главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Виробнича потужність підприємства

Зміст та основні завдання виробничої програми підприємства. Поняття та види виробничої потужності, фактори, що впливають на її величину. Система показників та методика обчислення виробничої потужності підприємства, шляхи підвищення її використання.

Рубрика: Экономика и экономическая теория
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 11.12.2010
Размер файла: 382,7 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Формування та використання виробничої потужності підприємства
Сутність та види виробничої потужності підприємства, методики її розрахунку в умовах потоково-масового та серійного виробництва. Обчислення показників виробничої потужності. Напрямки підвищення ефективності використання технологічного устаткування.
курсовая работа [203,8 K], добавлена 05.11.2013

2. Виробнича програма підприємства та її обґрунтування
Сутність і економічні показники виробничої програми. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства, розрахунок виробничих потужностей на плановий період. Фактори, що впливають на ефективне використання виробничої потужності підприємства.
курсовая работа [71,1 K], добавлена 17.05.2011

3. Виробнича програма підприємства
Зміст і порядок розроблення виробничої програми підприємства. Сутність та класифікація норм планування. Методика обчислення виробничої потужності у різних видах виробництва. Аналіз основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства на ринку.
курсовая работа [30,7 K], добавлена 15.12.2010

4. Виробнича потужність підприємтсва
Загальна характеристика виробничої потужності підприємства. Методики розрахунку виробничої потужності. Принципи обґрунтування максимально можливого випуску продукції при наявній потужності. Ефективне використання виробничої потужності.
курсовая работа [129,4 K], добавлена 16.12.2006

5. Аналіз використання виробничої потужності підприємства
Економічна сутність, склад і структура основних фондів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Види і чинники формування його виробничої потужності. Шляхи підвищення ефективності її використання. Оцінка основних виробничих фондів.
курсовая работа [147,5 K], добавлена 08.04.2014

6. Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства
Виробнича потужність: суть, визначальні фактори. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва. Розрахунок потужності підприємства. Вдосконалення методики розрахунку. Резерви збільшення виробничої потужності.
курсовая работа [60,5 K], добавлена 02.03.2002

7. Організація виробництва продукції на підприємстві
Виробнича потужність та програма підприємства. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві, їх вплив на показники діяльності підприємства.
курсовая работа [80,3 K], добавлена 16.11.2008

8. Виробнича програма та її розробка
Виробнича програма підприємства - план виробництва і реалізації продукції. Етапи формування і розробки виробничої програми. Планування діяльності підприємства на основі виробничої програми. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення.
реферат [21,2 K], добавлена 25.03.2008

9. Планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми
Планування виробничої програми та потужності підприємства. Розрахунок балансу часу та завантаженості виробничого обладнання. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах. Визначення планової чисельності робітників та фонду заробітної плати.
курсовая работа [81,7 K], добавлена 03.03.2012

10. Розрахунок економічних показників діяльності підприємства
Виробнича потужність підприємства - максимально можливий річний обсяг випуску продукції. Поняття виробничої програми і калькулювання собівартості. Показники операційної діяльності готелю: його капіталу, трудових показників, операційних витрат і доходів.
курсовая работа [85,0 K], добавлена 01.12.2010


Другие работы, подобные Виробнича потужність підприємства

Страница:  1   2 


Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Виробнича програма підприємства
    • 1.1 Зміст та основні завдання виробничої програми
    • 1.2. Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності
  • 2. Виробнича потужність підприємства
    • 2.1 Поняття та види виробничої потужності підприємства
  • 3. Фактори, що впливають на величину і рівень потужностей підприємства
  • 4. Обчислення виробничих потужностей підприємства
    • 4.1 Методика обчислення виробничої потужності підприємства
    • 4.2 Система показників виробничої потужності підприємства
  • 5. Підвищення ефективності використання виробничих потужностей
    • 5.1 Резерви виробничих потужностей і організація їх використання
    • 5.2 Конверсія й диверсифікація виробничих потужностей за ринкових умов господарювання
  • Висновки
  • Література

Вступ

Потенціал економічного розвитку держави визначається ефективністю функціонування виробництва.

Головними господарськими завданнями промислового підприємства є удосконалення асортиментної політики, швидке реагування на зміну суспільних потреб на основі сучасної організації суспільного процесу, забезпечення необхідного рівня виробничої гнучкості. Досягнення фінансової стабільності. Реалізація практичних рішень у цих областях визначає стійку позицію підприємства в конкретному середовищі.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий обсяг випуску продукції (видобутку й переробку сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури асортименту та якості за умови найбільш повного використання виробничих площ, обладнання, прогресивної технології та організації виробництва.

Найважливішим параметром, що характеризує потенційні можливості основного виробництва промислового підприємства, є його виробнича потужність.

Під виробничою потужністю підприємства розуміється максимально можливий випуск продукції або переробки сировини у встановленій номенклатурі й асортименті при повному використанні виробничих площ і устаткування.

Відбиваючи максимально можливі обсяги випуску продукції (переробки сировини), виробнича потужність характеризує потенційні можливості підприємства з досягнення основної об'єктивної мети його виробничо-господарської діяльності. Розрахунок виробничої потужності є вихідним пунктом оцінки виробничого потенціалу підприємства і ресурсного обґрунтування його виробничої програми.

1. Виробнича програма підприємства

1.1 Зміст та основні завдання виробничої програми

виробнича потужність підприємство

Головним завданням підприємства в умовах ринкових відносин є повне задоволення юридичних і фізичних осіб у його продукції чи послугах, а також отримання на цій основі певної величини прибутку. Тому, перш ніж приступати до розробки плану виробництва і реалізації продукції, у бізнес-плані підприємства висвітлюють такі важливі питання, як всебічна характеристика проектованих ним до випуску продуктів, оцінка ринків збуту, конкуренція серед виробників та стратегія маркетингу. Для ефективного функціонування ринку товарів необхідні такі умови:

збільшення різновидів і підвищення якості продукції згідно із запитами споживачів, зниження витрат на її виготовлення;

конкуренція виробників як важливий фактор стимулювання господарської активності;

свобода господарської діяльності підприємств (свобода у використанні майна, самостійне визначення виробничої програми, власний вибір постачальників і споживачів продукції, встановлення договірних цін)

функціонування у країні ринкової інфраструктури та стабільних законів щодо господарських відносин.

Якщо підприємство підвищує ціни на продукцію без поліпшення її споживчих властивостей, то така діяльність в умовах ринкової конкуренції може призвести його до банкрутства і повного краху. Звідси виходить, що формування виробничої програми підприємства з урахуванням кон'юнктури ринку має вирішальне значення у здійсненні реформування економіки.

План виробництва і реалізації продукції - це система адресних завдань виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, належної якості й у встановлені терміни, згідно з творами поставок. Ринкові відносини вносять певні зміни у порядок розробки планів виробництва і реалізації продукції. На перше місце виходить розробка поточних планів виробництва продукції, оскільки вони можуть найточніше відображати зміну кон'юнктури ринку.

План виробництва і реалізації продукції на підприємстві розробляють працівники планово-економічного й виробничо-диспетчерського відділів і відділу збуту (маркетингу).

3 метою забезпечення виконання основного завдання виробничої програми - задоволення потреб споживачів у продукції - при розробці показників необхідно дотримуватися таких вимог:

правильно встановлювати потреби в продукції, яку випускають, найповніше їх задовольняти, тобто орієнтуватись на ринок, на зміну попиту на продукцію, на оновлення номенклатури і асортименту;

постійно забезпечувати організацію рівномірного випуску продукції, що буде гарантією суворого виконання термінів поставок продукції й високоякісного здійснення договірних зобов'язань;

обґрунтовувати виробничу програму наявними матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами та виробничими потужностями з метою їх раціонального використання;

забезпечувати ув'язку між усіма показниками плану, а головне - натуральними і вартісними, кількісними і якісними;

добиватися виконання виробничої програми при мінімальних витратах ресурсів, тобто при багатоваріантності розробки плану вибирати оптимальний варіант (економічно вигідний).

При розробці виробничої програми підприємства встановлюють обсяг поставок продукції у натуральному виразі (номенклатура та асортименти а також у вартісних і трудових показниках (нормо-годинах).

Номенклатура - це перелік назв окремих видів продукції, яку планують виготовляти. Асортимент - це різновид виробів у межах даної номенклатури за техніко-економічними характеристиками (типорозмірами, продуктивністю, потужністю, якістю, зовнішнім виглядом і т. д.) у зазначеній кількості.

У свою чергу, номенклатура поділяється на централізовану і децентралізовану. Централізована охоплює перелік найважливіших видів продукції, що визначають напрямки і темпи розвитку народного господарства країни та її регіонів.

Централізовану номенклатуру реалізують шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень, які формують на основі пропозицій міністерств і відомств -- державних замовників. Фінансують державний контракт за рахунок Державного бюджету України, а державне замовлення - за рахунок власних коштів підприємств та організацій і кредитних ресурсів.

Децентралізована номенклатура - це номенклатура, яку визначає саме підприємство на основі визначення попиту і встановлення прямих замовлень споживачів за договорами-поставками. У замовленнях споживачів вказують обсяг продукції, яку необхідно поставити (обсяг поставок) у розрізі номенклатурних позицій.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

де ОБ - обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;

ОП- обсяг поставок в натуральних одиницях;

Зп,Зк- запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.

При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками.

Значення натуральних показників виробничої програми в умова: ринку зростає, поскільки саме вони дають можливість оцінити ступені задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

де Ni - випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці - гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн.;

n - кількість видів продукції, що виготовляються на підприємстві;

Р - вартість робіт і послуг на сторону, грн.

У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності і визначають за формулою:

ВП = ТП - (НЗВП - НЗВК )-(Іп-Ік), грн..,

де НЗВп, НЗВК- вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

Іп, Ік- вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Валовий оборот підприємства (ВО) - це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрізаводський оборот (ВЗО) - це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити:

ВП = ВО - ВЗО , грн.

Реалізована продукція (PП) - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства - постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції обчислюється за формулою:

РП = ТП + (Гп-Гк) + (Внп-Внк), грн.,

де Гп, Гк - залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

Внп, Внк - залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року, грн.

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок (РПП) обчислюють:

де , - вартість недопоставленої продукції, грн.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою:

ЧП = ТП - (М + А), грн.,

де М - матеріальні витрати на виробництво продукції, грн;

А - сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП) обчислюється:

УЧП=ЧП + А , грн.

В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (НВО), який одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду (НВОі) і кількості виготовлених виробів і-го виду (Nі):

де З'врі - заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова з відрахуваннями на соціальні заходи) на одиницю виробу і-го виду, грн.;

Цві - цехові витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.;

3ві - загальнозаводські витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.;

Пі - прибуток, що припадає на одиницю виробу і-го виду, грн.

Величина незавершеного виробництва у вартісному виразі (НЗВ) визначається:

де N - кількість виробів в натуральних одиницях;

С - собівартість одного виробу, грн.;

Тц - тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів;

Кнз - коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу.

де М- сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;

С' - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;

С0 - одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції, грн;

С„- поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обгрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Обсяг виробництва, наприклад, валової чи товарної продукції, може бути обчислений через величину згаданих ресурсів таким чином:

де Sсер - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.;

Фв- фондовіддача, грн.

де Ч- чисельність працюючих на підприємстві, чол.;

Пп - продуктивність праці, яка може бути виражена показником виробітку, грн./чол.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках (N) може бути обчислений, виходячи із величини матеріальних ресурсів, поставлених підприємству в плановому році (Мзаг) і норми витрат цього виду ресурсу на одиницю продукції q:

Від рівня використання виробничої потужності підприємства (тобто максимально можливого обсягу випуску продукції при встановленій величині виробничих фондів та організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції:

де Впот- виробнича потужність підприємства, грн..;

Квик- коефіцієнт використання виробничої потужності.

Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукції до загального її обсягу.

1.2 Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності

Виробнича програма підрозділів основного виробництва - це сукупність продукції певної номенклатури і асортименту, яка має бути виготовлена у плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією та виробничою потужністю цих підрозділів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом плану роботи підприємства та його підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

З метою чіткого взаємоузгодження виробничі завдання цехам у натуральному виразі розробляються в порядку, зворотному до послідовності технологічногопроцесу. У плановому завданні кожного цеху враховуються поставки продукції цехам-споживачам, на склад готової продукції і можлива заміна незавершеного виробництва з метою підтримання його величини на нормативному рівні.

Проведені розрахунки наявної виробничої потужності підприємства дають змогу визначити обсяг випуску продукції, який буде забезпечений діючими виробничими потужностями. Максимально можливий випуск продукції може бути досягнутим з урахуванням змін ряду чинників, наприклад, зменшенням простоїв устаткування, підвищенням коефіцієнта змінності його роботи, удосконаленням організації виробництва, впровадженням технічних заходів тощо. Приріст потужності за рахунок організаційно-технічних заходів, тобто внутрішньовиробничих резервів, не завжди може забезпечити випуск запланованого обсягу продукції. Тому виникає потреба у визначенні та введенні в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння, реконструкції або розширення підприємства.

Встановлене у виробничій програмі завдання з обсягу виробництва продукції може бути досягнуте за умови забезпеченості необхідною кількістю ресурсів.

Механізм розрахунку виробничої програми (плану виробництва продукції) та її обґрунтування виробничою потужністю у спрощеному вигляді може бути зведений до таких процедур:

1. Аналізується портфель замовлень.

2. Проводиться перерахунок асортименту портфеля замовлень на один вид продукції, який прийнятий як виріб-представник. Коефіцієнт перерахунку визначається як співвідношення трудомісткості кожного типорозміру продукції на трудомісткість виробу-представника.

3. Аналізується використання середньорічної виробничої потужності у звітному періоді. У процесі аналізу визначається:

ь досягнутий рівень використання виробничої потужності;

ь рівень прогресивності техніки та технології, що використовуються;

ь досягнутий рівень організації виробництва та праці на підприємстві;

ь чи достатньо потужностей для виконання обсягу продажу на плановий рік.

Розрахунок рівня використання потужностей проводиться в натуральному та вартісному виразі. Якщо проект виробничої програми не забезпечує достатнього завантаження виробничих потужностей, необхідно шукати додаткові можливості збільшення обсягу продажу та довантаження виробничих потужностей за рахунок додаткових замовлень. Якщо план продажу перевищує виробничу потужність, то з метою збереження покупців та клієнтів необхідно провести комплекс заходів щодо ліквідації "вузьких місць" та збільшення виробничої потужності.

4. Планується коефіцієнт використання виробничої потужності в плановому періоді.

5. Визначається можливий випуск продукції на основі діючих виробничих потужностей. Виробнича потужність повинна розраховуватися в розрізі виробів-представників у натуральному і вартісному виразі. При розрахунку виробничої потужності за звітний рік потужність на початок звітного року береться за номенклатурою і асортиментом продукції попереднього року, а потужність на кінець звітного року (на початок планового періоду) -- за номенклатурою і асортиментом продукції звітного року.

6. Проект виробничої програми порівнюється з виробничою потужністю щодо кожного виробу-представника, після досягнення балансу між виробничою потужністю та проектом програми дається економічна оцінка проекту плану виробництва.

З метою повнішої ув'язки проекту виробничої програми і виробничої потужності підприємства розробляють баланс виробничих потужностей. В ньому відображають вхідну, вихідну і середньорічну потужність, а також введення і вибуття потужностей. На основі балансу виробничих потужностей та в ході його розробки здійснюється:

ь уточнення можливостей виробничої потужності;

ь визначення рівня забезпеченості виробничою потужністю програми робіт із підготовки виробництва нових виробів; визначення коефіцієнта використання виробничих потужностей;

ь виявлення внутрішньовиробничих диспропорцій та можливостей їх усунення;

ь визначення необхідності в інвестиціях для нарощування потужностей і ліквідації "вузьких місць";

ь визначення потреби в обладнанні або виявлення надлишків обладнання;

ь пошук найефективніших варіантів спеціалізації та кооперування.

Баланс виробничої потужності за видами продукції на кінець розрахункового року визначається як сума потужності на початок року та її приросту за мінусом вибуття.

Розрахунок балансу виробничої потужності може здійснюватися для кожного виду профілюючої продукції за такою структурою:

Розділ 1. Потужність на початок розрахункового періоду:

ь найменування продукції;

ь одиниця виміру;

ь код продукції;

ь потужність за проектом або розрахунком;

ь потужність на кінець базового періоду.

Розділ 2. Збільшення потужності в розрахунковому періоді:

ь приріст потужності -- всього;

ь приріст потужності за рахунок:

а) введення в дію нових та розширення діючих;

б) реконструкції;

в) переозброєння і організаційно-технічних заходів, із них:

· за рахунок зміни режиму роботи, збільшення змінності та годин роботи;

· за рахунок зміни номенклатури продукції і зменшення трудомісткості;

г) отримання в лізинг, оренду від інших суб'єктів господарювання.
Розділ 3. Зменшення потужності в розрахунковому періоді:

ь вибуття потужності -- всього;

ь вибуття потужностей у зв'язку із:

а )зміною номенклатури продукції або збільшенням трудомісткості;

б) зміною режиму роботи, зменшенням змінності та годин роботи;

в) вибуттям через старіння, вичерпання запасів;

г) передачею в лізинг, оренду іншим суб'єктам господарювання.

Розділ 4. Потужність на кінець розрахункового періоду:

ь потужність на кінець року;

ь середньорічна потужність у розрахунковому році;

ь випуск продукції або кількість переробної сировини в розрахунковому році;

ь коефіцієнт використання середньорічної потужності в розрахунковому році.

Розрахунки виробничої потужності використовуються для обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства, а також для складання балансу, який відображає зміни величини потужності протягом планового періоду і характеризує вихідну потужність (Впвих:):

Впвих = Впвх + Впот + Впр ± Впн - Впвв .

де Впвх -- вхідна потужність підприємства, тобто потужність на початок планового періоду;

Впот -- збільшення потужності впродовж планового періоду внаслідок здійснення організаційно-технічних заходів; Впр -- нарощування виробничої потужності шляхом реконструкції або розширення підприємства;

Впн -- збільшення "+" або зменшення " - " виробничої потужності у зв'язку зі змінами у номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;

Впвв -- зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експлуатації технічно застарілого та фізично спрацьованого устаткування.

Планування випуску продукції(для підприємств, що займаються її виготовленням) є головним розділом річного плану тому, що інші розділи забезпечують його реалізацію. План випуску та реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Для підприємства, яке випускає кілька видів виробів, можна вимірювати випуск в умовних одиницях (за трудомісткістю, часом роботи устаткування).

Запланована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпечення виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Приклад 1. Обчислити показники обсягу виробництва і реалізації продукції фірмою за даними таблиці

Показники

1. Обсяг виробництва, шт

5000

2. Гуртова ціна виробу, грн.

1200

3.Обсяг незавершеного виробництва, грн.

на початок року

на кінець року

50000

37000

4. Собівартість одного виробу, грн.

1000

5. Тривалість виробничого циклу, грн.

12

6. Приріст залишків готової продукції на складах за рік, шт.

60

7. Коефіцієнт наростання затрат

0,62

8. кількість робочих днів у році.

230

Розв'язування.

Приклад 2. Обгрунтувати виробничу програму малого підприємства по виробництву металовиробів з точки зору забезпеченості металом, якщо на плановий період підприємством укладено договори на поставку металу в обсязі 8 тонн, а середня вага виробу 0.85 кг. Коефіцієнт використання металу 0.72. 30% відходів металу можуть повторно використовуватися у виробництві. На плановий період МП має доставити споживачам 7500 шт. металовиробів.

Розв'язування. Норма витрат металу на один виріб обчислюється

кг.

Можливий випуск продукції з одержаного металу складе

шт..

Величина відходів, які можуть повторно використовуватись у виробництві, становить кг.,тобто з них можна виготовити додатково

виробів.

Загальна кількість металовиробів, що може бути вироблено із даної кількості металу становитиме 6779+569=7348 шт.

8 тонн металу не вистачить для виконання виробничої програми в обсязі 7500 шт. Для виконання цього завдання підприємству потрібно додатково придбати кг металу.

2. Виробнича потужність підприємства

2.1 Поняття та види виробничої потужності підприємства

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Вибуття потужності відбувається з наступних причин:

знос та вибуття обладнання;

збільшення трудомісткості виготовлення виробів;

зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

зменшення фонду робочого часу;

- закінчення терміну лізингу обладнання.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг).

Для багатономенкла турних виробництв потужність може визначатися також вартісним показником усього обсягу продукції (послуг). У паспорті такого підприємства потужність позначають двома вимірниками: у чисельнику натуральні показники за видами продукції; у знаменнику -- загальний вартісний (грошовий) показник.

Розрізняють наступні види потужності: перспективну, проектну, ефективну, резервну та поточну (фактично досягнуту, діючу).

Перспективна виробнича потужність відображає очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді (в перспективі).

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури за одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною, тому що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому в певний час проектна потужність перестає відображати дійсні можливості підприємства. Вона буде оптимальною за умови, що обсяг, склад і структура запроектованої продукції відповідають обсягу, складу та структурі попиту на цю продукцію.

Ефективна виробнича потужність характеризується тим, що в конкурентних реальних умовах може забезпечити отримання максимального прибутку. Вона менша або дорівнює проектній. Наприклад, на підприємстві є технологічна лінія з випуску продукції, яка не користується попитом. В цій ситуації таку технологічну лінію краще не включати в роботу, тоді підприємство отримає певну економію матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Резервна виробнича потужність створюється у певних галузях національної економіки (газовій, транспортній, харчовій тощо) для виконання цільових завдань в екстремальних ситуаціях для покриття так званих "пікових" та сезонних навантажень.

Поточна (фактично досягнута, діюча) потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників.

Отже, вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують такі показники:

ь потужність на початок розрахункового періоду (вхідна);

ь потужність на кінець розрахункового періоду (вихідна);

ь середньорічна потужність.

При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються:

· проведення заходів щодо ліквідації "вузьких місць" протягом планового року;

· збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне;

· перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між

виробничими підрозділами;

· можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

Під "вузьким місцем" розуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів, тобто це підрозділи, чи групи устаткування, пропускна спроможність яких найменша в порівнянні з виробничими можливостями інших ланок технологічного процесу.

Вихідна потужність підприємства визначається з урахуванням:

· намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації "вузьких місць";

· введення в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі (Впвих), обчислюється за формулою:

Впвих = Впвх + Впвв - Впвив,

де Впвх -- виробнича потужність на початок періоду, грн;

Впвв -- введена в календарному періоді виробнича потужність, грн; Впвив -- виведена за календарний період виробнича потужність, грн. Середньорічна виробнича потужність (Впсер.р, грн.) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

Впсер.р = Впвх + Впвв Ч к / 12 - Впвив Ч (12 - к) / 12,

де к - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Приклад 3. На початок планового періоду виробнича потужність підприємства становить 2000 од. У березні виведене обладнання виробничою потужністю 50 од., у липні - 100 од. У квітні ввели в експлуатацію потужність на 100 одиниць, у серпні - на 200 одиниць.

Середньорічна виробнича потужність:

Впсер.р = 2000 + (100 Ч 9 / 12 + 200 Ч 5 / 12) - (50 Ч (12 - 3) / 12 + 100 Ч

Ч (12 - 7) / 12) = 2000 +158 - 79 = 2079 од.

Вимірюється виробнича потужність у тих же одиницях, що й вироблена продукція (штуках, тоннах, метрах, декалітрах і т.д.). Наприклад, потужність цементного заводу визначається в тоннах виготовленого цементу, автоскладального - у штуках, пивзаводу - у декалітрах. Виробнича потужність цукрового заводу, молочного комбінату визначається в тоннах сировини, що переробляється (цукрового буряка і молока відповідно). Крім натуральних, використовуються й умовно-натуральні показники: умовна банка (на консервних підприємствах), тонна умовного палива (у видобувній промисловості) та ін. На ряді підприємств для виміру виробничої потужності використовуються одночасно кілька натуральних показників. Наприклад, потужність трикотажної фабрики визначається як у тоннах, так і в квадратних метрах.

На підприємствах з багатономенклатурним виробництвом для розрахунку потужності використовуються вартісні показники. Так, виробнича потужність верстатобудівного заводу може бути розрахована як сума добутків потужності по кожному виду верстатної продукції в натуральному вимірі (штуках) на його оптову ціну. З цією метою використовуються, як правило, порівнянні оптові ціни.

Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) - величина не постійна, а динамічна, що змінюється протягом усього розрахункового (планового) року. Збільшення потужності відбувається за рахунок технічного переозброєння, розширення і реконструкції підприємства (цеху, дільниці), зменшення за рахунок вибуття потужності внаслідок старіння; збільшення і зменшення потужності може бути пов'язане зі зміною номенклатури й асортименту продукції, що випускається.

Таким чином, виробнича потужність є моментним показником, внаслідок чого i розраховують кілька її величин: вхідну, вихідну і середньорічну виробничу потужність

Приклад 4. Визначити виробничу потужність пекарні та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 1 кг. становить 40 хв. тривалість зміни 8 год, режим роботи двозмінний. Номінальний фонд робочого часу 300 днів/рік, а втрати робочого часу 10%.

Виробнича потужність пекарні визначається потужністю печей, яких встановлено 3 одиниці. Коефіцієнт використання потужності 0.85.

Розв'язування.

Виробнича потужність одної печі може бути обчислена:

Дійсний фонд часу печі становить:

кг.

Виробнича потужність пекарні:

Виробнича програм а визначається як добуток виробничої потужності пекарні на коефіцієнт її використання:

3. Фактори, що впливають на величину і рівень потужностей підприємства

При формуванні виробничої потужності приймаються до уваги наступні чинники:

ь номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

ь структура і обсяг основних засобів;

ь якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;

ь передові технічні нормативи продуктивності обладнання, використання площ, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;

ь прогресивність технологічних процесів;

ь режим роботи підприємства;

ь ступінь спеціалізації;

ь рівень організації виробництва та праці;

ь якість сировини і ритмічність поставок;

ь фонд робочого часу обладнання.

Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визначається виробнича потужність підприємства, наведені на рис. 1.1. Розрахунки виконуються технологічними й економічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижчі від рівня провідних підрозділів, повинні розглядатися як "вузькі місця", за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, які дадуть змогу довести їх пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Може бути вжито заходів щодо заміни устаткування, технології, збільшення змінності роботи на окремих дільницях.

До розрахунків виробничої потужності підприємства входять як встановлене, так і невстановлене устаткування, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Рис.1.1. Вихідні дані та послідовність розрахунків виробничої потужності підприємства

Розрахунки виконуються технологічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижче рівня провідних, повинні розглядатися як "вузькі місця", за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, котрі дозволять довести їхню пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Можуть бути вжиті заходи щодо заміни устаткування, технології, збільшення змінності праці на окремих дільницях.

У розрахунки виробничої потужності підприємства включають устаткування, встановлене і невстановлене, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Розрізняють календарний, режимний (номінальний) і ефективний (корисний) фонди часу.

Календарний фонд часу (Фк) виробничого обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду робочого часу в плануванні і визначається як добуток числа днів у даному календарному періоді (Дк) на число годин на добу (Г)

Фк = Дк Ч Т,

Приклад 5. На період одного року при 2 - змінній роботі з тривалістю зміни 8 годин він складає 365 Ч (8 Ч 2) =5840 годин.

Режимний або номінальний фонд робочого часу (Фр) машини (агрегату) залежить від числа календарних днів (Дк) і числа неробочих днів (Дн) на рік, а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи на добу:

Фк = (Дк - Дн) Ч t,

де t - середнє число годин роботи машини на добу в робочі дні за прийнятим режимом змінності з врахуванням скороченої тривалості зміни в святкові дні:

Фр = [(Дк - Дс) - tз - Дсп - tсп] Ч nз,

де Дс - число вихідних і святкових днів у плановому періоді;

tсп - тривалість робочої зміни, годин;

Дсп - число передвихідних (передсвяткових) днів зі скороченою тривалістю робочої зміни;

tсп - час, на який скорочена тривалість робочої зміни в передсвяткові і передвихідні дні, год.;

nз - режим змінності роботи підприємства (1,2,3 зміни).

Приклад 6. При 5-денному робочому тижні та 8-годинному робочому дні (1 зміна) номінальний фонд складає - (365 - 53 - 52) Ч 8 = 2080 год., а при 6-денній роботі та 8-годинному робочому дні (1 зміна) - (365 - 53) Ч 8 = 312 Ч 8 = 2496 год.

Плановий (ефективний, дійсний) (Фд) фонд робочого часу обладнання дорівнює різниці між режимним (номінальним) фондом (Фр) і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, переналагодження цього обладнання протягом планового періоду:

Фп = Фр - (Тtn + Тtp) = Фр Ч [1 - (tp + tn) / 1000]

де Тtp, tp - витрати часу на ремонт даного обладнання, відповідно в годинах та у відсотках до режимного фонду;

Тtn, tn - витрати часу на налагодження, переналагодження обладнання відповідно в годинах та у відсотках до режимного фонду.

Він використовується в розрахунках виробничої потужності, але не при плануванні випуску продукції.

Приклад 7. Номінальний фонд робочого часу дорівнює 2080 годинам, заплановані витрати часу на ремонт, налагодження та переналагодження обладнання - 1 % номінального фонду часу.

Дійсний (плановий) фонд робочого часу

Фп = 2080 Ч (1 - 1 / 100) = 2080 Ч 0,9 = 1872 год.

Таким чином, виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

На підприємствах окремих галузей (наприклад цукрової та молочної промисловості) виробнича потужність характеризується кількістю сировини, що переробляється за добу.

Виробнича потужність підприємства (підрозділу) -- це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції в одиницю часу роботи на встановлену дату за допомогою організованої сукупності наявних на підприємстві знарядь праці, досягнутому рівні їх досконалості та освоєння.

Фактори, що впливають на величину і використання виробничих потужностей фірми, поділяються на дві групи: перша група впливає на збільшення виробничих потужностей, а друга -- дає можливість оцінити рівень їх використання. Це зумовлює необхідність системного підходу до їх розгляду.

Сучасні промислові фірми оснащені взаємоузгодженими високопродуктивними системами машин. Однак зміна об'єктів виробництва, удосконалення технології, розширення масштабів механізації та автоматизації, оновлення і модернізація устаткування обумовлюють порушення рівня узгодженості пропускної здатності устаткування, робочих місць і виробничих потужностей підрозділів.

Вплив пропорційності на величину виробничої потужності підприємства обумовлюється і тим, що процес виготовлення продукції є багатостадійним і здійснюється шляхом комбінацій різнорідних машин і робочих місць, дільниць та цехів.

Таким чином, при визначенні виробничої потужності систему машин необхідно розглядати як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

Фактори підвищення продуктивності машин (робочих місць) пов'язані, головним чином, з поліпшенням якісного складу технологічного устаткування. Продуктивність машин і устаткування також залежить від якості заготовок, напівфабрикатів, меншого часу їх обробки, що означає виготовлення більшої кількості продукції.

Збільшення продуктивності машин залежить від впровадження прогресивних технологій, що зумовлено рівнем досконалості конструкції виготовлюваних виробів: простіша конструктивна схема виробів і окремих вузлів, вища їх технологічність у виробництві, нижча машиномісткість виготовлюваної продукції і менша її трудомісткість.

Кваліфікація працівників і систематичне підвищення загальної і технічної освіти, удосконалення виробничих навиків працівників підприємства і на цій основі підвищення рівня їх кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці, дозволяють максимально використовувати потенційні можливості техніки ширше впроваджувати прогресивні технологічні процеси, збільшувати виробничі потужності підприємства.

Фактори збільшення виробничої потужності підприємства пов'язані з усіма основними елементами процесу виробництва. Із засобами праці цей зв'язок виявляється у кількісному і якісному аспектах, з предметом праці й самою працею -- тільки в якісному.

Зростання виробничих потужностей підприємства, обумовлене дією факторів, що впливають на підвищення продуктивності технологічного устаткування і робочих місць, знаходить своє відображення у величині машино-місткості (трудомісткості) виготовлюваної продукції. Знаючи величину і структуру машиномісткості продукції, а також ступінь відповідності її структурі парку устаткування і робочих місць, можна визначити можливий приріст випуску продукції за рахунок використання резервів збільшення виробничої потужності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

У загальному вигляді класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, показана на рис. 1.2. Особливістю цих факторів є те, що для здійснення заходів, пов'язаних з ними, потрібні інвестиції (капітальні вкладення).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.2. Класифікація факторів,що впливають на величину виробничої потужності фірми

Цілком іншу природу мають фактори, що впливають на використання виробничих потужностей. Заходи, пов'язані з ними, в основному спрямовані на використання резервів, мають організаційний характер і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво. Ці фактори можна розділити на соціально-економічні і організаційно-технічні.

Кількісний вираз факторів, які впливають на поліпшення використання виробничих потужностей, виявляється у співвідношенні часу роботи і часу втрат у плановому періоді. Ці фактори діють у галузі організації функціонування засобів праці в часі. Більш повному використанню виробничих потужностей сприяє скорочення часу непродуктивної роботи устаткування. Фактори використання потужностей мають різну природу залежно від джерела впливу, тобто вони бувають зовнішні і внутрішні. Зовнішні фактори найбільшою мірою зумовлені ринковою кон'юнктурою і конкурентоспроможністю продукції, внутрішні -- організаційно-економічними характеристиками самої фірми (рис. 1.3). Така класифікація може бути застосована для оцінки як зовнішніх можливостей, так і внутрішніх резервів використання виробничих потужностей. Керуючись нею, можна виявити резерви у їх сукупності, визначити питому вагу кожного з них, а також дати їм кількісну оцінку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.3. Класифікація факторів, що впливають на рівень використання виробничої потужності підприємства

4. Обчислення виробничих потужностей підприємства

4.1 Методика обчислення виробничої потужності підприємства

Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати наступні дані:

плановий фонд робочого часу одиниці обладнання;

кількість одиниць обладнання;

продуктивність обладнання;

трудомісткість виробничої програми;

досягнутий коефіцієнт виконання норми виробітку.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, станків (агрегатів) з урахуванням заходів щодо ліквідації "вузьких місць" та можливої кооперації виробництва.

До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції.

Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної із них базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик трудомісткості.

Якщо підприємство випускає кілька видів продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного виду виробів. Наприклад, на металургійних підприємствах (комбінатах) обчислюють окрему потужність доменного, сталеплавильного та прокатного виробництва.

У розрахунки виробничої потужності підприємства включають:

а) усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;

6) устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду;

в) понаднормативне резервне устаткування;

г) понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.

Виробничу потужність підприємства треба обчислювати за технічними або проектними (не перевершеними) нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва. За браком таких норм можна використовувати власні розрахункові технічні норми, які враховують прогресивні досягнення значної кількості (20-25%) робітників однакових професій і ланок виробництва.

Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування. На підприємствах із безперервним процесом виробництва таким максимально можливим фондом часу роботи устаткування є календарний фонд (8760 годин на рік) за мінусом часу, необхідного для проведення ремонтів і технологічних зупинок устаткування.

Для підприємства з дискретним процесом виробництва фонд часу роботи устаткування визначають, виходячи з фактичного режиму роботи основних цехів та встановленої тривалості змін у годинах із відрахуванням часу на проведення ремонтів устаткування, вихідних і святкових днів. У сезонних виробництвах фонд часу роботи устаткування регламентується встановленим режимом роботи підприємства (за технічним проектом) з урахуванням забезпечення оптимальної кількості днів роботи окремих технологічних цехів (ліній).

Розрахунок виробничої потужності підприємства повинен проводитись у такій послідовності: агрегати з групи технологічного обладнання - виробничі дільниці - цехи (корпуси, виробництва) - підприємство у цілому.

У загальному вигляді виробнича потужність (Впі) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:

Впі = Пв Ч Ф'п Ч КУс,

Впі = Ф'п Ч(КУс / Тр)

де Bnі - потужність і-го виробничого підрозділу підприємства одиниць продукції;

Пв - продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції за годину;

Ф'п - ефективний (плановий, корисний) річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.;

КУс - середньорічна кількість устаткування;

Тр - трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:

Тр = tо / Кв.н

де tо - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);

Кв.н - коефіцієнт виконання норм часу.

Потужність можна визначити також за формулою

Bnі = (Ф'п Ч КУс Ч Кв.н) / tо

Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд із провідними цехами чи дільницями). Такі розрахунки необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску продукції (надання послуг) окремих виробничих підрозділів та забезпечення узгодженої технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розрахунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, які характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти виробничих ланок.

Виробнича потужність залежить від характеру підприємств, цехів, рівня їх спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва.

На неперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі потужність визначається за формулою:

Bn = Ф'п / r,

де r - такт робочої лінії чи конвеєра.

В умовах потоково-масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, потужність розраховується за такою формулою :

Bn = (Ф'п ЧРМ) / Тр.

В умовах серійного виробництва розрахунок виробничої потужності ускладнюється тим, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість детале-операцій. Як вимірник виробничої потужності використовується типовий виріб-представник :

Bn =( Ф'п Ч КУс) / Тр.рп,

де Тр.пр - технічно розрахована норма часу на обробку комплекту деталей виробу - представника на даній групі устаткування.

В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:

а) визначається трудомісткість обробки виробів і усієї виробничої програми за групами устаткування :

де TN - трудомісткість виробничої програми (години);

Nі - кількість продукції за виробничою програмою, нат. од.

б) розраховується ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюються, тобто визначається пропускна спроможність устаткування :

Пспр = Ф'п Ч КУс,

де Пспр - пропускна спроможність устаткування, верстато-годин;

в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми за певним видом робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж) :

Кпотуж = Пспр / TN.

Коефіцієнт виробничої потужності - це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми;

г) за провідною групою устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи щодо розширення "вузьких місць";

д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірнику шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності :

Впц = N Ч Кпотуж.

Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз.у) визначається так:

Кз.у = 1 / Кпотуж

тобто

Кз.у = TN / Пспр.

При Кз.у = 1 устаткування використовується повністю; при Кз.у > 1 устаткування перевантажене; при Кз.у < 1 - воно недовантажене. Після розрахунку виробничих потужностей усіх цехів будується діаграма потужності підприємства, в якій за кожним цехом визначається резерв потужності чи її недостатність ("вузькі місця") щодо провідного цеху підприємства.

У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками:

коефіцієнтом освоєння проектної потужності (співвідношення величини поточної і проектної потужності);

коефіцієнтом використання поточної потужності (співвідношення річного випуску продукції та її планової середньорічної величини).

Способи ефективнішого використання виробничих потужностей такі самі, як і використання основних засобів підприємства.

Приклад 8.

В цеху працює 25 верстатів. Норма часу на обробку виробу - 0,5 нормо-год/шт.. режим роботи двозмінний, тривалість зміни 8,2 год. Для розрахунку слід прийняти номінальний фонд робочого часу 230 днів/рік, а регламентовані простої обладнання у ремонті - 4%.

Визначити виробничу потужність цеху та його виробничу програму, якщо коефіцієнт використання потужності 0,95.

Розв'язання

Визначимо дійсний фонд роботи обладнання цеху:

При цьому

Розрахуємо виробничу потужність цеху

шт./рік

Визначимо виробничу програму цеху:

шт./рік

Відповідь: виробнича потужність цеху становить 181056 шт/рік, а виробнича програма - 172003 шт/рік.

4.2 Система показників виробничої потужності підприємства


Страница:  1   2 

Скачать работу можно здесь Скачать работу "Виробнича потужність підприємства" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов