Виробничі фонди підприємства

Склад, структура і показники використання основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства. Класифікація витрат підприємства та розрахунок їх структури. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.05.2010
Размер файла 196,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Ю. КОНДРАТЮКА

Кафедра економічних наук

КУРСОВА РОБОТА

ТЕМА:

Виробничі фонди підприємства

Виконала: студентка ІV курсу

Група 140-ЕП

Титаренко Галина

Полтава 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1 Склад, структура і показники використання основних виробничих фондів підприємства:

1.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів; розрахунок технологічної структури

1.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

1.3 Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання основних фондів

1.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації у бухгалтерському і податковому обліку

Розділ 2 Склад, структура й показники використання оборотних коштів підприємства:

2.1. Характеристика, склад, структура оборотних коштів підприємства

2.2 Визначення середньорічного залишку оборотних засобів

2.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Розрахунок розміру вивільнення (додаткового залучення) оборотних коштів у звітному році порівняно до базового року

Розділ 3 Класифікація витрат підприємства за різними ознаками та розрахунок їх структури

Розділ 4 основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Висновок

Використана література

ВСТУП

Головною діючою особою економічних відносин на ринку виступає підприємство, саме підприємство здійснює виробничу, науково-технічну, комерційну діяльність з метою одержання прибутку і задоволення суспільної потреби в товарах, роботах і послугах. Кожне підприємство займає подвійне становище в господарській структурі ринкової економіки. По-перше, воно є самостійним суб'єктом ринкових відносин, а, по-друге, кожне підприємство є елементом національної економіки. Ефективна діяльність підприємства веде до його успішного функціонування і розвитку надалі, а отже і до розвитку національної економіки в цілому.

Виробничо-господарська діяльність кожного підприємства ґрунтується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, робочого часу в процесі виробництва. У сучасних умовах необхідною складовою ефективної діяльності підприємства є складання бізнес-плану, у якому вказується мета діяльності і шляхи її досягнення.

Бізнес-план використовується як основний документ для залучення інвесторів, одержання різних видів фінансування і наймання висококваліфікованого персоналу.

Для того, щоб правильно зробити вибір і успішно управляти діяльністю підприємства, необхідні знання основ економіки підприємства.

Виконання даного курсового проекту є найважливішою частиною вивчення економіки підприємства. У ході виконання проекту ми повинні закріпити отримані при вивченні курсу знання для того, щоб у майбутньому стати кваліфікованими фахівцями.

Розділ 1. Склад, структура і показники використання основних виробничих фондів підприємства

1.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів; розрахунок технологічної структури

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством.

Процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобі виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість і спосіб її перенесення.

У свою чергу основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі основні фонди.

Виробничі основні фонди - це та частина виробничих фондів, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речовинну форму і передають свою вартість на вартість продукції, що виготовляється, частинами у виді амортизаційних відрахувань.

Невиробничі основні фонди - це житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, культурно-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємства, зберігають свою натурально-речовинну форму, але не беруть участі у процесі виробництва, тому не переносять свою вартість на вартість продукції, що виготовляється; їхня вартість зникає в процесі споживання.

Склад виробничих основних фондів у залежності від їхніх функцій у процесі виробництва однотиповості технічних характеристик для цілей статистики,економічного аналізу і бухобліку поділяються на 9 груп (згідно П (С) БО 7):

Земельні ділянки. Ця група відображає вартість земельних ділянок, які було придбано відповідно до Указу Президента віл 19 січня 1999 р. №32/99 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення”.

Капітальні витрати на покращення земель. До цієї групи відносять витрати неінвентарного характеру (не пов'язані зі створенням споруд) на культурно-технічні заходи щодо поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування, здійснювані за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів віл валунів і каменів).

1. Будинки, споруди, передавальні пристрої. Будинки - це будівлі, у яких відбуваються процеси основних, підсобних і допоміжних виробництв, а також розміщується управлінський персонал (будівля цеху, майстерня, гараж, склад, адміністративно-господарська будівля). Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, нафтові і газові свердловини, тунелі, очисні споруди, мости, дороги. Передавальні пристрої - це сукупність об'єктів для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщенні рідких і газоподібних речовин (водопроводи, тепломережі, лінії електропередач, радіо і телефонний зв'язок, нафтопроводи та ін.).

2. Машини й устаткування. В цій групі в залежності від особливості підприємства виділяють декілька підгруп:

3. Силові машини і устаткування (різного роду машини-генератори і машини-двигуни). Машини-генератори забезпечують виробництво теплової і електричної енергії. Машини-двигуни забезпечують виробництво енергії руху (шляхом перетворення енергії води, тепла в механічну енергію). До складу цієї групи виробничих фондів входять парові, газові, гідротурбіни, електродвигуни, парові котли, локомобілі, пересувні електростанції, електропоїзди, силові трансформатори і інше енергетичне обладнання.

4. Робочі машини і обладнання - машини і механізми, які безпосередньо приймають участь у виробництві. Для промислових підприємств до них відносяться: верстати, преси та ін. Для будівельних підприємств - екскаватори, бульдозери, бетономішалки, катки, підйомні крани, лебідки та ін.

5. Транспортні засоби - пересувні засоби залізничного транспорту, вагони, вантажний і легковий автотранспорт, автонавантажувачі, авто і електрокари, магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальника до місця їх перебування.

6. Інструменти, приналежності, виробничий і господарський інвентар - механізовані і немеханізовані засоби ручної праці, термін служби яких більше 1 року (робочі столи, офісне обладнання, меблі, інструмент).

7. Робоча і продуктивна худоба. До цієї групи належать: робоча худоба - воли, коні, верблюди, віслюки, продуктивна худоба - корови, бики-плідники, буйволи та яки, племінні кобили.

8. Багаторічні насадження. До цієї групи відносять усі багаторічні насадження незалежно від їх віку.

9. Інші види основних фондів.

Крім наведеної класифікації основні виробничі фонди можна класифікувати і за іншими критеріями. По належності - це власні та орендовані основні фонди; по використанню у процесі виробництва - діючі; які знаходяться на консервації та які знаходяться у запасі, по тривалості терміна служби; по ролі у виробничому процесі: активна та пасивна частина основних фондів. Також важливою є класифікація, яка застосовується для цілей податкового обліку. Всі основні фонди поділяються на чотири групи:

1) Будинки, споруди та передавальні пристрої;

2) Автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, різне конторське обладнання та приладдя;

3) Інші основні фонди, невключені до груп 1), 2),

4) комп'ютери, оргтехніка .

Всі наведені класифікації не є малозначимими, але поділ основних виробничих фондів на 9 груп є найважливішим при визначенні структури основних фондів.

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості становлять функціональну (технологічну) структуру основних фондів.

Для цілей планування, аналізу по підприємству визначаються ряд показників, які дозволяють розрахувати наявність фондів на визначений момент часу, а також середні за певний період величини.

Існує багато як вартісних, так і натуральних показників, що відображають ефективність використання ОФ і виробничих площ.

Більшість з цих показників залежить від структури ОФ, їх віку та способу використання. Всі показники можуть бути поєднанні у такі групи:

показники екстенсивного використання ОФ: вони відображають рівень використання ОФ в часі;

показники інтенсивного використання ОФ: відображають використання ОФ по потужності, по продуктивності;

інтегральні показники: враховують як інтенсивні, так і екстенсивні фактори використання ОФ.

Вихідні дані для визначення середньорічної вартості основних фондів та показників їх руху.

Групи основних фондів

Місяць надходження

Вартість ОФ на поч. року грн.

Зміни на протязі року грн.

Будівлі

Споруди

Передавальні пристрої

Машини і устаткування

Транспортні засоби

Інструмент виробничий, господарський інвентар

Інші основні фонди

Земля

Капітальні витрати на поліпшення землі

Робоча і продуктивна худоба

Багаторічні насадження

02

04

03

08

07

05

09

05

-

02

06

30010

24840

29500

105000

25100

5080

4500

7810

15100

3030

1200

-5500

+1630

-1400

+2000

+1100

+1140

-1300

+860

-450

+760

Вікова структура основних фондів являє собою співвідношення різних вікових груп основних фондів у їх загальній вартості.

Розрахуємо технологічну структуру основних виробничих фондів на початок і кінець року, а також знайдемо питому вагу кожного складника основних фондів.

Класифікація за виробничою структурою

Початок року

Кінець року

Групи основних фондів

грн.

%

грн

%

Всього:

251170

100

250010

100

в тому числі

Активна:

- машини і обладнання

105000

41,8

107000

42,8

- транспортні засоби

25100

10,0

26200

10,5

- інструмент, пристосування, господарський інвентар

5080

2,0

6220

2,5

ВСЬОГО

135180

53,8

139420

55,8

Пасивна:

0,0

- Будівлі

30010

11,9

24510

9,8

-Споруди

24840

9,9

26470

10,6

- Передавальні пристрої

29500

11,7

28100

11,2

- Інші основні фонди

4500

1,8

3200

1,3

земля

7810

3,1

8670

3,5

- Капітальні витрати на поліпшення землі

15100

6,0

15100

6,0

-Робоча і продуктивна худоба

3030

1,2

2580

1,0

- Багаторічні насадження

1200

0,5

1960

0,8

ВСЬОГО

115990

46,2

110590

44,2

Аналізуючи дану таблицю ми можемо зробити висновок, що активна частина склала 135180о становить 53.8% від загальної частини фондів, а пасивна частина склала 115990 грн, що становить 46,2% на початок року і відповідно, активна частина склала 139420 грн, що становить 55,8% від загальної частини фондів, а пасивна частина склала 110590 грн, що становить 44,2% на кінець року. Ми бачимо за даними цих розрахунків, що відносні значення активної частин збільшилися, а пасивної частини - зменшилися, це відбулося в зв'язку зі значним вибуттям основних фондів саме пасивної частини і надходженням цих фондів активної частини. Абсолютні значення також змінилися, активної частини в сторону збільшення, пасивної в сторону зменшення. Загальна сума основних фондів зменшилася на даному підприємстві на кінець року в порівнянні з початком року , це свідчить про значне вибуття основних фондів, що переважає над надходженням. Це є негативним для діяльності підприємства, адже воно втрачає основні фонди.

Класифікація ОФ з метою нарахування амортизації податковим методом

Групи основних фондів

Початок року

Кінець року

грн.

%

грн

%

Всього:

243360

100

241340

100

І:

- Будівлі

30010

12,3

24510

10,2

-Споруди

24840

10,2

26470

11,0

Передавальні пристрої

29500

12,1

28100

11,6

-Капітальні витрати на поліпшення землі

15100

6,2

15100

6,3

ВСЬОГО

99450

40,9

94180

39,0

ІІ:

-транспортні засоби

25100

10,3

26200

10,9

-інструмент, пристосування, господарський інвентар

5080

2,1

6220

2,6

ВСЬОГО

30180

12,4

32420

13,4

ІІІ:

-машини і обладнання

105000

43,1

107000

44,3

-Інші основні фонди

4500

1,8

3200

1,3

-Робоча і продуктивна худоба

3030

1,2

2580

1,1

-Багаторічні насадження

1200

0,5

1960

0,8

ВСЬОГО

113730

46,7

114740

47,5

ІІІІ:

-

-

-

-

ВСЬОГО

-

-

-

-

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо, що перша група склала 99450 грн, що становить 40,9%, друга група-30180 грн. - 12,4%, третя група - 113730 грн, - 46,7%, до четвертої групи не ввійшли основну фонди на початок року, а на кінець року ці ж групи склали: перша - 94180 грн., 39%, друга - 32420 грн, 13,4%, третя група - 114740 грн., 47,5%. Проаналізувавши дані, ми бачимо, що значну частину на підприємстві складають перша та третя групи. На кінець року друга група зросла на 1%, третя група зросла на 0.8%, а перша група зменшилася на 1,9%, що свідчить про значне вибуття основних фондів, які входять до першої групи.

1.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

Рух основних фондів на підприємстві розраховується на основі даних форми ОФ - 7 (баланс наявності та руху основних фондів). Рух характеризується за допомогою показників:

Коефіцієнт надходження основних фондів

Даний показник розраховується відношенням вартості основних фондів, що надійшли у звітному періоді до вартості основних фондів на кінець періоду і помножено на 100%.

Розрахуємо коефіцієнт надходження основних фондів:

Коефіцієнт вибуття основних фондів

Даний показник розраховується відношенням вартості основних фондів, що вибули у звітному періоді до вартості основних фондів на початок періоду і помножено на 100%.

Розрахуємо коефіцієнт вибуття основних фондів:

За отриманими даними ми бачимо, що коефіцієнт надходження становить 2,99%, а коефіцієнт вибуття - 3,44%, що свідчить про більше вибуття основних фондів, ніж їх надходження. На даному підприємстві основні фонди вибули на суму 8650 грн, а надійшли на суму 7490 грн., це є негативним явищем для діяльності підприємства.

Визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів

Для визначення ефективності використання основних фондів на підприємстві використовують систему узагальнюючих та часткових показників.

Результат використання основних фондів на підприємстві є збільшення обсягу продукції, а також зростання суми отриманого прибутку, тому система узагальнюючих показників побудована на співвідношенні обсягу продукції, робіт, послуг, а також маси прибутку з середньорічною вартістю використання основних фондів.

Балансова формула для розрахунку середньорічної вартості основних фондів:

де ОФпр - вартість основних фондів на початок року

ОФнадх - вартість основних фондів, що надійшли (вибули) на початок року (кінець року).

Мнадх - кількість місяців, протягом яких надійшли (вибули) основні фонди і пропрацювали на підприємстві, не включаючи місяця надходження (вибуття).

Розрахуємо вартість основних фондів на кінець року:

251170+2000+1100+1140+1630+860+760-5500-1400-1300-450=250010 грн

За даними розрахунків ми бачимо, що середньорічна вартість основних фондів склала 252585 грн. На кінець року основні фонди зменшилися в порівнянні з початком року і становлять 250010 грн., що свідчить про значне вивільнення основних фондів.

1.3 Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання основних фондів

ФОНДОВІДДАЧА ОСНОВНИХ ФОНДІВ (ВИРОБНИЧИХ) ПІДПРИЄМСТВА найбільш важливіший показник, що часто використовується. Характеризує, який обсяг продукції у вартісному вираженні приходиться на 1 грн. вартості основних фондів.

Чим більше значення цього показника, тим краще.

Розрахуємо фондовіддачу основних фондів:

Фондовіддача за базовий рік

Фондовіддача за звітний рік

Проаналізувавши показники за базовий і звітний рік ми можемо підсумувати, що у звітному році обсяг продукції на 1грн.вартості основних фондів приходиться більший-3,65грн/грн , ніж у базовому році 3,41 грн/грн.

ФОНДОМІСТКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

Характеризує потреби підприємства в основних фондах для виготовлення одиниці вартості продукції. Чим менший цей показник , тим краще це для підприємства.

Розрахуємо фондомісткість продукції:

За базовий рік

За звітний рік

Отже, для виготовлення одиниці вартості продукції підприємству потрібно у базовому році 0,29 грн/грн основних фондів, а в звітному - 0,27грн/грн, що є ефективнішим для підприємства.

ФОНДООЗБРОЄНІСТЬ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ І ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Зростання даного показника є позитивними явищем лише за умови зростання продуктивності праці та збільшення обсягів виробленої продукції. Розрахуємо фондоозброєність робітників:

За базовий рік

За звітний рік

Розрахуємо фондоозброєність персоналу за базовий рік

За звітний рік

Отже, після розрахунків ми бачимо, що даний показник зростає у звітному році по відношенню до базового, що є ефективним, так як збільшується продуктивність праці і зростають обсяги виробленої продукції.

ФОНДОРЕНТАБЕЛЬНІСТЬ. Розраховується за допомогою наступної формули:

Розрахуємо фондорентабельність:

Ми бачимо, що даний показник має відємне значення, так як прибуток підприємства становить -31073 грн.

1.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації у бухгалтерському і податковому обліку

Оцінка основних фондів підприємства - грошове вираження їхньої вартості в залежності від часу придбання та технічного стану.

Розрізняють 8 видів оцінки:

1. За первісною вартістю.

Первісна вартість - фактичні витрати пов'язані з виготовленням чи придбанням основних фондів, їх доставкою, монтажем, установкою, страхуванням під час транспортування, тимчасового складування, державною реєстрацією, виражені в цінах, що діяли на момент створення чи придбання об'єкту.

Різні об'єкти основних фондів, що придбані в різні періоди часу мають не однакову первісну вартість. Причиною цього є зміна цін на сировину, матеріали, обладнання, вплив НТП, інфляції. Неоднакова первісна вартість однакових об'єктів основних фондів не дозволяє провести достовірний аналіз зміни обсягів та структури основних фондів, оцінити ефективність використання основних фондів, тому використовують наступний вид оцінки.

2. За переоціненою вартістю.

Переоцінена вартість - витрати на створення, придбання діючих об'єктів основних фондів включаючи транспортування, установку, монтаж, в цінах сучасного рівня. Показує в що обійшлося створення чи придбання вже діючих на підприємстві об'єктів основ6них фондів в цінах сучасного рівня.

Переоцінена і первісна вартість основних фондів співпадають лише в період створення чи придбання основних фондів. В подальшому з плином часу розрив між первісною і переоціненою вартістю збільшується.

3. За залишковою вартістю.

Залишкова вартість - первісна вартість об'єкту основних фондів на даний момент часу за врахуванням суми їх зносу, що утворилась на даний момент часу.

4. За переоціненою вартістю за вирахуванням зносу.

5. Ліквідаційна вартість - вартість за якою він буде ліквідований. Визначається як сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації основних засобів після закінчення строку їх корисного використання за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем. Ця вартість визначається окремо по кожному об'єкту.

6. Витрати, що амортизуються - це та частина витрат об'єкту основних фондів, яка повинна бути перенесена на витрати пов'язані з виготовленням продукції.

7. За балансовою вартістю.

8. Балансова вартість з урахуванням індексації.

В процесі експлуатації чи без дії основні фонди зазнають фізичного спрацювання та морального старіння.

Фізичне зношення - поступова втрата основних фондів своєї первісної споживчої вартості в результаті зміни механічних та інших властивостей. Його зазнають як в результаті експлуатації (спрацювання вузлів, блоків), так і в результаті без дії (під впливом факторів зовнішнього середовища та атмосферних явищ).

Фізичне зношення основних фондів залежить від чинників:

Від якості об'єктів

Від технічної досконалості

Від інтенсивності і характеру експлуатації

Від кваліфікації робітників

Від якості ремонтів

Моральне зношення - зменшення вартості основних фондів до завершення строку фізичної експлуатації в наслідок дії НТП.

Розрізняють моральний знос двох видів:

Моральний знос першого роду - основні фонди морально зношуються оскільки аналогічні випускаються з меншими витратами.

Моральний знос другого роду - основні фонди обезцінюються, оскільки з'являються нові більш продуктивні та технічно досконалі.

Найбільшому моральному зносу підлягають основні фонди, що відносяться до активної частини (машини, обладнання).

Фізично і морально зношені основні фонди потребують заміщення. Характерною особливістю застосовуваних основних фондів у процесі виробництва є їх відновлення. Для відновлення засобів праці у натуральному виразі необхідне їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється шляхом амортизації. Об'єктом амортизації є всі основні фонди крім землі.

Амортизація - процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу, які включають до вартості новоствореної продукції. Ці відрахування називають амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів, відокремлюється і накопичується до повної величини, яка відповідає первісній вартості.

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості. Норма амортизації - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

На підприємстві амортизація нараховується двома методами:

Метод згідно бухгалтерського обліку (для цілей ціноутворення).

Метод за податковим обліком (з метою визначення суми податку на прибуток).

Згідно бухгалтерського обліку підприємство самостійно може обирати метод нарахування амортизаційних відрахувань.

Метод прямолінійного рівномірного нарахування амортизації

Кожен рік підприємство нараховує однакову суму амортизаційних відрахувань протягом всього терміну корисного використання об'єкту.

Переваги методу:

Простота і точність розрахунків

Рівномірність розподілу суми амортизаційних відрахувань.

Недоліки:

Не враховується моральний знос

Використання методу не дає реальної оцінки виробничим потужностям

Використання методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості на новостворений продукт, а отже маємо недоамортизацію.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається так:

Норма амортизації визначається за формулою:

де Т- очікуваний термін використання об'єкту ОФ.

де - річна норма амортизаційних відрахувань. Вона показує, яка частина вартості об'єкту ОФ буде перенесена на вартість виготовленої продукції, робіт та послуг.

Підприємство придбало каток самохідний ДУ - 29 первісна вартість якого =26873 грн., строк корисного використання Т=7 років. Передбачається, що цей трактор матиме ліквідаційну вартість 94 грн

За допомогою даного метода ми визначаємо:

Амортизаційну трактора ().

Річну суму амортизаційних відрахувань ().

Норму амортизаційних відрахувань ().

Залишкову вартість трактора на кожен рік експлуатації ().

В табличній формі маємо наступні дані про об'єкт, що амортизується

Роки

Первісна вартість ОФ

Норма амортизаційних відрахувань

річна сума амсортизаційних відрахувань

Сума накопиченої амортизації

залишкова вартість обєкта

1

26873

14,3

3825,57

3825,57

23047,43

2

26873

14,3

3825,57

7651,14

19221,86

3

26873

14,3

3825,57

11476,71

15396,29

4

26873

14,3

3825,57

15302,28

11570,72

5

26873

14,3

3825,57

19127,85

7745,15

6

26873

14,3

3825,57

22953,42

3919,58

7

26873

14,3

3825,57

26778,99

94,0

Накопичена амортизація змінюється рівномірно на суму, яка рівна 3825,57грн.

Залишкова вартість зменшується рівномірно, поки не досягне ліквідаційної.

За останній рік

при наших розрахунках це число рівне 94 грн.

Зобразимо амортизаційні відрахування на діаграмі:

Метод зменшеної залишкової вартості

Сутність цього методу полягає в тому, що річна сума амортизації визначається виходячи із залишкової вартості об'єкта на початок року.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається так

Норма амортизації розраховується так:

В табличній формі розрахуємо дані про об'єкт, що амортизується

Роки

Первісна вартість ОФ грн.

Норма амортизаційних відрахувань %

Річна сума амортизаційних відрахувань грн.

Сума накопиченої амортизації грн.

Залишкова вартість об'єкта ОФ грн.

1

26873

55,40110585

14887,94

14887,94

11985,06

2

26873

55,40110585

6639,86

21527,80

5345,20

3

26873

55,40110585

2961,30

24489,10

2383,90

4

26873

55,40110585

1320,71

25809,81

1063,19

5

26873

55,40110585

589,02

26398,83

474,17

6

26873

55,40110585

262,70

26661,52

211,48

7

26873

55,40110585

117,16

26778,68

94

Провівши дані розрахунки, можна зробити висновок, що норма амортизації застосовується до залишкової вартості попереднього року.

Сума амортизаційних відрахувань знижується з кожним роком.

На кінець останнього року експлуатації залишкова вартість дорівнює ліквідаційній, в нашому випадку це 94=94 грн

Зобразимо амортизаційні відрахування на діаграмі:

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Суть даного методу полягає в тому, що подвійна ставка амортизаційних відрахувань розрахована прямолінійним методом.

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається так

Норма амортизації розраховується так:

В табличній формі розрахуємо дані про об'єкт, що амортизується

Роки

Первісна вартість ОФ грн.

Норма амортизаційних відрахувань %

Річна сума амортизаційних відрахувань грн.

Сума накопиченої амортизації грн.

Залишкова вартість об'єкта ОФ грн.

1

26873

28,57142857

7678,00

7678,00

19195,00

2

26873

28,57142857

5484,29

13162,29

13710,71

3

26873

28,57142857

3917,35

17079,63

9793,37

4

26873

28,57142857

2798,10

19877,74

6995,26

5

26873

28,57142857

1998,65

21876,38

4996,62

6

26873

28,57142857

1427,60

22957,43

3825,57

7

26873

28,57142857

1093,02

26779,00

94,00

При проведенні розрахунків даним методом норма амортизації застосовується до залишкової вартості попереднього року.

Сума амортизаційних відрахувань зменшується з року в рік.

На кінець останнього року експлуатації залишкова вартість дорівнює ліквідаційній, в нашому випадку це 94=94 грн.

Зобразимо амортизаційні відрахування на діаграмі:

Кумулятивний метод

Метод суми років. Річна сума амортизаційних відрахувань розраховується множенням амортизуємої вартості на коефіцієнт кумуляції.

Річна сума амортизаційних відрахувань розраховується так:

Амортизуєма вартість розраховується так:

Коефіцієнт кумуляції розраховується за формулою:

Розрахуємо коефіцієнт кумуляції для наших даних:

,

,

,

,

,

В табличній формі розрахуємо дані про об'єкт, що амортизується

Роки

Первісна вартість ОФ грн.

Коефіцієнт кумуляції

Річна сума амортизаційних відрахувань грн.

Сума накопиченої амортизації грн.

Залишкова вартість об'єкта ОФ грн.

1,00

26873,00

0,25

6694,75

6694,75

20178,25

2,00

26873,00

0,21

5623,59

12318,34

14554,66

3,00

26873,00

0,18

4820,22

17138,56

9734,44

4,00

26873,00

0,14

3749,06

20887,62

5985,38

5,00

26873,00

0,11

2945,69

23833,31

3039,69

6,00

26873,00

0,07

1874,53

25707,84

1165,16

7,00

26873,00

0,04

1071,16

26779,00

94,00

Після проведення розрахунків можемо зробити висновок, що сума амортизаційних відрахувань найбільша за перший рік 6694,75 грн і поступово знижується.

Залишкова вартість об'єкта за останній рік дорівнює ліквідаційній вартості, тобто 94=94 грн.

Зобразимо амортизаційні відрахування на діаграмі:

Податковий метод

Амортизація податковим методом нараховується поквартальною.

Всі об'єкти основних фондів поділяються на 4 групи:

Будівлі, споруди, передавальні пристрої.

Автомобільний транспорт, офісні меблі, побутові, оптичні, електро - механічні прилади.

Інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1 і 2.

Електронно-обчислювальні машини, програмне забезпечення, засоби зчитування і друку інформації.

Амортизаційні відрахування нараховуються поквартально згідно встановлених законом квартальних норм: 1 -2%, 2 - 10%, 3 - 6%, 4 - 15%.

Базою для нарахування амортизаційних відрахувань є балансова вартість об'єкту.

Балансова вартість для об'єктів 1гр. визначається по об'єктно, для 2,3,4гр в цілому по групі. Амортизаційні відрахування нараховуються для об'єктів 1гр до тих пір, поки балансова вартість об'єкту не досягне 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Для об'єктів 4гр. - доки балансова вартість не буде = 0.

Річна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

При проведенні розрахунків даним методом можна зробити висновок, що сума амортизаційних відрахувань змінюється з кожним кварталом.

Зобразимо амортизаційні відрахування на діаграмі:

Висновок

Величезне значення основних фондів зумовлює необхідність їх детального вивчення, тобто об'єму і складу, технічного стану і динаміки використання основних фондів і озброєності ними, вивчення факторів і виявлення резервів підвищення їх ефективного використання.

В сучасних умовах підприємства можуть вибирати методи нарахування амортизації. Це можуть бути методи: рівномірного (прямолінійного) нарахування амортизації, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, метод у податковому обліку. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Актуальним є питання визначення зносу машин і устаткування, т. як. від рівня їх продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, необхідно аналізувати доцільність заміни технічно застарілих об'єктів новими з урахуванням фізичного і морального зносу.

Аналізуючи динаміку використання основних виробничих фондів, було виявлено, що ефективність використання основних виробничих фондів збільшилася, тому що збільшився показник фондовіддачі. Доля основних фондів на одного робітника зросла, що пояснюється зменшенням чисельності персоналу.

Розділ 2. Склад, структура й показники використання оборотних коштів підприємства

2.1 Характеристика, склад, структура оборотних коштів підприємства

Сукупність обігових фондів і фондів обігу називається обіговими засобами підприємства.

Для забезпечення неперервності виробничого процесу кожне підприємство повинне мати оборотні фонди, а також засоби, які обслуговують сферу обігу і збуту продукції, тобто фонди обігу.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, які повністю витрачаються в кожному виробничому циклі, не зберігають натурально-речовинної форми і переносить вартість на продукцію, що виробляється, повністю і відразу.

Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію.

Оборотні фонди функціонують у сфері виробництва і складаються з 2-х груп:

виробничі запаси;

засоби у виробництві.

Виробничі запаси - це сировина, основні матеріали, електроенергія, паливно-мастильні матеріали, тара і тарні матеріали, запасні частини для ремонту основних фондів, малоцінні і швидко зношувані предмети і інвентар.

Засоби у виробництві включають незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення і витрати майбутніх періодів.

Незавершене виробництво-- .такі предмети праці перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виробництва - такі предмети праці, які повністю пройшли обробку в одному підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах цього ж підприємства.

Витрати майбутніх періодів - це затрати, які підприємство здійснює одноразово, але які відносяться на собівартість продукції частинами на протязі певного періоду часу (затрати на придбання ліцензії для здійснення окремих видів діяльності, затрати на підписку газет, на освоєння нових видів продукції тощо).

Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках, називають виробничо-технологічною структурою оборотних фондів.

Ця структура має відмінності залежно від:

характеру виробництва;

тривалості технологічного циклу;

видів продукції;

територіального розміщення виробництва та ін.

До фондів обігу відносять: готову продукцію на складах; продукція, відвантажена або здана покупцю, але ще не оплачена; грошові засоби підприємства (на поточних рахунках в касі в національній чи іноземній валюті); витрати на відрядження; інша дебіторська заборгованість; короткострокові фінансові вкладення (поточні фінансові інвестиції) - депозитні вклади, облігації.

Склад оборотних фондів - це сукупність елементів чи груп, які утворюють обігові засоби. Структура обігових засобів залежить від галузевої приналежності підприємства, тривалості виробничого циклу, а також умов реалізації і збуту продукції.

Обігові засоби підприємства здійснюють кругообіг. Вони послідовно проходять грошову форму, виробничу форму, товарну форму, і знову повертаються в грошову форму.

Внаслідок неперервності кругообігу обігових засобів підприємства, вони постійно знаходяться на всіх стадіях кругообігу, тобто знаходяться і у виробничих запасах, і у виробничому процесі, і в готовій продукції, і у грошових засобах.

Час, за який обігові засоби підприємства здійснюють повний оборот, називається тривалістю одного обороту обігових засобів (Д).

За джерелами формування і режимом використання обігові засоби підприємства поділяють на:

власні;

залучені.

Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів.

Власні обігові засоби відіграють основну роль і забезпечують майнову і оперативну самостійність підприємства.

Залучені оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Правильне співвідношення між власними і залученими джерелами формування обігових засобів відіграє важливу роль в укріпленні фінансового стану підприємства.

Структура оборотних коштів підприємства

Назва показника

Початок року

Кінець року

Грн.

%

Грн..

%

ВСЬОГО

285460

100

345410

100

у тому числі:

Обігові фонди

131060

45,91

172560

49,96

Сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати

66600

23,33

89700

25,97

Паливо

25460

8,92

49760

14,41

Незавершене виробництво

3150

1,10

5000

1,45

Допоміжні матеріали

16000

5,60

10000

2,90

Розрахунки майбутніх періодів

1850

0,65

1100

0,32

Запасні частини

18000

6,31

17000

4,92

Фонди обігу

154400

54,09

172850

50,04

Готова продукція на складі

91300

31,98

90000

26,06

Продукція відвантажена, але не сплачена у строк

30000

10,51

60000

17,37

Грошові кошти

17500

6,13

11850

3,43

Дебіторська заборгованість

15600

5,46

11000

3,18

Проаналізувавши дані таблиці ми можемо зробити висновок, що оборотні кошти підприємства складаються з обігових фондів та фондів обігу. В нашому випадку на даному підприємстві більшу частину оборотних коштів складають фонди обігу, до складу яких входить готова продукція, грошові кошти та дебіторська заборгованість, які зростають на кінець року в порівнянні з початком року і становлять 54,09% від загальної кількості оборотних коштів. Але на кінець року фонди обігу зменшують свою частку в загальній сумі оборотних коштів і становлять лише 50,04%, а обігові фонди збільшують свою частину і зростають до 49,96%.

2.2 Визначення середньорічного залишку оборотних засобів

Наявність оборотних засобів на підприємстві характеризується за допомогою показників двох груп:

Моментні - характеризують наявність оборотних засобі на конкретну звітну дату.

Інтервальні - наявність оборотних засобів в середньому за певний період часу (місяць, квартал, рік)

Визначимо середньорічний залишок оборотних засобів за звітний рік за допомогою формули:

грн.

Проаналізувавши даний показник можемо зробити висновок, що середньорічний залишок оборотних засобів за звітний рік склав 286516,3 грн, що в два рази менше ніж у базовому періоді, який склав 654368 грн.

2.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Розрахунок розміру вивільнення (додаткового залучення) оборотних коштів у звітному році порівняно до базового року

Ефективність використання оборотних засобів на підприємстві характеризується за допомогою показників:

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів.

[ обертів за рік]

Рпр - обсяг реалізованої продукції( чистий дохід від реалізованої продукції)

Даний показник показує скільки обертів здійснюють оборотні засоби за досліджуваний період

За допомогою формули розрахуємо даний коефіцієнт у запланованому та фактичному роках:

обертів за рік

Отже, ми можемо зробити висновки, що даний показник збільшився в звітному році в порівнянні з базовим, що ефективним для підприємства.

Коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних засобів.

Даний показник показує скільки оборотних коштів припадає на 1 грн реалізованої продукції.

За допомогою формули розрахуємо даний коефіцієнт за базовий і звітний періоди:

Отже, ми можемо зробити висновки, що даний показник зменшився в звітному році в порівнянні з базовим, що ефективним для підприємства.

Тривалість одного оберту оборотних засобів.

Т - тривалість розрахункового періоду (в фінансових розрахунках приймається місяць - 30 днів, квартал - 90 днів, рік - 360 днів.)

За допомогою формули розрахуємо даний коефіцієнт за базовий і звітний періоди:

Отже, ми можемо зробити висновки, що даний показник зменшився в звітному році в порівнянні з базовим, що є ефективним для підприємства.

Покращенням ефективності використання оборотних засобів на підприємстві є прискорене обертання оборотних засобів. Тому позитивними для підприємства є:

зростання коефіцієнта оборотності

зменшення коефіцієнта закріплення

скорочення тривалості одного оберту оборотних засобів.

Прискорення або уповільнення швидкості обертання оборотних засобів впливає на загальну величину оборотних засобів підприємства6

чим швидше обертаються оборотні засоби, тим менший їх розмір потрібен підприємству

при прискоренню обертання оборотних засобів відбувається їх відносне вивільнення

при зниженні обертів - додаткове залучення.

Розрахуємо розмір відносного вивільнення чи залучення оборотних засобів на підприємстві за формулою:

, де

ОЗ факт - фактичний середній залишок оборотних засобів за аналізований період.

Р пр - фактичний обсяг реалізованої продукції за аналізований період.

За допомогою формули розрахуємо даний коефіцієнт:

=286516,3-654384= - 367868 грн

Проаналізувавши даний розділ, ми можемо зробити висновки, що оборотні фонди підприємства поділяються на обігові фонди і фонди обігу . обігові фонди, які по нашим даним становлять 154260грн, а фонди обігу - 160180грн на початок року і 107510 грн, 116520 грн на кінець року відповідно. Ми бачимо, що на кінець року обігові фонди і фонди обігу зменшилися, що свідчить про їх вибуття з даного підприємства.

Одним з показників, який характеризує наявність оборотних фондів на підприємстві є середньорічний залишок оборотних фондів - 294669,8грн, який у звітному році зменшився майже у двічі в порівнянні з базовим періодом.

Ефективність використання оборотних засобів на підприємстві характеризуються такі показники, як коефіцієнт оборотності оборотних засобів, який у звітному році зріс в порівнянні з базовим, тим самим це показує менший розмір наявності їх на підприємстві.

Коефіцієнт завантаження оборотних засобів , який у звітному році зменшився в порівнянні з базовим роком, це значить, що на 1грн реалізованої продукції потрібно менше оборотних коштів, ніж за попередній період.

Тривалість одного оберту оборотних засобів, цей показник зменшився у звітному році, що показує меншу кількість днів, яка потрібна для одного оберту оборотних засобів. Для подальшого підвищення ефективності використання обігових засобів необхідно збільшувати об'єм продукції із тих же матеріальних ресурсів, прагнути до зниження матеріаломісткості за рахунок впровадження нової техніки і технології, економії матеріальних ресурсів для зниження собівартості з метою покращення фінансового стану підприємства. При цьому велике значення мають раціональні схеми поставок виробничих ресурсів, комплексна механізація складських робіт. Також для більш ефективної діяльності необхідно постійно досліджувати ринок, щоб правильно підібрати структуру продукції по номенклатурі і асортименту, а також прагнути до збільшення обсягів реалізації продукції.

Розділ 3. Класифікація витрат підприємства за різними ознаками та розрахунок їх структури

Витрати -- це виражені в грошовій формі витрати підприємства, пов'язані із здійсненням всіх видів діяльності.

У відповідності з П(С)БУ 16: витратами підприємства визнаються ті, які зменшують активи підприємства (витрати матеріалів, палива, ГММ) чи збільшення зобов'язань підприємства (нарахована заробітна плата, орендна плата і т.д.).

Витрати підприємства можна класифікувати за різноманітними ознаками. Для цілей планування, аналізу, бухгалтерського облікуі ціноутворення практичне значення має наступна класифікація витрат:

По способу розрахунку на одиницю продукції.

Всі витрати підприємства можна розділити на прямі і непрямі (накладні). Прямі безпосередньо пов'язані з виробництвом кожної одиниці продукції. Це витрати на сировину, матеріали, паливо, заробітна плата робітників. Прямі витрати можуть бути прямо безпосередньо розраховані на кожну одиницю продукції. Склад прямих витрат наведено в типовому положенні № 473, а також в П(С)БУ 9.

Непрямі витрати -- витрати, які безпосередньо чи прямо не можуть бути розраховані і віднесені на окремий конкретний вид продукції, оскільки вони пов'язані з виробництвом всього об'єму продукції (адміністративно-керівні витрати, освітлення, опалення і т.д.). Непрямі витрати відносять на вартість конкретного виду продукції шляхом їхнього розподілу пропорційно якій-небудь ознаці.

По зв'язку з об'ємом виробництва:

Постійні;

Умовно-постійні;

Змінні витрати.

Постійні витрати в загальному вигляді є функцією часу, а не об'єму виробництва. Загальна сума постійних витрат підприємства не залежить від асортименту продукції, і до визначених меж від об'єму виробництва.

Постійні витрати -- це амортизація, утримання адміністративно-керівного персоналу, витрати на освітлення, опалення, рекламу. Постійні витрати в основному входять у склад загальновиробничих витрат і адміністративних витрат.

Так наприклад у відповідності з П(С)БУ 16 до адміністративних витрат входять:

Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

Амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

Податки, збори, платежі передбачені законодавством (крім податків, зборів та платежів, які включаються до собівартості продукції, робіт, послуг). І інші.

Змінні витрати -- це витрати загальна сума яких залежить від об'єму виробництва -- це матеріали, сировина, паливо, заробітна плата робітників (при відрядній системі оплати праці).

Змінні витрати можуть бути пропорціально-лінійними і непропорціонально-лінійними. Пропорціонально-лінійні змінюються прямопропорційно об'єму виробництва.

Непропорціонально-лінійні поділяються на прогресивні і дегресивні. Прогресивні зростають в більшій мірі ніж об'єм виробництва. Дегресивні зростають в меншій степені ніж об'єм виробництва.

Деякі витрати є частково постійні частково змінні. В практиці планових, економічних і фінансових розрахунків динаміку змінних витрат згладжують, умовно вважаючи, що всі витрати пропорційно-лінійні.

Із збільшенням об'єму виробництва питома вага постійних витрат в загальних витратах зростає.

Розподіл загальних витрат на постійні і змінні має важливе практичне значення для вибору ефективних проектних рішень, для складення бізнес-планів, для визначення перспектив розвитку підприємства.

Вище сказане можна виразити співвідношенням:

Динаміка витрат в розрахунку на одиницю продукції змінюється, а саме змінні витрати на одиницю продукції стають постійними і не залежать від об'єму виробництва. І навпаки постійні витрати в розрахунку на одиницю продукції із збільшенням об'єму виробництва будуть зменшуватися.

За місцем виникнення витрати групують:

По окремим робочим місцям;

Бригадам;

По дільницям;

По цехах;

По структурних підрозділах.

По виду продукції витрати групують:

В розрахунку на один виріб;

В розрахунку на одиницю продукції;

Групи однорідної продукції.

А також підраховують витрати на виробництво валової, товарної і реалізованої продукції.

За календарними періодами витрати поділяють на одноразові і поточні. Поточні -- це витрати, які здійснюються не рідше одного разу на місяць (сировина, матеріали, заробітна плата). Одноразові -- витрати, які здійснюються з періодом більше одного місяця (страхування водіїв, майна, передплата журналів, газет).

За видами (сферою) діяльності: для цілей бухгалтерського обліку витрати поділяють на:

Витрати операційної діяльності (звичайної, основної діяльності);

Витрати фінансово-інвестиційної діяльності;

Витрати на іншу діяльність;

Витрати, пов'язані з надзвичайними обставинами.

По економічній однорідності витрат.

Для цілей бухгалтерського обліку, економічного аналізу, ціноутворення витрати групують:

По елементам витрат. По економічним елементам витрат групують витрати операційної діляльності. Економічні елементи:

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні потреби

Амортизація

Інші операційні витрати

Перелік названих п'яти елементів і склад витрат, які в них включаються однакові і єдині для підприємств всіх галузей економіки. Елементи операційних витрат наводяться в формі статистичної звітності 5-С і в додатку до балансу: форма №2 розділ ІІ. Склад кожного із п'яти

елементів витрат приведений в типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.

Наприклад у склад елемента матеріали включають:

1)сировину та матеріали, що придбаваються у сторонніх підприємств і організацій і входять до складу вироблюваної продукції, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

2)покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упаковування продукції або інших виробничих та господарських потреб (проведення випробувань, контроль, утримання, ремонт і експлуатацію устаткування, будівель, споруд, інших основних фондів тощо), а також запасні частини для ремонту устаткування; знос інструментів, пристроїв, інвентаря, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування; А також інші.

Статтям калькуляції. Калькуляційні статті витрат різнорідні за своїм економічним змістом і звичайно включають в себе декілька елементів витрат. Номенклатура і склад калькуляційних статтів залежить від галузевої приналежності підприємства і тому встановлюються кожним підприємством самостійно (окрім галузі будівництва). При калькулюванні витрат в будінвицтві виділяють:

матеріали

основна заробітна плата

експлуатація машин і механізмів

накладні витрати

Це групування використовується в ціноутворенні.

Витрати підприємства формують собівартість продукції, робіт, послуг. Витрати всіх видів ресурсів підприємств погашаються за рахунок виручки від реалізації підприємства. При цьому частина витрат включається до складу собівартості продукції, а інша покривається за рахунок прибутку.

Собівартість продукції, робіт, послуг -- це індивідуальні поточні витрати підприємства склад яких регламентується законодавством.

Для цілей бухгалтерського обліку і аналізу використовують такі види собівартості:

собівартість реалізованої продукції;

виробнича собівартість продукції, реалізованої на протязі звітного періоду.

Номенклатура і склад калькуляційних статтів собівартості одиниці

продукції встановлюються самостійно. Для промислових підприємств можливе встановлення наступного переліку статтів:

Сировина і матеріали

Покупні вироби і напівфабрикати

Паливо, енергія на технологічні потреби

Поворотні відходи

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні потреби

Витрати по освоєнню виробництва

Витрати по утриманню і експлуатації обладнання

Загальновиробничі витрати

Адміністративні витрати

Витрати на збут

Інші витрати.

Класифікація витрат на змінні та постійні

Найменування витрат

Сума тис.грн.

Всього:

11381,9

Змінні

8889,8

1 сировина й осоновні матеріали на виробництво продукції

4500

2 допоміжні матеріали

2100

3 витрати на електроенергію, паливо-мастильні матеріали, які використовуються під час виробництва продукції для технологічних потреб

95,8

4заробітна плата(основна і додаткова) виробничих робітників

1980

5 відрахування на соціальні заходи виробничих робітників

214

Постійні

2492,1

1 витрати по обовязковому страхуванню майна підприємства

17,3

2 витрати на службові відрядження працівників апарату управління

81,5

3 оплата вартості ліцензії

63

4 витрати на рпидбання канцелярських товарів, бланків обліку та звітності

17,4

5 витрати на оплату послуг аудиторської фірми

112,5

6 заробітна плата працівників апарату управління

91,5

7 оплата послуг сторонніх організацій на протипожежну охорону

16,4

8 відрахування на соціальне страхування з заробітної плати робітників апарату управління

12,5

9 нарахована амортизація основних виробничих фондів

2080

Визначимо мінімальний обсяг випуску продукції на рік, який забезпечить беззбитковість виробництва, якщо продажна ціна одиниці продукції становить 830 грн.

За даними формулами розрахуємо мінімальний обсяг випуску продукції

од прод

При збільшенні ціни реалізації на 12% критичний обсяг виробництва зміниться наступним чином:

Vкр=2492,1/(750*1,12-8889,8/4500)=2,97 од.прод.

Виснвок

Проаналізувавши дані таблиці видно, що більшу частину складають змінні витрати, а саме 5960 тис.грн. це загальна сума витрат, яка залежить від обсягу виробництва.

Отже, на виробництві витрати поділяються на операційні та інвестиційні. В основну класифікацію витрат, що формують собівартість продукції, покладено такі ознаки: в залежності від обсягу виробництва - постійні, і змінні -; за елементами - матеріальні витрати, витрати на оплату праці, витрати на соціальне страхування, амортизаційні відрахування, інші операційні витрати; за календарними періодами - одноразові, поточні -, довгострокові, які входять до складу поточних витрат; поділ на прямі -, непрямі . Взагалі витрати на виробництві призначені для досягнення головної мети - максимізації прибутку.

Розділ 4. основні техніко - економічні показники виробничо - господарської діяльності підприємства

За допомогою розрахунків попередніх розділів складемо таблицю техніко - економічних показників діяльності підприємства, яка має вигляд:

Узагальнюючі


Подобные документы

  • Склад, структура та показники руху і використання персоналу підприємства. Ключові показники оцінки ефективності використання основних фондів, їх амортизація та методи нарахування. Ефективність використання оборотних коштів. Аналіз витрат підприємства.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.01.2014

  • Поняття, класифікація та структура основних фондів підприємства, види їх оцінки. Динаміка розвитку основних фондів на підприємствах України. Значення і показники ефективності використання основних виробничих фондів. Розрахунок суми заробітної плати.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.10.2014

  • Характеристика відкритого акціонерного товариства. Основні фонди підприємства. Склад, структура, показники руху основних фондів. Показники використання основних виробничих фондів підприємства. Розрахунок амортизаційних відрахувань. Оборотні кошти.

    курсовая работа [597,2 K], добавлен 11.11.2008

  • Загальна структура підприємства. Оборотні фонди підприємства. Поняття, основні складові елементи оборотних фондів підприємства. Нормування оборотних фондів ресторану. Основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 06.06.2016

  • Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення. Механізм впливу технологічної структури основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства. Методи підвищення ефективності використання річного робочого часу.

    курсовая работа [175,4 K], добавлен 27.11.2012

  • Організаційна характеристика підприємства, показники його господарської діяльності. Стан основних фондів підприємства, використання робочого устаткування. Характеристика витрат за функціональною ознакою. План з праці підприємства ТОВ "Добриня продукти".

    отчет по практике [95,9 K], добавлен 12.02.2011

  • Визначення загальної вартості та структури основних виробничих фондів підприємства. Розрахунок річної потреби обігових коштів. Визначення кошторису витрат та собівартості одиниці продукції. Розрахунок економічних показників ефективності виробництва.

    контрольная работа [72,8 K], добавлен 21.02.2011

  • Визначення загальної вартості та структури основних виробничих фондів підприємства. Розподіл основних фондів за групами. Річна потреба обігових коштів підприємства. Кошторис витрат та собівартості одиниці продукції підприємства. Основні види витрат.

    контрольная работа [53,1 K], добавлен 22.07.2010

  • Економічна сутність, склад і структура основних фондів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Види і чинники формування його виробничої потужності. Шляхи підвищення ефективності її використання. Оцінка основних виробничих фондів.

    курсовая работа [147,5 K], добавлен 08.04.2014

  • Визначення річної потреби обігових коштів підприємства, кошторису витрат і собівартості одиниці продукції, загальної вартості і структури основних виробничих фондів. Показники ефективності виробництва. Вибір кращого варіанту залучення інвестицій.

    курсовая работа [58,1 K], добавлен 12.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.