Теоретичні засади організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Наведені методичні підходи щодо визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства мають один основний недолік - відсутність комплексної оцінки. Вони мають практичну необхідність, тому що кожний з них розкриває певний підхід до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

На наш погляд, механізм визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно формувати на основі аналізу динаміки зовнішньоекономічних операцій за певний проміжок часу. За допомогою результатів цього аналізу доцільно обґрунтувати розрахунки показників цінової та абсолютної ефективності експорту (імпорту), і за допомогою певного математичного інструментарію визначити резерви зростання ефективності.

3. Умови формування організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Розмаїття методичних підходів щодо визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства зумовлює необхідність розробки єдиної методології оцінки її результатів та розвитку. Для визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства недостатньо розрахунку стандартних показників ефективності експорту підприємства. В основі розрахунку цього показника лежить відношення вартості вивезеного з країни товару в зовнішньоторговельних цінах до його вартості у цінах внутрішнього ринку. Результат розрахунку цього показника за будь-яких зовнішніх умов збуту може вказувати на позитивний результат зовнішньоекономічної діяльності підприємства, якщо вартість на зовнішньому ринку більша за вартість на внутрішньому ринку. Але отриманий результат не віддзеркалює впливу низки чинників, які знизили або забезпечили високий рівень цього показника. Про реальну ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства свідчать результати заходів, які вжиті підприємством для зниження або запобігання негативного впливу чинників з метою максимізації показника ефективності. Основою оцінки цих заходів може слугувати аналіз експорту (імпорту) підприємства за 3-5 років, аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств даної галузі, визначення стану і тенденцій розвитку внутрішнього ринку, на якому працює підприємство. Результати цих розрахунків можуть бути основою обґрунтування того чи іншого значення показника ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Завершальним етапом визначення реального рівня ефективності є оцінка діяльності підприємства в напрямку максимізації ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Реалізація перелічених заходів повинна будуватися на основі певних методологічних підходів. Її етапи повинні мати чітку послідовність та бути логічно пов'язаними між собою. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства слід здійснювати за допомогою певного організаційно-економічного механізму.

В різних галузях науки категорія “механізм” має декілька значень.

В технічному сенсі це пристрій, прилад, що здійснює ряд певних механічних виробничих операцій [53, c.361]. В суспільних науках механізмом називають сукупність процесів, прийомів, методів, підходів, а також здійснення певних дій задля досягнення мети.

Ринковий механізм - це система функціонування ринку, яка передбачає його формування, вибір заходів ефективного впливу на економічні процеси, що відбуваються в суспільстві щодо створення, розподілу й реалізації суспільного продукту, динаміки цін, інвестиційних процесів, використання і відтворення робочої сили, вдосконалення ринкових процесів взагалі.

Механізм управління - це спосіб організації управління суспільним виробництвом з притаманними йому формами, методами, засобами, що відповідають кожній історичній епосі і кожному соціально-економічному устрою.

А.В. Шегда зазначає, що економічний механізм управління базується на системі економічних законів, принципів, методів управління і таких важелів виробництва як ціна, прибуток, фонди стимулювання, розвиток відносин власності, тощо. Організаційний механізм управління складають: функції, організаційні структури, кадри, техніка і технологія, правові основи господарювання тощо. В управлінні діяльністю підприємства провідне місце належить економічному механізму, який суттєво впливає на формування та функціонування складових організаційного механізму. В практичній діяльності підприємства вони невід'ємні один від одного і реалізуються у формі внутрішньофірмового управління [144].

На нашу думку, виходячи з наведених визначень, організаційно-економічним механізмом визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства можна назвати таку систему методологічних підходів та прийомів, застосування яких дозволяє розрахувати ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства, проаналізувати вплив чинників на результати цієї діяльності, а також виявити резерви та шляхи її підвищення.

Першим кроком до реалізації організаційно-економічного механізму є проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, в якому працює підприємство. Важливим джерелом інформації про причини і стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства є інформація про внутрішній ринок його функціонування. Але основними чинниками, які впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства, є зміни, які відбуваються в економіко-політичному та соціальному середовищі країн - експортерів (імпортерів) його товарів, а саме зміни в митному законодавстві, зміни попиту кінцевих споживачів і под. Якісний аналіз внутрішнього і зовнішнього ринків можна провести на основі інформації про їх розвиток.

Наступним етапом організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства є проведення кількісного аналізу зовнішньоекономічної діяльності галузі, до якої належить підприємство, а потім даного підприємства окремо. На наш погляд, неможливо мати повну інформацію про розвиток зовнішніх торговельних зв'язків підприємства без урахування тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності галузі в цілому. Аналіз проводиться із застосуванням методів аналізу економічних процесів.

Методи економічного аналізу діяльності підприємств - сукупність підходів, способів, інструментів і показників, які застосовуються для вивчення і оцінки підприємництва на рівні окремих фірм, компаній.

Завданням аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства є характеристика її стану за минулий період та в теперішній час з метою прогнозування подальшого розвитку, прийняття рішень та розробки заходів щодо запобігання небажаних умов та факторів, подолання несприятливих процесів та їх наслідків. Діяльність будь-якого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, регіональних та центральних інститутів і органів управління може мати позитивний результат тільки за умови пильного вивчення та оцінки зовнішньоекономічного середовища.

Аналіз в широкому розумінні - це спосіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища, що базується на розділенні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому розмаїтті зв'язків та залежностей.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства є частиною загальнотеоретичного економічного аналізу, який вивчає економічні явища та процеси на підприємстві. Його можна назвати функцією управління, яка забезпечує науковість прийняття рішень в сфері зовнішньоекономічних зв'язків.

Предметом аналізу зовнішньоекономічної діяльності є причинно - наслідкові зв'язки зовнішньоекономічних явищ та процесів.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає застосування набору різноманітних методів та засобів і базується на певних теоретичних принципах та методологічних підходах.

Методом в науці в широкому розумінні є спосіб дослідження певного предмету.

Метод аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства являє собою системне, комплексне вивчення, обчислення та узагальнення впливу факторів на результати його зовнішньоекономічної діяльності шляхом обробки спеціальними способами системи джерел інформації з метою підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків.

Використання методу аналізу зовнішньоекономічної діяльності проявляється через певні методики аналітичних досліджень.

Взагалі під методикою розуміють сукупність способів, правил найбільш доцільного виконання певної роботи.

Методика аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження зовнішньоекономічних зв'язків, певним чином підпорядкованих меті аналізу.

В економічній літературі методи аналізу економічних процесів поділяються на дві основні групи: економіко - статистичні та економіко -математичні. В табл. 1.2 наведена характеристика основних методів аналізу економічних процесів, а також вказана можливість їх застосування в дослідженні зовнішньоекономічної діяльності.

Економіко-статистичні методи застосовуються при аналізі великого масиву вихідних даних. Застосування економіко-математичних методів підвищує ефективність аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства за рахунок скорочення терміну проведення аналізу, більш повного охоплення впливу факторів на результати діяльності, заміни наближених чи спрощених розрахунків точними обчисленнями, постановки та розв'язання нових багатовимірних задач аналізу, що не можливо виконати вручну чи традиційними методами [123].

На сучасному етапі розробки принципів та конкретних форм використання математики для вирішення економічних задач основними математичними методами, які використовуються для аналізу економічних процесів, є методи елементарної математики, методи класичної вищої математики, економетричні методи, методи математичного програмування, метод дослідження операцій, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи економічної кібернетики, евристичні методи.

Методи елементарної математики застосовуються в звичайних традиційних економічних розрахунках для обґрунтування потреб в ресурсах, розробці планів, проектів та ін. Відокремлення методів класичної вищої математики обумовлюється тим, що вони використовуються не лише в межах інших методів (наприклад, методів математичної статистики та математичного програмування), але й окремо. Наприклад, аналіз зміни багатьох економічних показників може бути здійснений за допомогою диференціювання та інтегрування. Економетричні методи базуються на синтезі трьох сфер знань: економіки, математики та статистики. Основою економетрії є економічна модель, яка являє собою схематичне уявлення про економічне явище чи процес за допомогою наукової абстракції. Методи математичного програмування - це основний засіб оптимізації господарської діяльності. За своєю суттю ці методи є засобами планових розрахунків. Під дослідженням операцій розуміється розробка методів цілеспрямованих дій (операцій), кількісна оцінка отриманих рішень та вибір з них найкращого. Предметом дослідження операцій є економічні системи. Метою є таке сполучення структурних взаємопов'язаних елементів систем, яке найповніше відповідає завданню отримання найкращого економічного показника із декількох можливих. Теорія ігор як розділ дослідження операцій - це теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах невпевненості чи конфлікту декількох сторін, що мають різні інтереси. Теорія масового обслуговування досліджує на основі теорії ймовірностей математичні методи кількісної оцінки процесів масового обслуговування. Економічна кібернетика аналізує економічні явища і процеси як складні системи з точки зору законів та механізмів управління та руху інформації в них. Найбільш поширеними в аналізі економіки є методи моделювання та системного аналізу. В деяких випадках необхідно знайти рішення екстремальних задач при наявності неповної інформації про механізм явища, що розглядається. Таке рішення шукається експериментально. Евристичні методи аналізу - це неформалізовані методи розв'язання економічних задач, пов'язаних з економічною ситуацією, що склалася, на основі інтуїції, минулого досвіду, експертних оцінок спеціалістів тощо. Але через потребу в широкому масиві даних для застосування вищевказаних методів та складність алгоритму розрахунків дані методи незручно використовувати для аналізу зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі. Найбільш доцільними для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є такі економіко-математичні методи, які застосовуються для факторного аналізу економічних процесів.

Серед математичних методів аналізу зовнішньоекономічної діяльності також застосовується графічний метод, спрямований на вивчення дії явищ в динаміці, на встановлення взаємозв'язку та взаємозалежності показників та факторів, що на них впливають, на визначення та порівняння складу, структури та розмірів показників, що вивчаються.

Графічні методи перш за все пов'язані з геометричним відображенням функціональної залежності за допомогою ліній на площині. Графіки використовуються для швидкого знаходження значення функцій за відповідним значенням аргументу, для наочного зображення функціональних залежностей. Основні форми графіків, що використовуються в аналізі зовнішньоекономічної діяльності - це діаграми. За своєю формою діаграми бувають стовбчикові, смугові, колові, квадратні, лінійні, фігурні. За змістом розрізняють діаграми порівняння, структурні, динамічні, графіки зв'язку, графіки контролю та ін.

Лінійні графіки також вживаються для вивчення зв'язків між показниками (графіки зв'язку). Лінійні графіки в наочній та зрозумілій формі відображають напрямок і форму зв'язку.

Графічний метод може застосовуватися як допоміжний при аналізі динаміки експорту та імпорту і їх складових, при виявленні взаємозалежностей між показниками кількості, цін експортної та імпортної продукції та обсягами експорту чи імпорту для наочності викладених даних.

Також при аналізі економічних процесів застосовується балансовий метод. Він призначений для характеристики співвідношень, пропорцій двох взаємопов'язаних та врівноважених економічних показників, величини яких повинні бути тотожними.

Цей метод застосовується в аналізі для перевірки вихідних даних, на основі яких проводиться аналіз, а також для перевірки правильності розрахунків.

При аналізі зовнішньоекономічної діяльності балансовий метод може бути використаний і при побудові адитивних факторних моделей для визначення взаємозв'язку та взаємовпливу макроекономічних показників.

З метою реалізації наступного етапу організаційно-економічного механізму визначення зовнішньоекономічної діяльності підприємства пропонується розробити універсальну методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності, яка може застосовуватись як на макро-, та і на мікрорівні з метою можливості порівняння отриманих розрахунків для оцінки тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Методика повинна складатися з точних і простих методів аналізу.

Визначення показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності і обґрунтування результатів розрахунків за допомогою проведеного аналізу, що дозволяє виявити залежність і зв'язок між результатами зовнішньоекономічної діяльності підприємства та змінами на внутрішньому і зовнішніх ринках, від яких залежить ефективність торгівлі підприємства за кордоном держави, є наступним кроком реалізації даного організаційно-економічного механізму.

З метою пошуків резервів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності слід реалізувати наступний етап організаційно-економічного механізму її визначення. Для виявлення того, в якому ступені підприємство використовує свої можливості для максимізації обсягу експорту, пропонується застосування певних методичних підходів. Відомо, що збільшення обсягів виробництва на експорт при певних умовах призводить до економії експортних витрат, що позитивно впливає на збільшення прибутку від зовнішньоекономічних операцій, а збільшення обсягу прибутку максимізує їх ефективність.

Збільшити обсяги експорту підприємства можливо за умови ретельного формування його товарної і географічної структури, яка б відповідала вимогам ринків збуту. Результати аналізу та розрахунок відносної та абсолютної ефективності експорту продукції в розрізі товарної структури дозволяє визначити такі товарні групи, які є пріоритетними для експорту певного підприємства, тобто ті, показники ефективності яких є найвищими. Слід визначити, чи дійсно показники ефективності цих груп є максимальними і є основою ефективності загального обсягу експорту. З цією метою пропонується застосувати методи динамічного програмування, а саме вирішити рівняння Р. Беллмана.

Методи динамічного програмування використовуються для оптимального планування розвитку систем, які мають переважно не статичний, а динамічний характер, тобто при їх дослідженні слід враховувати фактор часу або послідовність операцій. Одним з найважливіших ознак динамічного планування є те, що вирішення будь-якої задачі з оптимального розподілу ресурсів зводиться до багатоетапного процесу прийняття рішень. Це означає, що пошук оптимальної програми розподіляється на послідовність пошуків оптимального розподілу ресурсів або зусиль на окремих етапах.

За допомогою методів динамічного програмування вирішуються задачі з розподілу капіталовкладень, зусиль зі збуту продукції по різних районах, визначенням найкоротшого шляху доставки товарів споживачам та інші.

Основним інструментом динамічного програмування є функціональне рівняння Р. Беллмана:

F_n(x) = max {g(y) + h (x-y) + F_n-1 [ay + b (x-y]}, (1.3)

0yx

де F_n(x) - максимальний доход від n-крокового процесу,

n - кількість етапів (кроків) розвитку процесу,

(х) - певна кількість ресурсів,

g(y) - доход, який приносить (y),

(y) - один об'єкт, до якого вкладається певна кількість ресурсів (х),

h(x-y) - максимальний доход, який приносить (x-y),

(x-y) - другий об'єкт, до якого вкладається інша кількість ресурсів (х),

(ay) - величина, до якої зменшується кількість (у) до початку наступного періоду,

b(x-y) - величина, до якої зменшується кількість (х-у) до початку наступного періоду.

Це рівняння є математичним формулюванням одного з найважливіших принципів динамічного програмування - принципу оптимальності, який формулюється таким чином.

Оптимальна поведінка має таку властивість: які б не були первісний стан і рішення в початковий момент, наступні рішення повинні складати оптимальну поведінку відносно стану, який отримується в результаті першого рішення [43, с. 177-178].

Отже, вважаємо за доцільне застосувати принцип оптимальності для визначення такої товарної і географічної структури експорту, яка б забезпечила максимальний рівень його ефективності.

Останнім етапом організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності є пошук і обґрунтування конкретних заходів для вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності даного підприємства.

Таким чином, організаційно-економічний механізм визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства - це проведення комплексу взаємопов'язаних послідовно здійснюваних заходів, а саме: аналізу, розрахунку результатів та визначення резервів зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтування шляхів її вдосконалення.

Реалізація основних складових даного механізму відбувається з застосуванням окремих методик, а саме: методики аналізу зовнішньоекономічної діяльності галузі та підприємства, визначення показників ефективності експорту та розрахунку резервів і обґрунтування вибору організаційних заходів з метою її підвищення (див. рис.1.1).

Першим етапом здійснення організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства є проведення аналізу експортних і імпортних операцій галузі, в якій працює підприємство. Цей аналіз дозволить зробити висновки про динаміку експорту і імпорту продукції; стабільність попиту на продукцію галузі на зовнішньому ринку, а також виявити попит вітчизняних споживачів на аналогічну імпортну продукцію; оцінити географічну і товарну структуру експорту та імпорту; дослідити зв'язок між основними показниками зовнішньоекономічної діяльності та обсягами внутрішнього виробництва продукції галузі; а також виявити вплив факторів вартості, фізичного обсягу, змін товарної і географічної структури на обсяги експорту і імпорту продукції галузі [137], [124], [127].

Рис. 1.1. Організаційно-економічний механізм визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Наступним етапом здійснення даного механізму є проведення аналізу експорту або імпорту (в залежності від виду діяльності) продукції підприємства. Даний аналіз проводиться аналогічно застосованій вище методиці.

Метою проведення вищеозначеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності галузі і експорту (імпорту) підприємств зокрема є отримання оцінки тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, а також застосування отриманих результатів для обґрунтування динаміки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства та резервів її підвищення.

Наступними етапами організаційно-економічного механізму є визначення фактичного та можливого рівнів ефективності експорту (імпорту) підприємства. Цей крок обумовлений впливом на зовнішньоекономічну діяльність підприємства комплексу факторів, дія яких може знижувати її ефективність. Метою цього етапу здійснення даного механізму є виявлення величини впливу цих факторів. Фактична ефективність експорту визначається за допомогою обчислення цінової та абсолютної ефективності експорту (імпорту), а її рівень визначається за допомогою певних критеріїв. Обчислення фактичної ефективності обґрунтовуються за допомогою результатів проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності галузі та підприємства.

Можлива ефективність експорту визначається як додаток фактичної ефективності експорту і величини резерву її підвищення. Резерв зростання ефективності експорту обчислюється за допомогою розрахунку оптимальної структури експорту із застосуванням рівняння Р. Беллмана [126].

На підставі проведених обчислень ефективності експорту (імпорту) підприємства і аналізу стану розвитку його зовнішньоекономічної діяльності розробляється комплекс організаційних заходів, реалізація яких призведе до подальшого зростання ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Висновки до розділу 1

Аналіз наукових джерел дозволив зробити висновок, що в науковій економічній літературі категорія “ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств” визначається як результативність, прибутковість або економічність. Найчастіше вона характеризується як “ефективність експорту”. Ця характеристика є універсальною і використовується як на макро-, так і на мікрорівнях. Таке визначення даної категорії не віддзеркалює особливості різних рівнів господарювання. Доцільно розглядати окремо категорії “ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств” і “ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави” і формулювати їх визначення, виходячи з мети діяльності суб'єктів на різних рівнях господарювання.

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави визначається як характеристика ступеня досягнення такого рівня національного доходу за рахунок здійснення зовнішньоекономічних операцій за певний період часу, який би забезпечив зростання добробуту населення, тобто досягнення основної мети реалізації зовнішньоекономічної діяльності на національному рівні. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств визначається як характеристика ступеня досягнення запланованого обсягу прибутку за визначений період часу під впливом зменшення витрат за умови збереження або збільшення обсягів діяльності за той самий період часу.

Критичний огляд праць науковців стосовно обчислення ефективності зовнішньоекономічної діяльності на різних рівнях господарювання дозволив зробити висновок про відсутність системного підходу щодо вибору і оцінки показників ефективності. Існуючі методичні підходи визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності не дозволяють комплексно дослідити саме ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Необхідно визначати ефективність зовнішньоекономічної діяльності, застосовуючи такі методичні підходи, які б дозволили не тільки розрахувати оціночні показники, а й обґрунтувати отримані результати і виявити резерви підвищення ефективності.

Організаційно-економічний механізм визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств - це комплекс взаємопов'язаних послідовних заходів, а саме: аналізу, розрахунку результатів та визначення резервів ефективності зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтування шляхів її вдосконалення.

Для проведення аналізу зовнішньоекономічної діяльності слід використовувати такі методичні підходи, що є найпростішими в застосуванні і дають найоб'єктивніші результати обчислень. Такими економіко-статистичними методами є метод порівняння (аналізу рядів динаміки), методи відносних величин, середніх величин, метод обчислення ступеню варіації, метод індексів, а економіко-математичними - метод пропорційного ділення, логарифмічний метод.

Результати проведеного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств слід застосувати для обґрунтування показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств, що дозволить виявити залежність і зв'язок між результатами зовнішньоекономічної діяльності підприємства та змінами на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Для ретельного формування товарної і географічної структури експорту та виявлення конкретних резервів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств слід застосовувати методи динамічного програмування, а саме розв'язати рівняння Р.Беллмана, яке є характеристикою принципу оптимальності.

Список використаних джерел