Размещено на http://www.allbest.ru/

оборотний надлишок брак вартість

Реферат

на тему: «Оборотні кошти підприємств»

Оборотні кошти підприємств різних галузей народного господарства країни становлять значну частину її національного багатства. Якщо підприємство, галузь і в цілому народне господарство країни забезпечене нормованими оборотними коштами, то нормально здійснюються взаєморозрахунки між підприємствами і державними податковими службами, не допускається понадпланова дебіторська і кредиторська заборгованість, всі платежі, передбачені планом, здійснюються вчасно. Тому держава в цілому повинна постійно контролювати наявність оборотних коштів і в разі їх недостатньої кількості пропонувати і надавати кредити на їх поповнення при помірних відсоткових ставках за низ.

У виробничій сфері понад 80% загальної суми оборотних коштів зосереджені в запасах товарно-матеріальний цінностей. Раціональне й економічне використання матеріальних оборотних коштів, які обслуговують безпосередньо виробництво й обіг різноманітних товарів, має велике народногосподарське значення.

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів п-ва визначається як різниця між сумою підсумку І розділу балансу Ф.1. та рядка 520 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1. та рядка 300.

Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних та прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші поза оборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (ПБ02) «Баланс», що затверджене наказом Міністерство фінансів України від 31.03.93 р. №87 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. №391/3684, наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку «розділу І пасиву балансу Ф.1», «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу І активу балансу (рядок 080).

Отже, з суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні активи» (рядок 080). Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого п-ва, інших п-в, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути:

- погана робота маркетингової служби;

- невиконання планів прибутку;

- слабка відповідальність підприємства за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання:

- несвоєчасне фінансування приросту норматив у оборотних коштів;

- наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі значним підвищенням цін у результатів інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів показ визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету, безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції. Але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом - явище в господарській діяльності п-в досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних переодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні п-ва (Кр.в.). Цей показник визначається як відношення, вартості оборотних коштів до вартості майна п-ва:

Кр.в. = ,

Де Фн - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М - вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників це частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Чим менше оборотні кошті затримуються на окремих стадіях, тим швидше завершується їх кругообіг. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення п-ва. Таким чином, показники, що характеризують коштів, і є показниками ефективності їх використання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. - Показники і способи підвищення ефективності використання

оборотних коштів

Коефіцієнт оборотності, який розраховується шляхом ділення вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період та середній залишок оборотних коштів за той самий період.

Коефіцієнт оборотності показує, скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період, і розраховуються за формулою.

Коб = ,

Де Коб - коефіцієнт оборотності, оборотів;

Р - вартість реалізованої продукції грн.;

ОК - середній залишок оборотних коштів, грн.

Середній залишок оборотних коштів розраховують за формулою середньої хронологічної:

ОК =

Де Х₁…, _n-1 - величина оборотних коштів на початок кожного місяця (кварталу) розрахункового періоду, грн..;

Х_n - величина оборотних коштів на початок першого місяця (кварталу) наступного періоду, грн.;

N - загальна кількість місяців (кварталу).

Періодом, за який визначають обсяг реалізованої продукції та середні залишки оборотних коштів може бути місяць (30 дн.), квартал (90 дн.), рік (360 дн.).

Тривалість обертання коштів - це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення - обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період - і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей.

Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

Показником, оберненим коефіцієнту оборотності. Є коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який показує скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю (гривню) реалізованої продукції за певний період. Величина цього показника обчислюється за формулою

К зав =

Чим менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.

Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається за формулою

Тоб =

Де Тоб -тривалість одного обороту, днів;

Д - дні періоду.

Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів, котрий являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів:

Rок =

Де Rок - рентабельність оборотних коштів, %.

Пр - прибуток від реалізації продукції, грн.

У наслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення грошових коштів з обороту.

Абсолютне вивільнення грошових коштів - зменшення відповідної кількості коштів в обігу.

Відносне вивільнення грошових коштів - це реалізація більшого обсягу продукції за фінансованої суми оборотних коштів шляхом поліпшення їх використання.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Размещено на Allbest.ru