Планування амортизаційної політики підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

3

Вступ

Розділ 1. (Теоретична частина) Амортизаційний фонд - джерело відтворення основних засобів

1.1 Сутність та значення амортизації для основних засобів

1.2 Методи нарахування амортизації основних фондів

1.3 Політика амортизаційних відрахувань на підприємстві

Розділ 2. (Розрахункова частина) Техніко-економічне обґрунтування доцільності організації виробництва даної продукції

2.1 Визначення потреби в основних і допоміжних матеріалах

2.2 Визначення потреби підприємства в персоналі та витратах на його утримання

2.3 Розрахунок собівартості продукції

2.4 Визначення ціни одиниці продукції та основних економічних показників діяльності підприємства по випуску продукції

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Однією з найважливіших сфер економічних відносин в державі є процес відтворення виробничого апарату. На шляху побудови ринкових відносин у нашій державі, поряд з формуванням ринку капіталу, цілеспрямованого регулювання потребує процес відтворення основних фондів, оскільки вони великою мірою визначають ефективність суспільного виробництва, темпи впровадження науково - технічного прогресу, зростання національного доходу і добробуту населення. Усунувшись від прямого втручання в діяльність підприємств, держава зберігає за собою головну регулюючу функцію - встановлення “правил гри ”, обов'язкових для всіх без винятку учасників ринку. амортизація засіб виробництво

Невід'ємними складовими державного управління є адміністративні та економічні методи. Однак, якщо перші передбачають прямий централізований вплив на об'єкт, яким управляють, і є обов'язковими, то другі - впливають на поведінку керованих через їхні інтереси.

Економічні методи реалізуються на основі поєднання прямих та непрямих регуляторів. Їх співвідношення в окремі періоди різні. Перехід від централізованої економіки до економіки ринкового типу передбачає ширше залучення непрямих економічних регуляторів бюджетно - податкової, грошово - кредитної, амортизаційної політики.

Найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел (амортизації та нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансування амортизаційні відрахування посідають головне місце тому, що завдяки синхронності між кругооборотом основних фондів і формуванням амортизаційного фонду, меншій їх схильності до кон'юнктурних коливань пов'язаних з результатом господарської діяльності, вони більшою мірою, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств у відтворенні основних фондів.

Крім того, амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію, передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: чим довший період функціонування обладнання, тим більше виробляється продукції і тим швидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їх недоамортизації внаслідок морального зносу і знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку.



Розділ 1. (Теоретична частина) Амортизаційний фонд - джерело відтворення основних засобів

1.1 Сутність та значення амортизації для основних засобів

Протягом тривалого функціонування в господарській діяльності суб'єктів господарювання основні фонди зазнають фізичного та економічного зносу, а також техніко-економічного старіння.

Фізичний знос основних фондів виникає внаслідок втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, що призводить до економічного спрацювання, тобто до поступового зменшення їхньої первісної реальної вартості, що зумовлене не тільки функціонуванням основних фондів, а й їхньою бездіяльністю. На темпи і розміри фізичного спрацювання засобів праці впливає сукупність чинників, які можна поділити на дві групи: дія навколишнього середовища та експлуатаційне навантаження. Під впливом чинників навколишнього середовища значна частина основних засобів піддається корозії, втрачає свій первісний стан, а інколи зазнає повного руйнування і назавжди виходить з ладу. Вплив експлуатаційного навантаження може проявлятися у двох формах: екстенсивній та інтенсивній. В залежності від співвідношення цих форм визначають швидкість і розміри фізичного спрацювання основних засобів. Внаслідок фізичного спрацювання основних фондів погіршуються їхні техніко-економічні та соціальні характеристики - знижується продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим роботи тощо.

Розрізняють фізичне часткове та фізичне повне спрацювання основних фондів. Часткове спрацювання можна усунути. Це означає, що споживні вартості основних фондів відновлюються за рахунок ремонту. Повного спрацювання не можна усунути, воно зумовлює необхідність ліквідації зношених фондів та заміни їх новими. Між окремими видами спрацювання і старіння основних засобів праці та формами їхнього відтворення існує певний зв'язок (рис.1.1.).

Рис.1.1. Види фізичного спрацювання і техніко-економічного старіння основних засобів та форми їхнього усунення.

Техніко-економічне старіння основних фондів - це процес їхнього знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення наявних та створення нових засобів виробництва, запровадження нової прогресивної технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів виробництва.

Техніко-економічне старіння властиве найбільш активній частині основних засобів, зокрема знаряддям праці, обчислювальній техніці, транспортним засобам та ін. Наявність на підприємстві значної кількості знецінених в результаті дії технічного прогресу засобів праці завдає їм відчутних економічних збитків. Техніко-економічне старіння буває двох видів: першого і другого виду. Перший проявляється у втраті частини вартості засобів праці без відповідного фізичного спрацювання, а завдяки здешевленню їх виготовлення у нових умовах, тобто з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Таким чином, при техніко-економічному старінні першого виду споживча вартість основних засобів не змінюється, а змінюється лише їх вартість за рахунок здешевлення.

Другий вид характеризується скороченням тривалості їх дії, обумовленої не зниженням їх продуктивності, а тим, що подальша експлуатація старих засобів праці в поєднанні з новими призводить до збільшення витрат виробництва.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування.

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Об'єктом амортизації є вартість основних фондів (крім землі). Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включаються до собівартості продукції, реалізуються під час продажу товарів, а потім накопичується у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Кожна одиниця основних фондів має визначену грошову вартість. Вартісні показники оцінки основних фондів дозволяють вести облік загального обсягу, відображати знос основних фондів та враховувати його при оподаткуванні, здійснювати фінансування відтворення основних фондів, оцінювати ефективність їх використання.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) -- очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Залишкова вартість - це первісна вартість за мінусом нарахованого зносу.

Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних сумарних обсягів амортизації згідно з Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди підприємства за функціональним призначенням поділяють на такі групи:

I. Перша група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

II. Друга група - автомобільний транспорт, вузли та запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти.

ІІІ. Третя група - будь-які інші основні фонди, не включені до першої, другої та четвертої груп.

IV. Четверта група - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ним засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.

Суми амортизаційних відрахувань за податковим методом визначається за квартал за затвердженими в законодавчому порядку нормами амортизації. Так, згідно з чинним податковим законодавством, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок розрахункового кварталу в таких розмірах:

Група 1 - 2%

Група 2 - 10 %

Група 3 - 6%

Група 4 - 15%

Амортизації підлягають витрати на:

-- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

-- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

-- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

-- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

-- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

-- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

-- придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

-- утримання основних фондів, що знаходяться на консервації;

-- створення та/або придбання аудіовізуальних творів.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

1.2 Методи нарахування амортизації основних фондів

На сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно-правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

Підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1 липня 2000 року, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання та переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами (за умови незмінності первісно визначених облікових оцінок). Прослідкуємо це на прикладі підприємства. Підприємство придбало виробниче обладнання:

1) первісна вартість - 25000 грн.;

2) очікуваний строк корисного використання обладнання - 6 років;

3) ліквідаційна вартість обладнання - 1500 грн.

4) очікуваний обсяг продукції, яку буде вироблено з використанням даного обладнання - 36800 кг.

1) Податковий метод зменшення залишкової вартості.

Відповідно до п.8.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми амортизаційних відрахувань звітного періоду розраховують застосуванням норм амортизації, визначених п.8.6. цього Закону до балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду. В нашому прикладі обладнання належить до третьої групи. Тоді квартальна норма амортизації дорівнює 3,75 %.

2) Податковий метод прискореної амортизації.

Підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних засобів третьої групи, придбаних після набуття чинності Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств. При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об'єкту на початок звітноо періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введеним протягом року об'єктам та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи із строку корисного використання об'єкту. Норма амортизації у наведеному випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна розрахувати так:

НА = А/АВ

Переробивши надану формулу, отримаємо норму амортизації для наданого методу:

НА = 2*(А/АВ) = 2*(АВ/Т)/АВ = 2/Т

Ірік - 15%, 2 рік - 30%, 3 рік - 20%, 4 рік - 15%, 5 рік - 10%, 6 рік -5%, 7 рік - 5%. Амортизація нараховується від первісної вартості об'єктів основних засобів

3) Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

За цим методом витратами поточного періоду впродовж усього строку корисного використання активу визначається завжди однакова частина вартості об'єкта основних засобів, що амортизується.

Сума амортизації визначається діленням вартості основних засобів, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. За рік, у нашому випадку це становитиме (25000 - 1500): 6 =3916 грн.(табл. 13.3). Суму нарахованої амортизації також можна розраховувати як добуток вартості основних засобів, і норми амортизації. Річна норма амортизації за цим методом є величиною зворотною очікуваному строку використання об'єкта у відсотках: 1/6 * 100%= 16,67%.

Звідси річна сума амортизації дорівнює: (25000-1500) * 16,67% = 3916 грн.

Таблиця 13.3. Нарахування амортизації основних засобів прямолінійним методом (грн.)

Показник	Рік
		3916	3916	3916	3916	3916	3916
Амортизаційні відрахування за рік		3916	7832	11748	15664	19580	23500
Накопичена амортизація (знос) на кінець року	2500	21084	17168	13252	9336	5420	1500
Залишкова вартість на кінець року

Ця сума амортизації із року в рік, впродовж строку корисного використання об'єкта, включатиметься у витрати підприємства і відображатиметься у звіті про фінансові результати. На цю суму рівномірно збільшуватиметься накопичена амортизація (знос) і відповідно зменшуватиметься залишкова вартість об'єкта основних засобів, які відображаються у Балансі підприємства.

Цей метод використовується для тих об'єктів основних засобів, які виконують відносно постійний обсяг роботи впродовж всього строку служби, і для яких основним чинником, який обмежує строк служби, є їх фізичне старіння.

Він найбільш поширений у світі і порівняно з іншими методами амортизації найбільш простий у застосуванні. Використання цього методу цілком виправдане за умови, коли не існує ймовірність швидкого морального старіння.

До таких засобів належать будівлі, споруди, більшість видів виробничого устаткування, інструментів, приладів. Хоча ігнорується те, що з часом ступінь зношеності основних засобів зростає, і вони потребують більших витрат на обслуговування та ремонт.

3) Виробничий метод

Цей метод базується на тому, що амортизація об'єкта залежить, в основному, від інтенсивності його використання. Він застосовується, як правило, до активної частини основних засобів, які експлуатуються нерівномірно. Він ґрунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об'єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції. Тому для визначення потрібно мати дані про розрахунковий сумарний обсяг продукції у натуральних показниках за весь строк корисного використання! фактичний обсяг одиниць продукції у конкретний період. Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції на виробничу ставку амортизації. Виробнича ставка визначається діленням різниці первісної та ліквідаційної вартості об'єкта на очікуваний загальний обсяг продукції із використанням даного обладнання. Нарахування за виробничим методом можна вважати обґрунтованим у разі, коли фактично отриманий дохід від використання основного засобу дійсно пов'язаний з обсягом виробництва за його допомогою у кожному обліковому періоді. При використанні цього методу амортизація виробничого обладнання розглядається як змінні витрати, оскільки їх сума змінюється прямопропорційно до кількості одиниць виготовленої продукції. Цей метод доцільно використовувати, наприклад, для амортизації вантажних автомобілів. Він ефективний також для амортизації тих основних засобів та нематеріальних активів, які можуть самостійно виконувати конкретний визначений обсяг робіт (табл. 13.4). У нашому випадку виробнича ставка:

Виробнича ставка = (25000-1500):36800 = 0,64 грн. за кг.

Таблиця 13.4. Нарахування амортизації виробничим методом (грн.)

	Фактичний	Амортизаційні	Накопичена	Залишкова
Рік	обсяг	відрахування	амортизація (знос)	вартість
	продукції, кг	за рік	на кінець року	на кінець року
0	-	-	-	25000
1	6000	6000x0,64=3840	3840	21160
2	6500	6500x0,64=4160	8000	17000
3	7000	7000x0,64=4480	12480	12520
4	6300	6300x0,64=4032	16512	8488
5	6000	6000x0,64=3840	20352	4648
6	5000	5000x0,64=3148	23500	1500

4) Метод зменшення залишкової вартості

Згідно з цим методом, річна сума амортизації визначається як добуток річної норми амортизації на залишкову вартість об'єкта основних засобів на початок звітного року (або первісна вартість на початок нарахування амортизації).

Річна норма амортизації = 1

,

де Т-кількість років корисного використання об'єкта основних засобів.

У нашому випадку річна норма амортизації 34% (таблиця 13.5). Порівняно складніші математичні підрахунки норми амортизації дадуть змогу отримати більш точний, систематичний і раціональний метод розподілу вартості основних засобів. Єдине, що ліквідаційна вартість повинна бути трохи більшою від нуля.

5) Метод прискореного зменшення залишкової вартості Норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом подвоюється і застосовується до залишкової вартості об'єкта. У зарубіжній практиці його ще називають методом подвійного зменшення залишку. Ліквідаційна вартість у цей розрахунок не входить. її величина потрібна лише для розрахунку амортизації за останній рік (табл. 13.6).

Таблиця 13.6. Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості (грн.)

Рік	Амортизаційні	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
	відрахування за рік	(знос) на кінець року	на кінець року
1	2х16,67%х25000=8335	8335	16665
2	2x16,67%х16665=5556	13891	11109
3	2х16,67%х11109=3704	17595	7405
4	2х16,67%х7405=2468	20063	4937
5	2х16,67%х4937=1937	22000	3000
6	25000-1500-22000=1500	23500	1500

Цей метод обмежує свободу вибору прискорення вітчизняним бухгалтерам. Водночас надання такого права, як зазначають фахівці, збільшує суб'єктивізм в обліку.

Кумулятивний метод.

Метод полягає в тому, що для підрахунку суми амортизації за обліковий період вартість активу, яка амортизується, множать на кумулятивний коефіцієнт. У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання дорівнює 1+2+3+4+5+6=21. Кумулятивний коефіцієнт становить для першого, другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого років відповідно 6/21,5/21,4/21,3/21,2/21, 1/21 (табл. 13.7).



Таблиця 13.7. Нарахування амортизації кумулятивним методом (грн.)

Рік	Амортизаційні відрахування за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець періоду	Залишкова вартість на кінець періоду
1	6/21x23500=6721	6721	18279
2	5/21x23500=5593	12314	12686
3	4/21x23500=4476	16790	8210
4	3/21x23500=3360	20150	4850
5	2/21x23500=2233	22383	2617
6	1/21x23500=1117	23500	1500

Виходячи з цього, можна зробити висновки:

ь прямолінійному методу нарахування відповідають наступні фактори, що впливають на очікуваний спосіб отримання економічних вигод:

а) виробництво різнорідної продукції,

б) рівномірна експлуатація об'єкта,

в) незначний моральний знос;

ь методу зменшення залишкової вартості:

а) об'єкт використовується у виробництві різнорідної продукції,

б) швидкий фізичний і моральний знос,

в) необхідність швидкого накопичення коштів для прискореного відновлення основних засобів;

ь кумулятивному методу:

а) об'єкт використовується у виробництві різнорідної продукції,

б) швидкий фізичний і моральний знос,

в) необхідність швидкого накопичення коштів для прискорення оновлення основних засобів;

ь методу прискореного зменшення залишкової вартості:

а) об'єкт використовується у виробництві різнорідної продукції,

б) швидкий моральний та фізичний знос,

в) необхідність швидкого накопичення коштів для прискореного оновлення основних засобів;

ь виробничому методу:

а) об'єкт використовується для виробництва одного виду продукції або надання тих самих послуг;

б) строк корисного використання об'єкта безпосередньо визначається його ресурсом: кількістю випущених за його допомогою одиниць продукції т.п.;

в) нерівномірність експлуатації об'єкта;

г) кількість планової і випущеної продукції з його використанням надійно вимірюється;

д) роль морального зносу незначна;

ь методу зменшення залишкової вартості (податковий):

а) не враховує строків експлуатації,

б) не враховує фізичного і морального зносу,

в) не враховує виробничих чинників використання основних засобів, і розрахований тільки для цілей оподаткування;

ь методу прискореної амортизації (податковий):

а) розрахований, в основному, для цілей оподаткування,

б) недопрацьований нормативно.

Докладний аналіз цих методів призводить до висновку, що між деякими з них немає суттєвої відмінності, як в теоретичному плані, так і за практичними результатами (табл. 13.8), що може бути підставою для їх скорочення. Йдеться про метод прискореного зменшення залишкової вартості та метод зменшення залишкової вартості.

1.3 Політика амортизаційних відрахувань на підприємстві

Слід зазначити, що чинним законодавством обмежена амортизаційна політика підприємства. Так. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 р. № 349 з 1 січня 2003 р. скасовано прискорену амортизацію об'єктів групи 3, тобто активної частини основних засобів. Водночас передбачено з 01 січня 2004 р. ввести нові більш високі норми амортизації по групах 1-3 основних засобів.

При цьому підприємству надається право застосовувати нижчі, ніж передбачено законодавством, ставки амортизації об'єктів основних засобів.

У зазначеному Законі передбачене, що у разі проведення щорічної індексації балансової вартості основних засобів капітальний дохід з метою оподаткування не нараховується, а сума такої індексації збільшує балансову вартість об'єкта. Крім того, збільшилася сума витрат на проведення поточного, капітального ремонтів, поліпшення основних засобів, яку можна віднести на валові витрати. З 1 січня 2003 р. на валові витрати можна віднести витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів у межах 10 % сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного п^лоду. Витрати, що перевищують 10-відсоткову норму, відносяться на збільшення балансової вартості об'єктів групи 1 або сукупної балансової вартості груп 2, 3, 4 пропорційно до сукупної балансової вартості таких об'єктів цзупи 1 та груп 2. 3. 4 на початок звітного кварталу.

Обираючи той чи інший метод амортизації основних засобів, необхідно виходити з оцінки фінансового стану підприємства, його інвестиційних програм, стану матеріально-технічної бази, причому основним критерієм такої оцінки є досягнення оптимального співвідношення між величиною одержаниx амортизаційних коштів і їх впливом на цінову конкурентоспро можність продукції підприємства (враховуючи, що амортизація - частіша собівартості продукції): ринкові ціни на продукцію підприємства можуть не витримати "перегріву" пов'язаного з застосуванням прискорених методів амортизації.

Переоцінка основних фондів

Переоцінка основних фондів - це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість - це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначення справедливої вартості .

Порядок визначення справедливої вартості основних засобів

Об'єкт визначення справедливої вартості	Визначення справедливої вартості
Земля	Ринкова вартість
Будинки	Ринкова вартість
Машини	Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість -- відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки
Устаткування	Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість -- відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки
Інші основні засоби	Відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки

У більшості випадків справедлива вартість основних засобів - це їхня ринкова вартість.

Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна одержати:

- зі зведень заводів-виготовлювачів;

- із прайс-листів посередників;

- з періодичних видань;

безпосередньо на ринку;

в агентствах нерухомості, в експерта-оцінювача;

- зі збірників цін (видаваних, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

- у міському відділі цін.

При великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів - трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації представлена вартість нових основних засобів; об'єкти, що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їхньої справедливої вартості представляє визначену проблему. У цьому випадку Вагонна дільниця може використовувати методики, застосовувані експертами-оцінювачами.



Розділ 2. (Розрахункова частина) Техніко-економічне обґрунтування доцільності організації виробництва даної продукції

Машинобудівне підприємство спеціалізується на виготовленні запасних частин до автомобілів. Тип виробництва - масове. Служба маркетингу підприємства дослідила ринок з продажу аналогічної продукції і було прийняте рішення організувати виробництво продукції в поточному році заданої номенклатури і обсягу (таблиця 1).

Таблиця 1 - Номенклатура та обсяг виробництва продукції на 2009 рік

№ з/п	Найменування виробів	Обсяг виробництва, штук
1	Черв'як	123200
2	Шестерня конічна	127600
3	Вінець	105600

2.1 Визначення потреби в основних і допоміжних матеріалах

Потреба в основних матеріалах для черв'яка обчислюється за формулою:

, кг

Вартість основних матеріалів для черв'яка обчислюється за формулою:

, грн.

Наймену-вання виробів	Найменування операцій	Розряд робіт	Норма штуч-ного часу, хв.	Матеріал	Маса заго-тівки, кг	Маса деталі, кг	Кількість одиниць устатку-вання, шт.	Середня категорія складності ремонтної одиниці	Потужність двигунів на одиницю уст-ня, квт	Середня ціна за одиницю уст-ня, грн.
Черв'як	Токарна перша Токарна друга Фрезерувальна Свердлувальна	4 4 5 6	17,0 7,5 26,4 3,5	Сталь легована	10,8	6,5	14 14 11 15	11 11 12 5	7,5 7,5 10,0 3,0	3990 3990 3250 650
Шестерня конічна	Токарна Фрезерувальна Шліфувальна Протяжна	4 5 5 6	37,5 36,4 17,5 9,6	Сталь легована	9,0	6,9	20 18 15 6	11 12 16 9	7,5 10,0 7,5 40,0	3990 4250 6100 7670
Вінець	Токарна Свердлувальна Фрезерувальна Електрокар	4 6 5 -	33,0 22,0 44,0 -	Сталь вуглецева	12,2	10,3	20 18 15 1	11 5 12 -	7,5 3,0 10,0 -	3990 650 4250 1300

Таблиця 2 - Технологічний процес виготовлення продукції



Таблиця 3 - Розрахунок потреби в основних матеріалах

Найменування виробів	Найменування матеріалу	Програма випуску, шт.	Норма витрат, кг/шт.	Потреба, т	Ціна матеріалу, грн./т	Вартість матеріалу, тис. грн.	Норма відходів, кг/шт.	Відходи, т	Ціна відходів, грн/т	Вартість відходів, тис. грн.	Вартість матеріалів за виключенням відходів, тис. грн
Черв'як	Сталь легована	123200	10,8	1330,6	2600	3459,6	4,3	529,8	260	137,7	3321,9
Шестерня конічна	Сталь легована	127600	9,0	1148,4	2600	2985,8	2,1	268,0	260	69,7	2916,1
Вінець	Сталь вуглецева	105600	12,2	1288,3	1900	2447,8	1,9	200,6	190	38,1	2409,7
Підсумок	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х	8647,7

Відходи обчислюються за формулою:

, кг

Вартість основних матеріалів за виключенням відходів обчислюється за формулою:

, грн.

Кількість розрахункових одиниць для допоміжних матеріалів на ремонт і утримання устаткування обчислюється за формулою

, верстато-змін

Потреба в допоміжних матеріалах обчислюється за формулою:

, м²

Папір наждачний м²

Вартість допоміжних матеріалів обчислюється за формулою:

, тис.грн.

Папір наждачний

Таблиця 4 - Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах

Найменування матеріалів	Одиниця виміру	Норма витрат на одиницю виміру	Кількість розрахун-кових одиниць	Потреба в допоміжних матеріалах, т/м2	Ціна, грн/т, грн/м2	Вартість допоміжних матеріалів, тис. грн.
На технологічні цілі
Сода кальцинована	Кг	1,8	3322	6,0	350,00	2,1
Кислота соляна	Кг	2,0	3322	6,6	500,00	3,3
Папір наждачний	м2	0,2	3322	664,4	9,25	6,1
Папір пакувальний	м2	2,0	3322	6644,0	0,78	5,2
Підсумок	х	х	х	х	х	16,7
На ремонт і утримання устаткування
Масло машинне	г/вт.зміну	300	83834	25,2	2550,00	64,3
Солідол	г/вт.зміну	5,0	83834	0,4	2376,00	1,0
Емульсол	г/вт.зміну	200	83834	16,8	2980,00	50,1
Гас	кг/вт	13,5	167	2,3	2063,00	4,7
Кінці бавовняні	кг/вт	25	167	4,2	2400,00	10,1
Підсумок	х	х	х	х	х	130,2

2.2 Визначення потреби підприємства в персоналі та витратах на його утримання

2.2.1 Розрахунок трудомісткості виробничої програми

Нормований час на одиницю продукції визначається як сума норм часу по операціям технологічного процесу:

, нормо-год.

Черв'як



Трудомісткість виробничої програми обчислюється за формулою:

, нормо-годин

Черв'як нормо-годин

Таблиця 5 - Трудомісткість виробничої програми

Найменування виробів	Виробнича програма, шт.	Нормований час на одиницю продукції, нормо-год.	Трудомісткість виробничої програми, нормо-годин
Черв'як	123200	0,9	110880
Шестерня конічна	127600	1,7	216920
Вінець	105600	1,7	179520
Підсумок	х	х	507320

2.2.2 Розрахунок чисельності основних робітників

Чисельність основних робітників обчислюється за формулою:

, осіб

Дійсний фонд робочого часу визначається за формулою

, год.

год.



Найменування показника	Одиниця виміру	Значення показника
Календарні дні	дні	365
Святкові та вихідні дні	Дні	114
Робочі дні	Дні	251
Невиходи на роботу	Дні	41
в тому числі: основні і додаткові відпустки відпустки пов'язані з навчанням по хворобі виконання державних і громадських обов'язків інші невиходи.	Дні	31 2 4 1 3
Дійсний фонд робочого часу	дні	210
Встановлена тривалість робочого дня	год.	8,0
Зменшення тривалості робочого дня із-за скорочення тривалості робочого дня в передсвяткові дні та внутрішньо змінних простоїв	год.	0,2
Кількість робочих змін протягом доби	змін	2
Дійсний фонд робочого часу	год.	1638
Трудомісткість виробничої програми	Нормо-год	507320
Середній коефіцієнт виконання норм	-	1,09
Чисельність основних робітників	осіб	284

2.2.3 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Форма оплати праці основних робітників - відрядно-преміальна.

Годинна тарифна ставка І тарифного розряду обчислюється за формулою

ТС_{год (1)} = ЗП_мін*1,2/167

ТС_{год (1)} = 605*1,2/167=4,35 грн.

Годинна тарифна ставка і-го тарифного розряду обчислюється за формулою:

, грн.

, грн.

Годинна тарифна ставка І тарифного розряду обчислюється за формулою:

Годинна тарифна ставка І тарифного розряду обчислюється за формулою:

Таблиця 7 - Тарифні коефіцієнти та годинні тарифні ставки

Види виробів та робіт	Кваліфікаційні тарифні розряди
	1	2	3	4	5	6
Тарифні коефіцієнти	1,0	1,08	1,23	1,35	1,54	1,8
Годинна тарифна ставка (грн.)
Слюсарі, верстатники широкого профілю, зайняті на універсальному устаткуванні. Працівники з виготовлення особливо точних, відповідальних і складних пресформ, приладів для устаткування*	5,22	5,64	6,42	7,05	8,04	9,40
Верстатні роботи по обробці матеріалів різанням, штамповці, роботи з виготовлення і ремонту інструменту та оснащення**	4,79	5,17	5,89	6,47	7,38	8,62
Робітники, зайняті на інших роботах, не пов'язаних з основним виробництвом***	4,35	4,70	5,35	5,87	6,70	7,83



Таблиця 8 - Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Розрахунок	Сума, тис. грн.
Фонд основної заробітної плати: а) черв'як	(17/60*6,47+7,5/60*6,47+26,4/60*7,38+3,5/60*8,62)*123200	787,5
б) шестерня конічна	(37,5/60*6,47+36,4/60*7,38+17,5/60*7,38+9,6/60*8,62)*127600	1537,9
в) вінець	(33/60*6,47+22/60*8,62+44/60*7,38)*105600	1281,1
Підсумок	х	3606,5
Фонд додаткової заробітної плати по трьом видам продукції: а) премії б) доплати за роботу в нічний час в) доплати за керівництво бригадою г) інші доплати і надбавки д) оплата щорічних і додаткових відпусток		1082,0
	0,40*4,79*1,65*119280	377,1
	0,15*8,62*10*1638	21,2
		288,5
	3606,5+1082,0+377,1+21,2+288,5*10,0%/100,0%	537,5
Підсумок	х	2306,3

Основна заробітна плата основних робітників обчислюється за формулою:

, грн.

По черв'яку



Загальна кількість нічних годин відпрацьованих основними робітниками обчислюється за формулою:

, год.

, год.

Сума доплат за роботу в нічний час обчислюється за формулою:

, грн.

,

Сума доплат за керівництво бригадою обчислюється за формулою:

кількість бригад ;

Інші доплати і надбавки визначаються в розмірі 8% від основної заробітної плати.

Сума оплати щорічних і додаткових відпусток визначається в розмірі 10% від основної та додаткової заробітної плати.

2.2.4 Розрахунок чисельності та фонду оплати праці допоміжних робітників

Чисельність допоміжних робітників:

, осіб

Чисельність слюсарів з ремонту устаткування

, осіб

Коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову

,

Кількість одиниць устаткування розраховується через сумарну кількість ремонтних одиниць.

р.о.

, р.о.

Таблиця 9 - Норми обслуговування та розрахунок чисельності допоміжних робітників

Професія	Норма обслуговування за зміну, одиниць ремонтної складності	Чисельність допоміжних робітників, осіб
Слюсар з ремонту устаткування	500	8
Слюсар з міжремонтного обслуговування	800	5
Слюсар-електрик	1000	4

Таблиця 10 - Нормативи та розрахунок чисельності допоміжних робітників

Посада або професія	Тарифний розряд	Норматив чисельності	Чисельність допоміжних робітників, осіб
Наладчик	5	3% від чисельності основних робітників	9
Заточник	4	5% від чисельності основних робітників	14
Контролер	5	8% від чисельності основних робітників	23
Комірник	-	По одному на зміну	2
Електрокарник	-	По одному на зміну	2

Таблиця 11 - Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

Найменування професії	Чисельність, осіб	Тарифний розряд	Годинна тарифна ставка або оклад, грн	Кількість людино-годин або місяців, що належить відпрацювати за рік	Фонд оплати праці
						премія	доплати	Підсумок, тис. грн.
					по тарифу, грн.	%	сума, грн.	%	сума, грн.
Наладчик	9	5	7,38	14742	108795,96	30,0	32638,79	33,9	36881,83	178,3
Заточник	14	4	6,47	22932	148370,04	30,0	44511,01	33,9	50297,44	243,2
Слюсар з ремонту устаткування	8	4	6,47	13104	84782,88	30,0	25434,86	33,9	28741,40	139,0
Слюсар з міжремонтного обслуговування	5	5	7,38	8190	60442,20	30,0	18132,60	33,9	20489,91	99,1
Слюсар-електрик	4	4	5,87	6552	38460,24	30,0	11538,07	33,9	13038,02	63,0
Контролер	23	5	6,70	37674	262415,80	30,0	75724,74	-	-	328,1
Комірник	2	-	605,00	24	14520,00	30,0	4356,00	-	-	18,9
Електрокарник	2	-	665,50	24	15972,00	30,0	4791,60	33,9	5414,51	26,2

2.2.5 Розрахунок чисельності і фонду оплати праці керівників, спеціалістів, службовців та іншого персоналу

Таблиця 12 - Штатний роспис керівників, спеціалістів, службовців, МОП

Найменування посади	Чисель-ність, осіб	Коефіцієнт до	Посадо-вий оклад, грн.	Премія	Річний фонд оплати праці, тис. грн.
				%	сума, грн.
Керівники: начальник цеху	1	2,35	1421,75	30	426,53	22,2
заступник начальника цеху	2	2,24	2710,40	30	813,12	42,3
начальник бюро	2	2,24	2710,40	30	813,12	42,3
майстер	9	1,56	8494,20	30	2548,26	132,5
Підсумок	14	х	15336,75	х	4601,03	239,3
Спеціалісти: інженер-технолог І категорії	2	2,10	2541,00	30	762,30	39,6
інженер-технолог	2	2,00	2420,00	30	726,00	37,8
механік цеху	2	2,00	2420,00	30	726,00	37,8
інженер з нормування праці І категорії	2	2,10	2541,00	30	762,30	39,6
економіст	2	2,00	2420,00	30	726,00	37,8
бухгалтер	2	2,00	2420,00	30	726,00	37,8
диспетчер	4	1,56	3775,20	30	1132,56	58,9
Підсумок	16	х	18537,20	х	5561,16	289,3
Службовці: табельник	2	1,0	1210,00	30	363,00	18,9
нарядчик	2	1,1	1331,00	30	399,30	20,8
обліковець	2	1,0	1210,00	30	363,00	18,9
Підсумок	6	х	3751,00	х	1125,30	58,6
МОП: - прибиральниці	7	1,0	4235,00	30	1270,50	66,1

2.3 Розрахунок собівартості продукції

2.3.1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію устаткування

Таблиця 13 - Кошторис витрат на утримання і експлуатацію устаткування

Найменування статей витрат	Разом, тис. грн.	в тому числі, тис. грн.
		Матеріальні витрати	Витрати на оплату праці	Нарахування на зарплату	Амортизація	Інші витрати
Амортизація устаткування	132,9				132,9
Поточний ремонт і експлуатація устаткування	3221,3	130,2	479,4	183,8		2427,9
Внутрішньозаводські перевезення вантажів	36,6		26,2	10,0	0,4
Вартість МШП	386,9	50,4	243,2	93,3
Інші витрати	36,1					36,1
Підсумок	3813,8	180,6	748,8	287,1	133,3	2462,0



Таблиця 14 - Норми витрат інструменту

Найменування виробів	Норма витрат на 1000 дет., грн.
Черв'як	170
Шестерня конічна	150
Вінець	98

Витрати інструменту обчислюються за формулою:

, грн.

Витрати інструменту для черв'яка

2.3.2 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

Таблиця 15 - Кошторис загальновиробничих витрат

Найменування статей витрат	Разом, тис. грн.	В тому числі, тис. грн.
		Матеріальні витрати	Витрати на оплату праці	Нарахування на зарплату	Амортизація	Інші витрати
Утримання апарату управління	731,3		528,6	202,7
Утримання іншого персоналу	652,6		471,7	180,9
Утримання будівель і споруд	290,4				204,9	85,5
Поточний ремонт будівель і споруд	79,2					79,2
Вартість МШП	36,1	36,1
Охорона праці	216,4					216,4
Підсумок	2006,0	36,1	1000,3	383,6	204,9	381,1

Витрати на освітлення обчислюються за формулою:

=0,41*113402=46,5тис.грн

витрати електроенергії обчислюються за формулою:

=

Витрати на опалення обчислюються за формулою:

, грн.

2.3.3 Зведений кошторис витрат на виробництво продукції

Статті витрат	Разом витрат, тис. грн.	в тому числі за економічними елементами
		Матеріальні витрати	Витрати на оплату праці	Відрахування на соціальні потреби	Амортизація	Інші витрати
Вартість основних матеріалів	8647,7	8647,7
Вартість допоміжних матеріалів	16,7	16,7
Фонд основної заробітної плати основних робітників	3606,5		3606,5
Фонд додаткової заробітної плати основних робітників	2306,3		2306,3
Відрахування на соціальні потреби	2267,6			2267,6
Вартість спеціального інструменту та оснастки	432,8	432,8
Витрати на утримання і експлуатацію устаткування	3354,2	130,2	479,4	183,8	132,9	2427,9
Загальновиробничі витрати	2000,6					2000,6
Підсумок	22632,4	9227,4	6392,2	2451,4	132,9	4428,5

2.3.4 Розрахунок планової калькуляції собівартості виробів

Таблиця 17 - Планова калькуляція собівартості виробів

Статті калькуляції	Всього витрат, тис.грн.	Черв'як	Шестерня конічна	Вінець
		Витрати	Витрати	Витрати
		на програму, тис. грн.	на одиницю, грн.	на програму, тис. грн.	на одиницю, грн.	на програму, тис. грн.	на одиницю, грн.
Сировина, матеріали, напів-фабрикати, комплектуючі	8664,4	3328,3	27,01	2921,7	22,90	2414,4	22,86
Основна заробітна плата основних робітників	3606,5	787,5	6,39	1537,9	12,05	1281,1	12,13
Додаткова заробітна плата основних робітників	2306,3	503,6	4,09	983,5	7,71	819,2	7,76
Нарахування на заробітну плату	2267,6	495,1	4,02	967,0	7,58	805,5	7,63
Амортизація устаткування	132,8	29,0	0,24	56,8	0,45	47,0	0,45
Загальновиробничі витрати	6119,7	1337,0	10,85	2613,9	20,49	2168,8	20,54
Виробнича собівартість	23097,3	6480,5	52,60	9080,8	71,17	7536,0	71,36
Програма, штук	х	123200	х	127600	х	105600	Х

2.4 Визначення ціни одиниці продукції та основних економічних показників діяльності підприємства по випуску продукції

2.4.1 Розрахунок ціни на продукцію

Таблиця 18 - Розрахунок ціни на продукцію

Показники	Значення показника, грн.
	Черв'як	Шестерня конічна	Вінець
Виробнича собівартість одиниці продукції	52,60	71,17	71,36
Адміністративні витрати	6,45	12,17	12,25
Витрати на збут	2,62	4,94	4,97
Повні витрати	61,67	88,28	88,58
Прибуток	15,42	22,07	22,15
Податок на додану вартість	15,42	22,07	22,15
Відпускна ціна	92,51	132,42	132,88

2.4.2 Розрахунок основних економічних показників

Таблиця 19 - Основні економічні показники

Показники	Одиниця виміру	Значення показника
		Черв'як	Шестерня конічна	Вінець	Разом
Обсяг виробництва продукції	штук	123200	127600	105600	Х
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	11397,2	16896,8	14032,1	42326,1
Податок на додану вартість	тис. грн.	1899,5	2816,1	2338,7	7054,3
Чистий дохід	тис. грн.	9497,7	14080,7	11693,4	35271,8
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	6480,5	9080,8	7536,0	23097,3
Валовий прибуток	тис. грн.	3017,2	4999,9	4157,4	12174,5
Адміністративні витрати	тис. грн.	795,4	1553,3	1293,9	3642,6
Витрати на збут	тис. грн.	322,9	630,5	525,3	1478,7
Прибуток від операційної діяльності	тис. грн.	1898,9	2816,5	2338,5	7053,9
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	тис.грн.	1898,9	2816,5	2338,5	7053,9
Податок на прибуток	тис. грн.	474,7	704,1	584,6	1763,4
Прибуток від звичайної діяльності	тис. грн.	1425,3	2112,1	1754,8	5292,2
Чистий прибуток	тис. грн.	1425,3	2112,1	1754,8	5292,2

Таблиця 20 - Основні економічні показники конкурента

Показники	Одиниця виміру	Значення показника
		Черв'як	Шестерня конічна	Вінець	Разом
Обсяг виробництва продукції	штук	123200	127600	105600	Х
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	11950,0	16205,2	13728,0	41883,2
Податок на додану вартість	тис. грн.	1991,7	2700,9	2288,0	6980,6
Чистий дохід	тис. грн.	9958,3	13504,3	11440,0	34902,6
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	6480,5	9080,8	7536,0	23097,3
Валовий прибуток	тис. грн.	3477,8	4423,5	3904,0	11805,3
Адміністративні витрати	тис. грн.	795,4	1553,3	1293,9	3642,6
Витрати на збут	тис. грн.	322,9	630,5	525,3	1478,7
Прибуток від операційної діяльності	тис. грн.	2359,5	2239,7	2084,8	6684,0
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	тис. грн.	2359,5	2239,7	2084,8	6684,0
Податок на прибуток	тис. грн.	589,9	559,9	521,2	1671,0
Прибуток від звичайної діяльності	тис. грн.	1769,6	1679,8	1563,6	5013,0
Чистий прибуток	тис. грн.	1769,6	1679,8	1563,6	5013,0



Висновки

Визначення точки беззбитковості

, шт.

Черв'як:

Шестерня конічна:

Вінець:

Визначення рівня рентабельності конкурента

Черв'як

Шестерня конічна

Вінець 

Список використаної літератури

1. Тарасюк Т.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. - К.: “Каравелла”, 2003. - 432с.

2. Економіка підприємства: Підручник/за аг. Ред.. С.Ф.Покрописного. -Вид. 3-тє, без змін -К.:КНЕУ, 2006. -528с., іл..

3. Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2002. - 152с.

4. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В. Амортизаційна політика підприємств//Фінанси України. - 2002. - №12. - с. 20-24.

5. Губачова О.,Обираемо метод нарахування амортизації основних засобів.-2000. - №11.-с.42-47

Размещено на Allbest.ru