Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Розрахунок виробничої програми

2. Розрахунок показників по праці та кадрам

2.1 Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу

2.2 Розрахунок фондів оплати праці

2.3 Розрахунок загального фонду та середньомісячної заробітної плати

3. Технічний розвиток та організація виробництва

4. Розрахунок собівартості продукції

4.1 Розрахунок матеріальних витрат

4.2 Складання калькуляції собівартості

5. Розрахунок прибутку і рентабельної продукції

6. Розрахунок техніко-економічних показників роботи підприємства

6.1 Розрахунок вартісних показників обсягу виробництва

6.2 Розрахунок продуктивності праці

6.3 Техніко-економічні показники

Висновки

Література

ВСТУП

собівартість продукція виробництво оплата праця

За період з початку 2007 ролу до відповідного періоду 2006 року слід відзначити стабільне нарощування обсягів виробництва у текстильній промисловості - 111,6%, при чому зросло виробництво з усіх видів економічної діяльності даної групи, а саме ткацьке виробництво 14,2%, прядіння текстильних волокон - 3,2%, виробництво готових виробів з текстилю 16,2%, нетканих матеріалів та килимів - 112,7, трикотажних полотен і виробів 28,2 та 48%. Поліпшення показників галузі пов'язано зі збільшенням обсягів виробництва тканин ВАТ “Текстерно” (Тернопіль), “Дарна” (Київ), ЗАТ “Технофільтр” (Київ), ВАТ “Богуславська суконна фабрика” (Київська область), ЗАТ “Чексіл” (Чернігів).

Швейна промисловість за 5 місяців 2007 року на 1,2% погіршила минулорічний показник індексу обсягів виробництва текстилю , насамперед, через розукрупнення швейних підприємств на дрібні виробництвва, які переходять на срощену систему оподаткування. Обсяги продукції, вироблені даними суб'єктами підприємницької діяльності не відображені в офіційній статистиці. Водночас зросло виробництво одягу зі шкіри та хутра, хутряних виробів. Спостерігається падіння у виробництві взуття, внаслідок скорочення виробництва шкіри.

Державні програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року, який розіслано на погодження до зацікавлених органів центральної та виконавчої влади. Програма визначає основні напрями і стратегію розвитку галузі на період до 2011 року, проблеми та шляхи їх розв'язання. Депарламентом опрацьовано позиції міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій, підприємств, наукових організацій, на основі яких розроблено завдання і заходи для поліпшеного розв'язання проблем галузі, що сприятиме ефективному збалансованому розвитку легкої промисловості у майбутньому

Сучасні швейні підприємства оснащені устаткуванням, що дає змогу автоматизувати більшість етапів виготовлення виробу, - від складування сировини до відвантажування готових виробів клієнту. Проте все ж більшість швейних виробів виготовляють на невеликих швейних підприємствах , безсумнівною перевагою яких є їх гнучкість та швидке регулювання на потреби ринку, а от значимим недоліком - парк устаткування, що складається лише з найнеобхідніших машин. Великий відсоток ручної праці, а отже висока трудомісткість істотно підвищує собівартість виробів. Проте завдяки використанню засобів малої механізації та додаткових пристроїв, можна прискорити роботу швачки та покращити якість виконаних операцій.

1. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

План виробництва продукції є вихідним та головним розділом річного плану економічного та соціального розвитку підприємства та має собою завдання по обсягу, асортименту та якості продукції на визначений плановий період.

План виробництва пов'язаний із головною задачею - задоволенням потреб у товарах народного попиту. Розробка цього розділу плану на виробництвах швейної промисловості передбачає пошук можливостей найбільш повного задовільнення попиту населення на швейні вироби у необхідній кількості , необхідного асортименту та якості.

Виготовлення та поставка продукції підприємством має за своєю мету ритмічне виконання планів, завдань, угод, та зобов'язань по виробництву та поставкам продукції за обсягом, якості, асортименту у встановленні терміни та з оптимальним виробничим циклом.

Виробнича програма є базою для планових розрахунків по праці та заробітній платі, для визначення необхідної кількості матеріалів на плановий період та науково обґрунтованих планів по собівартості, прибутку та рентабельності.

Від виробничої програми залежить план допоміжних цехів, ступінь використання наявних виробничих потужностей.

План виробництва продукції містить наступні підрозділи;

- планування обсягів виробництва продукції у натуральному вираженні;

- планування виробництва у коштовному вираженні;

- планування підвищення якості продукції;

- баланс виробничих потужностей.

В нових умовах господарювання підвищується відповідальність підприємств за розробку планів виробництва товарів, їх асортименту та якості у відповідності з умовами торгівлі, які формуються з урахуванням оптових ярмарок, за випуск товарів, в тому числі для дітей, молоді за основними групами, необхідними для задовільнення потреб усіх статево літних груп населення з урахуванням сезонності та зміни попиту.

Вихідними даними для розробки плану продукції є :

- перспективний план економічного та соціального розвитку підприємства;

- заходи по підвищенню ефективності виробництва та приросту виробничих потужностей;

- угоди про поставку продукції, данні від підприємств-споживачів цієї продукції та відомості про попит на неї;

- відомості про наявність нереалізованої продукції на початок та кінець планує мого періоду.

Підприємства самостійно визначають обсяг находження товарів, виходячи з укладених угод на поставку виробів, реалізують за своєю думкою зверх планову продукцію, особливе одні товари за узгодженими цінами з урахуванням споживацьких властивостей цих товарів та попиту на них, встановлюють за узгодженням із торгівельними підприємствами оптову та роздрібну ціни на особливо модні вироби та перші експериментальні зразки, самостійно використовують валютні кошти. Розрахунок кількості продукції, що виготовлено за рік проведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Розрахунок випуску продукції за рік

Асортимент	Потужність потоку у зміну, од	Кількість змін	Кількість потоків	Кількість робочих днів на рік	Річний випуск продукції, тис.один
Пальто жіноче, д/с	443	2	2	252	446,544

Асортимент продукції, що виготовлено, потужність потоку у зміну та кількість потоків визначається за даними технологічного розрахунку.

Кількість робочих днів у році (Д р.) розраховується за формулою:

Др. = Дк. - Дв. - Дс. - Д відп._,

де Дк. . - кількість календарних днів в році.

Д в . - кількість вихідних днів в році.

Д с. - кількість святкових днів в році.

Д відп. - кількість днів відпустки за рік.

Річний випуск продукції по цеху (П річ.) визначається за формулою, тис.од.:

,

де Ппот.- кількість продукції, що виготовлено за зміну одним потоком, од.

Кзм. - кількість змін ( К зм. = 2 )

Кпот. - кількість потоків

Др. - кількість робочих днів у році

2. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПО ПРАЦІ ТА КАДРАМ

2.1 Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу

План по праці та кадрам містить в собі такі розділи:

· планування росту продуктивності праці;

· планування чисельності працюючих за категоріями;

· планування фонду заробітної плати;

· план підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Задачами плану по праці та кадрам є:

· неухильне підвищення продуктивності праці працюючих та перевищення темпів її росту над темпами росту середньої заробітної плати;

· забезпечення прискореного росту продукції без збільшення кількості працюючих;

· підвищення стимулюючої ролі заробітної плати у підвищенні ефективності виробництва, створення умов для підсилення контролю за використанням фондів заробітної плати;

· забезпечення широкого використання НОП, удосконалення форм та систем оплати праці, посилення ролі морального та матеріального відзначення;

· повна ув'язка показників по праці та заробітної плати з іншими найважливішими показниками річного плану;

· підвищення технічного рівню виробництва, послідовне зменшення використання важкої ручної та некваліфікованої праці;

· встановлення оптимального співвідношення між чисельністю різних категорій робітників підприємства;

· забезпечення співвідношень між ростом продуктивності праці та ростом середньої заробітної плати.

Заробітна плата є основною формою доходів працюючих та у відповідності з дією закону про розділ праці знаходиться у пропорційній залежності від трудових досягнень кожного працездатного члена трудового колективу.

Вирішаючим фактором підвищення суспільного багатства, а саме тієї частини, яка поступає працюючим у вигляді заробітної плати, є зріст продуктивності праці. Внаслідок чого виникає потреба співвідношення темпів росту продуктивності праці та заробітної плати.

Планове регулювання системи оплати праці повинно забезпечувати активну дію заробітної плати на прискорення науково-технічного прогресу, раціональне використання трудових і матеріальних ресурсів, підвищення змістовності та покращення умов праці.

В організації оплати праці важливе місце займає раціональне застосування форм і систем заробітної плати, їх вдосконалення.

При відрядній формі оплати праці заробітна плата робітнику нараховується за кожну одиницю виробленої продукції або виконаний обсяг робіт за відрядною розцінкою.

Таблиця 2.1.1. Розрахунок чисельності основних виробничих робітників

Чисельність робітників в одному потоці, осіб	Число змін	Число потоків	Чисельність робітників по цеху, осіб
65	2	2	260

Кількість робітників в одному потоці (N роб.пот.) та кількість потоків (К пот.) визначається за даними технологічного розрахунку.

Чисельність основних виробничих робітників по цеху (N осн.роб.) розраховується за формулою, осіб.

Nосн.роб. = N роб.пот. · n зм. · К пот.,

де N роб.пот. - кількості робітників в одному потоці, осіб

К зм. - кількість змін ( К зм. = 2)

К пот. - кількість потоків

Для розрахунку кількості допоміжних робітників необхідно розрахувати обсяг робіт по обслуговуванню обладнання . Ці розрахунки проведені в таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2. Розрахунок обсягу робіт по обслуговуванню обладнання

Перелік обладнання, клас, тип та марка обладнання	Кількість обладнання	Категорія складності обладнання, ум. од.	Обсяг роботи в умовних одиницях
Універсальні машини
DDL 5550 - 6	104	3,0	3,12
Разом
Спеціальні машини
“Пфафф” LBH7948-1	8	5,0	40
“Пфафф” 3306-7101EAG	8	3,0	24
GENO 036	26	2,0	52
Разом	42		116
Взагалі	146		428

Обсяг робіт (О р.) в умовних одиницях визначають за формулою, ум.од.

О р = К с · П об.у.,

де -Кс - категорія складності ремонту обладнання, ум.од.

П об.у. - кількість встановленого обладнання, од.

Кількість встановленого обладнання (П об.у.) визначається за даними технологічного розрахунку.

Категорія складності (Кс) обладнання в умовних одиницях визначається за “Довідником ремонту швейного обладнання”.

Таблиця 2.1.3. Розрахунок чисельності підсобно-виробничих та допоміжних робітників.

Професія	Розряд	Об'єкт обслуговування	Одиниці вимірювання	Обсяг робіт	Норма обслуговування	Чисельність робітників
						в 1 зміну	в 2 зміни
Підсобно - виробничі робіткики
Контролер ВТК	5	Перевірка якості готової продукції	од.	886	200	4	8
Інструктор виробничого навчання		Навчання учнів та робочих передовим прийомам та методам	осіб	130	70	2	4
Маркувальник	3	Прийом крою та здача готової продукції	од.	886	443	2	4
Прибиральниця		Прибирання виробничого приміщення	кв.м	504	600	1	2
РАЗОМ	9	18
Допоміжні робітники
Слюсар - ремонтник універсального обладнання	4	Ремонт та обслуговування універсального обладнання	ум.од	60	125	2	4
Слюсар - ремонтник спеціального обладнання	5	Ремонт та обслуговування спеціального обладнання	ум.од	160	120	1	2
Електромонтер	4	Ремонт та обслуговування світлової і силової мережі	ум.од	154	165	2	4
РАЗОМ	5	10
РАЗОМ ПО ЦЕХУ	14	28

Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців проведено в таблиці 2.1.4.

Таблиця 2.1.4.Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців

Перелік посад	Чисельність робітників
	В одну зміну	У дві зміни
Керівники, спеціалісти
Начальник цеху	1	2
Інженер - технолог	1	2
Майстер потоку	3	6
РАЗОМ	5	10
Службовці:
Обліковець	1	2
РАЗОМ ПО ЦЕХУ	6	12

Для розрахунку чисельності керівників, спеціалістів та службовців слід користуватися типовими штатами та схемою посадових окладів.

2.2 Розрахунок фондів оплати праці основних працівників

Величина фонду оплати праці виробничих робітників розрахована в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 .Розрахунок фонду оплати основних виробничих робітників

Асортимент	Виробництво продукції на рік,тис.од	Розцінка за одиницю,грн	Річний фонд оплати праці, тис.грн	Премія
				%	Сума, тис.грн
Пальто жіноче, д/с	446,544	5,56	2482,785	25	620,696

Відрядна розцінка на одиницю виробу визначається за даними технологічного розрахунку.

Відрядний річний фонд оплати праці основних виробничих робітників (Ф відр.) розраховується за формулою, тис. грн. :

Ф відр =Р відр*П річ.

де Р відр. - відрядна розцінка на одиницю виробу, грн.

П річ. - річний випуск продукції по цеху за рік, тис. од.

Сума премії (Пр) розраховується за формулою, тис. од.:

Розрахунок фонду оплати праці підсобно-виробничих та допоміжних робітників проведен в таблиці 2.2.2

Таблиця 2.2.2. Розрахунок тарифного фонду оплати праці та премій підсобно-виробничих та допоміжних робітників.

Професія	Розряд	Кількість робітників у 2 зміни, осіб	Місячний оклад або тарифна ставка, гр	Річний фонд робочого часу на одного робітника. Год.	Тарифний фонд заробітної плати, грн	Премія
						%	сума, тис.грн
Підсобно - виробничі робітники
Контролер ВТК	5	8	5,45	2016	87,89	25	21,97
Інструктор виробничого навчання		4	675	11	29,7	15	4,46
Маркувальник	3	4	4,26	2016	34,35	20	6,87
Прибиральниця		2	515	11	11,33	15	1,70
РАЗОМ		18			163,27264		35,00
Допоміжні робітники
Слюсар - ремонтник універсального обладнання	4	4	4,71	2016	37,981	25	9,495
Слюсар - ремонтник спеціального обладнання	5	2	5,45	2016	21,974	25	5,494
Електромонтер	4	4	4,71	2016	33,626	25	8,407
РАЗОМ					93,581		23,395
РАЗОМ ПО ЦЕХУ					256,854		58,393

Таблиця 2.2.3. Розрахунок фонду оплати праці виробничих робітників

Склад фонду оплати праці	Відсотки, %	Сума, тис.грн.
1. Відрядно тарифний фонд оплати праці
1.1. Основних виробничих робочих		2482,785
1.2. Підсобно - виробничих і допоміжних робочих		256,854
Разом		2739,638
2. Надбавки і додатки
2.1.За роботу у вечірній час	3	82,189
2.2. Незвільненим бригадирам	1	27,396
2.3. За навчання учнів	0,1	2,740
2.4. За скорочений робочий день підліткам	0,2	5,479
2.5. За виконання громадських і державних обов'язків	0,3	8,220
2.6. За напруженість у роботі	0,1	2,740
2.7. За професійну майстерність	0,1	2,740
2.8. За тарифну та додаткову відпустки	13	356,153
2.9. Інші	0,1	2,740
Всього річний фонд оплати праці		3230,035

Фонд оплати праці керівників , спеціалістів та службовців розраховується в таблиці 2.2.4.

Таблиця 2.2.4. Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців

Перелік посад	Чисельність робітників у дві зміни	Посадовий оклад за місяць, грн	Річний фонд оплати праці, тис.грн	Премія
				%	Сума, тис.грн
Керівники та спеціалісти:
Начальник цеху	2	2000	48	40	19,2
Інженер - технолог	2	1800	43,2	35	15,12
Майстер потоку	6	1200	36	30	10,8
Разом	10		127,2		45,12
Службовці: Обліковець	2	850	20,4	25	5,1
Разом по цеху	12		147,6		50,22

Посадові оклади за місяць визначаються за даними підприємства по штатному розкладу.

Річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів та службовців розраховується шляхом помноження посадового окладу у місяць на кількість місяців у році (12) та на чисельність робітників у дві зміни.

Умови преміювання та відсоток премії встановлюються на підприємстві і залежать від результатів праці колективу.

Сума премії розраховується шляхом обчислення відсотку премії від річного фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців.

2.3 Розрахунок загального фонду оплати праці промислово-виробничого персоналу та середньомісячної заробітної плати

Показники загального фонду оплати праці та середньомісячної заробітної плати є одним з найважливіших показників, які характеризують ефективність вкладання грошей , використання робочої сили.

Ці показники розраховані в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1.Показники по праці та кадрам

Категорії робітників	Чисельність	Фонд оплати праці	Середньомісячна заробітна плата
	осіб	%	тис.грн	%
Робітники	228	95	3230,035	95,6	1131,11
Керівники та спеціалісти	10	4,17	127,2	3,8
Службовці	2	0,83	20,4	0,6
РАЗОМ	240	100	3377,635	100	1140,81

Середньомісячна заробітна плата 1 робітника (Зпл. сер.міс.1роб.) розраховується за формулою, грн.

де Ф річ.роб. - фонд оплати праці виробничих робітників, тис. грн..

Пр. - сума премії виробничих робітників,

тис. грн..

N роб. - чисельність робітників (основних і підсобно-виробничих і допоміжних), осіб

Середньомісячна заробітна плата 1 працюючого (З сер.міс.1 прац.) розраховується шляхом поділення річного фонду оплати праці працюючих (Ф річ.прац.) з преміями (Пр) на чисельність працюючих (N прац.) та на 12 місяців.

де Ф річ.прац. - фонд оплати праці працюючих , тис грн.

Пр. - сума премії працюючих, тис. грн.

N прац. - чисельність працюючих (промислово-виробничого персоналу), осіб.

3. ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

План науково-технічного розвитку передбачає систему

взаємопов'язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефективної техніки замість морально застарілої та фізично поношеної.

Діяльність підприємств за науково-технічним розвитком виробництва є собою удосконалення виробничо-технічної бази у відповідності з новими досягненнями науки, техніки, нової технології.

Організація виробництва - це сполучення діяльності людей у часі та просторі, та раціональне використання ними засобів виробництва для випуску продукції високої якості при найменших затратах. На підприємствах швейної промисловості на базі нової техніки та технології використовуються прогресивні форми поточної організації виробничих процесів.

Економічна ефективність відображається у показниках підвищення ефективності виробництва: продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності, ефективності капітальних уложень.

Основними джерелами фінансування для впровадження усіх заходів по науково-технічному розвитку є засоби та кошти, зароблені колективом, тобто та частина прибутку, яка спрямована на розширення виробництва у фонд накопичення.

План науково-технічного розвитку розробляється у наступних напрямках:

· створення та освоєння виробництва нової продукції й поновлення продукції, що вже випускається;

· планування, впровадження прогресивних технологічних процесів комплексної механізації та автоматизації виробництва;

· розробка та впровадження автоматизованих систем;

· розробка заходів по підвищенню ефективності використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів;

· удосконалення керування та організація виробництва;

· планування науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт;

· планування основних показників техніко-економічного рівня виробництва.

Вихідними даними для розробки плану є результати науково-дослідних робіт, що плануються капітальні вкладення, матеріально-технічні ресурси та поточні витрати на розвиток техніки і вдосконалення організації виробництва, замовлення споживачів на створення нових виробів.

Джерелами фінансування науково-технічного розвитку, удосконалення виробництва та керування є фонд накопичення, який створюється з прибутку та від амортизаційних відрахувань, призначених для нового повного оновлення виробництва, науки та техніки

Вихідні дані для розрахунку ефективності заміни обладнання зведені до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Вихідні дані для розрахунку ефективності заміни обладнання

Показники	Одиниці виміру	До впровадження	Після впровадження
1. Назва та клас обладнання		1022	DDL 55506
2. Назва складності	ум.од.	1	3
3. Оптова ціна обладнання	грн.	2700	44590
4. Розряд робіт		3	3
5. Норма часу на операцію	с	300	150
6. Тарифна ставка 1 секунди	грн.	0,001312	0,001325
7. Кількість встановлених машин на операцію	од.	1	1
8. Норма амортизації у рік	%	15	15
9. Витрати на утримання 1 ум. од.	грн.	150	150
10. Премії робітникам	%	25	25
11. Доплата та додаткова зарплата	%	18	18
12. Відрахування на соціальні заходи	%	37,26	37,26
13. Плановий випуск потоку у рік	од.	116625	122974

Розрахунок ефективності заміни обладнання проводиться за наступною методикою:

1. Економія по заробітній платі: виконується за формулою, грн.:

де Р від.₁ - відрядні розцінки до впровадження нового обладнання, грн..

Рвід.₂ - відрядні розцінки після впровадження нового обладнання, грн.

П - відсоток премії

Д - відсоток доплат

Н - відсоток відрахувань на соціальні заходи.

2. Відрядна розцінка, грн. :

Р від. = Т ст.* Нч ,

де Т ст. - тарифна ставка 1 секунди, грн..

Нч - норма часу, сек..

3. Амортизаційні витрати визначаються за формулою, грн..:

де Ц опт .- оптова ціна одиницю обладнання, грн..

На - норма амортизації, %

К обл.- кількість одиниць обладнання, од.

4. Витрати на утримання обладнання визначаються за формулою, грн.:В утр. = В утр.1ум.од. *К с * К обл.,

де В утр.1ум.од.- витрати на утримання 1 умовної одиниці, грн.

К с - коефіцієнт ремонтної складності, ум. од.

К обл.- кількість встановленого обладнання, од.

5. Загальні витрати на утримання обладнання визначаються за формулою, грн.:

В заг. = А + В утр.

6. Загальні витрати на одиницю виробу, грн.:

7. Економія (перевитрати) по утриманню обладнання визначаються за формулою, од.:

Е(П) = В заг.на од.1-В заг.на од.2

8. Економія чиста на одиницю виробу визначається за формлою, грн.. :

Еч = Е з.пл.+(-) Е(П)

9. Економія умовно-річна визначається за формулою, грн. :

Е ум.річ. = Еч · П річ.,

10. Термін окуплення капіталовкладень, років

де К₂ - капітальні витрати (Цопт) нового обладнання

К₁ - вартість реалізації обладнання, яке вибуло (К1=0)

В заг . - витрати загальні на утримання нового обладнання

11. Коефіцієнт економічної ефективності визначається за формулою:

4. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Собівартість - це усі грошові витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Собівартість дуже важливий показник роботи підприємства, по рівню собівартості можна судити про те, наскільки ефективно використовуються основні фонди, трудові ресурси, грошові кошти та матеріальні ресурси.

В плані по собівартості, прибутку та рентабельності розраховується калькуляція собівартості, кошторис, прибуток, витрати на 1 грн. товарної продукції. Структура собівартості - це співвідношення статей або економічних елементів до їх загального підсумку.

Собівартість може бути виробнича та повна.

Виробнича собівартість - це сума вартості матеріалів за відрахуванням відходів і вартості обробки.

Повна собівартість складається з суми виробничої собівартості та витрат на збут і адміністративних витрат.

Собівартість продукції може бути розрахована у вигляді кошторису та у вигляді калькуляції собівартості.

Калькуляцією собівартості називається зведення грошових витрат на виробництво та реалізацію однієї одиниці виробу. Вона складається за статтями калькуляційного листа, тобто переліку витрат на виробництво продукції в залежності від місця їх виникнення та призначення.

Калькуляція собівартості складається за такими статтями:

1. Матеріальні витрати за відрахуванням відходів.

2. Вартість обробки:

2.1. Основна заробітна плата; виробничих робітників;

2.2. Додаткова заробітна плата; виробничих робітників;

2.3. Нарахування на заробітну плату;

2.4. Витрати на підготовку та освоєння виробництва;

2.5. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

2.6. Загальновиробничі витрати;

2.7. Інші витрати.

3. Виробнича собівартість.

4.Адміністративні витрати;

5. Витрати на збут.

6. Повна собівартість.

На усіх етапах виробництва економії витрат надається особливе значення. Це пов'язано з тим, що по мірі збільшення масштабів зростає значення кожного відсотку зниження собівартості. Зниження собівартості має велике народогосподарче значення, тому що в наслідок зниження собівартості збільшується прибуток підприємства, а од же, й прибутки держави, а також може бути знижена оптова та вільна ціна на виріб..

Собівартість, наприклад може бути знижена за рахунок:

· підвищення продуктивності праці;

· зниження норм витрат матеріалів на одиницю виробу;

· скорочення чисельності обслуговуючого персоналу та складу керуючого апарату;

· економії паливо-енергетичних ресурсів.

Вихідні дані для розрахунку калькуляції зведені до таблиці 4.1

Таблиця 4.1. Вихідні дані для розрахунку калькуляції

Назва тканини	Норма витрат, м	Ширина тканини, м	Ширина кромки, м	Ціна вільна, грн	ПДВ,%	Торгівельна націнка, %
Тканина пальтова	3,00	1,5	0,02	15	20	18
Тканина підкладочна	2,5	1,4	0,02	10	20	18
Прокладка клейова	1,5	0.9		6	20	18

Назва тканини визначається за даними технологічної частини, норми витрат тканини верха та підкладки визначаються за даними підприємства.

Розрахунок матеріальних витрат виконано в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Розрахунок матеріальних витрат

Основні матеріали	Витрати на одиницю виробу
	Норма витрат	Оптова ціна, грн	Сума, грн
Тканина пальтова, м. кв.	3,7	6,65	24,605
Тканина підкладна, м. кв.	3,45	5,18	17,871
Прокладка клеєва, м. кв	1,45	4,38	6,351
Фурнітура:
Нитки поліестерові	0,5	3,00	1,5
Ґудзики, од.	6	1,00	6
Фірмовий знак, од.	1	0,5	0,5
Ярлик, од.	1	0,5	0,5
Пакет, од	1	0,5	0,5
Плечові накладки, од.	1	2	2
РАЗОМ			59,83
Транспортно - заготівельні витрати, %	5,4		2,96
Уцінка маломірних залишків, %	40		23,75
Реалізація відходів, %	0,5		2,96
РАЗОМ			89,50

Розшифровка матеріальних витрат

Норма технічна у метрах квадратних (Nтех.м.кв.) розраховується помноженням норми технічної у погоних метрах (Nтех.п.м.) на ширину тканини (Ш тк .) та на ширину кромки (Ш кр.) за формулою, м. кв.:

Nтех.м.кв. = Nтех.п.м. * (Ш тк. - Ш кр.),

де ціна оптова погонного метра тканини (Ц опт.п.м.) розраховується шляхом вирахування з ціни вільної (Ц віл.) суми націнки на додаткову вартість (Е ПДВ) і суми націнки торгівельних організацій (Е Нт).

Ц опт.п.м. = Ц віл. - Е ПДВ - Е Нт

Ціна оптова одного метра квадратного (Ц опт.м.кв.) розраховується шляхом поділення ціни оптової одного погонного метра (Ц опт.п.м.) на ширину тканини без кромки

Вартість матеріалу у оптових цінах (S м².) розраховується шляхом помноження ціни оптової одного метра квадратного (Ц опт.м²) на норму технічну у метрах квадратних (Nтех.м².).

S.м² = Ц опт.м² ·*Nтех. м²

Сума транспортно-заготовчіх витрат (Е В тз.) розраховується шляхом обчислення відсотку транспортно-заготовчих витрат (% В тз) від загальної вартості основних матеріалів (Вт.заг.).

Сума уцінки маломірних залишків (Е у ) розраховується шляхом обчислення відсотку уцінки (% у) від вартості тканин (Вт тк.).

Сума від реалізації відходів (Е Рв) розраховується шляхом обчислення відсотку реалізації (% Рз) від вартості тканин (Вт тк.).

Вартість основних матеріалів за вирахуванням відходів складається з суми загальної вартості основних матеріалів, сумі транспортно-заготовчіх витрат, суми уцінки маломірних залишків та суми від реалізації відходів.

Вт осн.м. = Вт.заг. + Е В тз. + Е у - Е Рв

Таблиця 4.3. Розрахунок основної заробітної плати на виріб

Статті витрат	Відсотки %	Сума витрат за проектом, грн
1.Відрядна розцінка за пошив виробу		5,56
2.Відрядна розцінка за підготовку тканини до розкрою та розкрій, попереднє дублювання деталей	10	0,56
3.Розцінка за обробку виробу в цеху ВТО	5	0,28
РАЗОМ заробітна плата відрядна		6,4
4. Премії і доплати	40	0,484
РАЗОМ заробітна плата за виріб		6,884

Розрахунок калькуляції собівартості проведено в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4. Калькуляція собівартості

Статті витрат	Дані для розрахунку %	Сума витрат за проектом, грн
1.Основні матеріали за вирахуванням відходів		83,13
2. Вартість обробки:
2.1. Основна заробітна плата виробничих робітників		6,79
2.2. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	18	1,2
2.3. Відрахування на соціальні заходи	37,26	2,97
2.4. Витрати на підготовку та освоєння виробництва	10	0,68
2.5. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	50	3,73
2.6. Загально виробничі витрати	75	5,4
Разом вартість обробки		20,77
Виробнича собівартість		103,9
3. Адміністративні витрати	80	6,45
4. Витрати на збут	7	7,27
Повна собівартість виробу		117,62
Рентабельність продукції	15	17,64
Ціна оптова		135,26
Податок на додану вартість	20	27,05
Націнка торгівельних організацій	22	35,7
Вільна ціна		198,01

5. РОЗРАХУНОК ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Прибуток - це основний результативний показник роботи підприємства. Це чистий прибуток, який підприємство отримує за реалізацію своєї продукції. Цей показник характеризує загальні підсумки діяльності підприємства.

Сума прибутку залежить від рівня собівартості, кількості реалізованої продукції та ціни оптової. Через показник прибутку держава здійснює контроль за виробничо-господарчою діяльністю підприємств і встановлює пропорції між результатами господарчої діяльності й задовільнення економічних інтересів колективу.

Величина отриманого підприємством прибутку не може бути безпосередньо використана для порівняння ефективності виробничої діяльності кількох підприємств.

Прибуток, отриманий підприємством, розподіляється таким чином :

Вноситься податок у державний та місцевий бюджети.

Підприємства розраховуються за кредитами банку.

Оплачують надану позику та сплачують відсоток за банківськими кредитами.

Прибуток, що залишився розподіляється для створення фондів накопичення та фондів споживання.

Рентабельність - показник, що характеризує ефективність підприємства з точки зору ефективного використання виробничих фондів та поточних витрат. Розрізнюють рентабельність продукції та рентабельність підприємства.

Розрахунок прибутку від реалізації продукції проведено в таблиці 5.1.

ТАБЛИЦЯ 5.1. Розрахунок прибутку

Річний випуск, тис. од.	Обсяг продукції по собівартості	Прибуток	Рентабельність, %
	на один виріб, грн	на весь випуск, тис. грн.	на один виріб, грн	на весь випуск, тис. грн.
446,544	117,62	52522,505	17,64	7877,036	15

6. РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Вартісні показники обсягу виробництва мають велике значення для характеристики можливостей підприємства, оцінки його реальної здатності витримувати конкуренцію на ринку, виготовляти якісну продукцію. До таких показників відносять обсяг товарної продукції і обсяг виробництва по вартості обробки.

Розрахунок обсягу товарної продукції в вільних та оптових цінах проведено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1. Розрахунок товарної продукції

Асортимент	Річний випуск, тис.од.	Оптова ціна, грн	Вільна ціна, грн	Товарна продукція
				в оптових цінах, тис.грн	в вільних цінах, тис.грн.
Пальто жіноче, д/с	446,544	135,26	198,01	60399,54	88420,18

Товарна продукція в оптових цінах (ТП опт.) розраховується за формулою . тис. грн.:

ТП опт. = Ц опт. · П річ.,

де, Ц опт. - ціна оптова за один виріб, грн.

П річ. - річний випуск продукції, тис. грн.

Товарна продукція у вільних цінах (ТП віл.) розраховується за формулою, тис. грн.

ТП віл. = Ц віл. ·П річ.

де, Ц віл. - ціна вільна за один виріб, грн.

Розрахунок обсягу виробництва по вартості обробки проведено в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2. Розрахунок обсягу виробництва по вартості обробки

Асортимент	Річний випуск,тис.од.	Вартість обробки	Сума,тис.грн.
Пальто жіноче, д/с	446,544	20,77	9274,72

Вартість обсягу виробництва (В ов.) розраховується за формулою, тис.грн..

В ов. = П річ. * В од.,

де П річ. - річний випуск продукції, тис. грн..

В од. - вартість обробки одиниці виробу, грн.

Рентабельність продукції визначається за формулою, %

Витрати на одну гривню товарної продукції - показник, що характеризує скільки коштів вклало підприємство для отримання однієї гривні. Розраховується як відношення собівартості на весь випуск до обсягу товарної продукції в оптових цінах за формулою, коп.:

6.2 Розрахунок показників продуктивності праці

Продуктивність праці - це ефективність праці у процесі виробництва. Продуктивність праці характеризується кількістю продукції, що випускається у одиницю часу, або витратою часу на виготовлення одиниці виробу.

Підвищення продуктивності праці - це будь яка зміна у процесі виробництва, яка скорочує час на виготовлення виробу.

Продуктивність праці вимірюється у тих одиницях, що і обсяг виробництва, тобто у натуральних та вартісних показниках, та розраховується на одного працівника та на одного працюючого.

Продуктивність праці у натуральному вираженні (ПП нат.) розраховується за формулою , тис. од.:

де П річ. - випуск продукції за рік, тис. одиниць

N роб. - чисельність робочих, осіб

Продуктивність праці за вартістю обробки (ПП обр.) розраховується за формулою , тис. од.:

де В о. - вартості обробки, тис. грн..

N прац. - кількість працюючих, осіб

Продуктивність праці у оптових цінах (ППварт.) враховується за формулою

де ТП опт. - обсяг товарної продукції в оптових цінах, тис. грн..;

N прац. - кількість працюючих, осіб.

6.2 Техніко -економічні показники

Техніко-економічні показники роботи швейного підприємства зведені до таблиці 6.3.1.

Таблиця 6.3.1. Техніко-економічні показники

Показники	один.вимір	Величина показника
1.Потужність цеху за рік	тис.од.	446,544
2. Чисельність робітників в цеху	осіб	260
3.Трудомісткість виготовлення виробу	с	4250
4. Продуктивність праці на одного робітника у зміну	одиниць	1,55
5. Розцінка відрядна	грн.	5,56
6. Середньомісячна зар. плата
1 робітника	грн.	1131,11
1 працюючого	грн.	1140,81
7. Собівартість одиниці виробу	грн.	117,62
8. Ціна вільна	грн.	198,01
9. Ціна оптова	грн.	135,26
10. Рентабельність продукції	%	15
11.Прибуток на один виріб	грн.	17,64
12.Витрати на 1 гривню товарної продукції	коп.	85,95

ВИСНОВОК

В даній курсовій роботі проводились розрахунки калькуляції собівартості.

Калькуляцією собівартості називається зведення грошових витрат на виробництво та реалізацію однієї одиниці виробу. Вона складається за статтями калькуляційного листа, тобто переліку витрат на виробництво продукції в залежності від місця їх виникнення та призначення.

Калькуляція собівартості складається за такими статтями:

1. Матеріальні витрати за відрахуванням відходів становлять 83,13 грн.

2. Вартість обробки входять:

Основна заробітна плата виробничих робітників, працюючих за швейним обладнанням дорівнює 6,79 грн.;

Додаткова заробітна плата виробничих робітників - це премії за роботу різних змін - 1,2 грн.;

Нарахування на заробітну плату встановлює держава, становить 2,97 грн.;

Витрати на підготовку та освоєння виробництва - 0,68 грн.;

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання - оплата механікам, електрикам, все що стосується обладнання -3,73 грн.;

Загально виробничі витрати - витрати на освітленість, опалення, заробітна плата начальників цеха, майстрів, технологів становить 5,4 грн.

Разом вартість обробки склало 20,77 грн.

Вартість обробки плюс основні матеріали одержуємо виробничу собівартість, яка дорівнює 103,9 грн.

Після цього ми розраховуємо:

3. Адміністративні витрати - це витрати на адміністративно-управлінського персоналу, на їх відрядження, отримання основних засобів, аренда, амортизація, ремонт, комунікабельні послуги, на охорону, юридичні, транспортні послуги - 6,45 грн.

4. Витрати на збут - це пакування матеріалу, транспортування, витрати на маркетинг і рекламу - 7,26 грн.

Повна собівартість виробу - складається з суми виробничої собівартості, витрат на збут і адміністративних витрат, дорівнює 117,64 грн.

Рентабельність продукції - показник, що характеризує рівень ефективності підприємства - 17,64 грн.

Ціна оптова включає в себе рентабельність продукції плюс повна собівартість -135,26 грн.

Податок на додану вартість 20% від оптової ціни дорівнює 27,03 грн. Націнка торгівельних організацій це 22% від суми оптової ціни та податку на додану вартість - 35,7 грн.

Вільна ціна - це сума оптової ціни, податку на додану вартість та націнки торгівельних організацій, що складає 198,01 грн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України ''Про підприємства в Україні''

2. Закон України ''Про оплату праці''

3. Закон України ''Про податок на додану вартість ''

4. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємства”

5. Покропивний С.Ф. ''Економіка підприємства'',

6. Бойчик І.М., Харів Н.С., Хопчан М.І., Піга Ю.В. ''Економіка підприємства'', вид ''Каравела'', Київ - 2001 р.

7. Примак Т.О. ''Економіка підприємства'', вид. „МАУП”, Київ - 1999 р.

8. Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робочих, розділ “Швейне виробництво”

9. Галузеві типові норми часу та контроль основних видів готових швейних виробів підприємств швейної промисловості. Видавництво ВНЗів ''Технлогія легкої промисловості'', т.31, № 3-4.

10. Положення про систему технічного обслуговування та ремонту технологічного обладнання у виробничих об'єднаннях на підприємствах легкої промисловості.

11.Економіка підприємства” за редакцією С.Ф. Покропивного, вид. „КНЕУ”, Київ - 2001 р.

12. І.М.Бойчик, М.С.Харів “Економіка підприємств”, вид. “Каравела”, Київ - 2001 р.

13. І.М. Бойчик „Економіка підприємства”, вид. „Атіка”, Київ - 2002 р.

14. Г.А. Семенов, М.О. Панкова „Економіка підприємства”, вид. „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Київ - 2005 р.

Размещено на Allbest.ru