Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Ф_bi - вартість основних фондів, що вибули в кожному місяці;

М_bi - кількість повних місяців на протязі яких основні фонди, які вибули враховувались на балансі підприємства до кінця року.

Ф=345950+((1390*11+1620*9+2000*4+1200*7+450*10+850*5)/12)-

((3050*10+1800*8+1000*3+2150*3)/12)= 345894,2 грн.

Для характеристики використання основних фондів на підприємстві використовують ряд показників, які в свою чергу поділяються на загальні та часткові.

Фондовіддача характеризує вартість виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів. Даний показник розраховується як відношення вартості продукції до середньорічної вартості фондів ()

(грн./грн.)

Показник фондомісткості показує, скільки основних фондів необхідно для виробництва 1 грн. продукції. Даний показник є зворотним показнику фондовіддачі.

(грн./грн.)

Показник фондорентабельності показує, скільки прибутку отримано з кожної гривні основних фондів.

(грн./грн.)

Показник фондоозброєності визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до середньоспискової чисельності працівників ()

(грн./чол.)

Таблиця 3.4 - Вихідні дані

Об'єм виробленої продукції, грн. Vвир.	Середньорічна вартість ОФ, грн.	Середньоспискова чисельність працівників, чол.
Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік
935030	941117	352100	345894,2	98	90

Ф_{баз.від.}=935030/352100= 2,66 (грн./грн.)

Ф_{звіт від.} =941117/345894,2=2,72 (грн./грн.)

Ф_{баз.міст.}= 1 /2,66=0,38 (грн./грн.)

Ф_{звіт міст.}= 1 /2,72=0,37 (грн./грн.)

Ф_{баз.озб.}=352100/98= 3592,86 (грн./чол.)

Ф_{звіт озб.}=345894,2/90= 3843,27 (грн./чол.)

Фондорентабельність - показує масу прибутку отриманого з 1 гривні основних фондів за аналізований період.

Таблиця 3.5 - Вихідні дані

Доход	ПДВ	АЗ	Інші відрахування	Собівартість
1014214	170700	-	1487	791785

Прибуток - різниця між доходом, собівартістю і всіма відрахуваннями:

Прибуток =1014214-170700-1487-791785=50242 грн.

Ф_рент.=Прибуток/ Ф_{сер.вартість основних виробн. фондів} [грн/грн]

Ф_рент.=50242/345894,2=0,15 грн/грн.

На даному підприємстві досить високі показники фондовіддачі, також спостерігається тенденція до їх росту відповідно також позитивним є зменшення показника фондоємкості, тобто підприємство працює досить ефективно.

3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації у бухгалтерському та податковому обліку

Засоби на просте відтворення основних фондів накопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних фондів -- це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбання чи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційних відрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства.

У відповідності з П(С)БУ 7 Амортизація -- це систематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строку використання.

Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строку використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні корисного строку використання враховують:

1. Очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;

3. правові або подібні обмеження, щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційних відрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми. Норма амортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці. В економічній практиці інших країн використовують чотири основних методи нарахування амортизації.

Застосуємо деякі з цих методів для розрахунку амортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних). Розглянемо ці методи.

1. Метод рівномірного нарахування амортизації -- амортизація нараховується і списується рівними щорічними (щоквартальними, щомісячними) на протязі всього строку служби об'єкта.

При застосуванні даного методу припускається, що об'єкт зношується рівномірно на протязі всього строку служби. На практиці, як відомо, рівномірно зношуються лише будинки, споруди, передавальні пристрої.

Таблиця 3.6 - Вихідні дані для нарахування амортизації:

Варіант	Види основних виробничих фондів	Первісна вартість основних фондів, гри	Ліквідаційна вартість основних фондів у відсотках до первісної вартості ( грн.)	Строк служби основних фондів, років
42	Молот дизельний трубчастий	4994	3	7

Ліквідаційна вартість = 4994*3/100=1664,7 грн

Таблиця 3.7 - Рівномірний

Роки	Сп	Са	Нам	Аоріч	Аонак	Сзал
1	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	475,6143	4518,3858
2	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	951,2286	4042,7715
3	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	1426,8433	3567,1572
4	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	1902,4576	3091,5429
5	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	2378,0719	2615,9286
6	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	2853,6862	2140,3143
7	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	3329,3	1664,7

Нам=1/Т=1/7=0,142857

Са=Сп-Слікв=4994-1664,7=3329,3

На протязі всіх 7 років річна сума амортизаційних відрахувань однакова, накопичене спрацювання збільшується рівномірно, залишкова вартість рівномірно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.

2. Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість.

де АВріч - річні амортизаційні відрахування;

Н_АВ - норма амортизаційних відрахувань;

Взал - залишкова вартість;

Влікв - ліквідаційна вартість;

Впоч - початкова вартість.

Н= 0,1452

Таблиця 3.8 - Зменшення залишкової вартості

Роки	Сп	Са	Нам	Аоріч	Аонак	Сзал
1	4994	3329,3	0,1452	725,1288	725,1288	4268,2418
2	4994	3329,3	0,1452	619,84	1344,97	3648,4018
3	4994	3329,3	0,1452	529,8393	1874,81	3118,5625
4	4994	3329,3	0,1452	452,9067	2327,71	2665,6558
5	4994	3329,3	0,1452	387,1446	2714,86	2278,5112
6	4994	3329,3	0,1452	330,9312	3045,79	1947,58
7	4994	3329,3	0,1452	282,88	3329,3	1664,7

Норма амортизації завжди відноситься до залишкової вартості попереднього року. Сума амортизації найбільша у перший рік та зменшується з року в рік. Сума амортизації в останній рік обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Н=0,28571429

Таблиця 3.9 - Прискореного зменшення залишкової вартості

Роки	Сп	Са	Нам	Аоріч	Аонак	Сзал
1	4991	3326,3	0,28571429	1426	1426	4755,5312
2	4991	3326,3	0,28571429	1018,5714	1253,34	3736,9598
3	4991	3326,3	0,28571429	727,551	1980,8912	3009,4088
4	4991	3326,3	0,28571429	519,6793	2500,5705	2489,7295
5	4991	3326,3	0,28571429	371,1995	2871,77	2118,53
6	4991	3326,3	0,28571429	265,1425	3136,9125	1853,3875
7	4991	3326,3	0,28571429	189,3875	3326,3	1664,7

4. Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Таблиця 3.10 - Кумулятивний

Роки	Сп	Са	Нам	Аоріч	Аонак	Сзал
1	4994	3329,3	0,25	832,325	832,325	4161,6658
2	4994	3329,3	0,21428571	713,4214	1545,7464	3448,244
3	4994	3329,3	0,17857143	594,5179	2140,2643	2853,7261
4	4994	3329,3	0,14285714	475,6143	2615,8786	2378,1118
5	4994	3329,3	0,10714286	356,7107	2972,5893	2021,4011
6	4994	3329,3	0,07142857	237,8071	3210,3964	1783,594
7	4994	3329,3	0,03571429	118,894	3329,3	1664,7

,

де - вартість, що амортизується;

- кумулятивний коефіцієнт

,

де n - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів;

р - сума числа років його корисного використання.

Графік амортизації:

5. Податковий метод згідно податкового законодавства амортизаційні відрахування розраховуються як добуток норми амортизації та балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

АВ_міс =НА*БА [грн.]

Б_а =Б_а-1 + П_а-1 - В_а-1 - АВ_а-1 (грн)

де а - звітний період

(а-1) - попередній звітному період

Б_а - балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду (кварталу)

Б_а-1 - балансова вартість групи основних фондів чи об'єкта на початок періоду, який передує звітному

В_а-1 - вартість виведених із експлуатації основних фондів на протязі періоду, який передує звітному

П_а-1 - сума витрат на придбання і всі види ремонтів основних фондів на протязі періоду, який передує звітному

АВ_а-1 - сума амортизаційних відрахувань нарахованих за період, який передує звітному.

Норми амортизації:

Група 1 - 2%, до якої належать будівлі, споруди, передавальні пристрої і т.д.;

Група 2 - 10% - автомобілі, офісні меблі, оптичні прибори, інструменти;

Група 3 - 6% - до цієї групи належать об'єкти , що не ввійшли до груп 1, 2 і 4.

Група 4 - 15% - обчислювальна техніка, телефони, мікрофони, рації.

За даними із завдання об'єкт, що амортизується відносять до третьої групи, тобто норма амортизації становитиме 6%.

Таблиця 3.11 -Податковий

1	1	4994	299,64	4694,36
	2	4694,36	281,66	4412,7
	3	4412,7	264,76	4147,94
	4	4147,94	248,88	3899,06
2	1	3899,06	233,94	3665,12
	2	3665,12	219,91	3445,21
	3	3445,21	206,71	3238,5
	4	3238,5	194,31	3044,19
3	1	3044,19	182,65	2861,54
	2	2861,54	171,7	2689,84
	3	2689,84	161,39	2528,45
	4	2528,45	151,71	2376,74
4	1	2376,74	142,6	2234,14
	2	2234,14	134,05	2100,09
	3	2100,09	126	1974,09
	4	1974,09	118,45	1855,64
5	1	1855,64	111,34	1744,3
	2	1744,3	104,66	1639,64
	3	1639,64	98,38	1541,26
	4	1541,26	92,48	1448,78
6	1	1448,78	86,93	1361,85
	2	1361,85	81,71	1280,14
	3	1280,14	76,81	1203,33
	4	1203,33	72,2	1131,13
7	1	1131,13	67,87	1063,26
	2	1063,26	63,8	972,46
	3	972,46	58,35	914,11
	4	914,11	54,85	859,26

Висновок: Найбільш простий при розрахунку лінійний метод і річна норма амортизації однакова, проте він не може врахувати моральний знос. Та інші три метода розраховують найбільшу річну норму амортизації, яка припадає на початкові періоди.

3.5 Визначення впливу зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів на основні ТЕП діяльності підприємства

Додатковий обсяг БМР Ор за рахунок зростання ( зниження) показника фондовіддачі визначаємо за формулою:

Ор=Ор₁-ОФ₁*Ф_{в0 ,} тис. грн

де Ор₁ - обсяг БМР, виконаний власними силами у звітному році БМР;

ОФ₁ -середньорічна вартість основних фондів у звітному році;

Ф_в0- фондовіддача у базовому році.

Ор=941117-345894,2*2,66=21038,43 грн або 21,038 тис. грн.

Визначимо економію вкладень в основні виробничі фонди:

К=Ор*Ф_м0, тис. грн.

де Ф_м0 - фондомісткість БМР у базовому році.

К= 21,038*0,38=7,99 тис. грн.

Визначимо економічний ефект ЕК( втрати) від економії (додаткового залучення) капітальних вкладень:

Ек = Ен*К, тис. грн.

де Ен - норматив загальної економічної ефекивності капітальних вкладень (Ен= 0,17)

Ек= 0,17*7,99=1,36 тис. грн

Визначимо зростання продуктивність праці (виробітку) робітників В (або зниження показника):

В= Ф_оз1*(Ф_в1-Ф_в0), тис.грн/чол.,

де Ф_оз1- фондоозброєність праці робітників у звітному році;

Ф_в1,Ф_в0- фондовіддача основних фондів у звітному та базисному році відповідно.

В= 3843,27*(2,72-2,66)=230,6 грн/чол або 0,230 тис.грн/чол.

Визначимо вивільнення робітників Чр (або додаткове залучення) за рахунок зростання (зменшення) продуктивності праці (виробітку) :

Чр=О_р1/В₀- О_р1/(В₀+В), чол.

де В₀ - продуктивність праці робітників у базовому році.

Чр=941117/9541-941117/(9541+230,6)=99-96=3 чол

Визначаємо економію Е (збільшення вартості) від зниження собівартості БМР

Е =Уп*С₁/ О_р1* Ор, тис.грн

де Ун- умовно - постійна частка витрат у складі собівартості БМР;

О_р1- обсяг БМР у звітному році;

С₁- собівартість БМР у звітному році.

При усереднених розрахунках умовно - постійну частку витрат допускається приймати у % від загального розміру витрат по відповідних статтях собівартості БМР у таких розмірах :

По статті «Матеріали» - 1%

По статті «Експлуатація машин і механізмів» - 15%

По статті «Основна зарплата»- 7%

По статті «Накладні витрати» - 50%.

Ун= 0,01*0,5815+0,15*0,1507+0,07*0,0870+0,5*0,1808 =0,12

Е= 0,12*712,525/941,117*21,038=1,91 тис. грн.

Визначимо загальну економію(втрати) від поліпшення використання основних фондів:

Е_заг= Е+Ек, тис.грн

Е_заг= 1,91+1,36=3,27 тис.грн

Таблиця 3.12 - Вплив зміни показника фондовіддачі на основні ТЕП діяльності будівельного підприємства.

Найменування показників	Умовні позначення	Одиниця виміру	Базовий рік	Звітний рік
1	2	3	4	5
1. Обсяг БМР	Ор	Тис. грн	935,03	941,117
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів	ОФ	Тис. грн	352,1	345,894
3. Фондовіддача основних виробничих фондів	Фв	Грн./грн	2,66	2,72
4. Продуктивність праці робітників (виробіток)	В	Тис.грн/чол	95,41	10,457
5. Фондоозброєність праці робітників	Фоз	Тис.грн/чол	3,592	3,843
6. Фондомісткість БМР	Фм	Грн./грн	0,38	0,32
7. Додатковий обсяг БМР за рахунок зростання фондовіддачі (зменшення обсягу БМР за рахунок зниження фондовіддачі)	ОР	Тис. грн		21,038
8. Зростання (зниження) продуктивності праці (виробітку)	В	Тис. грн./чол.		0,230
9. Умовне вивільнення робітників (додаткове залучення)	Чр	Чол.		3
10. Економія капітальних вкладень в основні виробничі фонди (додаткове залучення)	К	Тис. грн		7,99
11. Економія від зниження собівартості БМР (збільшення витрат)	Е	Тис. грн		1,91
12. Економічний ефект від скорочення капітальних вкладень (втрати)	Ек	Тис. грн		1,36
13. Загальна економія за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів (втрати)	Езаг	Тис. грн		3,27

Висновок: В сучасних умовах підприємства можуть вибирати метод нарахування амортизації. Це можуть бути методи: рівномірного (прямолінійного) нарахування амортизації, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод, метод прискореної амортизації для об'єктів основних фондів 3 групи. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Актуальним є питання визначення зносу машин і устаткування, т. як. від рівня їх продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, необхідно аналізувати доцільність заміни технічно застарілих об'єктів новими з урахуванням фізичного і морального зносу.

Аналізуючи динаміку використання основних виробничих фондів, було виявлено, що ефективність використання основних виробничих фондів збільшилася, тому що збільшився показник фондовіддачі. Продуктивність праці робітників і працівників також зросла, а такі зміни є позитивними для діяльності підприємства.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має важливе значення для підприємства, оскільки їх повнійте використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей,

веде до збільшення обсягів випуску продукції.

Основними напрямами поліпшення використання основних фондів підприємства є:

1) Зменшення кількості застарілого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування;

скорочення та ліквідація внутрішньо змінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів;

удосконалення виробничої структури основних фондів;

модернізація діючого устаткування, машин і механізмів;

швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

економічне стимулювання раціонального використання основних фондів.

4. Склад, структура й показники використання оборотних коштів підприємства

4.1 Характеристика, склад, структура оборотних коштів підприємства

Оборотні фонди -- це частина виробничих фондів, які цілком використовуються в кожному новому виробничому циклі, не зберігають натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість робіт, послуг, продукції цілком і одразу.

Оборотні фонди функціонують в сфері виробництва і складаються із частин:

1. Виробничі запаси.

2. Засоби у виробництві.

Виробничі запаси -- це сировина, основні матеріали, паливо, ГЗМ, електроенергія, допоміжні матеріали, тара і тарні матеріали, покупні напівфабрикати, запасні частини для ремонту основних фондів, малоцінні і швидкозношувані предмети (строк служби менше 365 днів).

Засоби у виробництві -- незакінчені у виробництві напівфабрикати власного виготовлення і витрат майбутніх періодів (витрати, які підлягають розподілу).

Незакінчені у виробництві напівфабрикати -- вартість, яка вступила в процес виробництва: сировина, матеріали, паливо, електроенергія і т.д., які знаходяться в процесі збирання чи розбирання і не є готовою продукцією.

Витрати майбутніх періодів -- витрати, які здійснюються підприємством в процесі виробництва, але відносяться на вартість продукції, робіт послуг не одразу, а частинами, на протязі визначеного періоду часу. Вони враховуються на спеціальному бухгалтерському рахунку і списуються частинами на відповідні статті витрат: витрати на придбання ліцензії, підписка на газети, витрати на пошукові роботи, на освоєння нових видів продукції.

Для забезпечення неперервності виробничого процесу, окрім оборотних фондів підприємство повинно мати грошові засоби для обслуговування сфери обігу і збуту продукції.

Сукупність оборотних фондів і фондів обігу необхідних для фінансування поточної господарської діяльності підприємства називають оборотними засобами підприємства.

Оборотні засоби -- це грошові засоби авансовані в оборотні фонди і фонди обігу, які відображаються в 2 і 3 розділі активу балансу.

Фонди обігу -- це частина оборотних засобів, які обслуговують сферу обігу і реалізації продукції.

Вони містять:

1. Готова продукція на складі підприємства.

2. Продукція, яка відвантажена покупцю, але ще не оплачена (дебіторська заборгованість).

3. Грошові засоби підприємства на поточному або на валютному рахунку в національній чи закордонній валюті, а також в касі підприємства.

4. Засоби розрахунку -- підзвітні суми грошових засобів виданих працівникам підприємства на потреби: придбання сільськогосподарської продукції, дебіторська заборгованість (заборгованість працівників підприємства своєму підприємству за оплату дитячого відомчого дитсадка).

5. Короткострокові фінансові вкладення, облігації, депозитні вклади, що може слугувати додатковими джерелами для підприємства. В бухгалтерському обліку короткострокові фінансові вклади називають - поточними фінансовими інвестиціями.

Склад оборотних засобів -- це сукупність елементів і груп, які утворюють оборотні засоби.

Співвідношення між окремими елементами чи групами оборотних засобів в загальному об'ємі оборотних засобів називають структурою оборотних засобів. Структура оборотних засобів залежить від галузевої приналежності підприємства, довжини розрахунків з споживачами і постачальниками.

Оборотні засоби підприємств здійснюють кругообіг, тобто вони послідовно проходять грошову - виробничу - товарну форми і знову повертаються в грошову форму. Час на протязі якого оборотні засоби здійснюють оборот називають довжиною одного обороту оборотних засобів.

Оборотні кошти -- це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного кругообігу. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу -- це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують неперервність виробництва та реалізації продукції.

Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі і в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки неперервному кругообігу коштів підприємства.

У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою і відбувається у сфері обігу, де гроші перетворюються у виробничі запаси.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції.

На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством відповідно до його планів.

Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії свого кругообігу, одночасно стає і початковою стадією обороту коштів.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою

Г-ВЗ...НВ...ГП-Г,

де Г -- кошти, які авансуються підприємством;

ВЗ -- виробничі запаси;

НВ -- незавершене виробництво, що являє собою виробничу стадію;

ГП -- готова продукція;

Г' -- кошти, отримані в результаті реалізації продукції, які включають авансовані витрати та прибуток підприємства.

Крапки (...) означають, що обіг коштів перервано, але процес їх кругообігу продовжується у сфері виробництва.

Оборотні кошти перебувають одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує його неперервність та безперебійну роботу підприємства.

Співвідношення між зазначеними групами оборотних коштів у загальній їх вартості характеризує структуру оборотних коштів. Ця структура тим прогресивніша, чим більша частина оборотних коштів зайнята у сфері виробництва. Перебування цих коштів у сфері обігу -- лише необхідна умова безперервності процесу відтворення.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні та позичені.

Власні оборотні кошти -- це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток тощо). У процесі виробництва потреби у власних оборотних коштах можуть зменшуватись за рахунок застосування так званих прирівняних до них коштів, які, по суті, є частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних (у зв'язку з одноразовістю виплати по заробітній платі, оплаті відпусток). Прирівняні до власних оборотні кошти називають стійкими пасивами,

Позичені оборотні кошти -- кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані

Середньорічний залишок обігових засобів у базовому році, грн	Звітна дата	Залишки обігових засобів за елементами, грн
		сировина, матеріали, покупні напівфабрикати	паливо	незавершене виробництво	готова продукція на складі	продукція відвантажена, але не оплачена у строк	грошові кошти	дебіторська заборгованість	допоміжні матеріали	розрахунки майбутніх періодів	запасні частини
581429	на початок звітного року	81000	28500	6750	114300	31010	11675	12040	20000	3170	20070
	на кінець 1 кв.	63200	26000	5000	77210	40900	14000	13600	18200	1205	16530
	на кінець 2 кв.	52100	19800	6510	68090	33540	12900	10075	16050	1600	13100
	на кінець 3 кв.	67050	31000	7512	116320	41500	20640	19100	17100	2505	9870
	на кінець 4 кв.	58900	20460	3640	97670	37680	15500	16850	13240	1910	7100

Для і-го показника обігових засобів (у %) рівна відношенню обігових засобів по і-му елементу до суми обігових засобів, помноженому на 100 %, тобто:

Таблиця 4.2 - Склад і структура оборотних засобів підприємства у звітному році

Елементи обігових засобів	На початок року	На кінець року
	Сума	%	Сума	%
1. Оборотні фонди і фонди обігу всього, в тому числі	328515	100,00	269340	100,00
2. Оборотні фонди	159490	48,55	105250	39,08
2.1. Виробничі запаси	149570	45,53	99700	37,02
сировина, матеріали, покупні напівфабрикати	81000	24,66	58900	21,87
паливо	28500	8,68	20460	7,60
допоміжні матеріали	20000	6,09	13240	4,92
запасні частини	20070	6,11	7100	2,64
2.2. Незавершене виробництво	6750	2,05	3640	1,35
2.3. Розрахунки майбутніх періодів	3170	0,96	1910	0,71
3. Фонди обігу	169025	51,45	164090	60,92
3.1. Готова продукція на складі	114300	34,79	97670	36,26
3.2. Продукція відвантажена, але не оплачена у строк	31010	9,44	37680	13,99
3.3. Грошові кошти	11675	3,55	15500	5,75
3.4. Дебіторська заборгованість	12040	366	13240	4,92

Для покращення використання обігових засобів необхідно удосконалювати матеріально-технічне забезпечення підприємства, прискорити процес реалізації, зменшити засоби у розрахунках.

Ефективно функціонує те підприємство, яке при мінімальних витратах досягає максимального результату. Мінімізація витрат на підприємстві вимагає оптимізації структури джерел формування оборотних коштів, тобто розумне поєднання власних та позичених коштів.

4.2. Визначення середнього річного залишку оборотних коштів

Середній залишок обігових засобів за місяць визначається як напівсума залишків на початок і кінець місяця:

(грн.)

Середній залишок обігових засобів за квартал визначається як середньоарифметичне середніх залишків за 3 місяці:

(грн.)

Середній залишок обігових засобів за рік визначається як середньоарифметичне середніх залишків за квартал:

(грн.)

Розрахуємо середні залишки обігових засобів на кінець кожного кварталу:

Таблиця 4.3

поч. сума	на кін 1 квар.	на кін 2 квар.	на кін 3 квар.	на кін 4 квар.
328515	275845	233765	332597	269340

ОЗ_{1 кв}= (328515+275845) /2 =302180 (грн.)

ОЗ_{2 кв}=(275845+233765)/2 =254805 (грн.)

ОЗ_{3 кв}=(233765+332597)/2 = 283181(грн.)

ОЗ_{4 кв}=(332597+269340)/2 = 300969(грн.)

Визначимо середній залишок оборотних засобів за рік:

ОЗ_річ=(302180+254805+283181+300969)/4=285283,75 (грн.)

4.3 Показники використання та розрахунок вивільнення або залучення оборотних коштів

Ефективність використання обігових засобів характеризують 3 основних показника:

- коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт закріпленні;

– коефіцієнт одного обороту обігових засобів.

Коефіцієнт оборотності визначається діленням вартості реалізованої продукції, робіт, послуг на середній залишок обігових засобів за аналогічний період:

(грн./грн.)

Коефіцієнт завантаженості обігових засобів - величина, зворотна коефіцієнту оборотності і характеризує суму обігових засобів, витрачених на 1 грн. реалізованої продукції:

(грн./грн.)

Тривалість одного обороту обігових засобів визначається діленням тривалості звітного періоду (Т = 360 днів, Т = 90 днів, Т = 30 днів) на коефіцієнт оборотності:

(днів)

Тривалість обороту обігових засобів залежить від виду діяльності підприємства. Прискорення чи уповільнення швидкості обороту впливає на зміну потреби в оборотних засобах.

3,30 (грн./грн.)

0,30 (грн./грн.)

110 (днів)

1,61 (грн./грн.)

0,62 (грн./грн.)

224 (днів)

Відносне вивільнення оборотних коштів з обороту відображає стабільність або зростання оборотних коштів при зростанні обсягів реалізації продукції. При цьому темпи зростання обсягів реалізації продукції випереджають темпи зростання залишків оборотних коштів. Сума вивільнення оборотних коштів може бути розраховано за формулою:

,

де - сума вивільнених оборотних коштів, грн;

Рзв - випуск продукції у звітному році

Кбаз.об - коефіцієнт оборотності у базисному році.

ОК_вив=285283,75 - 941117/1,61=-299260,75 (грн.)

Ефективне використання оборотних коштів є одним із першочергових завдань підприємства в сучасних умовах і забезпечується це прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Прискорення оборотності оборотних коштів дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без додаткових фінансових ресурсів.

Аналізуючи динаміку показників використання обігових засобів в базовому і звітному роках, можна відмітити, що відбулися позитивні зміни у використанні обігових засобів. Але у негативну сторону відбулися відповідні зміни з коефіцієнтом завантаження. Тривалість обороту у звітному році знизилася на 114 днів.

Висновок: Проаналізувавши коефіцієнти, відмітимо значні позитивні зміни у структурі обігових засобів у звітному році. Але, щоб підвищити ефективність використання обігових засобів треба збільшити об'єми продукції із тих же матеріальних ресурсів, знижати матеріаломісткість за рахунок впровадження нової техніки і технології, економії матеріальних ресурсів для зниження собівартості з метою покращення фінансового стану підприємства. Постійно досліджувати ринок, щоб правильно підібрати структуру продукції по номенклатурі і асортименту, а також прагнути до збільшення обсягів реалізації продукції.

5. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Підведемо підсумки техніко-економічних показників , які були розглянуті в даній курсовій роботі для того, щоб можна було зробити правильні висновки щодо виробничо-господарської діяльності підприємства. А також внести пропозиції по підвищенню ефективності роботи цього ж підприємства.

Прибуток показує абсолютну ефективність діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнити відносним показником - рентабельністю.

Існують також відносні показники, які не перебувають під впливом інфляції, оскільки являють різні співвідношення прибутків та вкладення капіталу. Вони характеризують прибуток, який отриманий з кожної гривні засобів, які включаються у підприємство. Саме в цьому полягає економічний зміст таких показників.

Чистий доход - це різниця між доходом, ПДВ, акцизом та іншими витратами виробничої діяльності.

Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, послуг).

Рентабельність реалізованої продукції - це є відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції.

Рентабельність виробництва визначається відношенням валового прибутку до середньорічної вартості основних фондів і обігових засобів.

Рівень витрат - це відношення собівартості до об'єму виготовленої продукції.

Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний період ми розглянемо в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Основні техніко - економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства за звітний період

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
	персоналу	основних виробничих фондів	оборотних коштів
1. Рентабельність реалізованої продукції, %	1. Продуктивність праці 1 працюючого, грн/чол	1. Фондовіддача, грн/грн	1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів , грн/грн
6	9603,2	2,72	3,30
2. Рентабельність виробництва, %	2. Продуктивність праці 1 робітника, грн/чол	2. Фондомісткість, грн/грн	2. Коефіцієнт завантаження, грн/грн
8	10456,8	0,37	0,30
3. Рівень витрат на 1 грн. обсягу реалізованої продукції, грн/грн		3. Фондоозброєність 1 робітника, грн/чол	3. Тривалість 1 обороту, днів
0,85		3843,27	110
	4. Рентабельність основних виробничих фондів, грн/грн	4. Відносне вивільнення оборотних коштів, грн
	0,15	-299260,75

Рент. Реал.пр =Пр/Соб *100%

Рент. Реал.пр= 50242/791785*100=6%

Рент .вир =Пр/(Ф+ОКрік )*100%

Рент .вир =50242/(345894,2+285283,75)*100=8 %

Рівень витрат = 791785/935030=0,85 грн/грн

Висновок

В даній курсовій роботі на основі існуючих нормативних актів були розроблені документи, необхідні для створення товариства з обмеженою відповідальністю, а саме статут та установчий договір.

В наступних розділах курсової роботи були оцінені трудові ресурси підприємства, ефективність їх використання, дана характеристика основних виробничих фондів і розраховані показники використання обігових засобів підприємства.

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновки про те, що підприємство в звітному році ефективніше використовувало всі свої ресурси, ніж в базовому, хоча це не стосується деяких коефіцієнтів, які не мали істотного впливу на діяльність підприємства

Мета створення підприємства - це отримання прибутку, який перш за все залежить від витрат підприємства. Прибуток був не дуже великий, але відрізнявся стабільністю і не загрожує ліквідації підприємства через банкротство.

Розраховані показники використання виробничих основних фондів підприємства показують, що в звітному році вони використовувалися ефективніше, що сприяло економії засобів підприємства.

Ефективне використання обігових засобів залежить від багатьох факторів. Підприємство ефективніше використовувати обігові засоби в звітному році і це дозволило вивільнити їх в розмірі.

На мою думку, знання, які ми отримали при розробці цього курсового проекту, дуже важливі і необхідні для нашої спеціальності.

Література

Господарський Кодекс України.

2. Закон України «Про підприємництво» // Галицькі контракти -1996.-№42

3. Закон України «Про господарські товариства» // Галицькі контракти. -1996.- №42

4. Закон України «Про підприємства в Україні» // Галицькі контракти. -1996.- №42

5. Національні стандарти бухгалтерського обліку № 7,9,16

6. Економіка підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного.-Київ:Хвиля-прес, 1995

7. Про порядок ліцензування підприємницької діяльності. Постанова КМУ від 3 липня 1998р. №1020 // Урядовий курєр.-1998.- №134-135

8. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова КМ від 25.05.98р. №740

9. Економіка будівельного комплексу / П.Ф. Жердецький, А.А. Пересада.- Київ: Вища школа, 1992

10. Экономика предприятия / Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М. Куприянова.-М.Юнити, 1996

11. Экономика и статистика фирм / Под ред. С.Д. Ильенковой.- М, 1996

12. Основы рыночной экономики / В.Я. Бобров.-Киев, 1995

13. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. К.: МП «ИНТЕМ» ЛТД, 1995

14. «Финансы в управлении предприятием», под редакцией Ковалёвой, - М.,1995

15. Анализ хозяйственной деятельности предприятия, под редакцией Савицкой Г. В. , Минск, 1999 г.

16. П. Грузинов, Экономика предприятия, М.: ЮНИТИ, 1998 г.