Раніше вважали, що запаси сприяють організації безперервного виробництва, постачанню матеріалів і сировини, без затримок, розширенню вузьких місць, постійності завантаження технологічних ліній і комплексів, економії при виготовленні продукції. Але ж запаси дорогі, заморожують капітал; сприяють зростанню витрат на організацію складського господарства й управління ним. Мають місце також значні витрати ресурсів у випадку коригування собівартості застарілих запасів й природне вибування їх.

Тому в сучасних умовах підхід щодо запасів ресурсів на складах різко змінився і сьогодні знають, що надлишкові запаси призводять до неузгодженості потужностей складів і потреб цехів, збільшення браку продукції, недостатньої, гнучкості постачання тощо. Досвід показує, що великі запаси не гарантують високоякісного сервісу поставок. Надлишкові запаси є ознакою невирішених проблем щодо узгодження дій між відділами постачання, виробництва й збуту. Великі запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів до певної міри виконують функції зручних, але дуже дорогих буферів з такими недоліками, як низька дисципліна поставок, часті зупинки виробництва через потребу в ремонтах, невирішені проблеми якості. Такі перешкоди можна усунути після істотного скорочення запасів та підвищення організованості виробництва. Використання нової концепції сервісу поставок дозволить мінімізувати запаси в матеріально-технічній сфері, у виробництві та збуті.

Матеріали витрачаються на основне виробництво, виготовлення технічного оснащення, ремонтно-експлуатаційні роботи, заходи з підвищення технічного рівня виробництва, капітальне будівництво, що здійснюється власними силами, тощо. При цьому мають бути враховані: перехідний запас матеріалів на початок і кінець планового періоду, неминучі втрати, затверджені норми витрат, страховий запас, запаси на випадок стихійних випадків і технічних аварій.

Сьогоднi ВАТ "Азот" - це 43 виробничих структурних пiдроздiли, що розмiстилися на площi 500 га. У товариствi працює бiльше 6 тисяч чоловiк.

Виробничi потужностi при повному завантаженнi можуть давати у рiк близько 3 мiльйонiв тонн мiнеральних добрив. Якiсть продукцiї повнiстю задовольняє працiвникiв сiльського господарства України та СНД. Постiйна активнiсть ВАТ на свiтових ринках дозволяє йому також мати стабiльний збут добрив у країнах Європи, Азiї, Америки. За допомогою черкаських хiмiкiв пiдтримують високу врожайнiсть грунтiв фермери Словаччини, Угорщини, Болгарiї, Францiї, Iрландiї, Нiмеччини, Китаю.

На ВАТ "АЗОТ" виробляється 11 видiв хiмiчної продукцiї. Якiсть всiх видiв продукцiї вiдповiдає нацiональним та свiтовим стандартам якостi, що пiдтверджено отриманими нагородами, сертифiкатами якостi, iншими документами. Встановленi підприємством цiни на продукцiю суттєво нижче свiтових, що дозволяє партнерам ВАТ "Азот" мати значний рiвень економiї грошових коштiв, якi спрямовуються на купiвлю хiмiчної продукцiї.

Аміак рідкий технічний(NH3)

Стандарт: ГОСТ 6221-90

Аміак рідкий (не менше 82% азоту) застосовується для виробництва всіх видів мінеральних добрив, промисловості і сільському господарстві. У нас виробляються такі марки даної речовини:

· А - для виготовлення азотної кислоти, азотування, використання як холодоагенту (робочий елемент холодильних машин), створення захисної атмосфери;

· Ак - для поставки на експорт і транспортування по магістральному аміакопроводу;

· Б - для виробництва багатьох видів азотовмісних мінеральних добрив (може вноситись у грунт як концентроване рідке добриво, а також у стані водних розчинів)

Рідкий аміак - гарний розчинник для великого класу азотовмісних сполук (див. таблицю 2.1).

Таблиця 2.1 - Технічна характеристика марок аміаку

	Марка А	Марка Ак	Марка Б
Зовнішній вигляд	Безбарвна рухома рідина
Масова частка, %:
Аміаку, не менше	99,9	99,6	99,6
Азоту, не менше	-	82	82
Води (залишок після випарювання)	-	0,2-0,4	0,2-0,4
Води (метод Фішера), не більше	0,1	-	-
Масова концентрація, мг/дм3, не більше:
Масла	2	2	8
Заліза	1	1	2
Масова частка млн-1, не більше:
Загального хлору	-	0,5	-
Окису вуглецю (IV)	-	30±10	-

Головні потужності по його виробництву введено в 70-х роках, пройшли модернізацію шляхом реконструкції колон синтезу за пропозицією фірми "Амонія Казале".

Як результат цього досягнута економія на 1 тону аміаку: природного газу - 48,87н.м³, пари - 0,39 Гкал. В цілому економічний ефект становить 1 млн.700 тис. доларів США в рік.

Селітра аміачна марки Б (NH₄NO₃)

Стандарт: ГОСТ 2-85

Аміачна селітра - універсальне і ефективне азотне добриво, містить 34,4% азоту, застосовується в сільському господарстві та промисловості (див. таблицю 2.2).

Вона використовується:

· як універсальне і ефективне азотне добриво майже під усі сільськогосподарські культури і для всіх зон землеробства;

· як азотовмісний компонент при виготовленні тукосумішей;

· для виробництва вибухових речовин.

Випускається у гранулах оброблених поверхнево-активною речовиною, що забезпечує хорошу сипучість і антизлежування продукту при зберіганні.

Таблиця 2.2 - Технічна характеристика аміачної селітри

	Вищий сорт	Перший сорт	Другий сорт
Зовнішній вигляд	Гранули білого кольору буз сторонніх механічних домішок
Сумарна масова частка нітратного і амонійного азоту в перерахунку на суху речовину, %, не менше	34,4	34,4	34,0
Масова частка води, %, не більше:
з сульфатною і сульфатнофосфатною добавками	0,2	0,2	0,3
з добавками нітратів кальцію і магнію	0,3	0,3	0,3
Гранулометричний склад
Масова частка гранул, %, розміром, мм:
1-4, не менше	95	95	95
в тому числі 2-4, не менше	80	50	не норм.
1, не більше	3	3	4
більше 6	відс.	відс.	відс.
pH 10% водного розчину, не менше	5,0	5,0	5,0
Статична міцність гранул, H/гранул	10	7	5
Розсипчастість, %	100	100	100

Удосконалення схеми обробки гранул антизлежувачем - лиламіном (виробництво компанії Бароль Нобель Ей-бі, Швеція) дозволяє забезпечити надійність зберігання, покращити сипучість і рівномірно розподілити азот в грунті. Дозвіл на застосування було одержано вперше на Україні.

Впроваджена нова лінія упаковки (виробництво фірми "Машинен-фабрікс Меллерс") в поліетиленові мішки і "біг-беги", що значно покращує якість, товарний вигляд, розширює можливість транспортування продукту.

Продукт перевозиться залізничним, автомобільним і водним транспортом.

Незапакована аміачна селітра транспортується насипом у залізничних саморозвантажних вагонах типу мінераловозів чи хоппер-цементовозів і автотранспортом.

Гарантійний термін зберігання - 6 місяців з дня виготовлення.

Карбамід марки Б ((NH₂)₂CO)

Стандарт: ГОСТ 2081-92

Карбамід містить 46,3% азоту, застосовується в промисловості, сільському господарстві, тваринництві (див. таблицю 2.3).

Він незамінний:

· в сільському господарстві як концентроване азотне добриво;

· в тваринництві як білкова добавка до кормів;

· в виробництві карбамідно-формальдегідних полімерів, клеїв, фарб;

· при дубленні шкір;

· для виготовлення лікарських препаратів, кремів та ін.

Амідна форма забезпечує не вимивання карбаміду з грунту, що дуже важливо для областей рясного зволоження і районів поливного землеробства. Заміна існуючих тарілок колони синтезу на високоефективні нової конструкції (виробництво фірми "Юреа Казале") дозволила понизити вживання пару на 120-150 кг на одну тону карбаміду і забезпечити збільшення обсягу виробництва на 16,5 тис. тон в рік.

Карбамід транспортується насипом в залізничних саморозвантажних (типу мініраловозів чи хоппер-цементовозів) і критих вагонах, автомобільним і водним транспортом.

Гарантійний термін зберігання - 6 місяців з дня виготовлення.

Таблиця 2.3 - Технічна характеристика марок карбаміду

	Марка А	Марка Б
	Вищий сорт	Вищий сорт	Перший сорт
Зовнішній вигляд	Гранули білого кольору
Масова частка, %:
Азоту в перерахунок на суху речовину, не менше	46,3	46,3	46,2
Біурету, не більше	0,6	1,4	1,4
Вільного аміаку, не більше	0,02	-	-
Води, не більше при випробуваннях
Методом висушування	0,3	0,3	0,3
Методом Фішера	0,6	0,5	0,5
Гранулометричний склад
Масова частка гранул, %, розміром, мм:
1-4, не менше	Відс.	94	94
2-4, не менше	Відс.	70	50
1, не більше	Відс.	3	5
Залишок на ситі з діаметром отворів 6 мм	Відс.	Відс.	Відс.
Статична міцність гранул, Н/гранулу, не менше	-	7	5
Розсипчастість, %	-	100	100

Аміак водний технічний марки А і Б (NH4OH)

Стандарт: ГОСТ 9-92

Аміак водний (див. таблицю 2.4) технічний виробляється двох марок А та Б:

· А - для різних галузей промисловості: виробництво соди, фарбників та ін.;

· Б - для сільського господарства: азотне добриво.

Таблиця 2.4 - Технічна характеристика марок водного технічного аміаку

	Марка А	Марка Б
Зовнішній вигляд	прозора безбарвна рідина	прозора безбарвна або жовтувата рідина
Масова частка аміаку, %, не менше	25	25
Масова частка аміаку в перерахунку на азот, %, не менше	не норм.	20,5
Масова концентрація, г/дм3, не більше:
нелеткого залишку	0,07	не норм.
діоксиду вуглецю	не норм.	8

Аміак водний технічний транспортується у спеціальних залізничних і автомобільних цистернах.

Гарантійний термін зберігання - 3 місяці з дня виготовлення.

Карбамідо-аміачна суміш (КАС)

Стандарт: ТУ У 113-03-629-90

Вперше в Україні було введено в дію нове виробництво по випуску КАС - високоякісного мінерального добрива для всіх видів грунтів під різні сільськогосподарські культури.

Карбамідо-аміачна суміш (КАС) - це високоякісне мінеральне добриво для всіх видів грунтів під любі сільськогосподарські культури (див. таблицю 2.5). Він відрізняється:

· високою агрохімічною ефективністю;

· можливістю повної механізації процесу внесення.

Карбамідо-аміачна суміш (КАС) має ряд переваг перед твердими добривами як в плані агрохімічної активності, так і в проблемах транспортування, зберігання та процесу внесення.

Карбамідо-аміачна суміш транспортується в залізничних чи автомобільних цистернах.

Як інгібітори корозії використовуються розчини солей фосфорної кислоти, рідкі комплексні добрива (РДК) та імпортні інгібітори типу "Корблок" чи "Новокор".

Гарантійний термін зберігання - 6 місяців з дня виготовлення.

Таблиця 2.5 - Технічна характеристика карбамідо-аміачної суміші

	КАС-28	КАС-30	КАС-32
Зовнішній вигляд	Прозора злегка підфарбована рідина
Сумарна масова частка азоту, %	28,0 ± 1,0	30,0± 1,0	32,0± 1,0
Масове співвідношення карбамід/аміачна селітра	0,78± 0,05	0,78± 0,05	0,78± 0,05
Лужність в перерахунку на вільний аміак, %	0,05-0,5	0,05-0,5	0,05-0,5
Густина при температурі 20С, г/см3	1,265-1292	1,285-1,316	1,306-1,326
В`язкість при температурі 20С, сПз, не більше	3	4	5
Масова частка інгібітору в перерахунку на P2O5,%	0,20-0,50	0,20-0,50	0,20-0,50
Температура кристалізації, С	-17	-10	-2
Температура замерзання, С	-26	-26	-26
	Після розмерзання властивості КАС повністю відновлюються

Cульфат амонію

Стандарт: ТУ У 00203826.014-96

Гранульований гумат сульфат амонію забезпечує значний приріст врожаю, характеризується пролонгованою дією та інсектицидними властивостями.

Сульфат амонію - ефективне азотне добриво (див. таблицю 2.6).

· Забезпечує значний приріст урожаю чаю, жита, картоплі, бавовни, рису, вівса, цукрового буряка та ін.

· З успіхом конкурує з кращими азотними добривами;

· Крім азоту включає сірку - необхідний елемент живлення сільськогосподарських культур;

· Значно дешевше інших видів азотних добрив.

Таблиця 2.6 - Технічна характеристика сульфат амонію

Зовнішній вигляд	Прозорі чи білого кольору кристали
Масова частка, %:
Азоту в перерахунку на суху речовину, не менше	21
Вільної сірчаної кислоти, не більше	0,03
Води, не більше	0,2
Нерозчинного у воді залишку, не більше	0,02
Масова частка, %, фракції розміром, мм:
Більше 0,5, не менше	80
Менше 6	100
Розсипчастість, %	100

Завдяки амонійній формі азоту, сумісного з сіркою, запобігає накопиченню нітратів в 3 рази, зменшує вміст радіонуклідів в рослинах в 2 рази, важких металів в 1,7 рази. Може застосовуватись на забруднених територіях. Збільшує врожайність на 40%.

Сульфат амонію транспортується насипом в спеціальних саморозвантажних вагонах, а також в критих автомобілях.

Гарантійний термін зберігання - шість місяців з дня виготовлення

Капролактам рідкий

Стандарт: ГОСТ 7850-86

Капролактам застосовується для одержання різноманітних видів синтетичних волокон, ниток та пластичних мас. Комплекс цінних якостей, якими характеризуються ці матеріали, визнав їх широке призначення в технічних виробах та товарах народного споживання.

Синтетичні волокна, нитки і пластмаси на його основі мають комплекс унікальних властивостей:

· механічна міцність;

· гарні антифрікційні і електроізоляційні властивості;

· здатність гасити вібрацію.

Завдяки цьому застосовуються практично в усіх галузях промисловості - від виробництва зубних щіток до виготовлення найскладніших виробів електроніки.

Синтетичні волокна і нитки:

· корд для авіаційних і автомобільних шин, транспортні стрічки;

· електроізоляційні і фільтрувальні матеріали;

· тканини для парашутів, рибальських сіток;

· шланги високого тиску;

· панчішно-шкарпетні вироби;

· штучні хутра, килими тощо;

Поліамідні пластмаси:

· машино- і приладобудування;

· автомобіле- і літакобудування.

2.3 Вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства

Останнiм часом особлива увага придiляється покращанню стану пiдприємства як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках шляхом пiдвищення якостi продукцiї i розширення асортименту. Наприклад, iонообмiннi смоли успiшно конкурують зi своїми захiдними аналогами (Levatit, Amberlite, Purolite, Dowex та iн.), якi виробляються кращими свiтовими хiмiчними гiгантами. Для пiдвищення якостi амiачної селiтри була впроваджена схема обробки добрив лиламiном, що дозволило збiльшити обсяг добрив вищого сорту до 64 %.

Потенцiалом пiдприємства повинен бути колектив висококвалiфiкованих робiтникiв i iнженерно-технiчних працiвникiв. Для пiдвищення фiнансової та комерцiйної сталостi потрібно активно шукати нових партнерiв та можливостi для спiвробiтництва.

Метою діяльності відкритого акціонерного товариства "Азот" повинно бути виробництво та реалізація конкурентоспроможної високоякісної продукції для задоволення потреб замовників, акціонерів, партнерів товариства та суспільства.

Керівництво товариства та спеціалісти в межах їх компетенції повинні постійно підтримувати і контролювати необхідний рівень питань якості продукції, охорони навколишнього середовища та безпеки праці. Відкрите акціонерне товариство "Азот" повинне постійно проводити роботу з підвищення якості продукції, з метою задоволення вимог та очікувань споживачів (замовників) до якості; зі створенням безпечних умов праці та зниженням техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Політика в галузі якості, охорони праці та навколишнього середовища повинне бути спрямоване на реалізацію мети діяльності товариства, організацію цілеспрямованої роботи з покращення умов праці працівників, зниження впливу від діяльності товариства на навколишнє середовище, вдосконалення соціальної політики підприємства та на благо суспільства.

Успішна реалізація цієї політики можлива за умови системного підходу при вирішенні питань якості, охорони навколишнього середовища, створення безпечних умов праці, залучення до вирішення цих питань кожного працівника підприємства та підрядних організацій. Для цього в товаристві повинна бути розроблена та впроваджена інтегрована система менеджменту (ІСМ), яка відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001. ІСМ повинна плануватися, реалізовуватися, аналізуватися й удосконалюватися як сукупність взаємозалежних процесів, спрямованих на підвищення якості продукції (робіт, послуг), безпеки праці і зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Керівництво ВАТ «Азот» та спеціалісти повинні сприяти покращенню діяльності товариства і брати на себе відповідальність за організацію розробки, ефективного функціонування, постійного удосконалення інтегрованої системи менеджменту та зобов'язуються забезпечити:

- пріоритетний розгляд і комплексне вирішення питань: підвищення конкурентоспроможності та якості продукції (робіт, послуг), охорони праці та навколишнього середовища при вирішенні всіх питань діяльності товариства; - виконання вимог державних та міжнародних стандартів з якості, дотримання законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та навколишнього середовища керівниками та спеціалістами товариства та підрядних організацій, що виконують роботи за дорученням;

- задоволення вимог і очікувань замовника;

- активне залучення кожного працівника до роботи із забезпечення якості, дотримання норм і правил з охорони праці та навколишнього середовища при виконанні робіт;

- впровадження і розширення управління процесами шляхом безперервного вдосконалення Інтегрованої системи менеджменту;

- побудову стосунків з постачальниками і замовниками тільки на основі взаємної вигоди;

- систематичне здійснення роботи щодо підвищення компетентності персоналу, у тому числі і в галузі вимог документації Інтегрованої системи менеджменту;

- забезпечення умов для кожного члена трудового колективу щодо пошуку рішень, спрямованих на поліпшення якості процесів;

- мінімізація рівня ризику, запобігання нещасним випадкам та попередження забруднення навколишнього середовища за рахунок впровадження програмних заходів;

- постійне удосконалення стимулювання (матеріального і морального) персоналу товариства, залученого до забезпечення ефективного функціонування інтегрованої системи менеджменту;

- удосконалення методів і засобів контролю і випробувань продукції, а також контролю й управління виробничими процесами;

- упровадження і розвиток інформаційних технологій управління процесами;

- зниження витрат в процесі виробництва продукції за рахунок постійного поліпшення економічних показників роботи товариства;

-оптимізацію споживання сировини, допоміжних матеріалів та енергоресурсів у виробничому процесі при високому рівні якості, здійснення заходів з енергозбереження та енергоефективності;

-впровадження передових технологій, здійснення технічного переоснащення, модернізації, розвитку виробництва і розширення асортименту продукції;

- розробку та виконання вимірних цілей в галузі якості, охорони праці та навколишнього середовища у кожному структурному підрозділі;

- забезпечення безпечних та здорових умов праці та побуту, зниження дії небезпечних факторів та ризиків на працюючих;

- управління істотними екологічними аспектами та вдосконалення методів оцінювання екологічних характеристик і відповідних показників.

Кожен працівник товариства повинен розуміти необхідність, сприяти впровадженню і прагнути до безпечної і ефективної роботи відповідно до прийнятої політики, роблячи свій внесок у справу колективу, об'єднаного загальною метою; забезпечувати виконання вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці та посадових у рамках покладених на нього обов'язків, здійснює самоконтроль з безпеки праці на своєму робочому місці.

Товариство повинне слідкувати за науково-технічним процесом і відповідно до нього вдосконалювати свою матеріально-технічну базу.

3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВ НА БАЗІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Порівняння підприємств за структурою та обсягом випуску продукції

Метою виконання третього розділу курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» є проведення порівняльної характеристики трьох підприємств на базі основних показників їх діяльності, які функціонують в одній галузі промисловості. Я буду аналізувати такі підприємства: підприємство А,Б,Д.

В динаміці за два роки проаналізувати обсяги випуску продукції підприємств, що аналізуються та порівняти їх обсяги і темпи росту між собою. Необхідно також порівняти і структуру продукції трьох підприємств та зробити відповідні висновки щодо динаміки її змін.

Таблиця 3.1 - Обсяг випуску продукції

Показник	2004 рік	2005 рік
	А	Б	Д	А	Б	Д
1. Обсяг випуску продукції, тис. грн.:
Січень	290	315	294	287	324	301
Лютий	310	328,25	302	294	321	294
Березень	284	346	307	301	319	281,5
Квітень	275	354,8	312	315,12	306	276
Травень	269,5	368	316	307	313,1	264
Червень	257	370	309,5	296	316	262,6
Липень	264,5	349	292,9	303	304	267
Серпень	281	345	284	291	297	279
Вересень	279	356	280	286	281	284
Жовтень	282,8	360	279	279	279	295,5
Листопад	294	378,5	275	284	294	302,8
Грудень	305	391	260	296	301	303,9
Разом	3391,8	4261,55	3511,4	3539,12	3655,1	3411,3
Частота продукції в загальному обсязі, %
G	4,7	6	2,6	6,2	5,8	5.4
F	-	3	-	4	3,2	1,8
L	28	34	57	31,3	12	37
S	54	48	21	57	63	14
V	1,3	-	1.4	-	-	-
W	12	9	18	1,5	16	41,8

1. Динаміка обсягів випуску продукції на підприємстві:

ВВд=( у1/ у2)*100% (3.1)

ВВд - відносна величина динаміки

у1 - фактичний обсяг випуску продукції

у2 - базисний обсяг випуску продукції

підприємство А: (287/290)*100=98,97

Таблиця 3.2 - Обсяг випуску продукції

Показник	Динаміка, %	Динаміка, тис. грн.
	А	Б	Д	А	Б	Д
1.Обсяг випуску продукції, тис. грн.:
Січень	98,97%	102,86%	102,38%	-3	9	7
Лютий	94,84%	97,79%	97,35%	-16	-7,25	-8
Березень	105,99%	92,20%	91,69%	17	-27	-25,5
Квітень	114,59%	86,25%	88,46%	40,12	-48,8	-36
Травень	113,91%	85,05%	83,54%	37,5	-54,9	-52
Червень	115,18%	85,41%	84,85%	39	-54	-46,9
Липень	114,56%	87,11%	91,16%	38,5	-45	-25,9
Серпень	103,56%	86,09%	98,24%	10	-48	-5
Вересень	102,51%	78,93%	101,43%	7	-75	4
Жовтень	98,67%	77,50%	105,91%	-3,8	-81	16,5
Листопад	96,60%	77,68%	110,11%	-10	-84,5	27,8
Грудень	97,05%	76,98%	116,88	-9	-90	43,9
Всього за рік	104,70%	86,16%	97,6%	147,32	-606,45	-100,1

Виходячи з таблиці 3.2, у 2005 році, в порівнянні з 2004 роком, підприємство А збільшило обсяг випуску на 4,70%(147,32 тис. грн). Тобто динаміка змін обсягів виробництва на підприємстві А - позитивна. Найбільш продуктивно в 2005 році підприємство працювало у квітні: порівняно з квітнем 2004 року, обсяги випуску зросли на 14,59% (40,12 тис. грн). Відповідно найменш продуктивним був лютий 2005 року: обсяги виробництва на підприємстві знизились на 5,16%(-16 тис. грн), порівняно з 2004 роком.

Що стосується підприємства Б, то у 2005 році, в порівнянні з 2004 роком, підприємство Б зменшило обсяг випуску на 13,84%(-606,45 тис. грн). Найбільш продуктивно в 2005 році підприємство працювало у січні: обсяги випуску зросли на 2,86%( 9 тис. грн). Відповідно найменш продуктивним був грудень 2005 року: обсяги виробництва на підприємстві знизились на 23,02%(-90 тис. грн), порівняно з 2004 роком.

2005 рік, в порівнянні з 2004 роком, для підприємства Д був збитковим, адже обсяги випуску продукції за рік знизились на 2,4%(-100,1 тис. грн). Найприбутковішим був грудень 2005 року, адже обсяг виробництва продукції збільшився на 16,88%(43,9 тис. грн). Найзбитковішим для підприємства Д виявився травень 2005 року, так як в цьому місяці випуск продукції зменшився на 16,46%(-52 тис. грн.).

Порівнявши всі три підприємства, можна сказати, що найбільші обсяги виробництва в 2005 році мало підприємство А, а найменші - підприємство Б.

Проаналізувавши дані з таблиці 3.1 про частку продукції в загальному обсязі, можемо зробити висновки, що за 2004р. на підприємстві А найбільшу питому вагу займає продукція S (54%), а найменшу - продукція V (1,3%). На підприємстві Б: найбільшу питому вагу займає продукція S (48%), а найменшу - продукція F (3%). І на підприємстві Д найбільшу питому вагу займає продукція L (57%), а найменшу - продукція V (1,4%). За 2005р. на підприємстві А найбільшу питому вагу займає продукція S (57%), а найменшу - продукція W (1,5%). На підприємстві Б: найбільшу питому вагу займає продукція S (63%), а найменшу - продукція F (3,2%). І на підприємстві Д найбільшу питому вагу займає продукція W(41,8%), а найменшу - продукція F (1,8%).

3.2 Аналіз та порівняльна характеристика складу, структури та ефективності використання основних виробничих фондів

За даними, що наведені в таблиці 3.3 необхідно:

1. в динаміці за два роки проаналізувати вартість та структуру основних виробничих фондів трьох підприємств(структуру основних виробничих фондів в 2005 році окремо для кожного підприємства зобразити графічно);

2. розрахувати показники руху та ефективності використання основних виробничих фондів на підприємствах, що аналізуються за два роки, а саме:

— коефіцієнт введення;

— коефіцієнт оновлення;

— коефіцієнт вибуття;

— коефіцієнт зносу;

— коефіцієнт придатності;

— фондовіддача;

— фондоємність.

3. розрахувати коефіцієнт використання виробничої потужності в динаміці за два роки по кожному з підприємств, що досліджується;

4. порівняти результати розрахунків в динаміці по кожному окремому підприємству та в усій заданій сукупності підприємств. Зробити відповідні висновки.

Формули для розрахунку:

1. Коефіцієнт введення:

k_введ=?Ф_вв/ Ф_кр Ф_кр= Ф_пр+? Ф_вв-? Ф_вив (3.2)

Ф_вв - вартість введених в дію ОФ

Ф_кр - вартість фондів на кінець року

Ф_пр - вартість фондів на початок року

Ф_вив - вартість виведених ОФ

Підприємство Д: k_введ=306,7/1790,7=0,1713

2. Коефіцієнт оновлення:

k_он=? Ф_{вв нових}/ Ф_кр (3.3)

? Ф_{вв нових} - вартість нових ОВФ

Підприємство Д: k_он =894/1790,7=0,4993

3. Коефіцієнт вибуття:

k_виб=?Ф_вив/ Ф_пр (3.4)

Підприємство Д: k_виб=5,03/1478,93=0,0034

4. Коефіцієнт зносу:

k_зносу=Сума зносу/ Ф_пр (3.5)

Підприємство Д: k_зносу=147/1478,93=0,0994

5. Коефіцієнт придатності:

k_прид=БВ/ Ф_пр БВ= Ф_пр+?Ф_вв-?Ф_вив-А (3.6)

Підприємство Д: k_прид=(1478,93-147)/1478,93=0,9006

6. Фондовіддача:

Ф_від=П_род/Ф_оф (3.7)

Ф_оф= Ф_пр+((?Ф_вв*Т)/12) - ((?Ф_вив*Т)/12)

П_род - фактичний обсяг випуску продукції

Підприємство Д: Ф_від=20,6/1554,1=0,0133

7. Фондоємність:

Ф_єм=Ф_оф/П_род (3.8)

Підприємство Д: Ф_єм=1554,1/20,06=75,441

8. Коефіцієнт використання виробничої потужності:

k_{вик.вир.пот.}= П_род/ВП_проект (3.9)

ВП_проект - проектна виробнича потужність

Підприємство Д: k_{вик.вир.пот.}=20,06/27,29=0,75

Проводимо аналогічні розрахунки для підприємств А і Б.

Таблиця 3.3 - Склад та рух основних виробничих фондів(ОВФ)

Показник		2004			2005
	А	Б	Д	А	Б	Д
1.Вартість ОВФ на початок року (первісна вартість), тис. грн. в т. ч.:
- будинки, споруди та передавальні пристрої - машини та обладнання - транспортні засоби - інструменти, прилади, інвентар - інші основні засоби	1945	970	554	1954	1064	584
-	2451	1141	706	2520	1238,11	784
-	134	228,9	124	164	226,9	124
-	58,86	29	33,79	58,68	127	33,79
-	139	55	63	150,28	55	66
2.Вартість введених протягом року ОВФ, тис. грн в т.ч.:
- в лютому будинків та споруд - в квітні машин та обладнання - у вересні машин та обладнання - в грудні транспортних засобів - у липні інструментів, приладів, інвентарю - в березні інших основних засобів	14	108	30		90
-	105	120	78	15,26
-	88,29	38,15	207,1	28	34	31,61
-	30			120	6,54
-		98				7
-	24		3	8
3.Вартість виведених протягом року ОВФ, тис. грн в т.ч.:
- у березні будинків та споруд - в червні машин та обладнання - у жовтні машин та обладнання - в листопаді машин та обладнання - у квітні транспортних засобів - в січні інших основних засобів	5	14				5,45
-	36	22,89		5,45	21,8
-			4		7
-			1,09			8
-		2			1
-	13,08
4.Вартість нових ОВФ, тис. грн	3478	1984	894	4052	1945	221,27
5.Сума зносу ОВФ, тис. грн.	631	263,78	147	742	305	23,2
6.Проектна потужність підприємства, тис. шт.	29,3	39,349	28,885	30,956	31,7	19,9
7.Фактичний обсяг випуску продукції, тис. шт.	26,1	34,9	20,6	26,4	28,5
8.Середньорічна вартість	4827,92	2683,56	1554,1	4881,4	2781,8	1601,7
9.Вартість на кінець року	5042,87	2804,05	1790,7	5023,9	2836,01	1643,85
10.Коефіцієнт введення	5,18%	12,99%	17,13%	3,41%	4,60%	2,35%
11. Коефіцієнт оновлення	68,97%	70,75%	49,93%	80,66%	68,58%	79,20%
12. Коефіцієнт вибуття	1,14%	1,60%	0,34%	0,11%	1,10%	0,84%
13. Коефіцієнт зносу	13,35%	10,88%	9,94%	15,31%	11,25%	13,90%
14. Коефіцієнт придатності	86,65%	89,12%	90,06%	84,69%	88,75%	86,10%
15.Фондовіддача	0,0054	0,0132	0,0133	0,005	0,0103	0,01242
16.Фондоємність	184,98	75,603	75,441	184,9	97,6082	80,4875

Характеристика динаміки, структури вартості ОВФ представлена в таблиці 3.4 та 3.5

Таблиця 3.4 - Динаміка вартості основних фондів

Показник	Відносна величина динаміки,%
	А	Г	Д
- будинки, споруди та передавальні пристрої - машини та обладнання - транспортні засоби - інструменти, прилади, інвентар - інші основні засоби	100,46%	109,69%	105,42%
-	102,82%	108,51%	111,05%
-	122,39%	99,13%	100,00%
-	100,00%	437,93%	105,83%
-	108,12%	100,00%	104,76%
Разом	102,52%	111,84%	107,63%

Як видно з таблиці 3.4, вартість ОВФ на всіх трьох підприємствах підвищилась в 2005 році порівняно з 2004 роком. На підприємстві А, вартість ОВФ зросла на 2,52% (в основному за рахунок збільшення вартості транспортних засобів). На підприємстві Б, вартість ОВФ зросла на 11,84% (в основному за рахунок збільшення вартості інструментів, приладів, інвентарю). І на підприємстві Д, вартість зросла на 7,63% (за рахунок збільшення вартості машин та обладнання).

Таблиця 3.5 - Структура вартості ОВФ у 2004 та 2005 роках

Показник	Відносна величина структури
	2004	2005
	А	Б	Д	А	Б	Д
- будинки, споруди та передавальні пристрої - машини та обладнання - транспортні засоби - інструменти, прилади, інвентар інші основні засоби	41,14%	40,02%	37,46%	40,31%	39,25%	36,69%
-	51,84%	47,07%	47,74%	51,99%	45,67%	49,25%
-	2,83%	9,44%	8,38%	3,38%	8,37%	7,79%
-	1,24%	1,20%	2.16%	1,21%	4,68%	2,12%
-	2,94%	2,27%	4,26%	3,10%	2,03%	4,15%
Разом	100,00%	100,00%	100,00%	100,00%	100,00%	100,00%

Як видно з таблиці 3.5, на підприємстві А питома вага вартості будинків, споруд та передавальних пристроїв; машин та обладнання, транспортних засобів та інших основних засобів в 2005 році дещо зросла в порівнянні з 2004 роком, а питома вага інструментів, приладів, інвентарю, дещо зменшилась.

На підприємстві Б, частка вартості будинків, споруд та передавальних пристроїв; інструментів, приладів та інвентарю, дещо зросла в 2005 році в порівнянні з 2004 роком, а частка вартості машин та обладнання, транспортних засобів, а також інших основних засобів дещо зменшилась.

На підприємстві Д, частка вартості машин та обладнання в 2005 році зросла, в порівнянні з 2004 роком, а частка вартості будинків, споруд та передавальних пристроїв; транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, а також інших основних засобів дещо зменшилась.

Таблиця 3.6 - Динаміка показників руху та ефективності використання ОФ

Показник	Відносна величина динаміки,%
	А	Б	Д
- Коефіцієнт введення - Коефіцієнт оновлення - Коефіцієнт вибуття - Коефіцієнт зносу - Коефіцієнт придатності - Фондовіддача - Фондоємність	65,79%	35,44%	13,71%
-	116,94%	96,93%	158,64%
-	9,90%	68,51%	248,44%
-	114,70%	103,38%	139,85%
-	97,74%	99,59%	95,60%
-	100,04%	77,46%	93,73%
-	99,96%	129,11%	106,69%

Як видно з таблиці 3.6, на підприємстві А, в 2005 році в порівнянні з 2004 роком, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт зносу, фондовіддача зросли, а коефіцієнт введення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт придатності та фондоємність підприємства дещо зменшились.

На підприємстві Б: коефіцієнт зносу і фондоємність в 2005 році зросла в порівнянні з 2004 роком, а коефіцієнт введення, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт придатності і фондовіддача дещо зменшились.

На підприємстві Д: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зносу та фондоємність - зросли, а коефіцієнт введення, коефіцієнт придатності та фондовіддача в 2005 році зменшилась в порівнянні з 2004 роком.

Таблиця 3.7 - Коефіцієнт використання виробничих потужностей

Показник	2004	2005
	А	Б	Д	А	Б	Д
Коефіцієнт використання виробничих потужностей	0.89	0.89	0.75	0.85	0.90	0.86

Як видно з таблиці 3.7, коефіцієнт використання виробничих потужностей на всі підприємствах в 2005 році в порівнянні з 2004 роком на підприємстві А - зменшився на 0,4, на підприємстві Б - збільшився на 0,01, на підприємстві Д - збільшився на 0,11.

Структура ОВФ 2004р. підприємство „А”

Рисунок 3.1 - Структура основних виробничих фондів підприємства А в 2004 році

Структура ОВФ 2004р. підприємство „Б”

Рисунок 3.2 - Структура основних виробничих фондів підприємства Б в 2004 році

Структура ОВФ 2004р. підприємство „Д”

Рисунок 3.3 - Структура основних виробничих фондів підприємства Д в 2004 році

Як видно, на трьох рисунках 3.1, 3.2, 3.3, основну частину основних виробничих фондів у 2004 році займають машини та обладнання.На підприємстві А - 52%, на підприємстві Б - 52% та на підприємстві Д - 49%. Найменшу частину на підприємстві А і Б займають транспортні засоби, на підприємстві Д - інструменти, прилади, інвентар(меблі).

Структура ОВФ 2005р. підприємство „А”

Рисунок 3.4 - Структура основних виробничих фондів підприємства В в 2005 році

Структура ОВФ 2005р. підприємство „Б”

Рисунок 3.5 - Структура основних виробничих фондів підприємства Г в 2005 році

Структура ОВФ 2005р. підприємство „Д”

Рисунок 3.6 - Структура основних виробничих фондів підприємства Д в 2005 році

Як видно, на трьох рисунках 3.4, 3.5, 3.6, основну частину основних виробничих фондів у 2005 році займають машини та обладнання. На підприємстві А - 50, на підприємстві Б - 48%, на підприємстві Д - 49%. Найменшу частину на підприємстві А займають транспортні засоби, на підприємствах Б і Д - інструменти, прилади, інвентар(меблі).

3.3 Аналіз та порівняльна характеристика трудових ресурсів підприємства

Для визначення ефективності використання та руху трудових ресурсів на підприємствах необхідно:

1. Проаналізувати в динаміці на кожному підприємстві окремо та в заданій сукупності підприємств середньоспискову чисельність працівників та фонд заробітної плати. Зобразити дану динаміку графічно.

2. Розрахувати наступні показники:

— коефіцієнт обороту по прийому,

— коефіцієнт обороту по вибуттю,

— коефіцієнт плинності кадрів,

— продуктивність праці

— середньомісячна заробітна плата.

3. Порівняти результати розрахунків в динаміці по кожному окремому підприємству та в усій заданій сукупності підприємств. Зробити відповідні висновки.

Формули для розрахунку:

1. Коефіцієнт обороту по прийому

k_n=Ч_n/Ч*100

Ч_n - чисельність прийнятих на роботу за відповідний період

Ч - середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді

Підприємство Д: k_n=12/291=0,04

2. Коефіцієнт обороту та вибуття

k_в=Ч_зв.заг/Ч*100

Ч_зв.заг - загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин

Підприємство Д: k_в=4/291=0,01

3. Коефіцієнт плинності кадрів

k_пл=Ч_зв/Ч*100

Ч_зв- чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин не пов'язаних з виробництвом

Підприємство Д: k_пл=1/291=0,0034

4. Продуктивність праці

П=Q/Ч

Q - обсяг випуску продукції

Підприємство Д: П=3525,9/291=12,12

За цими формулами відповідно робимо розрахунки для підприємств А і Б.

Таблиця 3.8 - Дані про чисельність та рух персоналу трьох підприємств за два роки

Показник		2004			2005
	А	Б	Д	А	Б	Д
1.Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу, чол..	290	313	291	293	300	303
2.Прийнято працівників, чол.	4	10	12	18	12	6
3.вибуло працівників, чол..В тому числі:	2	3	4	3	1	6
- за власним бажанням: звільнені за прогули та інші порушення трудової дисципліни	1		1		1	2
4.Фонд оплати праці, тис.грн	1579	1708	1817	1619	1793	1859
5.Коефіцієнт обороту по прийому	0,01	0,03	0,04	0,06	0,04	0,02
6. Коефіцієнт обороту по вибуттю	0,01	0,01	0,01	0,01	0,00	0,02
7. Коефіцієнт плинності кадрів	0,0034	0,0000	0,0034	0,0000	0,0033	0,0066
8.Продуктивність праці	11,74	13,51	12,12	12,13	12,24	11,3
9.Середньомісячна заробітна плата, грн.	5444,83	5456,87	6243,99	5525,60	5976,67	6135,31

Таблиця 3.9 - Динаміка середньоспискової чисельність працівників та фонду оплати праці

Показник	Відносна величина динаміки %	Разом
	А	Б	Д
Середньоспискова чисельність працівників	101,03%	95,85%	104,12%	100,33%
Фонд заробітної плати	102,53%	104,98%	102,31%	100,33%

Як видно з таблиці 3.8, в 2005 році, порівняно з 2004 роком, на підприємстві А збільшилась середньоспискова чисельність працюючих на 1,03%, а фонд заробітної плати зріс на 2,53%. На підприємстві Б, середньоспискова чисельність працюючих зменшилась на 4,15%, а а фонд заробітної плати зріс на 4,98%. На підприємстві Д середньоспискова чисельність працюючих на 4,12%, а фонд заробітної плати зріс на 2,31%.

В заданій сукупності підприємств середньоспискова чисельність працівників в 2005 році, порівняно з 2004 роком збільшилась на 0,18% і фонд заробітної плати також збільшився на 0,18%.

Графічно динаміка середньоспискової чисельність працюючих представлена на рисунку 3.7.

Середньоспискова чисельність працівників

Рисунок 3.7 - динаміка середньоспискової чисельності працівників

Фонд заробітної плати

Рисунок 3.8 - динаміка фонду заробітної плати

3.4 Аналіз витрат на операційну діяльність підприємства

В даному підрозділі роботи необхідно згідно наведеним даним (таб. 3.10) проаналізувати в динаміці структуру та величину операційних витрат заданої сукупності підприємств. На основі розрахунків зробити відповідні висновки.

Таблиця 3.10 - витрати на операційну діяльність(в тис. грн.)

Показник		2004			2005
	А	Б	Д	А	Б	Д
Матеріальні витрати	286,84	420,6	367,0	608,42	461,5	301,1
Амортизація	67,3	140,9	102,2	189,2	523,3	163,1
Витрати на оплату праці	409,1	1232,3	856,7	987,5	502,5	752,75
Витрати на соціальні заходи	151,4	456	317	365,4	185,9	275,8
Інші операційні затрати	793,0	278,26	637,71	114,3	633,57	756,5
Разом	1707,64	2528,06	2280,61	2264,82	2306,77	2249,25

Таблиця 3.11 - відносна величина витрат на операційну діяльність

Показник	Відхилення
	Відносне	Абсолютне
	А	Б	Д	А	Б	Д
Матеріальні витрати	212,11%	109,72%	82,04%	321,58	40,9	-65,9
Амортизація	281,13%	371,39%	159,59%	121,9	382,4	60,9
Витрати на оплату праці	241,38%	40,78%	87,87%	578,4	-729,8	-103,95
Витрати на соціальні заходи	241,35%	40,77%	87,00%	214	-270,1	-41,2
Інші операційні затрати	14,41%	227,69%	118,63%	-678,7	355,31	118,79
Разом	132,63%	91,25%	98,62%	557,18	-221,29	-31,36

Як видно з таблиці 3.11, на підприємстві А в 2005 році, в порівнянні з 2004 роком, величина витрат на деякі види операційної діяльності зросла, а саме: на матеріальні витрати (на 112,11%), на амортизацію (181,13%), на витрати на оплату праці (на 141,38%), витрати на соціальні заходи (на 141,35%), а от на інші операційні затрати (на 85,89%), навпаки, величина витрат зменшилась. В цілому, витрати на операційну діяльність підприємства А зменшились на 32,63%. Що стосується підприємства Б, то тут витрати на матеріальні витрати зросли (на 9,72%), на амортизацію (271,39%) та на інші операційні затрати (на 127,69%), а от на витрати на оплату праці (на 59,22%), витрати на соціальні заходи (на 59,23%), величина витрат зменшилась. В цілому по підприємству Б, витрати зменшились на 8,75%. Підприємство Д, в 2005 році, також зазнало певних змін, а саме: витрати на матеріальні витрати (на 17,96%), витрати на оплату праці (на 12,13%), витрати на соціальні заходи (на 13%) зменшились, а витрати на амортизацію (на 59,59%) та на інші операційні затрати (на 18,63%) збільшились. А в цілому по підприємству Д витрати в 2005 році зменшились на 1,38%.

3.5 Аналіз оборотних активів підприємства

Розрахувавши показники оборотності оборотних засобів(коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту)на досліджуваних підприємствах за два роки, визначити суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів. На основі отриманих даних зробити ґрунтовний висновок.

Формули для розрахунку:

1. Коефіцієнт оборотності

k_об=РП/О_с (3.14)

РП - реалізована за рік продукція

О_с - середньорічний залишок оборотних коштів

Підприємство Д: k_об=3230,488/2300=1,40

2. Коефіцієнт завантаженості

k_з= О_с/ РП (3.15)

Підприємство Д: k_з=2300/3230,488=0,71

3. Тривалість одного обороту

Т_об=360/ k_об (3.16)

Підприємство Д: Т_об=360/1,40=257,14

Аналогічно розраховуємо показники оборотності оборотних засобів для підприємств А і Б.

Таблиця 3.12 - Показники оборотності оборотних активів підприємства

Показник	2004	2005
	А	Б	Д	А	Б	Д
1.Обсяг реалізованої продукції, тис.грн	3290,046	5113,86	3230,488	3645,2936	3472,345	4468,803
2.Середній залишок нормованих оборотних засобів, тис.грн	2000	2700	2300	1500	1700	3100
3.Коефіцієнт оборотності	1,65	1,89	1,40	2,43	2,04	1,44
4.коефіцієнт завантаженості	0,61	0,53	0,71	0,41	0,49	0,69
5.Тривалість одного обороту	218,18	190,48	257,14	148,15	176,47	250

Розрахувавши показники оборотності оборотних засобів, визначимо суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів:

? О_с=( РП₀/360)*(Т_б-Т_о) (3.17)

? О_сА=(3290,046/360)*(218,18-148,15)=9,14*70,03=640,07

? О_сБ=(5113,86/360)*(190,48-176,47)=14,21*14,01=199,08

? О_сД=(3230,488/360)*(257,14-250)=8,18*7,14=58,41

Розрахувавши показник оборотності оборотних засобів (коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту)на досліджуваних підприємствах за два роки, я визначила суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів на цих підприємствах. В заданій сукупності підприємств сума вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів найбільшою являється на підприємстві А і складає 640,07 тис.грн., на підприємстві Б - 199,08 тис.грн.

На підприємстві Д сума вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів є найменшою в заданій сукупності і складає 58,41 тис.грн.

3.6 Аналіз фінансового стану підприємства

За даними форми №1 «Баланс» та форми №2 «Звіт про фінансові ресурси» (додатки Е,Ж ) провести аналіз фінансового стану підприємств, а саме розрахувати:

1. ліквідність підприємства;

2. аналіз формування доходів підприємства;

3. аналіз формування витрат підприємства;

формули для розрахунку показників в таблицях 3.13 - 3.21 вказані в додатку Д.

Таблиця 3.13 - показники ліквідності підприємства А

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможність)	0,82	0,69	-0,13
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,51	0,43	-0,08
3. Коефіцієнт незалежної(забезпеченої) ліквідності	0,13	0,15	0,02
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,006	0,009	0,003
5. Частка оборотних активів в загальній сумі активів	0,5	0,49	-0,01
6. Частка виробничих запасів в оборотних активах	0,21	0,16	-0,05

Таблиця 3.14 - Показники ліквідності підприємства Б

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможність)	1,11	0,28	-0,83
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,56	0,09	-0,47
3. Коефіцієнт незалежної(забезпеченої) ліквідності	0,16	0,04	-0,12
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	0,0007	-0,0193
5. Частка оборотних активів в загальній сумі активів	0,24	0,1	-0,14
6. Частка виробничих запасів в оборотних активах	0,37	0,54	0,17

Таблиця 3.15 - Показники ліквідності підприємства Д

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможність)	3,26	2,29	-0,97
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,29	1,15	-0,14
3. Коефіцієнт незалежної(забезпеченої) ліквідності	0,01	0,01	0
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,12	0,06	-0,06
5. Частка оборотних активів в загальній сумі активів	0,7	0,63	-0,07
6. Частка виробничих запасів в оборотних активах	0,6	0,49	-0,11

Відомо, що ліквідність суб'єкта показує його спроможність погашати свою заборгованість. Як видно з 3.13-3.15 жодне з проаналізованих підприємств не може це робити належним чином.

Наприклад, загальний коефіцієнт покриття, що є важливим показником платоспроможності, на підприємстві А <1, а це означає, що підприємство має не ліквідний баланс. На підприємствах Б і Д, по даному показнику спостерігається краща ситуація, але, що стосується підприємства Д, то на цьому підприємстві спостерігається дуже суттєва динаміка зменшення цього показника, що може призвести до негативних наслідків.

Таблиця 3.16 - Аналіз формування доходів підприємства А

Доходи	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Відхилення
		Тис. грн	%	Тис. грн	%	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	3391,8	54,34%	3539,12	54,43%
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	2826,5	45,28%	2949,27	45,34%
Інші операційні доходи	060	24	0,38%	15,15	0,23%
Дохід від участі в капіталі	110	0		0		0
Інші фінансові доходи	120	0		0		0
Інші доходи	130	0		0		0
Надзвичайні доходи	200	0		0		0
Разом		6242,3	100,00%	6503,54	100,00%

Таблиця 3.17 - Аналіз формування доходів підприємства Б

Доходи	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Відхилення
		Тис. грн	%	Тис. грн	%	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035
Інші операційні доходи	060
Дохід від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Надзвичайні доходи	200
Разом

Таблиця 3.18 - Аналіз формування доходів підприємства Д

Доходи	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Відхилення
		Тис. грн	%	Тис. грн	%	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035
Інші операційні доходи	060
Дохід від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Надзвичайні доходи	200
Разом

Проаналізувавши таблиці 3.16,3.17,3.18 можна зробити такий висновок. З трьох підприємств доходи в цілому зросли тільки на підприємстві А на 1,38% та на підприємстві Г на 2,19%, а на підприємстві Д зменшились на 2,98%. На всіх трьох підприємствах операційні доходи зменшились на 36,87%. Чистий дохід на підприємстві В зріс на 1,54%, на підприємстві Г на 2,37%, а на підприємстві Д зменшився на 2,85%.

Таблиця 3.19 - Аналіз формування витрат підприємства В

Витрати	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Відхилення
		Тис. грн	%	Тис. грн	%	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Податок на додану вартість	15	538,06	17,36%	546,34	20,30%	8,28	101,54%
Акцизний збір	20
Інші відрахування з доходу	30
Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт)	40	2193,96	70,77%	1935,26	71,91%	-258,7	88,21%
Адміністративні витрати	70	309,06	9,97%	102	3,80%	-207,06	33,00%
Витрати на збут	80	36	1,16%	54	2%	18	150%
Інші операційні витрати	90	2,02	0,07%	7	0,26%	4,98	346,53%
Фінансові витрати	104
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	21,21	0,68%	47	1,75%	25,79	221,59%
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Надзвичайні витрати	205
Податок з надзвичайного прибутку	210
Разом		3100,31	100,00%	2691,6	100,00%	-408,71	86,82%

Таблиця 3.20 - Аналіз формування витрат підприємства Г

Витрати	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Відхилення
		Тис. грн	%	Тис. грн	%	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Податок на додану вартість	15	475,36	18,58%	486,61	20,14%	11,25	102,37%
Акцизний збір	20
Інші відрахування з доходу	30
Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт)	40	1714,74	67,02	1719,35	71,17%	4,61	100,27%
Адміністративні витрати	70	309,06	12,08	102	4,22%	-207,06	33,00%
Витрати на збут	80	36	1,41%	54	2,24%	18	150%
Інші операційні витрати	90	2,02	0,08%	7	0,29%	4,98	346,53%
Фінансові витрати	104
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	21,21	0,83%	47	1,95%	25,79	221,59%
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Надзвичайні витрати	205
Податок з надзвичайного прибутку	210
Разом		2558,39	100,00%	2415,96	100,00%	-142,43	94,43%

Таблиця 3.21 - Аналіз формування витрат підприємства Д

Витрати	Код рядка	За попередній період	За звітний період	Відхилення
		Тис. грн	%	Тис. грн	%	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Податок на додану вартість	15	585,23	18,10%	568,55	18,78%	-16,68	97,15%
Акцизний збір	20
Інші відрахування з доходу	30
Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт)	40	2280,61	70,52%	2249,25	74,29%	-31,36	98,62%
Адміністративні витрати	70	309,06	9,56%	102	3,37%	-207,06	33,00%
Витрати на збут	80	36	1,11%	54	1,78%	18	150%
Інші операційні витрати	90	2,02	0,06%	7	0,23%	4,98	346,53%
Фінансові витрати	104
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	21,21	0,66%	47	1,55%	25,79	221,59%
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Надзвичайні витрати	205
Податок з надзвичайного прибутку	210
Разом		3234,13	100,00%	3027,8	100,00%	-206,33	93,62%

Проаналізувавши таблиці 3.19,3.20,3.21 можемо сказати, що найбільшу питому вагу на підприємстві Д в 2005 році займала собівартість реалізованої продукції, а саме 74,29% всіх витрат підприємства, на підприємстві В - 71,91%, а на підприємстві Г - 71,17%. В цілому, витрати на всіх підприємствах зменшились. Витрати підприємства В зменшились на 13,18%(-408,71 тис. грн), на підприємстві Г на 5,57%(-142,43 тис. грн), а на підприємстві Д на 6,38% (-206,33 (тис. грн).

Висновок

Дослідивши виробничу інфраструктуру підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Під інфраструктурою підприємства розуміють комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.

2. Виробнича інфраструктура підприємства - це сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів.

Виробнича інфраструктура включає:

допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) та господарства;

комунікаційні мережі, магістральні об'єкти;