Регіональні аспекти розміщення внутрішньої торгівлі Полтавської області

Значення та функції торгівлі у розвитку продуктивних сил Полтавської області, передумови її розміщення й регіональні відмінності функціонування. Економічний аспект в регулюванні внутрішньої торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення торгівлі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.02.2013
Размер файла 211,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота з курсу " Регіональної економіки ”

на тему: Регіональні аспекти розміщення внутрішньої торгівлі Полтавської області

Студентки I курсу ФЕМП

9 групи денної форми навчання Випришко Наталії Віталіївни

Науковий консультант Генералов О.В.

Київ 2012

План

  • 1. Вступ. Значення та основні функції торгівлі у розвитку продуктивних сил Полтавської області
  • 2. Передумови розвитку та розміщення торгівлі
  • 3. Регіональні відмінності функціонування торгівлі в області
  • 4. Економічний аспект в регулюванні внутрішньої торгівлі
  • 5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення торгівлі
  • Висновок
  • Список використаної літератури
  • Додатки

1. Вступ. Значення та основні функції торгівлі у розвитку продуктивних сил Полтавської області

У сучасних умовах підвищується роль наукового обґрунтування розвитку регіонів. В умовах ринкових відносин і посилення економічної самостійності регіонів зростає потреба дослідження проблем регіонального розвитку. Проблемні питання діагностики стану соціально-економічної системи регіонів в Україні набувають в умовах трансформації ринкових відносин особливої актуальності, адже сьогодні ця необхідність визначається геоекономічними та геополітичними особливостями, адекватними новим умовам. Аналіз різних аспектів економічного та соціального життя регіону проводиться з метою визначення об'єктивного діагнозу, на основі якого повинна будуватися стратегія і тактика регіонального розвитку.

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні соціально-економічних аспектів розвитку Полтавської області, у аналізі трудового потенціалу та оцінці інвестиційної привабливості Полтавщини, а також у формуванні аналітичних висновків щодо можливостей її подальшого розвитку. Об'єктом дослідження даної роботи виступає внутрішня торгівля Полтавської області. Мета і завдання роботи. Мета даної праці - неупереджене комплексне дослідження на основі вивчення нормативних та публіцистичних джерел внутрішньої торгівлі та факторів розміщення внутрішньої торгівлі в Полтавській області.

Вказана мета обумовила наступні завдання дослідження:

проаналізувати розміщення та значення торгівлі в господарстві області;

дослідити передумови розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі;

охарактеризувати сучасний стан і структуру внутрішньої торгівлі;

охарактеризувати проблеми і перспективи розвитку внутрішньої торгівлі.

У сучасних умовах підвищується роль наукового обґрунтування розви Предметом дослідження є загальна характеристика регіонального розвитку Полтавської області. Об'єктами вивчення є природно-ресурсний, людський і трудовий потенціали, ринок праці, економічний рівень розвитку регіону, інвестиційна привабливість, екологічна та демографічна ситуації.

Завдання - аналіз економічної результативності територіальної організації виробництва, діагностика природно-ресурсного, трудового та людського потенціалів, аналіз демографічної та екологічної ситуації, діагностика розселення, ринку праці, динамічних якостей регіону, комплексності господарства, вивчення конкурентних переваг та негативних чинників конкурентоздатності Полтавського регіону, а також визначення впливу вище зазначених факторів на наявний та подальший соціально-економічний розвиток області.

Об'єктом дослідження даної роботи виступає внутрішня торгівля Полтавської області. Мета і завдання роботи. Мета даної праці - неупереджене комплексне дослідження на основі вивчення нормативних та публіцистичних джерел внутрішньої торгівлі та факторів розміщення внутрішньої торгівлі в Полтавській області.

Методологічну базу роботи складає діалектичний метод, що передбачає об'єктивне і всебічне вивчення явищ в їхній єдності і взаємозв'язку, з урахуванням логіки суспільного розвитку. Використовувалися також метод порівняльного аналізу, методи статистичної обробки матеріалу, логічно-історичний, системно-структурний методи. Структура роботи. Відповідно до мети, завдань та предмета дослідження робота складається із вступу, п'яти розділів,, висновків і списку використаних джерел та літератури.

1. Торгівля товарами народного споживання, продуктами харчування пов'язана із повсякденним життям людей і задоволенням їхніх потреб у товарах, торгових послугах. По тому, як працює торгівля, найчастіше судять про роботу уряду, про успіх соціальних і економічних реформ. Це пояснюється тим, що турбота про конкретну людину, її потреби - це початок і кінцевий шлях соціальної політики держави.

У торгівлі виявляються інтереси суспільства, інтереси кожної сім'ї, кожної конкретної людини. Ця галузь впливає і на організацію побуту населення, і на рівень зайнятості жінки в сім'ї, і на наявність позаробочого часу, і, в кінцевому підсумку, багато в чому на збереження здоров'я людей. Торгівля об'єднує кожну людину з процесом задоволення потреб і сприяє реальному здійсненню розподілу матеріальних благ.

Незадовільне функціонування торгівлі підриває принципи соціальної справедливості, матеріальної захищеності населення, порушуючи процес розподілу.

Розвиток внутрішньої торгівлі, в першу чергу товарами вітчизняного виробництва, є визначальним напрямом політики економічного зростання України.

Виходячи з виключного значення внутрішньої торгівлі в суспільстві, стає цільовою настановою проведення дослідження цієї галузі в сучасних умовах, виявлення характерних рис і тенденцій розвитку, проведення оцінок та розробки висновків.

Торгівля товарами народного споживання, продуктами харчування пов'язана із повсякденним життям людей і задоволенням їхніх потреб у товарах, торгових послугах. По тому, як працює торгівля, найчастіше судять про роботу уряду, про успіх соціальних і економічних реформ. Це пояснюється тим, що турбота про конкретну людину, її потреби - це початок і кінцевий шлях соціальної політики держави. У торгівлі виявляються інтереси суспільства, інтереси кожної сім'ї, кожної конкретної людини. Ця галузь впливає і на організацію побуту населення, і на рівень зайнятості жінки в сім'ї, і на наявність позаробочого часу, і, в кінцевому підсумку, багато в чому на збереження здоров'я людей.

Торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг.

регіональна внутрішня торгівля розміщення

Внутрішня торгівля - торгівля на внутрішньому ринку країни товарами вітчизняного виробництва або імпортованими.

Торгівля включає такі види: роздрібну торгівлю, оптову торгівлю, а також ресторанне господарство. Різновидом роздрібної торгівлі є дрібнороздрібна торгівля.

Роздрібна торгівля забезпечує доведення споживчих товарів від виробників та оптовиків до кінцевих споживачів для задоволення їх попиту і здійснюється через власні або орендовані об'єкти стаціонарної роздрібної торгівлі. Роздрібна торгівля здійснюється у магазинах і через різні види позамагазинних торговельних об'єктів, які у сукупності становлять роздрібну торговельну мережу.

Торгівля у магазинах - основна форма здійснення роздрібної торгівлі.

Магазин - це стаціонарний торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, в якому здійснюється продаж товарів кінцевим споживачам і надання їм послуг.

Позамагазинна торгівля - форма здійснення роздрібної торгівлі через позамагазинні об'єкти, які залежно від ступеня сталості їх місцезнаходження поділяються на: стаціонарні - ринки (організовані); напівстаціонарні - павільйони, кіоски, торгові автомати; пересувні - розвізні (вагонолавки, суднолавки, автолавки, автоцистерни тощо), розносні (лотки, корзини, столики тощо), переносні (палатки); дистанційні - за допомогою пошти, Інтернету та іншої комп'ютерної і телекомунікаційної техніки та відповідної технології здійснення продажу товарів.

Дрібнороздрібна торгівля здійснюється через дрібно роздрібну торговельну мережу, яка складається з напівстаціонарних і пересувних об'єктів (торговий автомат, павільйон, палатка, кіоск, лоток тощо).

Оптова торгівля забезпечує доведення скомплектованих партій товарів від виробників до оптових покупців та сприяє найбільш повному задоволенню їх попиту на товари та послуги.

2. Передумови розвитку та розміщення торгівлі

Історичні передумови області.

Полтавська область за більшістю показників належить до провідних регіонів України.

Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївським, Прилуцьким, Лубенським, Миргородським, Гадяцьким (Зіньківським) і Полтавським).9 березня 1802 року була утворена Полтавська губернія, площа якої в 1804 році складала 46603,16 кв.км.

З часу створення у 1802 році Полтавської губернії наш край розвивався як єдиний комплекс. Економічно ця територія у XVII-XIX століттях стала центром чумацтва, яке відіграло значну роль у процесі первісного нагромадження капіталу. У другій половині ХІХ століття Полтавщина стала одним із яскравих центрів земського руху, який і сьогодні може бути зразком самоврядування.

На початку ХХ століття край неодноразово потрясали селянські виступи, а полум'яне слово правозахисника Володимира Короленка поєднувалося з революційними та національними закликами багатьох визначних діячів.

Неоціненним є вклад полтавців у скарбницю національної і світової культури. Край є батьківщиною філософа із світовим ім'ям Григорія Сковороди, основоположника української літератури Івана Котляревського, багатьох інших діячів науки та культури.

Тільки у ХХ столітті Полтавщина дала Україні і світові піонера ракетної теорії й техніки Юрія Кондратюка, конструкторів ракетної техніки Юрія Побєдоносцева та танків Миколу Духова, письменників і поетів Олеся Гончара, Юрія Дольд-Михайлика, Павла Загребельного, Василя Симоненка, Олександра Ковіньку, композиторів братів Майбород, Ісаака Дунаєвського, Олександра Білаша та багатьох інших видатних діячів. Низка адміністративно-територіальних реформ радянських часів завершилась утворенням 22 вересня 1937 року Полтавської області. На той час до її складу входило 45 районів та два міста обласного підпорядкування - Полтава і Кременчук. У січні 1954 року зі складу області було виведено 8 районів: Згурівський та Яготинський відійшли до Київської області, Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський, Ковалівський - до Черкаської. З того часу межі Полтавської області залишалися без змін, змінювалася лише її внутрішня адміністративна структура.

Сьогоднішня Полтавська область займає територію в 28,8 тис. кв.км, що складає 4,8% території України. Її довжина з півночі на південь дорівнює 213,5 км, а з північного заходу на південний схід - 259 км. За територією Полтавська область посідає 7 місце серед областей України. В області налічується 25 районів, 5 міст обласного і 10 - районного підпорядкування, 5 районів у містах, 21 селище міського типу, 1846 сільських населених пунктів, 467 сільських рад. Містами обласного підпорядкування є Полтава, Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород, найбільшими містами районного підпорядкування - Гадяч, Глобине, Гребінка, Зіньків, Карлівка та інші.

За розмірами території Полтавщина займає сьоме місце в Україні, перевищуючи території більш як 50 держав світу, і межує на півночі з Чернігівською і Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською і Кіровоградською, на заході з Київською і Черкаською областями.

У складі області - 25 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 10 - районного, 21 селище, 467 сільрад, всього 1848 населених пунктів.

Регіон розташований у лісостеповій зоні. Лісами зайнято 7.4% території; грунти - переважно чорнозем.

По території області протікають 89 річок загальною довжиною 5453 км. Головна водна артерія - Дніпро. Всі річки, а найбільші з них це Ворскла, Сула, Псел та Оріль, відносяться до басейну р. Дніпро і є його лівими притоками. На півдні і південному заході область омивають води Кременчуцького і Дніпродзержинського водоймищ. Багато штучних ставків і озер, загальною площею 21 тис. гектарів.

Обласний центр - м. Полтава, де мешкає 314 тис. чол.

Найбільші міста обласного підпорядкування: Кременчук - 238,9 тис. чол., Лубни - 59,7, Комсомольськ - 57,7, Миргород - 46,8 тис. чол.

Діагностика природно-ресурсного потенціалу.

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їх суспільній споживний вартості.

Потенційна продуктивність природних ресурсів характеризує максимально можливу ефективність використання їх з точки зору народного господарства в цілому, яка теоретично може бути досягнута вже на сучасному етапі розвитку продуктивних сил регіону при забезпеченні оптимальної відповідності фактичної структури природокористування з історично сформованою специфікою місцевих природно-економічних, соціальних та інших умов.

Полтавська область одна із найбільш багатих областей, у яких у структурі ґрунтового покриву переважають чорноземи. На Полтавщині чорноземи займають 9/10 площі орних земель. Полтавські чорноземи придатні для вирощування практично усіх видів сільськогосподарської продукції, притаманної даній кліматичній зоні і навіть деяких південних видів (винограду, персиків та ін.). У структурі земель області сільськогосподарські угіддя займають 77,9%.

На Полтавщині розвідано понад 10 видів корисних копалин, зокрема нафти, газу, вугілля, торфу, залізної руди, будівельних матеріалів, мінеральних вод та ін. Полтавщина посідає перше місце серед областей України за запасами (близько 500 млрд. куб. м) і видобутком природного газу. Запаси нафти в області складають близько 20 млн. т. Родовищ торфу, загальна площа яких дорівнює понад 110 тис. га, тут понад сто, а їх запаси перевищують 100 млн. т. Запаси залізних руд, яких тут понад 30 млрд. т, у т. ч. понад 1 млрд. т багатих руд із вмістом заліза 50% і більше, зосереджені в районі Кременчуцької магнітної аномалії. На території

Полтавської області розвідано також понад 100 родовищ будівельних матеріалів.

В області експлуатується 20 джерел мінеральних лікувальних та столових вод, найпопулярнішими з яких є "Миргородська", "Семенівська", "Хорольська", "Новосанжарська", "Гоголівська".

Водний басейн на території міста включає більш ніж 100 водних об'єктів, а саме: 76 ставків площею 1500 м2 (загальною площею 846700 м2), 3 річки: р. Ворскла (площа в межах міста 734970 м2), р. Тарапунька, р. Коломак; 22 струмки загальною протяжністю 15287 м.

Стан водних ресурсів характеризується показниками щодо їх використання по місту Полтаві за 2008 та 2009 роки:

Структура водоспоживання

2008 (млн. м3)

2009 (млн. м3)

Забрано води взагалі

31,18

27,95

Забрано із поверхневих джерел

0, 193

0,051

Забрано води з підземних джерел

30,99

27,90

Використано води взагалі

24,09

21,97

Використано води в промисловості (виробничі потреби)

3,711

3,063

Використано води в сфері ЖКГ (на побутово-питні потреби)

20,24

18,71

Структура водовідведення

2008 (млн. м3)

2009 (млн. м3)

Скинуто стічних вод у поверхневі водні об'єкти всього

22,48

22,59

Скинуто нормативно очищених стічних вод

22,47

22,58

Скинуто без очищення стічних вод

-

-

Скинуто недостатньо-очищених стічних вод

0,001

0,000

Скинуто нормативно чистих стічних вод

0,011

0,009

Інші відомості

2008 (млн. м3)

2009 (млн. м3)

Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання

8,974

7,626

Відсоток економії свіжої води за рахунок оборотної %

70,68

71,27

Коефіцієнт використання свіжої води

0,773

0,786

Полтавська область має достатньо різноманітні та багаті водні джерела, однак, як і вся Україна, належить до водно-дефіцитних територій. Сучасні прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод області становлять 4060,5 млн. м3/рік, а розвідані і затверджені - 807,05 млн. м3/рік. Середній багаторічний річковий стік з 1 км2 площі території області становить від 1,2-3,5 л/с. Густота гідрографічної річкової мережі в області становить 0,17 км на 1 км2.

Лісовий фонд Полтавської області складає 274,8 тис. га. Лісистість території області становить у середньому 8,6%.

Рослинний світ області багатий і різноманітний і складається з лісостепів, степів, луків, заплавних і соснових лісів, дібров, прибережно-водних і водних фітоценозів. Флора Полтавщини нараховує зараз понад 1500 видів квіткових рослин, голонасінних - 3 види (в природних умовах), папоротеподібних - 16, хвощів - 9, плаунів - 3, мохів - 159, лишайників - 161 вид.

Полтавщина є одним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який нараховує: 66 видів ссавців; 307 видів птахів; 10 видів земноводних та 11 видів плазунів; 38 видів риб та великий різновид комах. Зараз близько 90 видів тварин, що мешкають в Полтавській області, занесені до Червоної книги України і більше ніж 22 види підлягають особливій охороні.

Результати ранжування територій районів Полтавської області за природно-ресурсним потенціалом представлені у вигляді картографічного матеріалу.

Для Полтавщини в цілому найбільш потужним є потенціал земельних ресурсів.

Найвищий рівень природно-ресурсного потенціалу властивий Кременчуцькому району (з перевагою мінеральних ресурсів), Гадяцькому району (з великим рівнем потенціалу мінеральних, лісових ресурсів), Миргородському району (із високим рівнем потенціалу мінеральних вод, водних ресурсів та рекреаційних ресурсів) та Глобинському району (з найвищим рівнем земельних ресурсів і високим рівнем водних ресурсів).

Загальна кількість наявного населення області, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 1 млн. 630,1 тис. осіб. Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 956,8 тис. осіб, або 58,7%, сільського - 673,3 тис. осіб, або 41,3%. За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 747,4 тис. осіб, або 45,8%, жінок - 882,7 тис. осіб, або 54,2 відсотка. На території області розташовано 15 міст. Серед загальної їх кількості - 5 міст обласного підпорядкування з чисельністю населення понад 40 тис. осіб та 10 міст районного підпорядкування. Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1 млн. 621,2 тис. осіб, в тому числі міське населення - 944,3 тис. осіб, або 58,2%, сільське - 676,9 тис. осіб, або 41,8 відсотка, чоловіки - 742,2 тис. осіб, або 45,8%, жінки - 879,0 тис. осіб, або 54,2%. Відбулися зміни у віковому складі населення області. Зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнює демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення. Особливістю національного складу населення області є його багато національність. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники понад 100 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 1481,1 тис. осіб, або 91,4% від загальної кількості населення. Мовний склад населення характеризується такими даними: українську мову вважали рідною 90,0% населення області, що на 4,1 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 9,5% населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник зменшився на 3,7 відсоткового пункта. Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, складала 973,1 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 18,8 відсотка. За даними Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків та жінок, які перебували у зареєстрованому шлюбі, склала 750,6 тис. осіб.

Станом на 1 січня 2003 року чисельність населення області становила 1609,4 тис. осіб. За 2002 рік унаслідок природного скорочення кількість жителів області зменшилася на 17,7 тис., що становить 10,9 особи на тисячу жителів. Природне скорочення населення спостерігалося в усіх адміністративно-територіальних одиницях області. Найвищого рівня воно сягнуло в Миргородському районі (18,7‰), найнижчого - в Комсомольській міськраді (5,7‰).

Природне скорочення в сільській місцевості (16,0‰) було набагато більшим, ніж у міських поселеннях (7,4‰). У той же час позитивний вплив на демографічну ситуацію в області справляє збільшення числа народжених. Загалом по області за 2002 рік народилося 11546 дітей, що на 413 (3,7%) більше, ніж за попередній рік. Народжуваність у сільській місцевості вища, ніж у містах (7,2‰ проти 7,1‰). Загальна кількість померлих у 2002 році зменшилася проти 2001 року на 172 особи, або на 0,6%. За цього смертність сільських жителів (23,1‰) була значно вищою, ніж міських (14,5‰).

За офіційними даними, в усіх галузях господарства області зайнято 725 тис. чоловік, 545 тис. з яких працюють в економічній сфері: 130 тис. у промисловості, 127 тис. у сільському господарстві, 30 тис. у будівництві, 38 тис. на транспорті й у галузі зв'язку, 36 тис. у торгівлі та громадському харчуванні; 46,5 тис. громадян зайняті у сфері охорони здоров'я, фізкультури та соціального забезпечення, 64,5 - у сфері освіти, 32 тис. - в апараті органів управління.

Населення (на 1 січня)

Кількість наявного населення

Кількість постійного населення

всього, тис. осіб

у тому числі

всього, тис. осіб

у тому числі

Міське

сільське

Чоловіки

жінки

1995

1752,8

1020,2

732,6

1741,5

792,6

948,9

1996

1737,9

1012,7

725,2

1726,6

787,0

939,6

1997

1722,3

1005,5

716,8

1710,1

780,2

929,9

1998

1705,4

997,5

707,9

1693,1

772,9

920,0

1999

1690,1

991,5

698,6

1676,4

766,2

910,2

2000

1673,5

985,2

688,3

1659,4

759,0

900,4

2001

1652,2

971,5

680,7

1640,4

750,8

889,6

20021

1630,1

956,8

673,3

1621,2

742,2

879,0

2003

1609,4

948,2

661,2

1601,6

733,3

868,3

2004

1590,5

941,3

649,2

1582,7

724,6

858,1

2005

1572,5

935,6

636,9

1564,6

716,0

848,6

2006

1554,9

930,6

624,3

1547,0

707,7

839,3

2007

1540,5

926,2

614,3

1532,7

701,2

831,5

2008

1524,9

920,5

604,4

1517,1

693,7

823,4

2009

1511,4

916,1

595,3

1503,6

687,8

815,8

2010

1499,6

912,5

587,1

1491,7

682,6

809,1

2011

1487,8

908,3

579,5

1479,9

678,0

801,9

Оцінка стану економічного розвитку регіону За структурою господарства сучасна Полтавщина - індустріально-аграрна область України, яка належить до числа областей із середнім рівнем розвитку промислового виробництва. Більшість галузей промисловості області було започатковано в 60-х роках нафто- і газодобувну, залізорудну, чорну металургію, нафтопереробну, автомобільну, верстато- і приладобудівну, електротехнічну та ін. У галузевій структурі промисловості провідними є паливна і харчова промисловість та машинобудування і металообробка. На частку цих галузей припадає близько 80% усього промислового виробництва області.

Фактично дві галузі - паливна промисловість та чорна металургія - видають більше половини всього обсягу виробництва промислової продукції області.

Індекси промислової продукції за видами діяльності за 2003-2011 роки1 (відсотків до попереднього року)

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Промисловість

109,3

110,1

97,6

106,5

103,2

85,9

84,3

112,6

99,6

Добувна та переробна промисловість

109,6

110,1

97,6

106,6

103,3

85,8

84,6

112,4

99,6

Добувна промисловість

113,5

106,0

107,0

113,7

103,4

98,8

99,3

97,1

99,9

Переробна промисловість

109,0

110,8

96,0

105,6

103,3

83,1

73,3

127,3

99,5

з неї

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

125,1

112,6

112,8

116,7

112,2

103,0

98,4

103,3

101,3

Легка промисловість

109,6

117,0

104,8

105,7

103,4

102,5

59,3

100,9

94,4

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

158,3

140,3

86,3

84,5

112,3

75,4

62,6

100,9

99,5

Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

80,9

111,4

109,5

122,8

104,7

94,0

71,4

107,4

92,3

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

91,2

101,5

89,6

102,4

88,6

59,3

116,1

112,6

82,6

Хімічна та нафтохімічна промисловість

164,0

93,7

121,4

103,0

114,7

96,0

76,4

122,0

117,4

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

79,1

111,5

120,9

116,2

115,1

101,6

65,0

120,1

109,8

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

154,8

135,5

81,8

97,9

172,5

96,6

64,4

141,1

116,3

Машинобудування

160,0

136,7

98,8

101,9

125,8

104,5

40,7

190,0

107,3

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Якщо врахувати, що основу цих галузей в області складають два підприємства - Кременчуцький НПЗ та Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, то виходить, що від діяльності цих двох підприємств залежить загальна ситуація по області. За цього навіть в умовах різкого спаду виробництва у паливній промисловості та чорній металургії ці підприємства визначають загальний обсяг промислового виробництва. А в попередні роки їхня питома вага доходила й до 70%.

Основними паливно-енергетичними ресурсами області є нафта, газоконденсат та природний газ, промисловий видобуток яких на Полтавщині розпочато з 1951 року. Найбільшим родовищем області є Глинсько-Розбишівське нафтогазове родовище (Лохвицький і Гадяцький райони), яке забезпечує майже половину видобутку нафти і газу області. Полтавська нафта є високоякісною: в її складі до 55% світлих нафтопродуктів і мало сірки. У супутніх газах майже 70% пропано-бутанових легкозаймистих фракцій, завдяки чому вони є цінною сировиною для хімічної промисловості (виробництва штучних волокон і пластмас).

Слід зазначити також, що Полтавська область має потужну гірничодобувну промисловість, яку представляє ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Основною продукцією цього підприємства є залізорудний концентрат з вмістом заліза до 65% та офлюсований залізний окоток для доменних цехів металургійних комбінатів.

Харчова промисловість області представлена м'ясною, молокопереробною, цукровою, хлібопекарською, кондитерською, плодоовочеконсервною, спиртовою та лікеро-горілчаною, пивоварною, масложировою галузями, виробництвом безалкогольних напоїв.

Галузь машинобудування і металообробки за обсягами виробництва продукції утримує третє місце в обласному промисловому комплексі. До виробництв, що мають істотне значення в загальнодержавному розподілі праці, відносяться автомобільна та електротехнічна промисловість, верстато-і приладобудування, залізничне вагонобудування, виробництво дорожньо-будівельної техніки та технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії. За темпами розвитку промислового виробництва Полтавщина є сьогодні одним із найдинамічніших регіонів України. У 2001 році приріст обсягів промислового виробництва склав майже 33%. Висові темпи утримуються й поточного року.

Поряд із відновленням роботи великих підприємств значна увага приділяється розвитку дрібного та середнього підприємництва.

Полтавська область була і залишається славнозвісним центром розвитку сільського господарства.

Вже в 70-х роках ХХ ст. в області активно запроваджувалися природозберігаючі технології виробництва. Сьогодні 640 сільськогосподарських підприємств нарощують виробництво продукції.

Минулого року було зібрано 2 млн. 350 тис. тонн зернових.

Рослинництво

Посівні площі основних сільськогосподарських культур, тис. га

зернові та зернобобові

культури

цукрові

буряки (фабричні)

соняшник

картопля

Овочі відкритого ґрунту

кормові

культури

1995

794,4

136,7

110,5

59,9

23,5

591,2

1996

766,3

120,8

121,2

60,3

22,2

593,8

1997

823,8

96,9

135,5

71,2

25,9

577,0

1998

810,5

87,7

141,6

70,5

25,9

494,4

1999

767,0

86,2

172,8

65,8

24,8

481,5

2000

801,4

76,9

163,8

69,7

25,7

398,3

2001

916,1

74,9

125,0

66,4

21,5

367,1

2002

935,6

67,7

141,9

64,8

21,2

333,9

2003

760,9

64,3

223,2

65,0

21,5

297,8

2004

993,0

60,4

157,4

63,8

21,4

243,9

2005

919,7

62,6

188,0

61,3

21,5

217,0

2006

904,9

83,2

187,8

60,9

21,6

185,0

2007

997,5

73,8

170,7

61,5

21,3

171,2

2008

1049,1

64,2

212,5

61,9

21,9

157,7

2009

1019,6

56,3

218,5

61,5

21,7

158,0

2010

936,2

72,5

238,4

63,7

22,6

163,5

2011

991,5

68,9

235,3

66,3

24,1

155,6

Виробництво основних сільськогосподарських культур, тис. ц

зернові та зернобобові культури1

цукрові буряки (фабричні)

насіння соняшнику1

картопля

овочі

плоди та ягоди

1995

20160,3

27112,1

1854,8

5033,9

3194,1

1100,9

1996

17126,8

15529,5

1705,3

5874,3

2838,1

621,8

1997

16590,3

14604,8

1175,3

7776,1

3598,6

1157,8

1998

16748,0

11853,9

1213,4

5186,7

3165,3

489,0

1999

14627,3

10198,5

1680,9

2799,1

2318,8

102,3

2000

14078,4

9750,6

2014,1

6942,3

1993,3

222,6

2001

23023,6

11195,2

1094,3

5175,1

3611,4

252,9

2002

27614,6

11151,4

1771,0

5390,3

3072,7

283,8

2003

15287,0

10326,6

2728,1

7685,1

3439,3

302,3

2004

30081,6

14652,2

1592,3

9417,3

3762,5

351,8

2005

28507,1

15430,5

2875,6

9503,5

3500,1

398,8

2006

24468,8

23642,1

2921,7

9271,9

4089,9

364,1

2007

28661,2

21958,2

3465,4

8916,6

3989,8

590,4

2008

45312,7

27009,2

4578,9

9104,0

3773,1

664,0

2009

38298,6

20776,5

4838,8

9023,7

4274,2

1170,0

2010

28536,8

18025,0

4653,6

8188,1

4055,6

1007,2

2011

50550,1

26539,9

5432,1

12727,6

5002,1

940,2

Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га площі збирання

зернові та зернобобові культури1

цукрові буряки (фабричні)

насіння соняшнику1

картопля

овочі

плоди та ягоди

1995

25,6

204

16,9

84

139

45,3

1996

22,8

152

14,4

98

132

25,8

1997

21,2

170

9,1

109

144

49,0

1998

23,8

170

9,4

74

126

39,2

1999

20,4

142

10,4

43

97

8,3

2000

18,9

165

12,7

100

80

19,4

2001

27,0

180

9,4

78

170

22,4

2002

30,9

195

12,9

83

146

30,7

2003

21,9

191

12,7

118

161

37,1

2004

30,9

248

10,3

148

176

45,9

2005

31,3

252

15,4

155

163

53,4

2006

27,3

295

15,7

152

189

49,2

2007

29,1

302

20,4

145

188

77,5

2008

43,7

421

21,6

147

172

90,1

2009

37,9

373

22,3

147

197

159,4

2010

30,8

249

19,7

129

181

144,0

2011

51,6

407

23,2

192

208

143,1

Відновлюється тваринництво.

Тваринництво

Поголів'я худоби та птиці на 1 січня, тис. Голів

велика рогата худоба

свині

вівці та кози

Птиця

всього

у т. ч. корови

1995

1059,0

376,3

855,6

227,6

8212,9

1996

972,7

361,7

798,9

149,1

6997,3

1997

869,3

331,6

737,5

106,5

6387,0

1998

706,9

291,9

575,6

79,4

5841,4

1999

633,2

263,7

606,5

69,7

5737,0

2000

562,8

244,6

594,4

65,7

5767,3

2001

503,7

232,9

409,8

64,0

5773,2

2002

497,3

232,5

439,7

65,5

6249,8

2003

472,4

216,1

490,6

63,1

6299,4

2004

398,0

196,3

340,9

56,6

5576,1

2005

365,6

186,4

292,2

53,6

5526,7

2006

354,5

179,3

327,6

48,5

5694,9

2007

338,3

164,5

374,4

45,1

5257,1

2008

310,2

157,1

331,3

44,6

5477,2

2009

294,0

147,5

294,0

43,2

5434,6

2010

282,5

142,3

364,6

43,9

5179,3

2011

264,5

137,4

360,9

43,0

4726,4

Виробництво основних видів продукції тваринництва

м'ясо (у забійній вазі), тис. т

молоко, тис. т

яйця, млн. шт.

вовна, т

1995

121,7

950,7

445,9

226,0

1996

105,8

828,8

429,5

123,0

1997

88,3

672,6

420,1

56,0

1998

80,9

657,2

421,1

32,0

1999

78,5

642,9

423,5

27,5

2000

67,1

588,7

404,7

23,1

2001

56,5

678,8

484,8

19,7

2002

55,0

695,1

548,1

18,1

2003

55,6

653,7

557,1

14,6

2004

41,7

672,5

528,6

12,9

2005

40,2

754,1

537,8

12,7

2006

48,1

799,9

573,6

13,1

2007

53,9

681,2

557,3

15,0

2008

43,9

655,7

539,7

17,0

2009

44,0

718,0

620,1

21,1

2010

50,0

701,4

619,5

27,6

Зведені показники обсягу сільського виробництва можна побачити в Додатку 1

Оцінка соціального розвитку області

Бюджет 2003 року яскраво характеризують деякі дані витратної частини.

Зокрема сфера освіти з урахуванням необхідності реалізації ст.57 Закону України "Про освіту", потребує 355 млн. грн., отож передбачений Мінфіном обсяг видатків у 228,4 млн. грн. не покриває витрат навіть на оплату праці та енергоносіїв. А видатки, призначені для системи охорони здоров'я, сума яких дорівнює 178,5 млн. грн., не забезпечують навіть потреби в заробітній платі, яка складає 179,1 млн. грн. 4 млн. грн. недодані області для утримання територіальних центрів.

Усього на 38,2% до потреби передбачено обсяги субвенції на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. На 10,6 млн. грн. зменшені видатки для отримувачів усіх видів допомоги відповідно до законів України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", решти законодавчих актів соціального спрямування. При розрахунках обсягів міжбюджетних трансфертів з питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не враховано 4,3 млн. грн. на погашення заборгованості, яка залишилася ще з 2001 року.

Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати (станом на 1 число)

тис. грн.

У % до попереднього періоду

У % до 1 січня

2000

238664

98,0

Х

2001

192952

80,8

Х

2002

76345

39,6

Х

2003

63589

83,3

Х

2004

45229

71,1

Х

2005

26644

58,9

Х

2006

24180

90,8

Х

2007

17194

71,1

Х

2008

8708

50,6

Х

2009

23577

270,8

Х

2010

34945

148,2

Х

2011

26339

75,4

Х

2012

19941

75,7

Х

2012 по місяцях

Січень

19940,8

121,1

Х

Лютий

18495,3

92,8

Х

березень

18794,7

101,6

94,3

При формуванні проектних цифр область виходила з пропозицією про скорочення обсягу вилучення коштів з бюджетів міст, але Міністерство фінансів натомість збільшило їх на 6,3 млн. грн.

Загальна тенденція останніх років така, що за стрімкого зростання платежів до бюджетів усіх рівнів питома вага того, що залишається в області, постійно зменшується.

Оцінка політичного розвитку області

Органами місцевого самоврядування м. Полтава прийняття нормативно-правових актів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Координація роботи щодо виконання розробниками регуляторних актів положень цього Закону та дотримання встановленої процедури з регуляторної діяльності здійснюється управлінням сприяння підприємництву.

Рішеннями Полтавської міської ради від 10.12.09 та міськвиконкому від 11.11.09 №324 затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2010 рік, до яких з початку року внесено 17 змін та доповнень.

У відповідності до затверджених планів у 2010 році прийнято 12 рішень виконавчого комітету та 5 рішень міської ради.

Регуляторна діяльність була спрямована на врегулювання питань господарської діяльності: у сфері тарифної політики затверджено 12 регуляторних актів, зайнятості населення - 4, містобудування, архітектури та благоустрою - 3, транспортних питань - 1, земельних питань - 1, підприємництва - 1.

Підприємництво є невід'ємною складовою ринкової економіки.

Реалізована "Програма розвитку підприємництва в м. Полтава на 2009-2010 роки", розроблено проект Програми на 2011-2012 роки.

З початку року кількість суб'єктів господарювання в місті збільшилася майже на 1,9 % і становить понад 32,3 тис. осіб (юридичних осіб - 8,6 тисячі, фізичних осіб - 23,7 тисячі).

На сьогодні в Полтаві працює понад 1,4 тисячі торговельних закладів, близько 400 загально доступних закладів ресторанного господарства, 18 готелів та інших закладів розміщення, понад 500 закладів побутового обслуговування населення.

Кількість малих підприємств на 10 тис. населення на 01.01.09 становила 124 одиниці, на кінець 2009 року цей показник зріс майже на 6% і становив 132 одиниці, за 2010 рік очікується збільшення до 134 одиниць.

Рівень зайнятості на малих підприємствах у відсотках до кількості населення у працездатному віці останні роки зберігається майже на тому ж рівні і становить на сьогодні 11,5%, що майже на 5% більше, ніж в середньому по області.

Основною ціллю є створення і підтримання сприятливих умов розвитку підприємництва у місті Полтава, формування і впровадження ефективної державної системи його обслуговування, досягнення балансу інтересів суб'єктів господарювання та влади.

Отже, умови області головним чином впливають на формування обсягів та структури товарообігу. Підвищена частка міського населення вимагає більш високого розвитку торгівлі для задоволення потреб міського населення, а підвищена частка сільського населення зменшує обсяг товарообороту в області, тому що сільське населення частину своїх потреб задовольняє за рахунок свого підсобного господарства. Рекреаційна функція області вимагає збільшення реалізації ТНС з врахуванням попиту відпочиваючих. Наявність у регіоні комплексів важкої промисловості сприяє зростанню платоспроможності населення, тому що заробітна плата робітників цієї галузі вища, ніж робітників легкої промисловості або АПК.

3. Регіональні відмінності функціонування торгівлі в області

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства1, по містах та районах за січень-вересень 2011 року

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств

У тому числі

тис. грн.

у % до січня-вересня 2010р.2

у % до підсумку

товарооборот торгової мережі, тис. грн.

Товарооборот ресторанного господарства, тис. грн.

Полтавська область3

6407787,0

114,6

100

6240362,8

167424,2

м. Полтава

2730688,8

119,9

42,6

2672793,0

57895,8

м. Комсомольськ

251461,3

110,7

3,9

235920,6

15540,7

м. Кременчук

1787573,0

117,3

27,9

1729941,9

57631,1

м. Лубни

210148,8

97,0

3,3

207156,8

2992,0

м. Миргород

160144,9

110,7

2,5

156807,9

3337,0

Райони

Великобагачанський

36958,6

94,9

0,6

35751,4

1207,2

Гадяцький

114033,8

102,8

1,8

108921,8

5112,0

Глобинський

78341,4

101,6

1,2

76444,1

1897,3

Гребінківський

22452,2

95,0

0,4

21497,1

955,1

Диканський

18780,2

106,6

0,3

17033,5

1746,7

Зіньківський

37421,4

91,9

0,6

36978,1

443,3

Карлівський

55160,7

113,8

0,9

53750,8

1409,9

Кобеляцький

59643,1

118,7

0,9

59024,8

618,3

Козельщинський

15223,6

112,7

0,2

14655,0

568,6

Котелевський

31463,8

116,0

0,5

30136,5

1327,3

Кременчуцький

52224,4

116,3

0,8

52104,8

119,6

Лохвицький

50812,8

106,3

0,8

49840,9

971,9

Лубенський

27546,6

97,8

0,4

27276,5

270,1

Машівський

16033,4

109,9

0,2

15783,5

249,9

Миргородський

25604,8

87,6

0,4

24968,9

635,9

Новосанжарський

43393,8

108,2

0,7

43319,0

74,8

Оржицький

25558,9

79,7

0,4

24655,2

903,7

Пирятинський

101268,6

107,3

1,6

97732,1

3536,5

Полтавський

186731,8

123,1

2,9

180994,3

5737,5

Решетилівський

74350,4

109,1

1,2

73819,1

531,3

Семенівський

30433,4

94,9

0,5

30257,3

176,1

Хорольський

76423,9

106,1

1,2

76172,0

251,9

Чорнухинський

9524,2

96,4

0,1

9524,2

-

Чутівський

40097,5

140,3

0,6

39587,9

509,6

Шишацький

24019,1

103,0

0,4

23246,0

773,1

Обсяг оптового товарообороту підприємств, основним видом діяльності яких є оптова торгівля

Обсяг оптового товарообороту за січень-вересень 2011 року, млн. грн.

Питома вага, у %

Питома вага продажу товарів вітчизняного виробництва, %

У тому числі питома вага, %

продовольчих товарів

непродовольчих товарів

продовольчих товарів

Непродовольчих товарів

Полтавська область

8375,2

21,7

78,3

85,2

96,3

82,1

У січні-вересні 2011р. оптовий товарооборот підприємств області, основним видом економічної діяльності яких була оптова торгівля, становив 8375,2 млн. грн.

На підприємства міст Полтави та Кременчука припадало 75,6 % обсягу оптового товарообороту області.

Провідне місце у товарній структурі оптового товарообороту займали непродовольчі товари - 78,3% (6555,6 млн. грн.).

Домінуючими серед них були газойлі (паливо дизельне), бензини, культури зернові, вузли, деталі та приладдя для автомобілів та їх двигунів, масла, мастила та фракції важкі інші, шлак, дрос та відходи виробництва чорних металів.

Продовольчих товарів було реалізовано на суму 1819,6 млн. грн. Серед них значну частку займав оптовий продаж молока та молочних продуктів, пива солодового, включаючи пиво безалкогольне, шоколадних та кондитерських цукрових виробів, вод мінеральних та напоїв безалкогольних, включаючи соки фруктові та овочеві, олій рослинних, цукру, м'яса та м'ясних продуктів.

Частка оптового продажу товарів виробництва України становила 85,2% загального оптового товарообороту.

На 1 жовтня 2011р. товарні запаси на підприємствах оптової торгівлі становили 819,1 млн. грн., у них непродовольчі товари займали 80,2%, решту складали продовольчі товари.

Виробництво технічних культур на Полтавщині представлено вирощуванням цукрового буряка, сої та соняшника. Питома вага цукрових буряків у структурі посівних площ в середньому по області становить 5,1%. Валовий збір цукрового буряка в 2006 р. склав 2364 тис. т, а середня врожайність становила 294,8 ц/га. За посівними площами, валовим збором, врожайністю та собівартістю виробництва цукрового буряка в області склались певні територіальні відмінності, що пов'язані з структурою ландшафтів, якістю ґрунтів, наявністю трудових ресурсів, віддаленістю до приймальних пунктів. До районів з найбільшою врожайністю цукрових буряків належать Пирятинський (440,2 ц/га), Шишацький (356,0 ц/га), Глобинський (337,1 ц/га), Карлівський (334,3 ц/га) та Великобагачанський (324,4 ц/га) райони.

Основною олійною культурою області є соняшник, насіння якого містить 35 - 40% олії, яка переважно використовується для продовольчих цілей, виготовлення мила та фарб. Побічні продукти (макуха і шрот) є цінним кормом для тварин. Зрілі стебла соняшнику можна використовувати як паливо, а також як технічну сировину для виробництва мила, скла, паперу, штучного шовку.

Середня врожайність соняшнику в Полтавській області складає 15,7 ц/га, а валовий збір - 264 тис. т (2006 р.). Найвищі показники мають Новосанжарський, Глобинський, Зінківський, Карлівський райони.

Важливою галуззю рослинництва Полтавщини є картоплярство та овочівництво. У порівнянні з іншими культурами, рівень розвитку цієї галузі дещо нижчий. Більша частина виробництва картоплі припадає на приватний сектор та фермерські господарства. Невисока частка господарств суспільного сектора пояснюється невідповідністю агрокліматичних умов біологічним вимогам картоплі, тому її врожайність становить 152 ц/га. У 2006 р. в області в усіх категоріях господарств вироблено 1696 т картоплі.

Виробництво овочів протягом року складає в середньому 5570 тис. т, а середня врожайність складає 189 ц/га. Найвищі показники за виробництвом овочів мають Пирятинський, Кременчуцький, Семенівський, Полтавський, Котелевський та Глобинський райони.

В цілому галузі рослинництва Полтавщини забезпечують населення та переробну промисловість рослинницькою продукцією.

Тваринництво Полтавської області сформувалось під впливом сприятливих природних та економічних умов для розвитку кормової бази, потреб населення в продукції тваринництва, територіального поділу праці та посилення міжрайонної функції області у виробництві тваринницької продукції.

Основними галузями тваринництва Полтавської області є скотарство, свинарство, птахівництво. Крім того, в області набули поширення кролівництво, конярство, бджільництво, хутрове звірівництво, ставкове рибництво. Важливим показником розвитку тваринництва є поголів'я худоби та її щільність на 100га угідь. У 2006 р. за щільністю поголів'я ВРХ на 100 га угідь провідні місця на Полтавщині посідали Шишацький, Кременчуцький, Гадяцький, Оржицький та Хорольський райони. В останнє десятиліття спостерігається зменшення поголів'я худоби в області за рахунок скорочення поголів'я в господарствах суспільного сектора. З 1975 р. до 2006 р. частка області у загальнодержавному виробництві м'яса зменшилася з 5,3% до 2,8%. Рівень рентабельності тваринництва Полтавщини значно нижчий, ніж рослинництва, причому рентабельність виробництва всіх видів м'яса від'ємна: м'ясо ВРХ - 41,5%, свиней - 42,2%, овець - 64,7%, птиці - 13,9%. Разом з тим, показники ефективності тваринництва області дещо вищі від загальнодержавних.

Провідною галуззю тваринництва Полтавщини є скотарство, що дає понад 42% вартості всієї сільськогосподарської продукції області і понад 76% товарної продукції тваринництва. Головним виробничим показником скотарства є молочно-м'ясне скотарство. Найвищі показники щодо розвитку скотарства мають Гадяцький, Хорольський, Глобинський, Оржицький та Шишацький райони.

Середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції у 2012 році1

(сільськогосподарські підприємства (крім малих); грн. за т)

Зернові та зернобобові культури

Олійні культури

Цукрові буряки

Картопля

Овочі

Худоба та птиця (у живій вазі)

Молоко та молочні продукти

Яйця, за тис. шт.

усього

у т. ч.

овочі закритого ґрунту

Січень

1446,2

3062,3

-

664,8

7546,3

2

13435,1

3229,0

510,7

Січень-лютий

1502,0

3278,7

-

655,0

8713,7

25125,3

13432,6

3112,7

544,7

У 2006 році на харчову промисловість припадало 22,5% товарної продукції промисловості Полтавської області. Галузь представлена м'ясною, молокопереробною, цукровою, хлібопекарською, кондитерською, плодовоовочевоконсервною, спиртовою та лікеро-горілчаною, пивоварною, масложировою промисловістю, виробництвом безалкогольних напоїв. В області діє 276 підприємств (2006 р.) харчової промисловості (без врахування виробництва у сільськогосподарських підприємствах). За виробництвом продукції харчової індустрії Полтавщина займає 8 - 9 місце в Україні.

Найважливішою галуззю харчової промисловості Полтавщини є м'ясна промисловість, представлена 6-ма підприємствами (Полтава, Кременчук, Лубни, Миргород, Гадяч, Пирятин). В 19 низових адміністративних районах області діють ковбасні цехи. Розміщення підприємств м'ясної промисловості в області склалось під впливом сировинного чинника. На території області є й певні проблеми: західна половина області забезпечена переробними підприємствами м'ясної промисловості гірше, ніж східна, тому із західної частини худоба поступає на переробку в Київ та за межі області.

Цукрова промисловість займає 2-е місце в структурі харчової промисловості області. У зв'язку з високою матеріаломісткістю виробництва і малою транспортабельністю сировини, цукрові заводи розміщуються в районах бурякосіяння. Найбільші підприємства розташовані в Лохвицькому, Карлівському, Кобеляцькому, Чутівському, Семенівському, Глобинському, Лубенському, Оржицькому та Шишацькому районах.

Кондитерська промисловість області представлена 2-а кондитерськими фабриками - Кременчуцькою та Полтавською, а також невеликими підприємствами в Кобеляцькому, Семенівському, Полтавському, Чорнухинському та Чутівському районах.

Консервна промисловість області випускає понад 90 найменувань консервів: овочеві натуральні консерви, м'ясні і м'ясорослинні консерви, овочеві закусочні консерви, томат-продукти, плодоягідні соки, сиропи, маринади. Найбільші підприємства галузі розташовані в Полтаві, Миргороді, Шишаках, Хоролі, Глобиному, Зінькові, Нових Санжарах.

Маслоробна і сироварна промисловість об'єднує молокопереробні підприємства та виробничі дільниці по первинній переробці молока. Підприємства з виробництва молокопродуктів розташовані в 22-х районах області, крім Семенівського, Козельщинського та Машівського.

Борошномельна-круп'яна і комбікормова промисловість мають достатню сировинну базу. Основними центрами є Полтава, Кременчук, Миргород, Кобеляки, Пирятин, Лубни. У структурі виробництва продукції галузі провідне місце належить пшеничному борошну (60%), крупі перловій (21%), крупі пшеничній, кукурудзяній, вівсяній та манці.

Комбікормові заводи є в кожному адміністративному районі області. Серед них найбільший у Полтаві. Зараз в області виробляється понад 1 млн. т комбікормів.

Хлібопекарська промисловість Полтавщини розвивається на базі продукції власної борошномельної промисловості. Розміщення хлібопекарських підприємств зумовлено терміном зберігання продукції, тому їх розташовують в безпосередній близькості до споживача. Підприємства галузі є в усіх адміністративних районах Полтавської області.

Спиртова і лікеро-горілчана промисловість представлена 5-ма підприємствами: Лохвицьким спирткомбінатом, Октябрьським і Вишняківським спиртовими заводами та ЗАТ Полтавським і Кременчуцьким лікеро-горілчаними заводами. Лікеро-горілчані заводи працюють в основному на базі продукції спиртозаводів області. Скляна тара експортується з Київської області.

Пивоваріння і виробництво безалкогольних напоїв в області представлене Полтавським і Кременчуцьким пивоварними заводами, Миргородським заводом мінеральних вод та іншими дрібними підприємствами.

Основна проблема харчової промисловості - впровадження нової ефективної техніки і технології, ширше використання місцевої сировини, зростання випуску готової продукції та розширення її асортименту.

Основні види промислової продукції (Додаток 3)

Ціни на продукцію (Додаток 4)

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування по містах та районах за 2010 рік (тис. грн.)

Фінансовий результат (сальдо)

Підприємства, які одержали прибуток

Підприємства, які одержали збиток

у % до загальної кількості підприємств

фінансовий результат

у % до загальної кількості підприємств

фінансовий результат

Полтавська область1

4972599,0

59,5

7782436,5

40,5

2809837,5

м. Полтава

937442,2

59,0

1566913,5

41,0

629471,3

м. Комсомольськ

1018058,3

52,6

1072239,1

47,4

54180,8

м. Кременчук

943532,8

55,9

2537348,3

44,1

1593815,5

м. Лубни

-6303,5

48,2

38215,5

51,8

44519,0

м. Миргород

31683,3

55,8

46496,2

44,2

14812,9

райони

Великобагачанський

64065,2

68,9

66994,5

31,1

2929,3

Гадяцький

239722,2

64,3

273839,6

35,7

34117,4

Глобинський

272126,8

66,7

288510,8

33,3

16384,0

Гребінківський

3099,4

54,2

8832,6

45,8

5733,2

Диканський

43001,4

73,0

45022,6

27,0

2021,2

Зіньківський

-10675,3

66,7

26554,0

33,3

37229,3

Карлівський

44381,8

59,3

119937,5

40,7

75555,7

Кобеляцький

38228,6

70,4

45920,7

29,6

7692,1

Козельщинський

122517,7

67,6

126108,4

32,4

3590,7

Котелевський

69174,5

80,0

69876,1

20,0

701,6

Кременчуцький

20389,9

69,7

25140,1

30,3

4750,2

Лохвицький

421742,2

48,1

499613,9

51,9

77871,7

Лубенський

-13988,3

56,9

1989,0

43,1

15977,3

Машівський

11610,2

53,8

33748,3

46,2

22138,1

Миргородський

124164,9

75,9

131529,7

24,1

7364,8

Новосанжарський

48743,1

67,9

49915,8

32,1

1172,7

Оржицький

12617,1

67,3

39451,1

32,7

26834,0

Пирятинський

58627,7

59,8

91760,7

40,2

33133,0

Полтавський

37279,9

63,0

56318,2

37,0

19038,3

Решетилівський

78594,2

64,6

123699,1

35,4

45104,9

Семенівський

32523,2

83,0

34502,0

17,0

1978,8

Хорольський

63902,5

70,9

82572,8

29,1

18670,3

Чорнухинський

-2086,4

57,6

2101,5

42,4

4187,9

Чутівський

34751,1

67,2

41877,8

32,8

7126,7

Шишацький

233672,3

76,0

235407,1

24,0

1734,8

За попередніми даними за 2011 рік фінансовий результат суб`єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування (сальдо) становив 9,4 млрд. грн. прибутку (загальна сума прибутку - 11,8 млрд. грн., збитку - 2,4 млрд. грн.). Прибутково спрацювали 68,1% підприємств області.

Продовжують зростати надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, які за 2011 рік склали 19,3 млрд. грн. і збільшилися у порівнянні з 2010 роком на 41,8%.

До Державного бюджету надійшло 16 млрд. грн., що на 45,3% більше, ніж за 2010 рік.

Місцеві бюджети за доходами (без врахування трансфертів з Державного бюджету) виконано в сумі 3,3 млрд. грн., що на 699,6 млн. грн. або на 27% більше, ніж у минулому році.

Надходження власних коштів до Пенсійного фонду склали 4,5 млрд. грн. і зросли порівняно з 2010 роком на 632,1 млн. грн. або на 16,5%.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.