Використання основних засобів

Скорочення цілоденних простоїв устаткування приводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливо прогнозуєму кількість одиниць устаткування і фактичну середньоденну вироботку одиниці:

РВПд = Кв * РД * ДВф = Кв * РД * Ксмф * Тф * ГВф (3.36)

РВПд = 23*63*1,3*10,5*6=118673,1 грн.

РВПгв = Тв * PГВi = Кв*Дв* Кзмв *Тв*РГВi (3.39)

РВПгв =23*246*1,3*10,5*0,45=34754 грн.

Після цього визначаються резерви росту фондовіддачі:

, (3.40)

РВП - резерв збільшення валової продукції;

ОВФф - фактична середньорічна вартість основних виробничих фондів;

ОВФд - додаткова сума основних фондів, яка знадобиться для освоєння резервів збільшення виробництва продукції;

РvОВФ - резерв зниження основних фондів за рахунок реалізації, здачі в оренду, консервації непотрібних і списання непридатних.

Р^ФВ=(3384+141,0318)/(3394,5-98,5+144,5) - 3384/3394,5=0,023

Резерви зростання фондорентабельности визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продукції:

(3.41)

Р^Rфр=0,023*0,85*(-2,1)=-0,04

На закінчення розробляють заходи щодо освоєння виявлених резервів.

Таблиця 3.3 - Резерви збільшення випуску продукції

Ефективне використання основних фондів має велике значення як для підприємства, та і для економіки країни в цілому. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.

Успішне функціонування основних фондів залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів означає: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

Виходячи з вищенаведених розрахунків можна зробити наступні висновки:

1) Метод, який використовується для нарахування амортизації (прямолінійний) не дійсний на даному підприємстві. Рекомендується використовувати метод прискореного зменшення залишкової вартості. Особливість цього методу полягає в тому, що норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом виходячи із строку корисного використання об'єкта основних засобів, подвоюється і застосовується до залишкової вартості об'єкта. У зарубіжній практиці цей метод називається методом подвійного зменшення залишку. В окремих країнах разом з існуванням подвійного зменшення він допускає вільний вибір власниками додаткового прискорення, що не передбачається П(С) БО 7.

Розрахунок амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості (за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється) наведемо у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахунок амортизації, нарахованої методом прискореного зменшення залишкової вартості

Перерахуємо показники фондомісткості та фондовіддачі за 2004-2005 роки, та результати занесемо до таблиці 3.5.

Таблиці 3.5 - Розрахунок фондовіддачі та фондомісткості

Аналізуючи отримані дані стає очевидним, що при нарахуванні амортизації прискореним методом фондовіддача значно зростає, відповідно знижується показник фондомісткості, тобто спостерігається краще використання ОВФ, що обумовлює економію капіталовкладень.

2) Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів є удосконалення структури основних виробничих фондів. Структура ОВФ, яка існує на підприємстві не є ефективною, тому що питома вага активної частини на кінець 2005 року дорівнює 0,1252; в період з 2003 року по 2005 рік вона зменшилась на 0,07, та має тенденцію до подальшого зниження. Оскільки збільшення продукції досягається тільки у провідних основних цехах, то важливо підвищувати їх частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсяги продукції не збільшує, але і без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повною віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимальну виробничу структуру підприємства - важливий напрямок кращого використання основних фондів. Якщо зробити припущення, що питома вага активної частини перестане зменшуватись та почне збільшуватись, зробимо розрахунок зміни фондовіддачи ОВФ за рахунок питомої ваги активної частини ОВФ:

?ФВ_{пит.а2006}=(0,22-0,1702)*0,82*6,98=0,285

ФВ=0,997+0,285=1,282

ФМ=1/1,282=0,78

3) найбільш високі резерви є: резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування, резерв за рахунок скорочення цілоденних простоїв устаткування, резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності. Основними напрямками збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрішньо змінних простоїв шляхом: підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи. Важливим напрямком підвищення ефективності основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування, обсяги якого є досить значними. Слід підкреслити, що екстенсивне поліпшення використання основних фондів хоча повністю на сьогодні не реалізоване, все ж воно має межі. Розрахуємо зміну випуску продукції за рахунок кількості діючого устаткування при умові, що буде працювати все встановлене устаткування:

а) ВП₀=К₀*Д₀*К_см0*Т₀*ГВ₀,

25*245*1,4*10,3*5=441612,5 грн.;

ВП_ум1=К₁*Д₀*К_см0*Т₀*ГВ₀,

28*245*1,4*10,3*5=494606 грн.;

ДВП_к=ВП_ум1-ВП₀

494606-441612,5= 52993,5 грн.;

при умові, що коефіцієнт змінності буде дороівнювати 1,5:

б) ВП_ум2=К₁*Д₁*К_см0*Т₀*ГВ₀,

23*246*1,4*10,3*5=407941,8 грн.;

ВП_ум3=К₁*Д₁*К_см1*Т₀*ГВ₀,

23*246*1,5*10,3*5=437080,5 грн.;

ДВП_к.зм=ВП_ум3-ВП_ум2,

437080,5-407941,8= 21938,7 грн.

Перерахуємо фондовіддачу та фондомісткість:

ФВ=(3384000+52993,5+21938,7)/3394500=1,02;

ФМ=1/1,01=0,98

Тобто, можна зробити висновок, що якщо буде працювати все встановлене устаткування та збільшиться коефіцієнт змінності випуск продукції збільшиться на 74932,2 грн. (!)

Всі розрахунки занесемо до таблиці 3.6

Таблиця 3.6 - Зміна фондовіддачи та фондомісткості за рахунок впровадження запропонованих змін

Виходячи з даних, які наведені у таблиці 3.6 можна зробити висновок, що запропоновані заходи приведуть до збільшення фондовіддачі (показник фондовіддачі відображає ту кількість продукції, яка виробляється однією гривнею вартості основних виробничих фондів, він показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів) та відповідно до зниження показника фондомісткості, який є оберненим до фондовіддачі показником.

Висновки

В ході написання дипломного проекту були розкриті і поставлені завдання і питання. У першому розділі роботи були ретельно вивчені питання, пов'язані з використання основних фондів та визначенням їх ефективності: сутність основних виробничих засобів та їх особливості, класифікація основних виробничих засобів, облік надходження основних засобів, амортизація основних засобів, методи нарахування амортизаційних відрахувань, методи оцінки основних виробничих фондів, показники використання основних фондів підприємства, поліпшення основних фондів. Було дано визначення основних засобів, як частині виробничих фондів, яка бере участь в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукт, що виготовляється, поступово, по частинах, у міру використання. До основних виробничих засобів відносять засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі.

У другому розділі даного дипломного проекту була розглянута характеристика підприємства з-д «Буддеталь» ВАТ ДХК «Донбассшахтобуд»: загальна характеристика підприємства з-д «Буддеталь», аналіз господарчої діяльності підприємства, амортизаційні відрахування, аналіз використання основних виробничих засобів був проведений за три роки 2003 рік, 2004 рік та 2005 рік. Головним показником використання основних засобів є показник фондовіддачі. Так, показник фондовіддачі в 2003 році склав 0,679, в 2004 році 0,85, а в 2005 - 0,997. Але це може бути обумовлене не зростанням темпів виробництва, а й підвищенням цін на сировину, енергоресурси, що спричинило підвищення відпускних цін на продукцію, що випускається. Для виявлення проблем виробництва необхідно робити аналіз згідно сучасних методик, один із методів такого аналізу буде наведений у третьому розділі.

У третьому розділі наведена сучасна методика визначення резервів збільшення випуску продукції, фондовіддачі та фондорентабельності з метою розробки заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих засобів (аналіз інтенсивності та ефективності використання основних виробничих засобів, аналіз використання технологічного устаткування, визначення резервів збільшення випуску продукції, фондовіддачі та фондорентабельності).

У підприємства є резерви підвищення випуску продукції. Для ефективнішого використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи: збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування, резерв за рахунок скорочення цілоденних простоїв устаткування, резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, удосконалення структури основних виробничих фондів.

На сьогоднішній день підприємство з-д «Буддеталь» не застосовує наведені методикі на практиці, але має сенс відмітити, що робота підприємства залежить значною мірою не тільки від внутрішніх, а від зовнішніх чинників, тобто від того, що склався в регіоні економічного, політичного і соціального стану. Питання збільшення випуску продукції за допомогою збільшення фондовіддачі перш за все вимагає роботи над управлінськими рішеннями підприємства в області фінансових питань і маркетингу, а вже наступним етапом цієї роботи повинен стати пошук резервів збільшення випуску продукції і фондовіддачі усередині підприємства.

Перелік використаних джерел

1. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року №335/94-ВР) із змінами та доповненнями.

2. Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 1997 року №159 - зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 1997 р. за №310/2114

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. №92 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509

4. Статут ВАТ ДХК «Донбасшахтобуд», затв. Міністерством палива та енергетики України від 25.09.2001 р.

5. Положення про структурний підрозділ ВАТ ДХК «Донбасшахтобуд» з-д «Буддеталь»

6. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л.І. Шваб. - К.: Каравела, 2004. - 568 с.

7. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.І. Нахаба та ін.; За ред. А.В. Шегди. - К.:Знання-Пресс, 2001.-335 с.

8. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Б.О. Жиякін, В.В. Красілова. - Донецьк: Альфа-прес, 2005. - 160 с.

9. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.В. Савицкая. - Минск: ИП Экоперспектива, 1998. - 155 с.

10. Теория экономического анализа: Учеб. для студентов экон. спец/А.Д. Шеремет. - 4-е изд. - М.:Финансы и статистика, 1997. - 302 с.

11. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб - Житомир: ЖДТУ, 2003. - 580 с.

12. Управління виробничою інфраструктурою. Навч. посібник. / За ред. Бєлова М.А. - К.: КНЕУ, 1997. - 207 с.

13. Экономика предприятия: Учебник/ Под ред. проф. Волкова О.И. - М.:ИНФРА-М, 1997. - 416 с.

14. Фінанси підприємств: Підручник/ керівник авт. кол. і наук. Ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.:КНЕУ, 1999.-384 с.

15. Совершенствование планирования на промышленном предпритии/ М.Г. Грещак, Л.В. Минин, Н.Г. Белик, П.Д. Гончарук. - К.:Техника, 1983.-184 с.

16. Экономика и организация промышленного производства. Учеб.пособие. Ред.коллегия: М.Н. Тимохин идр. - М.:Мысль, 1997.-444 с.

17. Витрати підприємства/Ю.С. Цал-Цалко. Навч.посібник. - Житомир, ЖІТІ, 2001. - 647 с.

18. Фінансова звітність підприємства та її аналіз/ Ю.С. Цал-Цалко. Навч.посібник. - Житомир, ЖІТІ, 2002. - 388 с.

19. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е видавництво, перераб. і доп. / Г.В. Савицька. - Мінськ: ТОВ «Нове знання», 2000. - 352 с.

20. Анализ хозяйственной деятельности: Учеб.пособие. - 3-е изд./ Г.В. Савицкая.-М.:ИНФРА-М, 2005.-272 с.

21. Анализ финансово-хозяйственной деятельности с применением ПК: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений/ Прокопенко И.Ф., Ганин В.И., Москаленко В.В. - К.: Центр учебной литературы, 2006.-336 с.

22.Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Гриньова В.М., Колода В.О. 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424 с.

23. Экономика промышленного предприятия: Учеб.пособие/ Под ред. проф. Ф.И. Евдокимова, проф. Т.Б. Надтоки.-Изд. 2-е, перераб. И доп.-Донецк: «Друк-Инфо», 2005.-434 с.

24. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебник/ Любушин Н.П. - М.:ЮНИТА-ДАНА, 2000.-320 с.

25. Теорія економічного аналізу: Підручник. 4-е видавництво, доп. і перераб / Баканов М.И., Шеремет А.О. - М.: фінанси і статистика, 1997. - 267 с.

26. Сучасній економічний аналіз і прогнозування (мікро - та макрорівень): Навч. - метод. Посібник/ Калина А.В., Конева М.І., Ященко В.О. - К.: МАУП, 1998. - 272 с.

27. Фінансовий аналіз і планування господарського суб'єкта: 2-е видавництво,\Балабанов И.Т. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru