Пропозиції по підвищенню організаційно-технічного рівня виробництва та їх ефективність АК "Харківобленерго"

Методи фінансової та виробничої діяльності підприємства. Показники використання основних засобів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах та фінансової діяльності організацій. Характеристика виробничо-господарської діяльності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.04.2011
Размер файла 123,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Харківська область - один з найбільших промислових, наукових і культурних центрів країни, причому її потенціал величезний, що створює стійку тенденцію розвитку. По потужності народногосподарського комплексу вона займає 3 місце - після Дніпропетровської і Донецької областей. Об'єм промислового виробництва на душу населення в ній на 22-23% вище, ніж в середньому по країні, а загальний об'єм валової продукції промисловості і сільського господарства - близько 7% від загальноукраїнського, що зайвий раз свідчить про яскраво виражені риси індустріального розвитку. Але жодне підприємство, у тому числі і міського господарства не може функціонувати без електроенергії. Енергетика - основа сучасного життя. Як і будь-яка галузь міського господарства, електроенергетика має безліч проблем.

Критичний стан енергетики України обумовлений поряд причин, серед яких слід зазначити низький рівень економічних і екологічних параметрів встановленого устаткування, недостатність електричних маневрених потужностей і резерву. Проблеми енергозабезпечення тісно пов'язані з національною безпекою країни унаслідок залежності від сусідніх країн по енергоресурсах. Енергетика України працює в екстремальних умовах. Одна з причин - дефіцит органічного палива, газомазутового, є основним виглядом палива, що особливо імпортується, для теплопостачання.

В умовах загальноекономічної кризи, яка супроводжує процеси ринкових змін з 1991 р., електроенергетика випробовує відчутний удар від різкого спаду виробництва, і катастрофічно низького рівня платежів за використану продукцію. Не менше важливою проблемою вважається відсутність грошових коштів на ремонт і оновлення технологічного устаткування, що спричиняє за собою збільшення числа аварій.

Крім того, хотілося б відзначити, що устаткування енергозабезпечуючих компаній значно застаріло не тільки матеріально, але і морально, саме тому необхідний ретельний аналіз стану основних виробничих фондів і пошук альтернативних шляхів поліпшення виробничого процесу шляхом модернізації основних фондів і ліквідації тих, які більш не здатні задовольняти потреби суспільства. В умовах критичного стану основних фондів йдеться не тільки про прибутковість або збитковість енергозабезпечуючих компаній, але і про безпеку всіх жителів харківської області, адже від якісного і безперебійного постачання населення електроенергією часто залежить людське життя і здоров'я. Саме тому мною була вибрана тема даної роботи - «Аналіз і удосконалення організаційно-економічної діяльності підприємства на прикладі АК «Харьківобленерго».

Дана проблема не нова. Протягом існування електроенергетики в Україні проблема ставала неодноразово, але найбільшу гостроту вона придбала в наші дні, адже термін експлуатації існуючого в Харкові енергетичного устаткування наближається до 50 років, Європа і США пішли від нас на десятки літ вперед, вчасно замінивши застаріле устаткування і тепер нам необхідно рівнятися на них.[20].

Для виявлення резервів потужностей і отримання максимально-можливого прибутку необхідно проводити повний аналіз господарської і фінансової діяльності підприємства. Розвиток і поглиблення економічного аналізу є передумовою ефективного функціонування підприємства.

Метою даної роботи є глибоке вивчення стану основних фондів електроенергетики Харкова і харківської області і за допомогою ознайомлення з вітчизняною і зарубіжною літературою, а також консультацій з провідними фахівцями електроенергетики Харкова упровадження методики по удосконаленню функціонування виробничих фондів Компанії.

В задачі роботи входить також розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів і обґрунтовування застосування на практиці теорій, запропонованих в статтях сучасними вітчизняними і зарубіжними авторами.

Об'єктом дослідження є АК «Харьківобленерго».

Предметом роботи є удосконалення організаційно-економічної діяльності Компанії.

В результаті проведеної роботи і досліджень передбачається отримати економічний ефект і вивести підприємства на новий рівень розвитку - підвищити ефективність використовування основних фондів, збільшити доходи підприємства, збільшити фінансові показники, що характеризують стан основних фондів. Також буде здійснена спроба упровадження нової методики розрахунку ефективності вибору альтернативного устаткування і поліпшення організаційної діяльності підприємства.

виробництво фінансовий діяльність промисловий підприємство

1. Теоретичні аспекти аналізу організаційно-економічної діяльності підприємства

1.1 Суть і методи фінансової діяльності підприємства, оцінка виробничої діяльності підприємства

Економічний аналіз виробничої діяльності підприємства застосовують різні фахівці - бухгалтери, економісти, аудитори, ревізори, фінансові менеджери - ті, хто бере участь у підготовці й обґрунтуванні управлінських рішень на підприємствах, у банках, перевіряє вірогідність фінансових звітів, займається оцінкою бізнес-планів, консультує приватних інвесторів. Методи економічного аналізу виробничої діяльності підприємства у кінці XX с. істотно обновилися. Особливу роль у цьому зіграли два фактори. Світові економічні кризи XX с. змусили економістів у різних країнах вишукувати адекватні методи аналізу, необхідні для підготовки обґрунтованих інвестиційних і господарських управлінських рішень, методи, що ґрунтуються на сучасних досягненнях економічної теорії й безлічі суміжних наук. Другий фактор пов'язаний зі швидким поширенням інформаційних технологій і комп'ютерної техніки. Ці кошти зробили широкодоступними економічну інформацію й складні методи аналізу, які раніше могли використати тільки окремі наукові організації й учені. Комп'ютери дозволили автоматизувати й зробити загальнодоступним застосування сучасних кількісних методів аналізу, статистичних методів, методів оцінки ризиків, методів оцінки виробничої діяльності підприємства.[21].

Виробнича програма - це завдання по кількості, якості і асортименту продукції (послуг), встановлювана на плановий період, виходячи з потреб споживачів і можливостей підприємства по їх задоволенню. [22]

Обсяг виробництва й реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції одержують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна й валова продукція.

Валова продукція -- це вартість всієї зробленої продукції й виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво.. Виражається в порівнянних і діючих цінах.

Товарна продукція відрізняється від валовий тем, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва й внутрішньогосподарський оборот. По своєму складі на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарної, якщо немає внутрішньогосподарського обороту й незавершеного виробництва.

Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям або по оплаті (виторгу). Може виражатися в порівняних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник здобуває першорядне значення. Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Тому, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва.

1.2 Показники використання основних засобів

Одним з найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їхніми основними коштами в необхідній кількості й асортиментах і більше повного й ефективне їхнього використання. Завдання аналізу:

* визначити забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів основними коштами й рівень їхнього використання по узагальнюючих і приватних показниках;

* установити причини зміни їхнього рівня;

* розрахувати вплив використання основних коштів на обсяг виробництва продукції й інших показників;

* вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й устаткування;

* виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних коштів.

Джерела даних для. аналізу: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 «Баланс підприємства», форма № 5 «Додаток до балансу підприємства»розд.3 «Амортизоване майно», форма № 11 «Звіт у наявності й русі основних коштів», форма БП «Баланс виробничої потужності», дані в переоцінці основних коштів (форма № 1-переоцінка), інвентарні картки обліку основних коштів, технічна документація й ін.

Для узагальнюючої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних коштів служать наступні показники:

* фондорентабельністъ (відношення прибутки від основної діяльності до середньорічної вартості основних коштів);

* фондовіддача основних коштів (відношення вартості зробленої продукції до середньорічної вартості основних коштів);

* фондовіддача активної частини основних коштів (відношення вартості зробленої продукції до середньорічної вартості активної частини основних коштів);

* фондомісткість (відношення середньорічної вартості основних коштів виробничого призначення до вартості зробленої продукції за звітний період);

1.3 Аналіз використання персоналу підприємства

Достатня забезпеченість підприємств працівниками, що володіють необхідними знаннями й навичками, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції й підвищення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості підприємства персоналом і ефективності його використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ступінь використання встаткування, машин, механізмів і як результат обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.

Основними завданнями аналізу є:

* вивчення й оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів персоналом у цілому, а також по категоріях і професіям;

* визначення й вивчення показників плинності кадрів;

* виявлення резервів персоналу більше повного й ефективного використання.

Джерелами інформації для аналізу служать план по праці, статистична звітність «Звіт по праці», дані табельного обліку й відділу кадрів.

Забезпеченість підприємства персоналом визначається порівнянням фактичної кількості працівників по категоріях і професіям із плановою потребою. Особлива увага приділяється аналізу забезпеченості підприємства кадрами найбільш важливих професій. Необхідно аналізувати і якісний склад персоналу за рівнем кваліфікації.

Для оцінки відповідності кваліфікації виробничого персоналу складності виконуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників.

Якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижче планового й нижче середнього тарифного розряду робіт, то це може привести до випуску менш якісної продукції. Якщо середній розряд робітників вище за середнє тарифного розряду робіт, то робітником потрібно провадити доплату за використання їх на менш кваліфікованих роботах.

Отже, таке порівняння дає можливість установити, наскільки правильно підібраний і розставлений виробничий персонал по ділянках, а також чи правильно планується його заробітна плата.

Адміністративно-управлінський персонал необхідно перевірити на відповідність фактичного рівня утворення кожного працівника займаної посади й вивчити питання, пов'язані з підбором кадрів, їхньою підготовкою й підвищенням кваліфікації.

Кваліфікаційний рівень працівників багато в чому залежить від їхнього віку, стажу роботи, утворення й т. і. Тому в процесі аналізу вивчають зміни в складі робітників по цих ознаках. Оскільки вони відбуваються в результаті руху робочої сили, те цьому питанню при аналізі приділяється велика увага. Для оцінки рівня інтенсивності використання персоналу застосовується система узагальнюючих, приватних і допоміжних показників продуктивності праці.

До узагальнюючих показників ставляться середньорічна, середньоденна й середньогодинна вироблення продукції одним робітником, а також середньорічне вироблення продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.

Приватні показники - це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному виразі за один людино-день або людино-годину.

Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Трудомісткість -- витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції розраховується відношенням фонду робочого часу на виготовлення і-го виду продукції до обсягу його виробництва в натуральному або умовно-натуральному вимірі. Можна розрахувати й трудомісткість одного рубля продукції (загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції потрібно розділити на вартість випущеної продукції). Отриманий показник - зворотний середнє годинному виробленню продукції.

Зниження трудомісткості продукції - найважливіший фактор підвищення продуктивності праці. Ріст продуктивності праці відбувається в першу чергу за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтехмероприятій (впровадження досягнень науки й техніки, механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання організації виробництва й праці), збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку й т.і.

1.4 Показники фінансової діяльності підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також у результаті надзвичайних обставин.

Прибуток - це частина чистого доходу, що безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагорода за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно вона являє собою різниця між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку й інших відрахувань із виторгу в бюджетні й небюджетні фонди) і сукупними видатками звітного періоду.

Розмір прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної й фінансової діяльності підприємства. Тому дані показники характеризують всі сторони господарювання.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:

* вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства й кон'юнктурою ринку;

* систематичний контроль за процесом формування прибутку й зміною її динаміки;

* визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінка якості прибутку;

* виявлення резервів збільшення суми прибутку й підвищення рівня прибутковості бізнесу;

* оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення прибутку й рентабельності;

* вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

Основними джерелами інформації при аналізі фінансових результатів прибутку служать накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку по рахунках результатів, фінансовий звітності ф. 2 «Звіт про прибутки й збитки», а також відповідні таблиці плану підприємства.

Фінансова стабільність підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати й розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в зміняющомуся внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність і інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в границях припустимого рівня ризику.

Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, гарній якості активів, достатньому рівні рентабельності з обліком операційного й фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.

Для забезпечення фінансової стабільності підприємство повинне мати гнучку структуру капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над видатками з метою збереження платоспроможності й створення умов для самофінансування.

Фінансовий стан підприємства, його стабільність і залежать від результатів його виробничої, комерційної й фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства.[24]. Навпроти, у результаті спаду обсягів виробництва й продажів відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу й суми прибутку і як слідство погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Стійке фінансове становище, у свою чергу, впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження й витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного й позикового капіталу й найбільш ефективне його використання.

Основні завдання аналізу.

1. Своєчасна й об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства, установлення його «болючих крапок» і вивчення причин їхнього утворення.

2. Пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності й фінансової стабільності.

3. Розробка конкретних рекомендацій, спрямованих на більше ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

4. Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.

1.5 Аналіз рівня технології та організації виробництва

Інтенсифікація виробництва - це економічний процес , заснований на застосуванні усе більше ефективних засобів виробництва й зроблених форм організації праці, технологічних процесів і ін.. При цьому передбачається більше раціональне використання основних виробничих фондів, збільшення фондовіддачі на основі оптимального завантаження потужностей , зростання виробництва без збільшення або зі зменшенням чисельності працюючих у результаті підвищення продуктивності праці , раціонального використання трудових ресурсів , підвищення якості продукції , поліпшення її споживчих властивостей при зниженні витрат на одиницю кінцевого продукту ,скорочення втрат і повного використання відходів і ін..[25].
У світлі нових завдань розробляється комплексна методика виміру ефективності господарських заходів , покликану створити єдину методологічну й методичну основу для оцінки капітальних вкладень , нової техніки , організаційних , економічних і інших господарських рішень .
Розрахунок економічної ефективності виконують різними способами залежно від того ефекту , що може бути отриманий від впровадження заходу.
Здійснення заходів звичайно пов'язане з певними витратами .Ці витрати можуть бути поточними й одноразовими. Поточні витрати ,викликані впровадженням заходу , систематично відновляються. Вони включаються в собівартість енергії .
Одноразові витрати провадяться однократно й можуть бути капітальними (які змінюють вартість основних фондів) і некапітальними (не змінюють вартість основних фондів).
Грошова економія від реалізації заходів може бути умовно-річний ,економією до кінця року й перехідною економією .
Умовно-річна економія виходить виходячи з того , що захід застосовується протягом 12 місяців незалежно від часу впровадження.
Економією до кінця року називається сума економії , що може бути отримана з моменту впровадження заходів до кінця планового року.
Перехідна економія обчислюється по заходах , впроваджуваним не спочатку планового року . Визначають її як різниця між середньорічною собівартістю й собівартістю після проведення заходу , помножену на кількість продукції , виготовленої надалі розрахунковому періоді.

2. Характеристика виробничо-господарської діяльності

2.1 Організаційна характеристика підприємства

Акціонерна компанія «Харьківобленерго» (у той час Державна енергозабезпечуюча компанія «Харьківобленерго» або ДАЕК «Харьківобленерго») була створена згідно Указу Президента України № 82/95 від 4 квітня 1995 року на підставі Наказу Міністерства енергетики України № 163 від 22 серпня 1995 року шляхом реорганізації державного підприємства ПЕО «Харьківенерго» і є його правонаступником. Компанія зареєстрована рішенням Виконавчого комітету Червонозаводської районної Ради м. Харкова № 550 від 18 вересня 1995 року ,як Виробниче енергетичне об'єднання (ВЕО) “Харьківобленерго”. Компанія є юридичною особою з дня її державної реєстрації і заснована без обмеження терміну діяльності.

Метою діяльності компанії є задоволення потреб населення України, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій електричною енергією, отримання прибутку за рахунок виробництва і підприємницької діяльності для задоволення економічних інтересів акціонерів і соціальних потреб працівників компанії згідно чинному законодавству.

Предметом діяльності компанії є:

- передача і надійне постачання електроенергією всіх груп споживачів за тарифами, які регулюються згідно діючого законодавства;

- забезпечення надійної і безпечної експлуатації енергетичного обладнання і споруд, проведення єдиної науково-технічної політики обліку з урахуванням концепції і пріоритетів, визначених Міністерством Енергетики України;

- участь в реалізації національних, державних, міждержавних, міжгалузевих і галузевих науково-технічних програм, угод і планів;

- постачання споживачів електроенергією відповідно з отриманими в установленому порядку ліцензіями: «На право здійснення підприємницької діяльності і передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами» ПР№ 74 реєстрація №54 від 29.03.2000 г видана Наказом НКРЕ від 29.03.00 р. №322, «На право здійснення підприємницької діяльності з постачанням електричною енергією за врегульованими тарифами» ПС№865 реєстрація №74 від 29.03.2000 р., видана Наказом НКРЕ від 29.03.00 р. №323;

- комплексне виконання робіт по монтажу, ремонту і технічному обслуговуванню енергетичного обладнання і споруд.

Акціонерний капітал компанії:

- уставний фонд - 64135190 грн.;

- вид акцій - прості, іменні;

- кількість акцій - 256540760 шт.;

- номінал акцій - 0,25 грн.;

- ціна за акцію (ціна біржового ринку на 05.05.98 р.) - 0,31грн.;

- ринкова капіталізація - 79527000 грн.

Згідно плану розміщення акцій був передбачений пільговий продаж 28,44% акцій компанії робітникам трудового колективу , з яких фактично реалізовано 20,49%. На 35-у сертифікаційному аукціоні на ПІС було реалізоване 2,96% акцій компанії з 3% запропонованих до продажу. На фондовій біржі в травні 1998 р. продано 7,26% акцій за середньою ціною, що становить 1,214 номінали.

АК «Харьківобленерго» розташована в густонаселеному промисловому і сільськогосподарському регіоні країни. Основу структури промислового виробництва складає машинобудування і металообробка. Добре розвинуті хімічна, легка і харчова промисловості.

До значних промислових споживачів АК „ Харьківобленерго” відносяться такі підприємства, як ВАТ « Харківський тракторний завод», НВО « Турбоатом», завод ім. Малишева, ВАТ « Серп і Молот», завод «Електротяжмаш», ХПО «Протон», Харківський «Авіазавод», СП «Укрчермет», АОЗТ « Южкабель» та інші.

Протягом минулих років відбувалося зменшення споживання електроенергії промисловими споживачами, що пояснюється великим спадом виробництва військово-промислового комплексу і машинобудівельних підприємств, проте, обнадіює факт міжурядових договорів про поставку військової техніки, виробництво якої зосереджено в місті Харкові.

Іншим значним споживачам є населення, підприємства житлово-комунального господарства, які останнім часом стали менш платоспроможні.

Потреби електрифікованого транспорту достатньо високі, в порівнянні з іншими регіонами, що пояснюється добре розвинутою структурою і широким спектром міського транспорту, в самому місті Харкові, крім того, ще і тим фактом, що через Харківську область проходять транспортні комунікації Росії.

АК «Харьківобленерго» включає такі структурні підрозділи:

1. Харківські обласні електричні мережі - це:

- надійне електропостачання споживачів, які підключені до електромереж ХОЕМ;

- утримування обладнання підстанцій, будівель і споруд, повітряних і кабельних електроліній в закріпленій зоні обслуговування в стані, що відповідає вимогам діючих правил і норм;

- забезпечування якості електроенергії, що відпускається, по напрузі і частоті;

- забезпечування економічної ефективності ремонтно-експлуатаційного обслуговування електричних мереж .

2. Харківські міські електричні мережі - це:

- безперебійне і якісне електропостачання споживачів міста Харкова;

- експлуатація РП, ТП, УП, ВЛ (10, 6, 0.4 кВт) по місту Харкову, згідно норм і правил проведення капітальних і поточних ремонтів обладнання;

- забезпечення економічності електропостачання споживачів.

3. Харьківенергозбут - це:

- збір засобів за відпущену споживачам електроенергію;

- лімітування споживаної електроенергії абонентами;

- контроль витрат електроенергії споживачами і своєчасної оплати за неї;

- відключення неплатників;

- технічний огляд діючих у споживачів електроспоруд.

4. Харківські високовольтні електричні мережі - це:

- безперебійне і якісне електропостачання споживачів міста Харкова і прилеглих до нього районів;

- експлуатація РП, ТП, УП, ВЛ (110, 35, 10 кВт) по місту Харкову і області, згідно норм і правил проведення капітальних і поточних ремонтів обладнання;

- забезпечення економічності електропостачання споживачів.

Управління і контроль за діяльністю компанії здійснюють:

- Загальні збори акціонерів;

- Наглядова рада;

- Правління компанії;

- Ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерів є самим найвищим органом компанії і складається зі всіх акціонерів. Голосування на загальних зборах проводиться за загальним принципом - одна акція - один голос.

Наглядова рада є органом, який представляє раду акціонерів і їх інтереси між проведенням загальних зборів і в межах компетенції визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавського органу компанії. Наглядова рада обирається більшістю голосів акціонерів присутніх на зборах, з числа акціонерів, їх представників, строком на 5 років.

Виконавчий орган компанії, який здійснює керівництво її поточною діяльністю - правління.

Правління компанії і несе відповідальність за виконання чинного законодавства у відношенні з працівниками компанії, профспілки і іншими суспільними організаціями. Керівництво правління здійснює Глава правління, обраний загальними зборами строком на 5 років, відповідно до його компетенції.

Ревізійна комісія здійснює контроль за господарсько-фінансовою діяльністю компанії, дочірніх підприємств, філіалів і представництв. Вона обирається загальними зборами строком на 5 років з числа акціонерів, які не є посадовими особами компанії.

Таблиця 1.1 Основні фінансово-економічні показники АК „Харьківобленерго”

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

1.Транспорт електроенергії, тис.кВт*г

803675

637660

1159409

2.Надана електроенергія, тис.кВт*г

7349160

7731479

7961808

4.Технологічна витрата електроенергії

1966226

2214839

1815406

3.Корисна віддача, тис.кВт*г

5375377

5500627

6129118

4.Средньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

545256

579292

622829

5.Середнєоблікова кількість працівників, люд.

6845

7378

7746

6.Фонд оплати праці, тис грн.

39276,8

43843,7

60289,8

7Витрати, тис. грн.

782070

833123

874744

8.Прибуток від реалізації, тис. грн.

844942

889999

804009

Можна побачити в таблиці 1.1., що з кожним роком збільшується корисна віддача електроенергії своїм споживачам. Так, у 2004 році корисна віддача збільшилася на 2,3% в порівнянні з 2003 роком, а в 2005 році вже на 11,4%. В 2004 році збільшення корисної віддачі досягалося шляхом закупівлі додаткової електроенергії у ДП «Енергоринок», а в 2005 році у зв'язку з приходом нового керівництва і зміною збутової політики Компанії збільшення корисної віддачі досягалося шляхом скорочення технологічних втрат електроенергії в мережах (у тому числі шляхом боротьби з несанкціонованим підключенням споживачів до мереж Компанії), при цьому знизився розмір електроенергії, що закуповується, що позитивно позначилося на результатах фінансової діяльності.

З кожним роком помітно значне збільшення середньорічної вартості основних фондів, так з 2003 по 2004 рік середньорічна вартість основних фондів збільшилася на 34036 тис. грн, а з 2004 по 2005 рік - на 43537 тис. грн. Це пов'язано з тим, що компанія займається оновленням основних фондів, що відповідно спричиняє за собою збільшення їх вартості.

Взагалі чисельність працівників підприємства значно збільшилась (на 901 людину з 2003 по 2005 рік). Це пов'язано з тим, що до роботи було притягнуто декілька додаткових служб по ремонту обладнання і по контролю за споживачами.

У 2005 році спостерігається різкий скачок збільшення фондів оплати праці, що пов'язано із збільшенням середньомісячної заробітної плати та збільшенням окладів адміністративно-управлінського персоналу. В травні 2005 року змінилося вище керівництво компанії, що різко поміняло політику в області оплати праці. Так, з червня 2005 року були підвищені оклади всім працівникам компанії, але при цьому проведено скорочення адміністративно-управлінського персоналу.

Розглянувши динаміку фінансових результатів, можна побачити, що збитки Компанії з кожним роком збільшуються, це пов'язано із збільшенням витрат, з таблиці бачимо, що динаміка витрат значно перевищує динаміку прибутків.

2.2 Показників виробничої програми підприємства

Зовнішній світ, об'єктивна дійсність, які існують незалежно від свідомості людей, постійно привертають увагу дослідників. Ще на перших етапах розвитку суспільства люди вивчали явища довколишнього середовища для забезпечення своїх потреб. Це завдання вирішувалося ними по-різному, в залежності від того, яким був рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. На даному етапі розвитку цивілізації ми досягли достатньо високих показників, проте внаслідок того, що наша країна знаходиться в тому стані, коли теорія на десятки років випереджає практику, економічний аналіз має найбільшу актуальність. Об'єктами економічного аналізу є аналізовані показники, які відображають суть економічних процесів і явищ, котрі здійснюються на різних рівнях господарювання.

Один з непорушних чинників економічної діяльності складається з обмеженості ресурсів. Ми маємо в розпорядженні певну кількість землі, робочої сили, капіталу, тощо. Обмежена кількість і потенційних споживачів і кількість грошей у них. Через обмеженість ресурсів всі люди і підприємства повинні вирішувати проблему економічного вибору. Її рішення є змістом виробничої програми підприємства.

Виробничу програму підприємства АК “Харьківобленерго” надамо у вигляді таблиці 2.1. за три звітні періоди.

Таблиця 2.1 Показники виробничої програми, тис.кВт*г

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

1Купована електроенергія

6545485

7093819

6802399

2.Транспорт електроенергії

803675

637660

1159409

3.Надана електроенергія

7349160

7731479

7961808

4.Технологічна витрата електроенергії

1966226

2214839

1815406

5.Віддача електроенергії на господарські потреби

7557

16013

17284

6 Корисна віддача

5375377

5500627

6129118

Можна побачити з таблиці, що з кожним роком збільшується віддача електроенергії в мережі, що вимагає додаткової її закупівлі, збільшується і корисна віддача електроенергії своїм споживачам. Так, в 2004 році корисна віддача збільшилася на 2,3% в порівнянні з 2003 роком, а в 2005 році вже на 11,4%. В 2004 році збільшення корисної віддачи досягалося шляхом закупівлі додаткової електроенергії у ДП «Енергоринок», а в 2005 році у зв'язку з приходом нового керівництва і зміною збутової політики Компанії збільшення корисної відпустки досягалося шляхом скорочення технологічних втрат електроенергії в сітях (у тому числі шляхом боротьби з несанкціонованим підключенням споживачів до сітей компанії), при цьому знизився розмір електроенергії, що закупляється, що позитивно позначилося на результатах фінансової діяльності.

Динаміка структури споживання електроенергії більш детально надана в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Структура реалізації електроенергії по категоріях споживачів %

Споживачі електроенергії

2003 рік

2004 рік

2005год

1

2

3

4

1.Населення

27,94

25,67

30,66

2.Бюджетні і побутові організації

25,32

13,92

13,56

3.Промисловість

21,08

36,49

31,11

4.Сільське господарство

5,99

4,09

3,97

5.Транспорт

11,14

8,78

9,01

6.Інші виробничі сфери

8,53

11,05

11,69

Всього

100

100

100

З таблиці вбачається, що в структурі споживання електроенергії провідне місце займає промисловість, значна вага в структурі реалізації електроенергії складає 21,08%; 36,49%; 31,11% відповідно в 2003, 2004, 2005 роках, на другому місці стоїть населення, яке не набагато відстає від промисловості, причому його значна вага в структурі реалізації постійно збільшується. Так в 2003 році вага населення склала 27,4%, а в 2005 році вже 30,66%. З кожним роком збільшується вага спожитої населенням електроенергії (від 27,94% в 2003 році до 30,66% в 2005 році). Помітна позитивна динаміка надання електроенергії промисловості в 2004 році, що пов'язано з активністю споживання таких гігантів промисловості, як Тракторний завод, завод ім. Малишева. А 2005 рік приніс негативну динаміку, в порівнянні з 2004 роки надання електроенергії промисловості в структурі реалізації знизилася на 5,38% про що говорить зниження активності промислових споживачів. Що стосується динаміки надання електроенергії населенню, то вона постійно збільшується. Це пояснює напрям політики компанії, на боротьбу з неплатниками, шляхом жорстких відключень неплатників від мереж АК «Харьківобленерго».

Далі, використовуючи динаміку, проаналізуємо зміну показника «Корисного надання електроенергії».

Таблиця 2.3 Аналітичні показники динаміки корисного надання електроенергії АК «Харьківобленерго»

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Корисне надання електроенергії, тис.кВт*ч

5375377

5500627

6129118

Абсолютний приріст

а) ланцюговий

б) базисний

-

125250

628491

-

125250

753741

Темп зростання % а) ланцюговий

Б) базисний

-

102

111

-

102

114

Темп приросту %

а) ланцюговий

б) базисний

-

2

11

-

2

14

4. Абсолютне значення 1% приросту

-

53753,8

55006,3

5. Середній рівень ряду

5668374

6. Середній темп зростання %

107

Як вбачається з таблиці, намічена позитивна динаміка, як ланцюгових, так і базисних темпів зростання. При цьому базисний темп приросту корисного надання електроенергії збільшується на 14%, в 2005 році і на 2% в 2004 році. Ланцюговий темп приросту корисного надання електроенергії збільшується на 2% в 2004 році і на 11% в 2005 році. Середній темп приросту за весь досліджуваний період складає 107%, що свідчить про збільшення об'єму корисного надання електроенергії на 7%.

2.3 Ефективність використання основних фондів

Ефективність використання основних фондів надається особлива увага, адже тільки здійснивши їх якісний аналіз, можна робити висновки про ефективне функціонування системи і про можливість поліпшення ситуації. Як вже наголошувалося, основні фонди електроенергетики вимагають якісного аналізу, оскільки від їх стану багато в чому залежить не тільки життєдіяльність, але і безпека міста.

Основні фонди є одним з важливих чинників розвитку виробництва. Їх стан і ефективність використання безпосередньо впливає на кінцевий результат виробничо-господарської діяльності підприємства у всіх галузях народного господарства України, у тому числі і енергетиці. Більш повне використання основних фондів дає можливість збільшити об'єм продукції або вказаних послуг, що випускається, зменшити їх собівартість або також отримати додатковий прибуток за рахунок економії виробничих фондів. Збільшення об'єму виробничих основних фондів, вдосконалення їх якісного складу є передумовами поліпшення якості праці, його умов і підвищення його продуктивності. У зв'язку з цим при вивченні господарської діяльності підприємств міського господарства важливе значення надається глибокому і загальному аналізу основних (виробничих) фондів даних підприємств.

Для здійснення повного аналізу стану компанії і перспективних напрямків її розвитку доцільно надати увагу такому важливому аспекту господарської діяльності, як показники структури основних фондів.

Отримані результати доцільно представити у вигляді таблиці 2.4., у якій згруповані основні фонди по нормах амортизації і вартість основних фондів, що належать до відповідної групи.

Таблиця 2.4 Склад і структура основних фондів по групах амортизації

Групи основних фондів

2003 рік

2004 рік

2005 рік

тис.грн

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

1.Будівлі та споруди

412698

72,75

413950

70,01

544874

70,53

2.Транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар

36526

6,43

62725

10,6

39248

5,08

3.Машини і обладнання, бібліотечні фонди, малоцінні матеріали необо-рот, інші основні фонди

117995

20,80

114577

19,37

188513

24,39

Усього

567219

100

591252

100

772635

100

Як вбачається з таблиці, протягом трьох років (з 2003 по 2005 рік) структура основних фондів змінювалася, проте перевага першої групи основних фондів залишалася незмінною, в 2003 році складало 72,75%, в 2004 році - 70,01%, а в 2005 році - 70,53%. З кожним роком помітно значне збільшення вартості основних фондів, так з 2003 по 2004 рік вартість основних фондів збільшилася на 24033 тис. грн, а з 2004 по 2005 рік - на 181383 тис. грн.

Це пов'язано з тим, що компанія займається оновленням основних фондів, що відповідно спричиняє за собою збільшення їх вартості. Помітна також тенденція збільшення ваги третьої групи з 117995 тис. грн. в 2003 році до 188513 тис. грн. в 2005 році. За 3 роки збільшилася на 59,8 % в загальній структурі вартість основних фондів, що зв'язано, головним чином із збільшенням вартості машин і обладнання.

Важливе значення в аналізі основних фондів грає їх технічний стан. Аналіз технічного стану основних фондів представлений наступними показниками:

- коефіцієнт зносу, визначається по формулі:

(2.1)

- коефіцієнт придатності, визначається по формулі:

(2.2)

Динаміку величини цих показників доцільно представити у вигляді таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Показники технічного стану

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Первинна вартість основних фондів, тис. грн.

544941

558688

584581

Залишкова вартість основних фондів, тис. грн.

255033

240795

255556

Знос основних фондів, тис. грн.

289908

317893

329025

Коефіцієнт зносу

0,532

0,569

0,563

Коефіцієнт придатності

0,468

0,431

0,437

Проаналізувавши дані таблиці, можна сказати, що стан основних фондів є критичним, оскільки в перебігу трьох років коефіцієнт зносу стійко перевищує коефіцієнт придатності, причому, якщо в 2003 році коефіцієнт зносу перевищував коефіцієнт придатності на 6%, то в 2005 році це перевищення склало вже 13%, крім того, коефіцієнт зносу більше 50%, що також говорить про крайню необхідність більш глибокого аналізу основних фондів і розробку заходів щодо їх поліпшення.

Далі розрахуємо показники фондовіддачі і фондомісткості, які розглянемо в розрізі угрупування основних фондів по нормах нарахування амортизації, отримані результати представимо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Показники ефективності використовування основних фондів

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Дохід від реалізації, тис. грн.

844942

889999

804009

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

545256

579292

622829

Фондозбруйність, тис. грн./люд.

79,6

78,5

80,4

Фондовіддача в натуральному виразі, кВт*ч./грн.

9,9

9,5

9,8

Фондовіддача у вартісному виразі, грн./грн.

1,55

1,54

1,29

Фондомісткість в натуральному виразі, грн./кВт*ч.

0,101

0,105

0,102

Фондомісткість у вартісному виразі, грн./грн.

0,64

0,65

0,77

Аналізуючи показники таблиці можна зробити висновки, що з кожним роком показники фондовіддачі у вартісному виразі знижуються, так за 3 роки з 2003 року по 2005 рік це зниження склало 0,26 або 26%, що говорить про те, що збільшення доходів не покриває неефективне використовування основних фондів.

Аналогічно негативну динаміку мають і показники фондомісткості, так фондомісткість у вартісному виразі за 3 роки збільшується на 0,13 або 13%, помітний скачок спостерігається в 2005 році, що також говорить про певну політику компанії, яка не надає належної уваги стану основних фондів.

2.4 Аналіз показників по праці і його оплаті

Найважливіше місце у вдосконаленні господарського механізму займають питання поліпшення організації праці і її оплати. Сучасна організація оплати праці покликана забезпечувати раціональну розстановку працюючих і найефективніше використовування робочої сили, професійних умінь працівників в розширенні об'єму і поліпшення якості праці. Тому аналіз показників по праці і його оплаті виступає одним з основних напрямів економічної роботи на підприємстві. Тому важливо проаналізувати чисельний склад працівників АК “Харьківобленерго” по різних ознаках, подивитися динаміку текучості кадрів, структуру фонду оплати праці і проаналізувати ступінь взаємозв'язку між фондом оплати праці і результатами діяльності підприємства.

Для цього використовуємо інформацію про чисельність працівників по категоріях виконаних робіт, по приналежності до персоналу основної або допоміжної діяльності, по статевій ознаці, а так само відповідно до угрупування працівників по рівню заробітної платні.

Дані про чисельність працівників для наочності представимо у вигляді таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Склад і структура чисельності по категоріях працівників

Категорії

2003 рік

2004 рік

2005 рік

чіл.

уд. вага %

чіл.

уд. вага %

чіл.

уд. вага %

Робітники

4627

67,6

4907

66,5

5129

66,22

Керівники і фахівці

2138

31,2

2375

32,2

2510

32,40

Службовці

80

1,2

96

1,3

107

1,38

Разом:

6845

100

7378

100

7746

100

Як вбачається з таблиці, найбільшу вагу (більше 50%) в структурі кількості займають робітники , так в 2003 році їх кількість складала 4627 робітників, а в 2005 році вже 5129 робітників, за 3 роки їх кількість збільшилася на 11%, з кожним роком їх кількість збільшується. Це пов'язано з тим, що до роботи було привернуто декілька додаткових служб по ремонту устаткування і по контролю за споживачами.

Взагалі кількість працівників підприємства значно виросла (на 901 людину з 2003 по 2005 рік).

Далі проаналізуємо рух кадрів. Цей аналіз проведемо на підставі даних, представлених в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Рух кадрів

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

1. Кількість працівників на початок року, люд.

6635

7113

6370

2. Кількість працівників, люд, що поступили.

1154

1400

1480

3. Кількість вибулих працівників, всього, люд.

676

870

1302

у тому числі

- за власним бажанням

538

499

566

- із інших причин

6

0

17

4. Кількість працівників на кінець року, люд.

7113

7643

7850

5. Среднєоблікова кількість, люд.

6845

7378

7746

Як вбачається з таблиці кількість персоналу компанії в 2003 році і в 2004 році збільшувалося (число працівників, що поступили, перевищувало число вибулих, в 2003 році на 478 працівників, а в 2004 році на 530 чоловік), а в 2005 році значно збільшилося число вибулих працівників, в порівнянні з 2004 року на 432 чоловік і склало 1480 робітників, це пов'язано з політикою Компанії, направленої на оновлення кадрів молодими фахівцями, за рахунок скорочення фахівців пенсійного віку.

Розраховуємо відносні показники руху кадрів, результати розрахунків представимо в таблиці 2.10.

1. Коефіцієнт обороту кадрів по вибуттю

2. Коефіцієнт обороту кадрів по прийому.

; (2.3)

; (2.4)

3. Коефіцієнт текучості кадрів

; (2.5)

Таблиця 2.10 Показники руху кадрів (%)

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

1. Коефіцієнт обороту кадрів по прийому.

16,9

18,9

19,1

2. Коефіцієнт обороту кадрів по вибуттю.

9,9

11,8

16,8

3. Коефіцієнт текучості кадрів.

7,9

6,7

7,3

За даними таблиці можна спостерігати зниження коефіцієнта текучості кадрів на 1,2% в 2004 році і збільшення на 0,6% в 2005 році. Так ,з 2003 року по 2005 рік коефіцієнт знизився на 0,6%. Що стосується таких визначальних показників, як коефіцієнти обороту кадрів по прийому і по вибуттю, те максимальне їх значення було в 2005 році і склало 19,1% і 16,8% відповідно, що не істотно відобразилося на загальній картині кількості персоналу і руху кадрів.

Кажучи про персонал, треба відзначити те, що велике значення має середній вік працівників компанії, чим він менше (в межах 30-37 років), тим більше ефективним буде проведення заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів.

Аналіз фонду оплати праці проведемо відповідно до статті 1 Закону України “Про оплату праці” : заробітна платня - ця винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, яке за трудовим договором власних або уповноважених їм, орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Структура фонду оплати праці в АК «Харьківобленерго» за 2003-2005 роки приведена в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 Склад і структура оплати праці

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1.Фонд основної заробітної платні

19276,2

49,1

28780,6

65,64

45469,8

75,4

2.Фонд додаткової зарплати

19453,7

49,5

14705

33,54

13026,6

21,6

3.Заохочувані і компенсанційні виплати

546,9

1,4

358,1

0,82

1793,4

3

4.Фонд оплати праці

39276,8

100

43843,7

100

60289,8

100

За даними таблиці бачимо, що структура фонду оплати праці різко змінилася з 2004 року, донині значна вага в структурі фонду оплати праці займав фонд додаткової заробітної платні, яка складала 49,5% в загальній структурі оплати праці і перевищувала на 0,4% фонду основної заробітної платні. Але в 2004 році внаслідок того, що у підприємства виникли фінансові проблеми, преміальний фонд різко скоротилася на 15,96%, в цілому ж фонд оплати праці збільшилася за рахунок збільшення кількості і середньомісячної заробітної платні.

В 2005 році спостерігається різкий скачок збільшення фонду оплати праці, що пов'язано із збільшенням середньомісячної заробітної платні та збільшенням окладів адміністративно управлінського персоналу. В травні 2005 року змінилося вище керівництво компанії, що різко поміняло політику в області оплати праці. Так з червня 2005 року були підвищені оклади всім працівникам компанії, але при цьому проведено скорочення адміністративно управлінського персоналу.

Для більш глибокого аналізу доцільно представити в таблиці 2.12. динаміку продуктивності праці і середньомісячної заробітної платні.

Таблиця 2.12 Динаміка продуктивності праці і середньомісячної заробітної платні

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

1. Среднєоблікова кількість працівників, люд.

6845

7378

7746

2.Фонд оплати праці, тис. грн.

39276,8

43843,7

60289,8

3. Корисне надання електроенергії, млн. кВт.*г.

5375,4

5500,6

6129,1

4. Середньомісячна заробітна платня 1 працівника, грн./люд.

478,2

512,5

651,3

5. Продуктивність праці 1 працівника, млн. кВт*г/люд.

0,785

0,745

0,791

6. Темп зростання середньомісячної заробітної платні %

100

107

127

7. Темп зростання продуктивності праці %

100

94,9

106,2

Аналізуючи дані таблиці ми бачимо чітку тенденцію збільшення середньої заробітної платні одного працівника, так , наприклад , в 2003 році склало 478,2 грн./люд., в 2004 році 512,5 грн./люд., в 2005 році 651,3 грн./люд., про що свідчить так само річні темпи зміни даного показника. В 2005 році він склав 127%, а в 2004 році 107%. Що ж до показника продуктивності праці то в 2005 році 0,791 млн.кВт*г/люд, а в 2004 році 0,745 млн.кВт*г/люд, тобто спостерігається зростання на 6,2%. Одночасно слід помітити, що в 2004 році по відношенню до 2003 року продуктивність праці зменшилася на 5,2%. З таблиці так само видно, що темп зростання середньомісячної заробітної платні випереджає темп зростання продуктивності праці, що з негативної сторони характеризує діяльність підприємства.

2.5 Аналіз витрат і доходів

Кожне підприємство затрачує на виробництво продукції визначені засоби, які включаються в собівартість.

Витрати підприємств, з яких складається собівартість продукції, можна згрупувати по різних ознаках: по економічних елементах і статтях калькуляції.

При угрупуванні витрат по статтях калькуляції виходять з конкретного виробничого призначення окремих видів витрат і місця, де ці витрати проводяться, тобто витрати на виробництво в окремих структурних підрозділах. По цих ознаках витрати групуються по калькуляційних статтях, які об'єднують різні елементи витрат.

Більш докладної, вважається угрупування витрат по статтям калькуляції, проте внаслідок того, що компанія не займається виробництвом електроенергії, а лише доставляє її кінцевому споживачу, вважаю достатнім проаналізувати структуру витрат лише по елементах витрат, яка представлена в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 Склад і структура операційних витрат по економічних елементах

Елементи витрат

2003 рік

2004 рік

2005 рік

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Матеріальні витрати

674510

86

727522

87

669129

76,5

Витрати на оплату праці

38033

5

43005

5

62310

7,1

Відрахування на соціальні заходи

14130

2

16156

2

22254

2,5

Амортизація

20986

3

25035

3

75219

8,6

Інші витрати

34411

4

21405

3

45832

5,2

З таблиці вбачається, що найбільшу вагу в структурі операційних витрат по всіх 3 роках займають матеріальні витрати, проте їх вага скорочується з 86% в 2001 році до 76,5% в 2003году, В 2003 році значно збільшилися витрати на оплату праці (на 2,1%). Намагаючись прискорити оновлення основних фондів, компанія амортизує устаткування, через це витрати на амортизацію збільшуються в 2003 році на 5,6%.

Витрати на доставку електроенергії кінцевому споживачу, підприємство затрачує засоби на транзит і на закупівлю електроенергії.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.