Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.1 Значення економічної ефективності виробництва продукції

1.2 Показники ефективності сільськогосподарського виробництва

2. Економічна ефективність виробництва продукції в галузі рослинництва

2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства

2.2 Економічна ефективність виробництва основних видів рослинництва

2.3 Місце рослинництва в економіці господарства

2.4 Динаміка та структура витрат в рослинництві

2.5 Аналіз якості продукції рослинництва

2.6 Головні аспекти технології виробництва провідних сільськогосподарських культур в господарстві

3. Основні шляхи та резерви підвищення економічної ефективності виробництва продукції в галузі рослинництва

3.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

3.2 Шляхи та резерви підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Але за останні роки її обсяги постійно скорочувалися. Отже, підвищення рівня ефективності виробництва сільськогосподарської продукції є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування. [1, с.74]

Питаннями підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції займається велика група науковців. Ними розроблені стратегічні аспекти зміцнення сільськогосподарського виробництва в країні, структурної перебудови галузі, підвищення економічної ефективності використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів, ціноутворення, формування і функціонування ринків зерна.

Однак питання підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції на рівні регіонів вимагають подальшого наукового обґрунтування і практичного вирішення.

Теоретична і практична значимість цієї проблеми обумовила вибір теми курсової роботи та її актуальність.

Основна мета роботи полягала у виявленні основних проблем розвитку сучасного сільського господарства та обґрунтуванні організаційно-економічних заходів з підвищення його ефективності.

Мета дослідження обумовила постановку і шляхи вирішення наступних завдань:

уточнити сутність економічної ефективності виробництва

сільськогосподарської продукції;

визначити динаміку та структуру витрат в рослинництві;

місце рослинництва в економіці господарства;

обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності рослинницьких галузей.

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки.

Вивчення питань економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції здійснювалося на базі багаторічних фактичних даних Хмельницька обл.,Кам'янець - Подільський р-н с. Довжок ТзОВ а/ф «Надія».

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань аграрної реформи, праці економістів-теоретиків і сучасні концепції підвищення економічної ефективності в нових умовах господарювання. Широко використовувалися праці українських, російських та інших вчених з економіки й організації сільськогосподарського виробництва, зокрема, роботи, присвячені ефективності і резервам її підвищення, ефективності інтенсифікації і зростання рентабельності виробництва.

Як вихідна інформація в курсовій роботі використовувалися матеріали статистичної звітності Хмельницька обл.,Кам'янець - Подільський р-н с. Довжок ТзОВ а/ф «Надія». Терміном проведення економічного дослідження є роки - 2006р., 2007р.,2008р.

Інформаційною базою при написані курсової роботи є цілий ряд річних звітів та економічних відомостей, зокрема, форми:

- № 50 с/г основні економічні показники;

- №29 про збір урожаю с/г культур.



1. Теоретичні аспекти економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.1 Значення економічної ефективності виробництва продукції

сільськогосподарський рослинництво ефективність

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого, -- такі чи такі результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його використання.

Ефективність виробництва -- це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

У зарубіжній практиці як синонім терміна «результативність господарювання» зазвичай застосовується термін «продуктивність системи виробництва та обслуговування», коли під продуктивністю розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) за виробництва різноманітних товарів і послуг.

Не варто забувати також, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість виробництва.

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу. У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (продуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефективності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Математично (у формалізованому виразі) закон економії робочого часу, який відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції або надання послуг, має такий вигляд:

, (1)

де Вс -- сукупні витрати на виробництво продукції (надання послуг) протягом життєвого циклу товару;

Вуп -- затрати минулої (уречевленої) праці на виробництво і споживання товару;

Вжп -- затрати живої праці, тобто заробітна плата всіх працівників, що припадає на даний товар на тій чи тій стадії його життєвого циклу, плюс прибуток на цій стадії (необхідна й додаткова праця);

Вмп -- затрати майбутньої праці в процесі споживання (експлуатації) товару; Еск -- сумарний за нормативний строк служби корисний ефект (віддача) товару для споживача.

Результативність виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не варто тлумачити однозначно. Необхідно розрізняти: 1) кінцевий результат процесу виробництва; 2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки. Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробництва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах; другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва (виробничо-господарської діяльності підприємства) за певний період часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності -- прибуток (прибутковість).

Важливо нагадати, що необхідні для одержання певного результату виробництва (діяльності) ресурси розподіляються на одноразові (інвестиційні) та поточні, які витрачаються щоденно.

Ефективність виробництва (продуктивність системи) має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних типів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення для системи господарювання.

Відповідні типи ефективності виробництва (діяльності) виокремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (результатів) господарської діяльності підприємства (організації). У зв'язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характеристику окремих типів ефективності. Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать:

? обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції;

? величина одержаного прибутку, рентабельність виробництва;

? економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції;

? продуктивність праці тощо.

Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилення інфляції, погіршання екологічних показників).

Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва -- визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект -- це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві. Він характеризується збільшенням урожайності сільськогосподарських культур, приростом продуктивності худоби і птиці.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва -- узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва [3 c.123].

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно зв'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв'язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва в збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві -- продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат -- матеріальних, трудових і фінансових - досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.



1.2 Показники ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємозв'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємозв'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність народногосподарська, галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємозв'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільського господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається такими показниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової продукції і окремих її видів з розрахунку на душу населення.

У здійсненні аграрної реформи ціни є важливим стимулюючим фактором прискорення розвитку сільськогосподарського виробництва, підвищення його ефективності і якості. Закупівельні ціни, які органічно пов'язані з роздрібними цінами на продовольство і товари з сільськогосподарської сировини, відображують інтереси всього населення і забезпечують відповідний рівень його добробуту.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат, а й зіставити його з витратами засобів виробництва і живої пра¬ці. У процесі сільськогосподарського виробництва як затрати функціонують:

-сільськогосподарські угіддя;

-затрати живої праці працівників матеріального виробництва;

-основні і оборотні виробничі фонди;

-витрати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати);

-річні витрати виробництва.

При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які визначають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах.

Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності:

-вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь;

- на середньорічного працівника;

-на 100 грн. виробничих витрат;

- розмір валового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь;

- на 1 люд-год;

- на 100 грн. витрат виробництва;

- на 1000 - на 1 середньорічного працівника;

грн. виробничих фондів;

-рівень рентабельності і норма прибутку сільськогосподарського виробництва

[6, с. 125].

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 - 5 років. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме:

забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).

Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп:

1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності);

2) показники ефективності використання праці (персоналу);

3) показники ефективності використання виробничих (основних та оборотних) фондів;

4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій).

Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1).



Таблиця 1

Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб'єктів господарювання

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
	праці (персоналу)	виробничих фондів	фінансових коштів
Рівень задоволення потреб ринку Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів Прибуток на одиницю загальних витрат Рентабельність виробництва Витрати на одиницю товарної продукції Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва Народногосподарський ефект використання одиниці продукції	Темпи зростання продуктивності праці Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці Відносне вивільнення працівників Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу Трудомісткість одиниці продукції Зарплатомісткість одиниці продукції	Загальна фондовіддача (за обсягом продукції) Фондовіддача активної частини основних фондів Рентабельність основних фондів Фондомісткість одиниці продукції Матеріаломісткість одиниці продукції Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини й матеріалів	Оборотність оборотних коштів Рентабельність оборотних коштів Відносне вивільнення оборотних коштів Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) Рентабельність інвестицій Строк окупності вкладених інвестицій

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведеними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.

Конкретні види ефективності можуть виокремлюватися не лише за різноманітністю результатів (ефектів) діяльності підприємства (організації), а й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруться для розрахунків. Застосовувані ресурси - це сукупність живої та уречевленої праці, а споживані - це поточні витрати на виробництво продукції (надання послуг). У зв'язку з цим у практиці господарювання варто виокремлювати також ефективність застосовуваних і споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної ефективності виробництва (діяльності). У даному разі йдеться про так звані ресурсні та витратні підходи до визначення ефективності із застосуванням відповідних типів показників.

Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства (організації) можна розрахувати, користуючись формулою:

Е_ЗР = V_ЧП / (Ч_П + (Ф_ОС + Ф_ОБ) / k_ПВП), (2)

де Е_ЗР - ефективність застосовуваних ресурсів, тобто рівень продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці;

V_ЧП - обсяг чистої продукції підприємства;

Ч_П - чисельність працівників підприємства;

Ф_ОС - середньорічний обсяг основних фондів за відновною вартістю;

Ф_ОБ - вартість оборотних фондів підприємства;

k_ПВП - коефіцієнт повних витрат праці, що визначається на макрорівні як відношення чисельності працівників у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу і застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці в середньорічну чисельність працівників.

Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат па виробництво і збут виробів (рівень собівартості).

Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси включаються у вигляді оплати праці (персонал), амортизаційних відрахувань (основні фонди і нематеріальні активи) і матеріальних витрат (оборотні фонди).

З-поміж узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) того чи того первинного суб'єкта господарювання виокремлюють насамперед відносний рівень задоволення потреб ринку. Він визначається як відношення очікуваного або фактичного обсягу продажу товарів (надання послуг) суб'єктом господарювання до виявленого попиту споживачів.

До важливих узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціальне є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.

Визначення частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва здійснюється за формулою:

Ч_ІНТ = 100 (1 - Р_З / V_В) (3)

де Ч_ІНТ - частка приросту обсягу продукції, зумовлена інтенсифікацією виробництва;

Р_З - приріст застосовуваних ресурсів за певний період (розрахунковий рік), %; V_В - приріст обсягу виробництва продукції за той самий період (рік), %.

Народногосподарський ефект використання одиниці продукції як узагальнюючий показник ефективності того чи того виробництва обчислюється як приріст чистого прибутку (доходу), тобто як приріст загального ефекту (збільшення прибутку внаслідок зростання обсягу виробництва і продуктивності праці, економії експлуатаційних витрат та інвестиційних ресурсів тощо) за відрахуванням вартості придбаної (купленої) продукції виробничо-технічного призначення.

Щодо решти системи показників, диференційованих за видами ресурсів та наведених у таблиці1, то вони використовуються відповідно до заздалегідь визначеної цілі вимірювання ефективності та способів використання результатів такого вимірювання. Існують принаймні дві постійні цілі: 1) оцінка та узагальнення ефективності діяльності виробничих підрозділів і функціональних служб з наступним визначенням пріоритетних напрямків мотивації та реальних механізмів впливу на позитивну динаміку діяльності в майбутньому; 2) порівняння рівнів ефективності господарювання, досягнутих даним підприємством та його конкурентами на ринку, щоб запобігти зниженню престижу й конкурентоспроможності у сфері бізнесу.



2. Сучасний стан економічної ефективності виробництва продукції в галузі рослинництва

2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» розташоване на захід від районного центру Кам'янця - Подільського. Відстань від центру 7 км. Хоч землекористування господарства має компактну форму, проте в значній мірі розчленовано на частини шляхами і ділянками сторонього користування, що негативно відбивається на організації сівозмін.

Основним видом транспортного зв'язку є пунктами здачі продукції є автомобільний. Господарство добре зв'язане з районним центром шосейними дорогами з твердим покриттям.

Територія господарства характеризується необхідним рельєфом. За характером рельєфу її можна умовно поділити на 3 частини: північну, західну та південно - східну.

В даній частині території землекористування досить розвинена водна ерозія ґрунтів і утворення активних форм глибинної ерозії - вимоїн та ярів. В цілому рельєф господарства сприятливий для механізованих операцій з обробітку землі. Проте на еродованих землях повинна вестись боротьба з водною ерозією ґрунтів.

Всі грунти господарства, що використовуються орні землі придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Проте середньо та сильнозміні відміни грунтів малопридатні для вирощування просапних культур, тому їх використовувати в грунто захисних сівозмінах, а окремі невеликі їх площі виділяти в окремі робочі ділянки на яких потрібно уникати посіву просапних культур.

Розміри підприємства визначаються обсягом валової продукції та площею землекористування. Обсяг валової продукції значною мірою залежить від спеціалізації господарства. Тому розміри підприємства повніше відображають обсяг новоствореної продукції валового доходу.

Оптимальним є такий розмір господарства, який у певних природно - економічних умовах забезпечує найбільший вихід продукції і прибутку при найменших затратах праці і капіталу.

Розмір сільськогосподарських підприємств визначається багатьма показниками. Основним з них, що характеризує розмір господарства є вартість виробленої валової продукції.

Далі ми розглянемо основні показники господарства.

Для розрахунку вартості валової продукції візьмемо порівняльну ціну 1ц продукції за 2005рік.

Розрахуємо вартість валової продукції за три роки і проаналізуємо.

Дані таблиці 2, показують значне зменшення валової продукції. Так, як в2008 р. становить 1247,6 тис. грн, а в 2006 р. 1853,4 тис. грн. Розрахунки показують значне зменшення землі, що й характеризують спад продукції. Зокрема негативною є галузь тваринництва так, як у 2006 році становила 356,8 тис. грн, а в 2008 році 287,8 тис. грн., що на 69 тис. грн. менше.

Для того, щоб покращити стан господарства необхідно знайти резерви покращення господарства. Основними резервами збільшення виробництва продукції тваринництва є правильне формування кормової бази, використання досягнень науково - технічного прогресу в тваринницькій галузі. Важливе значення має організація і оплата праці, також відтворення поголів'я тварин і підвищення племінних якостей тварин.



Таблиця 2

Розрахунок вартості валової продукції

Види продукції і галузі	Порівнянна ціна 1ц продукції, грн.	2006 рік	2007 рік	2008 рік
		Вихід продукції, ц	Вартість валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн.	Вихід продукції, ц	Вартість валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн.	Вихід продукції, ц	Вартість валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн.
Пшениця озима	40,58	4939	200,4	5911	239,9	6857	278,3
Ячмінь озимий	47,54	547	26,0	734	34,9	934	44,4
Ячмінь ярий	47,54	13490	641,3	21720	1032,6	6386	303,6
Кукурудза на зерно	35,88	3302	118,5	-	-	2978	106,9
Гречка	84,74	309	26,2	-	-	-	-
Ріпак озимий	113,57	3023	343,3	5187	589,1	1224	139,0
Кукурудза на силос, з/к, сінаж	3,73	10900	40,7	10091	37,6	8243	30,7
Багаторічні трави: - на сіно	7,10	1129	8,0	94	0,7	128	0,9
- на зелений корм	1,58	13204	20,9	13136	20,8	6545	10,3
РАЗОМ	Х	Х	1425,3	Х	1955,6	Х	914,1
Побічна продукція рослинництва	Х	Х	71,3	Х	97,8	Х	46,7
Всього по рослинництву	Х	Х	1496,6	Х	2053,4	Х	956,8
Приріст:
- ВРХ	664,71	247	164,2	202	134,3	135	89,7
- свиней	1004,88	21	21,1	15	15,1	17	17,1
- молоко	104,27	1421	148,2	1338	139,5	1556	162,2
РАЗОМ	Х	Х	333,5	Х	288,9	Х	269
Побічна продукція тваринництва	Х	Х	23,3	Х	20,2	Х	18,8
Всього по тваринництву	Х	Х	356,8	Х	309,1	Х	287,8
ВСЬОГО ПО ПІДПРИЄМСТВУ	Х	Х	1853,4	Х	2362,5	Х	1247,6

Таблиця 3

Основні показники розміру господарства

Показники	2006 р.	2007р.	2008 р.	Відношення 2008р. до 2006 р., %
Площа с.- г. угідь	1680	1680	1542	91,8
Площа ріллі, га	1639	1639	1501	91,6
Вартість основних засобів	1075,2	893	916	85,2
Валова продукція	1853,4	2362,5	1247,6	67,3
Кількість працюючих	53	54	25	47,2
Товарна продукція	2949,9	3470,8	1620,9	54,9

Як ми бачимо показники розміру господарства за останній час змінювались, площа с. - г. угідь зменшилась на 8.2%; площа ріллі на 8,4%;вартість основних засобів на 14,8%;валова продукція на 32,7%. У звітному році скоротилась чисельність середньорічних працівників у товаристві на 52,8%, а також зменшилась товарна продукція на 45,1%.

У наступній таблиці розглянемо розрахунок економічної ефективності досліджуваного ТзОВ а/ф «Надія».

Таблиця 4

Розрахунок показників економічної ефективності

Показники	2006 рік	2007рік	2008 рік	Відхилення 2008 р. від 2006 р. ,(+,-)
Сума операційних витрат	2031	2956,3	27869	755
Прибуток	1402,4	868,4	-169,8	*
Збиток	-380,5	-232,7	-354,5	-26
Вартість валової продукції по собівартості	3052,8	3592	2431,5	-621,3
Витрати звітного року крім витрат на оплату праці і соціальні заходи	1751,1	2515,1	2486,2	735,2
Валовий дохід	1301,9	1076,9	-54,7	*
Витрати на оплату праці	241	374,1	230,7	-10,3
Відрахування на соціальні заходи	39	67,1	69,1	30,1
Чистий дохід	1021,8	1518,1	-354,5	-667,3
Балансовий прибуток (збиток)	1021,8	635,7	-354,5	-667,3



Аналізуючи основні показники таблиці 4, можна побачити зменшення витрат на оплату праці, чистого доходу та балансового прибутку.

Основними економічними показниками, які характеризують фінансово - економічний стан підприємства є : валова продукція в співставних цінах, валовий дохід, балансовий прибуток, рівень рентабельності. Результати економічної - фінансової діяльності наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Фінансово - економічний стан підприємства

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2008р. до 2006 р., %
Валова продукція, тис. грн в т.ч. на : - 100 га с. - г. угідь, тис. грн	110,3	140,6	80,9	73,3
- одного середньорічного працівника, тис. грн	35	44	50	142,9
Валовий дохід, тис. грн	1301,9	1076,9	-54,7	*
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн	1928,1	2835	1975,4	102,5
Балансовий прибуток (збиток), тис.грн	1021,8	635,7	-354,5	*
Рівень рентабельності(збитковості), %	53,0	22,4	-17,9	*

Результати розрахунку викладені у таблиці свідчать, що у господарстві зросла повна собівартість реалізованої продукції і становила у звітному році 1975,4 тис. грн або 2,5%. Інші показники показують значне зменшення по господарству.

Про економічну ефективність використання землі можна судити на основі системи натуральних і вартісних показників. До натуральних показників відносять: урожайність с/г культур; виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь. До вартісних показників відносять: виробництво валової продукції в порівняльних цінах, товарної продукції в поточних цінах реалізації, чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь.

У наступній таблиці 6 розрахуємо ефективність використання земельних угідь.

Таблиця 6

Ефективність використання земельних угідь

Показники	2006рік	2007 рік	2008 рік	Відношення звітного року до базисного,%
Урожайність, ц/га:
- озимої пшениці	17,0	19,7	22,9	134,7
- ячмінь озимий	6,8	14,7	15,6	229,4
- ячмінь ярий	35,5	51	14,9	42,0
- кукурудза на зерно	33,02	-	11,2	33,9
- гречка	7,6	-	-	-
Вироблено на 100 га ріллі, ц:
- озимої пшениці	301,3	360,6	456,8	151,6
- ячмінь озимий	33,4	44,8	62,2	186,2
- ячмінь ярий	823,1	1325,2	425,4	51,7
- кукурудза на зерно	201,5	-	198,4	98,5
- гречка	18,5	-	-	-
- м'яса свиней	1,3	0,9	1,1	84,6
Вироблено на 100 га с/г угідь, ц:
- молока	84,6	79,6	100,9	119,3
- м'яса ВРХ	14,7	12,0	8,8	59,9
Одержано на 100 га с/г угідь, тис. грн.:
Валової продукції в порівняльних цінах - всього, тис. грн.	110,3	140,6	80,9	73,3
в т. ч.: рослинництва	89,1	122,2	62,2	69,8
тваринництва	21,2	18,4	18,7	88,2
Товарної продукції в поточних цінах реалізації	174,4	182,3	83,3	47,8
- валового доходу	77,5	64,1	-3,5	*
- чистого доходу	60,8	90,4	-23,0	*
- прибутку (збитку)	60,9	37,9	-22,8	*

Дані таблиці свідчать про те, що у 2008 р. підприємство в розрахунку на 100 га ріллі 456,8 ц зерна більше ніж у 2006 р., що на 155,5 ц менше, проте зменшилось виробництво м'яса свиней на 0,2 ц.

В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь підприємство виробило у 2006 р. 84,6 ц молока і 14,7 ц м'яса ВРХ. У 2008 р. ці показники становили дещо більше з однієї продукції. Так, як молоко збільшилось на 19,3%, а м'ясо ВРХ знизилось на 40,1%.

Підприємство у 2008 році одержало в розрахунку на 100 га с/г угідь збиток від реалізації продукції на суму 22,8 тис. грн., проте у 2006 р. він становив прибуток в 60,9 тис. грн. Це пояснюється тим, що значно знизились показники валової і товарної продукції з 174,4 до 83,3 тис. грн. Валовий дохід 2006 р. розміром 77,5 тис. грн. на 100 га с/г угідь перетворився у 2008 р. на валовий збиток розміром 3,5 тис. грн, а також чистий збиток в 2008 р. становив 23,0 тис. грн.

2.2 Економічна ефективність виробництва основних видів рослинництва

Протягом останніх років попит на продукцію рослинництва постійно зростає. Зокрема на зернові та насіння соняшника. Це є результатом того, що Україна є членом міжнародних торгових організацій і постійно веде торгівлю з іншими країнами світу.

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Вона означає доходність, прибутковість підприємства у процесі госпрозрахункової діяльності господарства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції і одержати прибуток. Тому рентабельність -- показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який підвищення народногосподарської ефективності сільськогосподарського виробництва, що є основою зростання забезпеченості населення продуктами харчування.

В умовах кризового стану економіки країни виробництво основних продуктів сільського господарства скоротилось. При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в колективних, державних і міжгосподарських підприємствах і об'єднаннях необхідно правильно визначати систему взаємозв'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивно відображувати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Доцільно застосовувати насамперед натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці досить об'єктивно характеризують рівень ефективності виробництва, проте вони не можуть бути єдиними для всього сільськогосподарського виробництва. Водночас одні й ті самі рівні врожайності і продуктивності досягаються при різних витратах або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва.

Для одержання порівнянних величин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

В умовах свободи підприємницької діяльності і ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товарної форми економічних

зв'язків та господарського розрахунку. У наступній таблиці розглянемо ефективність виробництва продукції в господарстві за 2008 рік.

Таблиця 7

Економічна ефективність продукції в господарстві за 2008 рік

Показники	Озима пшениця	Ярий ячмінь	Ріпак озимий
Валовий збір, ц	6386	5969	1224
Виробнича собівартість, тис. грн.	430,2	451,6	200,6
Собівартість 1 ц продукції, грн.	67,37	75,66	163,89
Реалізовано продукції, ц	4914	4662	634
Рівень товарності, %	76,9	78,1	51,8
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.	100,24	76,86	212,78
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	469,4	492,2	218,6
Грошова виручка від реалізації продукції, тис. грн.	492,6	358,3	134,9
Прибуток (збиток), тис. грн.	23,2	-133,9	-83,7
Рівень рентабельності (збитковості),%	4,9	-27,2	-38,3

З даних таблиці видно, що ефективність виробництва основних видів продукції рослинництва не є високою. В цілому по галузі рослинництва лише отримано прибуток у культурі - пшениці озимої, що становила 23,2 тис. грн. Аналізуючи ярий ячмінь і ріпак озимий то ці культури у звітному році одержали збиток. Це характеризується зменшенням доходу .

2.3 Місце рослинництва в економіці господарства

На ефективність сільського господарського виробництва впливає також рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природно-кліматичним умовам, його місцезнаходженню. Щоб розрахувати рівень спеціалізації скористаємося табличкою 8.



Таблиця 8

Розмір і структура товарної продукції

Види продукції	2006 рік	2007 рік	2008рік	В середньому за 3 роки
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %
Зернові і зернобобові в т. ч.	1080	57,8	1664,2	6,3	1463,8	2,5	1402,7	5,3
Пшениця	262	14,0	361,5	2,2	559,1	0,1	394,2	5,5
Ячмінь озимий	31,9	1,7	36,1	1,2	75,4	2,7	47,8	1,9
Ячмінь ярий	595,0	31,8	1266,6	2,8	578,2	0,8	813,3	32,05
Гречка	20,7	1,1	-	-	-	-	-	-
Кукурудза на зерно	170,4	9,1	-	-	251,1	9,0	-	-
Ріпак	226,9	12,1	585,3	19,8	387,3	13,9	399,8	15,8
Інша продукція рослинництва	78,8	4,2	178,5	6,0	436,2	15,7	231,2	9,1
Разом по рослинництву	1385,7	74,1	2428	82,1	2287,3	82,1	2033,7	80,1
Приріст ВРХ	251,9	13,5	222,4	7,5	149,0	5,3	207,8	8,2
Приріст свиней	25,3	1,4	18	0,6	38,2	1,4	27,2	1,1
Молоко	189,5	10,1	199,8	6,8	228,5	8,2	205,9	8,1
Інша продукція тваринництва	17,5	0,9	88,2	3,0	83	3,0	62,9	2,5
Разом по тваринництву	484,2	525,9	528,4	17,9	498,7	17,9	503,8	19,9
Разом по галузях	1869,9	100	2956,4	100	2786	100	2537,4	100

За даними таблиці 8, протягом 2006 - 2008 років у господарстві переважає реалізація продукції рослинництва, в середньому за три роки її реалізовувалося 80,1% з них: пшениця 15,5%, ячмінь озимий 1,9%, ячмінь ярий 32,05%, ріпак 15,8%.

Реалізація продукції галузі тваринництва склала в середньому за три роки у структурі товарної продукції підприємства - 19,9%.

Аналізуючи динаміку товарної продукції, то найприбутковішим роком був 2007 рік, його сума по галузям становила 2956,4 тис. грн.

2.4 Динаміка та структура витрат в рослинництві

Для того, щоб визначити динаміку та структуру витрат в рослинництві, потрібно розглянути забезпеченість господарства виробничими ресурсами, та їх використання. Для цього скористаємося таблицею 9.

Таблиця 9

Наявність та рівень забезпеченості господарства виробничими ресурсами

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відношення 2008р. до 2006 р.
Приходить на 100 га сільськогосподарських угідь:
- працівників, зайнятих у сільському господарстві, чол.	3	3	2	66,7
- основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн	63,5	51,0	57,9	91,2
Приходить на одного працівника:
- угідь, га	31,7	31,1	61,7	194,5
- ріллі, га	30,9	30,4	60,0	194,1
Фондозабезпеченість, тис. грн	0,64	0,52	0,59	92,2
Фондоозброєність, тис. грн	20	16	36	180

Як бачимо, протягом 3-х останніх років намітилась стійка тенденція до зниження площі сільськогосподарських угідь, середньорічної чисельності працівників, зайнятих у сільському господарстві. Позитивним показником являється фондоозброєність, яка становить 180%.

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства в цілому. Рівень урожайності відображує вплив природних та економічних умов. Під урожаєм розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці площі.

Щоб охарактеризувати зміну урожайності за рахунок основних факторів: внесення добрив, витрат праці на 1 га посіву тощо, скористаємося таблицею, що відображує динаміку урожайності і посівних площ і валового збору зернових.

Таблиця 10

Динаміка урожайності, посівних площ і валового збору зернових в ТзОВ «Надія»

Культури	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
	2006р.	2007р.	2008р.	2006р.	2007р.	2008р.	2006р.	2007р.	2008р.
Пшениця озима	290	300	300	17,0	19,7	22,9	4939	5911	3857
Ячмінь озимий	80	50	60	6,8	14,7	15,6	547	734	934
Ячмінь ярий	380	425	430	35,5	5,1	14,9	13490	21720	6386
Кукурудза на зерно	100	114	267	33,02	-	11,2	3302	-	2978
Гречка	40	-	-	7,6	-	-	303	-	-

Отже, аналізуючи розраховані показники можна відмітити, що валовий збір пшениці озимої у звітному році у порівнянні з базисним зменшився на 1082 ц, також зменшився ярий ячмінь і становив 7104 ц. Позитивною культурою є ячмінь

30

озимий у звітному році становив 934 ц, а в 2006р. 547 ц, що на 387ц більше від базисного.

Дальше проаналізуємо структуру собівартості 1 ц продукції у відповідності з прийнятою номенклатурою статей затрат. Так як собівартість безпосередньо впливає на прибуток в таблиці 11 прослідкуємо зміну прибутку в звітному році у порівнянні з базисним.

Таблиця 11

Склад та структура собівартості зернових в ТзОВ а/ф «Надія»

Статті затрат	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення, (+,-)
	грн.	%	грн.	%	грн.	%	грн.	%
Витрати на оплату праці	84,0	6,06	166	6,9	118,6	5,2	34,6	41,2
Відрахування на соціальні заходи	13,6	0,08	29,8	1,2	35,5	1,6	21,9	1,6
насіння та посадковий матеріал	196,0	14,14	397,3	16,5	195,4	8,5	-0,6	-0,3
інша продукція сільського господарства	8,4	0,61	8,6	0,4	7,7	0,3	-0,7	-8,3
мінеральні добрива	154,0	11,11	407,8	16,9	-	-	-	-
нафтопродукти	228,1	16,46	307,4	12,8	555,8	24,3	327,7	143,7
електроенергія	3,0	0,22	6,3	0,3	19,0	0,8	16,0	533,3
паливо	1,0	0,07	-	-	1,3	0,06	0,3	30
запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту	26,2	1,89	-	-	58,6	2,6	32,4	123,7
оплата послуг і робіт	148,3	10,7	209,5	8,7	229,7	10,04	81,4	54,9
Амортизація основних засобів	13,0	0,94	13,2	0,5	13,6	0,6	0,6	4,6
Інші витрати	510,4	36,83	862,1	35,8	1052,1	46	541,7	106,1
Всього витрат	1399	100	2427,9	100	2287,3	100	888,3	63,5

Аналізуючи дані таблиці 11 можна відмітити, що значно зросли витрати на оплату праці (41,2%), інші витрати (106,1%), витрати на купівлю нафтопродуктів (143,7%), електроенергія (533,3%). Це негативно відобразиться на собівартості продукції рослинництва, тому що із зростанням собівартості продукції її ціна теж зростає.



2.5 Аналіз якості продукції рослинництва

Обов'язковою умовою виходу підприємства на внутрішній та світовий ринки, формування сталого іміджу виробника як економічно надійного партнера на ньому є постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції, підвищення її якості.

Підвищення якості продукції в кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами.

Показники якості продукції поділяються:

- узагальнюючі;

- індивідуальні;

- непрямі.

Економісти підприємства більше уваги приділяють сигнальним показникам, що сповіщають про відхилення в якості продукції, оскільки це позначається на розмірі прибутку. Такими показниками є:

- кількість рекламацій і претензій, визнаних підприємством;

- сума штрафів, сплачених за поставку неякісної продукції;

- зниження рівня сортності випуску продукції;

- відхилення в якості виконання технологічних операцій;

- наявність і обсяги виробничого браку.

Аналіз якості продукції передбачає:

- оцінку динаміки показників, виконання завдання щодо їх рівня;

32

- вивчення причин, які вплинули на зміну якості продукції;

- оцінку впливу якості продукції на вартісні показники діяльності підприємства;

- вироблення пропозицій щодо прийняття оптимальних рішень з управління якістю продукції.

Якість продукції, випущеної на підприємствах легкої, харчової і деяких інших галузей промисловості, оцінюється за показниками сортності. У ході аналізу обчислюють питому вагу випуску продукції кожної категорії сорту в загальному випуску, вивчають, скільки продукції здано з першого подання, скільки виробів переведено в нижчий сорт.

Висока якість - це збереження праці і матеріальних ресурсів, а в кінцевому результаті краще, більш повне задоволення потреб суспільства.

Важливий цей показник ще й тому тому, що він по суті є визначальним для підвищення конкурентоспроможності продукції. Залежно від призначення до однієї і тієї ж продукції можуть пред'являтися різні вимоги. Якщо пшениця використовується на харчові цілі, то увагу звертають на вміст білка, клейковини та їх якість, а якщо на кормові цілі, то можемо обмежитися білком якого повинно бути не менше 13%.

Таблиця 12

Аналіз якості пшениці ТзОВ а/ф « Надія»

Показники якості	Фактичні дані	Нормативні дані
Білок, %	14	Не менше 13
Клейковина, %	22	До
Якість клейковини	2 група	1-2 група
Індекс деформації клейковини	74	45-85

З наведеної таблиці видно, що якість пшениці відповідає нормативним даним, але якість не найвища.

Білок пшениці стоїть на початок нормативу, тобто становить 14%. Клейковина в межах норми, тобто 22%. Якість клейковини належить до 2 групи. Тому господарству треба докласти зусиль для досягнення кращого результату. Проаналізуємо валові збори та товарність сільськогосподарської продукції галузі рослинництва протягом досліджуваного періоду, для цього розглянемо показники по основним товарним сільськогосподарським культурам в ТЗОВ а/ф «Надія» у наступній таблиці.



Таблиця 13

Валові збори, реалізація та товарність рослинництва, 2008р.

Види продукції	Валовий збір, ц	Реалізовано продукції, ц	Рівень товарності, %
Пшениця озима	6386	4914	76,9
Ярий ячмінь	5969	4662	78,1
Ріпак озимий	1224	634	51,8

З таблиці видно, що у 2008 році у господарстві було вироблено та реалізовано недостатню кількість зернових, що показує середню товарність пшениці озимої та ярого ячменю. Негативним показником є ріпак озимий який становив 51,8%, що на 48,2% менше.

У процесі аналізу вивчають динаміку показників, виконання плану за їх рівнем, причини їхніх змін. Одним із етапів аналізу являється визначення впливу якості с - г продукції на виручку від її реалізації.

Також при аналізі впливу якості продукції на виручку від її реалізації не менше важливим є розрахунок коефіцієнта якості реалізованої продукції.

У наступній таблиці розрахуємо коефіцієнт якості.

Таблиця 14

Розрахунок коефіцієнта якості реалізованої продукції

Види продукції	Ціна реалізації 1ц, грн.	Реалізовано продукції, ц	Виручка, тис. грн	Коефіцієнт якості продукції, %
	розрахункова	фактична		За розр. цінами	За факт. цінами
Пшениця озима	70,7	100,2	4914	347,3	492,6	141,7
Ячмінь ярий	349,9	76,9	4662	1631,1	358,3	22,0
Кукурудза на зерно	72,5	88,8	3361	243,8	298,3	122,5
Ріпак озимий	572,1	212,8	634	362,7	134,9	37,2

З даної таблиці видно, що майже вся реалізована продукція мала дуже високу якість. Найбільшим коефіцієнтом являється пшениця озима та кукурудза на зерно, що становила 141,7% та 122,5%.

2.6 Головні аспекти технології виробництва провідних сільськогосподарських культур в господарстві

Господарство спеціалізується на виробництві зерна, зокрема озимої пшениці. Застосовується інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці.

Попередники. Пшеницю висівають по зайнятих парах після зернобобових культур ранніх строків збирання - кукурудзи на силос.

Підготовка ґрунту. Площі, відведені під чорний пар, після збирання попередника лущать на глибину 6-8 см дисковими лущильниками, а після проростання бур'янів проводять друге лущення лемішними лущильниками на глибину 10-12 см. Коли після другого лущення починають проростати бур'яни, проводять оранку або розпушують грунт плосторізами на глибину 27-30 см.

Удобрення. При вирощуванні озимої пшениці застосовують підвищенні дози органічних і мінеральних добрив. Органічні добрива вносять під основний обробіток грутну або попередню культуру. Система використання мінеральних добрив передбачає основне, рядкове удобрення та підживлення. В основному удобрені використовують калійні та 80 - 90 % фосфорних добрив від загальної їх кількості на весь період вегетації. Вносять добрива під найглибший обробіток грунту. Решту фосфорних добрив вносять у рядки під час сівби.

Азотні добрива вносять у кілька строків. При ранньовесняному підживленні вносять - 20-30% річної норми добрив. Це підживлення стимулює кущіння рослин. Найбільшу дозу вносять на 4 етап органогенезу. Це підживлення підвищує продуктивність, кущистість, збільшує кількість колосків та квіток у колосках. Третє підживлення проводять у період від виникання флатового листка до цвітіння, і воно збільшує озерненість колоса та виповненість зерна.

Сівба. Висівають пшеницю з таким розрахунком, щоб до зими на рослинах утворилося по 3-5 пагонів. Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий сівалками СЗ - 36А, СЗТ-3,6А, СЗП-8, СЗП- 12,СЗП - 16.

Збирання врожаю. Збирання врожаю здійснюють прямим комбінуванням обмолочуючи рослини одночасно із скошуванням. Обидві операції проводять зерновими комбайнами, обладнаними жатками. Відразу після збирання врожаю проводять лущення стерні.

Після збиральна доробка зерна. Зерно, яке привозять з поля на тік, доробляють до продовольчих або посівних кондицій. Для цього його очищують від механічних домішок насіння бур'янів, решток полови, соломи - від комах.



3. Основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

3.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Важливим напрямом зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарств основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте спостерігається деяке зниження фондовіддачі. Тому очевидне значення раціонального використання машинно-тракторного парку, автомобілів, виробничих приміщень і їх обладнання, кормів, насіння, мінеральних добрив та інших засобів виробництва. На рівень ефективності виробництва в господарствах істотно впливають склад виробничих фондів, співвідношення основних виробничих фондів і оборотних засобів, частка технічних засобів в основних виробничих фондах. Підвищення віддачі основних фондів є одним з головних факторів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання його ефективності.