Як бачимо, зменшення ціни на 1 упаковку йогурту зумовлює збільшення попиту на нього. Зобразимо графічно (Малюнок 1.1.).

Рис. 2.1. Крива попиту

Для зручності криву індивідуального попиту інколи позначають d, а індивідуальну величину попиту - q. Крива попиту показує ті кількості товару, які покупці бажають купувати за кожним рівнем ціни за інших однакових умов протягом певного періоду часу. Спадний нахил цієї кривої показує, що кількість попиту зростає внаслідок падіння ціни, тобто кількість попиту і ціна перебувають у оберненій або зворотній залежності. Цей зв'язок називається законом попиту. Він ґрунтується на здоровому глузді, а також підтверджується економічною теорією. Він емпірично перевірений і підтверджений для більшості благ, за винятком деяких.

Отже, суть закону попиту полягає в тому, що, коли ціна товару зменшується, а решта чинників, що впливають на його попит, залишаються сталими, покупці починають купувати цього товару більше, і навпаки, зростання ціни спричиняє зменшення величини попиту.

Коли економісти говорять про попит, як одну із сторін ринку, вони не мають на увазі лише одну конкретну точку на кривій попиту. Навпаки, вони розуміють усю криву попиту, тобто взаємозв'язок між бажаними і можливими покупками за кожного рівня ціни. Саме тому поняття „попит” стосується повного взаємозв'язку ціни і кількості попиту, як це показано, наприклад, за допомогою шкали попиту в табл. 1 чи кривої попиту на рис. 1 додаток А. Одна комбінація ціни і кількості попиту є фрагментом шкали попиту (наприклад, комбінація V у табл.1) так само, як одна точка на кривій попиту (наприклад, точка V на рис. 1) є фрагментом цієї кривої.

Як шкала попиту, так і крива попиту будуються на припущенні „за інших однакових умов”.

3. Закони попиту та пропозиції. Економічна рівновага

Для того щоб знайти еластичність товару потрібно знати точні значення зміни величини попиту, з якої розрахувати потім відносну зміну величини попиту і відносну зміну ціни. При визначенні еластичності найчастіше використовують концепцію дугової еластичності попиту. Дугова еластичність попиту визначається реагуванням величини попиту на зміну ціни на окремій ділянці кривої попиту на зміну ціни на окремій частині кривої попиту D (на дузі). Розглянемо це графічно. Візьмемо на кривій D дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від Р1 до Р2

Відносна зміна у величині попиту визначається як частка фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками Аі В - (Q2-Q1), на середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам, (Q2+Q1)/2.

Рис. 3.1. Вимірювання еластичності попиту

де Р1 - попередня ціна (до зміни);

Р2 - нова ціна (після зміни);

Q1 - попереднє значення величини попиту (до зміни ціни);

Q2 - нове значення величини попиту (після зміни ціни).

Аналогічно, відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і В - (Р2-Р1), на середнє значення між двома цінами, які відповідають цим точкам, (Р2+Р1)/2.

Підсумовуючи сказане, зводимо це все у формулу дугової еластичності попиту:

або відповідно до прийнятих позначень:

Еластичний і нееластичний попит. Залежно від абсолютного значення еластичності попиту можна виокремити три його категорії:

1. Якщо Ed >1, то попит є еластичним. Відносна зміна у величині попиту є більшою, ніж відносна зміна в ціні. Крива попиту D1 - відносно еластична.

2. Якщо Ed <1, то попит є нееластичним.

Відносна зміна у величині попиту є меншою, ніж відносна зміна в ціні. Крива попиту D2 - відносно нееластична.

3. Якщо Ed = 1, то попит має одиничну еластичність.

Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні в ціні. Крива попиту D3 - одинично еластична.

Поряд з вищеназваними трьома випадками , можливі екстремальні випадки:

1. Якщо Ed = 0 , то маємо нульову еластичність. Величина попиту абсолютно не залежить від зміни ціни. Тобто незалежно від того, що відбувається з ціною, величина попиту не змінюється. Крива попиту D4 - абсолютно нееластична і набирає вертикального вигляду. Це лише теоретичний випадок, бо фінансові ресурси завжди обмежені, хоча в певній ціновій категорії (реальній) такі випадки можливі.

2. Якщо Ed = , то маємо безмежну еластичність.

Крива попиту D5 - абсолютно еластична і набирає горизонтального вигляду. Це також теоретичний випадок, бо за таких обставин покупці мусіли б повністю відмовитись від певного товару при зростанні ціни на нього або ж купити необмежену його кількість, що перечить закону обмеженості ресурсів. Проте, як і в попередньому випадку, така ситуація можлива на якомусь певному проміжку ціни.

Таке положення кривої попиту можливе і в інших, більш реальних, умовах. Така ситуація складається, коли на ринку існує абсолютна конкуренція і один виробник не може вплинути на загальний ринок. Отже, підвищивши ціну на товар, компанія не зможе продати свою продукцію, бо цей товар пропонує багато продавців по нижчій, загальнодоступній ціні. Оскільки ціна залишається постійною, то кожна додаткова продана одиниця збільшує загальний дохід на величину ціни. У випадку конкуренції крива попиту, що стосуєтья окремої фірми, і крива граничного продукту співпадають. [6]

Дугова еластичність попиту дає загальний метод визначення “середньої” еластичності на проміжку відрізка АВ кривої D. Важливо зауважити , що крива попиту має різну еластичність для кожного відрізка. Тому для точного визначення еластичності використовують точкову еластичність попиту, яка дає змогу виміряти еластичність попиту в характерних точках кривої попиту D.

Тут можливі наступні випадки:

Точка А перебуває вище середини кривої D.

Ed в точці А буде визначатись за формулою 0Р/РТ, де

0 - початок координат,

Р - ціна,

Т - точка перетину кривої попиту D з вертикальною віссю.

Оскільки ОР>PT, то Ed в точці А більше за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним. Це дає змогу зробити висновок, що в усіх точках, які знаходяться вище від середини кривої попиту D аж до перетину її з вертикальною віссю, попит буде еластичним Ed > 1.

2. Точка А перебуває нижче від середини кривої D. Тоді Ed в точці А = ОР/РТ.Оскільки ОР < РТ , то Ed в точці А менше за одиницю, отже попит в точці А буде нееластичним. З цього випливає, що у всіх точках, розташованих нижче від середини кривої D аж до перетину з горизонтальною віссю, попит буде нееластичним. Ed < 1.

3. Точка А знаходиться на середині кривої D. Тоді Ed в точці А = ОР/РТ. Оскільки ОР=РТ, то Ed в точці А є одинично еластичним. Ed = 1.

У точці перетину кривої попиту D з вертикальною віссю попит буде безмежно еластичним. Ed = .

У точці перетину кривої попиту D з горизонтальною віссю попит буде абсолютно нееластичним. Ed = 0.

Із сказаного вище випливає наступний висновок: якщо крива попиту має постійний нахил, то еластичність попиту різна в кожній точці кривої D. У точках, які знаходяться вище від середини кривої D, попит еластичний (Ed > 1). У точці, що перебуває на середині кривої D, попит є одинично елатисчним (Ed = 1). І у точках, що знаходяться нижче від середини кривої D, попит є неелатичним (Ed < 1). Тобто точкова еластичність попиту зменшується під час руху вниз по кривій D. [12]

Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару. Вимірювання еластичності попиту за доходом базується на припущенні, що ціна товару в конкретний момент не змінюється. Використовуючи знайомі нам позначення Q1 і Q2, які характеризують величину попиту до і після зміни доходів (початковий рівень доходу позначимо як Y1, а кінцевий - Y2), формулу середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за доходом (income Ed) можна виразити так:

або ж, використовуючи наші позначення :

Числове значення еластичності попиту за доходом тісно пов'язане з поняттям нормальних товарів (їх ще називають товарами вищої споживчої цінності) і товарів нижчої споживчої цінності. Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Оскільки в цьому випадку дохід і попит змінюються в одному і тому ж напрямі, еластичність попиту за доходом на товари вищої споживчої цінності матиме додатний коефіцієнт. Навпаки, для товарів нижчої цінності збільшення доходу викликає зменшення попиту. Тут дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, тому еластичність попиту за доходом для товарів нижчої цінності матиме від'ємний коефіцієнт.

Які блага у мікроекономіці розглядаються як товари нижчої цінності? З ростом доходу споживачі прагнуть переключити свій попит на якісніші зразки усіх благ - з дешевих черевиків на дорожчі, з дешевих м'ясних котлет на натуральні біфштекси тощо. Отже, швидше за все, саме низькоякісні варіанти будь-якого товару є благами нижчої цінності в економічному розумінні. З ростом доходу обсяг попиту на такі товари реально зменшується. [5]

Поняття еластичності попиту за доходом є корисним для розуміння ще однієї суттєвої відмінності - між предметами розкоші і предметами першої необхідності.

Економісти вивели таке правило: до предметів розкоші відносять ті блага, для яких коефіцієнт еластичності попиту за доходом більший за одиницю, а до предметів першої необхідності відносять ті блага, для яких цей коефіцієнт менший за одиницю.

Якщо еластичність попиту за доходом перевищує одиницю, то приріст доходу на 1% збільшує обсяг попиту більше ніж на 1% за інших рівних умов. За фіксованих цін це означає, що загальна сума видатків на певний товар також зростає більше ніж на 1%. Таким чином, частка споживчих видатків, що припадають на предмети розкоші, зростає зі зростанням доходів. Звідси випливає, що заможні люди витрачають більшу частку своїх доходів на предмети розкоші, ніж бідні. У відповідності з тими ж аргументами частка споживчих видатків, що припадають на предмети першої необхідності (такі, як шкарпетки і хліб), падає зі зростанням доходу. Це означає, що бідні в загальному тратять більшу частку своїх доходів на предмети першої необхідності, ніж багаті. В міру того, як країна, стає заможнішою, галузі, що виробляють товари нижчої цінності (дешеві і низькоякісні),- звужуються, галузі, що виробляють предмети першої необхідності, - зростають темпом нижче середнього, а галузі з виробництва предметів розкоші, - підвищуються у темпі вище середнього.

Враховуючи зазначену закономірність, можна очікувати, що на початку нового тисячоліття в Україні високими темпами будуть розвиватися такі галузі, як сільське господарство, харчова і легка промисловість. Це випливає із значного зниження рівня реальних доходів переважної більшості українських сімей. У цих умовах галузі, що виробляють предмети першої необхідності, повинні розвиватися темпом вище середнього, а галузі, що виробляють предмети розкоші, мають зростати темпом нижче середнього. В цьому полягає одна з особливостей розвитку галузевої структури бідної країни на відміну від заможної. [7]

Перехресна еластичність попиту пов'язана з поняттям товарів-замінників і комплементарних товарів. Оскільки сніданковий маргарин і масло є взаємозамінюваними товарами стосовно один одного, то підвищення ціни на масло збільшує попит на сніданковий маргарин і перехресна еластичність попиту набуде додатного значення. Навпаки, шнурівки і взуття є взаємодоповнюваними товарами і збільшення ціни взуття зменшить попит на шнурівки і в цьому випадку перехресна еластичність набуде від'ємного значення.

Між цими крайніми випадками пропозицію називають еластичною або неела-стичною залежно від того, чи відсоток зміни кількості більший або менший від відсотка зміни ціни. У випадку одиничної еластичності відсоток збільшення величини пропозиції точно дорівнює відсоткові збільшення ціни.

Як бачимо, еластичність пропозиції визначають так само, як і еластичність попиту. Єдина відмінність полягає в тому, що величина реагування пропозиції на збільшення ціни додатна, а попиту -- від'ємна. [8]

Отже, еластичність пропозиції:

Еластичність пропозиції дорівнює відношенню відсотока зміни величини пропозиції до відсотока зміни ціни.

Таблиця 1. Значення пропозиції відповідно до ціни на ринку (продукт N)

Побудуємо графік пропозиції з відповідними значеннями ціни і обсягів продукції, що доставляється на ринок (рис. 3.2, табл. 3.1).

У системі координат графіка пропозиції значення ціни відкладають на вертикальній осі, а відповідні значення обсягу (кількості) пропозиції - на горизонтальній. Побудова графіка дасть криву ДА із значеннями Г, В, Б на ній.

Рис. 3.2. Графік обсягу пропозиції

Кожна точка на цій кривій фіксує відповідне кількісне значення пропонованої на ринку продукції при певному значенні ціни. Наприклад, у точці Г при встановленні ціни 400 г. о./т продукту N її відповідна пропозиція становитиме 7 тис. т. Кількість пропонованого товару є вираженням виробничих можливостей і зацікавленості підприємців на цьому ринку товарів за умови встановлення певної фіксованої ціни.

Крива графіка пропозиції має напрямок з південного заходу на північний схід і характеризується підвищенням. Це є графічним вираженням зазначеної закономірності: з підвищенням ціни збільшується кількісне вираження обсягу пропозиції. Еластичність пропозиції тим більша, чим більша крива наближається до уявної горизонтальної осі. В цьому випадку незначними цінами буде відповідати помітний “стрибок” обсягу пропозиції. Значення кривої, що має круто вертикальну спрямованість, характеризують низьку еластичність пропозиції - незначні зміни її обсягів при відповідних змінах ціни. Еластичність пропозиції вимірюється відношенням відсоткового вираження зміни обсягу пропозиції до відсоткового вираження зміни ціни товару (послуги).

Цінова еластичність пропозиції є процентною зміною пропонованої кількості в результаті одновідсоткового збільшення ціни. Таке значення еластичності звичайно позитивне, бо вища ціна стане для виробників стимулом для збільшення випуску продукції.

Якщо S(Р) -- залежність пропозиції від ціни, то сформульоване означення може бути записане таким чином:

Із закону пропозиції (збільшення пропозиції при збільшенні ціни) випливає, що коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною буде додатним.

Як і у випадку попиту коефіцієнт еластичності при малих змінах цін можна записати за допомогою похідних:

Де 1-й випадок - пропозиція еластична за ціною

2-й - пропозиція одиничної еластичності за ціною

3-й - пропозиція нееластична за ціною

На рис. 3.3. показано три основні випадки еластичності пропозиції: вертикальна крива зображає випадок абсолютно нееластичної пропозиції, горизонтальна крива -- безмежно еластичної пропозиції, пряма, що проходить через початок координат, -- одиничної еластичності. [14]

Рис. 3.3. Залежність еластичності пропозиції від реакції виробника на зміну ціни.

Якщо пропозиція стала, то її еластичність дорівнює нулю (крива а). Крива в показує безмежно велике зростання пропозиції внаслідок зміни ціни. Проміжний випадок б-- коли зміна величини пропозиції точно дорівнює зміні ціни.

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються. Криві попиту і пропозиції в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (рис. 3.4).

Ціна рівноваги - це ринкова ціна (P*), за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: QD=QS.

Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропозиції. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з'являється надлишок товарів у продавців, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну (рис. 3.5). Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої рівноваги. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Рис. 3.4. Ринкова рівновага

Рис. 3.5. Відхилення цін від рівноважної

Але рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу (рис.3.6). Якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лише пропозиція, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться).

Якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропозиція, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропозиції. Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропозиція, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція.

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції, крива пропозиції зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропозиції залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У випадку встановлення податку з одиниці товару на виробників крива пропозиції зміщується паралельно до початкової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщується з до (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Вплив податку як суми з одиниці товару на рівновагу ринку

У точці нової рівноваги ціна пропозиції PS, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної - ціни попиту, за якою купують товар покупці, на величину податку: PD=PS+Т.

За рівнянням рівноваги: а-b·(PS+Т) = - c+d·PS можна знайти ціну пропозиції PS, а потім - нові ціну рівноваги та рівноважний обсяг.

Площа прямокутника визначає суму податкових надходжень. Параметри нової рівноваги після введення податку також можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропозиції:

З встановленням відсоткового податку крива пропозиції також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропозиції (рис.3.8).

Рис. 3.8. Вплив відсоткового податку на рівновагу ринку

Як і у випадку податку як суми з одиниці товару, ціна пропозиції відрізняється від ціни попиту, але співвідношення між ними інше: PD=(1+t)·PS, де t - ставка податку. З врахуванням ставки податку рівняння кривої пропозиції матиме вигляд:

ВИСНОВКИ

Ринок є механізмом взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів - споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

Основними ринковими змінними є попит, пропонування та ціна, які формують ринковий механізм саморегулювання.

Ринкова ціна є складною функцією попиту і пропонування.

Водночас попит і пропозиція виступають як функції ціни.

Попит - це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг попиту - це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть купити за деякий період часу за певного значення ціни.

Пропозиція -- характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами.

Об'єм, величина пропозиції -- це кількість продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв'язок .

Закон пропонування полягає у тому, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв'язок.

Ціна є основним чинником попиту і пропозиції, зміни ціни спричиняють зміни в обсягах попиту і пропозиції.

Нецінові чинники попиту і пропозиції спричиняють зміни у попиті та пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу.

Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються; не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції.

Ціна рівноваги - це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнював обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають.

Рівноважна ринкова ціна є основним індикатором, який визначає поведінку покупців і спрямовує зусилля та ресурси виробників.

Рівновага окремого ринку певного товару називається частковою рівновагою. Точка ринкової рівноваги є стійка.

За своєю природою ринковий механізм є механізмом ліквідації дефіцитів та надлишків. Урядове втручання в ринкове ціноутворення, відхилення цін від рівноважних призводить до розбалансування ринку. Запровадження податків чи надання субсидій ведуть до зміни параметрів рівноваги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція Україна прийнята на V сесії Верховної Ради України 1996 р. зі змінами і доповненнями від 2004 р. - Х., 2008.

2. Государственное регулирование рыночной экономики. Учебник / Под ред. Кушлина В.И. - М., 2005

3. Государственное регулирование экономики. Учебное пособие / Под ред. Морозовой Т.Г. - М., 2002.

4. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Основи, 2004

5. Економіка: Навч. Посібник для 10-11 класів / З.Г. Ватаманюк, С.М. Панчишин, І.М. Грабинський та ін. За ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина. - К.: Либидь, 2007

6. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко, 2005

7. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка:Навч. Посібник для студ ВУЗів (за ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина).-К.:Видав. Дім ”Альтернатива”.- 2001.-608с.

8. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.:Атіка, 2001. - 344с.

9. Макконнелл К.Р., С.Л. Брю С.Л. Аналітична економія: Мікроекономіка /переклад з англ. С. Панчишин, О. Ватаманюк. За ред. З. Ватаманюка. - Львів: Просвіта, 1999

10. Микроэкономика. Учебник / Ивашковский С.Н. - М., 2002.

11. Микроэкономика. Учебник / Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., Леусский А.И. - М., 2006.

12. Микроэкономика Э. Дж. Долон, Д.Е. Линдсей /Превод В.В. Лукашевича. - Санкт - Петербург: АО «Санкт - Петербург оркестр», 2005

13. Основи Економічної теорії: Підручник за ред. С.В. Мочерного. - Тернопіль:АТ “Тарнекс”. 2007. - 688с.

14. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: (Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Коніщенко та ін. /За ред. Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко 2-ге вид. переб. і доп. - К.: Вища шк., 1997

15. Пиндайк Р., Рубенфельд Д. Мікроекономіка /Перек. А. Олійник та Р. Скільський. - К.: Основи, 2005

16. Семюелсон П., Нордгаус М. Мікроекономіка. - К.: Основи, 2007

17. Статистичний бюлетень України за січень 2008. - №1

18. Статистичний щорічник України, 2007.

19. Статистичний щорічник України, 2006.

20. Фінанси України. - 2005. -

21. Хваджа Султан. Аналіз податкового тиску в Україні // Ефективність реформування української економіки. Зб.наук.праць - К.:Інститут економіки НАН України, 2007.

22. Экономика переходного периода. Учебник / Красникова Е.В. - М., 2005.

23. Экономика. Учебник. А.И. Михайлушкин, П.Д. Шимко - М., Высшая школа, 2004.

24. Экономика: Учебник. Издание 3-е, переработанное и дополненное. Под редакцией доктора экономических наук профессора А.С. Булатова. ЮРИСТЪ, Москва 2005.

25. Экономическая теория. / Под ред. Итуэлла Дж., Милгейта М., Ньюмена П. - М., 2004.

26. Ястремський О., Гриценко О. Основи Мікроекономіки. - К.: Знання, 2005