Вплив доходів населення України на демографічну ситуацію та зовнішню трудову міграцію

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА ДЕМОГРАФІЧНУ СИТУАЦІЮ ТА ЗОВНІШНЮ ТРУДОВУ МІГРАЦІЮ

Розглянуто закономірності і тенденції розвитку механізму формування, динаміки, структури й диференціації доходів громадян України. Аргументовано доцільність оптимізації їх розмірів для покращення демографічної ситуації та зменшення масштабів зовнішніх міграційних процесів.

The development conformities and tendencies of forming mechanism, dynamics, structure and differentiation of citizens` profits in Ukraine are considered in the article. An expedience of optimization of their sizes for the improvement of demographic situation and diminishing of scales of migratory processes of shells is argued.

Постановка проблеми. Сучасне становище функціонування вітчизняних суб'єктів господарювання характеризується негативними наслідками соціально-економічних перетворень та структурної перебудови економіки країни. Падіння обсягів виробництва, криза неплатежів, затримки у виплаті заробітної плати та її низький рівень обумовлюють погіршення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, їхнього морального, мотиваційного й творчого потенціалів.

В результаті загострюються проблеми зайнятості, безробіття та якості життя населення, збільшуються масштаби міграції, поглиблюється кризова демографічна ситуація в Україні.

В цих умовах питання оптимізації розмірів доходів громадян та формування ефективного кадрового потенціалу суб'єктів господарювання, без чого неможливий вихід із соціально-економічної кризи виробництва, переростає в актуальну проблему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широке коло загальних, регіональних та міжгалузевих проблем формування й регулювання доходів населення України досліджували вітчизняні вчені: Базилюк А.В., Богиня Д.П., Бондар І.К., Бугуцький О.А., Гасанов С.С., Гнибіденко І.Ф., Грішнова О.А., Кір'ян Т.М., Козак В.Є., Колот А.М., Лібанова Е.М., Лукінов І.І., Мандибура В.О., Нестеренко В.П., Новіков В.М., Онікієнко В.В., Палкін Ю.І., Пасхавер Б.Й., Ревенко А.П., Саєнко Ю.І., Чухно А. А. та інші.

Суттєвий внесок у розробку теоретико-методологічних та практичних основ міграційних та демографічних процесів внесли такі українські та зарубіжні учені: Т. Бауер, Д. Богиня, Н. Ганг Айра,. І. Гнибіденко, С. Епштейн Жиль, Ю. Корчак-Чепурковський, І. Лапшина, Н. Левчук, Е. Лібанова, Л. Лісогор, Р. Лукас, Е. Малиновська, В. Онікієнко, Н. Пархоменко, І. Петрова, С. Пирожков, І. Прибиткова, С. Сипко, М. Стасюк,, В. Стешенко, Н. Фойгт, А.Хомра і багато інших.

Проте, незважаючи на значний обсяг публікацій і досліджень з питань доходів населення, демографічної ситуації та міграційних процесів, в сучасних умовах виникають нові, раніше не досліджувані проблеми, пов'язані з розвитком ринкового механізму господарювання. Постає потреба у ґрунтовному вивченні, всебічному аналізі та комплексній оцінці механізму формування й регулювання доходів громадян

України та їх впливу на рівень життя населення, міграційні та демографічні процеси.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є обґрунтування закономірностей і тенденцій розвитку механізму формування, динаміки, структури й диференціації доходів громадян України в демографічному та міграційному аспектах.

Виклад основного матеріалу дослідження. В останні роки все більший вплив на розвиток світового господарства справляє процес інтеграції національних економік у зростаючі світові ринки, який характеризується інтенсифікацією руху між країнами не тільки інформації, капіталу, товарів, а й робочої сили. Звичайно, розвиток глобалізації сприяє розширенню можливостей для зайнятості населення, але й містить у собі ризик загострювати вже наявні проблеми національних економічних систем. Суттєвий вплив глобалізаційних процесів на зайнятість населення та соціально-трудові відносини можливий у зв'язку із зростаючим розшаруванням зайнятих в економіці країни за рівнем оплати праці. Спостерігається дедалі більший розрив у доходах різних категорій персоналу, залишається суттєвою диференціація рівня оплати праці за видами економічної діяльності та регіонами (табл. 1, 2) [1].

Найбільш оплачуваними залишаються працівники авіаційного транспорту та фінансових установ. Рівень оплати праці в цих видах діяльності перевищив середній в економіці в два рази. Залишається низькою заробітна плата працівників сільського й рибного господарства, охорони здоров'я та соціальної допомоги, яка нижче середньої в економіці відповідно на 45,7 %, 46,6 та 35,5%.

Залишаються негативними тенденції зростання міжрегіональних відмінностей у рівнях заробітної плати. Найвищий її рівень у містах Києві та Севастополі, Донецькій, Дніпропетровській, Київській та Луганській областях, найнижчий - у Тернопільській, Волинській, Чернігівській та Херсонській областях.

Аналіз структури грошових доходів домогосподарств свідчить, що оплата праці не виконує своїх функцій і складає менше 60 %; пенсії, стипендії, допомоги та субсидії, надані готівкою - 25,8 % (табл. 3) [1].

Таблиця 1. Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності (грн)

Динаміка середньомісячної заробітної плати за регіонами (грн)

Таблиця 3. Структура грошових доходів домогосподарств (у середньому за місяць в розрахунку на одне домогосподарство)

Частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму складає 29,3 %, в тому числі проживаючого у міських поселеннях - 25,4 %, у сільській місцевості - 37,5 % [1]. дохід міграційний демографічний

Диференціація в оплаті праці викликає підвищення соціальної напруги в суспільстві, веде до зростання невдоволення працюючих своїм становищем, виникнення конфліктів та загострення демографічної кризи. Демографічні показники України викликають занепокоєння, адже за період 1991 -2007 рр. чисельність населення зменшилась на 5,5 млн осіб. Існуюча тенденція створює реальну загрозу національній, у тому числі економічній, безпеці країни, що призведе до дефіциту трудових ресурсів. Аналізуючи основні демографічні показники за 2004 - 2007 рр., можна відмітити негативну тенденцію - продовження зменшення чисельності наявного населення. Так, у 2007 р. цей показник зменшився порівняно з 2004 р. на 908,1 тис. осіб. Природний приріст населення також мав негативне значення. Внаслідок процесу депопуляції природне скорочення склало в 2007 р. 290,2 тис. осіб - кількість померлих перевищувала кількість народжуваних (табл. 4) [2].

Основні демографічні показники України за 2004 - 2007 рр.

Проаналізовані негативні тенденції призвели до активізації міграційних процесів. За даними Державного комітету статистики України, обсяги міграції у 2007 році характеризуються слідуючими даними: число прибулих склало 758292 особи, вибулих - 741454, сальдо міждержавної міграції становило 16838 осіб (табл. 5) [1].

Що стосується міграції населення за регіонами, то в 2007 р. вона характеризується такими даними: найбільше число прибулих зафіксовано в Одеській області (12420 осіб), Автономній Республіці Крим (4798), Донецькій (4698) та Харківській (3563) областях, а також у місті Києві (3776 осіб); найбільше число вибулих зареєстровано в Донецькій області (3796 осіб), Луганській (3313), Автономній Республіці Крим (2377) та Харківській області (2252 особи). Найвищий рівень негативного сальдо міграції становив у Луганській області (1503 особи), Рівненській (584), Закарпатській (493) та Волинській (337 осіб) областях.

Найвище позитивне сальдо міграції має Одеська область (10981 особа), Автономна Республіка Крим (2421) та м. Київ (2170 осіб) (табл. 6) [1].

Основні напрями міграції населення у 2007 р.

Міграція населення за регіонами у 2007 р.

Систематизація та огляд результатів наукових досліджень показали, що, на жаль, до цього часу в Україні не проведено системного, комплексного, наукового обґрунтованого вивчення міграції, яке б давало вичерпні відповіді на безліч поставлених життєво важливих питань. Здебільшого дослідження обмежені тематичними, кількісними, територіальними, часовими, адміністративними та іншими рамками і носять упереджений характер. Це не дає можливості показати повну й точну картину української міграції.

Звичайно, основна причина існуючих масштабів міграції заключається в низькому рівні грошових доходів українців на батьківщині. Незважаючи на те, що українським трудовим мігрантам платять значно менше, ніж місцевому населенню, вони все ж таки мають змогу суттєву частину своїх заробітків надсилати чи перевозити своїм сім'ям і забезпечувати оптимальні умови їх життєдіяльності. Дослідження показують, що заробітки українців за кордоном динамічно зростають. Трудові мігранти з України зарекомендували себе добросовісними, порядними, невибагливими до умов роботи.

Важливим аргументом того, що українські мігранти можуть заробляти непогані гроші, є тривалість їх робочого дня, яка значно перевищує встановлені норми. При цьому вони отримують погодинну заробітну плату нижче встановленого мінімуму в приймаючій країні, але навіть за цих умов вони отримують більший грошовий дохід, ніж могли б отримати в Україні. І якщо національними урядами приймаючих країн для українських мігрантів будуть створюватись стимулюючі механізми, направлені на їх довгострокове перебування в країні працевлаштування, то це призведе до подальшого збільшення масштабів зовнішньої трудової міграції та дефіциту трудових ресурсів в Україні.

Висновки і перспективи подальших досліджень

З метою оптимізації механізму формування, структури та рівня доходів населення України, покращення демографічної та міграційної ситуації в державі, необхідно реформувати механізм мотивації праці; вдосконалити державну систему регулювання доходів населення на ринкових засадах шляхом розробки нових та вдосконалення існуючих механізмів організації заробітної плати, які б дозволили відродити основні її функції, забезпечити зростання мотиваційного потенціалу працівників до ефективної праці, підвищити купівельну спроможність населення; реформувати систему освіти та охорони здоров'я; переорієнтувати народне господарство на розвиток високотехнологічних та наукомістких галузей економіки; забезпечити поступове вивільнення робочої сили зі сфери матеріального виробництва і спрямування її після відповідної перепідготовки у сферу послуг; регулювати зовнішню трудову міграцію в напрямі зацікавлення висококваліфікованих фахівців працювати на батьківщині, а також забезпечення захисту прав працівників-мігрантів, які працюють за кордоном; активізувати діяльність Державної служби зайнятості.

Вирішення вказаних проблемних питань дозволить оптимізувати рівень доходів населення України й усунути такі соціально-економічні проблеми як бідність, безробіття, демографічна криза, трудова зовнішня міграція тощо.

Література

1. Статистичний щорічник України за 2007 рік / За ред. О.Г. Осауленка, відп. за вип. В.А. Головко / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2008. - 575 с.

2. Сайт Державного комітету статистики України // www.ukrstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru