Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства. Аналіз рівня використання ОВФ, їх стану та ефективності виробництва. Взаємозв’язок останньої з фондовіддачею основних фондів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.11.2012
Размер файла 231,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування (НУВГП)

33000, м. Рівне, Соборна 11, тел.

Контрольна робота

«Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства»

Науковий керівник - доцент кафедри

«Економіка підприємства» Гордійчук А.С.

Виконавець - студент 2 курсу

факультету «Економіки і підприємництва»

групи ЕП-3 Іванов І.І.

2011

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень і скорочень

Реферат

Вступ

1 Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ підприємства

1.1 Ефективність виробництва як економічна категорія

1.2 Механізм впливу використання ОВФ на ефективність виробництва

1.3 Шляхи підвищення ефективності використання ОВФ

2 Дослідження впливу рівня використання ОВФ, їх стан та ефективність виробництва

Завдання 1

Завдання 2

3 Наукова стаття на тему «Фондовіддача основних виробничих фондів та ефективність виробництва»

Висновки

Бібліографія

Рецензія на наукову статтю

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

ОВФ - основні виробничі фонди;

тис. грн. - тисяч гривень;

п-ство - підприємство.

РЕФЕРАТ

В даній роботі досліджувався вплив рівня використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва. Об'єктом дослідження була вибірка, об'єм якої складав 34 підприємства.

Звіт складається з передусім з двох завдань. Завдання 1 полягає дослідженні впливу рівня фондовіддачі основних виробничих фондів на ефективність виробництва. Завдання 2 - дослідження впливу стану ОВФ на ефективність виробництва.

В науково-дослідній роботі були використані наступні методи дослідження: метод середніх величин, метод кореляційного зв'язку, метод економічного групування та інші.

В даній роботі представлено 7 таблиць і 2 рисунки, які допомагають узагальнити результати даного дослідження.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: КОЕФІЦІЄНТ ПРИДАТНОСТІ, РІВЕНЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ, ОСНОВНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ, ФОНДОВІДДАЧА, СТАН ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ.

ВСТУП

Роль основних засобів у процесі виробництва, особливості їх відтворення в умовах ринкової економіки зумовлює особливі вимоги до інформації про наявність, рух, стан і використання основних засобів. Ринкова система управління потребує більш оперативної та комплексної інформації щодо основних засобів. Практика підприємств свідчить, що облік основних засобів ще більше ускладнився. Існує ряд проблем, які негативно впливають на процес управління виробництвом і знижують ефективність використання основних засобів.

Україна має великий економічний потенціал, ефективність її господарства залежить від того, як використовується цей потенціал, зокрема основні виробничі засоби.

Основні виробничі засоби є знаряддями праці, за допомогою яких працівник впливає на предмет праці або які являють собою необхідні для здійснення процесу торгівлі, заготівель, виробництва тощо матеріальні умови. Вони безпосередньо беруть участь у виробничому (комерційному, банківському) процесі або якимось чином сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини й обладнання, вимірювальні та регулювальні прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини й обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби).

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОВФ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Ефективність виробництва як економічна категорія

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях.

Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, чи чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.

Розрізняють соціальну та економічну ефективність виробництва. Соціальна ефективність виражається в тому, наскільки повно задовольняються особисті потреби людей. Вона показує, якою мірою господарська діяльність спрямована на задоволення потреб людини, наскільки відповідає її потребам та інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то таке суспільне виробництво є ефективним.

Рівень життя - це рівень забезпеченості населення матеріальними і духовними благами, необхідними для підтримування нормальної життєдіяльності.

У масштабі народного господарства ефективність виробництва вимірюється відношенням виробленого за певний період національного доходу до затрат суспільної праці. У масштабі галузі, підприємства - відношенням величини чистої продукції до затрат суспільної праці.

Ефективність виробництва є складною і багатоплановою категорією. Її окремі сторони можна виміряти за допомогою системи економічних показників. З їх допомогою визначається результативність використання окремих видів ресурсів, зокрема праці, фондів, матеріалів.

Фондовіддача ОВФ - це відношення вартості продукту до вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Наприклад, на підприємстві використовується щорічно основних виробничих фондів на суму 1 млн. гривень, а продукції випускається на 1,2 млн. гривень. Тоді фондовіддача становитиме:

Названі показники виражають ефективність використання найважливіших факторів виробництва.

1.2 Механізм впливу використання ОВФ на ефективність виробництва

На обсяг виробництва продукції підприємства впливає безліч факторів, пов'язаних з його організаційно-технічним рівнем, ефективність використання виробничого потенціалу, включаючи засоби праці та предмети праці, трудові ресурси.

Основними факторами, що впливають на рівень і динаміку виробництва продукції, є її праця та продуктивність; основні фонди, їх постійне відновлення і реконструкція на базі сучасних технологій, ступінь використання виробничих потужностей підприємства, предмети праці, що беруть участь у створенні продукту, і ступінь їх використання у виробництві.

Показник фондовіддачі ОВФ є найбільш загальною характеристикою експлуатації ОВФ, що визначає ступінь використання діючих, і таких, що вводяться на підприємстві основних фондів. Як важлива умова підвищення ефективності виробництва фондовіддача характеризує також економічну ефективність капітальних вкладень в інші напрямки виробничої діяльності підприємства.

Фондовіддача ОВФ залежить від структури і концентрації виробництва, ступеня кооперування і комбінування, асортименту виготовленої продукції, ступеня механізації робіт, вартості ОВФ та інших факторів. Цим, зокрема, пояснюється різний рівень фондовіддачі навіть на підприємствах однієї галузі. Збільшення фондовіддачі призводить до відносної економії виробничих основних засобів і збільшення обсягу продукції, що випускається.

Як правило, на показник фондовіддачі ОВФ негативно впливає підвищення вартості технологічного устаткування і будівельно-монтажних робіт. У зв'язку з цим темпи зростання ОВФ можуть обганяти темпи зростання випуску продукції. Тенденція зниження фондовіддачі зумовлюється будівництвом споруд з охорони навколишнього середовища, тобто збільшенням неактивної частини основних фондів.

Якщо на балансі підприємства, що займається виробництвом продукції, більшу частину ОВФ становлять фонди невиробничого призначення, то не слід розраховувати на високу фондовіддачу, і, відповідно, на високі обсяги виробництва.

Якщо ж у підприємства значну частину ОВФ займають машини і устаткування (активна частина), то можна досягти високого рівня фондовіддачі та обсягу виробництва. Така структура ОВФ вважається прогресивною. Тобто, чим прогресивніша структура - тим вищі обсяги виробництва.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і обладнання - темпи зростання інших видів активної частини основних фондів.

З одного боку, здавалося б, чим вища на підприємствах частка активної частини основних фондів, тим вищий рівень їх технічного оснащення та більше можливостей мають підприємства щодо збільшення обсягу випуску продукції при однаковому обсязі основних виробничих фондів. Проте, з іншого боку, якщо нове, найефективніше устаткування поставити просто неба, воно швидко вийде з ладу. Тому недостатня кількість елементів пасивної частини негативно впливає на ефективність використання засобів виробництва, і передусім на їх технічний стан та обслуговування. Тому для найефективнішого використання основних виробничих фондів підприємству необхідно прагнути досягти оптимального співвідношення між активною та пасивною частинами.

1.3 Шляхи підвищення ефективності використання ОВФ

В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві нерозривно пов'язана із проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам.

Кількість продукції, що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства ОВФ, але і від того на скільки вони повно використовуються. Тому поліпшення використання ОВФ має велике значення. Підвищення економічної ефективності використання ОВФ знаходить свій вираз у збільшенні в-цтва валової продукції, в рості продуктивності праці та фондовіддачі, а тому і у зниженні собівартості продукції.

Поліпшення використання ОВФ є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат, які утворюють собівартість продукції, пов'язана з використанням ОВФ.

Від стану використання ОВФ залежить обсяг виробництва, рівень продуктивності праці, тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо.

Поліпшення використання ОВФ зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально - технічної бази та зменшує втрати від морального зносу. Господарська практика свідчить, що ефект від поліпшення використання ОВФ реалізується значно швидше, ніж від капітальних вкладень.

Тому, в умовах ринкових відносин, коли відтворення ОВФ здійснюється за рахунок власних або позичкових коштів, поліпшення використання ОВФ є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві.

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

- екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.

- інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:

- поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;

- удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

- зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

- підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, - зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.

Збільшення часу роботи машин та обладнання протягом року досягається за допомогою:

- збільшення змінності (перехід на 2-3 зміни)

- скорочення величини змінних і внутрізмінних простоїв

- скорочення часу перебування машин в ремонті і технічному обслуговуванні

- ліквідація сезонності робіт тощо.

Інтенсивність використання ОВФ досягається за рахунок:

- впровадження прогресивних методів організації і технології виробництва

- підвищення кваліфікації кадрів

- впровадження прогресивних форм організації і оплати праці

- удосконалення структури ОВФ

- матеріальне стимулювання працівників за досягнення високих показників у використанні ОВФ

2 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РІВНЯ ВИКОРИСТАННЯ ОВФ, ЇХ СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

Завдання 1

Дослідження впливу рівня фондовіддачі основних виробничих фондів на ефективність виробництва

Нам були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:

де, - це обсяг генеральної сукупності (дано 100);

- це обсяг вибіркової сукупності;

- гранична похибка вибірки;

- дисперсія сукупності);

- критерій значущості.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані

Підприємство

Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.

Балансова вартість ОВФ, тис. грн.

Витрати виробництва, тис. грн.

первісна

залишкова

54

4920,0

5760,0

2400,0

5100,0

5

4200,0

3510,0

2350,0

3810,0

20

4230,0

3020,0

1510,0

3680,0

18

4100,0

2710,0

1860,0

3590,0

97

5800,0

3620,0

2100,0

4860,0

12

3480,0

2680,0

1670,0

3010,0

36

2120,0

1410,0

820,0

2010,0

15

3940,0

3890,0

2410,0

3820,0

64

4810,0

5063,0

2180,0

4800,0

48

4190,0

3990,0

2410,0

4040,0

92

3090,0

2210,0

1410,0

2970,0

38

2310,0

1450,0

990,0

1610,0

66

3150,0

2250,0

1300,0

2980,0

58

1820,0

1350,0

1020,0

1700,0

61

2420,0

2020,0

1240,0

2380,0

7

2200,0

2580,0

1480,0

2120,0

69

4980,0

3320,0

1840,0

4840,0

94

3780,0

2700,0

3600,0

3160,0

80

3780,0

2700,0

2910,0

4110,0

17

4020,0

2510,0

1520,0

3020,0

96

3330,0

2380,0

1980,0

2870,0

13

3740,0

2490,0

1480,0

3240,0

41

2700,0

2250,0

1400,0

2380,0

30

5620,0

6620,0

2820,0

5650,0

19

4180,0

2980,0

2100,0

3610,0

26

6000,0

4300,0

2400,0

5380,0

72

3710,0

2560,0

2720,0

3340,0

23

5100,0

4630,0

2420,0

5310,0

32

5200,0

5770,0

2410,0

5180,0

16

3990,0

4020,0

2400,0

4040,0

6

3100,0

2480,0

1520,0

2860,0

42

2910,0

2500,0

1560,0

2940,0

87

3450,0

3000,0

1800,0

3510,0

70

4400,0

2590,0

2100,0

3020,0

разом

130770,0

107313,0

66130,0

120940,0

середнє

3846,2

3156,3

1945,0

3557,1

Для того, щоб дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів необхідно обрахувати фондовіддачу та витрати на 1 гривню по кожному підприємству.

Обрахунки представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Розрахунок фондовіддачі та витрат на 1 грн. продукції

Підприємство

Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.

Балансова вартість ОВФ(первісна), тис. грн.

Фондовіддача, грн. / грн.

Витрати виробництва тис. грн.

Витрати на 1 грн. продукції, грн.

54

4920,0

5760,0

0,85

5100,0

0,96

5

4200,0

3510,0

1,20

3810,0

0,91

20

4230,0

3020,0

1,40

3680,0

0,87

18

4100,0

2710,0

1,51

3590,0

0,88

97

5800,0

3620,0

1,60

4860,0

0,84

12

3480,0

2680,0

1,30

3010,0

0,86

36

2120,0

1410,0

1,50

2010,0

0,95

15

3940,0

3890,0

1,01

3820,0

0,97

64

4810,0

5063,0

0,95

4800,0

1,00

48

4190,0

3990,0

1,05

4040,0

0,96

92

3090,0

2210,0

1,40

2970,0

0,96

38

2310,0

1450,0

1,59

1610,0

0,70

66

3150,0

2250,0

1,40

2980,0

0,95

58

1820,0

1350,0

1,35

1700,0

0,93

61

2420,0

2020,0

1,20

2380,0

0,98

7

2200,0

2580,0

0,85

2120,0

0,96

69

4980,0

3320,0

1,50

4840,0

0,97

94

3780,0

2700,0

1,40

3160,0

0,84

80

3780,0

2700,0

1,40

4110,0

1,09

17

4020,0

2510,0

1,60

3020,0

0,75

96

3330,0

2380,0

1,40

2870,0

0,86

13

3740,0

2490,0

1,50

3240,0

0,87

41

2700,0

2250,0

1,20

2380,0

0,88

30

5620,0

6620,0

0,85

5650,0

1,01

19

4180,0

2980,0

1,40

3610,0

0,86

26

6000,0

4300,0

1,40

5380,0

0,90

72

3710,0

2560,0

1,45

3340,0

0,90

23

5100,0

4630,0

1,10

5310,0

1,04

32

5200,0

5770,0

0,90

5180,0

1,00

16

3990,0

4020,0

0,99

4040,0

1,01

6

3100,0

2480,0

1,25

2860,0

0,92

42

2910,0

2500,0

1,16

2940,0

1,01

87

3450,0

3000,0

1,15

3510,0

1,02

70

4400,0

2590,0

1,70

3020,0

0,69

разом

130770,0

107313,0

43,51

120940,0

31,29

середнє

1,28

0,92

Наступним кроком у виконанні обрахунків буде створення ранжированого ряду на основі фондовіддачі та витрат на 1 грн. продукції (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від рівня фондовіддачі ОВФ підприємства

Фондовіддача, грн. / грн.

Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн.

0,85

1,04

0,85

0,96

0,85

1,01

0,90

1,00

0,95

1,00

0,99

1,01

1,01

0,97

1,05

0,96

1,10

1,04

1,15

1,02

1,16

1,01

1,20

0,91

1,20

0,98

1,20

0,88

1,25

0,92

1,30

0,86

1,35

0,93

1,40

0,87

1,40

0,96

1,40

0,95

1,40

0,84

1,40

1,09

1,40

0,86

1,40

0,86

1,40

0,90

1,45

0,90

1,50

0,95

1,50

0,97

1,50

0,87

1,51

0,88

1,59

0,70

1,60

0,75

1,60

0,84

1,70

0,69

43,51

31,29

1,28

0,92

За результатами ранжирування побудуємо графік, на якому зобразимо лінію тренду і рівняння (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 - Залежність рівня ефективності витрат від ефективності фондовіддачі.

Наступна таблиця - кореляційна решітка. За «х» приймаємо фондовіддачу, а за «у» - витрати на 1 гривню продукції (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Обрахунок коефіцієнта кореляції між рівнем фондовіддачі та витратами на 1 грн. продукції

П-ство

х

y

x-xc

y-yc

(x-xc)І

(y-yc)І

(x-xc)*( y-yc)

54

0,85

1,04

-0,43

0,11

0,1813

0,0130

-0,0486

5

1,20

0,91

-0,08

-0,02

0,0070

0,0002

0,0013

20

1,40

0,87

0,12

-0,05

0,0146

0,0028

-0,0063

18

1,51

0,88

0,23

-0,05

0,0542

0,0022

-0,0109

97

1,60

0,84

0,32

-0,08

0,1038

0,0072

-0,0273

12

1,30

0,86

0,02

-0,06

0,0003

0,0033

-0,0011

36

1,50

0,95

0,22

0,03

0,0500

0,0007

0,0057

15

1,01

0,97

-0,27

0,05

0,0714

0,0022

-0,0126

64

0,95

1,00

-0,33

0,08

0,1089

0,0057

-0,0249

48

1,05

0,96

-0,23

0,04

0,0528

0,0017

-0,0096

92

1,40

0,96

0,12

0,04

0,0140

0,0015

0,0046

38

1,59

0,70

0,31

-0,23

0,0980

0,0509

-0,0706

66

1,40

0,95

0,12

0,02

0,0144

0,0006

0,0028

58

1,35

0,93

0,07

0,01

0,0046

0,0001

0,0008

61

1,20

0,98

-0,08

0,06

0,0067

0,0037

-0,0050

7

0,85

0,96

-0,43

0,04

0,1826

0,0017

-0,0176

69

1,50

0,97

0,22

0,05

0,0484

0,0024

0,0109

94

1,40

0,84

0,12

-0,09

0,0144

0,0075

-0,0104

80

1,40

1,09

0,12

0,16

0,0144

0,0272

0,0198

17

1,60

0,75

0,32

-0,17

0,1034

0,0293

-0,0551

96

1,40

0,86

0,12

-0,06

0,0142

0,0037

-0,0072

13

1,50

0,87

0,22

-0,06

0,0493

0,0032

-0,0125

41

1,20

0,88

-0,08

-0,04

0,0064

0,0017

0,0033

30

0,85

1,01

-0,43

0,08

0,1858

0,0069

-0,0357

19

1,40

0,86

0,12

-0,06

0,0151

0,0035

-0,0072

26

1,40

0,90

0,12

-0,03

0,0133

0,0007

-0,0030

72

1,45

0,90

0,17

-0,02

0,0286

0,0005

-0,0038

23

1,10

1,04

-0,18

0,12

0,0319

0,0141

-0,0212

32

0,90

1,00

-0,38

0,07

0,1435

0,0054

-0,0279

16

0,99

1,01

-0,29

0,09

0,0826

0,0081

-0,0259

6

1,25

0,92

-0,03

0,00

0,0009

0,0000

0,0000

42

1,16

1,01

-0,12

0,09

0,0135

0,0077

-0,0102

87

1,15

1,02

-0,13

0,09

0,0169

0,0090

-0,0123

70

1,70

0,69

0,42

-0,24

0,1754

0,0558

-0,0989

Сума

43,51

31,37

0,00

0,00

1,9226

0,2839

-0,5165

Середнє

1,28

0,92

Визначаємо коефіцієнт лінійної кореляції:

= -0,7

Оскільки коефіцієнт кореляції r менший за 0, то зв'язок між фондовіддачею та витратами на 1 грн. продукції обернений.

Похибка коефіцієнта кореляції становитиме:

0,12

Відповідно отримуємо наступні межі:

-0,82 ? r ? -0,58

Наступним кроком стане обчислення ТФАКТИЧНЕ:

ТФ = r / Sr = -0,7 / 0,12 = - 5,8

ТТЕОРЕТИЧНЕ = 2

ТФ > ТТ

Дана нерівність не виконується, а тому зв'язок не суттєвий.

Знайдемо параметри рівняння прямої:

bxy = =

a = y - bx = 0,92 - 1,28 * (-0,11) = 1,06

y = 1,06 - 0,11x

SRкr =

SR =

Межі для параметрів а і b:

0,27 ? а ? 1,89

-0,13 ? b ? -0,09

Знаходимо межі зміни ефективності виробництва:

y = a - bx

За параметр «х» приймаємо мінімальне значення фондовіддачі:

ymin = 1,06 -0,11*0,85 = 0,97

ymax = 1,06 - 0,11 *1,7 = 0,99

Завдання 2

Дослідження впливу стану ОВФ на ефективність виробництва. Стан основних виробничих фондів характеризуються таким показником як придатність основних виробничих фондів. Цей показник впливає на результат господарської діяльності, а саме на: 1) обсяг виробництва продукції, а відповідно і на фондовіддачу; 2) рівень собівартості продукції, а відповідно і на витрати на 1 гривню проданої продукції.

Таблиця 2.5 - Розрахунок коефіцієнта придатності

№ підпр.

Обсяг в-ва продукції, тис. грн.

Балансова вартість ОВФ, тис. грн.

Залишкова вартість, тис. грн.

Коефіцієнт придатності

Витрати в-цтва, тис. грн.

Витр. на 1 грн. продукці, грн.

54

4920,0

5760,0

2400,0

0,42

5100,0

1,04

5

4200,0

3510,0

2350,0

0,67

3810,0

0,91

20

4230,0

3020,0

1510,0

0,50

3680,0

0,87

18

4100,0

2710,0

1860,0

0,69

3590,0

0,88

97

5800,0

3620,0

2100,0

0,58

4860,0

0,84

12

3480,0

2680,0

1670,0

0,62

3010,0

0,86

36

2120,0

1410,0

820,0

0,58

2010,0

0,95

15

3940,0

3890,0

2410,0

0,62

3820,0

0,97

64

4810,0

5063,0

2180,0

0,43

4800,0

1,00

48

4190,0

3990,0

2410,0

0,60

4040,0

0,96

92

3090,0

2210,0

1410,0

0,64

2970,0

0,96

38

2310,0

1450,0

990,0

0,68

1610,0

0,70

66

3150,0

2250,0

1300,0

0,58

2980,0

0,95

58

1820,0

1350,0

1020,0

0,76

1700,0

0,93

61

2420,0

2020,0

1240,0

0,61

2380,0

0,98

7

2200,0

2580,0

1480,0

0,57

2120,0

0,96

69

4980,0

3320,0

1840,0

0,55

4840,0

0,97

94

3780,0

2700,0

3600,0

1,33

3160,0

0,84

80

3780,0

2700,0

2910,0

1,08

4110,0

1,09

17

4020,0

2510,0

1520,0

0,61

3020,0

0,75

96

3330,0

2380,0

1980,0

0,83

2870,0

0,86

13

3740,0

2490,0

1480,0

0,59

3240,0

0,87

41

2700,0

2250,0

1400,0

0,62

2380,0

0,88

30

5620,0

6620,0

2820,0

0,43

5650,0

1,01

19

4180,0

2980,0

2100,0

0,70

3610,0

0,86

26

6000,0

4300,0

2400,0

0,56

5380,0

0,90

72

3710,0

2560,0

2720,0

1,06

3340,0

0,90

23

5100,0

4630,0

2420,0

0,52

5310,0

1,04

32

5200,0

5770,0

2410,0

0,42

5180,0

1,00

16

3990,0

4020,0

2400,0

0,60

4040,0

1,01

6

3100,0

2480,0

1520,0

0,61

2860,0

0,92

42

2910,0

2500,0

1560,0

0,62

2940,0

1,01

87

3450,0

3000,0

1800,0

0,60

3510,0

1,02

70

4400,0

2590,0

2100,0

0,81

3020,0

0,69

Разом

130770,0

107313,0

66130,0

120940,0

Середнє

0,65

0,92

Наступним кроком у виконанні обрахунків буде створення ранжированого ряду на основі коефіцієнту придатності та витрат на 1 грн. продукції (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від коефіцієнта придатності

Коефіцієнт придатності

Витрати на 1 грн продукції, грн

0,42

1,04

0,42

1,00

0,43

1,01

0,43

1,00

0,50

0,87

0,52

1,04

0,55

0,97

0,56

0,90

0,57

0,96

0,58

0,84

0,58

0,95

0,58

0,95

0,59

0,87

0,60

0,96

0,60

1,01

0,60

1,02

0,61

0,98

0,61

0,75

0,61

0,92

0,62

0,86

0,62

0,97

0,62

0,88

0,62

1,01

0,64

0,96

0,67

0,91

0,68

0,70

0,69

0,88

0,70

0,86

0,76

0,93

0,81

0,69

0,83

0,86

1,06

0,90

1,08

1,09

1,33

0,84

За результатами ранжирування побудуємо графік, на якому зобразимо лінію тренду (рис. 2.2).

Рисунок 2.2. - Оцінка впливу придатності на витрати виробництва на 1 грн. проданої продукції

Наступна таблиця - кореляційна решітка. За «х» приймаємо коефіцієнт придатності, а за «у» - витрати на 1 гривню продукції (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Обрахунок коефіцієнта кореляції між коефіцієнтом придатності та витратами на 1 грн. продукції

Підпр.

X

Y

X-Xc

Y-Yc

(X-Xc)2

(Y-Yc)2

(X-Xc)*(Y-Yc)

54

0,42

1,04

-0,23

0,11

0,054

0,013

-0,027

5

0,67

0,91

0,02

-0,02

0,000

0,000

0,000

20

0,50

0,87

-0,15

-0,05

0,023

0,003

0,008

18

0,69

0,88

0,04

-0,05

0,001

0,002

-0,002

97

0,58

0,84

-0,07

-0,08

0,005

0,007

0,006

12

0,62

0,86

-0,03

-0,06

0,001

0,003

0,002

36

0,58

0,95

-0,07

0,03

0,005

0,001

-0,002

15

0,62

0,97

-0,03

0,05

0,001

0,002

-0,001

64

0,43

1,00

-0,22

0,08

0,048

0,006

-0,017

48

0,60

0,96

-0,05

0,04

0,002

0,002

-0,002

92

0,64

0,96

-0,01

0,04

0,000

0,001

0,000

38

0,68

0,70

0,03

-0,23

0,001

0,051

-0,007

66

0,58

0,95

-0,07

0,02

0,005

0,001

-0,002

58

0,76

0,93

0,11

0,01

0,011

0,000

0,001

61

0,61

0,98

-0,04

0,06

0,001

0,004

-0,002

7

0,57

0,96

-0,08

0,04

0,006

0,002

-0,003

69

0,55

0,97

-0,10

0,05

0,009

0,002

-0,005

94

1,33

0,84

0,68

-0,09

0,466

0,007

-0,059

80

1,08

1,09

0,43

0,16

0,183

0,027

0,071

17

0,61

0,75

-0,04

-0,17

0,002

0,029

0,008

96

0,83

0,86

0,18

-0,06

0,033

0,004

-0,011

13

0,59

0,87

-0,06

-0,06

0,003

0,003

0,003

41

0,62

0,88

-0,03

-0,04

0,001

0,002

0,001

30

0,43

1,01

-0,22

0,08

0,050

0,007

-0,019

19

0,71

0,86

0,05

-0,06

0,003

0,003

-0,003

26

0,56

0,90

-0,09

-0,03

0,008

0,001

0,002

72

1,06

0,90

0,41

-0,02

0,171

0,000

-0,009

23

0,52

1,04

-0,13

0,12

0,016

0,014

-0,015

32

0,42

1,00

-0,23

0,07

0,054

0,005

-0,017

16

0,60

1,01

-0,05

0,09

0,003

0,008

-0,005

6

0,61

0,92

-0,04

0,00

0,001

0,000

0,000

42

0,62

1,01

-0,03

0,09

0,001

0,008

-0,002

87

0,60

1,02

-0,05

0,09

0,003

0,009

-0,005

70

0,81

0,69

0,16

-0,24

0,026

0,056

-0,038

Всього

0,01

0,00

1,198

0,284

-0,152

Середнє

0,65

0,92

Визначаємо коефіцієнт лінійної кореляції:

= -0,26

Похибка коефіцієнта кореляції становитиме:

0,17

Відповідно отримуємо наступні межі:

-0,43 ? r ? -0,09

Наступним кроком стане обчислення ТФАКТИЧНЕ:

ТФ = r / Sr = 0,26 / 0,17 = 1,53

ТТЕОРЕТИЧНЕ = 2

ТФ < ТТ

Дана нерівність виконується, а тому зв'язок несуттєвий. Знайдемо параметри рівняння прямої:

bxy = =

a = y - bx = 0,92 - 0,65 * (-0,07) = 0,97

y = 0,97 - 0,07x

SRкr =

S =

Межі для параметрів а і b:

0,29 ? а ? 1,69

-0,11 ? b ? -0,03

Знаходимо межі зміни ефективності виробництва:

y = a -bx

За параметр «х» приймаємо мінімальне значення коефіцієнта придатності:

ymax = 0,97 - 0,07 * 1,33 = 0,88

ymin = 0,97 - 0,07 * 0,42 = 0,94

3 НАУКОВА СТАТТЯ НА ТЕМУ «ФОНДОВІДДАЧА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА»

Іванов І.І., ст. 2 курсу ФЕіП

(Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

основний виробничий фонд

Ефективність виробництва залежить від використання основних засобів підприємств. За допомогою виконаних розрахунків можна чітко визначити важливе значення основних виробничих фондів у виробництві, а також з'ясувати, як вони впливають на рівень виробництва. Основні засоби є фундаментальними у ході створення продукції.

The problems of operating fixed assets and their value in the production process. Effective use of fixed assets of enterprises depends on a number of indicators. With the calculations carried out in the article, clearly highlight the importance of basic production assets in production, as well as determine which factors have the greatest impact on the efficiency of their use. Fixed assets are fundamental in the process of creating products.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить від певних чинників. Останніми роками збільшилось значення речових факторів виробництва - основних фондів. Проблемою є їхнє збереження, переоснащення для подальшої роботи на підприємстві. Збільшення обсягу виробництва відбувається завдяки ефективному використанню основних фондів. Отже, проблема ефективності стає на перший план у процесі вивчення і дослідження роботи підприємств.

У вітчизняній та іноземній літературі розглядають проблеми ефективної діяльності підприємств шляхом покращення використання основних фондів. З одного боку - це модернізація, а з іншого - професійність обслуговуючого персоналу, залученого до виробництва. Аналізуючи працю [2], з'ясовуємо, що показник «фондовіддачі» є одним із головних в аналізі діяльності підприємства, а його поступове збільшення є позитивним з позиції виробництва. С.І. Шкарабан оцінює зміну «фондоозброєності» залежно від зміни величини основних засобів і чисельності працівників [5]. Показник «фондомісткості», маючи тенденцію до зменшення, є протилежним до показника «фондовіддачі», за даними Л.К. Мілевського [7].

Метою роботи є дослідження показника фондовіддачі як результату ефективності виробництва.

Досліджуючи основні фонди, доцільно приділити особливу увагу такому показнику, як «фондовіддача. Андрійчук В.Г. оцінює поняття «фондовіддача» як відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів [8]:

де П - обсяг товарної, валової чи реалізованої продукції, грн.;

Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність вкладення цих коштів [1]. Збільшення фондовіддачі вказує на те, що це підприємство розвивається

Згідно з працею [2], показник «фондовіддачі» є одним із головних в аналізі діяльності підприємства, а його поступове збільшення є позитивним точки зору виробництва. Шкарабан С.І. оцінює зміну «фондоозброєності» залежно від зміни величини основних засобів і чисельності працівників [4]. Показник «фондомісткості», маючи тенденцію до зменшення, є протилежним до показника «фондовіддачі», за даними Л.К. Мілевського [7].

Існує така залежність: чим вища у складі основних фондів питома вага машин, устаткування й інших елементів активної частини основних фондів, тим більше продукції буде вироблено на кожну вартісну одиницю основних фондів. Різноманітність виробничої структури основних фондів у різних галузях промисловості є результатом техніко-економічних особливостей цих галузей. Найбільш висока питома вага активних елементів основних фондів - на підприємствах із високим рівнем технічної оснащеності праці, де виробничі процеси механізовані й автоматизовані і широко використовують хімічні методи оброблення [6].

Уразі зниження вартості будівництва, наприклад, виробничих будинків, можна зменшити частку пасивних елементів основних фондів і цим самим підвищити ефективність витрат, вкладених в основні фонди підприємства [4].

Це свідчить про взаємну вигоду і зацікавленість між бізнесом і суспільством, що виявляється в підвищенні частки машин і устаткування - найбільш активної частини основних фондів, і в зниженні питомої ваги насамперед будинків і господарського інвентарю, без збитку для ефективного функціонування виробничого процесу. Найбільшу частку займають будівлі та споруди, машини та устаткування, що виступають головним вираженням основних фондів на підприємствах нашої країни [8].

Поліпшити використання основних фондів та виробничих потужностей на підприємствах можна завдяки: підвищенню використання виробничих потужностей і основних фондів у інтенсивності та підвищенню їх навантаження у екстенсивності [3], дотриманню пропорційності і змінності у роботі основних фондів (обладнання), активно виконаному процесу контролювання.

Інтенсивний шлях використання основних фондів функціональних підприємств - це технічне переозброєння та підвищення рівня відновлення основних фондів. Екстенсивне використання основних фондів - це збільшення часу роботи діючого устаткування (протягом зміни, доби, місяця, кварталу) та збільшення кількості діючого устаткування у всій його структурі [3].

Висновки. Отже, ми з'ясували сутність поняття економічної ефективності використання основних засобів підприємства та методів її підвищення. Особливу увагу потрібно приділяти модернізації та реконструкції основних фондів та підбору обслуговуючого персоналу задля підвищення ефективності. Тільки за злагодженої роботи кожної ланки виробництва можна досягнути високих результатів.

ВИСНОВКИ

Отже, основні виробничі фонди підприємства - це засоби праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру зношування.

Основні виробничі фонди істотно впливають на ефективність виробництва, що характеризує показник «фондовіддача». Він визначається за формулою:

де П - обсяг товарної, валової чи реалізованої продукції, грн.;

Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність вкладення цих коштів [1]. Збільшення фондовіддачі вказує на те, що це підприємство розвивається.

Якщо ж у підприємства значну частину ОВФ займають машини і устаткування (активна частина), то можна досягти високого рівня фондовіддачі та обсягу виробництва. Така структура ОВФ вважається прогресивною. Тобто, чим прогресивніша структура - тим вищі обсяги виробництва.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і обладнання - темпи зростання інших видів активної частини основних фондів.

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

- екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.

- інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:

- поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;

- удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

- зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

- підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бойчик І.М. і ін. Економіка підприємств / І.М. Бойчик і ін. - Львів, 1998. - 298 с.

2. Хлопчан М.І. Організація і планування виробництва: теорія і практика навч. посібн. / М.І. Хлопчан, П.С. Харів, І.М. Бойчик, О.Я. Лотиш. - Тернопіль, 1996. - 419 с.

3. Економіка підприємств / за ред. В.П. Вихруща, П.С. Харіва. - Тернопіль, 1999. - 296 с.

4. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств і об'єднань / за ред. С.І. Шкарабана, М.І. Сапачова. - Тернопіль, 1995. - 405 с.

5. Конституція України. 1996 / И. Ворст, П. Ревентлоу. Экономика фирмы : учебник. - М., 1994. - 272 с.

7. Матеріали журналу «Work - NEW», 2006. - 47 c.

8. Економіка аграрних підприємств / за ред. Андрійчук В.Г. - 2002. - 687с.

9. Экономический анализ работы предприятий с применением АСУ. - М., 1990. - 240 с.

10. Кузьмін О.Є. Трансформація підприємств: економічна оцінка та побудова систем менеджменту : монографія / О.Є. Кузьмін, А.С. Мороз, Н.Ю. Подольчак, Р.В. Шуляр. - Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2005. - 335 с.

РЕЦЕНЗІЯ

На статтю «Фондовіддача основних виробничих фондів та ефективність виробництва» студента 2 курсу факультету економіки і підприємництва Національного університету водного господарства та природокористування Іванова Івана Івановича

Основні фонди - матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Завдяки ефективному використанню основних фондів, а точніше основних виробничих фондів, відбувається збільшення обсягу виробництва продукції, що в свою чергу призводить до зростання фондовіддачі та зменшення витрат на 1 гривню продукції.

Робота Іванова Івана «Фондовіддача основних виробничих фондів та ефективність виробництва» спрямована на визначення основних виробничих фондів та їх важливості для ефективності виробництва. Метою даної роботи є дослідження фондовіддачі як показника ефективності виробництва.

Автору вдалось проаналізувати зв'язок між показником фондовіддачі та ефективністю виробництва. Також у статті наводяться чинники для поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей на підприємствах, а саме : підвищенню використання виробничих потужностей і основних фондів у інтенсивності та підвищенню їх навантаження у екстенсивності [3], дотриманню пропорційності і змінності у роботі основних фондів (обладнання), активно виконаному процесу контролювання.

Рецензент, студент 2 курсу

факультету економіки та підприємництва Андрійчук Андрій

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.