Економічні показники діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

31

Зміст

1. Розрахунок економічних показників діяльності ЦМЗО

1.1 Калькулювання експлуатаційних витрат

1.2 Угрупування експлуатаційних витрат

2. Економічні показники експлуатаційної діяльності підприємства

2.1 Розрахунок показників основного капіталу

2.2 Розрахунок показників оборотного капіталу

2.3 Розрахунок трудових показників

2.4 Розрахунок експлуатаційних витрат і фінансових показників підприємства

3. Розрахунок показників ефективності діяльності підприємства

3.1 Капітал підприємства

3.2 Розрахунок показників використання основних фондів

3.3 Розрахунок показників використання оборотного капіталу

3.4 Розрахунок показників ефективності використання ресурсів

1. Розрахунок економічних показників діяльності ЦМЗО

У цьому розділі треба визначити:

експлуатаційні витрати Цеху механічного зневоднювання осаду;

групи витрат за окремими класифікаційними ознаками.

На підприємстві водовідведення міста N у 2009р. було проведено аналіз виробничої та господарської діяльності, зокрема на Комплексі біологічного очищення (КБО). На Комплекс надходить стічна рідина, що являє собою суміш господарсько-побутових і промислових відходів. Спочатку вона потрапляє до споруд (ґрати типу НГ-8Т), призначених для механічного очищення стоків від великого за розміром сміття. Затримане на ґратах сміття знешкоджують і вивозять.

Для видалення із стічної рідини мінеральної частини суспензії на Комплексі діють шість секцій пісколовок горизонтального типу з конусними прорізами для видалення піску. Пісок гідроелеваторами перекачується на піщані площадки.

Після пісколовок стічні води надходять на первинні радіальні відстійники ( чотири - діаметром 28 м і три - діаметром 40 м). Їх призначення - видаляти із стічних вод зважені частки, що осідають під дією сили тяжіння, або спливають. Осад, що утворюється у відстійниках діаметром 28 м, самопливом, а з відстійників діаметром 40 м центровими і плунжерними насосами видаляється в самопливну мережу й у резервуар сирогоосаду обсягом 600 м³. Після первинних відстійників прояснені стоки надходять в аеротенки, де аеруються з активним мулом, при цьому відбувається біологічне очищення стоків. Суміш активного мулу з очищеними стоками надходить на вторинні відстійники, де очищена вода відокремлюється від активного мулу.

Активний мул з відстійників надходить у резервуар активного мулу (600 м³), а очищені стоки направляються у канал і по щитовому колектору скидаються в річку. Очищені стоки хлоруються на хлораторній станції, продуктивність якої становить 150 кг хлору на годину.

З 600 м³ резервуару активний мул (зворотний) насосами 20 НДН - 3000 м³/година перекачується в аеротенки. Утворений надлишковий активний мул надходить на мулові площадки, де відбувається зневоднювання і підсушування осаду. Мулова вола, що відокремилась у результаті цього процесу, через колодязі надходить у водовідвідну мережу і на насосну станцію, звідки насосами перекачується в канал (до головної споруди).

Зневоднений і підсушений мул (кек) згрібається бульдозером до дороги, а потім екскаватором навантажується і вивозиться або складується. У 2009 р. обсяг кека, вивезеного з КБО, склав 63 тис. м³.

Підсушування осаду на мулових площадках для сучасних великих очисних станцій не завжди виявляється можливим, тому що потребує великих площ. Мулові площадки розбиті на три ділянки загальною площею 126,18 га, з яких:

перша ділянка займає площу 37,02 га;

друга - 83,94 га;

третя - 5,22 га

На цих мулових площадках вологість мулу після підсушування, що триває в середньому 30 днів, зменшується з 97 до 80-85%. Сам процес підсушування осаду супроводжується неприємним запахом і сприяє розмноженню шкідливих комах - мух. Земля, на якій розташовані мулові площадки, не може бути використана в сільському господарстві протягом 15-20 років, тому що вона перенасичена шкідливими речовинами. Тому для великих станцій необхідно застосовувати більш сучасні способи зневоднення осаду, до числа яких, зокрема, відноситься механічне видалення вологи.

На підприємстві розроблено проект упровадження Цеху механічного зневоднювання осаду (ЦМЗО), необхідного як з технологічної, так і з екологічної точки зору. Видалення води центрифугуванням засновано на дії відцентрової сили, причому цей процес завершується протягом декількох хвилин. Ціль зневоднення, тобто зменшення вологості є ущільнення надлишкового мулу в цеху механічного зневоднювання. Після обробки надлишкового мулу в ЦМЗО вологість знижується з 97 до 60 - 65 %, тобто після введення Цеху площа мулових площадок зменшиться.

Цех буде розташований в існуючому будинку на КБО біля третьої ділянки мулових площадок, загальною площею 5,2 га. Пропускна потужність Цеху передбачена в обсязі 1500 м³ осаду на добу.

1.1 Калькулювання експлуатаційних витрат

Калькулювання експлуатаційних витрат відбувається за статтями, наведеними у табл. 1.1. Розрахунковий термін - 1рік.

Таблиця 1.1. Експлуатаційні витрати ЦМЗО.

Статті витрат	Сума витрат, тис. грн.	Структура, %
1. Вартість флокулянта	4533	63,67
2. Вартість електроенергії	879	12,34
3. Вартість води	58,4	0,84
4. Заробітна плата персоналу	593,2	8,2
5. Відрахування на соціальні заходи	225	3,1
6. Вартість вивезення кека	356,7	5,01
7. Амортизаційні відрахування	223,9	3,1
8. Витрати на опалення будинку	250,3	3,5
Разом	7119,5	100

Виконаємо розрахунок річних експлуатаційних витрат по Цеху механічного зневоднювання осаду.

Стаття "Вартість флокулянта"

Витрати на придбання флокулянта "Zetag-89" визначають за такою формулою

В_фл = N_фл*Q_аср*Т*Ц_фл,

де N_фл - норма витрат флокулянта на 1 т абсолютно сухої речовини(АСР), кг/т. У курсовій ця величина дорівнює 5;

Q_аср - обсяг абсолютно сухої речовини, що підлягає обробці флокулянтом, т. З огляду на те, що 1 м³ осаду містить 30 кг абсолютно сухої речовини, а технологічна добова спроможність ЦМЗО - 1543 м³/доб., визначають обсяг обробки АСР за добу;

Q_аср =1543*30/1000 = 46,29 кг

Т - кількість днів роботи очисних споруд на рік, днів;

Ц_фл - ціна 1 кг флокулянту, грн./кг; за умовами курсової роботи дорівнює 54.

В_фл= 5*46,29*365*54 = 4533тис.грн.

Стаття "Вартість електроенергії"

Річну суму витрат на електроенергію визначають за формулою

В_е = Q_е*Т*Ц_е,

де Q_е - добовий обсяг споживання електроенергії обладнанням ЦМЗО,

кВт-год./доб. Цю величину обчислюють на підставі розрахункової таблиці 1.2;

Ц_е - тариф на електроенергію, грн./кВт-год. На момент здійснення проекту тариф становив 0,3625.

Таблиця 1.2 Розрахунок витрат електроенергії.

Найменування обладнання	Кількість обладнання, од.	Встановлена потужність, кВт/ од.	Кількість роботи за добу, год.	Добова сума витрат електроенергії, кВт-год./доб
1. Центрифуга ОГШ-459	3	37	20	2220
2. Маслонасос - 0,1	4	0,1	20	8
3. Центрифуга ОГШ-631	1	75	20	1500
4.Установка підготовки флокулянта	1	3	20	60
5. Водонагрівач ДНФ-18	1	18	20	360
6. Насоси-дозатори	4	0,6	20	48
7. Насоси СМ-100-65-200	1	37	20	740
8. Насоси СМ-125-80-315	1	22	20	440
9. Насос ВКС 2/26	1	1,5	4	6
10. Вентилятори	10	2,85	24	684
11. Прилади освітлення: Малий зал 1 секція Малий зал 2 секція Машинний зал сирого осаду Підсобні приміщення	1	17	10	170
	1	5,3	10	53
	1	1,5	24	36
	1	2,4	4	9,6
12. Пункт керування насосною станцією	1	0,5	20	10
13. Центр сигналізації	2	0,5	20	20
14. Електроприводна арматура	1	0,6	0,5	0,3
15. Електроприводний транспортер кека	4	3	20	240
16. Електричний підігрівач	1	5	8	40
Всього		6644,9

В_е= 6644,9*365*0,3625 = 879203,33 грн. = 879тис. грн.

Стаття "Вартість води"

Суму оплати підприємством спожитої води визначають за формулою

В_в = (Q_р+Q_пр+Q_пб+Q_д)*Ц_в

де Q_р - річний обсяг води, що витрачається на приготування 1%-го розчину флокулянта, м³. Цю величину встановлюють як добуток річного обсягу споживання флокулянта та 0,1 м³ води/1 кг флокулянта;

Q_пр - річний обсяг води, щовитрачається на промивання машин після зупинки та заповнення перед запуском, м³. Згідно з паспортними даними для заповнення машин перед запуском необхідно 12,5 м³ води/добу , а після закінчення роботи - 8,5 м³ води/добу. Враховуючи кількість днів роботи споруд на рік і добову суму витрат води, визначають річний обсяг води

Q_пб - річний обсяг витрат води на господарсько-питні потреби, м³. Визначають як добуток норми витрат води на господарчо-питні потреби (0,016 м³ води/чол. на добу), кількості робітників ЦМЗО (див. ст.4,6) та кількості днів роботи очисних споруд на рік;

Q_д - річний обсяг витрат води на побутові потреби, м³. Обчислюють необхідний обсяг води для користування душем. Розрахунок ґрунтується на нормі витрат води, що складає 0,5 м³/добу для 1 душової кабінки; кількості душових у цеху - 2 од.; кількості днів роботи очисних споруд на рік;

Ц_в - тариф на воду, грн./м³. На момент здійснення проекту тариф становив 3,50 грн.

Q_р = 5*46*365*0,1 =8395м³

Q_пр=(12,5+8,5)*365 =7665 м³

Q_пб = 0,016*44*365 =257м³

Q_д = 0,5*2*365 =365 м³

В_в = (8395+7665+257+365)*3,50 =58387грн. =58,4тис.грн

Стаття "Витрати на оплату праці"

За цією статтею обчислюють суму витрат на оплату праці робітників та начальника цеху за рік.

Відповідно до типових норм і нормативів середньомісячна заробітна плата начальника цеху складає 943 грн. на місяць. Кількість робітників за посадами та їх середньомісячна заробітна плата подана в табл. 1.3. На підставі цих даних обчислюють річний фонд оплати праці всіх робітників цеху за основними ставками. Потім до нього додають величину поточних премій у розмірі 75% від основної заробітної плати.

ЗПнач = 943*12*1,75 =19845 грн. = 19,8 тис.грн.

ЗПопер = 7*780*12*1,75 = 114660 грн. = 114,6 тис. грн.

ЗПкоаг = 13*695*12*1,75 = 189735 грн. = 189,7 тис. грн.

ЗПмаш = 5*678*12*1,75 = 71190 грн. = 71,2 тис. грн.

ЗПслюс = 13*725*12*1,75 = 197925 грн. = 197,9 тис. грн.

?ЗПроб = 573510 грн. = 573,4 тис. грн.

?ЗПроб+нач = 573,4+19,8 = 593,2 тис. грн.

Таблиця 1.3 Характеристика робітників ЦМЗО.

Найменування посад робітників	Середньооблікова чисельність, чол.	Середньомісячна зарплата, грн.	Річна заробітна плата, грн.
Оператори установок по підсушуванню осаду III розряду	7	780	114660
Коогулянщики III розряду	13	695	189735
Машиністи налагоджувальної установки II розряду	5	678	71190
Слюсарі - ремонтники й електромонтери III розряду	13	725	197925
Всього			573510

Стаття "Відрахування на соціальні заходи"

Враховують відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування; на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України); до Фонду сприяння зайнятості населення, страхування від нещасних випадків. Відповідно до Закону України "Про порядок відрахувань на соціальні заходи" сума відрахувань складе 38,3 % від річного фонду оплати праці.

Відповідно до цього річні відрахування із заробітної плати начальника становлять:

Внач. = 19,8*0,383 = 7,5 тис. грн.

Відрахування із заробітної плати робітників становлять:

Вроб. = 573,4*0,383 = 217,8 тис.грн.

Загальна сума річних відрахувань на соціальні заходи становить:

?В = 7,5+217,8 = 225,3 тис. грн.

Стаття "Вартість вивезення кека"

Це комплексна стаття витрат, що складається з таких видів витрат:

витрати на дизпаливо:

ДП = 2*2*8*365*2,5*6,93 =29193,07 грн. = 29,2 тис. грн.

витрати на оплату праці водіїв:

ОПВ = 2*2*8*365*4,32*1,75 = 88300,8 грн. = 88тис. грн.

відрахування на соціальні заходи:

В = 88*0,383 = 33,7 тис. грн.

амортизація транспортних засобів:

А = 33 тис. грн.

Для вивезення річного обсягу кека необхідно 2 трактори Т-25 і 6 самосвальних причепів. Транспортні засоби обслуговують 5 водіїв (з урахуванням коефіцієнта облікової чисельності) у дві зміни тривалістю 8 год. кожна. За 1 годину роботи тракторист одержує 4,32 грн., крім того передбачається преміювання у розмірі 75%. Відрахування на соціальні заходи складають 38,5% від річного фонду оплати праці водіїв. За 1 машино -годину роботи трактор витрачає 2,5 л дизпалива вартістю 6,93 грн. за 1 літр. За умовою курсової роботи амортизація транспортних засобів складає 35 тис. грн.

Таким чином вартість вивезення кека буде становити:

ВК = ДП + ОВП + В + А = 29,2+88+33,7+33 = 183,9 тис. грн.

Стаття "Амортизаційні відрахування"

Таблиця 1.4 Види і вартість обладнання.

Найменування обладнання	Кількість, од.	Вартість, тис. грн./ од.	Загальна вартість обладнання, тис. грн.
Центрифуга ОГШ-459	3	285,0	855
Маслонасос - 0,1	4	4,5	18
Центрифуга ОГШ-631	1	345	345
Установка підготовки флокулянта	1	120,0	120
Водонагрівач ДНФ-18	1	4,0	4
Насоси-дозатори	4	25,0	100
Насос СМ-100-65-200	1	5,0	5
Насос СМ-125-80-315	1	8,0	8
Насос ВКС 2/26	1	7,5	7,5
Вентилятори	10	0,4	4
Електроприводна арматура	1	6,5	6,5
Електроприводний транспортер	4	25,0	100
Електричний підігрівач	1	20,0	20
Всього			1577

За цією статтею обчислюють величину амортизаційних відрахувань обладнання ЦМЗО кумулятивним методом, приймаючи, що встановлений період використання обладнання - 15 років.

Величина амортизаційних відрахувань обчислюється за формулою:

АВ = ЗВО *Nа1

= 13/91 = 0,142

АВ = 1577*0,108 = 223,9 тис.грн.

Стаття "Витрати на опалення будинку ЦМЗО"

Витрати на опалення будинку обчислюють за такою формулою

В_о = N_о*24*Т_о*С_о,

де N_о - норма витрати тепла , ГКал/год на добу, для ЦМЗО складає 0,92;

Т_о - тривалість опалювального періоду, дн. Визначається самостійно виходячи з того, що опалювальний сезон починається 15 жовтня, а закінчується 15 квітня;

С_о- собівартість 1 ГКал, грн. Підприємство водовідведення має власні котельні, собівартість 1 ГКал на яких складає 63 грн.

В_о = 0,92*24*180*63 = 258387 грн. = 250,4 тис. грн.

Результати обчислень заносять у табл. 1.1.

1.2 Угрупування експлуатаційних витрат

На основі статей витрат ЦМЗО необхідно

згрупувати витрати за економічними елементами і залежно від зміни обсягу виробництва (розрахункові таблиці 2.4 і 2.5);

обґрунтувати і проаналізувати отримані угруповання;

Загальні витрати розподіляють за такими економічними елементами:

До елемента “Матеріальні витрати” належать: витрати на обслуговування виробничого процесу: на матеріли, паливо, енергію, на роботи і послуги виробничого характеру, що виконуються сторонніми організаціями.

До елемента “Витрати на оплату праці” належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці.

До елемента “Відрахування на соціальні заходи” належать відрахування:

на державне (обов'язкове) соціальне страхування;

на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України);

страхування від нещасних випадків на виробництві;

до Фонду сприяння зайнятості населення.

До елемента “Амортизація основних фондів та нематеріальних активів” належать: витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних виробничих фондів за встановленими нормами і порядком;

До елемента “Інші витрати” належать:

податки, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, Фонду охорони праці та ін.;

витрати на реалізацію продукції, участь у виставках, ярмарках і т.ін.;

сума сплаченої орендарем винагороди за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами

Таблиця 2.4 Угрупування витрат за економічними елементами.

Елементи витрат	Тис. грн.	Структура, %
Матеріальні витрати	5922,7	82,74
Заробітна плата	681,2	9,8
Відрахування на соціальні заходи	258,7	3,77
Амортизація	256,9	3,69
Інші витрати	---	---
Разом	7119,5	100

За критерієм залежності від зміни обсягу виробництва загальні витрати розподіляються на постійні й змінні. До постійних витрат належать такі, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва. Вони повинні бути сплаченими, навіть якщо підприємство не виготовляє деякий час продукцію (послуги).

Змінні витрати, навпаки, збільшують або зменшують свою величину пропорційно до зміни обсягу виробництва.

У курсовій роботі визначення постійних та змінних витрат виконують в умовах короткострокового періоду. Короткостроковий період - це період часу, достатній для зміни будь-яких факторів виробництва, крім основного капіталу. До постійних витрат відносяться амортизаційні відрахування, орендна плата, платежі з обов'язкового страхування майна підприємства, оплата праці апарату управління підприємства тощо, до змінних - витрати на матеріали, технологічне паливо, енергію, покупні ресурси і т.ін.

Таблиця 2.5 Угрупування витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва.

Групи витрат	Тис. грн.	Структура,%
Постійні - всього У тому числі: Аморт. Відрах. Тран. Амортизація Витрати на опалення З.п. начальника Соц.страх. начальника	534,5 33 223,9 250,3 19,8 7,5	7,7 0,475 3,2 3,6 0,3 0,11
Змінні - всього У тому числі: Вартість флокулянта Вартість електроенергії Вартість води З.п. робочих Соц.страх. робочих В-ти на дизпаливо В-ти на оплату праці водіїв Відрах. На соц.заходи роб.	6585 4533 879 58,4 573,4 217,8 202 88 33,7	92,3 65,25 12,7 0,84 8,3 3,13 0,42 1,27 0,5
Разом	7119,5	100

2. Економічні показники експлуатаційної діяльності підприємства

У цьому розділі необхідно з урахуванням введення в дію Цеху механічного зневоднювання осаду визначити головні економічні показники підприємства водовідведення взагалі( основний і оборотний капітал, трудові показники, витрати, доходи, фінансовий результат) у прогнозному році.

2.1 Розрахунок показників основного капіталу

Придбання обладнання спричиняє зміну показників основного капіталу. Треба визначити:

вартість основних фондів на кінець прогнозного року;

суму зносу основних фондів і залишкову вартість на кінець прогнозного року;

величину активних і пасивних основних фондів.

При аналізі процесу руху основних фондів умовно приймають, що вибуття основних фондів у прогнозному році не передбачається. Вартість основних фондів, що надходитимуть у прогнозному році, дорівнює вартості обладнання ЦМЗО.

Суму зносу на кінець прогнозного року визначають як суму зносу на початок року і розміру амортизаційних відрахувань за прогнозний рік Величина амортизаційних відрахувань за прогнозний рік складається з амортизаційних відрахувань обладнання ЦМЗО (розд. 1.1) і амортизаційних відрахувань інших основних фондів підприємства, величина яких у прогнозному році умовно дорівнює їх величині у попередньому році - 12650 тис.грн.

Таблиця 2.1 Рух основних фондів, тис. грн.

Показники	Звітний рік	Прогнозний рік
Вартість на початок року Надійшло за рік Вибуло за рік Вартість на кінець року	247081 25347 18953 253475	253475 1577 --- 255052

Таблиця 2.2 Знос основних фондів, тис.грн.

Показники	Звітний рік	Прогнозний рік
	початок	кінець	початок	кінець
Первісна вартість Знос Залишкова вартість	247081 160695 86386	253475 165773 87702	253475 165773 87702	255052 178646,9776405,03

Знос на кінець прогнозного року:

Зкр= Зпр + АВобл + АВОФ = 165773 + 223,9 + 12650=178646,9 тис. грн.

Первісна вартість - фактична вартість основних фондів на момент введення їх в дію або придбання.

Залишкова вартість - вартість основних фондів, ще не перенесена на вартість виготовленої продукції. Визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу основних фондів на момент обчислення.

Визначення вартості окремих груп основних фондів дозволяє встановити структуру основних фондів.

Після визначення видової структури основних фондів здійснюють розподіл основних фондів підприємства на активні і пасивні за ступенем участі у процесі виробництва.

Активні - це основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі, без наявності яких виробництво продукції підприємства неможливе.

Пасивні - це основні фонди, що створюють умови для здійснення виробничого процесу.

Таблиця 2.3 Склад основних фондів на кінець року, тис. грн.

Групи основних фондів	Звітний рік	Прогнозний рік
Будівлі Споруди Передавальні пристрої Машини та обладнання Транспортні засоби Виробничий інвентар Разом	10268 64153 160725 11857 4748 1724 253475	10268 64153 160725 13434 4748 1724 255052

Результати розподілу зводять у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Розподіл основних фондів за ступенем участі у виробничому процесі.

Групи основних фондів	Звітний рік	Прогнозний рік
Активні основні фонди - разом у тому числі: споруди передавальні пристрої машини та обладнання	64153 160725 11857	64153 160725 13434
Пасивні основні фонди - разом у тому числі: будівлі транспортні засоби виробничий інвентар	10268 4748 1724	10268 4748 1724
Разом	253475	255052

2.2 Розрахунок показників оборотного капіталу

Очікується зміна в структурі оборотних коштів. У наступному році в зв'язку з введенням в дію ЦМЗО очікується збільшення виробничих запасів на 153 тис. грн., зменшення незавершеного будівництва на 1,3 тис.грн., дебіторської заборгованості за послуги - на 343 тис.грн. Інші елементи активу балансу умовно залишають незмінними.

Треба визначити:

залишки оборотних коштів на кінець розрахункового року;

суму оборотних виробничих фондів та фондів обігу за два роки.

Таблиця 2.5 Залишки оборотних коштів, тис. грн.

Види оборотних коштів	Звітний рік	Прогнозний рік
	початок	кінець	початок	кінець
Оборотні виробничі фонди - всього, у тому числі: 1. Виробничі запаси 2. Незавершене виробництво 3. Товари Фонди обігу - всього, у тому числі: 1. Дебіторська заборгованість за послуги 2. Дебіторська заборгованість за розрахунками 3. Грошові кошти 4. Інші оборотні кошти	10183,8 9495,1 2,4 686,3 52831,2 39921,7 7238,4 1825,1 3846,0	10370,2 9344,8 2,7 1022,7 56098,5 39638,4 12163,8 1839,4 2456,9	10370,2 9344,8 2,7 1022,7 56098,5 39638,4 12163,8 1839,4 2456,9	10521,9 9497,8 1,4 1022,7 55755,5 39295,4 12163,8 1839,4 2456,9
Разом	63015	66468,7	66468,7	66277,4

2.3 Розрахунок трудових показників

Введення в дію ЦМЗО спричинить зміну трудових показників: середньооблікової чисельності робітників, структури трудових ресурсів. Зважаючи на кількість робітників нового цеху, витрати на оплату праці яких були розраховані в розділі 1, слід визначити:

кількість робітників різних категорій у проектному році.;

середньооблікову чисельність ;

структуру виробничого персоналу в звітному і проектному роках

Таблиця 2.6 Склад чисельності працівників за категоріями, чол.

Категорії працівників	Звітний рік	Прогнозний рік
1. Керівники 2. Спеціалісти 3. Службовці 4. Робітники	18 117 332 1508	19 117 332 1551
Разом	1975	2019

2.4 Розрахунок експлуатаційних витрат і фінансових показників підприємства

У цьому розділі необхідно визначити:

величину доходів підприємства з урахуванням зміни собівартості 1 м³ стічної рідини;

величину додаткового доходу від реалізації кека;

величину прибутку.

Експлуатаційна діяльність нового цеху вливатиме на суму витрат підприємства взагалі. На підставі витрат, обчислених у розділі 1, слід зазначити величину витрат у прогнозному році і собівартість відведення стічної рідини.

Таблиця 2.7 Собівартість послуг за статтями витрат, тис.грн.

Показники	Звітний рік	ЦМЗО	Прогнозний рік
Разом собівартість, тис. грн.	121000	7115,7	128119,5
Обсяг стічної рідини, тис. м3	206685	---	206685
Собівартість 1 м3 стічної рідини, грн.	0,59	---	0,62

На підприємствах водовідведення величини доходу від основного виду діяльності визначається як добуток обсягу відведення стічної рідини (в натуральних вимірниках) і середнього тарифу на цю послугу.

Середній тариф визначають на підставі собівартості відведення 1 м³ стічної рідини і затвердженої для підприємства норми прибутковості:

Т=СВ₁*К_пр = 0,62*1,15 = 0,71 тис. грн.

де СВ₁ - собівартість відведення 1 м³ стічної рідини, грн.;

К_пр - коефіцієнт прибутковості. Для підприємств водовідведення норма прибутковості складає 15%. Отже коефіцієнт прибутковості дорівнюватиме 1,15.

У разі незмінності обсягів водовідведення та норми прибутковості величина доходів від основного виду діяльності в прогнозному році зміниться пропорційно до зміни собівартості і може бути визначена таким чином:

Д_осн.д.=Д_{звітного р.}* = 140743* = 147899,36 тис. грн.

Величина доходу в звітному році наведена в табл. 2.8.

З метою компенсування збільшення експлуатаційних витрат по очищенню стічної рідини в курсовому проекті пропонується використання підсушеного мулу (кека) як добрива для лісових господарств, а також як паливо, сировину пластмасової промисловості.

У результаті використання нової технології зневоднювання кек не буде містити в собі шкідливі компоненти - нітрити і нітрати, а наявність у ньому корисних елементів: фосфатів, білків, вуглеводів і т.п., дозволить підприємству почати реалізацію кека як добрива.

Для використання кека як палива його необхідно попередньо висушити. Висушений кек брикетують для спалювання на колосниках, або розмелюють і спалюють у розпорошеному вигляді. Краще використовувати останній спосіб, тому що при спалюванні кека на колосниках утворюється шар золи.

Склад і властивості кека після механічного зневоднювання осаду дуже відрізняються від складу кека, отриманого з вторинних відстійників. Установлено, що внаслідок високого вмісту білка кек може бути застосований у пластмасовій промисловості як замінник дефіцитних штучних смол (фенолальгедридних).

У курсовій роботі розглядається перший варіант використання кека -- реалізація як добрива, тому що в цьому випадку не потрібні додаткові витрати. Обсяг реалізації кека передбачається на рівні 43% від річного обсягу його обробки. Величина додаткового доходу визначається як добуток обсягу реалізації кека (Q_к) і ціни його реалізації (Ц_к):

Д_к = Q_к*Ц_к= 35313,75*0,1 = 3531,38 тис. грн.

Q_к = Q_д*Т*= 225*365* = 35313,75 тис. грн.

де Q_д - продуктивність ЦМЗО, м³кеку на добу. Згідно з паспортними даними ЦМЗО виробляє 225 м3 кека на добу;

Т - кількість днів роботи ЦМЗО на рік, днів;

ПВ_к - питома вага реалізації кека.

Ц_к = =1,15 = 0,1 тис. грн.

де В_к - річна сума витрат ЦМЗО, грн. Визначається як підсумок табл. 1.1.

Отже суму доходів підприємства в прогнозному році. обчислюють за формулою

Д_{прогн.р.} = Д_осн.д.+Д_к= 147899,36+ 3531,38 = 151430,74 тис. грн.

Величину фінансового результату підприємства визначають як різницю між сумою доходів і величиною витрат. Результати обчислень заносять у табл.2.8. і аналізують зміну фінансових показників.

Таблиця 2.8 Фінансові показники підприємства, тис. грн.

Фінансові показники	Звітний рік	Прогнозний рік
Доходи Витрати Прибуток	140743 121000 19743	151430,74 128119,5 23311,24

3. Розрахунок показників ефективності діяльності підприємства

У цьому розділі необхідно розрахувати відносні показники використання ресурсів і діяльності підприємства КП„Очиствод” і підприємства іншої сфери діяльності, зробити порівняльний аналіз(бухгалтерську звітність іншого підприємства, на основі якої робляться обчислення - форма №1. „Баланс”, форма №2. „Звіт про фінансові результати”, форма №11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію”,слід додати до курсової роботи).

Необхідні вихідні данні, результати обчислень і висновки представляють у вигляді наведених розрахункових таблиць

3.1 Капітал підприємства

Капітал - це визначена сума матеріальних, грошових та нематеріальних коштів, необхідних для започаткування і здійснення підприємницької діяльності. Створення капіталу підприємства може здійснюватись як за рахунок коштів власників підприємства, так і шляхом залучення довго-, і короткострокових позик. Відповідно до цього визначають структуру капітала за джерелом формування.

Для здійснення підприємницької діяльності капітал підприємства спрямовується на формування основного (частина авансованого капіталу, що складається з вартості засобів праці) і оборотного(частина авансованого капіталу, що витрачається на придбання предметів праці і забезпечення обігу грошових коштів.)капіталу. Співвідношення між зазаначеними частинами капіталу відбиває структуру капіталу за характером кругообігу.

Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика структури капіталу.

Показники	КП„Очиствод”	ВАТ «Національний депозитарій»
	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Характеристика капіталу за характером кругообігу
Основний капітал	255052	79,22	49434	61,23
Оборотний капітал	66277,4	20,78	26404,8	38,77
Разом	321329,4	100	75838,8	100
Висновок:
Характеристика капіталу за джерелом формування
Власний капітал	305905,6	95,2	40704,1	53,67
Позиковий капітал	15423,8	4,8	35134,7	46,33
Разом	321329,4	100	75838,8	100
Висновок:

3.2 Розрахунок показників використання основних фондів

Для оцінки використання основних фондів на підприємстві використовують такі групи показників:

Показники технічного стану

Коефіцієнт зносу:

К_з=,

де З -сума зносу основних фондів;

ПВ - повна вартість основних фондів.

К_з1=

К_з2=

Коефіцієнт придатності:

К_пр=,

де ЗВ - залишкова вартість основних фондів.

Вихідні данні містяться у формі №1 - актив.

К_пр1=

К_пр2=

Показники руху

Таблиця 3.2 Порівняльна характеристика використання основних фондів.

Показники	Одиниці виміру	КП „Очиствод”	ВАТ«Національний депозитарій»
Характеристика технічного стану основних фондів
Первісна вартість	тис.грн.	255052	29646,4
Знос	тис.грн.	178646,97	2409,8
Залишкова вартість	тис.грн.	76405,03	27236,6
Коефіцієнт зносу	%	70	8,1
Коефіцієнт придатності	%	30	97,9
Висновок: На кінець року КП «Очиствод» знос ОФ-70% тобто придатних до експлуатації ОФ=30%.
Характеристика руху основних фондів
Вартість на п.р.	тис.грн.	253475	29295,6
Вартість фондів, що надійшли	тис.грн.	1577	689,3
Вартість фондів, що вибули	тис.грн.	-	338,5
Вартість на к.р.	тис.грн.	255052	29646,4
Коефіцієнт надходження	%	0,6	2,3
Коефіцієнт вибуття	%	-	1,16
Коефіцієнт приросту	%	0,62	1,18
Висновок:

Коефіцієнт надходження:

К_н=,

де В^н - вартість фондів, що надійшли за рік на підприємство;

ОФ_к.р. - вартість основних фондів (повна) на кінець року.

К_н1=

К_н2=

Коефіцієнт вибуття:

К_в = ,

де В^в - вартість фондів, що вибули з підприємства за рік;

ОФ_п.р. - вартість основних фондів (повна ) на початок року.

Кв1=0%

К_в2 =

Коефіцієнт приросту:

К_{пр =}

К_{пр1 =}

К_{пр2 =}

3.3 Розрахунок показників використання оборотного капіталу

Показники ефективності використання оборотного капіталу:

Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу

К_об = ,

К_об1 =

К_об2 =

де Q - обсяг реалізованої продукції у вартісному вимірі;

- середній залишок оборотних коштів. Обчислюють як середню арифметичну фактичних залишків оборотних коштів на початок і кінець року.

Тривалість одного оберту (Т_об)

Т_об=,

Т_об1=

Т_об2=

де Т - кількість днів у календарному періоді.

Коефіцієнт завантаження оборотного капіталу

К_зав=.

К_зав1=

К_зав2=

Таблиця 3.3 Порівняльна характеристика оборотності оборотного капіталу.

Показники	Одиниці виміру	КП „Очиствод”	ВАТ«Національний депозитарій»
Чистий доход	тис.грн.	140743	2100,8
Середньорічні залишки оборотних коштів	тис.грн.	66373,05	14114,85
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу		2,12	0,15
Тривалість одного оберту	дні	172,2	2433
Коефіцієнт завантаження оборотного капіталу	грн.ОК/1грн. доходу	0,47	6,7
Висновок: Як видно з цієї таблиці КП «Очиствод» ефективніше використовує оборотний капітал. Про це свідчать наступні показники: у КП«Очиствод» обсяг виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів,більший ніж у ВАТ «Національний депозитарій». тривалість одного оберту оборотного капіталу КП «Очиствод» менша ніж у ВАТ «Національний депозитарій»

3.4 Розрахунок показників ефективності використання ресурсів підприємства

Необхідно визначити показники ефективності використання капіталу в цілому, основних фондів і оборотного капіталу. Порівняти і проаналізувати отримані результати обчислень.

Коефіцієнт доходності капітала

К_д =

К_д1 =

К_д2 =

де Д - доход, отриманий на підприємстві за рік;

К - середньорічна величина капіталу.

Коефіцєнт прибутковості капітала

К_пр =

К_пр1 =

К_пр2 =

де Пр - прибуток, отриманий на підприємстві за рік.

Фондовіддача основних фондів:

Ф_в=

Ф_в1=

Ф_в2=

де Q - річний обсяг реалізованої продукції у вартісному вимірюванні;

ОФ^ср - середньорічна вартість основних фондів. Обчислюють як середню арифметичну фактичної повної вартості основних фондів на початок і кінець року.

Фондомісткість основних фондів:

Ф_м= ;

Ф_м1=

Ф_м2=

Коефіціент прибутковості основних фондів:

ОФ_пр=,

ОФ_пр1=

ОФ_пр2=

економічний показник витрата капітал

Таблиця 3.4 Порівняльна характеристика ефективності діяльності підприємства.

Показники	Одиниці виміру	КП „Очиствод”	ВАТ«Національний депозитарій»
Характеристика ефективності використання капіталу
Капітал	тис.грн.	321329,4	75838,8
Чистий доход	тис.грн.	140743	2100,8
Фінансовий результат: прибуток(збиток)	тис.грн.	23311,24	-536,5
Коефіцієнт доходності капітала	%	43	2,7
Коефіцієнт прибутковості капітала	%	7,3	0,7
Висновок: Висновок: Ефективнішим є використання капіталу КП «Очиствод», про це свідчать наступні показники: Фін.результат коефіцієнт доходності капіталу (на 1грн. капіталу приходиться 0,43грн.доходу) коефіцієнт прибутковості капіталу ( на 1грн. капіталу приходиться 0,073грн. прибутку)
Характеристика ефективності використання основних фондів
Чистий доход	тис.грн.	140743	2100,8
Середньорічна вартість фондів	тис.грн.	254263,5	29471
Фінансовий результат: прибуток(збиток)	тис.грн.	23311,24	-536,5
Фондовіддача	%	0,55	0,07
Фондомісткість	%	1,8	14
Коефіцієнт прибутковості ОФ	%	9,2	1,8
Висновок: КП «Очиствод» ефективніше використовує ОФ, про це свідчать наступні показники: фінансовим результатом є прибуток показник фондовіддачі (на 1грн. ОФ приходиться 0,55грн. доходу) показник фондомісткості(щоб отримати продукції на 1грн. необхідно вкласти 1,8грн.)
Характеристика ефективності використання оборотного капіталу
Фінансовий результат: прибуток(збиток)	тис.грн.	23311,24	-536,5
Залишки оборотних коштів	тис.грн.	66277,4	14114,85
Коефіцієнт прибутковості ОК	%	35	-3,8
Висновок: КП «Очиствод» ефективніше використовує ОК, про це свідчать наступні показники: фінансовий результат - прибуток коефіцієнт прибутковості ОК (на 1грн. ОК приходиться 0,35грн. прибутку)

Коефіцієнт прибутковості оборотного капіталу

ОК_пр=,

ОК_пр1=

ОК_пр2=

Коефіцієнт прибутковості витрат:

В_пр = ,

В_пр1 =

В_пр2 =

де В - сума витрат підприємства.

Коефіцієнт прибутковості доходів:

Р_в = ,

Р_в1 =

Р_в2 =

де Д - доходи підприємства від реалізації продукції;

Таблиця 3.5 Порівняльна характеристика ефективності діяльності підприємства, %.

Показники рентабельності	КП „Очиствод”	ВАТ«Національний депозитарій»
Коефіцієнт прибутковості витрат	18,1	-5,4
Коефіцієнт прибутковості доходів	16,5	-0,7
Коефіцієнт прибутковості капіталу	7,3	-0,7
Коефіцієнт прибутковості основних фондів	9,2	-1,8
Коефіцієнт прибутковості оборотного капіталу	35	-3,8
Висновок: КП «Очиствод» по всім показникам є ефективнішим, ніж «ВАТ»

Кінцевим результатом курсової роботи є порівняння показників прибутковості двох підприємств з метою визначення найбільш ефективного.

Размещено на Allbest.ru