Статистична обробка та аналіз даних при підготовці бізнес-плану модернізації обладнання поліграфічного цеху малого підприємства "Веселка-М"

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА»

на тему « СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА ТА АНАЛІЗ ДАНИХ ПРИ ПІДГОТОВЦІ БІЗНЕС-ПЛАНУ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ ПОЛІГРАФІЧНОГО ЦЕХУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВЕСЕЛКА-М»

КИІВ - 2007

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Методологія статистичних досліджень та статистичної обробки даних

1.1 Статистичні спостереження

1.2 Характеристики статистичних вибірок

1.3 Динамічні ряди та їх характеристики

1.4 Індексний аналіз статистичних вибірок

1.5 Регресійно-кореляційний аналіз динамічних рядів

Розділ 2 Основні характеристики етапу первинного статистичного спостереження вартості та продуктивності поліграфічного обладнання

Розділ 3 Результати статистичного аналізу прогнозної вартості поліграфічного обладнання для розрахунку кошторису бізнес-плана модернізації поліграфічного цеху

3.1 Сутність бізнес-плану та необхідність статистичних маркетингових досліджень при його формуванні

3.2 Результати статистичного аналізу вартісних характеристик прогнозуємого поліграфічного обладнання для модернізації цеха

Висновки

Перелік використаної літератури

ВСТУП

Статистика - це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом.

Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій:

1) ознака;

2) варіація;

3) статистична сукупність;

4) показник;

5) система показників.

Ознакою в статистиці називають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць. об'єктів(явищ).Статистична сукупність - це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками), що піддаються статистичному вивченню.

Під статистичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу.

Систематизація та підсумовування даних з метою одержання узагальненої характеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак називають статистичним зведенням.

Групування - це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи(частини) за найбільш істотними ознаками.

Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичні групування, можна класифікувати наступним чином:

1) за формою вираження - на атрибутивні та кількісні(варіаційні);

2) за характером коливності - на альтернативні та варіаційні;

3) за роллю, яку вони відіграють в процесі - на факторні та результативні.

В контрольній роботі проведений статистичний аналіз характеристик продуктивності та вартості поліграфічного обладнання для формування на етапі маркетингового дослідження даних для розрахунків кошторису витрат при впровадженні бізнес-плану модернізації обладнання поліграфічного цеху видавництва малого підприємства «ВЕСЕЛКА-М».

Цілями контрольної роботи було - первинне статистичне спостереження, виконане аналізом через Інтернет-мережу прайс-листів типів, характеристик та вартості сучасного поліграфічного обладнання в 5 основних фірмах Росії, проведення групування отриманих первинних статистичних даних, виділення факторних та результативних признаків виборок та отримання практичних характеристик статистичного дослідження маркетингового етапу розробки бізнес-плану.

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ

1.1 Статистичні спостереження

Закономірність - це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.

Динамічна закономірність - це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і не злежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і н одному об'єкті, який занурюють в рідину, і на тисячі об'єктів. Аналогічним чином можна виявити закон земного тяжіння та інші фізичні, хімічні та математичні закони.

Статистична закономірність - це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існування її в кожному окремому елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.

Статистичні закономірності проявляються по-різному. Це можуть бути закономірності:

1) розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про збільшення чисельності населення, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку обрання шлюбу);

2) структурних зрушень (збільшення частки міського населення в загальній його чисельності, а також частки населення похилого віку в сільській місцевості);

3) розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, середньодушовим доходом);

4) зв'язку між явищами (залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукції від продуктивності праці).

Статистична сукупність - це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об'єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни тенденції в розвитку злочинності від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.

Кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиниці сукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожній одиниці статистичної сукупності.

Явищами хімії, фізики, математики та інших природничих наук властиві лише динамічні закономірності.

Явища суспільного життя, які вивчаються статистикою, відносяться до статистичних закономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуються значною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони мають загальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю. Ознака, яка приймає в межах сукупності різні значення, називається варіюючою, а відмінність, коливання значень ознаки - варіацією. Склад елементів і спосіб об'єднання їх визначають структуру сукупності.

Ознаки поділяються на кількісні і атрибутивні (словесні). Якщо кількісна ознака представлена числом (стаж роботи, заробітна плата), то застосовують загально визнані еталони і одиниці виміру. Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки).

Набір властивостей явища і відповідних їм чисел називають шкалою вимірювання. Теоретично існує багато типів шкал. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичними діями виділяють метричну, номінальну, порядкову (рангову) шкали.

Метрична - це звичайна числова шкала обчислення, яку використовують для вимірювання фізичних величин ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток, середня заробітна плата). Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні і неперервні. Дискретні мають лише окремі, ізольовані значення. Найчастіше це результати лічби. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах. Така визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна представити дискретною.

Номінальна - це шкала найменувань. «Оцифровка» ознак цієї шкали проводиться таким чином, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним - різні числа. Найчастіше використовують штучні вимірники, які приймають значення «1» або «0» залежно від наявності чи відсутності властивості, що вивчається.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не тільки відношення подібності елементів, а й послідовності - порядку. Це відношення типу «більше, ніж», «краще, ніж» тощо. Кожному пункту шкали приписується число - ранг, число балів або будь-яка монотонно зростаюча функція (-2, -1, 0, 1, 2), що відбиває послідовність значень, але не відстань між ними.

Математично вивчати статистичну закономірність дає змогу використання тільки закону великих чисел. Відповідно до цього закону при достатньо великій кількості досліджуваних одиниць сукупності можна виявити закономірність, яка не залежить від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ зникають випадкові відхилення і проявляється та чи інша закономірність, яку неможливо було виявити при дослідженні незначної кількості одиниць сукупності.

Закон великих чисел - це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ обов'язково проявляться порядок і закономірність їх руху і розвитку, які не можна встановити при дослідженні малої кількості одиниць сукупності. Інакше кажучи, закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на перший погляд проявляється лише випадковість.

З точки зору діалектичного підходу випадковість і необхідність нерозривно пов'язані між собою завжди переходять одна в іншу, особливо в разі достатньої кількості досліджуваних одиниць сукупності.

Проте закон великих чисел не може визначити ні рівень, ні динаміку розвитку суспільного явища. Він лише обумовлює взаємо погашення випадкових відхилень, які властиві окремим одиницям статистичної сукупності, дозволяє виявити в ній дію об'єктивних законів розвитку суспільних явищ.

Зібрані внаслідок статистичного спостереження первинні матеріали за допомогою зведення і групування узагальнюються, в результаті чого одержують зведені статистичні таблиці, в яких сукупності одиниць подаються в цілому та в розрізі груп[10].

Серед показників, які розраховуються в практиці статистичної роботи, можна виділити три групи за явними ознаками:

1) за суттю досліджуваних явищ розрізняють показники об'ємні, що характеризують розміри явищ, процесів, та якісні, що характеризують кількісні співвідношення,характерні властивості досліджуваних явищ;

2) за ступенем агрегування явищ можна виділити індивідуальні, що виражають ознаки окремих одиниць сукупності, і загальні(узагальнюючі), що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності;

3) залежно від характеру досліджувальних явищ розрізняють статистичні показники інтервальні, які ивражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу, і моментні, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент. Абсолютні величини - це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах часу і місця.

Відносними статистичними величинами називаються показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя. Відносними величинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни явищ у часі.

Відносні величини структури характеризують склад досліджувальної сукупності. Зіставляючи структуру однієї і тої ж сукупності за різні періоди часу, можна простежити за структурними змінами.

Однією з кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яка здатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманної усім елементам сукупності. Варіація будь-якої ознаки формується під впливом двох груп причин - основних, визначальних, які тісно пов'язані з природою самого явища, і другорядних, випадкових для сукупності в цілому.

Характерний, типовий рівень ознаки формується під впливом першої групи причин. Відхилення індивідуальних значень ознаки від типового зумовлені дією другорядних причин, які урівноважуються і тому на рівень середньої істотно не впливають. Середня характеризує типовий рівень варіаційної ознаки. Вона відображує в собі те спільне, характерне, що об'єднує всю масу елементів, тобто статистичну сукупність. Проте слід пам'ятати, що середня відображає типовий рівень ознаки лише в тому випадку, коли статистична сукупність, за якою вона обчислюється, якісно однорідна. Це одна з основних умов наукового застосування середніх у статистиці. Крім того, типовий рівень ознаки, що вивчається, проявляє себе лише у випадку узагальнення масових фактів. В цьому проявляється дія закону великих чисел [9].

За допомогою середніх величин масу елементів можна охарактеризувати одним числом, не зважаючи на те, що середня величина абстрактна і може не збігатися з жодним з індивідуальних значень ознаки. Вона відображає те загальне, типове для маси явищ, яке реально існує в конкретних умовах простору і часу. За допомогою середніх можна здійснити порівняльний аналіз кількох сукупностей, дати характеристику закономірностей розвитку соціально-економічних явищ і процесів. Не слід змішувати середні з відносними величинами інтенсивності. Середня завжди узагальнює кількісну варіацію ознаки, яка тією чи іншою мірою властива всім без винятку елементам сукупності.

Статистична середня - одна з найважливіших кількісно-якісних категорій, яку широко використовують у планово-аналітичній роботі підприємств і організацій. Поширення набуло обчислення таких показників, як середня врожайність, середня заробітна плата, середній рівень продуктивності праці та інше.

При вивченні закономірностей розподілу застосовують середню арифметичну, варіації - середня квадратичну, інтенсивності розвитку - середню геометричну. Вибір середньої має ґрунтуватися на всебічному теоретичному аналізі суті явищ та наявній інформації. Середня лише тоді може бути справжньою узагальнюючою характеристикою, коли при заміні нею всіх варіантів загальний обсяг варіаційної ознаки залишиться незмінним. Отже, залежно від того, що являє собою загальний обсяг варіаційної ознаки, в кожному конкретному випадку обирають вид середньої.

Варіація, тобто коливання, мінливість значень будь-якої ознаки є властивістю статистичної сукупності. Вона зумовлена дією безлічі взаємопов'язаних причин, серед яких є основні і другорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні - його варіацію ознак, сукупна їх дія - форму розподілу.

Статистичні характеристики центру розподілу (середня, мода, медіана) відіграють важливу роль у вивченні статистичних сукупностей. В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки значно відхиляються від центру розподілу, в інших - тісно групуються навколо нього, а відтак виникає потреба оцінити поряд з характеристиками центру розподілу міру і ступінь варіації. Чим менше варіація, тим однорідніша сукупність, отже, тим більш надійні і типові характеристики центру розподілу, насамперед середні величини.

Вивчення варіації має велике значення для оцінки сталості та диференціації соціально-економічних явищ, при використанні вибіркового та інших статистичних методів.

Середнє відбиває те загальне, що складається в кожному окремому, одиничному об'єкті завдяки цьому середня одержує велике значення для виявлення закономірностей властивим масовим суспільним явищам і непомітних в одиничних явищах. Середня відображає об'єктивну властивість явища. У дійсності часто існує тільки відхилені явища, і середня як явище може і не існувати, хоча поняття типовості явища і запозичається з дійсності. Індивідуальні значення досліджуваної ознаки в окремих одиницях сукупності можуть бути тими чи іншими (наприклад, ціни в окремих продавців). Ці значення неможливо пояснити, не просліджуючи причинно-наслідувальні зв'язки. Тому середня величина індивідуальних значень того самого виду є продукт необхідності. Він є результатом сукупної дії всієї єдиної сукупності, що виявляється в масі повторюваних випадків, опосередковуваних загальними умовами процесу[8].

Розподіл індивідуального значення досліджуваної ознаки породжує випадковість його відхилення від середніх, але не випадкове середнє відхилення, що дорівнює нулю.

Середня, розрахована по сукупності в цілому називається загальною середньою, середні, обчислені для кожної групи - груповими середніми. Загальна середня відбиває загальні риси досліджуваного явища, групова середня дає характеристику розміру явища, що складається в конкретних умовах даної групи.

Визначальній функції відповідає рівняння середніх, знаючи визначальну функцію і рівняння середніх

 чи (1.1)

одержуємо формулу[4]:

(1.2)

де Х_i - індивідуальне значення ознаки кожної одиниці сукупності;

n - число одиниць сукупності.

Здатність середніх величин зберігати властивості статистичних сукупностей називають визначальною властивістю.

Для кращого розуміння і аналізу досліджувальних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки або часовими рядами.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів:

1) періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);

2) статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).

1.2 Характеристики статистичних вибірок

Для вимірювання та оцінки варіації використовують абсолютні та відносні характеристики. До абсолютних відносяться: варіаційний розмах, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсія; відносні характеристики представлені низкою коефіцієнтів варіації. Варіаційний розмах характеризує діапазон варіації, це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки:

 (1.3)

Узагальнюючою мірою варіації є середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від центру розподілу.

Медіана вибірки - це значення, яке ділить розмах інтервалу вибірки на дві рівні частини.

Мода вибірки - це значення, яке найчастіше зустрічається в статистичному ряді вибірки.

Середня арифметична величина виборки розраховується як:

(1.4)

Середнє лінійне відхилення:

(1.5)

Середнє квадратичне відхилення:

(1.6)

Середній квадрат відхилень - дисперсія:

, (1.7)

де - середнє арифметичне інтервального ряду розподілу, f - частота.

Середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення - іменовані числа (в одиницях вимірювання ознаки).

Порівнюючи варіації різних ознак або однієї ознаки у різних сукупностях, використовують відносні характеристики варіації. Коефіцієнти варіації розраховуються як відношення абсолютних, іменованих характеристик до центру розподілу і часто виражаються процентами:

Лінійний коефіцієнт варіації:

(1.8)

Квадратичний коефіцієнт варіації:

(1.9)

1.3 Динамічні ряди та їх характеристики

Динамічний ряд - це розміщені у хронологічній послідовності значення певного статистичного показника. складовими динамічного ряду є ознака часу (момент або інтервал) та числові значення показника - рівні.

Визначають абсолютні та відносні характеристики динаміки: абсолютний приріст та абсолютне значення 1% приросту; темп зростання та темп приросту. Розрахунок їх грунтується на порівнянні рівнів динамічного ряду. Якщо база порівняння постійна, характеристики динаміки називаються базисними, якщо база порівняння змінна - ланцюговими.

Абсолютний приріст (зменшення) - це різниця рівнів динамічного ряду:

базисні (1.10)

ланцюгові (1.11)

Сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному приросту. Темп зростання розраховується як відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом або процентом:

базисні (1.12)

ланцюгові (1.13)

Добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному.

Темп приросту показує, на скільки процентів рівень більше рівня, взятого за базу порівняння. Його можна визначити як відношення абсолютного приросту до бази порівняння або безпосередньо на основі темпу зростання.

(1.14) або (1.15)

Абсолютне значення 1% приросту показує, чого вартий 1%; розраховується як співвідношення абсолютного приросту і темпу приросту:

(1.16)

Узагальнюючими характеристиками інтенсивності динаміки є середній абсолютний приріст та середній темп зростання. Середній абсолютний приріст розраховується як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютних приростів:

, (1.17)

де n - число ланцюгових абсолютних приростів.

Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:

(1.18)

Середній темп приросту визначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)

(у вигляді коефіцієнтів); (1.19)

(у вигляді процентів).

Середній темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився рівень порівняно з попереднім в середньому за одиницю часу.

1.4 Індексний аналіз статистичних вибірок

Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення у просторі.

Прийнято розрізняти дві категорії індексів: індивідуальні та загальні. Індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, називається індивідуальним, а індекс, котрий характеризує співвідношення рівнів усього явища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, які безпосередньо не піддаються підсумовуванню, - загальним.

Статистичний індекс - це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумірних. У статистиці розрізняють декілька видів індексів, в основу класифікації яких покладені різні ознаки [5]:

- характер об'єкта дослідження,

- ступінь охоплення одиниць сукупності,

- база порівняння,

- вид зрівнюваних величин.

Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища і мають форму відношення певного показника у базисному (0) та звітному (1) періодах [5]:

(1.20)

Загальний індекс є агрегатуванням індивідуальних індексів і характеризує зміну сукупностей, до якої входять різнорідні елементи. Так загальна формула агрегатного індексу сукупності явищ у базисному (0) та звітному (1) періоді має наступний вираз(для вартісних економічних явищ, які характеризуються обсягами (q) та ціною (р) одиниці обсягу):

(1.21)

Для характеристики економічних явищ загальний агрегатний індекс (1.21) розбивають на два індекси:

- загальний індекс фізичного обсягу вартісного явища (при умові незмінних цін р у базисному та звітному періодах):

 (1.22)

- загальний індекс цін вартісного явища (при умові незмінного обсягу q у базисному та звітному періодах):

(1.23)

Для характеризування структурних зрушень середніх величин в вартісних економічних явищах застосовують індекси змінного складу, індекси постійного складу та індекси структурних зрушень, які формують систему взаємопов'язаних індексів [5]:

- для змінного індекса цін (відношення середніх рівнів у базисному та звітному періодах):

(1.24)

(1.25)

де індекс цін постійного складу Ipz дорівнює:

(1.26)

а індекс цін за рахунок структурних зрушень Id дорівнює:

 (1.27)

1.5 Регресійно-кореляційний аналіз динамічних рядів

Коефіцієнт кореляції між двома рядами вибірок X,Y величин розраховується за формулою [6]:

(1.28)

де - дисперсія вибірки величин Х; (1.29)

- дисперсія вибірки величин Y; (1.30)

- коваріація виборок X,Y (1.31)

Для характеристики кореляційного зв'язку між факторною і результативною ознаками будується графік кореляційного поля та теоретична лінію регресії, визначаються параметри рівняння регресії.

Для перевірки істотності зв'язку потрібно порівняти фактичне значення статистики Фішера (F-критерій) з його критичним (табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичного групування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею.

Характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії. Рівняння лінійної регресії має вигляд: y=a+bx, де параметри a, b находимо з системи нормальних рівнянь:



(1.32)

Знайдемо коефіцієнт детермінації і перевіримо адекватність отриманого рівняння лінійної регресії за критерієм Фішера. Коефіцієнт детермінації визначається наступним чином:

(1.33)

Щільність зв'язку оцінюється індексом детермінації: R=, проте інтерпретується тільки R². Якщо коефіцієнт детермінації більше 0,6, то 60% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв'язок є щільним.

РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТАПУ ПЕРВИННОГО СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВАРТОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ ПОЛІГРАФІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

В таблицях 2.1 - 2.6 наведені результати первинного статистичного спостереження [ ], [ ] в мережі Інтернет за вартісними характеристиками необхідного для модернізації поліграфічного обладнання.

Таблиця 2.1 - Пакетні ламінатори GMP (Корея)[11] - Ламінатори з «холодними» валами

Модель	Корпус	Ламинирование	Товщина	Регулировка	Кол-во валов	Розница, USD
		Формат	Ширина (мм)	Мате-риала (мм)	Пленки (мкм)	Темпе-ратуры (t °C)	Ско-рости (м/мин)
GQ	12	пластик	A6	120	0,5	80~120	140	260	2	60
MR, MyLAM]	4	пластик	A6	100	1	до 250	0~140	700	4	175
IC	165 IP	металл	А5	165	1	до 250	0~160	795	4	255
GQ	24	пластик	А4	240	1	80~120	140	360	2	145
GQ	24 TC	пластик	А4	240	1	80~120	0~140	360	2	182
MR, MyLAM	9	пластик	А4	230	1	до 250	0~140	700	4	220
IC	230 IP	металл	А4	230	1	до 250	0~160	795	4	295
GQ	33	пластик	А3	330	1	80~120	140	360	2	185
GQ	33 TC	пластик	А3	330	1	80~120	0~140	360	2	220
MR, MyLAM	12	пластик	А3	320	1	до 250	0~140	700	4	280

Таблиця 2.2 - Ламінатори з «горячими» валами

Модель	Корпус		Ламинирование	Товщина	Регулировка	Кол-во валов	Роз-ница
			Фор-мат	Ши-рина (мм)	Мате-риала (мм)	Плен-ки (мкм)	Тем-пера-туры (t °C)	Ско-рости (м/мин)
PhotoLAM	11	пл	А6	110			140	290	2	115
PhotoSURE	11	пл	А6	110			160	260	2	125
EasyPhoto	125	пл	А6	125	1	80~125	110		4	99
PhotoNEX	175 LSI	пл	А5	175	3	до 250	0~160	0~1370	4	475
PhotoLAM	24	пл	А4	240	1	80~125	140	290	2	195
EasyPhoto	230TC	пл	А4	230	1	до 125	0~140	30	4	160
PhotoSURE	24	пл	А4	240	1	80~125	160	450	2	215
PhotoNEX	235 LSI	пл	А4	235	3	до 250	0~160	0~1370	4	595
PhotoNEX@	235 Digital	пл	А4	235	3	до 250	0~160	0~1000	4	650
PhotoLAM	33	пл	А3	330	1	80~125	140	290	2	255
EasyPhoto	330TC	пл	А3	330	1	до 125	0~140	300	4	195
PhotoSURE	33	пл	А3	330	1	80~125	160	450	2	280
PhotoNEX@	325 Digital	пл	А3	330	3	до 250	0~160	0~1000	4	750
LamiART	320 LSI	мет	А3	320	3	до 250	0~160	0~1600	4	880

Таблиця 2.3 - Ламінатори з системою нагріву валов «RUTHENOX»

Модель	Кор-пус	Ламинирование	Товщина	Регулировка	Кол-во валов	Роз-ница
		Фор-мат	Ши-рина (мм)	Мате-риала (мм)	Плен-ки (мкм)	Темпе-ратуры (t °C)	Ско-рости (м/мин)
My(Mr)PHOTO	150 TC	пл	А6					580	4	190
PowerPHOTO	17 STC	пл	А5					850	4	320
PhotoART	17 LSI	пл	А5	180	1	до 250	0~160	0~850	4	390
My(Mr)PHOTO	230 TC	пл	А4	230	1	до 250	0~160	580	4	295
PowerPHOTO	24 STC	пл	А4	240	2	до 250	0~160	850	4	390
PhotoART	24 LSI	пл	А4	230	1	до 250	0~160	0~850	4	440
My(Mr)PHOTO	330 TC	пл	А3	330	1	до 250	0~160	580	4	395
PowerPHOTO	33 STC	пл	А3	330	2	до 250	0~160	850	4	450
PhotoART	33 LSI	пл	А3	330	1	до 250	0~160	0~850	4	595

Таблиця 2.4 - Пакетний ламінатор NAKWON (Корея)

Модель	Корпус	Ламинирование	Товщина	Регулировка	Кол-во валов	Роз-ница
		Фор-мат	Шири-на (мм)	Матери-ала (мм)	Плен-ки (мкм)	Темпе-ратуры (t °C)	Ско-рости (м/мин)
320 D	металл	А3	320	2	До 250	160	0~1370	6	600

Таблица 2.5 - Пакетні ламінатори фірм Європи та Азії

Пакетные ламинаторы[12]
Lamirel (Франция)	Цена, y.e.
Ламинаторы с холодными валами
LAMIREL/FELLOWES MINIPLAST 100 (формат А6, пластиковый корпус)	50
LAMIREL/FELLOWES MAXIPLAST 240E (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	130
LAMIREL/FELLOWES MAXIPLAST 335E (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	185
LAMIREL/FELLOWES MAXIPLAST 240S (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	185
LAMIREL/FELLOWES MAXIPLAST 335S (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	240
LAMIREL/FELLOWES MINIPLAST 150 (формат А5, пластиковый корпус, регулятор температуры)	240
LAMIREL/FELLOWES MAXIPLAST 260 (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	265
LAMIREL/FELLOWES MAXIPLAST 320 (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	335
Ламинаторы с горячими валами
LAMIREL/FELLOWES MINIPLAST 100HR (формат А6, пластиковый корпус, регулятор температуры)	85
LAMIREL/FELLOWES MINIPLAST 240HR (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	195
LAMIREL/FELLOWES MINIPLAST 335HR (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	265
LAMIREL/FELLOWES SUPERLAM 330S (формат А3, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	615
LAMIREL/FELLOWES SUPERLAM 450S (формат А2, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	1 020,00
GMP (Ю.Корея)	Цена, y.e.
Ламинаторы с холодными валами
GMP MR-4/Mylam-9 (формат А6, пластиковый корпус, регулятор температуры)	170
GMP MR-9/Mylam-9 (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	215
GMP MR-12/Mylam-12 (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	273
Ламинаторы с горячими валами с внешним нагревом
GMP PHOTOLAM-11 (формат А6, пластиковый корпус, фиксированные значения температуры)	112
GMP PHOTOLAM-24 (формат А4, пластиковый корпус, фиксированные значения температуры)	190
GMP PHOTOLAM-33 (формат А3, пластиковый корпус, фиксированные значения температуры)	250
GMP PHOTOSURE-11 (формат А6, пластиковый корпус)	123
GMP PHOTOSURE-24 (формат А4, пластиковый корпус, фиксированные значения температуры, реверс)	210
GMP PHOTOSURE-33 (формат А3, пластиковый корпус, фиксированные значения температуры, реверс)	273
GMP EasyPhoto- 230 TC (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры, реверс)	160
GMP EasyPhoto- 330 TC (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры, реверс)	195
GMP MyPhoto 150 TC/ MrPhoto 150 TC (формат А6, пластиковый корпус, регулятор температуры, реверс)	185
GMP MyPhoto 230 TC/ MrPhoto 230 TC (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры, реверс)	288
GMP MyPhoto 330 TC/ MrPhoto 330 TC (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры, реверс)	385
GMP PowerPhoto 17 STC (формат А5, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	310
GMP PowerPhoto 24 STC (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	380
GMP PowerPhoto 33 STC (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	440
GMP PhotoArt 17 LSI (формат А5, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	430
GMP PhotoArt 24 LSI (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	525
GMP PhotoArt 33 LSI (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	700
Ламинаторы с горячими валами со встроенным нагревательным элементом
GMP Photonex 175 LSI (формат А5, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	460
GMP Photonex 235 LSI (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	575
GMP Photonex 325 LSI (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	675
GMP Supernex 2350 LSI (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	675
GMP Supernex 3250 LSI (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	860
GMP GHQ 320 auto (формат А3, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	775
GMP Lamiart 320 LSI (формат А3, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	855
GMP Lamiart 470 LSI (формат А2, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	1 200,00
IBICO (Швейцария)	Цена, y.e.
Ламинаторы с горячими валами
IBICO Pouchman 4PQ (формат А6, пластиковый корпус)	50
IBICO Pouchmaster 9 (формат А4, пластиковый корпус)	125
IBICO Pouchmaster 12 (формат А3, пластиковый корпус)	170
IBICO Pouchmaster PQ (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	235
IBICO IL - 13TQ (формат А3, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	635
ATTALUS (Греция)	Цена, y.e.
Ламинаторы с холодными валами
ATTALUS 400 (формат 115 мм, пластиковый корпус)	55
ATTALUS 900 (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	145
ATTALUS 1300 (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	175
ATTALUS 110L (формат 110 мм, пластиковый корпус, регулятор температуры)	150
ATTALUS 110S (формат 110 мм, металлический корпус, регулятор температуры)	245
ATTALUS 170S (формат 170 мм, металлический корпус, регулятор температуры)	300
ATTALUS 230S (формат А4, металлический корпус, регулятор температуры)	350
ATTALUS 320L (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	370
ATTALUS 320S (формат А3, металлический корпус, регулятор температуры)	385
Ламинаторы с горячими валами
ATTALUS 900-PH (формат А4, пластиковый корпус, регулятор температуры)	160
ATTALUS 1300-PH (формат А3, пластиковый корпус, регулятор температуры)	198
ATTALUS 270D (формат 270 мм, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	670
ATTALUS 320D (формат А3, металлический корпус, регулятор температуры и скорости, реверс)	700
Рулонные ламинаторы
GMP (Ю.Корея)	Цена, y.e.
Аппараты для горячего двустороннего ламинирования
GMP EXELAM 355 Q (ширина ламинирования 330 мм)	1 550,00
GMP EXELAM 655 Q (ширина ламинирования 635 мм)	2 600,00
GMP EXELAM 1055 Q (ширина ламинирования 1055 мм)	5 550,00
Аппараты для двустороннего и одностороннего ламинирования
GMP EXELAM DC 355 Q 1 (ширина ламинирования 330 мм)	3 500,00
GMP EXELAM DC 655 Q 1 (ширина ламинирования 635 мм)	4 250,00
GMP EXELAM DC 1055 Q 1 (ширина ламинирования 1000 мм)	7 700,00
Аппараты для горячего и холодного ламинирования
GMP EXELAM 1055 QRS (ширина ламинирования 1000 мм)	7 000,00

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОГНОЗНОЇ ВАРТОСТІ ПОЛІГРАФІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОШТОРИСУ БІЗНЕС-ПЛАНА МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОЛІГРАФІЧНОГО ЦЕХУ

3.1 Сутність бізнес-плану та необхідність статистичних маркетингових досліджень при його формуванні

Існує кілька цілей складання бізнес-плану. Відповідно цим цілями прийнято виділяти наступні типи бізнес-планів [1]:

1. Повний бізнес-план комерційної ідеї чи інвестиційного проекту - виклад для потенційного партнера чи інвестора результатів маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії освоєння ринку, передбачуваних фінансових результатів.

2. Концепт бізнес-плану комерційної ідеї чи інвестиційного проекту - основа для переговорів з потенційним чи інвестором партнером для з'ясування ступеня його зацікавленості чи можливої участі в проекті.

3. Бізнес-план компанії (групи) - виклад перспектив розвитку компанії на майбутній плановий період перед радою директорів чи зборами акціонерів із вказівкою основних бюджетних позначок і господарських показників для обґрунтування обсягів інвестицій чи інших ресурсів.

4. Бізнес-план структурного підрозділу - виклад перед вищим керівництвом корпорації плану розвитку господарської (операційної) діяльності підрозділу для обґрунтування обсягів і ступеня пріоритетності централізовано виділюваних ресурсів чи величини приросту прибутку, що залишається в розпорядженні підрозділу.

5. Бізнес-план (заявка на кредит) для одержання на комерційній основі позикових коштів від організації-кредитора.

6. Бізнес-план (заявка на грант) для одержання коштів з державного бюджету чи благодійних фондів для рішення гострих соціально-політичних проблем з обґрунтуванням прямих і непрямих вигод для регіону чи суспільства в цілому від виділення засобів чи ресурсів під даний проект.

6. Бізнес-план розвитку регіону - обґрунтування перспектив соціально-економічного розвитку регіону й обсягів фінансування відповідних програм для органів з бюджетними повноваженнями.

Зрозуміло, що при складанні бізнес-планів кожного виду повинно бути більше приділено уваги визначеним питанням, зв'язаним з метою його складання. Бізнес-план повинен бути досить докладним, щоб, ознайомивши з ним, потенційні інвестори і кредитори змогли одержати повне представлення про пропонований проект і його цілі. Склад бізнес-плану і ступінь його деталізації залежать від розмірів майбутнього проекту і сфери, до якого він відноситься.

Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності чи фірми для створення нових сфер бізнесу. Основними цілями бізнес-плану є [3]:

визначення ступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства, зниження ризику підприємницької діяльності;

конкретизація перспектив бізнесу;

залучення уваги й інтересу потенційних інвесторів фірми, а також споживачів і постачальників;

придбання досвіду планування, показ підприємства в перспективі.

Бізнес-план необхідний, насамперед, для залучення уваги майбутніх інвесторів (наприклад, банків), як відправна крапка при веденні переговорів з майбутніми партнерами.

Першим етапом у розробці бізнес-плану є визначення джерел необхідної інформації. Такими джерелами можуть стати підручники по бізнесу-плануванню, урядові заклади, консалтингові й аудиторські фірми, галузеві видання і т.п.

Другий етап - визначення цілей розробки бізнес-плану. Цілі визначаються переліком проблем, які покликаний вирішити бізнес-план. Для більшої привабливості проекту має сенс сполучення внутрішніх і зовнішніх проблем діяльності підприємства, наприклад, пропозиція потенційним інвесторам (комерційним банкам, наприклад) не просто виступати кредитором, а повноправно брати участь у підприємницькому проекті, тобто мати частку в акціонерному капіталі, брати участь у розподілі прибутку і т.д.

Третій етап - визначення цільових читачів бізнес-плану: майбутніх інвесторів, якими можуть виступати акціонери, комерційні банки, венчурні капіталісти і т.д. У залежності від контингенту читачів у бізнес-плані необхідно виділити ті чи інші сторони діяльності фірми, щоб переконати інвесторів у тім, що вкладені кошти будуть раціонально використані і принесуть видимі результати.

Четвертий етап - установлення загальної структури створюваного документа. Звичайно бізнес-план містить у собі наступні складові частини:

- титульний лист і зміст. Титульний лист повинний містити заголовок плану, дату його підготовки, інформацію про укладача плану і для кого він був підготовлений. Зміст повинний давати чітке представлення про весь зміст бізнес-плану.

- резюме. Воно повинно містити в собі основні положення й ідеї бізнес-плану. Резюме повинне складатися з трьох частин: уведення (мети плану і коротко суть проекту), основного змісту (короткий опис усіх ключових моментів бізнес-плану, також рід діяльності, прогноз попиту, джерела фінансування і т.д.) і висновку (представлення факторів майбутнього успіху проекту, опис основних способів дії підприємця). Резюме повинне бути коротким і давати загальне представлення про план, а також воно повинно бути складено таким чином, щоб у читача виникло бажання продовжити читання бізнес-плану.

- історія бізнесу (якщо підприємство вже існує). Тут потрібно підкреслити успіхи фірми й окремих співробітників, розповісти про створення і діяльність фірми, про те, які продукти і послуги пропонує фірма на ринку, про роль вищого керівництва в діяльності підприємства і т.д.

- опис продуктів (послуг). Детальний опис майбутнього товару необхідно довести до зведення інвесторів, що зацікавлені у високому конкурентному потенціалі товару. В описі необхідно відбити способи застосування даного товару і його властивості, порівняння з аналогічною продукцією конкурентів, а також життєвий цикл товару. Увага повинна бути приділена також дизайну й упакуванню і мотивам, що будуть спонукувати покупців здобувати саме даний товар.

- аналіз положення справ у галузі. Опис зовнішнього середовища фірми і визначення ступеня її привабливості. Тут необхідно охарактеризувати розміри ринку і його стан, категорії потенційних покупців, чутливість ринку до різних внутрішніх і зовнішніх факторів, сезонних і циклічних коливань і т.д. Зробивши висновок про загальну привабливість ринку, потрібно визначити потенційну частку фірми в ньому, дати прогноз продажів продукції, як у грошових, так і в натуральних показниках.

- оцінка конкурентів і вибір конкурентної стратегії. Повинні бути визначені головні конкурентні сили в галузі і сформульовані основні варіанти конкурентних стратегій. По М.Портеру існують три конкурентні стратегії: а) - перевага у витратах (утримання витрат на низькому, недоступному для потенційних конкурентів рівні за рахунок економії на масштабі і досвіді виробництва ); б) - диференціація (створення фірмою продукту чи послуги з унікальними властивостями, що найчастіше закріплені торговою маркою). в) - фокусування (зосередження уваги на одному із сегментів ринку, на особливій групі покупців, визначеній групі товарів чи на визначеному географічно секторі ринку). У бізнес-плані повинні бути описані обрані стратегії і їхнє конкретне застосування.

- план виробництва. Усі головні компоненти виробничої системи повинні бути описані в бізнес-плані. Крім того, план виробництва повинний включати економічні розрахунки витрат виробництва, повинні бути представлені основні методи виробництва і технології, загальна структура виробничого процесу. У плані виробництва вказується також яка сировина і матеріали необхідні, імена й адреси основних постачальників фірми, характеристики необхідних для організації виробництва потужностей і чи існують уже задіяні потужності, чи може підприємство розраховувати на ефект масштабу виробництва і яка передбачувана структура витрат, як здійснюється контроль якості, яким образом здійснюється вибір устаткування і яке устаткування використовується підприємством. Указується місце, де передбачається помістити підприємство (причини), а також якої кваліфікації робоча сила потрібно для ведення виробництва.

- план маркетингу. Цей план повинний охоплювати всі питання, зв'язані з ринком. Повинні бути представлені основні характеристики покупців на орієнтованому ринку підприємства, покупці повинні бути диференційовані в групи по різних ознаках (рівень доходів, демографічна ознака), і підприємство повинне визначити для себе, на який із сегментів ринку воно має намір орієнтуватися. У плані повинне вказуватися, на яку частку ринку приблизно може претендувати бізнес, чи буде мати місце гостра конкурентна боротьба чи підприємство спробує знайти свою нішу на ринку. Розкривається також методика розрахунку ціни на товар фірми, який чистий доход принесе фірмі обраний рівень ціни, які канали збуту буде використовувати фірма, як передбачається і чи передбачається взагалі організувати післяпродажний сервіс.

- організаційний план. Тут указується форма власності і тип організаційної структури фірми, розглядаються питання керівництва і розподілу повноважень і відповідальності. Вказуються основні пайовики (акціонери) організації (іноді приводиться весь список), скільки акцій і якого класу було випущено і передбачається випустити, склад ради директорів і правління корпорації, як розподіляються повноваження серед керуючих фірми, які основні риси контрактів з менеджерами фірми, яка організаційна структура фірми і способи взаємодії підрозділів один з одним.

- фінансовий план. Містить у собі три основних планових документи: баланс підприємства, план прибутків й збитків і прогноз руху готівки.

Баланс фірми - зведена таблиця, що вказує джерела капіталу і засобу його розміщення. Звітний баланс є основою для аналізу фінансових показників підприємства.

Звіт про прибутки і збитки (форма №2) - відтворює підсумки діяльності фірми за визначений проміжок часу, також містить інформацію для фінансового аналізу. Тут фірма порівнює витрати і результати своєї діяльності, визначає величину чистого доходу і його розподіл.

- план досліджень і розробок. Тут висвітлюється рівень витрат на дослідження і розробки (якщо фірма проводить такі), порівняння їх з відповідними витратами минулих періодів і фірм-конкурентів, кваліфікація, досвід і кількість персоналу у відділі досліджень і розробок, оснащеність цього відділу, реальні досягнення дослідницького підрозділу і його внесок у загальний успіх організації.

- оцінка і страхування ризику. Крім розрахунку інвестиційного ризику, у бізнес-плані має сенс виділити окремий відділ проблемам ризику, у якому потрібно провести загальну оцінку можливих ризиків, аналіз типів ризиків, їхніх джерел і моментів виникнення, а також розробити заходу для мінімізації збитку (особливо у випадках форс-мажорних обставин).

П'ятий етап - збір інформації для підготовки кожного з намічених розділів бізнес-плану. На даному етапі бажано залучити до роботи фахівців різного профілю (фінансистів, бухгалтерів, маркетологів, економістів широкого профілю) як наявних в організації, так і запрошених з боку.

Шостий етап - безпосереднє написання бізнес-плану. Важливий момент: підприємець повинний самостійно написати бізнес-план, навіть якщо в нього немає навичок такої роботи. Допомога консультантів завершується на попередньому етапі. Передоручення написання бізнес-плану іншій особі чревате негативними наслідками, аж до втрати довіри інвесторів до проекту.

Бізнес-плани складаються також:

а) самими підприємцями, часто з залученням комп'ютерних програм;

б) консалтинговими фірмами;

в) інвесторами (комбанками, фондами й ін.).

г) самими підприємцями з наступною експертизою з боку зацікавлених структур чи консалтингових фірм (компромісний варіант).

3.2 Результати статистичного аналізу вартісних характеристик прогнозуємого поліграфічного обладнання для модернізації цеха

В табл.3.1 наведені результати формування статистичної вибірки з прайс-листів 5 фірм - продавців поліграфічного обладнання (Розділ 2) вартості ламінаторів за наступним розподілом:

- факторні ознаки - формат листа ламінування (А6-А0) та продуктивність роботи обладнання перерахована в факторний показник - кількість листів заданого формату, які ламінуються за 1 хвилину ;

- результативна ознака - вартість обладнання ;

Статистична таблиця носить моментний характер статистичного спостереження, при цьому результативний фактор (вартість обладнання) за рахунок конкурентних цін продавців має випадковий характер.

В табл.3.2 наведені результати статистичних вибірок табл.3.1, які ранжовані по кожному з форматів поліграфічного обладнання по зростанню параметра - продуктивність обладнання в кількості вироблених форматів на хвилину.

Ранжовані ряди «Продуктивність ламінування формату - Вартість обладнання» для кожної з груп форматі носять характер динамічних рядів, де факторна ознака - продуктивність обладнання, а результативна ознака - вартість обладнання.

Таблиця 3.1 - Вихідна статистична таблиця факторно-результативних даних по ламінаторам

На графіках рис. 3.1-3.5 наведені результати кореляційно - регресійного аналізу обумовлених динамічних рядів, виконані в середовищі «електронних таблиць» EXCEL-2000, з автоматичним розрахунком щільності кореляційного зв'язку по параметру R² ( від 0 до 0,3 - нещильний, 0,3 - 0,6 -середня щильність.

Рисунок 3.1 - Розрахунок кореляційно-регресійних характеристик вибірки обладнання ламінаторів для формату А6

Рисунок 3.2 - Розрахунок кореляційно-регресійних характеристик вибірки обладнання ламінаторів для формату А4

Таблиця 3.2 - Ранжована за продуктивністю обладнання статистична таблиця факторно-результативних даних по ламінаторам



Рисунок 3.3 - Розрахунок кореляційно-регресійних характеристик вибірки обладнання ламінаторів для формату А3

Рисунок 3.4 - Розрахунок кореляційно-регресійних характеристик вибірки обладнання ламінаторів для формату А1



Рисунок 3.5 - Розрахунок кореляційно-регресійних характеристик вибірки обладнання ламінаторів для формату А0

Більше 0,6 - висока щільність кореляційного зв `язку).

Як видно з отриманих результатів (Y - вартість обладнання в доларах США, Х - продуктивність ламінатора в кількості вироблених форматів за 1 хвилину),:

А) формат А6:

Y = 0,0356*X R² = 0,5443

Б) формат А4:

Y = 0,1089*X R² = 0,8585

В) формат А3:

Y = 0,1824*X R² = 0,7983

Г) формат А1:

Y = 12,292*X R² = 0,8392

Д) формат А0:

Y = 23,128*X + 4170 R² = 0,9374

Таким чином, отриманні результати статистичного кореляційно-регресійного аналізу можна використовувати для створення за проведеним етапом маркетингових досліджень таблиць розрахунку вартості поліграфічного обладнання для розрахунку кошториса бізнес-плану модернізації поліграфічного цеху (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Розрахункова варіаційна таблиця вартості обладнання в залежності від проектуємого виду випускаємої поліграфічної продукції

ВИСНОВКИ

Застосування статистичних методів аналізу інформації при розробці бізнес-плану модернізації поліграфічного цеху, проведене в контрольній роботі на основі первинного спостереження (моментного аналізу прайс-листів 5 фірм продавців поліграфічного обладнання), групування статистичних вибірок, ранжування та кореляційно- регресійного аналізу отриманих динамічних рядів з двома факторними та одним результативним параметрами, підтвердило ефективність формування висновків маркетингового аналізу з високим ступенем довіри до результатів по параметру щільності отриманих результативних рівнянь (Y - вартість обладнання в доларах США, Х - продуктивність ламінатора в кількості вироблених форматів за 1 хвилину):

А) формат А6:

Y = 0,0356*X R² = 0,5443

Б) формат А4:

Y = 0,1089*X R² = 0,8585

В) формат А3:

Y = 0,1824*X R² = 0,7983

Г) формат А1:

Y = 12,292*X R² = 0,8392

Д) формат А0:

Y = 23,128*X + 4170 R² = 0,9374

Таким чином, отриманні результати статистичного кореляційно- регресійного аналізу можна використовувати для створення за проведеним етапом маркетингових досліджень таблиць розрахунку вартості поліграфічного обладнання для розрахунку кошториса бізнес-плану модернізації поліграфічного цеху.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Балабанов И. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика, 1995.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.

3. Бизнес-план: Методич. материалы / Под ред. проф. Маниловского Р.Г. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 80 с.

4. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2000.

5. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. и др. Общая теория статистики: Учебник. - М.: Инфра-М, 1998.

6. Кулинич О.І. Теорія статистики: Підручник. - К.: Вища школа, 1992.