Наукові основи економічного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукові основи економічного аналізу

1. Суть економічного аналізу. Його місце в системі наукових знань

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз.

Термін «аналіз» (від грецького analisis) означає розгляд, вивчення, наукове дослідження будь - чого шляхом розчленування, розкладання цілого на його складові. Таке розчленування дає можливість з'ясувати внутрішню суть і природу процесів та явищ, їх залежність від різноманітних факторів, оскільки без такого розчленування (реального або уявного) глибоке вивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві, неможливе. Аналіз по суті являє собою неодмінний атрибут діяльності людини у будь - якій сфері буття.

Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом - синтезом, який з'єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв'язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємодії.

Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні - конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства.

Тобто, макроекономічний аналіз вивчає економічні явища і процеси на рівні світової і національної економіки та її окремих галузей. Мікроекономічний аналіз вивчає ці процеси та явища на рівні окремих суб'єктів господарювання, який назвали економічним аналізом господарської діяльності.

Отже, економічний аналіз господарської діяльності - це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійовий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за використанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

Економічний аналіз - це всебічна оцінка господарсько-фінансової діяльності підприємства, детальне вивчення показників, виявлення позитивних сторін та недоліків в роботі, встановлення причин, а також пошук резервів та розробка заходів спрямованих для досягнення бажаних результатів.

2. Мета і завдання економічного аналізу

аналіз науковий економічний підприємство

Мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також господарських формувань, сприяння подальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Зміст і завдання економічного аналізу залежить від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. Раніше головним в економічному аналізі були насамперед оцінка виконання підприємствами централізовано затверджуваних планових завдань (кількісних показників виробництва і реалізації продукції) і визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії.

Нині основними завданнями економічного аналізу є:

Ш об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів за визначені проміжки часу;

Ш виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;

Ш пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

Ш опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх використанням;

Ш узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Крім того, для досягнення кінцевих результатів важливим є вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню, та дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон'юктури ринку.

3. Предмет та об'єкт економічного аналізу

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

Об'єктами аналізу є окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Наприклад:

Ш виробнича, фінансова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності підприємства;

Ш наявність і використання ресурсів;

Ш виробничі та управлінські структурні підрозділи підприємства;

Ш якість продукції та прибуток;

Ш ритмічність виробництва тощо.

4. Класифікація економічного аналізу

Класифікація аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань для розробки методики його проведення та для організації аналітичного процесу.

За галузевою ознакою (базується на суспільному поділі праці):

1) галузевий (методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки);

2) міжгалузевий (теорія аналізу господарської діяльності).

За ознакою часу:

1) перспективний (попередній) аналіз проводять до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування господарських рішень і планів-прогнозів, запобігання небажаним результатам.

Перспективний аналіз залежно від часової тривалості поділяється:

· короткостроковий (охоплює період до одного року);

· довгостроковий (охоплює період більше одного року).

2) ретроспективний (наступний, історичний) аналіз здійснюють після завершення господарських актів. Він необхідний для вивчення тенденції розвитку, контролю за виконанням оперативних планів, об'єктивного оцінювання і діагностики результатів підприємницької діяльності та рівня підприємницьких ризиків.

Ретроспективний аналіз поділяють на:

· оперативний (проводять одразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу /зміна, доба…/);

· підсумковий (вивчають результати роботи за звітний період /місяць, квартал, рік/).

За просторовою ознакою:

1) внутріфірмовий аналіз (вивчають діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів);

2) міжфірмовий (порівнюють результати діяльності двох або більше підприємств, що дає змогу виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати об'єктивнішу оцінку ефективності діяльності).

Найостанніше досягнення в галузі між фірмового порівняльного аналізу - бенчмаркінг. Це система раннього попередження про проблеми, що назрівають. Бенчмаркінг дає змогу зрозуміти суть розходжень між досягнутими результатами і цілями організації, створює базу для інноваційної діяльності, робить менеджерів більш чутливими і сприйнятливими до необхідності пошуку новацій, допомагає вищому керівництву у прийнятті стратегічних і тактичних управлінських рішень.

За аспектами дослідження:

1) фінансовий аналіз (процес пізнання суті фінансового механізму функціонування суб'єктів господарювання). Основне його призначення полягає у вивченні, діагностиці і прогнозуванні фінансового стану підприємства та у виявленні резервів підвищення стійкості підприємства. На рівні підприємства аналіз проводять фінансові служби. Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють банки, аудиторські фірми, інвестори та ін.

2) операційний аналіз (пов'язаний із оцінюванням і прогнозуванням результатів виробничої діяльності підприємства, виявленням резервів збільшення випуску продукції, зміни її структури, удосконалення техніки, технологій та організацій виробництва).

3) соціально - економічний аналіз (вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їхні впливи один на одного та економічні результати господарської діяльності).

4) економіко - статистичний аналіз (проводять органи охорони довкілля, економічні служби підприємства з метою дослідження взаємодії екологічних і економічних процесів, пов'язаних із збереженням і поліпшенням довкілля та затратами на екологію).

5) економіко-екологічний аналіз (проводять органи охорони довкілля, економічні служби підприємства з метою дослідження взаємодії екологічних і економічних процесів, пов'язаних із збереженням і поліпшенням довкілля та затратами на екологію);

6) маркетинговий аналіз (застосовує служба маркетингу підприємства або об'єднання для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності);

7) інвестиційний аналіз (застосовують для розробки програми та оцінювання ефективності інвестиційної діяльності підприємства);

8) функціонально-вартісний аналіз /ФВА/ (дослідження функцій, які виконує об'єкт, і методів реалізації їх). Його основне призначення - виявити непотрібні функції об'єкта і уникнути зайвих витрат за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, заміни матеріалів і т.ін.

За методикою дослідження об'єктів:

1) якісний аналіз (базується на якісних порівняльних характеристиках та експертних оцінках явищ і процесів, які вивчаються);

2) кількісний аналіз (ґрунтується на кількісних зіставленнях і дослідженні ступеня чутливості економічних явищ до зміни різноманітних факторів);

3) експрес-аналіз (метод діагностики стану економіки підприємства на основі типових ознак, характерних для певних економічних явищ). Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції випереджають темпи зростання товарної продукції, то це засвідчує зростання залишків незавершеного виробництва. Якщо темпи зростання товарної політики вищі від темпів реалізації продукції, то це ознака затоварювання (роботи на склад). Наявність прострочених зобов'язань, уповільнення оборотності капіталу, хронічна збитковість - індикатори ймовірності банкрутства підприємства.

4) фундаментальний аналіз (поглиблене комплексне дослідження суті явищ, що вивчаються, з використанням математичного апарату та іншого складного інструментарію);

5) ситуаційний аналіз (призначений для вирішення конкретних управлінських завдань в умовах ситуації, що змінилася);

6) маржинальний аналіз (метод оцінювання й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості і прибутку та поділу витрат на постійні і змінні). За його допомогою визначають критичні величини обсягу продажів, ціни, постійних і змінних витрат, у разі досягнення яких фінансовий результат буде дорівнювати нулю.

7) економіко-математичний аналіз (за його допомогою вибирають найоптимальніший варіант вирішення економічного завдання, виявляють резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання виробничого потенціалу підприємства).

За суб'єктами (користувачами) аналізу:

1) внутрішній (безпосередньо на підприємстві, його результат є комерційною таємницею);

2) зовнішній (проводять на основі фінансової і статистичної звітності органи господарського управління, банки, фінансові органи, акціонери, інвестори).

За ступенем охоплення об'єктів:

1) суцільний (висновки роблять після вивчення всіх без винятку об'єктів);

2) вибірковий (за результатами обстеження тільки частини об'єктів).

За змістом програми:

1) комплексний аналіз (діяльність підприємства вивчають всебічно);

2) тематичний (тільки окремі її сторони, що становлять у певний момент найбільший інтерес).

Размещено на Allbest.ru