Размещено на http://www.allbest.ru/

Розрахунок економічної ефективності пристроїв автоматики і телемеханіки на залізничному транспорті

Зміст

Вступ

1. Вихідні дані

2. Загальні положення по визначенню економічної ефективності капітальних вкладень на залізничному транспорті

3. Розрахунок потрібної і максимальної (наявної) пропускних спроможностей ділянки залізниці і їх порівняння

4. Розрахунок дільничної швидкості

5. Розрахунок витрат експлуатаційних вимірювачів у вантажному прямуванні, пов'язаних із припиненнями

6. Розрахунок капітальних вкладень

7. Розрахунок експлуатаційних витрат

8. Розрахунок приведених будівельно-експлуатаційних витрат і річного економічного ефекту

9. Розрахунок зниження кількості робітників у результаті технічного прогресу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Основним завданням залізничного транспорту у період інтенсифікації виробництва с своєчасне якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення в перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи. Одним з основних умов виконання нього завдання є подальше переозброєння матеріально-технічної бази залізничного транспорту, більш ефективне використання досягнень науки і техніки.

Спрямовані на розвиток залізничного транспорту капітальні вкладення повинні бути використані так, щоб забезпечити заданий обсяг перевізної роботи при найменших витратах, т.ч. із найбільшого ефективністю.

У здійсненні пронесу перевезень велике значення належить пристроям автоматики, телемеханіки і зв'язку, як одному з найважливіших напрямків науково-технічного прогресу на залізничному транспорті. Сучасні пристрої автоматики, телемеханіки і зв'язку, поряд Із підвищенням пропускної спроможності залізниць І забезпеченням безпеки прямування поїздів, дозволяють повніше використовувати всі технічні засоби залізничного транспорту І па цій основі забезпечують ріст виробництва праці та зниження собівартості перевезень. У зв'язку з науково-технічним прогресом різко зросли вимоги до техніко-економІчного обґрунтування проектних рішень. В даний час жодний захід, жодне технічне рішення, що не мають економічного обґрунтовування, не приймаються для практичного здійснення.

Кожний інженер повинен володіти методами техніко-економічних розрахунків І навичками економічного аналізу. Тому в даній курсовій роботі пропонується виконати технІко-економічні розрахунки по обґрунтуванню економічної ефективності засобів СЦБ на заданій ділянці залізниці.

Виконання курсової роботи дає студентам необхідні практичні навики в таких розрахунках і закріплює знання по економіці залізничного транспорту.

1. Вихідні дані

Для проектування одноколійної ділянки залізниці вибрати економічний тип пристроїв СЦБ, розглянувши такі варіанти:

1) напівавтоматичне блокування (релейну) і електричну централізацію стрілок на станціях (ПАБ з ЕЦ);

2) автоблокування і електричну централізацію на станціях (АБ з ЕЦ);

3) диспетчерську централізацію (ДЦ).

Визначити відповідно до варіанта порівняльну економічну ефективність різноманітних пристроїв СЦБ, при цьому крайні дільничні станції, що обмежують задану ділянку, у розрахунок не приймати. Всі техніко-економічні розрахунки робити тільки для вантажного прямування, на дільниці дотримувати рівності вагонопотоків у прямому й зворотному напрямках.

Довжина обмежувального перегону, l, км - 14;

Кількість окремих пунктів на ділянці, крім обмежувального, r, од. -17;

Кількість перегонів на ділянці, d, перегін - 18;

Кількість стрілок, що обладнуються електричною централізацією, на ділянці, z, стрілка - 230;

Кількість пар вантажних поїздів за добу на розрахунковий рік, N_ван, пара поїздів - 27;

Кількість пар пасажирських у добу, N_пас, пара поїздів - 4;

Середня ходова швидкість вантажних поїздів, V_Х, км/г - 60;

Середній склад вантажного поїзда, m, вагон - 52;

Середнє динамічне навантаження робочого вагона, Р_д, т/вагон - 34;

Середня умовна ціна 1 т вантажів, Ц_ван, крб. - 280;

Серія локомотива - 2тэ10;

Витрати на один розгін і уповільнення поїзда, _py, грн. - 52,4;

Довжина ділянки, L, км - 240;

Структура вагонів вантажного парку, %:

Вантажні 4-осні вагони:

Криті - 25,8;

Піввагони - 37,2;

Платформи - 15,7;

Цистерни - 18,0;

Ізотермічні - 4,3.

2. Загальні положення по визначенню економічної ефективності капітальних вкладень на залізничному транспорті

Розрахунки порівняльної економічної ефективності необхідно здійснювати при порівнянні варіантів проектних і технічних рішень, розміщенні підприємств, виборі взаємозамінної продукції і впровадженні нової техніки. Якщо капітальні вкладення по порівнюваним варіантам одноетапні, а експлуатаційні витрати по варіантах не змінюються у часі, то порівняльна економічна ефективність варіантів визначається по приведеним витратам Е_п (сумі річних приведених будівельних і експлуатаційних витрат). При цьому найкращим по грошовим показникам є варіант, що забезпечує мінімум розміру Е_п, тобто

Е_п = Кі Е_н+Сіmin; і= 1,2,3,

де К_і - капітальні вкладення по кожному порівнюваному варіанту з урахуванням змін оборотних коштів народного господарства;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, прийнятий рівним 0,15;

С_і - річні експлуатаційні витрати по кожному варіанту.

Для реконструктивних заходів, не пов'язаних із розвитком пропускної і провізної спроможності, Е_н, приймається рівним 0,12.

Порівняння варіантів одноетапних капітальних вкладень і постійних (не мінливих у часі) експлуатаційних витрат може також провадитися, за допомогою сроків окупності капітальних вкладень.

Варіант з великими капітальними вкладеннями, але з меншими експлуатаційними витратами є економічно ефективним по грошовим показникам, якщо для нього розрахунковий термін окупності Т_р додаткових капітальних вкладень (К=К₁-К₂) менше нормативного терміна окупності Т_н

Т_р = Т_н,

Нормативний термін окупності - це величина, обернена нормативному коефіцієнту економічної ефективності, рівна 10 рокам

Т_н ===7 років.

Річний економічний ефект Е_р, забезпечуваній економічно ефективним варіантом у порівнянні з іншими варіантами, визначається по формулі

Е_р=(К_і Е_н+С_і)-(К_е Е_н+С_е),

де К_е - капітальні вкладення по економічно ефективному варіанту;

С_е - річні експлуатаційні витрати по економічно ефективному варіанту.

3. Розрахунок потрібної і максимальної (наявної) пропускних спроможностей ділянки залізниці і їхнє порівняння

Перед тим, як приступити до розрахунку капітальних вкладень і експлуатаційних витрат визначимо розміри потрібної і максимальної (наявної) пропускної спроможності ділянки і переконаємося в тому, що потрібна пропускна спроможність ділянки не перевищує максимальну. Таке порівняння зробимо для кожного варіанта пристроїв СЦБ і відберемо для порівняння тільки варіанти з достатньою пропускною спроможністю.

Розрахунок потрібної пропускної спроможності ділянки

Потрібна пропускна спроможність ділянки - N_потр розраховується як загальне число всіх поїздів, приведених до вантажних за допомогою коефіцієнта зйому , з урахуванням резерву пропускної спроможності по формулі:

N_потр = (N_ван + N_пас),

де Nван, Nпас - відповідно число пар вантажних і пасажирських поїздів у добу;

є - коефіцієнт знімання вантажних поїздів пасажирськими; для ділянок із напівавтоматичним блокуванням прийнятий рівним 1,5, а для ділянок з автоблокуванням і диспетчерською централізацією - 2,0;

ц - коефіцієнт, що враховує нормований резерв пропускної спроможності ділянки, прийнятий рівним 1,2.

Напівавтоматичне блокування з електричною централізацією (ПАБ з ЕЦ):

N_потр =(27+1,5·4) 1,2=39,6 пар поїздів/добу;

Автоблокування з електричною централізацією (АБ з ЕЦ) і диспетчерська централізація (ДЦ):

N_потр =(27+2·4) 1,2=42 пар поїздів/добу;

Розрахунок максимальної пропускної спроможності ділянки

Максимальна пропускна спроможність одноколійного обмежувального перегону при рівнобіжному графіку прямування поїздів N_max розраховується по формулі:

N_max= ,

де t_x - чистий час ходу по обмежувальному перегону, на пару поїздів (у прямому і зворотному напрямках), хв.;

- час на станційні інтервали, на розгони і уповільнення на пару поїздів, хв.;

=_нп + _скр + _рз,

де _нп - інтервал неодночасного прибуття поїздів протилежного напрямку;

_скр - інтервал схрещення поїздів, хв.;

_рз - час на розгін і уповільнення поїзда, хв.

Час на станційні інтервали, на розгони й уповільнення приведений в таблиці 1.

Таблиця 1

Пристрої СЦБ	нп	скр	рз	У
ПАБ з ЕЦ	5	2	3	10
АБ з ЕЦ	3	1	3	7
ДЦ	1,5	0,5	3	5

Чистий час ходу по обмежувальному перегону визначається

де J - довжина обмежувального перегону, км;

_x - середня ходова швидкість прямування вантажних поїздів у прямому та зворотному напрямках, приймаємо на обмежувальному перегоні.

хв.

Для ділянці, обладнаної:

ПАБ з ЕЦ: пар поїздів/добу;

АБ з ЕЦ: пар поїздів/добу;

ДЦ: пар поїздів/добу.

Потрібна пропускна спроможність повинна бути менше або дорівнювати максимальної

N_потр N_max;

42 < 45.

В нашому варіанті цій умові відповідають дільниці з усіма видами обладнання.

4. Розрахунок дільничної швидкості

Дільничну швидкість найбільш точно можна визначити на основі побудови графіків прямування поїздів. Проте в курсовій роботі така задача не ставиться. З достатньої для практичних цілей точністю дільнична швидкість _діль може бути визначена аналітичне по коефіцієнту дільничної швидкості

_діль =_х.

Коефіцієнт дільничної швидкості залежить від типу ділянки (одноколійна або двоколійна), типу застосовуваного графіка руху поїздів, розмірів руху та інших чинників.

На одноколійних лініях при різних пристроях СЦБ і не пакетних графіків руху поїздів коефіцієнт дільничної швидкості визначається по формулі:

,

де t_зп - середній час зупинки поїзда, г;

L - експлуатаційна довжина ділянки, км.

Тривалість стоянки пари вантажних поїздів на проміжних роздільних пунктах під схрещеннями і обгонами визначається по формулі:

,

де N_з - загальне число пар поїздів на ділянці;

d - число перегонів на ділянці.

Для ПАБ з ЕЦ:

год.;

;

км/год.

Для АБ з ЕЦ:

год.;

;

км/год.

Для ДЦ:

год.;

;

км/год.

5. Розрахунок витрат експлуатаційних вимірювачів у вантажному прямуванні, пов'язаних із припиненнями

Кількість поїздо-годин простою за рік на колії проходження на проміжних станціях по порівнюваним варіантам:

.

Для ПАБ з ЕЦ:

год/рік.;

Для АБ з ЕЦ:

год/рік.;

Для ДЦ:

год/рік.

Кількість вагоно-годин простою за добу:

,

де m - середній склад поїзда у вагонах (4-осних).

Для ПАБ з ЕЦ:

ваг-год/добу.;

Для АБ з ЕЦ:

ваг-год/добу.;

Для ДЦ:

ваг-год/добу.

Кількість вагонів робочого парку, що знаходяться в простої протягом доби:

.

Для ПАБ з ЕЦ:

ваг/добу.;

Для АБ з ЕЦ:

ваг/добу.;

Для ДЦ:

ваг/добу.

Кількість локомотиво-годин простою за добу

.

Для ПАБ з ЕЦ: локомотиво-год/добу.;

Для АБ з ЕЦ: локомотиво-год/добу.;

Для ДЦ: локомотиво-год/добу.

Кількість локомотивів експлуатаційного парку, що знаходяться в простої протягом доби:

.

Для ПАБ з ЕЦ: лок/добу.

Для АБ з ЕЦ: лок/добу.

Для ДЦ: лок/доб

6. Розрахунок, капітальних вкладень

За допомогою порівняльних техніко-економічних розрахунків визначають тільки ті капітальні вкладення, що залежать від різноманітних пристроїв автоматики і телемеханіки. При цьому варто мати на увазі, що більш досконалі системи СЦБ дозволяють повніше використовувати всі технічні засоби залізничного транспорту, особливо рухомий склад. Тому поряд із капітальними вкладеннями в пристрої СЦБ розраховуються капітальні вкладення в локомотивні і вагонні парки. Крім того, повинні враховуватися також зміни в оборотних коштах народного господарства, що викликаються часом перебування вантажів у шляху.

Таким чином, капітальні вкладення К у кожному варіанті, що залежать від виду пристроїв СЦБ, визначаються по формулі:

К=К_прст+К_д+К_в+М_ван,

де К_прст - капітальні вкладення в пристрої СЦБ;

К_д - капітальні вкладення в локомотивний парк, що залежать від простоїв локомотивів на проміжних роздільних пунктах;

К_в - капітальні вкладення у вагонний парк, що залежать від простоїв вагонів на проміжних роздільних пунктах;

М_ван - вартість вантажної маси "на колесах", що залежить від простоїв вагонів на проміжних роздільних пунктах.

Визначення капітальних вкладень в СЦБ

Капітальні вкладення в пристрої СЦБ визначаються на підставі кошторисної вартості будівництва або по нормативах питомих капітальних вкладень.

Розрахунок капітальних вкладень в СЦБ зведемо у таблицю 2.

Таблиця 2 - Капітальних вкладення в пристрої СЦБ (для електричної тяги):

Пристрій СЦБ	Норма капітальних вкладень тис. грн.	Сума капітальних вкладень тис. грн.
ПАБ з ЕЦ, км	126	126·240=30240
АБ з ЕЦ, км	318	318·240=76320
ДЦ, км	397	397·240=95280
Електрична централізація стрілок на станціях, стрілка	192	192·240=46080

Визначення капітальних вкладень у локомотивний парк

При визначенні економічної ефективності лінійних пристроїв СЦБ капітальні вкладення в локомотивний парк, що залежать від простоїв на шляху прямування,

,

де Ц_л - ціна локомотива (табл. 6, мет.вказ.).

За даним варіантом заданий локомотив ВЛ10^У, ціна якого 2469 тис. грн.

Тоді капітальні вкладення у локомотивний парк будуть складати:

Для ПАБ з ЕЦ: тис.грн./рік;

Для АБ з ЕЦ: тис.грн./рік;

Для ДЦ: тис.грн./рік.

Визначення капітальних вкладень у вагонний парк

Капітальні вкладення у вагонний парк, що залежать від простоїв на шляху проходження,

,

де Ц_в - середня ціна вантажного вагона, розрахована по заданій структури парку вагонів і оптових цін на вантажні вагони (табл. 7, мет. вказ.).

тис.грн./вагон.

Тоді капітальні вкладення у вагонний парк будуть складати:

Для ПАБ з ЕЦ: тис.грн./рік;

Для АБ з ЕЦ: тис.грн./рік;

Для ДЦ: тис.грн./рік.

Визначення вартості вантажної маси "на колесах"

При порівнянні варіантів технічних рішень, що істотно різняться за часом переміщення поїздів на ділянці й опрацювання їх на станціях, варто визначати вартість вантажів, що знаходяться в процесі перевезень ("на колесах").

При визначенні економічної ефективності лінійних пристроїв СЦБ вартість вантажів у шляху проходження

,

де Р_д- середнє динамічне навантаження робочого вагона, т;

Ц_ван- середня умовна ціна 1 т вантажів.

Вартість вантажної маси "на колесах" підсумовується з капітальними вкладеннями.

Тоді вартості вантажів у шляху проходження будуть складати:

Для ПАБ з ЕЦ:

грн./рік

Для АБ з ЕЦ:

грн./рік ;

Для ДЦ:

грн./рік

7. Розрахунок експлуатаційних витрат

Тип пристроїв СЦБ визначає витрати на їхній ремонт і амортизацію, утримання штату, зайнятого керуванням стрілками і сигналами (сигналістів, чергових по станції). Крім того, тип пристроїв СЦБ впливає на розмір витрат, пов'язаних із простоями поїздів на проміжних роздільних пунктах при обгонах і схрещеннях, а також із розгонами та уповільненнями поїздів.

Таким чином, експлуатаційні витрати С по кожному варіанту

С = С_зп + С_шч + С_н + С_ме + С_ам + С_Nt + С_прип,

де С_зп - фонд заробітної плати робітникам господарств: локомотивного, руху і шляху, тис. грн.;

С_шч - фонд заробітної плати робітникам господарства сигналізації і зв'язку, тис.грн.;

С_н - відрахування на соціальне страхування робітникам господарств: локомотивного, руху, шляху, а також сигналізації і зв'язку, тис.грн.;

С_ме - витрати на матеріали, запасні частини, електроенергію та інші витрати, тис.грн.;

С_ам - амортизаційні відрахування від вартості пристроїв автоматики і зв'язку, тис.грн.;

С_Nt - витрати, пов'язані з простоєм поїздів на проміжних станціях, тис.грн.;

С_прип - витрати, пов'язані з припиненнями поїздів на проміжних станціях, тис. грн.

Розрахунок фондів заробітної плати робітникам господарств: локомотивного, руху і колії - Сзп сигналізації і зв'язку - Сшч

Знов впроваджені пристрої автоматики вносять значні зміни у витрати на утримання експлуатаційного штату. Так, при більш досконалих пристроях СЦБ штат робітників господарств локомотивного і руху зменшується, але при цьому декілька збільшується штат технічних робітників господарства сигналізації і зв'язку і вводяться монтери по очищенню стрілок. Тому при визначенні економічної ефективності необхідно розрахувати штат робітників господарств локомотивного, руху, сигналізації і зв'язку, а також річний фонд заробітної плати по кожному варіанту.

Розрахунок річного фонду заробітної плати робітникам господарств локомотивного, руху і колії С_зп а також робітникам господарства сигналізації і зв'язку С_шч може бути зроблений по формулі:

С_зп або С_шч=12Ч_і З_і (1+К_1і)(1+К_2і),

де Ч_і - чисельність робітників кожної посади;

З_і - місячний тарифний оклад робітника кожної посади;

К_1і - частка премій і доплат за роботу, в нічний час, святкові дні та ін.

К_2і - частка додаткової заробітної плати (в основному оплата відпустки) від усієї нарахованої основної заробітної плати.

Значення К_1і приймаються:

для локомотивних бригад - 0,45;

для робітників станцій і монтерів шляху - 0,35;

для робітників дистанцій СЦБ і зв'язку - 0,42.

Значення К_2і приймаються:

для локомотивних бригад -0,13;

для робітників станцій і монтерів - 0,06;

для робітників дистанцій СЦБ і зв'язку - 0,07.

Чисельність робітників локомотивних бригад, що залежить від впроваджуваних пристроїв автоматики на заданій, ділянці, може бути визначена по формулі

,

де - бригадо-години локомотивних бригад (приймаються рівними поїздо-годинам простою, обчисленим у розділі 2.5);

173,1 - середньомісячна норма робочого часу, г;

12 - число місяців у році;

2 - склад локомотивної бригади, чол.

Тоді чисельність робітників локомотивних бригад буде складати:

Для ПАБ з ЕЦ: чоловік;

Для АБ з ЕЦ: чоловік;

Для ДЦ: чоловік.

Результати розрахунків фонду заробітної плати зводимо у таблицю 3, 4 і 5.

Таблиця 3 - Результати розрахунку фонду заробітної плати для ПАБ з ЕЦ

Найменування посад	Господарства локомотивне, прямування і шляху	Господарство сигналізації і зв'язку
	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Місячний фонд, грн	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Місячний фонд, грн
1. Машініст	38	1090	67867
2. Пом. машиніста	38	940	58527
3. Нач. станцій III та IV класу	7	1160	11620
4. Чергові по станціям III та IV класу	28	860	34158
5. Нач. станцій V класу	12	930	15970
6. Чергові по станціям V класу	36	770	39667
7. Стрілочники				38	720	41571
8. Монтери по очищенню стрілок				38	720	41571
9. Електромеханік І групи				12	970	17686
10. Електромонтер 6 розряду				12	660	12034
11. Електромеханік III групи				4		880
12. Електромонтер 3 розряду				4	560	3403
13.Старший електромеханік				4	960	5834
	У159			У112
Усього фонд зарплати: Місячний			217809			127447
Річний			2733708			1529364

Таблиця 4 - Результати розрахунку фонду заробітної плати для АБ з ЕЦ

Найменування посад	Господарства локомотивне, прямування і шляху	Господарство сигналізації і зв'язку
	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Місячний фонд, грн	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Місячний фонд, грн
1. Машініст	29	1090	51793
2. Пом. машиніста	28	940	43125
3. Нач. станцій III та IV класу	7	1160	11620
4. Чергові по станціям III та IV класу	28	860	34458
5. Нач. станцій V класу	12	930	15970
6. Чергові по станціям V класу	36	770	39667
7. Стрілочники				28	720	41571
8. Монтери по очищенню стрілок				38	720	41571
9. Електромеханік І групи				15	970	22107
10. Електромонтер 6 розряду				15	660	15042
11. Старший електромеханік				4	960	5834
	У140			У110
Усього фонд зарплати: Місячний			196633			126125
Річний			2359596			1513506

Таблиця 5 - Результати розрахунку фонду заробітної плати для ДЦ

Найменування посад	Господарства локомотивне, прямування і шляху	Господарство сигналізації і зв'язку
	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Місячний фонд, грн	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Місячний фонд, грн
1. Машініст	24	1090	42863
2. Пом. машиніста	23	940	35424
3. Нач. станцій III та IV класу	7	1160	11620
4. Нач. станцій V класу	12	930	75970
5. Стрілочники				36	360	19691
6. Електромеханік І групи				4	485	2948
7. Електромонтер 6 розряду				16	330	8022
8. Старший електромеханік				1	480	729
Усього фонд зарплати: Місячний			165877			65973
Річний			1990524			791671

Розрахунок відрахувань на соціальні потреби С_н

Суми відрахувань на соціальні потреби розраховуються у розмірі 37,5 % від річного фонду заробітної плати (основної і додаткової) по формулі

С_П=0,375 С_зп, або 0,375 С_шч.

Результати розрахунку відрахувань на соціальні потреби зведемо у таблицю 6.

Таблиця 6 - Результати розрахунку відрахувань на соціальні потреби

	Господарства локомотивне, прямування і шляху	Господарство сигналізації і зв'язку
Для ПАБ з ЕЦ	102514	573512	676026
Для АБ з ЕЦ	884849	567565	1452414
Для ДЦ	746447	29688	776135

Розрахунок витрат на матеріали, запасні частини, електроенергію та інші витрати С_ме

Витрати на матеріали і запасні частини Вмзч

Витрати на матеріали і запасні частини визначимо у розмірі 1,5% від вартості впроваджених пристроїв СЦБ.

Для ПАБ з ЕЦ: грн/рік;

Для АБ з ЕЦ: грн/рік;

Для ДЦ: грн/рік.

Витрати на електроенергію Ве

Витрати на електроенергію приймемо в розмірі 0,2% від вартості впроваджених пристроїв СЦБ.

Для ПАБ з ЕЦ: грн/рік;

Для АБ з ЕЦ: грн/рік;

Для ДЦ: грн/рік.

Інші витрати (по обновленню технічної документації, командировочні, оплату різноманітних послуг та ін.) В_ін

Інші витрати (по обновленню технічної документації, командировочні, оплату різноманітних послуг та ін.) приймемо в розмірі 3% від витрат на заробітну плату робітникам господарства сигналізації та зв'язку.

Для ПАБ з ЕЦ: грн/рік;

Для АБ з ЕЦ: грн/рік;

Для ДЦ: грн/рік.

Тоді витрати на матеріали, запасні частини, електроенергію та інші витрати будуть складати:

Для ПАБ з ЕЦ: С_ме=1144800+152640+45881=1343321грн./рік;

Для АБ з ЕЦ: С_ме=1836000+244800+45405=2126205 грн./рік;

Для ДЦ: С_ме=1429200+190560+23750=1643510грн./рік.

Розрахунок амортизаційних відрахувань від вартості пристроїв автоматики і зв'язку Сам

Витрати на амортизаційні відрахування розраховуються як добуток вартості впроваджених пристроїв СЦБ на встановлену норму амортизації. Норми амортизаційних відрахувань для пристроїв СЦБ приведені в таблиці 12 (мет.вказ).

Для ПАБ з ЕЦ: грн/рік;

Для АБ з ЕЦ: грн/рік;

Для ДЦ: грн/рік.

Розрахунок витрат, пов'язаних з простоєм поїздів па проміжних станціях, С_Nt

Експлуатаційні витрати С_Nt визначаються як множення поїздо-годин простою на одиничну видаткову ставку:

C_Nt=E_Nt Nt,

де Е_Nt - одиничну видаткова ставка на 1 поїздо-годин, яка розраховується за схемою, приведеною у таблиці 7;

Nt = NH.

Таблиця 7 - Розрахунок одиничної видаткової ставки на 1 поїздо-годину

Вимірювач	Одиничні Видаткові ставки на вимірювач, коп.	Витрата вимірювача на 1 поїздо-годин	Витрати на 1 поїздо-годину, коп.
Вагоно-години	ent=110,89	m=52	110,89·52=5766
Локомотиво-години	eMt=144	1	144
Бригадо-години локомотивної бригади	eMh=911	1	911
Кіловат-години електроенергії (кілограми умовного палива)	еп=15,6	Ап=125	15,6·125=1950
Разом витрат на 1 поїздо-годину			ENt=8771

Тоді експлуатаційні витрати С_Nt становлять:

Для ПАБ з ЕЦ: грн/рік;

Для АБ з ЕЦ: грн/рік;

Для ДЦ: грн/рік.

Розрахунок витрат, пов'язаних з зупинками поїздів на проміжних станціях, Сру

Різноманітні пристрої СЦБ впливають на кількість зупинок припинень на ділянці. Більш досконалі пристрої СЦБ знижують кількість зупинок. Тому поряд з економією в експлуатаційних витратах, пов'язаних із поїздо-годинами, необхідно врахувати також зниження витрат на паливо або електроенергію, частину витрат на ремонт рухомого складу і колії, що виникнули в зв'язку зі зменшенням числа розгонів і уповільнень.

Кількість зупинок пари вантажних поїздів на ділянці для різноманітних пристроїв СЦБ може бути визначене по формулі

.

Для ПАБ з ЕЦ: зуп/добу;

Для АБ з ЕЦ: зуп/добу;

Для ДЦ: зуп/добу.

Експлуатаційні витрати, пов'язані з розгонами та уповільненнями поїздів:

С_ру=365 N_ван О _ру,

де _ру - витрати на один розгін і одне уповільнення.

Для ПАБ з ЕЦ: грн/рік;

Для АБ з ЕЦ: грн/рік;

Для ДЦ: грн/рік.

Результати, розрахунків експлуатаційних витрат зведемо в таблицю 8.

Таблиця 8 - Результати розрахунків експлуатаційних витрат

Показник	Експлуатаційні витрати
	ПАБ з ЕЦ	АБ з ЕЦ	ДЦ
Фонд заробітної плати робітникам господарств локомотивного, прямування і шляху Сзп	2733708	2359596	1990524
Фонд заробітної плати робітникам господарства СЦБ і зв'язку Сшч	1529364	1513506	791671
Відрахування на соціальні потреби Сп	676026	1452414	776135
Витрати на матеріали, запчастини, електроенергію та інші витрати Сме	1343321	2126205	1643510
Амортизаційні відрахування Сам	1144800	1836000	1429200
Витрати, пов'язані з простоєм поїздів, СNt	6887423	5226551	4308052
Витрати, пов'язані з зупинками поїздів, Сру	4941967	452846	4229332
Разом	19256609	19043118	15168424

8. Розрахунок приведених будівельно-експлуатаціііннх витрат і річного економічного ефекту

Визначив капітальні вкладення:

Для ПАБ з ЕЦ: (30240000 + 46080000) + (17497000 + 54756000 + +4437681) = 76320000 + 76690681 = 153010681 тис.грн.;

Для АБ з ЕЦ: (76320000 + 46080000) + (1749000 + 41535000 + +2775672) = 122400000 + 61807672 = 184207672 тис.грн.;

Для ДЦ: 95280000 + (10938000 + 34281000 + 2775672) = 95280000 + +47972672 = 191225344 тис.грн.

Приведені витрати:

Для ПАБ з ЕЦ: 153010681·0,15 + 76690681 = 9964228 тис.грн.;

Для АБ з ЕЦ: 1122400000·0,15 + 61807672 = 80167672 тис.грн.;

Для ДЦ: 95280000·0,15 + 479726 = 62264672 тис.грн.

Виходячи з приведених витрат найбільш економічно ефективний тип пристроїв СЦБ на заданій ділянці - це диспетчерська централізація.

Визначимо річний економічний ефект Ер, який забезпечує ефективний варіант у порівнянні з іншими розглянутими варіантами і визначається як різниця між, приведеними витратами кожного з них і ефективного варіанта.

ДЦ у порівнянні з ПАБ з ЕЦ

Е_р = 99642283 - 62264672 = 37377611 грн.;

ДЦ у порівнянні з АБ з ЕЦ

Е_р = 80167672 - 62264672 = 17903000 грн.

9. Розрахунок зниження чисельності робітників у результаті впровадження прогресивної техніки

Визначимо зниження чисельності робітників, що досягається в результаті впровадження більш прогресивної техніки. Цей показник - один із найважливіших показників ефективності суспільного виробництва - розраховуємо по формулі:

,

де Ч_паб, Ч_і - чисельності штату робітників у варіанті з ПАБ і в відповідних порівнюваних варіантах.

Для АБ з ЕЦ: ;

Для ДЦ: .

Висновки

Таблиця 9 - Результати розрахунків

№	Показник	Одиниця виміру	Тип пристроїв
			ПАБ з ЕЦ	АБ з ЕЦ	ДЦ
1	Потрібна пропускна спроможність	Пара поїздів	39,6	42	42
2	Максимальна пропускна спроможність	Пара поїздів	37,86	41,1	45
3	Резерв пропускної спроможності	%	- 4,6	- 2	+ 6,7
4	Дільнична швидкість прямування поїздів	км/г	30,12	34,25	37,06
5	Експлуатаційний парк	Локомотив/добу	9,6	6,95	5,4
6	Робочий парк вагонів	Вагон/добу	468	355	293
7	Кількість припинень	Припинення/добу	9,57	8,77	8,19
8	Контингент робітників у тому числі: служби: Т, Д і П служби: ШЧ	чол.	271 159 112	250 140 110	126 66 60
9	Експлуатаційні витрати	тис. грн.	19257	19043	15168
10	Капітальні вкладення у тому числі: пристрої СЦБ локомотиви вагони вантажної маси	тис. грн.	76320 17497 54756 4438	122400 13244 41535 3367	95280 10916 34281 2776
11	Приведені витрати за рік	тис. грн.	99642	80167	62264
12	Зниження чисельності робітників	чол.		21	145
13	Річний економічний	тис. грн.	3738	1790

З розглянутих варіантів СЦБ (ПАБ з ЕЦ, АБ з ЕЦ, ДЦ) по приведеним затратам найбільш вигідний варіант - ДЦ (приведені затрати - 62264 тис.грн./рік, що на 29 - 60% нижче, чим для ПАБзЕЦ та АБзЕЦ), дане зниження приведених затрат досягнуто завдяки зниженню експлуатаційних витрат, капітальних вкладень та скороченню штату на 145 чоловік (53,5%).

Цей варіант (ДЦ) сприяє прискоренню перевізного процесу: дільнича швидкість, прямування поїздів зростає від (30,92 - 34,25) до 37,06 км/годину, тобто на (8,2 - 19,86) %; кількість припинень зменшується від (9,57 - 8,77) до 8,19 припинень пари поїздів на добу. Зниження чисельності працюючих (при ДЦ) дозволяє поліпшити умови праці залізничників.

Список використаних джерел

1. Економіка залізничного транспорту / Під ред. В.А. Дмітрієва М.:Транспорт, 1996.

2. Анісімов Н.К., Брепдо А.Й. Організація, планування і керівництво в господарстві сигналізації і зв'язку. - М.: Транспорт, 1979.

3. Економічний довідник залізничника / Під ред. Б.Й. Шафіркина. -М.ІТранспорт, 1978.

4. Інструкція з визначення економічної ефективності капітальних вкладень на залізничному транспорті. - М.: Транспорт, 1973.

5. Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України. - Київ. ВАТ "1КТП - Центр", 2000 р.

6. Наказ про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок і посадових окладів працівників залізничного транспорту України - Київ, 2000 р.

7. Нормативи чисельності робітників дистанцій сигналізації і зв'язку залізниць. - Київ, 1998 р.

капітальний економічний залізничний транспортний

Размещено на Allbest.ru