовленням деталей великої номенклатури на робочих місцях, що не мають певної спеціалізації. Це виробництво має бути досить гнучким і пристосованим до виконання різних виробничих замовлень.

Технологічні процеси в умовах індивідуального виробництва розробляються укрупнено у вигляді маршрутних карт на обробку деталей по кожному замовленню; ділянки оснащуються універсальним устаткуванням і оснащенням, що забезпечує виготовлення деталей широкої номенклатури. Велика різноманітність робіт, які доводиться виконувати багатьом робітникам, вимагає від них різних професійних навичок, тому на операціях використовуються робітники-універсали високої кваліфікації. На багатьох ділянках, особливо в дослідному виробництві, практикується поєднання професій.

Організація виробництва в умовах індивідуального виробництва має свої особливості. Зважаючи на різноманітність деталей, порядок і способи їх обробки виробничі ділянки будуються за технологічним принципом з розставлянням устаткування по однорідних групах. При такій організації виробництва деталі в процесі виготовлення проходять через різні ділянки. Тому при передачі їх на кожну подальшу операцію (ділянку) необхідно ретельно пропрацювати питання контролю якості обробки, транспортування, визначення робочих місць для виконання наступної операції. Особливості оперативного планування і управління полягають у своєчасних комплектації і виконанні замовлень, контролі за просуванням кожної деталі за операціями, забезпеченні планомірного завантаження ділянок і робочих місць. Великі складнощі виникають в організації матеріально-технічного постачання. Широка номенклатура продукції, що виготовляється, застосування укрупнених норм витрати матеріалів створюють труднощі у безперебійному постачанні, через що на підприємствах накопичуються великі запаси матеріалів, а це веде, у свою чергу, до омертвляння обігових коштів.

Особливості організації одиничного виробництва позначаються на економічних показниках. Для підприємств з індивідуальним типом виробництва характерні відносно висока трудомісткість виробів і великий обсяг незавершеного виробництва внаслідок тривалого пролежування деталей між операціями. Структура собівартості виробів відрізняється високою долею витрат на заробітну плату. Ця доля, як правило, складає 20-25 %.

Основні можливості поліпшення техніко-економічних показників індивідуального виробництва пов'язані з наближенням його по техніко-организаційному рівню до серійного. Застосування серійних методів виробництва можливе при звуженні номенклатури деталей загальномашинобудівного застосування, уніфікації деталей і вузлів, що виготовляються, що дозволяє перейти до організації предметних ділянок; розширення конструктивної спадкоємності для збільшення партій запуску деталей; групуванні близьких по конструкції і порядку виготовлення деталей для скорочення часу на підготовку виробництва і поліпшення використання устаткування.

2.2 СЕРІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО

Серійне виробництво характеризується виготовленням обмеженої номенклатури деталей партіями, що повторюються через певні проміжки часу. Це дозволяє використати разом з універсальним спеціальне устаткування. При проектуванні технологічних процесів передбачають порядок виконання і оснащення кожної операції.

Для організації серійного виробництва характерні такі риси. Цехи, як правило, мають у своєму складі предметно-замкнуті ділянки, устаткування на яких розставляється по ходу типового технологічного процесу. В результаті виникають порівняно прості зв'язки між робочими місцями і створюються передумови для організації прямоточного переміщення деталей в процесі їх виготовлення.

Предметна спеціалізація ділянок робить доцільною обробку партії деталей паралельно на декількох верстатах, що виконують наступні один за одним операції. Як тільки на попередній операції закінчується обробка декількох перших деталей, вони передаються на наступну операцію до закінчення обробки усієї партії. Таким чином, в умовах серійного виробництва стає можливою паралельно-послідовна організація виробничого процесу. Це його відмітна особливість.

Застосування тієї або іншої форми організації в умовах серійного виробництва залежить від трудомісткості і обсягу випуску закріплених за ділянкою виробів. Так, великі, трудомісткі деталі, що виготовляються у великій кількості і що мають схожий технологічний процес, закріплюють за однією ділянкою з організацією на нім змінно-потокового виробництва. Деталі середніх розмірів, багатоопераційні і менш трудомісткі об'єднують в партії. Якщо запуск їх у виробництво регулярно повторюється, організовуються ділянки групової обробки. Дрібні, малотрудомісткі деталі, наприклад нормалізовані шпильки, болти, закріплюють за однією спеціалізованою ділянкою. В цьому випадку можлива організація прямоточного виробництва.

Для підприємств серійного виробництва характерні значно менші, ніж в одиничному, трудомісткість і собівартість виготовлення виробів. У серійному виробництві, в порівнянні з одиничним, вироби обробляються з меншими перервами, що знижує обсяги незавершеного виробництва.

З точки зору організації основним резервом зростання продуктивності праці в серійному виробництві є впровадження методів потокового виробництва.

2.3 МАСОВЕ ВИРОБНИЦТВО

Масове виробництво відрізняється найбільшою спеціалізацією і характеризується виготовленням обмеженої номенклатури деталей у великих кількостях. Цехи масового виробництва оснащуються найбільш досконалим устаткуванням, що дозволяє майже повністю автоматизувати виготовлення деталей. Велике поширення отримали тут автоматичні потокові лінії. Технологічні процеси механічної обробки розробляються ретельніше, по переходах. За кожним верстатом закріплюється відносно невелика кількість операцій, що забезпечує якнайповніше завантаження робочих місць. Устаткування розташовується ланцюжком по ходу технологічного процесу окремих деталей. Робітники спеціалізуються на виконанні однієї-двух операцій. Деталі з операції на операцію передаються поштучно.

В умовах масового виробництва зростає значення організації міжопераційного транспортування, технічного обслуговування робочих місць. Постійний контроль за станом різального інструменту, пристосувань, устаткування - одно з умов забезпечення безперервності процесу виробництва, без якого неминуче порушується ритмічність роботи на ділянках і в цехах.

Необхідність підтримки заданого ритму в усіх ланках виробництва стає відмітною особливістю організації процесів при масовому виробництві.

Масове виробництво забезпечує якнайповніше використання устаткування, високий загальний рівень продуктивності праці, найнижчу собівартість виготовлення продукції.

3.ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА

У таблиці 1 представлені показники виробництва, що відповідають різним типам.

Таблиця 1

Проаналізувавши наведену вище таблицю можна зробити висновок, що за економічними параметрами більш ефективним є масове виробництво.

Проте орієнтація в умовах ринкової економіки на інтереси споживача, конкуренція, небезпека банкрутства викликають необхідність розширення номенклатури виробів, що випускаються, і збільшення сфери використання серійного типу організації виробництва.

Про це свідчить зарубіжний досвід. Ініціатором такого підходу стала Японія, що проводить велику роботу по переходу великих корпорацій на виробництво широкого асортименту малими серіями за допомогою впровадження гнучких виробничих систем.

ВИСНОВКИ

Слід, проте, враховувати, що підприємств із строго однорідним типом виробництва практично не існує. Так на підприємствах індивідуального виробництва є робочі місця й цілі підрозділи з серійним виробництвом уніфікованих деталей і вузлів для різних виробів(шестерні, валики, кріпильні деталі, ручки, контрольні прилади і т. п.). До підприємств індивідуального виробництва відносяться заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування і інші.

Підприємства серійного виробництва випускають, як було вже сказано серії виробів обмеженої номенклатури, які періодично повторюються. Серія - це певна сукупність виробів одного типорозміру, виготовлених по незмінній технічній документації. На серійних підприємствах робочі місця переважно відповідають і серійному типу виробництва. В той же час на цих підприємствах можуть, як і в першому випадку, використовуватися і процеси масового виробництва уніфікованих деталей на потокових лініях.

Типовими прикладами підприємств серійного виробництва є станко- і літакобудівні заводи, підприємства по виробництву сільськогосподарської техніки, електровозів і т. п.

На робочих місцях підприємств масового виробництва переважають масові процеси, проте в окремих випадках при низькій трудомісткості операцій використовуються і серійні типи виробництва, наприклад, в заготівельних процесах. До таких підприємств відносяться автомобільні, тракторні заводи, підприємства по виготовленню годинника, теле- і радіоапаратури та ін.

Тип виробництва істотно впливає на організаційно-технічну побудову і ефективність останнього. Від типу виробництва залежить виробнича структура підприємства і його підрозділів, вибір технологічних процесів, устаткування і оснащення, методів організації виробництва і управління. Найбільш ефективним є масове виробництво, де легко застосовувати високопродуктивне спеціальне устаткування і максимально реалізувати принципи раціональної організації виробничого процесу. Найбільш технічно і організаційно складним, а також найменш ефективним є одиничне виробництво. Тому важливою передумовою підвищення ефективності виробництва є збільшення його серійності, перехід(по можливості) від одиничного до серійного, а від серійного - до масового виробництва. Досягається це різними способами, зокрема розширенням ринку збуту, що викликає збільшення розмірів серій виробів, уніфікацією деталей і агрегатів особливо складних машин і приладів, впровадженням групових методів обробки.

виробництво масовий серійний кооперація

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Афанасьєв М.В. Організація виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності 7.050107 усіх форм навчання /М.В. Афанасьєв, Л.І. Телишевська, В.В. Бистрова - Харків: Вид. ХДЕУ, 2003. - 168 с.

2. Титов В.И. Экономика предприятия - М.: Эксмо, 2008.-414с.

3. Организация производства и управление предприятием: Учебник / Туровец О.Г., Булгаков М.И., Родионов В.Б. и др. под ред. О.Г. Туровца. - М.: ИНФРА - М, 2003. - 528 с.

РЕСУРСИ МЕРЕЖІ INTERNET

1.Экономика и управление на предприятиях- научно- образовательный портал http://eup.ru

2. Интернет-проект «Корпоративный менеджмент» http://www.cfin.ru

3. Наукова бібліотека http://pulib.if.ua

4. Административно-управленческий портал http://www.aup.ru/

Размещено на Allbest.ru