Статистичний аналіз інвестицій в Дніпропетровській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

Економічний факультет

КУРСОВА РОБОТА

Статистичний аналіз інвестицій в Дніпропетровській області

2007

ЗМІСТ

Вступ

1 Основні поняття інвестицій та їхня роль в розвитку економіки

2 Аналіз капітальних інвестицій

2.1 Економічний зміст капітальних інвестицій

2.2 Методика розрахунку динаміки процесу

2.3 Розрахунок динаміки інвестицій

2.4 Аналіз капітальних інвестицій за 2006 рік

2.4.1 Інвестиції за джерелами фінансування

2.4.2 Інвестиції за напрямками фінансування

3 Аналіз іноземних інвестицій в Дніпропетровську область

3.1 Поняття та роль іноземних інвестицій для економіки України

3.2 Статистичний аналіз іноземних інвестицій

Висновки

Перелік посилань

ВСТУП

На сучасному перехідному періоді при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення.

Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клімату.

Сьогодні для пожвавлення економіки країни в цілому, та Дніпропетровської області зокрема, необхідний значний приплив засобів приватних інвесторів, і насамперед великого корпоративного капіталу, які б зуміли найбільше успішно адаптуватися до умов ринку і здатні забезпечити високу віддачу від засобів інвестування.

Виходу української економіки з інвестиційної кризи в даний час багато в чому перешкоджає відсутність у країні необхідних обсягів внутрішніх фінансових ресурсів для інвестиційної діяльності. Проблема підвищення інвестиційної активності і реконструкції економіки не може бути вирішена тільки за рахунок значного збільшення масштабів державного інвестування через високий ступінь «зв'язаності» обмежених бюджетних інвестицій невідкладними задачами інвестиційної підтримки життєво необхідних виробництв і необхідності здійснення цілого ряду некомерційних (безприбуткових) інвестиційних проектів соціальної сфери.

Нові організаційно-правові відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності вимагають глибоких теоретичних і практичних знань для ефективного здійснення інвестицій у всіх її формах: фінансові, реальні, інтелектуальні, інноваційні.

Комплекс галузей і виробництв, які створюють інвестиційну сферу, покликаний в короткі терміни забезпечити стабілізацію економіки. Суттєвим чином на інтенсифікацію відтвореного процесу повинен вплинути інвестиційні ринок, котрий в Україні тільки формується.

В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування багато, але будь-яке підприємство має обмежені вільні фінансові ресурси, доступні для інвестування. Тому постає задача оптимізації інвестиційного портфеля.

Дуже важливим є фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди відбувається в умовах невизначеності, ступінь якої може сильно коливатись. Так, в момент придбання нових основних ресурсів не завжди можна точно передбачити економічний ефект від цієї операції. Тому нерідко рішення приймаються на інтуїтивній основі.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що як внутрішній так і іноземний додатковий капітал потрібний як джерело доходів бюджету, як засіб розгортання додаткових потужностей в економіці, тощо.

Інвестиції йдуть і в спільні підприємства, і в національні проекти, однак переважно туди, де є реальний господар. Вивчення проблем та перспектив активізації інвестиційного клімату в Україні потребує дуже ретельного дослідження.

В даній курсовій роботі проведений аналіз статики та динаміки статистичних даних інвестиційної діяльності в Дніпропетровський області за 2000-2006 рр. Метою є виявлення основних тенденцій і закономірностей у досліджуваному процесі.

1 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЇХНЯ РОЛЬ В РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Термін «інвестиції» має декілька значень. Він означає покупку акцій або облігацій з розрахунком на деякі фінансові результати. В широкому розумінні інвестиції забезпечують механізм, необхідний для фінансування росту та розвитку економіки країни. Інвестиції - це будь-який інструмент, в який можна вкласти гроші, з розрахунком на збільшення їх вартості або забезпечити позитивну величину прибутку. Незалученні грошові кошти не є інвестицією, так як цінність готівкових грошей може бути «з'їдена» інфляцією, та вони не можуть забезпечити ніякого доходу. Якщо ту ж суму помістити на ощадний рахунок до банку, то їх можна назвати інвестицією, так як рахунок гарантує деякий дохід. Існують різні форми вкладення капіталу, які розрізняються за рядом факторів: в цінні папери та нерухомість, в боргові зобов'язання, акції та опціони, з меншим та більшим ризиком, на короткочасний та довгочасний строк, прямі та непрямі.

Для того, щоб мати уявлення про інвестиції, спочатку звернемось до основних понять, розглянемо структуру інвестиційного процесу, його учасників, типи інвесторів а також інвестування.

Цінні папери, або фондові цінності - це інструменти вкладання грошей, які представляють собою боргові зобов'язання або забезпечують право участі в компанії в якості власника, право покупки або продажу долі в компанії. Майнові вкладення - це вкладення в реальні активи компанії або реальне власне майно. Реальні активи - це земля, будівлі та все те, що «прив'язане» до землі. Реальне власне майно - це золото, антикваріат, мистецькі твори та інші колекційні предмети.

Також розрізняють прямі та непрямі інвестиції: Прямі інвестиції - це форма вкладень, яка дає інвестору безпосереднє право власності на цінні папери та майно. Також прямими інвестиціями, називають, вкладення капіталу, при якому інвестор придбав управління активами у вигляді фондових або майнових цінностей.

Непрямі інвестиції - це вкладення ресурсів до портфеля, інакше кажучи, набір цінних паперів або майнових цінностей. Наприклад, інвестор може придбати акцію взаємного фонду, який представляє собою диверсифікований набір цінних паперів, що випускаються іншими фірмами. Зробивши цю покупку, інвестор не буде мати право управління активами окремо взятої компанії, але буде мати долю у портфелі.

Як правило, інвестиції пов'язані або з інтересами кредитора, або участі в капіталі в якості власника. Боргові цінні папери, як вкладення в нематеріальний актив, представляють собою ресурси, виданні в борг з обміном на право отримання прибутку у вигляді відсотків, та зобов'язань боржника повернути суму вчасно. Звичайно, інвестор придбає право участі в капіталі компанії, купуючи цінні папери, знайомі нам під загальною назвою - акції. Опціони не відносяться ні до боргових інструментів, ні до дольових. Опціони - це цінні папери, які дають інвесторам право придбати інший цінний папір або актив, по заздалегідь встановленій вартості по закінченні оговореного строку.

Інвестиції розрізняються також за ступенями ризику. Так, ми знаємо високо ризикові та мало ризикові інвестиції. Інвестиції з низьким рівнем ризику - це вкладення, які вважаються безпечним засобом для отримання прибутку. Інвестиції з високим рівнем ризику - це вкладення, які вважаються спекулятивними з точки зору гарантії отримання прибутку. Спекуляція - це операція придбання та продажу фінансових інструментів, вартість та прибутковість яких, у майбутньому, будуть невизначеними величинами.

З точки зору терміну дії інвестиції поділяються на довго та короткострокові. Строк дії короткострокових інвестицій зазвичай становить один рік; довгострокові інвестиції розраховані на строк більше року або, як, наприклад, звичайні акції, зовсім не обмежуються строком. Прикладом короткострокового вкладення є депозитний сертифікат зі строком шість місяців, а облігації зі строком погашення 20 років - інструмент довгострокового вкладення.

В цілому інвестиційний процес - це механізм, що об'єднує попит та пропозицію, тобто тих, хто пропонує гроші, і тих, хто пред'являє попит на інвестицію. Звичайно, обидві сторони зустрічаються в фінансових інститутах або на фінансовому ринку. Іноді, при угоді з майновими цінностями, продавці та покупці вступають в угоду на пряму. Фінансові інститути - це такі організації, які приймають вкладення та дають залученні гроші в борг або інвестують в інших формах. Фінансові ринки - це механізм, який служить для укладання угод зводить разом тих, хто має гроші, з тими, хто їх шукає. Ринкова ціна - це ціна, яка зрівнює інтереси продавців та покупців. Ринок капіталів - це довгострокових фінансовий ринок, на якому переважають різні форми угод з цінними паперами. Грошовий ринок - це сегмент фінансового ринку, де ресурси купують та продають на короткий строк.

Головні учасники інвестиційного процесу - це держава, компанії та фізичні особи, при чому, кожний з них може брати участь в інвестиційному процесі як на стороні попиту, так і на стороні пропозиції.

В цілому держава - це чистий споживач грошових ресурсів, це означає, що держава більше використовує ресурси, ніж дає. Подібно державі, компанії, в цілому, являються чистими покупцями грошових ресурсів. Фізичні особи - це чисті постачальники грошей, інакше кажучи, вони дають інвестиційному процесу більше, ніж беруть. Оскільки, держава та компанії є чистими покупцями грошових ресурсів, роль індивідуальних інвесторів у наданні грошей для фінансування економічного росту та розвитку, дуже велика та значна.

Ми знаємо, що є два типи інвесторів: інституціональні та індивідуальні. Інституціональні - це спеціалісти, робота яких полягає в управлінні чужими грошима. В свою чергу, індивідуальні - це інвестори, які розпоряджаються своїми власними ресурсами.

Інвестування - це процес розміщення грошей в тих чи інших фінансових інструментах з розрахунком на підвищення їх вартості, або отримання позитивної величини прибутку.

Питання залучення інвестицій стало останнім часом найбільш актуальним для економіки України. Держава не в змозі забезпечити зараз надходження обсягу коштів, необхідного для зростання валового внутрішнього продукту. Інвестиційний потенціал вітчизняного приватного сектору ще дуже низький для здійснення великих інвестиційних проектів. Це стосується як українських банків, так і інших фінансових організацій. На сьогодні, більшість з них згодна фінансувати короткострокові проекти, вартість яких відносно низька. Реально ж, більшість українських підприємств потребують докорінної реконструкції та переобладнання. Вартість таких інвестиційних проектів сягатиме десятків і сотень мільйонів доларів.

Інвестиційний процес залежить від стабільності в багатьох вимірах: стабільності політичної, стабільності законодавства, стабільності економічної, стабільності інвестиційної політики держави.

2 АНАЛІЗ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

2.1 Економічний зміст капітальних інвестицій

Відповідно до чинного законодавства, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [1].

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

- інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

- державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

- іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

- спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти).

Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством).

2.2 Методика розрахунку динаміки процесу

Суспільні явища безупинно змінюється. Протягом певного часу, змінюється чисельність населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці й ін. Вивчення поступового розвитку й змін суспільних явищ - одне з основних завдань статистики. Вирішується воно на основі аналізу динамічних рядів.

Динамічний ряд - це послідовність чисел, як характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Для якого-небудь динамічного ряду характерні перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу й конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

Вид ряду динаміки залежить не тільки від характеру показників, що оцінюють досліджуване явище, Але й від того, приводиться цей показник на момент часу або за період. Інтервальний ряд - це числовий ряд, що характеризує розміри суспільних явищ за певні періоди часу (день, місяць, квартал). Рівні моментного ряду характеризують стан явища на певну дату.

По кількості показників, які змінюються, ряди динаміки бувають одномірні й багатомірні. Одномірні ряди динаміки характеризують зміну в часі одного показника (наприклад, виробництво бензину). Багатомірні ряди динаміки характеризують зміну в часі двох, трьох і більше показників. У свою чергу, багатомірні динамічні ряди діляться на паралельні та ряди взаємозалежних показників. Паралельні відображають зміну в часі того самого показника різних об'єктів (наприклад, національний доход по країнах, чисельність населення різних країн). Ряди взаємозалежних показників характеризують залежність одного явища від іншого (наприклад, залежність зарплати працівників від їхнього тарифного розряду).

Розрізняють початковий рівень y0, що показує величину першого члена ряду, кінцевий рівень yn, що показує величину останнього члена ряду. Базою для зіставлення може бути або попередній рівень yі-1, або початковий y0. Показники динаміки можуть бути абсолютними й відносними.

Абсолютний приріст (?і) визначається як різниця між двома рівнями динамічного ряду й виражається в одиницях виміру показників ряду.

Абсолютний приріст характеризує абсолютну швидкість зміни показника в часі й показує на скільки досліджуваних рівнів yі більше або менше попереднього або базисного.

До відносних показників відносяться:

- темп росту Тр;

- темп приросту Тпр;

- абсолютне значення одного відсотка приросту А%.

Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною - темпом росту. Темп росту характеризує відносну швидкість зміни явища в часі, і показує в скільки разів досліджуваний рівень більше або менше ніж попередню або базисний, або яку частину від попереднього або базисного рівня становить досліджуваний рівень.

Це відношення рівнів ряду одного періоду до іншому. Вони можуть бути обчислені як базисні темпи, коли всі рівні ряду ставляться до рівня одного якого-небудь періоду, прийнятого за базу:

, (2.1)

де уі - і-ий рівень;

у0 - початковий рівень;

Темпи росту можуть бути обчислені і як ланцюгові темпи. У цьому випадку рівень кожного періоду в ряді динаміки ставиться до рівня попереднього періоду:

 (2.2)

Темп приросту показує на скільки відсотків рівень даного періоду більше або менше базисного рівня. Якщо рівень явища не збільшується, а скорочується, то темпи приросту будуть зі знаком мінус. Вони будуть характеризувати не відносний приріст, а відносне зменшення рівня явищ.

При вповільненні темпів росту може збільшуватися абсолютний розмір приросту. Тому щоб правильно оцінити значення отриманого темпу приросту, його розглядають у зіставленні з показником абсолютного приросту. Результат виражають показником, що називають абсолютним значенням одного відсотка приросту Аі:

, (2.3)

де Тпр - темп приросту.

Розрахунок абсолютного значення 1% приросту має сенс тільки для ланцюгових приростів і темпів приросту. Для базисних темпів приросту цей показник для всього років буде той самий, оскільки первісний рівень, до якого обчислюється темп, залишається незмінним.

2.3 Розрахунок динаміки інвестицій

Представимо структуру інвестицій.

Таблиця 2.1 - Структура інвестицій за 2002-2005 роки

	2002	2003	2004	2005
У фактичних цінах; млн. грн.
Всього	3378	4781	6827	8957
у тому числі за напрямками
інвестиції в основний капітал	2918	4246	5906	7792
капітальне будівництво	1486	1920	2730	3445
придбання машин та обладнання	1432	2326	3176	4347
витрати на інші необоротні матеріальні активи	76	97	112	135
витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта	288	309	566	906
інвестиції внематеріальні активи	75	110	224	104
витрати на формування основного стада	21	19	19	20

В табл. 2.2 представимо структуру інвестицій за джерелами фінансування

Таблиця 2.2 - Капітальні інвестиції за джерелами фінансування

	2002	2003	2004	2005
Всього	млн. грн.	у %	млн. грн.	у %	млн. грн.	у %	млн. грн.	у %
	3378	100	4781	100	6827	100	8957	100
у тому числі за рахунок коштів державного бюджету	115	3,4	235	4,9	384	5,6	229	2,5
коштів місцевих бюджетів	93	2,8	108	2,3	230	3,4	214	2,4
власних коштів підприємств та організацій	2523	74,7	3557	74,4	5005	73,3	6330	70,7
коштів іноземних інвесторів	205	6,1	211	4,4	312	4,6	584	6,5
коштів населення на індивідуальне житлове будівництво	140	4,1	123	2,6	142	2,1	176	1,9
кредитів банків	140	4,1	345	7,2	482	7,1	1107	12,4
інших джерел фінансування	162	4,8	202	4,2	272	3,9	317	3,6

Аналізуючи табл. 2.2, можна сказати, що динаміка росту позитивна, і головним напрямком інвестування є інвестиції в основний капітал та на капітальне будівництво.

Отже основною складовою капітальних інвестицій є інвестиції в основний капітал, проведемо аналіз. Розрахуємо за формулою (2.1) темпи росту інвестиції в основний капітал, абсолютний приріст, темп приросту та індекси.

Таблиця 2.3 - Динаміка інвестицій в основний капітал

Рік	Інвестиції в основний капітал	Абс. Приріст, Дб	Темп росту, Тр, %	Темп приросту, Тпр, %	Індекси інвестицій до 1995 року	Індекси інвестицій до попереднього року
1995 (млн. крб.)	104605	-	-	-	100	77,2
2000 (млн. грн.)	2252	-	-	-	74,9	123,5
2001 (млн. грн.)	2798	546,0	124,2%	24,2%	80,1	106,9
2002 (млн. грн.)	2918	120,0	104,3%	4,3%	80,2	100,2
2003 (млн. грн.)	4246	1328,0	145,5%	45,5%	110,7	138
2004 (млн. грн.)	5906	1660,0	139,1%	39,1%	135,2	122,1
2005 (млн. грн.)	7792	1886,0	131,9%	31,9%	148,3	109,7

Аналізуючи табл. 2.3 можна сказати, що у 2005 році порівняно з 2000, обсяг інвестицій в основний капітал збільшився у 3 рази. Найбільший темп росту - 145,5% спостерігався у 2003 порівняно з минулим. Чіткої динаміки приросту по рокам не спостерігається, хоча вона стабільно висока. У таблиці також представлені індекси зміни обсягу інвестицій в основний капітал. Для більшої наглядності представимо графік.

Рисунок 2.1 - Індекси інвестицій в основний капітал (% до 1995 р.)

статистичний іноземні інвестиції фінансування

Як бачимо, до 1999 р. порівняно з 1995, була від'ємна динаміка, що говорить про спад економіки в той період, але починаючи з 2000 року намітилася позитивна динаміка з високими темпами приросту.

Дніпропетровська область - одна з найбільш в Україні за площею та населенням, в області декілька дуже великих міст та багато великих міст. Це є передумовою того, що потрібно проаналізувати інвестиції по містам, та визначити залежність.

Таблиця 2.4 - Інвестиції в основний капітал по містах (у фактичних цінах; тис. грн.)

	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Всього по області	2252156	2797990	2918497	4246274	5906209	7791682
м. Дніпропетровськ	698704	1052040	1021987	1708076	2721209	3801004
м. Вільногірськ	33656	45788	63040	100589	102145	203688
м. Дніпродзержинськ	100551	138962	104764	169590	213960	330967
м. Жовті Води	6534	8974	7519	10114	22537	23738
м. Кривий Ріг	820207	707892	652524	1102471	1367996	1799724
м. Марганець	10162	10536	22364	24915	177207	54338
м. Нікополь	40546	78700	99119	55709	77155	141280
м. Новомосковськ	9644	15649	20140	42790	35202	43593
м. Орджонікідзе	16072	36066	45410	89424	104455	42153
м. Павлоград	40706	62696	49575	96183	139179	152611
м. Першотравенськ	45169	51716	48827	91953	73203	106725
м. Синельникове	3560	7684	2147	6193	23597	45475
м. Тернівка	61934	53721	51420	75156	113498	123447

В 2000 році, найбільше інвестицій в основний капітал було направлено у м. Кривий Ріг. Це можна пояснити тим, що воно одне з найбільших в країні за кількістю населення, а головне - центр металургії України. Проте вже у 2005 році, майже вдвічі більше було інвестовано в обласний центр, ніж в Кривий ріг. Дніпропетровськ розвивається не тільки як промисловий центр, а і як фінансовий, великі інвестиції направляються у зв'язок, в капітальне будівництво, торгівлю. Структури представимо нижче.



Рисунок 2.2 - Інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у 2005 р. (відсотків)

На сьогоднішній день, в умовах погіршення екології, забруднення атмосфери, води, ґрунтів, гостро постає питання про збільшення видатків на охорону навколишнього середовища, інвестицій у раціоналізації виробництва з метою покращення екологічної ситуації у Дніпропетровській області. Тому доцільно показати динаміку інвестицій у природо зберігаючи технології.

Таблиця 2.5 - Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища (у фактичних цінах; тис. грн.)

	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів	105022	116107	119584	180597	283550	280738

Отож, об'єм інвестицій, направлених на охорону навколишнього природного середовища постійно збільшується, за 6 років, починаючи з 2000, вони виросли майже у 3 рази.

2.4 Аналіз капітальних інвестицій за 2006 рік

У 2006 р. в економіку області спрямовано 12310 млн. грн. капітальних інвестицій, що склало 8,3% до обсягу в Україні. Переважну частку з них (87,2%) становили інвестиції в основний капітал; на поліпшення об'єктів (капітальний ремонт) витрачено 9,8% від усіх вкладень, на інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи - 2,8%.

З результатів, наведених у табл. 2.6 видно, що минулого року за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 10737 млн. грн. інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень), що на 24,2% більше, ніж у попередньому році. У 2005 р. приріст склав 9,7%.

Таблиця 2.6 - Динаміка інвестицій в основний капітал

	1995	2000	2003	2004	2005	2006
	млрд. крб.	млн. грн.
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах)	104605	2252	4246	5906	7792	10737
Індекси інвестицій в основний капітал	відсотків
до 1995 року	100,0	74,9	110,7	135,2	148,3	184,2
до попереднього року	77,2	123,5	138,0	122,1	109,7	124,2

Зростання капіталовкладень сім років поспіль призвело до перевищення рівня 1995 р. у 1,8 рази, 2000 року - у 2,5 рази, але обсягів 1990р. ще не досягнуто (менше на 40,8%). У 2006 р. частка Дніпропетровщини у загальнодержавному обсязі капіталовкладень становила 8,6% (1995 р. - 11,2%, 2000р. - 9,5%, 2005 р. - 8,4%). За цим показником вона посіла третє місце серед інших регіонів України (після м. Києва і Донецької області), а за темпами росту - 11 місце.



Рисунок 2.3 - Приріст (зниження) інвестицій в основний капітал, 2006 р. у % до відповідного року

Якщо у попередні роки темпи зростання інвестицій в області були нижчими, ніж у цілому в Україні, то у 2005-2006рр. вони перевищили загальнодержавний рівень відповідно на 7,8 і 5,2 в. п.

У 2006 р., як і в попередні роки, переважна частка інвестицій в основний капітал освоєна в обласному центрі (50,9% від загального обсягу) і м. Кривому Розі (21,5%).

Зростання обсягів інвестицій в основний капітал проти 2005 р. досягнуто у 21 місті і районі області, найзначнішого (у 2,1-3,7 рази) - у містах Новомосковську та Жовтих Водах, а також у Межівському, Верхньодніпровському, Апостолівському та Новомосковському районах. Разом с тим допущено суттєве скорочення капіталовкладень у м. Марганці (на 65,2%) та Царичанському районі (на 41,1%).

На кожного мешканця області у 2006 р. в середньому припадало 3129 грн. інвестицій в основний капітал (в Україні - 2687 грн.), що відповідає 3 місцю серед інших регіонів держави (після м. Києва і Київської області). Найвищим цей показник був у містах Вільногірську (9925 грн.) та Дніпропетровську (5280 грн.), у Новомосковському (5733 грн.) та Дніпропетровському (3337 грн.) районах, натомість у Апостолівському і Солонянському районах - не досяг і 500 грн.

2.4.1 Інвестиції за джерелами фінансування

Основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2006 р. освоєно майже дві третини інвестицій, і порівняно з попереднім роком їх частка збільшилась на 3,6 в. п., але відносно 1997р.- скоротилась на 10,8%, про це свідчать дані з табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Структура інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування (відсотків)

	1997	2000	2003	2004	2005	2006
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
у т.ч. за рахунок коштів державного бюджету	5,2	2,6	5,3	5,5	1,9	4,6
коштів місцевих бюджетів	3,6	4,0	2,1	3,3	2,2	1,7
власних коштів підприємств та організацій	83,3	77,6	73,0	72,3	68,9	72,5
кредитів банків та інших позик	-	4,0	7,7	6,9	13,5	13,2
коштів іноземних інвесторів	0,8	0,7	4,4	5,2	7,4	1,7
коштів інвестиційних фондів	-	-	1,7	0,5	0,0	0,3
коштів населення на будівництво власних квартир	-	-	-	-	-	2,4
коштів населення на індивідуальне житлове будівництво	4,9	4,3	2,9	2,4	2,3	2,9
інших джерел фінансування	2,2	4,9	4,6	4,4	3,8	0,7

Щороку зростають обсяги залучення банківського капіталу. Торік за рахунок цього джерела освоєно 1421 млн. грн., з них 248 млн. грн., або 17,5% становили кредити іноземних банків.

Порівняно з 2005 р. суттєво збільшилась частка інвестицій за рахунок коштів державного бюджету, проте вона не досягла рівня попередніх років. За рахунок державних коштів у 2006 р. освоєно 489 млн. грн. інвестицій в основний капітал. Переважна частка з них (70,4%) спрямована у функціонування інфрастуктури автомобільного та міського транспорту (будівництво автомобільних доріг).

З кожним роком скорочується частка вкладень іноземних інвесторів, у 2006 р. вона становила 1,7% і зменшилась у 4,4 рази проти попереднього року.

З рис. 2.4 видно, що у загальному обсязі інвестицій в основний капітал переважали витрати на придбання машин, обладнання та устаткування і порівняно з 1995 р. їх частка збільшилася вдвічі, натомість за період з 2000р. технологічна структура капітальних вкладень суттєвих змін не зазнала. Питома вага витрат на будівельні та монтажні роботи у 2006 р. дещо зросла проти попереднього року, але не досягла рівня ні 1995 р., ні 2000р. У минулому році їх вартість становила 4137 млн. грн., що на 16,1% більше, ніж у 2005 р. Із загального обсягу будівельно-монтажних робіт майже 12% здійснено господарським способом.

Рисунок. 2.4 - Технологічна структура інвестицій в основний капітал (у відсотках)

2.4.2 Інвестиції за напрямками фінансування

Пріоритетними напрямами інвестування в області залишаються промислове виробництво і розвиток інфраструктури (транспорт та зв'язок), куди торік було спрямовано, відповідно, майже половину і чверть від загального обсягу капіталовкладень. (Рис. 2.5)



Рисунок 2.5 - Напрямки інвестицій в основний капітал у 2006 році

В основний капітал підприємств промисловості було інвестовано 4839,4 млн. грн., що на 19,9% більше, ніж у 2005 р. Більше половини з них спрямовано у переробну промисловість, 40% - у добувну, 8% - у підприємства з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. Найвищим темп зростання інвестицій був у переробній промисловості (129,8%). Зростання відбулося переважно за рахунок значного збільшення обсягів капіталовкладень у хімічну та нафтохімічну промисловість.

Натомість був допущенний суттєвий спад інвестицій у целюлозно-паперовому виробництві; видавничий справі (на 51,8%) та у легкій промисловості (на 43,1%).

У розвиток підприємств транспорту та зв'язку у 2006 р. спрямовано 2484,8 млн. грн., що на 25,2% більше, ніж у попередньому році.

Треба зазначити, що більше половини інвестицій у транспорт припадає на діяльність залізничного транспорту, обсяг яких проти попереднього року зріс майже втричі. Натомість вперше за останні шість років скоротились капітальні вкладення у зв'язок (на 12,8%).

Майже вдвічі збільшились обсяги інвестицій у такі види діяльності, як будівництво, державне управління і фінансова діяльність.

Проте у таких соціально важливих галузях, як охорона здоров'я та надання соціальної допомоги і освіта приріст капіталовкладень становив лише 3,2% і 1,6% відповідно. Інвестиції у сільське господарство, мисливство та лісове господарство зросли за минулий рік на 6,6% і займали у загальному обсязі лише 4,2% проти 5% - у 2005 р.

Упродовж останніх трьох років відбувається пожвавлення житлового будівництва. У 2006 р. витрати у спорудження житла склали 761,4 млн. грн., що на 11,4% більше, ніж у попередньому році. Проте їх частка у загальному обсязі капітальних вкладень скоротилась вдвічі порівняно з 1995 р. і у 1,5 рази - з 2000р. і становила лише 7,1%. У середньому по Україні цей показник склав 14,8%, а у восьми областях - перевищив 20%. Натомість у таких індустріально розвинених областях, як Луганська, Донецька і Запорізька його величина була ще меншою - відповідно 4,8%, 5,4% і 6,2%.

Більш, ніж вдвічі порівняно з 2000р. і на третину - з 2005 р., скоротились дотації на будівництво житла з держбюджету: торік освоєно лише 4,2 млн. грн. (0,6% до загалу).

Рисунок 2.6 - Індекси інвестицій у житлове будівництво та обсяги введення житла

Як бачимо, з рис. 2.6 з 2004 року зменшується темп приросту інвестицій, проте сам рост їх дуже значний.

Провівши аналіз капітальних інвестицій в динаміці та за 2006 рік можна сказати, що 2005 році порівняно з 2000, обсяг інвестицій в основний капітал збільшився у 3 рази. Найбільший темп росту - 145, 5% спостерігався у 2003 порівняно з минулим. Чіткої динаміки приросту по рокам не спостерігається, хоча вона стабільно висока.

У 2006 р. в економіку області спрямовано 12310 млн. грн. капітальних інвестицій, що склало 8,3% до обсягу в Україні. Переважну частку з них (87,2%) становили інвестиції в основний капітал; на поліпшення об'єктів (капітальний ремонт) витрачено 9,8% від усіх вкладень, на інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи - 2,8%. Пріоритетними напрямами інвестування в області залишаються промислове виробництво і розвиток інфраструктури (транспорт та зв'язок). Упродовж останніх трьох років відбувається пожвавлення житлового будівництва. У 2006 р. витрати у спорудження житла склали 761,4 млн. грн., що на 11,4% більше, ніж у попередньому році. Основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2006 р. освоєно майже дві третини інвестицій

3 АНАЛІЗ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ОБЛАСТЬ

3.1 Поняття та роль іноземних інвестицій для економіки України

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. І справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити їх імпортозаміщення, звільнивши валютні ресурси, що витрачаються зараз на імпорт товарів народного споживання або сировини для їх виробництва.

У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України, як і всіх республік колишнього СРСР, - від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту та доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відсталість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйони тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально використовується й вирощена зернова продукція.

Зниження втрат сільськогосподарської сировини та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу можна в короткі строки одержати значний економічний ефект, зокрема шляхом створення порівняно невеликих підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швидку окупність початкових затрат при невисокому ступені ризику для іноземних інвесторів. Бажана участь іноземного капіталу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну базу, в тому числі з використанням потужного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підлягають конверсії.

У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них:

- активізація використання існуючого виробничого потенціалу по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути від хорошу віддачу вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобутого вугілля;

- різке зниження питомих видатків палива та енергії у народному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій;

- комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці;

- зниження негативного впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та сферах споживання енергоресурсів.

Участь іноземного капіталу могла б істотно активізувати конверсію військового виробництва. Для цього є великі можливості. Це, перш за все, освоєння на конверсованих підприємствах виробництва товарів народного споживання, машин та обладнання для агропромислового комплексу та легкої промисловості, міського транспорту, літаків для цивільної авіації, нафтогазового обладнання, приладів медичного та екологічного призначення та багато іншого, Сюди ж можна віднести інвестиційну співпрацю із зарубіжними фірмами в питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, виробництва засобів та систем зв'язку.

Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є:

- Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

- Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування.

- Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

- Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно впровадити найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій.

Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таким об'єктів належать:

- підприємства атомного машинобудування;

- підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підприємства;

- об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища міжобласного та республіканського значення;

- підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту загального користування;

- підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції, теплоелектростанції;

- об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету;

- автомобільні дороги загального користування;

- метрополітени;

- магістральні лінії електропередачі;

- нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт;

- соледобуванні підприємства та багато інших.

В Україні інвестиції можуть здійснюватись шляхом:

- створення підприємств з пайовою участю іноземного капіталу (спільних підприємств);

- створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, їх філіалів;

- придбання іноземним інвестором у власність підприємств, майнових комплексів, будівель, споруд, паїв участі в підприємствах, акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами, а також інших майнових прав;

- надання позик, кредитів, майна та майнових прав і т. ін.

Необхідно зазначити, що у багатьох західних інвесторів, український ринок не викликає оптимізму. Головними перешкодами розвитку інвестиційної діяльності вважаються макроекономічні проблеми. Це насамперед стосується застарілого законодавства, що регулює підприємництво, бюрократизму, постійних переслідувань інвестиційних інспекторів та аудиторів, криміналізації економіки, а також багато чисельних проблем, які виникають під час створення компаній. Звертається увага і на низький рівень володіння англійською та німецькою мовами.

Всі обсяги отриманих іноземних інвестицій розподіляються за видами (прямі, портфельні), визначеними Керівництвом з платіжного балансу Міжнародного валютного фонду.

Оцінка інвестицій у валютах, в яких вони вкладені, здійснюється у перерахунку на долари США, виходячи з курсів цих валют до долару США на початок і кінець періоду та середньо квартальних курсів, встановлених Національним Банком України.

Пряма іноземна інвестиція - це інвестиція, що передбачає довгострокові взаємовідносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора в резидентському підприємстві в економіці країни, яка не є країною інвестора. Метою прямого інвестора є суттєвий вплив на управління підприємством-резидентом. Пряма інвестиція передбачає як первісну угоду між двома підприємствами, так і всі наступні операції між ними та між дочірніми підприємствами (акціонерними й неакціонерними).

Пряме інвестиційне підприємство - це акціонерне чи неакціонерне підприємство, в якому іноземний інвестор володіє часткою не менше 10% капіталу у загальному обсязі статутного фонду підприємства, або не менше 10% голосів нерезидента в управлінні підприємством.

Портфельні інвестиції (за формою №10-ЗЕЗ) - це інвестиції, що складають у статутному фонді менше 10%, а також інвестиції, здійснені нерезидентом у вигляді цінних паперів, майна, майнових прав.

Резиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

3.2 Статистичний аналіз іноземних інвестицій

Динаміка надходження іноземних інвестицій за 2002?-2006рр. наведена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Динаміка надходження іноземних інвестицій (на кінець року, млн. дол. США)

	2002	2003	2004	2005	2006
Загальні обсяги іноземних інвестицій	382,3	619,8	788,7	1756,6	2341,8
з них
прямі інвестиції	359,4	598,4	778,6	1717,2	2331,9
з країн СНД	1,4	1,8	3,6	17,7	27,1
інших країн	358,0	596,6	775,0	1699,5	2304,8

Серед регіонів України за обсягом прямих іноземних інвестицій, залучених до підприємств 3а 2006 рік, Дніпропетровщина посіла друге місце після м. Києва.

Аналізуючи табл. 3.2, можна сказати, що останні роки спостерігається стійке збільшення обсягів іноземних інвестицій. Темпи їх зростання у 2003р. порівняно з 2002р. становили 162,1%, у 2004р. - 127,3%, у 2005 р. - 222,7%, у 2006 р. - відповідно 133,3%.

Основними складовими структури надходжень іноземних інвестицій залишаються грошові вкладення та внески у вигляді рухомого та нерухомого майна, їх частки у загальному обсязі склали у 2002р. - 49,1% та 40,8%, у 2003р. - 48,4% та 42%, у 2004р. - 55,1% та 27,1%, у 2005 р. - 13% та 7,3%, у 2006 р. - 23% та 4,4%, відповідно. Однак в останні два роки основними були внески за рахунок придбання корпоративних прав у результаті приватизації державного майна (у 2005 р.) та цінних паперів (у 2006 р.).

Таблиця 3.2 - Динаміка іноземних інвестицій

Рік	Прямі інвестиції зовнішньоекономічної діяльності	Абс. Приріст, Дб	Темп росту, Тр, %	Темп приросту, Тпр, %
2000 (тис. дол. США)	165411,14
2001 (тис. дол. США)	302152,19	136741,1	182,7%	82,7%
2002 (тис. дол. США)	412360,11	110207,9	136,5%	36,5%
2003 (тис. дол. США)	598420,61	186060,5	145,1%	45,1%
2004 (тис. дол. США)	778613,43	180192,8	130,1%	30,1%
2005 (тис. дол. США)	1717164,8	938551,4	220,5%	120,5%

Останні п'ять років найбільш активними інвесторами економіки області були країни Європи та Азії. Причому у 2004-2006рр. частка інвестицій європейських інвесторів переважала і складала 42,8%, 64,8%, 46,6% відповідно. У 2006 р. в порівнянні з 2005 р. значно зросли обсяги іноземних інвестиції з країн Азії, питома вага яких дорівнювала 40,3%.

Таблиця 3.3 - Обсяги іноземних інвестицій з країн СНД та світу (млн. дол. США)

	2002	2003	2004	2005	2006
Всього	382,3	619,8	788,7	1756,6	2341,8
Країни СНД	3,6	1,9	3,7	17,8	27,2
Інші країни світу	378,7	617,9	785,0	1738,8	2314,6
Європа	142,5	193,6	337,4	1138,2	1092,1
Азія	113,1	236,5	241,0	346,9	943,2
Африка	0,7	0,7	3,6	4,2	5,7
Америка	121,8	186,5	201,6	248,1	270,6
Австралія і Океанія	0,6	0,6	1,4	1,4	3,0

У 2006 році інвестиції надійшли від інвесторів з 66 країн світу. Серед основних країн - інвесторів треба відзначити Кіпр - 914,4 млн. дол., Німеччину - 722,8 млн. дол., США - 153,9 млн. дол., Сполучене Королівство - 129,9 млн. дол., Австрію - 96,1 млн. дол. та Віргінські острови, Британські - 72,2 млн. дол.

Рисунок 3.1 - Прямі іноземні інвестиції в область за окремими країнами світу у 2006 р.

Інвестиції нерезидентів з Кіпру залучені у 135 підприємств області (17% загальної кількості підприємств), Російської Федерації - 119 (15%), Сполучених Штатів Америки - 103 (13%), Сполученого Королівства - 81 (10,2%), Німеччини - 46 (5,8%).

У промисловість вкладено 1100,7 млн. дол. (47,2% обсягу прямих інвестицій), з них у переробну - 957,6 млн. дол., добувну - 140,8 млн. дол. Серед підприємств переробної промисловості значні обсяги інвестицій залучено до підприємств з металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів - 753,8 млн. дол. (32,3% обсягу прямих інвестицій), хімічної та нафтохімічної промисловості 66,2 млн. дол. (2,8%), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - 62,2 млн. дол. (2,7%), машинобудування - 36,2 млн. дол. (1,6%), з виробництва харчових продуктів - 26,7 млн. дол. (1,1%). Для більшої наглядності зобразимо рисунок.

Рисунок 3.2 - Прямі іноземні інвестиції в область за видами економічної діяльності підприємств у 2006 р.

Інвестиційно привабливими в області є підприємства швидкоокупного виду економічної діяльності - оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі. В них інвестовано 631 млн. дол. прямих інвестицій. В організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям вкладено 438,4 млн. дол., транспорту та зв'язку - 58,2 млн. дол.

У 2006 р. найбільші обсяги приросту іноземного капіталу спостерігались на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 243,9 млн. дол. та на підприємствах, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям - 238,7 млн. дол. Крім того, капітал зріс на промислових підприємствах на 80,9 млн. дол., на підприємствах транспорту і зв'язку - на 8,2 млн. дол., фінансової діяльності - на 5,9 млн. дол.

Іноземні інвестиції були залучені до 795 підприємств та організацій 11 міст та 17 районів області. Найбільші вкладення здійснені до підприємств міст Дніпропетровська - 1180,2 (50,6% обсягу прямих інвестицій області) і Кривого Рогу - 938,8 млн. дол. (40,3%) та Дніпропетровського району - 87,1 млн. дол. (3,7%).

Як свідчать наведені дані, за останні роки в області досягнуто приросту обсягів інвестицій в основний капітал і прямих іноземних інвестицій в економіку області. У 2006 р. темпи зростання капіталовкладень і інвестиції на 1 особу були вищими, ніж у середньому по Україні.

ВИСНОВКИ

Дніпропетровщина впевнено входить у трійку найбільш інвестиційно привабливих та розвинених регіонів в Україні.

Разом з тим постійно скорочується частка інвестицій в основний капітал з державного бюджету та за рахунок коштів іноземних інвесторів. Залишається незначною питома вага капітальних вкладень, спрямованих у розвиток сільського господарства, освіти, охорони здоров'я та надання соціальної допомоги. Будівництво житла здійснюється переважно за рахунок власних коштів населення. Незважаючи на складну екологічну ситуацію в області, частка капітальних інвестицій в охорону навколишнього природного середовища зменшується.

Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної, діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.

Резервами покращення інвестиційної ситуації в області є розробка і здійснення заходів щодо інвестиційної привабливості регіону, зміцнення фінансового стану господарського комплексу області, розширення міжнародного співробітництва та розвиток міжрегіональних економічних стосунків з країнами ЄС, збільшення дотацій з боку держави на житлове будівництво і у розвиток соціальної сфери, залучення приватного капіталу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р.

2. Головне управління статистики у Дніпропетровській області http://dneprstat.gov.ua.

3. Н.В. Ковтун, Г.С. Столяров «Загальна теорія статистики»: Курс лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1996. - 143 с.

4. М.Р. Ефимова, В.М Рябцев «Общая теория статистики» М.: Финансы и статистика, 1991. - 354 с.

5. Р.В. Фещур «Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти» Л.: Інтелект-Захід 2003. - 433 с.

6. Федоренко В. Гаврилова Т. Економічне становище підприємств та інвестиційні процеси // Економіка України. - №5. - 2003. - С.28-33.

7. Козлова А.І. Проблеми формування інвестиційного ресурсу // Формування ринкових відносин в Україні - 2003 - №5 (24) С.3-7.

8. Опищенко В.А. Сучасні напрямки формування інвестиційної політики в Україні // Економіка України - 2003 - №10 С.46-50.

9. Захарін С.В. Кредитування інвестиційної діяльності // Фінанси

України. - 2004 - №4, С.25-27.

10. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій. - К.: КНЕУ, 2000. - 160 с.

11. Україна в цифрах у 2001 році: Короткий статистичний довідник / Державний комітет статистики: За ред. О.Г. Осауленка. - К.: «Техніка», 2002. - 262 с.

12. Бандурака О.М., Коробов Н.Л., Орлов П.І., Петрова К.Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.