Грошова оцінка об'єктів нерухомості за витратним підходом

Ознаки та класифікація нерухомості, історичні концепції. Характеристика нормативних та витратних методів оцінки об’єктів нерухомості. Визначення вартості нерухомості за витратним підходом на прикладі діяльності Прикарпатської універсальної товарної біржі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2012
Размер файла 80,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Розділ I. Сутність та місце нерухомості в системі фінансово-економічних відносин
  • 1.1 Ознаки та класифікація нерухомості, огляд історичних концепцій
  • 1.2 Характеристика нормативних та витратних методів оцінки об'єктів нерухомості
  • Розділ II. Визначення вартості нерухомості за витратним підходом на прикладі діяльності Прикарпатської універсальної товарної біржі
  • 2.1 Загальна характеристика Прикарпатської універсальної товарної біржі
  • 2.2 Грошова оцінка нежитлового приміщення на прикладі діяльності Прикарпатської універсальної товарної біржі
  • Розділ 3. Проблеми та недоліки підходів до оцінки вартості нерухомості
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додаток

Вступ

Актуальність теми вибраної курсової роботи полягає в тому, що з переходом економіки на ринкові відносини став розвиватися і ринок нерухомості як складова і істотна частина загального ринку. На сьогоднішній день питання оцінки нерухомості є актуальним, тому що нерухоме майно відіграє особливу роль в економічній та соціально - культурного життя будь-якого суспільства, виступаючи як найважливішого економічного ресурсу та граючи роль тієї просторового середовища, в якій здійснюються будь-яка людська діяльність. Нерухомість найважливіша із складових частин національного багатства всіх країн світу. Як би не був високий рівень індустріального та інтелектуального розвитку країни, земля скрізь становить вагому частину національного багатства, і в цілому на долю нерухомого майна приходить понад 50% світового багатства.

Тому розвиток ринку нерухомості має дуже важливе значення як для юридичних, так і фізичних осіб, для пожвавлення інвестиційної діяльності, для задоволення потреб суспільства та суб'єктів господарювання в нерухомості, для розвитку іпотечного кредитування, а в кінцевому підсумку - для розвитку економіки.

В даний час, коли з'явилася нормативна база купівлі та продажу об'єктів нерухомості, все частіше виникає необхідність визначення вартості підприємств і об'єктів нерухомості (в тому числі земельних ділянок), при купівлі і продажу майни, отримання кредиту під заставу мийна, визначення бази оподаткування, страхування майна, виділення часток ділянки підприємств, реорганізації, ліквідації, а також використання прав успадкування і судового вироку. Сьогодні ринок нерухомості починає набувати цивілізованих форм, починає формуватися його необхідна інфраструктура. Тому, все більшого значення набуває правильне визначення ціни конкретного об'єкту нерухомості.

нерухомість витратний метод біржа

На даний момент застосування інструментарію оцінки нерухомості в повсякденній діяльності підприємств стає усвідомленою необхідністю.

Оцінка нерухомості використовується під час прийняття таких стратегічно важливих для підприємства завдань, як формування майнового комплексу підприємства, управління капіталізацією компанії, формування кредитної історії підприємства, формування нових продуктових напрямків.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

1. Сформувати уявлення про оцінку майна;

2. Надати характеристику структури звіту про оцінку майна;

3. Викласти вимоги щодо складання та рецензування звіту про оцінку майна;

4. Робота з літературними джерелами;

5. Аналіз.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження моєї курсової роботи є об'єкти нерухомості.

Предмет дослідження. Предметом моєї курсової роботи є оцінка об'єкту нерухомості.

Мета дослідження. Метою дослідження є правильна грошова оцінка об'єктів нерухомості за витратним підходом визначення вартості об'єкта нерухомості.

Крім того, механізми оцінки нерухомості активно використовуються в поточній діяльності підприємства, для організації комерційного використання майнового комплексу підприємства, роботи по кредитними програмами, формування оптимальної податкової політики підприємства, організації бухгалтерського, податкового та управлінського обліку.

Структура. Курсова робота складається з плану, змісту, висновку, з двох розділів, які складаються по два підрозділи, третього розділу, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ I. Сутність та місце нерухомості в системі фінансово-економічних відносин

1.1 Ознаки та класифікація нерухомості, огляд історичних концепцій

Поняття нерухомості прийшло в наш час ще з часів римського права. З того часу воно є невід'ємною частиною існування будь-якого суспільства. Ще з доісторичних часів Різні племена намагалися завоювати чужу територію Збувалися війни за володіння землями та іншим майном. У докапіталістичний період земля була взагалі єдиним вагомим джерелом багатства як для кожної окремої людини, так і держави та суспільства в цілому. Поняття землі та нерухомого майна невід'ємно пов'язані, але в літературних джерелах використовується велика кількість трактувань їх змісту.

Визначення нерухомості, що наводяться у вітчизняних і зарубіжних економічних та юридичних джерелах, є неоднозначними. Наприклад, у дореволюційному підручнику з цивільного права визначалося, що під терміном "нерухомість" розуміється, насамперед, частина земельної поверхні і все те, що з нею пов'язано настільки міцно, що такий зв'язок не може бути перерваний без порушення вигляду та призначення речей. [9, c.15]

У короткому словнику економічних термінів нерухомість трактується як "земля, природні угіддя, будинки, споруди, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, та інше майно, прикріплене до землі і пов'язане з нею". Оксфордський тлумачний словник дає таке трактування нерухомого майна: "нерухоме майно - будь-яке майно, яке складається із землі, а також будівель та споруд на ній".

Міжнародні стандарти оцінки відносять до нерухомості землю та всі речі, які є природною частиною землі, наприклад, дерева, корисні копалини,

а також всі речі, приєднані до неї людьми, - будівлі та заходи покращення земель. Всі споруди, приєднані до землі, такі як каналізація, опалення та системи охолодження, вбудовані предмети, такі як ліфти, також є частиною нерухомості. [9, c.16]

На сьогодні, одним із поширених визначень нерухомості в Україні є поняття, надане у Цивільному Кодексі України:

нерухомість - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомого майна поширюється також на повітряні морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до положень національного стандарту № 1 "Загальні засади майна і майнових прав", нерухомість - це земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.

В Україні до складу нерухомості відносять:

землю (земельні ділянки, невидобуті корисні копалини, відокремлені водні об'єкти);

багаторічні насадження;

будівлі, споруди та їх структурні елементи (житлові будинки, квартири, місця загального користування житлових будинків, дачі, садові будинки, гаражі, інші будівлі);

передавальні пристрої;

підприємства, їх структурні підрозділи, цілісні майнові комплекси;

судна внутрішнього плавання, морські та повітряні судна;

космічні об'єкти.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, яка характеризується певним місцем розташування, господарським використанням, правовим режимом та іншими суттєвими ознаками з визначеними щодо неї правами. [9, c.16]

Поліпшення земельної ділянки - це будь-які фізичні об'єкти, розташовані в межах земельної ділянки та фізично пов'язані з нею, а також фізичні наслідки будь-яких заходів, що спричинили зміну рельєфу, умов освоєння земельної ділянки або потенційну прибутковість її використання.

Багаторічні насадження - це штучні багаторічні насадження незалежно від віку: плодово-ягідні, технічні, захисні, декоративні й озеленювальні насадження всіх видів; штучні насадження ботанічних садів, інших науково-дослідних організацій і навчальних закладів для науково-дослідних цілей. Об'єктом класифікації цієї групи є зелені насадження кожного парку, скверу, саду, вулиці, бульвару, подвір'я, території підприємства і т.п. [9, c.17]

Будівлі як об'єкти нерухомості поділяються на житлові і нежитлові. Нежитлові будинки - будівельно-архітектурні об'єкти, призначенням яких є створення умов для виробничого процесу, соціально-культурного обслуговування, збереження матеріальних цінностей.

Житлові будинки призначені для постійного проживання людей, а також історичні пам'ятники, ідентифіковані, в основному, як житлові будинки.

Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, призначені для створення і виконання технічних функцій (залізничні шляхи, тунелі, дороги, греблі, естакади) або для обслуговування населення (стадіони, басейни, споруди міського благоустрою). До складу споруд входять усі пристрої, що становлять із ними єдине ціле. Споруди як об'єкти нерухомості можуть бути класифіковані на містобудівні (наземні й підземні), енергозабезпечуючі (нафтобази, теплоелектростанції), інфраструктурні (транспортні й термінальні), промислові (доменні та мартенівські печі, стапелі, елінги), екологічні (заводи з утилізації відходів й очисні споруди) та спеціальні споруди військово-промислового комплексу.

Передавальні пристрої - (нафто - і газопроводи, лінії електропередач) широко використовуються як технологічні споруди паливно-енергетичних комплексів цивільного та промислового призначення. [9, c.17]

Підприємство як цілісний майновий комплекс - поєднує всі види майна, призначені для його діяльності: окремі об'єкти нерухомості (будівлі, споруди, земельні ділянки, устаткування), нематеріальні активи, а також оборотні кошти. Підприємство в цілому або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, оренди та інших угод, пов'язаних із становленням, зміною і закінченням майнових прав.

Визначення сутності нерухомості тільки з матеріально-речової сторони має важливе значення, але далеко не вичерпує всієї сукупності ознак, властивих його змісту. У теорії і практиці варто розрізняти поняття нерухомого майна як матеріального (фізичного) об'єкта і як комплексу економі-ко-правових і соціальних відносин, що забезпечують спеціальний порядок розпорядження ним і особливий статус прав.

Будь-який об'єкт нерухомості в реальній дійсності існує в єдності фізичних, економічних, соціальних і правових властивостей, кожен з яких може у відповідних випадках виступати як основний (визначальний) залежно від життєвих ситуацій, цілей і стадій аналізу. Саме на цьому положенні і ґрунтуються концепції, які сформувалися за багаторічну історію досліджень нерухомості. [9, c.18]

Географічна концепція відображає фізичні (технічні) характеристики нерухомості: конструкцію, матеріал будівель, розміри, місце розташування, клімат, родючість ґрунтів, поліпшення, навколишнє середовище й інші параметри. Всі об'єкти нерухомості піддаються впливу фізичних, хімічних, біологічних, техногенних і інших факторів. У результаті поступово, змінюються їхні споживчі якості і функціональна придатність, стан яких враховується при здійсненні угод, володінні і користуванні майном.

Економічна концепція розглядає нерухомість як ефективний об'єкт інвестування і надійний інструмент генерування доходу. Основні економічні елементи нерухомого майна - вартість і ціна - первинно виникають з його корисності, здатності задовольняти різні потреби й інтереси людей. За рахунок оподатковування власників нерухомості формуються муніципальні бюджети і реалізуються соціальні програми. [9, c.18]

В Україні, як і в інших промислово розвинутих країнах світу законодавчо гарантовано приватним особам право купувати, продавати, здавати в оренду чи передавати майно або права на володіння і користування ним іншим громадянам і підприємствам, тобто вільно розпоряджатися своєю власністю. Однак, коли приватна власність на нерухомість суперечить суспільними інтересами, вона перестає належати до юрисдикції приватного права. Закон України передбачає вилучення у приватних осіб для державних чи муніципальних інтересів земельних ділянок разом із розташованими на них будинками і спорудами шляхом їх викупу. Існують й інші форми державного регулювання володіння і користування нерухомістю: будівельні обмеження, система зонування, вимоги з охорони навколишнього середовища, сервітути та інше. [9, c. 19]

Кожен об'єкт нерухомості і вся їх сукупність мають істотні (рядові) ознаки, що дозволяють відрізнити їх від рухомих речей, і видові, що характеризують особливості об'єктів за однорідними групами.

За походженням всі об'єкти нерухомості поділяються на природні та штучні. Штучно створені об'єкти нерухомості за функціональним призначенням поділяються на житлові та нежитлові. Останні, в свою чергу, класифікуються на суспільні, комерційні об'єкти та інженерні споруди.

До житлової нерухомості, призначеної для проживання людей, належать житлові будинки різної поверховості, квартири, кімнати, дачні будинки, інші житлові приміщення. [9, c.21]

Комерційна нерухомість приносить дохід або створює умови для його здобуття - офіси, ресторани, магазини, готелі, гаражі, склади, споруди, підприємства як майнові комплекси, підприємства побутового обслуговування (лазні, душові, перукарні, пральні тощо).

Суспільна нерухомість - це лікувально-оздоровчі об'єкти (лікарні, поліклініки, будинки престарілих, дитини санаторії, спортивні комплекси) навчально-виховні об'єкти (дитсадки, ясла, школи, училища, коледжі, університети, будинки дитячої творчості), культосвітні об'єкти (музеї виставкові комплекси, будинки культури, театри, цирки, планетарії, зоопарки, парки культури, ботанічні сади), заклади науки та наукового обслуговування (академії та філії, науково-дослідні інститути, конструкторські бюро, проектні, проектно-пошукові, проектно-технологічні організації та інші), спеціальні об'єкти (адміністративні будівлі, пам'ятники, меморіальні споруди, вокзали, порти, поштамти, телефонні станції). Інженерні споруди та передавальні пристрої складають ще одну групу нерухомості. [9, c.22]

У більшості Західноєвропейських країн об'єкти нерухомості класифікуються за категоріями А, Б та В.

До категорії А належить нерухомість, що використовується власником для ведення підприємницької діяльності. У свою чергу, категорія А поділяється на такі класи:

спеціалізована нерухомість - нафтопереробні, хімічні заводи та інші об'єкти виробничого використання;

неспеціалізована нерухомість - магазини, офіси, склади.

До категорії Б належить нерухомість, яка використовується

для інвестицій. Особливою ознакою її є вид доходу у вигляді орендної плати, іпотеки або процентних доходів по закладним.

До категорії В належить нерухомість, що є надлишковою і не використовується для ведення бізнесу.

Наведені визначення та підходи до класифікації нерухомості дозволяють визначити об'єкт дослідження або оцінки, спростити розробку методології оцінки різних об'єктів нерухомого майна та різних секторів ринку нерухомості. [9, c.22]

1.2 Характеристика нормативних та витратних методів оцінки об'єктів нерухомості

Нормативна вартість об'єкта нерухомості - це вартість, однозначно визначена діючими законодавчими і нормативними актами як фіксована незмінна величина або як величина, що визначається чітким алгоритмом розрахунків. Дієвість нормативних підходів забезпечується суворим регламентуючим характером відповідних нормативно-законодавчих документів загальнодержавного, регіонального та муніципального рівнів управління.

Найчастіше використання нормативних підходів пов'язане із регулюванням земельних відносин. Необхідність визначення нормативної вартості землі пов'язана із забезпеченням економічного регулювання земельних відносин при передаванні землі у власність громадянам, при встановленні колективно-пайової власності на землю, при передаванні земельних ділянок у спадщину, дарування, одержанні банківського кредиту під заставу земельної ділянки і в ряді інших випадків. При цьому, правила визначення нормативної ціни на землю для конкретних земельних ділянок пов'язані із обгрунтуванням і використанням жорсткого однозначного алгоритму. [9, c.171]

При використанні нормативних схем оцінки земельних ділянок місцеві органи влади мають спеціальні регулюючі права. Наприклад, при операціях купівлі-продажу земельних ділянок, в тому числі при продажу прав довгострокової оренди землі населених пунктів на конкурентній основі, - право підвищувати їх нормативну ціну до визначеного розміру, а при продажу земельних ділянок на аукціонах - право не обмежувати верхній рівень їх ціни.

Нормативний підхід може також використовуватися для оцінки об'єктів нерухомості, що перебувають в оренді, при реалізації визначеного права їх викупу. Наприклад, прийнятий алгоритм нормативної оцінки може визначатися як добуток загальної площі будівель, приміщень, що перебувають в довгостроковій оренді, на нормативну ставку орендної плати і нормативно заданий коефіцієнт. [9, c.172]

Загальновідома практика використання нормативного підходу при проведенні житлової приватизації. Орієнтуючись на критерії соціальної справедливості, приватизація житла в Україні була проведена безоплатно. Разом із тим, безоплатна приватизація і безоплатне та нічим не обмежене виділення муніципального житла може породжувати негативні процеси на ринку житла. Приватизована або безоплатно одержана квартира стрибкоподібно отримує високу потенційну вартість на вторинному ринку житла. В таких ситуаціях соціальна політика справедливості держави і місцевої влади стає дуже вразливою і може породжувати проблеми необгрунтованих пільг, зловживань.

Незважаючи на деякі недоліки нормативних підходів, головна їх перевага пов'язана із тим, що нормативне визначення базису і методу оцінки констатує офіційну довіру до отриманої таким чином оцінки об'єкта нерухомості. [9, c.172]

Витратні методи оцінки об'єктів нерухомості базуються на врахуванні витрат, пов'язаних із створенням конкретних об'єктів нерухомості. При використанні витратних методів оцінки нерухомості вважається, що типовий, маргінальний інвестор (покупець) не буде платити за певний об'єкт нерухомості більше суми грошей, за яку він може придбати земельну ділянку і збудувати на ній рівноцінну або покращену копію об'єкта нерухомості, що оцінюється. [9, c.172]

Витратні методи, як правило, використовуються в таких випадках:

· для оцінки об'єктів нерухомості, що не приносять дохід;

· для оцінки вартості унікальних об'єктів;

· для оцінки об'єктів малої приватизації;

· для визначення суми страхової вартості.

Розрахунки вартості об'єктів нерухомості методами витрат базуються на використанні таких підходів:

Складання кошторису витрат оцінюваного об'єкта нерухомості в діючих, поточних цінах.

За вартістю конструктивних елементів.

За вартістю узагальнених показників будівельного аналога.

За вартістю об'єкта аналогічного функціонального призначення.

На основі індексації проектної кошторисної вартості об'єкта нерухомості.

На основі індексації прямих витрат на будівництво об'єкта нерухомості.

При використанні витратних методів дуже важливими попередніми процедурами є визначення відтворювальної вартості чи вартості заміщення та рівня зносу об'єкта нерухомосте що оцінюється. При цьому відновна вартість чи вартість заміщення поєднує витрати на придбання прав на земельну ділянку і формування зовнішньої виробничої та соціальної інфраструктури. [9, c.173]

Знос об'єкта нерухомості - це результат його попередньої експлуатації, що призвів до часткової або повної втрати ним попередніх споживчих чи економічних властивостей.

Розрізняють такі види зносу: фізичний, функціональний, економічний або зовнішній.

Фізичний знос пов'язаний із втратою об'єктом нерухомості чи його окремих конструктивними елементами фізичних властивостей його функціонування. Фізичний знос враховується в цілому процедурами амортизації об'єктів нерухомості.

Функціональний знос пов'язаний із втратою функціональних характеристик об'єкта нерухомості або їх недостатності чи відсутності з точки зору інвестора. Наприклад, невдале, з точки зору інвестора, просторове планування будівлі, застарілі оздоблювальні матеріали стін, застаріла покрівля та інше.

Зовнішній знос нерухомості може місце у випадках, коли нерухомість не може бути використана оптимальним способом через особливості свого місцезнаходження. Наприклад, окреме житлове приміщення в оточені великої кількості промислових об'єктів. [9, c.174]

Особливості окремих підходів визначення відновної вартості об'єктів нерухомості, що оцінюються, такі.

1. Розрахунок кошторису витрат оцінюваного об'єкта нерухомості в діючих поточних цінах.

Схема кошторису витрат на проведення будівельно-монтажних робіт може мати такий вигляд:

Таблиця 1.2

Найменування витрат

Вартість, тис. грн.

1

Матеріали та комплектуючі елементи

2

Заробітна плата

3

Відрахування із заробітної плати на соціальні заходи

4

Вартість робіт і послуг виробничого характеру сторонніх організацій

5

Разом прямих витрат

6

Разом непрямих витрат

7

Разом витрат

Порядок і форми складання повного кошторису витрат регламентуються відповідними галузевими нормативними документами. Кошторис витрат враховує всі прямі і непрямі (побіжні) витрати, пов'язані із будівництвом об'єкта нерухомості. Прямі витрати визначаються по кожному виду будівельно-монтажних робіт. Непрямі (побіжні) витрати розраховуються на весь обсяг будівельно-монтажних робіт і містять такі витрати: [9, c.175]

утримання машин і механізмів;

заробітна плата з відрахуваннями управлінського і обслуговуючого персоналу;

вартість робіт і послуг допоміжного характеру сторонніх організацій;

утримання будівель і споруд.

Прибуток підрядчика, як правило, визначається в процентах до суми виробничо-будівельних робіт.

Розрахунки витрат і прибутку підрядчика проводяться в цінах, що діють на момент оцінки об'єкта нерухомості.

2. Оцінка об'єкта нерухомості за вартістю узагальнюючих показників будівельного аналога. [9, c.175]

Цей підхід оцінки об'єктів нерухомості є найбільш поширеним. Оцінка нерухомості з використанням такого підходу базується на вартості узагальнених показників (1 м або їм) об'єкта, аналогічного оцінюваному за конструктивним рішенням, використаними будівельними матеріалами та інше. При використанні цього підходу оцінка об'єкту нерухомості проводиться в такій послідовності:

натурне обстеження об'єкта оцінки і вибір будівельного аналога;

визначення вартості об'єкта оцінки, виходячи із вартості 1 м2 або 1 м3 будівельного аналога, із врахуванням рівня по точних цін на будівельні матеріали та роботи;

визначення відновної вартості об'єкта оцінки. _

За таких умов відновна вартість об'єкта оцінки може розраховуватися таким чином:

(1.1)

де Vвв - відновна вартість об'єкта оцінки;

Hв - нормативна вартість м2 або м3 аналогічного об'єкта на дату оцінки;

S - загальна площа або обсяги оцінюваного об'єкта нерухомості.

На наступному етапі процесу оцінки необхідно визначити рівень фізичного та функціонального зносу об'єкта нерухомості. [9, c.176]

Розмір зносу характеризує міру погіршення технічних та експлуатаційних показників будівель і споруд порівняно із проектними даними. Рівень зносу визначає обсяги та вартість ремонтних робіт, необхідних для надання будівлі відповідних експлуатаційних характеристик. Рівень зносу об'єктів нерухомості може визначатися на основі спрощеного підходу (лінійна модель) або на основі детальних розрахунків зносу кожного конструктивного елемента будівлі (споруди) чи на основі визначення технічного стану об'єкта нерухомості.

Після обґрунтування тим чи іншим способом рівня зносу об'єкта нерухомості його залишкова відновна вартість може бути визначена таким чином:

вв = Vвв (1-Кз) (1.2)

Де вв - залишкова відновна вартість об'єкта нерухомості;

Vвв - відновна вартість об'єкта нерухомості;

Кз - рівень зносу об'єкта нерухомості;

(1-Кз) - коефіцієнт придатності об'єкта нерухомості.

А розмір сукупного зносу будівлі чи споруди визначатиметься за формулою:

З = Vвв Кз (1.3)

Наведена вище логічна схема використовується для визначення вартості об'єктів нерухомості методами відновної вартост чи методами заміщення. Крім того, в групі витратних методів оцінка об'єктів нерухомості може проводитися з використанням балансового методу, методу чистих активів, їх комбінацій та доповнень. [9, c.176]

Розділ II. Визначення вартості нерухомості за витратним підходом на прикладі діяльності Прикарпатської універсальної товарної біржі

2.1 Загальна характеристика Прикарпатської універсальної товарної біржі

Прикарпатська універсальна товарна біржа зареєстрована у березні 1999 року. Колектив фахівців - однодумців біржі разом працювали на Івано-Франківській філії АТ "Українська фондова біржа" ще з 1992 року. Досвід роботи по організації аукціонів та біржових торгів 17 років. Перший в області аукціон з реалізації державного майна був проведений нами у 1995 році, а в червні 2006 року - перші земельні торги. За весь період роботи ПУТБ організовано та проведено майже десять тисяч аукціонів і біржових торгів практично по всіх видах продажу, а також усіх категоріях біржового товару та продано товару на суму понад 500 млн. гривень. У наявності відповідні сертифікати, ліцензії, дозволи. За цей час не допущено жодних порушень чинного законодавства України.

Щорічно, починаючи з 2005 року ПУТБ входить до 100 найкращих підприємств України по номінації "Бездоганна репутація в бізнесі". У 2007 році біржа увійшла до числа лідерів національного бізнес - рейтингу в галузі "Управління фінансовими ринками" (11 місце з 494 зареєстрованих на Україні бірж). У 2007 та 2008 роках ПУТБ стала номінантом у рейтингу "Україна, кращі підприємства" за забезпечення стабільного розвитку підприємства, професійність та кваліфікацію персоналу, високу якість послуг у відповідності до міжнародних стандартів. Біржа - офіційний партнер Асоціації "Земельна спілка України", член Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України.

На біржі працюють понад 60 працівників, в тому числі 4 сертифіковані спеціалісти продажу державного майна, 9 експертів - оцінювачів, землевпорядники, ріелтори. Представництва біржі працюють у всіх районах Івано-Франківської області, а також у Львівській, Тернопільській та Закарпатській областях, зареєстровано 14 брокерських контор.

Біржа має в наявності комплект мобільної техніки з власним програмним забезпеченням для проведення аукціонів в будь-якій точці України. ПУТБ використовує наступну матеріально - технічну базу: 19 персональних комп'ютерів об'єднані в мережу (комутатор з керуванням на 24 порти 10/100) та забезпечені АDSL. - зв'язком для швидкісного доступу в мережу Інтернет та модемним зв'язком (dial-up з'єднання); копіювальна техніка: цифрові принтери - копі Sharp форматів АЗ та А4, кольоровий лазерний принтер, цифровий сканер; 3 ноутбуки, відеопроектор ToshibaТDР ХР1, інформаційне табло на базі телевізора Sony KDL - 52УУ4000.

ПУТБ має колонки у газетах "Афіша Прикарпаття", "Анонс контракт", пільгові місця у газетах "Галичина", "Репортер" та у всіх районних газетах. Співпраця з газетами "Західний кур'єр", "Високий Замок", "Експрес", "Урядовий кур'єр", "Голос України". Біржа має власну інформаційну базу, Е-mаіІ, Веб - Сайт в мережі Інтернет, який займає 14 місце у рейтингу сайтів бірж України. Наявність великої власної бази та доступ до всеукраїнських та всесвітніх інформаційних пошукових систем.

Біржа включена до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави. ПУТБ уповноважена ДПА України на проведення біржових торгів та організацію аукціонів з реалізації майна та інших активів платників податків, що знаходяться в податковій заставі. З Фондом державного майна України заключний Договір про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності.

ПУТБ має досвід продажу комерційного та виробничого призначення, майнових комплексів, житлової нерухомості, об'єктів незавершеного будівництва; будівель під розбір; земельних ділянок; права оренди на земельні ділянки; благоустрою земельних ділянок; кредитних ресурсів; визначення реальної ціни пакету акцій ВАТ; дебіторської заборгованості; права оренди на нерухоме майно; права організації торгових майданчиків; творив мистецтва; монет, коштовностей; транспортних засобів; літальних апаратів; обладнання; основних засобів та малоцінного інвентарю; сільськогосподарського обладнання; продукції сільськогосподарського виробництва: будівельних матеріалів; металобрухту; лісоматеріалів; промислового та продовольчого товару.

На сьогоднішній день Біржа виконує наступні роботи: підготовка та організація біржових торгів (аукціонів) купівлі - продажу" державного та комунального майна; майна, що перебуває в податковій заставі; майна підприємств - банкрутів; нерухомого та рухомого майна; транспортних засобів; безхазяйного та конфіскованого майна; земельних ділянок; організація та проведення земельних торгів, благодійних аукціонів.

За роки існування біржа постійно працює над розширенням й урізноманітненням кола послуг, які надаються клієнтам. Це юридичні послуги та комплексний юридичний супровід господарської діяльності юридичних осіб і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності; представництво ї захист інтересів клієнтів в судах при розгляді цивільних, господарських справ, а також справ адміністративної юрисдикції; послуги адвоката та арбітражних керуючих, надання брокерських послуг.

ПУТБ виконує повний комплекс геодезичних, землевпорядних та землеоціночннх робіт (проекти відведення земельних ділянок; виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, проекти зміни цільового використання земельних ділянок; технічну документацію по виготовленню державного акту на право власності на земельні ділянки), земельний аудит; експертну оцінку майна та майнових прав, рецензування звітів про незалежну оцінку майна.

В умовах кризи ПУТБ проводить комплексне вирішення питань, а саме: фінансовий аналіз підприємств всіх форм власності, визначання майна, що використовується неефективно, надлишкового майна. Підготовка документів, в тому числі виготовлення технічних паспортів (при необхідності - первинна реєстрація) та актів на землю, експертна оцінка по всіх напрямках. Здійснення купівлі - продажу з переоформленням документів. Вигідна схема фінансових розрахунків. Конкурентний продаж дозволяє здійснити реалізацію майна за найвигіднішими цінами. Проводимо пошук покупців,, інвесторів. Все частіше з таким проханням звертаються до нас керівники підприємств різних форм власності і різних масштабів. Фахівці біржі прагнуть максимально задовільнити побажання замовників і в першу чергу в пошуку оптимальних варіантів купівлі-продажу того, чи іншого, майна або в залученні добросовісних інвесторів.

Біржа пропонує партнерство в організації продажу заставного майна та знаходження нових методів співпраці з клієнтами банку, які не можуть обслуговувати раніше отримані кредити.

Вже в 2009 році біржею проведені ефективні заходи з ВАТ "Плюс Банк" по реалізації транспортних засобів, є напрацювання з філією "Прикарпатське РУ ВАТ "Банк Фінанси та кредит", Івано-Франківськими філіями ЗАТ КБ "ПриватБанк" та АБ "Брокбізнесбанк".

Фахівці ПУТБ готові надати практичну допомогу у підготовці та організації біржових торгів, пошуку покупців на заставне майно, від якого відмовились позичальники та здійснення заходів спільно з добросовісними позичальниками по належному виконанню кредитних угод чи погашення кредиту.

У 2009 році продано:

29 об'єктів підприємств - банкрутів на загальну суму 819 414,00 грн.;

57 об'єктів державної власності на суму 6 244 936,40 грн.;

4 об'єкти, які знаходяться в податковій заставі на суму 96 880,00 гри.;

безхазяйного майна на загальну суму 178 5987,45 грн.

Проведено митний аукціон, на якому продано майна на суму 15 966,00 гри.

Проведені конкурси у м. Івано-Франківську по продажу права оренди нерухомого майна, 12 приміщень на суму 40 217,00 грн.

Проведені аукціони у Івано-Франківській та Львівській областях по продажу права оренди 10 земельних ділянок на суму 798 400,00 грн.

Проведено 15 земельних аукціонів. При стартовій ціні 529873,83 грн. продано 19 земельних ділянок на суму 882 826,50 грн.

Проведені аукціони по продажу пам'ятних срібних монет, При стартовій ціні 84897,00 грн. продано 12 монет за 166432,00 гри.

Проведено 20 приватизаційних аукціонів, на яких було продано 26 об'єктів на суму 5450002,00 грн.

Сертифікати та ліцензії, що отримані біржею:

Договір про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності № 249 від 22 травня 2008 року.

Ліцензія Державної служби геодезії, картографії та кадастру серії АВ № 430626.

Ліцензія Державного комітету України із земельних ресурсів сер" АВ № 421211.

Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6535/08 від 11 лютого 2008 року.

Біржа уповноважена ДПА України на проведення біржових торгів та організацію аукціонів з реалізації майна та інших активів платників податків, що знаходяться в податковій заставі,

Біржа включена до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання яких надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави.

7. Біржа є офіційним партнером Асоціації "Земельна спілка України" (свідоцтво № 11-07 від 06 лютого 2008 року).

2.2 Грошова оцінка нежитлового приміщення на прикладі діяльності Прикарпатської універсальної товарної біржі

Загальна характеристика об'єкту оцінки

Оцінюються нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі цегляної трьохповерхової адмінбудівлі управління статистики в центральній частині міста по вул. Пушкіна, 12 в м. Долина, Івано-Франківської області.

На земельній ділянці, де розташовано об'єкт оцінки наявні під'їздні дороги та площадки з твердим покриттям, інженерно-технічні мережі, автостоянки, адміністративно-торгові заклади, заклади громадського харчування.

Приміщення об'єкту оцінки забезпечене електроосвітленням, опаленням, водою, каналізацією.

Об'ємно-планувальні характеристики приміщень:

Площа приміщень (м2) 31,04

- офісне приміщення - 27,3

- допоміжне приміщення - 3,74

Площа забудови (м2) 37,25

Будівельний об'єм приміщень (мЗ) 112

Висота приміщень 3,00

Кількість поверхів З

Розташування в будинку 2

Група капітальності І

Вибір та обгрунтування підходів для оцінки об'єкта.

При оцінці даного об'єкта можливо використовувати витратний підхід. Цей підхід оснований на фактичній інформації про стан конструкцій та приміщень на дату оцінки.

Важливим аргументом на користь визначення вартості витратним підходом є те, що цьому підходу віддають перевагу у випадках техніко-економічного аналізу нового будівництва.

Також, при використанні даного підходу враховується вартість права користування земельною ділянкою.

Застосування для розрахунків вартості об'єкту оцінки підходу порівняльного аналізу продажів також можливе при наявності достатньої інформації про продаж або пропозиції до продажу об'єктів аналогічного функціонального призначення. Застосування підходу полягає в попередньому зборі даних про ринок продажу і пропозицій по об'єктах нерухомості, аналогічних з тим, що оцінюється. Підбираються найбільш близькі по параметрах еквіваленти, ціни на які надалі коригуються з урахуванням параметрів, по яких об'єкт, що оцінюється, і об'єкт-аналог відрізняються один від одного.

Як показав попередній аналіз інформації, що розміщена в базах даних агентств нерухомості, пропозицій щодо продажу приміщень аналогічних оцінюваному достатньо, тому можливо зробити коректний розрахунок вартості порівняльним підходом.

Враховуючи вищезазначене, Експерт вважає за доцільне в даній роботі для оцінки вартості приміщень обрати витратний підхід та порівняльний підхід з подальшим узгодженням результатів, отриманих за їх допомогою.

Одиниці порівняння. Оскільки об'єкти часто розрізняються за розмірами і числом одиниць, що входять у них, при проведенні порівняння проданих об'єктів з оцінюваною власністю можна зіштовхнутися з великими труднощами; тому наявні дані необхідно привести до загального знаменника. Таким загальним знаменником може бути або фізична одиниця (ціна за кв. м.), або економічна.

Різними сегментами ринку нерухомості використовуються різні одиниці порівняння.

Розрахунок вартості об'єкту оцінки з використанням витратного підходу

Вартість об'єкту методом витрат визначається за формулою:

В = Взз + Впр. к. з. д., де: (2.1)

Взз - залишкова вартість заміщення об'єкту в поточних цінах;

Впр. к. з. д. - вартість права користування земельною ділянкою.

Технічні характеристики та розрахунок фізичного зносу (Дивитись додаток Б)

Розрахунок відновної вартості об'єкту

При визначенні вартості нерухомості з застосуванням витратного підходу використовують два основні його різновиди: оцінка вартості відновлення й оцінка вартості заміщення.

Відновна вартість визначається як вартість будівництва або точної копії існуючого будинку з поліпшеннями, з використанням тих же матеріалів і специфікацій, дотримуючись таких же будівельних стандартів, по такому ж проекту, по якому будинок був побудований спочатку.

Вартість заміщення - це вартість будівництва або будинку з поліпшеннями еквівалентної корисності з використанням сучасних матеріалів, дизайну в поточних ринкових цінах.

У даному Звіті вартість заміщення буде визначена як відновна. Потім отримане значення коригується на суму знецінення об'єкта, пов'язане зі зносом. До отриманої суми додається величина вартості права користування земельною ділянкою. Для перерахування цін базового року в ціни на дату оцінки буде застосований відповідний індекс подорожчання будівництва, установлений для визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України. Вартість відтворення будинку в цінах, що діють на момент оцінки, визначається на підставі інформації про вартість будівництва будинку або вартості відтворення об'єктів-аналогів із застосуванням збірника Укрупнених показників відновної вартості будинків складеної у цінах 1969 року і призначеної для переоцінки основних фондів. Коригування показників одиничної вартості вираховується відповідно з вказівками і роз'ясненнями по застосуванню УПВВ.

Вартість заміщення в цінах 1969 р з поправками становить;

Вз = В х V х К, де: (2.2)

В - вартість одиничного показника будівельного аналогу (крб) =26,4

V - будівельний об'єм приміщень (мЗ) =112

Вз = 26,4* 111,74=2 950

Вартість заміщення в поточних цінах становить:

Взп = Вз х Ку х Кіпсі, де: (2.3)

Вз - вартість заміщення в цінах 1969 року (крб) =2 950

Ку - коефіцієнт здорожання, який відображає збільшення індексу цін 1984 р. до цін 1969 р., є добутком галузевого (поштовий зв"язок) та територіального коефіцієн тів (Постанова Державного комітету СРСР з питань будівництва № 94 від 11.05.1983 р "Об утверждении индексов изменения сметной стоимости строительно-монтажных работ и территориальных козффициентов к ним для пересчета сводных сметних расчетов (сводных смет) строек") 1,20 х 1,03 =1,236. Кіпсі - коефіцієнт для визначення надбавок до базисної кошторисної вартості БМР об'єктів (Лист Мінрегіонбуду №2/12-20/10410 від 15.07.2010 р станом на 01.07, 2010 р. З врахуванням інфляції за липень): 17,660х1,0

Взп = 2960*1,236*17,66 =64 392 грн.

Залишкова вартість заміщення приміщень з врахуванням середньозваженого фізичного зносу в поточних цінах становить:

Звзп = Взп х Кз (2.4)

Кз = (1 - 0,25) /1 =0,76

Звзп = 64392 * 0,75 =48 290 грн.

Розрахунок права користування земельною ділянкою

На величину вартості об'єкту впливає його місцезнаходженння та площа відведеної земельної ділянки (надалі - земельний компонент, право користування земельною ділянкою).

Вартість права користування земельною ділянкою визначаємо методом прямої капіталізації чистого річного грошового потоку від користування земельною ділянкою.

Ставку капіталізації приймаємо у відповідності з "Порядком експертної оцінки нематеріальних активів"

Чистий грошовий потік від земельної ділянки визначаємо як величину земельного податку на дану земельну ділянку.

Грошовий потік, який одержується від користування земельною ділянкою, визначаємо шляхом декапіталізації вартості земельної ділянки, визначеної відповідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" та внесених змін і доповнень до нього.

Ставки земельного податку визначаємо у відповідності до Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про плату за землю".

Розділ 3. Проблеми та недоліки підходів до оцінки вартості нерухомості

На відміну від нерухомості, для якої доходний метод є найбільш прийнятним, у ході оцінки машин і обладнання перші два підходи мають більше значення, та забезпечують більший рівень обґрунтованості визначення ринкової ціни. Дохідний підхід стосовно оцінки як нових так і зношених машин та обладнання потребує врахування занадто великої кількості випадкових факторів внаслідок великої різноманітності можливих напрямків найкращого використання оцінюваного засобу, майбутніх умов його функціонування, рівня морального зносу та інше. Основні проблеми при використанні будь-яких підходів до оцінки майна виникають звичайно за нестачею надійної та однозначної інформації. Кожний метод із зазначених підходів має свої вимоги до інформаційного забезпечення та свою область найбільш ефективного застосування, то машини й обладнання не є винятком.

Так, дохідний підхід, і зокрема метод капіталізації доходу, як достатньо ефективний при визначенні ціни підприємства в цілому або нерухомості, при оцінці машин і встаткування придатний лише для "системної оцінки" (тобто оцінки системи машин, що виконують закінчений цикл виготовлення продукції), тому що потребує визначення відповідного потоку доходів і витрат, які практично неможливо визначити для окремої операції (оскільки неможливо врахувати умови майбутнього конкретного робочого місця до продажу об'єкта). Але для повного циклу виготовлення виробів, що може здійснювати лінія або ланка повної обробки вихідних матеріалів, це припустимий метод визначення вартості.

Порівняльний підхід при оцінці машин і встаткування, як найбільш універсальний інструмент, забезпечує можливість оцінки будь-якого часткового елементу носія, у тому числі: окремої одиниці обладнання, їх системи або комплексу за ознакою закінченого циклу виробництва, чи усього парку обладнання підприємства загалом, особливо, якщо підприємство невелике. Такі методи потребують визначення аналогів, але навіть якщо повних аналогів немає, можна застосувати систему поправок і оцінка буде досить реальною. Вивчення динаміки цін пропозиції або статистики продажів при визначенні вартості машин та обладнання на відповідному ринку в Україні на цей час може забезпечити формування інформаційної бази, й саме тому порівняльний метод є основним при оцінці машин і встаткування.

Основні проблеми порівняльного підходу пов'язані з додержанням принципів використання потрібної інформації: повноти, достовірності, актуальності, відповідності саме оцінюваному об'єкту. Одержання необхідної інформації за вказаними умовами потребує створення баз даних з можливістю автоматичного підбору аналогів, подібних оцінюваним об'єктам, з урахуванням ступеня розбіжності складу й чисельних значень головних характеристик аналогів і оцінюваних об'єктів, з регулярним видаленням застарілих та доданням нових даних.

Витратний підхід до оцінки вартості враховує психологічні особливості покупця, засновані на сприйнятті споживчої вартості як продукту суспільної праці. За таким поглядом, незважаючи на відмінності в якості, при всіх наявних розбіжностях учасники ринку співвідносять вартість і ціну з витратами виробництва й реалізації. Тому, при використанні витратного підходу, оцінювана вартість визначається шляхом прямого або непрямого підрахунку всієї сукупності витрат, необхідних для виробництва (відтворення) відповідного об'єкта. Слід відмітити, що за такою практикою іноді продавці орієнтуються на балансову вартість, при визначенні якої до ринкової ціни об'єкта додають вартість його доставки, установки (монтажу) по місцю використання, створення фундаменту, наладки, супутніх капіталовкладень по підведенню енергозабезпечення, вентиляції тощо.

Для цілісного об'єкту або нерухомості це виправдано, але відносно машин та обладнання, а наш погляд, цього робити неможна, якщо техніка продається "розсипом". Покупцю не потрібні а ні фундамент, а ні виробнича інфраструктура за старим місцем експлуатації, тому він купує лише машини та обладнання. Він ще додасть усі вказані витрати при постановці даної нерухомості на баланс власного підприємства. Оцінювання рухомих об'єктів з усіма супутніми витратами для стаціонарної установки має сенс лише за умови, коли вони придбаються разом з нерухомістю, та будуть експлуатуватися на тому самому місці, у тому самому або подібному технологічному процесі. Але це вже системна оцінка, за якою буде враховано не просто вартість кожного окремого елемента носія, а повну вартість комплексу машин та обладнання, що виконує завершену технологічну обробку виробу, то для такої оцінки більш підходить доходний метод.

Цей підхід спирається на методи, що широко застосовуються у світовій практиці та рекомендуються до використання Національними стандартами оцінки № 1, 2,3. За його реалізацією орієнтація на собівартість означає також врахування середнього прибутку відповідно до характерного для даної групи виробів рівня рентабельності.

Основний недолік витратного підходу - відсутність врахування реальної корисності об'єкта для конкретного покупця, оскільки він оперує абстрактною корисністю взагалі даного виду виробів при встановленому рівні зносу. Саме тому у ході встановлення умов угоди купівлі-продажу попередня оцінка, встановлена за даним методом, часто коригується з урахуванням зацікавленості у її реалізації обох сторін.

Застосування витратного підходу ґрунтується на здійсненні ринкової оцінки окремих складових майна та капіталу, різниця яких має віддзеркалити вартість чистих активів підприємства. Але цей підхід не враховує параметрів емерджентності, які притаманні кожному окремому підприємству. За інших рівних умов, вартість (цінність) діючого підприємства буде вищою вартості окремих складових його майна. Доцільним буде зауважити, що в кризовому стані підприємство отримує збитки, які призводять до скорочення обсягів власного капіталу чи до формування його від'ємного значення. Тоді результатом застосування цього підходу буде від'ємне значення цінності підприємства.

Існують варіанти змішаного підходу, за якими може застосовуватися або метод залишку для обладнання по аналогії з подібним методом щодо нерухомості, або методи побудови статистичних моделей ціноутворення, що виражають залежність ціни об'єкта від складу й значень його технічних характеристик. Моделі такого роду можуть бути багатофакторними або враховувати головний параметр, будуватися як статична або динамічна модель, але за будь-якою побудовою повинні відображати об'єктивно існуючі залежності й визначати очікувану ціну при даному наборі технічних характеристик, за даною кон'юнктурою ринку та за умовами конкретного договору. Вплив ринкових факторів може бути враховано шляхом введення в модель поправочних коефіцієнтів.

Вказані методи вміщують елементи порівняльного підходу, тому що отримана в такий спосіб оцінка може розглядатися як ринкова вартість узагальненого (усередненого) аналога оцінюваного об'єкта. Елементи витратного підходу проявляються як врахування залежності між вихідними параметрами та витратами на їх створення, зокрема за методом питомих показників, що виражає стійку функціональну залежність ціни від конкретного параметра. Результатний підхід реалізується тим, що вихідні характеристики оцінюваного об'єкта якраз і забезпечують отримання бажаного результату за усередненою оцінкою рівня реалізації принципу найкращого використання.

У зв'язку з тим, що кожний підхід і метод оцінки має не тільки достоїнства, але й недоліки, для забезпечення більшої обґрунтованості й точності оцінки в загальному випадку рекомендується використання одночасно кількох методів з подальшою статистичною обробкою отриманих різними підходами й методами результатів.

Таким чином, ці рекомендації базуються на уявленні, що теоретично результат оцінки повинен бути один - ринкова вартість, оскільки всі застосовані методи у всіх своїх елементах ґрунтувалися на ринковій інформації. З нашої точки зору, навіть теоретично, враховуючи вірогідність похибки при визначенні кожної складової алгоритмів розрахунку, це неможливо. За тим же джерелом, у практичних розрахунках ціна, отримана різними методами, практично завжди різна, й розходження, як правило, істотні. Для узгодження результатів рекомендують застосовувати середньозважену оцінку, завдання інтервалів оцінки, вибір одного методу, найбільш адекватного умовам і об'єкту оцінки. Ми вважаємо, що метод повинен бути усе ж таки один, і складність питання саме в тому, щоб він враховував і наявність інформації, і її достовірність, і найсуттєвіші особливості об'єкту оцінки та умов його використання краще, ніж будь-який інший метод.


Подобные документы

  • Технологія оцінки об'єктів нерухомості, класифікація методів, основні підходи: витратний, дохідний та порівняльний, на основі яких визначаються різні види вартості об'єкта - ринкова, інвестиційна, відновна, вартість заміщення. Етапи оцінки нерухомості.

    лекция [1,1 M], добавлен 09.12.2009

  • Правові основи оцінювальної діяльності. Аналіз найкращого та найбільш ефективного використання об’єкта нерухомості. Оцінка вартості нерухомості порівняльним, витратним та доходним методом. Узгодження результатів оцінки, що отримані за трьома методами.

    курсовая работа [78,4 K], добавлен 28.05.2012

  • Становлення ринку нерухомості в Україні, принципи класифікації нерухомості залежно від походження та призначення об'єктів. Класифікація житлових і комерційних об'єктів нерухомості. Підприємство (цілісний майновий комплекс) як особливий об'єкт нерухомості.

    лекция [2,7 M], добавлен 09.12.2009

  • Розвиток ринку нерухомості. Сутність та характеристика об'єктів нерухомості. Особливості віднесення матеріальних об'єктів до нерухомих. Кондомініум як специфічний різновид об'єктів нерухомості та його структура. Матеріальні та нематеріальні основні фонди.

    лекция [2,9 M], добавлен 09.12.2009

  • Місце нерухомості в ринковій моделі економіки. Характеристика об’єктів нерухомості. Розвиток ринку нерухомості. Попит на житло на вторинному ринку. Рівень еластичності на ринку. Операції з нерухомістю. Складання договорів відносно земельної ділянки.

    контрольная работа [126,2 K], добавлен 24.05.2015

  • Сучасний стан і основні проблеми розвитку ринку комерційної нерухомості в світі та Україні, вплив негативних явищ фінансової кризи на даний процес. Динаміка цін на ринку комерційної нерухомості в м. Київ, її аналіз і оцінка подальших перспектив.

    контрольная работа [25,0 K], добавлен 25.03.2010

  • Теоретичні засади формування ринку нерухомості: сутність та структура. Аналіз та оцінка розвитку житлового, земельного ринку України та ринку комерційної і промислової нерухомості. Шляхи покращення механізму стимулювання вітчизняного ринку нерухомості.

    курсовая работа [414,6 K], добавлен 13.08.2011

  • Економічний зміст ринку землі та сутність земельних відносин. Особливості формування ціни на землю та її грошова оцінка. Ринок нерухомості та його інфраструктура. Види операцій з нерухомим майном. Правове регулювання ринку землі та нерухомості в Україні.

    курсовая работа [865,4 K], добавлен 22.03.2015

  • Особливості та функції ринку нерухомості, структура та види ринків, особливості становлення та розвитку в Україні, подальші перспективи та оцінка тенденцій. Ринкові перетворення у житловому секторі нерухомості. Фактори, які впливають на вартість будинку.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 04.05.2015

  • Правові основи оцінки нерухомості. Загальна характеристика об’єкта оцінки та аналіз найкращого та найбільш ефективного його використання. Порівняльний та витратний підхід. Розрахунок скоригованих цін. Фізичний знос конструктивних елементів будівлі.

    контрольная работа [508,6 K], добавлен 22.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.