Планування діяльності ВАТ ХЗ "Точмедприлад"

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи бізнес-планування

1.1 Мета, задачі та особливості складання бізнес-плану

1.2 Структура бізнес-плану

1.3 Бізнес-планування в сучасних умовах

2. Елементи бізнес-плану ВАТ ХЗ «Точмедприлад»

2.1 Характеристика підприємства

2.2 Характеристика продукції, що виробляється підприємством

2.3 Дослідження та аналіз ринків збиту продукції

2.4 Характеристика конкурентного середовища і конкурентні переваги

2.5. План маркетингової діяльності

3. Шляхи удосконалення діяльності ВАТ ХЗ «Точмедприлад»

3.1 Фінансовий план

3.2 Застосування математичних моделей при визначенні впливу виручки від реалізації на чистий прибуток

4. Безпека життєдіяльності

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці

4.2 Техніка безпеки

4.3 Пожежна безпека

Висновок

Анотація

Література

Вступ

За умов ринкової системи господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Досвід організації підприємства свідчить, що планування діяльності організації набуває все більшого значення у зв'язку зі швидкими змінами в середовищі функціонування підприємства. Брак чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підприємством. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і реального плану господарювання.

Бізнес-план - це специфічний плановий документ, що описує всі основні аспекти майбутньої діяльності підприємства. Цей документ представляє інформацію для зацікавлених осіб поза підприємством - банкірів, інвесторів і т.п.

Якщо перед підприємством стоїть нове виробниче або комерційне завдання, насамперед необхідно ретельно спланувати організацію його вирішення. На Заході кожен комерційний захід прийнято починати з бізнес-плану. Із переходом до ринкової економіки бізнес-план поступово входить й у практику нашого підприємства.

Сьогодні потреба в розробці бізнес-плану виникає при вирішенні таких актуальних завдань, як:

- одержання кредитів у комерційних банках;

- обґрунтування пропозицій по приватизації державних підприємств;

- розробка проектів створення приватних фірм;

- залучення іноземних інвестицій.

Цей фактор доводить актуальність теми дипломного проекту.

Мета написання роботи - визначення подальших напрямків розвитку ВАТ ХЗ «Точмедприлад».

Основне завдання роботи - ознайомлення з теоретичними основанми бізнес-планування, детальне вивчення фінансової діяльності підприємства на основі даних фінансової звітності, за результатами якого необхідно надати рекомендації.

В даній роботі досліджується широке коло питань, які стосуються бізнес-планування. Серед них мета, задачі та особливості складання бізнес-плану, його структура, а також розглядається бізнес-планування в сучасних умовах.

В сучасних умовах, бізнес-план - це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

В сучасних умовах бізнес-план виконує чотири функції. Це використання бізнес-плану для розробки стратегії бізнесу, планування, залучення коштів, залучення потенційних партнерів, які побажають вкласти у виробництво власний капітал або наявну в них технологію.

Бізнес-план являє собою документ, що описує всі основні аспекти майбутньої діяльності підприємства; документ, що аналізує проблеми, з якими може зустрітись підприємство та визначає способи вирішення цих проблем. Бізнес-план допомагає підприємцям і фінансистам вивчити ємкість та перспективи розвитку майбутнього ринку збуту; оцінити витрати по виготовленню та реалізації потрібної цьому ринку продукції й порівняти їх із можливими цінами реалізації, щоб визначити потенційну прибутковість задуманої справи. Правильно складений бізнес-план допоможе відповісти на питання про те, чи варто вкладати гроші в дану справу, чи окупляться витрати й т.п. дуже важливим є складання бізнес-плану на папері відповідно до певних вимог і провести спеціальні розрахунки. Це дозволяє вгадати майбутні труднощі.

Бізнес-план призначений для банкірів та інвесторів, які збираються надати гроші для здійснення бізнес-плану, співробітників підприємства, які мають потребу в чіткому визначення своїх завдань та перспектив, а також самому підприємцю й фінансовому менеджеру, які бажають ретельно проаналізувати власні ідеї, перевірити їх на реалістичність.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом і для знову створюваних і для вже діючих підприємств, які функціонують у всіх сферах підприємства.

Головна мета розробки бізнес-плану - дати обґрунтовану, цілісну, системну оцінку перспектив розвитку підприємства, тобто спрогнозувати й спланувати його діяльність на найближчий період і перспективу, виходячи з потреб ринку й можливостей підприємства по їх задоволенню.

Дана робота виконана на основі реальних даних про підприємство ВАТ ХЗ «Точмедприлад».

У дипломній роботі докладно розглянуті найбільш важливі аспекти складання бізнес-плану, а саме формування маркетингу й формування фінансового плану. Фінансовий план у свою чергу привертає увагу інвесторів, тому що він узагальнює матеріали попередніх розділів та представляє їх у вартісному виразі.

1. Теоретичні основи бізнес-планування

1.1 Мета, задачі та особливості складанні бізнес-плану

Бізнес-план являє собою результат комплексного дослідження різних сторін діяльності підприємства (виробництва, ре галізації продукції, післяпродажного обслуговування та ін.).

Розробка бізнес-плану - це достатньо трудомісткий процес. Практика свідчить, що для розробки середньої складності бізнес-плану (залежно від досвіду та підготовленості підприємця) необхідно до 200 годин.

Опрацювання бізнес-плану як комплексного багатофункціонального документа має кілька цілей.

По-перше, бізнес-план - це інструмент для залучення зовнішнього капіталу, необхідного для реалізації підприємницького проекту. Бізнес-план містить відомості не лише про виробничі, ринкові, організаційні, а й про фінансові аспекти майбутнього бізнесу. Фінансові розрахунки, що наводяться в бізнес-плані, пояснюють скільки необхідно стартового капіталу, на які цілі будуть витрачатися гроші, як будуть повертатися борги потенційним кредитора, який рівень ризику бізнесу тощо. Усе це створює надійне, реальне підґрунтя для побудови ділових, конструкторських взаємин з тим, у кого підприємець має намір позичати гроші для реалізації свого проекту.

По-друге, на початкові й стадії реалізації підприємницького проекту бізнес-план служить основним інструментом комунікації між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та робітниками. За допомогою бізнес-плану підприємець має переконати своїх майбутніх ділових партнерів, а також найманих працівників, що підприємницька ідея справді є перспективною, а головне, що в підприємця є обґрунтована реальна програма успішної реалізації такої ідеї. Бізнес-план стандартизує процедуру ознайомлення з бізнесом, заощаджує час, упорядковує контакти.

По-третє, бізнес-план - це спосіб моделювання систем управління майбутнім бізнесом. Практика свідчить, що успіх підприємницької діяльності визначають три фактори: правильне розуміння реальної ситуації в даний момент, чітка постановка цілей, що їх бажає досягти підприємець та якісне планування процесів переходу з одного стану в інший.

Бізнес-план має розв'язати всі ці проблеми, план з його конкретними комерційними цілями та програмою дій для їх досягнення спрямовує просування бізнесу до успіху.

По-четверте, бізнес-план - це спосіб попереднього визначення перешкод та запобігання виникненню проблем на шляху до успіху. Опрацювання бізнес-плану примушує підприємця моделювати ситуації, розробляти різні сценарії, з'ясовувати проблеми, які можуть стати на заваді підприємницького проекту. Це дає змогу завбачити багато проблем, уникнути ускладнень або належним чином до них підготуватися та заздалегідь визначити способи подолання перешкод. Звичайно, бізнес-план не може запобігти всім можливим помилкам, але він дає шанс підприємцеві ще раз обдумати, чи відповідатимуть його дії ситуації, яка може виникнути.

По-п'яте, бізнес-план - це спосіб розвитку особистих управлінських якостей підприємця. Коли підприємець складає бізнес-план, він має охарактеризувати всі сторони майбутнього бізнесу. У процесі розробки бізнес-плану підприємець набуває досвіду оцінки умов конкуренції, засобів просування тощо. Навіть коли ця інформація ґрунтується на самих тільки припущеннях, процес її усвідомлення дає корисний досвід управління.

По-шосте, бізнес-план уможливлює перевірку реалістичної підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації. Можливо, що в результаті підготовки бізнес-плану з'ясується, що за даних економічних умов здійснення підприємницького проекту є нереальним або економічно недоцільним. Звичайно, це досить сумний висновок, але його ліпше зробити тоді, коли бізнес існує лише в проекті, а не тоді, коли на нього вже витрачено гроші та сили.

Реалізація будь-якого підприємницького проекту потребує ретельної підготовчої роботи. У рамках цієї роботи потрібно обґрунтовувати реальність та економічну доцільність ідеї, опрацювати зважену програму її реалізації, переконати потенційних інвесторів, кредиторів та інших економічних партнерів у доцільності вкладання коштів у реалізацію даного проекту. Усе це має знайти відображення в бізнес-плані. Сам бізнес-план як комплексний багатофункціональний документ поступово стає обов'язковим елементом компетентного управління також і вітчизняними підприємствами та організаціями.

Тобто можна зробити висновок, що основна мета складання бізнес-плану - дати обґрунтовану, цілісну, системну оцінку перспектив розвитку підприємства, тобто спрогнозувати й спланувати його діяльність на найближчий період і перспективу, виходячи з потреб ринку та можливостей підприємства по їхньому задоволенню.

Бізнес-план призначений насамперед для трьох категорій учасників:

- менеджерів, що є творцями бізнес-плану, розробка якого крім вищевказаних результатів дозволяє одержати очевидні переваги від самого процесу планування;

- власників, зацікавлених у складанні бізнес-плану з погляду перспектив розвитку підприємства;

- кредиторів, звичайно банків, для яких бізнес-план є обов'язковим документом, що підтверджує комерційну привабливість підприємства.

Спонукальними причинами планування своєї діяльності можна вважати наступні три:

- сам процес бізнес-планування, включаючи аналіз ідеї, змушує підприємця об'єктивно, критично й неупереджено глянути на свій бізнес зі всіх боків. План - це добре прокладений маршрут, що відображає черговість дій і пріоритети в умовах обмежених ресурсів і сприятливому запобіганню помилок його реалізації;

- бізнес-план є тим робочим інструментом, що при належному використанні допоможе дирекції оперативно контролювати та управляти підприємством;

- закінчений бізнес-план є засобом підприємства для повідомлення ідей свого бізнесу всім зацікавленим особам, включаючи працівників підприємства.

Бізнес-план допомагає керівникам вирішити наступні основні завдання:

- визначити конкретний напрямок діяльності підприємства, цільові ринки й місце підприємства на цих ринках;

- сформулювати довгострокові й короткострокові цілі підприємства, стратегії й тактики їхнього досягнення;

- вибрати номенклатуру й визначити показники товарів і послуг, які будуть пропонуватися підприємством споживачам, а також оцінити витрати по їхньому створенню й реалізації;

- оцінити відповідність кадрів підприємства й умов мотивації їхньої праці вимогам по досягненню поставлених цілей;

- визначити склад маркетингових заходів підприємства по визначенню ринку, стимулюванню продажів, ціно утворюванню, каналам збуту й т.п.;

- оцінити матеріальне й фінансове становище підприємства й відповідність наявних і приваблюваних ресурсів поставленим перед підприємством цілям;

- передбачити труднощі, які можуть перешкодити виконанню бізнес-плану.

Рішенню перерахованих вище економічних завдань і покликаний допомогти бізнес-план, який є основним документом, що визначає стратегію розвитку підприємства. Необхідно підкреслити, що в цей час на Україні першочерговою метою бізнес-планування є залучення для участі в проектах потенційних інвесторів та партнерів.

Бізнес-план, як правило, повинен систематично обновлятись, у нього повинні вноситися зміни, пов'язані зі змінами, що відбуваються як усередині підприємства, так і на ринку, де діє підприємство, в економіці й у країні в цілому.

Зневажаючи складанням бізнес-плану, керівник може виявитись не готовим до тих труднощів, які можуть виникнути на його шляху до успіху, і буде гарячково імпровізувати, що часто закінчується погано як для нього, так і для справи, якою він займається.

Тому краще не жалкувати часу й засобів і зайнятися бізнес-плануванням. Не слід зневажати складанням бізнес-плану навіть в умовах , коли ситуація на ринку змінюється досить швидко, тому що розробка бізнес-плану - адаптивний процес, у результаті якого проводиться регулярне коректування рішень, перегляд системи заходів щодо виконання конкретної програми та ін. У значній мірі цей процес може бути полегшено за рахунок застосування сучасних програмних заходів що забезпечують автоматизацію складання й коректування бізнес-плану.

Планування діяльності підприємства за допомогою бізнес-плану обіцяє чимало вигід, наприклад:

1. Змушує керівництво активно займатися перспективами підприємства.

2. Дозволяє здійснити більш чітку координацію зусиль, що вживають для досягнення поставлених цілей.

3. Встановлює показники діяльності підприємства, необхідні для наступного контролю.

4. Змушує керівника чіткіше й конкретніше визначити цілі підприємства, стратегії й тактики їх досягнення.

5. Робить підприємство більш підготовленим до раптових змін ринкових ситуацій, тобто зменшує час адаптації.

6. Встановлює обов'язки та персональну відповідальність всіх керівників підприємства по забезпеченню досягнення поставлених цілей.

Правильно розроблений бізнес-план показує перспективу розвитку підприємства, тобто в остаточному підсумку, відповідає на головне для керівника питання - чи варто вкладати гроші в цю справу та чи принесе воно доходи, які окуплять всі витрати зусиль та засобів.

Тому важливим моментом при складанні бізнес-плану є ступінь участі в цьому процесі самого керівника. Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки істотно, що багато потенційних інвесторів відмовляються взагалі розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план був підготовлений консультантами з боку, а керівником був лише підписаний. Це не означає, звичайно, що не треба користуватися послугами консультантів, а навпаки. Залучення експертів досить вітається інвесторами. Мова йде про інше - складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника підприємства. Включаючись у цю роботу особисто, він як би моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи доцільність й обґрунтованість свого задуму.

Як показує практика, потреба в підготовці бізнес-плану чітко простежує при рішенні таких актуальних завдань діяльності підприємства, як:

1. Підготовка заявок існуючих ізнов створених приватних й акціонерних фірм на одержання кредитів.

2. Обґрунтування пропозицій по приватизації державних підприємств.

3. Відкриття нової справи й визначення профілю майбутнього підприємства й основних напрямків його комерційної діяльності.

4. Перепрофілювання існуючого підприємства та вибір нових напрямів і способів здійснення його діяльності.

5. Одержання державних і муніципальних дотацій.

6. Складання проспектів емісії цінних паперів (акцій і облігацій) приватизованих і приватних підприємств.

7. Вихід підприємства на зовнішній ринок і залучення іноземних інвестицій.

Складанню бізнес-плану передують наступні роботи:

- аналіз й оцінка поточного стану підприємства;

- аналіз потреб і проблем ринку (споживачі, посередники, конкуренти, постачальники, положення підприємства на ринку);

- аналіз впливу на підприємницьку діяльність стану галузі, до якої належить підприємство, факторів макросередовища підприємства (економічних, політичних, демографічних, науково-технічних, природних, культурних);

- визначення основних напрямів і формулювання кількісно обґрунтованих цілей діяльності підприємства на розрахунковий період;

- розробка планів дій, що забезпечують досягнення встановлених цілей, і визначення необхідних для цього ресурсів.

Найбільш важливим серед передуючих складанню бізнес-плану етапів є вибір сфери підприємства й визначення ї меж. Проблема раціонального вибору ускладнюється тим, що сфер (або напрямків) підприємницької діяльності досить багато. Так само як і критеріїв оцінки їхньої ефективності.

Досвід швидко зростаючих компаній показує, що в цей час найкращими є наступні види бізнесу:

- надання різних послуг;

- громадське харчування;

- торгівля споживчими й продовольчими товарами;

- будівництво житла;

- туризм;

- діяльність, пов'язана з нерухомістю, та інші.

Бізнес-план - документ перспективний і складати його рекомендується із прогнозом на кілька років. Для перший і другий роки основні показники рекомендується давати в поквартальній розбивці (а при можливості навіть у помісячному розрізі, особливо для першого року), і тільки починаючи із третього року можна обмежитися річними показниками.

Структура бізнес-плану і його деталізація визначаються спрямованістю й масштабом задуманої справи, тобто специфікацією об'єкта, сферою діяльності підприємства, організаційним станом. Розмірами передбачуваного ринку, наявністю конкурентів і перспективами зростання.

Однак у більшості випадків. Незважаючи на значні зовнішні відмінності, зміст бізнес-планів і загальні вимоги до їхнього оформлення практично збігаються.

Так, при написанні бізнес-плану необхідно враховувати наступні вимоги:

1. Ступінь деталізації повинна відповідати цілям плану, але не включати нічого зайвого.

2. Для отримання постійної уваги експерта план потрібно зробити цікавим і легко сприймати. Необхідно використовувати розмовну мову, намагатися уникнути спеціальної технічної термінології; для технічної й додаткової інформації використовувати додатки (спочатку вони будуть лише поверхово цікавити не знайомого з технікою фінансиста).

3. Якнайчастіше потрібно використовувати заголовки для поділу тексту, щоб він був зрозумілим і легко сприйманим.

4. При обґрунтуванні прогнозів необхідно використовувати якнайбільше підтверджуючих фактів (власна думка керівника і його віра не є доказом). Прогнози повинні бути реалістичними, а тому не занадто амбіційними, більш обачними, ніж оптимістичними.

Звичайно, кожне підприємство складає лише йому властивий бізнес-план, використовуючи власні підходи й структуру, що розрізняються належно від характеру бізнесу, особливих цілей плану й індивідуальних вимог кредиторів. Далі слід перейти до розгляду структури бізнес-плану.

1.2 Структура бізнес-плану

Бізнес-план має складну структуру. Зміст його розділів може змінюватись в залежності від категорії бізнесу. Наприклад, при складанні бізнес-плану, ціль якого полягає в залученні капітальних вкладень необхідно мати на увазі деякі особливості, урахування яких буде сприяти успішному привабленню до підприємницького проекту уваги потенційних партнерів та інвесторів.

Банки ніколи не ризикують у бізнесі, їхня мета - домогтися надійної процентної ставки за кредити та гарантії своєчасного їх повернення.

Навпаки, венчурні капіталісти або індивідуальні інвестори згодні розділити з підприємцем ризики його починання. Вони зацікавлені у швидкому зростання своїх капіталів а тому, як правило, вимагають частки в майбутньому прибутку.

Отже, зміст і структура бізнес-плану залежить передусім від тієї аудиторії, для якої його призначено. Вибір тієї чи іншої аудиторії, у свою чергу, залежить від цілей, які ставить перед собою підприємець, опрацьовуючи бізнес-план (залучення зовнішнього капіталу, комунікації з партнерами по бізнесу, моделювання систем управління майбутнім бізнесом, попереднє визначення перешкод та проблем, розвиток власних управлінських навичок).

Перше правило, якого має дотримуватися підприємець у процесі складання бізнес-плану, - це чітке визначення мети його розробки та конкретного адресата.

На зміст і структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяг фінансових потреб. Що масштабнішим є підприємницький проект, то ширше коло питань має бути висвітлено в бізнес-плані, то детальнішим та обґрунтованішими мають бути відповідні розрахунки [56].

На змісті та структурі бізнес-плану починається й специфіка сфери майбутнього бізнесу. Обґрунтування підприємницького проекту у сфері виробничої діяльності потребує складнішого та «об'ємнішого» бізнес-плану внаслідок самої природи цієї сфери. Навпаки, підприємець, який бажає розпочати дрібну торгівлю, не має потреби в опрацюваному до дрібниць бізнес-плані. Зміст та структура бізнес-плану залежить також і від інших факторів, зокрема:

- конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;

- рівня конкуренції в галузі;

- можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Наявність багатьох факторів свідчить, що не існує певної стандартної, універсальної, «найліпшої» форми бізнес-плану. Кожний підприємець чи компанія складають бізнес-план по-своєму. Підходи до його розробки змінюються згідно з характером бізнесу, особливостями його середовища, конкретними цілями бізнес-плану, індивідуальними запитами потенційних інвесторів. Але це зовсім не означає, що не існує загальних вимог до опрацювання бізнес-плану. Є низка ключових питань, які мають бути ретельно вивчені, оцінені та висвітлені в кожному бізнес-плані.

Будь-який бізнес-план, незалежно від його особливостей та розмірів, має право на існування лише за умови, що він передбачає дохід для його власника. Обґрунтувати можливість комерційного успіху - це перше основне завдання будь-якого бізнес-плану. Зробити це можна за допомогою фінансових показників, які характеризують:

- фінансові потреби для створення бізнесу;

- обсяги передбачуваного продажу;

- розміри прибутків та збитків;

- рух готівки тощо.

Усе це становить основу фінансового плану. Фінансові показники - це кінцевий результат, параметри якого залежать від ринкових, виробничих, організаційних та інших аспектів даного бізнесу. Зрозуміло, що й ці аспекти підприємницького проекту цікавлять можливих партнерів, тому можуть бути висвітлені в бізнес-плані. Отже, обов'язковими складовими бізнес-плану мають бути:

- маркетинг-план;

- виробничий план;

- організаційний план.

Потенційних інвесторів, однак, цікавить не лише прибутковість майбутнього бізнесу, а й пов'язані із ним ризики, сильні та слабкі сторони бізнесу як порівняти з конкурентами. Тому в бізнес-плані треба дати оцінку загроз та можливих ризиків.

Зміст бізнес-плану, як ми вже з'ясували, залежить від впливу низки об'єктивних чинників. Закономірно, що структура бізнес-плану не може бути однаковою у всіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного. Зокрема, у структурі будь-якого бізнес-плану можна виділити три блоки.

Перший блок - це опис ключових, найважливіших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану всіх компонентів менеджменту, якого прагне досягти підприємець.

У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.

Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у другому блоці, з допомогою фінансових показників, які, зрештою, і стають найважливішими критеріями оцінки привабливості конкретного підприємницького проекту.

На наступному етапі здійснюється декомпозиція або деталізація цієї трьох блокової структури бізнес-плану. Саме тут ураховується вплив на зміст бізнес-плану різних факторів і визначається перелік розділів та параграфів бізнес-плану. Існують різні способи декомпозиції структури бізнес-плану, але перевага на практиці найчастіше віддається функціональному принципу.

Згідно з ним у структурі бізнес-плану відокремлюють розділи за функціями управління: маркетинг, виробництво, управління персоналом, облік, фінанси.

Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі розглядається структура бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність. У структурі цього бізнес-плану, як правило, виділяють такі складові:

1. Резюме.

2. Галузь, підприємство та його продукція (послуги):

- поточна ситуація і тенденції розвитку галузі;

- опис продукту (послуги) фірми;

- патенти, товарні знаки, інші права власності;

- стратегія зростання підприємства.

3. Дослідження ринку:

- загальна характеристика ринку продукту;

- цільовий ринок бізнесу;

- місцезнаходження фірми;

- оцінка впливу зовнішніх чинників.

4. Маркетинг-план:

- стратегія маркетингу;

- передбачувані обсяги продажу.

5. Виробничий план:

- основні виробничі операції;

- машини й устаткування;

- сировина, матеріали та комплектувальні вироби;

- виробничі й невиробничі приміщення.

6. Організаційний план:

- форма організації бізнесу;

- потреба в персоналі;

- Власники бізнесу та команда менеджерів;

- Організаційна схема управління;

- кадрова політика та стратегія.

7. Оцінка ризиків:

- типи можливих ризиків;

- способи реагування на загрози для бізнесу.

8. Фінансовий план:

- прибутки та збитки;

- план руху готівки;

- плановий баланс;

- фінансові коефіцієнти.

Ця структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідно включати до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Тепер перейдемо до більш детального розгляду розділів бізнес-плану.

1. Резюме. Обсяг даного розділу не повинен перевищувати 3 - 4 сторінок. Його текст повинен бути зрозумілий і неспеціалістові, гранична простота й лаконічність викладу, мінімум спеціальних термінів.

Робота над цим розділом надзвичайно важлива, оскільки якщо він не зробить сприятливого враження на інвестора або кредиторів, то далі вони бізнес-план просто не стануть дивитися.

Цей розділ містить коротку характеристику пропонованого проекту, товарів і послуг, які планується випускати, постачальників матеріалів, сировини та комплектуючих виробів, ринку збуту, ретельну оцінку витрат, збитків і прибутків, використання останніх тощо.

2. Галузь, підприємство та його продукція (послуга). Завданням розділу є доказ високого ступеня обґрунтованості головної ідеї проекту, опис галузі й концепції, опис підприємства й продуктів або послуг, їхні потенційні переваги, стратегія виходу на ринок. Для чого необхідно:

- представити поточний стан і перспективи галузі, у якій запропонований бізнес буде оперувати, розглянути структуру, галузі, описати розмір ринку, тенденції росту й конкуренцію, нову продукцію (розробки), нові можливості виходу на ринок, його національні особливості, національні й економічні тенденції й фактори, які будуть впливати на бізнес підприємства (позитивно або негативно);

- привести загальну концепцію бізнесу, у якому планується робота (продукція або послуги), потенційних споживачів. Указати дату створення розглянутого підприємства, описати продукцію, її розвиток;

- описати докладно свою продукцію або послуги із вказівкою їхнього застосування, а також можливість вторинного використання продукції або послуг, підкресливши унікальні особливості, тому що це створить або істотно додасть цінність продукту;

- визначити ключові складові успіху в маркетинговому плані, ціноутворенні, розподілі, рекламі й плані просування.

3. Дослідження ринку. Завданням цього розділу є підтвердити припущення, що підприємство в стані зайняти ґрунтовну частку ринку в галузі в порівнянні з конкурентами. Тут необхідно:

- визначити, хто є споживачем продукції або послуг, і зробити класифікацію потенційних споживачів по однорідних групах відповідно до їхніх відмітних ознак, тобто по основних сегментах ринку;

- виділити основного покупця продукції або послуг у кожному сегменті ринку, можливо з урахуванням регіонів і зовнішнього ринку;

- визначити загальний розмір ринку на найближчі п'ять років у частку, що передбачається зайняти продукцією в ринковому сегменті (регіоні, країні, в одиницях, у грошовому вираженні й потенційному прибутку);

- дати ретельну оцінку слабких та сильних сторін конкурентів, що конкурують товарами і перелік їхніх виробників, що поставляють: вітчизняних та закордонних;

- визначити переваги розглянутої продукції або послуг, які роблять цю продукцію конкурентоздатною, підкресливши додаткову цінність продукції або послуг;

- привести заходи, за допомогою яких підприємство має намір розширювати свій цільовий ринок (визначення потреб покупців, керування програмами по поліпшенню якості продукції й виробництву нової продукції, контроль ціно утворювання).

4. Маркетинг-план. Передбачає:

а) стислу характеристику стратегії маркетингу (визначення цілей, планування та організації маркетингових заходів, засобів досягнення поставленої мети, способів стійкого просування кожного з товарів і послуг на конкретний ринок, тактики конкурентної боротьби тощо);

б) комплексний аналіз ринку (основних конкурентів підприємства у даній галузі, їх сильних сторін, обґрунтування прогнозу розвитку конкуренції, постачальників, якості законодавства, впливу державного регулювання, розрахунку обсягів запланованого продажу та ін.);

в) аналіз цінової політики залежно від життєвого циклу товару, просування його, що передбачає розроблення збутової політики та шляхів її реалізації (транспортування, утворення фірм-посередників, будівництво магазинів, організація післяпродажного обслуговування, активне і раціональне використання реклами тощо).

5. Виробничий план. Містить опис виробничого процесу, технології виробництва, виробничих приміщень, рівня техніки, зазначають наявність підприємств-суміжників, постачальників сировини і матеріалів, розташування підприємства, транспорту та комунікаційну інфраструктуру та ін. Зокрема, характеризують підрозділи підприємства, послідовність технологічного циклу, рівень безпеки виробництва, його екологічність (вплив на забруднення довкілля).

6. Організаційний план. Містить дані про управлінський апарат підприємства (передусім про керівників безпосереднього виробництва, служби маркетингу, фінансів, начальника відділу кадрів); про організаційну структуру управлінського апарату (взаємодію різних служб і підрозділів); про контроль та координацію їх діяльності; про засновників та основних пайщиків, міру їх відповідальності, а також зміни, які доцільно провести у зв'язку зі зміною плану виробництва та іншими частинами бізнес-плану, тобто вибір стратегії управління та методів її реалізації.

7. Оцінка ризиків. Передбачає визначення ступеня ризикованості даного виду підприємницької діяльності (бізнесу). Зокрема висвітлюють його слабкі сторони. З цією метою наводять класифікацію можливих ризиків (постачальницько-збутові, виробничі, інвестицій ні, кредитні, відсоткові, маркетингові та інші), їх ймовірність, оцінку прогнозованих збитків, основні заходи з управління ризиками, зокрема їх нейтралізації. Специфічним видом ризику є поява нових, досконаліших технологій, що сприяє моральне старіння існуючих засобів праці, зростання витрат виробництва (порівняно з конкуруючим підприємством), а отже ускладнення при збуті продукції. З метою нейтралізації окремих ризиків вказують усі види їх страхування, страхові компанії, умови та терміни страхування, зазнаючи назви страхових компаній, номери страхових полісів.

8. Фінансовий план. Містить статистичне (цифрове) обґрунтування попередніх розділів бізнес-плану. Основними фінансовими та обліковими документами, в яких втілюється статистичне обґрунтування, є план доходів і видатків; план грошових надходжень і платежів; прогнозування обсягів очікуваного прибутку, інвестицій, розміру дивідендів (якщо це відкрите акціонерне товариство), зовнішніх запозичень; оперативні плани (звіти) для кожного товару і ринку за кожний період; балансовий звіт, в якому підводять підсумок діяльності підприємства.

Додатки. В додатки входить інформація, яка є надто об'ємною для основної частини бізнес-плану, але яка є необхідною (специфікації продукції, відзиви, поставники сировини та комплектуючих. Потенційні споживачі, доклади консультантів чи технічних експертів, копії всіх важливих дозволів, ліцензій і таке інше).

Загальний обсяг раціонально складеного бізнес-плану повинен становити до 40 сторінок без доповнень.

За умов ринкової системи господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Тому далі доцільно розглянути основні аспекти бізнес-планування в сучасних умовах.

1.3 Бізнес-планування в сучасних умовах

Досвід організації підприємства свідчить, що планування діяльності організації набуває все більшого значення у зв'язку зі швидкими змінами в середовищі функціонування підприємства. Брак чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного правління підприємством. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і реального плану господарювання.

Планування діяльності є найважливішою функцією управління підприємством. Планування - це процес визначення цілей, яких підприємство передбачає досягти за певний проміжок часу, і способів їх досягнення.

Важливість планування не слід переоцінювати. Тверезий погляд на своє підприємство допоможе виявити його слабкі та сильні сторони, точно визначити, що буде потрібно для того, щоб не упустивши нічого з виду, оцінити перспективи, що відкриваються, та перейти до вироблення плану конкретних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети, заздалегідь передбачати можливі труднощі, не дати їм перерости в серйозну проблему, з'ясувати причини ускладнень, а, виходить, знайти шляхи їхнього усунення.

Вже на перший сторінці плану потрібно по можливості простіше сформулювати ціль проекту. Якщо план призначається для особистого користування керівництва, то формулювання повинне містити короткий виклад того, як підприємство має намір скористатися планом після того як буде складений. Якщо план буде в наслідку перероблений у фінансову заявку, виклад цілей діяльності повинне бути докладним.

Перехід економіки України до ринкових відносин зумовлює необхідність змін у системі управління, у тому числі у плануванні діяльності підприємства. За командно-адміністративної системи існувало жорстке директивне планування. Органи державного планування та управління встановлювали для підприємства завдання майже для всіх показників діяльності та господарських зв'язків. Це не давало йому змоги розробляти оптимальні плани, приймати найкращі рішення за реальних умов господарювання.

Зараз особливе місце в плановій організації діяльності фірми займає перспективне, стратегічне планування, що є однією з основних функцій керування і являє собою процес визначення цілей створення організації, а також шляхів їхнього досягнення. Стратегічне планування формує основу для всіх управлінських рішень. Функції організації, мотивації й контролю менеджменту орієнтовані на розробку й реалізацію стратегічних планів. Динамічний процес стратегічного планування є тією основою, на якій базуються всі управлінські функції. Не використовуючи переваги стратегічного планування, підприємство і його окремі співробітники будуть позбавлені реального способу оцінки цілей і напрямку розвитку підприємства. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування колективом фірми. Можна відзначити, що це планування стає усе більше актуальним для підприємств, які вступають в тверду конкуренцію як між собою, так і з іноземними компаніями.

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (чи буде це створення нового бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) становить багато різноманітних питань: хто виступає як конкретний споживач, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання і складається бізнес-план.

Бізнес - це змагання та уміння вистояти в конкурентній боротьбі - здобуває все більшого значення. Багато підприємств зазнали невдачі через те, що не змогли скористатися досвідом і проникливістю своїх потенційних конкурентів. Тим часом, вони найкраще джерело інформації і часто можуть дати коштовну пораду просто з бажання продемонструвати свою поінформованість. Розмовляючи з ними й спостерігаючи за прийомами їхньої роботи, набагато легше представити, що може стати особливістю діяльності підприємства.

В економічній літературі бізнес-план розглядається в кількох аспектах:

- як самодостатній інструмент внутрішньо фірмового планування і аналог стратегічного плану;

- як інструмент ділового планування, насамперед планування відносин з контактними аудиторіями організації, від яких залежить обсяг її фінансових ресурсів (кредиторами, інвесторами);

- як плановий документ, що розробляється на рівні структурного підрозділу підприємства.

На базі синтезу цих підходів найбільш повно висвітлює сутність бізнес-плану таке визначення: бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

Необхідно розрізняти метод бізнес-планування та конкретний результат застосування цього методу на практиці - плановий документ. Метод бізнес-планування застосовується за побудови системи знань щодо перспектив розвитку підприємства і дає змогу реалізувати на практиці такий принцип науки планування, як комплексність.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Отже, в сучасних умовах, за ринкової системи господарювання бізнес-план - це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Специфіка бізнес-плану полягає у тому, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту. У ньому розглядається широке коло проблем, на які може натрапити підприємець, і визначаються способи розв'язання цих проблем. Водночас слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів. Це дає можливість класифікувати бізнес-плани за певними ознаками.

Зміст бізнес-планів різних видів визначається також особливостями, іманентно притаманними тому чи іншому бізнесу. До основних факторів впливу належать:

- стан зовнішнього середовища підприємства (стабільне, турбулентне);

- масштаб бізнесу (малий, середній, великий);

- кількість бізнес ліній;

- характеристики продукції (споживчий або інвестиційний товар, традиційний або інноваційний продукт);

- джерела фінансування (власний, позичковий, пайовий (акціоненрний) капітал, змішане фінансування);

- специфічні галузеві чиновники.

Метод бізнес-планування застосовується переважно на мікроекономічному рівні, однак його елементи можуть використовуватись і на інших рівнях економіки країни. Відомі приклади розроблення регіональних та регіонально-галузевих бізнес-планів.

В сучасних умовах бізнес-план виконує чотири функції. Перша з них пов'язана з можливістю його використання для розробки стратегії бізнесу. Ця функція життєво необхідна в період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямків діяльності.

Друга функція - планування. Вона дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати процеси усередині фірми.

Третя функція дозволяє залучати кошти - позички, кредити. У сучасних умовах без кредитних ресурсів практично неможливо здійснити який-небудь значний проект, однак одержати кредит непросто.

Головна причина укладається не стільки в проблемі високих процентних ставок, скільки у великій безповоротності кредитів. У цій ситуації банки приймають цілий комплекс заходів по забезпеченню повернення коштів, серед яких слід зазначити вимоги банківських гарантій, реальної застави й інше, але вирішальним фактором при наданні кредиту є наявність проблемного бізнес-плану.

Четверта функція дозволяє залучити до реалізації планів підприємства потенційних партнерів, які побажають вкласти у виробництво власний капітал або наявну в них технологію. Рішення питання про надання капіталу, ресурсів або технології можливо лише при наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку підприємства на певний період часу.

Таким чином, внутрішньофірмове планування є невід'ємною частиною будь-якого підприємства, незалежно від його розміру. Бізнес-план узагальнює аналіз можливостей для початку або розширення бізнесу в конкретній ситуації й дає чітке уявлення про те, яким образом менеджмент даного підприємства має намір використати цей потенціал. Велике його значення й для залучення ділових партнерів, створення спільних підприємств. А також, для одержання фінансування.

Підготовка й ефективне використання бізнес-плану має, таким чином, першорядне значення. Цей план може бути розроблений менеджером, керівником, фірмою, групою фірм або консалтинговою організацією. Для визначення стратегії розвитку великого підприємства складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки визначаються потенційні партнери й інвестори. Що стосується тимчасового аспекту бізнес-планування, то більшість підприємства становлять плани на рік. У них детально розглядаються різні напрямки діяльності підприємства в цей період і швидко характеризується подальший розвиток. Деякі підприємства становлять плани на строк до п'яти років і лише більші підприємства, що твердо стоять на ногах планують на період більше п'яти років.

Головна цінність бізнес-плану полягає в самому процесі планування. Можна вірити або не вірити в планування, але уникнути його в повному змісті цього поняття нікому не вдається. Звідси альтернатива: планувати самому або бути планованим. Далі слід перейти до розгляду характеристики підприємства, на базі даних якого виконувалась дипломна робота.

Підводячи підсумки по вищевикладеному, можна затвердити, що бізнес-планування - творчий процес, що вимагає професіоналізму та мистецтва.

Для практичної реалізації бізнес-планування як процесу представляється важливим дотримання основних принципів:

- гнучкість, що передбачає постійну адаптацію до змін середовища, у якій функціонує дана організація;

- безперервності, що пропускає ковзний характер планування;

- комунікативності, під якою розуміється координація інтеграція зусиль (все повинне бути взаємопов'язане й взаємозалежне);

- ітеративності, що передбачає творчий характер планування й неодноразовість пророблення вже складених розділів плану;

- багатоваріантності, що дозволяє вибрати найкращу з альтернативних можливостей досягнення поставленої мети;

- участі, що припускає важливість самого процесу планування з погляду залучення в нього всіх можливих учасників організації;

- адекватності відбиття реальних проблем і самооцінки в процес планування.

Висновки за розділом

1. Бізнес-план являє собою короткий програмний документ, який дає уявлення про цілі, методи здійснення та очікувані результати підприємницького проекту.

2. Бізнес-план допомагає потенційним інвесторам скласти чітке уявлення про задачі та ефективність проекту, оцінити певний доход на надійність вкладень.

3. Діловою практикою вироблено певні вимоги до бізнес-планів, дотримання яких дозволяє звести до купи мінімально необхідну інформацію про проект, принципи його втілення в життя та фактори, які впливають на кінцеві результати.

4. Характерною особливістю правильно складених бізнес-планів є короткість висловлення, яка досягається за рахунок чіткої структури розділів, відбиваючих різні аспекти досягнення поставлених цілей.

5. Состав та ступінь деталізації бізнес-плану залежать від масштабу підприємницького проекту, розмірів та галузевої належності підприємства, яке його реалізує.

6. Бізнес-план можна складати в двох варіантах - стислому та розвернутому. Стислий бізнес-план є офіційним документом, розвернутий - робочою програмою, керівництвом дій.

7. Підбір інформації, яка складає основу бізнес-плану, повинен продемонструвати глибоке розуміння цілей і задач підприємницького проекту, підприємства, галузі, до якої він належить, та специфіки ринку, на якому задумано просувати продукцію чи послуги.

8. Складання бізнес-плану можна доручити спеціалістам підприємства, яке втілює проект, а в допомогу їм закликати професійних консультантів.

2. Елементи бізнес-плану ВАТ ХЗ «Точмедприлад»

2.1 Характеристика підприємства

ВАТ ХЗ «Точмедприлад» є відкритим акціонерним товариством. Головним органом керування у ВАТ є Загальні збори акціонерів, що діє й приймає рішення відповідно до Уставу Суспільства. У період між скликаннями Загальних зборів акціонерів його представляє Наглядацьку Раду, що може вирішувати всі питання за винятком питань, віднесених до виняткової компетенції Загальних зборів акціонерів. Наглядацька Рада також діє на підставі Уставу Суспільства. У компетенцію Загальних зборів акціонерів і Наглядацької Ради входить рішення загальних стратегічних питань, пов'язаних з напрямком і шляхами розвитку Суспільства. Рішення питань, пов'язаних з поточною діяльністю ВАТ, відповідно до Уставу Суспільства віднесено до компетенції виконавчого органа - Правління. На чолі виконавчого органа ВАТ ХЗ «Точмедприлад» стоїть Голова Правління. Виконавчий орган і його Голова діють на підставі Уставу Суспільства. У безпосереднє підпорядкування Голови правління входять директора по напрямках, яким у свою чергу підкоряються керівники структурних підрозділів.

Введення на підприємстві колегіального виконавчого органа - Правління обумовлено необхідністю прийняття правильних погоджених управлінських рішень в усіх напрямках поточної діяльності підприємства (в області технічної, фінансової, кадрової політики, маркетингу, комерційної діяльності, керування виробництвом і т.д.). Наявність колегіального виконавчого органа на підприємстві дозволяє більш широко використати досвід і знання всіх структурних підрозділів і ланок керування для рішення конкретних завдань, що коштують перед ВАТ. Рішення Правління є обов'язковими для всіх структурних підрозділів і посадових осіб підприємства. Члени Правління несуть колегіальну відповідальність за рішення, прийняті Правлінням.

Разом з тим всі функції керування на підприємстві чітко розподілені між директорами по напрямках, які відповідають за їхнє виконання перед Головою Правління, що виключає можливість прийняття рішень у рамках кожного напрямку діяльності без прийняття на себе відповідальності за результат.

Делегування повноважень, обов'язків, прав і відповідальності на підприємстві здійснюється зверху вниз: від Голови Правління - директорам по напрямках, від директорів по напрямках - керівникам структурних підрозділів, від керівників структурних підрозділів - конкретним виконавцям. Це забезпечує охоплення всіх функцій керування в рамках розподілу функціональних обов'язків між структурними підрозділами й посадовими особами й виключає можливість недогляду окремих функцій.

2.2 Характеристика продукції, що виробляється підприємством

Заводом випускається більше 45 найменувань виробів для офтальмології, отоларингології, гінекології, хірургії, стоматології, неврології.

Прилади, апарати, інструменти, що випускаються, відрізняються складністю, точністю, високими вимогами до якості поверхонь, наявністю великої кількості оптичних деталей.

Інгалятор аерозолів універсальний "Аерозоль В-2"

Установка призначена для лікування та профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів високодисперсними й низкодисперсними аерозолями, рідких лікарських речовин (антибіотиків, масел, лугів, мінеральних вод і т.п.) в інтервалі робочих температур розпилювачів від 18 до 35°С

Технічні характеристики Використається у фізіотера-певтичних і отоларингологічних від-діленнях лікувально-профілактичних установ, медпунктах, санаторіях, дозволяє відпускати процедури від одного до трьох пацієнтів одночасно або індивідуально.

Продуктивність розпилювача по рідині: при високодисперсному генеруванні, г/хв, не менш - 0,4; при низкодисперсному генеруванні, г/хв, не менш - 1

Одержання часток аерозолю по масі від загальної кількості: при високодисперсному генеруванні частки розміром від 0,5 до 5мкм, %, - 70, від 5 до 25мкм, % - 30; при низкодисперсному генеруванні частки розміром від 0,5 до 5мкм, % - 15, від 5 до 25мкм, % - 85Харчування від мережі змінного струму, напругою, В - 220±22

Споживана потужність, ВА, не більше - 1000

Габаритні розміри, мм - 1200x1200x1600

Маса при поставці з компресором, кг - 140

Установка інгаляційна стаціонарна ІС-111П

Установка призначена для лікування й профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів і легенів нагрітими високодисперсними й низкодисперсними аерозолями рідких лікарських речовин (антибіотиків, лугів, мінеральних вод і т.п.).

Технічні характеристики Установка виконана в напольному виконанні. Вона складається з: стола, блоку інгаляції, розпилювача рідких лікарських речовин, парового нагрівача.

Стіл обладнаний раковиною й системою зливу. Інгалятор містить реле часу для установки необхідного часу інгаляції, перемикач режиму роботи, регулятор температури аерозолю. Система пневмоавтоматики забезпечує подачу аерозолю в такт подиху пацієнта. Паровий нагрівач установлений на закріпленій на столі стійці та має систему захисту від перегріву. Розпилювач установлений на стійці. При бажанні розпилювач можна тримати в руці. Установка дозволяє приймати процедури як у пароповітряному середовищі при температурі 35-40°С, так і в середовищі повітряного потоку, при кімнатній температурі.