Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності державного підприємства на прикладі "Костопільського лісового господарства"

Загальна економічна та організаційно-правова характеристика Костопільського військового лісгоспу. Прогнозна оцінка рентабельності. Аналіз виробничої програми та її вплив на фінансові результати підприємства. Шляхи зниження витрат на виробництво продукції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.02.2012
Размер файла 80,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ , НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІРНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему

«Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності державного підприємства на прикладі «Костопільського лісового господарства»

Виконала

Студентка ІПО

гр. Коваль О.Я

Перевірила

Павелко О.В

РІВНЕ 2011р.

ВСТУП

Розв'язання сучасних проблем розвитку України справедливо пов'язують з переходом до ринкової економіки і обранням курсу євро інтеграції. Проблема ускладнюється тим, що у світі не існує історичних аналогів такого швидкого переходу, таких стартових умов виходу з адміністративно-командної системи, а тому досить складно визначити єдино правильний шлях і обґрунтувати всі аспекти нового економічного мислення, тим більше, що так відчувається дефіцит економічних знань та ідей.

Особливо в цей момент відчувається потреба в якісному і обґрунтованому аналізі як на мікро так і на макро рівні. Оскільки аналіз - це діяльність, перш за все, зорієнтована на перспективу. Саме аналітична діяльність спрямована на вивчення і облік попиту та вимог ринку для обґрунтованої орієнтації виробництва на випуск конкурентноздатних продуктів у раніше встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству отримання найвищого прибутку.

Прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності суб'єкта господарювання передбачає глибокий аналіз виробничо-господарських, фінансових, соціально-політичних та інших ситуацій, причин та можливостей їх зміни для вибору найбільш ефективних важелів адаптації та цільової трансформації.

Важлива особливість аналізу як системи внутрішньовиробничого управління полягає в тому, що вона заснована на прийнятті рішень на базі багатоваріантних економічних розрахунків і зорієнтована на створення організаційних, економічних та юридичних умов для високоефективного функціонування фірми загалом.

Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до вирішення конкретних завдань виробничої діяльності, а кінцевою його метою є розробка аналітичних програм, що є вихідним пунктом, передумовою планування виробництва, оскільки вони дають змогу визначити оптимальну структуру і ефективність виробництва.

Щодо самої виробничої програми підприємства, то це оптимальний обсяг виробництва продукції, який повинен бути обґрунтований наявними ресурсами (виробничими фондами, трудовими і фінансовими ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Для будь-якого виробничого підприємства аналіз виробничої програми є досить важливим і необхідним елементом в плануванні його подальшої роботи. Аналітична робота виробничих підприємств спрямована на те, щоб обґрунтовано, спираючись на попит ринку, визначити конкретну поточну і, головним чином, довготермінову стратегічну мету, напрямки та реальні джерела ресурсів господарської діяльності, а також асортимент та якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва та очікуваний прибуток.

Оскільки Костопільський військовий лісгосп здійснює свою діяльність саме у виробничій сфері, то аналіз його виробничої програми повинен забезпечувати оптимальний розподіл витрат та напрямки використання прибутку. І саме цей аналіз є найактуальнішим на сьогоднішній день як для усіх виробничих підприємств, так і для Костопільського військового лісгоспу зокрема.

Метою даної роботи є збір і вивчення матеріалу щодо аналізу виробничої програми та її впливу на результати господарської діяльності підприємства, отриманих під час вивчення дисципліни "Економічний аналіз" та навичок практичної роботи з обліковою документацією, а також аналізу на прикладі Костопільського військового лісгоспу результатів здійснення його господарської діяльності.

Інформаційною базою для написання курсової роботи була різного роду економічна література, де висвітлюється аналітична інформація в цілому і детально аналіз виробничої програми, перелік усіх використаних джерел наводиться у списку використаної літератури, що знаходиться у кінці роботи.

Завданням даної курсової роботи є:

· перевірити вміння застосовувати знання, набуті під час вивчення курсу "Економічний аналіз" для аналізу господарської діяльності підприємства;

· розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.

Дана робота складається з чотирьох розділів.

У першому розділі висвітлюється загальна економічна та організаційно-правова характеристика Костопільського військового лісгоспу, а також аналізуються основні техніко-економічні показники діяльності підприємства з 2002 по 2004 рік.

У другому розділі аналізується виробнича програма даного підприємства, вивчається асортиментність та ритмічність, аналізується вплив факторів на зміну обсягів продукції та здійснюється прогнозний аналіз обсягів продукції.

У третьому розділі аналізуються фінансові результати діяльності, зокрема здійснюється аналіз доходів і рентабельності, а також прогнозний аналіз рентабельності підприємства в цілому.

У четвертому розділі здійснюється аналіз витрат підприємства у розрізі собівартості за статтями калькуляції, економічних елементів витрат, а також наводяться шляхи зниження витрат.

У висновках до даної роботи узагальнюється інформація про аналіз виробничої програми та її вплив на фінансові результати Костопільського військового лісгоспу.

Також курсова робота містить додатки різних документів і звітності, що були джерелами вихідних даних для здійснення аналізу виробничої програми.

1. Загальна характеристика підприємства та його організаційно-правова структура

Костопільське державне лісогосподарське підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Рівненського обласного управління лісового господарства. Розташований в центральній частині Рівненської області на території Костопільського адміністративного району.

Кантора держлісгоспу розташована на окраїні м.Костопіль (в кв. 36 Мащанського лісництва) в 35 км від обласного центру м.Рівне.

До адміністративно-господарської структури входять Костопільське, Мидське, Стидинське, Моквинське, Базальтівське, Молодіжне, Мащанське, Злазнівське лісництва. Загальна площа становить - 32372 га; 9 - майстерських участків, 47 - обходів.

Костопільський ДЛГ організований в 1939 році на базі бувших польських державних і приватних лісів.

Загальна площа держлісгоспу в період організації складала 40038 га і адміністративно-господарському відношенні була розділена між шістьма лісництвами (Стидинським, Костопільським, Моквинським, Підлужненським, Корчинським і Мащанським).

Дані про початкове лісовпорядкування лісового фонду, що належаль в даний час держлісгопу, не збереглися. Наявні лиш дані про те, що лісовпорядні роботи проводились в 1929-1930 рр. і 1938-1939 рр. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1960-1970 рр. відповідно бувшою 3-ю Київською і Українською аерофотолісовпорядними експедиціями Українського лісовпорядного підприємства у відповідності з лісовпорядними інструкціями 1952 і 1964 років.

По фізично-географічному і лісорослинному районнувані територія лісів держлісгоспу відноситься до зони Українського Полісся і розташована в південній частині Полісся.

Клімат району характеризується помірно-континентальним із значною кількістю опадів. Вцілому клімат району розташування держлісгоспу, як і всього Українського Полісся, сприятливий для вирощування таких порід як сосна звичайна, дуб черешчатий, ясен звичайний, вільха чорна, осика, береза повисла.

Тепла тривала осінь, вологе і тепле літо, незначні перепади температури, велика кількість опадів, м`яка з снігом зима - все це сприяє хорошому росту рослин.

Держлісгосп створений з метою:

- організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів;

- охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за Держлісгоспом.

Оновними напрямками діяльності Держлісгоспу є:

1. Проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності, створенню насаджень із швидкоростучих і технічно цінних деревних порід, які в найкоротший строк дають велику кількість деревини народного господарству; здійснення заходів по заміні малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, залісення малопродуктивних земель, які не використовуються в сільському господарстві; організація лісонасінневої справи і лісових розсадників.

2. Збереження та поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень зелених зон навколо міст і промислових центрів; заліснення вододілів і створення водоохоронних лісонасаджень вждовж великих річок і їх притоків.

3. Поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів.

4. Охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних прорубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень; актування лісопорушень і притягнення до відповідальності лісопорушників, стягнення з них збитків, пені, неустойки, штрафів, відповідно до діючого законодавства.

5. Охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів; захист лісів від хвороб та шкідників.

6. Облік лісових користувань.

7. Виробництво товарів народного споживання з відходів деревини.

8. Організація ведення мисливського господарства.

9. Здійснення біотехнічних заходів, що спрямовані на підвищення продуктивності і поліпшення якості мисливських угідь та зростання чисельності мисливських тварин.

10. Ведення підсобного сільського господарства.

11. Облік державного лісового фонду і реєстрація всіх змін у його складі; розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та встановлення лісотакс, і зміну границь лісництв.

12. Проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених у рубку; ведення рубок з додержанням діючих настановлень та правил.

13. Забезпечення підвищення продуктивності праці на основі широкої механізації трудомістких лісокультур них і лісогосподарських робіт.

14. Здійснення зовнішньо-економічної діяльності; співробітництво з міжнародними та іноземними організаціями і громадянами, відкриття валютних рахунків в установах банків.

15. Інші види діяльності, що випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені чинним законодавством України.

Структура виробничої діяльності розмежована двома основними напрямками надходжень доходів

- проведення рубок пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок, що контролюються лісовим відділом на чолі з головним лісничим;

- та виключно рубок головного користування які контролюються виробничим відділом на чолі з головним інженером.

Отже, чистий прибуток Держлісгоспу, який залишається після покриття матеріальних та пририрівняних до них витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди, залишається у його розпорядженні і є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності.

Відносини Держлісгоспу з іншими підприємствами, організаціями і громадянами у сферах виробничої діяльності здійснюється на основі договорів, зовнішньоекономічна діяльність здійснюється згідно з чинним законодавством України. Угоди на поставку продукції укладаються як з внутрішніми так і з зовнішніми споживачами, в основному на умовах попередньої оплати в залежності від рівня цін, куньюктури ринку, державного замовлення та з врахуванням підтримки вітчизняного виробника.

Держлісгосп здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства України. Збитки, завдані Держлісгоспу в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовується Держлісгоспу за рішенням суду або арбітражного суду.

Щодо основних техніко-економічних показників, то їхній аналіз представлений у таблиці 1.1. Джерелом аналізу є річна звітність підприємства за останні 3 роки з 2008 по 2010 роки, це зокрема:

- Форма №1 «Баланс»;

- Форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

- Звіт з праці.

Таблиця 1.1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Назва показника

Один. вимір.

2008р.

2009р.

2010р.

Абсолютне

Тр, %

1. Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

тис. грн.

25,372

28,020

35,840

2,648

7,82

110,437

127,909

2. Середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості

осіб

339

344

304

5

-40

101,475

88,372

3. Фонд оплати праці

тис. грн.

581,1

875,9

993

294,8

117,1

150,731

113,369

4. Середньорічна вартість основних засобів

тис. грн.

5,268

5,626

6,597

0,358

0,971

106,796

117,259

5. Середня вартість майна

тис. грн.

2,331

2,331

2,331

0

0

100

100

6. Операційні витрати

тис. грн.

21,756

23,625

28,894

1,869

5,269

108,591

122,303

7. Чистий прибуток (збиток)

тис. грн.

21,729

24,629

31,808

2,9

7,179

113,346

129,149

8. Продуктивність праці 1 працівника

тис. грн.

0,075

0,081

0,119

0,006

0,038

108

146,914

9. Фондовіддача основних засобів

тис. грн.

4,816

4,980

5,433

0,164

0,453

103,405

109,096

10. Середня заробітна плата 1 працівника

тис. грн.

1,714

2,546

3,266

0,832

0,72

148,541

128,280

Якщо розпочати аналіз таблиці загалом, то можна зробити висновок, що найкращою робота була у 2010 році, оскільки всі аналізовані показники найбільші, а найгіршим для підприємства був 2008 рік, адже саме в 2008 році спостерігається кардинальне зменшення фактично усіх аналізованих показників.

Детальний аналіз основних техніко-економічних показників слід розпочати з аналізу продуктивності праці, оскільки продуктивність праці - це головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства, що показує обсяг виробленої і реалізованої продукції, яка припадає на одного працівника. Позитивним для підприємства є збільшення продуктивності праці.

Провівши аналіз можна чітко охарактеризувати тенденцію до зростання даного показника, оскільки у 2008р. продуктивність праці складала 0,075 тис.грн/чол. В 2009р. вона збільшилась до 0,081 тис.грн/чол. і в 2010р. склала 0,119 тис.грн/чол.

Показники продуктивності праці характеризують якісний стан використання робочої сили підприємства. Продуктивність праці визначається двома способами: кількістю продукції випущеної на одиницю робочого часу та кількістю часу , витраченого на виготовлення одного виробу.

Соціальне значення росту продуктивності праці заключається в тому, що за рахунок підвищення продуктивності праці збільшується середня заробітна плата працівників, що призводить до поліпшення їх добробуту, до розширеного відтворення робочої сили.

Також слід звернути увагу на такий важливий показник як фондовіддача. Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів і визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції ) до середньої вартості основних виробничих фондів підприємства. Позитивним для діяльності підприємства є збільшення даного показника, що відбувається за рахунок підвищення виробітку кожної одиниці обладнання, що в свою чергу може залежити від питомої ваги активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, зниження втрат робочого часу, а також від підвищення кваліфікації працюючих.

Як показує аналіз, в нашому випадку спостерігаємо збільшення фондовіддачі на 4,816 грн./грн. у 2009р.порівняно з 2008 р. У 2010 р. порівняно з 2009 р. ситуація значно покращилася, оскільки показник фондовіддачі зріс на 5,433 грн./грн.

Згідно аналізу відслідковується поступове збільшення фонду оплати праці у 2008 р. становить 581,1 тис.грн.; у 2009 р. - 875,9 тис.грн., у 2010 р. - 993,0 тис.грн. Середня заробітна плата також зростає: у 2008р. вона становить 1,714 тис.грн./ос., у 2009р. - вона збільшується на 2,546 тис.грн./ос. порівняно з 2008р. та у 2010р. збільшується на 3,266 тис.грн./ос. Це було викликане поступовим зменшення середньоспискової чисельності працюючих, а також і ростом продуктивності праці.

Слід відзначити і вартість майна підприємства. Середня вартість майна це середнє значення балансу підприємства на початок і кінець звітного періоду, тобто середня сума валюти балансу. Аналізуючи середню вартість майна підприємства Костопільського лісгоспу, можна зробити висновок, що найбільш високою вона була однаковою для всіх років.

Загальним результатом діяльності підприємства є його прибутковість чи збитковість. У 2008 р. підприємство працювало прибутково, розмір заробітку становив 21,729 тис.грн.. хоч незначний, але позитивний результат, у 2009 р. розмір заробітку становив 24,629 тис.грн., у 2010 р. він склав 31,808 тис.грн..

Загальний аналіз діяльності підприємства Костопільський лісгосп показує, що найкращою робота була у 2010 р., оскільки всі аналізовані показники досягли найвищих значень, а найгіршим був 2008 р., оскільки спостерігається зменшення техніко-економічних показників, а головною причиною є зменшення прибутковості підприємства.

2. Аналіз виробничої програми

Виробнича програма підприємства - це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.

Іншими словами, виробнича програма підприємства - це оптимальний обсяг виробництва продукції, яка повинна бути обґрунтована наявними ресурсами (виробничими фондами, трудовими і фінансовими ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Формування виробничої програми здійснюється в процесі бізнес планування, де представлена інформація про оцінку ринків збуту, можливих конкурентів, стратегію маркетингу і характеристику пропонованої продукції.

В основу планування виробничої програми покладена система натуральних і вартісних показників.

Натуральними показниками є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.

Вартісними показниками виробничої програми є

· обсяги товарної продукції;

· обсяги валової продукції;

· обсяги реалізованої продукції;

· обсяги чистої продукції;

· обсяги валового і внутрізаводського обороту;

· обсяг незавершеного виробництва.

В основу аналізу виробничої програми покладено:

· аналіз асортименту продукції(товарів, робіт, послуг);

· аналіз ритмічності роботи підприємства;

· аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції;

· прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції.

2.1 Аналіз асортименту продукції (товарів, робіт, послуг)

Одним з важливих напрямів аналізу обсягів надання послуг є вивчення його в асортиментно - структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції за значенням обсягу її виробництво за кожним видом. Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивістю та якістю найбільше відповідає потребам покупців.

Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції. Структура - співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило у відсотках.

Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту.

При проведені аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту. Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску нових видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види продукції часто вимагають великих затрат, відповідних додаткових умов.

Порушення планового асортименту є іноді результатом випуску в першу чергу виробів, які потребують менших трудових затрат. У деяких випадках на виконання плану за асортиментом пояснюються прагнення зменшити зусилля виконання та перевиконання плану собівартості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Порушення планової структури асортименту пояснюється також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок випуску більш рентабельних видів продукції.

Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції , яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва у виробничому відділенні ( на дільниці ) , а саме :

- визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує удосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує удосконалення, і застарілою продукцією; .

- визначення номенклатури продукції, яку випускають ;

- оцінювання числа моделей та модифікації однієї і тієї ж продукції, яку випускають;

- визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.

Джерелом для аналізу асортименту продукції є „Звіт про доходи від ведення лісового господарювання.

Інформація для аналізу зведена у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Аналіз асортименту видів послуг( продукції підприємства)

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Абсолютне

Тр, %

1. Ділова

66828

66700

82250

-128

15550

99,81

123,31

2. Техсир.

16789

16700

15280

-89

-1420

99,47

91,50

3. Дров

3301

3201

4893

-100

1602

96,97

152,86

4. Всього

86918

86601

102423

-227

15732

296,25

367,67

За даними таблиці видно,що Костопільський лісгосп надає три види послуг.

Якщо порівнювати дані за три роки, то в 2008 році підприємство отримало найбільше доходів від ділової сирвини у сумі 66828 тис.грн. У 2009 році порівняно з 2008 роком цей дохід зменшився на 66700 тис.грн.. Дане зрушення можна оцінити негативно. Це означає,що підприємство у цьому році зменшило обсяги наданих послуг і отримало від цього відповідний збиток. Чого не можна сказати про 2010 рік. У цьому році дохід від ділової сировини збільшився на 82250 тис. грн.

Аналогічну динаміку до зростання у 2009 році, а потім до зниження у 2010 році ми можемо спостерігати аналізуючи реалізацію техсировини. У 2009 році дохід збільшився на 16700 тис. грн., а у 2010 році знизився на 15280 тис. грн.

Іншу ситуацію можна спостерігати аналізуючи реалізацію дров. У 2009 році дохід від надання цих послуг був найменшим і становив 3201 тис. грн. А у 2010 році він був найбільший і становив 4893 тис. грн.

2.2 Аналіз ритмічності роботи підприємства

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції - це виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу. Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо прогнозні значення не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.

Отже, ритмічність виробництва - це насамперед чітка, стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічна робота це випуск продукції однаковими частками за будь-які однакові проміжки часу.

Існує два поняття ритмічності:

· Ритмічність випуску продукції (товарної);

· Ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

На основі даних проводять розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.

Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про випуск (питому вагу випуску) за декадами, місяцями та кварталами в цілому по підприємству і за окремими структурними підрозділами.

Потім слід перейти до вивчення основних факторів, які зумовлювали можливі порушення ритмічності

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї виробничої „хвороби”, а й її наслідки, а саме:

· збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;

· погіршення якості продукції;

· подорожчання собівартості продукції;

· порушення у ритмі відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;

· посилення плинності кадрів;

· виникнення інших небажаних проблем.

Ритмічність тісно пов'язана з комплексністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих комплектуючих, напівфабрикатів. Засобом, що забезпечує необхідний обсяг збірних робіт при деяких неузгоджених поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому при аналізі комплексності виробництва звертають увагу і на комплексність залишків компонентів у незавершеному виробництві.

Щодо діяльності Костопільського ЦЕЗ №3, то для цього підприємства не є характерним ні отримання договорів по виробництву продукції, ні відповідне їх дотримання. А тому аналіз ритмічності роботи підприємства чи дотримання умов договорів провести не можливо.

2.3 Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції

Правильно обрана стратегія виробництва та належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати - прибутки, відповідні масштабам цієї діяльності.

Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова і реалізована продукція.

Валова продукція - це вартість всієї виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, включаючи незавершене виробництво, іншими словами це вся продукція у вартісному виразі незалежно від ступеня її готовності.

Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг. Відрізняється від валової тим, що до неї не включають залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот

Реалізована продукція - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства або мають надійти у зазначений термін.

Отже, джерелом для аналізу впливу факторів на зміну обсягів виробництва є „Звіт про доходи від реалізації”.

2.4 Прогнозний аналіз обсягів виробництва продукції

Заключним етапом у аналізі виробничої програми доцільно провести прогноз надання та реалізації послуг сировини , тобто встановити можливі суми обсягів надання та реалізації послуг зв'язку підприємства у 2010 році, виходячи з величини, середніх темпів росту і середніх сум відповідних показників наданих послуг у 2008 - 2010 роках. Отже, прогнозний аналіз надання послуг зв'язку наведений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Прогнозний аналіз реалізації продукції

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Середня сума

Середні темпи росту

Обсяг реалізованої продукції

25,372

28,020

35,840

29,744

1,192

Відповідно до отриманих даних таблиці, можна зробити висновок, що обсяг реалізації продукції у 2009 році порівняно з 2008 роком зріс на 28,020 тис.грн., а у 2010 році зріс на 35,840 тис.грн..

Таке збільшення обсягів реалізованої продукції можна розцінювати зростанням продуктивності праці та НТП, а також вдосконаленням кваліфікації працівників.

3. Аналіз фінансових результатів підприємства

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності суб'єкта господарювання: технологія і організація виробництва, система внутрішнього і зовнішнього управління, особливості діяльності. І результатом такої діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі - прибуток або збиток.

Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів.

Збиток - це негативна форма фінансових результатів, це певні витрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів.

Для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

У розрізі видів діяльності досліджуються показники фінансових результатів:

· фінансовий результат від основної діяльності;

· фінансовий результат від іншої операційної діяльності;

· фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;

· фінансовий результат від звичайної діяльності;

· фінансовий результат від надзвичайної діяльності.

Аналіз фінансових результатів дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства для отримання прибутків і запобіганню збитків. Крім того цей аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства.

Аналіз фінансових результатів ставить перед собою наступні завдання:

1. Систематичний контроль за формуванням фінансових результатів;

2. Загальна оцінка динаміки, обсягів, якості та структури фінансових результатів;

3. Виявлення факторів і кількісна оцінка їх впливу на фінансові результати;

4. Встановлення доцільності та ефективності використання прибутку;

5. Визначення резервів зростання прибутку та рентабельності, розробка рекомендації з їх впровадження

Об'єктом аналізу фінансових результатів є:

· обсяг, динаміка, структура та якість фінансових результатів;

· показники рентабельності діяльності підприємства;

· напрями розподілу та використання прибутку;

· резерви збільшення прибутку та рентабельності.

3.1 Аналіз доходів

Дохід - це збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Джерелом для аналізу доходів є Звіт про фінансові результати за 2008, 2009 і 2010 роки. Форма № 2 передбачає такі статті доходів:

· дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

· чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

· собівартість реалізованої продукції;

· валовий прибуток;

· чистий прибуток.

Таблиця 3.1 Аналіз формування чистого прибутку, тис. грн.

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Абсолютне відхилення, ±

Темп росту,

%

2009

2008

2010

2009

2008

2008

2010

2009

Дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)

25,372

28,020

35,840

2,648

7,82

110,437

127,909

Чистий дохід

21,729

24,629

31,808

2,9

7,179

113,346

129,149

Собівартість реалізованої продукції

17,115

19,297

23,997

2,182

4,7

112,749

124,356

Валовий прибуток

14,614

5,332

7,811

-9,282

2,479

36,486

146,493

Чистий прибуток

205

277

193

72

-84

135,122

69,675

Відповідно до наведених даних, можна зробити висновок, що найбільш прибутковим був 2010 рік, тоді ж була найбільшою виручка і сума усіх доходів.

У 2010 році порівняно із 2009 роком усі показники, що формують чистий прибуток зросли. Зокрема дохід (виручка) від реалізації становила 35,840 тис.грн., а загальний чистий дохід склав 31,808 тис.грн..

Загалом важко оцінювати фінансові результати підприємства, оскільки не має чіткої тенденції зміни сум чистого прибутку, а тому доцільніше провести аналіз прибутковості (рентабельності) підприємства відносно інших показників.

3.2 Аналіз рентабельності

Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише показниками прибутку або збитку. Адже усі суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами. Для цього обчислюються відносні показники ефективності як рентабельність (прибутковість або доходність) і окупність.

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами . Рентабельним є такий стан діяльності, коло протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства і використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики тощо.

Для розрахунку показників рентабельності використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо.

Перш ніж розпочати аналіз динаміки показників рентабельності, слід провести їх розрахунок за 2008, 2009 і 2010 роки, це зокрема будуть наступні показники:

1. Співвідношення чистого прибутку і середньої величини оборотних активів, тобто питому вагу чистого прибутку у оборотних активах підприємства, який відповідно становить:

· 2008 = 28,5 / 156,35 * 100% = 18,2 %;

· 2009 - підприємство отримало збиток, а не прибуток, тому показник не обраховуємо;

· 2010 = 1,7 / 162,4 * 100 % = 1,05 %.

2. Прибутковість власного капіталу, який визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу і показує питому вагу чистого прибутку у власному капіталі, відповідно становить:

· 2008 = 28,5 / 133,9 * 100% = 21,28 %;

· 2009 - підприємство отримало збиток;

· 2010 = 1,7 / 54,9 * 100 % = 3,1 %.

3. Прибутковість майна показує питому вагу чистого прибутку у середній величині майна підприємства за певний період, обчислюється як відношення чистого прибутку до середньої суми валюти Балансу і відповідно становить:

· 2008 = 28,5 / 232,9 * 100% = 12,24 %;

· 2009 - підприємство отримало збиток;

· 2010 = 1,7 / 215,5 * 100 % = 0,8 %.

4. Рен6табельність виробництва обчислюється як відношення чистого прибутку до обсягу виробленої продукції і показує питому вагу чистого прибутку отриманого за певний період часу до обсягу виготовленої продукції за цей же період, відповідно цей показник становить:

· 2008 = 28,5 / 949,8 * 100% =3,0 %;

· 2009 - підприємство отримало збиток;

· 2010 = 1,7 / 772,8 * 100 % = 0,22 %.

5. Визначимо рівень рентабельності (прибутковості) за допомогою відношення чистого прибутку до суми середніх величин вартості основних засобів і оборотних активів, відповідно це буде становити:

· 2008 = 28,5 / (105,6+156,35) * 100% = 10,88 %;

· 2009 - підприємство отримало збиток;

· 2010 = 1,7 / (94+162,4) * 100 % = 0,66 %.

На основі уже обчислених показників рентабельності можна побачити, що недоцільно застосовувати інші показники де складовою обрахунку буде величина чистого прибутку, оскільки у зв'язку зі збитком у 2009 році не можна буде визначити тенденцію показників чи темпи їх росту. А тому наступні обчислення слід провести за допомогою співвідношень доходів і витрат підприємства, а величину чистого прибутку замінити величиною чистого доходу.

Таким чином параметричні показники витрат будуть наступними:

1. Перш за все обчислимо відношення валових доходів до валових витрат здійснених чи отриманих підприємством за аналізований період часу. Позитивним є збільшення показника або значення, що перевищує 1 або 100 %, тобто коли отримані доходи будуть перевищувати понесені витрати, відповідно значення будуть наступні:

· 2008 = 934,4 / 905,9 * 100% = 103,15 %;

· 2009 = 766,1 / 778,0 * 100 % = 97,22 %;

· 2010 = 793,2 / 791,5 * 100 % = 100,22 %.

2. Обчислимо доходність власного капіталу, тобто питому вагу чистого доходу у середній величині власного капіталу, відповідно значення становитимуть:

· 2008 = 934,4/ 133,9 * 100% = 697,83 %;

· 2009 = 766,0 / 60,95 * 100 % = 1256,77 %;

· 2010 = 793,2 / 54,9 * 100 % = 1444,81 %.

3. За допомогою доходності майна, можна буде проаналізувати питому вагу чистого доходу у середній величині вартості майна, відповідно отримаємо наступні значення:

· 2008 = 934,4 / 232,9 * 100% = 401,2 %;

· 2009 = 766,0 / 215,1 * 100 % = 356,1 %;

· 2010 = 793,2 / 215,5 * 100 % = 368,1 %.

4. Обчислимо доходність виробництва, що дасть змогу відстежити по роках відношення чистого доходу до величини обсягу виробленої продукції, значення становитимуть:

· 2008 = 934,4 / 949,8 * 100% = 98,38 %;

· 2009 = 766,0 / 759,8 * 100 % = 100,82 %;

· 2010 = 793,2 / 772,8 * 100 % = 102,64 %.

5. Рівень доходності обчислимо за допомогою співвідношення величини чистого доходу і суми середніх величин вартості основних засобів і оборотних активів, відповідно отримаємо:

· 2008 = 934,4 / (105,6+156,35) * 100% = 356,71 %;

· 2009 = 766,0 / (85,65+161,05) * 100 % = 310,5 %;

· 2010 = 793,2 / (94,0+162,4) * 100 % = 309,36 %.

Для аналізу динаміки показників рентабельності (доходності), результати обчислень зведемо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2 Аналіз динаміки показників рентабельності

Показники рентабельності, %

2008

2009

2010

Абсолютне відхилення, ±

Темп росту,%

2009

2008

2010

2009

2009

2008

2010

2009

Відношення валових доходів і витрат

103,15

97,22

100,22

-5,93

3,0

94,25

103,09

Доходність власного капіталу

697,83

1256,77

1444,81

558,94

188,04

180,1

114,96

Доходність майна

401,2

356,1

368,1

-45,1

12,0

88,76

103,37

Доходність виробництва

98,38

100,82

102,64

2,44

1,82

102,48

101,81

Рівень доходності

356,71

310,5

309,36

-46,21

-1,14

87,05

99,63

Перш ніж розпочати аналіз показників, слід зазначити, що деякі отримані значення не відображають чіткого реального стану справ на підприємстві, оскільки фактично всі значення більші ніж 100 % і це по суті є позитивним моментом. Хоча те, що цей аналіз не можна здійснити виходячи з розрахунків даних за чистим прибутком уже погано, адже саме прибуток відображає фактичні доходи за мінусом витрат, а в даному випадку всі показники обчислювалися лише за чистими доходами не зменшеними на суми понесених витрат, а отже не можна точно сказати чи були суми витрат меншими за суми таких доходів.

Зокрема важко судити про показники доходності власного капіталу чи майна підприємства, оскільки доходність власного капіталу найменша у 2008 році, а як відомо отриманий прибуток за цей період найбільший, також у 2009 році він зростає фактично у 2 рази, хоча за цей період підприємство результатом своєї діяльності визнало збиток.

Чи покривали отримані доходи понесені витрати показує співвідношення сумарних доходів і витрат. І як бачимо у 2008 році доходи перевищували витрати на 3,15 %, хоча це значення відповідно невелике, проте таке співвідношення було найкращим за весь аналізований період, оскільки у 2008 році уже витрати перевищували доходи на 2,78 %. Про фінансові результати у 2010 році можна судити двозначно, адже співвідношення доходів і витрат фактично рівні і це погано з погляду величини отриманого прибутку, але водночас добре з погляду відсутності збитку порівняно з 2009 роком.

Невтішним результатом для підприємства також є те, що рівень доходності лісництва постійно зменшується, і в 2009 році порівняно з 2008 роком цей показник знизився на 41,21 % пункти, у 2010 році порівняно з 2009 він знову знизився, але уже на 1,14 % пункти. Відповідно темпи росту показника від'ємні, тобто менші ніж 100 %. Позитивним є постійне збільшення доходності виробництва, зокрема у 2008 році доходність виробництва була 98,38 %, у 2009 - 100,82 %, а у 2004 - 102,64 %.

3.3 Прогнозний аналіз рентабельності

Завершити аналіз показників рентабельності доцільно їх прогнозом, тобто встановити можливі суми усіх аналізованих у попередньому підрозділі показників доходності підприємства у 2011 році, виходячи з величини, середніх темпів росту і середніх сум цих показників у 2008 - 2010 роках.

Для здійснення прогнозного аналізу використовуються попередні дані. Інформація наведена у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Прогнозний аналіз показників рентабельності

Показники рентабельності, %

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Середня сума

Середні темпи росту

Прогноз

Відношення валових доходів і витрат

103,15

97,22

100,22

100,2

98,67

98,87

Доходність власного капіталу

697,83

1256,77

1444,81

1133,17

147,53

1671,77

Доходність майна

401,2

356,1

368,1

375,13

96,07

360,39

Доходність виробництва

98,38

100,82

102,64

100,61

102,15

102,77

Рівень доходності

356,71

310,5

309,36

325,52

93,34

303,84

Відповідно до отриманих прогнозних значень так як і відносно самих показників важко робити висновки про діяльність підприємства, оскільки усі показники розраховувались за значенням чистого доходу, а не прибутку.

Проте, враховуючи прогнозне зменшення відношення валових доходів і валових витрат і те, що отримане значення менше 100 %, можна говорити, що у 2011 році підприємство може працювати збитково і отримані доходи не покриють понесені витрати.

Негативним є також прогнозне зменшення рівня доходності і доходності майна, що фактично також може бути реальним фактом для підтвердження попереднього висновку про збитковість підприємства у 2011 році.

Позитивним можна вважати зростання показника доходності власного капіталу, проте таке зростання може бути викликане не так зростанням чистого доходу як зменшенням власного капіталу, що в цьому випадку оцінюється негативно.

Те ж саме можна сказати про доходність виробництва, тобто якщо врахувати прогнозний аналіз зменшення виробництва продукції з попереднього розділу, то таке збільшення показника не є нормальним з погляду зменшення знаменника в розрахунку, що в результаті за інших рівних умов і збільшує доходність виробництва.

Отже, аналіз показників рентабельності та визначення їх можливого прогнозного значення дає досить невтішні результати для лісництва, оскільки як і в результаті прогнозного аналізу виробництва продукції це може означати появу реального ризику ліквідації.

рентабельність витрати виробничий програма

4. Аналіз витрат підприємства

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 „Витрати”.

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Це відповідає принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Аналіз витрат дозволяє не лише оптимізувати функціонування підприємства в умовах ринкової економіки, а й актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінно поліпшує управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції, а відтак при зменшенню обсягу витрат збільшуються доходи.

4.1 Аналіз витрат на виробництво продукції та її собівартості

Оцінка результативності виробничо-господарської діяльності тісно пов'язані з аналізом витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт і послуг. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства формується з витрат виробництва, які класифікують як операційні витрати.

Спосіб включення окремих витрат у собівартість видів продукції є важливою характеристикою в управлінні витратами підприємства, а мета аналізу собівартості продукції полягає в інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці і оптимізації досягнутих розмірів витрат. Враховуючи управлінський аспект цього напрямку аналізу, аналітичні оцінки витрат та собіартості пов'язані з пошуком резервів зниження витрат та можливостями їх мобілізації.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До собівартості реалізованої продукції не включаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

До виробничої собівартості продукції включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та платежі на соціальні заходи та загальновиробничі витрати ( непрямі ). До складу загальновиробничих витрат включаються: оплата праці апарату управління цехами, ділянками, іншого загальновиробничого персоналу та відрахування на соціальні заходи; амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання виробничих приміщень ( опалення, освітлення, водопостачання і т.д. ); витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, операційну оренду основних засобів загальновиробничого призначення; інші витрати ( службові відрядження, втрати від браку тощо ).

До адміністративних витрат відносяться: утримання підприємством апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу; амортизація, ремонт, операційна оренда основних засобів та інших необоротних активів загальногосподарського призначення, а також їх утримання - освітлення, опалення, тощо; поштове - телеграфні витрати; податки, збори, обов'язкові платежі, крім тих, що включаються до виробничої собівартості; інші витрати ( плата за послуги банків, аудиторські, юридичні та інші послуги тощо).

За ринкових відносин завдання щодо зниження собівартості продукції централізовано не планується, а ефективність роботи підприємства оцінюється за допомогою показника прибутку. Проблеми зниження собівартості в значній мірі вирішуються на макрорівні і залежать від доцільності і оперативності управлінських рішень, що приймаються в процесі планування, аналізу, контролю та регулювання виробничо-господарської діяльності підприємства. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою формування оптимальної величини собівартості продукції, її складових та пошуку резервів їх зниження для підвищення конкурентоспроможності продукції. і вирішує такі завдання:

- оцінка обґрунтованості прийнятих управлінських рішень щодо рівня собівартості продукції, робіт, послуг;

- аналіз виявлених відхилень фактичних витрат від запланованих або отриманих в минулому аналізованому періоді;

- підрахунок резервів зниження собівартості продукції та витрат на 1 грн. виготовленої продукції;

- мобілізація внутрішньовиробничих резервів та впровадження їх у виробництво на підставі розроблених заходів з врахуванням підсумку аналізу.

Послідовність аналізу собівартості продукції наступна:

- дається загальна оцінка виконання кошторису (стандартних) витрат в розрізі економічних елементів та статей витрат;

- оцінюють відхилення від стандартних прямих і накладних витрат;

- оцінюють динаміку показників собівартості продукції, робіт та послуг та вплив чинників на їх зміну;

- виявляють вплив зміни собівартості продукції на кінцеві виробничо-фінансові результати діяльності підприємства

Інформаційні база проведення аналітичних досліджень собівартості продукції формується за вхідною інформацією про кошториси (нормативи) витрат, за даними бухгалтерського обліку (журнали-ордери, відомості обліку витрат у виробництво, обслуговуючих виробництв і господарств, загальногосподарських витрат), прейскурантів (договірних) оптових цін на продукцію та матеріальні ресурси, тарифів на перевезення вантажів і загально складських витрат, норм витрат матеріальних ресурсів, норм часу і розцінок на оплату праці; статистичного обліку (Ф №5-С, Ф №6, баланс підприємства, звіт про фінансові результати), матеріали ревізій і спеціальних обстежень та ін.

Оскільки планування і облік затрат на підприємстві проводять за елементами витрат і калькуляційними статтями. Аналіз собівартості продукції доцільно розпочати оцінкою порядку її формування за цими напрямками зокрема по усій продукції і окремих виробах.

Аналіз витрат за економічними елементами дозволяє вивчити їх склад, визначити питому вагу кожного елемента, долю живої і уречевленої праці в загальних витратах на виробництво. Співставлення фактичної структури витрат за ряд періодів (місяць, квартал, півріччя, рік) характеризує динаміку і напрямок зміни обсягів окремих елементів, таких як на плату праці, матереальних, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

4.2 Аналіз собівартості за статтями калькуляції

Собівартість одиниці продукції відображається в калькуляції.

Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляцію складають на продукцію основного і допоміжного виробництва щомісячно, за квартал, за рік, за цільовим призначенням.

Калькуляція здійснюється за галузевими методичними рекомендаціями з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції, які затверджуються міністерством економіки. Перелік статей калькуляції залежить від профілю виробництва чи підприємства, його спеціалізації, характеру виробленої продукції, різноманітності технологічних процесів, ступеня економічної однорідності витрат і визначається галузевими інструкціями.

В господарській практиці застосовують різні методи калькулювання, але передусім розрізняють калькулювання за повними і неповними витратами.

Калькулювання за повними витратами передбачає, що всі витрати повязані з виробництвом і продажем продукції включаються в калькуляцію.

Практика калькуляції за неповними витратами передбачає, що в калькуляцію включаються не всі витрати на виробництво і збут продукції. Частина непрямих витрат (адміністративних і витрат на збут) не включається в собівартість продукції, а в процесі визначення прибутку відраховуються безпосередньо із виручки.

Класичним методом калькулювання за неповними витратами є метод „direct-cost”, коли на собівартість окремих виробів відносяться лише прямі витрати , а непрямі витрати відносяться на витрати періоду.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати за окремими видами виробів. Метою калькулювання продукції є одержання інформації щодо собівартості одиниці продукції для ціноутворення, контролю витрат, обліку матеріальних цінностей та складання Звіту про фінансові результати.

Групування витрат за статтями калькуляції використовується для розподілу витрат за видами, що дозволяє контролювати витрати з точки зору їх призначення.

Таблиця 4.1

Типова номенклатура статей калькуляції за повними витратами

Статті калькуляції

Методика обчислення статей калькуляції

1. Сировина і матеріали

Містить витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, покупні вироби та напівфабрикатів, які можна обчислити безпосередньо на одиницю продукції виходячи з норм їх витрат і цін з урахуванням ТЗВ (вони додаються) та відходів за ціною їх можливого продажу (вони віднімаються).


Подобные документы

  • Загальна характеристика підприємства та його організаційно правова структура. Аналіз виробничої програми, асортименту продукції (товарів, робіт, послуг ). Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції. Аналіз обсягів виробництва продукції.

    курсовая работа [85,4 K], добавлен 14.12.2008

  • Загальна характеристика підприємства, його організаційно-правовий статус. Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції (робіт, послуг). Аналіз собівартості за статтями калькуляції. Шляхи зниження витрат. Прогнозний аналіз рентабельності.

    курсовая работа [241,5 K], добавлен 18.09.2010

  • Аналіз собівартості продукції та витрат діяльності на прикладі СЗАТ "Нове життя", резерви їх зниження та рекомендації щодо використання. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Обсяг та асортимент продукції та фінансові результати.

    курсовая работа [121,1 K], добавлен 19.09.2011

  • Поняття виробничої програми підприємства, її календарний розподіл та економічна оцінка. Організація виробництва як форма забезпечення ефективності діяльності підприємства. Планування виробничої програми. Аналіз випуску продукції, майна підприємства.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.05.2014

  • Економічний зміст показників звіту про фінансові результати. Аналіз структури основних показників звіту про фінансові результати ВАТ "Криворізький хлібокомбінат №1". Оцінка рентабельності діяльності підприємства. Факторний аналіз прибутку підприємства.

    дипломная работа [393,5 K], добавлен 15.06.2011

  • Виробнича програма підприємства - план виробництва і реалізації продукції. Етапи формування і розробки виробничої програми. Планування діяльності підприємства на основі виробничої програми. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення.

    реферат [21,2 K], добавлен 25.03.2008

  • Прибуток як основний результат діяльності підприємства. Аналіз формування фінансових результатів від різних видів діяльності, звітність, динаміка прибутків та витрат. Характеристика системи показників рентабельності та прибутковості підприємства.

    лабораторная работа [22,5 K], добавлен 26.12.2010

  • Елементи формування, показники та ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства, її місце у системі планів господарсько-фінансового розвитку. Складання кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції. Визначення точки беззбитковості.

    курсовая работа [587,4 K], добавлен 05.06.2013

  • Фінансові результати діяльності підприємства, що характеризуються показниками отриманого прибутку і рівня рентабельності. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції в оцінці за плановою собівартістю. Сума відрахувань прибутку у фонди.

    контрольная работа [78,9 K], добавлен 21.01.2016

  • Загальна характеристика ТОВ "АТЗТ Єврометал". Аналіз ринку збуту продукції підприємства. Кадрова політика організації. Горизонтальний та вертикальний аналіз звіту про фінансові результати ТОВ "АТЗТ Єврометал", оцінка показників господарської діяльності.

    отчет по практике [81,9 K], добавлен 24.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.