Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства

Міністерство освіти і науки України

Львівська державна фінансова академія

Кафедра економіки та підприємництва

Науково-дослідна робота

з дисципліни "Економіка підприємства"

Виконала: студентка 3 курсу

гр. Ф-31 БС

3 (варіант)

Гельбич О.М.

Перевірив: Ситар Н.С.

7 червня 2010р

Львів - 2010

Зміст

І частина

1.1 Капітал та виробничі фонди

1.1.1 Сутність капіталу та його види

1.1.2 Структура основних фондів підприємства та фактори, що на неї впливають

1.1.3 Оцінка основних фондів підприємства

1.1.4 Сутність амортизації основних фондів та сучасні методи її нарахування

1.1.5 Методи визначення суми амортизаційних відрахувань за податковим законодавством

1.1.6 Фактори, що впливають на очікуваний спосіб отримання економічних вигід для кожного методу амортизації

1.2 Розрахунок амортизаційних відрахувань

ІІ частина

2.1 Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства

2.1.1 Характеристика фінансової діяльності підприємства

2.1.2 Сутність і формування прибутку

2.1.3 Ефективність діяльності підприємства

2.2 Розрахунок основних показників, що характеризують фінансово-економічні результати діяльності підприємства

Література

І частина

1.1 Капітал та виробничі фонди

1.1.1 Сутність капіталу та його види

Капітал будь-якого підприємства представлений 2 складовими: власними та позиковими коштами. Власний капітал - важлива частина капіталу підприємства, яка перебуває у його власності і виконує наступні функції: довгострокового фінансування; гарантії захисту капіталу кредиторів та відшкодування збитків; участі у розподілі отриманого прибутку; участі в управлінні підприємством. В складі власного капіталу виділяють 2 складові: інвестований капітал та накопичений капітал. Інвестований капітал - це сума простих і привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

В балансі інвестований капітал представлений статутним капіталом; додатково вкладеним капіталом (в частині отриманого емісійного доходу від реалізації акцій); іншим додатковим капіталом (сума дооцінки необоротних активів, вартість безкоштовно отриманих активів).

Накопичений капітал відображається в балансі у вигляді статей, які виникають в результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток).

Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок чистого прибутку відповідно до діючого законодавства та засновницьких документів; призначений для покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів у випадку ліквідації підприємства.Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Нерозподілений прибуток визначає прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.

В складі власного капіталу виділяють ще 2 статті, які коригують підсумкове значення власного капіталу: неоплачений та вилучений капітал. Неоплачений капітал відображає суму заборгованості власників за внесками до статутного капіталу підприємства. Вилучений капітал відображає фактичну собівартість акцій власної емісії, або часток, викуплених підприємством у його учасників.

Позиковий капітал - частина коштів підприємства, яка сформована за рахунок залучених коштів, які не є власністю підприємства і через певний строк повинна бути повернена власнику.

1.1.2 Структура основних фондів підприємства та фактори, що на неї впливають

Основні фонди (засоби) - це сукупність засобів праці, матеріально-майнових цінностей, які функціонують у натуральній формі як у сфері матеріального виробництва так і у невиробничій сфері протягом тривалого часу і вартість яких поступово зменшується у зв'язку зі зносом.

До основних засобів відносять будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби та інші матеріальні цінності вартістю 500 грн. за ціною придбання і терміном служби більше одного року.

Виробничі основні фонди є частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, .у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення.

Невиробничі основні фонди - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які знаходяться на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних фондів невиробничі основні фонди не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні фонди безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих фондів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства. На зростанні продуктивності праці.

1.1.3 Оцінка основних фондів підприємства

Оцінка основних фондів підприємства являє собою грошове вираження їх вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період часу.

У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацюванням засобів праці, постійною зміною умов їх відтворення існує декілька видів оцінки основних фондів. Основні фонди підприємства оцінюються: в залежності від моменту проведення оцінки -- за первісною (початковою) чи відновною вартістю; з огляду на стан основних фондів -- за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість основних фондів -- це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання. Зокрема, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю його спорудження (будівництва), а первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, окрім оптової ціни, включає витрати на його транспортування і установленім на місці використання.

Відновна вартість основних фондів -- це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті ж витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. За зміною умов виробництва і цін на однакові елементи засобів праці між первісною (початковою) і відновною вартістю основних фондів виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку і поточного регулювання процесу відтворення основних фондів, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення однаковості у вартісній оцінці основних фондів періодично проводиться їх переоцінка за відновною вартістю. Остання переоцінка основних фондів народного господарства України проведена за станом на 1 травня 1992 року.

Повна (первісна і відновна) вартість основних фондів -- це їх вартість у новому, не спрацьованому стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування.

Залишкова вартість основних фондів характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів. Залишкова вартість основних фондів на час спричиненого зношуванням їх вибуття має назву ліквідаційної вартості. В практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

1.1.4 Сутність амортизації основних фондів та сучасні методи її нарахування

Однієї з найбільше важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності.

Усі основні засоби, крім землі піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє "натуралістична" концепція.

Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація - це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами:

прямолінійний;

виробничий;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

Нарахування амортизації у податковому обліку регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", за яким амортизація - це поступове віднесення витрат, що пов'язані з придбанням, виготовленням та покращенням основних фондів, на зменшення скоректованого прибутку у межах поставлених норм амортизаційних відрахувань. У податковому обліку існує метод зменшення залишкової вартості та прискорений метод.

Отже , амортизаційні відрахування - один з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основних фондів.

1.1.5 Методи визначення суми амортизаційних відрахувань за податковим законодавством

Порядок нарахування амортизації в податковому обліку регламентований ст. 8 й 9 Закону про податок на прибуток й полягають в наступному:

принципи й механізм нарахування амортизації єдині для всіх платників податку на прибуток незалежно від форми власності й органзаційно-правової форми господарювання;

передбачено спрощену класифікацію основних фондів по групах;

при визначенні балансової вартості основних фондів враховуються витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію й інші види поліпшення основних фондів, а також фактично нарахована сума амортизації;

стосовно груп 2, 3 й 4 основних фондів використовується груповий метод визначення балансової вартості відповідної групи й розрахунку амортизаційних відрахувань;

установлено єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

Для податкового обліку амортизація є окремою статтею, що зменшує оподатковуваний дохід. Відповідно до Закону про податок на прибуток під терміном - "амортизація основних фондів" мається на увазі поступове віднесення витрат на їхнє придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоректованого доходу платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань.

Об'єктом для нарахування амортизації відповідно до п. п. 8.1. 2 ст. 8 Закону про податок на прибуток є витрати, пов'язані з:

а) придбанням основних фондів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання худоби й придбання, закладку й вирощування багатолітніх насаджень до початку плодоносіння;

б) самостійним виготовленням основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті виготовленням таких основних фондів;

в) проведенням всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації й інших видів поліпшення основних фондів;

г) капітальним поліпшенням землі, не пов'язаним з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Основні фонди, що підлягають амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток, підрозділяються на чотири групи залежно від цільового призначення й функцій, що виконують. Виходячи з такого розподілу, визначений порядок віднесення об'єктів і норми нарахування амортизації окремо по кожній групі.

Для цілей амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток основні фонди підприємства діляться на чотири групи:

1 група - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти й передавальні устрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група -- автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові оптичні, електронні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) устаткування;

група -- будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 й 4.

група -- електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними кошти зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до положень Закону про податок на прибуток базою для нарахування амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів (для групи 1 -- окремого об'єкта) на початок звітного кварталу (далі -- розрахунковий квартал). При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять у такий звітний період.

Розрахунок балансової вартості груп основних фондів, підприємство здійснює самостійно на підставі формули, визначеної в п. п. 8.3. 2 ст. 8 Закону про податок на прибуток.

1.1.6 Фактори, що впливають на очікуваний спосіб отримання економічних вигід для кожного методу амортизації

Найбільше принципу обачності відповідає метод зменшення залишкової вартості, при якому нараховується найбільша сума амортизації в перші роки використання об'єкта. Наступним є метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод. За рівномірного випуску продукції показники виробничого методу наближається до прямолінійного.

1.2 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Підприємство придбало новий верстат за початковою вартістю 589 тис. грн. з нормативним терміном експлуатації 5 років. Загальний розрахунковий обсяг виробництва - 1250 тис. од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації - 15 тис. грн.. Виконати розрахунки за вихідними даними, наданими у табл.2.1. Визначити, яким методом краще нараховувати амортизацію, якщо кращим вважається той метод, який дає змогу за першу половину терміну експлуатації погасити більшу частину вартості.

Таблиця 2.1 Розрахунок амортизаційних відрахувань різними методами

Метод нарахування амортизації	Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн., за роками
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
1. Кумулятивний	196,33	157,06	117,8	78,53	39,26
2.Метод зменшеного залишку	235,6	141,36	84,82	50,89	30,53

Висновок:

Амортизацію краще нараховувати методом зменшеного залишку, так як при ньому нараховується найбільша сума амортизації в перші 2 роки використання об'єкта.

Таблиця 2.2 Вихідні дані для 1-ї частини ІНДР

Початкова вартість обладнання, S тис. грн.	Нормативний термін експлуатації, N років	Загальний розрахунковий обсяг виробництва, V тис. одиниць	Фактичний обсяг виробництва в % по роках	Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації, С тис. грн.
589	5	1250	10,15,35,20,20	15

ІІ частина

2.1 Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства

2.1.1 Характеристика фінансової діяльності підприємства

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання. Ефективність діяльності кожного підприємства багато в чому залежить від повної і своєчасної мобілізації фінансових ресурсів та правильного їх використання для забезпечення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів. У цьому зв'язку для кожного підприємства важливу роль відіграє ефективна організація фінансової діяльності.

Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Господарська діяльність підприємства нерозривно зв'язана з його фінансовою діяльністю. Підприємство самостійно фінансує всі напрямки своїх витрат відповідно до виробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами, вкладаючи їх у виробництво продукції з метою одержанні прибутку.

Фінансову роботу на підприємствах виконують працівники фінансового відділу, а за його відсутності -- працівники бухгалтерії. Відповідальність за організацію фінансової роботи на підприємстві несе начальник фінансового відділу (служби), а за їх відсутності -- головний бухгалтер.

Розпорядником фінансових ресурсів, коштів, товарно-матеріальних цінностей, що належать підприємству, є його керівник, який має право першого підпису на всіх грошових та розрахунково-платіжних документах.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за збереженням та використанням оборотних активів і прискоренням їх обороту;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

2.1.2 Сутність і формування прибутку

Прибуток -- це перевищення доходів над витратами,а перевищення витрат над доходами називають збитком. З економічної точки зору прибуток -- це різниця між грошовими надходженнями і грошовими витратами. З господарської точки зору прибуток -- це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов'язані з прибутком. Важливе розуміння того, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображує дійсного результату господарської діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий - результатом роботи капіталу.

Прибутком може вважатися тільки та частина доданої вартості, що створена в результаті реалізації продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг.

Реалізація інших активів, надходження від позареалізаційних операцій та інші операції формують дохід.

Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується на різні цілі, визначені видатковою частиною бюджету і затверджені в законодавчому порядку.

Критерії визнання доходу використовуються окремо до кожної операції.

Визнання доходу від звичайної (основної) діяльності класифікується за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Визначення чистого прибутку здійснюється на підставі фінансової звітності підприємства, де наведені його доходи та витрати.

Дохід (виручка) від реалізації (ВР) продукції (товарів, робіт, послуг) відображає загальний дохід (Д) (виручку) від реалізації товарів, робіт, послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (ПДВ, акцизних зборів і т. ін.).

У складі доходу відображається сума ПДВ та акцизних зборів, які включені до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У складі доходу відображається сума ПДВ та акцизних зборів, які включені до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Підприємства, що сплачують інші збори або податок з обороту, відображають їх окремим рядком у звіті, якщо є надані знижки, повернення товарів та інші суми, які треба відрахувати з доходу (виручки) від реалізації.

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка буде реалізована, з нерозподілених постійних загальновиробничих витрат понаднормативних виробничих витрат.

2.1.3 Ефективність діяльності підприємства

Ефективність діяльності кожного підприємства багато в чому залежить від повної і своєчасної мобілізації фінансових ресурсів та правильного їх використання для забезпечення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів. У цьому зв'язку для кожного підприємства важливу роль відіграє ефективна організація фінансової діяльності.

2.2 Розрахунок основних показників, що характеризують фінансово-економічні результати діяльності підприємства

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану в звітному періоді необхідно порівняти зміни валюти балансу зі зміною виторгу від реалізації.

Таблиця 2.3. Аналіз виручки від реалізації

№п/п	Показники	Фактично за:	Коеф. приросту
		1 рік	2 рік
1	2	3	4	5
1	Обсяг реалізації	16434	23161	0,41
2	Середній підсумок балансу	10983	10741	-0,02
3	Різниця	-	-

У розділі І балансу представлені активи, тобто ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

За даними таблиці видно, що обсяг реалізації продукції зріс у другому році в порівнянні з першим на 41%, а середній підсумок балансу зменшився на 2%.

Таблиця 2.4. Структура активів

Показники	За станом на початок:	Відхилення
	1 року	2 року
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	в сумі	у %
1	3	4	5	6	7	8
Всього:	10983	100	10741	100	-242	0
Основні засоби та інші позаоборотні активи, всього: у тому числі:	8834	80,4	9224	85,88	390	5,48
основні засоби (за відрахуванням зносу)	8790	80	9223	85,87	433	5,87
кап. Вкладення	44	0,4	1	0,01	-43	-0,39
довгострокові фінансові інвестиції	0	0	0	0	0	0
довгострокова дебіторська заборгованість	0	0	0	0	0	0
інші позаоборотні активи	0	0	0	0	0	0
Оборотні засоби, всього: у тому числі:	2149	19,6	1517	14,12	-632	-5,48
запаси та витрати	787	7,2	351	3,27	-436	-3,93
дебіторська заборгованість	1220	11,1	1016	9,46	-204	-1,64
грошові кошти	14	0,1	82	0,76	68	0,66
поточні фінансові інвестиції	0	0	0	0	0	0
інші	128	1,2	68	0,63	-60	-0,57
Витрати майбутніх періодів, всього:	0	0	0	0	0	0

Другий розділ балансу розкриває зміст та структуру джерел формування коштів підприємства, тобто пасивів.

Як бачимо, в другому році, в структурі активів збільшилися основні засоби та інші позаоборотні активи на 5,48%, а питома вага оборотних засобів знизилася на 5,48% (за рахунок зменшення запасів та витрат, та за рахунок зменшення дебіторської заборгованості та інших оборотних активів).

Таблиця 2.5 Зміст та структура джерел формування коштів підприємства

Показники	За станом на поч. року	Відхилення
	1 року	2 року
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	в сумі	у %
Всього:	10983	100	10741	100	242	0
Власні оборотні кошти у тому числі:	9067	82,55	9068	84,42	+1	+1,87
Статутний фонд( капітал) в оборотних коштах	1418	12,91	1418	13,2	0	+0,29
Залучені кошти у тому числі:	1916	17,45	1673	15,58	-243	-1,87
Довгострокові зобов'язання	0	0	0	0	0	0
Короткострокові зобов'язання	0	0	0	0	0	0
Розрахунки з кредиторами	1916	17,45	1673	15,58	-243	-1,87
Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0	0

За даними таблиці видно, що у другому році збільшилася питома вага власних оборотних коштів (на 1,87%),і зменшилися залучені кошти на 1,87% ( за рахунок зменшення розрахунків з кредиторами). Це є позитивним для підприємства.

Таблиця 2.6 Наявність власних коштів

№	Показники	Фактично за:
		1 рік	2 рік
1	Запаси та витрати	787	351
2	Грошові кошти, розрахунки та інші активи	1362	1166
3	Усього поточних активів	2149	1517
4	Джерела власних та прирівняних до них коштів	9067	9068
5	Основні засоби та позаоборотні активи	8834	9224
6	Різниця	9067	9068
7	Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	4,22	5,98

Як видно з таблиці, у другому році зменшилися поточні активи підприємства, зросли джерела власних коштів. Зріс також коефіцієнт забезпеченості власними коштами ( з 4,22 до 5,98).

Таблиця 2.7 Динаміка прибутку, тис. грн.

№	Показник	Факт за 1 рік	Факт за 2 рік	Відхилення
1	Фінансовий результат від операційної діяльності	1680	15	-1665
2	Фінансовий результат до оподаткування	1687	3	-1684
3	Чистий прибуток	1376	1	-1375

У другому році значно зменшився фінансовий результат від операційної діяльності. З чого слідує, що зменшився і чистий прибуток.

Таблиця 2.8 Запаси та витрати

Показники	Факт за 1 рік	Факт за 2 рік	Відхилення
Виробничі запаси	410	294	-116
Незавершене виробництво	0	0	0
Готова продукція	377	57	-320
Товари	0	0	0
ВСЬОГО:	787	351	-436

За даними таблиці можна зробити висновок про зменшення у другому році виробничих запасів та готової продукції. Загалом відбулося зменшення запасів та витрат на 436 тис. грн.

Таблиця 2.9 Аналіз фінансового стану підприємства

№	Групи показників	Показники (коефіцієнти)	1 рік	2 рік	Характеристика показника
1	2	3	4	5	6
1	Показники рентабельності	1.1 Загальна рентабельність підприємства	91,77	136,97	Основний узагальнюючий показник, що характеризує ефективність діяльності підприємства
		1.2 Загальна рентабельність виробничих фондів	104	155	Рентабельність виробничих активів, тобто активів без урахування дебіторської заборгованості
		1.3 Чиста рентабельність підприємства	12,67	0,01	Характеризує зовнішню ефективність капіталу
		1.4 Чиста рентабельність власного капіталу	15,18	0,01	Показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку зробила кожна одиниця вкладених грошових коштів
2	ефективності управління або прибутковості	2.1 Показник чистого прибутку на одну гривню обороту	10,05	0,005	Характеризує ефективність використання валового прибутку, тобто ефективність діяльність підприємства. Характеризує частку чистого прибутку в одиниці об'єму продаж
		2.2 Показник загального прибутку на одну гривню обороту	72,79	77,08	Характеризує загальну прибутковість, тобто ефективність основної діяльності підприємства
3	Показники ділової активності або капіталовіддачі	3.1 Фондовіддача	1,26	1,78	Характеризує кількість реалізованої продукції в розрахунку на одну гривню вартості майна
		3.2 Обіговість усіх оборотних активів	7,47	10,53	Характеризує швидкість обороту оборотних коштів
		3.4 Обіговість запасів	7,92	11,16	Характеризує швидкість реалізації запасів. Чим вище показник обіговості, тим ефективніше використовуються ресурси компанії
		3.5 Обіговість дебіторської заборгованості	12,25	17,26	Співвідношення об'єму продаж за звітний період та величини середньої за цей період дебіторської заборгованості. Чим вище показник, тим ефективніше використовуються ресурси підприємства
		3.6 Оборот до власного капіталу	1,51	2,13	Чим вище значення показників, тим ефективніше підприємство використовує власний капітал
4	Показники фінансової стійкості	4.1 Коефіцієнт автономії	0,83	0,84	Характеризує стійкість фінансового стану підприємства, його незалежність від позичкових коштів
		4.2 Коефіцієнт співвідношення оборотних та необоротних коштів	0,24	0,16	При перебільшенні оборотних коштів підприємство характеризується високою платоспроможністю, але занадто високе закріплення фінансової стабільності наносить шкоди виробництву
		4.3 Коефіцієнт маневреності	0,03	-0,02	Характеризує долю мобільних коштів підприємства
		4.4 Коефіцієнт забезпечення запасів власними коштами	0,30	-0,44	Характеризує долю запасів, яку підприємство може покрити за рахунок власного капіталу
		4.5 Коефіцієнт співвідношення власних та позичкових коштів	0,21	0,18	Характеризує структуру пасиву балансу - долю власних та позичкових коштів
		4.7 Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів	0	0	Коефіцієнт дає можливість оцінити автономність джерел фінансування капіталовкладень
		4.8 Коефіцієнт кредиторської заборгованості	1	1	Характеризує якість обслуговування дебіторської заборгованості
5	Показники ліквідності активів, як основи платоспроможності	5.1 Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,007	0,049	Відображає платоспроможність підприємства за умови своєчасних розрахунків з дебіторами
		5.2 Коефіцієнт критичної ліквідності	0,71	0,70	Дебіторська заборгованість має бути більше кредиторської для забезпечення перспективної платоспроможності
		5.3 Коефіцієнт поточної ліквідності	1,12	0,91	Характеризує платоспроможність підприємства не лише за умови своєчасних розрахунків з дебіторами і реалізації готової продукції, але й за умови реалізації інших матеріальних оборотних засобів

Література

1. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій. Навч. посіб./С.В. Покропивний та інші - КНЕУ, 2000, - 328с.

2. Економіка підприємства: Навч.посіб./ А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко та ін.: За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання-Прес, 2002.-335с.

3. Бойчик І.М., Харів М.С., Хончім М.І., Піча Ю.В. Навч. Посібник. Економіка підприємства. - : «Каравела», 2000. - 293с.