Роль інвестицій в економічному зростанні

Процеси активізації інвестування безпосередньо залежать від умов та факторів так званого інвестиційного клімату. Інвестиційний клімат - це рівень досягнення потенційних можливостей вітчизняних та іноземних юридичних і фізичних осіб здійснювати інвестиції у формі коштів, цільових банківських вкладів, паїв, акцій та інших цінних паперів, рухомого та нерухомого майна, майнових прав, ноу-хау, досвіду та інших інтелектуальних цінностей, права користування землею й іншими природними ресурсами. Таким чином, інвестиційний клімат є особливою підсистемою, що створює передумови для найкращого використання суспільно-економічних відносин у розвитку продуктивних сил держави через активну інвестиційну діяльність. Для формування сприятливого інвестиційного клімату в економічній практиці пропонується застосовувати такі методологічні положення: інвестиційний клімат має забезпечувати баланс інтересів всіх учасників інвестиційної діяльності та бути стабільним і досить гнучким; для різних інвестицій необхідний відповідний режим їх стимулювання; інвестиції покликані забезпечувати впровадження у виробництво інноваційних факторів розвитку; інвестиції повинні бути чітко збалансовані з процесами відтворення робочої сили шляхом створення необхідної кількості ефективно функціонуючих робочих місць; інвестиційна діяльність не повинна порушувати комплексні властивості економічної стійкості та безпеки господарських систем, а також екологічних умов регіонів та економіки в цілому. [8]

В умовах активізації процесів інвестування підвищується роль грошей як важливого інвестиційного ресурсу, що в умовах нормально функціонуючого фінансово-кредитного механізму може розкрити потенційні можливості формування капіталу реального сектору. З урахуванням ролі сучасної грошової системи ієрархія управління інвестиційними процесами виглядає таким чином: попит - інвестиції -гроші.

У процесі інвестування та підвищення його ефективності важливе значення має прискорення обороту інвестицій, що створює передумови для активізації й розвитку соціально-економічного потенціалу країни. Поняття обороту інвестицій має подвійний характер. З одного боку, воно характеризується вартісною формою, а з другого - натуральною, тобто одержанням споживчої вартості. Нормальний розвиток утворювального процесу може здійснюватися лише за умови єдності обох форм руху.

Оновлене сучасне розуміння елементів понятійного апарату дає можливість підійти до обґрунтування питань щодо організаційно-механічного механізму активізації інвестування, який складається схематично з трьох блоків.

Перший блок - теоретичні основи та взаємоузгодженні стратегії розвитку економіки інвестиційної діяльності, а також оцінки економічного розвитку держави та інвестиційного клімату. Другий блок - механізми державного регулювання в сфері інвестування. Третій блок - напрями щодо активізації інвестиційної діяльності.

Серед елементів другого блоку суттєва увага приділяється плануванню як одному з найважливіших аспектів механізму управління інвестиційною діяльністю. У зв'язку з обмеженням бюджетних коштів важливе значення мають питання обґрунтування та формування переліку найважливіших пускових будов виробничого і невиробничого призначення за рахунок коштів Зведеного бюджету. При цьому особливістю його формування є те, що інвестиційна діяльність повинна забезпечити насамперед структурні зміни в економіці, зменшувати соціальну напругу в суспільстві.

В умовах обмеження та гострого дефіциту інвестиційних ресурсів в країні важливого значення набуває розгляд питань щодо забезпечення фінансування інвестиційної діяльності. Виходячи з цього, доцільно розглядати перш за все банківську систему України, в якій виділено три найбільш актуальні групи проблем:

перша група проблем пов'язана з основними напрямами розвитку банківської системи і кредитного ринку, виявленням причин і наслідків інвестиційної кризи в Україні;

друга група проблем пов'язана з формуванням і розвитком механізму сприяння здійсненню довгострокових інвестицій;

третя група проблем присвячена формуванню економічних умов організації довгострокового інвестування.

З позиції визначення джерел інвестування важливе місце відводиться співробітництву з міжнародними фінансово-валютними організаціями.

Розвиток інвестиційного процесу в економіці України та подальше проведення ринкових реформ неможливі без створення ефективно діючого фондового ринку України. Він за ступенем зрілості і ризиків належить до ринків, які перебувають на початкових стадіях розвитку, і ще не став джерелом залучення інвестицій для реального сектору економіки. Важливою складовою державної економічної політики в цій сфері є податкове стимулювання розвитку інфраструктури фондового ринку, професійної діяльності його суб'єктів, операцій з цінними паперами та доходів по них; розбудова Національної депозитарної системи як цілісного, прозорого і надійного інституту реєстрації прав на цінні папери та виконання угод з ними.

Напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційної діяльності знаходяться в тісному взаємозв'язку з напрямами реформування стадій життєвого циклу інвестиційної діяльності: проектування, управління і організації будівництва. Результатом такої взаємодії є удосконалення організації процесу будівництва і посилення ролі економічних методів управління ним. [4]

3.4 Шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні

Аналізуючи ситуацію, що склалася в Україні із залучення та використанням інвестицій, експерти-економісти дійшли висновку, що вона не відповідає нинішнім вимогам. [17]

Системний розгляд шляхів і пропозицій щодо значного прискорення і підвищення ефективності інвестиційної діяльності дозволяє згрупувати їх навколо таких головних проблем:

Створення сприйнятливого для інвесторів інвестиційного середовища.

Визначення державних, галузевих і регіональних пріоритетів.

Формування комплексної системи державного управління інвестиційною діяльністю.

Консолідація і розвиток джерел фінансування інвестицій.

Створення системи державної підтримки інвестиційної діяльності галузей, територій, суб'єктів господарювання та інвестиційних проектів.

Для підвищення ефективності інвестиційної діяльності в Україні доцільно:

розвивати підтримку вітчизняних виробників, конкурентоспроможної продукції, експорт і витіснення з українського ринку імпортних товарів;

відпрацювати механізми встановлення та реалізації інвестиційних пріоритетів;

розвивати і комплексно використовувати всі можливі джерела залучення інвестицій, як внутрішніх, так і іноземних;

впровадити дієву державну амортизаційну політику, яка забезпечувала б відчутне накопичення інвестиційних коштів і прискорене оновлення основного капіталу підприємства всіх форм власності;

відновити і зробити дієвою систему державної експертизи інвестиційних проектів, забезпечуючи державну підтримку пріоритетних проектів;

впровадити механізми гарантування і страхування усіх видів інвестицій від можливих ризиків;

активно використовувати інвестиційний потенціал регіонів України, забезпечуючи їх орієнтацію на реалізацію загальнодержавних пріоритетів;

ширше вивчати і впроваджувати позитивний досвід інвестування економіки країн СНД і дальнього зарубіжжя.

Для активізації інвестиційної діяльності мають бути створені необхідні умови, за яких діятимуть позитивні фактори впливу та зростання внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємств, галузей і регіонів. Для цього необхідно подолати кризу неплатежів, зміцнити фінансово-кредитну сферу, створити умови для ефективної діяльності приватизованих підприємств. У разі відсутності цих умов державна інвестиційна політика буде розв'язувати лише поточні завдання соціально-економічного виживання країни і населення, а не створюватиме умови для активізації інвестиційних процесів.

Для покращення стану інвестиційного середовища в Україні необхідно зміцнити інститути державної влади: вдосконалити законодавство, зробити дієвою діяльність судів, викорінити злочинність та корупцію. Ця робота повинна проводитись паралельно з винятково важливими структурними зрушеннями - вирівнюванням умов конкуренції та подальшою лібералізацією економіки. Неефективні підприємства не повинні підтримуватися державою та місцевою адміністрацією ні прямо, ні опосередковано. Відчувається гостра потреба у створенні повноцінної інвестиційної інфраструктури, в першу чергу розподільчої та накопичу вальної систем (банків, страхових компаній, пайових і пенсійних фондів, фондового ринку, щодо). Інвестори повинні мати можливості зниження або ліквідації ризиків шляхом загальноприйнятих у світовій практиці фінансових та правових інструментів.

Створення сприятливого інвестиційного середовища та посилення механізму мотивації довгострокового вкладення коштів пов'язане з використанням як ринкових заходів, так і заходів щодо централізованого державного регулювання інвестиційної діяльності. Ключовий принцип державної політики по відношенню до внутрішніх інвесторів полягає у тому, щоб, не втручаючись в їх діяльність, максимально сприяти підвищенню їх інвестиційної активності та забезпеченню надійного захисту вкладених коштів.

З метою залучення капіталу незалежних інвесторів необхідно створити систему диференційованих податкових пільг, які б компенсували несприятливі чинники інвестиційного середовища: субсидії за рахунок бюджету та інвестування проектів у пріоритетних галузях; звільнення від податків коштів підприємств, які спрямовуються на розвиток свого виробничого потенціалу; надання пільгових кредитів громадянам на будівництво в доповнення до їх власних коштів.

Незважаючи на зростання інвестиційної активності суб'єктів господарювання головна функція стратегічного управління інвестиційною сферою розвитку виробництва повинна залишатися за державою, за її органами управління. Центральні та місцеві органи державного управління повинні займати ключові позиції у формуванні стратегії інвестиційної політики і визначенні ефективних напрямів капіталізації економіки. [14]

Проблеми збільшення надходжень приватного іноземного капіталу в економіку України лишаються надзвичайно актуальними, особливо в контексті загострення конкуренції на ринках капіталу. Ефективним інструментом поліпшення інвестиційної привабливості України є зменшення податкового навантаження як на підприємця, так і на споживача. Створення привабливого інвестиційного клімату потребує об'єднання зусиль Верховної Ради, Кабінету Міністрів і неможливе без участі представників міжнародних фінансових організацій та інвестиційних компаній. Результатом такої співпраці має стати підготовка комплексної довгострокової Програма розвитку інвестиційної діяльності в Україні, а потім її прийняття і, безумовно, виконання. [17]

ВИСНОВКИ

економічний зростання інвестиція

Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є одним з актуальних завдань поточного етапу економічного розвитку. Його оцінка ґрунтується на аналізі як об'єктивних факторів, обумовлених природними умовами, так і на обліку суб'єктивних факторів, що виникають у процесі економічної діяльності окремих суб'єктів. Під інвестиційним кліматом ряд авторів розуміє сприятливості ситуації, що складається в тій чи іншій країні (галузі, регіоні, підприємстві), стосовно інвестицій, що могли б бути зроблені в країну (галузь, регіон, підприємство).

Активізація інвестиційної діяльності, зростання обсягів інвестицій з усіх можливих джерел та їх ефективне використання є основною передумовою економічного зростання у майбутньому, одним з мірил успіху у реформуванні економіки.

Теоретично і на практиці - основним джерелом економічного зростання є розвиток виробництва за допомогою розширеного інвестування. Разом з тим немає точної відповіді на питання: чи дійсно країни, що більше інвестують, забезпечують собі більше економічне зростання, чи має зворотній зв'язок - країни з вищим рівнем економічного зростання більше й інвестують.

Інвестиції слід визначати передусім як вкладення у розвиток продуктивних сил суспільства, це всі витрати, які безпосередньо сприяють зростанню загальної величини нагромадженого в економіці капіталу.

Прийняття та здійснення інвестиційних рішень - процес складний і важливий. Інвестиції - чинник успішної роботи галузей народного господарства, регіону, економіки країни в цілому. Інвестиційна політика країни, регіону, галузі або підприємства має визначити найбільш пріоритетні напрями використання інвестиційного капіталу, від якого залежить підвищення ефективності економіки, забезпечення приросту продукції, національного доходу на кожну гривню видатків.

У свою чергу, економічна ефективність інвестицій визначатиметься передусім економічним результатом, який досягатиметься в народному господарстві від реалізації інвестиційних проектів.

В умовах перехідного періоду розвитку національної економіки зусилля вітчизняних науковців мають бути спрямовані на розробку методик прогнозування оптимальних відтворювальних пропорцій економічного зростання рекомендацій економічної політики. Необхідно стимулювати процеси нагромадження та ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно до пріоритетів економічного зростання. Важливою передумовою цього має стати макроекономічна стабільність в Україні, яка сприятиме акумулюванню внутрішніх і зовнішніх ресурсів шляхом підвищення довіри інвесторів та зменшення ризику інвестування в її економіку.

Посилення інвестиційної діяльності держави має бути спрямоване на створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей і виробництв.

Рівень економічного прогресу визначається масою, питомою вагою та якістю інвестиційних товарів. Основний економічний ефект використання інвестиційних товарів - економія витрат живої праці. Питома вага інвестиційних товарів у структурі ВНП визначає темпи економічного зростання, які тим вищі, чим більша питома вага інвестиційних товарів у структурі ВНП.

Для України найближчими цілями інвестиційної політики є збільшення обсягу капіталовкладень для прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу в основі інвестиційної політики повинно бути здійснення структурних реформ, перерозподіл інвестицій на користь наукомістких галузей, які визначають науково-технічний прогрес: електроніки, машино- і кораблебудування, створення космічної техніки тощо, економічної конверсії виробництва. Важливий напрям інвестиційної політики в Україні - зменшення питомої ваги державних капіталовкладень і збільшення інвестицій підприємствами за рахунок власних коштів, що залежатиме від ступеня роздержавлення і приватизації.

Важливим завданням реформування національної економіки є побудова ефективної системи регулювання інвестиційної діяльності. Проблеми формування інвестиційного клімату треба розглядати на трьох рівнях: національному, регіональному, рівні підприємства. Сьогодні в Україні на кожному із цих рівнів існують проблеми, які потребують негайного розв'язання.

Для подолання кризових явищ в економіці України та забезпечення високого економічного розвитку надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності, оскільки без цього неможливо підвищити конкурентоспроможність національної економіки, здійснити прогресивні зрушення в її структурі та інтегруватися у світове співтовариство. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми може стати формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату, що забезпечило б залучення коштів та їх інвестування в реальний сектор економіки.

Для активізації інвестиційної діяльності мають бути створені необхідні умови, за яких діятимуть позитивні фактори впливу та зростання внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємств, галузей і регіонів. Для цього необхідно подолати кризу неплатежів, зміцнити фінансово-кредитну сферу, створити умови для ефективної діяльності приватизованих підприємств. У разі відсутності цих умов державна інвестиційна політика буде розв'язувати лише поточні завдання соціально-економічного виживання країни і населення, а не створюватиме умови для активізації інвестиційних процесів.

Для покращення стану інвестиційного середовища в Україні необхідно зміцнити інститути державної влади: вдосконалити законодавство, зробити дієвою діяльність судів, викорінити злочинність та корупцію. Ця робота повинна проводитись паралельно з винятково важливими структурними зрушеннями - вирівнюванням умов конкуренції та подальшою лібералізацією економіки.

Створення сприятливого інвестиційного середовища та посилення механізму мотивації довгострокового вкладення коштів пов'язане з використанням як ринкових заходів, так і заходів щодо централізованого державного регулювання інвестиційної діяльності.

Размещено на Allbest.ru