Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

- ґрунтуються на припущенні, що ризик чи невпевненість при прийнятті інвестиційних рішень щодо проектів, які розглядаються, не є основною проблемою для інвестиційних менеджерів або керівників підприємства;

- не враховують грошові потоки за проектом та часову складову грошових потоків за проектом, тобто не враховують зміну грошей із часом.

Таким чином, розглянуті два традиційні методи оцінки інвестиційних проектів не є ідеальними. Хоча вони і використовуються на практиці, їм властиві серйозні недоліки, які можуть призвести до неправильних інвестиційних рішень.

Наріжним каменем усіх складних методів фінансового аналізу інвестиційних проектів є дисконтування грошових потоків, завдяки чому можливе правильне, коректне порівняння грошових потоків, які виникають у різні періоди часу. До складних методів фінансового аналізу інвестиційних проектів належать метод чистої теперішньої вартості (NPV) (з варіаціями) та метод внутрішньої норми прибутку (ІRR).

Порядок визначення показника NPV такий:

- визначається поточна вартість витрат (ІС), тобто з'ясовується питання, скільки інвестицій потрібно зарезервувати для інвестиційного проекту;

- розраховується поточна вартість майбутніх грошових надходжень від експлуатації інвестиційного проекту (PV), для чого доходи за кожний рік приводяться до теперішньої дати. Величина PV становить суму майбутніх грошових надходжень за всі роки очікуваного або нормативного терміну експлуатації інвестиційного проекту;

- визначається величина NPV:

(1.3)

де, Р₁, Р₁, …, P_k - річні грошові надходження від проекту,

і - cтавка дисконтування,

ІС - стартові інвестиції.

Метод розрахунку чистої теперішньої вартості має три основні переваги:

- усі розрахунки здійснюються виходячи не з чистих доходів, а з грошових потоків, до складу яких включають чисті доходи та амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування не є витратами підприємства;

- при обчисленні чистої теперішньої вартості враховується зміна вартості грошей з часом. Що більше впливає час на вартість грошей, то вища дисконтна ставка (коефіцієнт дисконтування);

- ухвалюючи проекти лише із додатним значенням NPV, підприємство може нарощувати свої активи за рахунок цих проектів.

Проте методу розрахунку чистої теперішньої властиві і певні недоліки:

- інвестиційні менеджери не завжди можуть докладно прогнозувати грошові потоки на наступні роки; що далі певна дата, то важче оцінити майбутні грошові потоки [45, с. 194]. Для якісного прогнозування грошових потоків на наступні роки необхідно до розрахунків залучати спеціалістів високої кваліфікації;

- метод передбачає, що дисконтна ставка є незмінною протягом років експлуатації проекту. Насправді дисконтна ставка, як і процента ставка банку, може змінюватися з року в рік. Можна прогнозувати дисконтну ставку, але для цього потрібні праця висококваліфікованих спеціалістів, багато відповідної інформації, відповідне комп'ютерне та програмне забезпечення, а результат має імовірнісний характер.

На відміну від показника NPV, показник РІ є відносним показником. При розрахунку індексу доходності використовується та сама інформація про дисконтовані грошові потоки, що і при визначенні показника NPV. Але замість визначення різниці між теперішньою вартістю майбутніх доходів та первісними витратами РІ обчислюємо співвідношенням цих показників:

(1.4)

Якщо показник РІ дорівнює 1, то майбутні доходи від реалізації проекту точно дорівнюватимуть вкладеним коштам, тобто підприємство нічого не виграє (але і не втрачає). Таке значення показника РІ відповідає нульовому значенню показника NPV.

Якщо РІ > 1, то інвестиційний проект слід прийняти, оскільки у такому разі NPV> 0. При РІ < 1 інвестиційний проект слід відхилити внаслідок його збитковості, тому що у цьому випадку NPV< 0.

Показник РІ є дуже зручним, якщо необхідно вибрати один інвестиційний проект з низки альтернативних, які мають приблизно однакове значення NPV.

Складається враження про подібність показників NPV та РІ. Але попри однаковий висновок, який вони дають про відхилення або схвалення інвестиційного проекту, вони все ж по-різному оцінюють пріоритетність ухвалених альтернативних проектів.

Внутрішня норма прибутку, або внутрішня ставка доходу (ІRR), -- це другий важливий показник при аналізі капітальних інвестицій, взятий із теорії економіки. Це дуже популярний показник оцінки доцільності інвестицій.

ІRR -- це міра прибутковості інвестицій, дисконтна ставка, за якої показник NPV дорівнює 0. Іншими словами, ІRR -- це норма прибутку, отриманого в результаті здійснення проекту за рівності теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та первісних витрат [27, с. 72-77].

Ставка, нижчі від якої проекти відхиляють, називається граничною, крайньою або необхідною. Спочатку інвестор вираховує свою граничну ставку відповідно до вартості фінансування та ризикованості проекту, а вже потім -- прогнозуються майбутні грошові потоки та визначається показник ІRR. Якщо значення показника ІRR вище від граничної ставки, то такий інвестиційний проект приймається для подальшого розгляду, якщо ні -- відхиляється.

Визначення показника ІRR ручним способом є дуже трудомістким та потребує багато часу. Тому на сьогодні існують спеціальні комп'ютерні програми для розрахунку показника ІRR для інвестиційних проектів з нерівномірними зворотними грошовими потоками.

Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку має такі недоліки.

Передбачається, що потрібна норма прибутку (r, або RRR), тобто дисконтна ставка або коефіцієнт дисконтування, є постійною за весь термін дії інвестицій. При розрахунку показника чистої теперішньої вартості (NPV) непостійність дисконтної ставки можна врахувати шляхом використання на кожний рік розрахунку окремих значень дисконтної ставки. При визначенні показника внутрішньої норми прибутку (ІRR) цього зробити не можна внаслідок особливості його розрахунку.

Спільне використання показників внутрішньої норми прибутку (ІRR) та чистої теперішньої вартості (NPV) застосовується найчастіше при оцінці альтернативних інвестиційних проектів, коли необхідно з певної кількості проектів вибрати один.

Практика оцінки інвестиційних проектів свідчить, що показник ІRR використовують частіше, ніж показник NPV. Причина у тому, що показник ІRR є прямим, як і показник розрахункової норми прибутку (AROR). Але на відміну від показника розрахункової норми прибутку (AROR), показник внутрішньої норми прибутку (ІRR) ґрунтується на грошових потоках і, як і показник чистої теперішньої вартості (NPV), враховує зміну вартості грошей із часом. Іншими словами, проста та зрозуміла методика визначення показника внутрішньої норми прибутку (ІRR) водночас позбавлена тих недоліків, що є у показників розрахункової норми прибутку (AROR) та терміну окупності (РР), які ігнорують зміну вартості грошей із часом.

Проте показник внутрішньої норми прибутку (ІRR) не можна вважати бездоганним. У нього є свої недоліки. Найбільш суттєвий із них зводиться до такого.

1) Показник внутрішньої норми прибутку (ІRR) часто дає нереальні ставки доходу.

2) Показник внутрішньої норми прибутку (ІRR) може дати різні ставки доходу.

Таким чином, потрібну норму прибутку або дисконтну ставку визначають двома методами. Перший надає оцінку вартості залучення джерел фінансування проекту і використовується для тих проектів, що перебувають у межах нормальної інвестиційної діяльності підприємства і не потребують змін у структурі залучених коштів. Другий метод ґрунтується на ціновій моделі фондового ринку, враховує ризик проекту і його використання, що доцільно тоді, коли інвестиційні проекти виходять за межі нормальної інвестиційної діяльності підприємства. Складність реального економічного життя створює труднощі при фінансовому аналізі інвестиційних проектів. Тому при застосуванні методу чистої теперішньої вартості (NPV) (з варіаціями) необхідно враховувати вплив на величину показника NPV таких чинників, як оподаткування підприємств, інфляція, ризик інвестицій, різні терміни дії проекту. У прийнятті фінансових рішень найбільш складним є передбачення майбутнього. І жодний з методів фінансового аналізу інвестиційних проектів не може вирішити цю проблему.

Розділ 2. Оцінка інвестиційної привабливості Дп «черкаське лісове господарство»

2.1 Коротка характеристика підприємства

Офіційно історія ДП „Черкаське лісове господарство” починається з 1929 року, коли на базі лісів, які були у минулому приватною власністю, був створений Черкаський лісгосп.

Основну частину державного лісового фонду лісового господарства складає один із найбільш відомих у нашій країні пристепових борів - Черкаський бір. Тому історія лісів ДП „Черкаське лісове господарство” значно давніша.

Перші документальні свідчення про Черкаський бір належать до 1736 року, коли лейтенанти флоту Миротворець та Анхворов помітили на тутешніх землях сосни, придатні для суднобудування. Після знищення у 1775 році Запорізької Січі і початку інтенсивного освоєння степової зони України посилюється експлуатація Черкаського бору, насамперед з метою заготівлі деревини для потреб Чорноморського флоту.

У 1798 році за завданням адміралтейства ліси цього регіону були обстежені й описані для виявлення запасів деревини, придбаної для суднобудування. В Черкаському бору були виділені заповідні ліси на площі 11,5 тис.га. До цього часу тут упродовж кількох десятиліть тривали несанкціоновані та підконтрольної території Великого бору.

В результаті черкаські ліси були поділені на 3 частини :

1) корабельний гай для потреби Чорноморського флоту площею 4368 га;

2) Дача військових поселень площею 11451 га;

3) Казенна Черкаська дача - решта площі Великого бору.

ДП „Черкаське лісове господарство” засноване на державній власності, входить до складу Черкаського обласного управління лісового господарства і підпорядковане Державному комітету лісового господарства України.

Черкаський держлісгосп організований на основі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 року №133 на базі Черкаського держлісгоспу, заснованого в 1960 році на основі постанови Ради Міністрів України від 30.11.1959 року №1834, який був заснований в свою чергу в 1929 році.

ДП „ЧЕРКАСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО” перейменоване згідно наказу №22 від 07.02.2006 р. Державного комітету лісового господарства України.

На території у 37321 га майже 16 % території Черкаської області покрито лісовими масивами. Згідно земельно-облікових документів станом на 1 січня 2000 року за Черкаським держлісгоспом обліковується 37322,29 га земель.

Лісгосп створений з метою організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони та захисту лісів, охорони, відтворення і раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за лісгоспом.

Черкаським лісгоспом на сьогоднішній день ведуться роботи по двом видам діяльності:

- лісове господарство

- інша діяльність

До лісового господарства відносяться:

1. заготівля лісового насіння

2. вирощування посадматеріалу

3. садіння і вирощування лісу

4. боротьба з шкідниками та хворобами лісу

5. охорона лісу від пожеж

6. проведення рубок догляду за лісом

7. проведення інших видів рубок пов'язаних з веденням лісового господарства, інші рубки та ліквідація захаращеності

8. трелювання деревини на верхні склади

9. проведення робіт по організації ведення мисливського господарства

10. проведення робіт з контролю за додержанням правил лісокористування, використання земель лісового фонду, за додержанням виконання санітарних правил в лісах

11. проведення рубок головного користування

12. перевезення деревини та її відвантаження споживачам

До іншої діяльності включають:

1. випуск продукції переробки деревини та інших товарів народного споживання

2. випуск продукції сільського та побічного користування

3. надання різних видів послуг населенню

Територія лісгоспу розташована в басейні річки Дніпро.

Різновиди продукції

На підприємстві виробляється лісозаготівельна продукція в круглому виді та продукція переробки власної сировини (пиломатеріал, брус ...).

Номенклатура : посадматеріал, лісопродукції ,продукція лісопиляння, столярні вироби, продукція побічного користування.

Асортимент :

- саджанці берези , каштана кінського, дуба череватого та червоного, самшиту, ялини звичайної, ялівця, туї західної;

- лісоматеріали для розпилу, будівельний ліс, дрова технологічні , баланси, дрова паливні ;

- пиломатеріали не обрізні, дошка для підлоги, наличник, плінтус, обшивка.

- дверні та віконні блоки;

- мед, сік березовий, сіно.

На підприємстві масовий тип виробництва, та вузька спеціалізація по веденню лісового господарства.

Технологічні процеси : посадка лісу, догляд, вирощування, вирубка, переробка.

2.2 Організаційна та виробнича структура підприємства

Головна мета управління лісами - це організація користування лісом. Основою для організації управління лісами є матеріали лісовпорядних робіт, на підставі яких розробляються обсяги лісокористування. Комплекс лісогосподарських робіт на підприємстві включає в себе підготовку та відпуск лісосічного фонду, рубки догляду, санітарні та інші рубки. Організація управління лісами на підприємстві спрямована, в першу чергу, на раціональне використання природних багатств земель державного лісового фонду.

ДП „Черкаське лісове господарство” за обсягами робіт відноситься до середніх підприємств лісостепової зони України, з наступними об'ємами річних:

- рубки головного користування - 38,8 т.кбм;

- проміжне користування - 50,4 т.кбм.

Відповідно до обсягів рубок склалась і організаційна структура.

Лісгосп підрозділяється на лісокомплекс (на території Дубіївського лісництва):

- Цех переробки деревини та ремонтно-транспортний цех ;

та 8 лісництв (Довідка про розміри землекористування від 19.01.2006 №29-09):

1. Білозірське лісництво - 4836 га

2. Тясминське лісництво - 4278 га

3. Свидівське лісництво - 4111 га

4. Дахнівське лісництво - 4586 га

5. Дубіївське лісництво - 5512 га

6. Руськополянське лісництво - 4950 га

7. Мошенське лісництво - 5085 га

8. Закревське лісництво - 3963 га

Особливістю організації підприємства є те, що РТЦ, нижній склад і цех переробки деревини виділені в окремий підрозділ - лісокомплекс, що дає змогу ефективно проводити роботи по розробці лісосік і переробки деревини від головного та проміжного користування.

На теперішній час ліси підприємства складають 37321 га, в тому числі ліси зелених зон навколо населених пунктів - 35277 га, із них лісопаркової частини лісів зелених зон - 17530 га.

Ремонтно-транспортний цех надає послуги з завантаження, перевезення та розвантаження деревини по всіх підрозділах підприємства.

Лісництва являются відокремленими структурними підрозділами. Організаційна струтура управління є лінійно-функціональною, тобто, на аналізуємому підприємстві всі важливі рішення приймає одна керівна особа - директор підприємства. Далі робота ділиться на кілька робіт , які передаються працівникам нищих щаблів управління. Ті в свою чергу, розподіляють одержану роботу і видають завдання виконавцям.

Керівником підприємства ДП « Черкаське лісове господарство », є директор, а його замісниками є головний інженер, головний лісничий, головний економіст та головний бухгалтер.

Директор призначається державним лісогосподарським об'єднанням.

Директор керує всією діяльністю підприємства і несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань.

ДП «Черкаське лісове господарство» складається з кількох відділів, кожен з яких відповідає за певний вид діяльності.

Це: відділ лісового господарства, планово - фінансовий відділ , відділ бухгалтерського обліку та звітності, відділ кадрів, відділ матеріального постачання, збуту та маркетингу.

Директор є за посадою одночасного головним державним Інспектором по контролю за станом, використанням, охороною і захистом лісу. Директор без довіреності дії від імені підприємства, представляє його у всіх органах державного управління, об'єднаннях, підприємствах, організаціях, укладає договори, угоди, видає довіреності, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки.

Головний лісничий підприємства є першим заступником директора і одночасно за посадою - заступником головного державного інспектора по контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів.

Головний інженер ДП «Черкаське лісове господарство» є заступником директора. У межах своєї компетенції діють без довіреності від імені підприємства, представляють його в усіх органах державного управління, об'єднаннях, підприємствах, організаціях і установах, можуть проводити господарські операції, укладати договори, угоди, а також видавати довіреності працівникам підприємства. Головний інженер керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за вдосконалення техніки і технології виробництва. До його обов'язків також входять технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів для підвищення якості продукції й дотримання технологічної дисципліни

Головний бухгалтер, здійснює облік фінансової діяльності фірми.

Головний економіст відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконанням планових завдань, проводять аналіз діяльності підприємства. У його компетенції є також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.

Провідні спеціалісти, спеціалісти та інженери всіх категорій, відають питаннями використання, відтворення, охороною і захистом лісів.

Головний лісничий керує виробничо-господарською діяльністю лісництва, забезпечує виконання планових завдань, здійснює контроль за використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів і призначається об'єднанням за поданням директора держлісгоспу.

Службовці включають в себе інженерно-технічний склад та інші спеціалісти апарату і в підрозділах: лісничі, бухгалтера, старші майстри лісу, касири та інші начальники цехових підрозділів.

До лісової охорони відносяться майстри лісу.

До робітників відносяться люди, зайняті на заготівлі деревини, веденні робіт в лісовому господарстві, зайняті на переробці деревини, проведенні робіт по ремонту механізмів та обладнання, сільськогосподарських робіт, а також в будівництві та охороні територій лісгоспу та його підрозділів.

У ДП «Черкаське лісове господарство» для колективного обговорення і вироблення рішень з найбільш важливих питань розвитку лісового господарства і діяльності підприємства утворюється Рада підприємства в складі директора (голова), його заступників за посадою, інших керівних працівників та економічної служби підприємства. Склад ради підприємства затверджується директором.

Рішення ради підприємства провадяться у життя, як правило, наказами директора. Рішення з соціально - економічних питань, що стосується діяльності підприємства, виробляються і приймаються ДП «Черкаське лісове господарство»

За участю трудового колективу. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами та радою трудового колективу. Члени ради трудового колективу обираються таємним голосуванням на зборах трудового колективу строком не менше як 2/3 голосів.

Детальніше розглянемо організаційну структуру ДП «Черкаське лісове господарство» на рис. 1.1.

Переваги лінійної структури управління в ДП “Черкаське лісове господарство”:

- Відсутність суперечливих вказівок ;

- Особиста підзвітність виконавця одній особі;

- Відповідальність кожного за виконання завдання (дисципліна), стимулювання розвитку компетентності.

Недоліки:

- Потреба в працівниках високої кваліфікації, особливо на вищих щаблх управління

- Збільшення часу просування інформації по рівнях управління

- Виконавці крім своїх основних обовязків, виконують “штабну” роботу з обліку та контролю.

Фінансово-економічний відділ є самостійним структурним підрозділом апарату управління на правах відділу та в адміністративному відношенні підпорядковується безпосередньо заступнику головному економісту. Займається розробкою планів і виробничих програм по заготівлі і реалізації лісопродукції. Розраховує в кінці кожного місяця такі показники: ліквідність, рентабельність, платоспроможності.

До його завдань належить:

- розробка структури обов'язкових для підприємства планів і напрям їх для затвердження керівним органам підприємства та організація роботи по складанню планів, вид яких затверджений керівництвом підприємства, підготовка матеріалів і початкових даних у всіх відділах і службах підприємства, що беруть участь в плановій роботі;

- складання техніко-економічних прогнозів по найважливіших напрямах діяльності підприємства та узгодження планів всіх підрозділів підприємства та розробка нормативних планових документів (види і структура планів) для структурних і функціональних підрозділів підприємства;

- контроль виконання планів підприємства в цілому і його окремих структурних і функціональних підрозділів.

- створення фінансових ресурсів для виробничого і соціального розвитку, забезпечення зростання прибутку і збільшення рентабельності;

- виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, по виплаті заробітної плати та інші, які випливають з фінансового плану, організація розрахунків;

- сприяння найбільш ефективному використанню виробничих фондів;

- розробка та реалізація фінансового, кредитного та касового планів;

- здійснення заходів щодо забезпечення зберігання і прискорення обертання оборотних коштів до встановлених нормативів, контроль за правильним використанням фінансових ресурсів.

Персонал фінансово-економічного відділу спільно з вищим керівництвом розробляє стратегічний план фірми, бере участь у виборі і обґрунтуванні економічних цілей, аналізі і оцінці планових і фактичних результатів діяльності підприємства. Фінансово-економічний відділ взаємодіє з плановими бюро структурних підрозділів, а також з функціональними підрозділами підприємства в цілому. У плануванні своєї діяльності беруть участь всі служби підприємства, як виробничі, так і функціональні. Рекомендації фінансово-економічного відділу, що стосуються планової роботи, обов'язкові для всіх структурних і функціональних підрозділів, за винятком тих, які згідно нормативним документам віднесені до компетенції керівництва підприємства.

Бухгалтерія здійснює облік виробництва, контроль за використанням засобів і дотримання фінансової дисципліни, складання балансів, розрахунки з робітниками і службовцями.

2.3 Система планування діяльності підприємства, організація розробки планів

Оцінка напрямків економічної діяльності ДП «Черкаське лісове господарство» в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і економічних показників по виконанню планів, які регламентують діяльність підприємств.

Основним завданням економічного відділу є складання виробничо-фінансових планів (раз у рік).

Вони включають: об'ємні показники по всім видам продукції; вартість виконаних робіт. Вираховується з кошторисів на виконання цих робіт.

На об'ємні показники складаються: зарплата, яка нараховується відповідно до норм та відповідних розцінок на од. продукції або трудогодин, а також витрати на механізми та паливо-мастильні матеріали. Це є прямими витратами на об'ємні роботи. Крім цього, є роботи з охорони лісових пожеж, захист лісу (погодинна оплата. На ці роботи складаються трудогодини).

Крім того є загальновиробничі витрати, адмінвитрати, на які складаються чисельність, трудомісткість, зарплата.

Кожний квартал проводиться при прийомі звітів аналіз виконання усіх планів з врахуванням вищевказаних показників. Якщо є невиконання, проводиться робота по виконанню цих планів. Складається також щорічний фінансовий план, який затверджується у комітеті лісового господарства, в якому повністю розшифрована фінансова діяльність (прибуток - реалізація продукції).

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток ( доход ).

Чистий прибуток ДП « Черкаське лісове господарство », який залишається після покриття матеріальних та порівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитам банків, податків та інших платежів та внесків до бюджету, передбачених законодавством України, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди, залишається у його розпорядженні.

Запорукою стабільності стану підприємства є його економічна усталеність. На усталеність ДП «Черкаське лісове господарство» впливають різноманітні чинники: положення підприємства на товарному ринку; випуск дешевої продукції, що користується попитом; його потенціал у діловому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських і фінансових операцій та інше.

Виробнича програма ДП «Черкаське лісове господарство» складається для того, щоб розрахувати і зобразити схематично кошти, які планується отримати від реалізації деревини.

Виробнича програма складається раніше за виробничо - фінансовий план та складається з двох розділів:

1 розділ - реалізація і переробка деревини від рубок головного користування;

2 розділ - реалізація і переробка деревини від рубок догляду.

В цих розділах вказуються напрямки використання :

- в переробку ;

- на експорт чи на внутрішній ринок ;

- поставка в круглому виді на експорт ;

- поставка в круглому виді на внутрішній ринок.

В виробничій програмі вся деревина розбивається по асортименту та породам.

Попередньо набираються споживачі, яким буде реалізовуватися продукція і по яким цінам. Ця робота робиться відповідно заключених договорів на реалізацію продукції на експорт та на внутрішній ринок.

В ній вказуються об'ємні показники деревини, які йдуть на переробку та реалізацію, вартість 1 продукції та загальна сума, отримана ід реалізації продукції переробки та в круглому виді. Всі ці показники є плановими.

Щоквартально складається аналіз виконання виробничої програми.

2.4 Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей

Проведемо аналіз основних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства за 2009-2010 роки.

1. Оцінка майна підприємства

Майно та власність підприємства відображена наявними основними фондами та оборотними засобами.

Основні фонди (надалі ОФ) визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу; які є найбільш активною частиною ОФ виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію продукції, що виготовляється (сировина, матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів.

Особливе значення для вивчення діяльності підприємства має аналіз забезпечення та використання основних фондів, що свідчить про організацію виробничого процесу та його технологічне обслуговування.

До ОФ відносять: будівні, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, транспортні засоби, господарчий інвентар, виробничий інвентар тощо.

Підприємство володіє значними виробничими потужностями (цехами по виробництву окремих видів продукції, дільницями, складськими приміщеннями, транспортними засобами.

До складу оборотних фондів включають:

1. Виробничі запаси.

2. Незавершене виробництво.

3. Витрати майбутніх періодів.

Середньорічна вартість майна підприємства 8479 тис. грн. (2010 рік)

Порівняємо показники активу балансу за 2009-2010 роки. Актив балансу на 2009 рік становить 7904 тис. грн., тоді як на кінець 2010 він складає 9054 тис. грн..

Як бачимо, за останній рік підприємство покращило свій майновий стан, збільшивши вартість майна на 1150 тис. грн., що свідчить про поліпшення його фінансово-господарської діяльності.

Наявність, склад, структура та оцінка основних фондів та їх динаміки.

Наявність основних фондів (залишкова вартість):

- на початку року: 4590 т. грн.

- на кінець року: 5200 т. грн.

Таблиця 2.1 Структурна динаміка основних засобів за 2010 рік.

Групи активів	Залишок на початок року	Надійшло за рік	Вибуло за рік	Нарах. амортизації за рік	Залишок на кінець року
	Первісна пере-оцінена вартість	знос		Первісна пере-оцінена вартість	знос		Первісна пере-оцінена вартість	знос
Будинки, споруди та передавальні пристрої	6293	2925	805	110	9	197	6988	3113
Машини та обладнання	1324	856	286	56	59	205	1554	1002
Транспортні засоби	2411	1769	175			151	2586	1920
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	10	7	2	1			11	7
Багаторічні насадження	1						1
Інші основні засоби	150	42	26	4		28	172	70
Малоцінні необоротні матеріальні активи	355	335	100	40	23	83	395	395
Разом	10524	5934	1394	211	91	664	11707	6507

Коефіцієнт зносу основних засобів. Характеризує стан та ступінь зносу основних засобів.

- на початок року: 5934:10524= 0,564 (56,4 %)

- на кінець року: 6507:11707 = 0,556 (55,6 %)

Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показник показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби.

- На початок: 164:10524 = 0,016

- На кінець: 1394:11707 = 0,119

Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період.

- На початок 348:10310 = 0,034

- На кінець 211:10524 = 0,020

Як бачимо, на 2010 рік спостерігається прибуття значної вартості основних засобів, особливо активної частини, що свідчить про підвищення підвищення виробничої потужності підприємства.

Хоча коефіцієнт зносу на кінець року і зменшується від 56,4 % до 55,6 %, високий процент свідчить про необхідність відновлення основних засобів підприємства.

Аналіз виконання плану капітального ремонту основних фондів

Капітальний ремонт за 2010

- План 215,0 тис. грн.

- Факт 425,0 тис. грн.

Відхилення 210,0 тис. грн.

Виконання 215,0:425,0 = 197,7%.

Аналіз показників, що характеризують використання основних засобів.

Фондовіддача

- На початок 18014:((10310+10524):2) = 18014:10417 = 1,730

- На кінець 23718:((10524+11707):2) = 23718:11115,5 = 2,134

Фондомісткість

- На початок 1:1,730 = 0,578

- На кінець 1:2,134 = 0,469

Фондоозброєність

- На початок 10524:335 = 31414 грн.

- На кінець 11707:334 = 35050 грн.

2.5 Аналіз фінансової діяльності підприємства

Визначимо питому вагу розділу активів в балансі:

1.1. необоротні активи:

- на початок року: 4812:7904 х 100% = 60,9 %;

- на кінець року: 5390:9054 х 100% = 59,5 %;

Як бачимо необоротні активи зросли в зв'язку з придбанням нового обладнання, проте їх питома вага зменшилася на 59,5-60,9 = 1,4% у зв'язку з розширенням виробництва.

виробничі запаси:

- на початок року: 626:7904 х 100% = 7,9 %;

- на кінець року: 845:9054х100%=9,3 %.

Збільшення запасів з 7,9 до 9,3% має негативний характер;

3 грошові кошти , розрахунки та інші обороті активи:

- на початок року: 2466:7904 х 100% = 31,2%;

- на кінець року : 2787:9054 х 100% = 30,8%.

Як видно з розрахунків помітилась тенденція зменшення розрахунків з 31,2% до 30,8% за рахунок скорочення дебіторської заборгованості.

Данні балансу показують, що загальна сума коштів підприємства зросла на 1150 т.грн.(9054 - 7904), що становить 14,5 % і являється позитивним моментом в діяльності підприємства.

Визначаємо питому вагу розділів пасиву балансу:

капітал, фонди і резерви:

- на початок року : (5903+99):7904 х 100% = 75,9%;

- на кінець року : (5928+510):9054 х100% = 71,1%.

Як бачимо, питома вага власного капіталу зменшилася, що свідчить про підвищення залежності підприємства від сторонніх фінансувань. Проте ці зміни в цілому є незначними.

довгострокові зобов'язання:

- на початок року: відсутні

- на кінець року: 30:9054 х100% = 0,3%.

Отримання довгострокового кредиту підприємством є позитивним моментом, так як це свідчить про довіру зі сторони банку до платоспроможності підприємства.

розрахунки та інші короткострокові зобов'язання:

- на початок року: 1902:7904 х 100 = 24,1%;

- на кінець року: 2536:9054 х 100% = 28,0%.

Данні розрахунки показали, що сума першого розділу пасиву балансу значних змін не зазнала, хоча спостерігається збільшення коштів по статтям "Нерозподілений прибуток". На кінець року спостерігається наявність кредитів банків та позикові кошти. Позитивним явищем являється зменшення кредиторської заборгованості.

Визначимо динаміку балансу: 9054:7904 х 100% = 114,5%.

Як бачимо вартість майна підприємства на кінець року зросла на14,5%.

Динаміка прибутку: 193:101 х 100 = 191,1%;

Динаміка по реалізації : 27577:21533 х 100% = 128,1%.

Аналіз динаміку балансу, прибутку і об'єму реалізації показав, що фінанси на підприємстві працюють добре, так як збільшується прибуток і об'єм реалізації.

Визначимо показник прибутку на 1 грн. майна на початок і кінець року:

На початок 101:7904 = 0,013 грн.

На кінець 193:9054 = 0,021 грн.

Розрахунок показує, що на початок року на одну гривню майна приходиться 1,3 коп. прибуток, на кінець року - 2,1 коп. прибутку, що на 0,8 коп. більше, і що являється позитивним моментом в діяльності підприємства.

Розрахуємо показник платоспроможності та ліквідності підприємства.

Коефіціент абсолютної ліквідності: Р. 220+р. 230/р.620

- на початок року: 726:1902 = 0,38;

- на кінець року : 449:2536 = 0,18.

Цей показник знаходиться на оптимальному рівні (0,2-0,25), що говорить про належний рівень ліквідності, проте процес його зниження є небажаним, оскільки подальше зниження цього показника з даною динамікою який може призвести до того, що підприємство не зможе заплатити свій поточний борг і зобов'язання, і в крайній формі - до неплатежів і банкрутства.

Загальний коефіцієнт покриття.

Оборотні активи:поточні зобов'язання

Короткострокові зобов'язання

- на початок року: 3092:1902 = 1,62раз;

- на кінець року: 3632:2535 = 1,43 раз.

Нормативне значення більше 1.

Відповідність цього показника нормативному значенню показує стабільну ліквідність аналізує мого балансу.

Розрахуємо показники ефективного використання фінансових ресурсів (показники рентабельності).

Рентабельність всього майна

Rв.м. = чистий прибуток: середня вартість всього майна х 100%

Rв.м. = 193: (( 9054+ 7904):2) х 100% = 2,1 % .

Рентабельність власних коштів:

Rв.к.= чистий прибуток: середня вартість власних коштів х100%

Rв.к. = 193 : (( 5928 + 5903):2 х100 % = 3,3 %.

Рентабельність виробничих фондів.

Rв.ф. = чистий прибуток: середня вартість виробничих фондів х 100%

Rв.ф. = 193: ((4590+5200):2 х 100% = 3,9 %.

Рентабельність продукції.

R пр = прибуток від реалізації: собівартість реалізованої продукції х 100%

R пр. = ((543+570-344)/(18502+2768+1670)) х 100% = 3,4 %.

Виходячи з проведених розрахунків ми бачимо, що всі показники рентабельності знаходяться на досить низькому рівні. Найбільша рентабельність у виробничих фондів - 3,9 %, найменша - у всього майна 2,1%. Дуже низький рівень рентабельності свідчить про те, що на підприємстві використання ресурсів здійснюється неефективно.

Розрахуємо показники обіговості коштів.

Обіговість всього майна:

К_ОБ.В.М. = Виручка від реалізації (без ПДВ і акцизу) / середня вартість майна.

К об.в.м. = (23718) : (( 7904+9054):2) = 2,8 обороту.

Обіговість обігових коштів.

К об.к. = виручка від реалізації / середня вартість обігових коштів.

К об.к. = (23718) : (( 3092+3632): 2) = 7,1 обороту.

Обіговість матеріальної частини обігових коштів.

К об.мат. = виручка від реалізації / середньорічна вартість мат. об. коштів.

К об.мат.= 23718: 2551= 9,3 оборота .

Обіговість нематеріальних оборотних коштів .

К немат.об = виручка / середньорічну вартість немат. об. коштів.

К немат.об.= 23718: (( 686+936):2) = 29,2 оборота.

Тривалість обороту , в днях

Обіговість в днях всього майна.

О д. = 360:2,8 = 128 днів.

Обіговість в днях обігових коштів.

О д. = 360:7,1 = 50 днів.

Обіговість в днях матеріальної частини обігових

коштів.

О д. = 360 : 9,3 = 39 днів

Обіговість в днях нематеріальної частини обігових коштів.

О д.нем. = 360 : 29,2 = 12,4 дня .

З приведених розрахунків видно, що показники обіговості знаходяться на належному рівні. Найбільша тривалість обороту всього майна - 128 днів , найменша у нематеріальної частини обігових коштів - 12,4 днів . Для підприємства основними шляхами прискорення обіговості являється скорочення придатності виробничого циклу, правильна організація роботи по матеріально - технічному забезпеченню, недопущення виникнення непотрібних запасів, своєчасне відвантаження продукції і оформлення документації, вивчення платоспроможності покупців і своєчасні заходи по стягненню дебіторської заборгованості.

Розрахуємо показники, які характеризують потенційні можливості підприємства.

Наявність, динаміка, питома вага виробничих активів в загальній вартості майна.

Виробничі активи - це основні засоби, виробничі засоби, незавершене виробництво .

Наявність:

4 - на початку року: 4590 + 626+ 760 = 5976 т. грн.

5 - на кінець року: 5200 +845+959 = 7004 т. грн.

Питома вага :

6 - на початок року: (4590+626+760) : 7604 ·100% = 75,6 %

7 - на кінець року: (5200 +845+959): 9054 ·100% = 77,4 % .

Динаміка: 7004 -5976 = 1028 т. грн.

Наявність, динаміка і питома вага основних засобів в загальній вартості майна.

Наявність :

8 - на початку року: 4590 т. грн.

9 - на кінець року: 5200 т.грн.

Питома вага :

10 - на початок року : 4590 : 7904 · 100% = 58,1 %

11 - на кінець року : 5200: 9054 · 100% = 57,4 % .

Динаміка: 5200 -4590 = + 610 т. грн.

Коефіцієнт зносу основних фондів.

12 - на початок року: К п.з.= 5934:10524= 0,564 (56,4 %)

13 - на кінець року: К к.з.= 15191:35096 = 0,556 (55,6 %)

14 Наявність та динаміка капітальних вкладень.

15 - на початок року 172,0 тис. грн.

16 - на кінець року 1549,0 тис. грн.

17 Динаміка: 1549,0 - 172,0 = 1377,0 тис. грн.

Данні розрахунки показують, що потенційні можливості підприємства знаходяться на середньому рівні. Показники коливаються в незначному діапазоні. Хоча коефіцієнт зносу на кінець року і зменшується від 56,4 % до 55,6 %, високий процент свідчить про необхідність відновлення основних засобів підприємства.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу державного підприємства «Черкаське ЛГ», можна сказати, що підприємство не має залишків по “хворим” статтям балансу, працює на власному і авнсованому капіталі (“нормальні” джерела покриття), є платоспроможним (враховуючи показники абсолютної ліквідності, покриття запасів), співвідношення між сумами власних оборотних засобів, запасами, витратами та джерелами формування засобів свідчить про нормальну фінансову стійкість. Робота підприємства є беззбитковою.

Отже з всього вищесказаного видно, що Черкаський лісгосп працює стабільно зі щорічним приростом обсягів виробництва та реалізації продукції, утримує стійку позицію на ринку, по економічним показникам є провідним підприємством в галузі лісового господарства в області.

2.6 Основні недоліки у фінансовій діяльності ДП «Черкаське ЛГ»

Держлісгоспом в даних ринкових умовах не допущено спаду виробництва, а також розпочата робота з іноземними фірмами чотирьох європейських країн. Зросли за 2008 - 2009 роки обсяги виробництва продукції переробки, тобто більше ніж в півтора рази, реалізація продукції в цілому збільшилася в 2 рази, також збільшилася кількість працівників та значно зменшились непродуктивні втрати робочого часу. Відповідно до цього збільшився і прибуток, але в відсотках його показувати не доцільно через те, що в 2000 році, як вже раніше згадувалося, були проведені великомасштабні ремонтні роботи, на які й пішла значна частина прибутку. Все це говорить про стабільність роботи Черкаського держлісгоспу.

Змінюється асортимент продукції, що випускається, ведеться активний пошук споживачів на неї, для задоволення споживачів також виготовляється продукція під замовлення, що дозволяє збільшувати реалізацію та покращувати фінансовий стан підприємства. Для економії витрат на заготівлю деревини на даний час практикується продаж лісосічних рубок, тобто покупець має право провести рубки деревини для власних потреб чи на продаж, а площа, на якій проходила лісозаготівля залишається за держлісгоспом.

ДП „Черкаське лісове господарство” за останні роки має стабільний фінансовий стан, що дозволяє своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату, нараховувати премії та мати одну з найвищих середньомісячну заробітну плату на одного працівника серед підприємств Черкаського обласного управління лісового господарства.

Підприємство виконує свої фінансові плани по платежам до бюджету та спеціальних фондах. Платежі проводяться своєчасно.

Ведеться робота по благоустрою садиб цехових підрозділів. За останні два роки проведені капітальні ремонти садиб Тясминського, Руськополянського, Закревського, Дубіївського лісництв, що стало можливо за рахунок збільшення прибутків лісгоспу та стабільного фінансового стану.

В подальшому планується провести капітальні ремонти контор Дахнівського та Свидівського лісництв.

Щорічно ведеться робота по заміні автотракторного парку підприємства. Кожний рік закупляється по 2-3 трактори, які використовуються на трелюванні деревини, лісокультурному виробництві.

Ведеться заміна вітчизняних бензино-моторних пил та пили імпортного виробництва.

Розпочата робота по ремонту та будівництву лісогосподарських доріг. На дані цілі в 2010 році було виділено біля 0,5 млн. гривень.

До основних недоліків у роботі підприємства можна віднести наступні:

? Великий ступінь зносу основних виробничих фондів.

? Застаріле обладнання цеху переробки деревини. У зв'язку з тим, що не можливо провести технологічне переоснащення, було запропоновано цех переробки деревини здати в оренду. Але це питання на теперішній час не вирішено.

? Потребує вдосконалення реалізація деревини через аукціонні торги та проведення тендерних закупівель паливно-мастильних матеріалів, інші послуги.

? Морально застаріле обладнання по деревини в круглому виді на пиломатеріал в Руськополянському, Дахнівському, та Білозірському , і як наслідок, великі трудозатрати.

? Низька зацікавленість працівників (насамперед економічного відділу) у підвищенні прибутковості підприємства.

2.7 Заходи для покращення фінансових показників

Генеральним напрямом виробничо-фінансової діяльності ДП „Черкаське лісове господарство” в умовах ринкових відносин є недопущення спаду виробництва.

Для подальшого успішного існування ДП «Черкаське лісове господарство» на Україні необхідно:

1. проведення реконструкції лісокомплексу та технічного переозброєння, модернізації обладнання та устаткування;

2. в зв'язку з не нарахуванням на експортну продукцію ПДВ вишукувати можливості по збільшенню реалізації продукції на експорт;

3. провести роботу по достроковим заключенням договорів на реалізацію продукції з фірмами, які є платоспроможними;

4. проводити роботу по випуску нових видів продукції переробки, що будуть в подальшому користуватися попитом;

5. освоювати нові ринки збуту продукції через розширення комп'ютеризації та вихід в Інтернет та проведення аукціонів;

6. значну увагу приділяти охороні і захисту лісів (створювати додаткові протипожежні лісосмуги, проводити догляд за протипожежними лісосмугами, створювати протипожежні розриви, проводити агітацію населення по обережному поводженню в лісі);

7. виділяти більше коштів та працівників на охорону лісу та лісової флори і фауни від самовільного знищення;

8. відновити авіаційне патрулювання лісів на кожен день в пожежонебезпечний період (квітень - листопад);

9. розширити площі лісорозсадників та плантацій молодих лісових насаджень, для більшого відновлення лісових масивів та вирощування новорічних ялинок;

10. збільшити обсяги вирощування декоративного посадкового матеріалу, що на даний час користується попитом;

11. по можливості уникати втрат продукції з цінних порід деревини, через довготривале зберігання та більш якісно розкряжовувати хлисти;

Розділ 3. Пропозиції щодо покращення ефективності діяльності підприємства

3.1 Вигоди від впровадження автоматизації на ДП «Черкаське лісове господарство»

У результату аналізу роботи підприємства можна зробити висновок, що обладнання підприємства застаріле як фізично, так і морально. В деяких підрозділах, що займаються заготівлею та переробкою деревини, переважає малоефективна ручна праця. Тому подальший розвиток та підвищення ефективності діяльності підприємства пропоную здійснити за рахунок підвищення ступеня механізації та автоматизації основних виробничих процесів.

Автоматизація рахується головним, найбільш перспективним напрямком в розвитку промислового виробництва. Завдяки звільненню людини від безпосередньої участі у виробничих процесах, а також високої концентрації основних операцій суттєво поліпшуються умови праці і економічні показники виробництва.

Автоматизація промислового виробництва неоднакова. Вона дає найбільший ефект у виробництві з масовим випуском продукції і порівняно трудомісткими технологічними процесами. Дане підприємство підпадає під ці характеристики.

Автоматизація виробничих процесів пов'язана з впровадженням ряду автоматичних пристроїв.

Переваги автоматизованого виробництва визначаються двома категоріями: соціальною і економічною ефективністю автоматизації.

До соціальної ефективності відноситься полегшення праці робочих, поліпшення санітарно-гігієнічних умов і підвищення загальнокультурного рівня життя людини.

Полегшення праці робочих в автоматизованому виробництві забезпечується звільненням їх від безпосередньої участі у виробництві.

Поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці працівників у виробництві, обладнаному автоматично працюючими машинами, забезпечується тим, що працівник, який спостерігає за протіканням процесу, знаходиться на визначеній відстані від робочих органів машин, переважно в окремому приміщенні. Це підвищує безпеку і покращує умови праці.

До економічної ефективності автоматизації поліпшення найважливіших економічних показників виробництва: підвищення ефективності праці, зниження собівартості продукції, підвищення рівня інтенсивності процесу і підвищення якості продукції.

Підвищення ефективності праці робітників на автоматизованих виробництвах відбувається головним чином в результаті збільшення рівня концентрації обробки, а інколи інтенсивності процесу. Найвища ефективність праці працівників досягається при повній комплексній автоматизації виробництва.

Собівартість продукції в автоматизованому виробництві звичайно знижується. Це досягається в результаті підвищення ефективності праці, скорочення тривалості виробничого циклу і зменшення виробничих площ, а також більш раціональної організації виробництва. Якість продукції в автоматизованому виробництві може бути підвищена, що досягається більш строгим дотриманням ритму і режиму роботи машин, а також об'єктивним автоматичним контролем.

Наступні розрахунки по даній дипломній роботі роботі проведемо за наступними даними:

При впровадженні автоматизації будуть здійснені наступні дії:

Буде проведено заміну одного із деревообробних верстатів у Руськополянському лісництві, що є структурним підрозділом ДП «Черкаське лісове господарство».

А саме, стрічковий верстат «ЛЗ-052», придназначений для розпилу деревини у круглому вигляді на дошки та бруски, заміниться більш сучасним верстатом «ЛЗ-112», який буде виконувати аналогічні функції.

Характеристики нового та старого обладнання подані в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Порівняльні характеристики двох верстатів.

Назва показника	од. виміру	Станок стрічковий «ЛЗ-052»	Станок стрічковий «ЛЗ-112»
Рік випуску	Рік	1986	2011
Первісна вартість	грн	33312	51000
Ринкова вартість	грн	12422	51000
Максимальна продуктивність зміну	м3	10	10
Чисельність обслуговуючого персоналу	чол.	3	1
Річні витрати на заробітну плату на одного працівника (2 розряд)	грн	38427
Максимальна потужність	кВт	6	4,5

3.2 Розрахунок витрат на проведення автоматизації виробництва

В даному підрозділі дипломної роботи необхідно врахувати вартість усіх витрат, пов'язаних з проведенням автоматизації виробництва: вартість засобів автоматизації і монтажних матеріалів, суму витрат на поточний ремонт, вартість електроенергії, суму заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування, а також , визначити економічний ефект.

Таблиця 3.2 Розрахунок вартості засобів автоматизації.

№ п/п	Назва обладнання	Один. вимір.	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
1	Верстат стрічковий «ЛЗ-112»	шт.	1	51000	51000
2	Інструмент заточний	шт.	1	250	250
Всього:	51250

Таблиця 3.3 Розрахунок вартості монтажних матеріалів

№ п/п	Назва матеріалів	Один. вимір.	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
1	Провід монтажний	м	0,7	12,1	8,47
2	Припій	кг	0,2	8,25	1,65
3	З'єднювальний шнур	шт.	17	2,47	41,99
4	З'єднювальний шнур (220У)	м	1	2,44	2,44
Всього:	54,55

Кількість використаної електроенергії становить 130 кВт/год.

Встановлення засобів автоматизації буде проводити бригада з 3 чоловік.

При цьому витрати даного підприємства на електроенергію скоротяться з 3730кВт/год до 2821 кВт/год.

Таблиця 3.4 Витрати на поточний ремонт

№ п/п	Назва матеріалів, з/частин	Один. вимір.	Річна потреба	Ціна, грн.	Вартість, грн.
1	Пила стрічкова	шт.	7	1200	8400
2	Мастило	кг.	4	64	256
3	Круг заточний	шт.	6	40	240
Всього:	8896

Таблиця 3.5 Витрати електроенергії

№ п/п	Назва	Один. вимір.	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
1	Електроенергія силова	кВт/год	130	0,38	49,40

Розрахунок заробітної плати робітників, зайнятих встановленням обладнання.

Встановлення засобів автоматизації буде здійснювати бригада з 3-х чоловік. Заробітна плата робітникам буде нараховуватися за контрактною системою. За виконання даної роботи за 18 годин, підприємство робітникам має заплатити 600 грн.

Розрахунок відрахувань на соціальне страхування.

Суму відрахувань на соціальне страхування вираховую, виходячи із ставки 37 % від фонду оплати праці.

В = 600 · 0,37 = 222 (грн.)

Розрахунок загальновиробничих витрат.

Загально виробничі витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва, по даних підприємства приймаються в розмірі 40% витрат від фонду оплати праці.

Вз.в. = 600 · 0,4 = 240 (грн.)

Таблиця 3.6 Загальні витрати на автоматизацію

№ п/п	Назва витрат	Сума, грн.
1	Вартість засобів автоматизації	51250
2	Вартість монтажних матеріалів	54,55
3	Витрати на поточний ремонт	8896
4	Вартість електроенергії	49,40
5	Зарплата	600
6	Відрахування на соціальні заходи	222
7	Загальновиробничі витрати	240
Всього:	61311,95

3.3 Розрахунок економії від впровадження автоматизації

В загальному випадку автоматизація виробництва може привести до наступних результатів:

- економії прямих витрат праці - зменшення обслуговуючого персоналу;

- економії витрат на електроенергію;