Трудові ресурси підприємства і продуктивність праці. Ефективність використання основних фондів

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Міністерство освіти і науки України

Шосткинський Інститут

Сумського державного університету

Контрольна робота

з дисципліни Економіка підприємства

Виконала

студентка групи Е - 81 Ш

Ліпатова Ганна Валеріївна

Перевірила

Ісакова І. В.

Шостка 2010 р.

Зміст

1. Теоретичні питання:

1.1 Трудові ресурси підприємства та продуктивність праці

1.2 Показники ефективності використання основних фондів підприємства

2. Практичні завдання:

2.1 Задача №1

2.2 Задача №2

2.3 Задача №3

Література

1. Теоретичні питання

1.1 Трудові ресурси підприємства та продуктивність праці

Трудові ресурси підприємства - це громадяни, які постійно працюють і забезпечують необхідні виробничі та управлінські вимоги.

Щоб зрозуміти сутність поняття "трудові ресурси", треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

Ш осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років

включно);

Ш осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки - від 16

до 54 років, чоловіки - від 16 до 59 років включно);

Ш осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки -з 55, чоловіки - з 60 років).

До трудових ресурсів належать:

Ш населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

Ш працюючі особи пенсійного віку;

Ш працюючі особи віком до 16 років.

Відповідно до рекомендацій МОП і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне. Економічно активне населення - це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих із безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. Економічно неактивне населення - це та частина населення, Яка не входить до складу ресурсів праці.

До них належать:

Ш учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;

Ш особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;

Ш особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

Ш особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;

Ш особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;

Ш інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

Трудові ресурси підприємства підлягають кількісному і якісному аналізу.

Кількісний аналіз представляє ступінь забезпеченості виробництва робітниками певної категорії.

На кількісну оцінку робочого персоналу впливають такі фактори:

1. Загальна чисельність населення.

2. Співвідношення робочих і безробітних.

3. Тривалість робочого часу.

4. Розмір витрат виробництва.

5. Обсяг виробництва.

Якісний аналіз робочого персоналу передбачає оцінку робітників за:

1. Рівнем освіти.

2. Досвідом роботи.

3. Власними здібностями до виконання обов'язків.

Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів.

До системи балансів трудових ресурсів належать:

Ш зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

Ш баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях та джерел їх забезпечення;

Ш балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

Ш балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;

Ш балансові розрахунки потреби в спеціалістах; міжгалузевий баланс затрат праці;

Ш баланс робочого часу.

Ефективне застосування робочої сили на підприємстві досліджується за допомогою продуктивності праці.

Продуктивність праці - це інтегральний показник якості робочої сили, це затрати праці на виробництва певного обсягу.

Підвищення продуктивності праці завжди має вирішальне значення для розвитку економіки країни. Ріст продуктивності праці завжди виявляється у наступних формах:

скорочення витрат праці на одиницю виробленої споживацької вартості, що виражається в економії матеріальних і трудових ресурсів;

ріст маси споживацьких вартостей, що виробляються в одиницю часу, що відображається не у витратах, а в результатах праці;

- зміна співвідношення між живою та упредметненою працею зі зменшенням витрат сукупної праці;

збільшення маси та норми прибавочного продукту.

Вимір продуктивності праці стосується трьох взаємопов'язаних питань:

економічного змісту продуктивності праці;

визначення показників, які могли би служити кількісною мірою виміру рівню продуктивності праці;

принципів порівняння показників продуктивності праці в часі та просторі.

Вимоги, які висуваються обліку продуктивності праці:

а) одиниця виміру не повинна перекручувати показники продуктивності праці і при цьому повинна відповідати задачам обліку;

б) змістовність обліку і відповідність облікового обсягу виробництва фізичному обсягу робіт;

в) єдність методів виміру продуктивності праці;

г) показник продуктивності праці повинен бути наскрізним, зведеним, порівняним і мати високий ступень узагальнення, гнучкості, універсальності застосування;

д) забезпечення можливості отримання даних не тільки для виміру, але й для планування, а також аналізу факторів, за рахунок впливу яких продуктивність праці змінюється або повинна змінюватися в порівнянні з базисним (плановим) періодом.

Для характеристики рівня продуктивності праці використовують показники виробітку і трудомісткості.

Виробіток - це відношення обсягу виготовлення продукції до кількості затраченого часу робітниками на виробництво цієї продукції.

Показує питому вагу готової продукції у вартості корисного часу на її виготовлення.

Трудомісткість (зворотний показник) - це затрати одиниці часу на виготовлення певного обсягу продукції.

Види продуктивності праці

1. Гранична, яка установлена замовником при плануванні виробів згідно допустимих витрат праці на виробництво цих виробів.

2. Проектна -це ефективність праці при проектуванні нових виробів.

3. Планова - це заплановані на певний час витрати праці.

4. Фактична - представляє факти затрати праці на виробництво певного обсягу продукції Резерви росту продуктивності та ефективності праці на підприємствах можуть розрізнятися за двома ознаками -- за характером факторів, які використовуються: екстенсивні та інтенсивні; за напрямками сприяння: за групами ресурсів, які використовують.

Резерви екстенсивного росту:

v покращення використання фонду робочого часу;

v залучання в обіг невикористаних матеріалів та
енергії;

v покрашення використання обладнання та інших технічних засобів у часі;

v освоєння невикористаних природних ресурсів;

v залучання фінансових коштів (кредит, акціонування та ін.).

Резерви інтенсивного росту:

v зниження витрат праці на одиницю продукції;

v зниження витрат матеріалів та енергії на одиницю
продукції;

v покращення використання техніки за паспортною
потужністю;

v збільшення обсягу продукції з одиниці використаних природних ресурсів;

v економне витрачання та вигідне вкладення фінансових коштів.

Резерви покращення використання ресурсів (за групами):

v трудові ресурси;

v матеріальні ресурси;

v технологічні ресурси;

v природні ресурси;

v фінансові ресурси.

На ріст продуктивності праці впливають такі фактори:

1. Матеріально - технічні, що пов'язані із ефективністю удосконалення матеріально - технічної бази.

2. Організаційні, що пов'язані із підвищенням рівня концентрації спеціалізації виробництва та підвищення рівня організації виробничих процесів.

3. Ефективне застосування методів управління на основі принципу матеріальної зацікавленості, профспілкового захисту та фінансово - кредитного механізму.

4. Соціальні фактори, які включають діяльність людей у сфері громадського життя.

1.2 Показники ефективності використання основних фондів підприємства

З метою якісного економічного аналізу ведеться змістовна оцінка ефективності використання основних фондів на підприємстві.

Застосовують показники середньорічної вартості основних фондів:

ОФ _введ - вартість введених в дію основних фондів протягом року.

n₁ - кількість місяців з моменту введення в дію основних фондів до кінця року.

ОФ _виб - вартість вибувших з дії основних фондів протягом року.

n₂ - кількість місяців з моменту вибуття до кінця року.

Показники ефективності використання основних фондів:

1. Фондо- віддача - показує питому вагу вартості готової продукції у загальну вартість основних фондів.

Q - обсяг виготовленої продукції.

- середньо річна вартість основних фондів.

Показує скільки гривень виготовленої продукції припадає основним фондам.

2. Фондо - ємність - це зворотний показник фондо - віддачі, який показує, який обсяг продукції відповідає 1 гривні на одиницю використаних основних фондів.

3. Фондо - озброєність - це відношення вартості активних основних фондів до середньо - спискової чисельності робочого персоналу.

Показує ступінь автоматизації виробничого процесу.

4. Коефіцієнт оновлення (введення в дію основних фондів) - це відношення вартості введених в дію основних фондів протягом року до середньо - річної вартості основних фондів.

ОФ _введ - вартість введених в дію основних фондів протягом року.

- середньо річна вартість основних фондів.

5. Коефіцієнт вибуття - це відношення вартості виведених з дії основних фондів протягом року до середньо - річної вартості основних фондів.

6. Коефіцієнт заміни - визначається, як відношення суми введених в дію основних фондів до суми вибувших з дії основних фондів за певний період.

7. Коефіцієнт ізносу - визначається, як сума ізносу основних фондів до вартості основних фондів на кінець року

8. Коефіцієнт змінності

n - кількість змін виробничого циклу

N - кількість задіяного обладнання

.

9. Коефіцієнт екстенсивного завантаження - визначається як відношення фактичного часу використання обладнання до номінального, запланованого максимально можливого часу використання обладнання.

10. Коефіцієнт інтенсивного завантаження - визначається, як відношення фактичного обсягу виготовленої продукції за використання певної вартості основних фондів до номінального запланованого обсягу виготовленої продукції.

11. Інтегральний показник

ресурс продуктивність праця основні фонди

2. Практичні завдання:

2.1 Задача №1

Розрахувати середню норму амортизації, якщо первісну вартість основних фондів 594 тис. грн.., ліквідаційна вартість 25 тис. грн.., термін використання основних фондів 1 місяць.

Розв'язок

В_п = 594 000 грн.

В_л = 25 000 грн.

Т_сл = 1 місяць = 1 місяць / 12 місяців = 0, 083 року

Висновок: = 57,26%

2.2 Задача №2

Розрахувати рівень ефективності використання оборотних засобів підприємства, якщо середня річна величина оборотних засобів 650 тис. грн.., а виручка від реалізації продукції 2 млн. 925 тис. грн.,. Коефіцієнт завантаження 0,15, їх оборотності - 52 дні.

Розв'язок

= 650 000 грн.

Q = 2 925 000 грн.

К_{зав. пл.} = 0,15

Тпл. = 52 дні

Q - обсяг виготовленої продукції.

- середньо річна вартість оборотних засобів.



= 0,68

Висновок: План оборотності оборотних засобів не виконано за кількістю оборотів на 32 %, а за тривалістю обороту на 35 %.

2.3 Задача №3

Тарифний фонд оплати праці підприємства у плановому році повинні становити 400 тис. грн.. Крім того передбачено ряд доплат:

1) За преміальною системою 42 тис. грн..

2) За роботу в нічні зміни 1,2 тис. грн..

3) Бригадиром за керівництво - 0,82 тис. грн..

4) Чергові відпустки - 38 тис. грн..

5) Виконання державних обов'язків - 0,7 тис. грн..

Визначити годинний і річний фонд оплати праці підприємства.

Розв'язок

Визначаємо річний ФОП

ФОП тарифний + доплата за преміальною системою + доплата за роботу в нічні зміни + доплати бригадирам за керівництво + доплати за чергові відпустки + доплати за виконання державних обов'язків.

= 482,72 тис. грн..

1. Визначаємо кількість годин в 1 році

Кіл - ть годин в році = 360 днів * 8 годин = 2880 годин.

2. Визначаємо ФОП годинний.

ФОП годинний =

ФОП годинний =

Висновок: ФОП річний = 482,72 тис. грн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.- 480 с.

2. О.П.Крайник, Є.С.Барвінська. Економіка підприємства: Навчальний посібник /За редакцією О.П.Крайник/ ? Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект - Захід”, 2003.? 208 с.;

3. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посіб.? Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004.? 412 с.;

4. Економіка підприємства: Підручник /За заг. ред. С.Ф.Покропивного. ? Вид. 2-ге, перероб. та доп.? К.: КНЕУ, 2001.? 528 с., іл.;

5. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник /За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф.Покропивного./ ? К.: КНЕУ, 2001.? 457 с.;

6. http://www.refine.org.ua

Размещено на Allbest.ru