Витрати виробництва

Визначення витрат виробництва в економіці. Відмінні риси бухгалтерського та економічного підходів до обліку витрат. Функція витрат і рівновага виробника. Витрати у короткотерміновому та довготерміновому періодах. Аспекти мінімізації сукупних витрат.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.04.2011
Размер файла 21,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмільник - місто-курорт державного значення у Вінницькій області, адміністративний центр Хмільницького район. Розташований у верхній течії річки Південний Буг, 67 км на північний схід від Вінниці. У місті проживає близько 28 тисяч осіб. Його територія - понад 15 км. Хмільник - одне з найстаріших прикордонних міст Поділля, що за історичною значимістю стоїть поряд з Кам'янець-Подільським, Брацлавом, Ладижином.

Перша письмова згадка про Хмільник датується 1362р., коли литовський князь Ольгерд зібравши чимале військо біля річки Сині Води , вщент розгромив татарські орди братів Котлубуга, Качибея і Дмитра, яким належало Поділля. Він же і оволодів Хмільником. Місто можливо вже існувало в часи монголо-татарської навали. За народними переказами у межах сучасного міста Хмільника жили мужні поселенці, які робили сміливі набіги на грабіжницькі орди татар і ховались від них на острові, покритому густими заростями лози й калини, поверх якої густо вився хміль. Цей острів і називали Хмільником (від слова хміль).

Географічне положення міста визначило його складну історичну долю, бо Хмільник розташований неподалік від ''Чорного шляху'', яким рухалися татарські орди, залишаючи за собою страшні сліди насилля і руйнувань.

У 1434р. Хмільник переходить під владу Польщі стає центром Хмільницького староства Подільського воєводства. З одержанням в 1448р. Магдебурзького права в місті почали розвиватися ремесло, торгівля, виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. Польща вбачала у Хмільнику аванпост своїх володінь і зміцнювала його. У 1534р. за наказом польського короля місто було обнесено кам'яним муром з баштами.

Після Брестської унії (1596р.) посилюється гніт корінного населення, що призводить до нових повстань проти шляхти. Ще у 1594р. Хмільник захопили козацькі загони Северина Наливайка. У 1637р. в місто увірвались козаки на чолі з Павлюком (Павлом Бутом). В період Визвольної війни українського народу (1648-1654рр.) повстанські загони хмельничан приєднувались до військ Б. Хмельницького. Не раз замком оволодівали загони М. Кривоноса. Місто часто було ареною боїв між козацькими і польсько-шляхетськими військами, в результаті чого було спустошене.

З 1672 року по 1699р. в Хмільнику хазяйнували турки. Вони укріпили замок, влаштували мечеть, в заростях ріки прорили ходи.. Безпрерервні бої між поляками і турками привели до занепаду ремесла і торгівлі,місто обезлюдніло.

У 1699р. Хмільник знову відійшов до Польщі. У 1774р. король подарував Хмільницьке староство своєму племінникові Й.Понятовському.

У 1793р. разом з іншими містами Поділля, хмільник приєднано до Росії. З утворенням Брацлавської губернії , 22 травня 1796р. був утверджений герб міста (срібна вежа на блакитному фоні).

У 1797р. Катерина ІІ подарувала графу Безбородьку Хмільник і Хмільницьке староство з населенням 6070 чоловік.

9 червня 1804 року Хмільник став позаштатним містом Літинського повіту Подільської губернії, яким і був до Жовтневої революції. Із зростанням промисловості збільшився приплив переселенців до міста,у 1915р. в Хмільнику мешкало 18,3 тис. жителів.

У 1878 році в місті засновано ткацьку фабрику, до 1905р. стали до ладу пивоварний завод, тартак , чавуноливарний завод. Серед 1616 ремісників було 470 шевців, 250 кравців, 230 кушнірів. До 1910р. було побудовано 4 православні церкви.

Економічний застій, який проявився в 1907-1910рр., змінився деякими пожвавленнями. У 1911 році працювало 22 підприємства, 67 різних майстерень по переробці продуктів тваринництва, обробці дерева, металу. Було багато кустарів-одиночок, серед яких 1800 шевців,Які під час Першої світової війни виготовляли взуття для армії.

У 20-30-ті роки ХХ ст. В хмільнику утверджується рядянсько-більшовицька влада. Розпочинається період репресій, переслідувань української інтелігенції, голодомор, зачиняють церкви. Саме в ці роки відкривається нова сторінка в історії міста - Хмільник стає курортом.

Пам'ятає місто і лихоліття Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. у середині липня 1941р. фронт підійшов впритул до Хмільника. 16 липня німці захопили місто.

18 лютого 1944 року, після завершальних боїв під Корсунь-Шевченківським, 1-й український фронт одержав завдання , яке відоме як Проскурівсько-Чернівецька операція, котра була вирішальною при звільненні міста і всього Хмільницького району. Вранці 10березня бійці 71-ї та 276-їстрілецьких дивізій оволоділи лівобережною частиною Хмільника та населеними пунктами: Мазурівка і Сидориха. Після жорстких боїв - 18 березня 1944 року місто і район були повністю визволені від німецьких загарбників.

Жорстокому, небаченого геноциду піддалося в окупованому місті Єврейське населення, це для них діяло фашистське гето і концтабір. Лише за дві криваві п'ятниці (9 та 16 січня 1942 року) каральні загони німців та поліцаїв розстріляли більше 8 тисяч беззахисних мешканців міста. Всього в Хмільнику розстріляно 11760 безвинних жертв. 18 липня 202 року тут відкрили меморіал скорботи.

У 1934 році, при пошуках питної води, у Хмільнику були виявлені лікувальні радонові води. З 1970 року Хмільник місто-курорт республіканського значення.

Сьогодні Хмільник - це сучасний бальнеологічний курорт, до складу якого входять 7 санаторно-курортних закладів. Це дає змогу щорічно оздоровлювати до 50 тис. осіб, як з України, так і з-за кордону.

Основний лікувальний фактор курорту (як і в Баден-Бадені) - мінеральні радонові води, що утворюються при циркуляції прісних вод в тріщинуватих гранітах українського кристалічного щита. Радонотерапія сприяє розвитку захисних та компенсаторних механізмів при різних захворюваннях та відновленню порушених функцій організму.

Завдяки сучасному обладнанню, новітнім методикам і високому фаховому рівню лікарів, ефективність лікування на курорті Хмільник досить висока і по всіх класах захворювань сягає в середньому 97%.

Хмільник не тільки курорт, але й промисловий центр. Промислові підприємства міста виготовляють обладнання для сільського господарства, будівельні матеріали, меблі, одяг, продукти харчування.

Гордістю міста є архітектурні споруди - історичні пам'ятки минулого: костел, побудований на честь Святої Трійці у 1603р.і реставрований у 1729 році; 4 православних церкви, збудовані в період 1801 - 1910рр.; вежа замку (турецька мечеть); палац Ксідо. На згадку про визвольну війну українського народу проти польського соціального і національно-релігійного гноблення (1648 - 1654рр.), яку очолив Б. Хмельницький, в місті зведений йому пам'ятник, меморіал воїнам-хмільничанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної Війни 1941-1945рр., монумент слави в честь героїв громадянської і Великої Вітчизняної воєн, обеліск воїнам 18 армії, 71 і 276 стрілецьких дивізій, які звільнили місто Хмільник в березні 1944р. У 1991 році відкрито пам'ятник Т.Г. Шевченку.

З історією Хмільника пов'язана діяльність відомого етнографа та фольклориста Т.Я.Литвинової-Бартош, відомого вченого Л.І.Копиці, письменників О.С. Корнійчука, М.П.Стельмаха, поетів Я.Г.Шпорти, В.С.Колодія декабриста А.Бистрицького, національного героя Франції і Героя Радянського Союзу В.В. Порика, народних артистів І.С.Козловського, Н.М Ужвій, академіка генерал-полковника Грабіна, польського композитора і політичного діяча Ігнація Яна Падаревського.

КОСТЕЛ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Кожного дня в Хмільнику щогодини лунає дзвін курантів, що нагадує гостям і жителям міста про плинність часу. Дзвін доноситься з костелу Пресвятої Трійці, який розташований в центрі міста - історичній частині Хмільника.

Костел збудований у 1603р. За часів господарювання татар на Поділлі (1672 - 1699) він зазнавав руйнувань. На початку ХVIII ст. костел відремонтували, розширили і у 1728 році переосвятили.

У ХІХ - ХХ ст. проводились роботи по реставрації та добудові святині.

В плані храм - чотирьохстовпна базиліка в стилі тосканського бароко. Бокові нави перекриті хрестовими зводами, а головна нава - півциркулярними з розпалубками.

У 30-40-х роках ХХ ст. костел двічі закривала комуністична влада. На місці, де був головний вівтар, влаштували кузню.

У 70-х роках ХХ ст. головний вхід на подвір'я костелу перенесено у зв'язку з розширенням дороги у центрі міста. Тепер вхідна брама з іншої сторони.

ВЕЖА ЗАМКУ

хмільник курорт костел замок

У центрі міста над р. Південний Буг височіє восьмигранна споруда з бійницями і контрфорсами - вежа замку (єдина із шести, яка вціліла).

Замок збудовано за наказом польського короля у 1534р., для захисту від численних набігів турків і татар, які вторгались на Поділля так званим «Чорним («Яничарським») шляхом, спустошуючи все на своєму шляху.» Твердиня розташована на насипному пагорбі, а місто обнесено кам'яною стіною. Канал, викопаний між р. Південний Буг і його притокою р. Пастушою, надав укріпленням і місту Хмільнику острівного положення.

У період Національно-визвольної війни (1648-1654рр.) замок був частково зруйнований.

У 1672-1699рр. ним володіли турки. Вони укріпили оборонні споруди, прорили підземні ходи, а у вежі, що збереглася до наших днів, влаштували мечеть.

У ХVІІІ ст. замок втрачає оборонне значення і поступово руйнується. Вцілілу вежу-мечеть неодноразово конструювали. У 1804-1917рр. тут була православна церква. У першій половині ХХ ст.. вежа використовувалась під різні майстерні і склади, а у 1970-х роках, після чергової реставрації, в ній відкрили кафе «Радон».

З листопада 1976р. на двох верхніх поверхах вежі відкрили історичний музей. Експонати для музею збирала ініціативна група у 1960-1976рр. На даний час в історичному музеї близько 3-х тис. експонатів основного фонду і стільки ж допоміжного, які розподілені на відділи від палеоліту до наших днів. Тут представлені колекції кам'яних знарядь праці, етнографічні експонати, унікальні документи і фото. Музей працює на громадських засадах і керує ним місцевий краєзнавець Микола Кирилович Іващук. Музей щорічно приймає 2-2.5 тис. відвідувачів, проводить екскурсії і масові заходи, публікує краєзнавчі статті у пресі, поповнює фонди новими експонатами. У 1982р. музею присвоєно звання «Народний».

У приміщенні нижнього двохярусного поверху вежі в останні роки відкрито ресторан.

ПАЛАЦ КСІДО

Поруч з вежею замку височіє цікава і, на перший погляд, стара будівля. Це палац місцевого поміщика К.І. Ксідо.

На початку ХХ ст.. за проектом відомого російського архітектора І.О.Фоміна в Хмільнику розпочалось будівництво великого палацово-паркового комплексу, та проект не був реалізований до кінця. До комплексу тепер входить і палац і арковий венеціанський міст через р. Південний Буг.

Палац - яскравий приклад архітектури неокласицизму в Україні, в формах якого використані мотиви епохи Відродження. Будівля двохповерхова, прямокутної конфігурації, без тилової сторони, з баштами на головному фасаді і торцях. Внутрішній план будинку дещо змінений. Головний фасад з шестиколонним портиком. Парковий фасад з облицьованим каменем. На даху височіла купольна ротонда, яка в Другу світову війну була знищена радянською авіацією.

Цікава історія власника палацу Костянтина Івановича Ксідо.

Молодий поручик К.І.Ксідо потрапив на службу у батальйон, який залишався у Хмільнику після придушення повстання під проводом Устима Кармелюка. Молодий Ксідо розбагатів, одружившись на непривабливій і глухонімій дочці графа Лівашова - Катерині, - спадкоємиці великого маєтку в Хмільнику та 28-ми сіл із землями.

К.І.Ксідо не довелося жити в палаці. У 1915р. будівництво призупинилось через початок першої світової війни, а подальша політична ситуація змусила його емігрувати. Господар зміг відвідати свій палац тільки у 1942р.

З 1920-го по 1964р. у будинку були агрономічна і електротехнічна шоли, управління НКВС, склади, млин, різні установи. З 1964р. і по сьогодні готель. Тепер будівля переживає е найкращі часи і потребує капітального ремонту.

Існує легенда, що в одного польського магната дочка багато років страждала на ревматизм. Жодні ліки їй не допомагали. А покоївка дівчини, як на те, так і сяяла здоров'ям. Багатій заздрив служниці, мріяв побачити такою свою дочку. Служниця порадила лікувати дівчину чудодійною водою з кам'яної криниці, що знаходилась у лісовій гущавині за Хмільником. І диво сталося: дочка одужала! Та жадібний магнат наказав засипати криницю, аби ніхто більше не зміг скористатися цілющим джерелом.

Цей переказ довгий час жив в народі і лише в 1934 році знайшов своє реальне підтвердження. Щоб забезпечити Хмільник питною водою, геологи з гідрогеологічної експедиції заклали першу свердловину. Але на них чекало розчарування. Добута на глибині 65 метрів, вода була неприємна на смак, жорстка й солонувата. Проте, джерело привернуло увагу науковців Інституту геології Академії наук України та Українського науково-дослідного інституту курортології. За хімічним складом води Хмільника класифікували як радонові, вуглекислі, гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-натрієві мінеральні води з високим вмістом марганцю. Висновок фахівців був вражаючим -- Хмільницька радонова вода володіє унікальними цілющими властивостями й не має аналогів серед відомих мінеральних вод.

Тому уряд України в 1938 р. визнав район залягання лікувальних вод навколо Хмільника курортною місцевістю. З того часу в місті розпочинається будівництво водолікарень, перерване Великою вітчизняною війною. У 1960 р. Хмільник стає курортом союзно-республіканського значення і вже в 1961 р. в правічному листяно-хвойному лісі, осторонь міста зростають перші корпуси профспілкового санаторію «Хмільник». Нині -- це найпотужніша оздоровниця курорту з розвинутою сучасною інфраструктурою.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Економічна сутність виробничих витрат. Сутність і класифікація витрат виробництва за марксистською та неокласичною теоріями. Формування витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах. Застосування прогресивних методів організації виробництва.

    курсовая работа [82,8 K], добавлен 28.03.2016

  • Сукупні витрати. Постійні витрати. Витрати на одиницю продукції. Граничні витрати. Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції. Закони зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат.

    реферат [276,2 K], добавлен 07.08.2007

  • Сутність економічних показників роботи підприємства. Особливості визначення витрат протягом короткого відрізка часу, їх значення впродовж довготривалого періоду. Принципи розрахунку оптимального обсягу виробництва, планування середньострокових витрат.

    презентация [170,2 K], добавлен 18.10.2013

  • Сутність витрат і собівартість виробництва продукції. Суспільні витрати відповідають вартості продукції, є основою еквівалентного обміну товару на товар. Склад і класифікація витрат при визначенні собівартості продукції. Визначення собівартості продукції.

    реферат [18,7 K], добавлен 14.03.2009

  • Класифікація витрат з метою оцінки запасів та визначення фінансових результатів. Аналіз впливу зміни витрат та обсягу виробництва і реалізації продукції на прибуток підприємства. Операційний важіль, та його складові. Маржинальні та середні витрати.

    курсовая работа [737,5 K], добавлен 30.11.2010

  • Організація комплексної підготовки виробництва. Амортизаційні відрахування за рік. Заробітна платня обслуговуючого персоналу лабораторії метрології. Визначення експлуатаційних витрат. Одиничні показники якості. Визначення технічного рівня нової системи.

    курсовая работа [228,2 K], добавлен 16.05.2016

  • Сутність і види витрат виробництва: граничні, середні. Характер зміни витрат виробництва у короткостроковому та довгостроковому періоді. Закон спадної віддачі. Вартість та собівартість продукції, структура і значення, різновиди та можливі шляхи зниження.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.09.2011

  • Визначення предмету, розкриття змісту завдань економічного аналізу як економічного інструменту обґрунтування господарських рішень. Опис методики аналізу організаційно-технічного рівня виробництва. Оцінка рівня витрат і розрахунок собівартості продукції.

    контрольная работа [61,4 K], добавлен 02.05.2013

  • Підприємство як виробничо-ринкова система. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Багатофакторна виробнича функція. Модель ринку досконалої конкуренції. Витрати, дохід і прибуток підприємства малого розміру. Оптимум або рівновага виробника.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 07.08.2013

  • Економічна сутність витрат, їх класифікація (за елементами, місцем виникнення, способом віднесення на собівартість, призначенням). Формування витрат на підприємствах України, джерела їх фінансування. Планування витрат на виробництво та обіг продукції.

    курсовая работа [119,3 K], добавлен 05.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.