Аналіз використання виробничих фондів підприємства

Стратегічними цілями розвитку систем теплозабезпечення є надійне, якісне та безпечне постачання теплової енергії галузям економіки і соціальній сфері країни на основі їх технологічної перебудови з переважним використанням комбінованого виробництва теплової та електричної енергії на базі твердих палив, теплових насосів, інших досягнень науково-технічного прогресу, підвищення енергетичної й економічної ефективності та забезпечення екологічних вимог.

Реалізація можливостей науково-технічного прогресу в системах теплопостачання має забезпечити вирішення таких проблем їх технологічного розвитку:

Ш подальший розвиток виробництва, передачі та розподілу теплової енергії на базі ефективного використання паливних ресурсів і можливостей вітчизняного енергомашинобудування;

Ш впровадження теплоенергетичного і електротехнічного обладнання, які відповідають вимогам надійності, ефективності і екологічності;

Ш забезпечення комплексної автоматизації технологічних процесів виробництва, транспортування і розподілу теплової енергії;

Ш створення інформаційно-керувальних систем теплопостачання.

Система теплопостачання в Україні є досить розвиненою; станом на 2000 р. загальне теплоспоживання дорівнювало 225,8 млн. Гкал, в 2004 р. -- 237,1 млн. Гкал. (див. Рис. 1.3.1.). Упродовж останнього десятиріччя споживання теплової енергії скоротилось майже на 45%, що зумовлено скороченням обсягів матеріального виробництва в галузях економіки, зниженням якості послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, зниженням, передусім влітку обсягів водопостачання гарячої води споживачам, запровадженням приладів обліку тепла та води в житловому фонді, тощо.

Основними споживачами теплової енергії є житлово-комунальний сектор (44%) та промисловість (35%), інші галузі економіки разом споживають близько 21% тепла.

Потреби споживачів у тепловій енергії забезпечується опалювальними та промислово -- опалювальними котельнями, ТЕЦ, квартирними генераторами, джерелами теплових вторинних енергоресурсів, нетрадиційними та відновлюваними джерелами теплової енергії.

На даний час у країні працюють близько 250 ТЕЦ, з яких більше 200 дрібні відомчі промислові установки. Основним паливом для ТЕЦ є природний газ -- 76 - 80%, мазут -- 15 - 18% та вугілля -- 5 - 6%. Обладнання на більшості ТЕЦ застаріле, не відповідає сучасним екологічним вимогам і нормативам, потребує реконструкції і модернізації.

У тепловому господарстві країни знаходиться понад 100 тис. котелень різного призначення. Переважна більшість із них -- це дрібні промислові чи опалювальні автономні котельні. Стан обладнання більшості з них незадовільний, потребує реконструкції та заміни. Основним паливом для котелень є природний газ -- 52 - 58% (мазут -- 12 - 15%, вугілля -- 27 - 36%).

Значну частку тепла виробляють індивідуальні (поквартирні) генератори (газові, рідинні, твердопаливні котли, побутові печі тощо), утилізаційні установки та інші джерела.

Аналіз та розрахунки показують, що в умовах України, як і в цілому в світі, у період до 2030 р. повинні відбутися радикальні зміни в структурі джерел теплопостачання. Основним фактором, що зумовлює ці зміни, стане різке зростання світових цін на природний газ, нафту та нафтопродукти. Тому прогнозується поступове витіснення газових котелень та більшості ТЕЦ, що забезпечують тепер виробництво переважної частки теплової енергії, зазначеними новими технологіями. Швидкість таких змін буде визначатися темпами наближення внутрішніх цін в Україні на природний газ до світових, які постійно зростають. З урахуванням великої різниці між внутрішніми та світовими цінами таке наближення буде відбуватися поступово у період 2006 -2015 рр.

Враховуючи обмежені власні запаси вуглеводневого палива, суттєве підвищення цін на імпортовані енергоносії, постійне зростання потреби в теплі, підґрунтям енергетичної політики у галузі теплопостачання має стати енергозбереження у сфері споживання і докорінне підвищення енергоефективності у сфері генерації, транспорту та розподілу тепла. Реалізація енергозберігаючих заходів у секторі споживання передбачає перехід на сучасні норми та стандарти у громадянському будівництві, у першу чергу, у сфері будівництва та реконструкції житлового фонду, у всіх галузях промисловості.

Головним напрямом розвитку систем генерації, транспорту та розподілу тепла має стати зниження рівнів споживання природного газу за рахунок підвищення ефективності його використання, розвитку систем теплопостачання на базі електричної енергії, вугілля, позабалансових, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, природних теплових ресурсів, тощо. Для забезпечення попиту споживачів України у тепловій енергії (з урахуванням впровадження енергозберігаючих заходів) її виробництво необхідно збільшити майже в 1,8 рази (з 241,0 млн. Гкал у 2005 р. до 430,9 млн. Гкал у 2030 році).

Розвиток системи теплопостачання прогнозується здійснювати до 2030 р. за такими напрямами:

Ш зростання виробництва тепла котельнями до 2015 р. з досягненням максимального обсягу 204,8 млн. Гкал та подальше його зменшення до 85,9 млн. Гкал у 2030 р. через значне подорожчання природного газу;

Ш збільшення рівня виробництва теплової енергії на теплових та атомних електричних станціях майже в 1,7 рази (з 56,4 млн. Гкал до 93,9 млн. Гкал) з одночасним зменшенням використання природного газу на її виробництво за рахунок збільшення встановленої потужності АЕС, ТЕС та ТЕЦ нових типів на вугіллі та альтернативних видах палива, зниження питомих витрат палива на відпуск теплової енергії;

Ш постійне нарощування виробництва тепла на базі електричних теплогенераторів (переважно -- теплових насосів). Це дозволить також ефективно використовувати встановлену потужність електроенергетичної системи поза межами опалювального сезону для кондиціонування, забезпечуючи вирівнювання її сезонних навантажень. Поетапна заміна частки систем генерації тепла на органічному паливі системами акумуляційного електричного та електрогідродинамічного нагріву (термери) на позапіковій електроенергії, що не потребує введення нових електрогенеруючих потужностей і сприяє підвищенню ефективності використання електрогенеруючого обладнання за рахунок ущільнення графіків електричних навантажень (підвищення рівнів нічних та денних мінімумів електроспоживання), участь у регулюванні частоти та потужності.

Прогнозується, що до 2030 р. обсяг виробництва теплової енергії електричними теплогенераторами, головним чином -- тепловими насосами, зросте до 180,0 млн. Гкал проти 1,7 млн. Гкал у 2005 р. Темпи зростання виробництва у межах прогнозного періоду зумовлені економічною конкурентоспроможністю цих джерел, будуть найвищими у 2015 - 2030 рр.;

Ш збільшення виробництва теплової енергії індивідуальними (поквартирними) генераторами в 1,4 рази (з 24,0 млн. Гкал до 33,3 млн. Гкал);

Ш розширення обсягів виробництва теплової енергії на базі нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, зокрема, шахтного метану, рослинної біомаси, використання когенераційних установок, теплових ВЕР промисловості та побуту;

Ш зменшення питомих витрат палива на виробництво тепла електростанціями і котельнями на 8% у 2010 р. та на 16% -- у 2030 р., що забезпечить економію палива в обсягах 4,25 та 5,9 млн. т відповідно.

Ш Збільшення комбінованого виробництва тепла і електроенергії з 53,3 млн. Гкал у 2005 р. до 76,0 млн. Гкал у 2030 р., надання економічних преференцій підприємствам, що використовують когенераційні установки.

Загальні витрати органічного палива на виробництво теплової енергії електростанціями та котельнями зростають від 35,7 млн. т у 2005 р. до 43,3 млн. т у 2020 р. з подальшим їх зменшенням до 26,2 млн. т у 2030 р. (див. рис. 1.3.2.). Це пояснюється інтенсивним впровадженням у період 2016 - 2030 рр. теплових насосів та акумуляційних електронагрівачів. Використання теплових насосів забезпечує, окрім економічного, значний енергозберігаючий та екологічний ефекти, оскільки до кожної одиниці енергії, виробленої електростанціями, тепловий насос залучає ще 2 - 5 одиниці енергії тепла довкілля.

Протяжність магістральних і розподільчих теплових мереж в Україні (за винятком власних тепломереж промислових підприємств) становить 24,3 тис. км в двотрубному обчисленні, в тому числі:

Ш тепломережі Мінпаливенерго України -- 3,5 тис. км діаметром від 125 до 1400 мм;

Ш комунальні тепломережі -- 20,8 тис. км діаметром від 50 до 800 мм.

Стан більшості тепломереж незадовільний, понад 28% тепломереж експлуатуються понад 25 років, 43% -- понад 10 років і лише 29% тепломереж мають термін експлуатації менше 10 років.

Втрати тепла в теплових мережах складають від 5 до 32% із середньозваженим відсотком втрат у системах теплозабезпечення близько 14,3%.

Реконструкція теплових мереж з впровадженням попередньоізольованих труб, систем обліку, контрольно-вимірювального обладнання тощо забезпечить зменшення втрати тепла в тепломережах по Україні до 7% у 2030 р., в тому числі в мережах ТЕЦ -- до 8% та котельних -- до 8,7%, переважно завдяки покращанню їх технологічного стану.

Ціноутворення на електричну та теплову енергію має базуватися на принципі економічно обґрунтованих витрат суб'єктів господарювання для їх ефективного функціонування і розвитку та стимулювати залучення інвестицій в розвиток ПЕК, впровадження новітніх технологій, ефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів, використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Регулювання цін і тарифів на продукцію (послуги) суб'єктів підприємницької діяльності в електроенергетиці відповідно до законодавства України здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики, яка розробила і впровадила Методологію та Порядок формування роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів на передачу електроенергії місцевими (розподільними) електромережами і тарифів на постачання електроенергії за регульованим тарифом.

Роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів першого (35 кВ та вище) і другого (до 35 кВ) класу напруги формуються енергопостачальними компаніями самостійно, виходячи із оптової ринкової ціни ОРЕ і тарифів на передачу та постачання електричної енергії, розрахованих і затверджених НКРЕ. На теперішній час значною є різниця в тарифах для однотипних споживачів відповідного класу напруги в різних регіонах країни.

Відпуск електричної енергії населенню здійснюється за єдиним тарифом, установленим НКРЕ, який не змінювався з 1999 року і який не покриває затрат на виробництво і передачу електроенергії.

У 2005 р. середньозважений тариф на електричну енергію, відпущену не побутовим споживачам (крім населення) становив 19,81 коп./кВт (3,92 цента США/кВтг), для населення -- 15,6 коп./кВтг (3,09 цента США/кВтг). Це найнижчі ціни на світовому ринку електричної енергії (див. рис. 1.3.3.).

У роздрібному тарифі питома вага оптової ринкової ціни становить 79,7%, у т.ч. покриття витрат на передачу електроенергії магістральними та міждержавними мережами і диспетчеризацію -- 3,68%, інвестиційну складову -- 9,1%; витрати на передачу електроенергії місцевими мережами -- 12,8%, на постачання -- 1,2%, на технологічні та інші витрати -- 6,3%.

Оптова ринкова ціна в середньому на 2005 р. становила 15,79 коп./кВт (3,13 цента США/кВтг), що на 16,7% вище рівня 2004 р.

Зважаючи на світові тенденції у тарифоутворенні та практику розвинутих країн цінова і тарифна політика в електроенергетичній галузі базуватиметься на необхідності відшкодування обґрунтованих витрат енергетичних підприємств на виробництво, передачу, розподіл та постачання електроенергії, і, перш за все, витрат на первинні енергоносії (газ, вугілля, ядерне паливо). Середньо- і довгострокові тенденції змінювання ціни на електроенергію будуть визначатись співвідношенням таких факторів:

Ш зміна (зростання) ринкових цін на газ, вугілля, уран на світових ринках;

Ш зростання вартості робочої сили у структурі витрат енергокомпаній, що пов'язано із світовими тенденціями та відставанням України у цьому контексті від рівня розвинутих країн;

Ш зростання інвестиційної складової у структурі ціни електроенергії, оскільки обладнання енергогенеруючих та електропередавальних компаній в Україні за останні 15 років практично не відновлювалось і є на даний час морально застарілим та фізично зношеним, і потребує значних капіталовкладень;

Ш скорочення витрат за рахунок зростання ефективності роботи компаній завдяки застосуванню механізмів, що стимулюють підвищення ефективності, покращання менеджменту, заміну застарілих технологій.

З метою удосконалення цінової та тарифної політики, приведення її до стандартів ринкової економіки передбачено:

Ш розширення конкурентного середовища на ринку електроенергії, а також застосування дієвих заходів антимонопольного контролю та регулювання;

Ш поглиблення диференціації тарифів за класами напруги, часом споживання електричної енергії (за зонами доби, сезонні) з метою надання споживачам (і виробникам / (інвесторам) відповідних цінових сигналів;

Ш забезпечення повного розмежування видів діяльності з передачі та постачання електричної енергії, що здійснюється одним суб'єктом підприємницької діяльності шляхом запровадження окремого бухгалтерського обліку за видами діяльності;

Ш формування єдиної методології регулювання відпускних тарифів на електричну та теплову енергію при їх комбінованому виробництві із виключенням перехресного субсидування електричних споживачів тепловими та навпаки на основі науково обґрунтованої методики розподілу витрат згідно закону збереження та перетворення енергії;

Ш впровадження єдиної методології у формуванні роздрібних тарифів для всіх груп споживачів незалежно від форм власності відповідно до ринкових принципів;

Ш здійснення заходів щодо поетапного приведення рівня тарифів на електроенергію та природний газ для населення до економічно обґрунтованих та повного припинення перехресного субсидіювання одних споживачів за рахунок інших;

В умовах відсутності необхідних даних для розрахунків, перш за все, прогнозованих цін на вугілля, газ, ядерне паливо та інші показники (рівень інфляції, мінімальної заробітної плати), спрогнозувати динаміку цін на електроенергію на період до 2030 р. можливо лише в межах середньооптових цін галузей промисловості.

Однак, слід очікувати, що протягом наступних 2 - 5 років відбуватиметься послідовне наближення ціни електроенергії в Україні до рівня ринкових цін на лібералізованих ринках ЄС.

Під час затвердження тарифів на теплову енергію органи місцевого самоврядування та НКРЕ мають дотримуватися принципу повного відшкодування суб'єктам господарювання економічно обґрунтованих витрат. У разі встановлення тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету різницю між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами підприємства.[9]

1.4 Характеристика підприємства «Простор - С» як структурної ланки галузі теплоенергетики

1.4.1 Історія розвитку, мета та задачі діяльності підприємства

КП «Жовтоводська тепломережа» створене 1 жовтня 1999 р. на підставі ухвали Кабінету Міністрів України від 18 червня 1999 р. і вирішення виконкому м. Жовті Води №318 від 31 серпня 1999 р., шляхом злиття Комунального підприємства теплових мереж і Державного Жовтоводського енергетичного підприємства (ДЖЕП). Державне Жовтоводське енергетичне підприємство створене в квітні 1996 р. на базі перетворення структурного підрозділу СхідГЗК-енергослужби в самостійне підприємство Держкоматому України.

До 1954 р. житловий масив м. Жовті Води забезпечувався теплом декількома вбудованими в будинках котельними. У 1954 р. введена в експлуатацію котельна, в якій встановлюються 6 парових казанів типу ДКВ і 4 паровозних казана сумарною продуктивністю 54 тон пари за годину.

Зростання міста і промислових підприємств зажадали подальшого розвитку енергетичної бази. Для цих цілей проектується і в травні 1954 р. починається будівництво теплової електричної станції потужністю 24 Мвт.

У серпні 1957 р. прийняті в тимчасову експлуатацію електрообладнання ТЕЦ, такі як ОРУ - 35 кВ, ГРУ - 6 кВ, КРУ - 6 кВ, один трансформатор власних потреб і РУСР-0,4 кВ.

До цього часу почав формуватися колектив електростанції.

У липні 1957 р. 24 чоловіка з числа експлуатаційного персоналу проходить навчання і виробничу практику на ТЕЦ Херсонського бавовняного комбінату, 4 чоловіка дублюються на робочих місцях машиністів казанів КРЕС - 1, організовані курси підготовки апаратників і лаборантів хімічного водоочищення.

У вересні 1957 р., після врізання на ТЕЦ, промивки і випробувань на розрахункову температуру, були прийняті в експлуатацію теплові мережі ТЕЦ.

У жовтні 1957 р. розтоплений і введений в тимчасову експлуатацію паровий енергетичний казан типу ЦКТІ - 75 - 39Ф ст. №1.

14 червня 1958 р. включений в мережу з навантаженням 9,5 - 10 Мвт турбогенератор №1 і після комплексного 72 - х годинного випробування 17.06.1958 р. була прийнята в експлуатацію I черга ТЕЦ (енергетичні казани ст. №1 і ст. №2, турбогенератор ст. №1, бойлерна група №1, РОУ, паливоподача, відкритий склад вугілля, розвантажувальне господарство, хімічного водоочищення, багерної насосної, ГЩУ, ОРУ-35 кВ).

Друга черга ТЕЦ (енергетичні казани ЦКТІ - 75 - 39Ф ст. №3 і ст. №4, турбогенератор ст. №2, живильні турбонасоси, бойлерна група №2, мережеві насоси №3 і №4 і ін.) були прийняті в експлуатацію 10 квітня 1959 року .

Після введення в експлуатацію II черги встановлена потужність ТЕЦ склала:

Ш електрична -- 24 Мвт;

Ш теплова -- 192 Гкал.

Річна відпущення тепла в 1959 році склала 282,4 тис. Гкал.

У 1960 р. ТЕЦ стає одним з передових підрозділів Східного гірничозбагачувального комбінату.

17 березня 1966 р. генераторами ТЕЦ вироблений перший мільярд кіловат електроенергії, а вироблення тепла того року склало 444,5 тисяч Гкал.

Протягом 1964-1966 рр. на ТЕЦ проведена реконструкція 4 - х котлоагрегатів типу ЦКТІ - 75 - 39Ф із збільшенням їх продуктивності до 90 т пару в годину, що дозволило збільшити теплову потужність ТЕЦ до 230 Гкал.

Постійне зростання теплових навантажень вимагало подальшого розширення і реконструкції ТЕЦ, які були початі в 1971 р. і завершені в 1974 р. Встановлена потужність ТЕЦ склала :

Ш Електрична -- 30 Мвт;

Ш Теплова -- 310 Гкал.

Річний відпуск тепла в 1974 р. склала 658,6 тис. Гкал.

Після реконструкції ТЕЦ в 1978 - 1985 рр. теплопостачання м. Жовті Води і промислових підприємств здійснювалося зі встановленою електричною потужністю 30 Мвт, а також зі встановленою тепловою потужністю 684,4 Гкал /год.

В даний час приєднана потужність ТЕЦ складає 251,3 Гкал/год., зокрема: опалювання 169,2 Гкал/год.; гаряче водопостачання -- 24,5 Гкал/год.; пара -- 57,6 Гкал/год .

Опалювальна площа -- 1607,15 тис. м³, зокрема житло -- 942,65 тис. м³. Зниження встановленої електричної потужності пояснюється виводом з роботи турбіни ст. №3 через відсутність фінансів на придбання запасних частин, а також зносом проточної частини парових турбін ст. №№1,2.

Зниження встановленої теплової потужності пояснюється фізичним зносом устаткування і неможливістю проведення капітальних ремонтів в необхідних об'ємах.

За час з 1990 р. по справжній момент в країні відбулися глобальні політичні, економічні зміни, які відбилися на стані економіки підприємств, і, як наслідок, зниженні споживання продукції підприємства, низькою платоспроможністю населення і спадом виробництва на КП «Жовтоводська тепломережа».

Враховуючи подання ТОВ «Простор - С» (орендаря цілісного майнового комплексу КП «Жовтоводська тепломережа») від 4 вересня 2006 р. вих. №890 щодо затвердження економічного обґрунтування нових тарифів на опалення та гаряче водопостачання в зв'язку з суттєвим підвищенням вартості енергоносіїв, підвищенням мінімальної заробітної плати, ростом цін на матеріали та послуги, беручи до уваги висновки громадської комісії з перевірки вартості тарифів на житлово-комунальні послуги, керуючись ст. 7, п.5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішенням НКРЕ від 09 листопада 2006 р.

1.4.2 Організаційна структура ТОВ «Простор - С»

Структура підприємств в різних галузях народного господарства має свої особливості. Вона визначається, перш за все, змістом і об'ємом виробництва. На неї впливає також чисельність і склад працівників підприємства, ступінь механізації і автоматизації виробництва, розстановка кадрів.

Структура ТОВ «Простор - С» розроблена з урахуванням типових структур управління і нормативів чисельності інженерно-технічних працівників і службовців для самостійних енергетичних підприємств по групах функцій і по окремих функціях управління.

Нормативи чисельності ІТР і службовців в цілому по підприємству визначені по таких функціях:

a) загальне керівництво;

b) технічна підготовка виробництва;

c) техніко-економічне планування і організація праці;

d) бухгалтерський облік;

e) збут;

f) охорона праці і техніка безпеки;

g) комплектування і облік кадрів;

h) господарське обслуговування і матеріально-технічне постачання;

i) загальне діловодство і господарське обслуговування;

j) чергово-оперативне управління виробництвом на ТЕЦ;

k) керівництво виробленням теплової і електричної енергії на ТЕЦ;

l) контроль і автоматизація теплоенергетичних процесів;

m) контроль за проведенням хімічних аналізів;

n) керівництво ремонтним обслуговуванням;

o) керівництво обслуговуванням і ремонтом електроустаткування;

p) керівництво обслуговуванням і ремонтом мереж і споруд .

Чисельність ІТР складає 20% чисельності підприємства. Висока питома вага ІТР обумовлена особливостями виробництва, наявністю у складі підприємства дочірнього підприємства -- ДП «Тепло - розрахунковий центр», зайнятого збутом продукції. Група за розрахунком з населенням ДП «Тепло -розрахунковий центр» складається в основному з інженерно-технічних працівників, які зайняті розрахунками за спожиту продукцію з населенням.

Структура управління підприємства ТОВ «Простор - С» представлена в дод. 1.

1.4.3 Виробничий процес та технологія виробництва

Основний вид продукції -- теплоенергія.

Відпущення теплоенергії існує двох типів: відпущення з гарячою водою і відпущення з парою.

Теплоенергія з гарячою водою може відпускатися в двох основних режимах роботи: у літній період: з гарячою водою, підігрітою в деаераторах; з гарячою водою, що відпускається для заповнення втрат від гарячого водорозбору міста без опалювання; у опалювальний сезон: з гарячою водою, підігрітою в деаераторах, і що відпускається для заповнення втрат від гарячого водорозбору міста; з гарячою водою, циркулюючою в міській тепломережі (опалювання) від казанів ПТВМ, згідно температурного графіку залежно від температури зовнішнього повітря.

У першому випадку вода отримує теплоенергію в результаті підігріву в деаераторах до температури 103 - 105єС від пари тиском 1,2 - 2,5 ата .

У опалювальний сезон втрати від гарячого водорозбору компенсуються водою підігрітою в деаераторах, а основна маса циркулюючої по тепломережі води отримує теплоенергію від водонагрівальних казанів ПТВМ - 100.

Теплоенергія з парою різних параметрів відпускається :

Ш СхідГЗК -- пара Р - 35 ата, Т - 435°С;

Ш на власні потреби ТЕЦ -- пара 8 - 13 ата і 1,2 - 2,5 ата.

Вся кількість пари 35 ата (гострої пари) проводиться казанами ЦКТІ і по паропроводу транспортується на СхідГЗК.

Пара тиском 8 - 13 ата виходить в результаті переробки пари від казанів ЦКТІ тиском 35ата (відбори 8 - 13ата або на редукційно-охолоджувальних установках ( РОУ, БРОУ 8-13 ата)).

Пара тиском 1,2-2,5 ата виходить в результаті переробки пари від казанів ЦКТІ тиском 35 ата на ТГ - 1 (режим противотискання), ТГ - 2 (відбір 1,2 - 2,5), редукційно-охолоджувальній установці (РОУ 1,2 - 2,5 ата).

Хімочищена вода проводиться з технічної і питної води, які проходять хімічне очищення і переробку з додаванням відповідних реагентів на Н- і Na-водоочистках.

Хімочищена питна вода (ХПВ) для підживлення втрат від гарячого водорозбору міста проводиться на Н-водоочистці. Вимоги, що пред'являються до підпиточної води, дуже жорсткі, тому готується вона з питної води. Система гарячого водопостачання м. Жовті Води відкрита, тобто вода йде на опалювання, одночасно поступає і в крани гарячої води кухонь, ванн.

У деаераторах, що готують воду для заповнення втрат від гарячого водорозбору, так і в основних, які готують воду для живлення казанів ЦКТІ, відбувається видалення розчиненого у воді кисню і вуглекислого газу.

Мета -- запобігання внутрішньотрубній корозії. На Н- і Na-водоочистках питна вода, що поступає на станцію, і технічна вода зм'якшується, знижується її жорсткість, з неї віддаляються різні суспензії, а також зменшується концентрація розчинених у воді солей.

Необхідно також проводити регенерацію, тобто зменшення жорсткості іона Na.

Як регенеруюча речовина виступає куховарська сіль NaCl. Питна вода, що прийшла на ТЕЦ проходить процес видалення солей і зменшення жорсткості на Н-катіонітових фільтрах, в яких в реакціях обміну беруть участь іони Н, для регенерації яких застосовують сірчану кислоту.

Технічна вода перетвориться в парових казанах типу ЦКТІ - 75 - 39Ф в пару з параметрами: тиском 39 кг/см2, температурою 435°С. Ця пара подається на турбіни.

У турбінах за допомогою пари виробляється електрична енергія. Безпосередньо з казанів ЦКТІ пар може подаватися також для технічних потреб СхідГЗК.

Пара, пройшовши декілька ступенів в турбінах, відбирається на:

Ш підігрів хімочищенї питної води в деаераторах;

Ш виробничі потреби СхідГЗК;

Ш власні потреби ТЕЦ.

Вода, що поступила по зворотному трубопроводу теплової мережі і питна вода, підігріта в деаераторах, перемішуються на вводному колекторі водонагрівельних казанів ПТВМ - 100.

Потім ця вода підігрівається до температури, відповідній температурі в трубопроводі тепломережі, визначеної по температурному режиму залежно від температури зовнішнього повітря, і подається в тепломережу для опалювання і гарячого водопостачання міста і підприємств.

1.4.4 Огляд ринку наданих підприємством послуг та основні постачальники ресурсів

Пара виробляється на давальницькому газі і реалізується СхідГЗК за договірною ціною. Ціна узгоджена з відповідними службами СхідГЗК.

Електроенергія в основному використовується для вироблення теплової енергії, а також на власні потреби. Частина електроенергії реалізується СхідГЗК і ДКП «Енерговодокал» за ціною, затвердженої НКРЕ України.

Хімочищену воду ТОВ «Простор - С» виробляє для всіх споживачів м. Жовті Води.

Для бюджетних і госпрозрахункових підприємств ТОВ «Простор - С» купує воду у ГКП «Енерговодоканал», обробляє її хімреагентами, проводить деаерацію, транспортує по своїх мережах і продає споживачеві у складі гарячої води і опалювання. Зростання ціни на ХВО залежить тільки від підвищення ціни на питну, технічну воду (ГКП «Енерговодоканал») і хімреагенты.

Для населення ТОВ «Простор - С» надає послугу з хімочистки давальницької води (воду надає також ГКП «Енерговодоканал»).

Теплоенергія виробляється і реалізується у вигляді теплоенергії з мережевою водою на опалювання, а також на підігрів гарячої води.

Основним споживачем теплоенергії в місті є населення -- 62%, бюджетні і госпрозрахункові підприємства -- 38 %.

1.5 Охорона праці та техніка безпеки на ТОВ «Простор-С»

На підприємстві ТОВ «Простор - С» існує охорона праці створена згідно з Законом України «Про охорону праці» для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Служба охорони праці вирішує завдання:

Ш забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

Ш забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

Ш професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

Ш вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працівників;

Ш професійного відбору виконавців для визначення видів робіт.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

Ш опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;

Ш проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

Ш складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі;

Ш проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

Ш готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

Ш організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підвищення кваліфікації і переліку знань посадових осіб з питань охорони праці;

Ш бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства і розподіл його коштів; робіт комісії з питань охорони праці;

Ш контролює: дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використанням за призначенням коштів фонду охорони праці; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих.

1.6 Оцінка основних техніко-економічних показників підприємства «Простор - С» за 2003-2007 рр.

Основні техніко-економічні показники підприємства ТОВ «Простор - С» за 2003 - 2007 рр. та їх динаміка представлені в табл. 1.6.1. Основою для розрахунку цих показників стали баланс підприємства, звіт про рух грошових коштів, звіт про фінансові результати підприємства та примітки до щорічної фінансової звітності (див. Дод. 2 - 16).

В зв'язку з нестабільністю економічної ситуації в країні техніко-економічні показники слід аналізувати як в діючих, так і в порівняних цінах з урахуванням індексів інфляції. В 2003 він складав 1,082; в 2004 -- 1,123; в 2005 -- 1,103; в 2006 -- 1,116.

Проаналізувавши дані таблиці 1. 6. 1., бачимо, що в 2007 р. обсяг наданих послуг становив 19235,8 тис. грн. В порівнянні з 2003 р. обсяг наданих послуг збільшився на 5305,4 тис. грн. або 38,1%, та на 3140,7 тис. грн. або на 19,5% в порівнянні з 2006 р. Причиною є підвищення тариців на надані послуги, розширення житлового фонду, збільшення періоду надання послуг та опалення раніше неопалювальних приміщень.

Собівартість товарної продукції в 2007 р. складала 29206,2 тис. грн. Цей показник збільшився на 12128,0 тис. грн. або на 71% порівняно з 2003 р. та на 6299,6 тис. грн. або на 27,5% порівняно з 2006 р. Збільшення собівартості товарної продукції пов'язане зі збільшенням обсягів виробництва ТОВ «Простор - С» за 2003 - 2007 рр.

Собівартість наданих послуг в 2007 р. складала 27543,3 тис. грн. В порівнянні з 2003 р. собівартість збільшилась на 11618,3 тис. грн. або на 73% та на 18879,2 тис. грн. або на 217,9% в порівнянні з 2006 р. Збільшення собівартості наданих послуг обумовлено подорожчанням електроенергії та природного газу.

Валовий збиток в 2007 р. становив 8307,5 тис. грн. Порівняно з 2003 р. цей показник збільшився на 6322,4 тис. грн. або на 318,5 % та на 6832,4 тис. грн. або на 463,2% порівняно з 2006 р. Це говорить про тенденцію збільшення розмірів збитку підприємства. З техніко-економічних показників видно, що витрати значно перевищують доходи. Основною причиною є несплата населенням наданих послуг та величезні втрати через фізичні умови.

Таблиця 1.6.1.

Основні техніко-економічні показники ТОВ «Простор-С» за 2003-2007 рр.

Показник	Одиниця виміру	Роки	Абсолютне відхилення 2007/2003	Абсолютне відхилення 2007/2006	Відносне відхилення 2007/2003	Відносне відхилення 2007/2006
		2003	2004	2005	2006	2007
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Обсяг наданих послуг
в діючих цінах	тис.грн	13930,4	12759,8	14841,3	16095,1	19235,8	5305,4	3140,7	38,1	19,5
в порівняних цінах	тис.грн	20835,8	17638,6	18268,9	17962,1	19235,8	-1600,0	1273,7	-7,7	7,1
Собівартість товарної продукції
в діючих цінах	тис.грн	17078,2	14421,5	18598,8	22906,6	29206,2	12128,0	6299,6	71,0	27,5
в порівняних цінах	тис.грн	25544,0	19935,6	22894,2	25563,8	29206,2	3662,2	3642,4	14,3	14,2
Собівартість реалізованої продукції
в діючих цінах	тис.грн	15925,0	13357,9	8921,4	8664,1	27543,3	11618,3	18879,2	73,0	217,9
в порівняних цінах	тис.грн	23819,1	18465,4	10981,8	9669,1	27543,3	3724,2	17874,2	15,6	184,9
Валовий збиток
в діючих цінах	тис.грн	1985,1	598,1	767,5	1475,1	8307,5	6322,4	6832,4	318,5	463,2
в порівняних цінах	тис.грн	2969,1	826,8	944,8	1646,2	8307,5	5338,4	6661,3	179,8	404,6
Чистий збиток
в діючих цінах	тис.грн	2903,7	2129,1	8238,8	10045,2	7365,2	4461,5	-2680,0	153,6	-26,7
в порівняних цінах	тис.грн	4343,1	2943,2	10141,5	11210,4	7365,2	3022,1	-3845,2	69,6	-34,3
Середньорічна вартість ОВФ	тис.грн	52188,3	52336,6	52803,8	30963,5	283498,1	231309,9	252534,6	443,2	815,6
Середньорічний залишок оборотних засобів
в діючих цінах	тис.грн	18437,25	19684,55	19515,85	23336,55	8920,05	-9517,2	-14416,5	-51,6	-61,8
в порівняних цінах	тис.грн	27576,7	27211,0	24023,0	26043,6	8920,05	-18656,7	-17123,5	-67,7	-65,7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Середньооблікова чисельність	осіб	445	436	371	310	325	-120	15	-27,0	4,8
- ПВП	осіб	368	352	304	254	252	-116	-2	-31,5	-0,8
- не промисловий персонал	осіб	77	84	67	56	73	-4	17	-5,2	30,4
Фонд оплати праці
в діючих цінах	тис.грн	2448,2	2834,3	3188,1	3593,0	4296,6	1848,4	703,6	75,5	19,6
в порівняних цінах	тис.грн	3661,8	3918,0	3924,4	4009,8	4296,6	634,8	286,8	17,3	7,2
Середньомісячна зарплата
в діючих цінах	грн	458,5	541,7	716,1	965,9	1101,7	643,2	135,8	140,3	14,1
в порівняних цінах	грн	685,8	748,8	881,5	1077,9	1101,7	415,9	23,8	60,6	2,2
Рентабельність продукції	%	-11,6	-4,1	-4,1	-6,4	-28,4	-16,8	-22	--	--
Рентабельність продаж	%	-14,2	-4,7	-5,2	-9,2	-43,2	-29	-34	--	--
Рентабельність підприємства	%	-4,2	-1,1	-1,3	-3	-2,8	-1,4	-0,2	--	--

Чистий збиток в 2007 р. становив 7365,2 тис. грн. Порівняно з 2003 р. розміри чистого збитку збільшились на 4461,5 тис. грн. або на 153,6% та зменшились на 2680 тис. грн. або на 26,7% порівняно з 2006 р.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів в 2007 р. становила 283498,1 тис. грн. Порівняно з 2003 р. цей показник збільшився на 231309,9 тис. грн. або на 443,2% та на 252534,6 тис. грн. або на 815,6% порівняно з 2006 р. У зв'язку з передачею підприємства в оренду та за Законом України «Про оренду державного та комунального майна», 1 жовтня 2007 р. відбулася дооцінка орендованого майна підприємства.

Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу в 2007 р. складала 252 чол. Порівняно з 2003 р. чисельність зменшилась на 116 чол. або на 31,5% та на 2 чол. або на 0,8% порівняно з 2006 р. Найактуальнішою причиною звільнення персоналу є звільнення за власним бажанням. Як правило, люди знаходять більш прийнятні умови праці і його оплати. Отже, зменшується кількість висококваліфікованих працівників.

Також з таблиці видно, що середньорічний виробіток в 2007 р. становив 59,2 тис. грн./особу. Порівняно з 2003 р. цей показник збільшився на 27,9 тис. грн./особу або на 89,1% та на 7,3 грн./особу або на 14,1% порівняно з 2006 р. Збільшення продуктивності праці на підприємстві говорить про матеріальне та моральне стимулювання, вдосконалення оплати праці.

Загальний фонд оплати праці в 2007 р. становив 4296,6 тис. грн. Порівняно з 2003 р. розмір фонду оплати праці збільшився на 1848,4 тис. грн. або на 75,5% та на 703,6 тис. грн. або на 19,6% порівняно з 2006 р. Збільшення загального фонду оплати праці відбулося в результаті збільшення урядом держави мінімальної заробітної плати.

2. Аналіз використання виробничих фондів підприємства «Простор-С» за 2003 - 2007 рр.

2.1 Задачі аналізу використання виробничих фондів підприємства

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті і повніше й ефективніше використання їх.

Завдання аналізу:

1) визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівень використання їх за узагальнюючими й окремими показниками;

2) встановити причини зміни їхнього рівня;

3) розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;

4) вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й обладнання;

5) виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних засобів.

Метою аналізу використання оборотних фондів є підвищення ефективності використання виробничих фондів на підприємстві ТОВ «Простор - С» для забезпечення їх ефективного функціонування за сучасних умов господарювання. Відповідно до поставленої мети визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:

Ш визначення оптимальної структури оборотних активів та джерел їх формування для підприємств гірничорудної промисловості;

Ш обґрунтування вибору показників ефективності використання оборотних активів;

Ш аналіз формування та руху оборотних активів комунальних підприємств;

Ш дослідження ефективності розміщення коштів у оборотних активах підприємств галузі;

Ш дослідження оборотності оборотних активів;

Ш аналіз оборотності окремих складових оборотних активів;

Ш удосконалення методики аналізу оборотних активів, що перебувають на стадії виробництва;

Ш удосконалення методики аналізу оборотних активів на стадії обігу;

Ш розроблення заходів щодо підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах галузі.

Об'єктом дослідження є виробничі фонди підприємства «Простор - С».

Джерела даних для аналізу: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», розділ 2 «Основні засоби», форма № 11 - ОЗ «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)», форма № 2 - кб (потужності) «Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей», дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація тощо (див. Дод.2 - 16).[10]

2.2 Аналіз використання основних засобів підприємства

«Простор - С» за 2003 - 2007 рр.

2.2.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами

Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами починається з вивчення їхньої наявності, динаміки та структури.[11] Отже, проаналізуємо динаміку структури основних виробничих фондів ТОВ «Простор - С» за 2003 - 2007 рр. Дані представлені в таблиці 2.2.1.1.

Таблиця 2.2.1.1.

Динаміка структури основних виробничих фондів ТОВ

«Простор - С» за 2003-2007 рр., тис. грн.

Основні виробничі фонди	Період	Абсолютне відхилення 2007/2003	Абсолютне відхилення 2007/2006	Відносне відхилення 2007/2003	Відносне відхилення 2007/2006
	2003	2004	2005	2006	2007
Будинки, споруди та передавальні пристрої	39757,8	39621,8	39644,5	40431,5	147790,0	108032,2	107358,5	271,73	265,53
Машини та обладнання	9700,7	9900,9	10092,0	10066,4	133285,9	123585,2	123219,5	1273,98	1224,07
Транспортні засоби	811,3	795,6	795,6	795,6	1566,5	755,2	770,9	93,09	96,90
Інструменти, прилади, інвентар	267,8	282,8	289,4	256,8	251,2	-16,6	-5,6	-6,20	-2,18
Багаторічні насадження	0,2	0,2	0,2	0,2	0	-0,2	-0,2	-100,00	-100,00
Інші основні засоби	1601,5	1596,9	1613,7	1613,7	2149,8	548,3	536,1	34,24	33,22
Бібліотечні фонди	3,7	3,7	3,7	3,7	7,4	3,7	3,7	100,00	100,00
Малоцінні необоротні матеріальні активи	15,5	16,1	16,1	13,6	0	-15,5	-13,6	-100,00	-100,00
Разом	52158,5	52218,0	52455,2	53181,5	285050,8	232892,3	231869,3	446,51	436,00

Для більшої наочності структура основних виробничих фондів «Простор - С» у 2003 р., 2006 р. та у 2007 р. наведена на рис. 2.2.1.1. - 2.2.1.3.

Таким чином, у 2003 р. найбільшу частину основних виробничих фондів підприємства «Простор - С» займали будинки, споруди та передавальні пристрої і становили 39757,8 тис. грн., а найменшу -- багаторічні насадження вартістю 0,2 тис. грн.

У 2006 р. найбільшу частину основних виробничих фондів підприємства «Простор - С» займали будинки, споруди та передавальні пристрої і становили 40431,5 тис. грн., а найменшу -- багаторічні насадження вартістю 0,2 тис. грн.

А у 2007 р. найбільшу частину основних виробничих фондів підприємства «Простор - С» займали будинки, споруди та передавальні пристрої і становили 1477905 тис. грн., а найменшу -- бібліотечні фонди вартістю 7,4 тис. грн.

Проаналізувавши дані таблиці 2.2.1.1. та рис. 2.2.1.1. - 2.2.1.3., можна зробити висновок, що вартість будівель, споруд та передавальних пристроїв в 2007 р. збільшилась на 108032,2 тис. грн., або на 271,73% порівняно з 2003р. та на 107358,5 тис. грн., або на 265,53% порівняно з 2006 р. Вартість машин та обладнання в 2007 р. збільшилась на 123585,2 тис. грн., або на 1273,98% порівняно з 2003 р. та на 123219,5 тис. грн., або на 1224,07% порівняно з 2006 р. Вартість транспортних засобів в 2007 р. збільшилась на 755,2 тис. грн., або на 93,09% порівняно з 2003 р. та на 770,9 тис. грн., або на 96,9% порівняно з 2006 р. Вартість інструментів, приладів зменшилась порівняно з 2003 р. -- на 16,6 тис. грн., або 6,2%; з 2006 р. -- на 5,6 тис. грн., або на 2,18%. Вартість багаторічних насаджень в період з 2003 по 2006 рр. не змінювалась і становила 0,2 тис. грн., а за 2007 р. в документі «Примітки до річної фінансової звітності» не зазначена вартість багаторічних насаджень. Тому, порівняно з 2003 та з 2006 рр. вартість багаторічних насаджень зменшилась на 0,2 тис. грн. Вартість бібліотечних фондів в 2007 р. порівняно з 2006 р. та з 2003 р. збільшилась на 3,7 тис. грн., тобто на 100%. Зменшилась вартість малоцінних необоротних матеріальних активів: порівняно з 2003 р. -- на 15,5 тис. грн., або на 100%; з 2006 р. -- на 13,6 тис. грн., або на 100%.

Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі машини й обладнання) і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочі й силові машини, обладнання, вимірювальні прилади й пристрої, транспортні засоби і т. ін.). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їхньої структури. Великий інтерес при цьому становить співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.[12]

В таблиці 2.2.1.2. представлена динаміка активної та пасивної частини основних засобів підприємства «Простор - С» за 2003 - 2007 рр.

Таблиця 2.2.1.2.

Динаміка активної та пасивної частини основних засобів підприємства «Простор - С» за 2003 - 2007 рр.

Показник	2003	2004	2005	2006	2007
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Активна частина ОЗ	10076,1	19,3	10282,55	19,6	10336,55	19,6	5557,45	17,9	133969,6	47,26
Пасивна частина ОЗ	42112	80,7	42054,05	80,4	42467,2	80,4	25406,05	82,1	149528,4	52,7
Всього	52188,1	100	52336,6	100	52803,75	100	30963,5	100	283498,1	100

Таким чином, в 2007 р. активна частина основних засобів підприємства збільшилась на 123893,55 тис. грн. порівняно з 2003 р. та на 128412,2 тис. грн. порівняно з 2006 р. Пасивна частина основних засобів «Простор - С» в 2007 р. збільшилась на 107416,45 тис. грн. порівняно з 2003 р. та на 124122,4 тис. грн.

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок про те, що найбільшу частину основних виробничих засобів займає пасивна їх частина на протязі всього аналізованого періоду.

Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5).[13] Для цього розраховують такі показники:

1). Коефіцієнт оновлення (К_он), що характеризує частку нових основних засобів у загальній вартості їх на кінець року:

Використовуючи формулу (1.2.1.8.) розрахуємо коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів ТОВ «Простор - С» за 2003-2007 рр.:

К_он (2003) = 0,43%;

К_он (2004) = 0,55%;

К_он (2005) = 1,49%;

К_он (2006) = 15,8%;

К_он (2007) = 1,1%.

2). Проаналізуємо термін оновлення основних засобів підприємства «Простор - С» за 2003-2007 рр., використовуючи формулу (1.2.1.9.):

Т_он (2003) = = 232 (роки);

Т_он (2004) = 180 (років);

Т_он (2005) = 66 (років);

Т_он (2006) = 38 (років);

Т_он (2007) = 92 (роки).

3). Визначимо ступінь вибуття основних засобів ТОВ «Простор - С» за 2003-2007 рр. (1.2.1.14.):

К_в (2003) = 0,32%;

К_в (2004) = 0,1%;

К_в (2005) = 0,18%;

К_в (2006) = 3,2%;

К_в (2007) = 2,17%;

4). Визначимо коефіцієнт приросту ТОВ «Простор - С» за 2003-2007 рр. за допомогою формули (1.2.1.12.):

К_пр (2003) = - 0,11%;

К_пр (2004) = - 0,45%;

К_пр (2005) = -1,3%;

К_пр (2006) = 83,6%;

К_пр (2007) = 1,1%.

5). Проаналізуємо ступінь зносу основних виробничих засобів підприємства «Простор - С» за 2003-2007 рр., використовуючи формулу (1.2.1.11.):

К_зн (2003) = 70,2%;

К_зн (2004) = 71,9%;

К_зн (2005) = 73,5%;

К_зн (2006) = 74,0%;

К_зн (2007) = 84,1%.

6). Визначимо коефіцієнт придатності основних засобів підприємства «Простор - С» за 2003-2007 рр. (1.2.1.13.):

К_придат (2003) = 100 - 70,2 = 29,8%;

К_придат (2004) = 100 - 71,9 = 28,1%;

К_придат (2005) = 100 - 73,5 = 26,5%;

К_придат (2006) = 100 - 74 = 26%;

К_придат (2007) = 100 - 84,1 = 15,9%.

Перевіримо виконання плану впровадження нової техніки, введення в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначимо частку прогресивного обладнання в його загальній кількості та в кожній групі обладнання, а також частку автоматизованого обладнання.

Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди згрупуємо за тривалістю експлуатації (до 5; 5 - 10; 10 - 20 і більше 20 років), розрахуємо середній вік обладнання.

Зведена табл. 2.2.1.3. показує, що за 2003-2007 рр. технічний стан основних засобів на підприємстві дещо покращився за рахунок інтенсивнішого оновлення їх.

Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюють порівнянням фактичної наявності їх з плановою потребою, необхідною для виконання плану випуску продукції.

Таблиця 2.2.1.3.

Аналіз руху і технічного стану основних засобів ТОВ «Простор - С»

за 2003 - 2007 рр.

Показник	Значення показника	Зміни
	2003	2004	2005	2006	2007	2007/2003	2007/2006
Коефіцієнт оновлення	0,43	0,55	1,49	15,8	1,1	+0,67	-14,7
Термін оновлення, років	232	180	66	38	92	-140	54
Коефіцієнт вибуття	0,32	0,1	0,18	3,2	2,17	+1,85	-1,03
Коефіцієнт приросту	-0,11	-0,45	-1,3	83,6	1,1	+1,21	-82,5
Коефіцієнт зносу	70,2	71,9	73,5	74,0	84,1	+13,9	+10,1
Коефіцієнт придатності	29,8	28,1	26,5	26	15,9	-13,9	-10,1

Отже, коефіцієнт оновлення основних засобів підприємства збільшився на 0,67% порівняно з 2003 р., але зменшився на 14,7% порівняно з 2006 р. Коефіцієнт вибуття в 2007 р. збільшився на 1,85% порівняно з 2003 р., але зменшився на 1,03% порівняно з 2006 р. Коефіцієнт приросту основних засобів в 2007 р. збільшився на 1,21% порівняно з 2003 р., але зменшився на 82,5% порівняно з 2006 р. Коефіцієнт зносу основних засобів в 2007 р. збільшився на 13,9% порівняно з 2003 р. та на 10,1 порівняно з 2006 р. Коефіцієнт придатності в 2007 р. зменшився на 13,9% порівняно з 2003 р. та на 10,1% порівняно з 2006 р.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів (формула 1.2.1.10.) підприємства «Простор - С» за 2003 - 2007 рр. становила:

в 2003 р. = 52188,1 (тис. грн.);

в 2004 р. = 52336,6 (тис. грн.);

в 2005 р. = 52803,75 (тис. грн.);

в 2006 р. = 30963,5 (тис. грн.);

в 2007 р. = 283498,1 (тис. грн.).

Таким чином, середньорічна вартість основних виробничих засобів в 2007 р. збільшилась на 231309,9 тис. грн., або на 443,2% порівняно з 2003 р. та на 231309,9 тис. грн., або на 815,6% порівняно з 2006 р. Збільшення вартості основних засобів обумовлене дооцінкою їхньої вартості в 2007 р. по Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій».

2.2.2 Аналіз інтенсивності й ефективності використання основних засобів ТОВ «Простор - С» за 2003-2007 рр.

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті виробники, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби виробництва. Від інтенсивності й ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

Для узагальнюючої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних засобів застосуємо такі показники:

1) рентабельність фондів (формула 1.2.1.18.):

(2003) = = -3,8%;

(2004) = = -1,14%;

(2005) = = -1,45%;

(2006) = = -4,76%;

(2007) = = -2,93%.

2) фондовіддача основних засобів (формула 1.2.1.15.):

= 0,27 (грн./ грн.);

= 0,24 (грн./ грн.);

= 0,28 (грн./ грн.);

= 0,52 (грн./ грн.);

= 0,07 (грн./ грн.).

3) фондовіддача активної частини основних засобів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості активної частини основних засобів):

= 1,38 (грн./ грн.);

= 1,24 (грн./ грн.);

= 1,44 (грн./ грн.);

= 2,9 (грн./ грн.);

= 0,14 (грн./ грн.).

4) фондомісткість активної частини основних засобів (показник, обернений фондовіддачі):

= 0,72 (грн./ грн.);

= 0,8 (грн./ грн.);

= 0,69 (грн./ грн.);

= 0,34 (грн./ грн.);

= 7,14(грн./ грн.).

5) фондоозброєність (формула 1.2.1.17.) підприємства «Простор - С» за 2003 - 2007 рр.:

f_о (2003) = 117,2 (тис. грн./чол.);

f_о (2004) = 120 (тис. грн./чол.);

f_о (2005) = 142 (тис. грн./чол.);