Рівновага на національному ринку. Моделі "видатки – обсяг виробництва" та "відтоки – ін’єкції"
Особливості функціонування національного ринку, його учасники і зв’язки між ними. Формування попиту на національному ринку благ. Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель макроекономічної рівноваги: аналіз неокласичної та кейнсіанської моделей.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2012 |
| Размер файла | 118,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рівновага на національному ринку. Моделі “видатки - обсяг виробництва” та “відтоки - ін'єкції”
Зміст
- ВСТУП
- 1. Учасники національного ринку та зв'язки між ними. Особливості функціонування національного ринку
- 2. Рівновага на національному ринку. Моделі “видатки - обсяг виробництва” та “відтоки - ін'єкції”
- 2.1 Формування попиту на національному ринку благ
- 2.2 Умова рівноваги на ринку благ в кейнсіанській моделі
- 3. Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель макроекономічної рівноваги
- 3.1 Сукупний попит
- 3.2 Сукупна пропозиція
- 3.3 Рівновага сукупних попиту і пропозиції. Варіанти моделі “сукупний попит - сукупна пропозиція”
- 3.3.1 Неокласична модель “сукупний попит - сукупна пропозиція”
- 3.3.2 Кейнсіанська модель “сукупний попит - сукупна пропозиція”
- ВИСНОВКИ
- ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
- Вступ
- Сьогодні макроекономічними категоріями і показниками цікавляться самі широкі верстви населення. Поточні доходи людей безпосередньо залежать від рівня національного доходу та зайнятості. Цінність сімейного майна напряму пов'язана з темпом інфляції. Стан платіжного балансу країни у значній мірі визначає ступінь свободи переміщення її мешканців через державні кордони.
- Політична та соціальна ситуація в країні значною мірою залежить від економічного розвитку, і немає життєво важливішої сфери для успіху держави, ніж її макроекономічний розвиток. Безробіття, інфляція, економічне зростання, ринки цінних паперів, процентні ставки, валютні обмінні курси тощо або прямо, або опосередковано впливають на наш добробут. Явища, з якими має справу макроекономіка, свідчить про притаманну їй внутрішню складність.
- Від макроекономіки, як і від інших наук, очікують не тільки пояснення досліджуваних явищ й прогнозу їх розвитку, але й вияву можливостей людей впливати на хід подій. Тому економічна теорія в цілому, і макроекономіка в особливості, активно впливає на економічну політику уряду. Від поточних значень макроекономічних індикаторів у вирішальній мірі залежать результати виборів в представницькі та виконавчі органи влади.
- Мета дисципліни - розкрити механізм функціонування національної економіки на основі макроекономічних теорій, концепцій, моделей, обґрунтованих світовою та вітчизняною наукою й апробованих економічною практикою.
- Основні завдання дисципліни:
- - вивчення макропоказників, які використовуються для економічного аналізу і оцінки економічної політики;
- - дослідження умов загальної економічної рівноваги;
- - дослідження впливу на економіку кредитно-грошових і бюджетно-податкових методів державного регулювання.
- Специфіка предмета макроекономіки природнім чином визначає методологічні та методичні особливості макроекономічного аналізу.
- Характерною особливістю макроекономічного аналізу є оперування агрегованими економічними категоріями. При макроекономічному підході національна економіка представляється у вигляді взаємодії чотирьох суб'єктів: сектора домашніх господарств, підприємницького сектора, держави і закордону, на чотирьох ринках: благ, праці, грошей, цінних паперів.
- Основним методом макроекономічного аналізу є економіко-математичне моделювання народногосподарських процесів. При побудові макроекономічних моделей система взаємодії економічних суб'єктів та їх реакція на зміни господарських умов описуються за допомогою технологічних, інституціональних, дифініційних, поведінкової функцій. В результаті рішення моделей визначаються значення макроекономічних параметрів, відповідні заданим умовам.
- Макроекономіка досліджує чотири основні проблеми економічного життя суспільства - проблеми національного виробництва, зайнятості, середнього рівня цін та зовнішньоекономічних відносин. Метою кожної країни у сфері виробництва є високі темпи економічного зростання; у сфері зайнятості - високий рівень зайнятості та невелике вимушене безробіття; у сфері цін - стабільні ціни на вільних ринках; у сфері зовнішньоекономічних відносин - рівновага експорту та імпорту і стабілізація валютного курсу.
- 1. Учасники національного ринку та зв'язки між ними. Особливості функціонування національного ринку
На макрорівні національний ринок зображається у вигляді взаємодії чотирьох суб'єктів: сектора домашніх господарств, підприємницького сектора, держави і закордону - на чотирьох ринках: благ, праці, грошей і цінних паперів.
Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарські осередки всередині країни, які постачають економіку ресурсами і використовують отримані за них гроші для придбання благ і задоволення власних потреб. Домашні господарства виявляють три види економічної активності:
– пропонують засоби виробництва, що знаходяться в їхній приватній власності;
– споживають частину одержуваного доходу, купуючи споживчі блага;
– зберігають решту доходу, купуючи цінні папери і нерухомість.
Підприємницький сектор являє собою сукупність усіх фірм, зареєстрованих всередині країни і створених для виробництва і реалізації благ. Економічна активність даного сектора зводиться до:
– попиту на засоби виробництва;
– пропозиції благ;
– інвестування.
Державний сектор - це всі державні інститути і заклади, що виробляють суспільні блага і надають їх споживачеві безкоштовно, тобто без безпосередньої оплати кожної споживаної одиниці блага. До числа найважливіших благ відносяться: безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної соціальної і виробничої інфраструктур. Економічна активність виявляється в:
– закупівлі благ;
– стягненні податків;
– пропозиції грошей.
Сектор закордон складається з економічних суб'єктів, що мають постійне місцезнаходження за межами даної країни, а також іноземних державних інститутів.
Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом і національними валютами.
В основі макроекономічного аналізу лежить модель народногосподарського кругообігу (рисунок 1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 1. Схематичне представлення народногосподарського кругообігу як форми функціонування національного ринку
Для національного кругообігу характерною є умова: доходи одних економічних агентів - це витрати інших:
– споживчі витрати на придбання товарів - доходи фірм від реалізації готової продукції;
– витрати фірм на оплату ресурсів - доход домогосподарств (заробітна плата, рента тощо).
Оскільки частину доходу домогосподарства схильні зберігати: Y = C + S, в моделі присутні фінансові ринки - сукупність ринкових інститутів, які направляють потік грошових коштів від власників до позичальників. Вони переміщують значну частину заощаджень (S), перетворюючи їх в інвестиції (І).
Державний сектор пов'язаний з економічною системою через:
- чисті податки, тобто податкові надходження від домогосподарств за мінусом державних трансфертних виплат (Т);
- державні видатки (G);
- державні позики, які здійснюються при наявності дефіциту державного бюджету (G > T);
- державні заощадження, які здійснюються при наявності надлишку бюджету (G T).
Національний ринок також пов'язаний з іншими державами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій. Так як в моделі відображено тільки грошові потоки, то:
– експорт (Е) - це потік грошових виплат в систему на внутрішні ринки продуктів;
– імпорт (Z) - потік з внутрішньої національної економіки за кордон;
– чистий експорт (NE) - різниця між величиною експорту та імпорту.
Аналізуючи рисунок 1, можна зробити висновок, що рівність між національним продуктом і національним доходом у відкритій економіці зберігається:
1) з погляду доходів:
Y = C + T + S + Z,
2) з точки зору витрат:
Y = C + I + G + E,
деС - витрати домогосподарств;
Т - сума податків;
S - заощадження домашніх господарств;
Z - сума імпорту;
Е - сума експорту;
І - сума інвестицій;
G - державні витрати;
Y - національний доход (національний продукт).
Доходи домогосподарств використовуються крім споживання ще й на заощадження, сплату податків, купівлю імпортних благ (S, T, Z). Ці потоки називають “відтоками”. Тоді:
Y = C + T + S + Z або Y = C + Eвідтоків.
З іншої сторони існує три види витрат, крім споживчих (С). Це інвестиційні, державні витрати та витрати закордону на закупівлю нашого експорту (I, G, E). Ці потоки називаються “ін'єкціями” або “притоками”. Тоді:
Y = C + I + G + E або Y = C + Eін'єкцій.
Оскільки, за умови кругообігу національний продукт дорівнює національному доходу, то:
C + I + G + E = C + T + Z + S I + G + E = I + Z + S
Отже, отримуємо, що загальна сума “відтоків” дорівнює загальній сумі “ін'єкцій”:
Евідтоків = Еін'єкцій.
Слід зауважити, що дана рівність діє лише для загальних сум.
сукупний попит пропозиція ринок рівновага
2. Рівновага на національному ринку. Моделі “видатки - обсяг виробництва” та “відтоки - ін'єкції”
2.1 Формування попиту на національному ринку благ
Центральною ланкою сучасних макроекономічних моделей є ринок благ. В макроекономіці вся множина ринків окремих благ, що є предметом макроекономічного аналізу, агрегується в єдиний ринок благ, на якому купується і продається тільки один вид благ. Це благо може використовуватися і як предмет споживання, і в якості засобу виробництва.
Покупцями на ринку благ є всі чотири макроекономічних суб'єкта: сектор домашніх господарств, підприємницький сектор, держава і закордон. Для аналізу впливу зміни сукупних видатків на стан національної економіки застосовують поняття “рівноважний рівень національного виробництва” - це такий його обсяг, який є достатнім для задоволення сукупного попиту всіх макроекономічних суб'єктів:
Y = С + І + G + NE.
Дотримання цієї умови означає досягнення економічної рівноваги на товарних ринках країни.
Більше половини кінцевого сукупного попиту припадає на попит домашніх господарств (С). Питома вага виробництва предметів споживання у розвинених країнах становить 50-60%.
Попит домашніх господарств визначають такі фактори:
- доход від участі у виробництві;
- податки і трансфертні платежі;
- розмір майна; доход від майна;
- ступінь диференціації населення за рівнем доходів і розміром майна;
- чисельність і вікова структура населення.
Два останніх фактори в короткому періоді є екзогенними параметрами.
Дж. Кейнс виходив з гіпотези абсолютного доходу, відповідно до якої споживання домашніх господарств залежить від величини абсолютного доходу. В алгебраїчній формі функція споживання Кейнса записується так:
деу - абсолютний доход;
Са - величина автономного (незалежного від поточного доходу) споживання (при = 0 автономне споживання здійснюється за рахунок скорочення майна);
Су - гранична схильність до споживання, яка показує, наскільки збільшиться споживання при збільшенні поточного доходу на одиницю:
,
деу- зміна доходу;
С - зміна споживання, викликана зміною доходу.
Домашні господарства використовують не весь, а тільки доход, яким розпоряджаються. Використовуваний доход (уv) - це доход після сплати податкових і страхових відрахувань та додавання трансфертних виплат:
де - ставка податку;
Tr - трансфертні виплати.
Можна записати функцію споживання для використовуваного доходу:
.
Кожній функції споживання відповідає своя функція заощадження, яка виводиться шляхом віднімання від функції доходу, яким розпоряджаються, функції споживання:
де - гранична схильність до заощадження, яка в сумі з граничною схильністю до споживання дає 1 (так як то ). За підрахунками експертів, для сучасної української економіки цей показник дорівнює 0,3.
Під інвестиційним попитом (І) на національному ринку розуміють попит підприємців на блага для відновлення зношеного капіталу і збільшення реального капіталу.
Попит на інвестиції - сама мінлива частина сукупного попиту на блага. Інвестиції сильніше за все реагують на зміну економічної кон'юнктури. З іншого боку, саме зміна обсягу інвестицій частіше за все є причиною кон'юнктурних коливань.
В залежності від того, які фактори визначають обсяг попиту на інвестиції, останні діляться на індуційовані та автономні.
Інвестиції називаються індуційованими (Іін), якщо причиною їх здійснення є стійке зростання попиту на блага.
Щоб визначити обсяг інвестицій на розширення виробничої бази, що забезпечить задоволення попиту, який зріс, необхідно знати прирісну капіталоємність продукції () - коефіцієнт, який показує скільки одиниць додаткового капіталу () необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції (у). Коефіцієнт прирісної капіталоємності продукції ще називають акселератором та розраховують за формулою:
.
При заданій прирісній капіталоємності продукції для збільшення виробництва з у0 до у1 необхідні індуційовані інвестиції в розмірі:
.
Таким чином, індуційовані інвестиції є функцією від приросту національного доходу.
Автономні інвестиції не залежать від зміни сукупного попиту на ринку благ і здійснюються з метою одержання додаткового доходу. Отже, функцію автономних інвестицій можна представити формулою:
Ia = Ii (R* - i),
деIi - гранична схильність до інвестування, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг інвестицій при зміні різниці між граничною ефективністю капіталу (R*) і поточною ставкою процента (i) на одиницю.
Для одержання макроекономічної рівноваги на ринку благ необхідно визначити також попит держави.
Роль держави в економіці багатопланова: це створення умов для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, стабілізація циклів економічної активності, реагування на зовнішній економічний вплив, створення необхідних умов для соціально справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необхідними благами населення, закупівля товарів та послуг, регулювання процесу монополізації на ринку тощо.
Держава впливає також на ринок благ непрямо через податки і позики (випуск облігацій). При зміні податків змінюється величина використовуваного доходу, а отже і споживання домашніх господарств. Операції держави на ринку цінних паперів відображаються на рівні реальної ставки відсотку, а отже і на інвестиціях.
Коли обсяг державних витрат дорівнює величині чистих податків (G = T), то уряд має збалансований бюджет. Коли , то уряд має бюджет з дефіцитом, який фінансується через позики на фінансових ринках за рахунок зростання державного боргу. Якщо ж - утворюється надлишок державного бюджету, який може бути використаний для погашення заборгованості.
У нашій моделі ми припускаємо, що обсяг державних витрат і розмір податкових надходжень є екзогенними змінними, тобто змінними визначеними за рамками моделі:
і ,
В сучасних умовах економічні системи більшості країн є відкритими економіками, де макроекономічна рівновага передбачає не тільки “повну зайнятість” при мінімально допустимому рівні інфляції, але і збалансовану систему зовнішніх розрахунків.
У відкритій економіці на ринку благ, з однієї сторони, з'являється додаткове джерело сукупного попиту на продукцію, вироблену в даній країні - попит з боку зарубіжжя (експорт), а з іншої сторони, сума витрат (С + І + G), представляє собою витрати на всі товари і послуги, в тому числі вироблені в інших країнах (імпорт).
Попит зарубіжжя на ринку благ визначається обсягом експорту останнього і залежить від співвідношення цін на вітчизняні і зарубіжні товари і обмінного курсу національної валюти. Обидва ці фактори об'єднуються в показнику “реальні умови обміну”, який показує, скільки зарубіжних благ країна може одержати в обмін на одиницю свого блага, і розраховується по формулі:
,
де - рівні цін відповідно всередині країни і за її межами;
е - обмінний курс національної валюти.
Якщо зростає, говорять, що реальні умови обміну країни покращуються, оскільки за одиницю вітчизняного блага можна одержати більше іноземних. Однак для зарубіжжя це означає подорожчання товарів з даної країни, й експорт зменшиться за інших однакових умов.
Кейнсіанська функція попиту зарубіжжя на ринку благ має такий вигляд:
,
деЕа - величина експорту, автономна від ;
g - гранична схильність до експорту, характеризує реакцію експорту на зміну .
Для спрощення виходимо з того, що = const, і тоді величина експорту - екзогенний параметр.
Зарубіжжя не тільки купує, але і продає блага на ринку даної країни. Для моделей досягнення рівноваги в національній економіці, з метою спрощення, передбачається, що обсяг пропозиції зарубіжжя на національному ринку абсолютно еластичний, тобто за даного рівня цін зарубіжжя задовольняє будь-який обсяг попиту країни на імпортні товари. І для спрощення приймається, що імпортуються тільки споживчі товари. Тоді обсяг попиту домашніх господарств на імпортні блага визначається тими ж самими факторами, що і обсяг попиту на вітчизняні блага. Звідси кейнсіанська функція імпорту має такий вигляд:
,
деZy - гранична схильність до споживання імпортних благ, яка показує, на скільки одиниць збільшиться попит на імпорт при збільшенні доходу на одиницю;
Zа - незалежний від доходу попит на імпорт.
Таким чином, проведений аналіз процесу формування попиту на ринку благ показав, що обґрунтування сукупного попиту можливе за допомогою такої суми (кейнсіанська концепція):
уD = С + І + G + E.
2.2 Умова рівноваги на ринку благ в кейнсіанській моделі
Для визначення рівноваги на ринку благ, крім функції сукупного попиту, необхідно знати функцію пропозиції благ. Припустимо, що при фіксованому рівні цін пропозиція цілковито еластична, тобто підприємці при даному рівні цін завжди готові запропонувати стільки вітчизняних благ, скільки їх питають як доповнення до імпортних. На практиці така ситуація виникає в періоди неповної зайнятості, коли підприємці можуть збільшити випуск за рахунок додаткового залучення робочої сили при незмінних середніх витратах виробництва.
Функція пропозиції вітчизняних (у) та імпортних (Z) благ буде мати вигляд:
уS = y + Zyy,
В передумовах кейнсіанської концепції, якщо припустити, що ставка відсотку, рівень цін, реальні умови обміну є постійними, то при заданій ефективності капіталу сукупний попит виражається функцією:
,
де .
На ринку благ встановиться рівновага, коли пропозиція вітчизняних і імпортних благ буде дорівнювати сукупному попиту уS = yD:
.
Звідси рівноважний обсяг національного виробництва дорівнює (рисунок 2):
.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 2. Рівновага на ринку благ
Якщо вироблено благ менше, ніж y*, то утворюється дефіцит - інфляційний розрив, якщо більше, ніж y*, - надлишок - рецесійний розрив.
Рецесійний розрив - величина, на яку повинен вирости сукупний попит для того, щоб збільшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.
Інфляційний розрив - величина, на яку повинен зменшитися сукупний попит для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня зайнятості.
Таким чином, в кейнсіанській концепції навіть при досконалій еластичності пропозиції не любий обсяг виробництва є рівноважним.
Якщо зняти обмеження: і = const, крім того, врахувати, що доход від виробництва направляється домашніми господарствами на споживання, виплату податків і заощадження, тобто:
.
Тоді рівняння рівноваги набуває вигляду:
С(у) + Т(у) + S(y) + Z(y) = С(у) + І(і) + G + Е,
або у явному вигляді:
у(Sy + Ту + Zy) = А - Іі і,
деА = Іі R* + G + Е.
Розглянута рівність представляє собою розгорнуту умову рівноваги на ринку благ.
В лівій частині знаходяться всі “відтоки” з потенційного попиту на ринку благ: оскільки населення частину своїх доходів направляє на заощадження, сплату податків і оплату імпорту, то попит на вітчизняні блага зменшується.
В правій частині зібрані “притоки” на ринок благ на додаток до споживчого попиту домашніх господарств (інвестиційний попит, попит держави і закордону).
Таким чином умову рівноваги можна записати:
всі відтоки (у) = всім притокам (і),
де (у) = S(y) + Т(у) + Z(y); (і) = І(і) + G + Е.
Графічне зображення рівноважного стану ринку благ при прийнятих допущеннях представлено на рисунку 3.
У квадранті ІІ представлено графік “притоку” як функція ставки відсотку: (і) = І(і) + G + Е. Оскільки інвестиції є спадною функцією ставки відсотку, G і Е є незмінними і тому вертикальними лініями, то функція “притоку” в цілому спадна.
В квадранті IV представлено графік “відтоку” як функція доходу (у) = S(y) + Т(у) + Z(y). Передбачається, що ставка податку і гранична схильність до споживання вітчизняних та імпортних благ незмінні.
У квадранті ІІІ проведено допоміжну лінію під кутом 45 до осей координат.
У квадранті І знаходимо шукану множину рівноважних сполучень у та і.
При у0 відтік дорівнює 0, рівний йому приток 0 може бути забезпечений тільки при ставці і0.
Отже, точка А - один з рівноважних станів.
Якщо ставка відсотку дорівнюватиму і1, то приток складе 1, рівний йому відтік 1 буде забезпечений при у1.
Отже точка В - також рівноважний стан.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 3. Графічна побудова лінії IS
У квадранті І всю множину рівноважних значень і та у показує лінія IS.
Лінія IS характеризує, на скільки повинна змінитися ставка відсотку (рівень національного доходу) при зміні рівня національного доходу (ставки відсотку) для збереження рівноваги на ринку благ.
Точки, розташовані вище лінії IS - це такі сполучення відсоткової ставки і реального доходу, при яких на ринку благ пропозиція більша за попит. Так при уС для існування рівноваги на ринку благ ставка відсотку повинна дорівнювати і2, за якої обсяг інвестицій І(і2). Оскільки і2 іС, то І(і2) І(іС) і тоді обсяг сукупного попиту виявиться меншим за свій рівноважний стан. Точка С представляє надлишок на ринку благ.
З розгорнутої умови рівноваги рівняння IS можна одержати у вигляді двох еквівалентних виразів:
,
,
Де у = Sy + Ту + Zy.
З останнього виразу слідує, що при додатній ставці відсотку рівновага на ринку благ можлива лише за А (у)у, тобто (у)у є мінімально необхідною величиною автономного попиту.
Здійснити зсув лінії IS може кожен з макроекономічних суб'єктів, змінюючи свою поведінку (таблиця 1).
Відстань зсуву лінії IS при зміні автономного попиту А визначається за формулою:
у = ,
деА - зміна автономного попиту.
Таблиця 1. Фактори зсуву лінії IS
|
Суб'єкти господарювання |
Фактор |
Зміна фактора |
Зсув лінії IS |
|
|
Домашні господарства |
Гранична схильність до споживання |
^(v) |
праворуч (ліворуч) |
|
|
Автономне споживання |
^(v) |
праворуч (ліворуч) |
||
|
Гранична схильність до заощадження |
^(v) |
ліворуч (праворуч) |
||
|
Підприємці |
Попит на інвестиції |
^(v) |
праворуч (ліворуч) |
|
|
Держава |
Державні витрати |
^(v) |
праворуч (ліворуч) |
|
|
Податки |
^(v) |
ліворуч (праворуч) |
||
|
Закордон |
Експорт |
^(v) |
праворуч (ліворуч) |
|
|
Імпорт |
^(v) |
ліворуч (праворуч) |
3. Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель макроекономічної рівноваги
3.1 Сукупний попит
Криві попиту і пропозиції для індивідуальних благ допомагають зрозуміти, чому рівноважна ціна одного блага істотно відрізняється від рівноважної ціни іншого. Однак модель попиту і пропозиції для окремого блага не дає відповіді на цілу низку важливих економічних питань. Наприклад, які чинники визначають усю рівноважну кількість певних благ на ринку, тобто реальний обсяг національного продукту? Чому в певні періоди цей обсяг зменшується порівняно з попереднім рівнем, а в інші періоди швидко збільшується? Щоб відповісти на ці та інші запитання, необхідно поєднати, або агрегувати, всі окремі ринки в єдиний загальний ринок, тобто проаналізувати сукупні пропозицію та попит. Тут мається на увазі не тільки основні складові попиту у вигляді попиту окремих макроекономічних суб'єктів (споживання домашніх господарств (С), інвестиції (І), державні закупки (G) та експорт (Е)), розглянуті у попередньому розділі, але і вплив на обсяги цих складових діяльності інших ринків, зокрема ринку грошей, капіталу, праці. Адже на попит впливає не тільки бажання макроекономічних суб'єктів придбати певні обсяги благ, а і рівень цін на ці блага, який залежить від стану ринків грошей і капіталу. Ринок же праці, в свою чергу, формує пропозицію на ринку благ.
Ринок благ та ринок грошей тісно взаємопов'язані один з одним.
У процесі виробництва одночасно створюються пропоновані на ринку блага і доходи населення. Доходи визначають розмір споживчого попиту на ринку благ і величину попиту на гроші для угод і через обережність Lу, об (рисунок 4). Утворена на ринку грошей ставка відсотку і є ще одним фактором, формуючим попит на гроші для угод Lуг і як майно Lм, а також обсяг попиту на інвестиції І(і). Порушення рівноваги на ринку благ через зміну попиту на гроші для угод і через пересторогу Lуг, об передаються на грошовий ринок, а зміни на грошовому ринку через зміну інвестицій впливають на ринок благ.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 4. Схема взаємодії ринків благ і грошей
Сукупний попит - це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції - різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними). Сукупний попит є сумою внутрішнього і зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Сукупний попит має грошову форму. Зрозуміло, що чим нижчий рівень цін у вітчизняній економіці, тим більший реальний обсяг національного продукту захочуть придбати покупці (за інших рівних умов). І чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони готові купити. Отже, між рівнем цін і обсягом національного продукту існує обернена залежність (рисунок 5).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 5. Крива сукупного попиту
Від'ємний нахил графіка сукупного попиту утворюється в результаті ефекту відсоткової ставки, реальних касових залишків і чистого експорту.
Ефект відсоткової ставки або ефект Кейнса виражається наступним ланцюжком:
Р реальної кількості грошей в обігу пропозиції цінних паперів курсу цінних паперів і І мультиплікативний ефект сукупного попиту на блага
або Р, , і, І, уD.
При зниженні ціни події відбуваються в зворотному напрямку.
Ефект реальних касових залишків або ефект Пігу:
Р реальних касових залишків споживчого попиту сукупного попиту на блага
або Р, , С, уD.
Ефект чистого експорту:
Р Е та Z сукупного попиту на блага
або Р, Е, Z, уD.
До нецінових чинників сукупного попиту, що викликають зсув лінії сукупного попиту, відносяться:
1. Політико-економічні чинники, або змінні, що перебувають під контролем уряду: це передусім монетарна та фіскальна політика.
2. Зовнішні чинники: обсяг виробництва в зарубіжних країнах, динаміка вартості активів та цін на ресурси тощо.
3. Сподівання споживачів та підприємців.
3.2 Сукупна пропозиція
Сукупна пропозиція - це шкала, графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін (інші обставини залишаються без змін). національна економіка може відреагувати на зміни в сукупному попиті як збільшенням обсягу реального продукту, так і зміною рівня цін. Характер зв'язку між рівнем цін та обсягом реального національного продукту залежить від тривалості періоду, впродовж якого взаємодіють сукупні попит і пропозиція.
У довгостроковому періоді обсяг виробництва товарів і послуг у національній економіці залежить від обсягу капіталу і кількості праці та від наявної виробничої функції. Інакше кажучи, у цьому періоді величина економічних ресурсів у національній економіці, а також рівень технології визначатимуть обсяг національного продукту, і цей обсяг не залежатиме від рівня цін. Тому крива сукупної пропозиції в довгостроковому періоді є вертикальною. Вона показує обсяг виробництва, який називають природним рівнем виробництва. Цей рівень виробництва досягається за повної зайнятості.
Крива короткострокової сукупної пропозиції є висхідною (рисунок 6).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 6. Крива сукупної пропозиції
До цінових чинників. Які визначають нахил короткострокової кривої уS, належать різноманітні змінні, які зі збільшенням обсягу національного виробництва сприяють або протидіють зростанню витрат на одиницю продукції та підвищенню рівня цін. По-перше, це змінні, що починають діяти, коли національна економіка виходить за межі природного рівня виробництва. По-друге, це структурні та природні умови. По-третє, це зовнішньоекономічні чинники, по-четверте, це інституційні чинники.
До нецінових чинників короткострокової сукупної пропозиції належать ті змінні, які підвищують або знижують витрати на одиницю продукції незалежно від змін обсягу національного виробництва. Їх виділяють два види - реальні і номінальні.
3.3 Рівновага сукупних попиту і пропозиції. Варіанти моделі “сукупний попит - сукупна пропозиція”
Точка перетину кривої пропозиції індивідуального блага і попиту на нього визначає рівноважну ціну та обсяг його виробництва.
Аналогічно в точці перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції досягаються рівноважний обсяг національного продукту (рисунок 7).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 7. Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг виробництва
3.3.1 Неокласична модель “сукупний попит - сукупна пропозиція”
Умови, які забезпечують рівність попиту і пропозиції одночасно на всіх ринках, вивчає теорія загальної економічної рівноваги (ЗЕР) (теорія макроекономічної статики).
Для виявлення суті неокласичної моделі ЗЕР розглядається спрощена модель національної економіки без держави і зарубіжжя. Неокласики вважали, що гроші на противагу товарам не являються багатством, тому в моделі розглядаються тільки три ринки: праці, капіталу (цінних паперів) і благ.
В неокласичній моделі існує два незалежних один від одного сектори: реальний і грошовий. Класична дихотомія - представлення економіки у вигляді двох відокремлених один від одного секторів: реального і грошового. В реальному секторі незалежно від грошового визначається об'єм і структура випуску, зайнятість, відносні ціни благ, а грошовий сектор встановлює лише рівень (грошовий масштаб) цін.
В реальному секторі на ринку праці завжди встановлюється стійка рівновага за рахунок гнучкості ставки грошової заробітної плати (квадрант ІІІ, рисунок 8 А). При заданій ставці процента в процесі взаємодії сукупного попиту і сукупної пропозиції встановлюється така ставка реальної зарплати, при якій домашні господарства повністю реалізують свої плани по продажу праці, а підприємці - по її найму.
Ставка процента встановлюється на ринку капіталу в результаті прирівнювання обсягу пропозиції капіталу (заощаджень) до об'єму попиту на нього (інвестицій) (рисунок 8 Б). Чим більший процент обіцяють підприємці, тим більший об'єм заощаджень і менше поточне споживання домашніх господарств. В той же час попит підприємців на заощадження домашніх господарств знаходиться в оберненій залежності від ставки процента.
Якщо домашні господарства і підприємці реалізують свої плани на ринках праці і капіталу, то у відповідності до закону Вальраса і на ринку благ планована пропозиція співпадає з запланованим попитом (квадрант І, рисунок 10.1 А - нижня частина).
Доходи, одержані від виробництва, домашні господарства розподіляють між ринком благ, купуючи там споживчі товари, і ринком капіталу, пропонуючи на ньому неспожиту частину доходу: . Вироблений обсяг продукції, який дорівнює сумі всіх факторних доходів домашніх господарств, підприємці продають на ринку благ домашнім господарствам, задовольняючи їх споживчий попит, і собі, задовольняючи свій інвестиційний попит: .
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 8. Загальна економічна рівновага в неокласичній моделі
Умови загальної економічної рівноваги в реальному секторі представляє система трьох рівнянь, з якої визначаються рівноважні значення зайнятості (N*), ставки реальної заробітної плати (w*), ставки процента (i*) і національного доходу (y*):
N*, w*, y*, i*.
При визначенні всіх цих значень кількість грошей не має значення.
В грошовому секторі кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначає рівень цін, за допомогою якого підраховуються номінальні значення ставки зарплати і національного доходу. Рівень цін прямо пропорційний масі грошей, які знаходяться в обігу:
.
При зміні кількості грошей, які знаходяться в обігу, виникає “кембріджський ефект”: зростання (зменшення) кількості грошей викликає збільшення (зменшення) попиту на блага, що підвищує (знижує) рівень цін (^М, ^yD, ^Р).
Зміна кількості грошей, які знаходяться в обігу, не впливає на рівноважні значення реальних параметрів економіки, а змінює тільки їх номінальні значення.
Завдяки гнучкості ставки номінальної заробітної плати і ставки процента, ринковий механізм постійно направляє економіку до стану ЗЕР при повній зайнятості.
3.3.2 Кейнсіанська модель “сукупний попит - сукупна пропозиція”
Центральним елементом є ефективний попит, який формується на ринках благ і грошей.
Поведінка економічних суб'єктів і рівень розвитку техніки описується наступними функціями:
виробничою - ;
заощаджень - ;
податкових відрахувань - ;
імпорту - ;
інвестицій - ;
попиту на гроші - ;
ціни попиту на працю - ,
і наступними екзогенними параметрами:
ціни пропозиції праці - WS = const;
номінальної пропозиції грошей - M = const;
державних витрат - G = const;
обсягу експорту - E = const.
Припускається, що при заданій ставці номінальної зарплати пропозиція праці цілковито еластична через наявність кон'юнктурного безробіття. Рівноважні значення (у, P, N, w, і) визначаються в результаті рішення системи рівнянь:
Наочно процес встановлення ЗЕР в кейнсіанській моделі при кон'юнктурному безробітті представлено на рисунку 9.
На верхній частині графіку рівновага IS-LM вказує на величину ефективного попиту у0. Потім у0 проектується у квадрант І, знаходиться Р0, що відповідає рівновазі на ринку благ і грошей.
По графіку виробничої функції у ІV квадранті визначаємо кількість праці N0, необхідної для задоволення ефективного попиту у0.
У квадранті ІІІ за допомогою графіка граничної продуктивності праці (уN) визначаємо ставку реальної заробітної плати w0, яку підприємці готові заплатити при заданій номінальній ставці і рівні цін Р0.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 9. Загальна економічна рівновага в кейнсіанській моделі при завищеній грошовій ставці заробітної плати
Коли ставка реальної заробітної плати встановлюється на цьому рівні, тоді крива уS (сукупної пропозиції) перетинає криву уD (сукупного попиту) у точці, що відповідає ефективному попиту у0.
Це виходить з побудови кривої уS(Р) по ланцюжку:
Р > > уN > у(N) > уS(Р).
Якби б екзогенно задана ціна пропозиції праці була б нижчою (WS WS), то у квадранті ІІ WS лежало б нижче WS і відповідно уS лежало б нижче у квадранті І. Тоді при Р0 на ринку благ виявився б надлишок | у- у0 |, який би викликав процес пристосування до іншого рівноважного стану.
ЗЕР характеризується рівноважним набором у0, Р0, N0, W0, і0. Але при цьому існує кон'юнктурне безробіття | N* - N0 |. Таке безробіття не можна ліквідувати зниженням реальної ставки заробітної плати через підвищення цін.
При зростанні ціни з Р0 до Р*, зайнятість збільшується з N0 до N*, пропозиція - з у0 до уF. Але величина ефективного попиту у0 зменшується через скорочення реальної кількості грошей і підвищення відсоткової ставки (зсув LM0 до LM1). Тому виробництво збільшено не буде.
ЗЕР при повній зайнятості в кейнсіанській моделі виникає в тому випадку, коли фіксована ціна праці WS при рівні цін, що забезпечує рівновагу IS-LM, відповідає “природній” реальній ставці заробітної плати (рисунок 10).
В кейнсіанській концепції розглядається усунення “класичної дихотомії” (рисунок 11).
За вихідний стан приймається ситуація, зображена на рисунку 9, де рівновага досягнута при у0, Р0, N0, w0, і0.
При збільшенні номінальної кількості грошей LM зсувається з LM0 до LM1, ефективний попит зростає з у0 до у2, одночасно зсувається уD, але на меншу відстань, ніж LM.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 10. ЗЕР при повній зайнятості
Внаслідок того, що ефективний попит перевищує сукупну пропозицію (уD уS), рівень цін зростає.
Зростання цін зменшує реальну кількість грошей і LM зсувається з LM1 до LM2, в результаті ефективний попит буде дорівнювати у1.
Одночасно через підвищення цін ставка реальної заробітної плати знижується (Р^, wv), це дозволить підприємцям збільшити зайнятість з N0 до N1, в результаті чого сукупна пропозиція збільшиться до у1.
Новий рівноважний стан буде: у1, Р1, N1, w1, і1.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 11. Усунення “класичної дихотомії” в кейнсіанській концепції
На думку кейнсіанців, ціни на блага і фактори виробництва, в крайньому випадку, на протязі деякого часу не змінюються навіть при наявності дефіциту або надлишку. В цьому випадку відбувається кількісне, а не цінове пристосування до нової рівноваги через дію мультиплікатора. Неокласики виходять із цілковитої гнучкості системи відносних цін. У випадку виникнення на будь-якому ринку надлишку або дефіциту ціни коригуються таким чином, що попит і пропозиція в грошовому визначенні вирівнюються.
Кейнсіанці ставлять об'єм споживання домашніх господарств в залежність від величини доходу, яким розпоряджаються, неокласики - від ставки процента.
Величина попиту на інвестиції у кейнсіанців залежить від граничної ефективності капіталу, у неокласиків - від висоти ставки відсотка.
У вченні неокласиків заощадження і інвестиції фактично співпадають, так як здійснюються вони одними і тими ж суб'єктами - підприємцями. В кейнсіанській концепції заощадження і інвестиції не тотожні: заощадження роблять домашні господарства, переслідуючи одні цілі, а інвестиції здійснюють підприємці, виходячи з інших цілей.
У неокласиків ставка процента представляє граничну продуктивність капіталу і врівноважує потокові величини: об'єм заощаджень з об'ємом інвестицій, визначаючи і те і інше. У кейнсіанців ставка процента є ціна грошей, яка забезпечує рівновагу величин майна, оптимізуючи структуру портфелю.
У представленні неокласиків гроші - не багатство. На ринку одні товари обмінюються на інші, а гроші виконують роль посередника.
Дж. Кейнс ввів поняття “перевага ліквідності”, яке виражає корисність грошей як особливого блага. Попиту на гроші як майно належить важлива роль.
Неокласики вивчали господарство, яке відповідає умовам цілковитої конкуренції, кейнсіанці звертають увагу на наявність багатьох недосконалостей в дії ринкового механізму.
Висновки неокласиків відносяться до функціонування економічної системи в тривалому періоді, коли достатньо часу для завершення процесів пристосування до загальної рівноваги при повній зайнятості. Кейнсіанці досліджують, яку економічну кон'юнктуру створить ринковий механізм в короткому періоді і чи треба на неї діяти державі.
Висновки
Явища, з якими має справу макроекономіка, свідчить про притаманну їй внутрішню складність. Проте прості економічні міркування можуть далеко просунути нас в її розумінні. І нас часто може вражати те, наскільки добре декілька простих теоретичних понять пояснюють складні економічні процеси.
Макроекономіка є дуже корисною наукою, бо пояснює, як на економічний добробут бідних і заможних сімей впливають зміни в процентних ставках або темп інфляції. Вона з'ясовує, чому фірми можуть здобути або втратити значні суми грошей, коли змінюється економічне середовище, в якому вони оперують, незалежно від того, наскільки добре чи погано вони керують своїми справами. Як і чому змінюються загальні умови ділової активності, як це можна зрозуміти, пояснити, а інколи і передбачити. Макроекономіка допомагає виборцям, що прагнуть знати, як справляється зі своїми обов'язками уряд, і споживачам, яких хвилюють процентні ставки і валютні курси. Вона корисна і для урядовців, бо може допомогти уникнути лих, що дошкуляють людству, насамперед - глибоких спадів та гіперінфляції, які підривають підвалини суспільства.
Майже з самого свого початку макроекономіка була поділена на дві основні школи економічної думки. Кейнсіанці (і їхні неокейнсіанські спадкоємці) і монетаристи (і неомонетаристи) ведуть безжальну і невтомну битву, яка почалася з давньої полеміки з приводу втручання і невтручання уряду в економічне життя (так звана проблема laissez-fаire й інтервенціонізм). Кейнсіанці виходять з того, що ринки недосконалі, а уряди мають перевагу свого розуміння економіки. Монетаристи вважають, що політика і влада бюрократії не дозволяють урядам успішно виправляти невдачі ринків. Уряди обмежені у своїх впливах на ринкові процеси. Виходячи з таких засад, кожна із шкіл використовує теорію і дані для підтримки її підходу.
Врахування особливостей вказаних теорій дозволило більш якісно вивчити національний ринок і особливості рівноваги на ньому.
Використана література
Бункина М.К., Семенов В.А. Макроэкономика (основы экономической политики).- М.: АТ ”ДИС”, 1996. - 320 с.
Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: Учебник / Общая редакция Л.С. Тарасевича. Изд. 2-е, перераб и доп. Спб.: Изд-во СПб ГУЕФ, 1997. - 719 с.
Гайнер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с анг. - М.: “ИНФРА-М”, 1996. - 560 с.
Долан Э.Дж., Линдсей Д. Макроэкономика / Пер. с англ. - СПб.: ”Литера плюс”, 1994. - 405 с.
Менкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1994. -736 с.
Микро-, макроэкономика. Практикум./ Под общ. ред. Ю.А. Огибина -СПб: “Литера плюс”, “Санкт-Петербург оркестр”, 1994. - 432 с.
Основи економічної теорії: Пiдручник / За ред. С.В. Мочерного - Тернопiль, 1993. - 686 с.
Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Пiдручник / Від. ред. Г.М. Климко, В.П. Нестеренко - К.: Вища школа, 1994.
Радіонова І.Ф. Макроекономіка і економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. К.: “Таксон”, 1996. - 256 с.
Рыночная экономика: Учебник. В 3т. Т.1. Теория рыночной экономики. Часть 2. Максимова В.Ф., Шишов А.Л. Макроэкономика.- М.: СОМИНТЕК, 1992. - 256 с.
Самуелсон Н.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка: Пер. з англ. - К.: Основи, 1995.
Экономика: Учебник / Под. ред. доц. А.С. Булатова. - М.: Издательство БЕК, 1995. - 632 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Крива сукупного попиту та пропозиції. Кейнсіанська макроекономічна модель та базова модель Кейнса: роль споживання. Аналіз можливості забезпечення економічної рівноваги ринку. Засоби досягнення, порушення і наслідки досягнення макроекономічної рівноваги.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 01.12.2010Сукупний попит і його структура. Економічна сутність поняття попит, сукупного попиту. Сукупна пропозиція. Сутність поняття пропозиції. Сукупна пропозиція в системі макроекономічного регулювання. Рівновага: реальний об'єм виробництва і рівень цін.
курсовая работа [68,3 K], добавлен 30.03.2007Поняття попит і його сутність, закон, еластичність і детермінанти. Рівноважна ціна та її порушення під впливом нецінових факторів. Види рівноваги й модель рівноваги. Аналіз попиту, пропозиції і рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції.
курсовая работа [458,2 K], добавлен 24.12.2008Теоретичне обґрунтування "попиту і пропозиції" як основних економічних категорій. Фактори, що впливають на їх формування на сучасному ринку України. Організаційно-правові форми управління ними. Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку.
курсовая работа [284,0 K], добавлен 14.03.2011Поняття сукупного попиту та основні фактори, які впливають на нього. Нецінові чинники сукупного попиту. Поняття сукупної пропозиції, її залежність від об'єму виробництва. Рівновага: реальний об'єм виробництва і рівень цін. Особливості ринкової економіки.
реферат [227,3 K], добавлен 11.12.2010Теоретичні аспекти дослідження сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічний кругообіг в ринковій економічній системі відкритого типу. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції. Класична та кейнсіанська моделі сукупної пропозиції.
курсовая работа [364,3 K], добавлен 03.12.2008Особливості функціонування ринку ресурсів. Рівновага на ринку землі. Диференціальна рента землі. Формування попиту на фактори виробництва. Земельна реформа в Україні як передумова реформування ринку земель. Іноземний досвід функціонування ринку земель.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 16.04.2016Підходи до визначення поняття ринку праці, структура, фактори і механізм його функціонування (попит на працю, пропозиція праці та ринкова рівновага). Стан ринку праці в Україні на сучасному етапі, ефективність державного регулювання неповної зайнятості.
курсовая работа [310,2 K], добавлен 05.01.2014Рівновага конкурентного ринку у довгостроковій перспективі. Оптимальний обсяг випуску. Криві короткострокових і довгострокових граничних і середніх витрат. Стратегія довгострокового функціонування фірми на ринку. Рівновага ринку.
реферат [51,5 K], добавлен 07.08.2007Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.
реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010
